Формування умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку

Молодші школярі не відчувають потреби самоконтролю висловлювання з точки зору зв'язності, оскільки способи такого контролю у них не сформовані. Такі помилки найбільше зустрічаються у текстах типу розповіді, особливо при передачі послідовності подій.

Неправильний вибір засобів зв'язності зустрічається у 7% письмових робіт учнів.

Поряд із неправильним відбором засобів зв'язку зустрічаються й такі помилки у творах учнів як відсутність у тексті необхідних засобів зв'язку.

Такі недоліки свідчать про недостатність логічного мислення, що виражається у розриві тексту на окремі речення. В такому випадку чітко вимальовується незв'язність писемної мови учнів.

Так, у 25% проаналізованих учнівських висловлюваннях спостерігається розрив мовних конструкцій.

Наприклад. Моє місто і вулиця, де я живу, дуже красиві. Багато квітів і дерев. Співають пташки. Дуже гарні фонтани і сквери (опис).

У висловлюванні пропущено лексичний потор як засіб зв'язності. Так, у другому реченні лексичний повтор «у місті» не тільки виступив би у ролі засобу зв'язності, а й служив засобом смислового зв'язку. Друге і третє речення є окремими, не пов'язаними між собою. Хоч перебудова цих речень об'єднала б їх у текстову єдність. Адже ці окремі речення виступають компонентами опису, проте не пов'язані між собою.

Пропуск таких зв'язків у текстах-описах не тільки руйнує структуру тексту, а й не відображає елементів образного мислення учнів. Адже тексти-описи повинні бути образно оформлені, оскільки це є однією з ознак даного типу текстів.Такого типу помилки трапляються і в текстах-розповідях та міркуваннях.

Про недостатньо сформовані вміння учнів створювати та корегувати власні писемні висловлювання свідчить також надмірне використання засобів зв'язності.

Такі помилки є причиною недосконалості оперативної пам'яті, нездатної «утримувати» текст. Учні прагнуть розкрити якнайповніше тему, проте не фіксують на письмі у певній послідовності, завершеності, а використовують всі можливі варіанти побудови речень, не усвідомлюють суті, і не орієнтуються на конкретного читача. Такі тексти дітям зрозумілі, тому, на їх думку, контролю і корекції не потребують.

Наприклад. Тихий зимовий ліс. Одразу помітно дуби. Велетенські дуби стоять закутані у ще не опавше листя. Спокій. Лише час від часу чутно як колихнуться дуби і все зашелестить.

Таким чином, надмірне використання одних засобів призводить до «затемнення» ідеї, теми, смислової завершеності тексту, витіснення на задній план основної інформації і привертає увагу до менш суттєвих речей.

Проаналізовані типи помилок, що зустрічаються в учнівських висловлюваннях, свідчать насамперед про необізнаність із відповідними теоретичними відомостями, бідність словникового запасу учнів, а наслідком є як недостатнє, так і надмірне використання мовних засобів.

Аналіз письмових робіт дав можливість зробити висновок про те, що молодші школярі відчувають труднощі при побудові висловлювань, що в 70 % зумовлено відсутністю знань про функціональність лексичного потвору як засобу зв'язності. Тому ми вважаємо за необхідне доповнити методику системою вправ, яка сприяла б формуванню в учнів умінь створювати власні висловлювання, використовуючи лексичний повтор як засіб зв'язності тексту, а також як елемент образності та естетичності.

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ В ЧЕТВЕРТОКЛАСНИКІВ УМІНЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЛЕКСИЧНИЙ ПОВТОР ЯК ЗАСІБ МІЖФРАЗНОГО ЗВ'ЯЗКУ

3.1 Зміст та програма експериментального навчання

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті відмічається, що освіта сьогодні “є засобом відтворення і нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені” [73]. Формування творчої особистості, здатної до плідної праці в різних сферах суспільного життя в контексті соціально-економічних перетворень в Україні, не мислиться без посиленої уваги до мовленнєвого розвитку школярів в усіх ланках мовної освіти. З цього погляду пропоноване нами дослідження є надзвичайно актуальним, оскільки присвячене вдосконаленню процесу формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів.

Основою для розробки цілісної системи навчання зв'язного мовлення учнів початкових класів, в основі якої лежать відомості про лексичний повтор як засіб міжфразного зв'язку, стали Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, вимоги Державної національної програми “Освіта” (Україна. ХХІ століття), концепції мовної освіти, програми з рідної мови для початкових класів, наукові дослідження вчених з проблем формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок школярів.

Рівень засвоєних знань з мови й мовлення, формування комунікативних умінь і навичок залежать від правильно обраних і застосованих методів і прийомів як важливих компонентів системи розвитку усного й писемного мовлення. Особливе місце в цьому процесі відводиться одному з найбільш ефективних компонентів змісту навчання - системі вправ.

Одним із найважливіших способів організації процесу навчання вважається урок, оскільки він відображає всі особливості навчання мови й мовлення, «саме в процесі уроку знаходять своє застосування принципи й засоби навчання, а також методи, прийоми та системи вправ» [75, 112].

У плануванні роботи, спрямованої на засвоєння учнями мовних засобів зв'язності, ми враховували: визначені діючою програмою мету і завдання навчання рідної мови на сучасному етапі; важливість, доцільність і доступність для розуміння учнями пропонованого матеріалу; природність включення експериментального матеріалу в ту чи іншу програмову тему; виявлені вихідні рівні знань учнів про текст та ступінь розвитку їхніх мовленнєвих умінь і на цій основі розробили експериментальну програму. Ознайомлення учнів із лексичним повтором як засобом зв'язності ми здійснювали як на основі уроків розвитку зв'язного мовлення, так і в процесі вивчення граматичного матеріалу. Таким чином, зміст експериментального навчання включає два етапи.

Перший етап (підготовчий) - ознайомлення учнів із мовними засобами зв'язності тексту охоплює розділ „Текст" програми з української мови (4 клас). Матеріал розділу „Текст" створює можливості для поглиблення уявлень про текст, його характеристики, мовні засоби зв'язності. Матеріал інших тем програми використовується нами для ознайомлення учнів із властивістю синонімів, антонімів, служити засобами зв'язності тексту, а також ролі лексичного повтору як засобу міжфразного зв'язку у текстах різних типів (розповідь, опис, міркування).

Другий етап (основний) охоплює розділ „Частини мови" (4клас). Зазначений матеріал з української мови, під час якого ведеться робота над засвоєнням частин мови як засобів зв'язності тексту, відібраний з урахуванням характеру виучуваного матеріалу. Цей етап включає також уроки розвитку зв'язного мовлення.

