Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

1. Чи розуміють в чому сутність принципу наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ?

2. Чи ознайомлені з програмою "Рідна природа" для дошкільних закладів?

3. Які методи використовують на уроці курсу "Я і Україна" з метою формування в учнів природничих знань?

4. Чи використовують дидактичні ігри на уроках?

5. Які труднощі відчувають у процесі формування у першокласників знань про природу?

Аналіз відповідей вчителів показав, що усі вчителі правильно розуміють сутність принципу наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Проте жоден з них не знайомий і не цікавився програмою для дошкільного виховання "Рідна природа".

Учителі зазначили, що використовують різноманітні засоби, методи, прийоми навчання, прагнучи досягти утворення в першокласників чітких уявлень про ті чи інші об'єкти природи.

Відмітили, що найчастіше використовують метод бесіди у процесі формування в учнів природничих знань, іноді проводять дидактичні ігри. На уроці використовують часто загадки, приказки, прислів'я, організовують роботу учнів з малюнками, залучають їх до проведення спостережень у природі. Жоден не вказав, що проводить практичні роботи. Лише один згадав про досліди.

Вчителі зазначили, що відчувають труднощі у формуванні в учнів початкової школи природничих знань. Першокласники плутають називаючи предмети живої і неживої природи; часто об'єкти, що належать до живої природи, вони відносять до неживої і навпаки. А також предмети, які виготовлені руками людини, учні відносять до неживої природи.

Першокласники не вміють самостійно виділяти істотні ознаки об'єктів, віддиференційовувати їх від неістотних, відчувають труднощі в порівнянні об'єктів, встановленні взаємозв'язків між предметами природи. Учні часто користуються словами, не розуміючи їх змісту, що призводить до формалізму у знаннях.

Аналіз відвіданих 10 уроків вчителів показав, що недоліками у роботі вчителів з формування природничих знань у першокласників є: переважання на уроці словесних методів, а в такому разі діти запам'ятовують багато слів, які не мають у їхній свідомості ніякого реального змісту; не завжди вдале поєднання різних методів і засобів навчання.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З забезпечення наступності у формуванні природничих знань у ПЕРШОКЛАСНИКІВ

2.1 Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників

Відомі педагоги К. Ушинський, К. Ягодовський, В. Сухомлинський та ін. великого значення надавали формуванню у дітей природничих знань. Зокрема, К.Ушинський стверджував, що логіка природи є найдоступнішою і найкориснішою логікою для дітей [59]. К. Ягодовський стверджував, що природознавчий курс необхідний молодшим школярам як основа майбутніх систематичних курсів; для розвитку мислення, мови, наповнення відповідним змістом "пустих" слів; для виправлення помилкових уявлень і понять у дітей, які утворилися в дошкільний період без відповідного керівництва [46].

Такими чином, завдання учителя в початковій школі полягає в тому, щоб він допоміг дитині розібратися у тих уявленнях, якими збагатилася вона внаслідок свого невеликого життєвого досвіду, перевірити, виправити, впорядкувати їх і водночас розвивати розумові здібності дитини, її спостережливість, увагу.

У працях Т.Байбари, О. Біди, Ф.Кисельова, В.Пакулової та ін. зазначається, що природничі знання засвоюються молодшими школярами у формі таких видів знань - конкретних фактів, уявлень, понять [3; 9; 25; 46].

У педагогічній літературі [51] зазначається, що знання є органічною єдністю чуттєвого і раціонального, без якого вони неможливі. До чуттєвого пізнання належать відчуття, сприймання, уявлення; до логічного або раціонального - поняття, судження, умовиводи. Ці форми відображення мають місце і при засвоєнні знань, оскільки в процесі навчання в свідомості учня повинна бути відтворена реальна картина навколишнього світу.

Аналіз програми курсу "Я і Україна" [50] дав нам змогу визначити основні природничі знання, які формуються у першокласників у формі уявлень про:

- - про предмети та явища природи - навколишній світ, живу і неживу природу, перетворювальну діяльність людини; властивості повітря, води; різноманітність рослин і тварин, умови їх зростання та проживання;

- взаємозв'язки і залежності в природі (взаємозв'язки в живій і неживій природі, зміни упродовж року - вплив висоти Сонця на зміну пір року);

- значення сонячного світла і тепла, повітря, води, ґрунту для рослин, тварин, людини; необхідність охорони повітря, ґрунту, водойм;

- значення рослин і тварин для людини, необхідність охорони рослин і тварин;

- спеціальні методи пізнання об'єктів природи (спостереження, дослід);

- способи практичної діяльності з об'єктами природи;

- норми етичного, естетичного, морального ставлення до об'єктів природи.

Пізнання навколишнього світу починається з відчуття. Відчуття - це процес відображення в мозку людини окремих властивостей, якостей предметів і явищ об'єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуттів. На базі відчуття виникає сприймання.

Сприймання - це відображення в корі мозку наочних образів предметів і явищ дійсності в результаті їх безпосереднього діяння на органи чуттів. Воно є результатом аналітико-синтетичної діяльності аналізаторів. Сприйняття відображають предмет як ціле з усіма його властивостями, а відчуття - тільки окремі властивості або ознаки предметів та явищ.

