Методи оцінювання школярів на уроках зарубіжної літератури та літератур національних меншин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Основна частина

1. Функції оцінки

2. Мета та об'єкт вивчення «Зарубіжної літератури»

2.1 Мета вивчення зарубіжної літератури

2.2 Об'єкт вивчення зарубіжної літератури

3. Оцінювання результативності навчання учнів

3.1 Новий етап у розвитку шкільної освіти

4. Компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості

5. Основні функції оцінювання навчальних досягнення учнів

5.1 Основні функції оцінювання

5.2 Характеристики якості знань

5.3 Уміння учнів

6. Рівні навчальних досягнень учнів

7. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

7.1 Рівні оцінювання учнів

8. Види оцінювання навчальних досягнень учнів

8.1 Тематичне оцінювання учнів

8.2 Оцінка за семестр

8.3 Інші види оцінювання

9. Експериментальна методика оцінювання на уроках літератури

9.1 Процес оцінювання учнів

9.2 Індивідуальний діагностичний лист «Оцінка - Відмітка»

9.3 Індивідуальний оціночний лист та його результативність

9.4 Коротка методична довідка, заснована на роботах Г. Цукерман

9.5 Чому діагностичний лист має назву «Оцінка - Відмітка»

9.6 Табель успішності

Висновки

Перелік використаних джерел

Додатки

Глосарій

Вступ

урок учень оцінювання навчальний

Демократичні зміни в Україні мали значний вплив і на сферу освіти. У зв'язку з децентралізацією учбової системи виникла необхідність в створенні чіткої державної системи контролю.

Гострою проблемою сьогодні є також визнання національних сертифікатів, які були б співвідносними і відповідали світовим стандартам. Однією з причин ускладнень у визначенні аналогів освітніх документів є недосконалість системи контролю і оцінювання в середніх учбових закладах України.

Контроль і оцінювання залишилися суб'єктивними, методи їх реалізації - застарілими.

Отже, виникає необхідність впровадження системи контролю максимальної об'єктивності і можливості виміру оцінки за допомогою якісних і кількісних показників. Впровадження сучасних методів контролю і оцінки в практику навчання в рукраинских учбових закладах забезпечило б дотримання вимог, які висуваються до контролю, - об'єктивність, надійність, цілеспрямованість, систематичність, і тому подібне, - і дозволило б зробити навчання ефективним і наблизити його до світових стандартів.

Попри те, що в педагогіці і методиці проведені багато досліджень з проблеми оцінки знань, умінь і звичок учнів, проблема оцінювання в школі залишається актуальною. Це зумовило загальну спрямованість і актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження - аналіз, узагальнення і осмислення досвіду учителів і педагогів в оцінюванні учнів на уроках зарубіжної літератури та літератур інших мовних меншин.

Роль оцінок і відміток величезна. Вони не лише служать для обліку успішності учнів, допомагаючи тим самим учителеві орієнтуватися в успішності навчання учнів, але і допомагають самому учневі, і ця їх головна функція, судити про свої знання, виявляти власні пропуски і виправляти їх.

Правильно поставлена відмітка, разом з оцінкою учителем роботи учня, підбадьорює, стимулює його до подальшого навчання, або, навпаки, примушує замислитися і насторожитися з приводу якогось неуспіху. Саме тому відмітки і оцінки мають бути об'єктивними - ця найголовніша вимога до них.

1. Функції оцінки

Оцінка - це визначення і вираження у балах(відмітка), а також в оцінних ситуаціях учителя міри засвоєння учнями знань, умінь і навичок, встановлених програмою.

Оцінка має велике значення для управління як учбовою діяльністю учителя, вона повинна служити також цілі вдосконалення самого учбового процесу і усебічного, у тому числі і морального виховання учнів. Але досяжно це тільки тоді коли оцінка матиме високий престиж взагалі і особливо в створенні учнів.

На жаль, нині внаслідок ряду неправильних прийомів користування оцінкою і престиж значно знизився.

