Використання методів інтерактивного навчання біології в навчальному процесі

Екологічна гра “ЗВУКИ ЛІСУ”

Місце проведення: клас

Матеріали: магнітофонні записи голосів птахів, звірів, дзижчання комах, звуки, які створює своєю діяльністю людина (пилка, транспорт тощо).

Мотивація: поговорити з дітьми про те, які голоси природи вони можуть почути у лісі, в полі, на вулиці. Дати запитання: хто, що, коли, і які звуки створює ? Які звуки переважають? Які звуки гучні, які тихі, які звуки сприймаємо як “рушійні”.



Хід гри

Кожна дитина протягом обумовленого часу намагається почути й розпізнати якнайбільше звуків лісу.

Екологічна гра “ГРА - НАЙСЕРЙОЗНІША СПРАВА”

Тема. Тварини -- частина живої природи.

Місце проведення: клас

Матеріали: Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.

І. Гра «Малята».

Програмовий зміст. Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця, заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».

Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.

Хід гри

Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням дорослих тварин, інша -- малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.

Завдання:

1. Фантазування: берлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як буде жити ведмідь?

2. Метод фантограм:

Заєць бігає стрибає живе у лісі або степу	а) перенесемо зайця із степу в море - Як буде пересуватися?; - чим живитися? б) заєць повзає -- як буде рятуватися від лисиці

3. Творчо-емпатійні вправи.

Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:

а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»

6) зустрілися їжак з білкою і розговорилися.

II. Знайди свою маму

Програмовий зміст. Розширити знання дітей про свійських тварин. Розвивати спостережливість та вміння виділяти характерні ознаки дорослих тварин та їх малят.

Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.

Хід гри

На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин. учням роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.

Завдання:

1. Символічна синектика -- імітація повадок свійських тварин

2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання -- як будуть спілкуватися, як харчуватися?

а) як будуть жити собака із лошам?;

6) корова з кошеням?

III. Який це птах?

Програмовий з міст. Розширення поняття «птахи»; формування вміння розпізнавати перелітних, осілих та зимуючих птахів за їх зображенням та характерними звуками (співом).

Унаочнення. Картки із зображенням типових для даної місцевості перелітних, осілих та зимуючих птахів; запис співу окремих птахів. Хід гри

На магнітній дошці прикріпити зображення птахів у довільному порядку. Клас поділяється на 3 команди, визначаються лідери. На столі розкладені картки із написами: «перелітні», «осілі», «зимуючі». Лідери обирають певну картку. Дається завдання: дібрати ілюстрації птахів, що входять у це поняття, розмістити в ряд на дошці під написом. Командам дається 1 хвилина, щоб порадитися. За сигналом вчителя обговорення припиняється, а лідери, по черзі, виконують завдання. Інші команди стежать за правильністю виконання. Школярі мають право використати ту ілюстрацію, яка вже була розміщена, якщо вважають, що це було зроблено помилково. Виграє команда, яка правильно виконала завдання (або допустила найменше помилок).

Індивідуальне змагання. За характерними звуками впізнати птаха, назвати його та знайти ілюстрацію. Завдання:

1. фантазування на тему: «Ой, якби я мала (мав) крила...»

2. Метод каталога -- перенесеннявластивостей неживих об'єктів на птаха: вода без запаху без кольору рідка і т.д.

3. Метод мозкового штурму.

Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?

Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм.

І. Що де росте?

Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про назви знайомих рослин та місць, де вони ростуть (ліс, луки, водойма).

Унаочнення. Ілюстративний матеріал із зображенням природних угруповань (ліс, луки, водойми); гербарні зразки рослин цих угруповань або живі рослини.

Хід гри

учням роздаються картки із зображенням лісу, луків, ставка, річки. Вони мають дібрати відповідні гербарні листки (живі рослини), розповісти про пристосування даних рослин до умов існування.

Завдання:

1. Перенести рослини лісу у водойму; рослини водойм -- на луки; рослини луків -- у ліс. Що в результаті цього трапиться?

2. Метод фантастичної проблеми

Що трапиться, якщо: а) у лісі не буде дерев?;

б) у ставку -- води?; в) на луках ростимуть лише дуби?

II. Хто де живе?

Програмовий зміст. Продовжити формувати поняття про тварин диких та свійських, місце їх проживання та пристосування до умов існування.

Унаочнення. Ілюстративний матеріал різних типів середовища існування тварин, картки із зображенням диких і свійських тварин.

Хід гри

Учням роздаються картки із зображенням домашнього подвір'я, лісу, луків, водойми. На столі викладають зображенням вниз малі картки, на яких зображені тварини. Школярі добирають тварин відповідно до середовища існування. Називають тварину, розповідають про її пристосування до умов існування, визначають, до якого класу належить тварина (звір, птах, комаха, риба, земноводні, плазуни).

Завдання:

1. За методом каталога створити нове середовище існування.

2. Мозковий штурм.

Як прожити: рибі у лісі?; ящірці у річці?; черепасі на луці?

