Вплив дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості молодшого школяра

Дитина з дисфункціональноїї сім'ї має право на спеціальну увагу - адже часом виявляється, що вона навіть не здогадується про те, якими мають бути відносини у функціональнії родині.

Таким чином, розглянувши аспекти соціальної ситуації розвитку молодшого школяра у дисфункціональній сім`ї, слід виокремити важливість соціальної підтримки дитини. Як уже зазначалося, роль вчителя відіграє дуже велике значення у особистісному становленні школяра, тому в даному випадку соціальний педагог буде референтною особою для дитини і врешті-решт для батьків.

Соціально-педагогічна підтримка молодшого школяра повинна бути направлена на такі дисфункції:

зняти заборони на обговорення проблем як поза сім'єю, так і в самій родині; навчити звертати увагу на свої проблеми, труднощі, неприємності;

зняти заборони на вираження своїх почуттів;

навчити членів родини не уникати прямих висловлювань, пояснити, що крім агресії та маніпулювання, існують інші шляхи задоволення своїх потреб та потреб дитини;

вжити превентивних заходів щодо звички будувати нереальні ;

навчити обговорювати в родині теми «табу»;

поговорити з батьками та дитиною про те, що проблеми, які існують в сім`ї, потрібно обговорювати та вирішувати, а не замовчувати.

Завданням соціального педагога при роботі з дисфункціональною сім`єю - є надання конкретної, індивідуальної допомоги сім`ї, з метою раціональної організації внутрішнього та позасімейного спілкування, життєдіяльності та відпочинку, навчання раціонального розв'язання та подолання складних життєвих обставин, виховання дітей.

Соціально-педагогічна підтримка забезпечує пошук і стимуляцію внутрішніх резервів родини, які допоможуть вирішити власні проблеми.

Отже, ключовим компонентом соціальної-педагогічної підтримки є необхідність роз'яснення батькам, що реалізуючи свої функції, сім'я задовольняє окремі найважливіші природні потреби дитини, а з іншого боку, дає їй змогу досягнути цілей у спілкуванні, особистісному та духовному зростанні.

Розділ 2. Дослідження впливу дисфункціональної сім'ї на розвиток особистості молодшого школяра

2.1 Дослідження впливу дисфункціональної сім'ї на розвиток особистості, навчання та виховання молодшого школяра

Враховуючи актуальність даної проблеми, нами було проведено дослідження, яке спрямоване на спробу виявити вплив дисфункціональної родини на особистість молодшого школяра.

Провівши дане дослідження, гіпотеза про те, що дисфункціональна сім'я має негативний вплив на виховання, навчання та розвиток особистості молодшого школяра підтвердилася. Адже виконання батьками своїх функцій стосовно дітей досить часто порушується, на основі чого сім'я може набувати статусу дисфункціональної; виховання, розвиток та навчання дітей перестає бути оптимальним, з'являються девіації, депривації. Соціальна адаптація таких дітей потребує зусиль та підвищеної уваги з боку соціальних педагогів та вчителів молодших класів.

Основна мета проведення дослідження - перевірка виконання батьками своїх функцій, визначення ознак неблагополучності та дисфункціональності серед опитаних сімей.

Завдання дослідження:

Визначити генеральну сукупність, вибірку, експериментальну базу дослідження, діагностичний інструментарій.

Дослідити якість виконання батьками своїх функцій, умови навчання та виховання дітей молодшої школи з дисфункціональної родини.

Проаналізувати й узагальнити отримані результати дослідження.

Генеральна сукупність: батьки, чиї діти є школярами молодшої школи.

Вибірка: батьки дітей, котрі навчаються в 1, 2 та 4 класі, соціальні педагоги та працівники соціально-психологічної служби школи, де проводилось дослідження, вчителі молодших класів.

Відповідно обсягу вибірки, було опитано 60 батьків молодших школярів, 4 соціальних педагога та 2 вчителі молодших класів. Нами були обрані методи глибинного інтерв`ю для соціальних педагогів шкіл; розроблені опитувальники для батьків молодших школярів. Слід зазначити, що при проведенні дослідження враховувалася інструкція з охорони праці (див. Додаток Д).

У вивченні проблем різних категорій сімей, в даному випадку - дисфункціональної сім'ї, опитування виступає провідним методом отримання інформації, дозволяючи аналізувати інтереси, мотиви, думки, очікування респондентів, а також об'єктивні факти їх життєдіяльності [43, с. 98].

Глибинне інтерв'ю проводилося у відповідності із завчасно сформульованими питаннями. Відповідно до теорії - подібне опитування може бути достатньо тривалим, не має чіткої структури. Найбільшого поширення воно набуло у "якісній" дослідницькій практиці при вивченні специфічного соціального досвіду індивідів, але також може застосовуватися на розвідувальній стадії більш масштабних соціальних досліджень у сфері соціальної роботи з молоддю з метою уточнення специфіки об'єкту, деяких аспектів досліджуваної проблеми.

При проведенні даного виду опитування респонденти відповіли на 8 запитань (див. Додаток А).

За результатами, які були отримані від респондентів, можна зазначити, що найпоширенішими дисфункціями у сім'ях молодших школярів соціальними педагогами були названі наступні:

Терапевтична та комунікативна функції:

недостатня увага з боку батьків до дитини;

порушення у взаємостосунках;

батьки недостатньо уваги приділяють повсякденному спілкуванню з дитиною;

сім'ї, де немає порозуміння між членами родини;

сімейне неблагополуччя (дитина не отримує належної уваги, виховання, підтримки, розуміння).

Виховна функція:

необізнаність батьків у питаннях виховання;

невисокий рівень психолого-педагогічної культури батьків;

недотримання принципів погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей.

Матеріальна функція:

важке матеріальне положення родин, неналежні умови для проживання та розвитку дитини;

Інші поширені дисфункції:

соціально-неблагополучні сім'ї, де поширене пияцтво;

сім'ї, в яких переважає культ сім'ї.

На питання «Які форми роботи Ви використовуєте для соціально-педагогічної підтримки дітей із дисфункціональних родин?», члени соціально-психологічної служби школи відповіли, що для соціальної підтримки використовують наступні форми роботи: корекційна (передбачає проведення бесід з батьками із залученням психолога та соціальних працівників служби, якій підшефна школа), індивідуальна консультаційна робота з батьками та дітьми, групова та індивідуальна профілактична робота, відвідування сімей за місцем проживання, міні-лекції з проблем виховання на батьківських зборах, спільні виховні заходи за участю батьків та дітей. На запитання «Які техніки соціальної підтримки дітей з дисфункціональних родин Ви використовуєте?» респонденти називають налагодження взаємин батьків і дитини через індивідуальні бесіди, консультації. Також варто зазначити, що на питання відповіло тільки двоє респондентів, але частина їхніх відповідей є недоречними. Наприклад: «підтримка статусу дитини з дисфункціональних сімей в класному колективі, залучення до гурткової роботи, консультації щодо можливих соціальних пільг і державної підтримки для таких дітей, організація відпочинку та дозвілля дітей». Дані відповіді свідчать про низький рівень обізнаності з даного питання.

