Методика організації та проведення основних форм позаурочної роботи
Особливості позаурочних організаційних форм навчання: їх суть, значення, методика проведення. Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи. Досвід вчителів трудового навчання щодо організації і проведення основних форм позаурочної роботи.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.10.2010 |
| Размер файла | 85,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Випуск стінної газети -- загальношкільної, класної, предметного гуртка, сатиричної та інших, до якого слід залучати якомога більше учнів через створення редакційних колегій, кореспондентської мережі. Така діяльність сприяє розвитку спостережливості, вміння аналізувати, визначати власну позицію щодо фактів і явищ життя [10].
Кожен черговий випуск газети повинен мати нове оформлення (крім заголовка). Вивішувати газету доцільно в спеціально відведеному місці в школі, щоб вона інформувала про стан справ у класі учнів школи.
Необхідно дбати також про культуру мови, стиль викладу.
Радіо- і телепередачі, художні фільми мають важливе значення у виховній роботі. Крім передач Українського радіо, важливо слухати місцеве радіомовлення, а також радіоцентри шкіл. У школах практикують спеціальні радіопередачі про всі аспекти її життя і тих, хто так чи інакше відзначився останнім часом. Шкільне радіо транслює репортажі з засідань учнівського комітету, комісії дисципліни і порядку, іншу інформацію. Радіопередачі виховної тематики слухають безпосередньо під час їх транслювання або в магнітофонному запису. Учням пропонують визначити, чим керувався у своїй поведінці герой радіопостановки, чи правильно поводився з погляду моралі та права, в разі потреби коментують окремі місця передачі. Нерідко класні керівники рекомендують учням прослухати певну радіопередачу, а згодом у бесіді на класній годині використовують цей матеріал. При цьому важливо вчасно прокоментувати інформацію.
Без перебільшень, першою школою сучасного школяра стали телеекран і кіно. Дані соціологічних досліджень свідчать, що дві третини вільного часу він віддає кінематографу, проводячи протягом року перед екраном телевізора і в кінотеатрі стільки ж часу, скільки й у стінах школи. Враховуючи вікові особливості дітей, у молодших школярів за допомогою перегляду фільмів-казок і мультиплікаційних фільмів формують уявлення про "добро" і "зло", відповідне ставлення до них.
З учнями середніх класів переглядають і обговорюють кінофільми на морально-правові теми. Підлітків захоплюють сильні й горді герої пригодницьких фільмів. Під час обговорення таких фільмів учні усвідомлюють, за що борються, проти чого виступають їх герої. Старшокласники з інтересом переглядають фільми детективного жанру. Обговорення їх дає змогу вчителеві акцентувати увагу на різних правопорушеннях і злочинах, на необхідності боротьби з ними.
Учитель покликаний допомогти учням глибоко і критично сприймати побачене на екрані, правильно оцінювати події, явища, героїв, що сприяє виробленню правильних уявлень про норми і правила поведінки. Проте нерідко учні дивляться і кінопродукцію, адресовану дорослим, і не завжди можуть правильно зорієнтуватися в її змісті, часто захоплюються саме тим, що критикує автор, скептично ставляться до морально-правових норм поведінки, які пропагує фільм. Якщо до того ж врахувати, що неповнолітні надто захоплюються пригодницькими детективними фільмами, то стає зрозумілим їх намагання наслідувати в своїх діях і вчинках героїв цих фільмів. Тому педагоги повинні цікавитися, до яких кінофільмів вони виявляють інтерес, і відповідно коригувати цю роботу [10].
Під час обговорення кінофільму створюються сприятливі умови для відвертої розмови, з'ясування позиції кожного учня. Педагог має можливість привернути їх увагу до проблем соціально-правового характеру, формувати почуття поваги до закону, непримиренність до правопорушень тощо.
Виховна робота передбачає екскурсії на підприємства, в музеї, на виставки (про що вже йшлося раніше). З учнями середнього шкільного віку влаштовують близькі прогулянки в парк, сад, поле, на берег річки, а також одноденні походи (для старшокласників -- кількаденні).
