Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку

Правове виховання молодших школярів як педагогічна проблема. Молодший школяр як суб'єкт и об'єкт правового виховання у сучасній школі. Забезпечечння єдності впливу родини і школи у правовому вихованні, результати пошуково-експериментальної роботи.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.09.2009
Размер файла 93,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Особливо вдалим у формуванні культури поведінки молодших школярів у школі, вдома і в громадських місцях є досвід учительки початкових класів СШ № 3 міста Тернополя Г.О. Пасічник, яка протягом трьох років працює з дітьми й батьками над книгою О.Дорохова "Як поводитися". Вчителька радить батькам створювати вдома певні ситуації, в яких дитина самостійно зуміла б виявити себе, скористатися знаннями, набутими в процесі навчальної та ігрової діяльності. А з учнями 2-3 класів та їхніми батьками проводить етико-практичні конференції, на яких діти вчаться будувати поведінку і підкоряти свої відносини з навколишнім логіці .спільної діяльності, вступити у взаємозалежні стосунки, у конкретній ситуації пояснювати зміст застосовуваних у них норм і правил поведінки, вичленити моральну сторону вчинку й аналізувати його, глибоко усвідомлювати суспільне значення морально-етичних норм. Опанування молодшими школярами норм морально-правової поведінки відбувається в різних формах за широкого спілкування в колективі, з довколишніми людьми, в сім'ї.

Одним з напрямків правовиховної роботи школи є формування у молодших школярів культури поведінки. Саме її відсутністю характеризуються неповнолітні правопорушники. Адже, як правило, учні, які добре поводяться в школі, так само поводяться й за межами. Хто привчився й звик безвідмовно виконувати правила для учнів, той легко виконуватиме і всі інші правила людського співжиття. Правила поведінки для учнів - це специфічні вимоги суспільства до свого молодого покоління.

У свій час колишнє Міністерство освіти зробило добру справу - відмінило формальні правила для учнів. Сьогоднішня школа не має загальних правил для учнів. Прекрасні можливості для творчості у цьому плані, але чи багато шкіл використали ці можливості? У переважній більшості вся творчість проявилася в тому, що до Статуту школи внесено загальні права і обов'язки учнів із Закону України "Про освіту". Ці правила настільки загальні, що важко говорити про можливість їх опрацювання школярами. Школі потрібні свої правила для учнів, які б деталізували вимоги цього закону до них.

В окремих школах для вчителів початкових класів організовано спеціальні семінари на правову тематику. Так, наприклад, в СШ №58 м. Львова для класоводів організовано семінар "Правовий всеобуч". Його програма:

Що слід розуміти під поняттям "права дітей". Зміст основних міжнародних та українських документів, що визначають права дітей.

Економічні та соціальні права дітей. Моральні та духовні аспекти прав дитини.

Законодавство України щодо прав дітей. Обов'язки держави щодо захисту материнства і дитинства.

Правова культура неповнолітніх громадян. Правосуддя стосовно неповнолітніх.

Ознайомлення із збірником ООН для викладання прав людини у початкових класах.

Загроза наркоманії, алкоголізму, СНІДу та система морально правових профілактичних заходів у школі та сім'ї.

Позитивно оцінюючи намагання поповнити багаж знань класоводів правовими знаннями, слід зауважити, що пропонована тематика, не забезпечить їх таким обсягом правових знань, який дозволив би організувати правовиховну роботу з молодшими школярами з усіх галузей українського права.

Стан правовиховної роботи з учнями, рівень їх правової вихованості залежить від підготовленості класоводів до здійснення цього напрямку виховної роботи в школі. Для здійснення правового виховання молодших школярів учитель повинен чітко уявити собі основні цілі, завдання, форми і методи цієї роботи.

Для виявлення рівня підготовленості класоводів до правового виховання учнів у процесі констатуючого зрізу було проанкетовано 28 класоводів Львівської області (Додаток 4). Як засвідчують відповіді вчителів, під час навчання у вищих педагогічних закладах спеціальної підготовки до здійснення правового виховання учнів вони не отримали. Тільки 40% опитаних згадують, що деякі відомості з права отримали під час вивчення курсу правознавства у вищому закладі освіти, але ці знання мають відношення лише до життя і діяльності дорослих.

Через недостатню підготовленість до правовиховної роботи з учнями класоводи зустрічаються з певними труднощами у цій роботі (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 Утруднення класоводів в організації правового виховання молодших школярів

Види утруднення

Кількість класоводів

Абс. число

У відсотках

Відбір змісту матеріалу

20

71,43

Відбір методів і форм реалізації змісту правового матеріалу

18

64,29

Використання виховних можливостей сім'ї

16

57,14

Недостатня теоретична і практична підготовленість учителя почат-кових класів до правовиховної роботи з учнями, відсутність необхідної методичної літератури призводить до серйозних недоліків у справі правового виховання молодших школярів.

Найістотнішим недоліком правового виховання учнів молодшого віку є те, що воно має хаотичний характер, не цілеспрямоване і не систематичне, відсутня програма правовиховної роботи з учнями початкових класів. Відсутність єдиної програми здійснення правового виховання негативно позначається на його ефективності. Наявність такої програми дозволила б підняти правовиховну роботу зі школярами на вищий організаційний і змістовний рівень, а також надати такому вихованню характер неперервного і управляючого процесу [16].

Керівники шкіл і класоводи стверджують, що важливим недоліком правовиховної роботи з молодшими школярами є те, що вони не чітко уявляють собі мету, завдання і зміст правового виховання молодших школярів. У цілому вони правильно розуміють, що кінцевою метою правового виховання є формування правомірної поведінки учнів. Але вони не завжди можуть конкретизувати загальну мету, виділити конкретні завдання. Для педагога надто важливо знати часткові конкретні завдання правового виховання школярів, оскільки таке знання підказує шляхи досягнення кінцевої мети правовиховної роботи.

У виховній роботі з молодшими школярами недостатньо враховуються тенденції розвитку негативних явищ серед учнівської молоді (паління, вживання алкоголю, наркоманія, токсикоманія, азартні ігри, рекет, хуліганство, статева розбещеність) і є потреба звернути особливу увагу на їх профілактику.

