Використання творів живопису у формуванні мовленнєвої компетентності дошкільників

Отже, щоб справді активізувати інтелектуальну та мовленнєву діяльність дітей у процесі сприймання картини, варто глибоко продумати першу частину заняття.

З дітьми молодшого віку через коротку тривалість заняття немає можливості проводити вступну бесіду, і, до речі, в цьому немає потреби, оскільки зміст картин для наймолодших здебільшого дуже простий. Досить звернутися до власного досвіду дітей, пов'язаного зі змістом картини, поставивши їм, наприклад, такі запитання: "Вам подобається будувати з кубиків? Що ви найчастіше любите будувати?" Чи: "Пам'ятаєте, як ми збирали осіннє листячко на майданчику?" Або: "Ви бачили справжнього живого півника? Розкажіть, як це було", "Ви тримали в руках маленьких кошенят?" Актуалізація емоційних переживань, відповідних асоціацій допоможуть дітям більш адекватно сприйняти картину.

Доречними є також використання загадки про головного персонажа картини, пригадування невеличких, бажано знайомих дітям поезій, що відповідають змістові картини.

З дітьми середнього дошкільного віку розглядаються картини складніші за змістом. Отже, роботу варто розпочати з вступної бесіди, щоб актуалізувати наявні в дітей знання, необхідні для обговорення картини. Звернення до власного та колективного досвіду малюків, розв'язання проблемної ситуації, близької до тієї, яка відображена на картині, лексико-граматичні вправи на добір слів певного лексичного поля, -- ці та інші методичні прийоми підготують дітей до сприймання та розуміння картини.

Зміст, тематика картин, що використовуються в роботі зі старшими дошкільнятами, диктують вимогу надавати заняттям більш значних пізнавального та естетичного акцентів. У вступній бесіді доречно дати стислу інформацію про життя і творчість художника -- автора картини, про її жанр, а потім актуалізувати знання дітей про пори року, життя тварин, людські взаємини тощо, тобто ті, які налаштовують на сприймання картини. Звернення до власного досвіду дітей, залучення їх до участі у полілозі, що відповідає темі заняття, лексико-граматичні вправи також активізують мислительну та мовленнєву діяльність дошкільнят, спонукають; їх до прояву ініціативи.

Одне з центральних місць у структурі заняття посідає бесіда за картиною, що проводиться після її мовчазного розглядання дітьми.

Як ми вже зазначали, запитання -- основний методичний прийом у навчанні дітей розглядання картини. Зокрема, вихователь має заздалегідь підготувати запитання про загальний зміст, характер картини, а також ті, що стосуються опису, характерних дій головних персонажів картини, та запитання, спрямовані на аналіз емоційного стану, експресивних засобів, естетичну оцінку зображеного. Певну частину становлять і репродуктивні запитання констатуючого характеру.

Вихователі не завжди замислюються, чи спонукає дитину поставлене запитання до розгорнутої відповіді, до зв'язного мовлення у формі логічного судження. Так, шаблонні запитання «Що ви бачите на картині?» або «Що зображено на картині?» вимагають від дитини короткої однослівної відповіді або переліку окремих елементів, при цьому розум її «спить». Тож годі чекати від дитини активних мовленнєвих дій.

Набагато більше, безумовно, важать проблемні запитання, що спонукають до пошуку відповіді на самій картині, до аналітичних дій, які знаходять вихід у самостійному судженні малюка. Проілюструємо сказане прикладом. Вихователь, демонструючи дітям картину «Зимові розваги», запитує: «Яку пору року зображено на картині?». Шаблонною є, звичайно, відповідь: «Зима»; або штучна, теж шаблонна: «На картині зображено пору року зиму». Ніякої інтелектуальної та мовленнєвої активності тут не потрібно, адже очевидні добре відомі ознаки зими (на картині -- сніг, санки, лижі, ковзани). І дитина просто констатує це. Змінивши чи переформулювавши запитання, ми спонукаємо нашого вихованця вдивитися в картину, знайти на ній не шаблонну, всім заздалегідь відому, а власну відповідь, проявити спостережливість, уважність, уміння мислити. Тут доречним буде ствердження-провокація: «Гадаю, напередодні була велика завірюха. Ви зрозуміли, як я про це здогадалася?» Щоб відповісти на це запитання, мало сказати про сніг, треба ще й знайти сліди минулої негоди. Запитання: «Як ви гадаєте, на картині зображено вихідний день чи будень? Поясніть, як ви це зрозуміли», - також потребують від дітей активних аналітичних дій, а вихователь допомагає їм сформулювати самостійні висловлювання: «Я вважаю, що…, тому що…Якби це був вихідний, тоді б…».