Система уроків навчання мови й мовлення розглядається нами як складна ієрархічна єдність взаємозв'язаних і взаємозалежних підсистем:

системи уроків засвоєння знань з мови й мовлення та формування частковомовленнєвих умінь;

системи уроків розвитку зв'язного усного мовлення;

системи уроків розвитку зв'язного писемного мовлення.

Так само розглядаємо в системі мовленнєві уміння й навички: система вмінь і навичок, необхідна для побудови усних зв'язних висловлювань; система вмінь і навичок, необхідна для побудови письмових зв'язних висловлювань; загальномовленнєві вміння й навички, необхідні для побудови висловлювань як усних, так і письмових.

Реалізація пропонованої програми передбачає озброєння учнів знаннями про роль і особливості лексичного повтору як засобу зв'язності тексту; формування вмінь виявляти ці засоби в навчальних текстах, диференціювати їх та використовувати у власних висловлюваннях.

Нижче подаємо розгорнуту програму ознайомлення молодших школярів із мовними засобами вираження зв'язності тексту.

Ціль навчання за програмою полягає у формуванні комунікативних умінь і навичок, необхідних та достатніх для вільного володіння мовою у різних ситуаціях засобами міжфразного зв'язку і лексичного повтору зокрема. Саме в процесі спілкування відбувається становлення і розвиток особистості , рідна мова виступає осередком духовної культури народу, формує самопізнання, менталітет школяра.

Завдання:

ѕ формування мовної компетентності як формування уявлень про систему мови, засвоєння мовних одиниць та правил їх функціонування у мовленні;

ѕ формування комунікативної компетентності як формування умінь і навичок у відборі та вживанні мовних засобів відповідно до комунікативних задач у різних мовних ситуаціях, а також оволодіння правилами мовної поведінки;

ѕ розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, моральних та естетичних якостей особистості;

ѕ формування умінь та навичок повноцінної навчальної діяльності.

Принципи відбору і побудови програми

Cистемно-описовий принцип при відборі змісту навчання забезпечує засвоєння системи української мови і способів застосування знань цієї системи на практиці.

Комунікативномовленнєвий принцип передбачає орієнтацію на взаємопов'язане навчання всім видам мовної діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) з тим, щоб сформувати уміння і навички розв'зувати мовними засобами комунікативні задачі в різних ситуаціях спілкування.

Принцип культуровідповідності визначає напрямок змісту мовної освіти на засвоєння культурних, духовних, моральних цінностей українського народу; формування національного менталітету.

Основним підходом до вивчення мови є особистісно-орієнтований, за якого особистість дитини розглядається як суб'єкт діяльності, який сам формується в діяльності та в спілкуванні з іншими людьми. (див. таблицю)

Розділ і тема програми	Питання теми, які створюють умови роботи над засобами зв'язності	Кількість годин	Програма навчання
			Теоретичні відомості	Уміння
Мова і мовлення	роль слів у побудові тексту; усне і писемне мовлення; культура мовлення і культура спілкування.	5	Розширення словникового запасу, активізація словника сприяють розвитку уміння спілкуватися; чим багатше твоє мовлення, тим легше висловлювати свою думку.	Будувати зв'язні висловлювання, розширювати свій словниковий запас.
Текст	роль слів у побудові тексту; зв'язок між реченнями в тексті; поділ тексту на частини; - типи текстів; - будова тексту.	3 2 3 2	Речення і частини тексту зв'язані між собою за змістом. Цей зв'язок передається за допомогою слів, що називаються засоби зв'язку. Втрата цих засобів приводить до порушення зв'язності тексту. Засоби зв'язку допомагають пов'язувати речення у текст, дають можливість уникнути зайвих повторень слів. Лексичний повтор, вживання повторів в усному та писемному мовленні. Функціональне призначення лексичного повтору виступати у ролі засобу міжфразного зв'язку з метою: 1) уточнити, доповнити, покращити зміст і форму сказаного; 2) підсилення емоційності висловлювання; 3) збереження смислової цілісності тексту; 4) заперечення чи підтвердження вище сказаного (діалогічне мовлення); 5) використовується у текстах наукового і ділового стилів, де вживається термінологічна лексика, що не підлягає заміні; 6) збереження інформативності; 7) творення зв'язного висловлювання різного смислового навантаження. Слова здатні пов'язати не лише речення у тексті, а і його частини - абзаци. План допомагає висловлювати думки послідовно, не пропустити чогось важливого. Текст-розповідь має на меті розказати про події і явища. Для збереження комунікативної цілісності та розуміння висловлювання використовують лексичний повтор як засіб міжфразного зв'язку. Розмова між двома або кількома особами називається діалогом. Спостереження за вживанням у діалогічному мовленні лексичного повтору, його функціональне значення. Текст-опис використовують для опису предмета, явища чи особи. У тексті-міркуванні є твердження, доказ і висновки. Засоби зв'язності можуть поєднувати структурні частини тексту - зачин, основну частину і закінчення.	Виявляти у тексті лексичний повтор, що виступає у ролі засобу зв'язності тексту, замінювати повтори синонімами та визначати функціональну роль лексичного повтору у тексті. Виявляти лексичний повтор, що служить засобом зв'язку частин тексту; складати за планом висловлювання, використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв'язку. Виявляти в тексті-розповіді лексичний повтор як засіб зв'язку, створювати власну розповідь, використовуючи для зв'язку речень вказані лексичні повтори, дотримуватись послідовності у викладі подій за зачином і кінцівкою, будувати текст-розповідь, використовуючи лексичний повтор у ролі засобу міжфразного зв'язку. Складати діалоги, використовуючи лексичний повтор як засіб міжфразного зв'язку. Визначати у тексті-описі роль лексичного повтору; описувати предмети, явища за картиною, спостреженнями; підбирати необхідні мовні засоби використання зв'язності. Виявляти мовні засоби зв'язності тексту-міркування; визначати функціональну роль лексичного повтору у побудові тексту-міркування. Визначати лексичний повтор, що є засобом зв'язності частин тексту, доповнювати необхідною структурною частиною текст, використовуючи лексичний повтор як засіб зв'язку, створювати свої власні висловлювання, використовуючи лексичний повтор у ролі засобу міжфразного зв'язку.
Частини мови	іменник; - прикметник; - числівник; - займенник; - дієслово; - прислівник;	15 15 4 7 15 8	Повтор іменника може виконувати в тексті роль засобу зв'язку, використовуватится з метою емоційного підсилення висловленого чи з метою уникнення неточного розуміння висловлюваного. Умотивований повтор прикметника у тексті служить не лише засобом зв'язності а й підсилює емоційну виразність висловлюваного Числівники можуть виконувати у тексті роль засобу зв'язку, поєднуючи речення і частини тексту Займенники виконують в тексті роль засобу зв'язності, використовуються з метою уникнення недоцільного повтору слів. З метою емоційного підсилення висловлюваної думки використовується повтор займенника. Невдале використання займенника породжує неясність висловлювання. Доцільний повтор дієслова в тексті виконує роль засобу зв'язності, емоційного підсилення висловлюваного. Прислівники можуть виконувати в тексті роль засобу міжфразного зв'язку. Умотивований повтор прислівника в тексті використовується з метою підсилення емоційної виразності висловлюваного	Виявляти повтор іменника, визначати його роль в тексті та використовувати як засіб зв'язку, засіб емоційного підсилення і точного вираження задуманого. Виявляти в тексті повтор прикметника, визначати його роль та викорисовувати в тексті як засіб вираження зв'язності та підсилення емоційної виразності висловлюваного. Виявляти мотивований повтор числівників, що служить для зв'язку речень і частин тексту, визначати їх роль та використовувати в тексті як засоби міжфразового зв'язку. Виявляти особові займенники та займенниковий повтор, визначати їх роль у тексті та використовувати в якості засобів міжфразного зв'язку та підсилення емоційної виразності висловлюваного. Виявляти в тексті повтор дієслова, визначати його роль та використовувати як засіб емоційного підсилення висловлюваного. Виявляти в тексті прислівники, визначати їх роль у тексті як засіб зв'язку з метою уникнення недоцільного повтору слів. Виявляти в тексті повтор прислівників та використовувати як засоби вираження зв'язності - як засіб емоційного підсилення висловлюваного.
Повторення і узагальнення вивченого в 1-4 класах		10	Мотивований лексичний повтор слів різних частин мови може виконувати в тексті роль засобу зв'язності	Виявляти, диференціювати і використовувати у мовленні вивчені засоби зв'язності