Оцінка є визначенням якості досягнутих школярем результатів навчання. На сучасному етапі розвитку школи, коли пріоритетною метою навчання є розвиток особистості школяра, визначаються наступні параметри оцінної діяльності учителя :

1. якість засвоєння предметних знань - умінь - навичок, їх відповідність вимогам державного стандарту початкової освіти;

2. міра сформованості учбової діяльності школяра(комунікативною, читацькою, трудовою, художньою);

3. міра розвитку основних якостей розумової діяльності(уміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, зв'язно викладати думці, творчо вирішувати учбову задачу та ін.);

4. рівень розвитку пізнавальної активності, інтересів і відношення до учбової діяльності; міра старанності і старання.

2. Мета та об'єкт вивчення зарубіжної літератури

2.1 Мета вивчення зарубіжної літератури

Головною метою вивчення предметів „Зарубіжна література”, в загальноосвітній школі є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети слід вирішувати такі основні завдання:

· формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

· виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно з принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав'язане світобачення, не бути об'єктом маніпуляцій, зберігати й примножувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;

· навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища українського та світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;

· давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

· відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу й інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму й стилю автора, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

· навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

· розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);

· формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;

· відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;

· прищеплювати школярам високий естетичний смак.

2.2 Об'єкт вивчення зарубіжної літератури

Об'єктом вивчення в курсах зарубіжної літератури та літератур національних меншин є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо. Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а як один із засобів визначення своєрідності його поетики. На уроках української літератури та літератур національних меншин учні працюють з текстами, написаними мовою оригіналу, на уроках зарубіжної літератури - з літературними творами, перекладеними українською мовою, а за умови готовності школярів - мовою оригіналу.

3. Оцінювання результативності навчання учнів

Моніторинг і оцінювання результативності навчання належать до найважливіших аспектів навчального процесу і значною мірою визначають його якість. На уроках літератури домінантною формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати. Під час такого оцінювання обов'язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних і письмових робіт.

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об'єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.

3.1 Новий етап у розвитку шкільної освіти

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. У чинних навчальних програмах для 12-річної школи на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов'язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов'язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

4. Компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості

Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Компетентності1¹Компетентність - здібності активно використовувати знання, вміння, навички, особистісні якості, що забезпечують успішну підготовку учнів в одній або кількох освітніх галузях. Залежно від змісту освіти (навчальних предметів і освітніхгалузей) розрізняють ключові - міжпредметні, загально предметні та ключові компетенції. не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.

Вчені виокремлюють трьохрівневу ієрархію компетентностей. Предметні - формуються засобами навчальних предметів.

Міжпредметні - належить до групи предметів або освітніх галузей. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів - знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві.

Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дійовим інструментом поліпшення якості освіти.

Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонує перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов'язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов'язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя. Пізніше вони були об'єднані в три основні напрями: соціальні, пов'язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов'язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов'язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.

На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:

· Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

· Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

· -Загальнокультурна (комунікативна) компетентність ? передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

· Соціально-трудова компетентність пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.

· Інформаційна компетентність передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів, формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання.

5. Основні функції оцінювання навчальних досягнень учнів

5.1 Основні функції оцінювання

1. Контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

2. Навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

3. діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

4. Стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

5. виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

1. характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

2. якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

3. сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

4. рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

5. досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

6. самостійність оцінних суджень.

5.2 Характеристики якості знань

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

5.3 Уміння учнів

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

6. Рівні навчальних досягнень учнів

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - cредній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

7. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

7.1 Рівні оцінювання учнів

I. Початковий

1 Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення

2 Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3 Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

4 Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

II. Середній

5 Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6 Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

7 Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

III. Достатній

8 Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності

9 Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

10 Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний(а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

IV. Високий

11 Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12 Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

8. Види оцінювання навчальних досягнень учнів

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

8.1 Тематичне оцінювання учнів

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

· усунення безсистемності в оцінюванні;

· підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

· концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

8.2 Оцінка за семестр

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

8.3 Інші види оцінювання

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

Поряд з іншими формами оцінювання ефективною у старшій школі є рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

· підвищення мотивації учнів до само навчання та само оцінювання;

· розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;

· підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;

· градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).

