Форми організації навчання природознавству в початковій школі

Урок як основна форма організації процесу навчання. Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі. Стан проблеми дослідження у практиці педагогічної діяльності, творчий підхід до процесу вивчення природознавства.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 13.11.2009
Размер файла 237,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

а) колективне виконання завдань 1-3 (с. 14);

б) самостійне виконання завдання 4 (с. 15).

2. Завдання для застосування знань.

-- Чим відрізняється жива природа від неживої?

-- Доведіть, що книжка не належить до природи?

-- Доведіть, що людина -- частина живої природи.

-- Доведіть, що людина не зможе існувати без природи.

3. Дидактична гра «На що скаржиться природа?».

Учні класу діляться на дві команди. 1 команда подає сигнал тривоги, в якому йдеться про те, на що скаржиться природа, якої шкоди їй завдають люди. 2 команда -- «лікарі природи». Вони повинні дати пораду, як допомогти природі, щоб вона не страждала.

VI. Підсумок уроку.

-- Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

-- Що належить до природи?

-- На які дві групи поділяється природа?

-- Як потрібно ставитися до природи?

VIІ. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 74-79. Дати відповіді на запитання після тексту.

Вивчаючи тему „Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі, трав'янисті рослини” ми провели урок-екскурсію.

Мета уроку: формувати поняття „дерево”, „кущ”, „трав'яниста рослина”, „хвойні” та „листяні” дерева і кущі, формувати уявлення про однорічні, дворічні та багаторічні рослини; формувати вміння порівнювати та виділяти істотні ознаки життєвих форм рослин, розпізнавати дерева, кущі, трави, хвойні та листяні дерева, однорічні, дворічні та багаторічні рослини; розвивати спостережливість, вміння порівнювати, знаходити істотні ознаки; виховувати бережливе ставлення до природи, естетичне сприймання рослинного світу.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку. Підготовка до екскурсії.

-- Всі готові вирушати на екскурсію в ліс?

ІІ. Повідомлення теми і мети екскурсії.

На нашій екскурсії нам потрібно сформувати поняття: «дерева», «кущі», «трав'янисті рослини», «хвойні та листяні дерева та кущі», навчитися виділяти їх істотні ознаки.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Практична робота.

-- Відгадайте загадку:

Батько тисячі синів має,

Кожному шапочку справляє

А сам не має. (Дуб)

-- Дуб -- це дерево. Знайдіть дуб серед рослин парку. Розглянемо, з яких органів він складається.

-- Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо?

-- Що далі йде від кореня?

-- Скільки стебел у дерева?

-- Яке стебло?

-- Як інакше називається стебло у дерева?

-- Що ще є на дереві?

Отже, ми розглянули дерево на прикладі дуба. Але якщо ви уважно поглянете навкруги то побачите, що є багато різних дерев.

-- Які дерева ростуть у лісі?

-- Що є спільним для усіх дерев? За якою ознакою вони схожі?

-- Тепер розглянемо ліщину. Чи можемо ми назвати її деревом? Щоб відповісти на це питання потрібно розглянути, з яких органів вона складається.

-- Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо?

-- Що дальше йде від кореня?

-- Скільки стебел у ліщини?

-- Які стебла?

-- Які органи ще є на ліщині?

Отже, ліщина -- це кущ, тому що вона має багато стебел.

-- Які ще кущі ростуть у лісі?

-- Що є спільним для усіх кущів? За якою ознакою вони схожі?

-- А ще розглянемо трав'янисту рослину, на прикладі ромашки. З яких органів вона складається?

-- Орган, який знаходитися під землею?

-- Що дальше йде від кореня?

-- Яке стебло у ромашки?

-- Що ще є на ромашці?

-- Які ще трав'янисті рослини ростуть у парку?

-- Що є спільним для усіх трав? За якою ознакою вони схожі?

Розглянувши дуб, ліщину і ромашку, ми можемо зробити висновок, що ці рослини відрізняються стеблами: у дерева одне дерев'янисте стебло -- стовбур, у куща багато дерев'янистих стебел; у трав'янистих рослин стебло м'яке, соковите.

2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».

-- Розглянете гілочки клена і ялини, а також цілі рослини. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?

Спільними ознаками є те , що це -- дерева. У них є корінь, стовбур, листя. Відрізняються вони тим, що у клена листки широкі, а у ялини -- вузенькі, схожі на голки.

За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні та хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних -- вузеньке. Воно схоже на голки і називається хвоєю. Листяні дерева кожної осені скидають листя, а хвоїнки на хвойних деревах тримаються по 2-3 роки і опадають не одночасно. Тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрин восени опадає вся хвоя.

-- Розгляньте бузок і ялівець. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?

Спільними ознаками є те, що це -- кущі. У них є корінь, кілька дерев'янистих стебел, листя. Відрізняються тим, що у бузку листки широкі, а у ялівця -- вузенькі схожі на голки.

За зовнішнім виглядом та будовою листя, кущі як і дерева, поділяються на листяні і хвойні. У листяних кущів листя широке, а у хвойних -- вузеньке (хвоя). Як і дерева, листяні кущі кожної осені скидають листки, а хвойні кущі вічнозелені.

-- Поміркуйте, коли рослина народжується.

Рослина народжується тоді, коли насіння, потрапивши у сприятливі умови, проростає.

-- Скільки років можуть жити дерева і кущі з того часу, як народилися?

Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший ніж вік тварин і людини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15-20 років, то для дерева -- це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб -- не раніше, як у 100 років.

Щороку дерева і кущі утворюють насіння. Отже, дерева і кущі живуть багато років, тому їх називають багаторічними рослинами.

3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав'янисті рослини.

-- Щоб знайти відповідь на запитання, яка тривалість життя трав'янистих рослин, пригадайте, які рослини щороку висівають на городах і полях.

-- Назвіть ті рослини, у яких після проростання утворюються не лише корінь, стебло, листки, а також квіти та плоди з насінням, і восени вони відмирають.

Навесні ці рослини проростають із насіння. Спочатку виростає корінь, стебло і листки. На початку літа вони цвітуть і з квітів утворюються плоди з насінням. Восени ці рослини відмирають.

-- Скільки живуть ці трав'янисті рослини? Якими вони є за тривалістю життя?