3.2 Система вправ для формування в учнів четвертого класу умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв'язку

3.2.1 Робота над лексичним повтором як засобом зв'язності при вивченні граматичного матеріалу

Формування усного комплексу умінь і навичок, необхідних у продуктивній мовній діяльності, здійснюється лише у процесі побудови зв'язних писемних висловлювань. Це зумовлено самою природою мовної діяльності, характером зв'язку між мисленням та мовленням [100,14].

У шкільній практиці переважає нормативний підхід до розвитку писемного мовлення дітей. Учні пишуть, користуючись відповідними вимогами. Проте, як показують психологічні дослідження (М.І. Жинкін, А.А. Леонтьєв, та ін.), такий підхід не може бути єдиним. Адже зв'язність мови набувається, вдосконалюється в процесі самого мовлення -- як усного, так і писемного.

Щоб учні вміли грамотно написати зв'язне висловлювання, необхідна систематична робота над формуванням навичок зв'язного мовлення учнів, як важлива передумова успішного навчання молодших школярів у наступних класах. Тому важливо, щоб учні вправлялися не епізодично, а щоденно. Найважливішою умовою формування навичок зв'язного мовлення є систематичне вправляння. Тому слід забезпечити безперервність цього процесу [13,17].

Аналіз писемних робіт учнів та констатувальні зрізи вказують на низький рівень сформованих в учнів умінь будувати зв'язні висловлювання. З цією метою ми розробили систему вправ для формування у четвертокласників умінь використовувати лексичний повтор у ролі засобу зв'язності тексту. Подана нами система спрямована на доповнення дидактичного матеріалу підручників [94 ;95] навчальними завданнями і передбачає поєднання двох взаємопов'язаних компонентів: 1) засвоєння мовних знань; 2) застосування їх з метою спілкування.

У дослідженнях методистів (Л.О. Варзацька, М.С. Вашуленко, Д.М. Кравчук, Т.О. Ладиженська, В.Я. Мельничайко, О.І. Мельничайко, Л.Д. Нечай та ін.) доводиться принципова доцільність і можливість введення відомостей з лінгвістики тексту в практику навчання молодших школярів і формування на цій основі комунікативно-мовленнєвих вмінь, що вже частково реалізовано в підручниках.Тому помилково вважати, що системна робота над вдосконаленням мовлення повинна здійснюватися лише на уроках розвитку зв'язного мовлення. Безперечно, саме на цих заняттях питання мовлення має бути домінуючим, проте не слід забувати про можливості реалізації цього завдання на всіх уроках, зокрема на уроках вивчення граматики.

У четвертому класі учні закріплюють свої знання про текст, його ознаки. Дидактичний матеріал підручника [94] не містить достатньої кількості вправ, які сприяють засвоєнню учнями знань про властивість лексичного повтору виступати в ролі засобу зв'язності. Тому ми пропонуємо доповнити вправи такими, що спрямовані на засвоєння подібних знань.

Із особливостями побудови зв'язних висловлювань школярів необхідно знайомити уже під час засвоєння початкових відомостей про слова, словосполучення, речення. З цією метою на уроках граматики учням доцільно дати уявлення про те, яку роль відіграє лексичний повтор у процесі творення зв'язного тексту.

Система вправ для засвоєння молодшими школярами знань про лексичний повтор як засіб зв'язку на уроках граматики

Вправа 1. 1. - Прочитайте текст. Які слова у ньому поєднують речення між собою?

Одного осіннього погожого дня школярі вийшли за село шипшину збирати. А шипшина - як ягоди винограду. Рубінові намистинки геть вкрили кущі обабіч дороги. Хилить шипшина свої налиті грона додолу... (З газети)

Вправа 2. 1. - Прочитайте текст. Спробуйте замінити повторювані слова так, щоб зміст тексту залишався зрозумілим.

У великої річки був брат - маленький струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різними. Струмок вузенький, а річка широка.

Струмок швидко мчав з гори, а річка повільно несла свої води. Та все ж мілководний струмок і глибока річка були вірними друзями. (З журналу)

2. - Чому уникнути повтору у даному тексті неможливо?

Вправа 3. 1. - Прочитайте текст.

Вона дзвеніла маленькими струмками, перекочувалася хвилями морськими, гриміла громами. Вона тремтіла крилами птаха, гойдалася на яблуневих вітах, метеликом опускалася на квіти. Ввібравши сонце, вона падала краплею роси, потім хмаркою пливла по синьому небу. (Г.Кривда)

2. Як ви гадаєте, що описував автор і чому у тексті вживав повторення слова «вона»?

Вправа 4. 1. - Прочитайте текст. Поясніть для чого автор вживає повтор слова «чорний»

Чорно, чорно уночі

Чорні очі у сичів.

