Основа та особливостi організації проектних технологій в навчально-виховному процесі

- значущість та актуальність проблеми проекту;

- доцільність методів дослідження й обробки даних; \

- активність кожного учасника;

- колективний характер рішень;

- характер спілкування, взаємодопомоги;

- залучення знань з інших предметів;

- уміння аргументувати свої висновки;

- естетика оформлення презентаційних результатів;

- уміння відповідати на запитання опонентів;

- презентація проекту;

- використання проектних результатів [30, 46].

Презентація матеріалів дослідження перед широкою аудиторією є неодмінним складником проектної діяльності. її можна провести перед учнівським колективом, громадськістю. Успішна презентація результатів дослідження може підштовхнути до подальшого розв'язання проблеми.

Оцінка проекту може проводитись адміністрацією школи, учителем консультантом, учнями, представниками батьківської громадськості.

Процес організації проектувальної діяльності учнів повинен відповідати наступним критеріям:

- орієнтація на інтереси вихованців, а також на актуальні для сьогодення проблеми;

- проведення самостійного дослідження, а не відтворення готової інформації по вибраній темі;

- інтегративність (інтеграція знань з різних шкільних предметів);

- орієнтація на "кінцевий продукт" (матеріальний носій чи інший вид представлення результатів діяльності);

- удосконалення соціально-комунікативних навиків;

- партнерська роль педагога (вчитель виступає у ролі помічника, радника, допомагає учням у пошуку різноманітних джерел інформації, виробленні оптимальних рішення щодо певної проблеми).

Слід зауважити, що у процесі роботи над проектом важливим є створення атмосфери позитивної взаємозалежності у колективі. Позитивна взаємозалежність пов'язує учнів один з одним, оскільки жоден з них не може самостійно, без допомоги інших членів групи успішно виконати завдання. Коли учні чітко усвідомлюють свою позитивну залежність один від одного, то переконуються, що внесок і зусилля кожного з них необхідні для успіху загальної справи.

Аналіз педагогічного досвіду свідчить, що вчитель може створити позитивну взаємозалежність учнів у групі за умови, коли: члени групи об'єднані навколо однієї спільної позитивної мети-конкретної мотивації для дії; учні в процесі роботи обмінюються ресурсами (матеріалами), кожен з них відповідає за виконання своєї частини завдання; у процесі дослідження вчитель визначає для учнів взаємодоповнюючі, взаємопов'язані ролі.

При організації роботи над проектом слід звернути увагу на ряд проблемних аспектів які часто мають місце під час діяльності. Серед них:

- нерівномірне навантаження на учасників проекту на різних його етапах реалізації;

- складнощі при оцінювання внеску кожного учасника проекту;

- наявність ризику невдалого завершення учнями роботи над проектом;

- збільшення емоційного навантаження як на учнів, так і на вчителя;

- неможливість залучити до роботи над проектом усіх учнів класу, гуртка, клубу тощо.

2.4 Роль педагога в організації проектної діяльності

Як свідчить досвід, учням важко самостійно опанувати технологію роботи над проектом. Важлива роль на всіх етапах діяльності відводиться педагогу, котрий з одного боку, є організатором проекту, а з іншого, рівноправним членом робочої групи і висуває власні цілі, аналізує ситуацію, пропонує цікаві ідеї для обговорення. Наставником можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати різнобічні джерела інформації щодо проблеми дослідження, посприяти у контакті зі спеціалістами. Проте вони не повинні виконувати основну роботу: писати за школярів листи, телефонувати від його імені, готувати матеріали чи ілюстрації тощо.

Слід зазначити, що вміння користуватися технологією проектів є показником високої кваліфікації педагога, рівня цього методичної підготовки. Основними вимогами до застосування технології проекту у педагогічні практиці є:

- наявність суттєво проблеми дослідження, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її вирішення (наприклад дослідження екологічної проблеми у населеному пункті, створення репортажів для дотримання правил вуличного руху, вивчення впливу засобів масової інформації на формування ідеалу сучасної молоді тощо);

- практичне, теоретичне, пізнавальне значення очікуваних результатів;

- застосування дослідницьких методів, передбачають певну послідовність дій, а саме: визначення проблеми і поставлених нею завдань дослідження; висунення гіпотези та шляхів її доведення; обговорення методів дослідження (статистичних, експериментальних,, спостережень тощо);

- обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів, оглядів тощо); збирання, систематизація і аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових проблем дослідження. Впровадження проектної технології у навчально-виховний процес ставить перед викладачем ряд вимог:

- по-перше знати не тільки свій предмет, але й бути також компетентним у інших галузях науки;

- по-друге знати свої учнів, їх можливості, інтереси, потреби, бажання;

- по-третє бути психологічно грамотним, толерантним, емпатійним;

- по-четверте бути творчою людиною мати гарні організаційні здібності, бажати цього самому.