Соняшник, квасоля та інші перелічені рослини, живуть один рік, тому їх називають однорічними рослинами. Однорічні рослини протягом одного року, утворюють не тільки корінь, стебло і листки. Вони цвітуть, утворюють плоди з насінням і відмирають. На другий рік, щоб отримати від них плоди і насіння, їх потрібно знову висівати.

Із названих рослин, у нас ще залишилися петрушка, морква, буряк і капуста. У моркви, на відміну від гороху, потовщений корінь, а також відсутні квіти, плоди і насіння. Навесні морква проростає із насіння. У неї виростають лише корінь, коротке стебло і листки. Протягом літа морква росте і накопичує у коренеплоді поживні речовини. Восени стебло і листки відмирають, а коренеплід зимує в ґрунті. Навесні з кореня моркви виростають листки і довге стебло, яке несе квіти, з яких утворюються плоди з насінням. Восени, після дозрівання насіння, морква відмирає.

Морква, а також буряк, петрушка, капуста живуть два роки, отже, -- це дворічні трав'янисті рослини. Дворічні рослини протягом року життя утворюють лише корінь, коротке стебло і листки, а також накопичують у корені (морква, буряк, петрушка) чи стеблі (капуста) поживні речовини. На другий рік вони цвітуть, дають плоди з насінням і відмирають.

Крім того є ще багаторічні трав'янисті рослини, у яких є кореневище, цибулини або бульби з накопиченими поживними речовинами. Багаторічних рослин у природі дуже багато. Цибулини є у тюльпана, часнику, цибулі, нарциса, гладіолуса. Кореневище є у конвалії, півників, кропиви, пирію, осоту, щавлю. Бульби є у топінамбуру, картоплі.

Отже, трав'янисті рослини є однорічними, дворічними і багаторічними.

ІV. Підсумок уроку.

-- Що нового ви дізналися на екскурсії?

-- А про що почули вперше?

-- Що ви запам'ятали цікавого про дерева та кущі? А про трав'янисті рослини?

-- Чим відрізняються однорічні трав'янисті рослини від багаторічних?

-- Чи можуть дерева бути однорічними? Чому?

V. Завдання додому.

Опрацювати статі у підручнику на с. 111-115, дати відповіді на запитання після статей. Виконати завдання в зошиті з друкованою основою на с. 36-37.

Вивчаючи тему „Види тварин. Тварини -- живі організми”, ми провели комбінований урок.

Мета уроку: формувати поняття „тварина -- частина живої природи”, уявлення про різноманітність тварин та їх види, відмінність тварин від рослин; формувати вміння порівнювати, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; виховувати прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

ІІ. Підсумок спостережень за змінами в природі.

ІІI. Аналіз перевірної роботи із розділу „Зелене диво Землі”.

ІV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

-- Відгадайте загадки:

На подвір'ї ходить птах

І співає по складах.(Півень)

По квітучих садах літаю,

Солодкі дарунки збираю. (Бджола)

Хоч мала сама на зріст,

Та великий маю хвіст.

Пухова руденька шуба,

Із сосни стрибну на дуба.(Білка)

-- Як одним словом назвати півня, білку і бджолу?

-- До якої природи належать тварини?

Сьогодні на уроці ми розпочинаємо вивчати царство тварин. Ви дізнаєтеся, де живуть тварини, як їх розрізняють, чим тварини відрізняються від рослин.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність тварин у природі, середовище їх існування та будову.

-- Розгляньте малюнки із зображенням тварин, назвіть їх і скажіть, чим відрізняються між собою тварини.

Тварини відрізняються розмірами тіла (наприклад, найбільша з тварин -- синій кит -- має довжину 30 м і масу 150 т, а найменших тварин неможливо побачити без мікроскопа). Відрізняються тварини також формою тіла. Форма тіла тварин залежить від того, у якому середовищі вони живуть.

-- Де живуть тварини?

Тварини живуть скрізь, де для них є їжа, схованка від ворогів та місце для влаштування житла: у воді та на суші, під землею і в повітрі. В усіх куточках нашої планети можна зустріти тварин, навіть там, де життя здавалося б неможливе.

-- Які тварини живуть серед вічних снігів?

-- Які тварини живуть у жарких пустелях?

-- Які тварини все життя проводять у воді, не виходячи на сушу?

-- Які тварини живуть у ґрунті?

-- Які тварини заволоділи повітряним простором?

-- Чим схожі між собою тварини?

2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про види тварин.

-- Пригадайте, як люди розрізняють рослини.

Щоб розрізняти рослини, вчені дали їм назви, які складаються із двох слів. Ці назви є назвами видів рослин. Різні види рослин відрізняються між собою цілим рядом ознак.

-- Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 132.

Для того щоб розрізняти тварин, їх описують, встановлюють їхні ознаки і дають тваринам назви. Як і у рослин, назви видів тварин складаються із двох слів. Перше слово у назві означає, що тварини, наприклад ластівки, мають деякі спільні ознаки: чорно-біле забарвлення тіла, невеликі розміри, довгі крила, короткі ноги, маленький дзьоб. Всі ластівки будують подібні гнізда під стелями, на стінах будинків з вологого ґрунту, живляться літаючими комахами. Проте, на малюнку зображені ластівки різних видів, тому що вони відрізняються забарвленням голови, довжиною хвоста, формою крил. Ластівка сільська гнізда будує лише у селах на стайнях, хлівах, де утримують худобу, а міська -- у містах та на скелях у горах.

Таким чином, тварини одного виду мають однакову будову, форму, забарвлення і розміри тіла, живуть в однакових умовах і мають своє місце проживання, а тварини різних видів за цими ознаками відрізняються.

В Україні водиться два види зайців: заєць-русак і заєць-біляк. В обох довгі вуха, короткий хвіст і довгі задні ноги. Проте заєць-біляк на відміну від зайця-русака на зиму змінює колір хутра на білий.

-- Назвіть види тварин, які ви знаєте. Опишіть їх зовнішню будову.

3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про тварин -- живих організмів та про відмінності тварин від рослин.

-- Пригадайте, які ознаки властиві живим організмам.

-- Чому у собаки, що спить, постійно рухаються груди і живіт?

