Одним із шляхів забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі є впровадження проектної технології. Проектна технологія є прикладом технології, яка відродилася з давніх часів. Саме нині проектна технологія спроможна проявитися в усіх іпостасях, сприяючи якісній підготовці фахівців, оскільки забезпечує розвиток самостійності студентів. Робота над навчальним проектом базується на праксеологічному і особистісно орієнтованому підходах. Адже навчальне проектування орієнтоване на самостійну діяльність студентів: індивідуальну, парну або групову, яку виконують протягом певного часу [8].

Відмінністю цієї технології від інших є те, що при її реалізації використовується проблемний метод, при якому викладач має можливість ставити завдання, тобто робота є керованою, але самостійно виконана [7, с.34-37].

Проектна технологія базується на методиці Intel "Навчання для майбутнього". Її впровадження полегшує, а відповідно підвищує ефективність, підготовки майбутніх менеджерів до практичної діяльності [16].

Виконання проектів студентами забезпечувалося саме цією методикою оскільки її впровадження:

— є ефективним при використанні інформаційно-комунікаційних технологій;

— проектна методика забезпечує самостійність у виконанні завдань;

— забезпечує практичну спрямованість підготовки майбутніх менеджерів туризму;

— сприяє підвищенню конкурентноздатності студентів на ринку праці [5].

Запропонована педагогічна технологія базується на праксеологчному підході. Ефективність цього підходу полягає у професійному спрямуванні навчального процесу. Праксеологічний підхід має статус програмно-концептуального проекта. Однією з особливостей цього підходу є те, що він сприяє навчально-пізнавальній діяльності суб'єктів освітнього процесу (оптимізації майбутньої професійної діяльності фахівців, у нашому випадку, майбутніх менеджерів туризму).

Праксеологічний підхід упорядковує діяльність викладача і студентів і передбачає три співвідносних рівні аналізу:

типологія професійних дій у туристичній справі;

розробка ефективних нормативних систем діяльності викладача і студентів;

аналіз історії розвитку туристичної справи [3]. Цей підхід сприяє розвитку умінь аналізу та синтезу, що має суттєве значення в підготовці фахівців.

Однією з особливостей проектної технології є процес цілепокладання, який пов'язаний з рівнями освітніх цілей Блума. Цей процес розглядається в двох напрямах:

— перевірка цілепокладання і адекватний контроль якості засвоєння навчальної програми;

— розвиток особистості студента.

Цю функцію беруть на себе категорії цілей та ієрархія рівнів, які називають педагогічними таксономіями [6].

"Таксономія" - це класифікація і систематизація явищ та об'єктів, що базується на природних взаємозв'язках, які відображають послідовність опису послідовно розміщених категорій за наростанням складності [6].

Наші дослідження показали, що застосування педагогічних таксономій забезпечує можливість:

— зосереджувати зусилля на головному;

— внести елемент прозорості у навчальний процес;

— створювати еталони оцінювання навчальної діяльності [14].

Б. Блум розробив "Таксономію", де описав цілі когнітивної діяльності. Блум окреслив шість рівнів освітніх цілей, які використовуються для визначення розвитку в учнів/студентів навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання) [15].

Подамо характеристику цих рівнів.

Перший рівень освітніх цілей. На цьому рівні діяльність викладача є суттєвою і визначальною. Адже від здатності викладача навчити студента слухати матеріал, що подається, запам'ятовувати його, відтворювати залежить ефективність навчальної діяльності студента на наступному рівні. Усі перераховані дії розвивають у студента мислення, забезпечують здатність до розміркувань. Пройшовши перший рівень студент буде готовий не просто сприйняття матеріалу, а до його розуміння, що вимагається від нього другому рівні освітніх цілей. Загальна назва цього рівня може бути охарактеризована як ЗНАННЯ. На цьому рівні спільна діяльність викладача і студента полягає у такому: викладач розказує, показує, вказує. Студент слухає, запам'ятовує, засвоює.

На другому рівні освітніх цілей (розуміння) збільшується внесок у навчальну діяльність студентів. Вони починають розуміти навчальний матеріал, дають йому пояснення, пов'язують теоретичний матеріал з практикою. Діяльність викладача полягає в звірці з правильними підходами, співставленням і експериментуванні. Студент обговорює, розпізнає, переказує пояснює, демонструє приклади. Це забезпечує самостійну пізнавальну діяльність студента.

На цьому рівні значна увага приділяється самостійній пізнавальній діяльності студента.

