Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І. Психологічні особливості освітньо-вікової групи слухачів та їх вплив на вибір форм та методів навчання

1.1 Психолого-педагогічні особливості підлітків

1.2 Активізація навчання права

Розділ ІІ. Дидактично-методична розробка теми: Форма Української держави

2.1 Дидактична розробка уроку правознавства

2.2 Дидактична розробка теми: Форма Української держави

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

ВСТУП

Насамперед, слід зазначити, що освіта являє собою цілеспрямовану пізнавальну діяльність людей з отримання знань, умінь, або щодо їх вдосконалення, яка існує для того, щоб дати новому поколінню початкові знання життєвої культури і сформувати тим самим поведінку у дорослому житті та допомогти у виборі можливої ролі в суспільстві. Серед соціальних інститутів суспільства сучасної цивілізації, освіта займає одну з провідних позицій, адже благо людини, становище культури та духовності в суспільстві, темпи економічного, науково-технічного, політичного, соціального прогресу залежать і від якості та рівня освіти.

На сьогодні, однією з проблем, яка гальмує розвиток та продуктивність освіти є неврахування вікових особливостей тих, хто навчається. Частіше за всього, вчитель, викладач, через відсутність потрібних педагогічних та психологічних знань не враховує особливості, які існують, скажімо в підлітків, чи молодших класах, ставлячи останніх в однакове становище. У даній роботі ми спробуємо розібратися в певних особливостях, притаманних саме підліткам та з'ясуємо ті методи, які дадуть змогу максимально активізувати процес навчання за їх участі.

Актуальністю теми вивчення саме права є те, що у житті будь-якої держави, суспільства і кожної людини ця категорія відіграє важливу роль. Без цієї системи жодне суспільство не змогло б існувати мирно і впорядковано, і жодна держава не змогла б розвиватися. Знання права також робить людей іншими, міняє їх світогляд, формує правову культуру. Для свого дослідження я обрала тему «Форма Української держави», актуальність якої полягає в тому, щоб кожен поважаючий себе громадянин України знав про особливості своєї держави та міг виокремити її правовий статус від інших за формою, що в правовій науці як правило є стандартизованою.

Форма держави Україна - це той базис, який повинен бути засвоєним кожним громадянином, адже це ключові засади розуміння того, як функціонує та діє державний механізм, зокрема, розуміння форми пояснює й сьогоднішню політику влади стосовно, наприклад, Сходу чи окупованого Криму.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є з'ясувати особливості підлітків з позиції педагогіки та психології, а також визначити ті способи та методи, які дадуть змогу активізувати процес навчання саме права та правових дисциплін. Також, мета буде полягати у розробці дидактично-методичних матеріалів з теми «Форма Української держави» задля повного засвоєння учнями матеріалу. Дидактично-методична розробка теми має містити ряд складових (схеми, кейси та ін), кожна з яких має свою важливу мету та завдання для навчального процесу.

Відповідно, виходячи із мети, доцільно буде вказати на наступні завдання даного дослідження:

Ш дослідити психолого-педагогічні особливості підлітків;

Ш з'ясувати способи та методи активізації навчання права;

Ш створити дидактично-методичну розробку до теми «Форма Української держави», що включатиме план-конспект уроку, презентацію лекції, структурно-логічні схеми, методики мислення, дидактичні ігри, кейс, активні методи та swot-аналіз.

Структурно, дане дослідження складається з двох розділів, перший з яких містить теоретичну основу з приводу психолого-педагогічних особливостей підлітків та способів активізації їхнього навчального процесу під час вивчення тем, що стосуються права. Другий розділ містить дидактично - методичну розробку до теми «Форма Українськох держави», яка включає дидактичні ігри, схеми, кейси, активні методи та інші важливі компоненти, спрямовані на продуктивне та гарантоване засвоєння учнями нових знать з даної теми, а також розуміння того, як застосовувати це в житті.

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬО-ВІКОВОЇ ГРУПИ СЛУХАЧІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВИБІР ФОРМ ТА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

1.1 Психолого-педагогічні особливості підлітків

У педагогіці завжди важливим було врахування особливостей аудиторії, на яку спрямована навчальна діяльність педагога. Певні психологічні особливості, які повинні враховуватися викладачами при їх професійній діяльності, мають підлітки.

У психологічній і педагогічній літературі підлітковий вік представлений як найбільш проблематичний і суперечливий. Основне протиріччя корениться в бажанні підлітка бути «як дорослий», мати повну свободу та самостійність, однак батьки, як і раніше, намагаються утримати його в рамках свого контролю, як у дитинстві. Проблеми підлітка підсилюються змінами гормонального тла його організму, тіла й відчуттів, що здійснює додатковий внесок у хитку поведінку.

Проблематика підліткової поведінки не нове явище в науці психолого-педагогічної сфери. Вже досить давно багато психологів та вчених намагалися розібратися в психологічних особливостях підліткового віку та теоретизувати це явище з метою більш повного його розуміння та врахування при навчальній діяльності. Так, американський психолог С. Холл ще на початку XX століття докладно освітив цю тему.

Підлітковий вік він відносив до перехідного, проміжного періоду розвитку, періоду «бурі й натиску», а зміст підліткового віку він охарактеризував як «кризу самосвідомості». Тільки переборовши цю кризу, підліток здобуває «почуття індивідуальності». А поки це не наступило, він буде перебувати в стані пошуку свого «я», йому буде властива нестійкість, яка проявляється в наступних моментах: висока активність змінюється ослабленням, самовпевненість змінюється сором'язливістю, егоїзм може переходити в альтруїзм, веселий, піднятий настрій переміняється апатією, спокійна зосередженість раптом переходить у нескінченні міркування, прагнення до новацій може поступитися місцем любові до рутини й т.д. [1, с. 67].

