Дидактичні проблеми тестового контролю знань школярів

Поняття і зміст тестового контролю знань школярів. Характеристика тестового контролю як педагогічної проблеми і засобу оптимізації учбового процесу. Індивідуальність, об'єктивність і системність як основні дидактичні принципи побудови контрольних тестів.

Рубрика Педагогика
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 10.10.2014
Размер файла 26,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

18

Контрольна робота

Дидактичні проблеми тестового контролю знань школярів

Зміст

Вступ

1. Тестовий контроль знань школярів як педагогічна проблема

2. Тестовий контроль як засіб оптимізації навчального процесу

3. Основні дидактичні принципи

4. Проблеми організації тестового контролю знань

Висновки

Список літератури

Вступ

За останні роки Міністерством освіти і науки молоді та спорту зроблені значні кроки в бік Європейської інтеграції. Прагнення змінити відношення до випускників середніх загальноосвітніх шкіл, підготувати конкурентоспроможних спеціалістів вимагає впровадження новітніх методик навчання. Вступ тієї чи іншої країни до Європейського Союзу передбачає певні вимоги до розвитку освіти цієї країни. Нині Рада Європи ввела шістнадцять показників, за якими вона хотіла б оцінити рівень освіти країн, що входять до неї. Україна повинна бути готова до впровадження моніторингу якості знань. Це стосується не лише незалежного тестування знань, а й широкого спектра показників. Якщо Україна заявила, що її вибір - європейський, то в Європу її запрошуватимуть, ураховуючи і показники щодо освіти.

Вивчення питань контролю пов'язано з питаннями управління процесом навчання, успішне оволодіння знаннями залежить від ефективності процесу навчання (Ю. К. Бабанський, Н. Ф. Тализіна та ін.).

Дослідження методики педагогічного контролю та обґрунтування його ефективності уже проводилось, але широкого застосування ця методика не набула. (В. С. Аванесов, В. П. Безпалько, С. І. Воскерч'ян, О. С. Масалітіна та ін.). В Україні за останні роки підвищився інтерес до тестів у зв'язку з розширенням міжнародних зв'язків.

Вивченню проблеми тестування присвячено багато праць (Л. В. Банкевич, В. А. Коккота, С. Ю. Ніколаєва, О. П. Петращук, І. А. Рапопорт, І. А. Цатурова, В. Л. Скалкін, Л. С. Рабійчук та ін.). Теоретичні положення, що були визначені в цих дослідженнях, складають досить ґрунтовну загальну теорію тестового контролю.

Об'єкт - тестовий контроль знань.

Предмет - визначення мети та завдань тестового контролю, організація контролю, проведення та оцінювання контролю.

1. Тестовий контроль знань школярів як педагогічна проблема

Тестовий контроль або тестування як термін означає у вузькому смислі використання і проведення тесту, і в широкому - як сукупність етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту (В.О. Коккота).

Педагогічне тестування має важливі переваги в порівнянні з традиційними методами контролю, а саме: об'єктивність, охоплення значного обсягу знань, ефективність, висока диференціююча здатність і реалізація індивідуального підходу в навчанні, порівнянність результатів тестування, відповідність вимогам автоматизації контролю. Аналіз теоретичних джерел з питань тестування доводить, що виникнення тестової методики було викликано необхідністю знайти математичні величини, які б об'єктивно та оперативно відображали результати педагогічної діяльності. Розвиток тестології - прикладного напряму педагогіки, поклав початок науковим розробкам тестів.

Проблема класифікації тестів, їх основних параметрів, видів, методів тестування знайшли відображення у працях як вітчизняних (О. С. Масалітіна, С. Ю. Ніколаєва, О. П. Петращук) так і зарубіжних вчених (В. С.Аванесова, Л. В. Банкевича, Л. Бахмана, В. П. Безпалька, Р. Ладо, А. Палмера, Р. Торндайка, І. А. Цатурової та ін.).

Наукове визначення поняття “педагогічний тест” сформульовано В. С. Аванесовим: “Педагогічним тестом називається система завдань специфічної форми, певного змісту, труднощів, що зростають - система, яка створюється з метою об'єктивної оцінки структури і вимірювання рівня підготовленості тих, хто навчається”. Аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми тестування дозволяє зробити висновок, що основними вимогами до педагогічних тестів є валідність та надійність.

