Індивідуальні, групові і фронтальні форми на уроках біології в 8 класі

після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку обговорювали;

групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;

під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;

коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

6. Акваріум. Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи [25, с. 55].

Як організувати роботу:

Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням.

Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.

Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:

- прочитайте завдання вголос;

- обговоріть його в групі;

- за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу з завданням і нагадує правила дискусії у групах. Групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.

По закінченні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а вчитель ставить до класу такі запитання:

- Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

- Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

- Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці вчитель повинен обговорити з учнями хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «акваріуму» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.

Типи уроків з груповими формами роботи:

Урок - семінар;

Урок - прес - конференція;

Урок - змагання;

Урок - обговорення;

5. Урок-гра "Що? Де? Коли?";

Урок міжпредметного узагальнення (або інтегрований урок);

Урок експериментального випробування (або урок - експериментальне дослідження);

Урок винахідництва (або урок фантазії);

Урок - фізичний аукціон;

Урок - залік (урок - узагальнений огляд знань);

Здвоєний урок (бінарний урок);

Урок конструювання;

Урок - "Біологія у комп'ютері" (комп'ютерний урок) [25, с. 67].

Якщо в умовах школи (чи кабінету біології) є комп'ютерне забезпечення, то цікавим буде такий урок, на якому групи різних за складом учнів працюють з комп'ютером над вивченням певного навчального матеріалу, розв'язуванням задач чи повторенням вивченого за готовими навчальними програмами. Керівництво роботою здійснює найбільш встигаючий учень.

ВИСНОВКИ

Всі організаційні форми навчання взаємозв'язані між собою і спрямовані на виконання навчально-виховних завдань. Під час уроків розвиваються наукові біологічні поняття і практичні вміння.

Цілісну систему навчальної діяльності учнів на занятті становлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність.

Фронтальну форму навчання найчастіше використовують на етапі первинного засвоєння нового матеріалу. За умов проблемного, інформаційного і пояснювально-ілюстративного викладу, який супроводжується творчими завданнями різної складності, ця форма дозволяє залучити до активної навчально-пізнавальної діяльності всіх учнів.

Але, розглядаючи фронтальну роботу, не можна не наголосити на її обмежених можливостях реалізації навчального спілкування школярів. Воно можливе лише з дозволу вчителя, за його ініціативою і в незначній мірі.

Сьогодні всіма визнається необхідність широкого використання різних групових форм організації навчальної роботи учнів. При цьому передбачається органічне поєднання групових форм з індивідуальними і фронтальними. Очевидно, що групові форми не можуть бути єдиними в навчальній роботі учнів; більше того, вони не можуть бути переважаючими за часом і місцем у навчальному процесі. Індивідуальна і фронтальна форми занять, поза сумнівом, повинні посідати за часом найбільше місце в навчальному процесі. Як же тоді поєднувати ці три основні форми навчальної роботи, маючи на увазі, що найважливіші якості особистості школярів формуються під час їх групової роботи?

Принципове вирішення цього питання дав уперше психолог Р.Р. Кравцов. Він установив, що навчальна діяльність молодших підлітків набуває якісно іншого вигляду порівняно із зазвичай спостережуваною в цих класах, якщо вона здійснюється як спілкування за змістом групової діяльності, тобто якщо вона носить характер безпосередньо групової діяльності, всі учасники якої мають право і здатні на оцінку і поставлення цілей здійснюваної певним колективом діяльності.

Для того, щоб діяльність набула характеру безпосередньо групової, недостатньо, щоб вона була спільною, збігалася у просторі та часі, наприклад фронтальною, бо в цьому разі власною діяльністю якого-небудь її учасника є тільки реально виконувана ним ланка спільної діяльності. Діяльність же інших учасників належить тільки їм, і певний учасник не може розглядати і відчувати результати їх діяльності як свій результат, привласнити їх собі.

Щоб діяльність набула характеру безпосередньо групової, між її учасниками повинні встановитися такі взаємини, при яких ланки і компоненти діяльності, здійснювані іншими членами колективу, належали б кожному її учасникові, відчувалися і розглядалися б як свої власні. Це відбувається тоді, коли всі учасники спільної діяльності є повноправними її суб'єктами, що мають право і здатні на поставлення цілей здійснюваної ними діяльності і на оцінку її результатів.

