Роль дитячих і молодіжних організацій у формуванні моральних якостей школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Моральне виховання школярів як етична та психолого-педагогічна проблема

1.1 Поняття «мораль» в етиці та філософії

1.2 Завдання і зміст морального виховання

1.3 Виховання моральних звичок школярів

РОЗДІЛ 2. Діяльність дитячих і молодіжних громадських організацій у контексті морального виховання учнів

2.1 Виникнення сучасного організованого молодіжного руху в Україні

2.2 Діяльність молодіжної організації «Пласт» стосовно морального виховання учні

2.3 Особливості формування моральних якостей школярів у межах молодіжної організації «AISEC»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Проблеми морального розвитку, виховання та вдосконалення особистості турбували суспільство в усі часи. Питанням морального виховання приділяли велику увагу класики педагогіки Я. А. Коменський, І. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинський та багато інших. Моральне виховання - це процес, спрямований на формування та розвиток цілісної особистості. Головне завдання його полягає в тому, щоб соціально необхідні вимоги суспільства перетворити на внутрішні стимули особистості кожної людини. В останні роки проблема морального виховання молоді все частіше привертає увагу філософів, педагогів, психологів, соціологів. Причиною цього є становлення демократичної держави України та деморалізація сучасного українського суспільства. Наслідками останнього є агресивність і нестерпність поведінки та суджень молоді, через що спостерігаються конфліктні ситуації, які викликають кримінальні противоправні вчинки. Деморалізація молоді сприяє домінації таких аморальних якостей, як грубість, жорстокість, пасивність, байдужість, жорстока агресія. Моральне виховання - процес, спрямований на формування та розвиток цілісної особистості людини. Воно передбачає формування позитивного ставлення до Батьківщини, суспільства, людей, праці, своїх обов'язків та до самого себе . Моральне виховання - двобічний процес. Це взаємодія вихователя і вихованців у їхніх відповідних діях, тобто в засвоєнні вихованцями моральних понять, у ставленні до морального та аморального у вчинках і в загальній поведінці. Моральні поняття починають керувати діями лише тоді, коли вони не тільки вивчені, але й усвідомлені та перетворені на моральні переконання. Наявність таких переконань, сталих навичок моральної поведінки свідчить про моральну зрілість людини. Єдність моральної свідомості, моральних почуттів і моральної поведінки втілена у стійких моральних якостях особистості.

Поняття „моральні якості особистості” дуже складне. Воно дозволяє виділити в суспільному житті і схарактеризувати з морального погляду найтиповіші риси поведінки людини. Моральні якості характеризують як вчинки, незалежно від того , хто їх здійснює, так і окремі сторони поведінки особистості, які виступають як риси її характеру. Поняття „моральні якості” не містить у собі конкретних вказівок на те, які вчинки людина повинна здійснювати, а які ні. Воно лише узагальнює, характеризує та оцінює окремі сторони поведінки, а людина повинна сама вирішувати, як їй треба діяти в окремих ситуаціях, щоб проявити певні моральні якості. Поняття „моральні якості” обов'язково охоплює цей оцінювальний бік: певне (позитивне чи негативне) ставлення до нього.

У нашій роботі звертається увага на вплив молодіжних організацій у формуванні моральних якостей школярів. Цю проблему вважаємо актуальною, адже зараз існує багато дитячих молодіжних організацій, кількість яких з кожним роком зростає та удосконалюється їх робота.

Об'єкт дослідження - моральне виховання школярів;

Предмет дослідження - вплив молодіжних організацій на формування моральних якостей учнів.

Мета роботи - з'ясувати значення діяльності сучасних українських молодіжних організацій у контексті формування моральних якостей школярів.

Для досягнення мети ми поставили наступні завдання:

1) Вивчити значення поняття “мораль” в етиці і філософії;

2) Обґрунтувати завдання і зміст морального виховання;

3) Вивчити виникнення і діяльність молодіжного руху в Україні;

4) Дослідити діяльність молодіжної організації “Пласт” стосовно морального виховання учнів;

5) Дослідити особливості формування моральних якостей школярів у межах молодіжної організації “AISEC”.



РОЗДІЛ 1. Моральне виховання.

1.1 Поняття “мораль” в етиці та філософії

Моральне виховання виступає провідним чинником всебічно гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності кожної особистості є її найбільшим надбанням, в тому і цінується людина передусім за рівнем сформованості моральних цінностей [3]

Методологічною основою морального виховання є етика. Етика(від гр. ethika - звичка, норов, звичай) - наука, об'єктом вивчення якої є мораль. Як філософська наука, етика уже з давніх часів відіграла роль “практичної філософії”. В етиці вирізняють два види проблем: по-перше, питання про те, як має чинити людина (нормативна етика), і по-друге, теоретичні питання про походження і сутність моралі.

Протягом тисячоліть сформувалося золоте правило моралі: “дій відносно інших так, як би ти хотів що б вони діяли відносно тебе”.

Етимологічно термін “мораль” походить від латинського слова “mos” (множина “mores”), що означає “вдача”. Інше значення цього слова - закон, правило, розпорядження. У сучасній філософській літературі під мораллю розуміється моральність, особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин; один з основних способів регуляції дій людини в суспільстві за допомогою норм (див. рис.1).



Рис.1 Визначення моралі в різних наукових сферах

Мораль виникає і розвивається на основі потреби суспільства регулювати поводження людей у різних сферах їхнього життя. Мораль вважається одним із самих доступних способів осмислення людьми складних процесів соціального буття. Корінною проблемою моралі є регулювання взаємин і інтересів особистості і суспільства [1].

