Вивчення вставних і вставлених конструкцій

Педагогічний аспект спрямований на виховання мовної особистості, що продукує рідну мову, виявляючи знання про вставні та вставлені конструкції, мовне чуття й уміння користуватися ними.

ІІІ. Психологічний аспект. Цей аспект є надзвичайно важливим, адже має на меті:

1) визначення учителем психологічних засад та чинників опрацювання вставних і вставлених конструкцій на уроках;

2) створення сприятливих психологічних умов процесу навчання за компетентнісним підходом;

3) побутування психічних можливостей особистості, яка здобуває знання, формує вміння й навички в системі мовної освіти на компетентнісній основі;

4) розвиток потреби усвідомлено й доцільно використовувати вставні та вставлені конструкції у мовленні;

5) формування стабільних комунікативних умінь та навичок.

ІV. Моральний аспект передбачає активізацію національної свідомості учнів. Під час вивчення вставних і вставлених конструкцій школярі повинні усвідомити їхню роль у функціонуванні української мови, адже для справжнього патріота рідна мова - нетлінне знаряддя духовної культури.

V. Естетичний аспект. Моральний аспект тісно пов'язаний з естетичним. Відомо, що мова займає провідне місце в естетичному вихованні учнів. Засвоюючи вставні та вставлені конструкції, вони переконуються в багатстві і красі виражальних засобів української мови, вчаться мислити і висловлюватися не тільки правильно, але й красиво, приємно. Естетичність виявляється і в якостях мовлення, які учні засвоюють разом із відповідними нормами (наприклад, інтонування та правопис речень зі вставними та вставленими конструкціями).

Крім традиційних, на нашу думку, слід виокремити й додаткові аспекти. Так, вагоме значення відводимо комунікативно-діяльнісному аспекту.

Шкільний курс української мови є комунікативно спрямованим і зорієнтованим передусім на формування в учнів умінь і навичок вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови в усіх видах мовленнєвої діяльності. Відтак, у ході вивчення вставних і вставлених конструкцій учні повинні:

1) визначати закономірності функціонування цих конструкцій;

2) знати особливості їх пристосування до мовленнєвої ситуації й комунікативної мети;

3) володіти правилами мовленнєвої поведінки в різних умовах спілкування.

Саме комунікативно-діяльнісний аспект сприяє формуванню в школярів умінь комунікативно доцільно користуватися цими засобами мови.

Зауважуємо, під час вивчення вставних і вставлених конструкцій варто дотримуватися і культурологічного, народознавчого, етнопедагогічного та ін. аспектів (особливо для відбору текстового матеріалу).

У той же час не слід відкидати і формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний і комунікативний аспекти речення, позаяк вставні та вставлені конструкції так чи так уходять у реченнєвий механізм української мови.

Отже, опрацювання вставних і вставлених конструкцій з урахуванням того чи того аспекту впливає на весь процес вивчення української мови, яку в сучасній школі потрібно розглядати всебічно, цілісно, в сукупності всіх її граней, виявів, на доступному рівні для учнів різних вікових груп.

Висновки до розділу ІІ Вивчення вставних і вставлених конструкцій доцільно здійснювати як в умовах урочної, так і позакласної роботи.

Особливості опрацювання цих одиниць на уроках української мови передбачає паралельне набуття учнями теоретичних і практичних знань і відповідних умінь.

Доведено, форми, методи і прийоми роботи на уроках із вивчення вставних і вставлених конструкцій надзвичайно різноманітні. Вони добираються залежно від віку і підготовки учнів, теми і мети заняття. Під час опрацювання вставних і вставлених одиниць найефективнішими є короткі, цікаві розповіді вчителя, повідомлення учнів реферативного характеру, інформації про наслідки збору матеріалу з художньої літератури, спостереження над спеціально підібраними й продемонстрованими мовними явищами з наступними висновками, цікаві бесіди, вправи, лабораторні роботи, мовні рольові ігри, добирання до них матеріалу тощо.

Для поглибленого вивчення вставних і вставлених конструкцій пропонуємо розглядати їх і в позакласній роботі. За таких умов осібне місце відводимо дослідницькій роботі учнів (наприклад, підготовка й представлення доповідей на заняттях мовознавчого гуртка, написання науково-дослідницьких робіт тощо).

