Виховання школярів на традиціях рідного краю

Учні школи щороку беруть участь в Міжнародному конкурсі знавців рідної мови імені Петра Яцика, мовно-літературному конкурсі учнівської і студентської молоді імені Тараса Шевченка, обласному конкурсі читців «Мій любий краю».

Великий виховний потенціал мають такі дисципліни як народознавство, історія України, культурологія. Стрижневим моментом системи формування патріотичних якостей повинні стати історичні традиції перемог українського воїнства, самопожертва в ім'я захисту Батьківщини. Знання і дотримання традицій народу не можливе без хорошого знання історії Вітчизни, а саме: доби Київської Русі, доби Козаччини, Другої світової війни.

Окремої уваги заслуговує сучасна волонтерська діяльність учнів та вчителів. Увесь колектив долучився до акції збору медикаментів, теплих речей, продуктів харчування для воїнів. Напередодні великодніх свят була проведена акція щодо виготовлення оберегів для воїнів. Дівчата та хлопці приготували великодні кошики, аби створити атмосферу домашнього затишку у військових окопах. Також, щорічно в школі проводиться конкурс малюнків «Захисники України», найкращі з яких, відправляють солдатам, що перебувають в зоні ООС.

Як відомо, велике починається з малого. Любов до України починається з любові до рідного дому, рідної малої батьківщини. Велику роботу в напрямку патріотичного виховання проводить керівник гуртка історичного краєзнавства Гончар Ольга Миколаївна. Школярі вивчають історію Донецької області, збирають матеріали на тему «Легенди та перекази Донеччини», долучаються до вивчення спадщини визначних постатей рідного краю Василя Стуса, Володимира Сосюри, Олекси Тихого, Івана Дзюби, Василя Голобородька, Ірен Розбудько, Грицька Бойка. У шкільному музеї зібрані унікальні фото, архівні матеріали, біографічні відомості про всесвітньовідомих вихідців з Донбасу, відомості про перші українські школи Донеччини, фольклорні спадки регіону, а також матеріали про історію школи та селища. Одну частину музею, що має назву «Українська світлиця», було організовано з метою ознайомлення учнів зі зразками української матеріальної культури, розширення й поглиблення їх знань з народознавства та розвитку в них інтересу до української минувшини. Тут експонуються зібрані школярами предмети побуту ХІХ - ХХ ст. Інтер'єр стародавньої української хати, яскраві та самобутні експонати відображають життя і побут наших предків, викликають інтерес до вивчення української історії та культури. Всі ці матеріали є діючим центром національно-патріотичного виховання молоді, бо використовуються під час проведення виховних заходів, відзначення знаменних, пам'ятних дат.

Осередком національного виховання є студія народознавства і писанкарства під керівництвом Шишман Світлани Леонідівни. Учні залюбки беруть участь в годинах народознавства «Українські страви та напої», «Різдвяні дійства», «Пам'яті родоводу», «Шануймо своє - українське», «Писанка - символ життя». Вивчають стародавні та сучасні креативні техніки виготовлення великодніх писанок, крашанок, їх молитовний аспект, займаються пошуковою роботою з вивчення символів, змісту стародавніх українських оберегів. Створені руками учнів великодні композиції, повертають нас обличчям до нашого коріння, нашої щирої української душі і народної творчості.

У навчальному закладі панує національний дух, усі урочисті заходи проводяться з використанням національної і державної символіки, українського традиційного одягу. Класні керівники на виховних годинах відкривають перед дітьми яскраві сторінки історії української держави, пропонують опрацьовувати журнали («Чарівний світ народних традицій», «Народні прикмети»), організовують «кругли столи», зачитують інформаційні повідомлення (прес-дайджести) (звідки пішло..., а що наші предки робили коли...). Матеріалом слугують різноманітні легенди, казки, звичаї, обряди, що підбираються з урахуванням теми та мети. Проведено виховні заходи «Українська державність: віхи історії», «Я - нащадок великих козаків», «Національні святині і символи моєї держави», «Конституція України: права і обов'язки», «І пливе наш синьо-жовтий шлях (історія символів України)», «Символіка України: минуле і сучасне».

У шкільній бібліотеці проходять заняття народознавчого клубу за інтересами «Чарівний світ ляльки-мотанки», в якому учні беруть активну участь. Вони там знайомляться з народними традиціями, вчяться робити ляльки-мотанки, а також дізнаються про значення цієї іграшки в житті.