III. Підбери гриб

Програмовий зміст. Продовжити формувати уявлення дітей про гриби; закріпити знання про зовнішній вигляд і назву гриба; місця, де він полюбляє рости. Виробляти вміння відрізняти їстівні гриби від отруйних.

Унаочнення. Картки із зображенням грибів. Хід гри

Учням роздаються картки із зображенням грибів. Діти мають назвати гриб, розповісти, коли він з'являється та де полюбляє рости. Визначити, який у них гриб: їстівний чи отруйний. Знайти пару -- до їстівного гриба дібрати схожий на нього отруйний гриб; розповісти про способи розрізнення їстівних грибів і їх двійників -- отруйних.

Завдання:

1. Екологічне прогнозування

Що буде, якщо в лісі зникнуть гриби?

2. Фантазування: гриб виріс вищий від дерев, що буде?

3. Творчо-емпатійні вправи

уявити себе грибом і передати свої відчуття (мухомор; маслюки).

У процесі проведення дидактичних ігор ми використали такі прийоми та методи розвитку творчої уяви дітей.

І. Фантазування

1. Типові прийоми фантазування:

а) інверсія або зробити навпаки. Змінити властивості, дію, принцип, закон на протилежний.

Наприклад, гарячий вогонь став холодним (бо його намалювали на льоду); вовк став добрим (бо тепер він -- травоїдна тварина);

б) збільшення або зменшення об'єкта природи. Збільшуємо комара до величезних розмірів. Що трапиться?;

в) прискорення чи уповільнення дії об'єкта або його властивостей.

На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?;

г) перервні процеси зробити безперервними чи навпаки.

На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися порціями. Як жити?;

д) зміна середовища існування для певного об'єкта:

риба живе в пустелі...;

е) надати живому об'єкту рис неживого та навпаки.

2. Метод асоціацій чи каталога слугує для перенесення властивостей одного об'єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводиться велика кількість наслідків, генеруються нові фантастичні ідеї. Живий об'єкт Неживий об'єкт крокодил стілець зелений дерев'яний зубатий складний пливучий м'який

Переносимо властивості одного об'єкта на інший:

Дерев'яний крокодил -- сувенір.

Складний крокодил -- іграшка.

Стілець зелений -- пофарбований зеленою фарбою.

3. Вправа «Робінзон Крузо».

Ситуативні завдання, мета яких -- знайти способи виживання в екстремальних умовах.

4. Вправа «Чорний ящик».

її мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.

У чорному ящику плід.

-- Сухий чи соковитий?

-- Великий чи малий?

-- Круглий чи продовгуватий?

-- їстівний чи ні?

-- Червоний чи зелений? і т.п.

II. Мозковий штурм

Він створений американським психологом А.Осборном у кінці 30-х років. Під час проведення мозкового штурму створюються 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення -- генеруванні -- заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов'язково записується вчителем.

На другому етапі -- оцінці -- кожна ідея піддається експертизі і вибираються оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.

III. Метол фокальних об'єктів. Запропонований у 1926р. професором Берлінського університету Е. Кунце та вдосконалений в 1953р. американським спеціалістом І. Вайтингом. Суть методу полягає в тому, що вибирається об'єкт, систему тримають у фокусі уваги і переносять на неї властивості інших, що не мають до неї ніякого відношення, об'єктів. При цьому виникають незвичайні сполучення, які прагнуть розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовують таким чином:

-- вибирають об'єкт, який необхідно вдосконалити;

-- формується мета його вдосконалення;

-- вибирають із книг, газет, журналів кілька випадкових об'єктів, записують їх ознаки;

-- ці ознаки переносять на даний об'єкт. Приклад.

Об'єкт -- річка. Випадкові об'єкти:

бджола кішка

працелюбна гнучка

маленька зубата

кусюча пухнаста

Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...

IV. Метол фантограм був запропонований Г. Альтшуллером. Прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об'єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій -- типові прийоми.

Карась риба Перенесемо у ліс:

вкрита лускою як буде рухатися?

тіло видовжене як дихати? як рятуватися

живе у воді, плаває... від ворогів?

Реалізація розглянутої системи заходів підвищує ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливає на загальний розвиток дітей

3.6 Екологічне виховання учнів на уроках біології

Більшість людей вважає, що садіння дерев, спорудження очисних споруд і тому подібне є екологією. Це лише дія, вчинок, факт. Екологічного змісту вони набувають тоді, коли певні знання об'єднують ці дії у систему. Необхідність системи дій пов'язана з тим, що кожна з них окремо додає чи забирає щось в одному місці, а це спричиняє зворотний процес у іншому. Тобто кожна дія передбачає протидію. Врешті-решт виникає проблема «великої гойдалки»: коли ми в одному місці перетворюємо пустелю на квітучий сад, а в іншому, навпаки, квітучий сад -- на пустелю. Дії, не узгоджені між собою, не приведені до певної системи, не можуть бути збалансовані.

Зведення екології до окремих дій перетворило її на аматорство. Відтак збереження довкілля перетворилося на прогресуючу хронічну хворобу: «цей мурує, той руйнує». Таке ставлення до природи зрештою стрімко веде людство до самознищення.