Моральні ідеали, принципи і норми виникли з представлень людей про справедливість, гуманність, добро, суспільному благу і т.п. Поводження людей, що відповідало цим представленням з'являлося моральним, протилежне - аморальним. Іншими словами, морально те, що, на думку людей, відповідає інтересам суспільства й індивідів. Те, що приносить найбільшу користь. Природно, що ці представлення мінялися від століття до століття, і, крім того, вони були різні в представників різних шарів і груп. Звідси ж виникає специфічність моралі в представників різних професій. Усе сказане дає підставу говорити, що мораль має історичний, соціально-класовий і професійний характер. (див. рис. 2) [17].



Рис.2 Поняття “мораль”

Отже, з вище наведених визначень моралі, можна зробити висновок про те, що основним її завданням є регулювання моральної поведінки людей у суспільстві та одне з одним. Але що б це так і відбувалось необхідно дотримуватись певних норм, правил, принципів та законів [10].

1.2. 

1.2 Завдання і зміст морального виховання

Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що в організації морального виховання учнів вирішальну роль відіграють єдність таких чинників:

– формування моральної свідомості;

– виховання моральних почуттів;

– виховання моральних звичок у поведінці.

У формуванні всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню [6].

Моральне виховання -- виховна діяльність, що має на меті сформувати стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички і звички поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.

Моральне виховання формує моральні поняття, погляди і переконання. Воно покликане також сприяти розвитку моральних почуттів, що виражають запити, оцінки, спрямованість духовного розвитку особистості. Не менше значення має і вироблення навичок і звичок моральної поведінки.

Завдання морального виховання - оволодіти нормами і правилами моральної поведінки , формування почуттів та переконань, вироблення умінь і навичок моральної поведінки, адекватної поведінки у процесі суспільних відносин [8].

Учні повинні усвідомити певне коло моральних знань, понять, зокрема таких, як: доброта, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість, правдивість, дружба, товаришування, патріотизм, національна гідність, повага до людей, до Закону, повага до старших, хворих, пам'ять про предків, поняття прав і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, любов до батьків, рідної мови, турботливе ставлення до дівчини, бабусі, бережливе ставлення до природи, героїзм, ненависть до ворогів та інших негативних явищ, подій тощо.

Всі ці знання та поняття повинні формуватися у процесі навчальної діяльності при вивчення всіх предметів навчального плану, у позакласній виховній роботі, в сім'ї, у процесі всіх видів діяльності та спілкування. У позакласній виховній роботі необхідно використовувати відомі загальні методи виховання. На основі засвоєних учнями понять знань, суджень, у них формуються моральні переконання. Моральні переконання - це не просто знання про моральні норми, правила, правильне їх розуміння, а це те, що сприйнято, перероблене, відчутне стало керівництвом до дії. Моральні переконання є найбільш досконалим вираженням моральної свідомості учнів, їх ставлення до суспільства, людей, діяльності і до самих себе. Досвід свідчить, що навіть сформовані моральні поняття не дають підставу стверджувати про моральну свідомість учня, вони є лише основою для формування моральної свідомості [15].

Специфічність процесу морального виховання перш за все характеризується його двобічністю. Зазнаючи на собі впливи зовнішніх факторів та умов, особистість завжди виявляє активність. Вступаючи до взаємодії з цими впливами та перероблюючи їх, вона змінює свій якісний стан і виявляє його у зовнішніх діях та вчинках, у ставленні до навколишньої дійсності. Завдання вихователя -- створювати необхідні та достатні умови для найбільш ефективної взаємодії даних сторін процесу [11].

Друга особливість процесу морального виховання полягає у його тривалості та безперервності. Якщо процес навчання протікає у певних організаційних та часових межах, у чітко регламентованих умовах, то часові рамки процесу морального виховання менш за все визначені та регламентовані.

Перше місце у системі морального виховання школярів посідає навчальний процес, колективна діяльність педагога та учнів на уроках. Підвищуючи ефективність виховного впливу навчання, педагогові необхідно постійно збагачувати зміст матеріалу, який вивчається у школі, фактами з оточуючого життя, активніше використовувати міжпредметні зв`язки, узгоджуючи більш тісний взаємозв`язок виховання як у навчальній, так і в позаурочній діяльності. У навчально-виховному процесі дуже важливі ті стосунки, які виникають між учнями у процесі конкретної діяльності та здійснюють позитивний вплив на формування їхнього духовного обличчя[10].

1.3 Виховання моральних звичок школярів

Моральні звички - це корисні для суспільства, колективу, і самого себе стійкі форми поведінки, які стають потребою людини і здійснюються в будь-яких ситуаціях та умовах. Добрі звички полегшують життя людини, а погані його ускладнюють. Звички у дітей виробляються цілеспрямовано і послідовно. Звички є фундаментом для формування окремих рис характеру людини: дисциплінованість, організованість, ввічливість, акуратність, тощо. Фізіологічною основою вироблення звички є використання учнями системи вимог, що пред'являються вчителем, сім'єю, колективом, суспільством. Вимоги, що ставляться до дітей при виробленні звичок, повинні бути доведені до виконання, до обов'язку і систематично підкріплюватися [14].

При виробленні звичок слід користуватися педагогічними порадами К. Д. Ушинського та досвідом роботи кращих учителів. Виховання звичок вимагає від учителів великого терпіння, послідовності і контролю.

Фонд моральних звичок як стійких форм поведінки людини передусім позначається на культурі її поведінки: зовнішньому вигляді, манерах, жестах, при поводженні з предметами вжитку, побуту, і головне, при відносинах з людьми. У процесі морального виховання слід формувати такі найбільш важливі моральні звички: до ввічливості, турбуватися про навколишніх, до стриманості, до орієнтування, до точності, санітарно-гігієнічні трудові, культурні і т.д.

В основі змісту морального виховання лежать загальнолюдські духовно-моральні цінності. Загальнолюдські моральні цінності - це набуті попередніми поколіннями, незалежно від расової, національної чи релігійної приналежності, морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки і життєдіяльності окремої людини або певних спільнот.