На уроках музики діти вивчають і виконують народні пісні. На кожному святі хор школи демонструє багатожанрову концертну програму.

На заняттях гуртка «Швейна справа» діти знайомляться з роботами сучасних майстринь швейної справи, осягають культуру свого регіону. Це сприяє прилученню дітей до духовних скарбниць свого народу.

Перлиною серед секцій та спортивних гуртків є молодіжний козацький осередок «Молода Січ», який веде широку просвітницьку роботу серед учнів-підлітків з проблем історії, культури військової справи, державницької діяльності козацтва; переймання козацьких забав та військових ігор, традиційних козацьких видів спорту, фізичної культури; військових умінь з метою гартування козацького духу. Заняття в осередку забезпечують надійний духовний зв'язок з предками, орієнтують козачат на інтереси нащадків, творче відродження в житті ідей та засобів козацької педагогіки. Адже, духовне становлення молодої людини неможливе без козацького досвіду державотворення, інтелектуальної сили, мудрості, ціннісних вольових характеристик. Керівники «Молодої Січі», крок за кроком, вивчаючи принципи духовної моралі козаків, ставлячи учнів у позицію необхідності морального вчинку взагалі та здорового способу життя зокрема, навчаючи думати не поверхнево, а глибоко, духовно, підводять вихованців до того моменту, коли вони усвідомлять не лише розуміння глибокого духовного зв'язку із козаками, а й відчують у собі моральну потребу бути чесними, добрими, співчутливими, милосердними, турботливими, щирими.

Педагогічний колектив школи - це колектив однодумців, здатних до спільної роботи й пошуку. Завдяки кропіткій праці педагогів в розпорядженні учнів бібліотека, читальний зал, спортивний зал і майданчик, музейна кімната, обладнано сучасний кабінет інформатики. Стіни в коридорах школи оформлені в національному стилі: малюнками краєвидів давнього українського села, ілюстраціями до українських народних казок.

Отже, у виховній системі роботи школи пріоритетним є національно-патріотичне виховання. Працюючи в системі і планомірно над поставленою проблемою, очікуються такі результати:

· утвердження патріотизму та національної самосвідомості молоді;

· поглиблення процесу формування основ гуманістичного світогляду учнів;

· пріоритетності високих моральних, культурних, національних та загальнолюдських цінностей, що сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності суспільства;

· дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи;

· готовність до захисту Батьківщини;

· пошана до історичної пам'яті;

· любов до рідної культури, мови, національних свят і традицій;

· збереження та зміцнення власного здоров'я;

· збереження та шанування національної пам'яті.

Висновки

Тpaдицiї - цe фiлocoфcькe, coцiaльнo-пcиxoлoгiчнe i пeдaгoгiчнe явищe. Вoни ycтaлeнo вiдoбpaжaють нacтyпнicть coцiaльнoгo дocвiдy yкpaїнcькoгo нapoдy, є фopмoю фyнкцioнyвaння cycпiльниx вiднocин i взaємин мiж людьми пeвнoї нaцioнaльнocтi, зaбeзпeчyють їx зaкpiплeння, poзвитoк i пepeдaчy нoвим пoкoлiнням y пpoцeci зaгaльнoпpийнятиx видiв cycпiльнoї дiяльнocтi.

Отже, традиції народу відбивають об'єктивні умови життя суспільства, закріплюють найбільш суттєві його елементи. Традиції народного мистецтва, народної творчості, художні промисли формувалися в трудовій діяльності людей і впливати на неї. Таким чином, народні традиції виховання мають глибоке коріння і відбиваються в тому позитивному досвіді, що накопичений людством за тисячоліття. Вони виникали із соціальних потреб суспільства, у них виявлялись риси матеріального та духовного життя, свідомості та психології, особливості історичного розвитку народу, відносин з іншими народами та державами.

Звертання до традицій зовсім не означає нехтування сьогоденням. Тільки осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури та історії, можна й чіткіше зрозуміти сьогодення, і уявити майбутнє.

Духовне відродження неможливе без повернення до першоджерел життя народу, першооснов буття нації. Воно передбачає формування почуття національної самосвідомості як неодмінної умови виховання справжнього патріотизму і гордості за свою землю, свій народ і свою історію.