Такі види роботи не тільки розкривають особливості функціонування вставних і вставлених конструкцій в українській мові, але й розвивають ініціативу, кмітливість, творчу думку школярів.

Як в урочній, так і в позакласній роботі над вивченням вставних і вставлених конструкцій учителеві слід ураховувати такі аспекти: лінгвістичний, педагогічний, психологічний, моральний, естетичний, комунікативно-діяльнісний, культурологічний, народознавчий, етнопедагогічний та ін.

Оскільки вставні та вставлені конструкції активно функціонують у реченнєвому масиві, то варто враховувати ще й формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний і комунікативний аспекти самого речення.



ВИСНОВКИ

Основна мета вивчення вставних і вставлених конструкцій у шкільному курсі української мови полягає у формуванні повноцінної мовної особистості. Цьому сприяють системність і послідовність у їх опрацюванні. Розгляд таких одиниць має вагоме значення для учнів, позаяк школярі набувають не тільки необхідних теоретичних знань з окресленої теми, але й оволодівають практичними уміннями їх використання у власному мовленні та засвоюють відповідні норми літературної мови, елементи стилістики, а також формують пунктуаційні навички та навички виразного читання. Разом із тим учні поглиблюють свої знання з лексики, фонетики, морфології та орфографії.

Поглиблений аналіз програм і підручників показав, що вивчення вставних і вставлених конструкцій є складним для учнів, оскільки на їх опрацювання відводиться дуже мало годин. Однак, зауважуємо, позитивним моментом є те, що автори програм і підручників раціонально підійшли до структурування та подачі навчального матеріалу.

Специфіка вивчення вставних і вставлених конструкцій у шкільному курсі української мови полягає у їх розгляді як в умовах урочної, так і позакласної роботи. Тому другий розділ пропонованого курсового дослідження спрямований на розкриття методики опрацювання цих одиниць у сучасній школі. Зокрема, визначено, що оптимальними методами та прийомами у вивченні вставних і вставлених конструкцій є: розповіді та пояснення вчителя, доповіді учнів, спостереження над спеціально підібраними й продемонстрованими вставними та вставленими конструкціями з наступними висновками, бесіди, мовознавчі дослідження, мовні ігри тощо. В умовах позакласної роботи вагоме місце відводимо науково-дослідницькій роботі. При цьому вчителеві слід ураховувати традиційні й додаткові аспекти шкільної методики вивчення синтаксису, а також різні аспекти дослідження речення.

Перспективи подальших досліджень полягають у розкритті методики інтерактивного вивчення вставних і вставлених конструкцій у школі.

З'ясовано, що в процесі роботи зі вставними та вставленими конструкціями учні мають спиратися на здобуті знання про структуру простого речення. Школярі навчаться швидко розпізнавати означені одиниці в тому разі, якщо вони на відмінно засвоїли смислові значення кожного другорядного члена речення, а також коли в них уже сформовані вміння правильно групувати слова в реченні і визначати їхній граматичний зв'язок (узгодження, керування, прилягання). Методисти одностайні в тому, що тільки на основі цих знань і вмінь учні зможуть без проблем засвоїти головні особливості вставних і вставлених одиниць.

Визначено, що оптимальними методами та прийомами у вивченні вставних і вставлених конструкцій є: розповіді та пояснення вчителя, доповіді учнів, спостереження над спеціально підібраними й продемонстрованими вставними та вставленими конструкціями з наступними висновками, бесіди, мовознавчі дослідження, мовні ігри тощо.

Під час опрацювання вставних і вставлених конструкцій в умовах позакласної роботи вагоме місце відводимо науково-дослідницькій роботі. При цьому вчителеві слід ураховувати традиційні й додаткові аспекти шкільної методики вивчення синтаксису, а також різні аспекти дослідження речення.

Найоптимальнішою формою для опрацювання вставних і вставлених конструкцій в позаурочний час є гурткові заняття. Досить правомірним є їхнє вивчення і в процесі написання учнями науково-дослідницьких робіт.

