Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів

Проаналізовано різні підходи щодо визначення поняття результату професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх фахівців, які досліджувались ученими та застосовуються на практиці, залежно від рівня сформованості в них інформаційної культури (А.М.Атаян, Р.С.Гуревич, Г.О.Козлакова, О.В.Матвієнко, О.Г.Романовський), інформаційної компетентності (Н.В.Баловсяк, О.Б.Зайцева) і готовності до професійної діяльності (В.Г.Горб, Г.Н.Жуков, А.Ф.Линенко, О.М.Пєхота, О.М.Семеног та ін.). Аналіз сутності професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів показав, що поняття „готовність до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності” доцільніше використовувати для відображення результату їх професійної підготовки з інформаційних технологій. Готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності розглядається як особистісно орієнтована, інтегративна та професійно-діяльнісна характеристика стану суб'єкта навчання, що відображає рівень його досвіду й ерудиції у сфері інформаційних технологій менеджменту, сформованості професійно-значущих якостей і мотиваційних чинників неперервного учіння з інформаційних технологій, одержаних загальних і професійних знань, умінь та навичок з інформаційних технологій у сфері менеджменту.

Виявлено такі провідні тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі: спрямування професійної підготовки майбутнього фахівця на всебічний розвиток його особистості; формування в нього ідеології неперервної освіти; реалізація навчального процесу на основі особистісно орієнтованої парадигми навчання; інтеграція і модернізація освітніх процесів у контексті положень Болонської декларації; підвищення рейтингу професійно спрямованих знань під час підготовки майбутніх менеджерів-економістів; впровадження інноваційних освітніх стандартів у змісті та методах їх навчання; створення потужної інформаційної інфраструктури вищих навчальних закладів; підвищення ролі самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів; забезпечення гарантованої доступності майбутніх менеджерів-економістів до якісної професійної підготовки завдяки впровадженню дистанційних технологій навчання та інноваційного, інтегративного та професійно-діяльнісного характеру змісту їх професійної підготовки.

Аналіз сутності професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів в умовах інформатизації сфери менеджменту показав, що основними функціональними її складовими є: організаційна, планувальна, комунікативна, інформаційно-аналітична та контрольно-оцінювальна, під час виконання яких наявність творчого підходу є ознакою всебічного і креативного розвитку особистості, її професіоналізму, майстерності в застосуванні інформаційних технологій у сфері менеджменту. При цьому у процесі дослідження була зосереджена увага на професійно-значущих якостях та мотиваційних чинниках неперервного учіння з інформаційних технологій та на оцінці готовності менеджерів сучасних підприємств до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності.

Опитування керівників організацій та їх підрозділів (40 респондентів) з метою оцінки готовності менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності показало, що рівень їх знань, умінь і навичок роботи з пакетами програм MS Office і виконання ними інформаційно-аналітичної управлінської діяльності є недостатнім. Більшість з них не знають засобів створення веб-сторінок, без творчого підходу виконують продуктивну професійну інформаційно-комп'ютерну діяльність, мають низький рівень знань, умінь і навичок у створенні Інтернет-ресурсів. Вони мають певні проблеми щодо роботи з інформаційними системами менеджменту і у виконанні комунікативної діяльності з використанням телекомунікаційних засобів зв'язку. Анкетування 48 менеджерів-економістів організацій дозволило зробити висновок, що в них недостатньо сформовані мотиваційні чинники неперервного учіння з інформаційних технологій, які б стимулювали їх до самонавчання та самовдосконалення у сфері інформаційних технологій менеджменту впродовж усього життя.

Аналіз результатів опитування студентів І та V курсів (364 особи) щодо сучасного стану професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України показав, що за останні п'ять років їх обізнаність з навчальними планами дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу в середньому зросла на 40%, можливість доступу до комп'ютерної техніки та до мережі Інтернет збільшилася в середньому на 54%. Кількість студентів, котрі використовують у процесі підготовки до занять ресурси мережі Інтернет та електронні навчально-методичні матеріали, розміщені на веб-сторінках викладачів, зросла в середньому на 60%, а застосовують комп'ютерні навчальні програми - на 56%, можливості електронного спілкування - на 20%.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту виявлено позитивні та негативні фактори професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. До позитивних факторів можна віднести створення та впровадження у навчальний процес: комп'ютерно орієнтованих засобів навчання (електронних посібників, автоматизованих навчальних курсів та ін.); веб-сторінок з електронними навчальними матеріалами; електронного навчання (е-навчання); комп'ютерно орієнтованих методів навчання (комп'ютерного вивчення дисциплін, методу телекомунікаційних проектів, автоматизованого тестування навчальних досягнень студентів тощо); дистанційних форм навчання з реалізацію різних стратегій керування самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів у інформаційно-навчальному середовищі. До негативних факторів можна віднести: використання у навчальному процесі підходів, методів, засобів і форм навчання без достатнього науково-практичного їх обґрунтування; недостатньо розвинуту, загалом із-за фінансових проблем, інформаційну інфраструктуру вищих навчальних закладів; недостатню кількість комп'ютерних класів і лекційних аудиторій, оснащених мультимедійною та проекційною технікою; повільне впровадження у навчальний процес дистанційних технології і комп'ютерно орієнтованих методів та засоби навчання.