Вивчення та аналіз системи контролю знань за кордоном дає підстави стверджувати. що тестовий контроль є основною формою перевірки знань. Розробку тестів, як правило, доручають досвідченим викладачам та методистам, які мають спеціальні знання з теорії та методики тестового контролю, які б забезпечували професійний підхід до розробки тестів.

Слід підкреслити, що саме по собі використання тестування не гарантує підвищення ефективності навчальної діяльності школярів. Його ефективне використання в процесі навчання можливе за таких педагогічних умов: послідовного та систематичного впровадження тестування чотирьох видів мовленнєвої діяльності з урахуванням рівня сформованості комунікативної компетенції учнів, удосконалення методичної підготовки вчителів щодо проведення тестування, поєднання різних видів тестового і традиційного контролю, налагодження постійного зворотного зв'язку між суб'єктами тестування, врахування психологічної готовності учнів до тестового контролю, професійного спрямування тестових завдань. У результаті проведеного нами аналізу сучасних підходів до тестування встановлено, що сьогодні в теорії тестування існує виражена тенденція максимального наближення процедури тестування до умов, подібних тим, в яких відбувається реальне спілкування.

Із зміною соціально-економічних умов в Україні однією із основних цілей навчання стає чисто практична, яка забезпечує належний рівень комунікативних умінь і навичок і більш прикладний рівень мовної підготовки, який дає можливість школярам більш успішно адаптуватися до навчальної діяльності. При цьому питання усного тестування комунікативної компетентності, в основному, залишились за межами вивчення вітчизняними спеціалістами, хоча ця група тестів в сучасних умовах потребує більш детального вивчення.

Отже, тест безпосередньо вимірює рівень володіння конкретними вміннями та опосередковано рівень володіння відповідними знаннями, що загалом визначає рівень володіння учнем компетенцією в тому чи іншому виді навчальної діяльності. Вивчення психолого-педагогічної літератури з питань тестування в системі контролю знань свідчить про те, що тести слід розглядати як один із засобів попереднього, поточного, підсумкового та рубіжного контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів, який застосовується у поєднанні з іншими формами та методами контролю знань, які вже склалися у вітчизняній педагогіці та психології.

2. Тестовий контроль як засіб оптимізації навчального процесу

Загальновідомо, що в системі освіти середня школа повинна дати дітям загальні знання. Щодо призначення вищої школи, то вона посідає головне місце в підготовці спеціалістів, набутті студентами фахових знань та навичок, необхідних у майбутньому для кар'єрного зростання, відкриття власної справи, що сприятиме зростанню добробуту. Але часто-густо викладачі стикаються з випадками, коли студенти готуються до іспитів в останні два-три дні, що призводить до хаотичного отримання знань і не приносить користі.

Тому на сучасному етапі подальшого вдосконалення навчання в системі вищої освіти та приєднання України до Болонської декларації запро-ваджується модульно-рейтингова система, в основі якої тестовий контроль рівня підготовки студентів з метою отримання ними глибоких знань та вміння оперувати цими знаннями.

До переваг цієї системи можна віднести:

а) мінімізацію емоційного впливу викладача на студента;

б) стабілізацію роботи і системи оцінювання знань студентів.

З досвіду запровадженя рейтингової системи контролю у вузах можна виділити фактори, які впливають на інтенсивність, ритмічність і якість роботи студентів. За М. Н. Гудзинським та іншими авторами, такими факторами є:

- спонукання (мотивація) студентів до систематичної активної роботи протягом всього семестру;

- розширення рамок і підвищення ролі самостійної роботи над учбовим матеріалом;

- підвищення рівня індивідуалізації навчання;

- фактор змагальності в навчанні (боротьба за рейтинг, ранжування студентів і вирішення питання навчання на подальших ступенях, використання моральних і матеріальних стимулів);

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвиток їх творчого мислення;

- підвищення ефективності роботи викладацького складу.

За модульно-рейтинговою системою студенту доводиться долати певні труднощі: у вищій школі зменшено на третину кількість лекційних годин і збільшено кількість годин для самостійної роботи студентів. У свою чергу, це вимагає від викладача підготувати:

а) певну кількість літератури для самостійного опрацювання студентами;

б) певну кількість матеріалу на електронних носіях;

в) велику кількість тестових завдань.