Водночас, зауважуємо, що вчитель не повинен обмежуватися тільки цими видами позакласної діяльності. Доцільними будуть і проведення різноманітних мовних вечорів, випуск стінгазети, участь у мовознавчих конкурсах, олімпіадах тощо.

Перспективи подальших досліджень полягають у розкритті методики інтерактивного вивчення вставних і вставлених конструкцій у школі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аникин А. И. Вставные конструкции как компонент предложения / А. И. Аникин // Русский язык. Ученые записки МОПИ им. Н. К. Крупской. - М., 1967. - Т. 197. - Вып. 13. - С. 247-258.

2. Висоцький А. В. З історії вивчення вставних і вставлених частин речення / А. В. Висоцький // Система і структура східнослов'янських мов. - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 1998. - С. 218-223.

3. Войтова О. А. Парентетичні елементи в аспекті перекладу / О. А. Войтова, Т. В. Крилова. - Режим доступу: http://intkonf.org/voytova-oa-krilova-tv-parentetichni-elementi-v-aspekti-perekladu/ (дата звернення: 12.10.2014).

4. Глазова О. Матеріали до уроків української мови у 8 класі / О. Глазова, Т. Косян. - К.: КМІУВ ім. Б. Грінченка, 1994. - 65 с.

5. Греков В. Ф. Пособие для занятий по русскому языку в старших классах средней школы / В. Ф. Греков, С. Е. Крючков, Л. А. Чешко. - 13-е изд. - М.: Просвещение, 1964. - 272 с.

6. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / І. М. Дичківська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.

7. Житар І. В. Структура та стилістичні функції вставлених конструкцій у науковому і публіцистичному стилях української літературної мови: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / І. В. Житар. - К., 2011. - 19 с.

8. Жученко Д. І. Інтонаційні особливості вставлених конструкцій в залежності від їх синтаксичної структури / Д. І. Жученко // Мовознавчі студії. - К.: Наукова думка, 1976. - С. 85-90.

9. Загнітко А. Семантика і прагматика вставлених одиниць в українському реченні / А. Загнітко // Вісник Львівського університету. Серія: Філологічна, 2000. - Вип. 28. - С. 301-309.

10. Загнітко А. П. Український синтаксис (Науково-теоретичний і навчально-практичний комплекс): навч. посібник / А. П. Загнітко. - К.: ІЗМН, 1996. - Ч. 2. - 240 с.

11. Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. ІІ частина / Б. М. Кулик. - К.: Радянська школа, 1961. - 286 с.

12. Мамалига А. Рівні текстового виокремлення вставних і вставлених конструкцій (на матеріалі газет) / А. Мамалига // Вісник Київ. ун-ту ім. Т. Шевченка. - Серія: Журналістика. - К., 1997. - Вип. 4. - С. 239-248.

13. Методика викладання української мови в середній школі / За ред. І. С. Олійника. - К.: Вища школа, 1989. - 386 с.

14. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / М. І. Пентилюк, С. О. Караман, О. В. Караман, О. М. Горошкіна, З. П. Бакум, М. М. Барахтян, І. В. Гайдаєнко, А. Г. Галетова, Т. В. Коршун, А. В. Нікітіна, Т. Г. Окуневич, О. М. Решетилова; за ред М. І. Пентилюк. - К.: Ленвіт, 2004. - 400 с.

15. Науменко Є. І. Уроки української мови / Є. І. Науменко. - Х.: Основа, 2005. - 320 с.

16. Плиско К. М. Викладання синтаксису української мови / К. М. Плиско. - К.: Радянська школа, 1978. - 182 с.

17. Плиско К. М. Теорія і методика навчання української мови в середній школі / К. М. Плиско. - Х.: ХДПУ, 2003. - 114 с.

18. Плющ Н. К. Інтонація вставності в українській мові / Н. К. Плющ. - К.: Наукова думка, 1976 - 132 c.

19. Приймак А. Мовні засоби реалізації експресивності та емоційності у щоденникових текстах на синтаксичному рівні (на матеріалі «Дневника» Т. Г. Шевченка) / А. Приймак // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - Вип. № 21. - 2010. - С. 245-250.

20. Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Медушевського. - К.: Вища школа, 1975. - 398 с.

21. Сучасна українська літературна мова: підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. - 7-ме вид., стер. - К.: Вища школа, 2009. - 430 с.

22. Тихомиров В. Разграничение вводных и вставных конструкций в современном русском языке / В. Тихомиров // Русский язык в школе. - 1963. - № 6. - С. 100-102.

23. Турчак О. М. З історії вивчення вставлених конструкцій як синтаксичної категорії структурно-комунікативного рівня / О. М. Турчак // Вісник Дніпропетровського університету: науковий журнал. Серія: Мовознавство. - Дніпропетровськ, 2011. - Вип. 17. - Т. 3. - С. 160-166.

24. Українська мова. 5-12 класи / Авт.: Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф; за ред. Л. В. Скуратівського. - К.: Ірпінь: Перун, 2005. - 176 с.

25. Христіанінова Р. О. Просте речення в шкільному курсі української мови / Р. О. Христіанінова. - К., 1991. - 144 с.

26. Чинченко Е. Н. Методика преподавания вводных и вставных конструкций в школе / Е. Н. Чинченко. - Режим доступу: http://ya-uchitel.ru/load/russkij_jazyk_i_literatura/raznoe/metodika_prepodavanija_vvodnykh_i_vstavnykh_konstrukcij_v_shkole/109-1-0-6839 (дата обращения: 11.10.2014).

27. Шабельник Т. М. Українська мова. 8 клас: плани-конспекти уроків (для шкіл з українською мовою навчання) / Т. М. Шабельник. - Х.: Ранок, 2011. - 272 с.

28. Шевцова Л. Формування синтаксичних умінь та навичок (на основі творчості Т. Шевченка) / Л. Шевцова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - 2010. - № 21. - С. 323-332.

29. Шульжук К. Синтаксис української мови: підручник / К. Шульжук. - К.: Академія, 2004. - 397 с.

30. Ющук І. П. Українська мова / І. П. Ющук. - К: Либідь, 2004. - 640 с.



ДОДАТОК

Урок №

Дата:

Клас: 8.

Тема: Вставні слова (словосполучення, речення), розділові знаки при них

Лексична тема: Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш

Мета:

1) активізувати та поглибити знання учнів про вставні та вставлені конструкції, удосконалювати вміння визначати вставні конструкції у реченнях, правильно інтонувати такі речення, уживати розділові знаки, доречно й правильно використовувати в мовленні вставні компоненти;

2) розвивати критичне мислення; сприяти реалізації інтелектуальних можливостей учнів, розвивати їхню емоційну сферу;

3) виховати в учнів активну життєву позицію, прагнення вдосконалювати себе, своє мовлення, орієнтувати їх на загальнолюдські та національні ідеали.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи та прийоми: слово вчителя, розповідь учителя з елементами лекції, робота з текстом, «Творче конструювання», «Мозковий штурм», «Мікрофон», бесіда, індивідуальна робота учнів.

Унаочнення і ТЗН: мультимедійна система, таблиці, дидактичний матеріал, комп'ютер, аудіомагнітофон.

Міжпредметні зв'язки:

українська література: вставні слова в художніх творах;

музика: створення творчої атмосфери за допомогою музичних творів.

Внутрішньопредметні зв'язки:

синтаксис: уживання відповідних розділових знаків у реченнях зі вставними та вставленими конструкціями.

Список використаних джерел:

1. Плиско К. М. Викладання синтаксису української мови / К. М. Плиско. - К.: Радянська школа, 1978. - 182 с.

2. Науменко Є. І. Уроки української мови / Є. І. Науменко. - Х.: Основа, 2005. - 320 с.

3. Шабельник Т. М. Українська мова. 8 клас: плани-конспекти уроків (для шкіл з українською мовою навчання) / Т. М. Шабельник. - Х.: Ранок, 2011. - 272 с.

План уроку:

І. Організаційний момент (2 хв.).

IІ. Повідомлення теми й мети уроку (3 хв.).

ІІІ. Актуалізація опорних знань (10 хв.).