І ліки від цих хвороб такі: треба навчити людей мислити глобально і тільки після цього діяти локально, тобто пов'язати їхнє мислення з тим, що В.І. Вернадський називав «науковою думкою як планетним явищем», або, інакше кажучи, екологічним мисленням, яке втілене в екологічному знанні. Тому екологія -- це насамперед мислення, що ґрунтується на певному світогляді. В основі екологічного світогляду лежать уявлення про структуру і функції Природи, про світ, який існує і діє незалежно від того, входить до нього людина як складова чи ні, і взаємодія з яким породжує об'єктивне знання. На шляху його здобуття найважливішим слід вважати диференціацію екологічного знання на таке, що є екологічною нормою, і таке, що є екологічною патологією. Лікар ніколи не зміг би лікувати людей, якби не мав уявлення про здоров'я і про те, як виявляє себе патологія. Тому й екологічні знання мають подаватися винятково в диференційованому вигляді, як нормальна і патологічна екологія.

Виходячи з цього, найважливішим завданням екологічної освіти є встановлення пріоритетності екологічних знань, оскільки всі інші науки спрямовані лише на розробку технологій, і тільки екологія спроможна організувати їх у систему, яка відповідатиме законам Природи і зрештою задуму її Творця [7, 21].

Відомо, що людина взаємодіє зі світом і з тим, що в ньому існує, не безпосередньо, а через культуру. Є підстави стверджувати, що людина через культуру задовольняє свої духовні і матеріальні потреби. А будь-які спроби забезпечити їх поза культурою перетворюють людину навіть не на дикуна (у кращому випадку -- елементарного невігласа), а на чудовисько, бо людський образ створюється не генами, не морфологією, а культурою. [10. 73]

Сучасна культура спрямована на ізоляцію Людини від Світу Природи і створення «штучного Світу». Нині культура не може виконати свої функції щодо формування людини, бо протиставивши себе Природі, Всесвіту, і на жаль, Богу, людина неминуче включила неприродні «механізми» еволюційного процесу. Сьогодні перед нею постає завдання пристосуватися до «вторинної природи», яка виникає внаслідок її діяльності, результати якої неможливо передбачити [10. 75].

Тому потреба змін у людині назріла давно. Про це і говорять, і пишуть, і складають проекти. Але при цьому проектанти забувають, що змінити людину можна лише тоді, коли відбудеться заміна сучасної культури на культуру екологічну.

Екологічна культура передбачає, що наука, технології, релігія, філософія, освіта, література, мистецтво -- усі разом творять спосіб життя людини. Здійснюючи саме через неї взаємодію зі світом, людина забезпечить собі стан норми, яку можна розглядати як вищу форму пристосованості.

У формуванні екологічної культури найважливіше місце належить, безумовно, освіті. На думку російського ученого В. Нікітіна, освіта -- суть людинотворення, є завершальним етапом у процесі цілісного формування й утворення Людини розумної. На відміну від інших живих істот, у людини завершальним етапом її формування має бути не досягнення дорослого стану і здатності мати нащадків, хоча і це потрібно, а освіта, яка приводить до стану завершеної духовності. Вона, власне, і відкриває людині шлях до безсмертя, бо духовна людина залишає після себе духовну спадщину, вмираючи лише тілесно. Якщо зробити ставку на одне та залишити поза увагою інше, то освіта не здійснюється, і Людина розумна може не відбутися.

Пізнання істинного Світу здійснюється насамперед чуттєвим, емоційним шляхом, тобто у формі одкровення, осягання, несподіваного розкриття істини. Це досягається не шляхом логічних міркувань, а як відчуття гарячого, холодного чи мокрого, тобто несвідомо (підсвідомо).

Підсвідоме забезпечує світосприймання, а свідоме -- світорозуміння. І якщо людина позбавлена здатності відчувати світ, то вона не може зрозуміти його біль, і не бачить потреби в зміні свого ставлення до нього. Неправильний світогляд породжує неправильний характер, а він -- неправильні вчинки, які, у свою чергу, призводять до екологічних проблем, хвороб та нещасть. Відтак освіта може себе реалізувати як така лише тоді, коли вона навчатиме не лише технологіям, які підкоряють істинний Світ людині, а й відчуттю та розумінню цього світу.

Тому першим і найважливішим стратегічним завданням екологічної освіти і виховання слід вважати формування побожного ставлення до всього живого.

Друге стратегічне завдання -- пізнання природи, існування якої не залежить від людської свідомості. Бо саме це пізнання створює всі необхідні передумови для глобального (біосферного) мислення й екологічно обґрунтованих локальних дій, відповідно до конкретного природного середовища, де відбуваються дії. Воно також забезпечить глибоке розуміння якості середовища, яка визначається не технічними рішеннями, а якістю тієї роботи, яку виконують природні об'єкти (різноманітні форми життя), збереження і збільшення яких слід вважати найважливішим завданням локальних дій.

Виконання цих завдань передбачає досягнення трьох цілей.