До шести років сприймання набуває рис цілеспрямованої діяльності: дитина спроможна виділити предмет з ряду інших предметів, зосередити увагу на ньому і визначити його специфічні якості. Сприйняття пов'язане із безпосереднім чуттєвим пізнанням предметів і явищ - форми, звуку, кольору, величини, ваги тощо.

Сприймання шестирічного учня розвивається як цілеспрямована і раціонально організована діяльність чуттєвого пізнання. Учні за допомогою вчителя вчаться обстежувати предмети, використовуючи різні аналізатори ( зоровий, слуховий, руховий, тактильний), порівнювати предмети за певними ознаками один з одним, розподіляти їх на певні групи на основі виділених суттєвих ознак. У кожної дитини сприймання проходить дещо по-різному, залежно від її індивідуальних особливостей, нахилів, здібностей, набутих раніше вмінь і навичок.

У зв'язку з цим, на думку методистів, вчитель повинен забезпечити:

- по-перше, достатню точність і повноту у сприйманні дитиною об'єкта, явища;

- по-друге, врахування сенсорного досвіду учнів;

- по-третє, виховання якостей спостерігача і бачити приховані закономірності;

- по-четверте, оволодіння сенсорними еталонами (загальноприйнятими зразками предметів та властивостей);

- по-п'яте , організацію зовнішнього сприймання об'єктів у поєднанні з осмисленням даного матеріалу [20].

Сприйняття становить основу для мислення, що спрямовані на виявлення відношень і закономірних зв'язків між предметами і явищами об'єктивної дійсності.

У першокласників розвиваються внутрішні механізми мислення, а саме: операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, що створює основи для оволодіння логічними формами мислення. Але оперування знаннями без опори на конкретні предмети, їх моделі або схеми дітям ще важко. Школярам порівняно легко розв'язувати задачі, коли можна використати практичні дії із самими предметами або виділити ознаки частин предмета спостерігаючи їх.

На основі відчуття і сприймання в пам'яті людини виникають уявлення. Роль уявлень у процесі вивчення природи дуже велика: чим багатші у дітей уявлення, чим вони повніші за обсягом і точніші за змістом, тим краще розвивається у дітей пам'ять і мислення. Уявлення є також необхідною умовою формування понять, розуміння учнями слів вчителя, а також засвоєння матеріалу підручника.

Уявлення - це чуттєво-наочний узагальнюючий образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв'язки, раніше сприйнятого об'єкта чи групи об'єктів. Уявлення виникає на основі відчуттів і сприймання, як результат усвідомлення, запам'ятовування, відтворення [3, 64].

Кожне уявлення має зміст, тобто зовнішні ознаки, властивості і зв'язки чуттєво-наочного образу, які були сприйняті різними органами чуття і створили цей образ.

На думку Ф.Кисельова, Н.Казанського, уявлення - не завжди звичайний образ раніше сприйнятого предмета або явища. Воно може включати в себе деякі узагальнення, може бути осмисленим, певною мірою узагальненим образом ряду предметів і явищ. Наприклад, уявлення про собаку - це образ не якоїсь однієї певної собаки, а собаки взагалі з характерними і загальними для цього виду звірів ознаками: формою та будовою тіла, забавлянням тощо [23; 25].

Як стверджують вчені, уявлення - це не тільки образи предметів, які ми колись сприймали. Можна мати уявлення і про такі предмети, яких ми ніколи не бачили. Вони створюються на основі осмислення ряду уявлень про навколишні предмети або явища [39; 43].

У методичній та психологічній літературі [9; 14; 42; 46] зазначається,

щоб сформувати у свідомості першокласників чіткі уявлення про незнайомий предмет, треба показати їм його, дати можливість доторкнутися до нього, а іноді понюхати і попробувати на смак. Якщо предмет як певний комплекс подразників діє на ряд аналізаторів, у корі великих півкуль утворюються тимчасові зв'язки, в наслідок чого організм реагує на предмет, як єдине ціле.

В. Сухомлинський вважав, що природа - величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу.. Він домагався того, щоб перші наслідки своєї розумової праці дитина відчула під час активної взаємодії з природою [56].

Отже, одночасна робота різних аналізаторів є найважливішою умовою переходу від окремих відчуттів до сприймання предмета в цілому.

Так першокласники, ознайомлюючись із снігом і льодом, за допомогою зорового аналізатора сприймають особливості кольору снігу і льоду; органами дотику - їх твердість, характер поверхні (гладенька, шорстка), температуру; органами нюху - відсутність запаху та інше.

Тримаючи сніг у руці, діти спостерігають певні зміни: білі сніжинки перетворюються на краплинки води, які відрізняються від снігу. Наявність цих сприймань є необхідною умовою сприймання учнями причинного зв'язку між явищами: "Від тепла сніг тане, перетворюється на воду." Цей простий приклад показує, як одночасно робота різних аналізаторів забезпечує відображення складних зв'язків явищ об'єктивного світу.