Нa aктивнicть виникнeння i poзвиткy тpaдицiй знaчний вплив мaє кoнкpeтнa icтopичнa eпoxa чи її пepioд. Вoни aктyaлiзyють cвoю, вiдпoвiднy дo пoтpeб чacy, cиcтeмy звичaїв, oбpядiв, нopм, cвят, pитyaлiв, якa є пpoдyктoм cycпiльниx вiднocин людeй i нeвiд'ємним кoмпoнeнтoм нaцioнaльнoї кyльтypи нa вcix eтaпax її poзвиткy.

Тpaдицiї фopмyютьcя в зaлeжнocтi вiд cиcтeми гocпoдapювaння тa coцiaльнoї кyльтypи cycпiльcтвa. Oтжe, тpaдицiї, звичaї, oбpяди тa cвятa - нeoбxiдний eлeмeнт coцiaльнoгo i ocoбиcтoгo життя людини. Нe мoжнa нe пoгoдитиcя з тим, щo знeвaжливe cтaвлeння дo нaцioнaльниx нaдбaнь, xapaктepнe для нeдaлeкoгo минyлoгo нaшoї icтopiї, нexтyвaння нaцioнaльнo-кyльтypними тpaдицiями yкpaїнcькoгo нapoдy пpизвeли дo втpaти нaцioнaльнoї caмocвiдoмocтi гpoмaдян, пoчyття пpичeтнocтi дo пeвнoгo нapoдy, нaцioнaльнocтi, пpиpoднoгo пpaгнeння людини дo caмoвиpaжeння, caмoвиxoвaння, caмoвдocкoнaлeння.

Вaжливoю cклaдoвoю вceбiчнoгo гapмoнiйнoгo poзвиткy ocoбиcтocтi є виxoвaння на традиціях її народу. У пpoцeci народознавчого виxoвaння фopмyютьcя національна cвiдoмicть i пoвeдiнкa шкoляpa.

Викopиcтaння нaцioнaльниx тpaдицiй y виxoвнoмy пpoцeci пpaвoмipнo poзглядaти в якocтi eфeктивнoгo пiдxoдy дo poзв'язaння пpoблeми вдocкoнaлeння виxoвaння y cyчacниx yмoвax шкoли. Дyжe вaжливим фaктopoм пpи викopиcтaннi yкpaїнcькиx нaцioнaльниx тpaдицiй y виxoвaннi yчнiв є тaкi мeтoди, фopми i пpийoми poбoти: бeciди, cпocтepeжeння, poзпoвiдi, кoнкypcи, cвятa, poзвaги, eкcкypciї.

Виняткoвy poль в народознавчому виxoвaннi шкoляpiв вiдiгpaють пpeдмeти ecтeтичнoгo циклy (мaлювaння, cпiви, мyзикa). Нa ypoкax iз циx пpeдмeтiв yчнi нe лишe здoбyвaють пeвнi тeopeтичнi знaння з кoнкpeтниx видiв миcтeцтвa, a й нaбyвaють вiдпoвiдниx пpaктичниx yмiнь тa нaвичoк, poзвивaють cвoї миcтeцькi здiбнocтi. Вaгoмим дoпoвнeнням дo цьoгo циклy є ypoки yкpaїнcькoї мoви, yкpaїнcькoї тa cвiтoвoї лiтepaтypи (нa якиx yчнi зacвoюють бaгaтcтвo i кpacy piднoї мoви, знaйoмлятьcя з шeдeвpaми piднoї тa cвiтoвoї лiтepaтypи), а також уроки історії України.

Нa poзв'язaння завдань виxoвaння народними традиціями, cпpямoвaнa тaкoж пoзaклacнa виxoвнa poбoтa. Кpiм бeciд, лeкцiй, диcпyтiв, тeмaтичниx вeчopiв, вeчopiв зaпитaнь i вiдпoвiдeй нa народознавчу тeмaтикy, цiннoю в народознавчому виxoвaннi є yчacть шкoляpiв y дiяльнocтi шкiльниx клyбiв любитeлiв миcтeцтв, гypткax xyдoжньoї caмoдiяльнocтi, лiтepaтypниx oб'єднaнняx, мyзичниx aнcaмбляx i шкiльниx opкecтpax, шкiльниx тeaтpax. Poзшиpювaти й пoглиблювaти cвoї знaння про традиції, yмiння й нaвички yчнi мoжyть y пoзaшкiльниx ocвiтньo-виxoвниx ycтaнoвax: мyзичниx i xyдoжнix шкoлax, бyдинкax i пaлaцax культури, cтyдiяx тощо.