Ціль перша. Формування екологічного світогляду. Перешкодою на цьому шляху є помилкове уявлення, що це -- завдання філософів. Помилка випливає з нерозуміння того, ніби філософська думка як гуманітарна у змозі творити світорозуміння лише того світу, який творить (створює) людина. Однак світ, створивши людину, може бути осмислений винятково з позицій біосферного мислення.

Ціль друга. Утвердження у свідомості учнів думки, що життя може існувати винятково у формі цілого, а не частин.

Ціль третя. Освіта має здійснюватися у рамках раціонального природокористування. Ціль досягається в процесі переосмислення всього, накопиченого наукою. А переоцінювання цінностей дасть змогу перейти від світосприймання і світопідкорення до світорозуміння, що означає здатність мислити в рамках уявлень про істинний світ.

Пропонуємо такий підхід до екологічної освіти і виховання в середній школі, який гармонійно поєднуватиме природничонаукові предмети з гуманітарними. Основою цього підходу має стати біологія.

Людина, яка приходить у цей світ, спочатку сприймає його як єдине ціле і лише потім починає поділяти його на окремі частини. Цей процес повторюється і в освіті. Ще в дошкільних установах колись єдиний (цілісний) світ, що оточує дитину, починає поділятися на складові, а потім цей процес продовжується в школі. У результаті дитина виходить зі школи зі знаннями математики, фізики, хімії, біології, мови тощо, які у свідомості, на жаль, ніяк не пов'язані між собою (не утворюють цілого) і не формують цілісну картину природи. Екологічна освіта має будуватися за принципом спіралі, коли на кожному наступному витку відбувається узагальнення попереднього. Тому вона має починатися у початковій школі і закінчуватися у 12-му класі. [25. 10-12]



ВИСНОВКИ

Інтерактивні методи навчання - прогресивний напрямок, який активно використовується у світовій та вітчизняній педагогіці у другій половині ХХ ст. Інтерактивні методи поділяють на активні та пасивні. До активних відносять проблемну лекцію, евристичну бесіду, навчальну дискусію, пошукову лабораторну роботу, самостійну роботу з книгою, з навчальною програмою. Для удосконалення і систематизації та формування умінь використовуються такі методи, як рішення ситуаційних задач, їх аналіз і проведення рольових ігор.

Активне навчання припускає такої системи методів й прийомів, що спрямовані головним чином на організацію учнів для самостійного одержання знань, засвоєння умінь і навичок у процесі активної пізнавальної і практичної діяльності і мають низку специфічних особливостей:

1) ”примусова” активізація мислення, суть якої полягає в тому, що учень змушений бути активним, незалежно від того, бажає він цього чи ні.

2) самостійний творчий пошук рішення учнями, підвищена ступінь мотивації.

3) постійна взаємодія вчителя чи навчальної машини з учнями за допомогою прямих і зворотніх зв'язків.

Ігри та розваги відіграють велику роль на уроках біології, гра сприяє формуванню партнерських взаємовідносин між учителем і учнями, а також сприяє демократизації й гуманізації навчального процесу. Під час гри виховується свідома дисципліна, взаємодопомога, постійна готовність учнів включитися до різноманітних видів діяльності, розвиваються елементи самостійності, творчості та ініціативи. Системність використання методичних прийомів активізації забезпечує активне, а не репродуктивне вивчення матеріалу. Такі заняття розширюють знання тих, кого навчають, не перевантажуючи їх.

Використання на уроці елементів гри підвищує пізнавальний інтерес, розвиває пам'ять, мислення, увагу, фантазію, уяву, творчі здібності, використання знань, умінь і навичок на практиці, розвиває самостійність, активізує навіть пасивних учнів, а тому досягається певна результативність. Гра полегшує засвоєння матеріалу, дає можливість повторити пройдене, чітко організувати підготовку, проведення і підбиття підсумків, постановку пізнавальних і проблемних запитань у процесі гри, залучення всіх учнів класу.

У результаті опрацювання даної теми можна зробити такі висновки:

1. Шляхами підвищення ефективності проведення уроків є: системність у проведенні уроків з врахуванням віку і попередніх знань учнів; попереднє ознайомлення вчителя з об'єктами наукових колекцій ; проведення комбінованих уроків (біологія і географія, біологія і хімія тощо); поєднання уроків з практичною діяльністю учнів; підбір самостійних робіт дослідницького характеру.

3. Під час проведення педагогічного експерименту, в якому брали участь контрольна і експереминтальна групи, нам вдалося встановити і дати статистичне визначення ефективності застосування ігор під час уроку як форми навчання з біології.

Учні у експериментальній групі показали 100% рівень знань який розглядався на уроці. Це доводить ефективність проведення ігор а саме: ігра впливає на розвиток мовлення, пам'яті, на краще засвоєння біологічних знань, на формування переконань, які спонукають дитину до збереження природи.

Статистичний аналіз даних з ефективності навчання в контрольній і експериментальній групах показав, що якість знань учнів 7 класу показала на контрольній перевірці на 30%вища від контрольної групи.

