Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна"

Проблемою виникнення пізнавального інтересу в учнів здавна займалися видатні педагоги і психологи, які досліджують певні невідкладні питання, висувають свої теорії, обґрунтовують дослідження. Серед них такі педагоги як Н.М. Бібік, Б.Г. Друзь, О.Я. Савченко, Г.І. Щукіна та інші. Всі автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Основні етапи процесу формування пізнавального інтересу виявили дослідження психологів Л.І. Божович, О.В. Скрипченко, Г.І. Щукіної та інших.

Дану проблему вивчають також вчителі-практики А. Охріменко, А. Огійчук, І. Осадченко, Г. Яцевська та інші. Вони організовують навчальний процес таким чином, щоб збуджувати інтерес до навчання, допомогти учням свідомо, творчо, радісно оволодіти знаннями, виявити свій розум, реалізувати знання, творчу силу.

Аналіз цих досліджень свідчить про необхідність перегляду, уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори успішності учнів початкової школи.

Разом з тим, у психолого-педагогічній та методичній літературі ще недостатньо уваги приділено питанню формування пізнавальних інтересів в учнів під час вивчення курсу „Я і Україна”.

Останнім часом зацікавленість проблемою формування пізнавального інтересу на уроках „Я і Україна” в учнів 4 класів значно зросла, тому що оволодіння учнями певними знаннями, уміннями, їх розвиток не можливі без зацікавленості учнів тим чи іншим видом пізнавальної діяльності.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми визначили дидактичні умови, за яких процес формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках природознавства буде ефективним. До них належать:

· розуміння дитиною змісту і значення виучуваного;

· наявність нового як у змісті виучуваного, так і в самому підході до його розгляду;

· емоційна привабливість навчання;

· використання системи пізнавальних завдань;

· застосування завдань з логічним навантаженням ;

· доцільне використання форм організації пошукової діяльності ;

· використання проблемно-пошукових ситуацій;

· правильне застосування самостійної роботи;

· використання довідкового матеріалу, «цікавинок», кросвордів, ребусів, загадок на уроках ;

· проведення екскурсій.

Для перевірки ефективності процесу формування та розвитку пізнавальних інтересів в учнів 4 класу на основі визначених умов була розроблена програма експериментального навчання, яка передбачала цілеспрямовану роботу над формуванням пізнавальних інтересів четвертокласників на уроках „Я і Україна”.

Обґрунтованість теоретичних положень дослідження та ефективність використання на різних етапах уроку дидактичних ігор, інтерактивних технологій, пізнавальних та нестандартних завдань, перевірено експериментально. В процесі обробки результатів формувального експерименту було виявлено, що наприкінці навчального року в учнів експериментального класу пізнавальні інтереси сформовані на вищому рівні, порівняно з учнями контрольного класу. Зокрема, 20,8 % учнів експериментального класу досягли високого рівня сформованості пізнавальних інтересів (рівня спрямованості), тоді як у контрольному класі цей показник становить 8,0 %. Учнів, у яких пізнавальні інтереси сформовані на низькому рівні -- рівні зацікавленості, -- в експериментальному класі 12,5 %, а в контрольному -- 20,0 %. Крім того, в 4,0 % учнів контрольного класу виявлено відсутність пізнавальних інтересів.

Таким чином, дані, отримані наприкінці навчального року в результаті проведення експериментального навчання, підтвердили, що саме проведення різноманітних видів дидактичних ігор, використання пізнавальних і нестандартних завдань, інтерактивних технологій на уроках сприяло розвитку в учнів експериментального класу пізнавальних інтересів. Учні експериментального класу із задоволенням відвідували уроки „Я і Україна”, насичені різними цікавими видами роботи, з нетерпінням чекали дня, коли буде проводитися урок.

Така методична робота сприяє також всебічному розвитку учнів початкової школи. Вона дозволяє залучати учнів до активного оперування програмовим матеріалом, що сприяє його міцному й осмисленому запам'ятовуванню.

Список використаної літератури

1. Осипова М.П., Медведская В.Н., Качановская Н.Ш. Активизация познавательной деятельности младших школьников. -- М.: Народная асвета, 1987. -- 111 с.