Німецький філософ і психолог Е. Шпранглер виділяє й описує три типи розвитку підліткового віку. Перший тип розвитку - це «підліткова криза», коли дитина переживає свій вік, як друге народження. Другий тип розвитку відрізняє стабільний і поступовий ріст, коли дитина плавно прилучається до «дорослої діяльності». Третій тип розвитку являє собою більш активне самовиховання, яке свідомо направляється самим індивідом, подолання зусиллям волі, власних недоліків, у тому числі тривоги, кризових проявів, а також більш ясне усвідомлення своєї індивідуальності. [2, с. 37]

Якщо говорити про навчальну діяльність цієї категорії осіб, то як правило, на практиці дуже часто спостерігається зниження рівня успішності, інтересу підлітка до навчання. Причинами цього явища можуть бути наступні підстави:

s школа приваблює не стільки навчальною діяльністю, скільки можливістю спілкування з ровесниками;

s розширюється коло джерел інформації, життєвих зв'язків;

s нові вимоги в середній школі - поява нових вчителів, зростають вимоги до самостійності в навчальній діяльності;

s внаслідок актуалізації професійного вибору, підліток поділяє навчальні предмети на «важливі і неважливі».

Ставлення підлітка до навчання переважно залежить від особи вчителя, в якому вони цінують перш за все ерудованість, справедливість, доброзичливість, тактовність, вміння організувати роботу учнів та зрозуміти їх. Таким чином, зміна вчителя в класі призводить і до зміни ставлення учнів до відповідного предмету [3, с. 381].

У цьому контексті важливо розглянути процес розвитку пізнавальної активності підлітків. Загалом, їх дуже залучає можливість розширити, збагатити свої знання, проникнути в сутність досліджуваних явищ, встановити причинно-наслідкові зв'язки. Підлітки відчувають велике емоційне задоволення від дослідницької діяльності. Їм подобається мислити, робити самостійні відкриття.

Поряд з пізнавальними інтересами істотне значення при позитивному відношенні підлітків до навчання має розуміння значимості знань. Для підлітка дуже важливо усвідомити, осмислити життєве значення знань й, насамперед, їхнє значення для розвитку особистості. Це пов'язане з посиленим ростом самосвідомості сучасного підлітка. Багато навчальних предметів подобаються підлітку тому, що вони відповідають його потребам не тільки багато знати, але й уміти, бути культурною, всебічно розвиненою людиною. Треба підтримувати переконання підлітків у тому, що тільки освічена людина може бути по-справжньому корисним членом суспільства. Переконання й інтереси, зливаючись воєдино, створюють у підлітків підвищений емоційний тонус і визначають їхнє відношення до навчання.

Якщо ж підліток не бачить життєвого значення знань, то в нього можуть сформуватися негативні переконання й негативне відношення до існуючих навчальних предметів. Істотне значення при негативному відношенні підлітків до навчання має усвідомлення й переживання ними неуспіху в оволодінні тими або іншими навчальними предметами. Неуспіх, як правило, викликає в підлітків бурхливі, негативні емоції й небажання навчатися, закріплюється негативне відношення до предмета. 
Навпаки, сприятливою ситуацією навчання для підлітків є ситуація успіху, який забезпечує емоційне благополуччя.

Емоційне благополуччя багато в чому залежить від оцінки його навчальної діяльності дорослими. Оцінки для підлітка мають різний сенс. В одних випадках оцінка дає можливість підлітку виконати свій борг, зайняти гідне місце серед товаришів, в інших - заслужити повагу вчителів і батьків. Нерідко ж зміст оцінки для підлітка виступає в прагненні домогтися успіху в навчальному процесі й тим самим одержати впевненість у своїх здатностях і можливостях. Це пов'язано з такою домінуючою потребою віку, як потреба усвідомити, оцінити себе як особистість, свої сильні й слабкі сторони. І в цьому плані істотне значення має не тільки оцінка діяльності учня і його розумових можливостей з боку інших, але й самооцінка. Як показують дослідження, саме в підлітковому віці домінуючу роль починає грати самооцінка [4, с. 40].

Ускладнення умов шкільного навчання, збагачення змісту внутрішньо-психічної діяльності підлітків спричинює потужні зміни їх інтелектуальної та особистісної сфер. Так, розвиток уваги учнів основної школи відбувається через формування вищих довільних форм, зростання обсягу, стійкості та концентрації. Однак, спостерігається залежність продуктивності уваги від інтересу підлітка до діяльності - школяр може тривалий час зосереджуватись, переборювати відволікання уваги, якщо його приваблює зміст чи процес діяльності. Хоча багатьом підліткам характерна імпульсивність інтелектуальних процесів, але за умови позитивної стійкої мотивації, учні основної школи спроможні до саморегуляції уваги, яка стає більш контрольованою. У цьому періоді також вдосконалюється вміння розподіляти та переключати увагу. Розвиток позитивних властивостей уваги підлітка залежить від його вольових якостей, зокрема наполегливості і може стати предметом для самовиховання. Увага підлітків покращується, якщо вміло стимулюється вчителем та коли вони бачать своє прогресивне просування в навчанні. Саме в цьому віці за сприятливих умов виховання виявляється й уважність у ставленні до інших людей [5, с. 202].

Важливо зазначити, що центральним психологічним новоутворенням підлітка стає відчуття дорослості. Це проявляється не у вигляді наслідування (як було в дошкільному та молодшому шкільному дитинстві), а в приналежності до світу дорослих - постійному намаганні зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми. Звичайно дорослість підлітків є суб'єктивною, проявляється вона в емансипації від батьків, новому ставленні до навчання, у романтичних стосунках з однолітками іншої статі, у зовнішньому вигляді й манері одягатися тощо. Таким чином, нова соціальна ситуація розвитку підлітків характеризується тим, що основним соціальним середовищем дитини залишається школа, але змінюється мотив її взаємодії із соціальним оточенням. [6, с. 46].