-- Доведіть, що тварини розмножуються.

Кішка народжує 4-5 кошенят, кролиця народжує 5-10 кроленят, свиня народжує до 10 поросят, отже, тварини розмножуються. Вони народжуються, ростуть, розвиваються і вмирають. Тривалість життя у тварин різна. Серед них є довгожителі, наприклад, слони, які живуть 70-80 років, але є й такі, які живуть лише кілька днів -- комахи одноденки.

-- Як і чим живляться тварини?

Отже, тваринам, як і рослинам, властиві всі ознаки живих організмів.

-- То чому в живій природі виділили царства рослин і тварин? Чим вони відрізняються?

Основна відмінність між рослини і тваринами -- те, як і чим вони живляться.

-- Пригадайте, як живляться рослини. Де вони беруть собі їжу?

Рослини самі собі виробляють їжу. У листках на світлі утворюються необхідні їм поживні речовини. Поживні речовини вони виробляють із води, мінеральних солей і вуглекислого газу, які беруть із повітря і ґрунту.

-- А як живляться тварини?

Тварини не можуть самі собі виробляти поживні речовини, вони живляться готовою їжею, поїдаючи рослини та інших тварин.

-- Уявіть, що в лісі виникла пожежа. Що станеться з рослинами і тваринами, як вони зреагують на пожежу?

Якщо в лісі виникає пожежа, то всі рослини гинуть у вогні, тоді як значна частина тварин рятується, втікаючи з лісу.

-- Зробіть висновок зі сказаного, і скажіть, чим ще відрізняються тварини від рослин.

-- Наведіть приклади, як можуть рухатися відомі вам тварини.

-- Що дає змогу тваринам пересуватися різними способами?

Тварини можуть пересуватися різними способами завдяки тому, що у них є різноманітні кінцівки. У тих, хто плаває є плавці; у тих, хто літає -- крила; у тих, хто бігає і стрибає -- міцні ноги; ті, у кого відсутні кінцівки, -- повзають.

-- Поміркуйте, чому рослини можуть все життя прожити на одному місці, а тваринам потрібно переміщуватися з місця на місце.

Рослинам не потрібно здобувати собі їжу, адже поживні речовини вони виробляють собі самі. Тварини переміщуються у пошуках їжі, а також, рятуючись від ворогів.

Отже, тварини відрізняються від рослин способом живлення і здатністю переміщуватися з одного місця на інше.

VІ. Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].

а) колективне виконання завдань 1-2 на с. 44”

б) самостійне виконання завдання 3 на с. 44.

2. Дидактична гра „Впізнай за описом”.

Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні у класі) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.

VІІ. Підсумок уроку.

-- Доведіть, що тварини -- частина живої природи.

-- Якими ознаками тварини відрізняються від рослин?

VІІІ. Завдання додому.

Опрацювати статті у підручнику на с. 131-133. Дати відповіді на запитання після статей.

Далі ми провели предметний урок на тему „Скелет і м'язи. Постава. Зміцнення скелета і м'язів”.

Мета уроку: формувати уявлення про будову і значення скелета людини, про значення м'язів та їх роботу, про запобігання викривленню кісток і правила вироблення правильної постави та зміцнення м'язів; розвивати спостережливість, допитливість, уміння робити висновки; Виховувати бажання стежити за поставою та зміцнювати м'язи, займатись посильною фізичною працею і фізичними вправами.

Обладнання: муляж скелета людини, внутрішніх органів людини, хустинка, склянка, дерев'яна і пластмасова лінійки, сантиметрові стрічки.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ, Підсумок спостережень за змінами в природі.

ІІІ. Перевірка знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне усне опитування.

-- Користуючись таблицею, розповісти про будову шкіри.

-- Які властивості шкіри? Яке вони мають значення?

-- Яке значення для організму людини має шкіра?

-- Яке значення мають піт і жир, які виділяє шкіра?

-- Чим забруднюється шкіра? Чим це загрожує? Що слід робити, щоб шкіра була чистою?

-- Чому шкіру треба берегти від пошкоджень? Яку першу допомогу слід надати під час незначних пошкоджень шкір ? Що треба робити під час значних пошкоджень шкіри?

ІV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

-- Розв'яжіть кросворди:

1. Шкіра захищає організм від….(спеки).

2. Шкіра захищає організм також від…(мікробів).

3. Небезпеку для шкіри становлять…(поранення).

4. Жир виділяється залозами, які називаються…(сальними).

5. Невелику рану на шкірі змазують… (зеленкою).

6. Піт виділяється залозами, які називаються…(потовими).

1

с

2

м

3

п

4

с

5

з

6

п

1. Руки потрібно мити з …(милом).

2. На шкірі росте…(волосся).

3. Під впливом Сонця на шкірі утворюється …(засмага).

4. На шкірі є маленькі отвори, які називаються…(пори).

1

м

2

в

3

з

4

п

-- Прочитайте слова, які вийшли у виділених клітинках кросвордів.

-- Що вам відомо про скелет і м'язи?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке скелет і м'язи, як побудований скелет, яке значення для організму людини мають скелет та м'язи, що потрібно робити. Щоб бути стрункими і мати міцні м'язи.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Практична робота.

-- Поглянете на муляж скелета людини. (Вчитель розповідає і одночасно показує на муляжі.)

З'єднуючись між собою, кістки утворюють скелет. Скелет людини налічує понад 200 різних за формою і розмірами кісток. Основою скелета людини є хребет, який складається із з'єднаних напіврухомо між собою маленьких кісточок -- хребців. У верхній частині хребет з'єднаний із черепом. У середній частині до хребта кріпляться ребра. Спереду частина хребта разом із ребрами і грудиною утворюють грудну клітку. До грудної клітки кріпляться кістки верхніх кінцівок. До нижньої частини хребта кріпляться кістки нижніх кінцівок.

Таким чином, скелет складається з трьох основних частин: черепа, тулуба і кінцівок.

2. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлень про значення скелету для організму людини.

Шкіра і внутрішні органи є м'якими. Виконаємо практичну роботу. Візьмемо хустинку, яка зроблена з м'якої тканини.

-- Чи можна надати хустинці певної форми, яка б залишалась без змін? Чому?

