Формування культури мовлення дітей дошкільного віку

Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив недостатній рівень культури мовлення старших дошкільників (як на рівні розуміння, так і використання в мовленні формул мовленнєвого етикету).

Отже, під час виконання завдань у мовленні дитини було зафіксовано такі недоліки: нерозуміння формул мовленнєвої етикету дітьми і їх значення у спілкуванні (у мовленні).

Відтак, для формування культури мовлення дошкільників необхідно створити такі педагогічні умови: використання мовленнєвих вправ і ситуацій для поступового переходу формул мовленнєвого етикету до активного словника; робота над усвідомленням дітьми формул мовленнєвого етикету і їх значення.

2.2 Лінгводидактична модель формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок

2.2.1 Теоретичне обгрунтування методики

Під час роботи над експериментальною методикою нами було використано низку принципів щодо розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей дошкільного віку.

Серед них: принцип взаємозв'язку мислення і мовлення; принцип забезпечення максимальної мовленнєвої активності; принцип сенсорно-лінгвістичного розвитку [21, с.64].

Принцип взаємозв'язку мислення і мовлення полягає у практичному ознайомленні дітей з формулами мовленнєвого етикету, у осмисленні їх значення, цінності, а також у вживанні їх у мовленні.

Принцип забезпечення максимальної мовленнєвої активності реалізувався завдяки проведенню занять, вправ, а також спілкуванню дітей з дорослими та однолітками. Використання цього принципу сприяло кращому засвоєнню формул мовленнєвого етикету.

Сутність принципу сенсорно-лінгвістичного розвитку полягає у тому, що розвиток мовленнєвої культури дітей здійснювався на заняттях з різних розділів програми. А саме: художня література, мовленнєве спілкування, ігри-драматизації.

При розробці експериментальних завдань ми враховували також принципи ознайомлення дітей з художніми творами (казками). А саме: принцип емоційно-виразного читання художнього твору; усвідомлення і розуміння змісту художнього твору; повторність читання художнього твору.

Принцип емоційно-виразного читання художніх творів полягав у вмінні вихователя емоційно і виразно читати і переказувати казку з метою усвідомлення дітьми специфіки формул мовленнєвого етикету.

Принцип усвідомлення і розуміння дітьми змісту художнього твору полягав у доборі наочного матеріалу до казок, поясненні значень етикетних формул.

Принцип повторності читання полягав у систематичному повторенні казок у процесі різних видів діяльності з метою кращого і швидкого запам'ятання формул мовленнєвого етикету.

Враховувався також принцип поетапної роботи з художніми творами. Цей принцип реалізовувався поетапним сприйманням казок за ступенем ускладнення їх змісту.

Підготовка вихователя до занять включала попередню роботу над твором. А саме: опрацювання тексту відповідно до наявності в ньому формул мовленнєвого етикету; складання словників-мінімумів за текстом казки; розробка ігрових ситуацій, сценаріїв за сюжетом казки.

При користуванні словниками-мінімумами, ми враховували деякі вимоги до них. Це: належність слова до певної лексичної групи; комунікативна доцільність (відбір мовних засобів для конкретної навчальної мети та умов спілкування).

На основі всіх вищеназваних теоретичних положень нами було розроблено лінгво-дидактичну модель формування культури мовлення засобами українських народних казок (див. схему 2.1.). Розроблена модель включає в себе чотири етапи, які тісно взаємопов'язані один з одним. А саме: підготовчий, ознайомлювальний, розвивально-формуючий і заключний.

Метою першого - підготовчого етапу є добір формул мовленнєвого етикету та угрупування їх (словники-мінімуми).

Змістовий аспект роботи першого етапу передбачав ознайомлення дітей з формулами мовленнєвого етикету, які наявні в українських народних казках; відбір формул мовленнєвого етикету з текстів українських народних казок; створення словників-мінімумів. На цьому етапі реалізовувались такі принципи:

- принцип емоційно-виразного читання казки;

- принцип усвідомлення і розуміння дітьми змісту художнього твору.

принцип повторності читання казки;

Метою другого, ознайомлювального етапу було ознайомлення дітей з українськими народними казками, введення у мовлення дітей формул мовленнєвого етикету.

Змістовий аспект роботи передбачав розповідання українських народних казок, введення у мовлення дітей формул мовленнєвого етикету.

