Размещено на http://www.allbest.ru/

Проектування технологій навчання по темі "Мікроклімат виробничих приміщень" з курсу "Охорона праці"

1. Проектування дидактичних матеріалів

1.1 Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації

У процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навичок, а також необхідних властивостей особистості учня. Основою такої планомірної передачі знань служить чітко сформульована мета. Мета повинна бути виражена через дії, що згруповано за рівнями засвоєння учнями навчального матеріалу, кожен з яких має певні характеристики: умови, результат, критерії оцінки (табл. 2.1).

Відповідно до теорії В.П. Беспалько, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу.

Так, на першому рівні учень не тільки сприймає інформацію, але у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне рішення найпростіших завдань на знаходження деякого об'єкта в ряду інших, впізнавання на слух і по зображенню (позначення) заданих елементів (властивостей).

Другий рівень характеризує алгоритмічну діяльність з пам'яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.

Третій рівень характеризує етап продуктивної дії. На цьому рівні орієнтовна основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і учень здатний виконати їх в розумі. Він вирішує нестандартні задачі у відповідності з конкретними ситуаціями і об'єктами. Перехід до етапу розумової діяльності призводить до формування творчого мислення, однією зі складових якого є вміння вирішувати конструкторські задачі, що приводить до формування нових знань і учень робить «відкриття для себе». Але він ще не робить нічого нового для суспільства. Вибір третього рівня обумовлюється складністю матеріалу теми та кваліфікаційними вимогами до майбутнього фахівця. Якщо йому доведеться швидко приймати рішення в нестандартних ситуаціях (у відповідність до вимог кваліфікаційної характеристики), то передбачення засвоєння матеріалу на третьому рівні є обов'язковим. В іншому випадку - можна обмежити навчання другим рівнем.

Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності. На цьому етапі видобувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність. Четвертий рівень у підготовці майбутнього робочого завідомо буде відсутній, тому що наукові дослідження не входять в професійні обов'язки цього фахівця.

Таблиця 1.1. Постановка цілей вивчення теми «Мікроклімат виробничих приміщень», вибір еталонів дій учнів

1.2 Проектування плану викладу теми

План - це набір коротких найменувань логічно завершених частин навчальної теми, послідовністю яких враховуються як особливості самого змісту, так і рівень знань учнів (базовий і той, що формується).

На вибір типу плану впливають:

* особливості сприйняття, розуміння, запам'ятовування учнями нової інформації;

* рівень сформованості базових знань (зацікавити добре підготовлених учнів можна, надавши їм можливість діяти, чому сприяє індуктивний план; дедуктивний більш кращий для «слабких» учнів);

На вибір ступеня складності плану впливають:

* особливості сприйняття і розуміння учнями нової інформації (число структурних одиниць, які може утримати людей, не роблячи помилок, дорівнює приблизно 7);

* рівень підготовки учнів (чим підготовка слабше і текст важче, тим краще одно-або двоступенева рубрикація; підставами для багатоступеневої рубрикації, крім гарної підготовки учнів, є широке, різноманітне коло питань, що охоплюються викладачем);

План викладення теми «Мікроклімат виробничих приміщень».

1. Складові параметрів мікроклімату виробничих приміщень

2. Визначення метеорологічних параметрів

3. Мікроклімат і його вплив на працівника

2. Проектування контурного конспекту з теми «Мікроклімат виробничих приміщень»

Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою, вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і зумовлені ними фізіологічні та психічні стани працівників.

Визначальним метеорологічним елементом є температура повітря, дія якої може посилюватися або послаблюватися іншими факторами. Посилення несприятливого впливу одного фактора дією інших факторів характеризується як їхня синергічна взаємодія. При антагоністичній взаємодії несприятливий вплив одного фактора послаблюється іншим, що діє в цей час.

Мікроклімат виробничих приміщень зумовлюється технологічним процесом і певною мірою зовнішніми метеорологічними умовами. Цехи, в яких тепловиділення від обладнання, матеріалів, людей, сонця перевищують 20 ккал на 1 м³ за годину, відносяться до гарячих. Як правило, основними при цьому є теплові випромінювання від нагрітих поверхонь обладнання і матеріалів. Так, 500-тонна мартенівська піч віддає 15 млн. ккал/год, з яких 10 млн. ккал припадає на випромінювання. Теплове навантаження складає 250-300 ккал на 1 м³ за годину. Біля 100 ккал на 1 м3 за годину становлять тепловиділення в сушильних цехах заводів будівельних матеріалів, на деяких дільницях виробництва штучного волокна, капрону, в легкій, нафтопереробній, харчовій промисловості.

