У процесі початкового навчання української мови «поглиблюються уявлення школярів про навколишній світ, розвивається їхнє образне і логічне мислення; здійснюється патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнів» [20, 11]. Навчання української мови має бути спрямоване на розвиток у дітей, окрім загальномовленнєвих, і загально-навчальних умінь: організаційних, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних. Також важливо формувати у молодших школярів почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Методика навчання орфографії як складова методики навчання мови повною мірою залежить від правописної системи, від її принципів, які зумовлюють і регулюють наше письмо, передусім фонетичного та морфологічного. Методика навчання орфографії, зокрема вивчення апострофа, опирається на психофізіологічні особливості засвоєння цієї теми та на загально дидактичні принципи (наочності у навчанні, свідомості, активності у засвоєнні знань, самостійності тощо).

Навчання правопису невіддільне від усієї навчально-виховної роботи з мови. Залежність орфографічної грамотності від знання фонетики й граматики, від загального рівня мовної культури, від ступеня розвитку усної й писемної мови учнів є цілком очевидним фактом. Чим вправніше учень володітиме мовою взагалі, тим міцнішими й досконалішими будуть його правописні навички.

Продумана, цілеспрямована система відповідно підготовлених орфографічних вправ є надзвичайно важливою справою. Від того, в якій формі, в якій послідовності та на якій основі будуватимуться ці вправи, в значній мірі залежатиме успішне формування правописних навичок учнів.

У першому розділі курсової роботи були розглянуті основоположні питання з теми дослідження:

- поняття «орфограма» , яка має визначення сумнівного написання, що вимагає застосування певного орфографічного правила;

- типи орфограм, за ступенем ознайомлення з ними учнів початкової школи, а саме: 1) орфограми, з якими учні не знайомилися, 2) повністю вивчені і 3) частково опрацьовані, до якого належить і орфограма «Апостроф» .

З,ясовано, шо не можна навчати дітей орфографії, не знаючи її лінгвістичної природи, тобто тих принципів, які лежать в основі тих чи тих орфограм.

Зрозуміти принципи орфографії - це значить побачити її систему і сприйняти кожне окреме правило як частину системи, причому зрозуміти орфографічне правило у взаємозв,язку з граматичною, фонетичною, словотворчою природою слова і його форми. [14]

Були описані провідні принципи українського правопису - фонетичний та морфологічний.

Розглянуто основні методи і прийоми навчання орфографії. З,ясовано, що добір методів, прийомів і вправ для кожного конкретного випадку при вивченні орфографії має бути винятково дбайливим, враховувати вікові особливості дітей, рівень їхнього розвитку й те, які психічні якості учнів удосконалюються. Найпоширенішими є методи - зв'язний виклад учителя, бесіда, спостереження й аналіз мовних явищ як метод теоретичного вивчення, робота з підручником, алгоритми, за допомогою яких обґрунтовується правильне написання, метод вправ. Вивчення орфографії має носити проблемний характер.

У другому розділі роботи було проаналізовано психофізіологічні особливості методики вивчення апострофа. Було доведено, що ефективність у навчанні орфографічно правильного письма забезпечується, перш за все, дотриманням загальнодидатктичних принципів навчання. Крім того, необхідно дотримуватися ряду умов, що є основоположними для формування орфографічної навички, зокрема правопису слів з апострофом, і випливають з її психофізіологічної природи, а саме: розвиток усного мовлення, свідоме засвоєння знань та вироблення умінь та навичок, розвиток уваги, застосування наочності, активність у засвоєнні знань, самостійність, цілеспрямована система вправ на вироблення орфографічної навички, повторення вивченого, контроль та перевірка рівня сформованості орфографічноі навички та робота над помилками. Важливе значення у виробленні міцних правописних навичок відіграє уміння розпізнавати орфограму.

З,ясовано, що програма з української мови побудована за лінійно-концентричним принципом з дотриманням дидактичних принципів доступності, послідовності, достатності, доцільності, системності, наступності у навчанні від простого до складного, зокрема подача нового матеріалу базується на уже відомому та в тісному зв'язку з ним.

Апостроф вивчається з 1 по 4 клас: 1 клас - вивчається орфограма апостроф після букв, що позначають губні приголосні, перед я, ю, є, ї; 2 клас - закріплюються знання, повторюється вивчене; 3 клас - вивчається орфограма апостроф після р у кінці складу; 4 клас - вивчається орфограма апостроф після префіксів, що закінчуються на приголосний.