Тестовий контроль як засіб оптимізації навчального процесу одержав у вузах широке розповсюдження. Якщо раніше тестова форма контролю була предметом дискусії, то на сьогоднішній день доцільність використання тестів визнана у психології, педагогіці, методиці.

За визначенням Є. А. Михаличова, «тести є одним з видів навчальних завдань, які використовуються для контролю і діагностики знань». Тому не будемо дебатувати з приводу цього питання, а лише зазначимо, що досить довгий період дискусій поступився місцем старанній розробці теоретичних засад тестової методики контролю.

Можливості тестового контролю в забезпеченні оптимізації навчального процесу як ефективного засобу активізації учбової діяльності всієї групи студентів дуже широкі. Так, у немовних вузах більш раціонально, на мою думку, застосовувати методику тестового контролю на І-ІІ курсах. На захист цієї думки можемо навести такий арґумент: мета навчання студентів полягає в тому, щоб підготувати їх до роботи зі спеціальною літературою на старших курсах, використовуючи навички та уміння, сформовані на І-ІІ курсах.

3. Основні дидактичні принципи

У теорії контролю знань визначені наступні дидактичні принципи: дієвість, систематичність, індивідуальність, диференціювання, об'єктивність і єдність вимог. До основних принципів тестування належать:

- об'єктивність вимірювання;

- систематичність контролю;

- відкритість;

- незалежність від суб'єктивних оцінок викладача, стандартизація процедури оцінювання;

- наявність різних рівней тестування в залежності від мети навчання (інтелектуальний розвиток, розвиток соціального інтелекту, підготовка до професійної діяльності, формування світогляду);

- валідність і надійність завдань, якими контролюють;

- застосування сучасних технологій створення й обробки для досягнення точності оцінювання;

- організація вивчення й обліку зворотного впливу нових форм контролю на процес навчання;

- об'єктивне оцінювання ступеня досягнення студентів навчальних стандартів.

На мою думку, цікавий підхід до розробки принципів педагогічного тестування канадського вченого Д. Уілмса. Розглянемо ці принципи.

1. Чітке визначення результатів, які відповідають цілям навчання. Для цього слід визначити цілі навчання; конкретизувати ці цілі; для кожної цілі визначити точні результати навчання.

2. Тести повинні оцінювати характерні зразки навчальних задач. Оцінювати всі складові результатів навчання неможливо, тому необхідно здійснювати репрезентативий підхід найбільш важливих (характерні зразки навчальних задач).

3. Тести повинні містити види завдань, які найбільше підходять для визначення знань, які вимагаються від студента. Слід здійснити наступні дії: максимально охопити завданнями тесту змісту результатів навчання; старанно скласти завдання тесту, підібрати найбільш ефективні і виключити малоінформативні завдання і поєднати різні форми тестових завдань.

4. Тести повинні відповідати вимогам щодо результатів. Тестування використовується на різних стадіях навчання: для визначення рівня знань на початку навчання (настановчий тест); для оцінки знань протягом навчання (навчальний тест); для виявлення важкості навчання і її причин (діагностичний тест); для оцінки рівня знань (підсумковий тест). Тому слід розробити вимоги щодо результатів навчання відповідно до цих видів тестування.

5. Тести повинні відповідати задачам навчання. Цілі складаються з визначеної якості задач навчання.

6. За допомогою тестів перевіряється ступінь виконання задач навчання, тобто за результатами тестування слід встановити, на якому рівні розв'язані задачі навчання.

7. Тести повинні допомагати в навчанні. Тестування впливає на навчання. Перш за все тест оцінює ефективність викладання. Тестування має позитивний вплив, коли тести відповідають цілі навчання. Шляхом зворотного зв'язку можна мати уявлення про результати навчання, виявити труднощі, прогалини в знаннях, які вимагають коректування.

8. Рекомендації щодо стандарту й критеріїв тестування. Тести використовуються для розподілу тестованих за рівнем знань і для оцінки рівня підготовленості за критеріями засвоєння знань. Отже, ці підходи розрізняються за певними характеристиками (за метою використання, за задачами і об'ємом матеріалу, за способами відбору завдань і визначенням рівня знань).

9. Тестові результати повинні бути обґрунтованими і надійними. Обґрунтованість результатів пов'язана з питаннями: 1) Наскільки зміст тесту охоплює зміст матеріалу, який контролюється? 2) Наскільки вірно результат тестування оцінює знання та передбачає майбутню діяльність? 3) Як може бути оцінений результат тесту з точки зору психології та педагогіки? Надійність означає свободу від помилок вимірювання.