Третій рівень освітніх цілей (використання) має певні особливості: викладач спостерігає, звертає увагу, допомагає, коректує. Студент використовує і впроваджує поради, проводить розрахунки демонструє, що розроблено, ілюструє, співвідносить, описує в загальних рисах

Цей рівень є значущим у підготовці фахівця [12].

Наявність четвертого рівня (аналіз) забезпечує можливість розвитку продуктивного мислення, здатності до прийняття рішень, умінь виділяти головне. Рівень аналізу характеризує сформовану професійну компетентність, здатність самостійної діяльності, до виконання службових обов'язків. На цьому рівні викладач супроводить, наставляє, допомагає з джерелами інформації. Студент аналізує, упорядковує, систематизує, порівнює, встановлює зв'язки, ставить запитання і відповідає на них, відокремлює головне від другорядного, впорядковує матеріал. Студенти, які досягають цього рівня найбільш бажані, оскільки саме вони здатні перебувати на п'ятому рівні освітніх цілей.

Як правило п'ятого рівня (синтез) досягають студенти, які є творчими особистостями. Цей рівень є проявом творчих здібностей студента, що формуються як результат проходження попередніх етапів (рівнів). Досягти цього рівня може не кожний студент, хоч до того потрібно прагнути.

Психолог В. Моляко визначає творчі здібності як "системне утворення особистості, що є координатором, регулятором, стимулятором творчої діяльності, сприяє знаходженню тих рішень, які дають можливості людині краще пристосовуватися до світу, оточення, інших людей, до самої себе" [4].

Самим бажаним, але і самим складним є шостий рівень освітніх цілей - оцінювання. Цей рівень, самореалізації, самооцінювання, сформованої саморефлексії.

На цьому рівні викладач прояснює, допускає, визначає, приводить до згоди. Студент оцінює, аргументує, доказує, приводить показники до стандарту.

Саме використовуючи запропоновані Б. Блумом рівні освітніх цілей, ми впровадили проектну технологію, яка, на нашу думку, дозволить готувати фахівців різного рівня, в залежності від їх здібностей.

Проектна технологія передбачає розв'язання студентами будь-якої проблеми, яка передбачає використання різноманітних методів, засобів навчання, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості. Суть проектної технології - стимулювання інтересу студентів до певних проблем, які передбачають володіння визначеною сумою знань та через проектну діяльність показ практичного застосування надбаних знань [9, с.68].

Розглянемо практичну реалізацію проектної технології. Проектну технологію ми впроваджували, використовуючи роботу в групах. На початку вивчення дисципліни студентам запропоновано організувати туристичне агентство за певним напрямом роботи, що відповідає видам туризму. Вони були розподілені на групи з 4 чоловік, кожна група одержувала свій напрямок із запропонованих тем проектів [2].

Приклад тем проектів.

Море, пісок, сонце і ВИ! (пляжний туризм).

Навколо світу з вітром! (екскурсійний туризм).

Кордони справі не завада (діловий туризм).

Через терни до життя! (рекреаційний туризм).

Поринь у вир традицій (етнічний туризм).

Краса тіла, краса душі (спортивний туризм).

З вірою в серці (релігійний туризм).

Будь активним і цікавим! (пригодницький туризм).

В єдності з природою! (екстремальний туризм).

Кожна травинка - цілий світ! (Зелений туризм).

При роботі над проектом викладач зацікавлював студентів у набутті знань, які їм знадобляться в житті, тому на початку проекту ставиться ключове питання. Розглянемо на прикладі однієї з тем [2].

Пляжний туризм - це активний чи пасивний вид відпочинку?

Цікаво чи модно?

Відпочинок чи бізнес?

Викладач повинен підказати, де здобути інформацію та про що. Для цього Наводиться список інформаційних джерел. Робота над проектом розрахована на самостійну (індивідуальну, групову, парну) діяльність студентів.

Коли цілі і задачі поставлені, студенти в групах проходять такі етапи: "дослідників", "аналітиків", "практиків", "винахідників":

— "Дослідник" - розглядають завдання знайомим способом;

— "Аналітик" - розглядають всі види туризму та порівнюють чим вони схожі, чим відрізняються;

— "Практик" - розглядають способи організації роботи туристичної фірми та необхідну документацію;

"Винахідник" - знаходять методи та технології роботи туристичної фірми для покращення обслуговування туристів.

У результаті створення цього проекту студенти оформляли портфоліо і отримали практичні знання, які вони можуть використовувати у своїй професійній діяльності. Студенти оформили результати своєї роботи над проектом у вигляді презентації, публікації та Web-сторінки.

Таким чином, результати дослідження показали, що впровадження проектної технології з орієнтацією на таксономію Блума дає позитивні результати.

менеджер туризм освітня ціль

Висновки