Чорні очі, чорні крила,

Чорна тінь усіх накрила.

Через чорних тих сичів

Чорно, чорно уночі. (М.Сулима)

2. - Добери до тексту заголовок.

Вправа 5. 1. - Складіть із двох речень одне за зразком. Продовжіть розповідь, використавши у своєму наступному реченні повтор слова «дуб».

Зразок: Бджоли ще з самого ранку літали над лугами. Бджоли збирали із польових квітів нектар.

Бджоли, які ще з самого ранку літали над лугами, збирали із польових квітів нектар. Бджоли ...

Під величезним дубом лежали жолуді. Дуб вже багато років красується на цій галявині.

Вправа 6. - Якось Тарасик спробував написати невелике оповідання. Прочитайте, що в нього вийшло.

Іде зима

Надворі стає холодно. Небо стає непривітне. Все частіше з неба сіє холодний дощ. Пташкам стає важче знаходити їжу. Пташки прилітають у наш двір. Дітям нашого двору стало шкода пташок. Діти нашого двору стали підгодовувати пташок.

2. Які недоліки в писемному мовленні Тарасика ви помітили?

3. Як можна вдосконалити написаний твір. Спробуйте це зробити.

Вправа 7. - Прочитайте текст. Замініть підкреслені слова такими, щоб казка стала зрозумілою.

Подорож Гнома на вершечок світу

Молодий Гном оселився на краю лісу під величезним старезним коренистим Дубом. Він був таким розлогим і ошатним, що здавалося наче під його кроною можуть сховатися всі дерева Лісу.

Якось одного разу Гном вирішив забратись на нього, і подивитися, який він - вершечок світу. Проте, не встиг він дібратися до середини дерева, як раптом він нахилився гіллям до Гнома і промовив...

Вправа 8. - Прочитайте текст. Які слова у ньому повторюється. Запишіть у зошит текст, замінивши повторювані слова,словами із дужок.

Зайчик і горобина

Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив зайчик (він) червоні ягоди на горобині. Бігає навколо горобини (дерева), а ягоди - високо. Просить зайчик: «Дай мені, горобино, одне гроно ягідок». А горобина каже: «Попроси вітра, він і відірве».

Попросив зайчик вітра. Прилетів вітер (Той прилетів), гойдає, трусить горобину. Відірвалося гроно ягід, упало на сніг. Їсть зайчик ягоди, дякує вітрові. (В.Сухомлинський)

Вправа 9. - Прочитайте. Знайдіть допущені помилки у розташуванні речень у тексті. Усуньте помилки, пов'язані з невиправданим повторенням одного і того ж слова.

Дивні перетворення відбуваються у лісі. Раптом чути - падає гілочка. Ось, наприклад, тихо-тихо в сосновому гайку. Лежить гілочка на землі ніжна і тендітна. Вітру немає, а гілочки падають і падають. Це гілкопад. Потім з тихим шарудінням опустилася ще гілочка. Ним починається гілкопад у осики. (За А.Волковою).

- Запишіть виправлений текст.

Вправа 10. Прочитайте текст. Визначте, якими засобами пов'язані речення у тексті.

Бурштиновий цвіт мімози ховався за дрібненькими зеленими листочками. Все навколо палало бурштиновим світлом. Ледь-ледь доторкнешся до квіточки, а вона волохато настовбурчиться, затріпоче і сховається між листям. Відійдеш - і знову побачиш живу краплину бурштину.

- Віднайдіть у тлумачному словнику значення слова бурштин.

- Складіть і запишіть у зошит речення зі словом бурштин.

Вправа 11. Прочитайте і порівняйте два тексти. Який із них вам більше подобається? Чому?

1) Надвечір'я. Недалеко від верболозу хлюпочеться на плесі води човен. Ритмічно так, спокійно відбиває стук серця ставка. Човен все більше і більше тікає від берега за золотою доріжкою сонця. Тиша. Ти поволі чуєш як тікає човен, тікає день.

2) Надвечір'я. Недалеко від верболозу хлюпочеться на плесі води човен. Ритмічно так, спокійно відбиває стук серця ставка. Він все більше і більше тікає від берега за золотою доріжкою сонця. Тиша. Ти поволі чуєш як тікає човен, день.

- Чим відрізняються ці тексти між собою?

- Який засіб зв'язку використано при побудові висловлювань?

- Чи доцільно уникнули повтору у другому тексті?

Вправа 12. Прочитайте текст.

Тихий осінній вечір. Поволі сіло за гору сонечко. Небо на заході пурпурове -- буде вітер. Учора він скидав із дерев листочки і крутив ними у повітрі. А сьогодні тихо. Високо в небі летить зграя лебедів. Пригадалась мені казка, що її розповідала бабуся: коли відлітають лебеді, вони своїми крильми сіють на землі печаль. Я пильно вдивляюсь у зграї, що летять. На таких лебединих крилах грають пурпурові відблиски вечірньої заграви. (За В. Сухомлинським)

- Повтор яких слів використано у тексті?

- Спробуйте уникнути повтору, як зміниться текст?

- Поясніть значення слів пурпур і заграва.

При вивченні мовного матеріалу вчитель повинен звертати увагу на функціональну роль частин мови слугувати засобами зв'язності тексту.

Іменник

Вправа 1. - Прочитайте текст. Поділіть його на абзаци.

Як міняється колір снігу

Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїм промінням. Сонце підіймається, а сніг стає сліпучо-білим.Сонечко схилилося до заходу - сніг стає синюватим, мов небо відбивається в блискучому дзеркалі. А в затінку - він аж фіолетовий.Сонце зайшло. Відблиск вечірньої заграви ліг і на снігові замети. Ніби їх сонце облило багряними барвами. Гасне заграва - і багряний відблиск на снігу згасає. (За В. Сухомлинським)

- Як забезпечується зв'язок між реченнями у тексті? Чому повтор слів є доречним?

Вправа 2. Прочитайте текст.

У буянні лугових трав, серед пишного цвітіння чебрецю та червоних маків, у підніжжі гори розкинулась білосніжна долина ромашок. Вранці, коли перші зайчики нишком виглядали з-за вершечка гори, білі пелюсточки умивались росою і потягувались до променів. Повіє вільний вітерець, покотиться намистом роса, і оксамитові пелюстки піднімуться до небесної блакиті. Виблискує сяйвом долина.

А ввечері, коли останній сонячний зайчик стрибне за пагорб, кришталеві пелюстки білого оксамиту загортаються у малахітну ажур листя. Долина спить...І сниться їй перший сонячний зайчик, росяне намисто і шелест вільного вітру...