4. Проблеми організації тестового контролю знань

У сфері педагогічного тестування існують два підходи: нормативно-орієнтований та критеріально-орієнтований. Їх головна відмінність один від одного полягає в способі інтерпретації результатів вимірювання - тестових балів.

Для нормативно-орієнтованого підходу характерно зіставлення індивідуального результату з результатами інших студентів. Нормативно-орієнтовані тести краще всього підходять для вирішення завдань, пов'язаних з порівнянням рівня навчальних досягнень, ранжуванням і відбором, а саме: порівняння індивідуальних результатів студентів із середньогруповими; порівняння навчальних досягнень окремих студентів, проведення на цій основі ранжування студентів; порівняння між собою досягнень навчальних груп і навчальних закладів; відбір фіксованої кількості випробувачів, наприклад, при прийомі в навчальні заклади або переході на наступний ступінь (рівень) освіти.

В основі критеріально-орієнтованого підходу лежить зіставлення індивідуальних результатів тестування із загальним об'ємом знань, який повинен бути засвоєний студентом на даному етапі навчання. Критеріально-орієнтовані тести використовують для вирішення завдань, які зв'язані з оцінкою частки навчального матеріалу, засвоєного випробувачем, а саме: оцінка частки навчального матеріалу, засвоєного студентами; зіставлення зі стандартом освіти навчальних досягнень окремих студентів, навчальних груп; атестація навчальних закладів на основі зіставлення знань зі стандартом; вибір стратегії подальшого навчання; діагностика труднощів у навчанні; відбір випробувачів, які досягли необхідного рівня знань, наприклад, після закінчення навчального закладу.

На думку Н. А. Гулюкіної та С. В. Клішиної чітке усвідомлення завдань педагогічного контролю необхідно тому, що від них залежить не тільки вибір способу інтерпретації тестових балів, але і методи конструювання та особливості застосування педагогічних тестів. Можливе сполучення обох підходів в одному тесті. Такі тести найбільш інформативні, але їх розробка відрізняється підвищеною складністю.

Призначення тестового контролю - оцінка рівня засвоєння знань та сформованості вмінь студентів. Методом тестового контролю можна одержати оперативну, достовірну інформацію про готовність студентів до сприйняття нового матеріалу, про знання, отримані в процесі навчання.

Метод навчального тестування визнаний у всьому світі як надійний та об'єктивний. Його переваги в наступному: відносна простота реалізації методу; мінімальні витрати навчального часу для тестування та часу викладача для перевірки робіт (адже тестування ще називають експрес-методом); швидкість отримання результатів випробування; наявність нормативної шкали, за допомогою якої визначається ступінь та якість від хилення від стандартів; можливість перевірки якості засвоєння як теоретичного, так і практичного матеріалу; урізноманітнення самого процесу навчання; використання тестів для комп'ютеризації. Актуальність питань удосконалення педагогічних оцінок на основі тестів полягає в тому, що вони дозволяють одержувати більш тонку і об'єктивну відмінність, яка так необхідна для ефективного управління якістю навчання.

У багатьох наукових працях докладно проаналізовані і обґрунтовані в загальній кількості біля трьох десятків функцій контролю. Серед них найважливіші: контролююча, спонукаюча, дисциплінуюча, зворотного зв'язку, діагностична, коректувальна, управління навчальною діяльністю, мотиваційна, навчальна, оціночна.

Але всі вони зводяться до трьох загальних функцій: контролююча, виховна і навчальна. Крім того, контроль виконує специфічні функції. Це діагностична, мотиваційна, поопераційна, зворотного зв'язку, коректувальна, оціночна функції, які реалізуються в різних видах контролю. В. С. Аванесов визначає наступні функції тестового контролю: діагностичну, навчальну, організаційну і виховну.

Діагностична функція виникає із самої сутності тестового контролю: виявлення рівня структури підготовки отримання валідної діагностики на різних етапах навчання.

Організуюча функція проявляється в проведенні навчального процесу: в залежності від результатів контролю приймаються рішення викладачами і студентами.

Виховна функція пов'язана з підвищенням навчальної мотивації студента, формуванням відповідальності за результати своєї навчальної праці, самоорганізацію процесу навчання.