Загалом, підлітковий вік пов'язується з початком формування найбільш високого рівня навчальної діяльності. Для підлітка поступово розкривається зміст навчального процесу як діяльності по самоосвіті, спрямованої на задоволення пізнавальних потреб та формування своєї самосвідомості. Підлітковий вік дуже важливий для педагогічної науки, оскільки він містить багато цікавих та проблемних аспектів, які потребують дослідження та правильного вирішення з метою уникнення конфліктів під час навчального та виховного процесу.

1.2 Активізація навчання права

В сучасних умовах, коли йде процес ґрунтовних змін у законодавстві, введенні нових положень, законів, норм та переосмислення завдань та функцій правової системи як механізму врегулювання суспільних відносин в державі, і з'являються різні погляди на шляхи становлення в Україні правової та демократичної держави, у викладанні дисциплін права виникають певні проблеми. Величезний обсяг матеріалу, перевантаження дітей інформацією, незрозумілість науково-правових концепцій та законотворчої політики сучасної влади, нехтування законами та щоденне порушення конституційних прав і свобод людини - усе це призводить до того, що учні втрачають інтерес до вивчення права.

Як зробити так, щоб повернути в них інтерес до навчання? Як викликати інтерес до навчання в дітей, які не хочуть учитися? Як зацікавити дітей правом, яке давно вже перестало бути стовідсотковим гарантом людських прав і свобод? Як продуктивно опрацювати за урок великий обсяг матеріалу, засвоїти нові поняття, терміни й строки? Як зробити так, щоб діти йшли на навчання із радістю, а в їхніх очах горів вогник тяги до знань?

Зниження пізнавального інтересу та пізнавальної активності учнів ускладнює реалізацію державної політики щодо розвитку освіти, яка полягає у створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного учня. Завдання вчителя -- розвивати розумову активність учня, пропонуючи завдання, які відповідають його індивідуальним нахилам. Найефективніше навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а вчитель активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.

Ставлення учня до навчального предмета, як відомо, виявляється насамперед в увазі до нього. Розглядаючи властивості уваги, неважко переконатися, що вони у своїй основі характеризують інтерес. Ми уважні до того, що нам не байдуже, що має важливе життєве значення. Увагу викликає те, у чому є потреба, що відповідає нашим інтересам, активізує сліди минулих вражень, збуджує і підтримує нашу діяльність. Цікавість здатна викликати тривалу увагу, тоді як усі інші засоби можуть збудити її лише на короткий час. Отже, інтерес є засобом посилення уваги, а увага є постійною супутницею інтересу.

Деякі вчені доводять зв'язок інтересу з пам'яттю: те, що вивчається із задоволенням, з цікавістю, запам'ятовується швидко й надовго. Значну роль відіграє інтерес і в розвитку творчої уваги, яка допомагає особистості планувати свої дії, глибоко усвідомлювати і передбачати кінцевий результат діяльності, виявляти винахідливість, ініціативу, самостійність. Творча уява в такому разі може досягнути високого розвитку і сприяти успіху в діяльності.

В ході вирішення головного завдання для вчителя - зробити навчальний процес результативним та актуальним, є питання шляхів активізації пізнавальної активності учнів [7].

Для активізації пізнавальної діяльності у вивченні права можна здійснювати наступне:

1) спиратися на інтереси учнів і одночасно формувати мотиви навчання, серед яких на першому місці виступають пізнавальні інтереси, професійні схильності;

2) включати учнів у вирішення проблемних ситуацій, а проблемне навчання, в процесі пошуку і розв'язання наукового та практичних проблем;

3) використовувати дидактичні ігри та дискусії;

4) використовувати такі методи навчання, як бесіда, приклад, наочний показ;

5) стимулювати колективні форми роботи, взаємодію учнів у навчанні.

В активізації пізнавальної діяльності учнів велику роль відіграє вміння вчителя спонукати своїх учнів до осмислення логіки і послідовності у викладі навчального матеріалу з правових дисциплін, до виділення в ньому головних і найбільш істотних положень.

Вищезазначені способи активізації пізнавальної діяльності здійснюються за допомогою методів навчання. Активними методами навчання слід називати ті, які максимально підвищують рівень пізнавальної активності учнів, спонукають їх до старанного навчання.

Одним із нестандартних методів активізації навчання, які продуктивно впливають на вивчення права, можна назвати дидактичну гру. Дидактична гра є однією з унікальних форм, які дозволяють зробити цікавою й захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки по вивченню матеріалу, які здійснюються в рамках відтворюючого й перетворюючого рівнів пізнавальної діяльності - засвоєння законів, строків, прав та обов'язків тощо. Цікавість умовного світу гри робить позитивно зафарбованою монотонну діяльність по запам'ятовуванню, закріпленню або засвоєнню інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси й функції дитини.

Актуальність гри в наш час підвищується й через перенасиченість сучасного школяра інформацією. Телебачення, відео, радіо, комп'ютерні мережі за останнім часом значно збільшили потік одержуваної дітьми інформації та її різноманітність. Але всі ці джерела представляють, в основному, матеріал для пасивного сприйняття. Важливим завданням школи стає розвиток умінь самостійної оцінки й добору одержуваної інформації. Розвити подібні вміння допоможе дидактична гра, що служить своєрідною практикою для використання знань, отриманих на уроці й у позаурочний час [8, с. 22].

