Методичне ток-шоу "Проблемне навчання"

Методика проведення методичного заходу з оцінки ефективності застосування елементів проблемного навчання, його позитивних та негативних сторін. Сутність, принципи і завдання проблемного навчання, його відмінність від традиційного й роль вчителя в процесі.

Рубрика Педагогика
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 29.03.2012
Размер файла 37,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичне ток-шоу «Проблемне навчання»

Нове ?! Цікаве?! Потрібне?!

Мета: з'ясувати суть, ефективність застосування елементів проблемного навчання, його позитивні та негативні сторони;

розкрити компетентнісний потенціал проблемного навчання;

сприяти поширенню досвіду з впровадження проблемного навчання серед колег.

Хід заходу

Музика, голос за кадром «Дивіться прямо зараз:

- історія розвитку теорії проблемного навчання ;

- сутність, принципи і завдання проблемного навчання;

- в чому відмінність між традиційним та проблемним навчанням;

- хто із педагогів навчально-виховного комплексу впроваджує елементи проблемного навчання, і в чому вони вбачають його переваги;

- чи не применшується роль вчителя при такому навчанні?

- чи можливе впровадження проблемного навчання в класах, де переважна кількість дітей має початковий та середній рівень?

Про це все сьогодні в нашому ток-шоу!!!!

Ведучий.

Вітання.

Я вітаю всіх сьогодні в цій залі, ми зібралися тут, за круглим столом, щоб обговорити питання, які щойно прозвучали.

Пісня. На мелодію пісні «Изгиб гитары желтой»

проблемний навчання методичний

Поставлена проблема, замислились колеги,

Джерельцем б'ється думка у кожного із нас.

Ми прагнемо зробити все, щоб в школі було весело

І добре, що сьогодні ви зустрілися у нас.

Тепло душі і настрій свій вам друзі подаруємо,

І добре, що сьогодні ви зустрілися у нас.

Стратегію роботи, плануємо ми разом,

Не будь сумним, учителю, коли заходиш в клас,

Хороший настрій буде нам в роботі запорукою.

І добре, що сьогодні ви зустрілися у нас.

Розмова ця для нас буде хорошою наукою.

І добре, що сьогодні ви зустрілися у нас.

Новаторські ідеї впроваджуєм в роботу,

Натхнення, творчу думку,несемо дітям в класс.

Дітей погляд допитливий приймемо своїм поглядом.

І добре, що сьогоднні ви зустрілися у нас.

Хай зустріч буде ця для всіх хорошим творчим оглядом.

І добре, що сьогодні ви зустрілися у нас.

Ведучий.

Час лине швидко, змінюється життя. Приходять до школи все нові і нові учні, тому й навчати й виховувати їх потрібно теж по - новому. Проголошений в освітньому просторі України принцип варіативності освіти дає змогу навчальний процес будувати на досконаліших стратегіях і технологіях, із застосуванням яких відбувається саморозвиток особистості, забезпечується успіх діяльності вчителя. Я, вважаю, що сьогодні вже недостатньо навчати традиційно: у центрі навчально - виховного процесу має бути УЧЕНЬ. Все частіше ми, вчителі, почали зустрічати пасивних дітей, з небажанням навчатися, виконувати домашні завдання, взагалі йти до школи. У дітей в очах почав гаснути вогник - пізнання, допитливості, сподівання. Що може змінити цю ситуацію і перетворити навчання у захоплюючу подорож безмежною країною знань?

Я хочу звернутися до державних документів про освіту, щоб чітко визначити, які стоять завдання перед нами, педагогами, щоб розв'язати дану проблему.

* Визначати головне, самостійно робити висновки з пояснення вчителя; знаходити нове, досі невідоме, ставити запитання; користуватися порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей; давати правильність певного судження та власної думки; виконувати творчі завдання

( Програми загальноосвітньої школи );

* ... формування особистості, учня ( вихованця ), розвиток його здібностей і обдаровань... (ст. 5 Закон України про загальну середню освіту );

* Поряд з функціональною підготовкою за роки освіти діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці різних видів діяльності, самовираження у творчості.