- Відшукайте у тексті лексичний повтор. Слова якої частини мови повторюються?

- Спробуйте замінити повтор синонімами. Як зміниться текст?

- Віднайдіть у тлумачному словнику слова оксамит, кришталь, ажур, малахіт та поясніть їх значення.

Прикметник

Вправа 3. - Прочитайте вірш.

А я бачив синій сон,

синє поле, синій льон,

синє небо, синій цвіт,

сині зорі,синій світ.

Синій синій листопад,

Синє листя, синій сад.

Синю річку, синій дуб,

Сині яблука в саду!(М.Сулима)

- Які емоції у вас він викликав? Доберіть до вірша заголовок.

- Слово якої частини мови у ньому повторюється?

- З якою метою автор вживає лексичний повтор?

- Випишіть прикметники з іменниками чоловічого роду.

Вправа 4. - Прочитайте текст. Які емоції він у вас викликає?

Чому серпень сонячний?

А ви знаєте чому серпень сонячний? У полі колосся жита наливається сонячними променями - сонячне колосся. Сонячним світлом заливає поля сонячний соняшник. Перші сонячні яблука і груші тріскають, розбиваючись об землю. Сонячним світлом залита вся земля. Сонячний серпень!

- За допомогою якого засобу зв'язку пов'язано речення у тексті?

- Слово якої частини мови у ньому повторюється?

- Допишіть, чи можна серпень вважати сонячним місяцем?

Числівник

Вправа 5. - Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Дитинча синього кита народжується завдовжки до 7 метрів, вагою приблизно 8 тонн, більше ніж дорослий слон. 7 метрів довжини та 8 тонн ваги - розміри найбільшого новонародженого у світі.(Дитяча енциклопедія «Про все на світі»)

- Перепишіть текст, записуючи числівники словами.

- Поясніть використання автором повтору підкреслених слів.

Вправа 6. Прочитайте текст.Визначте його основну думку.

47 років життя. 47 років важкої праці,боротьби духу за волю і справедливість. 47 років кривавої долі. 47 років несмиренної, непідкореної душі генія. 47 років з пером і пензликом в руках. 47 років життя на землі і ціла вічність попереду... Тарасе Григоровичу, ваш час і ваше життя - вічність!

- Який числівник повторюється?

- На чому зосереджує увагу автор, використовуючи повтор?

- Зміни за запитаннями числівник сорок сім.

Дієслово

Вправа 7.

Весна зіткала вчора гобелен

У лузі - з трав, із квітів, верболозів.

Зіткала вітер і зіткала клен,

Грози зіткала молоді погрози...(Є.Гуцало)

- Про що нам хоче розповісти автор? Поясніть перші два рядки твору. Як ви їх розумієте?

- Який засіб зв'язності використано у поданому тексті? Cлова якої частини мови повторюються?

Вправа 8. - Прочитайте текст. Визначте повторювані дієслова.

Українець завжди повертався до своєї рідної домівки. Повертався туди, де вперше почув материну колискову, спів солов'я. Повертався до рідного порогу. Повертався, щоб вклонитися дому, віддати шану дорогій серцю землі.

- Дієслово якого часу і дії вжито у тексті?

- Перепишіть. Накресліть схеми першого і другого речень.

Прислівник

Вправа 9. - Прочитайте віршовані рядки. Визначте прислівники.

Вранці сонечко сміється,

Всім пробуджуватись час.

Вранці стежечка нам в 'ється

В рідну школу, світлий клас.

Весело дзюрчить струмочок,

Весело дзвенить дзвінок,

Весело зове малечу

Він у школу на урок. (М. Синиця)

- Які прислівники повторюються? Як ви гадаєте, чому автор вживаєповтор прислівника, що хоче цим засобом підкреслити? Як ці прислівникипов'язують речення у текст?

- З робіть висновок про використання повтору прислівників у тексті.

Вправа 10. - Прочитайте текст.

Що миліше рідної домівки? Там пахне свіжим хлібом. Там цвіте калина і квітнуть сади.Там лунає колискова мамина пісня. Там весело дзюрчать струмочки,і наповнюючи собою ставки. Там минає наше дитинство. (З газети)

- Який засіб зв'язку використано у поданому тексті?

- Що вам відомо про частину мови, яка повторюється у запропонованому тексті?

- З якою метою використано у тексті повтор?

- Напишіть невелику розповідь, використовуючи повторення прислівника «там».

Займенник

Вправа 11. - Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Ще зранку вони були тихі, ледь помітні, загравали із сонячними променями, бігали від вітру. Вони бірюзові. Ще мить і вже пінисті білі гребені виблискують на небесному тлі. Вони глазурні. І ось тоді, коли все огортається тишею вечірнього неба вони стихають і ледь чутно шепочуть з вітром, переливаються місячним сріблом. Вони срібні.

- Визначте займенники. Яку роль вони виконують у тексті?

- Як ви гадаєте, чому автор вживає повтор займенника, що хоче цим засобом підкреслити?

Вправа 12. Прочитайте текст.

Я не просто так мовчала. Я завжди вважала, що слова лише супроводжують емоції. Я так думала і вірю в це зараз. Я просто мовчала. Можливо тепер, коли все так як є, я б не мовчала. Тепер я ніколи б не мовчала. Але пізно... Залишається тільки мовчати... І я знову в тиші, знову мовчу...

- Визначте займенники. Яку роль вони виконують у даному тексті?

- До якого типу відноситься текст?

Для знайомства молодших школярів із використанням лексичного повтору з метою уточнення, доповнення та покращення змісту та форми сказаного доцільно запропонувати наступну систему вправ:

Вправа 1. - Продовжіть текст. (робота у групах)

І група.

Серед морської тиші під ледь чутне клекотіння чайок, у плесі бірюзових хвиль гойдався човен. Човен перекочувався з гребеня на гребінь, плив за вітром...

ІІ група.

Серед морської тиші під ледь чутне клекотіння чайок, у плесі бірюзових хвиль гойдався човен. Тиша поволі огортала все довкола, втягувала у свою вуаль...

ІІІ група.

Серед морської тиші під ледь чутне клекотіння чайок, у плесі бірюзових хвиль гойдався човен. Чайки затягували свою журливу пісню і кружляли над пінистими гребенями Нептунових володінь...

IV група.

Серед морської тиші під ледь чутне клекотіння чайок, у плесі бірюзових хвиль гойдався човен. Хвилі то підіймалися, то потопали одна в одній, загортали свою втому у павутині піни.

- Як змінюється розповідь в залежності від повторюваного слова?

Вправа 2. Прочитайте текст.