Проектування охоплює цілісний процес виникнення та збирання задумів, їх трансформації у форму проекта, а потім підключення процедур, що забезпечують його прийняття та адекватне втілення. Проектну діяльність педагога ми визначаємо як сукупність дій, що полягають у мотиваційному досягненні свідомо поставленої мети щодо дослідження і вирішення педагогічних ситуацій, спрямованих на розвиток суб'єктів освітнього процесу.

Л.І. Колосникова відзначає, що проектна діяльність сприяє розвитку компетентності педагогічного колективу, забезпечуючи:

- підвищення емоційного задоволення від спільної діяльності;

- усвідомлення необхідності конструктивної взаємодії всіх членів колективу, постійного самовдосконалення, більш оперативної та гнучкої зміни як власної діяльності, так і діяльності всього колективу;

- прагнення викладачів до розширення сфери міжпредметних знань;

- звернення педагогів до власної дослідницької діяльності;

- розвиток орієнтацій на співробітництво з учнями, більша увага до їх особистісного розвитку;

- становлення готовності педагогів і учнів виступати співтворцями освітнього процесу, колегами щодо дослідницької роботи, співавторами творчих проектів

ВИСНОВОК

При написанні курсової роботи було досліджено та проаналізовано технологію проектів у досліджені зарубіжних та вітчизняних авторів.

Особливістю проектувальної технології є діяльнісний підхід до освітньо-виховного процесу, що стало однією із причин зростання інтересу до цієї форми роботи з боку вітчизняної методичної школи. Проектувальні технолога ґрунтується на позиціях прогресивної педагогіки, що передбачає погляд на виховання як на постійну реконструкцію особистого досвіду учнів, а також відповідність змісту виховання інтересам та потребам школярів. Прихильники проектувальної педагогічної діяльності відстоюють принцип "навчання за допомогою діяльності, розглядаючи при цьому діяльність як різновид творчої роботи, де учень виступає її активним учасником. Тому в основі цього методу лежить не інформаційний підхід, зорієнтований на розвиток пам'яті учнів, а діяльнісний, спрямований на формування комплексу різноманітних вмінь та навичок, необхідних передусім для дослідницької діяльності.

Аналіз досліджень показав, що проекти застосовуються у навчально-виховному процесі при вивченні будь-якого предмету, курсу.

Останнім часом з'явилося багато публікацій щодо застосування навчальних проектів із географії, іноземної мови, трудового навчання тощо. Цією технологією користуються в організації контролю та оцінювання досягнень як альтернативною формою, що отримала назву портфоліо - колекція, відбір, аналіз зразків і продуктів навчально-пізнавальної діяльності. Автори наголошують, що використання технології проектів дозволяє реалізувати діяльнісний підхід у навчанні, застосувати знання й уміння, набуті при вивченні дисциплін на різних етапах навчання, інтегрувати їх у процесі роботи над проектом.

Проектна діяльність учнів забезпечує пріоритет надпредметних соціально-значимих знань і умінь, що найбільше відповідає парадигмі особистісно-орієнтованої освіти, тому що саме ці знання і вміння дозволяють молоді упродовж життя успішно реалізуватися у професійній діяльності.

Отже, аналіз педагогічної літератури з цього питання дає можливість з'ясувати, що технологія проектів на сьогодні - одна з найбільш розповсюджених видів дослідницької роботи школярів. Вона розглядається як альтернатива класно-урочній системі навчальних закладах але вона зовсім не повинна витіснити її і стати панацеєю. Проектна технологія має бути використана як доповнення до інших видів прямого або непрямого навчання, як засіб прискореного росту і в особистому плані, і в академічному.

Проаналізував зміст проектної технології було зроблено висновок, що:

Проектне навчання стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, тому що воно:

- особистісно-орієнтоване;

- активізує безліч дидактичних підходів - навчання у процесі діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та проблемне навчання, дискусія, командне навчання;

- самомотивуюче, що означає зростання інтересу та включення в роботу в міру її виконання;

- дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді іншихі; приносить задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці.

- Основними принципами проектного навчання є:

- врахування інтересів та психологічних особливостей певної вікової групи учнів;

- формування основ культури праці, якісне виготовлення та естетичне оформлення об'єктів;

- корисна значимість виконаних проектів.

Оцінювання результативності є обов'язковим елементом організації роботи над проектом. Результативність проекту полягає у співвідношенні запланованих очікуваннями з кінцевими результатами роботи

Аналіз організації проектувальної діяльності з учнівською молоддю дозволяє виділити основні етапи проектної технології: початковий, основний, завершальний.