Робота здійснювалась на заняттях з розвитку мовлення, художньої літератури, під час ігор-драматизацій, при показі театрів за змістом казок. Під час роботи були реалізовані такі принципи:

- усвідомлення і розуміння змісту казки;

- ознайомлення дітей із змістом казки.

Третій, розвивально-формуючий етап передбачав розвиток і формування культури мовлення формулами мовленнєвого етикету, які наявні в українських народних казках.

Змістовий аспект роботи передбачав формування культури мовлення формулами мовленнєвого етикету, створення мовленнєвих ситуацій за змістом казок, а також самостійне використання дітьми формул мовленнєвого етикету.

Робота здійснювалась на заняттях з розвитку мовлення і художньої літератури. Принципи організації роботи на цьому етапі такі:

- емоційна насиченість занять;

- забезпечення максимальної мовленнєвої активності занять.

Четвертий, заключний етап мав на меті самостійне використання формул мовленнєвого етикету під час різних видів діяльності.

Змістовим аспектом роботи заключного етапу було подальше формування культури мовлення дітей в інсценуванні та імпровізуванні казок, іграх-драматизаціях, показах дітьми театрів, бесідах дітей з вихователем і дітьми

Робота на четвертому етапі здійснювалась у таких формах: показ театрів і вистав, ігри-драматизації, інсценування казок.

На цьому етапі реалізовувались такі принципи:

- емоційна насиченість занять;

- забезпечення максимальної мовленнєвої активності.

Змістовим аспектом роботи заключного етапу було подальше формування культури мовлення дітей в інсценуванні та імпровізуванні казок, іграх-драматизаціях, показах дітьми театрів, бесідах дітей з вихователем і дітьми

Робота на четвертому етапі здійснювалась у таких формах: показ театрів і вистав, ігри-драматизації, інсценування казок. На цьому етапі реалізовувались такі принципи:

- емоційна насиченість занять;

- забезпечення максимальної мовленнєвої активності.

- забезпечення максимальної мовленнєвої активності.

2.2.2 Методика формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку

З метою виявлення дидактичних можливостей казок щодо формування культури мовлення нами було проаналізовано збірки українських народних казок. З-поміж них: Українські народні казки/ (Упоряд: Л.Ф.Дунаєвської. - “Веселка”, 1998. ); Соціально-побутова казка (Упоряд: О.Ю.Бріциною. - К.: “Дніпро”, 1987.); Українська соціально-побутова народна казка (Упоряд: О.Ю. Бріциною. - К.: Наукова думка, 1989.)

Дібрані в процесі аналізу казкові тексти було структуровано за двома основними жанровими групами: казки про тварин і соціально-побутові казки. Орієнтовний перелік казкових текстів подано в таблиці 2.3.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 2.1 Лінгводидактична модель формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок

Таблиця 2.3

Перелік українських народних казок (формувальний експеримент)

№	Назва казки	Види казки
1	Цап та баран	Про тварин
2	Лисиця та рак	Про тварин
3	Лисичка-сестричка та вовк-панібрат	Про тварин
4	Пан Коцький	Про тварин
5	Телятко, кабан, півник, качур та вовк	Про тварин
6	Семиліточка	Соціально-побутова
7	Язиката Хвеська	Соціальна-побутова
8	Біда	Соціально-побутова
9	Калиточка	Соціально-побутова
10	Дідова дочка і бабина дочка	Соціально-побутова

Результати аналізу казкових текстів про тварин подано у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Аналіз казкових текстів про тварин

№	Назви казок	Формули мовленнєвого етикету
		Привітання, прощання	Прохання, побажання	Подяка	Ласкаво-лагідне звертання
1	Цап та баран	50	5	5	40
2	Лисиця та рак	50	-	10	40
3	Лисичка-сестричка та вовк-панібрат	40	15	5	40
4	Пан Коцький	45	5	10	40
5	Телятко, кабан, півник, качур та вовк	50	2	16	32
6	Семиліточка	60	-	-	40
7	Язиката Хвеська	30	2	2	66
8	Біда	40	7	-	53
9	Калиточка	60	-	-	40
10	Дідова дочка і бабина дочка	60	5	-	35

Як свідчить таблиця, найбільшу групу, у відсотковому співвідношенні, у казках про тварин складають формули мовленнєвого етикету - привітання та прощання. За кількісними показниками вони становлять 50% у казках “Цап та баран”, 50% - “Лисиця та рак”, 40% - “Лисичка-сестричка та вовк- панібрат”, 45% - “Пан Коцький”, 35% - “Кіт, кріт, курочка та лисиця ”.