Сон нишком блукав поблизу старезного дуба. Йому здавалося, що все довкола п'янке від солодкого, нектарного аромату акації. Втомився,заснув. І здається йому, що все навколо потопає у небесній патоці ванілі.

- Чи можна сказати, про що розповідається у тексті?

- Прочитайте наступний текст і порівняйте його із попереднім. Що змінилося?

Сон нишком блукав поблизу старезного дуба. Здавалося сну, що все довкола п'янке від солодкого, нектарного аромату акації. Втомився сон, заснув. І здається йому, що все навколо потопає у небесній патоці ванілі.

- Що допомогло вам зрозуміти про що йде мова у тексті?

- На основі вправи, сформулюйте власне правило про доцільність вживання лексичного потвору у мовленні.

Вправа 3. Прочитайте текст. Підберіть заголовок.

Перші справжні літаки і планери з'явилися на Землі тільки 100 років тому. Сучасної форми літаки і планери набули лише у ХХ сторіччі. Знахідка вчених -«єгипетський планер» виготовлено з рідкісного ебенового дерева і просякнуто невідомою речовиною, яка й допомогла планеру зберегтися протягом 2200 років - саме тоді було виготовлено «планер».(Дитяча енциклопедія «Про все на світі»)

- Спробуйте уникнути повтору. Зачитайте, як зміниться текст.

- Чи можлива заміна у запропонованому тексті? Відповідь обгрунтуйте.

Вправа 4. Прочитай текст. Які емоції він у вас викликає?

Павутина літа огорнула липневий дурман цвіту. Літо! Літечко! Все буяє,все в цвіту! Пахощі літа володарюють у повітрі! Літо! Павутина літа!

- Прокоментуйте вживання автором лексичного повтору.

- Які емоції викликає ця пора року у вас?

Вправа 5. Прочитайте діалог між двома хлопчиками.

- Привіт, Юрко! Давно тебе не бачив!

- Здоров будь, Сашко! Я теж вже не пам'ятаю, коли тебе востаннє бачив. Я чув ти збираєшся на канікулах з батьками на море?

- На море? - Ні. Я, як і кожного року, йду в похід у гори. Знаєш, це так весело! Намети, вогнище, печена картопля. М-м-м-м!!! А ти що будеш робити влітку?

- А я до бабусі в село. В нас там річка широченна, риболовля у плавнях. Вечірня зорька! Приїзи до нас! І Мишко буде в мене ціле літо! Весело буде!

- Весело - це точно! Дякую! Обов'язково! Порибалимо всі разом...

- Які повтори у мовленні дітей ви помітили?

- З якою метою вжито лексичний повтор?

- Складіть і запишіть діалог про літні канікули (Робота у парах).

Для уникнення у мовленні молодших школярів недоцільного вживання лексичного повтору, варто пропонувати наступні вправи:

Вправа 1. Прочитайте та порівняйте два тексти. Який із них вам більше подобається? Чому?

1) Срібляста берізка. Ще вчора засиплена золотом, заплетена у жовтогарячі стрічки осені, вона журливо проводжала журавлиний ключ, а вночі все засипало сріблом і кришталем. Стоїть берізка закутана у діамантовий іній, іскряться сріблом довгі коси. І світиться уже деревце білим золотом зими!

2) Срібляста берізка. Ще вчора засиплена золотом, заплетена у жовтогарячі стрічки осені, берізка журливо проводжала журавлиний ключ, а вночі все засипало сріблом і кришталем. Стоїть берізка закутана у діамантовий іній, іскряться сріблом довгі коси. І світиться уже берізка білим золотом зими!

- Чи доцільно вжито у другому тексті лексичний повтор?

Вправа 2. Прочитайте текст.

Свічка поволі догорала. Віск капав зі свічки на папір, розтікався і застигав тонкими плямами. Перо бережно ковзало на полотні паперу і залишало за собою чорнильні лінії і закарлючки. Так народжувалася нова симфонія... Стік віск. Погас вогник свічки. А завтра буде музика. Перебігаючи між чорно-білим полотном клавіш оживе під руками майстра віск догорівшої свічки...

- Які недоліки у тексті ви помітили?

- Як можна удосконалити текст? Змінений текст запишіть у зошит.

Запропонована система вправ на уроках вивчення граматичного матеріалу спрямована на розширення знань молодших школярів про функціональне значення лексичного повтору виступати засобом міжфразного зв'язку, а також допоможе сформувати в учнів навички зв'язно будувати текст, використовуючи лексичний повтор у ролі засобу зв'язності тексту.

3.2.2 Використання лексичного повтору у ролі засобу міжфразного зв'язку на уроках розвитку зв'язного мовлення

Для формування в учнів умінь використовувати у власних висловлюваннях лексичний повтор як засіб зв'язності тексту необхідна систематична робота над формуванням навичок зв'язного мовлення. Найважливішою умовою цього є безперервність такої роботи -- складання письмових висловлювань. Таких можливостей нам надають уроки розвитку зв'язного мовлення як складові частини процесу навчання.

З психологічної точки зору, системність вправ у роботі над розвитком зв'язного мовлення учнів виявляється у їх підпорядкованості теорії мовленнєвої діяльності. Це означає, що оволодіння учнями процесом творення зв'язного висловлювання буде успішним за умови спеціального відпрацювання кожної із чотирьох фаз мовленнєвого акту, з якими й мають співвідноситися відповідні групи навчальних вправ.

М.І. Жинкін зазначає, що в умовах шкільного навчання на уроці учні втрачають природну комунікативність мовлення. Саме тому виникає потреба ввести учнів у мовленнєву ситуацію і навчити орієнтуватися в ній. Звідси завдання вчителя полягає у створенні таких умов, які викликали б внутрішнє спонукання до висловлювання своїх думок, бажання розповісти про почуття чи переживання [35].

Враховуючи усі фактори, що впливають на творення висловлювань, ми керуємось положеннями М.І. Жинкіна про чотирифазну структуру побудови зв'язних висловлювань.

Орієнтування у завданнях і обставинах спілкування є першим етапом структури мовленнєвої діяльності. Авторський намір формується з огляду на певну мету і ситуації мовлення, зумовлюється потребою, мотивом. Отже, відпрацьовуючи перший етап, слід добирати завдання, які б викликали внутрішню потребу висловлювати думки і почуття, створювали на уроці ситуацію, наближену до природної обстановки мовлення, що дозволить ввести учнів у мовленнєву ситуацію і вчитися орієнтуватися на слухача (читача).