2. Амонашвили Ш.О. В школу с шести лет. -- М.: Советская школа, 1976. -- 266 с.

3. Артемова Т., Ковалева А. Проблемы обучения детей шестилетнего возраста // Народное образование. -- 1998. -- № 9-10. -- С. 5-8.

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. -- К.: Веселка, 1998. -- 334 с.

5. Байбара Т.М, Бібік Н.М. Я і Україна. Природознавство.: Підручник для 4 класу.-К.:Форум,2004. -- …с.

6. Баршай Л.С. Індивідуалізація пізнавальної самостійності молодших школярів//Початкова школа. - 1993. - №7.-С.30-32.

7. Беляева Н.А. Активизация интереса к учению как одно из средств повышения успеваемости. -- М.: Учпедгиз, 1955. -- 24 с.

8. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. -- К.: Віпом, 1987. -- 97 с.

9. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. -- Київ: Ірпінь.: ВПФ “Перун”, 2000. -- 400 с.

10. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. -- М.: Просвещение, 1986. -- 463 с.

11. Бровкина Е.Т., Козлова Т.А., Герасимова В.А. Ознакомление с окружающим миром. Природоведение: Методика преподавания в младшей школе. -- М.: Академия, 2000. -- 224 с.

12. Валущенко О.Організація підсумкового повторення // Початкова школа. -- 2007. -- № 5. -- С. 13-16.

13. Варакута О.М. Система пізнавальних завдань для формування природничих понять // Початкова школа. -- 2002. -- № 2. -- С. 10-14.

14. Варакута О.М. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа. -- 1999. -- № 8. -- С. 53-36.

15. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч.: В 6 т. -- М., 1982. -- Т. 2. -- 228 с.

16. Выготский Л.С. Проблема обучения и развития в школьном возрасте // Хрестоматия по психологии. -- М.: Просвещение, 1987. -- 381 с.

17. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. -- К.: Радянська школа, 1976. -- 272 с.

18. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. -- К.: Просвіта, 2001. -- 416 с.

19. Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості // Початкова школа. -- 2004. -- № 12. -- С. 54-55.

20. Волошина В., Лохвицька Л. До школи зі стійкими пізнавальними інтересами // Початкова школа. -- 2003. -- № 4. -- С. 15-17.

21. Воронова Н. Мотивація як фактор успіху навчальної діяльності молодших школярів // Початкова школа. -- 2007. -- № 3. -- С. 23-26.

22. Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. -- М.: Педагогическое общество России, 2002. -- 128 с.

23. Головань Г.С. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання // Рідна школа. -- 2004. -- № 6. -- С. 15-17.

24. Горощенко В.Т., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1984. -- 159 с.

25. Гришай Т.І. Організація позакласної роботи і дозвілля молодших школярів // Початкова школа. -- 1976. -- № 1. -- С. 30-32.

26. Дорохова В.Ю. Побуждение младших школьников к активному учению // Советская педагогика. -- 1973. -- № 3. -- С. 36-38.

27. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. -- К.: Радянська школа,1978. -- 49 с.

28. Друзь З.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителя. -- К.: Радянська школа, 1990. -- 43 с.

29. Дюдіна О., Дюдін М. Пізнавальна діяльність молодших школярів // Початкова школа. -- 2006. -- № 6. -- С. 11-16.

30. Жаркова І.І. Технологія формування у молодших школярів природничих знань дієво практичного характеру: Методичні рекомендації. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. -- 64 с.

31. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Природознавство: Зошит для 4 класу. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. -- 48 с.

32. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. -- 1999. -- № 3. -- С. 37-39.

33. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. -- К.: Радянська школа, 1973. -- 152 с.

34. Занков Л.В. Дидактика и жизнь. -- М.: Просвещение, 1999. -- 123 с.

35. Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства // Початкова школа. -- 2006. -- № 1. -- С. 26-28.

36. Зінченко Н. Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів // Початкова школа. -- 1999. -- № 10. -- С. 5-7.

37. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (Начальные классы). -- М.: Просвещение, 1978. -- 224 с.