Компетентнісно спрямована освіта створює передумови для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, інформаційної та інших видів компетентностей учнів, поглиблення практичної і творчої навчальної діяльності (Державний стандарт базової і повної середньої освіти);

* Загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісної нової освіти всіх дітей. Це вимагає пріоритетної уваги до навчального змісту і методик, які формують світогляд, ціннісні орієнтації, уміння самостійно вчитись, критично мислити, користуватися комп'ютером, здатність до самопізнання і самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності, вміння і навички, необхідні для життєвого і професійного вибору;

... необхідна умова розквіту індивідуальності ( Концепція загальної середньої освіти);

* ... розвиток критичного мислення, ... уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи ... ( Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності);

* Одним із пріоритетних напрямків розвитку освіти є формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості ( Національна доктрина розвитку освіти ).

Бачення в державних документах виховання розумної, творчої, практичної, всебічно розвиненої, здатної діяти в сучасному складному світі особистості спонукало нас до вибору теми «Компетентнісний потенціал проблемного навчання».

Якщо перед школою ставиться завдання розвитку мислення учнів, їх творчих здібностей, то педагогічно правильно організоване навчання не може бути не проблемним.

Перед проведенням ток-шоу було проведено опитування, чи має, на вашу думку, проблемне навчання компетентнісний потенціал.

В результаті опитування було з'ясовано, що …% учасників нашого круглого столу визнали, що проблемне навчання є однією з передумов формування ключових компетентностей.

Чи зміняться ваші думки, ми з'ясуємо після обговорення питання?

Проблемне навчання не є цілковито новим педагогічним явищем. Коли ж і ким були здійснені ґрунтовні дослідження різних аспектів проблемного навчання. Давайте послухаємо нашого експерта з історії розвитку теорії проблемного навчання

Експерт з історії

1. Істрія розвитку теорії проблемного навчання.

Ідея активізації навчання має велику історію. Ще в древні часи було відоме, що розумова активність сприяє і кращому запам'ятовуванню, і більш глибокому проникненню в суть предметів, процесів і явищ. В основі прагнення до спонукання інтелектуальної активності учнів лежать визначені філософські погляди. Постановка проблемних питань співрозмовникові і його утруднення в пошуках відповідей на них були характерні для дискусій Сократа, цей же прийом був відомий у піфагоровій школі.

Прогресивно мислячі педагоги завжди шукали методичні шляхи перетворення навчальної діяльності в радісний процес пізнання світу, шляхи розвитку розумових сил учнів. Разом з переходом школи від індивідуального до групового і далі до класно-визначеного при словесно-догматичному і словесно-наочному типах навчання поступово розвивалася й ідея активізації пізнавальної діяльності учня, ідея дослідницького шляху навчання.

Одним з перших прихильників активного навчання школярів був знаменитий чеський педагог Ян Амос Коменський (1592-1670).

За розвиток розумових здібностей дитини і впровадження в навчання дослідницького підходу вів боротьбу французький філософ Жан-Жак Руссо (1712-1778). «Зробіть вашу дитину - писав він, - уважною до явищ природи. ..Ставте доступні її розумінню питання і представте її вирішувати їх. Нехай вона дізнається не тому, що ви сказали, а тому, що сама зрозуміла...»

«Розвиток і утворення жодній людині не можуть бути дані або повідомлені. Всякий, хто бажає до них прилучитися, повинен досягти цього власною діяльністю, власними силами, власною напругою. Ззовні він може отримати тільки збудження.Усе мистецтво виховання й освіти не більш як мистецтво збудження. Те, чого людина не здобула шляхом своєї самостійності -- не його». Цей принцип Фрідріха Адольфа Дістервега (1790-1866) є визначальним у розробці системи і методів навчання.