Ми пропонуємо учням створити розповідь на тему «Подарунки осені». Щоб зорієнтувати дітей в умовах спілкування ми даємо дітям настанову пригадати чим особлива осінь, з якими подарунками вона приходить. Надалі ми пропонуємо дітям розповісти своєму другові про те, як вони уявляють гостинність осінньої пори. Таким чином, орієнтування в умовах спілкування ми розпочинаємо із створення ситуації, аналізу умов (з'ясуємо з якою метою створюється дане висловлювання: повідомлення, опису, доведення фактів), також визначення мотивів мовлення. Такий аналіз умов сприяє настанові мовлення учнів на конкретного читача (слухача).

Надалі ми даємо дітям настанову вдуматись у тему тексту: про що вони розповідатимуть своєму другові, пригадати особливості побудови даного типу тексту.

Наприклад:

1)який тип тексту використаєте для побудови висловлювання?

2) з якою метою будуватимете саме цей текст?

3) повторення яких слів використаєте у розповіді?

4) про що будете розповідати своєму другові?

5) визначте тему твору. Якою буде основна думка?

6) із чого розпочнете висловлювання? Яким буде ваш зачин?

7) про що повідомите в основній частині?

8) якою буде кінцівка твору?

Такий аналіз умов сприяє розвитку усвідомленої потреби у побудові висловлювання. Адже, розпочинаючи роботу над побудовою тексту, мовець повинен чітко уявити про що він розповідатиме, з якою метою і яким способом викладатиме свої думки. Тому так важливо з перших кроків роботи над розвитком монологічного мовлення навчити школярів вдумуватися у формулювання теми, осмислити її зміст. Варто звернути увагу учнів на мету вживання лексичного повтору у мовленні та проаналізувати, повтор яких слів буде найбільш доречним при побудові повідомлення.

Наступним етапом роботи над побудовою зв'язних висловлювань є планування складання програми висловлювання і відбір його змісту відповідно до стилю, типу. Необхідно практикувати вправи, які сприяють відпрацюванню цього етапу. Учні вчаться будувати текст за поданим планом, опорними словами, поданими зачином і кінцівкою тощо.

Для цього учні мають відповісти на питання:

якого типу текст ви будете складати? Що властиво для нього?

3) з яких частин буде складатися ваша розповідь?

про що розкажете у зачині?

назвіть цю частину. Запишемо перший пункт плану.

про що будете розповідати в основній частині? Як назвемо цю частину?

про що розкажете у кінці?

які слова використаєте у ролі засобів зв'язності?

Отже, на основі колективної роботи над планом ми підводимо дітей до написання зв'язної розповіді відповідної форми. Таким чином, ми підпорядковуємо роботу учнів єдиній меті і розкриттю пропонованої теми.

Така система підготовки учнів до написання сприяє кращому усвідомленню учнями мовленнєвої ситуації, а також плануванню своєї роботи. Аналіз мовних засобів дасть можливість учням не лише усвідомити послідовність дії у часі, а й дібрати для побудови висловлювання ті, що найкраще підходять до його змісту, форми, стилю.

Наступним етапом роботи є реалізація, тобто перехід від складання плану до написання власного висловлювання. На основі визначення теми висловлювання (Подарунки осені), складання плану роботи, добору необхідних засобів зв'язності, визначення стилю, типу, форми тексту ми пропонуємо учням самостійно скласти зв'язну розповідь на зазначену тему.

У сучасній педагогічній практиці значна увага приділяється роботі над змістом висловлювання, тоді як робота над формою майбутнього тексту недооцінюється, що служить причиною багатьох помилок у зв'язному мовленні молодших школярів.

На етапі контролю, який полягає у співвідношенні результату мовленнєвої дії із задумом, а також контролі послідовності та правильності операції, має місце виконання наступних завдань.

визначте у тексті зачин, основну частину, кінцівку. Як ці частинитексту пов'язані між собою? Вкажіть ці засоби зв'язності.

знайдіть слова, що передають послідовність подій. Яку роль вонивідіграють у тексті?

визначте і замініть немотивований лексичний повтор відповіднимизасобами зв'язності.

Побудова висловлювання із врахуванням чотирифазної структури сприяє формуванню в учнів мотивів, потреб створювати висловлювання, а також умінь послідовно, планомірно із визначенням стилю, типу тексту, використанням відповідних засобів зв'язності будувати власні висловлювання, контролювати свою діяльність та вдосконалювати написане.

Залежно від стилю тексту необхідно підбирати потрібні засоби зв'язності речень. Так, ми запропонували систему роботи над складанням розповіді із використанням лексичного повтору з метою підсилення емоційності висловлювання. Ми пропонуємо систему роботи над написанням розповіді розмовного стилю про відпочинок у лісі в ту пору року, яка найбільше їм подобається.

Метою даного уроку є ознайомлення учнів із текстом розповідного стилю мовлення; формування у школярів умінь створювати такого типу висловлювання та підбирати відповідні засоби зв'язності тексту. З метою орієнтування учнів у мовленнєвій ситуації ми пропонуємо учням пригадати, як вони відпочивають у лісі, що спостерігають, у яку пору року ліс, на їхню думку, найкрасивіший.

Створення відповідної ситуації сприяє формуванню в учнів уявлень орієнтації на написання висловлювання.

Разом з цим така робота сприяє формуванню мотивації учнівської діяльності. Таким чином, вчитель підводить учнів до створення висловлювання у рамках єдиної теми розповідного стилю мовлення і з використанням лексичного повтору як засобу зв'язності з метою підсилення емоційності висловлювання.

При переході від етапу реалізації до етапу планування необхідно звернути увагу дітей на стиль, тип висловлювання а також мовні засоби вираження зв'язності. Тому на етапі планування має місце робота над усвідомленням учнями типу тексту, стильового оформлення та використання мовних засобів. З цією метою пропонуємо відповісти на питання.

1 ) в якому стилі ви будуватимете текст? Що властиве таким стилям?

2) вкажіть засоби зв'язності, які використаєте у побудові висловлювань. Підберіть заголовок до твору.

Відбір змісту висловлювання відповідно до стилю пропонуємо за системою запитань.

1) яка тема розповіді?

2) з яких частин складається наша розповідь?

3) про що розповісте у зачині, основній частині, кінцівці? Дайте кожній частині назву.

Результатом такої роботи є колективне складання плану розповіді. Тому для переходу до етапу планування пропонуємо зразок твору.

На етапі переходу від планування до реалізації має місце наступне завдання.

1. Послухайте текст. Визначте його тему та основну думку.

Ліс зимової тиші

З глибокого нічного неба неквапно падають сніжинки. Стелиться пухнаста зоряна ковдра на закутані у сон дерева. Зачарований ліс переливається відтінками

синьо-рожевої палітри.