38. Кирьянен Е.Н. Занимательные упражнения на уроках природоведения // Начальная школа. -- 2003. -- № 4. -- С. 16-17.

39. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. -- К.: Вища школа, 1975. -- 176 с.

40. Коломинский Е.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. -- М.: Просвещение, 1988. -- 76 с.

41. Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини в школі і розвитку розумових процесів // Початкова школа. -- 1999. -- № 11. -- С. 10-13.

42. Корнєв В.П. Проблемна побудова змісту уроків і формування пізнавальних інтересів // Радянська школа. -- 1975. -- № 3. -- С. 30-34.

43. Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог. -- 2004. -- № 22. -- С. 94-100.

44. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. -- К.: Радянська школа, 1989. -- 452 с.

45. Крайг Г. Психология развития. -- СПб.: Питер, 2002. -- 992 с.

46. Красовська Г.Т. Прийоми формування пізнавального інтересу на уроках // Початкова школа. -- 1989. -- № 10. -- С. 11-15.

47. Крюковська Л.М. Гурткова робота і розвиток пізнавальних інтересів школярів // Радянська школа. -- 1975. -- № 7. -- С. 22-26.

48. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. -- М.: Изд-во МГУ, 1981. -- 584 с.

49.Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. -- М., 1994. -- 46 с.

50. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: Навчальний посібник для педагогічних інститутів. -- Харків: Основа, 1990. -- 87 с.

51. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Навчальний посібник. -- Харків: «ОВС»,2002. -- 258 с.

52. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителей. -- М.: Просвещение, 1977. -- 224 с.

53. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. -- К.: Вища школа, 1974. -- 40 с.

54. Макаренко А.С. Гра // Твори: в 7-ми тт. -- Т. 4. -- К.: Радянська школа, 1954. -- С. 367-373.

55. Медведюк. О. Проблемно-пошукові ситуації на уроках як мотиваційний компонент // Початкова школа. -- 2007. -- № 4. -- С. 13-14.

56. Менчинская Н.А. Психическое развитие ребенка. -- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. -- 58 с.

57. Мечник Л.А., Жаркова І. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань // Початкова школа. -- 2003. -- № 4. -- С. 12-14.

58. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. -- М.: Педагогическое общество России, 2002. -- 360 с.

59. Монгалина Л.И. Развитие познавательной активности учащихся на уроке природоведения // Начальная школа. -- 1987. -- № 3. -- С. 41-43.

60. Морозова М.Ф. Возникновение и развитие учебных интересов у детей младшего школьного возраста. -- М.: Политиздат,1972. -- 39 с.

61. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. -- М.: Знание, 1999. -- 57 с.

62. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. -- К.: Вища школа, 1990 .-- 320 с.

63. Обухова Л.Ф. Детская возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов. -- М.: Педагогическое общество России, 1999. -- 442 с.

64. Общая психология / Под ред. А.Н. Петровского. -- М.: Просвещение, 1977. -- С. 477-484.

65. Охитина Л. Т. Психологические основы урока. В помощь учителю. -- М.: Просвещение, 1977. -- 96 с.

66. Пакулова В.М. Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1990. -- 192 с.

67. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. -- К.: А.С.К., 2004. -- 192 с.

68. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. -- К.: Початкова школа, 2006. -- С. 246-276.

69. Размыслов П.И. Интересы младших школьников. -- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. -- 67 с.

70. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. -- СПб.: Питер, 1999. -- 720 с.

71. Рудакова Т.І. Дидактична гра -- дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів // Початкова школа. -- 2005. -- № 16. -- С. 7-13.

72. Савчин М.В., Василенко Л.П.Вікова психологія. -- Д.: Відродження, 2001. -- 125 с.

73. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. -- К.: Ґенеза, 1999. -- 368 с.

74. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. -- К.: Ґенеза, 1999. --256 с.

75. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. -- К.: Радянська школа, 1953. -- 227 с.

76. Скрипченко О.В., Волинська Л.В., Огороднічук З.В. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. -- К.: Просвіта,2001. -- 58 с.

77. Сорокина А.И. Воспитание у детей положительного отношения к школе и учению // Дошкольное воспитание. --1954. -- № 9. -- С. 32-40.

78. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. -- Т. 1: Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. -- К.: Радянська школа, 1976. -- 654 с.

79. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. -- К.: Радянська школа, 1974. -- 390 с.

80. Цукерман Г.А. Как младшие школьники учатся учиться? -- М., Рига: „Эксперимент”, 2000. -- 224 с.

81. Чуприкова М.И. Умственное развитие и обучение: Учебно-методическое пособие. -- М.: Издательство МПСИ: МОДЕК, 2003. -- 320 с.

82.Шардаков М.Н. Очерки психологии школьника. -- М.: Учпедгиз, 1955. -- 263 с.

83. Шушара Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів. -- вимога сьогодення // Рідна школа. -- 2003. -- № 2. -- С. 11-14.

84. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. -- М.: Просвещение, 1979. -- 76 с.

85. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. -- М.: Педагогика, 1988. -- 142 с.

86. Щукина Г.И. Формирование познавательных интересов у учащихся в процесе обучения. -- М.:Учпедгиз, 1962. -- 53 с.

87. Эльконин Д.Б. Детская психология. -- М.: Учпедгиз, 1960. -- 328 с.

Додаток А

Анкета для вчителів початкової школи

Школа __________________________________________ Клас ________

1. Чи систематично Ви використовуєте наочні посібники під час вивчення курсу „Я і Україна”?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.

2. Як часто відбувається залучення всіх учнів до роботи, шляхом створення проблемно-пошукових ситуацій?

а) часто; б) постійно; в) рідко.

3. Як часто відбувається залучення учнів до роботи, шляхом створення дослідницького підходу до засвоюваного матеріалу?

а) часто; б) постійно; в) рідко.

4. Чи часто створюється в класі атмосфера справжньої захопленості предметом „Я і Україна”?

а) так; б) ні;

в) свій варіант ____________________________________________.

5. Чи використовується індивідуалізація підходу до дітей і диференціація вимог до них?

а) так; б) ні;

в) свій варіант ______________________________________________.

6. Чи проводите Ви на уроках „Я і Україна” різні види ігор: дидактичні, пізнавальні, інтелектуальні, ігри-розваги, народні ігри, сюжетно-рольові ігри, ігри-драматизації, театралізовані ігри, ігри-мандрівки, ігри з елементами праці, конкурси-аукціони? (Підкресліть необхідне.)

7. Які нестандартні завдання: кросворди, ребуси, чайнворди, вікторини, загадки, шаради, метаграми, логогрифи, анаграми, Ви використовуєте для опитування і активізації розумової діяльності учнів? (Підкресліть необхідне.)

8. Чи проводиться на уроках „Я і Україна” робота з використанням цікавого матеріалу (цікаві факти з історії, науки, уривки з науково-популярної літератури, вислови відомих вчених, повідомлення про неймовірне у природі і житті людей)?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.

9. Чи проводиться робота над прислів'ями, народними прикметами?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.

10. Чи використовуються для пояснення нового матеріалу міфи, легенди, інші жанри народної творчості?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.

11. Чи достатньо, на вашу думку, у підручнику для 4 класу завдань, які сприяють формуванню пізнавальних інтересів у школярів?

а) так; б) ні; в) не у всіх темах;

г) свій варіант ______________________________________________.

12. Чи достатньо у підручнику практичних завдань, дослідів?

а) так; б) ні, не достатньо;

в) свій варіант _______________________________________________.

13. Чи пропонується домашня робота учнів у співпраці з батьками?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.

Додаток Б

Види навчально-дослідних завдань і форми їх реалізації у 4 класі

Завдання за	Форми за	Тривалість виконання	Допоміжний матеріал
змістом	методами пізнання	організацією навчального процесу	Кількістю учнів
Формування понять про предмети і явища природи. Вивчення властивостей об'єктів. Встановлення зв'язку між конкретним об'єктом і процесами природи. Засвоєння способів діяльності.	Спостереження, їх аналіз і синтез.	Завдання виконується: а) на уроці; б) на предметному уроці в класі чи на навчально-дослідницькій ділянці; в) удома; у позакласній роботі.	Фронтальні, парні, групові, індивідуальні	Етапи уроку. Весь урок. Тиждень або кілька днів. Один-два тижні. Місяць і більше.	Природні об'єкти і натуральні посібники. Ілюстрат. зображув. посібники. Схеми. Моделі. Аудіо-візуальні засоби. Додаткова література.