На початковому, а іноді його називають пошуковому та аналітичному етапі важливо виробити в учнів мотивацію до дослідницької роботи, оскільки особистий інтерес учнів сприяє усвідомленому підходу до виконання проекту в цілому.

Основний етап або практичний передбачає:

- збір та аналіз інформації, отриманої на основі спостережень, особистого досвіду;

- виконання запланованих кроків: спостереження, робота з літературою, анкетування експеримент тощо.

Заключний етап або контрольний передбачає:

- аналіз результатів, формулювання висновків, їх коригування;

- узагальнення та класифікація зібраних матеріалів;

- презентація, захист проекту.

У процесі роботи над проектом важливим є створення атмосфери позитивної взаємозалежності у колективі. Позитивна взаємозалежність пов'язує учнів один з одним, оскільки жоден з них не може самостійно, без допомоги інших членів групи успішно виконати завдання. Коли учні чітко усвідомлюють свою позитивну залежність один від одного, то переконуються, що внесок і зусилля кожного з них необхідні для успіху загальної справи.

Важлива роль на всіх етапах діяльності відводиться педагогу, котрий з одного боку, є організатором проекту, а з іншого, рівноправним членом робочої групи і висуває власні цілі, аналізує ситуацію, пропонує цікаві ідеї для обговорення. Наставником можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати різнобічні джерела інформації щодо проблеми дослідження, посприяти у контакті зі спеціалістами.

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Адреси діючих проектів: математика, природничі науки, екологія // Відкритий урок. -- 2004. -- №6--6. - С.37--43.

Байдурова Л.А., Шапошникова Т.В. Метод проектов при обучении учащихся двум иностранньш языкам // Ино-странные языки в школе. -- 2002. -- №1. -- С.5--11.

Башинська Т. Проектувальна діяльність-- основа взаємодії вчителя та учнів./. Т. Башинська // Початкова школа. -- 2003. -- №6. -- С.58--59; №7. -- С59--62.

Василишин О. Школа життєвої компетентності.// Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Наук.-метод, зб. / Наук. ред. І. Єрмаков. -- К.: Контекст, 2000. -- С.216--218.

Веселова В.Г., Матяш М.В. Проектная деятельность бу-дущего учителя: проблемьі профессйонального становлення. -- Брянск: Изд-во БГУ, 2002. -- 97 с.

Венедиктова С.Л. Проектная деятельность учащихся на уроках немецкого языка // Иностраннне языки в школе. -- 2002. -- №1. -- С 11--14.

Генике Е. Как преподавать студентам, которме не хотят учиться? // Вестник вышей школи. -- 1999. -- №10. -- С.26--27.

Гузеев В.В. Метод проектов как развитие блока уроков // Образовательная технология: от приема до философии. -- М.: Сентябрь, 1996.-- С.79--86.

Джонсон Дж.К. Методи проектування. -- М., 1986. -- С.86

Джонс Дж. Метод прогнозирования. -- М.: Мир, 1986. -- 524 с.

Доненко О. Створюємо колективний проект/ О. Донен-ко // Завуч (ШС). -- 2004. -- №2. -- СІ5--17.

Душеина Т.В. Проектная методика на уроках иностранного языка / Т.В. Душеина // Иностраннные языки в школе. -- 2003. -- №5. -- С.38--41.

Евстифеева О. Метод проектов -- среда в которой даже "неудачники" обретают силу и уверенность / О. Естифеева, Н. Кучменко // Директор школи Україна. -- 2003. -- №6. -- С..76--81.

Життєва компетентність особистості: Наук.-метод, посібник // За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. -- К.: Богдана, 2003. -- 520 є.

Жуковський І. Проект -- гарант совместных действий / І. Жуковський // Шлях освіти. -- 2003. -- №3. -- С.60--64.

Жуковський І. Проектний метод у діяльності навчальних закладів Франції / І. Жуковський // Шлях освіти. -- 2003. -- №2. -- С.24--27.

Зоц В. Впроваджуються проективні технології / В. Зоц // Завуч. -- 2004.- №6. -- С.2.

Иванова Н.В. Возможности и специфика применения проектного метода в начальной школе / Н.В. Иванова // Начальная школа. -- 2004. - №2. - С.96-101.

К вопросу о методе проектов. На путях к новой школе. -- М.: Работник просвещения, 1930.

Кильпатрик В.Х. Метод проектов. -- М., 1925.

Коберник О.С. Розробка творчих: проектів на уроках технічної праці // Трудова підготовка в закладах освіти. -- 2002. -- №2. -- С.41--45.