4. Основними шляхами покращення теоретичної і методичної підготовки до організації і проведення ігор на уроках є: прогнозування очікуваних результатів і раціональне моделювання їх системи; забезпечення продуктивного спілкування, взаємодії з учнями під час ігри, створення для них оптимального режиму роботи; виконання кожним учнем (або групою учнів) основних завдань і практичних робіт (різного характеру), які необхідні для засвоєння програмного матеріалу; формування інтересу, активізація уваги, мислення і прагнень до виконання об'ємності навчальних завдань на основі логічної чіткості, інформаційної новизни, матеріалу і доступності для даного складу учнів; зв'язок екскурсійного матеріалу з раніше засвоєними знаннями і його доцільність, важливість і необхідність; залучення учнів до самостійного пошуку і "відкриття" нових знань, розв'язання завдань проблемного характеру; постійна та систематична перевірка і оцінка роботи учнів, надання педагогічно доцільної допомоги.

Усе викладене у цій магістерській роботі свідчить про велику відповідальність і різноманітну роботу вчителя біології. Він багато повинен знати і уміти: яскраво, зрозуміло і науково викласти учням знання, уміло використовувати в роботі різні форми, методи і прийоми викладання; систематично, планомірно розвивати знання, уміння і мислення учнів; пов'язувати навчання з вихованням правильного наукового світогляду, ставлення до природи і людей, переконань; уміти організовувати роботу колективу учнів у всіх формах викладання біології, захоплюючи і зацікавлюючи їх живою природою і біологічною наукою; уміти планувати цілі форми викладання, проектувати і створювати кабінет, куточок живої природи, шкільну ділянку; конструювати своїми руками наочні посібники та приклади для дослідів, демонстрування. Нарешті, з дослідницьким інтересом ставитись до свого викладання: спостерігаючи, аналізуючи свій досвід (досягнення і помилки) у різних класах рік у рік, вдосконалюючи тим самим процес викладання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Активні методи навчання в навчальному процесі середніх спеціальних навчальних закладів (Інформаційний лист). - М.: ВССО СРСР, 1987. - 23 с.

2. Блажеєва Н.М. Використання кімнатних рослин як натуральних навчально-наочних посібників у процесі викладання біології у школі / Н.М. Блажеєва // Біологія. Науково-методичний журнал. -- №10. -- 2007.-- С. 5--7.

3. Богданова І.М. Професійна підготовка майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук: - К.: 1998. - 22 с.

4. Боднаровська Н.М. Управління творчою самореалізацією на уроках біології / Н.М. Боднаровська // Біологія. Науково-методичний журнал. -- №7. -- 2008.-- С. 2--5.

5. Бонішко Д.С. Гра і її місце у викладанні біології / Д.С. Бонішко // Біологія. Науково-методичний журнал. --№13. --2007.-- С. 2--4.

6. Боровицкий П.И. Методика преподования биологии / П. И. Боровицкий, П. Ф. Винниченко -- М.: Высшая школа, 1962. -- С. 44--72.

7. Брижевич Г.М. Інтерактивні форми навчання на уроках біології / Г.М. Брижевич // Біологія. Науково-методичний журнал. --№19. --2007.-- С. 27--33.

8. Ващенко Г.М. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів / Г.М. Ващенко -- К.: Українська видавнича спілка, 1997. -- С. 223--235.

9. Верзилин Н.М. Общая методика преподаваниябиологии / Н.М. Верзилин, В.М. Корсунская -- М.: Просвещение, 1966. -- С. 62--89.

10. Верзилин Н.М. Проблемы методики преподавания биологии / Н.М. Верзилин. М.: Педагогика 1974. -- С. 57--72.

11. Верзилин Н.М. Развитие биологических понятий в V--IX класах / Н.М. Верзилин. М.: АПН РСФСР, 1956. -- С. 78--84.

12. Верзилин Н.М. Система и развитие методов преподавания биологии / Н.М. Верзилин, В.М. Корсунская -- М:. АПН РСФСР, 1957. -- С. 105--132.

13. Всесвятский Б.В. Общая методика биологии / Б.В. Всесвятский. М.: Учпедгиз, 1960. -- С. 90--102.

14. Горена Л.Г. Методичні рекомендації щодо активізації екологічної освіти та виховання школярів у середніх навчальних закладах / Л.Г. Горена. К.: КМІВ, 2001. -- С. 5--9.

15. Гильбух Ю.В. Психолого-педагогические основы индивидуального подхода к слабоуспевающим ученикам / Ю.В. Гильбух. К.: Наука, 1985. -- С. 365--368.

16. Горбунова В.І. Застосування ігрових технологій на уроках / В.І. Горбунова // Біологія. Науково-методичний журнал. -- №13 --2007 -- С. 4--6.

17. Десяшиченко Н.М. Моделі сучасних уроків біології за методиками критичного мислення та особистісно орієнтованої освіти / Н.М. Десяшиченко // Хімія. Біологія. Науково-методичний журнал. -- №24 -- 2002. -- С. 5--7.

18. Жорник О. Ігрова діяльність учнів як засіб підвищення якості знань з біології. // Рідна школа- 2000. - №2. - с. 31-32.

19. Захарюхіна Н.М. Активізація розумової діяльності учнів шляхом використання інноваційних технологій на уроках біології / Н.М. Захарюхіна // Біологія. Науково-методичний журнал. -- №16.-- 2009.-- С. 19--21.