Удосконалення теорії словесно-наочного навчання пов'язане і з діяльністю Костянтина Дмитровича Ушинського (1824-1870), який створив дидактичну систему, спрямовану на розвиток розумових сил учнів. Будучи прихильником активного навчання, він висував ідею пізнавальної самостійності. «Учням слід, - писав К.Д. Ушинський, - передавати не тільки ті або інші пізнання, але і сприяти самостійно, без учителя, здобувати нові пізнання».

В другій половині XIX в. із критикою схоластичних методів виступав англійський педагог Армстронг. Дослідним шляхом він ввів у викладання «евристичний метод» , що розвиває розумові здібності учнів. Суть його полягає в тому, що учень стає на місце дослідника, коли замість викладу учителем фактів і висновків науки учень сам їх добуває і робить висновки. Завдання «евристичного методу» Армстронг бачив не в передачі готових висновків, а в тому, щоб навчити учнів науковому методові, що розвиває їхні розумові здібності.

У пошуках нових активних методів навчання великого успіху домігся російський методист природознавства Олександр Якович Герд (1841-1888), що незалежно від Армстронга сформулював важливі положення розвиваючого навчання «Усі реальні знання здобуті людством шляхом спостереження, порівняння і дослідів, за допомогою висновків і узагальнень, які поступово розширюються. Тільки таким шляхом, а аж ніяк не читанням статей, можуть бути передані ці знання дітям.

Таким чином, багато прогресивних педагогів дореволюційного періоду і багато педагогів 20-х років розробляли активні методи навчання, висували ідею зміни самого принципу організації словесно-наочного типу навчання на основі широкого застосування дослідницького методу навчання.

Поняття «проблемне навчання» отримало поширення в 20-30-і роки як у радянських, так і в закордонних школах. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Джона Д'юї (1859-1952), який заснував в 1895 році експериментальну школу в Чикаго. Він зробив акцент на розвитку власної активності тих, кого навчають, і незабаром переконався, що навчання, побудоване з урахуванням інтересів школярів і зв'язане з їхніми життєвими потребами, дасть набагато кращі результати, ніж «вербальне» навчання, засноване на запам'ятовуванні знань, матеріалу. Основним внеском Д'юї в теорію навчання є розроблена ним концепція «повного акту мислення». Відповідно до філософських і психологічних поглядів автора, мислити людина починає тоді, коли стикається з труднощами, подолання яких має для неї велике значення. У кожнім «повному акті мислення виділяються наступні ступені:

· відчуття труднощів;

· їх виявлення і визначення;

· висування задуму їх розв'язання (формулювання гіпотези);

· формулювання висновків, що випливають з передбачуваного рішення (логічна перевірка гіпотези);

· наступні спостереження й експерименти, що дозволяють прийняти або відкинути гіпотезу.

Згодом, за «труднощами», які потрібно перебороти, міркуючи над пошуком рішення, закріпилася назва «проблем». Правильно побудоване навчання, на думку Д'юї, повинне бути проблемним.

Сьогодні, зберігаючи всі кращі з прогресивної системи Д. Д'юї, розроблена сучасна технологія навчання, що дотримується концептуальних положень, висунутих американським педагогом.

1. Дитина в онтогенезі повторює шлях людства в пізнанні.

2. Засвоєння знань є спонтанний, некерований процес.

3. Дитина засвоює матеріал, не просто слухаючи або сприймаючи органами почуттів, а як результат задоволення потреб у знаннях, що у нього виникли, будучи активним суб'єктом свого навчання.

4. Умовами успішності навчання є: проблематизація навчального матеріалу (знання діти подиву і цікавості); активність дитини (знання повинні засвоюватися з апетитом); зв'язок навчання з життям дитини, грою, працею.

Ведучий

Давайте послухаємо, а що думають ті, заради кого вчені багато років, століть поспіль працюють над цим питанням. Яким, на їхню думку, має бути сучасний урок?

Інтерв'ю з учнями

- Які уроки подобаються вам найбільше? А чому саме такі?

- Чи подобається вам працювати в групах?

- Як вам краще і цікавіше здобувати інформацію: з пояснення вчителя чи з інших джерел?

Ведучий

Дослідження аспектів проблемного навчання розпочалося ще в давні часи. Сучасна технологія зберігає всі кращі положення з історії розвитку.