Ефективність і результативність правовиховної роботи з молодшими школярами в значній мірі залежить від того, наскільки вдалося створити атмосферу поваги до вимог закону в сім'ї, у школі, на вулиці. На жаль, діти нерідко спостерігаюсь факти неправомірної поведінки дорослих у ближньому їх оточенні. Вони розповідають про те, як батько чи мати розпивають спиртні напої, сквернословлять, приносять додому нечесно зароблені речі. У школі учні є свідками, як учителі "спішать" після дзвоника на уроки, не дотримуючись вимог Правил внутрішнього розпорядку. На вулиці не залишаються непомітними для них факти грубощів, негідної поведінки окремих дорослих, яка ніким не осуджується. Говорити про формування правопослушної особистості в таких умовах важко.

Про недостатню участь батьків у правовому вихованні дітей молодшого шкільного віку свідчать відповіді опитаних класоводів на запитання "Яка роль батьків у правовому вихованні учнів?" З опитаних нами 28 класоводів відповіли що батьки не підготовлені до такої роботи - 18 осіб (62,3%), що вони у правовому вихованні покладаються на школу - 15 (30,4%), що правовим вихованням учнів повинні займатись правоохоронні органи - 8 (7,3%). Таким чином, батьки потребують не тільки підвищення загальної психолого-педагогічної, а й правової культури.

Окрім зазначених недоліків у правовиховній роботі зі школярами, які мають місце у діяльності багатьох шкіл, протиправна поведінка неповнолітніх та молоді тісно пов'язані з сьогоднішньою соціально-економічною ситуацією і політичною нестабільністю у суспільстві, конкретною ситуацією та умовами виховання у сім'ї, несприятливим побутовим оточенням, негативним впливом антигромадських елементів, незадовільною організацією дозвілля [31].

У правовому вихованні молодших школярів недостатньо враховується те, що під впливом телебачення вони отримують досвід і технологію кримінальності, збуджується передчасний інтерес до сексу як до розваги і джерела насолод, відбувається звикання до смерті, розвивається безособистісний погляд на це явище, навіюється підсвідоме прагнення досягти багатства і розкошів будь-якою ціною. Ця “демократизація” телебачення нерідко зводить виховну роботу школи нанівець.

Подолання такого негативного впливу телебачення на молодших школярів можливе передусім за умови підвищення загальнокультурної бази шкільного виховання, зокрема підвищення загальнокультурного рівня самих учителів, усього життя школи - від естетики оформлення приміщень класів і школи до культури взаємин, а також залучення школярів до найкращих надбань народної культури, до класики світового мистецтва [21].

Розділ 2. Шляхи вдосконалення правового виховання молодших школярів

2.1 Забезпечення єдності впливу родини і школи у правовому вихованні молодших школярів

Прогнозуючи виховну роботу з батьками, ми виходили із наявного стану правовиховної роботи у сучасній сім'ї (Додаток 8), тому що наявність у нашому суспільстві правопорушень і злочинності серед неповнолітніх, омолодження цих небажаних явищ в основному спричинюється помилками та недоліками сімейного виховання, вони є "продуктом" несприятливих умов життя в сім'ї. Соціологічні, правові, психолого-педагогічні дослідження переконують, що неповнолітні правопорушники свій перший негативний досвід набули в сім'ї та побутовому оточенні.

"У ході дослідження встановлено, - пише І.Козубовська і С.Деркач, -що переважна більшість неповнолітніх, які у віці 12-15 років стали на шлях правопорушень, виховувались тривалий час у сім'ях, де змалку були свідками постійних сварок, пиятик, бійок, аморальної поведінки батьків та інших членів родини (відкрито аморальні сім'ї), хабарництва, корисливості, кар'єризму (формально нормальні сім'ї). Як правило, ніхто по-справжньому не цікавився малюками, не звертав уваги на їхні захоплення і нахили, думки та прагнення. Зате діти уважно придивлялись до поведінки батьків, їхніх взаємин, вчинків, ставлення до інших людей, прислухалися до розмов у родинному колі. Все почуте й побачене стало їм прикладом для наслідування" [18].

Одним із шляхів попередження та подолання означеного явища, на думку вчених, має стати правова освіта батьківської громадськості взагалі і своєчасне, обґрунтоване застосування правових заходів впливу на сім'ї, які "продукують" неповнолітніх, схильних до аморальної та неправомірної поведінки.

У правовому вихованні дітей в сім'ї важливо, щоб сімейні моральні і правові норми базувалися на загальнолюдських моральних принципах і нормах права, бо уявлення про добро і зло, про те, що чесно і що нечесно, гідне і ганебне, формується залежно від того, що саме схвалюється чи засуджується родиною [15].

У правовиховній роботі з батьками ми передусім домагалися усвідомлення ними того, що виховання дітей в сім'ї - не приватна справа батьків, а діяльність, яка спрямовується законом. Саме закон визначає її цілі, принципи. Правове регулювання взаємовідносин в сім'ї спрямоване на те, щоб забезпечити найбільш доцільний зміст виховного ставлення до неї. Воно спирається на закономірності життя сім'ї і формування особистості дітей.

Роль сучасної сім'ї, її завдання, стан сімейного виховання та взаємодія батьків і педагогів базується на правовій основі життєдіяльності сім'ї. Моральні і правові вимоги стосовно сімейного виховання не суперечать один одному, а складають оптимальне поле для ефективної виховної діяльності батьків і педагогів.

Правові норми, які регулюють виховання в сім'ї та її взаємодію з іншими учасниками виховання неповнолітніх, допомагають батькам та іншим старшим членам сім'ї точно визначити своє конкретне місце у формуванні особистості підростаючого покоління.

Для того, щоб правові норми активно впливали на процес сімейного виховання, необхідно, щоб батьки й інші дорослі члени сім'ї не тільки знали загальний зміст закону як регулятора сімейного виховання, а щоб знали самі принципи, зміст правової характеристики, роль і сутність сімейного виховання, джерела деталізованої інформації про вимоги законів, що мають відношення до тих чи інших життєвих ситуацій [17].

У роботі з батьками ми виходили з того, що необхідною передумовою і складовою частиною формування відповідального ставлення батьків до виховання дітей в сім'ї є повна, всебічна і своєчасна інформованість їх стосовно діючого законодавства про їх обов'язки з формування особистості, охороні інтересів, фізичного і морального здоров'я дітей. Без точного знання закону важко забезпечити гармонійне поєднання прав і обов'язків батьків або осіб, які їх заміняють. Вимоги закону слід розглядати і як орієнтир для самовиховання, регулювання життєдіяльності батьків і інших членів сім'ї [17].