Індивідуальні форми виховної роботи
Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через "внутрішні умови". Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихованцями. Зробити це часом нелегко, оскільки учні, які найбільше потребують індивідуальної виховної роботи, нерідко підозріло ставляться до педагогів. Велике значення, при цьому має авторитет вихователя, знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити наслідки своїх дій.
Така робота повинна бути систематичною, спрямовуватися не лише на проведення бесід з конкретного приводу, а й наперед продуманих профілактичних розмов та інших заходів з вихованцями.
В індивідуальній виховній роботі осмислюють і визначають термін педагогічного впливу: розрахований він на отримання очікуваних результатів негайно чи внаслідок тривалого впливу на особистість. В одних випадках реагують на вчинок одразу, в інших -- детально аналізують його і лише тоді вирішують, яких заходів виховного впливу вжити [5].
Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей учня і його психологічного стану, темпераменту. В кожному конкретному випадку слід створити педагогічну ситуацію, яка б сприяла формуванню позитивних якостей чи усуненню негативних. Індивідуальний виховний вплив здійснюють через безпосередній вплив педагога на особистість учня або через колектив. Ці способи взаємопов'язані, взаємодоповнюють один одного. Безпосередній виховний вплив на вихованця педагог здійснює наодинці з ним або в присутності учнів, батьків, педагогів (що посилює виховний вплив, проте зловживати цим не слід, оскільки страждає почуття гідності дитини). В опосередкованому впливі на вихованця між ним і педагогом з`являється нова ланка -- колектив. Вплив колективу може бути відкритий (вихователь явно ставить перед ним завдання впливу на конкретного учня), або прихований (завдання ставиться з таким розрахунком, що його виконання колективом само по собі позитивно вплине на учня). У першому випадку вихованець знає, що виховний вплив спрямований на нього, у другому -- і він, і колектив можуть лише здогадуватися про це.
В індивідуальній виховній роботі необхідно передбачити координування впливів на учня педагогів, батьків і колективу. Така координація здійснюється за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя і діяльності вихованців.
Для успішного ведення цієї роботи потрібне її планування, що враховує характеристики особистості й передбачувані результати виховного впливу (проект особистості). Це дає змогу управляти процесом виховання, координувати всі виховні впливи, поглиблювати й розширювати цілі та завдання виховання. Наявність проекту на кожного (чи хоча б на педагогічно занедбаного) вихованця робить індивідуальну роботу педагогічно доцільною, цілеспрямованою [18].
В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування, гру на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми «роботи нерідко пов'язують з груповими і фронтальними.
Позакласне читання має на меті формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури читання педагог повинен пояснити дітям та їх батькам, що і як слід читати, скільки відводити часу на позакласне читання залежно від вікових та індивідуальних особливостей» Важливо, щоб читання літератури було системним. Складаючи індивідуальний план читача, слід враховувати вимоги до читання в конкретному класі. На матеріалі прочитаних книг доцільно проводити бесіди, під час яких учні матимуть можливість обмінятися думками про улюблені твори.
Корисно привчити дітей складати відгуки на прочитані книги.
Бажана в класі й бібліотечка. Вона може складатися з книг шкільної бібліотеки і особистих книг учнів. Психологічний аспект значення такої бібліотеки полягає в тому, що книги постійно в полі зору учнів.
Особливої уваги потребують учні, які мало читають, і ті, хто читає безсистемно. Для них слід цілеспрямовано підбирати книги.