Упровадження рейтингу навчальних досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів у до профільній та профільній школі може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Основна суть портфоліо - «показати все, на що ти здібний(а)». Педагогічна ідея портфоліо передбачає зміщення акценту з незнання учнів на індивідуальні досягнення, їх активну участь у накопиченні різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає певну підготовку: визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

9. Експериментальна методика оцінювання на уроках літератури

Цю методику запропонувала Марина Анатоліївна БАРАБАНОВА (1958) - вчитель російської мови та літератури московської школи з поглибленим вивченням іспанської мови імені Сервантеса. Лауреат Гранта Москви в області наук і технологій у сфері освіти (2004).

Індивідуальний діагностичний лист «Оцінка - Відмітка» і його роль у створенні колективу "учень - учитель - батьки", що приймає спільну участь в освітньому процесі, присвяченому вивченню літератури та російської мови в середній школі

9.1 Процес оцінювання учнів

Викладання літератури в школі - процес не тільки освітній, але й глибоко емоційний, який виховує, часто формує особистість дитини. У зв'язку з цим особливого значення набувають взаємовідносини між учителем і учнем, максимальна індивідуалізація процесу спілкування, досягнення взаєморозуміння на всіх рівнях, в тому числі і в одному з найважливіших питань шкільної діяльності - процесі оцінювання вчителем дитини. Безсумнівно, певні критерії виставлення відмітки на уроці літератури вироблені, та все ж я посмію стверджувати, що виставляння позначки саме на цей предмет незмірно більше залежить від особистості вчителя, його індивідуальних вимог, його смаку, нарешті, ніж на будь-якому іншому. Я не кажу вже про виставлення оцінки за усну відповідь: вона завжди суто індивідуальна. Найбільш точна і зрозуміла відмітка за тест, але й тут існують застереження, бо питання, включені в тест (наприклад, тест ЄДІ), безсумнівно різнорівневі: як уже зазначалося неодноразово, серед них є, навіть при першому рівні опитування, просто примітивні, а є дуже непрості - оцінювати ж їх пропонується однаковою кількістю балів. Нарешті, відмітка за поки що провідну форму навчання та контролю - твір. Ще два роки тому на березневому марафоні предметів було розказано про результати наступного експерименту. Один і той ж твір було запропоновано прочитати вчителям різних шкіл, розташованих у різних містах. Результат вразив - за одну і ту ж роботу вчителя поставили абсолютно різні позначки, хоча, зауважте, достатньо чіткі критерії при виставлянні цієї позначки також існують. Ситуація парадоксальна. Втішає те, що в ідеалі кожен учень має свого вчителя, і вже той свою систему виставлення відміток до учнів так чи інакше доводить. Однак саме так чи інакше. А може бути, це можна зробити більш впорядкованим, та ще й по можливості включивши в процес обговорення та формування позначки самих хлопців. Я пропоную на розгляд та обговорення проміжний результат саме такого експерименту по спільній роботі над оцінюванням вчителем, батьком, учнем.

Працюючи зі школярами різних вікових груп, я постійно відчувала певну незадоволеність, виставляючи хлопцям позначки, бо позначки ці констатували той чи інший рівень засвоєння матеріалу, відбивали моє сприйняття тієї чи іншої конкретної роботи учня, але при цьому, навіть складаючись у послідовну систему, яка виявляє закономірність , інформації про розвиток даної дитини не несли.

Вивчаючи сучасну методичну літературу, я зрозуміла, що проблема ця дуже актуальна. Про безотміточну педагогіку дуже цікаво і переконливо пише у своїй книзі Галина Цукерман. Однак її педагогічна робота, спрямована на формування самооцінки у школяра, на включення дитини у процес оцінювання, на спільне вироблення системи оцінювання вчителем і учнем, була реалізована лише в початковій школі.