Здебільшого це такі слова: здорові, здоров був - “Цап та баран”, “Лисиця та рак”, “Лисичка-сестричка і вовк-панібрат”; драстуй - “Теляко, кабан, півник, качур та вовк ”. Наявним у казкових текстах про тварин є ласкаво-лагідне звертання. Наприклад: “Цап та баран” - 40%, “Лисиця та рак” - 40%, “Лисичка-сестричка та вовк-панібрат” - 40%, “Пан Коцький” - 40%, “Телятко, кабан, півник, качур та вовк” - 32%. Це такі ласкаво-лагідні звертання: телятко, півнику - “Телятко, півник, качур та вовк”; лисичко, лисичко-сестричко, вовчику - “Лисиця та рак”, “Лисичка-сестричка і вовк-панібрат”, “Пан Коцький”.

Незначний відсоток у казкових текстах про тварин займають формули мовленнєвого етикету - подяка. Так у казці “Цап та баран” було зафіксовано 5% слів, “Лисиця та рак” - 10% слів, “Лисичка-сестричка та вовк-панібрат” - 5%, “Пан Коцький” - 10%, “Телятко, кабан, півник, качур та вовк” - 16%. Наприклад: дякую - “Лисичка-сестричка та вовк-панібрат”; спасибі - “Лисичка-сестричка та вовк-панібрат”.

Найменший відсоток у казкових текстах про тварин займають формули мовленнєвого етикету - прохання і побажання. Так у казці “Цап та баран” було зафіксовано 5% слів, “Лисичка-сестричка та вовк-панібрат” - 15%, “Пан Коцький” - 5%, “Телятко, кабан, півник, качур та вовк” - 2%.Це такі слова: будь ласка - “Лисичка-сестричка та вовк-панібрат”; прошу - “Цап та баран”; будь ти мені - “Пан Коцький”.

На першому підготовчому етапі нами було розроблено словники-мінімуми до кожної казки.

Проілюструємо прикладами.

Словник-мінімум до української народної казки “Цап та баран”

цап, баран, здорові, молодці, приятелі, славна компанія, думати-гадати, ломака, курінь, ковтунуватий вовк, ворожити, міркувати, ворожбите, пили по дорозі закурились.

Словник-мінімум до української народної казки “Лисиця та рак”

клешні точить, здоров був, з тим днем, що сьогодні, косовиця, сім літ по воду ходив, та й ту на порозі розлив, брехня, наввипередки, осичка, узлісся, учепившись, вподовж поля, чимчикує, чи то ж видано.

Словник-мінімум до української народної казки “Пан Коцький”

не здужав, дурно буду годувати, навіщо він мені здався, лисичка-сестричка, пан Коцький, чоловік, жінка, дикий кабан, закуска, неповороткий, лисиччина нора, хмиз, кущ, вражого батька син, ізліз, аж за ушима лящить, простягсь, навтіки, подерся, не здержало, сердешний, схопилися, дременуть.

Словник-мінімум до української народної казки «Язиката Хвеська»

язика за зубами держати, на язик швидка, довгий язик, розплеще, трохи не лантух, припхнувся, диво, зроду-віку такого дива не бачила, ятір, верша, контора, такий-сякий, налаяв, не сповна розуму, наплете, відбрешешся, хльост, балакати, економ, орати, скарб, панщина.

Словник-мінімум до української народної казки «Калиточка»

пара волів, віз, ярмарок, малига, сів верхи, видимо-невидимо, здоров, калиточка, перевіз, плата, валка, чумаки, побитись об заклад, крашаночки, пір'я.

При плануванні роботи на заняттях з художньої літератури рівномірно розподілялось уведення формул мовленнєвого етикету, але не більше 7 слів на кожному занятті. Насамперед було складено заняття „У світі ввічливих слів”. Проілюструємо прикладом з художньої літератури.

Заняття з художньої літератури “У світі ввічливих слів”

Мета: дати дітям поняття про ввічливість, про ввічливу форму поведінку. Виховувати в дітей бажання бути ввічливими, культурними.