Була вивчена і проаналізована методика опанування правопису слів з апострофом у початкових класах. У роботі представлено методику П.С.Троцького з вивчення апострофа, яка пропонує цілу систему вправ, що ґрунтуються на посилених мовних кінестезіях, коментоване письмо та фонетико-орфографічний розбір слова.

Нові програми з мови орієнтують учителя на те, що розвиток комунікативного мовлення є основним принципом у навчанні мови. Саме тому знання, уміння і навички якими оволодівають учні, при вивченні окремих тем, потрібні для розвитку й удосконалення усного й писемного мовлення і реалізуються у зв,язному мовленні учнів.



ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Ананьев Б.Г. Возрастные возможности усвоения знаний - М. - 1996. - 186с.

2. Баєв Б.Ф. Навчальна активність школяра- К.: Знання, 1974. - 152с.

3. Бацевич Ф. Рідна мова: об'єктивність існування чи суб'єктивність вибору // Світогляд, №2(10), 2008. - С.44-48

4. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. - Кн.1; Особистісно- орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. - К.: Либідь,2003. - 280 с.

5. Богоявленский Д.Н. Психология усвоения орфографии - М.: 1966. - 308с.

6. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Буквар - К.: Освіта, 2007. - 143с.

7. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах - К.: Радянська школа, 1982. - 196с.

8. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі - К.: Освіта, 2006. - С.215-252

9. Дмитровський Є. М. Методика викладання української мови в середній школі.-- К., 1965. - 278с.

10. Довга Т.Я., Завіна В.І. Шляхи раціоналізації навчальної праці молодших школярів // Початкова школа. - 1990. - № 3. - С.34-36

11. Жинкин Н.И. Механизмы речи - М.:Изд-во АПН РСФСР. - 1958. - 235с.

12. Кочерга О. Психофізіологічні особливості сприймання навчальної інформації // Початкова школа. - 2010. - №4. - С.58-60

13. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня / За ред. О.Я.Савченко. - К.: Радянська школа, 1990. - 125с.

14. Львов М.Р. Обучение орфографии в начальних класах // Начальная шк. - 1984. - №2. - С.28-31

15. Методика викладання української мови. Навчальний посібник / Дорошенко С.І., Вашуленко М.С. і ін. - К.: Вища школа,1992. - С.197-239

16. Приступа Г.Н. Основы методики орфографии в средней школе.- Рязань.- 1973. - С.66

17. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи.-К.: Початкова школа, 2006.-С.7-59

18. Рождественский Н.С. Обучение орфографии в начальной школе.-М.: Учпедгиз, 1960. - С.32

19. Троцкий П.С.Орфография без правил - М.: просвещение, 1991. - 144с.

20. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. Інтегрований курс / За ред. А.П. Каніщенко, Г.О. Ткачук. - К.: Промінь, 2003. - 232 с.

21. Фирсов Г.П. Наблюдения над звуковой и интонационной стороной речи на уроках русского языка / Фирсов Г.П.-М.: АПН РСФСР, 1959. - С.73

22. Хом,як І.М. Лінгво-методичні засади навчання орфографії української мови в основній школі: Дис.. доктора пед.. наук:13.00.02 / Хом,як Іван Миколайович.-К.: 2001. - 400с.

23. Хом'як І.М. Словникова робота на уроках вивчення орфографії // Укра-їнська письменницька мемуаристика та її використання у вузі і школі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.- Рівне, 1996.- С. 49-51.

24. Чак Є. Д. Складні питання граматики та орфографії. - К. Рад. школа, 1978.- 127 с.

25. Чукіна В.Ф., Почтаренко О.М., Почтаренко Г.С. Український правопис у таблицях, схемах, коментарях: Довідкове видання. - К.: Логос, 1998. - 96с.

26. Шкуратяна Н. Г. Методика вивчення орфографії.-- К., 1985. - 124с.



ДОДАТОК № 1

Нестандартний урок з української мови на закріплення теми «Апостроф» у 1 класі

Тема: Апостроф.

Мета: Закріпити правила написання апострофа в словах, збагачувати словниковий запас, розвивати пам'ять. Прищеплювати інтерес до вивчення рідної мови, розкрити її багатство.

Тип уроку: урок повторення теми

Методи і прийоми: колективна робота, слово вчителя, бесіда, гра «Відгадай загадки», метод промовляння, коментоване письмо.