Колекціонування позитивно впливає на загальний розвиток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує дослідницькі навички, виховує цілеспрямованість і наполегливість. Найчастіше школярі захоплюються колекціонуванням марок (філателія), монет (нумізматика), художніх листівок, плакатів, репродукцій, рідше збиранням колекцій мінералів, плодів і насіння. Педагог повинен насамперед з'ясувати, кого і який вид колекціонування приваблює, яку мету ставить кожен колекціонер, які має досягнення, з якими труднощами стикається, якої допомоги потребує, і на підставі цих спостережень планувати роботу з учнівського колекціонування. В одному випадку потрібно роз'яснити мету і значення колекціонування, в другому -- дати правильне спрямування, в третьому -- допомогти практично щодо збирання, оформлення і збереження матеріалів. Корисно організувати в класі виставки і огляди учнівських колекцій, повідомляючи про це заздалегідь. Всі експонати попередньо переглядає актив класу за участю педагога, відтак складають план проведення виставки. Вчитель чи хтось із школярів готує вступне й підсумкове слово. Учасники виставки мають коментувати експонати [5].
Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведеш у певну систему, пов'язані між собою і доповнюють одна одну. Цікавий досвід організації позакласної виховної роботи з учнями склався у середній загальноосвітній школі № 1 м. Зимогір'я на Луганщині. Тут педагогічним колективом створено навчально-виховні центри. Основна мета їх роботи -- забезпечення органічної єдності навчальної та позаурочної діяльності учнів, виховних центрів школи, сім'ї і громадськості, розвиток творчих здібностей дітей, організація диференційованої роботи з ними. Таких центрів у школі сім: "Дитинство", "Здоров'я", "Екологічний", "Народознавство", "Точні науки", "Політехнічний", "Література і мистецтво". Кожний з них став об'єднанням школярів за інтересами, провідною формою організації їх позаурочної діяльності. Центри охоплюють учнів 1--12 класів.
Розміщені вони у відповідних шкільних навчальних кабінетах, використовують частину рекреацій. Так, центр "Дитинство" займає класні кімнати, де навчаються учні молодших класів, рекреації першого поверху, дитячий майданчик. Матеріальною базою центру "Точні науки" є кабінет математики і фізики, рекреації третього поверху. Діяльністю кожного центру керує вчитель. Він координує методичну, гурткову та індивідуальну роботи з учнями, спираючись на раду центру, яка затверджує режим роботи, вносить пропозиції щодо її поліпшення, звітує перед учнями тощо. У складі ради -- вчитель-консультант та учні-консультанти, які надають допомогу вчителям-предметникам у роботі зі слабкими учнями, беруть участь в організації та проведенні різних заходів [18].
Форми роботи центрів зі школярами різноманітні: факультативи, гуртки, фестивалі, конкурси, олімпіади, зустрічі, концерти, спортивні змагання, туристичні походи та ін. Кожен центр проводить свої специфічні виховні заходи. Так, центр "Точні науки" організовує шкільні олімпіади з математики і фізики, готує їх переможців до районних олімпіад, проводить декади математики і фізики, огляди знань з математики і фізики, фізичні футболи, виготовлення наочних посібників, звітні виставки членів математичного і фізичного гуртків, науково-практичні конференції юних математиків і фізиків, математичні експреси, усні журнали тощо.
Учні цієї школи знають, що з 15-ї до 20-ї години вони можуть знайти для себе справу до душі, що в центрі завжди готові допомогти виконати домашні завдання, проконсультувати з будь-якого питання, тому радо йдуть до школи й після уроків.
Виховні заходи з учнями 1--4 класів у школах доцільно організовувати до 19 години, з учнями 5 -- 9 класів -- не пізніше 20 години, з учнями 10 -- 12 класів загальноосвітніх шкіл, ПТУ -- не пізніше 21 години. Учням та їх батькам слід систематично нагадувати про недоцільність перебування неповнолітніх на вулицях після 20 -- 21 години.
2.2 Досвід вчителів трудового навчання щодо організації і проведення основних форм позаурочної роботи
Прийшовши на роботу в школу, учитель трудового навчання зіштовхується не тільки з проблемами ефективної організації навчального процесу, але і постановки позаурочної роботи зі свого предмета. По-перше, треба скласти її план; по-друге, визначити гурток, який він може створити, співвіднести зі своїми здібностями, можливостями й інтересами учнів; по-третє, продумати, які індивідуальні, групові і масові заходи можна провести з метою розвитку в школярів інтересу до техніки і праці.