20. Іллюшина О.В. Класифікація методів навчання радянською дидактикою 1920--1930-х рр.. / О.В. Іллюшина // Історія в школі. -- №2. -- 2004. -- С. 1--4.

21. Карташова І.І. Організація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології / І.І. Карташова -- Херсон: Персей, 2000. -- С. 109--112.

22. Карцева И.Д. Хрестоматия по методике преподавания биологии / И. Д. Карцева, Л.С. Шубкина -- М.: Просвещение, 1984. -- С. 73--237.

23. Кілочицький П.Я. Методика викладання біології / П.Я. Кілочицький. -- К.: Фітосоціоцентр, 2005. -- С. 80--97.

24. Коваленко С.І. Організація інтелектуальних ігор в експедиціях і в процесі інших позакласних і позашкільних заходів під час літніх канікул / С.І. Коваленко // Біологія. Науково-методичний журнал. -- №28 --2009.-- С. 2--4.

25. Козленко О.І. Захоплююче навчання: Біологічна рольова гра / О.І. Козленко. -- Xарків: Основа, 2003. -- С. 109--111.

26. Колесник В.Г. Узагальнюючий урок «Клас Птахи» / В.Г. Колесник // Біологія. Науково-методичний журнал -- №6 -- 2007.-- С. 33--37.

27. Криворучко М.В. Специфіка формування інтелектуальних умінь на уроках біології для учнів різних вікових категорій / М.В. Криворучко // Біологія. Науково-методичний журнал. -- №19.-- 2007.-- С. 14--23.

28. Куйдіна З.М. Активізація пізнавальної активності на уроках біології / З.М. Куйдіна // Біологія. Науково-методичний журнал. -- №9.-- 2007.-- С. 2--4.

29. Махутов М.И. Современный урок и пути его организации / М.И. Махутов. -- М.: Педагогика, 1975. -- С. 257--269.

30. Мельников М.И. Методика обучения общей биологии / М.И. Мелиников, А.Н. Мягкова -- М.: Издательство академии педагогических наук, 1963. -- С. 67--90.

31. Мельникова С.И. Ігровые формы учених занятий / С. И. Мельникова. -- Х.: ХГУ, 1993. -- С. 24--28.

32. Мороз І.В. Методика викладання біології / І. В. Мороз -- К.: Либідь 2006. -- С. 214--288.

33. Мотузний В.О. Біологія: Навчальний посібник / В.О. Мотузний.-- К.: Вища школа, 1995. -- С. 257--263.

34. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. Человек и его здоровье:Книга для учителя. Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1989. - 192с.

35. Нарівна Л.М. Пізнавальна гра як один з прийомів інноваційних підходів до проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів / Л. М. Нарівна // Біологія. Науково-методичний журнал.-- №36.-- 2007.-- С. 2--3.

36. Онищук В.А. Типи, структура та методика уроків в школі / В.А. Онищук -- К.: Рад. школа, 1976.-- С. 53--65.

37. Охитина Л.М. Психологические основы урока / Л. М. Охитина -- М.: Школа, 1997 .-- С. 193--207.

38. Паниотова Г.Т. Игра -- форма активизации познавательной деятельности учеников / Г.Т. Паниотова // Біологія. Науково-методичний журнал -- №15.-- 2007.-- С. 3--5.

39. Переверзєва С.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології з використанням інтерактивних технологій / С.В. Переверзєва // Біологія. Науково-методичний журнал. -- №4.-- 2008.-- С. 8--11.

40. Положення про куточок живої природи загальноосвітніх закладів. Біологія. Науково-методичний журнал.-- №22--24.-- 2008.-- С. 66--71.

41. Положення про кабінети загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. Науково-методичний журнал.-- №22--24.-- 2008.-- С.49--55.

42. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О.І. Пометун. -- К.: АСК, 2005. -- С. 38--41.

43. Пономарева И.Н. Общая методика обучения биологии / И.Н. Пономарева. -- М.: Академия, 2003. -- С. 252 -- 257.

44. Правила безпеки під час роботи з біології у загальноосвітніх закладах. Біологія. Науково-методичний журнал.-- №22--24.-- 2008.-- С. 71--79.

45. Пустовіт Н.О. Екологічні задачі, ігри, вікторини / Н.О. Пустовіт. -- К.: Наукова думка, 1995. -- С. 48--57.

46. Сзабова С.А. Экологические игры в школе / С.А. Сзабова. -- К.: Эко-Восток, 1995. -- С. 46--48.

47. Сидоренко Л.Й. Система запитань і завдань для проведення засідань клубу «Що? Де? Коли?» з біології / Л.Й. Сидоренко // Біологія Науково-методичний журнал.-- №2. -- 2002.-- С. 24--26.

48. Страуниг А.М. Чудеса в природе открываем сами. Рассказы-задачи и игры по экологии для детей / А.М. Страуниг. -- М.: Обнинск, 2001. -- С. 67--73.

