Діагностика рівня вихованості школярів

Сума балів від 46 до 128 вказує на низький рівень самооцінки, при якому людина болісно переносить критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на чужими думками і вважає себе гірше за інших.

Висновки

виховання емпатія учень самооцінка

Під час написання курсової роботи, ми вивчили і проаналізували психолого-педагогічну літературу на проблеми дослідження. Виявили критерії вихованості дітей шкільного віку, виділили основні методи діагностики вихованості учнів.

Узагальнюючи вивчений матеріал, можна зробити такі висновки. Діагностика рівня вихованості дітей у час дуже актуальна. При діагностиці учнів, педагог має спиратися ми такі показники вихованості:

1) показником вихованості є спрямованість уваги дитини «на об'єкт», «інших людей», «він»; і навіть виділення позитивної спрямованості - на добро, творення - і різко негативною - на зло, руйнація;

2) показником вихованості служить наявність соціально значущих якостей особистості. Набір цих якостей не завжди однаковий залежно від моделі випускника конкретного навчального закладу. Як провідних орієнтирів можна назвати ставлення до вищих цінностей: до людини, праці, школі, прекрасному, природі, перед самим собою.

3) показниками є мотиви поведінки вихованця; знання вихованцями відповідно до їх віком і правил поведінки; сформованість умінь і навиків поведінки у відповідність до віком вихованця; загалом, поведінка вихованців.

Для діагностики вихованості педагог повинен використовувати комплекс методів вивчення особистісних якостей. Бажано, щоб застосовуваний система методів охоплювала мотиви, знання й уміння вихованця. Спектр цих методів досить широкий: опитувальні методи (анкетування, тестування, розмова та інших.), спостереження, проективне тестування, вивчення продуктів діяльності" дитини, метод незалежних оцінок та інших.

Чимало понять з методів як дозволяють педагогові виявити особливості прояви тієї чи іншої якості, а й подають виховний ефект. Тим паче, що результати низки методик можна обговорити разом із дітьми.

Реєстрація результатів діагностики ввозяться різні форми. Дуже обережно та коректно можна використовувати цифрові індекси, шкали, різні умовні позначення.

Діагностичні методики повинні підбиратися педагогом з урахуванням вікових особливостей дітей. Отже,діагностування дозволяє педагогові коригувати виховний процес, удосконалювати способи роботи з дітьми і збагачувати зміст виховного процесу.

Педагогічна діагностика вмонтована в контекст життєдіяльності дітей. Проведення діагностик саме собі є виховним актом. Вони, крім своєю основною функції, служать також засобом формування ціннісними орієнтаціями і самооцінки.

Список використаної літератури

1)«Психологическая помощь и консультирование в практической психологи» /Под ред. М.К. Тутушкиной. - Спб.: Дидактика Плюс, 1999. - 352 с. С. 18-20.

2)Туріщева Л.В. Особливості роботи з обдарованими дітьми.-Х.:Вид.група «Основа», 2008.-122с.

3)Пашнєв Б.К. «Психодіагностика обдарованості».- Х.:Вид.група «Основа»: «Тріада+», 2007.-128с.

4)Овчинникова И.В., Кирмач Г.А. «Диагностический инструментарий для мониторинга развития ключевых компетентностей учащихся» методическое пособие/И.В. Овчинникова, Г.А. Кирмач.-Луганск:СПД Резников В.С., 2009.-356с.

5)Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. «Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп». - М. Изд-во Института Психотерапии. 2002 - 338с.

6)Свенцицкий А. Психология управления организацией. - СПб., 1999.

7) Социально-психологические факторы эффективности деятельности бригад: Сб. научных трудов / Под ред. А.Л. Журавлева. - М., 1987.

8). Фетискин Н.П. Реализация и оценка профессиональных способностей учителя. - Кострома, 1995

9)Подласий І.П. Педагогіка: 100 питань - 100 відповідей, Москва,Владос прес, 2001.

10) Програма виховання і навчання у дитсадку. Москва, Просвітництво, 1985.

11)СапоговаЕ.Е. Психологія розвитку людини, Москва, Аспект прес, 2005.

12) ФрідманЛ.Л., ВолковК.Н. Психологічна наука вчителю, Москва, просвітництво, 1985.

13) Чекіна Л. Педагогічна діагностика моральної вихованості,relga, 2005.

14)ЩурковаН.Е.Классное керівництво: робочі діагностики, Москва, Педагогічна суспільство Росії, 2001.

15) Щукіна О.Г. Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів, Москва, Педагогіка, 1988.

Размещено на Allbest.ru