Задача позанавчальної роботи складається в залученні учнів до суспільно корисної діяльності, стимулюванні їхньої ініціативи і самостійності, розвитку індивідуальних інтересів, схильностей і здібностей. Специфіка педагогічного керівництва нею полягає в здійсненні виховного впливу на життя школярів, їхня діяльність і поведінка не тільки на уроках, але і через різні позакласні заходи, включення учнів у різні види творчості, розвиток у них інтересу до техніки і праці.
Позанавчальна робота - органічна частина всієї навчально-виховної діяльності школи. Вона є продовженням і розвитком процесу, здійснюваного на уроках, і підлягає загальним навчально-виховним задачам. Позанавчальна робота відкриває додаткові можливості для реалізації міжпредметних зв'язків технології з іншими предметами, у першу чергу з фізикою, математикою, хімією, біологією, малюванням, кресленням.
Загальну координацію позакласних заходів у школі здійснює директор. Свої пропозиції в загально шкільний план позанавчальної роботи може внести кожен учитель. Це складова частина планованих їм позакласних занять у навчальному році.
По організаційній ознаці позакласні заходи, у тому числі і по техніці і праці, можна розділити на три види: індивідуальні, групові і масові. У першому випадку мова йде про керівництво роботою окремих учнів. У другому - в основному про організації гурткових занять, а в третьому - про масові заходи (предметні вечори, конкурси, олімпіади, виставки творчих робіт учнів і т.д.). Але потрібно знати, що індивідуальний підхід присутній у кожній з цих форм.
Найбільш розповсюдженою груповою формою організації позанавчальної роботи є гурток - добровільне об'єднання учнів, що виявляють підвищений інтерес до визначеної області знань і прагнуть займатися практичною діяльністю. Це може бути спільне вивчення питань техніки і технології, конструювання моделей, приладів і інших пристроїв, раціоналізаторська діяльність, науковий і технічний пошук. Заняття в гуртках характеризуються наявністю програми, регулярністю, тривалістю термінів і визначеним профілем роботи.
У шкільній практиці склалися наступні типи гуртків технічної творчості учнів:
1. Підготовчі технічні гуртки створюються в основному для молодших школярів. Тут вони поглиблюють отримані на уроках елементарні знання й уміння з техніки і технології, працюють з папером, картоном, жерстю, соломкою й іншим природним матеріалом, виконуючи нескладні моделі машин і механізмів, учбово-наочні посібники, іграшки. Як показує досвід, заняття в таких кружках служать гарною підготовкою для наступного залучення дітей у технічну і декоративно-прикладну творчість.
2. Предметні (науково-технічні) гуртки поєднують учнів середніх і старших класів. На базі шкільних майстерень звичайно створюють гуртки з столярної, слюсарної і токарської справи, електро- і радіотехнічні, конструюванню і шиттю одягу й ін. Знання й уміння, що здобувають тут школярі, виходять за рамки навчальних програм, створюються умови для самостійної творчості.
3. Спортивно-технічні гуртки - авіамодельні, ракетно-космічного моделювання, авто- і судомоделістів, картингістів, залізничного моделізму й ін. У них займаються учнів, що виявляють інтерес до спортивного моделювання, технічних видів спорту. Вони вивчають спеціальну техніку, роблять стендові і функціональні моделі літальних апаратів, автомобілів, судів, локомотивів і інших засобів транспорту, знайомляться з історією і перспективами розвитку техніки, беруть участь у змаганнях.
4. У виробничо-технічних гуртках учні займаються вивченням пристрою і роботи яких-небудь широко розповсюджених машин, апаратів або інших технічних об'єктів (автомобілів, мотоциклів, комбайнів, кіноапаратів і ін.), здобувають уміння і навички керування ними, догляду й обслуговування. Виконавши програму, учень одержує посвідчення, що полегшує придбання конкретної професії: шофери, комбайнера, кіномеханіка й ін.