ВИСНОВКИ

Картини, картинки, ілюстрації до літературних та фольклорних творів застосовують в освітньому процесі як засіб розумового (ознайомлення з довкіллям, розвиток уяви, сприймання, уваги, мислення, мовлення, формування інтелектуальних здібностей, сенсорний розвиток), естетичного (розвиток художньо-естетичного сприймання, формування емоційної чутливості, збагачення емоційно-чуттєвої сфери та мовленнєвого (розвиток художньо-комунікативних здібностей, стимулювання ініціативи висловлювання, опанування різних типів зв'язного мовлення) виховання.

Діти п'яти років мають значний досвід, багатий словник, вміють описувати предмети, іграшки, встановлювати прості причинні зв'язки між предметами та явищами. Від них треба вимагати вміння не тільки розповідати за змістом репродукції, складати описову та сюжетну розповідь, а й виходити за межі зображеного художником, пов'язувати зміст картини зі своїм досвідом.

У методиці розвитку зв'язного мовлення дошкільнят Н.В. Гавриш виокремлює кілька видів занять зі складання розповіді за змістом картини, які подаються за ступенем ускладнення:

1. Складання розповіді-опису предметної картини.

2. Складання сюжетної розповіді за змістом картини.

3. Порівняльний опис двох картин.

4. Складання розповіді за пейзажною картиною чи натюрмортом.

При організації експериментального дослідження ми враховували наукові доробки вчених (О.І. Білан, А.М. Богуш, Н.В. Гавриш, Г.І. Григоренко, Р.Й. Жуковська, Є.В. Зворигіна, С.Л. Новосьолова, В.І. Яшина та ін.).

Започатковуючи констатуючий етап експерименту, нами було визначено критерії і показники розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі складання розповідей за ілюстраціями. Із-поміж них:

1) когнітивний критерій із показниками: обізнаність із ілюстраціями; розуміння дітьми ілюстрацій; сприймання різних видів ілюстрацій;

2) репродуктивно-мовленнєвий критерій із показниками: повнота відтворення змісту ілюстрації; відповідність розповіді за ілюстрацією художньому тексту; наявність у розповіді образних виразів і засобів художньої виразності, адекватних змісту художнього тексту;

3) творчо-мовленнєвий критерій із показниками: самостійність розповіді; творча імпровізація тексту за ілюстраціями; малювання і розповіді за власними малюнками.

Відповідно до кожного показника в межах виокремлених критеріїв було запропоновано дітям низку експериментальних завдань. Окреслені критерії і показники виступили підґрунтям для виокремлення рівнів розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі складання розповіді за ілюстраціями: високий, достатній, середній, низький.

На формуючому етапі дослідження було розроблено лінгводидактичну модель розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами художньої ілюстрації, яка обіймала три взаємопов'язаних етапи: художньо-ознайомлювальний, мовленнєво-комунікативний і мовленнєво-творчий.

На прикінцевому етапі експериментального дослідження було проведено підсумкові зрізи з метою з'ясування ефективності розробленої методики навчання дітей старшого дошкільного віку розповіді за ілюстраціями.

За підсумками нашого дослідження в експериментальній групі відбулися значні позитивні рівневі зрушення в розповідях дітей за ілюстраціями. Так, якщо на констатуючому етапі експерименту високий рівень був відсутнім як в експериментальній, так і в контрольній групах, то на кінець року його було зафіксовано у 20% дітей експериментальної і лише 4% - контрольної груп. На достатньому рівні перебували 42% старших дошкільників експериментальної і 18% - контрольної груп (на початку навчання було відповідно 14% і 16%). Якщо на середньому рівні на констатуючому етапі знаходилися 56% дітей експериментальної і 50% - контрольної груп, то після формуючого етапу експерименту цей показник становив 30% в експериментальній і 56% - у контрольній групах. Значно зменшилося дітей на низькому рівні: з 30% до 8% (в експериментальній) і з 34% до 22% (у контрольній групах).