-- Яким чином можна надати хустинці певної форми?

-- Поміркуйте, чим є скелет для шкіри і внутрішніх органів.

-- Що знаходитися у черепі людини?

-- Помацайте голову і скажіть, яким є череп?

-- Поміркуйте, яке значення має череп в організмі людини.

-- Які органи знаходяться у грудній клітці?

-- Поміркуйте, яке значення грудної клітки в організмі людини.

Захисне значення має також хребет. У хребцях є отвори, які утворюють канал. У цьому каналі міститься спинний мозок.

Отже, скелет людини має таке значення: є опорою організму людини і захищає життєво важливі органи від пошкоджень

3. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлень про запобігання викривлення кісток скелета та причини їх виникнення.

Кістки людини дуже міцні. Міцність кісток залежить від речовин, з яких вони складаються. Одні речовини надають кісткам гнучкості і пружності, а інші -- твердості. З віком склад кісток у людини змінюється. Зокрема, у дітей кістки мають багато речовин, які надають твердості. У дорослому віці навпаки кістки тверді, але не гнучкі.

Для того, щоб переконатися, як це впливає на організм людини, виконаємо практичну роботу. Візьмемо пластмасову та дерев'яну лінійки і спробуємо їх зігнути.

-- Що станеться, коли згинати ці лінійки?

-- Який висновок можна зробити із проведеного досліду стосовно кісток дітей і дорослих?

-- Що може стати причиною викривлення кісток у дітей?

Крім того, хребет викривлюється якщо: піднімати важкі предмети; постійно носити в одній і тій самій руці або на одному і тому ж плечі портфель; спати на нерівному ліжку; ходити згорбившись, з опущеними плечима і головою.

-- Пригадайте, яких правил слід дотримуватись, сидячи за столом чи партою у школі та в дома.

-- Що потрібно робити, щоб запобігти викривленню хребта?

4. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлень про значення м'язів та їх роботу.

-- Помацайте свої руки і ноги. Що знаходиться під шкірою, крім кісток?

Під шкірою знаходяться м'язи. Все життя людина рухається, вона встає, сідає, ходить, нахиляється і випростовується, повертає голову, піднімає і опускає руки та ноги. Всі ці рухи людина виконує завдяки роботі м'язів, адже самі кістки рухатись не можуть. М'язи кріпляться до кісток, до шкіри і до внутрішніх органів. Всього у тілі людини нараховується понад 600 м'язів, які поділяються на м'язи живота, спини, голови, шиї, рук та ніг.

-- Виконайте практичну роботу, описану на с. 159 у підручнику. Зверніть увагу на різноманітність форм і розмірів м'язів людини.

Розглянувши малюнок, ви переконалися, що м'язи людини дуже різноманітні, Проте, як би вони не відрізнялися, спільними для них є те, що вони можуть працювати: скорочуватися і розслаблятися.

· Коли м'язи скорочуються, вони стають коротшими і товстішими

· Коли м'язи розслабляються, вони стають довшими і тоншими.

· Під час скорочення м'яз тягне до себе кістку. До якої він прикріплений.

· Внаслідок розслаблення м'яза, кістка повертається у попереднє положення.

-- Виконайте практичну роботу в парах. Визначте, хто із вас буде проводити вимірювання, а хто демонструватиме роботу м'язів.

1. Опустіть руку вниз і виміряйте сантиметровою стрічкою товщину руки вище ліктя. у тому ж місці.

2. Сильно зігніть руку в лікті і знову виміряйте товщину руки вище ліктя.

3. Порівняйте результати, отримані під час першого і другого вимірювання.

-- У якому положенні рука тонша, а в якому товща? Чому?

Виконуючи різні рухи. Ми з вами не задумаємося над тим, коли і який м'яз має скорочуватися чи розслаблятися. Це відбувається за командою, яку дає м'язам мозок. Це він керує роботою м'язів. Під час ходіння у тілі людини працює до 200 м'язів, 43 -- коли людина зморщує чоло, 17 -- коли людина посміхається. Як це відбувається ви дізнаєтеся на наступних уроках.

5. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про заходи, що сприяють зміцненню м'язів і їх вплив на здоров'я людини.

-- Поміркуйте, чи може бути стрункою людина, у якої слабкі нерозвинені м'язи. Чому?

-- У кого міцні і добре розвинуті м'язи?

Запам'ятайте, що головний ворог м'язів -- це нерухомість, а найкращий товариш -- рух, тому рухайтеся якомога більше і ви будете стрункими й здоровими.

-- Поміркуйте, у людей яких професій міцні і добре розвинені м'язи. Чому?

VI. Закріплення засвоєних знань, умінь і навичок учнів

1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].

а) колективне виконання завдань 1-3 на с. 54.

б) самостійне виконання завдань 4-5 на с. 55.

2. Завдання для застосування знань.

-- Позначити «+» у таблиці функції частини скелета і дати відповіді на запитання:

* Які функції є спільними для всіх частин скелету?

* За якими Функціями вони відрізняються?

Функції

Кістки черепа

Кістки тулуба

Кістки кінцівок

Опора тіла

Захист внутрішніх органів

Орган руху

Участь у диханні

-- Чому у сутулих людей погано працюють серце і легені?

-- Які м'язи розвиваються, коли займатися бігом? Плаванням? Грою у волейбол? Тенісом?

VII. Підсумок уроку

-- Який орган є опорою тіла людини?

-- Завдяки яким органам людина рухається?

VIII. Завдання додому

Опрацювати статті в підручнику на с. 157-161. Дати відповіді на запитання після них.

Наприкінці вивчення кожного розділу природознавства в експериментальному класі було проведено узагальнюючі уроки, метою яких було систематизувати знання, отримані учнями, а також перевірити рівень їх навчальних досягнень. Завдання для перевірки знань учнів подані в додатку А.

Поряд із проведення різних типів уроків ми також використовували позаурочну і позакласну роботу. Зокрема, вивчаючи розділ „Зелене диво Землі” учням було запропоновано ряд запитань, на які вони повинні були самостійно дати відповіді, скориставшись додатковою дитячою науково-популярною літературою та енциклопедичними довідниками:

1. Чому не в кожному лісі ростуть лишайники?