Яка ж сутність, принципи і завдання проблемного навчання?

В чому відмінність між традиційним та проблемним навчанням?

Про це повідомить нам експерт з теорії проблемного навчання.

Виступ експерта-теоретика.

Майбутнє освіти знаходиться в тісному зв'язку з перспективами проблемного навчання. І ціль проблемного навчання широка: засвоєння не тільки результатів наукового пізнання, але і самого шляху процесу одержання цих результатів; вона включає ще і формування пізнавальної самостійності учня і розвитку його творчих здібностей (крім оволодіння системою знань, умінь, навичок і формування світогляду).

Отже, проблемне навчання -- це сучасний рівень розвитку дидактики і передової педагогічної практики. Проблемним називається навчання тому, що організація навчального процесу базується на принципі проблемності, а систематичне рішення навчальних проблем -- характерна ознака цього навчання.

У педагогічній літературі існує кілька визначень цього явища.

В. Оконь під проблемним навчанням розуміє «сукупність таких дій, як організація проблемних ситуацій, формулювання проблем, надання учням необхідної допомоги в рішенні проблем, перевірка цих рішень і, нарешті, керівництво процесом систематизації і закріплення отриманих знань».

Д.В. Вількеєв під проблемним навчанням має на увазі такий характер навчання, коли йому додають деякі істотні риси наукового пізнання.

И.Я. Лернер сутність проблемного навчання бачить у тім, що «учні під керівництвом учителя беруть участь у рішенні нових для нього пізнавальних і практичних проблем у визначеній системі, що відповідає освітньо-виховним цілям сучасної школи».

Т.В. Кудрявцев суть процесу проблемного навчання бачить у висуванні перед учнями дидактичних проблем, у їхньому рішенні й в оволодінні учнями узагальнених знань і принципів рішення проблемних задач.

М.И. Махмутов дає наступне визначення поняття «проблемне навчання»: «Проблемне навчання -- це тип розвиваючого навчання, у якому сполучаться систематична самостійна пошукова діяльність учнів із засвоєнням ними готових висновків науки, а система методів побудовані з обліком цілеспрямування і принципу проблемності; процес взаємодії викладання і навчання орієнтований на формування світогляду учнів, їхньої пізнавальної самостійності, стійких мотивів навчання і розумових (включаючи і творчі) здібностей у ході засвоєння наукових понять і способів діяльності детермінованого системою проблемних ситуацій».

Потенціал проблемного навчання забезпечує вирішення наступних задач:

- сприяє самостійній роботі та активному пошуку;

- стимулює прояв активності, самостійності, ініціативи та творчості;

- навчає мистецтву вирішення різноманітних наукових та практичних проблем;

- забезпечує розвиток критичного й теоретичного мислення, головних інтелектуальних навичок - узагальнення, систематизації, аналізу, синтезу, індукції, дедукції;

- створює умови для творчої самореалізації у навчальному процесі.

Основні переваги такого навчання полягають у тому, що воно розвиває розумові здібності учнів як суб'єктів учіння; викликає у них інтерес до учіння і відповідно сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; пробуджує їхні творчі нахили; має різнобічний характер; виховує самостійність, активність і креативність учнів; сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості, спроможної вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми.

Проблемне викладання-учіння складається з таких етапів діяльності суб'єктів дидактичного процесу:

· Організації проблемної ситуації;

· Формулювання проблеми;

· Індивідуального або групового вирішення проблеми суб'єктами учіння;

· Верифікації (перевірки, тлумачення і систематизації) отриманої інформації;

· Використання засвоєних знань у теоретичній та практичній діяльності.

На відміну від традиційного навчання, проблемне навчання, як вважає М. Махмутов, має за мету засвоєння не лише результатів наукового пізнання, але й самого процесу отримання цих результатів, а також формування пізнавальної самостійності і розвиток творчих здібностей (окрім оволодіння системою знань, умінь і навичок).