У другому розділі - „Професійна підготовка з інформаційних технологій менеджерів за рубежем” - проаналізовано проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у країнах Європейського Союзу; особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у США; проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у Російській Федерації.

Аналіз професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів у країнах Європейського Союзу показав, що у вищих навчальних закладах спостерігається активне впровадження нововведень, спрямованих на формування інформаційної інфраструктури університетів, забезпечення індивідуалізації, доступності і якості навчання, збільшення значення прикладної складової в змісті професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів, розвиток тенденцій щодо переходу від групових форм і методів навчання до індивідуально-групових з використанням дистанційних і мультимедійних технологій. Є тенденція зближення класичних і дистанційних університетів, створюється загальноєвропейський простір вищої освіти.

Виявлено такі особливості професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів у США: професійну та практичну спрямованість дисциплін, що вивчають інформаційні технології; реалізацію міждисциплінарного принципу підготовки менеджерів і принципів модульного та випереджувального навчання; застосування інноваційних методів навчання (проблемного навчання, кейс-технологій, виконання студентами телекомунікаційних проектів, публічних їх виступів з комп'ютерними презентаціями і захистом рішення, що пропонується, комп'ютерного навчання, автоматизованого тестування та ін.); відпрацювання механізмів індивідуального навчання студентів із впровадженням е-навчання та дистанційної його форми; поєднання традиційних методик і „онлайнових” курсів у навчальному процесі; спрямованість навчального процесу на самостійні види навчально-пізнавальної діяльності студентів у розвиненому інформаційно-комп'ютерному середовищі.

Аналіз професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів у вищих навчальних закладах Російської Федерації показав зроблені в цьому напрямі значні позитивні кроки - створення державного стандарту освіти, професійне спрямування змісту інформаційно-комп'ютерних дисциплін, впровадження особистісно орієнтованого підходу до навчання, організація швидкого доступу студентів та викладачів до інформації в мережі Інтернет, впровадження комп'ютерно орієнтованих методів, кейс-технологій, електронних навчально-методичних матеріалів та дистанційних форм навчання тощо. Але разом з тим ефективність такої підготовки стримується наявністю певних проблем: відсутністю єдиної державної політики підтримки професійної підготовки з інформаційних технологій; розривом між сучасними вимогами практики до менеджерів, які володіють новітніми інформаційними технологіями, і матеріально-технічним оснащенням вищих навчальних закладів; високими цінами для державних вищих навчальних закладів на ліцензійні інформаційні системи менеджменту; труднощами їх адаптації до особливостей навчального процесу у вищих навчальних закладах.

У розділі викладено спільні тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у країнах Євросоюзу, США і Російській Федерації, а саме: спрямованість цілей професійної підготовки на розширення масовості та неперервності такої підготовки для всіх і на все життя; підвищення значення якості навчання, конкурентоспроможності на ринку праці та професіоналізму майбутніх менеджерів; швидке оновлення структури і змісту інформаційно-комп'ютерних дисциплін; вплив процесів глобалізації на професійну підготовку з інформаційних технологій майбутніх менеджерів; забезпечення ціннісно-змістовного, інноваційного і диференційованого наповнення змісту їх професійної підготовки, інтегративного, модульного та професійно спрямованого принципів його організації; посилення інтегративних тенденцій, уведення у навчальні плани міждисциплінарних дисциплін; активне впровадження в освітню діяльність нововведень, перехід від викладання до учіння, від групових і фронтальних форм навчання до індивідуально-групових із застосуванням інформаційних технологій; впровадження у навчальний процес комп'ютерного і електронного навчання; спрямованість на створення потужної інформаційної інфраструктури в освітніх закладах, створення загальноєвропейського простору вищої освіти; подальше зближення класичних і дистанційних університетів, де застосовуються як традиційні, так і дистанційні форми навчання; збереження академічних цінностей, національних традицій і досягнень у сферах інформаційних технологій та вищої освіти; виконання спільних довгострокових навчальних програм університетів з бізнес-підприємствами, міжнародних проектів і програм; створення центрів дистанційного навчання і єдиного освітнього інформаційного середовища, які можуть забезпечити неперервний розвиток майбутніх менеджерів у сфері інформаційних технологій.