5. Гуртки художньо-прикладної або декоративної творчості охоплюють учнів усіх вікових груп, що займаються художньою обробкою деревини, металу, лози, глини, макраме, в'язанням, вишивкою, виготовленням іграшок із тканини, хутра, роботою зі шкірою, клаптевою пластикою й ін. Отут створюються сприятливі умови для формування естетичного смаку, розвитку творчої індивідуальності
Можна тільки шкодувати, що в останні роки лише в деяких школах збереглися первинні організації Всеросійського суспільства винахідників і раціоналізаторів (ВСВР), наукові суспільства учнів (НСУ), клуби по інтересах, що відкривають можливості для залучення учнів до рішення суспільно значимих задач.
Перш ніж створити кружок, майбутній керівник повинний розробити його програму, структура і зміст якої повинні відповідати загальновідомим дидактичним принципам: доступність, науковість, наочність, зв'язок теорії з практикою, актуальність, облік загальних (вікових) і індивідуальних особливостей дітей, їхніх конкретних інтересів і можливостей.
Робота шкільних кружків будується звичайно з розрахунку 1 год. на тиждень у 1-4-х і 2 год. - у 5-11-х класах.
У програмі гуртка розкривається не тільки зміст, але і вказуються прогнозовані результати - опис знань, умінь і навичок, що одержать вихованці в ході занять, що розвиваються здібності і якості особистості.
Програму доповнює побудований на її основі план навчально-виховної, господарської й іншої роботи гуртка. Ці документи затверджуються керівником навчального закладу.
Велике значення має продуманий вибір об'єктів праці в гуртку. Для технічного напрямку це - виготовлення оснащення для шкільних майстерних, навчальних і побутових приладів, наочних приладдя і т.д.
Необхідною підмогою для керівника гуртка служить календарно-тематичний план, у якому передбачаються дати проведення занять, назви розділів і тим, основні поняття, зміст практичної діяльності, методичне забезпечення й устаткування. При його обговоренні з членами гуртка потрібно по можливості врахувати їхні пропозиції і побажання. Важливо, щоб хлопці самі сталі організаторами життя гуртка, відчули відповідальність за його роботу, а керівник уміло, тактовно керував їхньою діяльністю.
На основі календарно-тематичного плану розробляються і проводяться конкретні заняття. Готуючись до кожного з них, керівник кружка уточнює зміст роботи, підбирає необхідне устаткування, матеріали.
Основним звітним документом у кружку є навчальний журнал. На початку року в нього вносяться відомості про всіх членів гуртка. Тут указується тема кожного заняття, відзначаються присутні. Крім цього, керівникові гуртка рекомендується вести щоденник роботи, у який звичайно вписується план заняття, опорні поняття, перелік виконуваних виробів, короткі висновки зі спостережень за роботою окремих хлопців і т.п.
Підсумки роботи гуртка підводяться наприкінці навчального року і поряд з усною оцінкою досягнень кожного з кружковцев підкріплюються виставкою їхніх творчих робіт.
Запис у гурток проводить керівник у визначені години у приміщенні, де надалі будуть проходити заняття. Якщо гурток працює вже не перший рік, то на період проведення запису рекомендується організовувати невелику виставку моделей, учбово-наочних посібників, виробів, зроблених гуртківцями й відображають характер його роботи.
Учасники гуртка повинні бути однакові за віком, різниця у віці може бути не більш 1-2 років. Одним з головних критеріїв відбору є інтерес до роботи в гуртку.
Особливої уваги вимагає комплектування гуртка першого року навчання. Його доцільно проводити в другій половині вересня, після того як у школі вже уточнений розклад уроків. Інформація про набір у гурток (короткі відомості про гурток, про вік прийнятих, про час і місце запису) повинна бути вчасно доведена до учнів.
Керівник розмовляє з кожним з новачків, виявляє область його інтересів і рівень підготовки. Запис проводиться в спеціальному журналі або на окремих бланках-картках. Учням, які записалися в гурток повідомляється розклад роботи, час і місце проведення першого заняття.