Зіставлення характеристик традиційного і проблемного навчання

Традиційне навчання

Проблемне навчання

Навчальний матеріал подається у готовому вигляді. Педагог основну увагу звертає на програму навчання

Новий навчальний матеріал учні отримують під час вирішення теоретичних та практичних проблем

Під час учіння виникають певні прогалини, завади та труднощі, викликані тимчасовим вилученням учня з процесу навчання

Під час вирішення проблеми учні долають усі труднощі, їхня активність і самостійність досягають високого рівня

Темп навчання залежить від навчальної програми

Темп навчання залежить від індивідуально-психічних якостей учнів

Контроль навчальних досягнень тільки частково пов'язаний із процесом навчання; він не є складовою цього процесу

Підвищена активність учнів сприяє розвитку позитивних мотивів навчальної діяльності, зменшує необхідність формальної перевірки результатів

Відсутність можливості досягнення учнями 100% позитивних результатів; найбільшу трудність викликає використання інформації на практиці

Результати навчання є достатньо високими та стійкими. Учні легше використовують отримані знання на практиці та водночас розвивають свої вміння і творчі здібності

Найкращим засобом формування і розвитку мислення є проблемна ситуація. При виборі проблемних ситуацій вчитель повинен звертати увагу на те, щоб вони відповідали змісту і цілям навчання, були складними, несли протиріччя, охоплювали широке коло дрібних питань, були захопливими і водночас логічними та дискусійними, передбачали різні пропозиції вирішення та оцінки. В процесі роботи над такою ситуацією учень консолідує свої творчі сили, здібності, увагу, мислення.

Проблемна ситуація є центральною ланкою проблемного навчання. Це ситуація, що викликає у учнів усвідомлену трудність, шлях подолання якої потрібно шукати.

А.М. Матюшкін так визначає проблемну ситуацію: це особливий вид розумової взаємодії суб'єктів дидактичного процесу, що характеризується таким психологічним станом учня під час вирішення цих завдань, який вимагає виявлення (відкриття або засвоєння) нових знань або способів діяльності. Отже, проблемна ситуація - це така ситуація, під час розв'язання якої суб'єктові учіння не вистачає знань і він повинен сам їх шукати.

Можна виділити найбільш характерні для педагогічної практики типи проблемних ситуацій, загальні для всіх предметів.

n Перший тип: проблемна ситуація виникає при умові, якщо учні не знають способів вирішення поставленої задачі, не можуть відповісти на проблемне питання, дати пояснення новому факту в навчальній або життєвій ситуації.

n Другий тип: проблемні ситуації виникають при зіткненні учнів з необхідністю використовувати раніше засвоєні знання в нових практичних умовах.

n Третій тип: проблемна ситуація легко виникає в тому випадку, якщо є суперечність між теоретично можливим шляхом вирішення завдання і практичною нездійсненністю обраного способу.

n Четвертий тип: проблемна ситуація виникає тоді, коли є суперечності між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання і відсутністю у учнів знань для теоретичного обґрунтування.

А.М. Матюшкін наводить 6 правил створення проблемної ситуації.

- перед суб'єктами учіння слід поставити таке практичне або теоретичне завдання, виконання якого вимагає засвоєння нових знань і опанування нових навичок і умінь;

- завдання має відповідати розумовим здібностям суб'єктів учіння;

- проблемне завдання дається до пояснення матеріалу, що вивчається;

- проблемними завданнями можуть бути:

· засвоєння навчального матеріалу;

· формулювання запитання, гіпотези;

· практичне завдання.

- одна і та ж проблема може бути створена різними типами завдань;

- розв'язанню надскладної проблемної ситуації суб'єкт викладання сприяє шляхом указування суб'єкту учіння причин невиконання даного йому практичного завдання або неможливості пояснення ним тих чи інших фактів.

Існують різні види проблемних ситуацій.

1. Ситуація невідповідності.

2. Ситуація, яка спонукає учнів до порівняння та співставлення явищ та факторів.

3. Ситуація, яка спонукає до узагальнення фактів.