У третьому розділі - „Концептуальні підходи до професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах” - викладено та обґрунтовано концепцію і модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; визначено критерії і показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Концепція професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах відображає положення щодо їх професійної підготовки на основі комплексного підходу до використання змісту, методів, засобів і форм навчання та індивідуального підходу, який забезпечує всебічний розвиток майбутніх менеджерів-економістів у сфері інформаційних технологій менеджменту. Така підготовка є цілісною системою, провідними принципами якої виступають особистісно орієнтований та діяльнісний підходи, комплексне використання традиційних і комп'ютерно орієнтованих методів, засобів та форм навчання. Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах набуває цілісності і неперервності за умов, якщо вона спирається на низку дидактичних принципів, серед яких системотворними є принцип цілісності всіх компонентів професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та принцип взаємного доповнення традиційних і комп'ютерно орієнтованих засобів їх підготовки на основі доцільного їх використання в навчальному процесі. Така підготовка має соціальне, особистісне, дидактико-когнітивне, культурологічне і професійне значення та спрямована на всебічний розвиток майбутніх менеджерів-економістів і поетапне формування в них готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності залежно від здібностей, можливостей та навчальних досягнень кожного.

Розроблена та обґрунтована модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах визначає мету такої підготовки і включає мотиваційний, організаційно-методичний, когнітивний та професійно-діяльнісний компоненти. Мотиваційний компонент характеризується системою показників, серед яких домінуючими у студентів мають стати мотиваційні чинники неперервного учіння з інформаційних технологій. Організаційно-методичний компонент відображає організаційно-методичні умови формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності. Когнітивний компонент - взаємопов'язані етапи (адаптивно-професійний, професійно-розвивальний, професійно-продуктивний, професійно-дослідницький) реалізації процесу навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у інформаційно-навчальному середовищі за індивідуальною траєкторією учіння. Професійно-діяльнісний компонент відображає поетапне формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності, до складових якої віднесено мотиваційну, когнітивну і професійно-діяльнісну, які є для них пріоритетними та проходять становлення впродовж усього терміну професійної підготовки з інформаційних технологій.

У процесі дослідження визначено та обґрунтовано критерії ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, які характеризують рівень їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій (критерій мотивації), рівень одержаних професійно спрямованих знань, умінь та навичок з інформаційних технологій (когнітивний критерій), рівень сформованих комунікативних, творчих і аналітичних умінь щодо виконання професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності (професійно-діяльнісний критерій).

Критерій мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій оцінюється такими мотиваційними чинниками: бажанням виконувати професійну інформаційно-комп'ютерну діяльність; інформаційними потребами щодо постійного пошуку інформації в мережі Інтернет та постійного ділового спілкування з використанням мережних засобів зв'язку; прагненням до лідерства у використанні в професійній діяльності новітніх технічних і програмних засобів; потребою в постійному самонавчанні, саморозвитку та самовдосконаленні у сфері інформаційних технологій; сформованими матеріальними потребами та соціальними інтересами щодо неперервного процесу учіння з інформаційних технологій.

Когнітивний критерій ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів оцінюється змістовими та операційними показниками. До змістових показників віднесено: повноту і ґрунтовність викладу знань з інформаційних технологій; термінологічну коректність; логічність викладу знань з аналізом та узагальненням матеріалу; розуміння застосування знань з інформаційних технологій на практиці. До операційних показників віднесено правильність та самостійність виконання професійно спрямованих завдань репродуктивних, логічних, продуктивних та аналітичних рівнів складності, якість їх оформлення в електронному вигляді та термін (темп) їх виконання.

Професійно-діяльнісний критерій ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів оцінюється показниками професійної інформаційно-комп'ютерної комунікативної, творчої та аналітичної діяльності. До показників професійної інформаційно-комп'ютерної комунікативної діяльності віднесено вміння: „спілкуватися”, тобто працювати в інтерактивному режимі із системною оболонкою MS Windows та пакетами прикладних програм; працювати в інтерактивному режимі в локальній інформаційно-комп'ютерній мережі сучасного офісу; використовувати засоби електронної пошти, IP-телефонії і чат (від англ. - chat); вести діалог та користуватися інформаційно-пошуковими системами в середовищі мережі Інтернет. До показників оцінювання професійної інформаційно-комп'ютерної творчої діяльності віднесено вміння: творчо відбирати зміст ділових документів під час їх створення у інформаційно-навчальному середовищі; швидко та з фантазією оформляти ділові документи з використанням графічних можливостей комп'ютера; легко вирішувати економічні, статистичні та фінансові задачі в інформаційно-навчальному середовищі; творчо застосовувати мультимедійну інформацію для створення веб-сторінок, Інтернет-реклам, баз даних сучасного офісу, комп'ютерних презентацій, автоматизованих робочих місць менеджера тощо. До показників оцінювання професійної інформаційно-комп'ютерної аналітичної діяльності віднесено вміння: одержувати статистичні чи змістовні характеристики об'єкта дослідження з використанням інформаційних ресурсів мережі Інтернет; аналізувати, систематизувати й узагальнювати інформацію під час досліджень певної проблеми із застосуванням засобів інформаційних технологій; за допомогою засобів інформаційних технологій здійснювати експертну оцінку та діагностику об'єкта дослідження; легко виявляти протиріччя, досліджувати і порівнювати його переваги та недоліки.