Словник: ввічливість, чуйність, брутальність, чемно, будь ласка, будьте ласкаві, дозвольте, вибачте, прошу вибачення, безкультурність, дозвольте.

Щодня ви зустрічаєте велику кількість людей - на вулиці, у дитячому саду, у дворі й т.д. Важливо, щоб жоден з них не пошкодував про зустріч з вами, нехай навіть самої короткої, не образився на вас.

Культурна людина завжди й скрізь ввічлива, уважна, чуйна зі знайомими й незнайомими людьми. Їй завжди важливо, що про неї подумають навколишні. Вона не дозволить, щоб у її присутності когось ображали або грубо розмовляли.

Ніщо не обходиться нам так дешево й не цінується дорого, як ввічливість - ці слова ви повинні завжди пам'ятати.

Які ввічливі слова ви знаєте? (“будьте ласкаві”, “будь ласка”, ”дозволите”, ”прошу вибачення”, ”дозвольте” і т.д.). Ці слова ніколи не перестають подобатися. Ввічливість - те, без чого не можна обійтися, як без повітря. Ніколи не відповідайте сваркою на сварку, брутальністю на брутальність. Пам'ятайте! Ввічливість - кращі ліки від злості, брутальності, безкультурності.

Сьогодні до нас у гості прийшла лялька Маша. Назвіть мені будь ласка, з якої казки потрапила до нас Маша? Які казки ви знаєте, де дівчинку звали Маша? (“Маша і ведмідь”, ”Три ведмеді”,”Морозко” та ін.). Вона йшла через ліс і заблукала, потрапила до нас. Давайте допоможемо їй знайти дорогу до будинку.

Казка демонструється на фланелеграфі: фігурки дерев, будинку прикладаються на поле фланелеграфа. Лялька Маша, фігурки звірів - площинні. У процесі розвитку сюжету фігурками діє дорослий - вихователь.

Маша: “Діти, допоможіть мені потрапити додому!”

Вихователь: “Маша! Ти звертаєшся не чемно. Діти, підкажіть Маші, як потрібно попросити.” (Маша повинна спочатку привітатися. Потім сказати чарівне слово - “будь ласка”.)

Маша повторює своє прохання чемно.

Вихователь: ”Пішла Маша по стежці, що ви їй вказали, і зустріла на стежці ведмедика. ”

Маша: “Іди, ведмежа, з моєї дороги, дай мені пройти.”

Вихователь: “А ведмежа стоїть вперто й не йде. Діти, як ви думаєте, чому?”

Діти допомагають Маші чемно попросити ведмедика: “Ведмежа, здраствуй, дай мені пройти, будь ласка.” Або: “Дозволь мені, будь ласка, пройти”.

Ведмежа: “Проходь, будь ласка, Маша”.

Вихователь: “Маша пішла далі по стежці, а навколо було стільки гарних квітів, що вона вирішила зібрати букет і заблукала. Злякавшись, Маша заплакала. Раптом на верхівках дерев вона побачила білочок.”

Маша: “Попрошу я їх допомогти моєму лиху. Як же мені попросити, щоб вони мені не відмовилися допомогти? Пригадаю я слова, які мені підказали діти. Здрастуйте, білочки! Будьте люб'язні, допоможіть мені, будь ласка, знайти дорогу до будинку!”

Білочки: здрастуй, Маша! Ми живемо поруч із твоїм будинком, на узліссі й покажемо тобі дорогу, іди за нами!”

Вихователь: “Білочки перестрибували з дерева на дерево, а Маша йшла за ними по траві й вийшла на стежку. А от і будинок!”

Маша: “Спасибі дітям, допомогли мені, підказали дивні чарівні слова”.

Вихователь: “Діти, чому Маша вирішила, що ці слова чарівні? Як ще ми називаємо ці слова? Назвіть мені їх. Нехай ці слова завжди звучать у вашій мові, стануть ваші для вас”.

Дидактична гра “Назви лагідно”

Мета: Вправляти дітей у називанні імен дітей, героїв казки у ласкаво-лагідній формі.

Хід гри: Вихователь називає дітям знайомих героїв казок (лисиця, вовк, заєць) і пропонує назвати їх. Потім теж саме вихователь пропонує повторити тільки з іменами дітей.

- Діти, я буду називати вам героїв знайомих вам казок, а ви повинні назвати їх у ласкаво-лагідній формі.