Національно-моральні цінності - це історично зумовлені і створені народом погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але вирізняють певні національні прояви, своєрідності у поведінці і служать основою соціальної діяльності людей певної етнічної групи. На основі загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей можна окреслити коло якостей особистості, які складають зміст морального виховання, а це гуманізм, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків, людей взагалі,чуйність, милосердя, дисциплінованість, совісність, доброзичливість, національна гідність, скромність, справедливість, почуття колективізму, інтелігентність, почуття патріотизму, інтернаціоналізму, материнства, екологічна і правова культура [12].

В. О. Сухомлинський розвиваючи ідеї загальнолюдських моральних цінностей як основи формування духовної людини, визначив своєрідну програму морального виховання школярів:

1. Ти живеш серед людей, не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим що можна. Перевіряй свої вчинки запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, що б людям, які тебе оточують було добре.

2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3. Усі блага і радості життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити. Народ вчить: хто не працює, той не їсть. Назавжди запам'ятай цю заповідь. Нероба, дармоїд - це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання - твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу.

4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай і шануй матір і батька - вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, що б ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею.

5. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство.

Враховуючи вище сказане в учнів повинна формуватись певна система духовно моральних якостей, що стануть підґрунтям у подальшому розвитку школярів

У моральному вихованні слід спиратися на гуманістичну ідею про те, що людині від природи притаманне прагнення до добра, правди і краси. Виховання учнів має забезпечити формування в них такої наведеної вище системи моральних цінностей [3].

Абсолютно вічні цінності -- загальнолюдські цінності, що мають універсальне значення та необмежену сферу застосування (доброта, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін.). Саме абсолютні цінності є історично сформованим підґрунтям формування моральності кожної особистості та головним дієвим фактором судження кожної окремої людини про такі категорії як вірно та невірно, правильно чи неправильно, добре чи зле, чесно чи нечесно тощо. Абсолютні моральні цінності притаманні людині незалежно від її особистих уподобань та переконань, точніше сказати саме особистісні переконання та цінності формуються насамперед під впливом абсолютних вічних понять. При цьому кожна окрема людина не може самотужки вносити зміни до системи абсолютних цінностей, адже вони є результатом колективної свідомості, надбанням колективної “праці” культурного соціуму [13].

Національні цінності -- є значущими для одного народу, проте їх не завжди поділяють інші народи. Наприклад, почуття націоналізму зрозуміле і близьке лише поневоленим народам і чуже тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи цінностей належать такі поняття, як патріотизм, почуття національної гідності, історична пам'ять тощо.

Формування національної свідомості та самосвідомості передбачає: виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, залучення учнів до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.

Концепція національного виховання розглядає такі його принципи:

-- народність -- єдність загальнолюдського і національного. Національна спрямованість виховання, оволодіння рідною мовою, формування національної свідомості, любові до рідної землі та свого народу; прищеплення шанобливого ставлення до культури, спадщини, народних традицій і звичаїв, національно-етнічної обрядовості всіх народів, що населяють Україну;

-- природовідповідність -- урахування багатогранної й цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних та регіональних особливостей;

-- культуровідповідність -- органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами, забезпечення духовної єдності поколінь;

-- гуманізація -- створення умов для формування кращих якостей і здібностей дитини, джерел її життєвих сил; гуманізація взаємин вихователя і вихованців; виховання -- центр навчально-виховного процесу, повага до особистості, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї; виховання гуманної особистості;

-- демократизація -- усунення авторитарного стилю виховання, сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання її права на свободу, на розвиток здібностей і вияв індивідуальності. Глибоке усвідомлення взаємозв'язку між ідеалами свободи, правами людини і громадянською відповідальністю;

-- етнізація -- наповнення виховання національним змістом, що передбачає формування самосвідомості громадянина. Забезпечення можливості всім дітям навчатися у рідній школі, виховувати національну гідність, національну свідомість, почуття належності до свого народу. Відтворення в дітях менталітету народу, увічнення в підростаючих поколіннях специфічного, що є в кожній нації, виховання їх як типових носіїв національної культури. Принцип етнізації -- невід'ємна складова соціалізації дітей, він однаковою мірою стосується всіх народів, що живуть в Україні.

Громадянські цінності -- ґрунтуються на визнанні гідності людей і характерні для демократичних суспільств. Це, зокрема, права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо. Ця категоріє є важливою для формування громадської свідомості, чіткого розуміння та прийняття правил поведінки в громадському суспільстві. Усвідомлення людиною свої власних прав, а також обов'язків по відношенню до інших членів громади, до законів громадського утворення, членом якого є кожен з нас. Достатня ретельність у вихованні громадських цінностей дає змогу існувати суспільству, як цілісному утворенню окремих індивідуумів, що проводять активну життєдіяльність у його межах.

Сімейні цінності -- моральні основи життя сім'ї, стосунки поколінь, закони подружньої вірності, піклування про дітей, пам'ять про предків та ін. Цінності особистого життя мають значення насамперед для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя та ін.

На протязі усієї історії люди знаходилися у постійному духовному пошуку, намагаючись знайти як задовольнити свої духовні потреби. І часто зв'язок матеріального та морального тлумачився невірно. Інколи значимість духовних цінностей підносили за рахунок ущемлення матеріальних потреб людства. В інших випадках матеріальні цінності ставили на перше місце, нехтуючи при цьому моральними проблемами [18].

Соціальний прогрес, на жаль, не завжди збігається з моральним удосконаленням особи, хоча нерідко за найважливіших соціальних обставин розкривається моральний вимір буття людини. Але у кожному суспільстві у людській свідомості вкладалися певні моральні цінності, ціннісні орієнтації у її поведінці, діяльності, що висвітлює те, заради чого діє і мислить людина саме так, а не інакше.