Уявлення формуються на основі спостережень. А для того, щоб в учнів утворювалися чіткі і правильні уявлення необхідне систематичне керівництво з боку вчителя процесом сприймання учнями предметів і явищ [20].

В. Сухомлинський зазначав, що початкова школа повинна навчити дитину вчитися. Вміння вчитися включає в себе ряд умінь, пов'язаних з оволодінням знаннями: уміння спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати думки, читати, писати. В. Сухомлинський вважав, що навчити дитину вчитися, дати їй уміння, з допомогою яких вона буде самостійно підніматися із сходинки на сходинку довгого шляху пізнання - це одне з найскладніших завдань учителя [ 56, 100].

Щоб сформувати у першокласників загальне уявлення про той чи інший об'єкт найдоцільніше ознайомити їх з ним безпосередньо в природі. Тому великого значення набувають спостереження під час екскурсій, а також самостійні спостереження в природі. Під час тих спостережень учні не тільки запам'ятовують зовнішні особливості тих або інших об'єктів, а й звертають увагу на їхнє природне оточення. Це дає можливість виявити певні взаємозв'язки між об'єктом і середовищем. Під час спостережень тісно переплітаються елементи чуттєвого (емпіричного) і абстрактного (логічного), що забезпечує розуміння учнями суті явищ, які вивчаються. Наприклад, під час екскурсії до лісу треба не лише показати дітям сосну, звернути їхню увагу на колір кори на стовбурі, форму крони, розташування хвоїнок на гілках, колір і форму шишок, а й запропонувати порівняти дерева, що ростуть у гущавині, з деревами на відкритій місцевості [14].

Отже, чуттєва форма пізнання не виступатиме в „чистому” вигляді. Чуттєві образи вивчаються в комплексі суджень та умовиводів, в результаті чого формуються чуттєво-логічні образи. Цим забезпечується єдність чуттєвого пізнання в процесі навчання.

Значна робота по формуванні у першокласників яскравих образів повинна проводитися і на предметних уроках, де діти під керівництвом учителя вивчають натуральні об'єкти [43].

Звичайно, на предметному уроці чуттєве сприйняття учнів поєднується із словом учителя, який спрямовує цей процес, бо шести річки ще не можуть самостійно виділити головні властивості об'єкта. Учні сприймають тільки ті його особливості, які відразу впадають в око, хоч вони можуть бути й неістотні.

Мало чути - треба вміти слухати, мало дивитися - треба вміти бачити. І вчитель керує цим процесом. Спочатку учні розглядають весь предмет, схоплюючи його загальний образ. Поступово учитель підводить учнів до різнобічного ознайомлення з об'єктом. Діти дають його словесний опис, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки.

Великого значення набуває комплексне застосування засобів унаочнення, завдяки чому на уроці можна комбінувати показ різних та наочних посібників (стінних картин, таблиць, ілюстрацій та ін.). Пам'ять у шестирічок переважно мимовільна, наочно-образного характеру. Тому наочність допомагає дитині краще запам'ятати матеріал, який вчитель подає на уроці.

Аналіз педагогічної літератури [3, 9, 13, 43, 46] показав, що виділяють такі етапи у формуванні уявлень у молодших школярів:

1. Чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв'язків і взаємозалежностей об'єкта.

2. Усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження.

3. Запам'ятовування змісту уявлення.

4. Відтворення змісту уявлення за допомогою пам'яті.

Т. Байбара визначає і умови формування природознавчих уявлень:

1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природних об'єктів, їх зовнішніх взаємозв'язків.

2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесними позначеннями.

3. Організація усвідомлення змісту уявлення.

4. Організація запам'ятовування чуттєво-наочного образу об'єкта чи групи об'єктів.

5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об'єкта.

6. Організація застосування сформованого уявлення при розв'язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях [3].

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв'язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об'єктивної реальності. Пізнання було б занадто примітивним, якби воно сприймалося на першому, чуттєвому етапі. Рух пізнання від явища до суті пов'язаний з переходом від конкретного сприймання до абстрактного, логічного мислення, в результаті чого встановлюються і розкриваються внутрішні зв'язки й закономірності. Такий перехід здійснюється шляхом утворення наукових понять [9;13].

Формуючи природничі знання у першокласників слід дотримуватись певних дидактичних особливостей проведення уроку у 1 класі.

Як зазначає О. Савченко, у початкових класах, особливо в першому, мають продовжуватися лінії дошкільного розвитку:

- пріоритетність виховних завдань,

- цілісність впливу на дитину через взаємозв'язок навчальної і пізнавальної діяльностей,

- широке використання гри,

- цілеспрямований розвиток сенсорних умінь, вправності й координованості рухів, гостроти зору, уяви, саморегуляції поведінки й загальномовленнєвий розвиток [53, 96].