Виконання роботи в умовах теплового випромінювання і високих температур викликає різко виражені фізіологічні зрушення в організмі працюючих.

Їхня працездатність в таких умовах знижується на 50%. Фізіологами встановлено, що температура 22 °С є тією межею, за якою починається прогресивне зниження працездатності. Так, при підвищенні температури до 26 °С вона зменшується на 4% з кожним градусом, а при подальшому її підвищенні до 30 °С - на 6%. А.В. Васильєвою виділені три температурних режими: від 0 до 25 °С; від 25 до 35 °С і від 35 до 50°С. Кожному режиму властивий певний характер зрушень фізіологічних функцій працівника. При першому режимі ці зрушення знаходяться в зоні допустимих показників; при другому відмічаються підвищені показники, а при третьому - парадоксальні реакції.

В умовах, коли температура повітря дорівнює або перевищує температуру тіла працівника, віддача тепла організмом відбувається шляхом випаровування вологи. Так, при виконанні важкої фізичної роботи при високій температурі повітря кількість виділеного поту може сягати 1,0-1,5 л/год.

2.1 Аналіз базових знань учнів

Уявлення про змісті нової теми дозволяє вже на наступному етапі вибирати технології навчання. Першою з таких технологій є технологія корегування базових умов навчання.

Перелік базового матеріалу, типи його міжтемних зв'язків (МТЗ), а також способи контролю і формування базових знань представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Перелік базового матеріалу, способи контролю та формування базових знань в учнів

2.2 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

Технічні засоби навчання - це прилади і пристрої, що є екранно-звукові носії навчальної інформації.

Дидактичні засоби - це всі елементи навчального середовища, які педагог свідомо використовує для цілеспрямованого навчально-виховного процесу, для більш плідної взаємодії з учнями.

Технічні та дидактичні засоби навчання поділяються на наступні види:

* Друковані (підручники і навчальні посібники, книги для читання, хрестоматії, робочі зошити, атласи, матеріал тощо);

* Електронні освітні ресурси (освітні мультимедійні підручники, мережеві освітні ресурси, мультимедійні універсальні енциклопедії тощо);

* Аудіовізуальні (слайди, слайд-фільми, відеофільми освітні, навчальні кінофільми, навчальні фільми на цифрових носіях);

* Наочні площинні (плакати, карти настінні, ілюстрації і т.д.);

* Демонстраційні (гербарії, муляжі, макети, стенди, моделі в розрізі, моделі демонстраційні);

* Навчальні прилади (компас, барометр, колби, і т.д.);

* Тренажери і спортивне обладнання (автотренажери, гімнастичне обладнання, спортивні снаряди, м'ячі тощо);

* Навчальна техніка (автомобілі, трактори, і т.д.)

Для викладання теми «Мікроклімат виробничих приміщень» ми використовуємо такі види технічних та дидактичних засобів навчання: комп'ютер, проектор та презентація.

3. Проектування мотиваційних технологій навчання

Мотивація - елемент процесу навчання в результаті якого навчальна діяльність учня набуває конкретного змісту.

Мотиваційні технології навчання класифікуються:

* за характером поведінки учасників на зовнішню та внутрішню;

* за приналежністю до етапів навчання на вступну (мотивуючий вступ та мотивуюча демонстрація), поточну (на етапі викладання матеріалу та на етапі формування контрольної діяльності), та заключну.

Текст вступної внутрішньої мотивації: Ця тема є дуже потрібною, актуальною, тому що спеціалісти в галузі машинобудування будуть зустрічатися у своїй професійній діяльності з цими питаннями. З тим, як це проходить мит сьогодні з вами познайомимося на даному занятті. Тому слухайте уважно й конспектуйте.

4. Проектування технології формування ООД

Елементами ООД є:

- Образ кінцевого продукту або уявлення про кінцевий результат;

- Об'єкт перетворення або матеріал для діяльності;

- Засоби діяльності;

- Технологія діяльності або уявлення про способи її здійснення.