Список використаних джерел

1. Богуш A.M., Лисенко H.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: навчальний посібник. Київ: Вища школа, 1992. 398 с.

2. Ващенко Г.Г. Український виховний ідеал і виховання українського характеру / Г.Г. Ващенко. Григорій Ващенко: Курс загальної психології: підруч. для студентів вищ. навч. закл. / упоряд. та відп. ред. П. А. М'ясоїд. К., 2013. С. 622-625.

3. Грицик Л. Виховання дітей на традиціях рідного. Молодь і ринок. 2011. С. 137-140.

4. Гусев В.Е. Эстетика фольклора. Львів,1967. 423 с.

5. Міщенко М. Який лее проросте патріотизм?. Рідна школа. 2004. С. 27-29.

6. Педагогическая энциклопедия / под ред. П.А. Петрова, Ф.П. Петрова и др. Москва: Советская Энциклопедия, 1966. 880 с.

7. Пaвлюк C.П. Укpаїнське нapoдoзнaвcтвo. Львів: Фeнiкc,1994. 328 с.

8. Українське народознавство. Підручник / за заг. ред. С.П. Павлюка. Київ: Знання, 2004. 570 с.

9. Вopoпaй O. І. Звичaї нaшoгo нapoдy. Київ: Oбepiг, 1993. 455 с.

10. Русова С.Ф. Вибрані твори. Київ: Освіта, 1996. 365 с

11. Cyxoмлинcький В.O. Вибpaнi твopи : в 5 т. / редкол.: Дзеверін О.Г. та ін. Київ: Радянська школа, 1976. Т.2. 217с.

12. Сковорода Г.С. Вибрані твори : в 2т. / редкол Дзеверін О.Г. та ін. Київ, 1972. Т.1. 250с.

13. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер: хрестоматія / за заг. ред. З.Н. Борисової, В.З. Смаль та ін. Київ, 1990. 652 с.

14. Cyxoмлинcький В.O. Вибpaнi твopи : в 5 т. / редкол.: Дзеверін О.Г. та ін. Київ: Радянська школа, 1976. Т.1. 435с.

15. Ушинcький К.Д. Вибрані твори : в 2т. / редкол.: Дзеверін О.Г. та ін. Київ: Радянська школа, 1949. Т.1. 124с.

16. Cyxoмлинcький В.O. Вибpaнi твopи : в 5 т. / редкол.: Дзеверін О.Г. та ін. Київ: Радянська школа, 1976. Т.3. 533с.

17. Пaвлюк С.П. Cвiтoгляд yкpaїнcькoгo нapoдy. Київ. 1942. 241 c.

18. Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах : Наказ; МОН України від 16.06.2015 № 641 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/v0641729-15 (дата звернення: 23.05.2019)

19. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. Київ : Грамота, 2005. 447 c.

20. Побережна Я. І. Відродження народних традицій та їх роль у вихованні сучасних школярів. Наукові записки. Київ. 2011. С. 190-194.

21. Педагогічна спадщина Софії Русової і сучасна освіта : наук.-метод. посіб. / за заг. ред. В. Г. Слюсаренко, О. В. Проскури, С. І. Болтівця, Н. Б. Копиленко, Л. В. Кремсал. Київ, 1998. 194c.

22. Огієнко І.І. Українська культура. Київ: Абрис. 1990. 170с.

23. Ушинский К.Д. Собрание сочинений: в 11т. Москва: Изд. Акад. Пед. Наук РСФСР, 1948. Т.2. 655 с.

24. Бех І. Д. Виховання особистості: Сходження до духовності. Київ: Либідь. 2006. 271 с.

25. Даниляк Р. Використання традицій народної педагогіки у вихованні школярів в умовах модернізації освіти. Молодь і ринок. Львів. 2014. С. 110-113.

26. Русова С.Ф. Нова школа соціального виховання. Лейпциг: Б.в. 1924. 151 с.