49. Клас Птахи. Розробка теми. Тема: Різноманітність птахів. Біологія. Науково-методичний журнал. -- №6. -- 2007. -- С. 19--20.

50. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів / М.М. Фіцула. -- Тернопіль: Богдан, 1996. -- С. 84--97.

51. Хафизова Л.М. Як знайомити дітей з правилами поведінки в природі / Л. М. Хафизова // Початкова школа. --№8. --1998. -- С. 40--46.

52. Чорноус І.М. Ігри на уроках біології / І.М. Чорноус // Біологія. Науково-методичний журнал. -- №28.-- 2007.-- С. 4--6.

53. Черная Н.М. Дидактические имитационно-моделирующие игры в современной школе и педагогике США // Диссертация на соискание степени канд. пед. наук. - К., 1989. - 169 с.

54. Шардаков М.Н. Мислення школяра. -М.:Учпедшз, 1963.

55. Шевчук В.К., Шевчук Т.О. Екологія. Кам.-Под., 2001

56. Шкільна екологічна освіта сьогодні й завтра // Хімія. Біологія. - 2000. - №27-28. - С. 1-2.

57. Шубкіна Л.С. Підвищення ефективності навчання біології. - М., 1973 - с. 45.

58. Шубкіна Л.С. Підготовка вчителя до уроку//Сучасний урок біології. - Л., 1975. - с. 147-150.

59. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри / П.М. Щербань. -- К.: Вища школа, 1993. -- С. 56--67.

60. Я пізнаю світ: Рослини: Дит. енцикл. / Автор-упорядник Л.О. Багрова. - К.: Школа, 1999. - 479с. :іл.

61. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.

62. Яковлев Н.М. Методика и техника урока в школе / Н.М. Яковлев. -- М.: Просвещение, 1985. -- С. 79--87.



ДОДАТОК 1

Використання казок, легенд та фантастичних оповідань

Лист барона Мюнхгаузена. (Зоологія.8 клас. Тема «Черви»)

Бував я, діти, у багатьох чудернацьких країнах, багато дивовижного там зустрічав. Одного разу потрапив я на острів. Щойно зійшов з поїзда, як поглянув на землю -- а там... Безліч чудернацьких істот -- усі довгі, наче змії, тільки синього кольору. Пересуваються стрибками, маленькі чорні очиці поблискують, вусиками ворушать, диво та й годі. Зупинив я місцевого аборигена та й запитую: «Що ж воно таке?» А той відповідає: «Та це ж аскариди -- один з видів трикутних червів. А взагалі в нас їх безліч, ходімо покажу». Мені так цікаво стало, що я пішов слідом. Підходимо до дерева, дивлюся, а з листочка вилазить малесенький черв'ячок, білий, майже прозорий: Побачив нас, проштрикнув листочок і знову заліз у нього. Мій гід пояснює: «Це гострик, так називається, бо дуже гострий і проколює листочки». Далі ми пішли до берега. Як поглянув я у воду, а там теж малесенькі черв'ячки, тільки якісь сіруваті й так швидко-швидко плавають. «Це двіхінели, -- пояснив абориген,-- так називаються, бо завжди плавають по двоє. Та найстрашніші -- фетонематоди. Вони можуть залазити в рота людині, поки вона спить, і жити в неї в шлунку харчуючись її їжею. А у людини після цього починається ожиріння». Як наслухався я таких жахів, скочив у найперший автобус і гайда з того острова. І вам туди мандрувати не раджу. А називається острів чи то Є-тода чи то Нема-тода. Уже й не пам'ятаю.

Щиро ваш барон Мюнхгаузен

Історія барона Мюнхгаузена (Зоологія, 8клас. Тема «Хордові»)

Доброго дня, я барон Мюнхгаузен,-- найправдивіша людина у світі. Я багато подорожував, бачив багато дивовижних речей. Одного разу подорожував я узбережжям Чорного моря й познайомився з одним ученим -- Олександром Онуфрієчем Ковалевським. Зустрів я його, коли він ловив якихось прозорих істот у воді. А називались ті істоти чи то скальпелі, чи то… щось хірургічне. Вони були такі верткі та слизькі, що бідолашний учений ніяк не міг їх наловити. Я людина дуже спритна, тому охоче допоміг йому, хоча один зі скальпелів щосили луснув мене хвостом, а інший -- укусив за палець. Вдячний учений запросив мене до лабораторії -- дослідити спіймані екземпляри. Розмістили ми їх у двох акваріумах, бо в один поміщалися лише четверо скальпелів. Ковалевський пообіцяв зробити одному розтин і показати мені що ж там усередині. Та де там, виявилося, що їхня прозора шкіра тверда, як у рака. Довелося зачекати до наступної зустрічі. А так цікаво, що ж там... Може, ви розповісте?