Навчальна функція реалізується при використанні завдань у тестовій формі для виявлення прогалин , диференціації знання від незнання.

Узагальнюючими критеріями сучасного тестового контролю є: науковість методу, тобто спирання на теорію педагогічних вимірювань, теоретичний аналіз можливостей, емпірична перевірка якості, обов'язкова перевірка отриманих даних статистичними методами за критеріями надійності і валідності; технологічність - можливість застосування автоматизованих методів перевірки і опрацювання результатів; ефективність, тобто перевірка знань швидше у порівнянні з традиційними методами, з меншими витратами.

Дослідження психологів показують, що екзаменаційна оцінка на традиційному усному екзамені не залежить тільки від рівня дійсних знань студентів, а й від індивідуальної толерантності до тривоги, вміння спілкуватися, пристосуватися до екзаменаційного стресу, а також і від типових помилок екзаменаторів, до яких відносяться: надмірна поблажливість або строгість; штучне заниження екзаменатором оцінки; помилки, викликані рівнем підготовки групи (в добре підготовленій групі екзаменатор схильний занижувати оцінки, через те, що прагне відтворити свою схему розподілу оцінок); помилки, які отримали назву “гало - ефект”, в яких виявляється вплив на оцінку контакту студента з екзаменатором до екзамену та емоційні установки екзаменатора стосовно студента.

Результат - оцінка екзаменатора найчастіше не співпадає з тією оцінкою, яку дає випускнику реальне життя.

Вважається, що екзаменаційне тестування є не тільки більш об'єктивним методом оцінювання, але є методом, який більше щадить студента в порівнянні з усним екзаменом. Встановлено також й те, що в умовах тестування рівень екзаменаційної тривожності у студентів нижчий, а ступінь уваги вищий і фізіологічні характеристики стану організму більш сприятливі. Крім цього, до суттєвих переваг тестового екзамену відносяться: уніфікаційні вимоги; єдині критерії і норми оцінки; економія часу викладача та студентів.

На тестовому екзамені низька імовірність формування в студентів негативних емоцій по відношенню до дисципліни: екзамен носить безособовий характер, а невдача студента не пов'язується з особистістю екзаменатора.

Застосування тестового екзамену вимагає дотримування декількох правил стосовно студентів: студенти повинні бути впевнені, що тестування - більш об'єктивна система оцінювання. З цією метою їх необхідно ознайомити з процедурою підготовки тестового екзамену (як проводиться відбір завдань та підрахунок балів, які використовуються критерії оцінювання). Крім того, студентам пропонуються методичні вказівки “Як працювати з екзаменаційним листком”; завдання в тестуванні слід розташовувати в порядку поступового зростання важкості, це сприяє зниженню емоційного напруження в процесі тестування. Чим точніше студент передбачить свій результат, тим він активніший і тим менша у нього тривога; студентам необхідно повідомити про час, відведений на тестування; слід пам'ятати, що в студентів після закінчення тестування зростає напруга через очікування оцінки. Тому підрахунок балів і виведення оцінки повинні проводитися по можливості в короткий термін, бажано, підрахування балів на ЕОМ; студент повинен знати, що після кожного екзамену тест переглядається.

Перш, ніж складати тести викладач повинен проаналізувати матеріал і виділити ті блоки, які будуть перевірятися методом тестового контролю. Саме викладач формує еталонні вимоги до теоретичних знань і практичних навичок до кожного блоку навчального матеріалу.

Еталонні вимоги формуються на основі вимог навчальних програм і входять до навчального-методичного комплексу дисципліни. Вони доводяться до відома студентів, які мають можливість ознайомитися з ними в кабінетах, читальному залі.

Еталонні вимоги викладач подає в формі рівневих тестів з урахуванням підготовки студентів. За допомогою тестів робиться спроба визначити підготовку студента до діяльності на тому чи іншому рівні.

Розробка тестів повинна відповідати наступним головним вимогам: адекватність (валідність); визначеність (загальне розуміння); простота; однозначність; надійність.

Адекватність поділяється на функціональну і змістовну. Функціональна адекватність - точна відповідність завдань еталонним вимогам знань. Наприклад, завдання другого рівня виконуються за допомогою тільки другого рівня знань і не можуть бути вирішені першим рівнем знань. Змістовно - валідним вважається такий тест, для розв'язання якого є достатнім раніш вивчений матеріал. Звідси визначаються відповідні вимоги до змісту навчального процесу.

