Активізація пізнавальної діяльності на уроках української літератури

1-й варіант плану:

І. Доля природи, доля душі - наша доля!

II. Проблема екології природи і душі людської у творчості сучасних українських письменників.

1. Поезії Василя Симоненка - прекрасна мудрість :

а) „Світ який ....”

б) „Я не бував за дальніми морями”

в) „Люди прекрасні”

г) „Скільки б не судилося страждати”....

2.Поема - казка Б.Олійника „Крило”, вірші „Село”, „Рідне село”:

а) твір-мініатюра „Моє село - моя маленька Батьківщина”;

3.Чорнобильська трагедія у творчості І.Драча:

а) „Баба в целофані”.

4.Родина в нашій державі (за п'єсою „Дикий Ангел” О.Коломійця, романом „Собор” О.Гончара.)

5. „О рідне слово, хто без тебе я?” Дм. Павличко.

6. „Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар”. (М.Шолохов).

7. „Спасибі, земле за твої щедроти!” (Ліна Костенко).

ІІІ. „Пам'ятай: ти на землі - Людина!” (В.Симоненко).

2-й варіант плану:

1.Актуальність екологічної проблеми навколишнього середовища і людської душі.

2.Сучасні українські письменники про екологію природи та екологію „душі людської”:

а) „Воскресайте, камінні душі”...

В.Симоненко

б) Коли вже народився ти поетом -

За все відповідай у всім житті

Б.Олійник

в) Жити. Творити. Світ берегти.

І.Драч

г) родина - осередок суспільства

(за п'єсою О.КоломІйця „Дикий Ангел”)

д) О рідне слово, хто без тебе я? Д.Павличко.

є) „...бережіть собори своїх душ”

(за романом "Собор" О.Гончара)

ж) Спасибі, земле, за твої щедроти! Л.Костенко

З.Ти - на землі Людина (за творами В.Симоненка)

(Учні можуть також скласти список почутих творів, зазначивши авторів і тематику).

Вчитель.

Одним із талановитих і вірних синів України був Василь Симоненко (показати портрет). В одній із поезій він закликав:

Воскресайте, камінні душі....

Щоб не сказали грядущі:

- Їх на землі не було...

(бесіда : - Як розумієте ці слова ?

До кого звертається і до чого закликає автор?

А як розумієте слова В.Симоненка, які є девізом уроку?

Після бесіди слово надається учням, які готували повідомлення про поета, про його твори).

Учень.

Василя Симоненка називають вічно юним, закоханим у людину, в життя. Поет прожив 28 літ. Мало це чи багато? Він любив рідну землю ,Вітчизну, народ ,мальовничу природу неньки України. Його поезії змушують мислити, вчать жити і любити життя, бути небайдужим, небезмовними, небезправними, непригніченими, тобто бути Людьми, а не тінями. Симоненко писав:

Ми народились в муках, щоб родити,

Синами обезсмертнили свій рід,

Щоб квітував на диво всього світу

Козацький геніальний родовід.

На питання, хто обікрав, обскуб людську душу, хто совість і руки зв'язав, хто нищить матінку природу, сам поет відповідає:

Ми винуваті, що міліють ріки

І лисинами світять береги,

Ще десь духовні лупляться каліки

І виростають наші вороги.

Все коротке життя поета - боротьба. Боротьба за людину, за красу, за вічність, за життя.

(Учні читають поезії В.Симоненка, з'ясовують тему, ідею поезій „Світ ясний”, „Люди прекрасні”, „Я не бував за дальніми морями” , „Скільки б не судилося страждати” інші).

Вчитель .

Отже, робимо висновок, що поезія Василя Симоненка - то прекрасна мудрість, яка звеличує людське в Людині, рідну природу, Вітчизну, життя.

Борис Олійник... Поет-громадянин, поет-політик, поет-лірик. Звеличенню милосердя, любові до природи і засудженню зла, ненависті до усього живого присвятив поет свої твори. Поетичне кредо Б.Олійника становлять слова:

Коли вже народився ти поетом,

За все відповідай у цім житті.