Додаток В

Пізнавальні завдання для учнів 4 класу

Розділ «Земля -- наш космічний дім»

Тема. Земля -- частина Всесвіту

1. З'єднати стрілками.

Сонце планета

Земля зірка

Всесвіт сукупність зірок

Галактика сукупність усіх Галактик

Місяць супутник Землі.

2. Встановити, про яке космічне тіло розповідається.

Воно має вигляд величезної розжареної кулі, що випромінює світло.

Воно не випромінює світло і має вигляд холодної твердої кулі.

Воно обертається навколо Землі і постійно її супроводжує.

3. Пронумеруй подані назви тіл природи від найменшого до найбільшого.

__ Галактика; __ Земля; __ Всесвіт; __ Сонячна система.

4. І зірки, і планети мають кулясту форму. За яким суттєвими ознаками їх можна відрізнити?

5. Чим відрізняється положення Землі відносно Сонця взимку від положення влітку?

6. Що спільного у положенні Землі відносно Сонця навесні й восени?

7. Чому на Землі відбувається зміна дня і ночі?

8. Чому на Землі відбувається зміна пір року?

9. Чому ми не помічаємо, що Земля обертається навколо своєї осі?

10. Довести, що від нахилу земної осі залежить зміна пір року.

11. Довести, що зміна дня і ночі залежить від обертання Землі навколо своєї осі.

12. Коли до Сонця повертається північна півкуля, то на ній настає найтепліша пора року -- літо. Розглянути на телурії положення Землі в цей час і поміркувати, чому влітку найтепліше.

13. Протягом року тривалість дня змінюється. Влітку день найдовший, взимку -- найкоротший. У чому причина цього явища?

14. Описати положення Землі відносно Сонця влітку, вставивши пропущені слова. За зразком описати положення Землі відносно Сонця взимку.

Влітку до Сонця повернута ________________ півкуля. Сонце стоїть ____________ над горизонтом і посилає на Землю ___________ тепла. Влітку день ______________, а ніч -- ______________________.

15. Довести, що коли у північній півкулі літо, то у південній -- зима.

16. Довести, що без Сонця неможливе існування життя на Землі.

Тема. Горизонт. Орієнтування на місцевості.

1. Відгадати загадку.

Видніється край, та до нього не дійдеш. (Горизонт).

2. Підкреслити назви місцевості, на яких добре видно лінію горизонту (або на якій лінія горизонту закрита).

Море, гори, поле, місто, ліс, луки.

3. З'єднати протилежні сторони горизонту.

Північний захід* * Північ

Південь* * Захід

Північний схід* * Південний схід

Схід* * Південний захід

4. Підкреслити правильне твердження.

· Синій кінець компаса вказує на Південь.

· Червоний кінець стрілки компаса вказує на Північ.

· Синій кінець стрілки компаса вказує на Північ.

5. Закреслити неправильне твердження.

· Тінь, що падає опівдні від предметів, вказує на північ.

· На північних схилах горбів сніг тане швидше, ніж на південних.

· У берези кора біліша з південної сторони.

· Мох і лишайники ростуть з південної сторони.

6. Вставити пропущені слова.

Компас -- це прилад для визначення ____________________________.

Користуються ним так: кладуть на _________ поверхню, відтягують _________, щоб звільнити ____________. Повертають компас так, щоб __________ стрілки став проти позначки Пн., а___________________ -- навпроти позначки Пд..

7. Закінчити речення.

Тінь від предметів опівдні вказує на…

Якщо у полудень стати обличчям у напрямку своєї тіні, то позаду буде…

Сніг швидше тане на схилах, які повернуті на …

Пологий схил мурашника повернутий на…

Гілки поодиноких дерев густіші з того боку, де…

8. На якому схилі горба -- північному чи південному -- навесні швидше тане сніг? Пояснити, чому.