Конституція України, законодавство про освіту, шлюб, сім'ю та інші формулюють права і обов'язки батьків та інших дорослих членів сім'ї, визначають зміст виховання в сім'ї, вказують на найдоцільніші виховні дії, передумови для вирішення в конкретних випадках складних ситуацій і суперечок, які виникають у цьому процесі, для того, щоб спрямувати його хід і результати відповідно до вимог суспільства. Права даються батькам не над дітьми, а в ім'я їх інтересів, інтересів їх правильного виховання.

Вся система виховання дітей в сім'ї, у тому числі і правового, позиція батьків і інших дорослих членів сім'ї стосовно дітей повинна ґрунтуватися на знанні і усвідомленні своїх і дитячих прав, обов'язків, виховних цілей, визначених законом, розумінні їх значення і солідарності з ними.

У правовиховній роботі з батьками важливо домагатися розуміння ними того, що не вихована в дитинстві людина, як зауважив В. Сухомлинський, подібна на літак, випущений у політ з ушкодженим двигуном: якщо його відремонтувати не вдасться, він гине сам і призводить до загибелі людей. Це образне порівняння видатного педагога дозволяє усвідомити роль в суспільстві і відповідальність сім'ї за майбутнє дітей.

З погляду правового виховання саме в сім'ї у дітей формується ставлення до прав і обов'язків громадянина, до поєднаних з ними розуміння соціальних ролей в усіх їх різномаїтті, усвідомлення відповідальності перед близькими, перед іншими людьми і перед усім суспільством. У сім'ї формуються і життєві цілі, ставлення до можливих способів їх реалізування, вміння це зробити. Батьки передають дітям свою моральну позицію, світогляд, своє уявлення про щастя і обов'язок, життєві принципи, життєві цілі [17].

У правовиховній роботі батьків орієнтували на те, що майже всі їх дії стосовно дітей - це не тільки факти житейської поведінки, а й одночасно і факти, які мають правове значення. Правове регулювання охоплює власну поведінку, позицію батьків як членів суспільства, відповідальних за створення і підтримування ними сімейного виховання, нормального середовища виховання, виконання функцій із захисту прав і інтересів, поза сім'єю.

Оскільки виховна діяльність сім'ї має індивідуальний характер, який визначається різноманітними умовами її життя, держава не може регламентувати її виховну діяльність в деталях. Батьки самі ставлять конкретні цілі виховання дітей й підбирають відповідні засоби їх досягнення. Загальні завдання перед сім'єю у сфері виховання ставить закон; права і обов'язки, а тим самим і основні методи, визначає він же. Батьки мають навчитися співвідносити свої конкретні дії з загальними положеннями закону [4].

У правовиховній роботі з батьками важливо домагатися не знання ними правових приписів на рівні юриста-професіонала, а щоб вони: а) бачили в них соціальну сутність і значення законодавства про сімейне виховання; б) знали принципові положення; в) знали свої завдання, права й обов'язки; г) знали про існування гарантій сімейного виховання; д) усвідомлювали наявність правової відповідальності та її форм; е) знали, в якому законодавчому акті знайти норми, про застосування яких йде мова і до кого звернутися за консультацією та допомогою [17].

Завдання виховання, його засоби, форми і методи, способи охорони прав і законних інтересів сім'ї і дітей, захист дітей від негативних впливів пронизує всю систему життєдіяльності суспільства, а тому регулюється різними галузями права. Тому у процесі правовиховної роботи з батьками важливо розібратися у положеннях сімейного права, які регулюють взаємні права та обов'язки батьків і дітей, виховні завдання, засоби правового захисту неповнолітніх; цивільного права, які встановлюють правоздатність і дієздатність неповнолітніх у широкому колі особистих і майнових стосунків; трудового права, які регулюють трудові відносини неповнолітніх; адміністративного і кримінального права, які забезпечують захист неповнолітніх від негативних впливів.

Правове регулювання виражає політику Уряду України в галузі зміц-нення сім'ї і підвищення її відповідальності за виховання дітей. У ньому поєднується піклування про створення кращих умов для здійснення сім'єю її виховних функцій і контролю за їх виконанням. У статтях 51 і 52 Конституції України визначені права і обов'язки батьків стосовно своїх дітей. Перша з них встановлює: „Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою”. Стаття 52 засвідчує: "Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом”.

У правовиховній роботі з батьками передусім важливо ознайомити їх з правами і обов'язками, передбаченими Законом України "Про освіту".

Як зазначено в цьому документі, батьки або особи, які їх заміняють, мають право "вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей" (Ст. 60). Це право здійснюється батьками й іншими законними представниками з урахуванням бажання дитини.

Батьки мають право "захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей" (Ст. 60). Згідно законодавства батьки є законними представниками своїх дітей і виступають на захист їх прав та інтересів стосовно з будь-якими фізичними і юридичними особами, у тому числі в судах, без спеціальних повноважень. Проте батьки не мають права представляти інтереси своїх дітей, якщо органом опіки і піклування встановлено, що між інтересами дитини і батьків мають місце суперечності. У випадку розходжень між батьками і дітьми органи опіки і піклування зобов'язані призначити представника захисту прав та інтересів дитини. Захист прав учня може бути адміністративний, прокурорський і судовий.

Для цього батьки можуть звернутися із заявою до директора школи, про-курора або до суду.

Законом України "Про освіту" передбачено, що "на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини" (Ст. 59.2). Батьки та особи, які їх заміняють, зобов'язані:

– постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

– поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традиції та звичаїв;

– виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни :

– сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

– виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини (Ст. 59.3).

Стосовно формування сім'єю особистості молодшого школяра як гідного громадянина вільної України, то це завдання випливає із загальної мети виховання особистості, якій властива національна свідомість, високі морально-правові, трудові, художньо-естетичні якості, гуманізм, доброта, чесність, скромність, соціальна активність, яка поважає наші закони і правила співжиття, непримиренна до будь-яких їх порушень, любить свою вітчизну і готова захищати її. Сім'я, як і школа, стосовно змісту і завдань виховання дітей має керуватись програмними документами з питань освіти і виховання підростаючого покоління. Батьки мають усвідомити, що вирішення цих виховних завдань є не тільки їх моральним, а й правовим обов'язком. Уникнення, як і зловживання батьківськими правами, спричинює відповідні правові санкції: від накладення штрафу до позбавлення батьківських прав.

До свідомості батьків доводять, що за порушення обов'язків щодо виховання і навчання своїх неповнолітніх дітей вони несуть адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Так, Адміністративний кодекс передбачає, що за доведення батьками неповнолітнього до стану сп'яніння, вони можуть бути оштрафовані (Ст. 180). Ухилення батьків або осіб, які їх заміняють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу. Штраф накладається на батьків або осіб, які їх заміняють, за скоєння неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (Ст. 184).