мораль виховання громадський молодіжний



РОЗДІЛ 2. Діяльність дитячих і молодіжних громадських організацій у контексті морального виховання учнів

2.1 Виникнення сучасного організованого молодіжного руху в Україні

Сучасні молодіжні організації в Україні постали на ґрунті радянських. 21 вересня 1991 року відбувся XXVII з'їзд Ленінської комуністичної спілки молоді України (Молодь за демократичний соціалізм), який у зв'язку із рішенням про припинення діяльності проголосив себе І Установчим з'їздом Спілки молодіжних організацій України (СМОУ). СМОУ відразу визнала себе правонаступницею комсомолу з усіма юридичними наслідками. Було оголошено перехідний період до лютого 1992 року, протягом якого всі обласні організації колишньої ЛКСМУ (МДС) повинні були визначитися у своєму ставленні до нової організації. Станом на 1 листопада 1991 року 11 обласних організацій підтвердили свою належність до СМОУ. 16 жовтня 1991 року СМОУ була зареєстрована як молодіжна організація Міністерством юстиції України. її головою став В. Бутко. Установчий з'їзд СМОУ прийняв Статут організації та Програмну заяву. Статут СМОУ проголошує цю структуру самостійною громадською організацією, метою якої є побудова незалежної української держави та соціальний захист молоді. У Програмній заяві викладено загальнодемократичні принципи і утверджено неприпустимість монополії однієї політичної партії на політичне, економічне та духовне життя суспільства [20].

Протягом 90-х років XX ст. і на початку XXI ст. кількість громадських молодіжних організацій в Україні збільшилась. Сучасний молодіжний рух представлений не лише в організованій формі, а й неформальною ініціативою як своєрідною “молодіжною культурою”, яка охоплює різні напрями, течії та вияви активності.

Різноманіття громадських організацій у сучасному молодіжному середовищі зумовлює потребу в їх класифікації. Нині існує кілька наукових підходів до визначення основ типологізації молодіжних організацій:

а) марксистський підхід, що враховує класову належність членів організації;

б) психологічний підхід, за якого розглядають і класифікують молодіжні структури з огляду на роль груп однолітків та однодумців у процесі виникнення організації;

в) юридичний підхід, головними критеріями якого є реєстрація організації і статутно оформлена задекларована мета діяльності;

г) ідеологічний підхід, що набув найбільшого поширення в наукових колах і зорієнтований на типологізацію молодіжних організацій за їхньою ідеологічно-політичною орієнтацією. Однак хоча вплив політичних структур та ідеологічних течій на організований молодіжний рух значний, він не є визначальним, адже існує чимало молодіжних організацій, абсолютно політично чи ідеологічно не заангажованих.

Найповніша систематизація типологій молодіжних об'єднань ґрунтується на методології та загальнотеоретичних підходах до аналізу політичних партій, її основою є п'ять груп критеріїв:

1) соціальна база молодіжного об'єднання;

2) специфіка виникнення організаційних принципів і структури молодіжного об'єднання;

3) особливості системи здійснюваних функцій;

4) роль у суспільстві;

5) характер впливу на суспільні процеси. Основним критерієм типологізації українських молодіжних об'єднань дослідники Олександр Корнієвський, Петро Мартин та інші науковці обрали функції, які виконують ці об'єднання в суспільстві. Проте чітко визначити комплекс функцій зазвичай дуже складно, особливо в перехідному суспільстві. Незважаючи на проблеми в сучасній Україні, існує доволі збалансована система молодіжних структур. Зокрема, розроблено типологізацію молодіжних об'єднань за характером діяльності кожної окремої організації: молодіжні філії політичних партій; громадсько-політичні організації молоді; молодіжні релігійні організації; молодіжні фахові об'єднання, організації за інтересами; благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди; національні молодіжні організації; молодіжні партії (В. Кулик) [23].

В Україні нині діють майже чотири з половиною тисячі дитячих і молодіжних громадських організацій і об'єднань. За рівнем сформованості організаційно-інституційної основи дитячого руху, у ньому наявні такі групи дитячих об'єднань: дитячі громадські організації (спілки, асоціації, федерації тощо); громадські дитячі фонди; дитячі об'єднання, що базуються на клубній діяльності; дитячі секції при дорослих громадських об'єднаннях і партіях; неформальні дитячі об'єднання.

Найвідоміші з них - Національна Скаутська Організація України НСОУ - ПЛАСТ, Спілка Піонерських Організацій України (СПОУ), Українське аерокосмічне об'єднання “Сузір'я”, Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта», Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ”, Молодіжна морська ліга, Асоціація гайдів України, Молодіжна Організація Спілки Офіцерів України «Сокіл», організації КРОКС, СПОК, Гарт тощо.

Дитячі громадські організації - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Молодіжні та дитячі громадські організації утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, зокрема: молодіжні та дитячі громадські організації зобов'язані доводити до відома громадськості про свою діяльність у формах, що не суперечать законодавству; інформація, що міститься у статусах, про склад керівних органів, про джерела матеріальних та інших надходжень, а також пов'язана з діяльністю молодіжних та дитячих громадських організацій, не є конфіденційною або іншою інформацією, яка охороняється законом [5].

Упродовж останнього десятиліття у нашій державі виникла принципово нова ситуація в дитячому та молодіжному русі. Дитячі громадські організації набувають ознак суб'єктивності та починають виступати активними учасниками виховного процесу.

Життя ставить перед шкільною молоддю нову мету - глибше розуміти економічні, політичні, моральні цінності. Підготовка освіченої людини в сучасних умовах значною мірою залежить від її вихованості.