У четвертому розділі - „Організаційно-методичні умови професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах” - подано зміст професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; особливості використання методів навчання під час такої підготовки; розкрито особливості організації самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів у процесі їх професійної підготовки з інформаційних технологій; обґрунтовано структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; запропоновано систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів їх навчання.

На основі теоретичного аналізу визначено й обґрунтовано зміст професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, який становить систему дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу, що пов'язані з вивченням багатогранності феномену інформаційних технологій, а також закономірностей та особливостей його прояву в різних сферах професійної діяльності менеджера-економіста. Саме тому під змістом професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у дисертації розуміється навчальна система суспільного досвіду, адекватна державному освітньому стандарту, навчальній програмі та сучасному рівню теоретичних знань, спеціальних умінь і практичних навичок з інформаційних технологій, засвоєння та набуття яких закладає базу для формування їхньої готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності, що відповідає потребам як суспільства, так і особистості фахівця зокрема. Цю систему створюють дисципліни „Інформатика та комп'ютерна техніка”, „Комп'ютерні мережі та телекомунікації”, „Інформаційні системи в менеджменті”, „Автоматизоване робоче місце менеджера”, які використовуються у вищих навчальних закладах під час професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх фахівців напряму „Менеджмент”. У ході дослідження для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів з дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу розроблено навчальні програми та визначено витрати навчального часу студента на їх вивчення - „Інформатика та комп'ютерна техніка” (216 годин), „Комп'ютерні мережі та телекомунікації” (108 годин), „Інформаційні системи в менеджменті” (108 годин), „Автоматизоване робоче місце менеджера” (54 години).

Доведено, що пріоритет у проектуванні змісту дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу належить індивідуальному, інтегративному, професійно-діяльнісному, наскрізному, модульному та інноваційному принципам.

У розділі розкрито особливості використання методів навчання у професійній підготовці майбутніх менеджерів-економістів. Доведено доцільність органічного поєднання традиційних методів навчання (лекція, демонстрація, робота з підручником та іншими засобами навчально-методичного комплексу на паперових носіях інформації, опитування студентів, навчальна робота під керівництвом викладача, „портфель студента”, метод проекту, ділові ігри, дискусія, співробітництво) і комп'ютерно орієнтованих, до яких віднесено мультимедійні лекції, мультимедійні презентації робіт студентів, комп'ютерне вивчення дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу, комп'ютерну діагностику готовності студентів до практичних занять, автоматизований навчальний контроль, „електронний портфель студента”, метод телекомунікаційних проектів, ділові комп'ютерні ігри, проблемну дискусію в інформаційно-навчальному середовищі.

Визначено, що впровадження е-навчання створює сприятливі умови як для реалізації індивідуального підходу до навчання, так і організації групової навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економісті в інформаційно-комп'ютерному навчальному середовищі. Виділено такі комп'ютерно орієнтовані засоби е-навчання, що найчастіше використовуються у вищих навчальних закладах у процесі самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів під час вивчення дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу: довідково-інформаційні - електронні тексти лекцій, гіпертекстові навчально-методичні матеріали, електронні енциклопедії, довідники та інструкції, інформаційні матеріали веб-сайтів, веб-сторінок та інформаційних порталів тощо; демонстраційно-моделювальні - імітаційні мультимедійні моделі, що використовуються замість динамічних плакатів, комп'ютерні ділові ігри тощо; контролюючі - автоматизовані контролюючі тести тощо; навчально-контролюючі - для одержання і контролю знань, умінь і навичок студентами самостійно чи під керівництвом викладача дистанційно - електронні посібники, дистанційні курси, тренажери, мультимедійні навчальні курси тощо, розташовані на персональному комп'ютері чи в мережі Інтернет; допоміжні - системні програмні продукти мережного та локального призначення, прикладні програмні продукти, інформаційні системи менеджменту.

У розділі розкрито, що інтерактивність є ключовим поняттям навчально-виховного процесу і її рівень у комп'ютерних засобах визначається наявністю таких характеристик: забезпеченням нелінійного доступу до навчальної інформації з використанням гіпертекстової технології; оперативністю суб'єкт-суб'єктних і суб'єкт-об'єктних зворотних зв'язків; забезпеченням для студентів права вибору і міжособистісного спілкування; адаптацією системи навчання до індивідуальних їх особливостей; забезпечення різних рівнів автономії студентів (часткової, обмеженої та повної) реалізацією в інформаційно-навчальному середовищі відповідних стратегії керування їх навчально-пізнавальної діяльності під час позааудиторної роботи. Саме таке розуміння інтерактивності зустрічається у працях учених (В.Ю. Биков, В.І.Гриценко, Ю.І.Машбиць, I.Lam, W.Veen та ін.).