- Вовк.

- Вовчик.

- Лиса.

- Лисичка.

2.3 Порівняльна характеристика рівнів засвоєння формул культури мовлення дітьми старшого дошкільного віку на етапі констатувального і порівняльного експерименту

Прикінцевий етап дослідження передбачав вивчення ефективності розробленої методики формування культури мовлення старших дошкільників засобами українських народних казок. З цією метою було проведено підсумкові зрізи для виявлення рівнів вживання дітьми формул мовленнєвого етикету. Дітям контрольної і експериментальної груп були надані завдання до кожного з виокремлених критеріїв і рівнів, аналогічні тим, що надавалися на констатувальному етапі експерименту.

Перш за все було виявлено кількісні і якісні зміни рівнів вживання формул культури мовлення за змістом казок.

Кількісні порівняльні дані рівнів вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казок поданого в таблиці 2.5.

За даними таблиці, в експериментальній групі підвищився рівень вживання формул мовленнєвого етикету. Так, високого рівня вживання формул культури мовлення досягли 22,5 % дітей (до цього високий рівень був зовсім відсутній). За експериментальними даними значно збільшилась кількість дітей експериментальної групи, які перебували на достатньому рівні вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казкових текстів: стало 59,7 % (до навчання було 17).

Середній рівень вживання формул культури мовлення - 17,8% дітей (а було 32,5%). Як видно з таблиці, низького рівня вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казкових текстів немає. До навчання (50,5%).

Таблиця 2.5

Порівняльні дані рівнів вживання дітьми формул культури мовлення за змістом казкових текстів (у %)

Етапи експерименту	Групи	Рівні
		Високий	Достатній	Середній	Низький
Констатувальний	ЕГ	-	17	32,5	50,5
	КГ	-	13,7	25,6	60,7
Контрольний	ЕГ	22,5	59,7	17,8	-
	КГ	4	29,5	15	51,5

Щодо контрольної групи, то на прикінцевому етапі були зафіксовані не дуже значні позитивні зміни, 4% дітей були на високому рівні вживання формул мовленнєвого етикету (на констатувальному етапі рівень був зовсім відсутній). Достатній рівень вживання етикетних формул у 29,5% дітей контрольної групи (було 13,7).

Середнього рівня досягли 15% дітей (до навчання 25,6%). У багатьох дітей (51,5%) було зафіксовано низький рівень вживання формул мовленнєвого етикету (на констатувальному етапі було 60,7%).

Проілюструємо прикладами виконання експериментальних завдань дітьми експериментальної групи на прикінцевому та констатувальному етапах дослідження.

Завдання „Доповни казку”

Максим Ф. (констатувальний зріз)

Частковий переказ дитиною казки „Рукавичка”. „Ішов дід лісом і загубив рукавичку. Бігла мишка, залізла в рукавичку і стала там жити. Ось припригала жабка і питає:

А хто, в цій рукавичці живе?

Мишка-шкряботушка, а ти хто?

А я, жабка-скрекотушка, пусти мене будь ласка.

Заходь.

Ось біжить зайчик побачив рукавичку та й питає :

Хто в цій рукавичці живе?

Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка а ти хто?

А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене. (середній рівень).

Максим Ф. (прикінцевий зріз)

Ішов дід лісом, та й випадково загубив рукавичку. Ось біжить мишка, залізла в рукавичку та й каже:

Якщо можна, я тут буду жити!

Тут плигає жабка та й питає:

Доброго дня, це я мишка-шкряботушка. Можно дізнатися хто ти?

Жабка-скрекотушка. Пусти й мене до себе будь ласка!

Добре, будь ласка заходь!

От вже їх двоє. Тут біжить зайчик, побачив рукавичку та й питає:

Здраствуй, хто в цій рукавичці живе?

Здраствуй, це я мишка-шкряботушка, я жабка-скрекотушка. А ти хто?

А я зайчик-побігайчик. Пустіть мене будь ласка до себе.

Добре, заходь. (достатній рівень).

Любов А. (констатувальний зріз)

Йшов дід лісом, і загубив рукавичку. Ось біжить мишка, залізла в рукавичку та й каже:

Я буду тут жити!

Ось прибігла жабка і питає:

Здраствуйте, а хто в цій рукавичці?