2. Що означає „плач” берези і клена навесні?

3. Яку рослину називають „квіткою-букетиком”? Чому?

4. У яких рослин червоніє листя?

5. Чому у берези молоді листочки клейкі?

6. Яка трав'яниста рослина розквітає першою? Коли?

7. Як називають дуб, який не скидає листя на зиму?

8. У яких рослин насіння має „парашутик”, „чубчик”?

9. Яке значення має листопад у житті рослин?

10. Чому забороняється руйнувати підстилку в лісі?

11. Грибник знайшов один білий гриб, і розрив навколо весь мох і підстилку, вишукуючи грибочки. Яку шкоду він заподіяв природі?

Під час вивчення розділу „Тварини в природі” поряд із традиційним домашнім завданням учням було запропоновано знайти відповіді на такі запитання:

1. Чим відрізняється гнізда сороки і ворони?

2. Як по дзьобу розрізнити молодого грака від дорослого?

3. Які птахи прилітають навесні раніше -- стрижі чи ластівки?

4. Який птах справно відтворює голоси багатьох птахів?

5. На стовбурі берези кільцем ряд отворів. Чия це робота?

6. Хто кукує у зозулі самка чи самець?

7. Як називають гніздо білки?

8. Яка тварина найохайніша?

9. На мурашник опустився дрізд, випрямив крила і сидів декілька хвилин. Для чого?

10. Чому птахи не поїдають сонечко?

11. Який хижак найненажерливіший у природі?

12. Чому забороняється приносити додому пташенят, які вилетіли з гнізда?

13. Які комахи з'являються навесні першими? Чому?

14. Які тварини допомагають розповсюджувати насіння? Як?

15. Чи завжди ящірка, яку вхопили за хвіст, відкидає його?

16. Зайчиха може народжувати три рази у рік. Як називають зайченят кожного виводку?

Упродовж навчального року в експериментальному класі було проведено позаурочні заняття, на яких учитель і учні повідомляли цікаву інформацію по розділу, що вивчався.

Так, упродовж вивчення розділу „Зелене диво Землі” на позаурочних заняттях, діти повідомляли цікавий матеріал про рослини, який вони підготували. Зокрема було повідомлено такі факти:

· Бамбук -- це трав'яниста рослина, яка швидко росте і сягає висоти 50 м. У тропіках за два місяця бамбук виростає до 30-40 м, а за добу -- іноді на 1 м. Ця рослина дає їжу, знаряддя праці, матеріал для виготовлення житла, меблів, трубопроводів, паперу, зброї, прикрас тощо.

· Понад сім століть у селищі Верхня Хортиця, неподалік Запоріжжя, стоїть могутній дуб. Він ровесник Берліна, Варшави. Йому більше років ніж таким містам, як Хельсінкі, Токіо, Калькутта. Висота цього велетня 36 м, діаметр стовбура -- більше 6 метрів, діаметр крони -- 43 м.

· У Великобританії є тис, діаметр стовбура якого становить 18 м. Його вік понад 3 тис. років.

· В Індії росте фікус, який має близько 6 тис. стовбурів. Його висота 60 м, вік понад 3 тис. років. У затінку цієї рослини можуть розташуватись 7 тис. людей.

· Найкоротше життя серед квітів у амазонського лотоса. Його жовті квітки розпускаються на світанку, а через пів години вже в'януть. Найдовший час -- 80 днів -- живе квітка орхідеї.

· На Кубі росте дерево ешиномена колючоволохата, деревина якого у 25 разів легша за воду. А найважча деревина у зміїного дерева. Вона тоне у воді, як камінь.

· Висота евкаліпта сягає 155 м, секвої -- 150 м, смереки -- 75 м, дуба -- 50 м, сосни -- 48 м, кедра, бука, липи -- 40 м, в'яза, ясена, берези, кокосової пальми -- 30 м.

· Довжина листка рослини вікторія-регія, що росте у водоймищах Гвінеї та Бразилії, становить 2 м. Чотирирічна дитина може вільно ходити по листку, що плаває на воді, і лист навіть не прогинається.

· Лісовий горіх за калорійністю у 1,5 рази переважає за м'ясо свині, в 3 рази -- хліб, у 10 разів -- молоко та в 13-14 разів -- свіжі яблука, груші. У ньому міститься до 70 % жиру, багато білків, вуглеводів та вітамінів.

· Незрілий грецький горіх містить вітаміну С у 40-50 разів більше, ніж лимон чи апельсин.

· У рослин, як і у людини, під час хвороби підвищується температура і змінюється частота дихання.

· Найвищим широколистяним деревом є гірський ясен. Це дерево і сьогодні росте у Стікс Веллі на острові Тасманія. Його висота -- 99 м.

· Однією із таємниць природи є „квітковий годинник”. Рослини у різний час доби відкривають і закривають свої пелюстки. Наприклад, цикорій відкриває їх о 4-5 і закриває о 14-15 годині, шипшина -- відповідно о 4-5 і 19-20 годині, мак -- о 5 і 14-15 годині, картопля -- о 6-7 і 14-15 годині, льон -- о 6-7 і 16-17 годині, біле латаття -- о 7-8 і 18-19 годині, кислиця -- о 9 і 17-18 годині.

Після вивчення розділу „Тварини в природі” в експериментальному класі також було проведене позаурочне заняття на тему „Життя тварин у задачах”, на якому цікава інформація про тварин повідомлялася під час розв'язування математичних задач:

· Пітон у тропіках сягає 8 м, а анаконда у південній Америці 9 м. Хто довший і наскільки?

· У США знайшли кістки ведмедя. Який жив багато тисяч років тому. Його зріст 4 м. Він на 1 м вищий від сучасного білого ведмедя. Якого зросту сучасний білий ведмідь?

· Джміль виростає до 5 см, а комар на 4 см менше. Визначте розмір комара.

· Довжина стрибка африканської антилопи 7 метрів, а кенгуру -- 10 м. На скільки метрів більша довжина стрибка кенгуру від довжини стрибка антилопи?

· Черв'як лінгалонгісімус має довжину до 35 м, а довжина тіла гігантської акули -- 18 м. На скільки метрів акула коротша від черв'яка?