Про поширену техніку «Формування навичок та вмінь», яку доцільно використовувати під час роботи з дисфункціональною сім'єю не згадувалося. Особливістю цієї техніки є постановка відповідних завдань чи їх сукупності, коли повідомляється про уміння та навички, що мають бути сформовані та критерії, за допомогою яких можна оцінити результати.

Респонденти також об'єктивно оцінюють поведінку молодшого школяра з дисфункціональної родини. Проявами девіантних, асоціальних ознак є різноманітні порушення нормального спілкування з однокласниками, замкнутість та скутість у спілкуванні або ж агресія.

Соціальні педагоги у своїй роботі керуються такими завданнями та принципами, як: індивідуальний підхід, законність, захист прав дитини, принцип конфіденційності, дотримання етичних та правових норм, здійснення соціального супроводу проблемної (дисфункціональної) родини, орієнтація на державний підхід і на об'єкти соціально-педагогічної роботи, їх проблеми. Також соціально-педагогічну підтримку дисфункціональних сімей, розуміння її як особливої соціальної системи, зумовлюють здійснення роботи з нею на основі наступних принципів: гнучкість у роботі і оптимальність вибору методів, субсидіарності (одержання допомоги відповідно до потреб сім'ї, спрямованості на самовизначення сім'ї та її членів, рівності та якості послуг. Дотримання такої кількості принципів при роботі з дисфункціональними сім'ями є необхідним фактором при роботі з функціонально неспроможною родиною.

Щодо соціально-педагогічних послуг, які надаються респондентами, можна виокремити професійні консультації та педагогічну просвіту батьків вчителями молодших класів.

Висновком проведеного глибинного інтерв'ю може слугувати низький рівень і недосконалість методичного та законодавчого забезпечення системної соціальної-педагогічної діяльності з дисфункціональними сім'ями. Такі родини потребують окремого підбору методів виховання членів сім'ї, формування безконфліктних взаємовідносин, запобігання насильства, прояву негативних явищ у родині, прояву дисфункції. Потрібно формувати вміння соціальних педагогів та вчителів молодших класів використовувати потенціал сім'ї для збільшення її функціональної спроможності.

На другому етапі був проведений розроблений нами опитувальник для батьків молодших школярів (див. додаток Б). У ньому взяли участь батьки молодших школярів перших, других та четвертих класів

На перше твердження «У Вашій сім'ї лише дорослі визначають, що правильно, а що неправильно, при цьому думка дитини не враховується», погодилося 24 % опитаних батьків. В даній ситуації, чітко вимальовується авторитарний стиль виховання дитини, порушується виконання терапевтичної функції, хоча відсоток відповіді «повністю не згодний» становить 22, а «скоріше незгодний» - 44 %. Таким чином, можна говорити про байдужість батьків до думки дитини. Парадигма виконання даної функції у 24 % випадків є порушеною (див. Рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Дослідження виконання терапевтичної функції

У наступному твердженні «У Вашій сім'ї існують заборони щодо обговорення своїх проблем як поза сім'єю, так і в самій родині», «У Вашій родині постійно наявні заборони щодо прояву відчуттів» - можна прослідкувати приховані ознаки дисфункціональної сім'ї. 31 % батьків скоріше згодні, що у їхніх родинах є заборони щодо обговорення своїх проблем як поза сім'єю, так і в самій родині, заборони для дитини голосно сміятися, танцювати та стрибати. Позитивну відповідь на твердження про існуючі заборони щодо прояву почуттів надали 16 % опитаних батьків. Більша частина відповідей є негативними - 51 % («повністю незгодні») та 43 % - «скоріше згодні». Також 36 % батьків молодших школярів повністю згодні, що у їхній родині є теми табу, які не обговорюються в сімейному колі. Це свідчить про значне порушення комунікативної функції. Незгодні з цим твердженням лише 19 % респондентів. У відсотковому відношенні відповіді «не знаю» коливаються від 3 % до 10 %, тобто в родинах існує згода між батьками, спільність прийняття рішень (див. Рис. 2.2.)

Рис. 2.1.2 Дослідження наявності дисфункцій у сім'ї респондентів

Якщо розглядати питання, яким чином вирішуються проблеми у родині, 93 % зазначили, що проблеми обговорюються та спільно вирішуються. Лише 4 % обрали варіант «проблеми замовчуються». Такий незначний відсоток вказує на ймовірність існування порушення терапевтичної функції, також можна говорити і про ззовні благополучну сім'ю, яка замовчує всі свої проблеми. 3 % опитуваних не знали відповіді на дане твердження. Отже алгоритм вирішення сімейних проблем не чітко спланований, коливається в залежності від ситуації, або ж батьки мають низьку педагогічну культуру.

Важливо відзначити, що 91 % респондентів визначили демократичний стиль виховання власних дітей, а 9 % - авторитарний. Можна вважати це позитивною тенденцією у сфері профілактики дитячих девіацій та дисфункцій у родини.

Таким чином, на основі відповідей батьків можна стверджувати, що більшість родин є благополучними, але, згідно вибірки - третина сімей опитаних батьків мають чіткі ознаки дисфункціональної родини.

Перейдемо до обробки ІІ частини опитувальника, мета якого - визначити якість виконання батьками молодших школярів свої безпосередніх функцій. Розглянемо виконання виховної функції батьками молодших школярів, адже саме вона забезпечує передачу соціального досвіду дитині молодшого шкільного віку. Правильне сімейне виховання розвиває здібності, здорові інтереси та потреби дитини, зміцнення її психічного здоров'я. Ця функція - одна з найважливіших. Успіх виховання залежить від виховного потенціалу сім'ї, а у дисфункціональній родині можуть виникати труднощі стосовно даного фактору.

Батьки молодших школярів оцінювали роль певних факторів у вихованні дітей. Респонденти, виконуючи вказівки рейтингових запитань, виставили оцінки від 5 до 0, які на їхню думку оптимально виражають внутрішньо сімейну ситуацію. Відповіли 60 осіб. 41 % респондентів на запропонований фактор високого рівня контролю за дитиною поставили 5 балів, інші - 41 % оцінили твердження на 4 бали; лише 9 % поставили 3 бали (див. Рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Дослідження рівня батьківського контролю над молодшими школярами

Такі показники свідчать про авторитарний стиль виховання дитини. Не варто забувати, що такий стиль може призвести до надмірної суворості у вихованні, застосування фізичних покарань, вчинення насильства стосовно молодшого школяра. Ці негативні прояви слугують ознакою неблагополуччя, тому вчителям молодших класів та соціальному педагогу потрібно пояснювати батькам, що надмірний контроль у вихованні є шкідливим для розвитку особистості їхньої дитини.