Обладнання: картки з індивідуальним завданням, таблиці.

Хід уроку

Ознайомлення з темою і метою уроку.

Діти виконують пісню про мову за вибором вчителя.

Вчитель.

Дзвенить струмочком рідна мова,

Усі слова знайомі в ній.

Але писати кожне слово

У мові правильно зумій.

Тут треба так багато знати,

З дитинства правила учить.

На все життя запам'ятати

І мову понад все любить.

Бо ж найтепліше-рідне слово:

Воно, як мамина рука,

Крилате, ніжне, світанкове,

Хоч доля в нього нелегка.

Воно з глибокого джерельця,

Із лісу, степу, із трави...

Прийми його до свого серця

І з рідним словом вік живи.

Земля нам мову дарувала

Барвисту, щиру, як весна.

І українською назвала,

Між різних мов така -- одна!

В ній все найкраще і єдине,

А серце з ній наснагу п'є.

Бо рідна мова й Україна --

Це найдорожче, що в нас є!

А сьогодні урок вивчення рідної мови почнемо, діти, з того, що повторимо правила написання апострофа в словах і наведемо приклади.

(Діти повторюють правило і наводять приклади).

Вчитель.

1 завдання: уважно прослухайте вірш, запам'ятайте слова з роздільною вимовою, яка на письмі позначається апострофом.

В п'ятницю, у надвечір'я,

Як туманцем потягло,

Сонце плавно у міжгір'я

Спочивати попливло.

На подвір'ячку, під в'язом

Вся зібралася сім'я:

Відпочить, побути разом

Та послухать солов'я.

Вечоріє. На подвір'ї

Вся сім'я рядком сидить...

Вперше випливло сузір'я:

Вабить, манить і мигтить...

Треба назвати слова з апострофом і записати їх на дошці і в зошиті.

Діти називають слова: п'ятниця, надвечір'я, міжгір'я, подвір'ячко, в'яз, сім'я, солов'я, подвір'я, сузір'я. При потребі вчитель пояснює значення слів. Діти записують на дошці і в зошитах.

(Стук у двері. У клас заходить хлопчик Апостроф зі своїми друзями Валер'яном, Дем'яном, Мар'яном та Мар'янкою. У дітей таблички з іменами, а апостроф прикріплений так, щоб легко знімався).

Апостроф.

Вибачте, це перший клас?

Можна, ми зайдем до вас?

Тут такі хороші діти,

Рідну мову люблять вчити!

Вчитель. Заходьте, будь ласка! Ми любимо гостей! Цих дітей ми знаємо, а от ти, хлопчику, хто? Я здогадуюсь, а от діти, мабуть, ні!

Апостроф. Діти мене також уже знають, я їм загадаю декілька загадок і вони точно відгадають!

1 загадка.

Я є у п'явці, у в'юні,

Я є у риб'ячій сім'ї,

Але в воді мене немає.

Скажіть, хіба таке буває?

(Показує таблицю, на якій слова п'явка, в'юн, риб'яча сім'я, слово вода, ці слова виділені іншим кольором).

2 загадка.

Я не риба і не птах.

Є в ганчір'ї, в реп'яхах.

Я не звір і не людина,

Але зна мене дитина.

(Показує таблицю, аналогічну до першої).

Апостроф. Правильно, діти, ви відгадали, я - Апостроф! Я унікальний, бо ж не в кожній мові є! От в українській я є, а в російській мене немає! І тому мене не можна губити і забувати, бо від цього мова збідніє, стане незрозумілою. От скажіть слова: б'ю, п'ю, в'ю, в'яжу, коли апостроф є -- це вимовляється чітко, роздільно!

(Діти промовляють слова).

Апостроф. А тепер скажіть ці слова так, якби у них не було апострофа.

(Діти знову повторюють ці слова, але без апострофа).

Апостроф.

Чуєте, таке звучання не відповідає українській вимові.

А ще, діти, запам'ятайте, що я завжди стою після букв на позначення твердих приголосних, а букви Я, Ю, Є, Ї після мене позначають два звуки!

А тепер перевіримо, виконаємо завдання № 2.

Дає вчительці картку з завданням: слова для звуко-буквеного аналізу.

БУРЯК -- БУР'ЯН

МОРЯК -- П'ЯВКА

БУРЯ -- ПІР'Я

(Завдання виконують на дошці і в зошитах, можна за варіантами. Вчителька перевіряє роботи між рядами, підходить до учня).