Цивільний кодекс передбачає повну відповідальність батьків (опікунів) за дії своїх неповнолітніх дітей, які нанесли шкоду майну юридичних чи фізичних осіб або шкоду здоров'ю громадянам, якщо нанесення цієї шкоди пов'язане з несумлінним виконанням своїх батьківських обов'язків.

Кримінальний кодекс передбачає, що кримінальна відповідальність батьків (опікунів) настає у таких випадках: умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або зразу після пологів (Ст. 117); доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичне приниження її людської гідності (Ст. 120); статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (Ст. 155); вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку (Ст. 156); ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (Ст. 164); злісне невиконання батьками (опікунами) встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки (Ст. 166); схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (Ст. 324) та інші.

З погляду правового виховання дітей у сім'ї дуже важливим є стиль взаємовідносин батьків і дітей. Тут має панувати максимум справедливості стосовно дітей і максимум поваги до них з боку батьків і старших членів сім'ї. Саме з таких позицій батьки мають бачити місце дітей в сім'ї, спілкуватись з ними.

Повага до дітей передбачає взаємне визнання позитивних якостей, взаємний інтерес один до одного, до думки відносно питань життя сім'ї. Повага до дітей має на увазі і дотримання такту в критичних зауваженнях, недопустимість грубості, виховання у дітей почуття власної гідності.

У правовиховній роботі батьків з дітьми особливе місце займає власний приклад правомірної поведінки самих батьків і старших членів сім'ї.

Виходячи з інтересів правового виховання молодших школярів у родині, під час дослідження батькам пропонувалось дотримуватись певних принципів, а саме:

– створення в родині атмосфери поваги до моральних та правових норм, дотримання їх всіма членами родини і за межами сім'ї;

– справедливе ставлення батьків до всіх дітей, не виділення серед них улюбленців чи не улюбленців;

– дотримання єдності вимог до дитини з боку дорослих членів родини;

– доступність вимог, які пред'являються до дитини;

– врахування вікових та індивідуальних особливостей при реалізації вимог до неї;

– прояв поваги до особистості дитини, її прагнення до самостійності, активності та ініціативи;

– здійснення контролю за дотриманням дитиною поставлених до неї вимог з одночасним привчанням до самоконтролю;

– постійна оцінка батьками виконання дитиною норм моралі і права.

У правовиховній роботі долалось помилкове уявлення батьків про те, що у дітей треба виховувати слухняність. Адже соціальна адаптація особистості не зводиться до механічного засвоєння зовнішніх вимог, пристосування до них, автоматичного виконання дозволеного чи уникнення забороненого. За таких умов гальмується формування власної позиції дітей, їх соціальна активність, формується пристосуванець.

Дітей треба вчити дотримуватись норм соціальної поведінки, щоб кожен член суспільства знав і дотримувався їх. А для цього недостатньо просто повідомити, що і як робити, а розкрити суть і значення норми поведінки. Діти повинні зрозуміти і прийняти моральну суть вимог суспільства. Виховувати дитину треба так, щоб вона в складних ситуаціях навчилася діяти не через страх чи вигоду, а по справедливості.

Регулярне виконання вимог батьків щодо сумлінного ставлення до справи сприяє нагромадженню дитиною необхідного досвіду поведінки, формуванню міцних звичок, хоча повне, глибоке розуміння необхідності подібних дій з'явиться значно пізніше. Важливо, щоб вимоги були обґрунтованими, висловлювалися у доброзичливій формі, ґрунтувалися на довір'ї. Якщо дитину батьки заохотять, похвалять за те, що вона дотримується даного слова, виявляє порядність, чесність, то у неї з'явиться і закріпиться позитивне ставлення до такої поведінки [15].

Повне використання прав і обов'язків батьками як вихователями, встановлених законом, оптимізує умови їх складної праці і визначає успіхи сім'ї у підготовці дітей до повноцінного виконання функцій нашого суспільства. Для цього потрібно навчити мислити не тільки категоріями "добре - погано" або "доцільно - недоцільно", а й категоріями "відповідає - не відповідає закону", бачити взаємозв'язок цих категорій.

Знання норм законодавства про виховання і охорону прав неповнолітніх батьками й іншими дорослими членами сім'ї не тільки спрямовує внутрішню життєдіяльність сім'ї, допомагає "вихованню вихователів", а й дозволяє об'єднати зусилля сім'ї, школи, громадськості в єдину систему соціального виховання [17].

У правовиховній роботі з батьками учнів важливо дотримуватись певних педагогічних вимог, а саме: 1) виклад батькам такої морально-правової інформації, яка сприяє виробленню у них критеріїв правильної правової оцінки вчинків, фактів правової дійсності; 2) логічна система аргументів у правовій пропаганді - необхідна умова її переконливості і дохід-ливості; 3) проблемний виклад морально-правової інформації з навчанням прийомів творчого мислення в галузі етики і права; 4) додержання почуття міри між теоретичним та ілюстративним матеріалом, між позитивними і негативними прикладами під час висвітлення теми.

Оскільки і батьківські права потребують захисту, батьків у процесі правовиховної роботи з ними орієнтували, куди і в яких випадках за таким захистом звертатися, починаючи від органів освіти, консультацій при органах охорони здоров'я, і закінчуючи такими установами, як служба у справах неповнолітніх, кримінальна міліція у справах неповнолітніх, прокуратура, суд. Адже всі вони наділені певними функціями щодо захисту сім'ї та інтересів правильного виховання дітей.

У правовиховній роботі з батьками слід мати на увазі, що законодавство передбачає повагу, бережливе ставлення до особистого життя членів сім'ї, необхідність охороняти її від непотрібного вторгнення. Правове регулювання охоплює ті сторони життєдіяльності сім'ї, які мають суспільну значущість, стосуються інтересів суспільства в цілому. Сюди, в першу чергу, відноситься питання виховання дітей. І закон у конфліктних ситуаціях забезпечує захист інтересів виховання, створює оптимальні умови для його нормального здійснення і для усунення або ослаблення перешкод, що чиняться членами сім'ї, які зловживають своїми правами [17].