Учителі початкової школи повинні дуже точно й повно враховувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому й методичному планах (хоча це дуже важливо), а й у плані сформованості особистісних якостей дітей, їхньої вольової сфери, готовності до шкільного навчання. Тому в 1 -- 2-х класах плавно продовжуються і розвиваються напрями дошкільного розвитку: широке використання ігрової діяльності, цілеспрямований розвиток сенсорних процесів (чутливості слуху, вправності руки, гостроти зору).

Повноцінна початкова школа має грунтуватися на такій дошкільній підготовці:

- добре розвиненій ігровій діяльності дітей;

- пріоритетному розв'язанні виховних завдань, коли навчання здійснюється в контексті виховного процесу;

- добре розвиненому усному мовленні та уяві, достатній для навчання саморегуляції поведінки;

- розвиненій руховій і просторовій координації. Особливе значення мають тренованість у дошкільників м'язів руки, добрий окомір, уміння співробітничати у групі й колективі, здатність до саморегуляції.

Здійснення наступності потребує координації зусиль вихователів і вчителів:

- у вивченні особистості дітей;

- забезпечення плавності переходу до навчальної діяльності, формування вмінь працювати за взірцем і самостійно, а також організаційних, навчального слухання і різнобічного сприймання об'єктів [22].

Враховуючи те, що наступність передбачає певну послідовність і поетапність формування знань, умінь, навичок, способів діяльності, якими має оволодіти учень "по вертикалі" навчання, ми вважали, що наступність повинна включати взаємозв'язок методів, прийомів, форм навчання; певні послідовно зростаючі вимоги до результативності навчання, виховання, розвитку [2].

Таким чином, на підставі вищезазначеного нами визначено такі педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників:

- врахування природничих знань першокласників, які вони отримали за період дошкілля;

- врахування вікових особливостей шестилітніх дітей;

- широке використання на уроках ігрових форм навчання;

- використання різноманітних завдань на впізнання і розрізнення об'єктів і явищ природи, порівняння, аналіз;

- використання різноманітної наочності на уроці.

2.2 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що якщо у навчанні учнів курсу "Я і Україна" будуть реалізовані умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і шкільного молодшого віку, то це сприятиме ефективному засвоєнню першокласниками природничих знань, ми перевіряли у педагогічному експерименті.

Формуючий експеримент проводився на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Мишковичі Тернопільського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н.р. У педагогічному експерименті взяли участь 41 учень перших класів даної школи. Серед них визначено контрольний клас 1-Б - 21 учень та експериментальний клас 1-А - 20 учнів.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування у першокласників природничих знань з врахування умов наступності навчання. Показником ефективного формування знань у першокласників був рівень навчальних досягнень учнів.

У процесі експериментального дослідження проводився контрольний зріз знань. Критеріями оцінювання результатів контрольної роботи були якість виконання учнями завдань ( правильність ).

Підсумкова контрольна робота

1. Назви одним словом, що зображено на малюнку.

______________________

2. Закресли зайве.

3. Доповни речення.

Верхній пухкий шар землі на якому зростають рослини називають____.

4. З'єднай стрілками

Що дають рослини людям?

СоняшникЦукор

Цукровий бурякОлія

Пшениця Борошно

5. Доповни речення, використовуючи слова для довідок.

Чим вище Сонце, тим_________тепла воно посилає на землю.

Слова для довідок: більше, менше.

Ми вважали, якщо учні виконали правильно усі п'ять завдань, то вони досягли високого рівня знань. Якщо учні допустили одну помилку то вони досягли достатнього рівня знань, якщо учні допустили 2 помилки, то вони досягли середнього рівня знань та умінь. Учні, що допустили 3 помилки, досягли низького рівня знань та умінь.

Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Результати досягнень учнями рівня знань

№ зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %)
	високого	достатнього	середнього	низький
	Е 1-А	К 1-Б	Е 1-А	К 1-Б	Е 1-А	К 1-Б	Е 1-А	К 1-Б
1	3(15%)	2(9,5%)	10(50%)	8(38%)	6(30%)	10(48%)	1(5%)	1(4,5%)

Порівняння результатів формування у молодших школярів природничих знань в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика формування в першокласників знань з врахуванням умов наступності навчання сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури з'ясовано, що одним із основних принципів навчання у початковій школі є принцип наступності. Його реалізація потребує якнайточнішого врахування вихідного рівня готовності дітей не лише "на стиках" освітніх дошкільної і шкільної ланок, а й в межах кожного етапу, передбачає певну послідовність і поетапність формування знань, умінь, навичок, способів діяльності, якими має оволодіти учень "по вертикалі" навчання. У понятті наступності виділяють три взаємозв'язані елементи необхідний зв'язок і співвідношення між частинами даної освітньої галузі на різних етапах навчання; взаємозв'язок методів, прийомів, форм навчання; певні послідовно зростаючі вимоги до результативності навчання, виховання, розвитку.

Наступність в навчальному процесі має велике значення. Вона дає можливість поступово збільшувати об'єм понять и способів дій, а також утворювати у школярів цілісне уявлення про наукове знання даної галузі науки; впливає на мотивацію учіння; дозволяє учителю застосовувати в навчальному процесі продуктивні способи навчання, дослідницькі і пошукові ситуації, а отже активізувати пізнавальну діяльність учнів, поступово збільшувати навантаження на школярів.