Сьогодні проблема дитячого і молодіжного рухів в Україні, їх вплив на виховання підростаючого покоління набуває особливого значення. Адже дитячі об'єднання завжди були важливим чинником у залученні шкільної молоді до суспільного життя, громадянської діяльності, виховання патріотизму, формування загальнолюдських цінностей, оптимізму та впевненості школярів, підготовці юних до участі в політичному та економічному житті країни. У періоди, коли “все змінюється”, найбільшу ймовірність успішно адаптуватися та сповна використати свій позитивний особистісний ресурс мають діти [20].

Молодіжні організації та об'єднання через постійну і добровільну співпрацю у творенні суспільства, нації, держави є школою громадянського духу. Молодіжний та дитячий рух, незважаючи на складну політичну та соціально-економічну ситуацію в Україні, продовжує відроджуватись. Він дедалі більше відмовляється від стереотипів минулого, стає більш демократичним. Різні за напрямами діяльності, цілями, структурою, матеріальною базою, за історією та традиціями молодіжні та дитячі організації знаходять своє місце у соціально-політичній системі суспільства. Дитячі об'єднання України можна поділити на об'єднання екологічного, культурологічного, патріотичного, спортивного, туристичного, краєзнавчого спрямування.

Найбільш потужні об'єднання у процесі діяльності ставлять за мету системну виховну роботу з дітьми, що передбачає трансляцію певної системи цінностей, на основі якої вибудовується діяльність організації. До об'єднань такого типу належать і організації, які функціонують у нашому місті - це “Пласт” та “AIESEC”.

2.2 Діяльність молодіжної організації “Пласт” стосовно морального виховання учнів

Пласт, як український вияв скаутського руху молоді, з'явився в Україні у 1911 році. 12 квітня 1912 року у Львові пластуни вперше склали Пластову Присягу. Цей день вважається Днем народження українського Пласту. Засновниками організації були Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола.

Для досягнення виховних цілей Пласту діє пластова метода виховання, основні принципи якої полягають у добровільності членства в організації, вихованні і навчанні через гру та працю, поступовій програмі занять і випробувань, гуртковій системі самоорганізації, заохоченні ініціативи і самоврядування, пізнанні природи і житті серед природи, підтримці спеціальних зацікавлень і здібностей дітей та молоді [21].

Пласт - українська скаутська організація. Метою якої є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Будучи неполітичною і позаконфесійною організацією, Пласт виховує молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства.

Щоб осягнути цю мету, Пласт розвиває духовні, розумові, соціальні і фізичні прикмети своїх членів; плекає серед молоді традиції її предків і передання та розуміння її історії, культури та національних традицій.

Самовиховання - це процес постійної праці над собою. Пластуни і пластунки остаточно відповідають за свій всебічний розвиток та вироблення свого характеру. Це поняття включає добровільне складання присяги дотримуватися пластових обов'язків. Праця в групі є невід'ємною частиною самовиховання і включає вміння спільно діяти, організовувати заняття, взаємно дбати один про одного. У цьому процесі юнацтву допомагають виховники, відіграючи роль менторів та скеровуючи самостійну дію молоді в корисний напрям.

Це відіграє важливу роль, адже самовиховання це тяжкий етап у досягнені будь якої цілі. У формуванні моральності особистості цей аспект є однією з невід'ємних частин. Так як моральне самовиховання - це важкий процес подолання людиною самої себе, пов'язаний зі значними психофізіологічними перевантаженням. Один важливий момент морального самовиховання - воно має допомогти особистості сміливіше розкривати свої можливості моральної творчості. Людину необхідно орієнтувати на пошук нових моральних взаємин, на створення сучасних форм і методів свого морального піднесення. Належить докласти значних зусиль у зміцненні взаємозв'язку загальнолюдських моральних цінностей з цінностями соціалістичної моралі. У всьому цьому необхідні свого роду моральні відкриття та винаходи. Саме досягти вище зазначеної мети і допомагають молодіжні товариства, зокрема Пласт, що дає можливість моральному розвитку та самоствердженню.

Всебічність - усесторонній розвиток: фізичний, інтелектуальний, суспільний, емоційний та духовний. Особливу увагу надається виробленню провідницьких якостей та вмінь. Пласт допомагає розвинути повноцінну особистість, котра вміє корисно діяти самостійно та в групі. Пластуни ставлять собі високі вимоги у здійснені пластових ідеалів і у розвитку своїх здібностей. Вони постійно працюють над удосконаленням свого характеру, стараються здобути глибші знання. Ставлять перед собою вимоги, котрі їх постійно заохочують до подальшого розвитку, праці над собою. Кожен вимірює свої успіхи не лише мірилом інших, а також власним, кожен змагається зі собою, щоб наблизитися до міри своїх здібностей або природного обдарування (до свого потенціалу) [19].

Пластуни і пластунки стараються рости і ставати щораз кращими не лише заради власного успіху і щастя, але також заради добра суспільства, народу, держави. Українські пластуни плекають любов до української спільноти і готові працювати для її добра. Пласт розвиває корисних громадян, які совісно виконують громадянські обов'язки, та вчить своїх членів брати ініціативу в удосконаленні спільноти й ставати провідниками в суспільстві й державі.

Якраз у сучасному суспільстві, школах це важливий аспект виховання особистості. Учні мають можливість вивчити та зрозуміти їхні громадські обов'язки. Не просто знаючи що їх слід дотримуватися, а свідомо це робити, та використовувати свої знання. З вище наведеного, також помітно, що у дитячих організаціях учні мають можливість самовдосконалюватися у різних сферах діяльності, що робить їх особистість морально сильнішою.

Добровільність - це найважливіша основа успіху. Добровільний вступ до Пласту, добровільне складання Пластової присяги, добровільне зобов'язання дотримуватись Пластового Закону - це може зобов'язати юнака до праці над собою, до змагання стати кращим, стати дійсним пластуном. Юнаки, старші особи тоді свідомо перебирають на себе особисту відповідальність за самовиховання, за свою поставу, поведінку, набування знань і умілостей, за своє здоров'я тощо.