Вивченню права, а особливо процесуальних дисциплін (адміністративне судочинство, кримінально-процесуальне право, цивільне процесуальне право та інші), суть яких полягає в застосуванні різноманітних механізмів реалізації норм матеріального права, сприяє рольова гра. Основне завдання рольової гри на уроках права полягає у створенні умов, які викликають прагнення аналізувати, зіставляти і досліджувати причини та наслідки суспільно-правових явищ. Гра повинна пробуджувати у свідомості учнів певну думку, яка стає предметом дискусії та матеріалізується в запропонованих обставинах.

Гра передбачає взаємодію, бо грати -- означає вступати у контакти з партнерами або групами гравців. Виконання ігрових завдань часто потребує колективних зусиль. Принцип колективності реалізується у створенні творчих груп, через які учні залучають однокласників до діяльності. Так, «адвокати» і «прокурори» готують «свідків» до «суду присяжних».

Уроки, що проводяться у формі рольової гри, будуються за принципом структурної системності. Тема «Сімейне право» вивчається відповідно до Кодексу про шлюб і сім'ю. Вивчення теорії постійно закріплюється консультаціями, які надають «юристи» з питань, що стосуються певного розділу. Розгляд «справ» у суді присяжних відбувається за нормами процесуального кодексу. Структуру уроку може формувати логіка завдань, сюжетна лінія. Рольова гра забезпечує зворотний зв'язок між учнями, які несуть знання, і тими, хто їх сприймає. Принцип змагання заохочує учнів до діяльності. Під час гри «Права у казках» дві команди намагаються знайти якомога більше прав, згадуваних казковими героями. А принцип новизни є стимулом до творчої діяльності учнів.

Реалізація вищеназваних принципів допомагає розв'язанню психологічних проблем самореалізації та комунікації. Рольова гра допомагає учням здійснити перехід від засвоєння матеріалу на репродуктивному рівні до репродукування ідей. Рольова гра виховує потребу знати, щоб не опинитися поза грою [9, с. 22].

Окрім практичних методів (два з яких ми зазначили вище), які полягають у застосуванні навчального матеріалу на практиці та засвоєнні його шляхом життєвого досвіду в колективі однокласників, вагоме значення мають і словесні методи. Одним із таких методів, який на мій погляд є досить продуктивним у вивченні правових дисциплін, можна вважати дискусію. Дискусія -- це метод навчання, який базується на обміні думками з певної проблеми. Точка зору, яку виражає студент у процесі дискусії, може як відображати його власну думку, так і спиратися на думки інших осіб.

Вдало проведена дискусія має велику виховну та навчальну цінність, адже вона вчить більш глибокому розумінню проблеми, вмінню захищати свою позицію та рахуватися з думками і точкою зору інших людей. Дискусію варто використовувати в тому випадку, коли студент накопичив певний словниковий запас, володіє конкретним об'ємом умінь та навичок спілкування іноземною мовою. Існує багато видів обміну думками, що і є згорнутою формою дискусії, до яких належать: круглий стіл, форум, симпозіум, засідання парламенту, «акваріумне» обговорення тощо. Всі вони мають деякі відмінності,що дає змогу виокремити їх з-поміж інших форм обговорення певного питання. [10, с. 11-16].

Окрім дискусії, у викладанні права набуває значення використання структурно-логічних схем, що дає змогу не тільки забезпечити вищі рівні узагальнення знань порівняно з натуральним (учень прочитав) та образним (вчитель розповів), а й здійснити диференційований та індивідуальний підхід до корекції знань, оскільки клас завжди можна поділити на групи за рівнем підготовленості. Значно полегшує вчителю процес унаочнення матеріалу застосування технічних засобів: комп'ютерів, кодоскопів, графопроекторів.

Робота з підручником (навчальним посібником) передбачає організацію самостійної роботи учнів над друкованим текстом. Джерелом правознавчих знань школярів можуть бути: підручники, навчальні посібники, хрестоматії, робочі зошити, науково-популярна література, періодичні видання, довідники, словники, кодекси, збірники законів тощо [7].

Загалом, на сучасному етапі розвитку педагогічної науки було створено багато різних методик, способів та форм активізацій навчання, зокрема для навчання й правових дисциплін. У даній роботі було розглянуто лише декілька з них, які на мій погляд є найцікавішими та найпродуктивнішими для засвоєння нового навчального матеріалу з права. А тому для огляду та засвоєння усіх таких методів потрібно набагато більше часу. Усі ці методи, способи хоч і є різними за стилем, способами проведення та кінцевими результатами, але одне вони мають спільне - їх основне завдання полягає у підвищенні рівня цікавості до навчання, активізувати потребу в таких знаннях та мотивувати до їх здобування.

РОЗДІЛ ІІ. ДИДАКТИЧНО-МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ТЕМИ: ФОРМА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

2.1 Дидактична розробка уроку правознавства

План-конспект уроку №1

Тема: «Форма Української держави»

Мета: перед тим як перейти безпосередньо до даної теми, слід вказати на мету її вивчення, суть якої полягає в тому, щоб розкрити зміст поняття «форма держави», ознайомитися з базовими теоретичними дефініціями даної теми, визначити переваги та недоліки саме Української форми держави, а також вміти застосувати фактичний матеріал на практиці. Крім того, метою вивчення теми «Форма Української держави» є формування здібностей до творчого, критичного мислення; навичок систематизувати та структурувати одержані теоретичні знання.