Розглянемо відповіді респондентів щодо встановлення в їхній родині жорстких вимог і правил у вихованні дитини. Відповіло 50 осіб.

27 % батьків оцінили твердження щодо наявності в родині жорстких вимог і правил на 4 бали по шкалі від 5 до 1. 35 % поставили по 3 бали. 16 % оцінили твердження двійкою. Це говорить про недотримання норми щодо жорсткості вимог батьків до молодшого школяра (див. Рис. 2.4.).

Рис. 2.4. Дослідження наявності жорстких правил і вимог

При дослідженні рівня теплих відносин при низькому рівні контролю, ми виявили наступне: найбільша кількість відсотків - 36 % та 31 % припадають на оцінки - 4 та 3. Це свідчить про те, що батьки встановлюють теплі відносини, але все ж таки рівень контролю залишається високим. В результаті цього в сім'ях об'єктивно чи суб'єктивно можуть складатися несприятливі умови для виховання дитини. Також варто пояснювати батькам під час соціально-педагогічних бесід, консультуванні, на батьківських зборах разом з вчителем молодших класів, що виховання в умовах негативного емоційно -психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, втечею з дому, бродяжництвом. Функціонально-неспроможна сім'я приречує дитину слідувати такому стилю поведінки.

Розглянемо інший бік виховання, а саме відсутність контролю та обмежень.

Отримані результати стверджувальних оцінок 5 та 4 - 11 % та 12 % вказують на безконтрольність з боку батьків за успішністю та поведінкою дитини або ж контроль носить однобічний характер (див. Рис. 2.5.).

Рис. 2.1.5 Дослідження відсутності контролю та обмежень

Ці ознаки є умовою існування дисфункцій - зовні благополучної сім'ї та наслідування родиною моделі поведінки «дитина - маніпулятор». В такому соціальному інституті даний тип поведінки молодшого школяра є недопустимим, адже це провокує виникнення серйозних проблем у вихованні, навчанні та розвитку дитини.

Часто в родинах допускають серйозні помилки, прорахунки у системі сімейного виховання внаслідок низької педагогічної культури та неосвіченості. Причому, вони носять не ситуативний, а стійкий характер. Тобто, в таких сім'ях порушуються певні педагогічні вимоги. В такій ситуації виникає загроза перетворення функціонально спроможної родини на дисфункціональну.

Необхідно зауважити, що відсутність деяких функцій не можна розглядати як обов'язкову причину для втручання і початку превентивних дій, хоча це може ускладнити функціонування сім'ї.

Підсумовуючи результати даного дослідження, було виявлено наступні фактори:

виховання дитини молодшого шкільного віку у більшості випадків базується на авторитарних уявленнях батьків, підвищеному контролі, суворості; такі ознаки провокують виникнення девіації у родині, створюють ситуацію крайньої норми;

дитина в такій сім'ї може рости замкненою, проявляти агресивність, жорстокість в учнівському колективі; також у молодшого школяра рівень тривожності порівняно вищий, аніж у однолітків із функціональних родин;

відносини батьків з дітьми є дещо деструктивними, холодними, члени сім'ї не відчувають повною мірою прихильність один до одного;

діти опитаних респондентів гірше адаптуються, потребують соціально - педагогічної підтримки з боку соціального педагога.

2.2 Програма соціально-педагогічної підтримки дітей молодшої школи з дисфункціональних сімей

Беручи за основу отримані дані дослідження, нами була розроблена програма соціально - педагогічної підтримки дітей молодшої школи, де були підібрані тематичні ігри, бесіди, теоретичні та практичні вправи. Основою послугували праці щодо соціально-педагогічної підтримки сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, автори яких - В. Г. Головатий, А. В. Калініна.

Мета: поліпшення умов виховання, навчання та розвитку молодшого школяра з дисфункціональної сім'ї.

Завдання програми:

Сприяння батькам дисфункціональної сім'ї в діагностиці та корекції власних дисфункцій, підвищення рівня педагогічної культури батьків задля оптимального розвитку, навчання та виховання молодшого школяра.

Зняття заборони щодо обговорення проблем дитини у сімейному колі, заборони на прояв своїх почуттів в середовищі сім'ї як для дитини, так і для батьків.

Навчання батьків адекватно оцінювати свої вимоги у вихованні дитини молодшого шкільного віку без використання жорсткого контролю та обмежень.

Принципи реалізації програми:

Індивідуальний підхід.

Довіри (до дитини та її соціальних проблем).

Комплексного підходу.

Посередництво та послідовність.

Стимулювання соціальної активності особистості (батьків).

Наступність та адресність форм соціально-педагогічної роботи.

Етапи реалізації програми соціально-педагогічної підтримки дітей молодшої школи з дисфункціональних сімей.

І етап - спрямований на роботу з батьками молодших школярів задля діагностики присутності дисфункцій у власній сім'ї, підвищення рівня педагогічної культури батьків. На цьому етапі важливо, щоб батьки зрозуміли, що вони мають певні проблеми, але якщо вчасно їх помітити та прикласти максимальних зусиль для їх усунення, то результат буде максимально ефективним.

ІІ етап буде спрямований на зняття неконструктивних заборон, які провокують дисфункції.

ІІІ етап полягає у тому, що необхідно внести корективи щодо перебільшеної жорсткості вимог та правил до дитини.

Очікувані результати реалізації даної програми полягають у тому, що внаслідок соціально-педагогічної підтримки планується підвищити рівень педагогічної культури батьків щодо виховання дитини молодшого шкільного віку, навчити батьків розпізнавати дисфункції у родині, корегувати їх у сімейному колі.

І ЕТАП. ДІАГНОСТИКА ДИСФУНКЦІЙ

Мета: посилити мотивацію батьків до функціонального виховання дітей молодшої школи у сім'ї.

Форми роботи - групова та індивідуальна.

Хід проведення. Дану етап роботи ми вважаємо за необхідне впроваджувати шляхом індивідуальних бесід та інтерв'ю, групової психотерапії або ігрової терапії. Варто виокремити методику «скульптурної групи»: члени сім'ї візуалізують своє уявлення про сімейні взаємини, створюючи скульптурну групу, причому при обговоренні місця в ній кожного члена сім'ї реально оцінюється власна позиція в ній і розбіжність своєї оцінки з оцінкою інших [49, с. 55].

