Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Проблема використання фразеологізмів вирішується у процесі використання системи вправ. Запропонована система комплексних вправ виконує такі функції: комунікативну (підготовка до мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування); мотиваційну (формування інтересу до засвоєння фразеологізмів; спонукання до використання їх у мовленні; пізнавальну (засвоєння нових знань з культури спілкування); актуалізаційну (актуалізація опорних знань і умінь з культури спілкування); операціональну (дидактичні ігри з використанням фразеологізмів); формувальну (формування умінь вживати у мовленні фразеологізми); розвивальну (забезпечення розвитку здібностей мовленнєвої особистості); організаційну (включення у різні ситуації спілкування); виховну (виховання особистості, здатної до комунікації); корекційну (сприяння попередженню і усуненню помилок); контрольну (перевірка засвоєння вмінь засобами фразеології оцінити ситуацію спілкування).

Під час добору фразеологізмів для засвоєння молодшими школярами доцільно керуватися такими критеріями: доступність фразеологізмів для дітей; значення фразеологізмів в етичному вихованні та для розвитку світогляду; вживання фразеологізмів у різних життєвих ситуаціях; врахування сфери їх уживання; відповідність фонетичних, лексичних, синтаксичних особливостей фразеологізмів граматичному матеріалу, який вивчається у початковій школі. Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту.

Результативність роботи з фразеологізмами залежить від раціонального використання активних форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова), ефективних методів навчання мови за способом взаємодії вчителя і учнів (слово вчителя, бесіда, спостереження над мовою, робота з довідковою літературою, вправи), прийомів роботи з фразеологічним матеріалом з урахуванням дій, обов'язкових для формування мовленнєвих здібностей (прослуховування, читання, вимова, запам'ятовування, читання, написання фразеологізмів; співвідношення стійкого словосполучення з реальністю; відшукування в мові відповідних фразеологізмів для використання їх в усному і писемному мовленні).

Фразеологічні вправи, які спрямовані на усвідомлення основних правил культури спілкування, активізують і збагачують фразеологічний запас учнів, виховують у них увагу до стійкого сполучення слів, його значення, розвивають мислення, формують мовленнєві вміння й навички, сприяють розвиткові логічного і художнього мислення молодших школярів. Зміст вправ має виховний характер і залежить від специфіки виучуваних правил з культури спілкування. Засвоєння фразеологічних понять учнями початкових класів відбувається в основному під час виконання вправ розпізнавального (аналітичного) характеру, розрахованих на спостереження за вживанням і значенням окремих фразеологізмів у готових реченнях і текстах; перетворювальних (трансформаційних) вправ, пов'язаних з переробкою фразеологічного матеріалу; конструктивних (творчих) вправ.

Ефективність і доцільність методики фразеологічної роботи підтверджується результатами формувального експерименту, які свідчать про те, що учні експериментального класу, порівняно з учнями контрольного, за відведений програмою час оволоділи більшим обсягом знань про фразеологізми - формули вербальної комунікації, оцінки невербального спілкування, опанували уміння вживати фразеологізми у власному мовленні. Отже, експериментальне навчання фразеології за розробленою методикою, як показали його результати, забезпечило системне і свідоме формування необхідних знань, умінь і навичок з фразеології.

Система роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією ураховує лінгвістичні та психологометодичні засади, на які спираються принципи, форми і методи навчання фразеології української мови. Як засвідчив експеримент, використання вправ на опрацювання фразеологізмів на заняттях з української мови сприяє забезпеченню усного і писемного мовлення учнів, відповідає їхнім віковим і розумовим здібностям.

Проведене дослідження не претендує на всебічний розгляд проблеми формування культури спілкування молодших школярів засобами фразеології. До подальших напрямів дослідження проблеми вважаємо за доцільне віднести дослідження методичної готовності вчителів початкових класів до активного використання фразеологізмів у мовленнєвому розвитку молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авскентеєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. - Харків, 1983. - 264 с.

2. Алефіренко М.Ф. Лігвокреативні процеси формування фразеологічної семантики // Мовознавство. - 1988. - №5.

3. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Харків, 1987. - 198 с.

4. Антонюк Р.Д. Збагачення мовлення учнів 5-7 класів українського фразеологією // Педагогічні обрії. - 1998. - №3. - С.37-44.

5. Бабкин Л.Фразеология и лексикография. - М.: Наука, 1964. - С. 10-37.