В нашому випадку, мета включатиме також виховний аспект, що полягатиме у сприянні усвідомленню даного явища та виховуванні розуміння, інтересу до України як до певного механізму, структури, що включає в себе багато складових частин, що утворюють його форму.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

Створення мотивації на засвоєння нового матеріалу:

Вимога «федералізації» України як один із шляхів вирішення проблеми воєнних дій на Сході звучить майже не від кожного російського політика. У Росії вдосталь війська, аби вдарити по Україні, розтрощити основні сили української армії - але просто так окупувати таку велику державу як Україна - неможливо! Щоб просто пройти територією України, достатньо 50 тис. війська, але пройти - не означає встановити контроль. Для контролю над окупованою територією такого масштабу, як Україна, потрібно десь мільйон особового складу війська, чого Росія не потягне! Тому така «федералізація» має стати дуже простою і ефективною схемою встановлення контролю над Україною. Розділити Україну на частини, нібито суб'єкти федерації, які перманентно воюють між собою, розставити там своїх маріонеток і все, зовнішнє управління забезпечене. То чи є імовірність того, що Україна обрала не ту форму державного устрою? Питання риторичне.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Виконайте наступні тестові завдання з попередньої теми:

1. Назвіть теорію, яка пов'язує виникнення держави із суспільною еволюції: від сім'ї (родини) до громади і до держави:

1) теологічна;

2) патріархальна;

3) договірна;

4) гідравлічна.

2. Назвіть теорію, яка причиною виникнення держави називає божественну волю:

1) теологічна;

2) патріархальна;

3) договірна;

4) гідравлічна.

3. Назвіть теорію, що пов'язує походження держави із необхідністю організації іригаційних робіт:

1) теологічна;

2) патріархальна;

3) договірна;

4) гідравлічна.

4. Назвіть теорію, що пов'язує походження держави із результатом суспільної угоди людей:

1) теологічна;

2) патріархальна;

3) договірна;

4) гідравлічна.

5. Назвіть теорію, що пов'язує походження держави із результатом завоювання певних територій:

1) соціально-економічна;

2) насильницька;

3) психологічна;

4) органічна.

6. Назвіть теорію, що пов'язує походження держави із результатом появи приватної власності, виникнення майнової нерівності, поділу суспільства на класи:

1) соціально-економічна;

2) насильницька;

3) психологічна;

4) органічна.

7. Назвіть теорію, що пояснює походження держави із особливостей психіки людини, усвідомлення людьми необхідності певних моделей поведінки:

1) соціально-економічна;

2) насильницька;

3) психологічна;

4) органічна.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Чи хотіли б ви знати, як на практиці визначити особливості конкретної держави, знаючи лише її форму? Що, на вашу думку, є формою держави? Чи може хтось із вас назвати ті елементи форми держави, які стосуються України?

1. Розглядаючи державу, як складний суспільний феномен, необхідно знайти поняття, яке давало б уявлення про основні характеристики тієї чи іншої держави, про основні шляхи здійснення в ній державної влади.

Таким поняттям є категорія «форми держави». Отже, форма держави -- це спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таким чином, форма держави -- це складне поняття, що характеризує державу з точки зору існуючих у ній форм правління, державного устрою та державного режиму.

2. Форма державного правління визначається порядком організації, структурою і взаємодією вищих державних органів влади і управління.

навчання право підліток урок



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Монархія -- це форма державного правління, при якій вища державна влада зосереджується (повністю або частково) в руках однієї особи і передається, як правило, у спадок.

Монархії поділяються на дві групи -- обмежені та необмежені. Необмежена монархія -- це така монархія, в якій влада монарха не обмежена ні законом, ні будь-яким представницьким органом влади.

Республіка (від лат. -- справа народу) -- форма державного правління, при якій всі вищі державні органи обираються населенням на певний строк. Республіки є президентські, парламентські та змішані.

3. Форма державного устрою характеризує державу з точки зору її територіального поділу та відповідної організації державних органів.

Державний устрій може проявлятися у простій або у складній формах. До простої форми державного устрою належать унітарні (єдині) держави. Унітарна держава -- це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не володіють ознаками суверенітету.

До складної форми державного устрою належать федерація, імперія і конфедерація. Федерація -- це складна держава (союзна держава), до складу якої входять кілька державних утворень (суб'єктів федерації), що володіють суверенітетом.

Другою складною формою державного устрою є імперія -- це така форма державного устрою, при якій держава складається з двох частин (метрополії та колонії) з принципово відмінною компетенцією.

До форми державного устрою належить і конфедерація, що являє собою союз держав, об'єднаних для досягнення певних цілей одним або кількома органами (наприклад, військовими) при збереженні в інших питаннях повної самостійності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/



4. Державний режим -- це сукупність форм і методів здійснення державної влади. Ця категорія дає відповідь на питання, які методи панують у процесі здійснення державної діяльності і досягнення тих цілей, що стоять перед державою.

Поняття державного режиму не слід ототожнювати з поняттям політичного режиму. Останній має більш широке значення і характеризує не тільки методи діяльності державних органів, але й можливості та форми діяльності всіх елементів політичної системи -- політичних партій, рухів тощо.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/



За формою державного правління Україна є парламентсько-президентською республікою. Ознаками цього є наступне:

-- Президент України обирається всезагальним голосуванням (у цьому її відмінність від парламентської форми правління, де Президент обирається парламентом);

-- він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод громадин, має право розпустити парламент, призначати і звільняти деяких посадових осіб;

-- В Україні поряд з Президентом діє Прем'єр-міністр та уряд, відповідальний перед Парламентом.

За державним устроєм Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям,

За формою державного (політичного) режиму Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Отже, державна влада в Україні здійснюється на демократичних засадах, що є конституційною гарантією демократичного режиму.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

Дидактична гра «Форма держави»

1. Роздаємо маленькі папірці зі складовими окремих елементів форми держави (в довільному порядку) кожному студенту.

2. Представляємо аудиторії три конверти з основними елементами форми держави та пояснюємо, що потрібно передавати їх по колу для того, щоб кожен студент міг помістити даний йому папірець в необхідний конверт.