І дійсно, поет ніколи не стоїть осторонь громадського життя. Всі проблеми сьогодення знайшли відображення у його багатоплановому поетичному доробку, в чому ми і переконаємось, опрацювавши деякі поезії поета, (виступи-повідомлення учнів):

Учень .

Мене вразила поема-казка Бориса Олійника „Крило”, в якій автор оригінально розкриває тему взаємовідносин між людиною і природою, висвітлює загальнолюдські істини, засуджує обмеженість, звироднілість окремих людців та їхні чорні справи. В Україні були і є багато образів-символів. Вони як правило, використовуються в літературі. Один з них - це образ журавля - символ весни, миру, благодаті, розлуки та повернення. У поемі-казці Б.Олійник розповідає про взаємовідносини журавля з людьми: людьми добрими - провісниками краси і життя, людьми-убивцями - носіями горя і смерті (учень переказує зміст, зачитує окремі епізоди; аналізують почуте, роблять відповідні висновки).

Учениця.

У Бориса Олійника, закоханого в рідний край, є цілий цикл поезій про рідне село, дорогі серцю куточки землі, де ми народились, живемо, про прекрасних трудівників - працелюбних селян, які годують усю планету (читаються учнями поезії „Село”, „Рідне село”, з'ясовуються тема, основна думка тощо).

Вчитель.

Ми з вами теж живемо в селищі. Це наша маленька Батьківщина, яку ми любимо, гордимося нею, бережемо і збагачуємо.

2000 рік - рік 300-річчя нашого села. Що ж можете сказати ви про своє село, про людей наших? Що слід зробити, щоб рідне село стало ще кращим?

(Діти відповідають на питання, читають вірш „Рідне село” учня 11 класу Тетюцького Віктора; учня 8 класу Печенізького Сергія « Старий Салтів»).

Таким чином, бачимо що у своїх творах Б.Олійник оспівує рідний край, звеличує людину-творця, засуджує обмеженість і злочинність деяких перебувальців на землі, носіїв зла і ненависті до усього живого.

Так, жити в рідному краї, творити на мир, на добро - це прекрасно. Тільки б не спалахнув вогонь на нашій планеті, такий як у квітні 1986 року в Чорнобилі, бо

Тоді не буде нікого і нічого!

Ані Братських могил тоді, ані обелісків.

Ані маків, ні жита, ні села, ні тебе самого...

І ніхто не поїде де мами до рідного дому,

Бо не буде кому і не буде дому ні в кого..

О горе ! О Боже !

Не дай же нікому !

Трагічну проблему чорнобильської катастрофи розробляє Іван Драч, про якого ми й послухаємо зараз.

Учень.

Для творів І.Драча характерні незвичайність, відвертість, розкутість думки, сумніви й тривоги за долю планети, за долю кожної людини. В одній з поезій поет пише:

Жити. Творити. Світ берегти.

Світити людині на цілі світи.

Холонуть зірки. Але чуйно і зірко

Лиш ти не холонь - ти, людиненько - зірко!

Смертоносним страховиськом є для людства атомна бомба, а для нас, українців, зловісним і смертоносним страховиськом став Чорнобиль. Є у Івана Драча твір „Чорнобильська мадонна”. Автор назвав його поемою, але це і трагедія і скорботна пісня одночасно. Жахлива мертва чорнобильська зона - Пустка. З болем і розпачем поет пише:

Всі криниці в целофанових капшуках,

Всі колодязі затушковані.

Питали тоді одне-однісіньке:

- Де знайти кілометри целофану

На рукотворне київське море

Чи бодай на Десну зачаровану,

З якої весь Київ п'є воду?!

Я пропоную вашій увазі розділ „Баба в целофані”, послухайте і скажіть: сміх чи сльози викликає він?

(Учень напам'ять читає уривок, діти діляться своїми думками про почуте, роблять відповідні висновки).

Отже, хто ж винуватий у тому, що сталось на Чорнобильській АЕС?

( Відповіді учнів).

Вчитель.