Вважаємо, що саме професіоналізм вихователя, знання методик, використання нових наукових розробок, постійна самоосвіта та самовдосконалення є головною запорукою розвитку зв'язного мовлення. Методика навчання складання розповідей за творами живопису постійно збагачується новими творчими знахідками педагогів, цікавими методами та прийомами керівництва мовленнєвою діяльністю дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». - К.: Світич, 2009.

2. Базовий компонент дошкільної освіти України //Дошкільне виховання. - 1999. - № 1. - С. 11-12.

3. Білан О.І. Навчаємо розповідати за ілюстраціями (старший дошкільний вік): Навчально-методичний посібник /О.І. Білан. - Тернопіль: Мандрівець, 2012. - 160 с.

4. Білан О.І. Художньо-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку /О.І.Білан. - Львів: Проман, 2007. - 64 с.

5. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика навчання дітей рідної мови: Підручник /за ред. А.М. Богуш. - К.: Вища школа, 2007-- 542 с.

6. Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум: Навч. посібник /А.М. Богуш. -- К.: Вища школа, 1995. -- 414 с.

7. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до семи років: монографія /А.М. Богуш. - К.: Вид. Дім «Слово», 2004. - 376 с.

8. Гавриш Н.В. Навчання розповіді за картиною /Н.В. Гавриш // Дошкільне виховання. -- 2003. -- № 1. -- С. 7.

9. Гавриш Н.В. Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят /Н.В. Гавриш. - К.: Шкільний світ, 2006. - 119 с.

10. Зданевич Л.В. Розвиток зв'язного мовлення дітей дошкільного віку засобами творів живопису /Л.В. Зданевич, Н.В. Погрібняк. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. - 120 с.

11. Зінченко В.М. Організація психолого-педагогічного супроводу дитини в умовах дошкільного закладу / В.М. Зінченко // Дошкільна освіта. - 2004. - №1. - С. 15-17.

12. Калмикова Л.О. Розвиток описового мовлення. Психолінгвістичний аналіз /Л.О. Калмикова //Дошкільне виховання. - 2003. - № 4. - С.19.

13. Карпинська Н.С. Художнє слово у вихованні дітей /Н.С. Карпинська - М.: Педагогіка, 1972. - 151 с.

14. Коненко О. На заняттях, у грі та праці формування у старших дошкільників пояснювального зв'язного мовлення /О. Коненко //Дошкільне виховання. - 1987. - № 10. - С.7.

15. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві): Навч. посіб. для вищих навчальних закладів /О.Л. Кононко - К.: Освіта, 1998. - 255 с.

16. Короткова Е.П. Обучение детей дошкольного возраста рассказыванию /Е.П.Короткова - М.: Просвещение, 1982. - 127 с.

17. Крутій К.Л. Мовленнєве заняття: досвід, проблеми, пропозиції /К.Л.Крутій - Запоріжжя, 1998.

18. Крутій К.Л. Навчання дітей української мови: теорія і практика /К.Л. Крутій - Запоріжжя: TOB "ЛІПС" ЛТД, 2000. - C. l 1- 44.

19. Леонтьев А.А. Психология общения /А.А. Леонтьев - 2-е изд. - М.: Смисл, 1997. - 365 с.

20. Лепская H.И. Речевая стадия развития коммуникации ребёнка / Н.И. Лепская // Возрастная психолингвистика: хрестоматия: учеб. пособие // Сост. К.Ф. Седова. - М.: Лабиринт, 2004. - 330 с.

21. Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дітей дошкільного віку /Н.І. Луцан - О.: ПНЦ АПН України, 2005.