3. Після того, як кожен студент вклав свій папірець в необхідний з його точки зору конверт, перевіряємо складову кожного з цих конвертів разом зі студентами, активно обговорюючи помилки.

4. Після того, як ми все перевіримо, демонструємо четвертий (останній) конверт із намальованим на ньому прапором України і говоримо, що оскільки тема нашого заняття форма саме Української держави, то слід розглянути безпосередньо її.

Для цього користуємося папірцями із попередніх трьох конвертів.

5. Користуючись допомогою студентів, шляхом активного обговорення та співпраці, вибираємо потрібні для держави Україна папірці і вкладаємо їх у наш четвертий конверт із зображенням прапора.

6. Далі висловлюємо думку про необхідність більш глибоко розглянути Українську державу з допомогою найхарактерніших ознак, що обумовлюють її форму в трьох елементах: держаному правлінні, політичному режимі та адміністративно-територіальному устрої.

7. Роздаємо нові папірці із вищезазначеними ознаками кожному студентові (в довільному порядку).

8. Зачитуємо по порядку кожну ознаку та просимо підняти руку студента, якому випала дана ознака. Виходячи із власних знань та міркувань, студент має вказати: чи відноситься дана ознака до України, чи ні. Таким чином, в ігровій формі визначаємо всі правильні ознаки та кладемо їх до конверта з прапором.

Під кінець, даний конверт буде асоціюватися у нас з Україною, що буде наділена усіма ознаками, які необхідні для надання їй форми по трьох ключових елементах, зазначених в пункті 6.

9. І на кінець, підводимо підсумки по результатам проведеної гри.

Назви конвертів: 1 - Форма правління; 2 - Політичний режим; 3 - Адміністративно-територіальний устрій; 4 - Символічний конверт з малюнком прапора України.

Текст папірців зі складовими окремих елементів форми держави:

1. Монархія; 2. Республіка; 3. Абсолютна держава; 4. Обмежена держава; 5. Президентська держава; 6. Парламентська держава; 7. Президентсько-парламентська держава; 8. Парламентсько-президентська держава; 9. Конституційна держава; 10. Парламентська держава; 11. Дуалістична держава; 12. Демократична держава; 13. Ліберальна держава; 14. Авторитарна держава; 15. Тоталітарна держава; 16. Проста держава; 17. Складна держава; 18. Унітарна держава; 19. Федерація; 20. Конфедерація; 21.Імперія.

Текст ознак: 1. Єдина конституція (вірно); 2. Єдине громадянство (вірно); 3. Територія України - це сукупність територій-суб'єктів федерації (невірно); 4. Наявність громадянського суспільства (вірно); 5. Відсутність інституту контрасигнатури (невірно); 6. Панування однієї ідеології (невірно); 7. Мілітаризація суспільного життя (невірно); 8. Забезпечення прав і свобод людини (вірно); 9. Розподіл влади на три гілки при верховенстві Парламенту (вірно); 10. Формування уряду Президентом (невірно); 11. Здійснення влади Президентом в порядку спадкування (невірно); 12. Єдина судова система (вірно).

V. Домашнє завдання.

1. Спробуйте систематизувати новий матеріал та скласти на його основі опорні тези, які визначають основні моменти даної теми.

2. На основі отриманих теоретичних знань, спробуйте уявити Україну такою, якою би ви хотіли, щоб вона була за формою. Яку б форму правління ви б обрали і чому? Який адміністративно-територіальний устрій встановили б, і який політичний режим панував би? Відповіді обґрунтуйте та подайте у вигляді невеликої презентації.

3. Поміркуйте та висловіть власну думку щодо таких запитань: Чи є імовірність того, що Україна обрала не ту форму державного устрою? Якщо так, то чи є війна на Сході нашої країни наслідком такої помилки? Чи можливо розглядати процес «федералізації» України як вимагає того Росія?

2.2 Дидактична розробка теми: Форма Української держави

Структурно-логічна схема до теми:

Запитання та завдання до схеми:

1) Наведіть приклади унітарної країни. Які із наших країн-сусідів є унітарними державами?

2) Що передбачає обмежена монархія?

3) Які існують змішані форми правління?

4) Доведіть на конкретному прикладі (історичному), що імперія - складна держава.

5) Які існують відмінності між авторитарним і тоталітарним режимом?

6) Які принципи покладені в основу демократичного режиму?

Методики формування мислення:

Метод «Гронування»

1. Записуємо центральне поняття (у нашому випадку це «Форма Української держави»), навколо якого виписуємо будь-які слова та фрази, що спадають на думку (так, утворюється своєрідне взаємопов'язане гроно).

2. Викладаємо теорію, щоб перевірити чи є певні зв'язки з правильним матеріалом і тим, що ми написали, формуючи гроно:

Форма держави -- це спосіб або порядок організації та здійснення державної влади. Поняття “форма держави” включає до себе три взаємозв'язаних елементи: форму державного правління, форму державного устрою і форму державного (політичного) режиму.

За формою державного правління Україна є парламентсько-президентською республікою.

За державним устроєм Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям,

За формою державного (політичного) режиму Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Отже, державна влада в Україні здійснюється на демократичних засадах, що є конституційною гарантією демократичного режиму.

3. Щоб проаналізувати щойно вивчену тему, підбити підсумки і виокремити основні поняття, складаємо сенкан:

«Форма держави;

Складна, соціально-обумовлена;

Визначає, організовує, систематизує;

Порядок організації, здійснення влади;

Структура держави»

Запитання та завдання:

1) Чи реалізовується, на вашу думку, демократичний режим в Україні у повній мірі так, як вказано це в Конституції?

2) Які переваги в тому, що Україна - це унітарна держава?

3) Назвіть (якщо зможете пригадати з історії), коли саме Україна (її територія) була імперією?