Більш докладно аналогічна діяльність описана в книзі А.Б. Воронцова «Педагогічна технологія контролю та оцінки навчальної діяльності. Освітня система Д.Б. Ельконіна-В.В. Давидова ». Розробки, зроблені в ряді експериментальних шкіл, що працюють за цією системою, також дуже цікаві, але при вивченні системи стає очевидно, що застосована вона може бути тільки в сукупності всіх її складових, а саме і в роботі послідовно розвиваються навчальних груп (причому автори роблять акцент на необхідності застосування всього системного комплексу ще на рівні початкової школи, як це пропонувала і Г. Цукерман), і одночасно на уроках з усіх предметів навчального циклу, і, головне, у зміні всього ходу викладання, контролю і оцінки на уроках, присвячених конкретному предмету .

Однак у всіх цих роботах звучить твердження: "Досить істотно розташовувати такими критеріями ефективності навчання, за допомогою яких вдається не тільки порівнювати учня з іншими, але, насамперед, фіксувати динаміку його індивідуального розвитку, тобто порівнювати його з самим собою в різні періоди навчання , і тим самим оцінювати його розвиток як особистості "(А. Б. Воронцов).

9.2 Індивідуальний діагностичний лист «Оцінка - Відмітка»

Я припустила, що можливе вироблення таких критеріїв навіть в рамках викладання одного окремо взятого предмета. У своїй діяльності, спрямованої на ліквідацію розриву між шкільною відміткою, що відбиває знання, уміння і навички, і процесом оцінювання дитини як індивідуальної особистості, що розвивається, я ставила перед собою досить прагматичні завдання. Мені хотілося придумати для початку таку систему оцінювання, яка привернула б увагу батьків, так як буде зорієнтована на оцінювання тих параметрів навчальної діяльності, які лише підспудно визначаються учительській відміткою в середній і особливо старшої школах.

Так мною був розроблений наступний діагностичний лист. На одній його стороні розташовується таблиця, в ліву частину якої винесено критерії (деякі позитивні твердження), що характеризують урочну і позаурочну діяльність дитини, спрямовану на вивчення російської мови і літератури. Причому, на мій погляд, в даному випадку розділити ці два предмети не представляється можливим, тому що, незважаючи на те що на початку переліку тверджень міститься інформація про діяльність на уроках російської мови, багато параметрів, винесені в неї, активно потребуються і на уроках літератури . Інша ж частина таблиці передбачає індивідуальний аналіз діяльності дитини, спрямованої на вивчення літератури та навчання створенню творчих робіт. У правій частині, поділеної на чотири сектори, передбачається виставлення оцінок, причому за особливою системою, яка детально роз'яснена на зворотному боці аркуша.

Аспекти навчальної діяльності, відображені у таблиці, на мій погляд, визначають індивідуальний освітній процес, і по зміні їх можна судити про більшу чи меншу зацікавленості дитини в процесі навчання.

Необхідність більш активного залучення в освітній процес батьків була викликана тим, що саме викладання літератури в школі в більшій мірі, ніж будь-яке інше, потребує участі сім'ї.

· По-перше, вже з 9-го класу школа забезпечити всіх хлопців оригіналами художніх текстів не в змозі, і своєчасне прочитання книги учням визначається простим наявністю її, тобто придбанням її батьками. До 11-го класу ця проблема школою вже і зовсім не вирішується.

· По-друге, не є секретом, що батьківська активність і батьківське бажання брати участь в освітньому процесі у міру підростання дитини слабшають. І досить часто байдужість з боку батьків до навчальних успіхів дитини, їх прагнення тільки побачити позитивну оцінку в щоденнику, позбавлене інтересу до процесу праці, просто позбавляють підлітка освітньої мотивації.

· По-третє, як я вже писала в перших рядках, вивчення літератури - процес глибоко емоційний, особистісний, і зацікавленість батьків у ньому може привести і до спільного читання і вивчення книг, і до проблемних спорах будинку, що, безсумнівно, сприятиме приверненню уваги дитини до предмету, прагненню більш глибоко і повно оволодіти ним.

Отже, три роки тому я розробила вже представлену таблицю. Система подвійного паралельного оцінювання за допомогою шести поєднаних парно в тій чи іншій комбінації значків була мною запозичена з американської оціночної системи, яка застосовується в штаті Каліфорнія.