4. Ситуація, яка спонукає учнів до аналізу фактів та явищ дійсності, що породжують протиріччя.

Постановка проблеми не завжди призводить до проблемної ситуації. Проблема нецікава для учня, якщо вона не пов'язана з його життям, має загальний характер. Не виникає проблемної ситуації і тоді, коли в учня занадто низький рівень знань для вирішення даної проблеми або, навпаки, він швидко знаходить рішення і йому не цікавий подальший хід міркувань

Під час проведення занять учителі використовують такі рівні проблемного навчання:

· постановка проблеми та її розв'язання педагогом;

· створення проблеми педагогом та її розв'язання спільно з учнями;

· розв'язання учнями проблемних завдань, які виникають у процесі учіння;

· учні разом з педагогом визначають проблему і самостійно її розв'язують.

М. Фіцула вважає, що завдання стає пізнавальною проблемою тоді, коли воно потребує роздумів над проблемою, викликає у учнів пізнавальний інтерес, спирається на попередній досвід і знання за принципом апперцепції.

Автор розрізняє навчальні проблеми:

- за галуззю і місцем виникнення: предметні (виникають у межах одного предмета і розв'язуються засобами і методами цього предмета), міжпредметні (виникають у навчальному процесі в результаті міжпредметних зв'язків і зв'язку навчання з життям; вирішуються методами різних предметів), урочні (виникають безпосередньо під час заняття); позаурочні (виникають у процесі виконання домашнього завдання, в життєвому досвіді учнів);

- залежно від ролі в навчальному процесі: основні (активізують пізнавальну діяльність щодо всього матеріалу заняття) і допоміжні (для поетапного вирішення основної проблеми);

- за способом розв'язання: фронтальні, групові та індивідуальні.

Проблемним називається урок, на якому вчитель цілеспрямовано створює ситуації для пошукової діяльності учнів при придбанні і закріпленні нових знань і способів дій.

Особливістю проблемного уроку є те, що повторення раніше засвоєного матеріалу в більшості випадків зливається з вивченням нового. При цьому відбувається безперервна робота з набутими знаннями і уміннями у нових зв'язках і відносинах, за рахунок чого в учнів відбувається розширення кругозору, обсягу знань та їх поглиблення.

Структурними елементами проблемного уроку є:

1. Актуалізація наявних знань учнів.

2. Засвоєння нових знань і способів дій.

3. Формування умінь і навичок.

Ведучий.

До продовження обговорення нашого питання повернемося через 1 хвилину.

Ведучий.

Проведене анкетування серед педагогів нашої школи, свідчить, що елементи проблемного навчання використовують 40% вчителів.

Я пропоную поділитися досвідом цим вчителям.

Наша колега Росовська Лариса Петрівна працює в школі понад 25 років. Весь час вона урізноманітнює свою роботу, впроваджує нові технології навчання, удосконалює завдання для розвитку учнів. Це відповідає сучасній меті та завданням навчання.

Вона чутлива до педагогічних новинок, охоче ділиться своїми педагогічними знахідками з колегами. Вона має певний досвід і з питання проблемного навчання.

- Шановна Ларисо Петрівно, запрошую Вас поділитися досвідом.

Слово Лариси Петрівни

Епоха інформаційного суспільства в ХХІ столітті висуває нові вимоги до освіти і виховання сучасної людини. Суспільство потребує інформативну і компетентну особистість, яка здатна визначити власну активну життєву позицію, може самостійно приймати рішення. Найбільш вдалим засобом для формування компетентного випускника, на мою думку, є проблемне навчання. Особисто я проблемне навчання здійснюю через створення проблемних ситуацій, постановку проблемних завдань, а також практикую проблемні лекції. Тож до вашої уваги фрагмент відеоуроку, з використанням методу проблемної лекції.

Ведучий.

Шановна Ларисо Петрівно, чому саме це метод найбільше зацікавив Вас? Які переваги такої лекції?

Ведучий.

Досвід Ірини Валеріївни Попової значно менший, проте вона усвідомлює, що свою педагогічну діяльність слід спрямувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.