IV. Основна частина уроку (23 хв.).

V. Підведення підсумків уроку. Оцінювання (5 хв.).

VI. Пояснення домашнього завдання (2 хв.).

Епіграф:

Сьогодні я маю право назвати щасливим: я пізнав творчу радість.

(Л. Д. Дмитренко).

Хід уроку

І. Організаційний момент

На дошці запис «Класна робота», проекція епіграфу уроку. Учні підготували робочі місця. Урок починається в чистому провітреному класі.

1. Вітання

Учитель: Доброго ранку, діти. Сідайте, будь ласка. Бачу, у вас чудовий настрій і ви готові розпочати урок.

Зверніть увагу на епіграф сьогоднішнього заняття. А чи відчуєте ви себе щасливими? Про це ми дізнаємося в кінці уроку.

IІ. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель: На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося зі стилістичними функціями вставних слів і словосполучень в реченні, видами вставних слів і словосполучень за значенням, навчимося знаходити в тексті вставні слова і словосполучення, визначати їхню стилістичну роль у мовленні, складати речення зі вставними словами та словосполученнями.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

Учитель: Знання синтаксису й пунктуації є необхідною умовою загальної грамотності. Недарма ми приділимо увагу вставним і вставленим конструкціям.

Цікава ця тема тим, що саме вставні компоненти знаходяться в реченні поза граматичним зв'язком, а отже, не є членами речення, граматично не пов'язані з іншими словами, хоча й мають змістовий зв'язок із реченням.

Щоб активізувати знання, здобуті вами в попередніх класах, давайте попрацюємо з таблицею.

ВСТАВНІ ТА ВСТАВЛЕНІ СИНТАКСИЧНІ КОМПОНЕНТИ
ЩО МИ ЗНАЄМО?	ЩО ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ?	ЩО ДІЗНАЛИСЯ
Ми знаємо, що…	Ми хочемо дізнатися…

Учитель до дошки викликає учнів, які почергово заповнюють першу колонку таблиці.

Орієнтовні записи учнів, що вони знають про вставні та вставлені конструкції:

1) вставні слова (словосполучення) виражають ставлення мовця до висловленої ним думки;

2) за семантикою вставні слова виражають:

· упевненість або невпевненість у тому, що повідомляється;

· почуття мовця (радість, задоволення, співчуття, здивування, обурення та ін.);

· зв'язок думок, послідовність викладу;

· джерело повідомлення;

· привернення уваги.

3) вставні слова граматично не пов'язані зі словами в реченні;

4) зв'язок вставних конструкцій з реченням здійснюється за допомогою інтонації;

5) за складом компонентів виділяють вставні слова, словосполучення, речення;

6) вставні конструкції приєднуються до речення без сполучників або за допомогою сполучників сурядності (і, а) чи підрядності (як);

7) місце розташування вставних конструкцій у реченні довільне;

8) не бувають вставними слова навіть, майже, приблизно, принаймні, все-таки, мовби, неначе, нібито.

Учитель: Я бачу, ви багато знаєте про вставні компоненти, але не про вставлені конструкції. Тому, щоб знання ваші були більш повними, пропоную перейти до другої колонки таблиці, яка називається «Ми хочемо дізнатися». Сформулюйте питання, які сьогодні вважаєте за потрібне з'ясувати.

Учитель до дошки викликає учнів, які почергово заповнюють другу колонку таблиці.

Орієнтовні записи учнів, що вони хочуть дізнатися:

1. У чому відмінність між вставленими і вставними компонентами?

2. Чи завжди вставні слова виділяються комами?

3. У чому синтаксично-пунктуаційна відмінність між вставними словами та однозвучними з ними протиставними сполучниками сурядності?

4. Якими розділовими знаками виділяють на письмі вставлені компоненти?

5. Як мовленнєвий контекст та стиль спілкування впливають на вживання вставних конструкцій?

IV. Основна частина уроку

1. Розповідь учителя з елементами лекції

Учитель: Як ми вже з вами згадували, вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки.

У реченні вставні слова виділяються комами. Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони не виділяються комами: Десь далеко, мабуть під Черніговом, глухо гули гармати (О. Десняк).

Якщо при вставних словах є сполучники, які до них належать, то вони виділяються разом зі сполучником: А може, власне, і не в тому справа (Л. Костенко).