У процесі роботи з батьками слід аналізувати виконувані функції, що дозволить виділити критичні місця або ті функції, в здійсненні яких відчуваються певні труднощі. Пропонуємо наступні тренінгові вправи.

Функцінальність і дисфункціональність сімей.

Мета: з'ясувати ознаки дисфункціональної родини.

Матеріали: схема «Оцінка дисфункціональності сім'ї».

На початку вправи соціальний педагог нагадує батькам, що у кожної родини існує своя конфігурація або карта функцій. Це означає, що члени сім'ї в процесі життєдіяльності виконують певні функції. Соціальний педагог пропонує батькам навести конкретні приклади родин із проблемами через невиконання функцій із своєї практики. Підбиваючи підсумок вправи, спеціаліст має наголосити, що оцінюють їхню сім'ю не тільки соціальні працівники, а й соціальне оточення, соціальні заклади, тобто школа, де навчається їхня дитина.

Пропонуємо проводити вправу «Карта функціональності сім'ї». Батькам пропонується скласти власну життєву історію і спробувати проаналізувати функції, які вони успішно виконують або не виконують взагалі. Карта функцій клієнта - відіграє важливу роль при складанні плану роботи з батьками. Описуючи кожну функцію і взаємозв'язки, спеціаліст виділяє напрямки роботи, необхідні для оптимальної побудови соціально-педагогічної підтримки [9, с. 66].

Варто застосувати вправу «Карусель сімейних відносин», мета якої є познайомити батьків з визначенням поняття «сім'я», основних функцій, які вона має виконувати, розвинути комунікабельність, уявлення про сімейні відносини, виховувати взаємоповагу.

ІІ ЕТАП «БЕСІДА В СІМЕЙНОМУ КОЛІ»

Мета - зняти заборони на обговорення проблем дитини у сім'ї, заборону на висловлення дитиною свої почуттів та емоцій, не створювати в родині заборонених тем, створити ситуацію вільного спілкування.

Форми роботи: групова та індивідуальна.

Хід проведення: пропонуємо гру «Чи добре ми знаємо свою дитину» (див. Додаток В), мета якої - пізнання батьками інтересів дитини, проаналізувати стан сім'ї, розподіл ролей, наскільки дитина щаслива в сім'ї. Також можна застосовувати рольова гру «Вечір у колі сім'ї», мета якої виявити, наскільки сім'я є відкритою для обговорення проблем дитини [27, с. 25].

Також варто використати бесіду «Усі ми родом з дитинства» (див. Додаток В), використання якої допомагає розвинути рефлексію батьків стосовно дитини, зняти бар'єр відчуженості при спілкуванні, розвинути такі якості батьків як чуйність, довірливість, щирість відкритість.

Варто проводити спеціальні консультації для батьків з приводу пошуку різних варіантів виходу з ситуації в сім'ї, коли порушується комунікативна і терапевтична функції. Батькам слід наголосити, що безвихідного сценарію вирішення не існує. Необхідний меседж для батьків - спробувати змінити себе - свій спосіб сприймання, свою реакцію на слова чи поведінку дитини. Для цього скласти перелік тих проявів у ваших взаєминах з дитиною, які ви хотіли б змінити. Поміркувати над адекватністю способів, до яких вони вдавались і які не принесли реальних результатів. Їх треба змінити.

Для зняття заборон щодо прояву емоцій і почуттів дитини рекомендуємо вправу «Поради поштою» (див. Додаток В), мета - усунення проблеми, пов'язаної з умінням будувати емоційні, довірливі стосунки дитиною.

Для зняття заборони вільно спілкуватися пропонуємо психологічні етюди «Образ співрозмовника» та « Мене слухають» за С. Болтівцем (див. Додаток В), які допомагають батькам розуміти почуття, емоції дитини під час вербальної і невербальної взаємодії, тренують бути уважними до слів дітей під час спілкування. Також цікавою у контексті нашої програми є рольова гра «Установлення контакту з партнером по спілкуванню» (див. Додаток В), мета якої - створення для дитини атмосфери безпеки, цікавості до її точки зору (перенесення центра уваги із себе на партнера; розмова про те, що цікавить партнера; часте повторення імені партнера; вияв своїх почуттів, усмішка) [30, с. 34].

Варто дати батькам завдання скласти дошку, плакат із правилами спілкування в родині, де буде описано використання правил та засобів спілкування (уміння щиро вибачатись; уміння використовувати правила спілкування; уміння уникати невиправданих сподівань; уміння уникати помилок в оцінці оточуючих людей; уміння використовувати взаємовідносини «усі виграють»; уміння використовувати засоби спілкування), прийоми позитивної взаємодії.

Соціальний педагог у своїй роботі з батьками може провести бесіду про такі прийоми ефективного спілкування: прийом «відкривання шлюзів». Передбачає такі висловлювання: (Це цікаво, розкажи ще щось про це.Ти не хочеш ще щось розповісти про це?Як цікаво те, про що ти говориш! Схоже, ти це здорово відчув! Ти хочеш мені про це розповісти?) [34, с. 21].

Прийом «з'ясування». Використовується для того, щоб виявити увагу до співрозмовника, показати свою зацікавленість в його оповіді.

Прийом «відображення почуттів». Якщо необхідно виявити розуміння емоційного стану іншої людини, можна скористатись такими виразами: Здається, ти дуже радий тому, що...Здається, ти дуже хвилюєшся через те, що… Ти видаєшся роздратованим (ображеним) у зв'язку з...

Заключною частиною ІІ етапу є бесіда «Помилки сімейного виховання» (див. Додаток В). Цей метод дозволяє розглянути найбільш поширені помилки в розвитку внутрішньосімейних взаємин , що виникають через незнання й нерозуміння важливості спілкування між батьками та дітьми. Вони полягають у тому, що дорослі не розуміють дитину, не знають особливостей її поетапного розвитку, психофізичні особливості.

ІІІ етап КОРЕКЦІЯ СТИЛЮ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

Мета: корекція жорсткого контролю та обмежень у вихованні дитина молодшого шкільного віку. Заміна поширеного авторитарного стилю виховання на демократичний.

Форма роботи - групова.

На цьому етапі хочемо запропонувати наступну вправу: Диспут «Як ми оцінюємо власну дитину» (див. Додаток В). Цей метод дає змогу конструктивної оцінки батьками щодо суттєвих та недоречних вимог, які вони висувають дитині.