6. Багмут А.Й. Семантика й інтонація в українській мові. - К.: Основи, 1991. - 78 с.

7. Бакум З. Елементи фоностилістики на уроках словесності // Українська мова і література в школі. - 2006. - № 2. - С. 2-4.

8. Бакум З. Фонетико-стилістичні вправи як засіб підвищення мовної культури учнів // Українська мова і література в школі. - 2007. - № 1. - С. 2-4.

9. Балли Ш. Французская стилистика. - М.: Наука, 1961. - 178 с.

10. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості // Початкова школа. - 1998.- № 10.- С. 45-48.

11. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. - 2005. - Вип.1. - С. 95-98.

12. Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови // Початкова школа. -- 1997. - № 7. - С. 48-51.

13. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. - К.: Наукова думка, 1989. - 154 с.

14. Блохина Г.В. Работа с синонимами в начальных классах // Начальная школа. - 1997. - №12. - С. 36-41.

15. Бобчук О. Усний переказ як засіб розвитку зв'язного мовлення // Початкова школа. - 2002. - № 2. - С.23-27.

16. Булаховський Л.А. Курс русского литературного языка. - Т.1. - М.: Высшая школа, 1989. - 214 с.

17. Буряк П.А. Робота над фразеологізмами //Початкова школа. - 2000. - № 4. - С.11-14.

18. Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1992. - №2. - С. 14-19.

19. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Початкова школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.

20. Василенко В. Лінгвістичні казки на уроках української мови // Українська мова і література в школі. - 2005. - № 7. - С. 35-39.

21. Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. -- 1997. - № 2. - С.2-5.

22. Ващенко В.С. Фразеологізація компаративних зворотів // Мовознавство. - 1975. - № 4. - С. 14-16.

23. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. - М., 1969. - 322 с.

24. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины. - Л., 1946. - 118 с.

25. Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Підручник. - К.: Вища школа, 1989.

26. Герасимчук В. Власні імена в українських фразеологізмах // Дивослово. - 2005. - №4. - С. 43-47.

27. Городівський В.Н. Дидактичний матеріал з української мови для 3 класу. - К., 1976. - 96 с.

28. Гребницький Г. Формування в учнів мовленнєвих умінь засобами фразеології // Українська мова і література в школі. - 2001. - №5. - С. 5-8.

29. Гунява, Г. Розвиток усного мовлення на уроках читання // Початкова школа. - 2002. - № 4. - С. 16-17.

30. Демський М. Українські фраземи і особливості їх творення. - Львів, 1994. - 62 с.

31. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - №44-46. - 1993. - 16с.

32. Довга П.Л. Чому так говоримо // Дванадцять місяців: Настільна книга-календар / Упоряд. Т. Качалова. - К.: Веселка, 2001. - 212 с.

33. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення: Навчальний посібник. - Х.: ОВС, 2002. - 143 с.

34. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.

35. Жовницкая О. Фонетико-фонематическое восприятие у младших школьников // Начальная школа. - 2001. - № 11. - С. 41-46.

36. Забуранна О. Антропоцентризм у сфері фразеологічного значення // Мовознавство. - 2003. - №1. - С. 55-59.

37. Ивашко Л.А.Очерки русской диалектной фразеологии. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. - 111с.

38. Ивченко А.А. Вилами по воде писано // Русская речь. - 1987. - №3. - С. 143-145.

39. Ивченко А.А. Заткнуть за пояс // Русская речь. - 1986. - № 5. - С.134-136.

40. Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Начальная школа. - 1997. - №6. - С. 72-77.

41. Караман С. Методика розвитку зв'язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №2. - С. 47-50.

42. Колосова В. В. Нестандартні форми роботи з учнями на уроках мови і літератури // Вивчаємо Українську мову та літературу. - 2007. - № 26. - С. 37-39.

43. Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - №2. - С. 14-16.

44. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2003. - №11. - С. 27-35.

45. Літературознавчий словник-довідник / Ред. Р.Т. Гром'як, Ю.І.Ковалів, В.І. Теремко. - К.: Академія, 1997. - 752 с.

46. Лунь Т.П. Увиразнення мовлення молодших школярів міфологемами // Початкова школа. - 2003. - № 3. - С.44-46.

47. Мельник Л. Розвиток мовлення. Усна розгорнута відповідь на лінгвістичну тему узагальнювального характеру: складнопідрядне речення // Дивослово. - 2003. - № 12. - С.37-38.