Реалізації принципу наступності на сьогодні в значній мірі сприяє обов'язковість підготовки дитини до школи, яка може здійснюватися різними шляхами: через систему дошкільної освіти; через організацію занять з дітьми, які не охоплені суспільним дошкільним вихованням, у недільних школах або впродовж місяця заздалегідь до початку навчального року.

Визначено у процесі реалізації наступності між дошкільною і початковою ланкою навчання вчителі -- класоводи повинні організовувати сумісну діяльність з дітьми, яка враховує вікову дитячу індивідуальність, спонукає її до творчого самовиявлення, зберігає унікальність і самобутність дошкільного дитинства, забезпечує ліричний, безкризовий перехід дошкільника у позицію особистості другого дитинства і водночас віддзеркалює розвивальний характер освіти. Вони повинні бути обізнаними з програмами і методиками навчання і виховання дітей в дошкільному навчальному закладі освіти, результатами розвиненості, навченості й вихованості дітей за всіма розділами програми і врахування їх у подальшій роботі початкової школи.

2. З'ясовано, що важливим моментом у забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланкою освіти є врахування вікових особливостей дітей. Зокрема, для першокласників характерними є:

- мимовільна пам'ять (він запам'ятовує не те, що потрібно, а те, що цікаво);

- уява надзвичайно бурхлива, яскрава, із характерними рисами некерованості;

- домінування мимовільної уваги, яка спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі предмети;

- пізнавальні мотиви не стійкі і ситуативні і підтримуються тільки завдяки зусиллям учителя;

- поверхневе сприймання і не завжди адекватне виділення суттєвих ознак;

- домінування наочно-образного мислення (аналізуючи ситуацію, порівнюючи предмети, учень спирається на зовнішні одиничні ознаки, наочні образи, відчуття, на те, що сама спостерігала, помічала);

- розвинуте діалогічне мовлення - дитина може вести діалог, зв'язно розповісти про якусь подію, переказати зміст невеликого тексту і відповісти на запитання за його змістом.

3. На основі аналізу програми курсу "Я і Україна" визначено основні природничі знання, які формуються у першокласників у формі уявлень про:

- - про предмети та явища природи - навколишній світ, живу і неживу природу, перетворювальну діяльність людини; властивості повітря, води; різноманітність рослин і тварин, умови їх зростання та проживання;

- взаємозв'язки і залежності в природі (взаємозв'язки в живій і неживій природі, зміни упродовж року - вплив висоти Сонця на зміну пір року);

- значення сонячного світла і тепла, повітря, води, ґрунту для рослин, тварин, людини; необхідність охорони повітря, ґрунту, водойм;

- значення рослин і тварин для людини, необхідність охорони рослин і тварин;

- спеціальні методи пізнання об'єктів природи (спостереження, дослід);

- способи практичної діяльності з об'єктами природи;

- норми етичного, естетичного, морального ставлення до об'єктів природи.

4. Виявлено етапи у формуванні природничих уявлень у молодших школярів: 1. Чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв'язків і взаємозалежностей об'єкта. 2. Усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження. 3. Запам'ятовування змісту уявлення. 4. Відтворення змісту уявлення за допомогою пам'яті.

5. Визначено такі педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників:

- врахування природничих знань першокласників, які вони отримали за період дошкілля;

- врахування вікових особливостей шестилітніх дітей;

- широке використання на уроках ігрових форм навчання;

- використання різноманітних завдань на впізнання і розрізнення об'єктів і явищ природи, порівняння, аналіз, узагальнення;

- використання наочності на уроці.

6. У педагогічному експерименті доведено ефективність визначених умов забезпечення наступності у формуванні природничих знань в першокласників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Амонашвили Ш.А. В школу- с шести лет - М.: Педагогика, 1986.- С. 16-19.

Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.

Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 1 кл.- К. Форум,

Бібік Н.М., Коваль Н.С. Орієнтовне планування уроків з інтегрованого курсу "Я і Україна" на 1 семестр (1 і 2 класи). // Початкова школа. - 2006. - №

Бібік Н.М., Коваль Н.С. Орієнтовне планування уроків з інтегрованого курсу "Я і Україна" на другий семестр. // Початкова школа. - 2007. - № 1. - С.33.

Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Віконечко: Підручник для 1 класу. - К.: А.С.К., 2002. - 120 с.

Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ „Перун”, - 2000. - 400 с.

Біда О. Формування природничих понять. // Початкова школа, - 2000 - № 7. - С.23-25.

Богуш А. Наступність дошкільної і початкової ланок освіти як педагогічна проблема //Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. - 2006. - № 2. - С.58 - 61.

Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1968. - С.209.

Бутріт В. Ігрові завдання з природознавства. Тема „Тварини” // Початкова освіта, - 2004. - № 9. - С. 21-23.

Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкових класів. // Початкова школа - 1999. - № 5. - С. 20-23.