Отже, добровільний вступ в організацію це величезний крок до самовдосконалення. Мабуть, саме тоді в учнів починають розвиватись їх моральні якості, адже складаючи пластову присягу кожен розуміє яке це має значення у житті, що чекає в майбутньому, а найголовніше те, що знає вступивши в Пласт можна стати кращою людиною.

Через життя в Пласті. Не через приналежність до організації чи вислуховування на сходинах засад пластового світогляду або ж вивчення пластових технічних умілостей. Але через життя згідно з пластовим світоглядом, практикуванні його у щоденному житті, вдома і на сходинах, в церкві і у школі, в праці і в науці, в грі і в забаві.

Основою пластування, основою життя в Пласті є гра. Гра, яку молодь грає у своєму гурті під проводом провідників, згідно з точно окресленими правилами. Гра, а не забава. Гра, яка має всі елементи життя в організованому суспільстві. Пластова гра - передусім гра в суспільну організацію з прицілом виробити у молоді снагу до творення спільнот, навчити їх форм організації та методів гурткової праці, прищепити молоді гурткову дисципліну, активність та охоту присвятитися для добра спільноти.

А ми знаємо, що одним з ефективних засобів морального виховання є гра, оскільки вона відповідає потребам та інтересам школярів, сприяє вияву їхньої самостійності, ініціативи, творчості, імпровізації, перевірці себе. У грі учень активно пізнає навколишній світ, стосунки між людьми, правила і норми поведінки, себе, свої можливості, усвідомлює свої звґязки з іншими. Цілеспрямований характер гри дає їй змогу добирати потрібні засоби, здійснювати ігровий задум, вступати в стосунки з однолітками, а її творчий характер допомагає реалізувати свої уявлення про оточення, ставлення до нього тощо. Так, наприклад багато громадських організацій практикують ігри сучасності. Це може бути робота школи, коли учні діляться обов'язками, граючи вчителів, учнів, директора, перевіряючих та інших. Таким чином кожен має можливість самореалізації, навчання та самовиховання.

За оцінкою Інституту проблем виховання Академії Педагогічних Наук України, Пласт має чітку і ефективну виховну систему. Програма занять Пласту включає щотижневі гурткові заняття, а також тематичні прогулянки, екскурсії, мандрівки, табори, мистецькі, спортивні, інтелектуальні та інші змагання. Протягом року Пласт організовує та успішно проводить понад 100 виховних таборів різної спеціалізації: спортивні, морські, з повітроплавання, мистецькі, лижні, альпіністичні, археологічні, кінні, екологічні тощо. У таборах пластуни практично закріплюють здобуті впродовж року на щотижневих заняттях знання й уміння.

Пласт є найбільшою скаутською організацією України. Організація об'єднує 10 тисяч пластунів різного віку - від наймолодших 6-річних пластунів до пластунів-сеніорів (віком від 35 років), які допомагають у виховній праці та у інших ланках діяльності. На сьогодні в Україні існує 130 осередків Пласту, особливо успішно з яких діють в Донецькій, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській областях. Активно продовжується створення осередків у Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях Пласт активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, зокрема з Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерством оборони, Міністерством закордонних справ, Федерацією спортивного туризму України, Інститутом проблем виховання АПН України, ін. Проводиться активна співпраця з церквами різних конфесій (Українська Православна Церква КП, Українська Автокефальна Православна Церква, Українська Греко-Католицька Церква, Українська Римо-Католицька Церква).

Серед найвагоміших здобутків Пласту за 2007 рік можна назвати реалізацію 2 спільних з Міністерством України сім'ї, молоді та спорту програм: "Я можу!", "Вперед і вгору". У рамках проектів проведено такі всеукраїнські акції: шість таборів для дітей 11-18 років, два табори для дітей віком 6-11 років, інтелектуально-мистецьке змагання із народознавства “Орликіада”, два спортивних змагання “Спартакіада”, фестиваль дитячої творчості “Дитячі мрії”, ряд семінарів та навчань. За власні кошти пластових осередків проведено понад 100 літніх та зимових таборів, різноманітні акції та навчання. Також з 1998 року Пласт проводить Всеукраїнську акцію “Вифлеємський вогонь миру”. З допомогою скаутської естафети пластуни перебирають Вогонь із Вифлеєму від польських колег та поширюють його по Україні. У 2007 році акцію підтримали Українське національне інформаційне агентство “УКРІНФОРМ”, Всеукраїнська щоденна газета “День”, Хвиля української музики “Молоде радіо”, ВАТ КБ “Хрещатик”, ВБФ “Дитячий світ”. Акція проходила за сприяння Голови Наглядової Ради Міжнародного благодійного фонду “Україна 3000” Катерини Ющенко. Про діяльність Пласту було широко інформовано громадськість через засоби масової інформації [17].

Отже помітно, що молодіжна організація Пласт активно працю, залучаючи сучасну молодь до різноманітних проектів. Слід відзначити, що актуальним є використання маленьких школярів віком від 6 років, адже саме в такому віці найкраще формувати моральну свідомість. Не менш важливим є захід “Вифлеємський вогонь миру”, адже саме він формує в учнів духовність, яка є також невід'ємною частиною морального виховання.

Духовна людина - особистість, “духовний суддя”, здатна зважувати й ієрархізувати різновартісні альтернативи та робити свідомий вибір незалежно від зовнішніх впливів. Це можливо тому, що юдина прийняла й дотримується ієрархії цінностей, починаючи з абсолютної, не допускаючи змін. Мова йде про таку систему цінностей, яка не визначається ситуацією й навіть може не бути історично зумовленою(виникає в культурі історично, а потім залишається незмінною), не залежить від поточних суспільних потреб, державної або, тим більше, партійної ідеології [13].