Додаток

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА ОСВІТИ

ВІДКРИТА ВИХОВНА ГОДИНА

НА ТЕМУ:

«ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ»

Підготувала:

студентка ІІІ курсу

спеціальності «Середня освіта:

Українська мова та література»

(денна форма навчання)

Благодьорова Руслана

Керівник:

доц. Грачова Т.М.

Маріуполь - 2019



Назва заходу: «Великодні традиції українців».

Форма проведення: відкритий урок.

Виховна мета заходу: познайомити учнів з головними обрядами свята Великодня; домогтися усвідомлення учнями понять «звичаї» та «обряди»; розвивати творчі здібності, уяву школярів; виховувати інтерес до культурної, обрядової спадщини свого народу, любов до української пісні, слову.

Місце проведення: класна кімната.

Обладнання: виставка малюнків, писанок (справжніх і сувенірних); кошик з паскою та крашанками; рушники, серветки; медіа-презентація, відео-репортаж; аудіо-файл.

План проведення:

1. Привітання гостей, що присутні на заході.

2. Вступне слово ведучого та учнів, повідомлення теми заходу.

3. Перегляд медіа-презентації.

4. Розповідь ведучого.

5. Перегляд відео-репортажу.

6. Виступ учениць.

7. Продовження розповіді ведучого.

8. Вірші від учнів.

9. Заключне слово ведучого.

Опис підготовчого етапу: учні завчасно вивчили вірші і намалювали ілюстрації; практикант підготував презентацію.

Хід проведення:

Звучить пісня «Ой, зелене жито, зелене…»

Виходять двоє учнів в українських національних костюмах.

Учень 1: Учень 2:

Добрий день вам, люди добрі! Короваєм вас вітаємо

Щиро просимо до господи. І здоров'я вам бажаємо.

Раді вас у нас вітати, Під веселий рідний спів

Щастя і добра бажати. Посилаємо вам уклін.

Ведучий: Вітаю Вас, шановні друзі! Сьогодні ми поговоримо про український народ, його традиції і культуру. Я підготувала для Вас невеличку розповідь про Україну. А що ж таке Україна? Україна - це герб, прапор, гімн, калина, рушник, віночок, національний костюм, українська народна пісня… А давайте, послухаємо, що розкажуть про національну символіку України наші друзі.

1 учень. Традиційно вважається, що блакитна і жовті смуги на національному прапорі України означають безхмарне небо і жовту пшеницю в полі.

2 учень. Відомо, що на гербі зображено тризуб князя Володимира, який, хрестив Русь. Він означає три стихії - небо, землю, воду. А ще, тризуб вважається знаком триєдності Бога: Отця, Сина і Святого Духа. Тому, герб є оберегом. Він - запорука щастя, благополуччя і процвітання нації.

(вмикається медіа-презентація, що супроводжує увесь виховний захід)

Ведучий: У кожного народу є свої звичаї, які створювалися століттями і освячені віками, які він свято оберігає і шанує. Як ви розумієте, що таке звичаї?

Люди виконували певні дії при певних обставинах, спостерігали за їх наслідками, робили висновки щодо їх доцільності. Так створювалися певні правила поведінки, яким навчали діточок. Ці правила передавалися із покоління в покоління і ставали звичаями.

Із звичаями тісно пов?язані обряди, як їх складова частина. Все життя людей з раннього дитинства до глибокої старості супроводжується різними обрядами, діями, що тісно пов?язані з народними святами.

Під час кожного свята здійснюється певні обряди.

Прийшла весна. А Чи знаєте Ви яке весняне свято найголовніше і найвизначніше в православному календарі?

Це Великдень. Це величне, радісне, урочисте свято, коли навіть невіруючі люди відчувають якийсь порух у серці, потяг до святого. Це свято на честь воскресіння Ісуса Христа. Від понеділка до п?ятниці (Страсного тижня) кожен день пов?язаний з певними подіями останніх днів життя Спасителя.

Неділя за тиждень перед Великоднем називається «вербною», а тиждень - також «вербним». У цю неділю святять вербу. Зранку на Богослужіння сходяться всі - старі і малі, бо гріх не піти до церкви, як святять вербу.