Визначеність (загальне розуміння) зумовлює побудову тестів таким чином, щоб студент розумів, які знання, вміння й навички він повинен показати і в якому об'ємі. З цією метою викладач до початку тестування всіх студентів проводить експериментальну перевірку можливостей виконання завдань тестів з окремими студентами. При цьому викладач враховує правильнее розуміння вимог тестів, встановлює терміни виконання тестів, їх адекватність.

Простота вимагає обмежити завдання тестів постановками простих однозначних питань, задач, проблем даного рівня. Якщо питання тесту містить в собі декілька задач (проблем), студент за рахунок неуважності може не відповісти повністю, що може стати причиною невірної оцінки знань. Питання, завдання, проблеми тесту краще формулювати з урахуванням вимог простоти.

Однозначність передбачає розробку викладачем еталону послідовності та об'єму виконання тесту. Матеріал тесту для кожного рівня вважається засвоєним, якщо студент розв'язав 70% завдання. Такий підхід зумовлений тим, що за даними психологів, рівень 70% є тією крайньою межею, за якою сповільнюється, а то й зовсім зупиняється процес формування навчальної діяльності. Не маючи основи знань, студент не може успішно працювати і просуватися у своєму розвитку.

Надійність вимагає перевірки забезпечення послідовних результатів тестування методами статистичного аналізу. При складанні тестів різного рівня необхідно розрахувати термін для їхнього виконання, виходячи зі складності тестів. Слід врахувати, що для виконання блоку, який складається з 60 тестів першого рівня, вимагається біля однієї години роботи - приблизно одне питання тесту за одну хвилину. Вважається доцільним термін виконання тесту студентами збільшити в 4-5 разів від того терміну, який витрачає викладач при розв'язанні тесту.

Такий підхід передбачає об'єктивне оцінювання знань студентів і врахування різноманітних аспектів навчальної діяльності: уміння впізнавати і розуміти матеріал, класифікувати явища й процеси, визначати послідовність логічних операцій, систематизувати і синтезувати ситуації і процеси.

Висновки

Вивчення та аналіз системи контролю знань за кордоном дає підстави стверджувати що тестовий контроль є основною формою перевірки знань. Розробку тестів, як правило, доручають досвідченим викладачам та методистам, які мають спеціальні знання з теорії та методики тестового контролю, які б забезпечували професійний підхід до розробки тестів.

Тест безпосередньо вимірює рівень володіння конкретними вміннями та опосередковано рівень володіння відповідними знаннями, що загалом визначає рівень володіння учнем компетенцією в тому чи іншому виді навчальної діяльності.

На мою думку, призначення тестового контролю - оцінка рівня засвоєння знань та сформованості вмінь учнів. Методом тестового контролю можна одержати оперативну, достовірну інформацію про готовність учнів до сприйняття нового матеріалу, про знання, отримані в процесі навчання.

Метод навчального тестування визнаний у всьому світі як надійний та об'єктивний. Його переваги в наступному: відносна простота реалізації методу; мінімальні витрати навчального часу для тестування та часу викладача для перевірки робіт (адже тестування ще називають експрес-методом); швидкість отримання результатів випробування; наявність нормативної шкали, за допомогою якої визначається ступінь та якість від хилення від стандартів; можливість перевірки якості засвоєння як теоретичного, так і практичного матеріалу; урізноманітнення самого процесу навчання; використання тестів для комп'ютеризації.

Тестова система оцінювання знань відповідає таким вимогам: відображає глибину засвоєння навчального матеріалу; забезпечує об'єктивність та індивідуальний підхід в оцінюванні рівня сформованості знань і якості навчання кожного учня як особистості; стимулює учнів до активної самостійної роботи в оволодінні значущими знаннями. Вважається, що екзаменаційне тестування є не тільки більш об'єктивним методом оцінювання, але є методом, який більше щадить студента в порівнянні з усним екзаменом. Тому що на тестовому екзамені низька імовірність формування в студентів негативних емоцій по відношенню до дисципліни: екзамен носить безособовий характер, але, на маю думку, це, також, є великим недоліком тестового контролю. Тому що, під час спілкування з преподователем він може більш чітко побачіти як студент чи учень усвідомив матеріал, також, під час спілкування преподователь може проводити виховну роботу зі студентами.