48. Михайловская Г. Смысл высказывания - ключ к его интонационному оформлению : система упражнений для работы над выразительностью речи // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2003. - № 1. - С. 63-64.

49. Мовчун А., Соловець Л. У світі етимології: Навч.-довідн. посібник з етимології для учнів почат. класів / За ред. проф. О.О. Тараненка - К.: Кімо, 1998. - 191 с.

50. Мовчун, Л. Учимося милозвучної мови // Початкова школа. - 1999. - №3. - С. 23-25.

51. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). - Тернопіль: стон, 2002. - 352 с.

52. Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. - Тернопіль: Астон, 2003. -132 с.

53. Орищенко М.О. Синтаксична функція фразеологізмів сучасної української мови // Славістичні записки. - 1999. - №1-2. - С.32-36.

54. Паратка О.Т. Про роботу над фразеологією в 5-7 класах // Українська мова і література в школі. - 1998. - №1. - С.23-26.

55. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. - 1997. - №7. - С. 44-48.

56. Приступа Г.Н. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1996. - №5. - С. 9-15.

57. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

58. Романова Р.О. Роль фразеологізмів у збагаченні лексичного запасу школярів // Початкова школа. - 1999. - № 11. - С.9-12.

59. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - 1997. - 255 с.

60. Сатир О.М. Складання усної розповіді про краплинку // Розкажіть онуку. - 2005. - № 5-6. - С. 66-71.

61. Сербенська О. Культура усного мовлення: практикум: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 214 с.

62. Словник символів / Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Кожуховська Л.П. та ін. - К.: Народознавство, 1997. - 155с.

63. Совак Р.О. Етнокультурознавчий аспект змісту фразеологічних одиниць української мови // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №11. - С.42-48.

64. Соловець Л. Фразеологізми як засіб формування культури спілкування школярів // Початкова школа. - 2006. - №6. - С. 19-22.

65. Соловець Л.О. Збагачення мовлення учнів фразеологізмами // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - №4. - С.44-49.

66. Соловець Л.О. Робота вчителя початкових класів над фразеологізмами як засіб увиразнення мовлення молодших школярів // Професійна підготовка вчителя початкових класів у контексті гуманізації та гуманітаризації вищої освіти: досвід в умовах коледжу: Зб. наук. праць. - Х.: Каравела, 1999. - С. 41-45.

67. Соловець Л.О. Робота над фразеологізмами ввічливості // Початкова школа. - 2000. - № 3. - С.7-9.

68. Соловець Л.О. Робота над фразеологізмами як важливий засіб увиразнення мовлення в структурі мовної підготовки вчителя початкових класів (тези доповіді) // Матер. наук.-практ. конф. “Психолого-педагогічні проблеми підготовки кадрів у системі ступеневої освіти”. - К., 1999. - С. 272-278.

69. Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури //Початкова школа. - 2001. - № 3. - С.38-40.

70. Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури (продовження) //Початкова школа. - 2001. - № 4. - С.26-28.

71. Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури (продовження) // Початкова школа. - 2001. - № 5. - С.12-15.

72. Соломатіна Т.Ю. Характер і принципи відбору фразеологічного словника-мінімуму для учнів 5-7 класів загальноосвітніх шкіл // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №10. - С.51-55.

73. Стельмахович М. Розвиток усного мовлення на уроках української мови в 4-8 класах: Метод. посібник. - К.: Рад. школа, 1976. - 188 с.

74. Стельмахович, М.Г.Система роботи з розвитку зв'язного мовлення в 4-8 класах. - К. : Рад. школа, 1981. - 137 с.

75. Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. - 2-е видання, перероблене. - К.: Либідь, 2001. - 468 с.

76. Томик Р.Ч. Урок з фразеології (на матеріалі поеми "Енеїда" І.П.Котляревського) // Дивослово. - 1999. - №4. - С.30-34.

77. Туранова П.Т. Збагачення мовлення учнів молодших класів українською фразеологією // Розвиток творчих здібностей дітей засобами мовлення. Випуск 11. - К.-Запоріжжя, 1998. - С.47-56.

78. Турик Б.Д. Фразеологічні одиниці як засіб увиразнення стилістично-експресивної функції художнього слова у перекладах Івана Франка // Славістичні записки. - 1997. - №1-2. - С. 55-58.

79. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. - Київ: Наукова думка, 1995. - 112 с.