Вчитель. Ой, Недбайлику, а чого це ти так написав?

Недбайлик. А яка різниця? Все одно! Подумаєш, хіба це так важливо? Буде катастрофа? Яка різниця є там той апостроф, чи немає. Подумаєш, якась перевернута кома! Через нього тільки двійок більше. Ви ж самі казали, що не в кожній мові він є, а значить і в нас необов'язково!

Нехайлик. А я теж так думаю! Нехай, нехай собі інші пишуть, а я і без нього обійдуся!

Апостроф.

Ой, яка образа, діти

Що тепер мені робити?

Просто комою назвали,

В зошитах не написали!

Це Нехайло і Недбайло

Так підводять дружній клас!

У науці -- шкандибайла!

Назавжди піду від вас!

(Вибігає із класу. Діти, його друзі, що прийшли з ним, розгублено дивляться, кричать вслід: «Зупинись!», «Повернись!». I теж вибігають).

Вчитель.

Валер'ян, Мар'ян з Дем'яном

«Повернись» йому кричать.

Невдоволені цим станом

Мчать Апострофа шукать.

І Мар'яночка побігла,

Як же їй без нього буть?

За хлоп'ятами ледь встигла,

Щоб Апострофа вернуть.

(Діти повертаються в клас, на табличках їх імена, але вже без апострофа. Діти похнюплені ведуть між собою розмову).

Валер'ян.

А його ніде немає...

Десь пропав, чи десь зав'яз.

Чи в кар'єрі він блукає,

Чи заліз в дупло на в'яз...

Дем'ян.

Чи пірнув, як в'юн, у річку,

Чи гніздо у м'яті в'є?

Чи в холодну вліз криничку

І з води сузір'я п'є?

Мар'ян.

Може він у цьому світі

Заблудився в бур'янах?

Йдіть шукати його, діти,

На подвір'ї, в реп'яхах.

Мар'яночка.

Може п'явка проковтнула

Або риб'яча сім'я?

Чи роззява десь забула

Дописати до ім'я?

Дем'ян.

Дев'ять днів його шукали,

П'ятдесят і п'ять хвилин.

Але де знайти -- не знали

І лишився він один...

Валер'ян.

Наш обов'язок хлоп'ята,

Рівно через кілька днів

Цей Апостроф розшукати

І приставити до слів.

Вчитель.

Солов'ї в саду співали,

Пісню коники вели...

Діти дуже сумували,

Що Апостроф не знайшли.

Гороб'ятко й голуб'ятко

Здогадалися умить:

Пір'ячко візьміть, хлоп'ятка,

Та й новенький напишіть!

Він же був такий маленький,

Може кіт його злизав?

Чи вітрець підняв легенький,

Він у полум'я упав?

Не сумуйте, не журіться,

Пір'ячко до рук беріть!

Пригадайте, придивіться

І новенький напишіть.

Й назавжди запам'ятайте

Де, коли його писать.

Добре правила вивчайте,

Правила ці треба знать.

Після букв, запам'ятайте:

Бе, Пе, Ве, еФ, еМ та еР --

Всі апостроф проставляйте

Між Я, Ю, Є, Ї тепер!

(Вчитель і діти роздають картки для індивідуальної роботи. На них написані ці вірші по одній строфі. Таким чином -- 14 карток із завданням: поставити апостроф у словах, де потрібно).

(Вчитель перевіряє роботи, ставить оцінки, каже, що всі з роботою справились.

В цей час заходить апостроф і стоїть).

Вчитель.

Тут Апостроф схаменувся,

Бо втомився він блукать.

Апостроф.

Добрий день! Я повернувся!

Що, зумів вас налякать?

Діти з табличками, на яких написані імена, прикріпляють апостроф до своїх імен і відповідають:

Дуже, дуже, що й казати!

Був великий переляк!

Довелось попошукати,

Не роби вже більше так!

Не втікай від нас ніколи

І не треба так лякать!

Всі ми ходимо до школи,

Щоб чудово мову знать.

Апостроф.

Добре, та запам'ятайте:

В мові теж нема дрібниць,

Правила усі вивчайте,

Щоб не мати одиниць.

І щоб правильно писати

Та висловлювать думки.

Рідну мову треба знати,

Треба вчити залюбки!

(Апостроф прикріплює велику таблицю з віршем, щоб усі бачили, читає вірш).

Апостроф.