тест контроль учбовий процес школяр

Список літератури

1.Аванесов В. С. Научные проблемы тестового контроля знаний. - М.: Исслед. центр, 1994. - 48 с.

2.Гапонова В. М., Рабійчук Л. С. Принципи та функції педагогічного тестового контролю // Збірник наукових праць №20. Частина II. - Хмельницький: Видавництво академії ПВУ, 2002. - С. 91-96.

3.Гулюкина Н. А., Клишина С. В. Педагогический тест: этапы и особенности конструирования и использования. Пособие для преподавателей. - Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2001. - 132 с.

4.Дуглас У. Тестирование умений и навыков: основные принципы // Директор школы - 1994. - № 6. - С. 14-22.

5.Майоров А. И. Тесты школьных достижений: конструирование, проведение, использование. - СПб: Образование и культура, 1997. -- 304 с.

6.Рабійчук Л. С. Тестування як засіб контролю та діагностики //Збірник наукових праць №18. Частина II. - Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2001. - С. 210-216.

7.Рабійчук Л. С. Лінгводидактичні тести як засіб контролю // Збірник наукових праць №21. Частина II. - Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002. - С. 307-310.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія виникнення та використання тестового контролю у навчальному процесі, вимоги щодо його реалізації. Розробка сценарію уроку з застосуванням тестового контролю. Принципи професійного навчання, що реалізуються при використанні тестового контролю.

    курсовая работа [47,5 K], добавлен 11.08.2014

  • Основні поняття контролю знань та навчальних досягнень учнів, його сутність, види та функції. Методи, форми організації і педагогічні вимоги до контролю та оцінювання знань учнів. Ефективність тестового контролю як сучасної форми контролю знань учнів.

    курсовая работа [53,4 K], добавлен 23.12.2015

  • Дидактичні принципи контролю знань, умінь та навичок студентів, його види і форми. Функції контролю, педагогічні вимоги до нього. Система тестового контролю студентів. Розробка тестових завдань з дисципліни "Основи сільськогосподарської екології".

    курсовая работа [80,9 K], добавлен 17.01.2014

  • Загальні вимоги до тестів, їх властивості та структуризація. Принципи відбору змісту тестового матеріалу. Методика та принципи складання тестів. Використання автоматизованого контролю знань на уроках англійської мови. Суттєвість оцінки складності тестів.

    курсовая работа [114,3 K], добавлен 13.04.2012

  • Елементи контролю знань учнів. Методи внутрішньошкільного контролю. Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології. Державна підсумкова атестація школярів із біології. Автоматизована система оперативного контролю знань учнів.

    курсовая работа [38,3 K], добавлен 24.10.2010

  • Поняття педагогічної тестології, її сутність і особливості, предмет і методи вивчення. Головна мета та методика використання тестів у навчальному процесі. Класифікація тестів, їх різновиди, відмінні риси. Основні принципи добору змісті тестових завдань.

    курсовая работа [34,9 K], добавлен 07.04.2009

  • Риси, дидактичні можливості стандартизованого контролю знань, психолого-педагогічна реалізація. Форми і методи реалізації стандартизованого контролю знань, умінь і навичок з математики в початкових класах. Функції контролю знань, умінь і навичок учнів.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 14.01.2011

  • Тест як один із засобів контролю вивчення іноземної мови. Проблеми тестового контролю у процесі навчання. Розробка завдань для контролю аудіювання в 3-му класі та тематичної атестації по темі «Школа» в 5-му класі. Особливості методики складання тестів.

    курсовая работа [73,7 K], добавлен 02.04.2009

  • Контроль знань як один з основних елементів оцінки якості освіти. Особливості контролю успішності в навчально-виховній діяльності, його види, форми, функції та завдання. Умови ефективного використання тестового контролю при вивченні іноземної мови.

    курсовая работа [78,5 K], добавлен 17.04.2016

  • Вимоги до комплекту тестових завдань. Види тестів, вимоги щодо їх проведення, рекомендації з результатів тестування. Прийоми тестового контролю знань та вмінь учнів. Педагогічний тест. Вимоги до комплекту тестових завдань. Приклади завданнь для тестів.

    доклад [14,4 K], добавлен 20.09.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.