Комплектування гуртка не закінчується з початком його роботи, він може продовжуватися ще і протягом навчального року. Це відбувається тому, що, з одного боку, має місце відбір, а з іншого боку - нерідко і після початку занять з'являються бажаючі записатися в гурток. Оптимальна кількість членів гуртка - 15 чоловік.
Для регулярного відвідування школярами гурткових занять і запобігання відсівання велике значення має регламент роботи гуртка. Режим його роботи повинний бути стабільним, погодженим з розкладом навчальних занять і проведенням інших заходів у школі.
Істотну допомогу вчителю в організації роботи гуртка можуть зробити батьки учнів. Для цього їх треба ознайомити з його задачами і програмою, розкрити можливості конкретної участі в гурткових заняттях, залучення в них дітей.
Нерідко трапляється, що, відвідавши два-три заняття, учні кидають гурток. Причини цього можуть бути різними, але основна - недооцінка керівником індивідуального підходу до гуртківців. Треба кожному з них допомогти знайти себе в гуртку, перебороти неминучі труднощі, зацікавити захоплюючою перспективою. Для цього варто створювати проблемні ситуації, вносити в роботу елементи гри і змагання, улаштовувати зустрічі з цікавими людьми, відвідування виставок і т.п. У методику роботи варто обов'язково включати в доступної дітям формі знайомство зі способами дозволу технічних протиріч: об'єднання - роз'єднання, прискорення - уповільнення, зменшення - збільшення й ін., методів пошуку рішень творчих технічних задач: "мозковий штурм", синектика, морфологічний аналіз, контрольні питання. Корисно також включати в заняття рішення кросвордів, ребусів, задачі на кмітливість, розвиток уяви.
Якщо на заняттях не передбачаються однакові для всіх роботи, використовують бригадну форму. Кожна бригада, що складається з 3-4 учнів різного рівня підготовки, виконує завдання по одній із запропонованих керівником схем. Найбільш досвідчені і підготовлені хлопці призначаються бригадирами. Бригадна форма застосовується й у тих випадках, коли фронтальність не може бути забезпечена через недолік устаткування. З окремими гуртківцями, що самостійно розробляють той або інший технічний об'єкт, вивчають літературу, готують доповіді і повідомлення, можлива організація роботи з індивідуального плану. При цьому найбільше повно можуть бути враховані їхні інтереси, рівень підготовки і схильності.
Педагогічна ефективність самостійної роботи гуртківців багато в чому залежить від якості керівництва нею з боку педагога. Керівник гуртка передбачає порядок виконання технічного завдання на кожнім етапі, навчає хлопців раціональним прийомам праці, інструктує їх, спостерігає за ходом роботи, вчасно надає допомогу в подоланні виниклих труднощів, у виправленні допущених помилок.
Розділ 3. Експериментальна частина
При виконанні нами роботи в школах м. Чернігова серед вчителів трудового навчання було проведено анкетування.
Вчителям з різних шкіл, опитано було 10 вчителів, пропонувалося 10 запитань та 3 варіанти відповідей, які стосуються різних аспектів використання в школі позаурочної роботи.
Запитання анкети:
1. Чи вважаєте ви семінарський метод навчання найбільш ефективним в процесі викладання предмету „Трудове навчання”?
а) так;
б) ні;
в) з деяких тем.
2. Чи вважаєте ви за доцільне проводити досить часто екскурсії, майже на кожному уроці?
а) треба проводити досить рідко;
б) так, це сприяє більш повному засвоєнню матеріалу;
в) потрібно раціонально складати навчальний план.
3. Чи вважаєте ви, що факультативи дають найбільш повну інформацію з теми?
а) завжди;
б) іноді;
в) при вивченні деяких тем.
4. Всі види уроків-семінарів мають однакову структуру та порядок проведення.
а) так;
б) іноді;
в) жоден урок-семінар не схожий на інший.