Виноградова Н.Ф. "Окружающий мир" в начальной школе: Беседы с будущим учителем: Учебное пособие для студентов отделений и факультетов начальных классов средних и высших педагогических учебных заведений.- 2-е изд. - М.: Изд. Центр «Академия», 1999. - 144с.

Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416с.

Вітренко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна школа, 2004.- № 3. - С.54-56.

Грущинська І. Розв'язання текстових та ситуативних завдань на уроках з курсу „Я і Україна” 1-2 класи. // Початкова Школа, 2003. - № 12. - С.14.

Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. - 2001. - № 1. - С.28-30.

Друзь З.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителя. - К.: Рад. Шк.., 1990. - 128 с.

Жаркова І. Передумови ефективності сприймання природничих знань молодшими школярами. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001. - № 5. - С.77-81.

Иванова К.М. Природоведческая подготовка: проблемы теории и практики. // Начальная школа. - 1988. - № 2. - С.23-24.

Калмикова Л. О. Сучасні проблеми наступності й перспективності та шляхи їх упровадження / 36.: Дитинство: Наступність і перспективність. -- Пеуеяслав-Хмельницький, 2000. - С. 29-52.

Казанский Н.Г., Назарова Г.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 222 с.

Кировцева М.И. Природоведческая подготовка в детском саду. // Дошкольное воспитание. - 1977. - № 6. - С.47.

Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

Клименко В. Можливості психіки шестиліток // Психолог. - 2002. - № 29-32. - С. 71-73.

Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. - К.: Рад. Школа, 1982. - 96 с.

Козацька М.П. Урок з курсу „Я і Україна” в 1 класі. // Початкове навчання та виховання. - Харків. - 2004.- № 8. - С.2-3.

Коменський Я.А. Велика дидактика. - К.: Радянська школа, 1940. - С.85

Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства. // Психолог, 2004. - №21-22. - С.94-100.

Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. -- К.: Радянська школа, 1989. -- 608 с.

Котнрло В. К. Завтра в школу. -- К.: Радянська школа, 1977. - 210 с.

Котнрло В. К. Развитие волевого поведения у дошкольников. -- К.:Радянська школа, 1971. - 160 с.

Кочерга О. Психофізіологічні особливості діяльності першокласників // Початкова школа. - 2005. - №3. - С. 5-9.

Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. - М.: Знание, 1987. - 68 с.

Люблинская Г.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1977. - 224с.

Майборода В., Друзі З. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів. // Початкова школа. - 2000. - № 4. - С.7-10.

Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку /Науково-дослідний інститут педагогіки України. - К., 1991. - С. 110, 127 -128.

Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

Національна доктрина розвитку освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. - Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. - с.15-25

На які психологічні особливості розвитку дитини треба спиратись: Дитині 6 років. // Журнал для батьків. - 2001. - № 3-4. - С.18-19.

Навчання і виховання 6-річних першокласників: Зб. статей / Упоряд. К.С.Прищепа. - К.: Рад. школа, 1000. - 202 с.

Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

Нежнова Т.А. Формирование новой внутренней позиции //Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста. - М. : Педагогіка, 1988. - С.24.

Онишків З.М. Наступність у навчально-виховній роботі з дошкільниками і молодшими школярами в умовах комплексу"дошкільний навчальний заклад - початкова школа"/Гірська школа. - № 1. - С. 25-27.

Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учебник для студентов высших и средних педагогических учебных заведений. Под ред. С.А.Смирнова. - 4-е изд., аспр.- М.: Изд. Центр «Академия», 2000. - 512 с.

Подласый И.П. Педагогика начальной школы. - М., 2000. - 400 с.

Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий. // Начальная школа, 1991. - № 2. - С.44-47.

Програма для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. - К.: Початкова школа. - 2006. - 429 с.

Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2. / Гл. ред. В.В.Давыдов. - М.: Большая Российская энциклопедия, 199. - 672 с.

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 1999. - 366 с.

Савченко О.Я. Наступність і перспектива в роботі двох перших ланок освіти //Дошкільне виховання. - 2000. - № 11. - С.4 - 5.

Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К. : Рад. Школа, 1982. - 176 с.

Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості //Вибр.тв.: В 5 т. - К.: Радянська школа, 1977. - Т.1. - С.53 - 206.

Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям //Вибр. твори: В 5-ти томах. - К.: Радянська школа, 1977. - Т.3. - С.5 - 279.

Труднощі, які виникають у першокласників. // Журнал для батьків. - 2001. - № 3-4. - С. 11-13.

Усова А.П. Обучение в детском саду. - М.Педагогика, 1981. - С.41.

Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. Т. 2. - К., 1954. - 500 с.

Харитонова З. Вправи на розвиток спостережливості. // Початкова школа, 1999. - № 4. - С.19-20.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

1) Користуючись малюнками й буквами слова "Природа", впишіть букви у незаповнені клітинки. Визначте предмети живої і неживої природи.

Користуючись малюнками й буквами слова "Зоопарк", впишіть букви у незаповнені клітинки. Визначте диких і свійських тварин. Назвіть тварин, що охороняються законом у нашій країні.