Наступна частина - ситуативна задача. «Ти маєш робити те, що я тобі сказав, тому що в сім'ї я головний». Програти цю ситуацію в сімейному колі, дати завдання батькам спостерігати а реакцією дитини. Наголосити, що молодші школярі обов'язково повинні розуміти, чому та навіщо від них вимагається щось робити. Переконування краще за суворість. У разі необхідності можна сказати так: «Ти зараз робитимеш так, як я кажу, а ввечері ми спокійно обговоримо - чому і навіщо» [36, с. 177].

Використовуємо індивідуальна вправу «Який я батько (мати)» (див. Додаток В). Існує серія тренувальних вправ, які допомагають батькам краще усвідомити власний «образ». Так, приміром, на їхню думку, він (вона) добрий батько (мати), досить комунікабельна людина, любить своїх дітей, намагається якомога краще виховувати їх. Але контакти з ними, їх змістове наповнення й наслідки не завжди їх задовольняють, а іноді викликають і негативні почуття. Чому це відбувається? Може, якісь особливості вашого характеру, особисті риси та якості певним чином впливають на ці стосунки? Для цього батьки заповнюють відповідні картки, отримуючи відповіді на ці запитання.

Заключна частина - диспут «Авторитет та авторитарність», яка допомагає виявити, як часто батьки проявляють авторитарність до своєї дитини, до чого це призводить, що є характерним у ставлення до дітей. Як висновок чи задовольняє такий стиль батьків і дитину (див Додаток В).

Використовуючи методи, техніки соціально-педагогічної підтримки можна стверджувати, що дитина, яка виховується в дисфункціональній родині зможе отримати повноцінний розвиток, виховання, позитивний вплив від спілкування з батьками, адже вони є найвпливовішими агентами соціалізації власної дитини. Тому безпосередньо варто починати соціально - педагогічну підтримку дисфункціональної сім'ї із співпраці з батьками, звернути їхню увагу на власні проблеми щодо виконанням функцій, навчити їх підходити до корекції виконання функцій з точки зору педагогіки та власне батьківської любові.

Таким чином, виконуючи програму соціально-педагогічної підтримки дитини молодшого шкільного віку з дисфукнкціональної сім'ї, ми здійснюємо коречуючий вплив на розуміння батьками проблем власної родини, на заперечення наявності проблем у виконанні батьківських функцій. Відбувається заміна неконструктивних форм поведінки батьків (агресії, придушення негативних бажань) на продуктивні форми взаємовідносини та ефективне спілкування, здійснення особистісного зростання батьків в процесі взаємодії зі своєю дитиною, підвищення педагогічної культури батьків задля оптимального розвитку, навчання та виховання молодшого школяра.

Отже, виконуючи дану програму з батьками молодших школярів ми претендуємо на значне поліпшення виконання дисфункціональною сім'єю виховної, терапевтичної та комунікативної функції, які як виявилося під час дослідження, порушуються в першу чергу.

Висновки

1. Оперуючи аналізом наукових праць у галузі соціальної педагогіки, психології, соціології, ми дали визначення таким поняттям як «дисфункція», «дисфункціональна сім'я», охарактеризували її види та ознаки; розглянули перелік параметрів, які мають характеризувати функціональну сім'ю. Беручи за основу функціональну спроможність родини, ми виокремили наступні функції, виконання ких ми вважаємо необхідним для оптимального розвитку, навчання та виховання дитини молодшого шкільного віку. Серед них - економічна, репродуктивна, житлово-побутова, соціалізуючи, комунікативна. Особливу увагу звертали на виконання батьками виховної та терапевтичної функцій. Гарантія виконання даних функцій забезпечує подальше благополуччя родини, виключає негативний ризик стосовно виховання дитини. Коли ж у родині не виконуються ті чи інші функції, сім'я може набути статусу «дисфункціональної». Це залежить від соціального потенціалу сім'ї, активності членів сім'ї, вчасності надання соціальної підтримки.

Також ми розглядаємо проблему поширення дисфункцій у родині, адже сім'я як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на життєдіяльність сім'ї: матеріально-економічне забезпечення, житлово-побутові умови. Це, в свою чергу, створює певний морально-психологічний клімат, який впливає не духовність сім'ї, виховання дітей, організацію вільного часу членів сім'ї Вони негативно позначаються на формуванні особистості дитини. Діти з дисфункціональних родин мають більше підстав для отримання статусу важковиховуваних, неповнолітніх правопорушників, дітей із шкідливими залежностями. Завданням соціального педагога при роботі з дисфункціональною сім`єю - є надання конкретної, індивідуальної допомоги сім`ї, з метою раціональної організації внутрішнього та позасімейного спілкування, життєдіяльності та відпочинку, навчання раціонального розв'язання та подолання складних життєвих обставин, виховання дітей. Соціально-педагогічна підтримка забезпечує пошук і стимуляцію внутрішніїх резервів родини, які допоможуть вирішити власні проблеми.

2. Функціональна сім'я позитивно впливає на формування особистості дитини, допомагає відчути себе рівноправним членом сімейного колективу. Противагою до описаної сім'ї є дисфункціональна сім'я, хоча відсутність певної функції ще не свідчить про те, що це проблемна сім'я. Часто буває, що невиконання функцій сприймається найближчим соціальним оточенням як прояв неблагополучності, проблемності. З іншого боку, можлива і явна дисфункціональність, яка ігнорується, тому що це справа сім'ї, яка не потребує втручання різноманітних інстанцій ззовні. Дослідження було проведено у Житомирській ЗОШ № 28 серед 4 соціальних педагогів та психологів та 2 вчителів молодших класів, де діагностичним інструментарієм слугувало глибинне інтерв`ю. Розроблений опитувальник для батьків молодших класів з метою виявити якість виконання родиною своїх функцій був проведений серед 60 батьків 1, 2, 4 класів.

Провівши дослідження, спрямоване на виявлення впливу дисфункціональної сім'ї на особистість молодшого школяра, ми виявили, що більшість родин є благополучними, але, згідно вибірки - третина сімей опитаних батьків мають чіткі ознаки дисфункціональної родини.

Висновком проведеного глибинного інтерв'ю може слугувати низький рівень і недосконалість методичного та законодавчого забезпечення системної соціальної-педагогічної діяльності з дисфункціональними сім'ями. Такі родини потребують окремого підбору методів виховання членів сім'ї, формування безконфліктних взаємовідносин, запобігання насильства, прояву негативних явищ у родині, прояву дисфункції. Потрібно формувати вміння соціальних педагогів та вчителів молодших класів використовувати потенціал сім'ї для збільшення її функціональної спроможності.

3. Одним із важливих аспектів соціальної роботи із дисфункціональною родиною є надання соціальної-педагогічної підтримки з метою пошуку та стимуляції її внутрішніх резервів, які допоможуть вирішити сімейні проблеми, а також надання інших різноманітних соціально-педагогічних послуг в умовах конкретної ситуації.