9.3 Індивідуальний оціночний лист та його результативність

Для кожної дитини-восьмикласника мною був заведений індивідуальний оціночний лист, який відбивав результати мого систематичного спостереження за учнем в ході освітнього процесу на уроках, присвячених вивченню викладається мною предмета. Таке діагностування на першому етапі давало мені можливість організації індивідуального підходу до кожної дитини і коригування його навчальної діяльності. Крім того, бажаний результат був досягнутий - ця робота батьків дійсно зацікавила, і я отримала ряд безсумнівно позитивних відгуків, окремі з яких, як приклад, вважаю за можливе привести у статті на підтвердження своїх слів.

· "Ця інформація дуже корисна для батьків і школярів. Дає привід поміркувати про достоїнства і недоліки наших улюблених дітей "(сім'ї Якунін Ірини, Щедріна Сергія).

· "Спасибі за нестандартний підхід до справи і Ваше індивідуальне увагу до кожної дитини" (сім'ї Акініна Ігоря, Григорян Маші).

· "Прийняли до відома недолік акуратності і ретельності в роботі ... Мені дуже цікаво постійно знайомитися з цим табелем. Бажано продовжити цю роботу: вона необхідна "(сім'я Пугач Світлани).

· "Ми зацікавлені в тому, щоб у нашої дитини були гарні знання з літератури та російської мови. Перелік позицій у табелі допомагає нам виявити конкретні недоліки в його роботі. Разом з тим за табелем можна судити навіть і про якість його роботи на інших уроках "(сім'я Котенко Володимира).

Все частіше батьки приходили до мене з діагностичними листами, які я роздавала на кожному зібранні, а потім приблизно через тиждень збирала, щоб обговорити позитивну або негативну динаміку в розвитку навчальної діяльності їхньої дитини в процесі моїх уроків.

Зацікавилися і діти. Вони росли і все активніше включалися в наш діалог. Найчастіше вони самостійно зверталися до мене іноді за роз'ясненнями, а іноді і з критикою моїх оцінок, причому критичні висловлювання їх іноді були мотивовані незгодою не з заниженою, а із завищеною, на їхню думку, оцінкою вчителя.

Одна така розмову з дитиною дуже запам'яталася. Чудова, ласкава, слухняна дівчинка-відмінниця, завжди прекрасно створює твори, отримавши діагностичний лист, де в графі "вміє створити самостійну роботу" стояв значок "1 +", сказала: "Ви не праві, так я ще не працюю, я в основному компілюється, просто переказую добре, але я постараюся, щоб все-таки це стало правдою ".

Це визначило зміст другого етапу моєї діяльності - включення до діагностику рефлексивної самооцінки учнів.

9.4 Коротка методична довідка, заснована на роботах Г. Цукерман

"Рефлексивність - це модальність самооцінки, що допускає можливість різних точок зору і перегляду сьогоднішнього знань ... Основою рефлексивної самооцінки - знання про власний знанні і незнання, про власні можливості та обмеження - є дві здатності: здатність бачити себе з боку, не вважати свою точку зору єдино можливою і здатність аналізувати власні дії ... Дія оцінки - це і є ті дії, завдяки яким людина оцінює свої можливості, визначає, чи достатньо у неї знань для вирішення нового завдання, яких саме знань бракує. Дія оцінки - це вміння визначати наявність або відсутність у себе загального способу вирішення тих чи інших завдань ".

Ми з хлопцями почали вчитися ставити рефлексивні самооцінки, причому в більш сильному класі я пропонувала поставити такі самооцінки себе як прогностичні, тобто на початку чверті оцінити свій майбутній внесок у навчальний процес, у більш слабкому класі ми ставили ретроспективні рефлексивні самооцінки, тобто підводили підсумок певному вже пройшов навчального часу, в ході якого учень так чи інакше реалізувався і тепер сам осмислює свій пройдений навчальний шлях. Діяльність ця, піддаючись постійним певним коригуванням, продовжується і сьогодні. Виглядає це так: хлопці отримують листи, забирають їх додому, а на наступний день приносять, проставивши у візуально поділеному надвоє четвертний стовпці собі оцінки за тими ж критеріями і по тій же системі, лише потім це роблю я. Після чого ми порівнюємо їх самооцінки і мої індивідуальні оцінки. Роблять це учні тільки за бажанням, і кожен працює зі своїм листом суто індивідуально, так само як і обговорення, якщо учень його потребує, проходить наодинці з учителем.