3) Користуючись малюнками, впишіть у незаповнені клітинки пропущені в словах букви. Прочитайте нове слово. Визначте, до яких груп рослин воно належить (овочі, фрукти, ягоди).



ДОДАТОК В

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ

Тема: "Рослини. Розмаїття рослин."

Гра "Що де росте?"(проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: розвивати у дітей уміння групувати, об'єднувати рослини за місцем зростання їх.

Підготовка до гри. Учитель готує малюнки великого формату із зображенням саду, городу, лісу та ін., на яких є порожні квадрати, а також невеличкі малюнки з різними рослинами.

Ігрова дія. Діти, змагаючись, підбирають малюнки, закривають ними порожні квадрати.

Правила гри. Виграє той, хто швидше і без помилок виконає завдання.

Хід гри. Учитель прикріплює на класній дошці малюнки з зображенням городу, саду та ін. Дітям роздає конверти з невеличкими картками, на яких зображено різні рослини. Діти класифікують рослини на групи -- залежно від того, де вони ростуть. Тому, хто правильно виконав завдання, учитель дозволяє "посадити" рослину там, де вона росте, тобто закрити порожні квадрати на великому малюнку картками.

Гра "Упізнай рослину"( проводиться на етапі "Закріплення знань")

Дидактична мета: уточнити знання дітей про рослини

Ігрова дія. Учитель зачитує загадки. Учні знаходять малюнки - відгадки і піднімають малюнок.

Правила гри. За правильну відгадку учень одержує фішку. Перемагає той, у кого найбільше фішок.

Стоїть пані у лісочку,

Має червону сорочку,

Хто не йде, той поклониться. (Суниця).

Стоять сестрички,

Золотенькі очі, білі вії. (Ромашки).

У вінку зеленолистім, у червоному намисті,

Вдивляється у воду на свою хорошу вроду.(Калина).

В кожнім колосі зерно

Світиться янтарно,

Бо трудились на селі

Люди всі ударно.

Наче сонце на столі --

Свіжа паляниця,

То на славу уродила

Золота ...(Пшениця)

Довгий, зелений, добрий, солоний,

Добрий і сирий, хто він такий? (Огірок)

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска).

Біла кора, тоненькі віти.

Що то є? - Відгадайте .діти. (Береза).

Тема уроку: "Рослини і людина: що дають рослини людям, вшанування рослин, охорона рослин"

Гра "Поштар приніс посилку" (проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: формувати вміння розрізняти дари рослин (овочі та фрукти) за описом.

Підготовка до гри. Учитель вкладає овочі та фрукти у пакети, які вміщує у коробку.

Ігрова дія. Складання опису предмета та відгадування за описом.

Правила гри. Розповісти про те, що приніс поштар, не називаючи предмет. Той, хто правильно виконав завдання, отримує фішку. перемагає той, хто отримав найбільше фішок.

Хід гри. Один із учнів ("поштар") за завданням учителя вносить коробку до класу. Учитель говорить: "Сьогодні нам поштар приніс посилку, в якій різні дари рослин. Він роздасть пакети кільком учням. Ви роздивитесь, що у пакеті, і по черзі, не називаючи предмет, розповісте усім дітям, що вам приніс поштар". Діти за описом відгадують, які овочі і фрукти приніс поштар.

Гра "З якої квітки бджілка зібрала мед"(проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: розширити і поглибити знання дітей про рослини.

Ігрова дія. Пошук потрібної рослини на малюнку.

Правила гри .Учні мають на столі малюнки рослин. Вчитель називає рослину, з якої бджілка зібрала мед. Учні знаходять її на малюнку і піднімають малюнок. Хто перший підняв малюнок, той отримує фішку. Перемагає той, хто отримав найбільше фішок.

Кульбаба, фіалка, ромашка, пролісок, волошка, мак, барвінок, калина, троянда, соняшник.

Гра "Упізнай дерево" (проводиться на етапі "Закріплення знань")

Дидактична мета: розширити і поглибити знання дітей про рослини.

Ігрова дія. Пошук потрібної рослини на малюнку.

Правила гри . Вчитель називає дерево. Учні знаходять його на малюнку . Хто перший підняв малюнок, той отримує фішку. Перемагає той, хто отримав найбільше фішок.

Яблуня, груша, ялина, сосна, верба, тополя, дуб, береза.

Гра "Треба - не можна" (проводиться на етапі "Закріплення знань")

Дидактична мета: закріпити знання дітей про шанобливе ставлення до рослин

Ігрова дія. Учитель пропонує дітям уявити, що вони знаходяться в лісі. Він називає дію, а діти плескають в долоні, якщо можна її виконувати.

Правила гри. За правильний рух учень одержує фішку. Перемагає той, у кого найбільше фішок.

Саджати квіти.

Охороняти рідкісні рослини.

Ламати гілки дерев.

Поливати квіти.

Обдирати кору дерев.

Рвати багато квітів.

Збивати гриби ногами.

Обкопувати дерева.