На основі аналізу ролі та значення самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів у працях відомих дослідників (І.А.Зимньої В.А.Козакова, М.М.Солдатенко) визначено такі організаційно-методичні умови активізації професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів: вільний доступ кожного студента до навчально-методичного забезпечення дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу; проведення систематичної перевірки готовності студентів до практичних занять; організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з інтерактивними комп'ютерно орієнтованими засобами; впровадження у процес самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів е-навчання; їх активне залучення до проектної діяльності (індивідуальної чи в малих групах); забезпечення автономної роботи студентів (повної, обмеженої, часткової) в інформаційно-навчальному середовищі.

У розділі обґрунтовано структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та підтримано ідею багатьох учених (О.О.Андреєва, В.П.Безпалько, П.І.Образцова, Ю.Г.Татура та ін.) щодо створення його як цілісної дидактичної системи, кожен елемент якої є не просто носієм відповідної інформації, а виконує специфічні функції та дидактичні завдання. Структурними компонентами навчально-методичного комплексу дисциплін професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів визначено „паперову”, комп'ютерно орієнтовану та матеріально-технічну складові.

„Паперова” складова для кожної дисципліни інформаційно-комп'ютерного циклу містить: типову програму, робочу програму, навчально-методичний посібник з кредитно-модульної організації навчального процесу, навчальний посібник, практикуми з навчальних модулів дисципліни, навчально-методичні матеріали, спеціальну літературу.

Комп'ютерно орієнтована складова за місцем розміщення інформації включає комп'ютерно орієнтовані засоби, що знаходяться в комп'ютерних класах, на веб-сторінці викладача та в мережі Інтернет. Зміст комп'ютерно орієнтованої складової, що знаходиться в комп'ютерному класі, містить: автоматизовані тести готовності студентів до практичних занять; автоматизовані тести для модульного контролю знань студентів; мультимедійні навчальні курси і програми, комп'ютерні тренажери; системні програмні продукти локального та мережного призначення; стандартні програми системної оболонки; сімейство офісних додатків системної оболонки; інформаційні системи сучасного офісу; інформаційні системи менеджменту. Зміст комп'ютерно орієнтованої складової, що знаходиться на веб-сторінці викладача містить: довідково-інформаційні засоби навчання; електронні посібники з дисциплін; мультимедійні презентації лекційних занять; електронні версії посібників та практикумів з навчальних модулів дисципліни. Зміст комп'ютерно орієнтованої складової, що знаходиться в мережі Інтернет, містить: дистанційні курси; електронні лекції, посібники, практикуми; ділові комп'ютерні ігри; електронні довідники й інструкції; електронні енциклопедії та словники; довідково-інформаційні матеріали; електронні навчально-методичні матеріали, веб-сторінки, портали; електронні бібліотеки; електронну пошту; відео конференції.

Матеріально-технічна складова включає персональні комп'ютери, сканери, модеми, принтери, мережні засоби зв'язку, відеокамери, магнітні носії інформації, лабораторне обладнання та ін.

На основі вивчення наукових праць сучасних дослідників (В.П.Безпалька, О.В.Віштака, М.І.Жалдака, С.О.Сисоєвої) обґрунтовано комплексне застосування традиційних та комп'ютерно орієнтованих засобів навчання за принципом взаємного доповнення, визначено стратегії керування самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів під час роботи з електронним посібник в інформаційно-навчальному середовищі, розроблено методичні принципи та систему критеріїв оцінки придатності електронних посібників до використання у тій чи іншій педагогічній ситуації навчально-виховному процесу. До них віднесено: ціннісний критерій; критерій відбору та способів подання змісту; навчально-методичний критерій; технологічний критерій; контрольно-оціночний критерій; критерій керування діями суб'єктів навчання в середовищі електронного посібника; ергономічний критерій щодо створення та використання електронного посібника у навчально-виховному процесі. У розділі подано засоби віртуального середовища Moodle для розробки електронних посібників з дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу, що дозволяють реалізувати основні методичні принципи: спрямованості змісту електронного посібника на майбутню професійну діяльність, забезпечення рівневої диференціації навчальних професійно спрямованих завдань, вибору стратегій керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів, інтерактивності, індивідуалізації, забезпечення наочності та достатності навчальної інформації, оперативності зворотного зв'язку, відсутності „помилкобоязні”, модульності структури, динамічності і багатоваріантності доступу до навчальної інформації.