Я у полум'ї, в сузір'ї,

В пам'яті і у сім'ї.

В надвечір'ї, у міжгір'ї,

В п'єсі, м'яті та ім'ї.

В п'ятниці, в м'ячі і в пір'ї,

В черв'яку і у в'юні.

В п'явці, в'язі, у подвір'ї,

В п'ятці добре теж мені

В'ю, б'ю, п'ю, в'яжу, не в'яну,

У кар'єр мій шлях лежить.

І на лаву дерев'яну

Часом ляжу відпочить.

З матір'ю пісні співаю

Для рум'яних немовлят.

В м'яч з хлоп'ятами ганяю

Двадцять п'ять хвилин підряд.

Хоч малий, та є здоров'я,

Щоб побути скрізь зумів.

Я прив'язаний любов'ю

До таких хороших слів.

В бур'янах я теж гуляю,

Часом весь у реп'яхах!

В риб'ячій сім'ї буваю

І в м'яких дитячих снах.

У п'ятірці, у дев'ятці,

У солом'янім брилі,

У Дем'янку, у Мар'янці,

В гороб'ятка на крилі!

У прив'ялому листочку,

Що давно води не п'є.

У зав'язанім клубочку

І у м'ясі також є!

(Діти перечитують вірш самостійно. Апостроф чекає, поки всі прочитають).

Апостроф. Але є такі слова, де мене не треба писати, та я цих слів чогось не люблю, хай вам вчителька їх назве.

Вчитель.

Не вдягайте колір тьмяний,

Як на свято ідете!

Пийте, діти, сік морквяний,

Не забудьте і про те,

Що апострофа немає

Ще у деяких словах.

Ці слова хай кожен знає:

Мавпячий, бюро і цвях!

(Закріплює на дошку таблицю з цим віршем. Цей вірш або лише слова діти записують у зошит самостійно).

Вчитель. Велике спасибі тобі, Апострофе, що ти допоміг нашим дітям запам'ятати, коли тебе треба писати, це дуже важливо, щоб діти були грамотні, вміли писати, читати, висловлювати свої думки рідною мовою. А вам, діти, (звертається до Мар'яна, Дем'яна, Валер'яна та Мар'яночки) щиро дякую за допомогу і за те, що допомогли учням повернути Апостроф! І ви, мої маленькі першокласники, теж молодці, бо добре засвоїли правопис апострофа і вмієте ним практично користуватись. Людина повинна бути грамотною, знаючою, бо мудрість народна каже, що за одного вченого дають десять невчених. А здобудеш освіту, то побачиш більше світу! А ти, Недбайлику, і ти, Нехайлику, запам'ятайте, що те, чого навчився, за плечима не носять! Потрібно вчиться -- в житті знадобиться! А тепер прийшов час перевірити, чи всі ви, діти, добре чуєте і вмієте писати слова з апострофом. Візьміть ручку і напишемо під диктовку два речення.

1. Над рікою у калині солов'ї гніздечка в'ють.

2. Із криниць по Україні журавлі водичку п'ють.

(При потребі останнє речення пояснити).

Апостроф з друзями можуть пройти між партами, подивитись, як пишуть діти. (Перевіряють слова в яких є апостроф).

Вчитель підводить підсумок уроку



ДОДАТОК № 2

Конспект уроку з теми «Правопис апострофа»

4 клас

Тема: Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом.

Мета: повторити, систематизувати й поглибити знання учнів про апостроф; розвивати навички правильного написання слів з апострофом; розвивати логічне мислення, уяву, мовлення; виховувати повагу до старших, пошану до традицій наших предків

Тип уроку: урок повторення теми

Методи і прийоми: колективна робота, слово вчителя, бесіда, гра «Відгадай загадки», словниковий диктант, взаємоперевірочний диктант, інтерактивний метод «Мікрофон», метод вправ, робота зі схемою

Обладнання: дидактичний матеріал, схема «Вживання апострофа», вірш «Апостроф»

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання.

- Доброго дня! Зручно влаштовуйтесь на свої місця, відкривайте зошити і запишіть число, класна робота, звіряючись із записом, що є на дошці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Вибіркова перевірка письмової домашньої вправи

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку

Слово вчителя

На цьому уроці ми повторимо правила вживання апострофа. І наше завдання полягає в тому, щоб вміти правильно вимовляти та правильно писати слова з апострофом.