Посеред діброви обабіч лісової дороги стоїть сторожка. Тихо у лісі. Лише ледь-ледь чутно потріскування стрезних дубів - це мороз підкрадається до сонних дерев і пробирає холодом попід кору. Злючий мороз!

Перешіптуються поміж гіллям вітри. Не чує шепоту діброва. Спить ліс.

- Знайдіть у тексті слова, що підкреслюють емоційність висловлювання. Яку роль виконують вони у тексті?

Така робота сприяє кращому уявленню учнів про стиль, тип тексту, використання лексичного повтору у ролі засобу зв'язності.

На основі зразка діти самостійно складають план своєї розповіді.

Після аналізу тексту та на основі складеного плану учні переходять до етапу реалізації, тобто до написання твору-розповіді.

Для вдосконалення власного висловлювання має місце контроль за написаним. На цьому етапі слід пропонувати учням для виконання наступні завдання:

- Знайдіть у тексті немотивовані повтори. Замініть їх.

- Виділіть у висловлюванні абзаци. Якими мовними засобами вони пов'язані?

Відредагуйте текст.

Таким чином, поетапна побудова тексту сприяє формуванню в учнів умінь використовувати у написанні власних висловлювань лексичні повтори у ролі засобів зв'язності тексту та підбирати відповідні засоби зв'язку залежно від стилю висловлювання.

На уроках розвитку зв'язного мовлення має місце твір-опис. Згідно навчальної програми учні ознайомлюються із художнім і науковим описом. Тому ми пропонуємо на основі побудови творів ознайомити четвертокласників із властивістю лексичного повтору виконувати роль засобу зв'язності тексту.

Для цього пропонуємо учням описати краплю роси.

Щоб зорієнтувати учнів в умовах спілкування, пропонуємо розглянути картину із зображенням росяної краплі. Звертаємо увагу дітей на окремі явища і факти, за якими учні описують красу росяної краплі.

Аналіз картини сприяє відбору необхідних засобів для побудови висловлювання.

Щоб наблизити дітей до уявлення картини створюємо умовну ситуацію:

Стежка до школи простяглася вздовж квітників. І ось одного ранку ви йдете цією стежкою до школи. Навколо багато вмитих вранішньою росою квітів. Що ви бачите нового? Як радіє усе новому дню? Розкажіть своїм однокласникам про побачене, описуючи краплини роси.

Створення вчителем відповідної мовленнєвої ситуації сприяє формуванню в учнів уявлень про висловлювання, а також визначення типу тексту. Для виявлення стилю висловлювання необхідно дати учням настанову на написання. Приміром, ми пропонуємо учням описати краплину роси, уявляючи себе письменниками, художниками, скульпторами (робота у групах).

При переході від етапу реалізації до планування, необхідна робота на визначення ознак тексту та підбір мовних засобів зв'язності. Тому в даному випадку має місце вирішення наступних завдань:

Який текст створюватимете? З якою метою?

Якого типу та стилю повинен бути текст? Які мовні засоби використаєте для опису?

Розв'язати друге завдання допоможе розгляд фотографії «Зупинений час». Аналізуючи фото, учні мають звернути увагу на те, як переливаються кольори, яка рослинка у росі, на чому зосереджено увагу і т.д. Таким чином, орієнтування в мовленнєвій ситуації, аналіз фото створять грунт для визначення типу тексту, стилю, підбору повторів як засобів зв'язності тексту, а також сприятимуть переходу до етапу планування.

На цьому етапі ми пропонуємо вправу, яка сприяє складанню плану висловлювання.

1. Прочитайте запис. До яких частин тексту можна віднести речення?

а) Зійшло весняне сонце. Ласкаво огорнуло промінням землю. Ніжнозалоскотало воно верхівки сонної трави. Непомітно на травинці народжується перлина-крапля роси.

б) Ще мить і вже не буде видно краплі... Так буває щоразу, коли приходить новий день і крапля зникає, щоб знову відродитися у завтрішньому дні.

2. Якої частини бракує в тексті?

3. Як би ви назвали такий текст?

4. Дайте назву зачину. Що будете описувати в основній частині? Якіслова використаєте для опису? Як можна назвати кінцівку твору?

На основі такої роботи, учні колективно складають план опису. Для прикладу пропонуємо опис за таким планом:

Народження краплинки.

Життя на листочку.

Початок нового дня.

Для кращої організації роботи пропонуємо учням побудувати висловлювання за зачином.

Прочитайте запис. Яка це частина тексту?

Зійшло весняне сонце. Ласкаво огорнуло промінням землю. Ніжнозалоскотало воно верхівки сонної трави. Непомітно на травинці народжується перлина-крапля роси.

За зачином опишіть краплину вранішньої роси.

Етап планування повинен завершитися складанням плану роботи, а також підбором засобів зв'язності, тому вчитель повинен ще раз звернути увагу учнів на використання лексичного повтору у ролі засобу зв'язності тексту.

Наступним етапом роботи є реалізація - трансформація сформованих уявлень про висловлювання у текст. Цей етап включає написання учнями висловлювання на зазначену тему, за складеним планом, відбором засобів зв'язності. Саме на цьому етапі в учнів формуються вміння використовувати у ролі засобів зв'язності тексту лексичний повтор.

Заключним етапом у роботі є контроль за якістю написання. На даному етапі ми пропонуємо учням виконати такі завдання:

1) поділіть текст на структурні частини. Визначте мовні засоби, щопов'язують ці частини у текст.

замініть немотивований лексичний повтор.

виправте допущені вами мовленнєві та пунктуаційні помилки.

Для виконання останнього завдання можна запропонувати учням обмінятися зошитами.

Таким чином, дотримуючись всіх етапів роботи над написанням висловлювання, в учнів формуються уміння поетапно працювати над складанням твору, добираючи необхідні мовні засоби зв'язності та контролюючи написане.

Крім художнього опису, програмою заплановано навчання учнів створювати описи наукового стилю. Написання опису вказаного стилю вимагає цілеспрямованої роботи над текстом при вивченні розділу «Текст». На уроках рідної мови учні ознайомлюються із текстами різних типів, аналізують їх, визначають мовні засоби зв'язності. Уроки розвитку зв'язного мовлення повинні формувати в учнів уміння грамотно створювати тексти відповідного cтилю та типу на обрану тему. Тому ми пропонуємо систему роботи над написанням наукового опису для формування в школярів умінь використовувати лексичний повтор у ролі засобу міжфразного зв'язку.

Уявіть, що вам необхідно написати статтю, помістити її до підручника з природознавства. У статті ви маєте описати сосну.