Слово Ірини Валеріївни.

І школа, і батьки прагнуть бачити кожного випускника особистістю, успішним у житті. Проте, як цього досягти?

Досягнення даного результату, на мою думку, можливе при впровадженні в практику проблемного навчання.

В школі я працюю лише другий рік, викладаю предмет потрібний, корисний і необхідний для життя. Математика завжди вважалась нелегкою наукою, проте я помітила, що використання нестандартних форм подачі матеріалу, зіткнення учнів з проблемами вирішення поставлених завдань, ситуації несподіванки активізують розумову діяльність, підвищують інтерес до предмета.

Таким чином, математика починається зовсім не з рахунку, що здається очевидним, а з загадки, проблеми. Щоб у школяра розвивалося мислення, необхідно, щоб учень відчув подив і цікавість, повторив шлях людства у пізнанні, задовольнив з апетитом виниклі потреби в записах. Тільки через подолання труднощів, рішення проблеми, дитина може ввійти у світ творчості.

Я вважаю, що розвиток пізнавальної діяльності, формування ключових компетентностей учнів при вивченні математики можна підвищувати за рахунок створення проблемної ситуації. При цьому забезпечується міцність засвоєних знань, навчальний процес стає захоплюючим і цікавим. При впровадженні проблемного навчання є можливість надати кожному учню свободу вибору, застосовувати знання в практичній діяльності, розвивати аналітичне і логічне мислення, забезпечувати ситуацію успіху для кожної дитини.

Ведучий

- Я знаю, що Ви, Ірино Валеріївно, найкращим засобом формування і розвитку мислення, виховання компетентностей учнів вважає проблемну ситуацію. На що звертаєте увагу при виборі проблемної ситуації?

Ведучий.

Жана Іванівна вважає, що проблемність на уроці є невід'ємною рисою пізнання, бо вона забезпечує(стимулює) розумову діяльність, тому також намагається створювати різноманітні проблемні ситуації. Що дає, на вашу думку, використання проблемної ситуації на уроці?

Просимо Вас, Жанно Іванівно, поділитися власним досвідом з цього питання.

Слово Жанни Іванівни.

Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами є орієнтація на розвиток компетентностей. Тому, у своїй роботі, процес навчання і виховання намагаюся спрямовувати на розвиток ключових компетентностей шляхом впровадження елементів проблемного навчання.

Проблемне навчання реалізую через проблемну ситуацію. Найчастіше ставлю перед учнями такі завдання, які призводять до проблемної ситуації, яка виникає при умові, якщо учні не знають способів вирішення поставленого завдання (задачі), не можуть відповісти на проблемне питання.

Використання проблемних ситуацій на уроках дає змогу:

- активізувати пізнавальну діяльність учнів;

- підвищити рівень мотивації;

- розвинути вміння самостійно і творчо мислити та застосовувати здобуті знання у практичній діяльності;

- пожвавити мовленнєву активність учнів;

- забезпечити міцність набутих знань та вмінь.

Пропоную переглянути фрагмент відеоуроку з досвіду моєї роботи над питання проблемного навчання

Ведучий.

- Жанно Іванівно, якими правилами Ви керуєтеся при створенні проблемних ситуацій?

Слово Жанни Іванівни.

Ведучий.

- У кого виникли питання після перегляду фрагментів відеоуроків наших колег?

(- Чи бувають такі випадки, коли постановка проблеми не приводила до проблемної ситуації?

Ведучий.

Повернемося до обговорення нашого питання через 1 хвилину. (Презентація. Слайди з зображенням найдивніших споруд в світі в супроводі спокійної класичної музики)

VІІ. Дискусія

А зараз учасникам круглого столу пропоную висловити думку про ваше ставлення до цієї технології.

Хочу нагадати правила ведення дискусії

Дозволяється:

Ш Сперечатися, не погоджуватися з загальноприйнятою точкою зору;

Ш Висловлювати різні, можливо, зовсім дивні та оригінальні думки з проблем, що обговорюються;

Ш Визнавати можливість помилковості своїх поглядів і просити критично їх осмислити.