У процесі дослідження розроблено та обґрунтовано систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, яка базується на накопичувальному, модульному, рейтинговому та наскрізному принципах оцінювання їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності впродовж усіх етапів професійної підготовки з інформаційних технологій у вищому навчальному закладі. Враховуючи результати досліджень учених (Л.М.Романишина, П.І.Сікорський, Н.І.Шиян та ін.), визначено такі види контролю навчальних досягнень студентів: міжсесійний контроль (попередній, діагностичний, поточний, періодичний, рубіжний) та підсумковий контроль, у процесі яких здійснюється оцінювання ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. До структурних складових професійної підготовки, у межах яких оцінюється ефективність професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, віднесено аудиторну і позааудиторну навчально-пізнавальну діяльність студентів, модульну контрольну роботу та іспит.

Опитування викладачів вищих навчальних закладів (62 особи) щодо оцінки ефективності системи модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, виявило, що її впровадження у навчальний процес сприяло регулярності відвідування студентами аудиторних занять, систематичній позааудиторній навчально-пізнавальній діяльності студентів, об'єктивності оцінювання їх навчальних досягнень, формуванню відповідальності студентів за результати навчання. Викладачі вважають, що для всіх студентів доцільно застосовувати накопичувальне рейтингове оцінювання в балах, рівневу диференціацію щодо складності завдань для їх самостійної позааудиторної роботи, обов'язковий підсумковий контроль (іспити і заліки) за винятком тих, хто отримав оцінку А (за системою ECTS).

У п'ятому розділі - „Організація та результати дослідно- експериментальної роботи” - викладено етапи та методику проведення експериментальної роботи; проаналізовано й узагальнено її результати; розкрито перспективи розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Експериментально-дослідна робота проводилася впродовж 2001-2007 рр. на базі семи вищих навчальних закладів у три етапи: аналітико-пошуковому, методично-експериментальному, контрольно-узагальнюючому.

На аналітико-пошуковому етапі здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; сформульовано науковий апарат; вивчався вітчизняний та зарубіжний досвід професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів з метою виявлення існуючого стану та розробки концепції, моделі та критеріїв ефективності такої підготовки; вивчено рівень готовності менеджерів-економістів підприємств до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності і сформованість у них мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій, а також сучасний стан професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України; розроблено професійно спрямовані завдання репродуктивного, логічного і продуктивного рівнів складності для діагностичного контролю готовності студентів до практичних занять у комп'ютерних класах, самостійної навчально-пізнавальної діяльності та модульних контрольних робіт; визначено вимоги щодо підготовки, оформлення та оцінювання проектних робіт та підсумкових випробувань (іспиту, заліку) майбутніх менеджерів-економістів з дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу. Здійснено первинне вимірювання у 396 студентів рівня сформованості їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності за показниками мотиваційного, когнітивного та професійно-діяльнісного критеріїв ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх; виділено контрольні та експериментальні групи студентів з орієнтовно однаковими навчальними досягненнями з інформаційних технологій; проведено аналіз одержаних результатів та доведено їх достовірність.

На методично-експериментальному етапі проведено експериментальну перевірку гіпотези і концептуальних положень у процесі експериментального впровадження моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Для експериментальної перевірки було визначено показники критеріїв ефективності такої підготовки та розроблено систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, використання яких у процесі формувального експерименту дозволило довести ефективність створених організаційно-методичних умов реалізації моделі такої підготовки та простежити динаміку підвищення рівня готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності на всіх етапах їх професійної підготовки.

На контрольно-узагальнюючому етапі здійснено аналіз, систематизацію й узагальнення одержаних результатів під час впровадження моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах; проведено теоретичне узагальнення та доведено достовірність одержаних результатів з використанням критерію Стьюдента; завершено оформлення рукопису дисертаційної роботи.

Для проведення експериментально-дослідної перевірки ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів застосовувалися такі методи дослідження: структурно-компонентний метод оцінювання якостей особистостей (за С.О.Сисоєвою); метод експертного оцінювання; метод анкетування; методи статистичної обробки результатів експерименту з використанням критерію Стьюдента; метод оцінки інтенсивності структурних зрушень у часі; метод оцінки психометричних характеристик тестових завдань; розроблено анкети для оцінки готовності менеджерів-економістів підприємств до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності та сформованості в них мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій; для вивчення стану професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України; для оцінки ефективності системи модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи показав, що за всіма критеріями спостерігається позитивна динаміка протягом усіх етапів професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Так, середнє значення коефіцієнта рівня сформованості мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій у майбутніх менеджерів-економістів в експериментальних групах зросло на 18%, а в контрольних групах - на 11%; середнє значення когнітивного критерію ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у експериментальних групах збільшилося на 25%, а у студентів контрольних груп - на 10,6%; середнє значення показників професійно-діяльнісного критерію ефективності такої підготовки в експериментальних зросло на 28%, а в контрольних групах - на 16%.