Тема: Тварини. Різноманітність тварин

Гра "Відгадай, хто це?" (проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: розширити та поглибити знання дітей про тварин

Ігрова дія. Учитель пропонує відгадати загадки. На малюнках, які роздані, знайти відгадку.

Правила гри. Учень, що першим підняв малюнок, одержує фішку. Перемагає той, у кого найбільше фішок.

В неї й очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки,--

У дуплі живе вона.(Білка)

Взимку ляже спати

Дядько волохатий.

Лиш тоді устане,

Як весна настане.(Ведмідь).

То зів'ється у клубок,

То розправить спинку,

Ніс -- як чорний п'ятачок,

Очі -- намистинки.(Їжачок)

Лиш ночами птиця ця

Полювати виліта.(Сова).

Довгонога,

Чорно-біла,

У гніздо на хату сіла,

Довгим дзьобом, знай, стукоче,

Ніби щось сказати хоче.

Де ж це ти була?

Далеко!

Як зовуть тебе? (Лелека).

Гра "Хто чим живиться?" (проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: уточнити і розширити знання дітей про живлення тварин.

Підготовка до гри. Учитель підбирає і складає в конверт картинки із зображенням тварин і рослин.

Ігрова дія. Пошук потрібних картинок, поєднання їх.

Правила гри. Розпочинають гру лише за командою вчителя. Виграє той, хто швидко і правильно виконає завдання.

Хід гри. За командою вчителя діти дістають картинки з конверта і групують їх по дві -- залежно від того, хто чим живиться. Наприклад, підбирають такі пари: лисиця і миша, вовк і заєць, лось і сосна і т. д.

Гра "Впізнай за голосом" (проводиться на етапі " Закріплення знань")

Дидактична мета: уточнити і розширити знання дітей про тварин.

Підготовка до гри. Учитель підбирає і складає в конверт картинки із зображенням тварин.

Ігрова дія. Пошук потрібних картинок

Правила гри. Розпочинають гру лише за командою вчителя. Вчитель наслідує голоси тварин. Учні повинні знайти малюнки даних тварин і підняти їх. Виграє той, хто швидко і правильно виконає завдання. За правильно виконане завдання учень отримує фішку. Перемагає той, хто отримає найбільше фішок.

Кар-кар, тук-тук, цвірінь-цвірінь, гав-гав, няв-няв, му-му, ух-ух, ква-ква, бе-е-е, хрю-хрю.

Гра "П'ять назв" (проводиться на етапі " Закріплення знань")

Дидактична мета: розширити та закріпити уявлення учнів про тварини

Ігрова дія. Кожен крок супроводжувати назвою певного виду тварин.

Правила гри. Розпочинати за командою вчителя, не порушувати ритму, не повторювати названих раніше тварин.

Хід гри. Два учні, представники різних команд, стають у кінці проходів між партами. За сигналом учителя вони (спочатку один, потім -- другий) повинні пройти вперед, зробивши п'ять кроків, і за кожним кроком називати звіра (птаха, комаху), їх змінює друга, третя пара учнів. Перемагає той, хто безпомилково виконає завдання. За кількістю переможців визначається місце команди.

Тема уроку: "Тварини і людина: що дають тварини людям, піклування про тварин, вшанування тварин, охорона тварин"

Гра "Допоможи знайти тварині свій дім"(проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: розширити уявлення учнів про середовище існування тварин.

Ігрова дія. Пошук потрібних картинок.

Правила гри. Правильно розкласти картинки тварин і напроти його будиночок. Перемагає той, хто швидше виконає завдання.

Барліг -ведмідь; риба - річка; собака - будка; шпак -шпаківня; бджола - вулик; ластівка - гніздо; білка - дупло; нора - миша.

Гра "Мисливці і пастухи"(проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: вчити дітей групувати тварин на тих, що живуть поруч з людиною і в природі.

Ігрова дія. Плескати в долоні.

Правила гри. Учитель поділяє клас на "пастухів" і " мисливців". Називає тварин. Якщо тварина живе поруч з людиною і людина про неї турбується, плескають "пастухи". Якщо тварина живе в лісі, на лузі, річці плескають - "мисливці". Перемагає та група учнів, яка менше допустить помилок.

Корова, мишка, ведмідь, кріль, заєць, овечка, собака, лисиця, дятел, їжак.

Гра "Треба - не можна" (проводиться на етапі "Закріплення знань")

Дидактична мета: закріпити знання дітей про шанобливе ставлення до тварин

Ігрова дія. Учитель пропонує дітям уявити, що вони знаходяться в лісі. Він називає дію, а діти плескають в долоні, якщо можна її виконувати.

Правила гри. За правильний рух учень одержує фішку. Перемагає той, у кого найбільше фішок.

Спостерігати за птахами.

Ловити птахів.

Руйнувати мурашник.

Підгодовувати птахів.

Ловити метеликів.

Охороняти пташині гнізда.

Ловити їжачків і забирати їх додому.

Топтати дощових черв'яків.

Руйнувати пташині гнізда.

Охороняти мурашники.