Якщо ж сполучник відноситься до інших членів чи до всього речення, то вставне слово обов'язково виділяється комами: А то ще кажуть: миска з крутими берегами. Або пустився берега чоловік, по-руському - на проізвол судьби. Або, нарешті, кажуть, берега дати (М. Куліш).

Зверніть увагу! Не є вставними і не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, немовби, все-таки, адже, от, тільки, принаймні, навіть, між тим, за традицією, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, часом, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як: Злива тривала майже годину (М. Трублаїні).

Вставленими називаються такі конструкції, які вживаються для доповнення, роз'яснення чи уточнення предметного змісту речення:

І живуть собі щасливо у коханні та миру.

Ще й нікому (от що диво!) не завидують в миру (П. Грабовський).

Вставлені конструкції передають додаткові відомості до змісту речення чи окремого його члена. Вони виділяються комами, тире або дужками.

Найменшу відокремлювальну силу мають подвійні коми, потім - подвійне тире і найбільш сильний відокремлювальний знак - дужки:

Улітку під вербою біля хати

(як добре, що скінчилася зима!)

княгиня почала дітей навчати… (М. Руденко).

Невеликі вставлені конструкції, які стоять переважно в середині основного речення і мають з ним тісніший змістовий зв'язок, виділяються з обох боків тире: Не було ще такого літнього ранку, - хіба вже каміння з неба, - щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома… (Г. Тютюнник).

2. Робота з текстом

Учитель: Зверніть увагу на дошку. Прочитайте написане та дайте відповіді на питання:

Дуби ростуть поволі неквапливо.

Хто садить дуба той його можливо

І не побачить вищим аніж сам

Це дар майбутнім скажемо літам.

(М. Рильський).

Одні залюблені в старі листи.

Ті в музику. А ті в руді томища.

Таке життя… А він любив мости.

(Ні! Не любив кохав а може й вище).

(Б. Олійник).

Мовою єднання, консолідації суспільства на українській землі й мовою соціального прогресу може бути тільки українська мова (З газети).

1. У якому з речень є вставні конструкції? Чому слова можливо, скажемо є вставними? (Виражають ставлення до повідомлення - невпевненість, джерело повідомлення).

2. За якими ознаками ви визначили, що ці слова є вставними? (Можна замінити іншим вставним словом; можна легко вилучити з тексту).

3. Яка з синтаксичних конструкцій не виражає ставлення мовця до висловлювання, а несе додаткову інформацію з метою уточнення попередньої думки? (У перших рядках автор в основному дає інформацію про певні явища, тобто уподобання людей, а щоб звернути увагу на емоції автора, використано вставлену конструкцію).

4. Хто з киян був так захоплений мостами, що не просто їх любив - кохав? (Євген Патон).

5. Який висновок про людське покликання можна зробити? (Щастя людини залежить ще й від правильно обраної нею професії, від її захопленості улюбленою справою. А питання життєвого вибору для вас сьогодні важливе).

6. Яка семантична відмінність між вставними і вставленими компонентами? (Вставні виражають тільки ставлення мовця до висловлюваного, а вставлені - додаткову інформацію).

7. Чи є внесення в третьому з поданих на дошці речень? Свою думку доведіть. (Між усіма словами є граматичний зв'язок. Отже, вони є членами речення. Якщо ж вилучити слово «може», зміст речення зруйнується).

8. Якими розділовими знаками виділяються вставні компоненти? (Вставні слова виділяються комами. Проте трапляються випадки, коли вставні слова комами не виділяються. Це буває тоді, коли вставні слова стосуються відокремлених членів речення - у такому разі вони відокремлюються разом з цими членами речення).

3. «Підбери слово»

Учитель: Перед кожним з вас на парті картка з текстом, в якому пропущені вставні слова і речення. Запишіть відновлений текст, розставивши потрібні розділові знаки і заповнивши пропуски словами, поданими в довідці.