Аналіз коефіцієнта структурних зрушень і абсолютного приросту студентів на всіх рівнях критеріїв ефективності такої підготовки показав, що в експериментальних групах порівняно з контрольними спостерігаються в середньому інтенсивніші структурні зрушення. Так, зменшилася кількості студентів, які мали низький рівень готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності в контрольних групах з 25,0% на початок експерименту до 12,6% на його завершення, а в експериментальних групах з 25,3% на початок експерименту до 5,6% на його завершення. Збільшилася кількість студентів, які мали високий рівень готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності в контрольних групах з 9,6% на початок експерименту до 22,7% на його завершення, а в експериментальних групах з 10,6% на початок експерименту до 36,4% на його завершення. В обох порівнюваних категоріях відбулося зменшення кількості студентів із середнім рівнем готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності, проте у контрольних групах ця тенденція прослідковується менш виразно (з 65,0% на початок експерименту до 64,7% на його завершення) ніж в експериментальних групах (з 64,6% на початок експерименту до 58,0% на його завершення).

Ефективність організаційно-методичних умов реалізації моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, створених для студентів експериментальних груп з метою формування в них готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності була підтверджена застосуванням методу статистичної обробки результатів експерименту з використанням критерію Стьюдента (t). Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що на початковому етапі дослідження професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів в експериментальних та контрольних групах критерій (t = 1,05) виявився меншим ніж табличне значення t= t(0,95; 358)=1,96. Це підтверджує нульову гіпотезу Стьюдента про те, що середні значення двох вибірок відносяться до однієї сукупності. Результати експериментального дослідження в експериментальних та контрольних групах студентів показали, що на адаптивно-професійному етапі значення критерію Стьюдента t = 1,9, на професійно-розвивальному t = 2,45, на професійно-продуктивному t = 2,57, на останньому професійно-дослідницькому етапі такої підготовки t = 3,3. Одержані значення виявилися більшими ніж табличне значення t=1,96. Тому нульова гіпотеза Стьюдента була відкинута і зроблено висновок, що середні значення двох вибірок відносяться до різних сукупностей. Це доводить ефективність моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та організаційних умов її реалізації, що були впроваджені в експериментальних групах.

Визначено, що перспективними напрямами розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів є поліпшення якості і доступності навчання та модернізація змісту такої підготовки в контексті соціально-економічного і матеріально-технічного розвитку суспільства, досягнень у сфері інформаційних технологій менеджменту і положень Болонської декларації, прикладне застосування інформаційних технологій під час вивчення професійно-орієнтованого циклу дисциплін, гарантована доступність студентів до якісного навчання завдяки впровадженню е-навчання і створенню інформаційно-комп'ютерного середовища, що інтегрує на базі телекомунікаційної інфраструктури всю необхідну навчальну інформацію, проведення науково-практичних досліджень ефективності його застосування в навчальному процесі.

У загальних висновках викладено результати розробки теорії та методики професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах, які було узагальнено за кількісними і якісними показниками, одержаними у вищих навчальних закладах 7 областей України.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження засвідчив, що у вищих навчальних закладах України професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів переважно розглядалася як така, що спрямована на одержання студентами загальних знань, умінь та навиків з інформаційних технологій без використання індивідуального підходу до розвитку їх особистості залежно від здібностей, можливостей і навчальних досягнень кожного та комплексного підходу до застосування традиційних та комп'ютерно орієнтованих методів, засобів та форм навчання. Не достатньо уваги приділялося формуванню у студентів ідеології неперервної освіти, впровадження інноваційних освітніх стандартів; випереджувальному, інноваційному, інтегративному та професійно-діяльнісному характеру змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, забезпеченню гарантованої їх доступності до якісної освіти та підвищенню ролі позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз сутності професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів в умовах інформатизації сфери менеджменту, професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у країнах Євросоюзу, США, Російській Федерації дозволив виявити спільні тенденції їх розвитку і позитивні та негативні фактори такої підготовки майбутніх менеджерів-економістів в Україні. Це вказало на створені передумови для актуалізації розробки теоретичних і методологічних основ професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів відповідно до процесів глобалізації в суспільстві й інтегративних освітянських процесів, що відбуваються у вищій школі в контексті виконання положень Болонської декларації, вимог динамічного ринку праці та швидкої інформатизації сфер освіти та менеджменту.

2. Теоретичний аналіз базових понять дослідження дозволив класифікувати їх на три групи: 1) поняття щодо загального контексту інформатизації суспільства; 2) поняття, що характеризують процеси інформатизації сфери менеджменту; 3) поняття, які розкривають особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

У дослідженні професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах розглядається як обов'язкова складова бізнес-освіти, зміст якої становлять дисципліни інформаційно-комп'ютерного циклу, кожна з яких є органічною частиною системи формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності у сфері менеджменту. Професійна інформаційно-комп'ютерна діяльність менеджерів-економістів розглядається як процес виконання менеджерами-економістами своїх основних професійних функцій в інформаційному середовищі з метою підвищення їх ефективності та результативності. Мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів розглядається як система мотиваційних чинників, які спонукають їх оволодіти комп'ютерно орієнтованими засобами пізнання, свідомо відноситися до неперервного учіння з інформаційних технологій, бути активними у навчально-пізнавальній діяльності в інформаційно-навчальному середовищі з метою формування готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності. Готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності розглядається як особистісно орієнтована, інтегративна та професійно-діяльнісна характеристика стану суб'єкта навчання, що відображає рівень його досвіду й ерудиції у сфері інформаційних технологій менеджменту, сформованості професійно-значущих якостей і мотиваційних чинників неперервного учіння з інформаційних технологій, одержаних загальних і професійних знань, умінь та навичок з інформаційних технологій.