Коберник О.С. Проектування на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. -- 2001. -- №4. -- С.12--14.

Коберник О. Проективна педагогіка і національна школа / О. Коберник// Шлях освіти.-- 2000.-- №1. -- С.7--9.

Коваленко В. Вплив ідей Д. Дьюї на українську школу й педагогіку 1920--1930 років / В. Коваленко // Шлях освіти. -- 1997. -- №4. -- С.51--55.

Крылова О. Образ территории, или учебные проекты по географии // Директор школы. Украйна. -- 2000. -- №2. -- С.95--98.

Курицина В.Н. Метод проектов: вчера, сегодня, завтра // Образовательная технология как система, объединяющая теорию, практику и искусство. -- Воронеж: ВГПУ, 2000. -- С.59--63.

Лебедева А.И., Иванова Е.В. Метод проектов в продуктивном обучении // Школьная технология. -- 2002. -- №5. -- С.116--120.

Метод проектов в учебном процессе. Метод, пособие / М.: Центр "Педагогический поиск", 2006. -- 160 с.

Освітні технології: Навч.-метод. Посібник/ О.М. Пєхог та, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.: За ред. О.М. Пєхоти. -- ІС: Вид-во А.С.К., 2003. г- 255 с.

Осмоловская И. Школьные проекти: деятельноеть, направленная на обогащение знаний и духовного мира учащихся / И. Осмоловская // Директор школи. Україна. -- 2003. -- №9--10. -- С.ЗО--34.

Пахомова Н.Ю. Метод проектов // Технологическое образование: Международньїй спец, вьшуск журнала "Информатика и образование", посвящ. ІІ Междунар. конгрессу ЮНЕСКО "Образование и информатика". -- М.: РФ, 1--5 июля 1996. -- С.92--96.

Питт Дж. Что зто такое и как мы зто делаем: [Метод проектов] / Дж. Питт // Відкритий урок. -- 2004. -- №5/6. -- С.26--27.

Переверзев Л. Проектний подход и требования к учителю / Л. Переверзев // Дайжест педагогічних ідей та технологій. Школа -- парк. .-- 2003. -- №2. -- С.26--28.

Полат Е.С. Метод проектов на уроках иностранного язика // Иностранные языки в школе. -- 2000. -- №3. -- С.З--9.

Полат Е. Что такое проект? / Полат Е., Петрова И., Бухаркина М., Моисеева М. // Відкритий урок. ---2004. -- №5--6. -- С 10--17.

Проектна діяльність у школі / Упор. М. Голубченко. -- К.: Шкільний світ, 2007. -- 128 с.

Русских Г.А. Технология проектного обучения / Г.А. Рус-ских // Биология в школе. -- 2003. -- №3. -- С.21--31.

Рнжаков М.В. Ключевые компетентности в стандарте: возможности реализации // Стандарти и мониторинг в образовании. -- 1999. -- №4.

Сіптарова С.В. З досвіду застосування метод проектів/ С.В. Сіптарова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. -- 2004. -- №1. -- С.4--5.

Сидоренко А.С. Метод проектов: история и практика применения // Завуч для адм. шк. -- 2003. -- №6. -- С.96--111.

Селевко Г.К. Современнне образовательнне технологии. Учеб. пособие.-- М.: Народное образование, 1998.-- 256 с.

Скиба К.Ф. Метод проектів: вивчаємо слово і світ / К.Ф. Скиба// Вивчаємо українську мову та літературу. -- 2004. -- Березень (№7). -- С.8.

Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. -- К.: "К.І.С.", 2003. -- 296 с.

Трояновский И., Тюрберг С. Что такое метод-проект // Вестник просвещения. -- 1925. -- №11.

Трохимова Т.Г. Проектное обучение глазами учеников / Т.Г.Трофимова// Информатика и образование.-- 2003. -- №6. -- С.46--47.

Тюберг С. Метод проектов. -- М.: Мир, 1925. -- 125 с.

Чечель И. Метод проектов: субъективная и объективная оценка результатов // Директор школы. -- 1998. -- №4. -- С.З--10.

Чечель И. Метод проектов или попытка избавить учителя от обязанностей всезнающего оракула // Директор школы. -- 1998. -- №3. -- СИ--16.

Щебро И. Бросок вперед или второе пришествие метода проектов / И. Щебро // Директор школи. Україна. -- 2003. -- №5--6. -- С.З--И.

Проектна технологія у навчлаьно-виховному процесі: Посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації/ О.В. Касьянов. - Луганськ, 2007. - с 45

Налужний С. Метод проектів - вивчаємо, упроваджуємо // газета «Директор школи». - 2008 - № 45