· За 1 годину джміль пролітає 5 км, а муха на 3 км менше. Скільки кілометрів пролітає муха за 1 годину?

· Висота новонародженого шотландського поні 42 см, а дорослого 72 см. На скільки сантиметрів підростає поні?

· Ворона летить зі швидкістю 50 км/год. Скільки кілометрів вона пролетить за 3 години?

· Спритна жаба може стрибнути у довжину на 2 м, а звичайна на 20 см. На скільки сантиметрів більша довжина стрибка спритної жаби?

· За одну годину бджола встигає пролетіти 20 км, джміль на 15 км менше, а муха на 2 км менше від джмеля. Визначте, скільки кілометрів встигає пролетіти джміль і муха за 1 годину.

· Слід вовка дорівнює 11 см, а лося на 21 см довший. Скільки сантиметрів дорівнює слід тигра, якщо він на 14 см коротший від сліду лося?

· Маса великої тріски 32 кг, а білуги 928 кг. На скільки легша тріска?

· Протягом дня шпак з'їдає 140 г їжі. Скільки кілограмів їжі йому потрібно на тиждень?

· На скільки п'явка коротша від анаконди, якщо довжина п'явки 12 см, а анаконди 10 м?

· Джміль пролітає за годину 5 км, муха на 3 км менше від джмеля, а метелик на 55 км більше від джмеля. Скільки кілометрів за годину пролітають муха і метелик?

· Маса риби-білуги 400 г їжі. Скільки кілограмів їжі йому потрібно на тиждень?

· Доросла зозуля за 1 годину може з'їсти 100 гусениць. Скільки гусениць вона може з'їсти за 2, 3 і 4 години?

· Довжина тіла гепарда 130 см, а довжина хвоста 75 см. Яка довжина тулуба гепарда?

· У зимовій сплячці гадюка проводить 180 днів у році. Скільки днів у році вона активна?

До цієї роботи був залучений увесь клас, основним завданням було розв'язати поставлену задачу і розподілити тварин, про яких у них йшлося, на групи: „комахи”, „риби”, „земноводні”, „плазуни”, „птахи”, „звірі”.

Наприкінці вивчення розділу „Людина -- живий організм” на позаурочному занятті, як і під час вивчення попередніх розділів, дітям була запропонована цікава інформація про організм людини:

· Серце людини перекачує за добу 8 т крові. Протягом життя це складає близько 200 тис. т, або 4000 залізничних цистерн, кожна з яких містить 50 т. Роботу серця протягом життя можна порівняти з роботою тепловоза, який витягнув поїзд на гору висотою в 4 км.

· Швидкість руху крові у судинах людського організму неоднакова: вона сягає 15-20 см/с в аорті та уповільнюється до 0,5 мм/с у капілярах.

· Температура тіла людини зазнає добових коливань. Найвище значення вона має близько 17 години, а найменше -- зранку, після сну.

· Місткість шлунка дорослої людини становить від 2 до 3 літрів.

· У головному мозку людини за 1 секунду здійснюється понад 100 тис. хімічних реакцій.

· Коли людина дихає через ніс, то організм отримує повітря на 25 % більше, ніж під час дихання через рот.

· Найпомітнішим на відстані для людського ока є жовтий колір. На відстані 4200 м людина спроможна розрізнити зі всіх кольорів лише жовтий або оранжевий.

На завершення вивчення розділу „Зелене диво Землі” було проведено позакласну роботу у вигляді інтелектуальної гри-змагання „Поле чудес” (див. додаток Б). А наприкінці вивчення розділу „Тварини в природі” в експериментальному класі було проведено вікторину на тему „Дивовижний світ тварин” (див. додаток В).

Таким чином, протягом навчального року ми провели різноманітні форми організації навчання природознавства в 3 класі, а саме: комбіновані уроки, уроки-екскурсії, предметні уроки, узагальнюючі уроки, уроки вивчення нових знань; позаурочну роботу у вигляді творчих домашніх завдань та позаурочних занять; позакласну роботу.

Після проведення різних форм організації навчання, ми помітили, що діти не тільки дізналися багато нової цікавої інформації, але й краще засвоїли навчальний матеріал, у них зріс пізнавальний інтерес.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити ефективність запропонованої методики поєднання різних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації навчального процесу.

У процесі експериментального дослідження ми проводили поточні контрольні опитування учнів після завершення вивчення кожного розділу навчальної програми. Їх метою було визначити рівні сформованості навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів, і тим самим встановити, як впливає запропонована нами методика на ефективність формування у молодших школярів природничих знань.

Опитування учнів проводилося у формі письмових контрольних робіт на узагальнюючих уроках, що відповідають змістові підсумкових тематичних робіт із природознавства в 3 класі. Таких робіт було чотири -- наприкінці вивчення розділу (див. додаток А). Основними критеріями оцінювання результатів виконання завдань були правильність і повнота відповіді учнів.

Узагальнені результати виконання школярами контрольних робіт подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати опитування учнів упродовж формувального експерименту

Назва розділу

Клас

Рівні навчальних досягнень учнів

(у %)

Високий

Достатній

Середній

Низький

„Нежива природа”

Експериментальний

25,0

33,3

33,3

8,4

Контрольний

26,1

34,8

30,4

8,7

„Зелене диво Землі”

Експериментальний

29,2

45,8

20,8

4,2

Контрольний

26,1

39,1

26,1

8,7

„Тварини в природі”

Експериментальний

33,3

37,5

25,0

4,2

Контрольний

5

34,8

30,4

8,7

„Людина --живий організм”

Експериментальний

33,3

50,0

16,7

0,0

Контрольний

26,1

39,1

30,4

4,3

Зіставивши результати, отримані на початку формувального експерименту (після вивчення розділу „Нежива природа”), та результати, отримані наприкінці навчального року (після вивчення розділу „Людина --живий організм”), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі збільшилась кількість учнів, які досягли високого рівня навчальних досягнень на 8,3 % і достатнього рівня -- на 16,7 %. Кількість учнів, що виявили середній та низький рівні сформованості знань, зменшилась на 13,7 % і на 8,4 % відповідно.