22. Луцан H.I. Теорія і практика розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку в мовленнєво-ігровій діяльності: дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.02 / H.І. Луцан - Одеса: ПУДПУ, 2005. - 466 с.

23. Люблінська Г.О. Дитяча психологія /Г.О. Люблінська - К.: Вища школа, 1974. - 355 с.

24. Маковецька Н.В. Навчання старших дошкільників суфіксального творення іменників і прикметників /Н.В. Маковецька - Одеса, 2000. - 108 с.

25. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі: навч. посібник / А.М. Богуш, Н.П. Орланова, Н.І. Зеленко, В.К. Лихолєтова; за ред. А.М. Богуш. - К.: Вища шк., 1992. - 414 с.

26. Науменко Т. Активізація мови малят /Т. Науменко//Дошкільне виховання. - 1989. - № 12. - С. 6-7.

27. Общение и речь: Развитие речи у детей в общении со взрослыми // Под ред. М.И. Лисиной. - М. Педагогика, 1985. - 208 с.

28. Пиаже Ж. Психология ребёнка / Ж. Пиаже, Б. Инхельдер. - 18-е изд. - СПб.: Питер, 2003. - 160 с.

29. Пироженко Т.О. Мовленнєве зростання дошкільника / Т.О. Пироженко. - К., 1999.

30. Пироженко Т.О. Комуникативно-речевое развитие ребенка. Монография /Т.О. Пироженко - К., 2002. - 310 с.

31. Поніманська Т.І. Основи дошкільної педагогіки: Навчальний посібник /Т.І. Поніммансьька - К.: Абрис, 1998. - 448 с.

32. Розвитие речи детей дошкольного возраста /Под.ред. Ф. Сохина. - М.: Просвещение, 1982. - 223 с.

33. Розвиток українського мовлення у дошкільників. Програма-довідник для дошкільних закладів з українським мовним режимом / Укл. Н.Я. Дзюбишина-Мельник. - К., 1991. - 93 с.

34. Розвиток та навчання дітей рідної мови: аспекти мовленнєвого спілкування, авторські технології, досвід / За ред. В.К. Лихолєтової. - Володимир-Волинський, 2007. - 96с.

35. Скалкін В.Л. Вправи з розвитку усного комунікативного мовлення /В.Л. Скалкін - К., Рад.школа, 1978. - 129 с.

36. Сорокина А.И. Дидактические игры в детском саду /А.И. Сорокина - М.: Просвещение, 1982. - 96 с.

37. Тихеева Е.И. Развитие речи детей /Е.И. Тихеева - М., 1981. - 159 с.

38. Трифонова П. Навички творчого розповідання //Дошкільне виховання. - 1997. - № 10. - С.10-15.

39. Удальцова Е.И. Дидактические игры в воспитании и обучении дошкольников / Е.И. Удальцова - Минск, 1976. - 125 с.

40. Українське дошкілля: Програма виховання дітей в дитячому садку. - Львів, 1991.

41. Усова А.П. Обучение в детском саду /А.П. Усова //Под ред. А.В. Запорожца. - М.: Просвещение, 1981. - 176 с.

42. Усова А.П. Роль игры в воспитании детей /А.П. Усова - М.: Просвещение, 1976. - 96 с.

43. Ушакова Т.Н. Взаємозвязок завдань (Розвиток зв'язного монологічного мовлення дітей) //Дошкільне виховання. - 1990. - № 6. - С.8.

44. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори /К.Д. Ушинський - М.: Просвіта, 1968. - 557 с.

45. Ушинський К.Д. Рідне слово /К.Д. Ушинський //Твори: У 6 т. -- К.: Рад, школа, 1955. -- Т. 1. - С. 269-278.

46. Федоренко Л.П. Закономерности усвоения родной речи /Л.П. Федоренко - М., 1984.

47. Федорченко Г. Как знакомить дошкольников с изобразительным искусством //Дошкольное воспитание. - 1987. - № 8. - С.38.

48. Фесенко Л.І. Українська народна капка як засіб розвитку зв'язного монологічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку /Л.І. Фесенко. - Одеса, 1994. - 176 с.