Марс удвічі менший від Землі. Тривалість доби там приблизно така ж, як на Землі. Майже так само (як уже зазначалося) змінюються пори року. Однак клімат на марсі набагато суворіший. І справа тут не тільки в тому, що Марс приблизно в півтора рази далі від Сонця, ніж Земля, а (отже) одержує від нього значно менше світла і тепла. Марсіанська атмосфера дуже розріджена, прозора, вона погано затримує тепло…

Уявімо, що за таких кліматичних умов ми подорожуємо по Марсу. Якби навіть можна було вільно дихати розрідженим марсіанським повітрям (насправді ж учені заперечують цю можливість) то й тоді нам довелося б одягти скафандри чи спеціальні утеплені костюми, як це роблять (наприклад) полярники (К. Земляк).

Довідка: отже; як уже зазначалося; насправді ж учені заперечують цю можливість; наприклад.

4. «Знайди потрібне»

Учитель: Серед спроектованих на дошку речень знайдіть синтаксичну конструкцію зі вставленим реченням. Свій вибір обґрунтуйте.

1. Напевне, це й справді не жінка, а саме літо йде собі за городами, лісами, співаючи, нахиляється до суничників і грибовищ, підіймає руки до плодючого дерева (М. Стельмах).

2. Тепер, щоправда, довкола було досить сумно (І. Франко).

3. Там батько, плачучи з дітьми(а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині (Т. Шевченко).

4. Я, по правді сказавши, й тепер трохи дивуюсь, що мені так легко пишеться у Вас (Леся Українка).

5. «Творче конструювання»

Учитель: перепишіть речення, спроектовані на дошку. Замість крапок доберіть вставні слова із значенням, указаним у дужках.

1. Весна - це … найкраща пора року (відтінок упевненості).

2. З цим погодяться … всі (відтінок припущення).

3. Весна … днем красна (вказівка на джерело вислову).

4. Скоро зацвітуть сади, але … вночі можливі заморозки (активізація уваги).

5. … треба підготуватися, щоб вчасно захистити цвіт (зв'язок із попередньою думкою).

6. Пізня весна… дарує сухе погоже літо (джерело повідомлення).

Можливі варіанти відповіді: звичайно, здається, як в народі кажуть, зверніть увагу, отже, за словами синоптиків.

6. «Мозковий штурм»

Учитель: Цю вправу ми виконаємо за трьома варіантами. Перед кожним з вас картка із завданням вашого варіанту. Вам потрібно скласти і записати по два речення так, щоб подані слова і словосполучення в одному з них були вставними, в іншому - членами речення.

Перший варіант: здається, одне слово.
Другий варіант: уявіть собі, правда.
Третій варіант: нарешті, може.

Можливі варіанти відповідей:

1-й варіант: Здається, в тексті пропущене одне слово. Мені здається, що одне слово зайве.

2-й варіант: Новина про його звільнення, уявіть собі, - правда! Уявіть собі, що чутки про прихід нової однокласниці - правда.

3-й варіант: Нарешті Сергій переборов страх, і, може, все-таки знову стане на лижі. Нарешті він може відпочити після важкого дня.

V. Підведення підсумків уроку. Оцінювання

1. Слово вчителя

Учитель: Отже, на сьогоднішньому уроці ми ознайомилися зі стилістичними функціями вставних слів і словосполучень в реченні, правилами їх написання, а також переконалися, якою багатою, милозвучною і барвистою є наша рідна українська мова.

2. Вправа «Мікрофон»

(Звучить пісня на слова Д. Павличка «Звучи, рідна мово»).

Учитель: Сподіваюся, ви не забули, що в нас лишилася незаповненою третя колонка таблиці. Тому ви цим зараз і займетеся, але індивідуально в зошитах: Зробіть висновок щодо рівня досягнення сформульованої на початку уроку мети, визначте сильні та слабкі сторони своєї роботи сьогодні.

3. Бесіда

Учитель: Знову зверніть увагу на епіграф уроку. Чи повірили ви сьогодні у свої сили? Чи відчули себе щасливими? (Відповіді учнів).

VІ. Пояснення домашнього завдання

Учитель: Запишіть домашнє завдання: виписати з підручників математики текст зі вставними словами і словосполученнями.

Якщо немає запитань, тоді до побачення. Зустрінемося на наступному уроці.

Размещено на Allbest.ru