В залежності від кількості та якості подання елементів ООД використовується той чи інший тип навчання (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Критерії вибору різних типів учіння

Таблиця 4.2. Критерії вибору форм та методів викладення нового матеріалу

Таблиця 4.3. Вибір способів формування ООД

5. Проектування технологій формування ВД

Основні рекомендації в роботі з групами, в яких переважають певні типи темпераменту:

- При організації роботи в групах слід враховувати характер взаємодії різних темпераментів (сангвінік найкраще уживається з холериком, флегматик з меланхоліком, флегматик не уживеться з холериком);

- Заняття в швидкому темпі і з відповідною зміною видів діяльності слід вести з холериками і сангвініки, але це неприйнятно з меланхоліками і флегматиками;

- При роботі з флегматиками і меланхоліками слід вводити навчальний матеріал неквапливо, грунтовно.

Мислення - це особливого роду теоретична і практична діяльність, що передбачає систему включених в неї дій та операцій орієнтовно-дослідницького, перетворюючого і пізнавального характеру.

Рекомендації з вибору технологій навчання в залежності від типу мислення:

- При наочному (образному) типі мислення слід використовувати емоційні розповіді, включаючи в них яскраві, барвисті приклади. Слід використовувати картинки, макети, зразки. При цьому найбільш важливо не дотримання логічних закономірностей побудови інформації, а приведення яскравих та емоційних прикладів;

- При логічному мисленні слід дотримуватися логічну структуру побудови навчального матеріалу, слід використовувати графіки, схеми, таблиці, засоби систематизації та узагальнення, слід обов'язково приводити алгоритми діяльності.

Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тому, що пізнавальна діяльність та введення в неї знання набувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі пройшовши через етапи матеріалізованих і мовних дій.

Таблиця 5.1. Вибір методів формування ВД

6. Проектування технології формування КД

Таблиця 6.1. Вибір методів формування КД

7. Складання перспективно-поурочного плану викладу теми

На наступному етапі здійснюється планування навчального процесу (табл. 7.1), яке передбачає поділ теми на уроки, визначення змістовних і організаційних характеристик кожного з них (табл. 7.2).

Таблиця 7.1. Характеристика уроків теоретичного (ТН) і виробничого навчання (ВН)

Таблиця 7.2. Перспективно-поурочний план вивчення теми «Мікроклімат виробничих приміщень»

8. Розробка бінарних дій викладача та учнів на уроці «Мікроклімат виробничих приміщень»

Таблиця 8.1. Бінарні дії викладача на уроці №1 з теми: «Мікроклімат виробничих приміщень»

Висновок

У цій роботі метою було - проектування програми і технології підготовки, робітника за спеціальністю «оператор комп'ютерної верстки 3 р.», що враховує останню тенденцію розвитку виробництва.

В процесі роботи над курсовим проектом було проведено аналіз умов впровадження професійної діяльності робочого даної спеціальності, побудована програма професійної підготовки фахівця, обгрунтовано доцільність обраного змісту, обсягу і послідовності викладу навчального матеріалу з теми «Мікроклімат виробничих приміщень» обгрунтовано оптимальність обраних технологій навчання на рівні зазначеної теми.

Список літератури

Артюх С.Ф., Коваленко Е.Э., Белова Е.К., Изюмская Г.В., Беликова В.В. Педагогические аспекты преподавания инженерных дисциплин. Пособие для преподавателей. - Харьков: УИПА.-210 с.

Брюханова Н.О. Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичних матеріалів: Методичні рекомендації для викладачів дисциплін, що викладаються в інженерно-педагогічних навчальних зкладах.-Харків: УІПА, 2001.-156 с.

Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Учебное пособие для студентов инженерно-педагогических специальностей.-Харьков: УИПА, 2000.-120 с.

Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: инженерная педагогика. - Харьков: УИПА, 2002. - 158 с.

Коваленко О.Е. Методичнi основи технологiї навчання: Теоретико-методичний та практичний аспект викладання дисциплiн електроенергетичного циклу. - Х.: Основа, 1996. - 184 с.

Коваленко О.Е., Брюханова Н.О. Методика професiйного навчання: Логiчнi основи формування навчального матерiалу. - Харкiв, 1998. -140 с.

Методика профессионального обучения: Методические указания по выполнению курсовой и дипломной работ/ Коваленко Е.Э., Беликова В.В, Брюханова Н.А. - Харьков: УИПА, 2003. - 105 с.

8. Збірник кваліфікаційних характеристик, навчальних планів і програм підготовки робітника.

мікроклімат учень навчання технологія

Размещено на Allbest.ru