49. Флерина Е.А. Розповідання в дошкільній практиці /Е.А. Флерина - М.: Просвещение, 1996. - 145 с.

50. Художественное творчество и ребенок /Под ред. Н.А. Ветлугиной. -- М.: Педагогика, 1972. - 286 с.

51. Цейтлин С.Н. Язык и ребенок: Лингвистика детской речи. - М., 2000 - 240 с.

52. Чумичова Р. Восприятие живописи и развитие образной речи /Р. Чумичова // Дошкольное воспитание. -- 1987. -- № 11. -- С. 44.

53. Шкаріна Л. Ознайомлення з творами живопису /Л. Шкаріна // Дошкільне виховання. -- 1992. -- № 1. -- С. 26.

ДОДАТОК А.

СКЛАДАННЯ РОЗПОВІДІ ЗА СЕРІЄЮ ІЛЮСТРАЦІЙ ДО ОПОВІДАННЯ Ю. ЯРМИША «ЧОМУ СИНИЧКА ПОВЕСЕЛІШАЛА?»

Мета: зв'язне мовлення: вчити дітей складати розповідь за серією ілюстрацій, використовуючи образні авторські звороти; вміти правильно будувати розповідь (зачин, кульмінація, розв'язки); висловлюватися зв'язно, логічно, послідовно.

Граматика: вчити утворювати присвійні прикметники, прислівники, складати складнопідрядні речення.

Фонетика: вправляти у вимові звука [ц], звуконаслідуванні співу пташок, розвивати темп мовлення.

Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.

Обладнання: оповідання Ю. Ярмиша "Чому синичка повеселішала?", скоромовки, вірші про весну, загадка; аудіо запис співу птахів.

Хід заняття

По груповій кімнаті розвішані ілюстрації із зображенням весняних явищ природи, птахів.

Пальчикова гімнастика

З'їли сніданок, Дзьоб, дзьоб.

(Стискання і розтискання пальців. Долоня до долоні (дах) Відставити мізинець. Відставити великий палець. Великі пальці по черзі торкаються інших.)

Загадка

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї.

Я заквітчую гаї.

Пригадали, хто вона, Ця красуня чарівна?

(Весна)

Вихователь звертає увагу на зображення весняних явищ природи на ілюстраціях.

Вступна бесіда про весну, приліт птахів.

Вихователь. Так, справді, це - весна-красна. Коли засміється пітна, засяє сонечко, прокинуться луки, ліси, поля; усе зацвіте, заспіває. За народними віруваннями, весну приносять на своїх крилах з вирію птахи. Вони у своїх дзьобиках несуть ключі, якими і відмикають ворота для весни.

- Які птахи прилітають з теплих країв? (Відповіді дітей.)

- Першими прилітають шпаки, жайворонки, потім дикі гуси, журавлі, лелеки.

- Які птахи зимували в наших краях?

- Як вони поводяться?

- Пригадайте оповідання Ю. Ярмиша "Чому синичка повеселішала?"

(Вихователь звертає увагу на серію ілюстрацій до твору Ю.Ярмиша "Чому синичка повеселішала?")

- Яким реченням починається оповідання?

- Як ви гадаєте, чому здивувалася пташка?

- Складімо розповідь за ілюстраціями до оповідання "Чому синичка повеселішала?" (Розповіді дітей.)

- То чому стало весело синичці?

Дидактична гра "Чиї сліди?"

- Чиї сліди ви бачите на ілюстрації?

- Чия галявина?

- Чия горобина?

- Чия пісня?

- Якщо б синичка полетіла кудись далеко, якими двома однаковими словами про це можна сказати?

- А якщо б почули її спів дуже близько, як би ми сказали?

- Пригадайте, якими словами закінчується оповідання "Чому синичка повеселішала?"

- Повторімо всі разом ці слова: "цинь-цинь, цинь-цинь". (Спочатку тихо, потім весело, голосно.)

- Як ще співають пташки?

- Тепер вивчимо скоромовку Г. Бойка "Ціпу-ціпу".

Я велика-превелика

Ціпу-ціпу задерика,

Я велика цяця,

Всі мене бояться: пі-пі-пі!

Размещено на Allbest.ru