Це я, мишка-шкряботушка. Скажи а хто ти?

Жабка-скрекотушка. Пусти й мене будь ласка!

Іди до мене жити.

От і стали вони жити удвох. Ось біжить зайчик, побачив рукавичку тай питає:

Здрастуйте, а хто в рукавичці живе?

Мишка -шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

А я зайчик побігайчик. Пустіть і мене, будь ласка.

Добре іди. (достатній рівень).

Любов А. (прикінцевий зріз):

Одного разу йшов дід лісом, а за ним собачка, і загубив дід рукавичку. От тут біжить мишка, залізла в рукавичку та й каже:

Як добре, тут я буду жити!

Ось пригає жабка та й питає:

Доброго дня, а хто в цій рукавичці?

Здрастуйте, це я мишка-шкряботушка, а ти хто?

А я жабка-скрекотушка. Пусти мене жити до себе!

Звісно, заходь, я рада тебе прийняти!

Ось їх уже двоє. Тут біжить зайчик, прибіг до рукавички та й типає:

Вітаю вас, а хто в рукавичці живе?

Доброго дня! Це я мишка-шкряботушка, і я жабка-скрекотушка, а можна дізнатися хто ти?

А я зайчик-побігайчик. Якщо я не буду зайвим пустіть і мене до себе у рукавичку будь ласка.

Добре, ми з радістю тебе приймаємо (високий рівень).

Висновки до 2 розділу

Отже, результати дослідження підтверджують ефективність запропонованої експериментальної методики формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок.

Було встановлено послідовні стадії формування культури мовлення, а саме: 1) вибір формул мовленнєвого етикету з українських народних казок та їх угрупування у словники-мінімуми; 2) пояснення значення дібраних етикетних формул для спілкування і усвідомлення дітьми ролі формул культури мовлення в українських народних казках; 3) ознайомлення дітей з українськими народними казками, аналіз казок; 4) збагачення мовлення дітей формулами мовленнєвого етикету в мовленнєвих ситуаціях; 5) закріплення набутих навичок у процесі виконання творчих завдань (ігри-драматизації, інсценування).

Під час дослідження було визначено тенденції засвоєння формул мовленнєвого етикету старшими дошкільниками: 1) ефективність засвоєння етикетних формул залежить від рівня розуміння дітьми значення лексики казкових текстів і значення етикетних формул у казкових текстах; 2) темпи засвоєння формул мовленнєвого етикету залежать від змістового насичення мовленнєвих вправ, ігрових ситуацій, запропонованих дітям; 3) міцність засвоєння формул культури мовлення залежить від систематичного використання їх у різних видах діяльності дітей.

В ході експериментального дослідження нами були визначені рівні формування культури мовлення старших дошкільників і критерії оцінки культури мовлення. У критерії оцінки культури мовлення було закладено показники, які складають основу культури мовлення. Результати контрольного експерименту виявили суттєві позитивні зміни в показниках формування культури мовлення. Якщо у процесі констатувального експерименту видно, що високий рівень вживання формул етикету зовсім відсутній, то під час контрольного етапу у експериментальної групи дітей високий рівень становив 22,5% дітей. За даними експерименту значно збільшилась кількість дітей експериментальної групи, які були на достатньому рівні вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казок: стало 59,7% (до навчання було 17%). На середньому рівні під час констатувального етапу в експериментальній групі перебувало 32,5% дітей, то контрольний етап засвідчує, що на середньому рівні в експериментальній групі залишилось 17,8 % дітей. З експерименту видно, що низького рівня вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казок не зафіксовано. До навчання (50,5%).

Отже, експериментальне дослідження дозволило дійти висновків, що розроблена нами методика і визначені педагогічні умови виявились ефективними у формуванні культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок.



Висновки

Культура мовлення - це вміння правильно говорити, добирати мовні засоби відповідно до мовленнєвої ситуації.

Культура мовленнєвого спілкування - це вміння користуватися формулами мовленнєвого етикету.

Українська народна казка - це один з найпопулярніших фольклорних жанрів, у якому події, що відбуваються, є вигаданими, не реальними, фантастичними.

Метою розповіді казки є навчити дітей розрізняти зло і добро, правду і кривду. Казка виховує у дітей почуття справедливості, гідності, чесність, повагу до інших людей.