У процесі пошуково-експериментальної роботи з батьками учнів експериментальних класів було проведено цикл бесід з проблем правового виховання дітей в сім'ї (Додаток 9), виховних заходів (Додаток 10, 11). Результати опитування 35 батьків учнів експериментального і 30 батьків учнів контрольного класу відображені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Порівняльні дані про участь батьків у правовому вихованні молодших школярів

Зміст правовиховної роботи в сім'ї

Батьки учнів експериментального класу

Батьки учнів контрольного класу

Абс. число

Відсотки

Абс. число

Відсотки

Знання стану цієї роботи в школі

30

85,71

15

50

Знання змісту правовиховної роботи з дітьми в сім'ї

28

80

14

46,67

Володіння методикою правовиховної роботи з дітьми в сім'ї

26

74,29

13

43,33

Створення в сім'ї атмосфери поваги до норм моралі і права

23

65,71

18

60

Прагнення до підвищення рівня правової обізнаності

20

57,14

12

40

Як засвідчують дані, узагальнені в таблиці, рівень правової обізнаності батьків учнів експериментальних класів значно вищий, ніж батьків учнів контрольної групи. Цю різницю можна пояснити тільки як результат спеціально проведеної правовиховної роботи з батьками учнів експериментальної групи.

2.2 Результати пошуково-експериментальної роботи

Весь процес дослідження проблеми правового виховання молодших школярів тривав два навчальних роки. Був започаткований під час проходження практики у 2008 р. Експериментальна робота здійснювалась у Переминлянській ЗОШ №2 I-III ступенів. У дослідженні взяло участь 80 учнів початкових класів, 28 класоводів і 65 батьків молодших класів. З метою проведення констатуючого зрізу було розроблено і підібрано спеціальні анкети (див. додатки 1, 4, 8). Отримані дані дозволили зробити кількісний і якісний аналіз та на його підставі розробити методику формуючого експерименту. У його основу була покладена розроблена нами програма змісту правового виховання молодших школярів та методика його в позакласній виховній роботі,

Формуючий експеримент передбачав відповідну роботу з батьками учнів у плані підвищення їх правової обізнаності (див. додаток 9).

У формуючому експерименті з реалізації розробленої методики правового виховання молодших школярів взяло участь 60 учнів початкових класів Перемишлянської ЗОШ №2 I-III ступенів, із них 25 учнів контрольного класу. Виявлення рівня сформованості правових уявлень у молодших школярів здійснювалось за спеціально розробленою анкетою, яка складалась із запитань з різних галузей українського права (див. додаток 1).

Результати вивчення динаміки формування правових уявлень у молодших школярів у процесі пошуково-експериментальної роботи представлені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Рівень сформованості правових уявлень у молодших школярів за результатами формуючого експерименту

Зміст запитання

Правильні відповіді

Контрольна група

Експериментальна група

К-сть учнів

Відсоток

К-сть учнів

Відсоток

Яку назву має наша держава?

25

100

35

100

Яке місто є столицею нашої держави?

24

96,0

35

100

Як називається Основний закон нашої держави?

20

80,0

35

100

Які кольори має Державний прапор України?

23

92,0

35

100

Що зображено на Державному Гербі України?

22

88,0

35

100

Слова і музика якої пісні є Державним Гімном України?

19

76,0

28

80,0

Яка мова є державною в Україні?

20

80,0

35

100

Хто обирає Президента України?

18

72,0

27

77,1

Хто повинен дотримуватись законів нашої країни?

22

88,0

21

65,7

Яка установа покликана захищати права дитини?

12

48,0

20

57,1

До якого закладу може потрапити молодший школяр, який заблукав чи утік з дому?

20

80,0

26

74,3

До якого віку за заподіяну дитиною шкоду відповідають батьки?

17

68,0

17

48,6

До якого закладу направляють одинадцятирічного учня, який систематично порушує правила поведінки в школі і за її межами

19

76,0

21

60,0

У якому документі викладено права і обов'язки учнів ?

22

88,0

16

45,7

З якого віку дитини права і обов'язки батьків з її виховання припиняються?

25

100

19

54,3

Як засвідчують статистичні дані цієї таблиці, у процесі дослідницької роботи в експериментальній групі змінилися на кращі всі показники рівня правових уявлень молодших школярів. У контрольній групі ці показники також певною мірою змінилися, але ці зміни значно менші.

У процесі пошуково-експериментальної роботи нас цікавило і питання, як вплинув запроваджений нами зміст правового виховання на поведінку молодших школярів. З цією метою в експериментальних класах під час всього експерименту велися спеціальні журнали, в яких фіксувалися негативні вчинки, що допускалися учнями. Результати обліку допущених молодшими школярам негативних вчинків в експериментальних і контрольних класах відображені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Порівняльні дані стану дисципліни учнів в експериментальній і контрольній групах

Види відхилень у групі

Кількість відхилень у поведінці

Контрольна група

Експериментальна група

К-сть учн.

Відсоток

К-сть учн.

Відсоток

Прогули уроків

5

1,10

2

0,70

Запізнення на уроки

8

2,00

4

1,40

Бійки

12

3,00

5

1,75

Паління

2

0,50

-

-

Вживання спиртного

1

0,22

-

-

Утеча з дому

2

0,50

-

-

Крадіжки

8

2,00

1

0,35

Пошкодження шкільного майна

18

4,05

5

1,75

Невиконання розпоряджень учителя й інших дорослих

19

4,10

4

1,40

Образа, приниження інших

10

2,05

1

0,35

Як засвідчують результати дослідження, наведені в таблиці, в експериментальній групі кількість допущених молодшими школярами відхилень у поведінці і в цілому, і за окремими видами, набагато менша, ніж у контрольній групі.

Матеріали контрольного зрізу засвідчили, що за рік значно зросла правова вихованість молодших школярів за всіма її показниками.

Проведений експеримент з правового виховання молодших школярів на основі розробленого нами змісту правового виховання показав, що його реалізація сприяє ефективному засвоєнню системи доступних для цієї категорії учнів правових понять, формуванню відповідних уявлень, умінь та навичок правомірної поведінки.

ВИСНОВКИ

В умовах розбудови України як правової держави особливого значення набуває проблема піднесення рівня правової культури всього населення взагалі, і підростаючого покоління зокрема. Формування основ правової культури молоді покликана забезпечити загальноосвітня школа. Вирішення школою цього завдання сприятиме підвищенню правової обізнаності учнівської молоді, що протидіятиме скоєнню правопорушень неповнолітніми, омолодженню дитячої злочинності.