4) Чи завжди Україна, від періоду її незалежності, була парламентсько-президентською республікою?

5) Які ви знаєте умови і чинники, що визначили Українську державу як унітарну?

Дидактична гра: «Конверти»

1. Роздаємо маленькі папірці зі складовими окремих елементів форми держави (в довільному порядку) кожному студенту.

2. Представляємо аудиторії три конверти з основними елементами форми держави та пояснюємо, що потрібно передавати їх по колу для того, щоб кожен студент міг помістити даний йому папірець в необхідний конверт.

3. Після того, як кожен студент вклав свій папірець в необхідний з його точки зору конверт, перевіряємо складову кожного з цих конвертів разом зі студентами, активно обговорюючи помилки.

4. Після того, як ми все перевіримо, демонструємо четвертий (останній) конверт із намальованим на ньому прапором України і говоримо, що оскільки тема нашого заняття форма саме Української держави, то слід розглянути безпосередньо її.

Для цього користуємося папірцями із попередніх трьох конвертів.

5. Користуючись допомогою студентів, шляхом активного обговорення та співпраці, вибираємо потрібні для держави Україна папірці і вкладаємо їх у наш четвертий конверт із зображенням прапора.

6. Далі висловлюємо думку про необхідність більш глибоко розглянути Українську державу з допомогою найхарактерніших ознак, що обумовлюють її форму в трьох елементах: держаному правлінні, політичному режимі та адміністративно-територіальному устрої.

7. Роздаємо нові папірці із вищезазначеними ознаками кожному студентові (в довільному порядку).

8. Зачитуємо по порядку кожну ознаку та просимо підняти руку студента, якому випала дана ознака. Виходячи із власних знань та міркувань, студент має вказати: чи відноситься дана ознака до України, чи ні. Таким чином, в ігровій формі визначаємо всі правильні ознаки та кладемо їх до конверта з прапором.

Під кінець, даний конверт буде асоціюватися у нас з Україною, що буде наділена усіма ознаками, які необхідні для надання їй форми по трьох ключових елементах, зазначених в пункті 6.

9. І на кінець, підводимо підсумки по результатам проведеної гри.

КОНВЕРТИ:

1 - Форма правління; 2 - Політичний режим; 3 - Адміністративно-територіальний устрій; 4 - Символічний конверт з малюнком прапора України.

ТЕКСТ ПАПІРЦІВ:

1. Монархія; 2. Республіка; 3. Абсолютна держава; 4. Обмежена держава; 5. Президентська держава; 6. Парламентська держава; 7. Президентсько-парламентська держава; 8. Парламентсько-президентська держава; 9. Конституційна держава; 10. Парламентська держава; 11. Дуалістична держава; 12. Демократична держава; 13. Ліберальна держава; 14. Авторитарна держава; 15. Тоталітарна держава; 16. Проста держава; 17. Складна держава; 18. Унітарна держава; 19. Федерація; 20. Конфедерація; 21.Імперія.

ОЗНАКИ:

1. Єдина конституція (вірно);

2. Єдине громадянство (вірно);

3. Територія України - це сукупність територій-суб'єктів федерації (невірно);

4. Наявність громадянського суспільства (вірно);

5. Відсутність інституту контрасигнатури (невірно);

6. Панування однієї ідеології (невірно);

7. Мілітаризація суспільного життя (невірно);

8. Забезпечення прав і свобод людини (вірно);

9. Розподіл влади на три гілки при верховенстві Парламенту (вірно);

10. Формування уряду Президентом (невірно);

11. Здійснення влади Президентом в порядку спадкування (невірно);

12. Єдина судова система (вірно).

КЕЙС:

Близько 4 години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, площу оточили близько 2000 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту» із трьох регіонів України: Автономної Республіки Крим, Луганської та Чернігівської областей (за іншими даними, з Донецької, а не Чернігівської).

Під час розгону мітингувальників бійці «Беркуту» застосовували вибухові пакети, били людей кийками, скидали людей на землю з постаменту монументу Незалежності та чавили ногами. При цьому мітингувальників били навіть за кілька сотень метрів від Майдану. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників (за офіційними даними Генеральної прокуратури -- 79 осіб). Частина людей, що втекла від «Беркуту», заховалась у Михайлівському монастирі на Михайлівській площі. Крім того, за словами очевидця журналіста Андрія Шевченка, перед атакою «Беркуту» на Майдані зник мобільний зв'язок.

До 4:27 бійці «Беркуту» повністю оточили площу, витіснивши учасників протесту та пропустивши комунальників для встановлення Новорічної ялинки. Близько 5-ої ранку «Беркут» зачищав Хрещатик, б'ючи кийками та нецензурно лаючи присутніх там громадян.

Наступного дня відповідальність за наказ «Беркуту» взяв на себе начальник ГУМВС України в Києві Валерій Коряк. Крім того, прес-служба МВС України розповсюдила змонтований та урізаний відео запис, де видно, що мітингувальники чинять спротив, хоча повна версія відеоматеріалу свідчить про протилежне -- наступ силовиків на мирних мітингувальників почався раніше біля колони Незалежності, а не біля пам'ятника засновникам Києва, де розміщувались активісти «Правого сектору» (представники різних націоналістичних організацій), і які дійсно почали чинити спротив проти насильства і силовиків.

За повідомленням начальника прес-служби управління МВС у Києві, силовий розгін мітингувальників із Майдану Незалежності в ніч проти 30 листопада було проведено, аби забезпечити безперешкодний проїзд техніки для подальших робіт з підготовки до Новорічних свят.

Запитання до кейсу:

1) Проглянувши реальну ситуацію, яка мала місце 2 роки тому, чи можна вважати, що тоді Україна була демократичною державою?