Слід зазначити, що в контрольному класі також відбулись певні зміни у рівнях навчальних досягнень учнів протягом навчального року, але вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого навчальних досягнень, не змінилась, а достатнього рівня -- збільшилась на 4,3 %. Кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості навчальних досягнень теж не змінилася, а кількість учнів, що виявили низький рівень зменшилась на 4,4 %.

Порівняльні результати експериментального дослідження покажемо за допомогою діаграми (див. рис. 2 і рис. 3).

Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального класу

Рис. 3. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів контрольного класу

Отримані результати показали динаміку просування учнів по рівнях сформованості навчальних досягнень із природознавства упродовж формувального експерименту.

Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики поєднання різних форм організації навчання природознавства в 3 класі.

ВИСНОВКИ

Уроки природознавства потрібно будувати так, щоб вони були захоплюючими, цікавими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості, пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань.

Вчитель повинен вміти організувати навчально-виховний процес так, щоб він сприяв навчанню, розвитку і вихованню дітей. Для цього вчитель повинен використовувати різні принципи, методи, прийоми і форми навчання. До форм організації навчання природознавства в початковій школі відносять урок, позакласну, позаурочну форми роботи.

Основною формою організації навчання є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений навчальною програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання. Всі уроки повинні відповідати програмовим вимогам і проводитись на належному теоретичному та методичному рівні.

Типологія уроків з природознавства включає такі:

Ш комбінований урок;

Ш урок-екскурсія;

Ш предметний урок;

Ш узагальнюючий урок;

Ш урок засвоєння нових знань.

Залежно від змісту, теми, вікових особливостей учнів, рівня їхнього розвитку, наявності обладнання, вчитель визначає, який тип уроку природознавства слід застосувати.

Усі види позаурочних занять (робота в куточку живої природи, на географічному майданчику, на шкільній навчально-дослідній ділянці, завдання для учнів на літо, домашні навчальні роботи) тісно пов'язані з уроками й спрямовані на виконання навчально-виховний завдань, передбачених чинною навчальною програмою з природознавства.

Позаурочна робота з природознавства має велике значення у навчальному процесі початкової школи. Вона сприяє розширенню знань учнів, набутих на уроках, їх конкретизації, формує уміння і навички практичного характеру, викликає інтерес до навколишнього світу, розвиває мислення молодших школярів.

У процесі вивчення природознавства значну роль відіграє і позакласна робота (індивідуальна, групова, масова), спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь, навичок. Зміст її виходить за межі навчальної програми, відповідно до запитів та інтересів дітей. Дана форма роботи дає широкий простір для виявлення ініціативи учнів і виховує в них такі цінні риси, як відповідальність за доручену справу, охайність, наполегливість.

Усі форми організації навчання природознавства в єдності є засобами всебічного розвитку особистості дитини.

Проводячи експериментальне дослідження в початковій школі щодо використання різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства, ми дійшли висновку, що цілеспрямоване їх поєднання та використання у навчальному процесі позитивно впливає на рівень навчальних досягнень учнів початкової школи, сприяє підвищенню у них пізнавальних інтересів. Загальною тенденцією, виявленою під час аналізу результатів формувального експерименту, було підвищення, порівняно з контрольним класом, кількості учнів експериментального класу, що досягли високого рівня навчальних досягнень із природознавства на кінець навчального року.

Добре спланована позаурочна і позакласна робота не перевантажувала учнів, а, навпаки, значно полегшувала сприйняття і засвоєння ними навчального матеріалу на уроках природознавства. У процесі позакласної роботи вчитель мав змогу глибше пізнати особистість кожної дитини, виявити її психологічні можливості й особливості, правильно спрямувати здібності.

Таким чином, проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що використання різних форм організації навчання природознавства в початковій школі (усіх типів уроків, усіх видів позаурочної та позакласної роботи) є ефективним засобом формування природничих знань учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, задовольняє їхні запити та інтереси, доповнює й розширює зміст програмового матеріалу, сприяє його глибшому засвоєнню молодшими школярами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність”. -- К.: Либідь, 2006. -- 480 с.

2. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. -- СПб.: Питер, 2005. -- 271 с.

3. Бабій М.Ф. Нові психологічні напрями організації навчального процесу з природознавства. -- Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. -- 118 с.

4. Будмаев Б.Ц. Психология и методика ускоренного обучения. -- М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. -- 272 с.

5. Бондар В.І. Дидактика. -- К.: Либідь, 2005. -- 240 с.

6. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства впочаткових класах. -- К.: Веселка, 1998. -- 334 с.

7. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа. -- 2003. -- № 2. -- С. 41-46.

8. Байбара Т.М. Природознавство в курсі „Я і Україна” // Навчання і виховання учнів 3 класу: Методичний посібник для вчителя / Упор. О.Я. Савченко. -- К.: Початкова школа, 2004. -- С. 300-318.

9. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа. -- 1991. -- № 4. -- С. 33-36.

10. Барабаш Ю.Г., Позінкевич Р.О. Педагогічна майстерність:теоретичні й навчально-методичні основи. -- Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. -- 472 с.

11. Біда О.А. Досліди на уроках природознавства та сільськогосподарської праці // Рідна школа. -- 2000. -- № 2. -- С. 53-54.

12. Біда О.А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства. -- К. :Науковий світ, 2000. -- 44 с.

13. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. -- К.: Ірпінь: ВТФ ”Перун”, 2000. -- 400 с.

14. Богданець Т.П. Летние наблюдения по природоведению. Задания для детей 8-9 лет // Начальная школа. -- 2004. -- № 4. -- С. 27-33.

15. Бондар Л.М. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. -- 2005. -- № 9. -- С. 12-14.

16. Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Уроки мислення серед природи // Початкова школа. -- 1991. -- № 6. -- С. 29-46.

17. Вербицький В.В. Шляхи залучення школярів до позашкільної юннатської роботи // Початкова школа. -- 1995. -- № 1. -- С. 30-32.

18. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред. О.І. Вишневського. -- Дрогобич: Відродження, 2001. -- 268 с.

19. Волкова Н.П. Педагогіка: Посіб. для студ. вищ. навч. закл. -- К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. -- 576 с.

20. Воловик А.Ф., Воловик В.А. Педагогіка дозвілля. -- Харків: Харківська державна академія культури, 1999. -- 332 с.