На підставі аналізу результатів психолого-педагогічних досліджень і досвіду виховної роботи в школі можна стверджувати, що основи правових знань можуть успішно засвоюватись вже учнями початкових класів. У молодших школярів для цього наявна різностороння активність у пізнанні правових фактів, явищ, подій. Під впливом навчання здійснюється перехід пізнання зовнішньої сторони цих фактів і явищ до пізнання їх суті. Дослідження переконують, що зміст правової інформації викликає у молодших школярів великий інтерес. Вони не піддають сумніву необхідність дотримання як вимог законів, так і моральних норм, учні добре їх запам'ятовують і хочуть виконувати.

Конструюючи зміст правового виховання учнів, потрібно виходити з особливостей українського права як регулятивного явища, що охоплює суспільні відносини, які стосуються і неповнолітніх.

Результати формуючого експерименту переконують, що школярам потрібно давати знання таких правових положень, які допоможуть їм правильно вибрати лінію поведінки в житті і діяльності, сформувати у них правильні уявлення про необхідності поводитись гідним чином. Тому зміст правового виховання має передбачати ознайом-лення школярів з доступними їм правовими положеннями, що стосуються конституційного, адміністративного, цивільного, сімейного, трудового, кримінального, природоохоронного права.

Особлива роль у правовому вихованні молодших школярів, зокрема у формуванні у них навичок і звичок правомірної поведінки, належить втіленню в їх життєдіяльність правил для учнів. Дослідження переконує, що в початкових класах такі правила мають бути деталізовані і повинні регламентувати поведінку дітей на уроці, на перервах, на шкільних урочинах, удома, на вулиці і в інших місцях. Робота над правилами проводиться у двох напрямках: роз'яснення їх змісту і привчання учнів до дотримання цих правил. Систематичне виконання правил поведінки всіма школярами впорядковує ритм життя школи, спрямовує його в необхідному напрямку, привчає учнів до дисципліни, правопорядку.

У правовому вихованні учнів молодшого віку особливе місце належить класоводу. Результативність його правовиховної діяльності на уроках і в позакласній виховній роботі залежить від рівня його правової культури, авторитету серед учнів, знання змісту і специфіки методики правового виховання цієї категорії учнів у школі і в сім'ї.

Ефективне здійснення правового виховання молодших школярів вимагає тісної взаємодії школи та сім'ї. Така взаємодія сприяє подоланню стихійного виховного впливу в сім'ї. Для цього школа має озброїти батьків певною сумою педагогічних, психологічних та правових знань, уміннями застосовувати ці знання у повсякденній виховній роботі з дітьми.

Пошуково-експериментальна робота дозволила значно розширити правові знання і загальнокультурний кругозір молодших школярів, домогтися усвідомлення ними розуміння особистої відповідальності за свої вчинки і поведінку. Вивчення правових питань викликало в учнів значний інтерес, сприяло якісним змінам джерел правової інформації дітей, виробленню у них правильної громадянської позиції в юридично значущих ситуаціях. У процесі пошуково-експериментальної роботи учні отримали початкове уявлення про громадянство України, Конституцію України, про основні конституційні права і обов'язки громадян, про найважливіші закони країни; загальне уявлення про державу і органи влади, про символіку нашої держави (Прапор, Герб і Гімн). Школярі усвідомили необхідність постійно дотримуватись правил поведінки у школі і за її межами, розуміння особистої відповідальності за порушення дисципліни й порядку в школі, вдома і на вулиці. У них зріс інтерес до правової інформації. Матеріали підсумкового зрізу засвідчили, що значно зросла правова вихованість молодших школярів за всіма її показниками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел

1. Бармак М. Основи правознавства. Кишеньковий довідник. - Тернопіль, 1999- 200.

2. Бех І. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного процесу // Початкова школа. - 1998.- №1.- С. 2-6.

3. Васькович Й. Проблема правового виховання молоді // Право України. - 1997.- №2. - С. 49-50.

4. Воєцька Т.В., Горобець Н. Формування соціального досвіду учнів у процесі правового і морального виховання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді” /За ред. В.М. Герасименка. - К.: ІСДО МО України, 1994. - С. 181-184.

5. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В. Петровского. -М.: Просвещение, 1979. - 288 с.

6. Володько М.В., Карпов О.М. Правове виховання в школі, сім'ї - основа профілактики правопорушень серед учнівської молоді: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді” / За ред. В.М. Герасименка. - К.: ІСДО МО України, 1994. - С. 120-122.

7. Воронов Б. Предупреждение правонарушений несовершеннолетних //Воспитание школьников. - 1991. - №5. - С. 3.

8. Галузинський В.М. Вплив педагогічних відносин на формування особистості учня // Початкова школа. - 1975. - №9. - С. 5-12.

9. Глущенко А.Г. Вікові особливості молодших школярів і завдань морального виховання // Початкова школа. - 1976. - №5.- С. 8-14.

10. Глущенко А.Г. Моральне виховання в процесі навчання // Початкова школа. - 1975. - №2. - С. 9-13.

11. Головатенко А.Ю. Формирование нравственно-правовых убеждений школьников // Нравственно-правовое воспитание школьников: Из опыта работы: Книга для учителя /Сост. А.Ф. Никитин. - М.: Просвещение, 1986. - С. 107-113.

12. Головченко В.В., Нелін Г.І. Правове виховання учнівської молоді: Питання методології та методики. - К.: Наукова думка 1993. - 138 с.

13. Давыдов Г.П. Теоретические основы отбора правовых фактов явлений для формирования правосознания и поведения // Формирование правосознания и поведения учащихся / Под ред. Г.П. Давыдова. - М.: НИИОП, 1981. - С. 6-22.

14. Детская психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов /Под ред. А.А. Люблинской. - М.: Просвещение, 1971. - 415 с.

15. Докукіна О.М. Виховання молодших школярів у сучасній українській сім'ї // Початкова школа. - 1997. - №5. - С. 17-21; №6. - С. 6-14.

16. Запорожан І.Г. Педагогічні основи правовиховної роботи з молодшими школярами: Дис. канд. пед. наук. - Тернопіль, 2002. - 273 с.

17. Итогнев К.Е., Миньковский Г.М. Семья, дети, школа. - М.: Юрид. лит., 1989. - 448 с.

18. Козубовська І.В., Деркач Є.Д. Профілактика трудновиховуваності молодших школярів // Початкова школа. - 1976. - №10. - С. 71-74.

19. Колесіна Т.Є. Психолого-педагогічна діагностика відхилень у поведінці учнів // Початкова школа. - 1996. - №12. - С. 11-13.

20. Корниенко Л.М. Об опыте изучения уровня правосознания школьников //Правовоспитание молодежи /Под ред. В.Н. Кудравцева. - М.: Юрид. лит., 1974. - С. 58-59.