Забороняється:

Ш Висловлюватись образливо про будь-кого;

Ш Під час обговорення питання переходити на особистість опонента;

Ш Переривати співрозмовника;

Ш Бути категоричним;

Ш Висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду;

Ш Спрямовувати розмову в інший бік, коли немає аргументів;

Ш Використовувати образливі перебільшення, а також слова “усі”, ніхто, ніде, ніколи, завжди ...”

Питання дискусії

- Як ви гадаєте, чи не применшується роль вчителя при проблемному навчанні?

- Навчання без примусу. Чи можливе це при проблемному навчанні, як ви вважаєте?

- Чи можливе впровадження проблемного навчання в класах, де переважна кількість дітей має початковий та середній рівень? Які ваші думки?

Ведучий.

Я дякую всім за висловлені думки.

Алеж цікаво, чи змінилися ваші погляди щодо проблеми, яку намагалися вирішити протягом цього часу?

Перед вами є картки двох кольорів, будь ласка, оберіть червону, якщо ви вважаєте, що проблемне навчання є однією з передумов формування ключових компетентностей.

Якщо ні, то оберіть синю картку.

Дізнаємося про результати опитування через 1 хв.

Презентація(Слайди з зображенням природи, квітів в супроводі спокійної класичної музики)

Ведучий.

Скільки б ми тут не сперечалися, я переконана, і ви мене теж, я думаю, підтримаєте, що постійна постановка перед учнями проблемних ситуацій призводить до того, що вони не «пасують» перед проблемами, а прагнуть їх розв'язати, таким чином, ми маємо справу з творчими особистостями, завжди готовими до пошуку, які, увійшовши в доросле життя, будуть більш захищені від стресів, здатні швидко і раціонально вирішувати проблемні життєві ситуації різної складності, швидко і вправно орієнтуватися в динамічних життєвих перетвореннях.

- Я дякую всім за плідну роботу.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Педагоги, які розробляли концепцію проблемного навчання. Цілі та завдання проблемного навчання. Організація вчителем самостійної пошукової діяльності учнів. Розвиток пізнавальних і творчих здібностей. Засвоєння знань, здобутих в ході активного пошуку.

    презентация [2,3 M], добавлен 26.11.2013

  • Форми навчання як категорії дидактичного процесу. Методика застосування проблемного навчання на уроках рідної мови. Шляхи впровадження проблемного навчання на уроках української мови. Особливості організації проблемного навчання в початкових класах.

    дипломная работа [128,5 K], добавлен 21.04.2014

  • Місце проблемного навчання в педагогічних концепціях. Теорії побудови системи розумової активності. Концептуальні основи та функції проблемного навчання. Проблемні ситуації: типи, способи і правила створення. Методика організації, етапи та роль педагога.

    дипломная работа [63,6 K], добавлен 27.07.2009

  • Особливості організації пізнавальної самостійності школярів. Історико-педагогічні передумови та психологічні основи проблемного навчання, аналіз його переваг та недоліків. Аналіз основних ідей теорії проблемного навчання у працях відомих педагогів світу.

    курсовая работа [32,3 K], добавлен 22.12.2010

  • Сутність і зміст циклових навчальних дисциплін на основі технології моделюючого навчання. Специфіка формування мети в рамках технології проблемного навчання. Аналіз особливостей технології програмованого навчання. Перспективи індивідуалізації навчання.

    реферат [20,7 K], добавлен 04.06.2010

  • Виникнення популярного у педагогічній науці та практиці методу проблемного навчання. Характеристика періодів розвитку методу, що досліджується, сутність поняття "проблемні ситуації", правила та прийоми їх створення та шляхи впровадження у практику.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 29.09.2010

  • Сутність та структура проблемного навчання у сучасній школі. Підтримання і розвиток пізнавального інтересу до навчання. Знання, уміння і навички як категорії вираження цілей навчання. Характеристики особистості як категорії вираження цілей навчання.

    курсовая работа [57,8 K], добавлен 26.05.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.