Казка, що дійшла до нашого часу як прекрасне надбання минулого, як багатющий арсенал образів, що втілюють глибоку виховну ідею, водночас є живим складником сучасного культурного процесу. Народна казка потрібна кожній дитині як духовний хліб, який ніколи не приїдається. Кожна казка має на меті повчання малюків, як потрібно вести себе в певній ситуації, застерігає від неправильних дій.

Формування культури мовлення засобами української народної казки є дуже актуальною темою у наш час.

У процесі експериментальної роботи було розроблено лінгводидактичну модель формування культури мовлення старших дошкільників засобами української народної казки. Розроблена модель обіймала чотири взаємопов'язаних етапи: підготовчий, ознайомлювальний, розвивально-формуючий і заключний. Кожний етап мав певну мету, зміст і принципи роботи.

Перший, підготовчий етап мав на меті добір етикетних формул та їх угрупування (словники-мінімуми). Змістом першого етапу було ознайомлення дітей мовленнєвого етикету, що наявні у казкових текстах, відбір етикетних формул з казкових текстів, створення словників-мінімумів. Робота реалізовувалась за такими принципами: принцип емоційно-виразного читання казки; принцип усвідомлення і розуміння дітьми змісту казки; принцип повторності читання твору.

Метою другого, ознайомлювального етапу було ознайомлення дітей з казками і введення у мовлення дітей формул мовленнєвого етикету. Змістом роботи на цьому етапі було розповідання українських народних казок, введення формул мовленнєвого етикету у мовлення дітей. Під час роботи було реалізовано такі принципи: усвідомлення і розуміння змісту казки; ознайомлення дітей із змістом казки.

Третій, розвивально-формуючий етап мав на меті розвиток і формування культури мовлення формулами мовленнєвого етикету, які наявні в українських народних казках. Змістом цього етапу було створення мовленнєвих ситуацій за змістом казок, самостійне використання дітьми формул мовленнєвого етикету. На третьому етапі робота здійснювалась за такими принципами: емоційна насиченість занять; забезпечення максимальної мовленнєвої активності занять.

Четвертий, заключний етап передбачив самостійне використання етикетних формул під час різних видів діяльності. Зміст роботи був таким: подальше формування культури мовлення дітей в інсценуванні та імпровізуванні казок, іграх-драматизаціях, показами дітьми театрів. На останньому етапі реалізовувались такі принципи: емоційна насиченість занять; принцип забезпечення максимальної мовленнєвої активності.

Розроблена лінгво-дидактична модель дала змогу провести цілеспрямовану, поетапну змістовну роботу з формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Українська народна казка являється ефективним засобом формування культури мовлення дітей. Про це свідчать отримані позитивні результати проведеного дослідження. Проведена методика дала змогу прослідкувати значні зміни у рівнях засвоєння дітьми формул мовленнєвого спілкування.

За даними експерименту в експериментальній групі значно підвищився рівень вживання формул мовленнєвого етикету. Високий рівень вживання етикетних формул зафіксовано у 22,5% дітей (до проведення методики високий рівень був відсутній). За результатами експерименту видно, що значно збільшилась кількість дітей експериментальної групи, які знаходяться на достатньому рівні: стало 59,7% (до навчання - 17%). Якщо під час констатувального етапу у експериментальній групі на середньому рівні знаходилось 32,5% дітей, то контрольний експеримент показав, що в експериментальній групі залишилось 17,8 % дітей. Низького рівня вживання формул мовленнєвого етикету не зафіксовано. до проведення методики (50,5%).

Щодо контрольної групи, то на прикінцевому етапі були зафіксовані незначні позитивні зміни, 4% дітей перебували на високому рівні (на констатувальному етапі він був зовсім відсутній). Достатнього рівня вживання формул мовленнєвого етикету досягли 29,5 % дітей контрольної групи (було 13,7 %). Середній рівень вживання формул мовленнєвого етикету засвідчили 15% дітей (до навчання 25,6%). У значної частини дітей (51,5%) було виявлено низький рівень (на констатувальному етапі було 60,7%).

Отже, отриманні результати дослідження свідчать про ефективність проведеної нами експериментальної методики формування культури мовлення засобами української народної казки.

Завдяки результатам проведеної нами роботи можна сказати, що українська народна казка дійсно являється ефективним засобом формування культури мовлення.

Размещено на Allbest.ru