Якщо в класі встановилися саме такі відносини, то весь навчальний процес набуває характеру безпосередньо групової діяльності. Тоді всі вживані при цьому форми навчальної роботи учнів - індивідуальна, фронтальна, різні види групової - виступають для кожного учня лише як окремі моменти загальної групової діяльності. Іншими словами, учень у цьому разі відчуває і розглядає свою індивідуальну роботу або свою участь у фронтальній роботі як частину, як ланку, як момент загальної роботи всього колективу, і його результат роботи належить всім іншим, так само як і результати роботи інших належать йому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Освіта, 2003. - 241 с.

2. Бабанский Ю.К. Выбор методов обучения в средней школе. - М.: Наука, 2002. - 118 с.

3. Богданова О.К. Викладання біології в сучасній школі. - К.: Освіта, 2005. - 258 с.

4. Богданова О.К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі. - Харків: Основа, 2003. - 80 с.

5. Бондар В.І. Дидактика. - К.: Либідь, 2005. - 264 с.

6. Вишневський О.І. Теоретичні основи педагогіки. - Дрогобич: Відродження, 2001. - 268 с.

7. Галузинський В.М. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Знання, 2001. - 451 с.

8. Гончар О.Д. Форми і методичні прийоми навчання біології в 8 класі. - К.: Генеза, 2001. - 112 с.

9. Горбач Н. Розвиток критичного мислення на уроках природничого циклу// Біологія і хімія. - 2004. - № 54 (378). - С. 24-27.

10. Гуменна Н. Особистісно-орієнтована технологія навчання природничим дисциплінам у середніх освітніх закладах. - Херсон: Літера, 2003. - 52 с.

11. Зверев И.Д. Воспитание учащихся в процессе обучения биологии. - М.: Наука, 2000. - 248 с.

12. Зотов Ю.Б. Організація сучасного уроку. - М.: Наука, 2002. - 134 с.

13. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання// Початкова школа. - 2006. - №3. - С. 3-4.

14. Карташова І. Технологія уроку (розділ «Царство Тварини»). - Херсон: Літера, 2003. - 96 с.

15. Ковальчук Г.В. Методика викладання біології. - К.: Вища школа, 2000. - 275 с.

16. Конаржевский Ю.А. Анализ урока. - М.: Центр «Педагогический поиск», 2000. - 336 с.

17. Корсунская В.М. Общая методика преподавания биологии. - М.: Наука, 2002. - 382 с.

18. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. - К.: Грамота, 2005. - 448 с.

19. Кузьмінський А.І. Педагогіка. - К.: Знання-Прес, 2003. - 418 с.

20. Лозова В.І. Теоретичні основі виховання і навчання. - Харків: «ОВС», 2002. - 400 с.

21. Мазоха Д.С. Педагогіка. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 232 с.

22. Малафіїк І.В. Дидактика. - К.: Кондор, 2005. - 364 с.

23. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К.: Знання-Прес, 2001. - 608 с.

24. Мороз І.В. Загальна методика навчання біології. ? К.: Либідь, 2006. - 319 с.

25. Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в средней школе. - М.: Наука, 2004. - 182 с.

26. Онищук В.А. Урок в современной школе. - М.: Наука, 2001. - 191с.

27. Падалко Н.В. Методика навчання ботаніки. - К.: Знання, 2004. - 345 с.

28. Пермяков О.А. Педагогіка. - К.: Знання, 2006. - 171 с.

29. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. - К.: Слово, 2004. - 616 с.

30. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. - К.: Знання, 2001. - 241 с.

31. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

32. Руснак Т. Технології навчання біології. Теорія та практика// Біологія (Шкільний світ). - 2006. - № 15 (483). - С. 12-15.

33. Сергєєва М. Історичний нарис розвитку шкільної біологічної освіти: Методичний посібник. - Херсон: Літера, 2003. - 40 с.

34. Степанюк А. Шляхи оновлення змісту шкільної біологічної освіти// Біологія і хімія в школі. - 2002. - №2. - С. 43-46.

35. Фіцула М.М. Педагогіка. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 232 с.

Размещено на http://www.allbest.ru/