21. Гаврилюк О.О. Основи психології та педагогіки. -- Хмельницький: ХНУ, 2004. -- 218 с.

22. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. -- Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2006. -- 400 с.

23. Гетьман В.Ф. Екскурсії з природознавства в 2 і 3 класах. -- К.: Радянська школа, 1985. -- 92 с.

24. Голант Е.Я. Методы обучения в советской школе. -- М.: Педагогіка,1957. -- 345 с.

25. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1984. -- 159 с.

26. Грицай Ю.О. Теорія і методика виховання. -- Миколаїв: МДУ ім. В.О. Сухомлинського, 2005. -- 207 с.

27. Грущинська І.О. Ведення спостережень за природою влітку // Початкова школа. -- 2001. -- № 3. -- С. 59-60.

28. Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. -- Кн. 1 -- К.: ВіРА Інсайт, 2001. -- 339 с.

29. Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. -- Кн. 2. -- К.: ВіРА Інсайт, 2001. -- 336 с.

30. Денисова Т. И. Урок-путешествие по родному краю // Начальная школа. -- 1991. -- № 2. -- С. 47-48.

31. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. -- К.: Радянська школа, 1987. -- 351 с.

32. Збірник наукових праць: Педагогіка та методика навчання і виховання. -- Ч. 1. -- Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. -- 132 с.

33. Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Природознавство”. Зошит для 3 класу. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. -- 48 с.

34. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу “Я і Україна. Природознавство”. 3 клас. -- К.: Грамота, 2007. -- 200 с.

35. Ильина Т.А. Педагогика. -- М.: Просвещение, 1984. -- 495 с.

36. Інновації в методиці викладання початкового курсу природознавства. -- Луганськ: Альма-матер, 2006. -- 86 с.

37. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). -- М.: Просвещение, 1978. -- 224 с.

38. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства у початкових класах. -- К.: Вища школа, 1975. -- 176 с.

39. Клепко С.Ф. Наукова робота і управління знаннями: Навчальний посібник. -- Полтава: ПОІППО, 2005. -- 201 с.

40. Книга вчителя біології, природознавства, основ здоров'я: Довідкові матеріали для організації роботи вчителя. -- Харків: ПП „Торсінг плюс”, 2006. -- 368 с.

41. Коберник О.М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі. -- К.: Науковий світ, 2001. -- 182 с.

42. Коваль М.А., Коваль А.М. Основи психології та педагогіки. -- К.: ВІТІ НТУУ „КПІ”, 2005. -- 230 с.

43. Кондрашова Л.В., Пермяков О.А., Зеленкова Н.І., Лаврешина Г.Ю. Педагогіка в запитаннях і відповідях. -- К.: Знання, 2006. -- 252 с.

44. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації. -- К.: Початкова школа, 2003. -- 128 с.

45. Коротяєв Б.І. Педагогіка у питаннях, відповідях та прогностичних очікуваннях. -- Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2000. -- 163 с.

46. Косоротова Ю.В. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог. -- № 24-22. -- 2004. -- С. 94-100.

47. Куцай Т.П. Урізноманітнення форм навчання як засіб гуманізації педагогічного процесу // Початкова школа. -- 1995. -- № 3. -- С. 18-23.

48. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. -- Харків: „ОВС”, 2002. -- 400 с.

49. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. -- М.: Педагогическое общество России, 2002. -- 360 с.

50. Миронов М.И. Современный урок. -- 2-е изд., испр. и доп. -- М.: Педагогика, 1985. -- 184 с.

51. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. -- К. : Вища школа, 1990. -- 302 с.

52. Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. -- К.: Радянська школа, 1976. -- 183 с.

53. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. -- 2-е изд., перераб. -- М.: Просвещение, 1986. -- 160 с.

54. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1990. -- 192 с.

55. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. -- М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. -- 400 с.

56. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. -- К.: Початкова школа, 2006. -- С. 246-276.

57. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник. для студентів. -- К.: Генеза, 1999. -- 368 с.

58. Савченко О.Я. Урок у початкових класах: Навчально-методичний посібник. -- К.: Освіта, 1993. -- 224 с.

59. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения в школе. -- М.: Просвещение, 1971.

60. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. -- К.: Радянська школа, 1953. -- 227 с.

61. Сорокин Н.А. Дидактика. -- М.: Просвещение, 1974. -- 222 с.

62. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. -- К.: Радянська школа, 1988. -- 310 с.

63. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. -- М.: Изд-во МГУ, 1975. -- 343 с.

64. Шевченко С.Д. Школьный урок: Как научить каждого. -- М.: Просвещение, 1991. -- 175 с.

65. Ягодовський К.П. Питання загальної методики природознавства. -- К.: Радянська школа, 1953. -- 215 с.

Додаток А

Завдання для опитування учнів за темою «Нежива природа»

Низький рівень

1.Вода у твердому стані -- це:

а) сніг;б) дощ;в) водяна пара.

2.Верхній пухкий шар землі, в якому ростуть рослини, називається:

а) мінералом;б) ґрунтом;в) гірською породою.

3.Пісок -- це гірська порода, яка перебуває у:

а) рідкому стані;б) газоподібному стані;в) твердому стані.

Середній рівень

1.Підкресли назви горючих корисних копалин.

Торф, глина, залізна руда, кам'яне вугілля, крейда, природний газ, кухонна сіль, нафта.

2.Запиши покази термометра, використовуючи знаки і числа.

П'ять градусів тепла

Двадцять градусів нижче нуля

Мінус сім градусів

3.Доповни речення.

Гірські породи -- це

Достатній рівень

1.Встав пропущені слова.

Опівдні довжина тіні від гномона ________________, ніж зранку, тому що Сонце опівдні перебуває ________________________ на небосхилі.

2.Запиши у таблицю властивості повітря.

Стан у природі

Колір

Запах

Прозорість

Як поводиться при нагріванні?

Як поводиться при охолодженні?

3.Поясни, чим жива природа відрізняється від неживої.

Високий рівень

1.Доведи, що людина не може існувати без природи.

Завдання для опитування учнів за темою «Зелене диво Землі»

Низький рівень

1.Тополя -- це:

а) дерево;б) кущ;в) трав'яниста рослина.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.