3. Розроблена концепція професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах базується на таких положеннях: така підготовка будується на основі комплексного підходу до використання змісту, методів, засобів і форм навчання та індивідуального підходу, який забезпечує всебічний розвиток майбутніх менеджерів-економістів у сфері інформаційних технологій менеджменту та поетапне формування відповідно до можливостей, здібностей та навчальних досягнень кожного готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності; професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах розглядається як цілісна система, провідними принципами якої виступають особистісно орієнтований та діяльнісний підходи, органічне поєднання традиційних і комп'ютерно орієнтованих методів, комплексне використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп'ютерно орієнтованих засобів навчання, впровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу; головним системотворним фактором такої підготовки є цілісність та взаємозалежність усіх складових професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та комплексне використання традиційних та комп'ютерно орієнтованих засобів навчання за принципом взаємного доповнення; професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів має соціальне, особистісне, дидактико-когнітивне, культурологічне і професійне значення; важливою її складовою є система спеціальних принципів, які сформовані в групи, що відносяться до її цілей і змісту, відображають її інтегративність, розкривають особливості вдосконалення викладацької діяльності, характеризують самостійну позааудиторну навчально-пізнавальну діяльність майбутніх менеджерів-економістів.

4. Модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів відображає комплекс взаємопов'язаних компонентів (мотиваційного, когнітивного, організаційно-методичного і професійно-діяльнісного) та передбачає поетапне формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності впродовж усіх чотирьох етапів їхньої професійної підготовки у вищих навчальних закладах - адаптивно-професійного, професійно-розвивального, професійно-продуктивного та професійно-дослідницького. Результати педагогічного експерименту показали, що запропонована модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та організаційно-методичні умови її реалізації є достатньо ефективними.

5. Визначено та обґрунтовано критерії і показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, що характеризують рівень їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій (критерій мотивації), рівень одержаних професійно спрямованих знань, умінь та навичок з інформаційних технологій (когнітивний критерій), рівень сформованих комунікативних, творчих і аналітичних умінь щодо виконання професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності (професійно-діяльнісний критерій). Здійснювалося оцінювання на низькому, середньому та високому рівнях показників критеріїв ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів на всіх її етапах.

6. Виявлено організаційно-методичні умови професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації, а саме: формування змісту повинно здійснюватися на основі інноваційності і постійного його оновлення в контексті сучасних освітніх та економічних реформ, модульної організації і раціонального відбору та дозування навчального матеріалу відповідно останніх досягнень у сферах інформаційних технологій та менеджменту, професійно-діяльнісного й інтегративного спрямування з метою формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності в сучасних умовах інформатизації сфери менеджменту, цільової установки на індивідуальний та наскрізний принципи його планування, спрямованості змісту на учіння та підвищення значення самоконтролю та самокорекції їх навчальних досягнень і перерозподілу навчального матеріалу у змісті дисциплін з тенденцією збільшення його частки на самостійну позааудиторну підготовку; використання методів, засобів і форм навчання має ґрунтуватися на впровадженні комплексного підходу, що забезпечується органічним поєднанням в навчальному процесі традиційних і комп'ютерно орієнтованих методів навчання, комплексним використанням паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп'ютерно орієнтованих засобів навчання, впровадженням як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу; структура і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу повинні передбачати наявність „паперової”, комп'ютерно орієнтованої та матеріально-технічної складових та їх комплексне використання за принципом взаємного доповнення; впровадження е-навчання у процес самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів під час вивчення ними дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу має створювати сприятливі умови як для організації автономної роботи студентів (повної, обмеженої, часткової), так і для групової навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів в інформаційно-комп'ютерному навчальному середовищі; впровадження системи модульно-рейтингового неперервного контролю та оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів повинне базуватися на накопичувальному, модульному, рейтинговому та наскрізному принципах оцінювання їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності впродовж усіх етапів їх професійної підготовки з інформаційних технологій, що сприяє регулярності відвідування студентами аудиторних занять, їх систематичній позааудиторній навчально-пізнавальній діяльності, об'єктивності оцінювання їх навчальних досягнень, підвищення відповідальності студентів за результати навчання.