21. Красовицький М. Моральне виховання учнів у теорії і практиці американської школи // Рідна школа. - 1998. - №4. - С. 29-52.

22. Крутенький В.А. Основы педагогической психологи. - М.: Просвещение, 1972. - 255 с.

23. Методические рекомендации по непрерывному правовому воспитанию школьников (О.В. Борисова, Т.Н. Мирошниченко, О.П. Песоцкая). - К., 1989. - 16 с.

24. Миньковский Г.М. Система и основные условия эффективности правового воспитания молодежи // Проблемы правового воспитания молодежи / Под ред. В.Н. Кудрявцева. - М.: Юрид. лит., 1974. - С. 6-9.

25. Никитин А.Ф. Формирование правовых взглядов и убеждений учащихся //Формирование правосознания и поведения учащихся / Под ред. Г.П. Давыдова. - М.: АПН СССР, 1981. - С. 36-50.

26. Обухов В.М. Влияние правового воспитания на формирование правосознания и поведения школьников / Правовое воспитание школьников (Из опыта работы) /Составили: Г.П. Давыдов, А.Ф. Никитин, В.М. Обухов. - М.: Просвещение, 1979. - С. 58-60.

27. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навчально-методичний посібник. - К.: ВіАн, 1996. - 352 с.

28. Орзых М.Ф. Право в системе коммунистического воспитания советской молодежи // Правовое воспитание молодежи / Под ред. В.Н. Кудрявцева. - М.: Юрид. лит., 1974. - С. 40-42.

29. Пилипенко Л.І. Становище в колективі ровесників як фактор морального розвитку школяра // Початкова школа. - 1978. - №7. - С. 19-22.

30. Пирогов В.Н., Ломтев С.П. Вопросы повышения эффективности правового воспитания школьников // Проблемы предупреждения правонарушений учащихся общеобразовательных школ / Под ред. В.В. Панкратова. - М.: ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1990. - С. 39-48.

31. Про стан негативних тенденцій серед неповнолітніх та заходи щодо їх попередження: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді” / За ред. В.М. Герасименка. - К.: ІСДО МО України, 1994. - 230 с.

32. Сапожнікова Л.С. Знана і реальна поведінка молодших школярів // Початкова школа. - 1994. - №3. - С. 11-13.

33. Сапожнікова Л.С. Формування в учнів дисциплінованої поведінки // Початкова школа. - 1975. - №6. - С. 9-14.

34. Смирнов А.А. Избранные психологические труды: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1987. - Т.2. - 344 с.

35. Соколов Л.Б. Организация и руководство правоохранительной деятельностью учащихся // Формирование правосознания и поведения учащихся / Под ред. Г.П. Давыдова. - М.: АПН СССР, 1981. - С. 50-65.

36. Ставицький О.О. Переконуючий вплив у виховному процесі // Початкова школа. - 1993. - №11. - С. 3-5.

37. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного виховання. - Івано-Франківськ, 1996. - 180 с.

38. Степаненко С. Нові пріоритети нашої школи // Початкова школа. - 1999. - №1. - C. 8-10.

39. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи / Вибрані твори: У 5-ти т. - К.: Радянська школа, 1977. - Т.4. - С. 394-582.

40. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання / Вибрані педагогічні твори у двох томах. - К., 1981. - Т.1. - С.142-472.

41. Фіцула М.М. Правове виховання учнів: Методичний посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 148 с.

42. Яковлева Н.Г. Проблемы профилактики правонарушений учащихся общеобразовательных школ // Проблемы предупреждения правонарушений учащихся общеобразовательных школ / Под ред. В.В. Панкратова. - М.: ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1990. - С. 4-13.

ДодаткИ

Додаток 1

Анкета для учнів 3-4 класів

Дорогі діти! Перед вами перелік запитань, на які просимо дати від-повіді, вибравши правильну із запропонованих (обрану вами відповідь підкресліть):

1. Яку назву має наша держава?

а) Угорщина;

б) Київ;

в) Тернопіль;

г) Україна;

д) Польща.

2. Яку назву має Основний закон нашої держави?

а) правила поведінки;

б) закон;

в) Конституція України;

г) указ;

д) постанова.

3. Які кольори має Державний Прапор України?

а) синій, червоний, білий;

б) жовтий, синій;

в) жовтий, зелений;

г) червоний;

д) червоний, синій.

4. Що зображено на малому Державному Гербі України?

а) зірка;

б) щит із зображенням тризуба;

в) тризуб;

г) півмісяць;

д) серп і молот.

5.Слова і музика якої пісні є Державним Гімном України?

а) "Ой у лузі червона калина ";

б) "Ще не вмерли України ні слава, ні воля";

в) "Боже, великий, єдиний";

г) "Ой, на горі, там женці жнуть ";

д) інша.

6. Яке місто є столицею України?

а) Львів;

б) Тернопіль;

в) Москва;

г) Харків;

д) Київ.

7. Яка мова є державною в Україні?

а) українська і російська;

б) українська;

в) російська;

г) українська і польська;

д) українська і англійська.

8. Хто обирає Президента України?

а) Верховна Рада;

б) Конституційний Суд;

в) народ України;

г) його обирають депутати;

д) його обирають міністри.

9. Хто повинен дотримуватися законів нашої країни?

а) всі керівники держави;

б) судді;

в) Президент України;

г) депутати Верховної Ради;

д) весь народ України.

10. До якого закладу направляють одинадцятирічну дитину на перевиховання, якщо вона систематично порушує правила поведінки в школі і за її межами:

а) спеціальна школа з посиленим режимом;

б) спеціальне професійно-технічне училище з посиленим режимом;

в) виховно-трудова колонія;

г) виправно-трудова колонія;

д) в'язниця.

11. Яка установа покликана захищати права дитини:

а) кримінальна міліція у справах неповнолітніх;

б) сільська рада;

в) служба у справах неповнолітніх;

г) районний відділ освіти;

д) батьківський комітет.

12. До якого закладу може потрапити молодший школяр, який заблукав чи утік з дому:

а) приймальник-розподільник;

б) спеціальна школа з посиленим режимом;

в) дитячий притулок;

г) виховно-трудова колонія;

д) школа інтернат.

13. До якого віку дитини за заподіяну нею шкоду несуть відповідаль-ність батьки:

а) до 11 років;

б) до 15 років;

в) до 16 років;

г) до 18 років.

14. З якого віку молода людина може влаштуватись на роботу:

а) у 18 років

б) у 16 років;

в) у 15 років;

г) у 14 років.