Розглянувши поняття «дисфункціональність», «дисфункціональні сім'ї», вплив такої родини на особистість дитини - ми розробили програму соціально-педагогічної підтримки. Її мета - поліпшення умов виховання, навчання та розвитку молодшого школяра з дисфункціональної сім'ї. Програма складається з трьох етапів, на яких ми пропонуємо комплекс діагностичних та практичних вправ для вирішення проблем дисфункціональної сім'ї, які раніше були виявлені в результаті проведеного дослідження. Серед завдань програми можна виділити наступні: підвищити рівень педагогічної культури батьків задля оптимального розвитку, навчання та виховання молодшого школяра, зняти заборону щодо обговорення проблем дитини сімейному колі, заборону на прояв своїх почуттів в середовищі сім'ї як для дитини так і для батьків, навчити батьків адекватно оцінювати свої вимоги у вихованні дитини молодшого шкільного віку, без використання жорсткого контролю та обмежень. Виконуючи дану програму з батьками молодших школярів ми претендуємо на значне поліпшення виконання дисфункціональною сім'єю виховної, терапевтичної та комунікативної функції, які як виявилося під час дослідження, порушуються в першу чергу.

Список використаних джерел:

Бахадова Е. В. Неблагополучная семья как фактор формирования девиантного поведения детей / Е. В. Бахадова // Вопросы психологии. -- 2009. -- № 1. -- С. 37--50.

Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи : записки детского психиатра : книга для учителей и родителей / М. И. Бунов-- М. : Просвящения, 1998. -- С. 2 --28.

Главник О. Соціально - педагогічна робота з сім'єю / О. Главник // Професія -- соціальний педагог. -- 2006. -- С. 46--50.

Головатий В. Г. Робота з сім'ями, які потребують професійної соціально-педагогічної підтримки. Тренінговий курс для спеціалістів соціальної сфери / В. Г. Головатий, А. В. Калініна, О. А. Виноградова -- К. : Основа -- Принт, 2007. -- С.26--35.

Гусарський В. І. Робоча книга вихователя / В. І. Гусарський, В. І. Руський, О. І. Тимчишин. -- Тернопіль : Астон, 2001. -- 234 с.

Демиденко Т. М. Виховний потенціал -- провідна характеристика сім'ї як педагогічної системи / Т. М. Демиденко // Соціальна педагогіка : теорія та практика. -- 2011. -- № 1. -- С. 58--63.

Закон України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» [Електронний ресурс]. -- Режим дост. : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2558-14

Запобігання інститутоціоналізації дітей раннього віку. Інноваційні технології соціальної роботи з профілактики відмов від новонароджених дітей : Методологічний посібник /Автори - упоряд. : Т. Ф. Алексєєнко,

О. В. Безпалько., Н. О. Бервено, Т. В. Бондаренко ; за заг. ред. І. Д. Звєрєвої Ж. В. Петрочко -- К. : Століття, 2008. -- С. 165--166.

Зберегти сім'ю. Соціальна робота з сім'ями, які опинилися в складних життєвих обставинах / Автори - упорядники : О. М. Мороз,Г. І. Постолюз, Т. В. Семигіна, О. С. Шипіленко -- К. : ЕКСМО, 2008. -- 160 с.

Іванцова А. Робота соціального педагога з дітьми з неблагополучних сімей / А. Іванцова // Воспитание школьников. -- 2000. -- № 7. -- С. 22--25.

Інноваційні моделі соціальних послуг : Проекти Українського фонду соціальних інвестицій / За ред. Н. В. Кабаченко. -- К. : ЗАТ «ВІПОЛ», 2006. -- С. 3 --87.

Колеснікова А. Побудова конструктивних стосунків в сім'ї /

А. Колеснікова, Л. Халєєва // Психолог. -- 2012. -- № 8. -- С. 29--30.

Костів В. Виховний потенціал родини / В. Костів // Соціальна педагогіка : теорія та практика. -- 227. -- № 3. -- С. 54--59.

Кутнікова І. Сім'я як об'єкт соціально -- педагогічного впливу /

І. Кутнікова // Соціальна педагогіка : теорія та практика. -- 2009. № 4. -- С. 60--65.

Лещук Г. В. Актуальні тенденції розвитку сім'ї як соціально - виховного інституту / Г. В. Лещук // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. -- Житомир : 2010. -- Вип. 53. -- С. 82--63.

Лукашевич М. П. Соціальна робота з проблемними сім'ями /

М. П. Лукашевич, Т. В. Семигіна // Соціальна робота. Теорія та практика. -- К., -- 2009. -- С. 267--297.

Методи та технології роботи соціального педагога : навч. посіб. / Автори - укладачі : С. П. Архипова, Г. Я. Майборода. Навчальний посібник. -- К. : Вид. Дім «Слово», 2011. -- С. 242--264.

Мудрик А. В. Социальная педагогіка : учебник для студентов пед. вузов /

А. В. Мудрик -- М. : Издательський центр «Академия», 2000. -- С. 91-- 96.

Мухина В.С. Возрастная психология. Феноменология развития : ученик для студентов высш. учеб. заведений / В. С. Мухина -- М. : Изд. центр «Академия», 2006. -- С. 311--410.

Мушинський В. Неблагополучна сім'я як фактор дисгармонійного розвитку дитини / В. Мушинський // Психолог. -- 2005. -- № 10. -- С. 3--6.

Назарова С. Ценр социальной и психологической піддержки : работа с неблагополучной семьей / С. Назарова // Социальная педагогіка. -- 2007. -- № 1. -- С. 25--31.

Николаева Я. Г. Воспитание ребенка в неполной семне : орг. пед. и соц. помощи неполным семьям : пособ. для психол. и пед. / Я. Г. Николаева -- М. : Гуманит. изд центр «ВЛАДОС», 2006, -- 159 с.

Орбан - Лембрик Л. С. Соціальна психологія : посібн. / Орбан - Лембрик Л. С. -- К. : Академвидав, 2003. -- 448 с.

Павелків Р. В. Дитяча психологія. Навчальний посібник / Р. В. Павелків, О, П. Цигипало. -- К. : Академ. видав., 2008. -- С. 211 -- 213.

Права та обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини / За ред. І. Смагіна // Соціально--правовий захист дитинства : Навч. -- мет. посібн. -- Житомир, 2006. -- С. 52--54.

Панова А. Программы примирения в семье для предупреждения соціального сирітства / А. Панова. // Социальна робота в Украины : теорія та практика. -- 2006. № 3. -- С. 144--150.