В свою чергу, духовність - це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини. Цього не можна навчити за допомогою настанов. Можна вказати лише шлях, але не можна примусити ним іти. Духовність - це те, що відрізняє людину, що властиве лише їй одній. Духовність - це творча спрямованість, наснага людини; певний тип світовідношення: триєдність ставлення до абсолюту, до світу - природи, суспільства, інших людей і самого себе. І саме Пласт проводячи такі заходи, як «Вифлеємський вогонь миру» не наводить учнів на вірний шлях а просто вказує напрямок, який може обрати кожен школяр і саме його особистість з певними моральними нормами уже буде обирати і удосконалюватися самостійно (див. Додаток А). З вище сказаного помітно, що молодіжна організація Пласт формує ряд позитивних моральних якостей школярів, таких як:

- чесність та порядність, правдивість і щирість, скромність та простота;

- принциповість, розвинене почуття відповідальності, висока вимогливість до себе та інших;

- справедливість, доброзичливість, неупередженість та повага у стосунках з підлеглими, здатність створювати у колективі настрій, який сприяє продуктивній діяльності;

- знання людської психології та індивідуальний підхід до підлеглих з урахуванням їхніх особистісних параметрів - характеру, темпераменту, ціннісних орієнтирів, здатність спрацьовуватися з людьми і знання методів ефективного впливу на них;

- готовність до налагодження контактів з підлеглими, прагнення до захисту їхніх законних інтересів, турбота про їхні повсякденні потреби;

- здатність до співпереживання, ідентифікації (уміння подумки поставити себе на місце іншої людини і подивитися на проблему з її позицій);

- доброта, тактовність, визнання успіхів інших, відсутність дріб'язковості;

- об'єктивність, тверезе сприйняття критики;

- терпимість та ввічливість, розсудливість та врівноваженість;

- комунікабельність, уміння слухати та чути;

- почуття особистої відповідальності, або надійність.

Враховуючи вагомий внесок Пласту у виховання підростаючого покоління на засадах моралі, здорового способу життя і любові до рідного краю, 28 березня 2008 року вийшов Указ Президента України № 279/2008 “Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні”.

2.3 Особливості формування моральних якостей школярів у межах молодіжної організації “AISEC”

AIESEC -- міжнародна молодіжна організація, що допомагає розвивати професійні навички та особисті якості, отримувати новий досвід, приймаючи участь у міжнародних програмах та у організації проектів.

AIESEC об'єднує активну молодь зі 113 країн світу. Учасники організації -- це учні, студенти та випускники, які кожного дня розвиваються особистісно та професійно на шляху формування себе як лідерів, що хочуть та знають як змінювати світ на краще.

Ми впевнені, що розвиваючи професійні навички та особисті якості, ми даємо можливість молоді впливати на майбутнє світу[23].

АIESEC надає молодим людям можливість розвиватись як лідерам завдяки комплексному досвіду, який формується за допомогою трьох основних елементів:

· Досвід лідерства;

· Міжнародні програми AIESEC;

· Глобальне освітнє середовище.

Цей комплексний досвід є можливий завдяки 4 основним програмам AIESEC:

· Досвід роботи в команді;

· Досвід управління командою;

· Міжнародна програма обміну;

· Міжнародна програма професійних стажувань.

Щороку AIESEC надає можливість молоді (86 000 членів організації у всьому світі) реалізувати себе у:

· 24 000 лідерських позиціях, які пропонуються молоді у різноманітних напрямках, проектах;

· 500 конференціях від локального до міжнародного рівня;

· 20 000 програмах за кордоном у 113 країнах світу.

AIESEC в Україні існує з 1994 року, об'єднує більш ніж 1000 студентів з 70 вищих навчальних закладів. Представництва організації працюють у 19 містах - Києві, Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Одесі, Дніпропетровську, Бердянську, Донецьку, Маріуполі, Харкові, Севастополі, Сімферополі, Луганську, Ужгороді, Миколаєві, Чернівцях, Сумах, Запоріжжі, Кривому Розі.

Сьогодні АIESEC в Україні -- це:

· 18 років розвитку та досягнень;

· представництва у 19 містах країни;

· мережа студентів з більш ніж 70 університетів;

· понад 1000 учасників організації;

· понад 100 освітніх конференцій на національному та локальному рівнях щороку;

· понад 1 200 випускників організації;

· понад 1000 міжнародних програм щороку;

· близько 250 компаній, які щороку співпрацюють з організацією.

AIESEC пам'ятає і цінує свою історію, тому безмежно поважає кожного, хто свого часу значно вплинув на розвиток організації в цілому і AIESEC в Україні зокрема. Ці люди носять почесне звання alumni (випускники). Статус alumni підкреслює роль та значення цих людей для нових поколінь організації та її майбутнього розвитку.

Після досвіду в AIESEC молоді люди самі вирішують, де і яким чином застосовувати всі отримані навички та знання: деякі будують кар'єру в міжнародних компаніях, багато хто засновує власний бізнес, інші починають займатись соціальним підприємництвом. Зараз AIESEC в Україні налічує близько 2100 випускників, якими ми пишаємось та які продовжують підтримувати організацію навіть через багато років.

Помітно, що молодіжна організація суттєво впливає на майбутнє кожної людини, яка свого часу там працювала. Адже це так зване навчання у праці. Коли учні долучаються до різних проектів: міжнародних конференцій, обмінів, чи то до благодійних акцій, то саме в такі моменти не свідомо у кожного формуються моральні якості. Так в учнів формуються загальнолюдські, духовні, національні моральні цінності та ін.