2) Сформулюйте перелік конституційних прав і свобод людини, які були порушені внаслідок даної події.

3) Подумайте та назвіть, які міри потрібно було прийняти колишній владі задля мирного та демократичного вирішення спору.

4) Дайте оцінку діям «беркутівців». Чи могли вони змінити ситуацію під час Євромайдану, ставши на бік мітингувальників?

5) Змоделюйте, на свій погляд, розвиток подій, якби схожий протест відбувався, наприклад, в Німеччині (або Росії). Чи була б відмінність у діях влади стосовно протестуючих? Яким чином це пов'язано з формою держави та її режимом?

Активні методи навчання:

Для розгляду даної теми з аудиторією, використовуємо ігровий метод навчання, який дасть змогу активізувати та мотивувати до вивчення матеріалу, що стосується відповідної теми заняття, та більш краще і повніше засвоїти його.

Отже, застосовуємо наступний хід дій:

1. Ознайомлюємо з темою заняття та роз'яснюємо порядок вивчення та засвоєння матеріалу.

2. Робимо маленький вступ із теорією (проходимо основні поняття), спираючись на аудиторію (тобто ставимо проблемні та дискурсивні запитання, які стосуються вивчення даної теми).

3. Роздаємо папірці зі складовими окремих елементів форми держави (в довільному порядку) кожному студенту.

4. Представляємо аудиторії три конверти з основними елементами форми держави та пояснюємо, що потрібно передавати їх по колу для того, щоб кожен студент міг помістити даний йому папірець в необхідний конверт.

5. Після того, як кожен студент вклав свій папірець в необхідний з його точки зору конверт, перевіряємо складову кожного з цих конвертів разом зі студентами, активно обговорюючи помилки.

6. Після того, як ми все перевіримо, демонструємо четвертий (останній) конверт із намальованим на ньому прапором України і говоримо, що оскільки тема нашого заняття форма саме Української держави, то слід розглянути безпосередньо її.

Для цього користуємося папірцями із попередніх трьох конвертів.

7. Користуючись допомогою студентів, шляхом активного обговорення та співпраці, вибираємо потрібні для держави Україна папірці і вкладаємо їх у наш четвертий конверт із зображенням прапора.

8. Далі висловлюємо думку про необхідність більш глибоко розглянути Українську державу з допомогою найхарактерніших ознак, що обумовлюють її форму в трьох елементах: держаному правлінні, політичному режимі та адміністративно-територіальному устрої.

9. Роздаємо нові папірці із вищезазначеними ознаками кожному студентові (в довільному порядку).

10. Зачитуємо по порядку кожну ознаку та просимо підняти руку студента, якому випала дана ознака. Виходячи із власних знань та міркувань, студент має вказати: чи відноситься дана ознака до України, чи ні. Таким чином, в ігровій формі визначаємо всі правильні ознаки та кладемо їх до конверта з прапором.

Під кінець, даний конверт буде асоціюватися у нас з Україною, що буде наділена усіма ознаками, які необхідні для надання їй форми по трьох ключових елементах, зазначених в пункті 8.

11. І на кінець, підводимо підсумки по результатам проведеного заняття.

SWOT - аналіз демократичної форми державного режиму:

Позитивні результати	Негативні результати	Ризики
1. Наявність свободи віросповідання, дій, слова, думки. 2. Багатопартійність політичної системи. 3. Вільні, справедливі вибори. 4. Людина, її життя та здоров'я визнаються найвищою соціальною цінністю. 5. Визнання народного суверенітету. 6. Рівність громадян перед законом. 7. Взаємна відповідальність держави і громадянина.	1. Значне поширення різних думок, що заважає державі в розробці виважених рішень. 2. Свобода слова та думки, як правило, призводить до поділу суспільства на ворожі сторони. 3. Демократія не вирішує багатьох соціальних проблем, зокрема бідності, безробітності, соціальної нерівності тощо.	1. Демократія спрямована на потреби та інтереси суспільства, хоча досить часто можуть не враховуватися інтереси окремих груп осіб. 2. Демократія може перетворитися в анархію через емоційність та психологічну нестабільність суспільства. 3. Демократія може призвести до значного відриву між різними соціальними групами в їх соціальному та економічному розвитку.

ВИСНОВКИ

На кінець нашого невеликого дослідження нам слід зробити узагальнення всього вищесказаного. Отож, у даній роботі було дано психолого-педагогічну характеристику підліткам, особливості якої обумовлюються їх віком, фізіологічними змінами в організмі та зміною психічного фону. Підлітками можна вважати таку категорію людей, яка вже не є дітьми, але ще не є й дорослими. Саме тому під час навчального процесу, де аудиторією є підлітки, виявляється професійна майстерність викладача, оскільки їх не можна вже заохотити тими методами, що були актуальними в молодших класахі тому все дедалі важче стає заохотити їх до вивчення нвого матеріалу.

Ефективність навчання підлітків полягає у врахуванні їх потреб, які дедалі стають більш вимогливішими та потребують ґрунтовних та лише потрібних для них знать. Викладач, крім того, має рахуватися з кожним учнем, оскільки саме в підлітковому віці ключове значення починає відігравати особистість, і те, наскільки викладач виокремлює та враховує індивідуальність кожного підлітка, зокрема і його навчальні потреби та інтереси, й буде залежати продуктивність та злагодженість навчального процесу з цією аудиторією.

Також, у роботі було досліджено питання активізації навчання права. Так, було розглянуто найбільш продуктивні та актуальні з позиції вивчення права методи. Загалом, можна сказати, що в педагогічній науці існує досить багато таких методів, які відрізняються між собою способами засвоєння знань, механізмами мотивації та стимулювання до вивчення певної теми. Але всі вони спрямовані на одну мету - активізувати навчальний процес.