ІV. Актуалізація знань, умінь і навичок

1. Колективна робота

Завдання: прослухати казку, яку прочитає вчитель.

Зникнення Апострофа. У тридев'ятому царстві є незвичайна країна Фонетика. Правлять нею три сестри: сувора і розумна Орфографія, точна Графіка і миловида та співуча Орфоепія.

Якось у цій країні сталася надзвичайна подія -- зник Апостроф. У Фонетиці почався страшний безлад. Графіка та Орфографія хапалися за голову, бо люди почали неграмотно писати. Орфоепія потерпала від неправильної вимови. Люди не могли нормально порозумітися!..

Треба негайно шукати Апостроф.

До пошуків залучили найкращі сили. І ось що з'ясували слідчі. Кома, що мешкала у сусідній країні, давно заздрила Апострофу, оскільки він був такий само, як і вона, але завжди стояв вище. Можливо, це її рук справа?

-- Діти, може, ми зможемо допомогти знайти Апостроф, якщо з'ясуємо, для чого він вживається?

V. Повторення вивченого

1. Робота за схемою

Завдання: розглянути схему «Вживання апострофа» та проілюструвати її власними прикладами.

Вживається	Не вживається
Перед я, ю, є. ї	Перед я, ю, є. ї
- після б, п, в, м, ф	- після м'якого р
- твердого р	- після б, п, в, м, ф, якщо перед ними приголосний кореня, крім р
- на приголосний

2. Слово вчителя

Отже, діти, ви дізналися, що наш Апостроф заховали у Скелі твердих приголосних.

Щоб потрапити туди, слід подолати Трясовину фонетичної транскрипції.

3. Метод вправ

Завдання: подані в транскрипції слова записати відповідно до орфографічних норм.

[уйідли^евий], [л'убовйу], [бйут'], [арфйарка], [р'із'б'ар], [с'в'ашчен:и^ей], [моркв'аний], [подв'ірйа], [п'івйаблука], [в'ідйізд], [звйазати], [при^есв'аче^и ний].

4. Гра «Відгадай загадки»

Переправившись через Трясовину, ми опинилися перед Брамою, де стояла Кома.

-- Я відпущу Апостроф за умови, що ви відгадаєте мої загадки.

Завдання: вставити, де потрібно, пропущений апостроф і відгадати загадки.

1) Плету хлівець на четверо овець, а п..ята окремо? (Рукавичка.) 2) Без чого людина не проживе й п..яти хвилин? (Без повітря.) 3) Хто в руки не візьме -- по голові б..є. (Цвях.) 4) Дуже добру пам..ять має, хутко все запам..ятає, де почує яку вість -- слово в слово розповість. (Луна.)

- Добре,-- сказала Кома.-- Відпущу Апостроф, але за умови, що ви завжди будете його правильно вживати і правильно вимовляти слова з ним.

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого

1. Словниковий диктант

Завдання: записати слова під диктовку, позначити орфограми.

Зав'язь, круп'яний, присвята, знічев'я, зобов'язання, гравюра, дерев'яний, мавпячий, кав'ярня, львів'янин, підв'язати, напівкам'яний, пом'янути, бязевий, Белград, обов'язок, зм'якшити.

Поясніть лексичне значення виділеного слова, складіть з ним речення.

2. Взаємоперевірочний диктант

Завдання: записати текст під диктовку. Перевірити грамотність написання одне в одного, орієнтуючись на текст, записаний учителем на дошці.

Найважливішим елементом хатнього інтер'єру в Україні вважалася піч. Вона була центром житла, вважалася його душею.

Найперші печі слов'ян -- це глиняний склеп на дерев'яному каркасі. Вже в середні віки українці облаштували печі коминами. Площина над і за піччю, де сушилося збіжжя, бавилися діти, грілися старі люди, називалась лежанкою.

Печі прикрашали різноманітними візерунками або покривали кахлями-- тонкими полив'яними цеглинками.

Пічний вогонь був не лише годувальником. За кольором полум'я господарі передбачали погоду та різні події.

(Із книги «Світ моєї України».)

VІІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивний метод «Мікрофон»

Опитування «Закінчіть речення». «На уроці я навчив(ла)ся...»

VІІІ. Інструктаж до виконання домашнього завдання

На вибір: або повторити правила (вивчити) вживання апострофа, або вивчити вірш «Апостроф».

Скласти 5 речень з самостійно дібраними словами, що пишуться з апострофом.

Размещено на Allbest.ru