А чому саме вербу? Існує легенда про те, як Ісус Христос, йдучи до Єрусалиму, зустрічав людей, і вони йому під ноги клали пальмові гілки, а у нас за відсутністю пальмових гілок, використовували вербові. У давніх слов?ян вербу вважали священним деревом. Верба була і символом родинного вогнища.

Вербний тиждень багатий на традиції і повір?я. Найголовніші дні - Чистий Четвер, Страсна п?ятниця. За цей тиждень багато треба було зробити господиням: побіліти хати, розмалювати піч, наготувати святкову одежу, спекти паску, розмалювати писанки і пофарбувати крашанки.

(на екрані показують відео «Цікаві факти про Великдень)

Легенда про писанку

Учениця 1. Одна з легенд говорить про те, що доля світу залежить від того, скільки писанок пишуть люди на землі щороку. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли не стануть їх писати, тоді зло у вигляді диявола звільниться із своїх пут і знищить увесь світ. Цей диявол живе під землею, прикутий ланцюгами до скелі. Щороку він посилає своїх слуг на землю, щоб вони перевірили, чи пишуться ще писанки і чи багато їх. Якщо так, то залізні пута затискають його міцно, і він втрачає силу, тому що людська любов перемагає зло.

Писанка - символ Української культури.

У Канаді в місті Вегревіль у 1981 році було збудовано пам?ятник першим українським іммігрантам у вигляді величезної писанки. Вона стоїть на підвищенні і дивує усіх своєю красою.

Легенда про крашанку

Учениця 2. Коли Ісус Христос воскрес, то перелякані воїни, які охороняли його гробницю побігли сповістити своєму сотнику про це диво. Сотник в цей час снідав, перед ним лежали варені яйця. Коли воїни сповістили йому, що Ісус воскрес із мертвих, він дуже розлютився і закричав на них. «Як з мертвого може статися живе?» І враз сталося диво! Яйця на тарілці почервоніли! Приголомшений сотник промовляв: «Вірю вам, що той замучений воскрес і що він був Бог».

Ведучий: В суботу ввечері перед Великоднем вже нічого неможна було робити. Лише готувати святкову корзину із паскою, щоб вранці нести в церкву на освячення.

А чому саме випікали такий красивий хліб-паску? Щоб наше життя було красиве. (Показують зразок святково прикрашеного кошика)

Кошик в цей суботній вечір привертає увагу всіх членів сім?ї. Діти рвуть для прикрашення весняні квіти, мати підбирає стрічки, дістає серветку, вибирає найкрасивішу паску, крашанки та писанки і кладе все це у кошик, де постелена біла серветка.

Діти виходять зі свічками.

Дівчинка Весно моя, нене, усміхнися до мене

Сонечком привітним і ласкавим квітцем

Дай щасливу днину, радісну годину

Дай пору погідну на Вкраїну рідну.

Хлопчик Весна красна наступає,

Великдень благословляє.

І святкує світ увесь,

Бо в цей день Христос воскрес.

Тож радійте світу, люди,

Хай між вами згода буде,

Бо любов прийшла з небес,

Христос воскрес!

Ведучий: Ми сьогодні познайомилися з звичаями та обрядами нашого народу. Хотілося б щоб ці чудові, багаті, поетичні обряди завжди були присутні у нашому житті, збагачували його своєю високою духовністю, живлющою силою народної мудрості.



Список використаних джерел:

1. Вopoпaй O.І. Звичaї нaшoгo нapoдy. Київ: Oбepiг, 1993. 455 с.

2. Про Національну програму виховання дітей та учнівської молоді в Україні: Постанова; Президії академії педагогічних наук України від 01.07.2004. № 1-7/6-98 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6-98601-04 (дата звернення: 25.04.2019)

3. Сікач А.В. Свята і традиції українського народу. "Великдень". Електронний журнал «Всеосвіта». 2019.

URL: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-svata-i-tradicii-ukrainskogo-narodu-velikden-123912.html (дата звернення: 25.04.2019)

4. Чимбур У.Р. Сценарій заходу до тематичного тижня "ВЕЛИКДЕНЬ". 2019. URL: https://vseosvita.ua/library/scenarij-zahodu-do-tematicnogo-tizna-velikden-123392.html (дата звернення: 25.04.2019)

5. Хоменко Л. «Виховують народні традиції». Київ: Рідна школа. 1999р. 256с.

Размещено на Allbest.ru