Працюємо ми так вже рік. Сьогодні ці учні закінчують 10-й клас. І підбиваючи як би проміжний підсумок своєї діяльності, можу сказати, що, незважаючи на те що, звичайно, вона забирає час і сили, вона цікава вже не тільки батькам, а й хлопцям. Мені ж вона стала просто необхідна, тому що вже сьогодні я бачу її безперечний позитивний результат. У деяких хлопців, які страждають заниженою самооцінкою, вона підвищилася, вони стали вільніше почувати себе на уроках, вони стали вільніше говорити і приймати участь в дискусіях. Хлопці з низьким рівнем успішності, аналізуючи ці діагностичні листи, отримали можливість побачити позитивну динаміку своєї самореалізації в окремих гранях навчального процесу, модулювати, розвивати і відстежувати якийсь певний вид або кілька видів діяльності. Їм важко принципово і швидко підвищити шкільну оцінку по літературі або російській мові, але в діагностичному аркуші вони бачать позитивну динаміку, і їхня віра в свої можливості зростає. Нарешті, хлопці, які страждають завищеною самооцінкою, або починають ставитися до себе більш критично, що, до речі, зустрічається рідко, або, як правило, докладають максимальних зусиль, щоб різниця між їх самооцінкою і вчительської оцінкою скоротилася, причому діалоги з ними дуже конструктивні.

9.5 Чому діагностичний лист має назву«Оцінка - Відмітка»

В ході освітнього процесу я жодною мірою не відмовлялася від виставляння традиційних оцінок і в робочому процесі уроку, і в процесі аналізу навчальних робіт, і в процесі контролю. Може скластися враження, що робота щодо подвійної системи оцінювання надлишкова. Однак це не так. Спільна робота з хлопцями з оцінювання їх діяльності з урахуванням безлічі параметрів, винесених в діагностичний лист, призводить до того, що діагностичні листи, що містять цілу систему індивідуального оцінювання, стають відмінним роз'ясненням підсумкової оцінки, причому і для школярів, і для батьків, і для класного керівника. Керуючись аналізом їх, можна намітити реальний шлях підвищення шкільної позначки, і в цю діяльність за бажанням включаються не тільки хлопці і вчитель, а й батьки, і класний керівник, який викладає найчастіше зовсім інший предмет. Така співпраця можлива, тому що критерії оцінювання відображають скоріше індивідуальний підхід дитини до освіти в цілому і до вивчення літератури та російської мови зокрема, ніж формулювання виставлення оцінок з цих предметів, запропоновані в «Нормах оцінок знань, умінь і навичок учнів», що міститься до програмно-методичних матеріалів з російської мови та літератури і зрозумілих лише фахівцям.

9.6 Табель успішності

Даний табель розроблений для повідомлення батьків про успішність їхньої дитини в школі та залучення сім'ї (батька та дитини) до вирішення освітніх і виховних проблем спільно з учителем. Виставляється оцінка означає загальну оцінку широкого розмаїття робіт, виконаних учнями.

Важливо, щоб батьки розуміли сенс прийнятих позначень для досягнення на першому етапі ефективного взаєморозуміння між учителем і батьками, на другому ж етапі до даної діяльності підключаються самі учні, виставляючи собі прогностичні оцінки. Слід звернути увагу на виставлення комбінованої оцінки. Наприклад, якщо дитина отримала відмітки:

(+) - Це означає, що учень працює з матеріалами, що перевищують рівень складності програмного матеріалу, з яким працює більшість учнів;

(+ -) - Це означає, що учень справляється з регулярною програмою даного рівня;

(-) - Це означає, що в даний час учень працює за програмою нижчого рівня складності, ніж більшість учнів у класі.