5. Чи мають позаурочні форми навчання виховне значення?
а) так;
б) ні;
в) з деяких тем.
6. Використання практикуму забезпечує:
а) самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, вмінь та навичок;
б) дає можливість вчителю займатися своїми справами;
в) самочинного безконтрольного протікання заняття.
7. Предметні гуртки створюються з різних предметів з метою…
а) оволодіння різними видами діяльності, поглиблення набутих знань;
б) морального виховання;
в) залучення більшої кількості студентів до навчання.
8. Складні й багатогранні завдання виховання можна вирішити…..
а) використовуючи один із методів позаурочної роботи;
б) шляхом комплексного використання різних форм позаурочної роботи;
в) лише позаурочних форм навчальної роботи.
9. Кожне заняття повинно….
а) не мати зв`язку з попередніми;
б) мати зв`язок з різними предметами;
в) перебувати в тісному зв`язку з попередніми заняттями.
10. Чи вважаєте ви доцільним поєднання виховних та навчальних форм позаурочних занять? Чи сприяє це кращому засвоєнню матеріалу?
а) ні;
б) так;
в) іноді (дуже рідко).
В результаті проведеного опитування, в якому приймали участь 10 вчителів з різних предметів були одержані такі дані.
|
Варіанти відповідей |
Номер запитання |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
||
|
а |
7 |
0 |
1 |
0 |
9 |
7 |
9 |
0 |
0 |
0 |
|
|
б |
2 |
4 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
10 |
2 |
10 |
|
|
в |
1 |
6 |
8 |
10 |
1 |
2 |
1 |
0 |
8 |
0 |
За результатами анкетування можемо побудувати діаграму для створення більш повної картини відповідей.
Рис. 1. Результати відповідей вчителів трудового навчання шкіл м. Чернігова.
Можемо зробити висновок, що більшість вчителів трудового навчання шкіл м. Чернігова вважають використання позаурочних форм роботи доцільним при викладанні в школі, але кожне заняття не повинен бути схожим на інші і створювати найбільш повну картину з розглядуваного питання, раціональне поєднання форм позаурочної навчальної та виховної роботи створює належні умови для успішного розвитку та виховання дитини.
Висновки
1) Крім уроку -- провідної організаційної форми навчання -- використовують також позаурочні форми: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу, консультації.
2) Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвитку творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позашкільною. Форми організації виховання поділяють на масові, групові (гурткові), індивідуальні. Показниками ефективності масових форм позашкільної діяльності здебільшого вважають кількісне охоплення, активність самих учнів.
3) Проведене дослідження дає можливості сказати, що позаурочну роботу, як вважає більшість вчителів трудового навчання шкіл м. Чернігова, раціонально проводити лише в поєднанні навчальних та вихованих завдань заняття. Використання різних форм позаурочних занять при вивчення різних тем предмету повинні мати логічне поєднання матеріалу з іншими предметами, тільки в цьому випадку можна досягти більш високих результатів роботи.
Список літератури
1. Альтшуллер Р.С. Формы организации и эффективность факультативних занятий. // Биология в школе, 1975. - № 4. - С. 22.
2. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. -- М., 1982. -- 192 с.
3. Буринская Н.Н. Учебные экскурсии. -- М., 1989. -- 160 с.
4. Бурлака Я.І., Вихрущ В.О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. -- 1984. -- № 5. -- С. 39 -- 44.
5. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. - К.: Вид. центр „Академія”, 2001. - 576 с.
6. Выбор методов обучения в средней школе. / Под ред. Ю.К. Бабанского. -- М, 1981. -- 176 с.
7. Гузик Н.П., Пучков Н.П. Лекционно-семинарская система обучения. - К., 1979. -- 94 с.
8. Дьяченко В. К. Общие формы организации процесса обучения. -- Красноярск, 1984. -- 184 с.
9. Дьяченко В. К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. - М., 1989. - 160 с.
10. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. - Чернігів, 2003. - 528 с.