80. Хорошковська О. Мовне забезпечення комунікативної діяльності учнів у процесі формування усного українського мовлення // Початкова школа. - 2006. - №12. - С. 38-43.

81. Цінько С. Навчання слухання (аудіювання) як виду мовленнєвої діяльності на уроках рідної мови // Українська мова і література в школі. - 2003. - № 1. - С. 15-17.

82. Шамова Р.Л. Робота над фразеологізмами ввічливості // Початкова школа. - 1999. - № 12. - С.15-18.

83. Шелехова Г. Формування в школярів умінь сприймати усне і писемне мовлення // Українська мова і література в школі. - 2003. - № 4. - С. 7-11.

84. Шкльода В. Розігрування казок для розвитку дитячого мовлення // Дошкільне виховання. - 2007. - №2. - С. 21-22.

85. Шкльода В., Лунько Н. Вживання фразеологізмів в усному і писемному мовленні школярів // Початкова школа. - 2006. - №2. - С. 13-14.

ДОДАТКИ

Додаток А

Значення часто вживаних фразеологізмів

Бебехами годувати -- бити кого-небудь.

Втерти носа -- показати або довести свою перевагу над ким-небудь.

Не бий лежачого -- 1. який не потребує великої затрати праці, великого напруження; 2. безвідповідальний, нероба.

Байдики бити (байди, гандри) -- бути без діла, весело проводити час; розважатися.

Битися як риба об лід -- жити в тяжких матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. п.

Бог (Господь) приніс -- хто-небудь з'являється, приходить.

Брати в руки (кого-небудь) -- підкоряти своїй волі, примушувати.

Брати на кпини (глум) -- насміхатися, глузувати з кого-небудь.

Бути (стати) у пригоді -- 1. допомагати кому-небудь; 2. виявитися потрібним, необхідним.

Валитися від вітру -- бути знесиленим, виснаженим.

Аж виляски пішли -- дуже сильно, з лунким звуком.

Витрішки продавати -- вештатися без діла, бездумно роздивлятися що-небудь.

Потупити очі в землю -- дивитися вниз від сорому, ніяковості. Хоч відбавляй -- багато.

Відлягло від серця -- відчути полегшення, спокій.

Володіти собою -- триматися врівноважено, спокійно.

Ганяти вітер по вулицях -- проводити час у розвагах, нічим не займатись.

Світла голова -- розумна людина.

Гризти граніт науки -- наполегливо оволодівати знаннями.

Дивитися косо (на кого-небудь) -- виявляти підозрілість.

Доскочити лиха -- потрапити в скрутне становище.

З відкритою душею -- щиро, радісно.

На всі заставки -- скільки є сили.

Зміряти очима -- пильно, уважно оглянути кого-небудь. Кипіти в руках -- вправно, швидко виконувати, здійснювати.

Не клади пальці в рот -- бути обережним з кимось.

З перших кроків -- спочатку.

Без ладу і складу -- погано, безладно.

Мати рацію -- бути правим.

Надути губи -- сердитись, ображатись.

Ні пава ні ґава; ні до села ні до міста; ні те ні се -- той, хто у своїх поглядах відійшов від одних і не пристав до інших.

Ще б пак -- вживання для підтвердження чого-небудь.

Пахне смаленим -- загрожує кому-небудь або передбачається небезпека.

Підбивати клинці -- залицятися.

Аж зорі побачити -- у великій кількості, дуже.

Покласти руку на серце -- щиро, відверто.

Порости мохом -- давно минути, забутися.

Їсти не просить -- що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот.

В кишені пусто -- хто-небудь не має грошей.

Радувати око -- приємно вражати, вабити кого-небудь поглядом.

Нечиста рука -- безчесна, непорядна людина.

Зірок з неба не хапати -- хто-небудь не відзначається неабиякими здібностями.

Убитий горем -- засмучений, пригнічений, сильно засмучений.

Совість прокинулася -- хто-небудь хоче стати чесним, справедливим.

Слово за слово -- поступово, мало-помалу говорячи.

Слово в слово -- точно, без будь-яких змін.

Слово не розходиться з ділом -- виконувати обіцяне.

Позичати у Сірка очі -- втратити почуття сорому.

Додаток Б

Походження деяких фразеологізмів

Альфа і омега

В одному з біблійних текстів Господь говорить: «Я є альфа і омега, початок і кінець». Альфа -- перша, а омега -- остання букви грецького алфавіту. Тому цей вислів і означає початок і кінець; сутність, основу, найголовніше.