Оцінки:

1. успішний

2. прагне до успіху

3. повинен працювати більше

При виникненні питань щодо табеля успішності і батько, і учень завжди можуть звернутися за роз'ясненнями до вчителя. Відкритий діалог сприятиме успішності дитини в навчанні

На деякому етапі освітнього процесу, визначеному вчителем, учню пропонується самостійно виставити себе "оцінку-позначку", але не за минулий період діяльності, а за майбутній, таким чином проаналізувавши свої можливості, прийнявши для себе якесь рішення, яким він сподівається наслідувати, і простимулювавши себе до подальшої позитивної пізнавальної діяльності. Так в систему спілкування "вчитель-батько" учень включається не як пасивний об'єкт обговорення і осуду або похвали, але як рівноправний діяч, порадник і помічник. Замість діалогу створюється полілог.

Висновки

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення учня (учениці) не тільки з нормою, а з його (її) попередніми невдачами чи успіхами.

Для того щоби мати змогу приймати вповноважені рішення про дитячу освіту, необхідно акуратно оцінювати навчання дітей. Спостерігаючи, як діти читають, пишуть, спілкуються між собою й беруть участь у класних заняттях, учитель отримує необхідну інформацію про кожного учня. Записи епізодів, списки перевірки, портфоліо, учнівсько-учительські збори й самооцінювання учнів є техніками, що допомагають учителю точно оцінити своїх учнів і спілкуватися з ними більш ефективно. Щоб отримати достовірну, чесну й репрезентативну картину дитячих можливостей та поступу, процес оцінювання мусить бути постійним, ретельним і стосуватись усіх класних занять.

Перелік використаних джерел:

1.Амонашвили Ш. А. Виховна і освітня функції оцінки навчання школярів : Експериментальне педагогічне дослідження. - М.: Педагогіка, 1984. - 296 с.

2. Амонашвили Ш. А. Навчання. Оцінка. Відмітка.- М. :Знання, 1980.-150с.

3. Бардин К.В.: "Як навчити дітей вчитися". - М.: " Просвіта", 2001. - 134 с.

4. Близнюк С. Л. Роль оцінки у вдосконаленні знань, умінь і навичок учнів. - К.: Вид-во " Знання", 1983.

5. Богданова О.С. Виховне значення оцінки знань учнів // Педагогіка. - 1992. - № 9. - С.54-59.

6. Зварич І. Проблеми тестового контролю і оцінки знань у вивчинні іноземної мови у вузах// Рідна школа. - 2000. -№11. - 72с.

7. Зварич І. Проблема удосконалення контролю і оцінки знань студентів // Рідна школа.. - 2000. - №10. - 50с.

Додатки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

13.04.2011 N 329

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

11 травня 2011 р.

за N 566/19304

Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальну середню освіту" (651-14), постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 N 778 ( 778-2010-п ) "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад" та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, що додаються.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

2.2. До 01.08.2011 розробити вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) з предметів інваріантної складової навчального плану.

3. Розмістити цей наказ на офіційному веб-сайті Міністерства та на освітньому порталі "Єдине освітнє інформаційне вікно України".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Б.М.Жебровського.

ГЛОСАРІЙ

Компетентність - здібності активно використовувати знання, вміння, навички, особистісні якості, що забезпечують успішну підготовку учнів в одній або кількох освітніх галузях. Залежно від змісту освіти (навчальних предметів і освітніхгалузей) розрізняють ключові - міжпредметні, загально предметні та ключові компетенції

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Рефлексивність - це модальність самооцінки, що допускає можливість різних точок зору і перегляду сьогоднішнього знань .

Дія оцінки - це вміння визначати наявність або відсутність у себе загального способу вирішення тих чи інших завдань .

Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Викладання літератури в школі - процес не тільки освітній, але й глибоко емоційний, який виховує, часто формує особистість дитини.

Оцінка - це визначення і вираження у балах(відмітка), а також в оцінних ситуаціях учителя міри засвоєння учнями знань, умінь і навичок, встановлених програмою.

Размещено на Allbest.ru