Прихожан А. М. Тревожность у детей и подростков : психологическая природа и возрастная динамика / Прихожан А. М. -- М. : Московский психолого - соц. институт ; Воронеж : Изд. НПО «МОДЭК», 2000. -- 304 с.

Психологічні аспекти соціальної підтримки сімей / За ред.. І. Григи // Соціальні служби -- родині : розвиток нових підходів в Україні. -- К., 2003. -- С. 24--28.

Райгородский Д. Я. Ребенок и сім'я : учеб. пособ. по детской и возрастной психологии, педагогики и социальной работы / Д. Я. Райгородский . -- Самара : Издательский Дом «БАХРАХ» -- М., 2002. -- С. 316--317.

Робота з сім'ями, які потребують професійної соціально-педагогічної підтримки. Тренінговий курс для спеціалістів для спеціалістів соціальної сфери / Автори - упорядники : В. Г. Головатий, А. В. Калініна,

О. А. Виноградова; За заг. ред. Т. Ф. Алексєєнко. -- К. : Основа - Принт, 2007. -- С. 26--35.

Розпорядження КМ «Про схвалення концепції державної цільової соціальної програми підтримки сім'ї до 2016 року» [Електронний ресурс]. -- Режим дост. : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/325-2012-р

Савчин М. В. Вікова психологія : навч. посіб. / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. -- К. : Академвидав, 2009. -- С. 165--182.

Сейко Н. А. Соціальна педагогіка : Метод. посібник / Н. А. Сейко. -- Житомир : Житомир. держ. пед. ун-т, 2002. -- С. -- 88 -- 91.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А. Й. Капської -- К. : Центр навчальної літератури, 2003. -- С. 194--213.

Соціальні служби - родині : Розвиток нових підходів в Україні (перевидання) / за ред. І. М. Григи, Т. В. Семигіної. -- К. : Центр навчальної літератури, 2003. -- С. 22--28.

Скрипченко О. В. Вікова та педагогогічна психол. : Навчальний посібник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огородник [та ін.]. -- К. : Просвіта, 2001. С. 130--158.

Ткачук А. Гармонізація стосунків у проблемних сім'ях / А. Ткачук // Психолог. -- 2010. -- № 43. -- С. 29--30.

Трубавіна І. М. Родиноцентричний підхід до соціально-педагогічної діяльності з сім'єю / І. М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні : теорія і практика. -- 2008. -- № 3. -- С. 12--23.

Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю : навч. посіб. / І. М. Трубавіна -- К. : ДЦССМ, 2003. -- С. 5--18.

Толстоухова С. На допомогу сім'ї у кризі / С. Толстоухова // Соціальна робота в Україні : теорія та практика. -- 2006. -- № 3. -- С. 92--96.

Тюпля Л. Т. Соціальна робота ( теорія і практика) : навч. посіб. [для студ. вищих навч. закл.] / Л. Т, Тюпля, І. Б. Іванова. -- К. : ВМУРОЛ «Україна», 2004. -- С. 190--197.

Усик О. Робота соціального педагога з неблагополучними сім'ями : технологічний аспект / О. Усик // Гуманітарний вісник. -- 2011. -- № 24. -- С. 380--384.

Харченко Л. П. Співробітництво соціального педагога із сім'єю /

Л. П. Харченко // Соціальна педагогіка : теорія та практика. -- 2012. -- № 3. -- С. 54--60.

Adler, Ronald B. Communicating at work : principles and practices for business and the professions / Ronald B. Adler, Jeanne Marquardt Elmhorst. -- 7 th ed. -- -- United States : Minorities, 2002.

Child psychology : a contemporary viewpoint / E. Mavis Hetherington, Ross D. Parke, Virginia Otis Locke. -- ed. p. cm. -- United States : Minorities, 1999.

Ethnicity and family therapy / edited by Monica McGoldrick, Joe Giordano, John K John K. Pearce . -- 2nd ed. p. cm. -- United States : Minorities, 1996.

Lauer, Robert H. Social problems and the quality of life/Robert H. Lauer and Jeanette C. Lauer. p. cm. Includes index.

Scanzoni, John H. Contemporary families and relationships: reinventing responsibility / John Scanzoni. p. cm.

Suppes, Mary Ann. The social work experience: an introduction to the profession / Mary Ann Suppes, Carolyn Cressy Wells, p. cm. Includes index. -- United States : Social service, 1991.

Social problems and the quality of lfe / Robert H. Lauer and Jeanette C. Lauer. -- United States : Minorities, 2004.

Social psychology / David G. Myers. -- 6th ed. p. cm. -- United States : Minorities, 2004.

Додаток А

Глибинне інтерв`ю для соціальних педагогів та вчителів молодших класів.

Дайте, будь-ласка, відповідь на наступні запитання.

Назвіть найпоширеніші дисфункції у сім'ях молодших школярів.

_____________________________________________________________

Які форми роботи Ви використовуєте для соціальної підтримки молодших школярів з дисфункціональних сімей?

_____________________________________________________________

Які техніки соціальної підтримки дітей з дисфункціональних родин Ви використовуєте?

_____________________________________________________________

Чи часто у дітей із дисфункціональних сімей спостерігається прояв девіантних, асоціальних ознак?

_____________________________________________________________

Які методи роботи Ви використовуєте, щоб запобігти цим проявам?

_____________________________________________________________

Якими завданнями та принципами соціального педагога при роботі з дисфункціональними сім`ями Ви керуєтесь?

_____________________________________________________________

Які соціально-педагогічні послуги Ви надаєте дітям та батькам з дисфункціональних сімей?

_____________________________________________________________

Які соціально-педагогічні заходи Ви вживаєте для підтримки чи відновлення функцій у дисфункціональних сім'ях?

_____________________________________________________________

Додаток Б

Опитувальник для батьків молодших школярів

Оцініть, будь-ласка, кожне із наступних тверджень в таблицях за п'ятибальною шкалою ( від 5 до 0 за значимістю та присутністю описаних факторів у Вашій сім'ї).

Наскільки ваша дитини забезпечена такими матеріальними благами, як:

Окрема кімната.
Одяг.
Іграшки.
Книги.
Канцелярські приладдя.

У спілкуванні з Вашою дитиною мають місце:

Часті сварки, конфліктність.
Дефіцит позитивних емоцій.
Захищеність, взаємна повага, підтримка.
Співпереживання.
Постійна роздратованість, знервованість.

Оцініть спілкування з дитиною у Вашій сім`ї

Ви завжди обговорюєте з дитиною її проблеми.
Ви спілкуєтеся з дитиною, коли у вас є вільний час.
Заохочуєте дитину до спілкування з Вами.
Завжди відкриті для спілкування з дітьми .
Закриті для постійного спілкування з дітьми.