Щиро ваш барон Мюнхгаузен

Казка про країну Клітину (Загальна біологія. 10 клас. Тема «Цитоплазма, її компоненти»)

Десь у тридев'ятому царстві, тридесятому государстві знаходиться казкова країна: її жителі так бережуть свій спокій, що нікого зі сторонніх просто так у свою країну не впускають. На кордонах знаходяться суворі пропускні пункти, де кожного подорожнього старанно перевіряють. Править цією країною дуже мудра і справедлива королева Цитоплазма. У неї є дочка Гіалоплазма, дуже схожа на матір, добра й розумна. Гіалоплазма завжди дам помагає матері, завжди в курсі всіх важливих подій. Вона любить змінювати зовнішній вигляд: найчастіше вона віддає перевагу стилю «золь» -- тоді вона динамічна й рухлива, усе встигає. Але іноді Гіалоплазма обирає імідж у стилі «гель» -- тоді вона спокійна й розсудлива. Дуже любить Гіалоплазма приймати в палаці гостей. Найчастіше вона спілкується з поважними і знатними особами королівства: правителем столиці Ядро, ЕПС, Комплексом Гольджі, Мітохондріями, Лізосомами. Вони часто допомагають королеві та її доньці керувати країною. Але іноді Гіалоплазма запрошує нових гостей, які відвідують їх країну. Таких гостей називають включеннями, і вони знаходяться в гостях недовго, але спілкування з ними для Гіалоплазми дуже корисне: вони допомагають забезпечувати країну продуктами харчування.

ДОДАТОК 2

Ігри на уроках біології

«Сходження на вершину»

На дошці вчитель малює гору з вершиною. Назви вершини відповідає назві тварини (рослини, органа, що вивчається). Два учасники одержують картки з певною кількістю ознак. Учні по черзі називають ознаки, які належать цій тварині (рослині). У разі правильного визначення учень переміщується по «сходинках» гори ближче до вершини. Перемагає той, хто швидше подолає всі етапи і дійде до вершини гори.

«Підбери пару»

На дошці записують у довільному порядку дві колонки, наприклад: в одній -- поняття, в іншій -- його визначення. Або: назва системи, в іншій -- її складові частини. Учень має з'єднати стрілками відповідні пари. Час виконання вказується.

«Знайди зайвого»

На дошці вчитель записує назви споріднених тварин (рослин), понять, серед яких є «чужі». «Чужих» треба закреслити.

«Пошта». Для гри використовується шість кишень (конвертів) розміром 16 х 11 см, з відповідними написами (наприклад, хижі ссавці). Учасники гри отримують однакову кількість карток (кожному або групі). Потім ці картки (з назвами чи малюнками тварин) учні повинні покласти у відповідну кишеню і не помилитися адресою.

«Хто такий, що таке…». Учням пропонуються картки з малюнками (визначеннями, термінами). Вони повинні вказати, що це таке чи хто це такий.

«Знайди помилку». У запропонованому тексті учні повинні визначити правильне твердження. Тексти учні можуть складати самі як домашні завдання.

«Реклама». Цю гру можна проводити індивідуально з учням, у парах чи групах. За мінімум часу потрібно дати максимум інформації про запропонований об'єкт.

«Цифровий диктант». (Використовується під час усного опитування). На дошці написані слова під певними цифрами. Кожен з учнів має набір карток з цифрами 1,2,3. Учитель зачитує певні твердження (характеристики), а учні піднімають цифри, які відповідають характеристиці. Правильна відповідь -- 1 бал.

	Орган	Тварина	Середовище
1	Лопатоподібні кінцівки	4 Кріт	7 Повітря
2	Хвостовий плавець	5 Кажан	8 Море
3	Крила	6 Кит	9 Ґрунт

«Пароль». Усім відоме значена слова «пароль». За цим поняттям визначають «своїх» і «чужих». Завдання гри полягає в тому, що «свої» учасники гри (учні) по черзі називають ознаки класу (типу, відділу, ряду, родини). Оцінка вірної відповіді -- 1 бал. На дошці записана таблиця.

Учні повинні скласти тризначне число, що включає відповідні колонки таблиці. Наприклад: 1, 4, 9; 2, 6, 8; 3, 5,7.

«Кубики». Кожна з граней кубика має частину малюнка чи картинки, схему. За умови складання всіх кубиків в одне ціле утворюється навчально-інформативна картина у вигляді карти, малюнка, схеми, об'єкта, картки із запитаннями. Зі збільшенням номера картки завдання ускладнюється, а відповідь і діяльність учня за мінімум часу дає максимум інформації про цей об'єкт.

«Лабіринт». Завдання -- прочитати твердження. Якщо ви згодні з ним, рухайтеся за суцільною стрілкою, якщо не згодні, виправте помилки і рухайтесь за переривчастою стрілкою. Серед наведених тверджень є як правильні, так і неправильні. Вони з'єднаються між собою суцільними і переривчастими стрілками.

«Добери пару». Один учень називає термін або поняття, другий пояснює його значення, третій добирає до нього пару, а четвертий знову пояснює його значення. Наприклад: яйцеклітина -- жіноча статева клітина, сперматозоон -- чоловіча статева клітина.

«Ромашка». На серцевині ромашки (виготовлена з паперу) вказується завдання. Наприклад: дати визначення поняття. На її пелюстках даються різні поняття з теми, яка вивчається. Учень відриває пелюстку і дає визначення обраного поняття.

Размещено на Allbest.ru