Так, у поемі „Чорнобильська мадонна” Іван Драч стверджує, що Чорнобиль - наш біль, який слід лікувати громадою. Він порівнює нашу планету (використати плакат) з „хворим дитям”, яке несе сива чорнобильська мати:

Несе сива чорнобильська мати

Цю планету... Це хворе дитя !

Наша пам'ять і пам'ять багатьох поколінь знов і знов повертатиметься до квітневої трагедії 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і не живому. Хай краще завжди цвітуть квіти, сміються щасливі діти і радіють матері, хай живе і квітне наша планета, хай буде мир, хай згинуть війни і руйнації.

(Пісня „Хай завжди буде сонце!”у виконанні шкільного ансамблю «Лілея»)

Чудова пісня. Оптимістична. Саме так і повинно бути в нашому житті: сонце, мир, щасливі діти і їхні батьки. Над проблемою, що залишимо ми наступним поколінням, розмірковує Олексій Коломієць у п'єсі „Дикий Ангел”. Прослухайте повідомлення і дайте відповідь на питання , що ж допомогло Петру прийняти правильне рішення ?

Учениця.

П'єса „Дикий Ангел” О.Коломійця порушує проблему родини - основи суспільства. Друга її назва „Повість про сім'ю”. Автор дотримується думки, що „яка родина - така й господа, яка господа - така й країна, яка держава - така й земля”. П'єса вчить правильно будувати відносини між батьками і дітьми, вчить бути на своїй землі дбайливими господарями, а не „временщиками”. Багато епізодів драми розкривають злободенні питання сучасності. Одне з них - це помилкове рішення звести багатоповерховий будинок у такому місці, де через кілька років жити буде неможливо. Відповідальні керівники знають, що тисячі невинних людей, що поселяться тут, приречені, але мовчать, і тільки Петро Ангел зумів визнати помилку, бо вчасно згадав і душею сприйняв одну з батьківських заповідей.

(3 учнів читають уривок розмови батька з сином; учні дають відповідь на питання).

Вчитель.

Так, батьківська мудрість, совість, любов до людей допомогли Петру уникнути помилки і не приректи людей де каторжного життя у власних квартирах. Бачимо, що сім'я, родина - це велика сила у вихованні людини, душі її, її характеру. Отчий дім, мати - то одвічні наші обереги. Про це пісня „Два кольори” на слова Дм.Павличка, музика О.Білаша (включити грамзапис пісні). Вже ця лірична пісня свідчить про те, що Дм.Павличко зробив великий внесок у розв'язання проблем екології природи і душі людської. Чим це можна довести?

(відповіді учнів, їхні повідомлення про творчий шлях поета, читання поезій, їх аналіз).

Учениця.

Поезії Дм. Павличка не можуть не схвилювати. Автор, засуджуючи відчуженість від рідної материнської мови, історії, культури, виступає захисником святості душі, хоче зупинити її деградацію. Він намагається повернути силу і значимість святим словом, а саме: Мати, Вітчизна, Хліб, Мова, Земля... Поет переконаний, хто зрікся мови рідної, отчого дому, хто забув колискову ненину, той став безбатченком, чужинцем на своїй землі.

.... наше слово,

те - щоденне чудо,

те - сонця зір ....

то - дух народу ....

все в нас беріть,

лиш мови не дамо, -

пише поет, бо на його думку "там, де мові загрожує смерть, настає хворобливий розклад нації; там, де мова гине, помирає народ!" Великий знавець і шанувальник рідного слова, поет з силою і ніжністю пише свої поезії.

(Учні читають поезії "Хліб", "Батьки", "Сива ластівка", "Пахне хлібом земля", "Лелеченьки", "О рідне слово, хто без тебе я?", роблять висновок, що поезії Д.Павличка прекрасні та життєво-мудрі).

Вчитель.

Отже, твори Дм. Павличка утверджують загальнолюдські цінності, без яких неможливе наше життя; вони є справжніми порадниками у вирішенні різних життєвих проблем і ситуацій.

Широко і всебічно розкриває проблеми екології природи і душі людської "славний і справжній прозаїк" (М. Шолохов) Олесь Терентійович Гончар у романі "Собор".

Учениця.

Ім'я О.Гончара, на мою думку, відоме всім. Він написав безліч прекрасних творів. А його роман "Собор" називають "багатостраждальним", бо в ньому письменних на повний голос підніс тему боротьби проти духовного браконьєрства, кар'єризму, прислужництва, проти варварського відношення людини до природи. Г.Тютюнник назвав роман "орлиним, соколиним", своєрідним набатом, що мусить знищити усю гидь, усю нечисть на нашій прекрасній і такій нещасній планеті Земля. Собор у романі виступає символом безсмертя народу, якому загрожує знищення.

Цей твір багатоплановий, бо порушує різні теми, схвалює позитивне і розвінчує негативне не тільки в конкретних образах, а й у суспільних явищах. Цікаво читати про непрості стосунки старшого покоління і молоді Скарбного, про складну долю Ельки, Баглая, пре взаємини між батьками і дітьми в родині... У романі багато повчального.

Звертаючись до молоді, Олесь Гончар писав: "Хто пам'ятає про минуле, хто любить і береже природу, той зуміє краще оцінити сьогоднішнє, більш осмислено трудитиметься в ім'я прийдешнього". І цю глобальну проблему автор глибоко розкриває у романі "Собор".

(Учні переказують чи зачитують епізоди з роману, які найбільше вразили, аналізують, роблять висновки).

Вчитель

Таким чином, Олесь Гончар - ще один письменник, який прекрасно знає сучасне життя, усі його "плюси" й "мінуси". Він закликає нас не бути черствими камінними душами ні у спілкуванні з людьми, ні у стосунках з матір'ю-Природою, ні у вирішенні питань національної культури українців.

Не можна, дорогі діти, бути байдужими, не відчувати своєї причетності до всього, не відчувати відповідальності за все: за державу, за землю, де живеш, за себе і своїх рідних... Саме цим питанням служить неповторна поезія неповторної поетеси Ліни Костенко, яка з вдячністю звертається до планети Земля, проголошуючи:

Спасибі, земле, за твої щедроти!

За білий цвіт ,

За те, що довші дні....

Цвіте земля, задивлена в свободу.

І жити знову хочеться мені!

Учні слухають повідомлення про творчість Ліни Костенко, її поезії, уривки з поеми "Маруся Чурай", дають відповіді на питання:

- Що найголовніше можете виділити у творчості поетеси?)

Учениця .

Ліна Костенко - справжній майстер слова, талановита поетеса епохи. Вона щира до всіх і до всього, чесна і мисляча, самобутня і безкомпромісна, сильна і ніжна. Поезія для неї - «це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Тому її твори йдуть від її чистої душі до наших душ. У поетеси є цілий ряд поезій, де вона "кричить, волає" про екологію, про духовність, про людину. Вона прохає:

Любіть травинку і тваринку,

І сонце завтрашнього дня,

вечірню в попелі жаринку,

шляхетну інохідь коня.

Вона впевнена, що тільки дійова любов до природи, тільки краса врятують світ, врятують нас і життя на нашій планеті.

Вчитель

Отже, творчість Ліни Василівни Костенко спрямована на правду, якою б вона гіркою не була. Її поезії розкривають і утверджують велич людини, її розум і високу духовність.

- А що ж вимагається від кожного з нас, щоб земля наша квітла, щоб душа співала, щоб відчували ми себе людьми?

(відповідь учнів, підсумок; учням пропонується зачитати варіанти планів, які вони склали в ході уроку; підсумки і оцінювання планів).

Вчитель.

Дорогі старшокласники !

На уроці сказано багато суттєвого. І як би хотілося, щоб земля наша стала родючою і чистою, криниця - джерельною, слово - високим, душа - глибокою, поезія - величною, мова - солов'їною, мати - безсмертною, а людина - вічною.

І ми, люди, живучи на цій Землі, мусимо очищати її від скверни і пам'ятати завжди, в будь-яких обставинах, що ми - люди, що ти - Людина.

Ти знаєш, що ти - Людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.

Сьогодні усе для тебе -

Озера, гаї, степи

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба,

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі - людина,

І хочеш того - чи ні -

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.

В.Симоненко

(Цю поезію напам'ять читає вчитель або використовує фонохрестоматію).

І поки в Україні живе Людина, звучить рідна мова, лине народна пісня, є надія, що Україна є і буде, житиме її культура і традиції, що врятуємо і збережемо нашу чудову планету Земля!

(Вчитель коментує домашнє завдання на наступний урок позакласного читання, виставляє оцінки).

Додаток 2

Урок української мови (8 клас)

Тема: "Узагальнення і систематизація знань учнів про звертання, вставні слова, словосполучення і речення"

МЕТА: узагальнити і систематизувати знання учнів про звертання, вставні слова, словосполучення і речення ; удосконалити вміння виділяти їх у реченнях інтонацією і розділовими знаками; розвивати зв'язне мовлення; виховувати почуття національної гідності, поваги і шани до великого поета України Т.Г.Шевченка.

ОБЛАДНАННЯ. Автопортрет Кобзаря; репродукції з його картин, дидактичний матеріал на шевченківську тему.

На дошці: автопортрет Т. Шевченка, під ним епіграф уроку:

В Україні своїй,

Славній, вольній, новій,

Ми тебе не забули, Тарасе!

Народна творчість.

XІД УР0КУ:

І. Оголошення теми, мети уроку в ході бесіди:

- Що ми вивчали на останніх уроках рідної мови? (Звертання, вставні слова, словосполучення, речення).

- Пригадайте визначення, наведіть приклади.

Сьогодні ми працюємо над узагальненням знань про звертання, вставні слова, словосполучення і речення; удосконалимо навички виділення їх у реченні розділовими знаками, інтонаційно виділимо у реченні синтаксичні одиниці.

Звернемо увагу на епіграф уроку (учитель читає епіграф, учні записують тему уроку та епіграф).

БЕСІДА:

Як розумієте слова епіграфа?

Що знаєте про Шевченка ?

Які поезії пам'ятаєте ?

Отже, граматичне завдання ми пов'язуватимемо з творчістю видатного письменника України Т.Г.Шевченка. Ім'я талановитого поета, прозаїка, драматурга, художника відоме в усьому світі.

2.Пояснювальний диктант (дібрати заголовок, визначити тему, основну думку; пояснити пунктограми та вивчені орфограми).

Великий Кобзар.

Стоголоса слава лине над світом про Т.Г.Шевченка. Його твори, безумовно, знають усі. Кривавою і тернистою була твоя доля, Тарасе, та зійшла вона невгасимою зіркою над планетою. Хай живе у віках твоє пророче слово, великий Кобзарю. Твоя слава - то слава України!

3. Індивідуальна робота (біля дошки працюють 3 учні з картками)

Картка №1.Визначити в реченні частини мови, підкреслити граматичну основу, пояснити пунктограми.

Геніальні твори Т.Г.Шевченка знають, безумовно, усі українці.

Картка №2. Підкреслити члени речення, пояснити пунктограми, охарактеризувати звертання.

Мені ж, мій Боже, на землі подай любов, сердечний рай!

Картка №3. Пояснити розділові знаки, підкреслити однорідні члени речення, виписати словосполучення і розібрати його за будовою

Орися ж ти, моя ниво, долом та горою....

(Поки учні працюють з картками, для учнів класу пропоную завдання творчого характеру).

Завдання: за репродукціями картин Т.Г.Шевченка

"Кара шпіцрутенами?",

"Казашка Катя",

"Циганка - ворожка",

"Видубецький монастир",

"Державний кулак"

скласти речення із звертаннями чи вставними словами (цю роботу можна провести за варіантами, використати взаємоперевірку).

Кару шпіцрутенами Шевченко, як відомо, спостерігав на засланні.

О люди! Невже можна голодним дітям-жебракам показувати грізного кулака?

Поет, напевно, добре знав казашку Катю.

Я думаю, що Видубецький монастир Т.Шевченко, безперечно, намалював, перебуваючи у Києві.

Картина "Циганка-ворожка", шановні, вражає глядача, по-перше, яскравістю фарб, а, по-друге, змістом.

(У складених реченнях учні пояснюють пунктограми, орфограми, відповідають на додаткові питання з граматики).

4.Фізхвилинка або "Мовний ланцюжок".

"Кобзар", Речення. Явір. Ревучий. Йосип. Підмет. Тарас. Словосполучення. Ями. Мова. Алфавіт. Так.

5.Робота з підручником (учні повторюють визначення, розділові знаки при звертанні та вставних словах, за поданими схемами усно складають речення).

6. Списати речення, розставити і пояснити розділові знаки, підкреслити граматичну основу в реченнях; зробити синтаксичний розбір 4 речення.

1. Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.

2.Думи мої, думи мої, лихо мені з вами.

З. Світ, бачся, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.

4. Ми тебе не забули, Тарасе (прост, двоскл., пошир., розпов., ускл. звертан.)

7.Самостійна творча робота (включити грамзапис класичної музики).

І Варіант: описати автопортрет Шевченка, використовуючи вставні слова.

II варіант: написати розповідь з елементами роздуму, застосовуючи звертання і вставні слова.

Зразки.

І. Переді мною автопортрет Т.Г.Шевченка.

Ясне, привітне, відкрите обличчя. Високе чоло. Здається, в темних очах причаїлася туга поета. Мабуть, це і власний біль, і біль народу, що терпів муки кріпацтва.

Автопортрет Шевченка, на мою думку, - свідчення неабиякого хисту молодого художника.

2. Пам'ять про тебе, великий Кобзарю, безперечно, незгасна. Ми тебе не забули, Тарасе. Хоч ти не бував на Харківщині, але ім'я твоє увічнене і на нашій землі. У місті Харкові тобі, Кобзарю, гордо височить пам'ятник. І ти, поете наш славний, безумовно, житимеш у наших серцях.

(Творчі роботи перевіряються).

II. Підсумкова бесіда. Оцінювання роботи учнів на уроці.

ІІІ. Домашнє завдання:

з "Кобзаря" Т. Шевченка виписати 5-6 речень із звертаннями і вступними словами; зробити розбір і словосполучення, і речення.

ДОДАТОК 3

Урок-бесіда з позакласного читання (5 клас)

Тема: «Біблія - книга людства» (інтегрований урок)

Мета: ознайомити п'ятикласників із стародавньою пам'яткою писемності, на якій базувалось морально-етичне життя людства; формувати вміння працювати з довідковою літературою, робити повідомлення на задану тему; виховувати прагнення дотримуватися загальнолюдських моральних норм добра, милосердя, справедливості, поваги, чесності.

Обладнання: виставка літератури, епіграф, малюнки учнів, «Токата» Баха, 10 заповідей, молитва «Отче наш».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Епіграф уроку (мотто):

Зло існує для того, щоб

людина ставала Людиною,

переборюючи його, щоб

вона могла усвідомити

добро і робити добро.

В. Прохоренко, «Незбагнений ангел».

Діти, сьогоднішню розмову я хочу почати словами нашого великого пророка, вірного сина України Тараса Шевченка:

Один у другого питає,

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

Справді, кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: «Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина - добра чи зла?» Запитання нелегкі. І не завжди людина знаходить на них відповідь. А оточуючі оцінюють нас за вчинками, поведінкою, ставленням до людей. Про одних говорять: це добродій, добра людина, вихована дитина; про других - це людина зла, нікчемна, чи, може, й злочинець.

Зі свого, хай і невеличкого досвіду, ви знаєте, що в житті зустрічаються і добрі, і злі люди, а у світі панують Добро і Зло. З цими категоріями зустрічаємося в УНТ і в художній літературі. Давайте наведемо приклади з вивчених творів, згадаємо і проаналізуємо вчинки героїв, хто з літературних персонажів подобається, а кого засуджуємо? (діти наводять приклади з вивчених у 5 класі творів, з прочитаних самостійно).

Отже, бачимо, що в художній літературі, так як і в житті, зустрічається і добро, і зло. Літературознавець Василь Прохоренко у своїй книжці про Шевченка «Незбагненний апостол» писав:

Зло існує для того, щоб

людина ставала Людиною.

переборюючи його, щоб

вона могла усвідомити

добро і робити добро.

Ці слова і будуть епіграфом до уроку. Діти, а тепер скажіть, будь ласка. Якщо вам погано, чогось бракує, вас образили, у вас щось болить, до кого ви звертаєтесь? (діти відповідають, наприклад:

- до батьків;

- до вчителя;

- до лікаря;

- до Бога.)

А чому? Тому що Бог - то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити.

Такої думки був і великий Кобзар, бо мав Бога в душі і в серці, переносив своє ставлення до Спасителя у твори. Сьогодні ми вже згадували поезію «Мені 13-ий минало», пригадайте як тут Шевченко згадує Бога?

Так, саме цими рядками з автобіографічного вірша Т. Шевченко підкреслює свою нерозлучність з Богом з дитинства і до кінця днів своїх.

Тож і ми всі, віруючі і невіруючі, звертаємося до Бога, бо Господь Бог захищає, оберігає від скверни та біди, а лихих людей карає.

Сьогодні на уроці позакласного читання ми й поговоримо про Книгу книг, книгу Добра, яка розкриває зловісну смерть зла, назва якої Біблія. Поглиблюючи знання про стародавню пам'ятку писемності, будемо вчитися жити і діяти за її святими заповідями, щоб бути добрими, чесними, милосердними, трудолюбивими християнами.

- Що ж дізнались про Біблію, готуючись до уроку, наші юні спецкори?

- Спасибі за цікаві повідомлення, художникам за ілюстрації до Біблії. Я хочу ще додати, що Михайло Ломоносов, підкреслюючи значення Біблії, писав: «Бог дав людству дві основні книги: перша - це природа, в якій сила і мудрість, а друга - це Біблія, написана мудрими людьми з його допомогою».

У Новому Заповіті мудрі пророки розповідають про життя Ісуса Христа. Хто ж він, Ісус Христос? (слухаємо повідомлення учениці Дорош Христини)

Дякую, Христина, добре. Дійсно, Ісус - неординарна особистість. Французький письменник Ернест Ренан у книзі «Життя Ісуса» писав:

«Ісус - найвизначніший релігійний геній за всю історію людства. Краса його вічна, царству його немає кінця. Ісус - унікальний в усіх відношеннях, в усій історії немає жодної особистості, яку можна було б поставити поряд з ним». (учитель музики і співів вмикає «Токату» І.С. Баха; робить повідомлення.)

- Спасибі, Ірино Леонідівно.

Продовжуємо гортати сторінки священної книги - Біблії, які вв\и самі читали, або чули від когось. (виступи дітей).

- А які чудеса творив Ісус Христос? (діти називають)

Отже, діти, Біблія утверджує добро, а Ісус Христос - Син Божий є носієм добра. Саме Біблія стверджує, що ми маємо так ставитися до оточуючих нас людей, як би самі хотіли, щоб до нас ставилися. На добро спрямовані і 10 біблійних заповідей. Які з них ви знаєте? (діти називають).

Біблія вчить законам добра. Бути добрим - найвища мудрість. Бути добрим нелегко. Треба не тільки говорити про добро, а постійно його творити. Життя тоді буде в сто крат кращим, про що ми можемо сказати словами Шевченка:

Боже милий!

Як хочеться жити…

І любити твою правду,

І весь світ обняти!

Розширити свої знання про Біблію допоможуть книги! (виставка перед дітьми).

Щоб закріпити опрацьований матеріал, проведемо аудіювання за текстом О. Степанова «Найвідоміша книга».

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

б а а а в в а б б а б в

Оцінювання знань учнів

Д/З:

- «Отче наш» - напам'ять

- Поезії Д. Білоуса, О. Олеся. Музика: Ірина Леонідівна -

- повідомлення про творчість І. С. Баха.