Оцініть роль таких факторів у вихованні Вашої дитини

Високий рівень контролю за дитиною.
Встановлення жорстких вимог і правил.
Встановлення теплих відносин з дитиною при низькому рівні контролю.
Відсутність контролю та обмежень.
Можливість необмеженої свободи дитини з незначним керівництвом батьків.

5. Як Ви проводите дозвілля з Вашими дітьми?

У вас мало часу для організації дозвілля з дитиною.
Ви організовуєте поїздки та екскурсії для ваших дітей.
Ви не проводите свій вільний час з дитиною, а відпочиваєте після роботи.
Разом з дітьми ви відвідуєте цирки, виставки, зоопарки.
Ви із задоволенням проводите час зі своїми дітьми на вихідних, під час відпустки.

Уважно прочитайте твердження. Оберіть варіант відповіді, який відображає Ваше ставлення до твердження.

У Вашій сім`ї лише дорослі визначають, що правильно, а що неправильно, при цьому думка дитини не враховується.

Повністю згоден;

Скоріше згодний;

Не знаю;

Скоріше незгодний;

Повністю незгодний.

У Вашій сім`ї існують заборони на обговорення своїх проблем як поза сім`єю, так і в самій родині, заборони для дитини голосно сміятися, танцювати, стрибати.

Повністю згоден;

Скоріше згодний;

Не знаю;

Скоріше незгодний;

Повністю незгодний.

У Вашій родині постійно наявні заборони щодо прояву почуттів.

Повністю згоден;

Скоріше згодний;

Не знаю;

Скоріше незгодний;

Повністю незгодний.

4. У Вашій сім`ї є теми «табу»,які Ви не обговорюєте з дитиною.

Повністю згоден;

Скоріше згодний;

Не знаю;

Скоріше незгодний;

Повністю незгодний.

Яким чином Ви вирішуєте проблеми у родині?

Проблеми обговорюються та спільно вирішуються;

Проблеми замовчуються;

У Вашій родині не виникає проблем.

Свій варіант

_____________________________________________________________

Який стиль виховання дітей переважає у Вашій родині?

Авторитарний;

Демократичний;

Пасивність у вихованні;

Свій варіант _________________________________________________

Дякуємо за участь!

Додаток В

Гра «Чи добре ми знаємо свою дитину»

Батькам пропонується подумати й у письмовій формі дати відповіді на такі запитання:

Улюблена страва дитини.

Чим вона найбільше полюбляє займатись?

Що насамперед робить, коли повертається зі школи?

Які якості найбільше поціновує в людях?

Її найулюбленіше свято?

Найулюбленіший колір?

Який навчальний предмет подобається найбільше?

Що її може порадувати?

Домашнє завдання

Проаналізуйте стан вашої сім'ї. Як у ній розподіляються ролі? Наскільки вона щаслива? Що необхідно зробити для її подальшого успішного розвитку?

Поспостерігайте вдома за дитиною, поставте їй ті самі запитання, які вам пропонувались під час гри. Звірте співпадання (неспівпадання) відповідей.

Запропонуйте дитині відповісти на такі ж запитання, але стосовно батьків. Подивіться, чи співпадають вони з дійсністю. (Чи знає вас ваша дитина?)

Бесіда «Усі ми родом з дитинства»

Батьки і діти... Різні покоління, різні смаки, різні погляди... Та, попри цю різноманітність, неоднаковість проявів у життєвих ситуаціях, існує тісний зв'язок між старшими та молодшими. Це відбувається тому, що діти безпосередньо й точно сприймають нас, батьків, повертаючи нам дзеркальне відображення нашої особистості з усіма її сильними та слабкими сторонами. Тому, паралельно з дорослішанням, повсякчас розширювати коло своїх інтересів, аби прищепити дитині потяг до пізнання, потребує самовдосконалення, здатності до любові, прагнення до вияву чуйності, уваги, доброти...

Але як цього досягти? Як знайти ту стежку, що приведе до серця дитини, допоможе нам краще зрозуміти один одного?

Одним зі шляхів у цій непростій справі може стати «подорож у власне дитинство». Частіше пригадуйте себе слабкими й беззахисними, невмілими й недовірливими, егоїстичними й жорсткими, боягузливими та жадібними... Але не забувайте пригадати і свою чуйність, доброту, щирість, відкритість. Пригадайте випадки, коли ви боялись визнати свою провину, повідомити про погану оцінку. Як тоді не хочеться йти додому, у будь-який спосіб відтягується розмова з батьками.

Можливо, ваш син чи донька відчувають аналогічні побоювання. Допоможіть їм подолати цей бар'єр відчуження.

Навіщо така подорож? Для того, аби краще зрозуміти свою дитину сьогодні, зараз, у цей самий період її життя, коли ви їй так потрібні. Спогад - це місток до порозуміння, пише Володимир Леві. «Якщо важко з дитиною, якщо відчуваєте, що не розумієте її, лише хвилину на день віддайте спогаду про себе самих у тому самому віці, у становищі, близькому, подібному, бодай у чомусь схожому. Зусилля не пропаде, знайдеться, можливо, несподіване рішення...», - підказує психолог.

Діти вірять нам і довіряють нашому досвіду. Вони готові нескінченно слухати про наше минуле. «Виявляється, мами, тата і навіть бабусі й дідусі також були такими, як ми. Що ж вони робили, уміли, що відчували?» - так, можливо, думають наші діти. І щиро дивуються, знаходячи щось дуже близьке, знайоме, коли слухають розповіді «здалеку».

Вправа «Поради поштою»

Батьки розподіляються на групи по 5-6 осіб. Кожному видається конверт, на якому написане основне речення: «Моя проблема пов'язана з умінням будувати стосунки з дитиною й полягає у...» У середині конверта - кілька чистих карток.

Одержавши конверт, кожен учасник дописує на ньому свою проблему й передає його сусіду справа, який знайомиться з проблемою (записаною на конверті) і на чистій картці пише її можливе вирішення. Картка вкладається в конверт і він передається далі. Коли кожний конверт обійде повне коло, їх «відправники» читають запропоновані їм шляхи вирішення заявлених проблем.

Заключне обговорення. Обмін думками - як у групах, так і перед усією аудиторією.

Домашнє завдання

Поспостерігайте за сином (дочкою): як він (вона) ставиться до ваших вимог. Якщо приймає їх, то подумайте, чому? Якщо відмовляється виконувати, чим обґрунтовує це?

Психологічний етюд «Образ співрозмовника» (за С. Болтівцем)

Інструкція для батьків: уявіть вираз обличчя дитини, коли ви збираєтеся звернутись до неї. Спробуйте якомога точніше відтворити його за допомогою міміки. Скажіть і покажіть: