Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій

Виконання дітьми другого завдання дало можливість виявити 15% дітей чисто інтонують мелодичну лінію та володіють відповідним діапазоном голосу, 46% дітей інтонують неточно, і 39% зовсім не інтонують мелодичну лінію, відтворюючи її на одному звуці.

Завдання 3 ставило за мету виявити здатність дітей до передачі ритмічного малюнку. За результатами виконання цього завдання 43% дітей точно відтворювали заданий ритмічний малюнок, 49% відтворювали його з помилками, а тільки 8% дітей не змогли виконати цього завдання зовсім.

Рівень розвитку музичних творчих навичок виявило завдання 4. Воно полягало в тому, що дітям необхідно було придумати ритмічне та мелодичне закінчення поспівки. Оригінальні і цікаві варіанти зуміли створити лише 13% дітей, решта (78%) повторювали мелодію та ритм за вчителем і 9% учнів не змогли закінчити мелодії.

В експериментальній групі уроки музики протягом двох семестрів ми проводили за методикою мультимедійної технології, яка описана у розділі 2.2. Було проведено 35 уроків з використанням мультимедійного посібника «Музичне мистецтво», 1 клас, розробленого О. Ростовським.

На другому етапі завдання полягало у тому, щоб апробувати умови, які б ефективно впливали на розвиток творчих здібностей першокласників. До їх числа віднесені: зв'язок художньо-творчої активності з удосконаленням особистості школяра, діяльнісний характер її організації, використання естетико-педагогічних ситуацій, як засобів, що стимулюють емоційні, інтелектуальні, вольові та творчі зусилля школярів. Саме для розвитку особистісного емоційно-творчого ставлення до мистецьких творів ми застосовували метод „оживлення" музичних творів, так звані „живі картини", де музичні образи «оживають» з допомогою мультимедії.

Далі на наступних уроках завдання ускладнювалось, дітям доручали зобразити свою улюблену пісню, що сприяло усвідомленню змісту твору. Творчий розвиток активізували, поєднавши слухання музики з елементами хореографії, де метою було побачити розуміння образів, які викликає музика, а також чуття ритму (гра „Створи свій рух"). Наприклад, коли учням пропонували послухати „Марш" С.Прокоф'єва, то більшість дітей ставали струнко, зображаючи солдата і крокували, а український народний танець уявлявся їм у присіданні, підскоках та тупотінні ногами, як у козаків.

Імпровізування музично-ритмічних рухів на уроках музики захоплювало дітей, спонукало до творчого розкріпачення. Діти старалися красиво рухатися, танцювати, подолавши деяку незграбність. Навіть діти, які не мають здібностей до танцю, не зумівши придумати своїх рухів, старалися повторювати рухи за одним із своїх однокласників.

Внаслідок залучення усіх дітей до експериментальної роботи, вони почали цікавитись мистецтвом. Учні впевнено почували себе на заняттях, так висловлюючи своє ставлення: „Я люблю урок музики, бо тут цікаво і весело" (Світлана Б.). Також і інші учні розповідали, що одержують задоволення від уроків. Виявлення активного бажання відвідувати уроки свідчить про те, що театралізовані ігри є ефективною формою організації у школі, яка дозволяє розвивати творчі здібності засобами впливу мистецтва.

Для підтвердження або спростування гіпотези дослідження в кінці навчального року були проведені діагностичні заміри. Вони показали, що в експериментальній групі значно зросли показники всіх компонентів музикальності учнів. Так, значно зріс рівень емоційного сприймання музичних образів (93%), в двічі зросла кількість дітей з високими показниками слуху (38%) та ритмічного чуття (75%), в тричі зросли творчі результати музичної діяльності (43%). Для порівняння показників початкового та кінцевого діагностичних зрізів наведемо таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 Показники динаміки розвитку компонентів музикальності учнів ЕГ (28 учнів - 100%)

Рівні	Компоненти
	Емоц. компон.	Слух. компонент	Ритм. компонент	Творч. комп
	поч	кінц	поч	кінц	поч	кінц	поч	кінц
Високий	43%	93%	15%	38%	43%	75%	13%	43%
Середній	36%	7%	46%	43%	49%	12%	78%	39%
Низький	21%	0%	39%	19%	8%	3%	9%	18%

Результати проведеного діагностування на початковому зрізі в контрольній групі показало незначне розходження в показниках рівнів основних компонентів музикальності з експериментальною групою, що говорить про однорідність вибірки учнів. З першим завданням, що виявляло емоційний відгук на музику, який відображався у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках, на високому рівні справилися 41% дітей, менш активно виявляли переживання настрою музичного твору 34% учнів класу, і 22% дітей слухали музику пасивно, не виявляючи жодного зацікавлення, не змогли охарактеризувати прослуханий твір словесно, чи передати його у малюнку.

Таблиця 2.2. Показники динаміки розвитку компонентів музикальності учнів КГ (24 учні - 100%)

Рівні	Компоненти
	Емоц. комп.	Слух. компонент	Ритм. компонент	Творч. комп.
	поч	кінц	поч	кінц	поч	кінц	поч	кінц
Високий	41%	45%	17%	19%	41%	48%	12%	12%
Середній	34%	36%	47%	48%	50%	48%	75%	77%
Низький	25%	20%	36%	33%	9%	8%	12%	11%

На діагностичному етапі експериментальної роботи одержані результати дали змогу дійти висновку, що у створенні художніх образів важливе значення мали: естетична спрямованість процесу ознайомлення учнів з мистецтвом; логічна побудова інформаційного матеріалу; використання міжпредметних зв'язків у процесі засвоєння творів мистецтва. Спираючись на те, що шестирічні школярі надають перевагу ігровій діяльності, на цьому етапі було використано музичні ігри, які на думку багатьох спеціалістів, є засобом розвитку всіх психічних процесів, в тому числі і музичних здібностей. Зміст музичних ігор полягав у тому, щоб сприяти розвитку пізнавальної активності дитини, розвивати інтерес до художньо-творчої діяльності.

Окрім групового вивчення процесу розвитку музикальності у дітей, на протязі всього навчального року велись індивідуальні спостереження за формуванням музичного інтересу учнів експериментального і контрольного класів, які показали, що цей процес іде швидше, ніж розвиток музичних здібностей школярів, тобто, практично інтерес та допитливість дають поштовх до кращого засвоєння певного виду музичної діяльності. Спостерігаються випадки, коли інтерес до всіх видів музичної діяльності співпадав з початковим рівнем розвитку, але до кінця навчального року учень в процесі діяльності досягає високого рівня розвитку музичних здібностей.

Рідко зустрічаються випадки протилежні: коли розвиток здібностей ніби випереджує рівень інтересу до музичної діяльності (учениця Дана Б.), що в процесі занять допомагає краще засвоїти різноманітну музичну діяльність. Тут важливу роль відіграють суб'єктивні причини. Учениця Дана прийшла у школу з високим рівнем розвитку музичних здібностей і початковим інтересом до музичної діяльності. В процесі індивідуальних бесід і спостережень, ми вияснили, що у дівчинки високий рівень емоційного творчого сприймання музики, але вона непосидюча, їй важко всидіти на місці, і на перших уроках музики їй було не цікаво. Звідси прозвучала негативна відповідь в ході нашої бесіди при дослідженні. Пізніше, коли на уроках почали використовуватися мультимедійні посібники, учениця позитивно відгукувалася про прослухані музичні твори, що прозвучали на уроці. У вересні місяці дівчинка заявила, що їй не подобається і не хочеться танцювати, але виявилось, що вона просто соромилася. В процесі експериментальної роботи здійснювався індивідуальний підхід до Дани Б. (дівчинка танцювала разом з педагогом, що її підбадьорював, просив допомогти відстаючим). У результаті учениця стала із захопленням займатися танцювальними рухами, поборола сором'язливість і до кінця року була в числі кращих. Високий рівень розвитку музикальності учениці пов'язувався з інтересом до уроків музики.

В експериментальному і контрольному класах на основі відповідей, отриманих в анкетах батьків та за результатами емпіричних спостережень за учнями були визначені три рівні сформованості інтересів до різних видів музичної діяльності першокласників (сприймання-слухання, спів,, танець,гра на музичних інструментах) і, відповідно, виділено три групи школярів:

школярі І групи - високий рівень - проявляють інтерес до всіх чотирьох видів музичної діяльності;

школярі II групи - середній рівень - проявляють інтерес до 2-3 видів музичної діяльності;

школярі III групи - початковий рівень - проявляють інтерес до одного виду музичної діяльності.

За даними, отриманими в експериментальному класі бачимо, що на початковому зрізі діагностування високий рівень інтересу до різних видів музичної діяльності проявляли лише 11% учнів (3 дитини), середній рівень інтересу зафіксовано у 50% учнів (14 дітей), на початковому рівні вияву інтересу знаходилися 39% учнів (11дітей).

У контрольному класі початковий зріз діагностування показує подібний до експериментального класу рівень розвитку інтересу до різних видів музичної діяльності.

В кінці формувального експерименту було проведене кінцеве діагностування, яке показало,що в учнів експериментального класу значно зріс рівень інтересу до музичної діяльності. Значно збільшилася кількість дітей, які захоплювалися усіма видами музичної діяльності, які доступні в умовах уроку музики в загальноосвітній школі (54%). Суттєво зменшилася кількість дітей, які виявляли низький рівень зацікавлення музичною діяльністю.

Для порівняння даних експериментального і контрольного класів наводимо таблицю 2.2.

Таблиця 2.2. Показники динаміки розвитку інтересу до різних видів музичної діяльності учнів експериментального та контрольного класів (52 учні - 100%)

Рівні	Експериментальний клас	Контрольний клас
	Початок навчального року	Кінець навчального року	Початок навчального року	Кінець навчального року
Високий	11%	54%	8%	12%
Середній	50%	39%	50%	46%
Низький	39%	7%	42%	42%

Отже, порівняння результатів діагностування у експериментальному і контрольному класах на початковому і кінцевому етапах дослідження повністю підтвердила гіпотезу дослідження, що впровадження мультимедійних технологій у навчально-виховний процес на уроці музики суттєво впливатиме на підвищення рівня музичного культури молодших школярів, і допоможе задовольнити їх творчі потреби.

Опираючись на проведену роботу та проаналізувавши результати експерименту, можна говорити про те, що на уроках музики доцільно є використовувати мультимедіа, але при цьому враховувати різні моменти щодо підготовки та проведення такої роботи.

Висновки

Проведене дипломне дослідження і здобуті результати дають можливість зробити такі висновки:

1. Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродукується через систему комп'ютерів, й опосередковано та безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість. Впровадження мультимедійних технологій у практику музичної освіти уможливлює поєднання дидактичних функцій комп'ютера з традиційними засобами навчання, збагачення і наповнення навчального процесу новими формами роботи, варіативне застосування ігрових форм навчання, створення інноваційних методик викладання музики в системі початкової освіти; а також сприяє більш ефективному засвоєнню музичних знань та їх реалізації в музично-творчій діяльності молодших школярів на етапі початкової музичної освіти.

2. Музичне виховання це процес цілеспрямованого пізнання музики, розвиток музично-естетичних смаків та музикальності людини, збагачення її музичної культури та здібностей; це процес передачі суспільно-історичного досвіду музичної діяльності новому поколінню з метою підготовки його до майбутньої роботи не лише в цій сфері, а й в інших галузях. Це пояснюється тим, що засвоєння способів музично - естетичної діяльності всебічно збагачує особистість дитини. У процесі передачі музичного досвіду застосовується система цілеспрямованих і організованих впливів. їхнє призначення подвійне: дати знання, озброїти способами дій і вплинути на формування особистості дитини. Головною метою музичного виховання школярів є формування музичної культури як важливої й невід'ємної частини духовної культури. Розвиток музикальності є неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Завданням музичного виховання є розвиток музикальності дитини, який відбувається у процесі засвоєння дитиною суспільно - вироблених способів і дій.

3. Під музикальністю розуміємо сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикальності - переживання музики як вираження певного змісту. Музичне переживання за своєю суттю є емоційним переживанням, оскільки поза емоційним шляхом зміст музики осягнути не можна. Музикальність особливо виявляється в активній самостійній діяльності людини. Її основу складає, найперше, ладове почуття, тобто здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії, відчувати емоційну виразність звуковисотного руху. По-друге, це здатність до слухового уявлення, тобто здатність вільно оперувати слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух.. По-третє, це музично-ритмічне почуття, тобто здатність активно рухомо переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Воно безпосередньо виявляється у тих слухових реакціях, які більш-менш точно передають ритм музики, що звучить. Разом з ладовим почуттям воно є основою емоційного відгуку на музику. Відтак, структуру музикальності складають два провідні компоненти -- емоційний і слуховий (відгук на музику і музичний слух).

4. Музичний розвиток розглядається як якісні зміни психічних процесів, що викликаються внутрішніми закономірностями музичних переживань дитини і зовнішніми обставинами її життя і виявляється у здатності сприймати музику, займатися практичною музичною діяльністю та у сукупності музичних знань, умінь та навичок.

5. Відповідно проаналізованої науково-методичної літератури визначено компоненти музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку: емоційний, слуховий, ритмічний та творчий. Показником рівня розвитку емоційного компоненту ми вважали емоційний відгук на музику, що виявляється у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках. Показником рівня розвитку слухового компоненту вважаємо чистоту інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слухову увагу, почуття ладу. Показником рівня розвитку ритмічного компоненту вважаємо здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку. Показником рівня розвитку творчого компоненту вважаємо інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок.

6. Результати підсумкового експерименту засвідчили, що тільки незначна частина дітей знаходиться на високому рівні музичного розвитку, про що говорить відмінне виконання поставлених перед ними діагностичних завдань; більша частина молодших школярів знаходиться на середньому і низькому рівнях музичного розвитку, що вимагає такої організації музичних занять, при якій би активізувалося емоційне сприймання музичного матеріалу, інтерес та участь дітей у різних видах музичної діяльності.

7. Під мультимедійною технологією розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей. Мультимедійним називаємо такий урок, на якому використовують багатосередовищне подання інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп'ютера. Кожен урок музики з використанням мультимедійного посібника складався з певної кількості кроків - структурних елементів (фреймів), що містять сукупність зображень, відео фрагментів, тексту, об'єднаних за певною ознакою (наприклад, демонстрація, розучування пісні чи виконання її з супроводом, слухання музичного твору, його аналіз, розповідь про композитора тощо).

8. Мультимедійний урок музичного мистецтва ми будували з логічно-обґрунтованих частин, які мають таку послідовність: тема уроку: (на екрані з'являється запис теми уроку, учитель разом з дітьми читає запис); вступна бесіда ( на екрані з'являються головні герої, які розповідатимуть про музичне мистецтво); демонстрація пісні (звучить зразковий варіант виконання пісні з супроводом чи a capella перед її розучуванням); розучування пісні (на екрані - слова пісні та графічний запис мелодії); караоке (звучить супровід до пісні, на екрані - текст у режимі караоке); розповідь про музику (головні герої ведуть діалог про музичне мистецтво: обговорюють твір для слухання, пригадують історію його створення, розповідають про композитора, дають визначення окремих музично-теоретичних понятті і термінів, звуковий супровід ілюструється світлинами, портретами, слайд-шоу, творами живопису, відео фрагментами тощо); слухання музики (прослуховування музичного твору на моніторі - лише автор і назва твору); аналіз прослуханого твору (питання головних героїв до учнів, учні відповідають самостійно, іноді - за допомогою підказок на моніторі); тестові завдання (питання для перевірки знань матеріалу уроку з варіантами відповідей); підсумки уроку (діалог головних героїв, який ми розширювали продовжували з учнями).

9. Порівняння результатів діагностування у експериментальному і контрольному класах на початковому і кінцевому етапах дослідження повністю підтвердила гіпотезу дослідження, що впровадження мультимедійних технологій у навчально-виховний процес на уроці музики суттєво впливатиме на підвищення рівня музичного культури молодших школярів, і допоможе задовольнити їх творчі потреби.

Список використаних джерел

1. Абдуллин 3. Теория и практика музикального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. -М.: Просвещение, 1983.-112с.

2. Алиев Ю. Пение на уроках музики. - М., 1978.

3. Андрушків Б.М. Хліб для розуму. - Тернопіль: Мальви, 1995, - 100 с. Антонова В.В. Музичні ігри, танці і вправи. - К.: Освіта, 1981. - 152 с. Апраксина О.А. К вопросу о диагностике музыкальных способностей // Музыкальное воспитание в школе. - 1985. - Вып. 11. - С. 116.

4. Апраксина О.А. Методика музикального воспитания в школе: Учебное юсобие. -М.: Просвещение, 1983.-224 с.

5. Артемова Л.В. Вчися граючись. - К.: Томіріс, 1995. -111с.

6. Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - Л., 1973. - 144с.

7. Байбара Т.М. Дидактические условия зффективного использования исследовательского метода в обучении младших учеников. Автореф. дис.канд. пед. наук. - К., 1988. - 240 с.

8. Барко В.І., Тютюнников А.М. Як визначити творчі здібності дитини. - К., 1991.-120 с.

9. Белобородова В.К., Ригина Г.С, Алиев Ю.Б. Музыкальное воспитание школьников. М.: Педагогика, 1975.

10. Бервецький 3., Хлебникова Л. Виховувати музичну культуру //Грані творчості: Кн. для вчителя. - К.: Рад. шк., 1989. - СІ26 - 140.

11. Бернштейн Н.А. О построении движений // Вопросы музыкальной педагогики. - 1980. -№ 2. - С. 17-18.

12. Бех І.Н. Виховання особистості: У 2 Кн.. Кн..2: Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади. -К.: Либідь, 2003. - 344 с.

13. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Вінас, 1987. -96 с.

14. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х т. т. - Т. 1 / Под ред. А. Петровского. - М.: Педагогика, 1979. - 304 с.

15. Божович Л.И. Избранные психологические труды. - М., 1995. - 240 с.

16. Буц Л.М. Про рухливі ігри. - К.: Вища школа, 1989. - 120 с.

17. Верещагіна А., Жовчак 3. Методика викладання музики на релятивній основі.-К., 1977.

18. Верещагіна А., Жовчак 3. Навч. посібник з музики для першого класу загальноосвітньої школи за методом ладової сольмізації. - К., 1977.

19. Верховинець В.Н. Весняночка. Ігри з піснями для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. - К.: Музична Україна, 1989. - 343 с.

20. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. - К.: Музична Україна, 1978. 256 с.

21. Ветлугина Н., Кенеман А. Теория и методика музыкального воспитания в детском саду. - М.: Просвещение, 1983. - 256с.

22. Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження. - Тернопіль: ТАЙП, 2007. - 222 С.

23. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический почерк." - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

24. Возрастные и индивидуальные особенности младших школьников / Под ред. Д.Б. Ельконина и Т.В. Драгуновой. -М.: Просвещение, 1967. - С. 243-330.

25. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А. Смирновой. - М.: Педагогика, 1979. - С. 21- 26.

26. Газман О.С, Харитонова Н.Е. В школу с игрой: Книга для учителя. -М.: Просвещение, 1991. - 96 с.

27. Гладкая О.О. О формировании певческих навыков на уроках музыки в начальньгх классах //Музыкальное воспитание в школе. - 1979. - Вып. 14. - С.26-34.

28. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

29. Горюнова Л. На пути к педагогике искусства // Музыка в школе, 1988. -№2.-С.7-17.

30. Горюнова Л.Л. Развитие ребенка как его жизнетворчество // Искусство в школе.-1993.-№1.-С. 15-21.

31. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Щурона Н. Слухання музики в 1-3-х класах: Методичний посібник. - К.: Муз. Україна, 1980. - 52с.

32. Гродзенская Н.Л. Школьники слушают музыку. - М.: Просвещение, 1969. - 77 с.

33. Гураш Л. Відчути і збагнути: теорія і методика // Дошкільне виховання. - 2002. - № 7. - С. 6-7.

34. Дем'янчук О.Н. Формування музично-естетичних інтересів учнів загальноосвітньої школи. - К.: Вища школа, 1994. - 78 с.

35. Дмитриева Л., Черноиваненко Н. Методика музыкального воспитания в школе.-М., 1989.

36. Дорошенко Т.В. Ігри у навчанні музики // Початкова школа. - 1996. - № 4- С. 38-41.

37. Дорошенко Т.В. Розвиток творчих здібностей на уроках музики: методичні рекомендації // Початкова школа. - 2001. - № 4. - С. 34-37.

38. Жовчак 3. В. Виховання школярів засобами мистецтва // Мистецтво та ос віта. - 2004. - № 3. - С. 18-20.

39. Элементарное музыкальное воспитание по системе К. Орфа / Под. Ред. Л. Баренбойм. - М.: Советский композитор, 1978. - 368 с.

40. Загвязинский В.П. Педагогическое творчество учителя. - М.: Педагогика, 1987.-159 с.

41. Занков Л.В. Проблема начального обучения // Советская педагогика. -1973.-№ 11. -С. 30-31.

42. Зязюн І.А., Миропольська Н.Е., Хлєбнікова Л.О. та інші. Виховання естетичної культури школярів. - К.: ІЗМН, 1998. - 156 с.

43. Кабалевский Д. Воспитание ума и сердца: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1984. - 206с.

44. .Кабалевский Д. Еще о педагогических оценках на уроках музыки // Музыка в школе. - 1986. - №4. - С.743.

45. Кабалевський Д. Про трьох китів та інші цікаві речі. - К.: Муз. Україна,1973.-190с.

46. Кабалевський Д.Б. Прекрасное пробуждает доброе. - М.: Просвещение, 1973.-336 с.

47. Клименко В.В., Кочерга О.В. Перші кроки у творчість. - К., 1999.

48. Ковалів В.Л. Методика музичного виховання на релятивній основі. -К.: Музична Україна, 1973. - С. 3-55.

49. Колошинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. -М.: Просвещение, 1988. - 120 с.

50. Конорова Е., Светинская В. Танец и ритмика в начальной школе. - М.: Музгиз, 1960. -97 с.

51. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Початкова школа- 2002. - №№ 2, 3. - Розділ III.

52. Лейтес Н.Б. Возрастная одаренность школьников // Прикладная психология и психоанализ.-2002.-№2.-С. 60-74.

53. М. Леонтович // Творчість М. Леонтовича. Збірка статей. / Упорядник В. Золочевський. -С І64-185.

54. Леонтович М. Практичний курс навчання співу у середніх школах України / 3 педагогічної спадщини композитора. Упор. Л.О. Іванова. - К.: Муз. Україна, 1989. - 136с.

55. Леонтьева О. Карл Орф. - М.: Музыка, 1984. - 334с.

56. ЛипскийВ. Н. Зстетическая.культура и личность - М.: Знание, 1987.- 128 с.

57. Лужний В. Музична грамота в школі. - К.: Музична Україна, 1977. - С. 18 -28.

58. Люблинская А.А. Очерки психологического развития ребенка. - М.: Просвещение, 1965. - 36 с.

59. Люблинская А.А. Учителю о психологи младшего школьника. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.

60. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі. - Харків:Ранок. Веста, 2006. - 256 с.

61. Медушевський В.О Закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. - М.: Музыка, 1976. - 254с.

62. Музыка в школе. 36 статей под. ред. Хлебникова Л. Вып. 11. - К.: Музична Україна. - 55 с.

63. Музыка в начальних классах: Методическое пособие для учителя // 3. Абдуллин, Т. Бейдер, Т.Вендрова и др. - .: Просвещение, 1985. - 140с

64. Назайкинский Е.О психологи музыкального восприятия. - М.: Музыка,1972. - 384с.

65. Неменский Б.П. Мудрость красоти: О проблемах естетического воспитания: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1987. - 196 с.

66. Огороднов Д.М. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной школе. - К.: Освіта, 1981. - 152 с.

67. Олексюк О. М.музична педагогіка: Навчальний посібник. - К.: КНУКіМ, 2006. - 188 с.

68. Островський В.М., Сидір М.В. Вчимося музики. 1 клас. Посібник-зошит для загальноосвітніх навчальних закладів. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. - 2007. - 64 с.

69. Павленко Ю.І. Щоб учитися було цікаво. - К.: Вища школа, 1989. - 120 с. Падалка Г. Учитель, музика, діти. - К.: Муз. Україна, 1982. - 144с.

70. Паламарчук А.І. Позакласна музично-виховна робота зі школярами молодших класів // Музика в школі. - 1981. - Вип. 7. - С. 14-16.

71. Панкевич Г. Искусство музыки. - М.: Знание, 1987, - 112с. 55.

72. Печерська Е. Казкові сюжети на уроках музики // Початкова школа. - 1996- №11.-С.ЗЗ.

73. Печерська Е. Навчання музичної грамоти на уроках // Початкова школа. - 1995.-№12.-С.42.

74. Печерська. Е., Петрова Н. Урок музики в контексті культуротворчості // Початкова школа. - 2006. - № 4. - С. 27-29.

75. Приходченко К.І. Витоки творчості. Розробки уроків та позакласних заходів з розвитку творчих здібностей учнів. Посібник. - К.: Сталкер, 1998- 410 с.

76. Програми та поурочні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл. Музика 1-4 класи. / Авт. кол.: О. Ростовський, Р. Марченко, Л. Хлєбнікова, З. Бервецький. - К.: Перун - 1996. -- 128 с.

77. Програми для шкіл (класів) з поглибленим теоретичним і практичним вивченням музики: 1-11 класи. - К.: Рад. шк.,1990. - 120с.

78. Психологический анализ музыкального развития младших школьников / Под ред. Е. И. Игнатьева. - М.: АПН РСФСР, 1960. - 330 с.

79. Ригина Р.С. Уроки музики в начальных классах. - М.: Просвещение, 1979.

80. Рогозіна В.О. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів // Мистецтво та освіта. - 1997. - № 2. - С. 8-10.

81. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі. - Тернопіль: Богдан, 2000. -215 с.

82. Ростовський О, Хлєбнікова Л. Які почуття передає музика //Початкова школа. -2001.-№ 9.-С. 39-42.

83. Руденко Н. К. Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва. - Автореф. Дис. к. п. н. К-2004 -22 с.

84. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька- К.: ІППО, 2002- 270 с.

85. Савченко О.Я. Розвивай свої здібності: Навчальний посібник для молодших школярів. -К.: Освіта, 1995. - 159 с.

86. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр, 1997. - 256 с.

87. Самолдіна К. Використання рухів на уроках музики в загальноосвітній школі // Музика в школі. - 1980. - Вип.. 6. - С. 31-35.

88. Силіна Г.Т. Питання формування творчої активності дітей молодшого шкільного віку в педагогічній літературі кінця XIX початку XX століття // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Херсон, 2001. - № 14. - С. 39-43.

89. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. - К.: Поліграф книга, 1996. - 406 с.

90. Ставинська Л.М., Юцевич Ю.Е. Співочий розвиток учнів // Початкова школа. - 1986. - № 4. - С. 28-29.

91. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. т. - К.: Радянська школа, 1977. - Т. 3.-670 с.

92. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей / Избранные труды: В 2-х т. т. - М.: Педагогика, 1985. - Т. 1. - С. 42-222.

93. Тушева В. Творчі завдання на уроках музики // Початкова школа. - 1997. -№ 6.-С. 30-33.

94. Уланова С. І. Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури // Художня освіта і проблема виховання молоді. 36. наук, статей. - К.: Міносвіти України, ІЗМН, 1997. - С. 3-11.

95. Халабузарь П., Понов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания: Учебное пособие. -М.: Музыка, 1989. - 176 с.

96. Хлєбнікова Л.О. Урок музики у шестирічних учнів // Початкова школа. -1988. -№ 9. -С. 18-21.

97. Черноиваненко Н.М., Дмитриева ЛГ. Методика музыкального воспитания в школе. - М.: Просвещение, 1989. - 207 с.

98. Шаталов В.Ф. Педагогическая проза. - М.: Педагогика, 1980. - 85с.

99. Шацкая В.Н. Музыкально-зстетическое воспитание детей и юношества. -М.: Педагогика, 1975. - 197 с.

100. Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей: методичні рекомендації // Дошкільне виховання. - 2000. - № 2. - С. 6-8.

101. Шинкаренко А.І., Лупак Н.І. Розучування пісень з музично-ритмічними рухами // Початкова школа. - 1989. - № 3. - С. 55-57.

102. Шинкаренко А.І. Урок музики, як урок мистецтва // Початкова школа. -1996. -№ 4. -С. 33-36.

103. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em4/content/07popeso.htm О. Пінчук

104. http://edu.ukrsat.com/labconf/tezy/8/mmpk.html Н. Самойленко

105. http://edu.ukrsat.com/labconf/tezy/8/didactic.html І. Регейло

106. http://vio.fio.ru/vio_45/cd_site/Articles/art Г. Аствацатуров

Додаток А

Шановні батьки!

Звертаємось до вас з проханням прийняти участь в анкетуванні з проблем музичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Ваші відповіді на поставлені в анкеті запитання допоможуть краще організувати навчально-виховний процес.

Запитання анкети:

1. Чи вважаєте Ви доцільним використання на уроках музики мультимедійної продукції?

Так

Ні

2. Чи забезпечена Ваша дитина можливістю працювати за комп'ютером в домашніх умовах?

Так

Ні

3. Які види музичної діяльності найбільше полюбляє ваша дитина?

Спів (без музичного супроводу, під музику)

Гра на музичному інструменті (вказати якому)

Слухання музики

Дякуємо за участь в анкетуванні.

Додаток А 1

Шановні колеги!

Звертаємось до вас з проханням прийняти участь в анкетуванні з проблем музичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Ваші відповіді на поставлені в анкеті запитання допоможуть краще організувати навчально-виховний процес.

Запитання анкети:

1. Чи вважаєте Ви доцільним використання на уроках музики мультимедійної продукції?

Так

Ні

2. Чи забезпечена ваша школа необхідним методичним забезпеченням для роботи з мультимедійним посібником?

Забезпечена

Не забезпечена

Частково забезпечена

Дякуємо за участь в анкетуванні.

Додаток Б

Приклад комбінованого уроку

Тема уроку: РОЗВИТОК МУЗИКИ І РОЗВИТОК ОБРАЗУ

Вступ

Ми знаємо різноманітні прийоми розвитку музики. Серед них: виконавські, симфонічні, жанрові, динамічні, темпові, ладові та темброві.

Бесіда про твори Едварда Гріга

На уроках музики вже звучали твори норвезького композитора Едварда Гріга. Пригадайте, які саме. (Симфонічні п'єси „Ранок” і „Весільний день у Трольхаугені”).

Слухання та аналіз п'єси Едварда Гріга

Щоб перевірити свої знання та вміння визначати прийоми розвитку музики, прослухаємо ще один із творів норвезького композитора Едварда Гріга.

Поміркуйте, що композитор хотів намалювати засобами музики.

Які прийоми розвитку музики використав Едвард Гріг?

Композитор передає картину весняної природи. Можна відчути свіжий подих повітря, торкання ніжних промінців сонця, шепіт молодої травички, дивування красою перших весняних квіточок… Створити такий образ композитор зміг за допомогою змін динамічних відтінків і темпів. Саме тому п'єса Едварда Гріга „Навесні” є прикладом динамічного та темпового розвитку музики.

Продовження розучування української народної пісні

Наступною на уроці прозвучить українська народна пісня „Верховино, світку ти наш”. У ній висловлена безмежна любов до рідного краю, оспівана неповторна краса природи Прикарпаття. Широкий протяжний заспів чергується зі швидкою коломийкою.

Сьогодні ми розучимо приспів.

Розучувати слід у повільному темпі, щоб добре засвоїти вигадливу мелодію коломийки. Зверніть увагу на розспіви шістнадцятими нотами та на необхідність легкості у їх виконанні. У швидкому темпі цей уривок спочатку заспівайте на склад «ля», що сприятиме вираженню його танцювального характеру, а надалі - вже зі словами.

Виконаймо всю пісню в характері із супроводом!

Караоке. Пісня „Верховино, світку ти наш”

Слухання. Г. Майборода. „Гуцульська рапсодія”

Український композитор Георгій Майборода ввів у свою «Гуцульську рапсодію» мелодію пісні „Верховино, світку ти наш”. Прослухайте цей твір повністю, простежте за різноманітними прийомами симфонічного розвитку (жанровим, мелодійним, динамічним, темповим і тембровим).

Демонстрація української народної пісні „Грицю, Грицю, до роботи”

Композитор може використовувати різноманітні прийоми, щоб сприяти розвитку образу, який втілений у музичному творі. Прикладом цього є українська народна пісня „Грицю, Грицю, до роботи”.

Прослухайте і поміркуйте, який характер цього твору? Про що в ньому розповідається?

Аналіз прослуханого твору

Пісня „Грицю, Грицю, до роботи” - жартівлива розповідь про ледачого Гриця. Робити не хоче, а як їсти, то він - перший. Створенню саме такого образу сприяє темповий, динамічний, виконавський прийоми розвитку.

Чи буває в житті так, як у цій пісні?

Так. Це життєвий образ. Народ навіть вигадав прислів'я про ледарів. Наприклад, „Як їв - то впрів, як робив - то змерз”.

Розучування пісні „Грицю, Грицю, до роботи”

Підсумки уроку

Сьогодні ми побачили, що композитор може використати різноманітні прийоми розвитку музики для створення яскравого музичного образу; прослухали твір Едварда Гріга „Навесні”, розучили українські народні пісні „Верховино, світку ти наш” та „Грицю, Грицю, до роботи”.

Додаток Б1.

Приклад уроку контролю знань

Тема уроку: КОМПОЗИТОР. СЛУХАЧ. ВИКОНАВЕЦЬ (ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РІК)

Вступ

Сьогодні в нас підсумковий урок за рік. І ми проведемо його у вигляді тестування.

Зичимо успіху!

Тестове завдання 1

У наведеному переліку позначте прізвища українських композиторів

М. Лисенко

М. Глінка

М. Леонтович

Г. Майборода

М. Вербицький

П. Чайковський

Д. Кабалевський

О. Бородін

Тестове завдання 2

Автори Гімну України

П. Чубинський, М. Вербицький

М. Лисенко, П. Чубинський

М. Вербицький, М. Лисенко

Тестове завдання 3

Місто, що є батьківщиною баркароли

Рим

Венеція

Варшава

Тестове завдання 4

Українські думи відрізняються від історичних пісень ...

Імпровізаційно-речитативним характером мелодики

Тематизмом

Використанням різних засобів музичної виразності

Тестове завдання 5

Автор музики до романсу «Гуде вітер вельми в полі»

М. Глінка

М. Лисенко

П. Чайковський

Тестове завдання 6

Українська народна пісня, мелодію якої М. Лисенко використав в увертюрі до опери «Тарас Бульба»

«Засвіт встали козаченьки»

«Вийди, вийди, Іванку»

«Ой на горі та й женці жнуть»

Тестове завдання 7

Позначте правильне твердження

Троїсті музики - це український народний інструментальний ансамбль

Троїсті музики - це польський народний інструментальний ансамбль

Троїсті музики - це російський народний інструментальний ансамбль

Тестове завдання 8

Позначте правильне твердження

Канон - це одноголосний твір

Канон - це багатоголосний твір, в якому всі голоси виконують одну мелодію, вступаючи почергово

Канон - це багатоголосний твір, в якому кожен голос має свою мелодію

Тестове завдання 9

Характер українських коломийок

Танцювально-жартівливий

Ліричний

Епічний

Тестове завдання 10

Пісня «Зоре моя вечірняя» є ...

Професійною

Народною

Тестове завдання 11

Риси, притаманні жартівливим пісням

Спокій, ліризм

Маршовість, бадьорість

Танцювальність, жвавість, грайливість

Підсумки уроку

Сьогодні ми підсумували знання, отримані за увесь навчальний рік. Вітаємо, якщо ви успішно впоралися із завданнями. Не засмучуйтеся, якщо виявили прогалини у знаннях. Нехай щастить!

Додаток Б2.

Урок № 1. ЗУСТРІЧ ЗІ ШКОЛОЮ ТА МУЗИКОЮ

МУЗИКА НАВКОЛО НАС

Вступ

-Вітаємо вас, друзі, з початком шкільного життя! Запрошуємо в чарівний світ музики! У світ музичних звуків!

Слухання поезії. Що таке музика?

-Що таке музика?

Може, це вітер ніжно шепоче зажуреним вітам?

Може, це гомін веселий весняний,спів заметілі зимовими днями?

Може, дзвенять калинові намиста чи то бринить височінь промениста?

Може, це бджоли увечері влітку тихо співають, гойдаючи квітку?

Може, живе вона в серці людини, не замовкаючи ані хвилини?

Переплітаються в ній почуття. Музика -- частка людського життя.

Слухання. Пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”

-Музика наповнює усе наше життя.

-Головне - навчитися її чути. І все ж, не забуваймо: ми знаходимося в школі.

-Саме час послухати про неї пісню.! У пісні „Ми йдемо сьогодні в клас” розповідається про хвилювання першокласників, які вперше ідуть до школи. -Уважно прослухайте її і зверніть увагу на те, які почуття вона у вас викликає, адже згодом ми розпочнемо її розучувати.

Ознайомлення з правилами співу

ПРАВИЛА СПІВУ

- стежте за співацькою поставою: сядьте або станьте рівно, руки покладіть на коліна або опустіть;

- стежте за диханням: вдих -- спокійний, але швидкий; видих -- довгий і плавний;

- уважно слідкуйте за вказівками вчителя;

- слухайте звучання свого голосу та хору;

- спів починайте із розспівок, виконуйте їх старанно і точно.

Розучування пісні „Ми йдемо сьогодні в клас”

Слухання поезії. Композитор - автор музики

-Як багато професій є різних!

Ми в житті зустрічаємо скрізь їх:

лікар, вчитель, актор і комбайнер, модельєр,

космонавт і дизайнер...

Ми дізнаємось зараз про тих,

хто без музики жити не міг,

чиї серце й майстерні руки

нам дарують чарівні звуки.

-Ми описали професію композитора. Композитор - це людина, яка створює музику.

Музична загадка. Завдання

-Пригадайте, що таке музика.

-Хто створює музику?

Підсумки уроку

-Сьогодні ми говорили про музику і зрозуміли, що вона є частиною людського життя; це мова звуків.

-Крім того, ми дізналися правила співу; довідалися, що музику створює композитор. Музика - чудове мистецтво!

Урок № 02. МУЗИКА ПЕРЕДАЄ ПОЧУТТЯ ЛЮДИНИ

Вступ

- Чи впізнали ви мелодію, яка зараз звучить?

- Правильно! Це пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”.

- Пропонуємо вам продовжити розучувати її.

Слухання. Пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”

Розучування. Пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”

Бесіда перед слуханням. В. Косенко. "Не хочуть купити ведмедика", "Купили ведмедика"

- Музика передає почуття та настрої людини.

- Прослухайте твори Віктора Косенка “Не хочуть купити ведмедика” та «Купили ведмедика».

- Поміркуйте, чим вони відрізняються.

Слухання. В. Косенко. "Не хочуть купити ведмедика", "Купили ведмедика"

Аналіз прослуханих творів

-Ми прослухали два твори Віктора Косенка. Перший, “Не хочуть купити ведмедика”, передає почуття дитини, якій не хочуть купити іграшку.

-Тому характер музики - сумний, журливий і засмучений...

-Мелодія «Купили ведмедика» передає настрій дитини, якій купили іграшку. -Тому її характер - веселий, радісний, піднесений.

-Обидві мелодії виконано на одному музичному інструменті - фортепіано.

Завдання

-Чи може музика передати почуття людини?

-Які почуття передав композитор Віктор Косенко у фортепіанній п'єсі „Не хочуть купити ведмедика”?

-Які почуття передав композитор Віктор Косенко у фортепіанній п'єсі „Купили ведмедика”?

Підсумки уроку

-Як багато ми сьогодні дізналися!

-Зрозуміли, що музика може передавати найрізноманітніші почуття.

-Також ми продовжили розучувати пісню „Ми йдемо сьогодні в клас”..

-А також порівняли дві мелодії Віктора Косенко: “Не хочуть купити ведмедика” і «Купили ведмедика».

Урок 03. ЯКИЙ НАСТРІЙ І ЯК ЙОГО ПЕРЕДАЄ МУЗИКА?

Вступ

-Музика тісно пов'язана з життям і може передати різноманітні настрої та почуття. Пригадаймо, які є настрої!

-Прослухаймо музику і визначимо її настрій.

Демонстрація пісні „Що нам осінь принесе?”

Розучування пісні „Що нам осінь принесе?”

-Настрій музики, яку ми прослухали, - осінній. Недарма вона називається „Що нам осінь принесе?”. Розпочнемо її розучувати.

Продовження розучування пісні „Ми йдемо сьогодні в клас”

-На минулому уроці ми вивчили пісню „Ми йдемо сьогодні в клас”. Пригадайте і виконайте її!

Караоке. Пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”

Слухання музики

Музика і без слів може передати почуття людини. Тепер послухайте наступний твір і спробуйте добрати йому назву. (М. Сільваницький „Сумна пісня” ).

-Які настрої сьогодні навіяла вам музика?

-В яких творах ви відчули веселий, піднесений радісний настрій?

-В яких творах ви відчули журливий, засмучений настрій?

Підсумки уроку

-Сьогодні ми простежили, як музика виражає різні настрої людей; познайомилися з піснями „Що нам осінь принесе” та „Сумна пісня” та а також продовжили розучувати пісню „Ми йдемо сьогодні в клас”.

Урок 04. ОСІННІ НАСТРОЇ В МУЗИЦІ

Вступ

Сьогодні ми повторимо і виконаємо пісню „Що нам осінь принесе?”.

Повторення пісні „Що нам осінь принесе?”

Караоке. Пісня „Що нам осінь принесе?”

Слухання та визначення музичного твору

-Прослухайте музичний твір і поміркуйте, про яке явище природи, характерне для осені, розповідає музика.

-Музика розповіла про дощ! Ми прослухали п'єсу композитора Мераба Парцхаладзе „Осінній дощик”.

Аналіз прослуханого твору

Який настрій навіяла вам музика?

Якими засобами композитор зобразив дощову осінь?

Повторне слухання. П'єса „Осінній дощик”

Прослухайте ще раз п'єсу „Осінній дощик”. Зверніть увагу на темп і динаміку музики.

Підсумки уроку

Сьогодні ми говорили про осінні настрої в музиці, виконали пісню, яка розповіла нам про осінь, і дізналися, що музика може зобразити різні настрої. Наприклад, сумний у п'єсі „Осінній дощик” і веселий у пісні „Що нам осінь принесе?”.

Урок 05. НАЙДРЕВНІША МУЗИКА

Вступ

-Автором музики є композитор. А хто автор тієї музики, яка надійшла до нас з найдавніших часів? Музику створює не лише композитор, а й народ. Саме його музика - найдревніша. Народна музика передавалася від людини до людини, від села до села, з покоління в покоління. Наприклад, українська народна пісня „Ходить гарбуз по городу”. У ній розповідається про багатий урожай городини. Гарна весела пісня! Її варто не лише прослухати, але й розучити.

Слухання. Українська народна пісня „Ходить гарбуз по городу”

Розучування української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”

Виконання пісні „Що нам осінь принесе?”

-Пригадаймо слова та мелодію пісні „Що нам осінь принесе?” і продовжимо розучувати її.

Слухання. “Колискова”

-Одна з найдревніших пісень людства і найперша в житті кожної людини - це колискова пісня. Наприклад, прослухайте твір українського композитора Якова Степового під назвою “Колискова” і поміркуйте, які почуття вона передає.

Завдання

-Яка найдревніша пісня людства?

-Як передавалися пісні, коли ще не вигадали нотний запис?

-Як сьогодні можна передати один одному пісню?

Підсумки уроку

-Отже, тепер ми знаємо, що зустрічаються музичні жанри для окремих музичних інструментів, які мають чітко виражений пісенний характер, але призначені вони не для співу, а тільки для музичного виконання. Крім того, сьогодні на уроці ми розпочали розучування української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”, а також виконали пісню „Що нам осінь принесе?”

Урок 06. РІДНІ СЕРЦЮ МЕЛОДІЇ

Вступ

-Облітав журавель сто морів, сто земель.

Облітав, обходив, крила, ноги натрудив.

Ми спитали в журавля:

“Де найкраща є земля?

”Журавель відповідає:

“Краще рідної немає”.

-Сьогодні ми прослухаємо мелодії та пісні, які є рідними для всіх українців. А розпочнемо з розучування вже знайомої нам веселої української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”.

Продовжування розучування української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”

Караоке. Пісня „Ходить гарбуз по городу”

„Ходить гарбуз по городу”

Українська народна пісня

Демонстрація поспівки „Печу, печу хлібчик”

-Сьогодні ми розпочнемо розучування нової веселої поспівки „Печу, печу хлібчик”. Уважно прослухайте її, зверніть увагу на рух мелодії та ритмічний рисунок.

Розучування поспівки „Печу, печу хлібчик”

Слухання. І. Беркович. “Українська мелодія”

-Є композитори, які пишуть музику, схожу на народні пісні. Наприклад, Ісаак Беркович. Є пісні, які не співають, а грають на фортепіано. Наприклад, „Українська мелодія” Ісаака Берковича. Уважно послухайте її!

Аналіз прослуханого твору

Чому композитор саме так назвав свій твір?

Які почуття виражає музика?

Підсумки уроку

-Сьогодні ми розучили українську народну пісню “Ходить гарбуз по городу”, прослухали українську народну поспівку „Печу, печу хлібчик”, познайомилися з “Українською мелодією” композитора Ісаака Берковича, а також дізналися, що українські народні пісні є одними з найгарніших у світі.

Урок 07. ТАНЕЦЬ НАШОГО НАРОДУ

Вступ

-У нашого народу танець - це не тільки розвага, задоволення для душі і тіла. Раніше він був розминкою перед боєм або підготовчим етапом перед якоюсь роботою.

-Отож, будемо розважатися і навчатися! Розпочнемо з веселої української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”.

-Ми розучували її на попередніх уроках, а сьогодні пригадаємо мелодію і слова цієї пісні і виконаємо її.

Караоке. Українська народна пісня „Ходить гарбуз по городу”

Продовження розучування поспівки „Печу, печу хлібчик”

Караоке. Поспівка „Печу, печу хлібчик”

Слухання. Гопак

-Гопак - це український народний танець, улюблений танок козаків. Гопак - веселий і життєрадісний танок. Його виконують спочатку повільно; поступово рух прискорюється - і мелодія стає швидшою. Музика гопака передає різні настрої людини. Слухайте уважно - і ви все це почуєте.

Слухання. Козачок

-До танців українського народу, крім гопака, належить і козачок. Цей танок жвавий і веселий за характером, його виконують у швидкому темпі.

Завдання

-Які танці українського народу ви знаєте?

-Чим відрізняється козачок від гопака?

-Які пісні українського народу ви знаєте?

Підсумки уроку

-Сьогодні ми довчили українську народну пісню „Ходить гарбуз по городу”, розучили і виконали поспівку „Печу, печу хлібчик”, познайомилися з улюбленим танцем козаків - гопаком, а також з українським народним танцем козачком.

Урок 08. ВОКАЛЬНА ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА

Вступ. Вокальна та інструментальна музика

-Сьогодні ми поговоримо про вокальну та інструментальну музику.

-Вокальною називають музику для співу. Латинське слово вокал означає голос. Вокальна музика може бути з акомпанементом (музичним супроводом) або без нього.

-Інструментальною називають музику для виконання на музичних інструментах.

-Вокальна музика - та, яку співають, а інструментальна - та, яку грають. Вокальну музику зрозуміти легше - у ній допомагають слова. Тому з неї і розпочнемо. Уважно прослухайте українську народну пісню-гру „Два півники”, запам'ятайте її мелодію.

Демонстрація української народної пісні-гри „Два півники”

Розучування. Українська народна пісня-гра „Два півники”

Слухання. В. Косенко. „Пасторальна”

-„Два півники” - весела українська народна пісня - представниця вокальної музики. Однак, ми знаємо, що є музичні твори, які мають чітко виражений пісенний характер, але призначені не для співу, а тільки для музичного виконання. Наприклад, прослухаймо п'єсу українського композитора Віктора Косенка „Пасторальна”, в якій автор змальовує картини природи та сільського життя. Поміркуйте, який настрій створює ця музика.

Відомості про пастораль.

-Пісні співають голосом, а музичні п'єси виконує інструмент. До п'єс відноситься і твір Віктора Косенка, який ми щойно прослухали. Тільки чому він називається „Пасторальна”?

-Пастораль - це інструментальна п'єса, в якій композитор розповідає про природу та сільське життя.

Завдання

-Пригадайте, яку музику називають вокальною.

-Яку музику називають інструментальною?

Підсумки уроку

Сьогодні на уроці ми дізналися, яку музику називають вокальною, а яку - інструментальною, розпочали розучування української народної пісні-гри „Два півники”, а також прослухали інструментальний твір Віктора Косенка “Пасторальна”.

Урок 09. МУЗИКА ПРО ІГРАШКИ

Вступ

-Є музика, яка розповідає про дитячі іграшки та забави. Ми її послухаємо, однак спочатку пригадаємо українську народну пісню-гру „Два півники” і виконаємо її.

Розучування української народної пісні-гра „Два півники”

Караоке. Українська народна пісня-гра „Два півники”

Слухання. Українська народна пісня-гра “Зробим коло”

-“Зробим коло” - це українська народна пісня-гра.

Виконання пісні-гри “Зробим коло” без супроводу

Слухання. П'єси П. Чайковського

-Російський композитор Петро Ілліч Чайковський написав кілька п'єс про ігри дівчаток із ляльками; зокрема: „Хвороба ляльки” та „Нова лялька”. Уважно прослухайте їх, зверніть увагу на настрої та почуття в музиці - і ви зможете легко відгадати, яка з них називається „Нова лялька”, а яка - „Хвороба ляльки”. Поміркуйте, чим відрізняється музика цих творів.

Аналіз прослуханих творів

-Ви здогадалися, яка назва першої п'єси?

-Ви здогадалися, яка назва другої п'єси?

Завдання

-Які почуття виражені у п'єсах російського композитора П. Чайковського „Хвороба ляльки” та „Нова лялька”?

-На якому інструменті виконані п'єси П. Чайковського „Хвороба ляльки” та „Нова лялька”?

Підсумки уроку

-Сьогодні ми прослухали п'єси Петра Чайковського „Хвороба ляльки” та „Нова лялька”, і дізналися, що музика може розповісти не лише про дитячі іграшки і забави, а й передати почуття дитини. Також ми виконали українську народну пісню-гру „Два півники” і розпочали вивчення нової - „Зробим коло”.

Урок 10. МУЗИКА І ДИТЯЧА ГРА

Вступ

-У багатьох іграх використовують музику, досить часто - навіть пісні. Як, наприклад, у вже знайомій нам українській народній пісні-грі „Зробим коло”. -Сьогодні ми її пригадаємо і довчимо!

Продовження розучування пісні-гри “Зробим коло”

Караоке. Пісня-гра “Зробим коло”

Демонстрація пісні „Веселі чобітки”

-А тепер познайомтесь із ще однією веселою пісенькою. Її автором є український композитор Володимир Верменич. Отож, пісня „Веселі чобітки”.

Розучування пісні „Веселі чобітки”

Слухання. Р. Шуман. “Сміливий вершник”

-Наступна мелодія розповість нам про хлопчика, який уявляє себе сміливим вершником і скаче на уявному коні. Напевне, саме тому композитор Роберт Шуман назвав її „Сміливий вершник”.

Завдання

-Чи весело вам гратися з музикою?

-Які пісні та ігри ви знаєте?

-Чи можете ви вигадати гру до п'єси Роберта Шумана „Сміливий вершник”?

Підсумки уроку

-Сьогодні ми довчили і виконали українську народну пісню-гру „Зробим коло”, розпочали вивчення веселої пісеньки Володимира Верменича „Веселі чобітки”, а також уявили себе сміливими вершниками завдяки музичній п'єсі Роберта Шумана.

Урок 11. ЯК МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ ПРО ЗИМУ?