Ахіллесова п'ята

Легенди розповідають, що морська богиня Фетіда, бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих стріл, скупала його у водах священної річки Стікс. Та, купаючи сина, вона тримала його за п'ятку, якої не торкнулася вода. Отже, п'ятка залишилася незахищеною.

В одному з боїв стріла, спрямована рукою Аполлона, вразила в п'яту Ахіллеса. Від цього він і загинув.

З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людини називають ахіллесовою п'ятою.

Бабине літо

В останні ясні і теплі дні осені, які бувають на Україні у кінці вересня -- на початку жовтня, на полях та в лісах літає багато павутиння, що його сплітають різні павуки. Цей період називають «бабине літо». Чому? Бо воно й справді схоже на літо, тільки коротке.

Наші предки створили багато казок про Бабу-ягу. Вони вважали, що цієї чудової пори осені у повітрі літає Баба-яга у ступі й розкидає павутиння.

Від казкової баби й походить перша частина фразеологізму «бабине», а друга -- «літо» -- означає літаюче павутиння.

Барон Мюнхаузен

Анекдотичні оповідання про надзвичайні пригоди і мандри німецького барона фон Мюнхаузена були відомі дуже давно. Особливо популярним стало ім'я Мюнхаузена після того, як у 1785 році з'явилася книга німецького письменника Еріха Распе «Пригоди барона Мюнхаузена».

Відтоді баронами Мюнхаузенами стали називати занадто хвалькуватих людей, що постійно фантазують і прибріхують, втрачаючи при цьому почуття міри.

Берегти як зіницю ока

Це всім відоме порівняння неодноразово трапляється у Біблії, наприклад, у книзі притч Соломона: «Збережи заповіді мої -- і будеш живий, і вчення моє -- як зіницю очей твоїх».

Його значення -- пильно зберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь.

Березова каша

Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Коли закінчувався якийсь період навчання, то це було значною подією у житті учня і його батьків. Саме тому цю подію урочисто відмічали: варили великий горщик смачної каші і відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Звичай цей протягом історії зазнав чималих змін, породивши у сучасній мові слово «однокашник», що означає «товариш по навчанню».

Не всім під силу буває та чи інша справа, не кожній дитині вистачає сили волі, охоти, щоб успішно вчитись, тому не тільки корисні властивості каші були потрібні, а інколи застосовували метод «фізичного виховання». Дітей карали за якусь провину березовими різками. Звідси й пішов жартівливий вислів дати «березової каші».

Біла ворона

Цей фразеологізм налічує майже дві тисячі років. Увійшов він у всі мови світу. А вперше використав його римський поет Ювенал: «Доля наділяє царство рабам, полоненим... тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон».

Уживається цей вираз для характеристики людини, яка вирізняється серед інших своєю поведінкою, зовнішнім виглядом.

Блудний син

У Євангелії розповідається про блудного сина. Він розтратив на чужині все, що мав, бо жив, не задумуючись ні про що. Бідний, хворий, повернувся він додому. Але батько зустрів сина з радістю, одягнув, нагодував.

Вираз «блудний син» вживається на позначення людини, що розкаялася у своїх гріхах.

Видно пана по халявах

Раніше в Україні належність людей до майнових станів розрізнялась за кольором чобіт. Червоні чоботи носили багаті люди. Жовті -- люди середнього достатку. А найбідніші мали чорні чоботи, а то й зовсім були безчобітними.

Ті, хто хотіли відрізнитися від зовсім бідних, носили чоботи двох кольорів. Нижня частина була чорна, а халяви жовті або червоні. Коли чоботи зношувались, пришивали нову нижню частину чобіт (її називали пришва). Комбіновані чоботи були дешевшими від нових, жовтих чи червоних. Цих панів справді було видно по халявах.

Сьогодні вислів «видно пана по халявах» вживається, коли мова йде про того, хто виказує своє чванство, хвалькуватість.

Зустрічати хлібом-сіллю

Хліб і сіль у наших предків були знаком чистоти і благородства намірів. І не дивно, що їх здавна сприймали як єдине ціле. Хлібосольними господарями називали людей, які вміли приймати гостей.

З часів Київської Русі дожив урочистий ритуал зустрічати хлібом-сіллю шанованих людей. Звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю -- символ доброзичливості нашого народу.