11. Кизенко В.І. Педагогічні функції і змісті факультативного навчання в основній школі. // Педагогіка і психологія - 1997. - № 2. - С. 24 - 32.
12. Кириллова Г.Т. Теория и практика урока в условиях развивающего обучения.-- М., 1980.-- 159 с.
13. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. -- К., 1985. -- 63 с.
14. Педагогіка. / За ред. А.М. Алексюка. - К., 1985. - 295 с.
15. Римаренко В.Є. Семінарські заняття в школі. -- К., 1981. -- 124 с.
16. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. -- К., 1982.-- 176 с.
17. Усова А. В. Система форм учебных занятий. // Сов. педагогика. - 1984 - № 1. - С. 48 - 54.
18. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. - К.: Вид-во „Академія”, 2000. - 544 с.
19. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.
20. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - М.: Юристь, 1997. - 512 с.
21. Чередов И.М. Система форм организации обучения в советской общеобразовательной школе. -- М., 1987. -- 152 с.
22. Шабалина 3.П. Домашняя учебная работа школьников. -- М., 1985 -- 95 с.
Подобные документы
Сутність позаурочної діяльності. Аналіз основних форм і методів позаурочної діяльності. Характеристика принципів позаурочної виховної роботи. Специфіка спільної роботи класного керівника та учнівського колективу щодо організації позаурочної діяльності.
курсовая работа [88,1 K], добавлен 14.10.2010Теоретичні основи проблеми організації та проведення позаурочних форм навчання. Досвід вчителів історії та правознавства. Сучасний стан використання позаурочних форм навчання. Результати анкетування вчителів Першотравенської школи І-ІІІ ступенів.
курсовая работа [91,9 K], добавлен 30.09.2014Вікові особливості учнів молодшого шкільного віку. Особливості організаційних форм навчання. Аналіз використання існуючих форм організації навчання в початковій школі. Експериментальна перевірка ефективного використання різних форм організації навчання.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 06.11.2011Урок як форма організації навчання. Нетрадиційні форми організації. Методика організації занять з кулінарії у формі гри. Особливості розробки та проведення уроку-гри. Визначення ефективності впливу уроку гри на активізацію пізнавальної діяльності учнів.
дипломная работа [89,3 K], добавлен 16.09.2010Суть, мета та завдання позаурочної роботи з трудового навчання, її місце та значення в сучасній школі, принципи та форми організації. Основні види трудової діяльності в позаурочній роботі молодших школярів, дослідження ступеню її впливу на дітей.
курсовая работа [67,6 K], добавлен 15.06.2010Проведення нетрадиційних форм навчання в учбових закладах. Урок-конференція як одна з цих форм організації навчально-виховного процесу з хімії в школі. Вивчення теми "Попередження забруднення довкілля при використанні органічних речовин в побут".
дипломная работа [458,2 K], добавлен 19.08.2014Зміст, аналіз самостійної роботи учнів. Види самостійної діяльності учнів. Методика організації самостійної роботи на уроках трудового навчання в основній школі. Методична розробка уроку трудового навчання на тему "Світильники й електроприлади в побуті".
дипломная работа [78,1 K], добавлен 02.02.2014Завдання трудового виховання, виховання відповідального ставлення учнів до праці на уроках. Екскурсія як складна форма навчально-виховної роботи, методика її проведення. Конспект урока-експеремента з трудового навчання, аналіз результатів експерименту.
курсовая работа [79,9 K], добавлен 28.01.2009Зовнішня сторона організації навчального процесу. Групові, класні, індивідуальні, позакласні, колективні, аудиторні, фронтальні, парні, шкільні, позашкільні форми навчання. Допоміжні форми навчання. Проведення конференцій та навчальних дискусій.
презентация [97,7 K], добавлен 10.11.2014Дослідження сучасних тенденцій організації навчального процесу, їх сутності та основних проблем. Аналіз індивідуалізації і диференціації навчання, типів і структури уроків. Огляд фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчальної роботи.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 17.03.2012