Отримавши лідерський досвід в AIESEC, багато випускників становляться власниками свого бізнесу або займають керуючі посади. Одним із найвідоміших випускників організації є Дмитро Шимків - головний виконавчий директор Microsoft Ukraine. Випустившись з AIESEC в 2000 році, він став засновником та генеральним директором компанії “Alfa Team, Ltd.”, очолював ІТ-комітет в Американській торгівельній палаті в Україні, а потім, після 3 років роботи в Microsoft Ukraine, зайняв посаду виконавчого директора цієї компанії [23].

Володимир Воробей, випускник AIESEC у Львові, заснував компанію PPV Knowledge Networks та є її директором, а також має досвід роботи на управлінських посадах у Голландії, Ісландії та Німеччині і є партнером CSR центру Україна.

Багато випускників AIESEC продовжують розвиватись в сфері тренерства. Наприклад, Ігор Солодов, випускник AIESEC в Одесі, є відомим бізнес-тренером в компанії PCG, коучем та засновником Клуба Особистої Ефективності.

Недавня випускниця AIESEC в Києві Анна Петрова стала співзасновницею фундації “Покоління 2020”, що зараз є одним із найуспішніших розвиваючих проектів, а нещодавно вона стала керівником благодійної організації, що дозволить реалізування її найкращі бажання. Зараз Анна є одним із директором по територіальному розвитку в компанії CISCO та активно розвиває бізнес не тільки в Україні, але і в Росії.

Отже, помітно як позитивно впливають молодіжні організації на саморозвиток особистості та її всебічному розвитку, зокрема в моральному вихованні та подальшу реалізацію своїх можливостей, на благо собі та нації.



ВИСНОВКИ

Дитячий рух в історично представлених формах займає посередницьку позицію між дитинством та суспільством, створює умови для гармонізації досвіду колективних та індивідуальних стосунків, виступає як організаційна форма виховного впливу однолітків один на одного в процесі соціально значимої діяльності. Він є вдалою системою для формування самоорганізованої особистості, людини з високим ступенем громадської активності та громадянської відповідальності. Саме в позашкільній роботі дитина виявляє якнайбільше якостей особистості, на їх основі за допомоги дорослих і, що дуже важливо, однолітків, формуючи нові; набуває вмінь та навичок, за допомогою яких поступово будує власний світогляд.

В Україні нині діють майже чотири з половиною тисячі дитячих і молодіжних громадських організацій і об'єднань. За рівнем сформованості організаційно-інституційної основи дитячого руху, у ньому наявні такі групи дитячих об'єднань: дитячі громадські організації (спілки, асоціації, федерації тощо); громадські дитячі фонди; дитячі об'єднання, що базуються на клубній діяльності; дитячі секції при дорослих громадських об'єднаннях і партіях; неформальні дитячі об'єднання.

Моральне виховання - це виховний вплив школи, сім'ї, громадськості, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності.

Досить важливим є задіяти в моральному вихованні можливості усіх соціальних інституцій, у тому числі дитячих і молодіжних громадських організацій.

Найбільш численнішою в Україні є Пласт - Національна Скаутська Організація України, метою якої є виховання дитини як доброго громадянина. Пласт як виховна організація ставить за мету всебічне виховання і самовиховання молоді на засадах християнської моралі.

Методи виховання значною мірою залежать від вікових та індивідуальних особливостей дітей, їхнього життєвого досвіду, від кількості їх у колективі. виховання використовують у їх взаємозв'язку. Такими методами виховання в Пласті є:

· формування свідомості особистості: опосередковане навчання цінностей; розповідь, дискусія, дебати; активне спілкування; індивідуальна бесіда; виховання прикладом, піснею;

· формування досвіду поведінки: вимога; навчання; виховання в колективі, опора на громадську думку; гра; доручення; участь у доброчинній діяльності;

· стимулювання діяльності й поведінки: творче суперництво; заохочення; покарання; сугестія.

Отже, як бачимо, дитячі і молодіжні громадські організації докладають певні зусилля у формуванні моральних якостей школярів.



ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анцыферова Л. И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности. - М.: Вопросы психологии,1978. -№ 1. - С. 37 - 50.

2. Бик А. Мислення як категорія педагогіки В.Сухомлинського в контексті новітньої освітньої парадигми // Наук.зап. - Вип. 52. - ч.2. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2003, - С. 7-11.

3. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: Полтавський вісник, 1994. - 190 с.

4. Державна національна програма «Освіта»(«Україна XXI століття»). - К., 1994. - 3 листопада.

5. Закон України “Про молодіжні дитячі та громадські організації”//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - 13 грудня.

6. Идейно-нравственное воспитание. - Мн.: Изд. ООО “Красико- Принт”, 2005. - 128 с.

7. Концепція національного виховання//Освіта. - 1994. - 26 жовтня

8. Костюк Г. С. Учебно - воспитательный процесс и психологическое развитие личности . - К. 1989.

9. Мельничук С.Г. Педагогіка(Теорія виховання). - К.: Видавничий дім “Слово”, 2012. - 288 с.

10. Мельничук С.Г., Довга Т.Я., Рацул А.Б. Правила культури поведінки. - Кіровоград: Авангард, 2010. - 8 с.

11. Падалка О. С. Педагогічні технології. - К.: Енциклопедія, 1995. - 252 с.

12. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям//Вибрані твори: У 5-ти т. - Т.3. - К.: Рад. Школа, 1976. - С.7-282

13. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані твори: У 5-ти т. - Т.2. - К.: Рад. Школа, 1976. - С. 149-416.

14. Степухина Г.В. Нравственное развитие старшеклассников в социально-педагогическом процессе. - М.: Московский психолого-социальный институт, 2006. - 188 с

15. Фіцула М. М. Педагогіка. - К.: Академія, 2001. - 528 с.

16. Штольц Х., Рудольф Р. Как воспитывать нравственное поведение. - М.: Просвещение, 1986. - 80 с.