15. В якому документі викладено права та обов'язки школяра:

а) наказі директора школи;

б) Конституції України;

в) Статуті школи.

16. З якого віку дитини права і обов'язки батьків з її виховання припиняються:

а) з 15 років;

б) з 16 років;

в) з 17 років;

г) з 18 років;

д) з 19 років.

Додаток 2

Права дитини (програма для учнів початкових класів СЗШ №58 м. Львова)

Тема 1. МИ - УКРАЇНСЬКІ ДІТИ - ДІТИ СВІТУ

Людина, її життя, здоров'я, гідність - найвища цінність на Землі. Конвенція про права дитини 1989р. про право дитини на індивідуальність. Правова захищеність дітей України та дітей інших країн. Шлях до миру і злагоди в світі через повагу до прав дитини.

Тема 2. СИЛА ЛЮДЕЙ В ЄДНОСТІ

Обов'язок людей допомагати один одному. Допомога іншим - доброчинність і благородство. Необхідність допомоги сім'ям з боку держави. Особливий захист дітей у зонах воєнних конфліктів та стихійних лих.

Тема 3. МОЄ ІМ'Я І МОЯ ЗЕМЛЯ

Право дитини на ім'я, на громадянство в Конвенції про права дитини 1989р., у Конституції України. Твоє рідне місто. Твоя родина. Місце, де ти народився. Твоя батьківщина.

Тема 4. ЯКИМ Я ПОВИНЕН БУТИ

Права людини - це її можливості існувати і розвиватися як особистість. Поняття "честь", "гідність", "доброта", "правдивість". Право дитини на можливість вільно висловлювати свої погляди. Права людини як вияв і реалізація загальнолюдської моралі. Правовий захист гідності людини в Україні.

Тема 5. МАТЕРИНСТВО В ХРИСТИЯНСЬКІЙ МОРАЛІ

Права дитини в сім'ї. Конвенція про права дитини 1989 р. про право дитини знати своїх батьків та користуватися їхньою підтримкою. Мати - друг і наставник. Обов'язки батьків перед дітьми і дітей перед батьками.

Тема 6. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - ТВІЙ ЗАКОН. ОСНОВНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Людина, її права і свободи - стратегічний конституційний пріоритет. Вчитися жити за демократії. Захист Конституцією України прав і свобод людини.

Тема 7. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОНВЕНЦІЇ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ 1989р.

Види прав дитини. Загальні принципи захисту прав дитини. Якнайкраще забезпечення інтересів і потреб дитини - головний пріоритет у захисті прав дитини. Спеціальний правовий захист дітей.

Тема 8. ЗАКОН ЖИТТЯ У ТВОЄМУ КЛАСІ

Право дитини на освіту. Законодавчі акти, за якими працює школа. Конвенція прав дитини про підтримку шкільної дисципліни методами, які не принижують гідність дитини. Обов'язки і права учня. Статут нашого класу.

Тема 9. ЗНАЧЕННЯ ПРИРОДИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Поняття про навколишнє середовище. Право людини на здорове довкілля. Захист природи -- як потреба душі. Екологічні проблеми людства.

Тема 10. ЯК ЗБЕРЕГТИ СВОЄ ЗДОРОВ'Я

Право дітей на охорону здоров'я. Здоровий спосіб життя. Режим дня. Особиста гігієна. Здорове харчування. Ранкова зарядка. Фізкультура і спорт - запорука здоров'я.

Тема 11. ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕКИ І СТИХІЙНІ ЛИХА

Конвенція прав дитини про форми посягань на здоров'я і здоровий спосіб життя. Стихійні лиха і самозбереження. Допомога іншим людям під час стихійного лиха.

Тема 12. ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Дотримання правил дорожнього руху - це забезпечення права на здоров'я, на життя. Небезпечні місця дорогою зі школи до твого дому. Іг-ри і небезпека для життя.

Тема 13. ЯК ПОВОДИТИСЯ В ТОВАРИСТВІ?

Повага до особистості іншої людини -- норма поведінки людини, яка поважає права інших. Право на свободу висловлювань і межі відвертості. Поведінка в громадському транспорті. Поведінка в гостях. Поведінка в театрі. Мистецтво спілкування.

Тема 14. МОЇ ПРАВА В ШКОЛІ

Права школяра. Права вчителя. Права школяра поза школою. Правовий захист учнів.

Тема 15. МОЇ ОБОВ'ЯЗКИ

Обов'язки учня 2-3 класів. Обов'язки щодо своїх батьків, сім'ї. Обов'язки у стосунках з учителем. Обов'язок працювати і право на захист від експлуатації. Обов'язки перед природою.


Подобные документы

  • Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.

    дипломная работа [90,4 K], добавлен 07.08.2009

  • Стан і аналіз проблеми взаємодії родини і школи в організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів. Функціональна роль родини у фізичному вихованні школярів. Засоби фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку в системі родина-школа.

    дипломная работа [85,8 K], добавлен 14.07.2009

  • Особливості взаємодії школи і сім’ї з виховання дитини. Способи організації морального виховання у процесі навчальної діяльності. Розробка авторської програми взаємозв’язку сім’ї і школи щодо покращення морального виховання дітей молодшого шкільного віку.

    курсовая работа [49,8 K], добавлен 23.01.2015

  • Сімейне виховання як соціально-педагогічна проблема. Видатні педагоги про роль сім'ї у вихованні дітей. Обґрунтування ролі сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку. Оцінка вагомості внеску сімейного виховання в становлення людини як особистості.

    курсовая работа [97,9 K], добавлен 31.01.2014

  • Трудове виховання молодших школярів в умовах сім’ї в теорії педагогіки і психології. Перехід дитини з дошкільного в молодший шкільний вік і трудове виховання. Праця і її роль у всебічному розвитку особистості. Взаємозв’язок гри та трудового виховання.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 23.09.2013

  • Теоретичні основи розгляду проблеми музичного виховання молодших школярів, вікові особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Методика проведення уроку музики з використанням мультимедійного посібника, аналіз результатів дослідження.

    дипломная работа [141,4 K], добавлен 24.09.2009

  • Соціальне, сімейне і шкільне виховання. Педагогічний аналіз проблеми співпраці школи і сім’ї. Співпраця педагогів та батьків в оптимізації виховання сучасних молодших школярів. Форми родинно-шкільної співпраці у вихованні сучасних молодших школярів.

    курсовая работа [90,0 K], добавлен 21.01.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.