9. На якому схилі яру -- північному чи південному -- пізніше розтане сніг навесні? Чому це відбувається?

10. Користуючись компасом, визначити, з якої сторони знаходяться в класі вікна, дошка, двері, шафа.

11. Починаючи з точки А, накресли маршрут:

1) 3 клітинки на захід; 2) 4 клітинки на південь;

3) 2 клітинки на схід; 4) 1 клітинка на південний-схід;

5) 2 клітинки на південь; 6) 5 клітинок на захід;

7) 6 клітинок на північ; 8) 2 клітинки на північний-захід.

							А

12. На папері в клітинку накреслити маршрут, який пройшли туристи.

Туристи вирушили з точки В. Спочатку вони йшли на північ, потім на захід, далі -- на південний схід.

У яких напрямах будуть рухатися туристи, щоб повернутися у точку А, якщо будуть йти тим самим маршрутом?

Тема. Зображення земної поверхні на плані, карті й глобусі

1. Відгадати загадку.

Де ріки без води, луки без трави,

Міста без людей, а школи без дітей? (На карті, на плані).

2. Підкреслити назви материків.

Африка, Україна, Австралія, Північна Америка, Європа, Антарктида, Євразія, Індійський, Південна Америка.

За поданим планом і масштабом визначити дійсні розміри городу.

4. Порівняти карту півкуль і глобус.

Спільні ознаки: ____________________________

Відмінні ознаки: ___________________________

5. Визначити за описом, про який океан іде мова. За якою ознакою його впізнали?

· Цей океан є найбільшим і найглибшим з усіх. Максимальна його глибина 11022 м. Він омиває своїми водами майже всі материки.

· Цей океан найменший з усіх. Він розташований лише у північній півкулі. На його території знаходиться Північний полюс.

6. Користуючись фізичною картою України, визначити, у якому напрямку від Києва розміщені Карпати. У якому напрямку знаходиться Чорне море?

7. Користуючись фізичною картою України, визнач відстань від Житомира до Києва.

8. І на плані місцевості, і на фізичній карті зображені ділянки земної поверхні у зменшеному вигляді. Як відрізнити карту від плану місцевості?

9. Чому без масштабу неможливо накреслити план місцевості?

10. Чому в лісі не можна побачити лінію горизонту?

11. Чому лінію горизонту добре видно на морі?

12. Чому корабель, що пливе по морю, з'являється із-за горизонту поступово, а не весь одразу?

13. Чому лінія горизонту віддаляється, а горизонт розширюється, коли піднімаєшся вгору?

14. Найточніше сторони горизонту можна визначити за допомогою компаса. Для чого ж тоді вміти визначати сторони горизонту за Сонцем і місцевими ознаками?

15. На глобусі контури суші й води зображені такими, якими вони є в дійсності. На карті зображення дещо спотворене. Чому ж люди частіше користуються картами, а не глобусом?

16. Скласти опис Євразії. За зразком описати будь-який інший материк.

Євразія -- це ___________________ материк, що складається з двох частин: ____________ і _____________. Розташована Євразія у ____________ півкулі. На сході її омиває _________________ океан, на заході -- _________

____________ океан, на півночі -- __________________ океан, а на півдні -- ___________________.

17. Щоб накреслити на аркуші паперу план кімнати довжиною 9 м і шириною 4 м, потрібно дійсні розміри зменшити у 100 разів, тобто використати масштаб 1 см -- 1 м. Який масштаб треба використати, щоб накреслити план саду довжиною 90 м і шириною 40 м?

18. Чому без масштабу неможливо накреслити план місцевості?

19. Чому на плані малюють стрілку, що вказує напрям Пн.-Пд., а на карті -- ні?

20. Довести, що Земля має форму кулі.

21. Довести, що точно визначити сторони горизонту, можна лише скориставшись кількома місцевими ознаками.

22. Євразія знаходиться у північній півкулі, тому що вона розташована по той самий бік від екватора, що й Північний полюс. Міркуючи за аналогією довести, що Австралія розташована у південній півкулі.

Розділ «Наша Батьківщина -- Україна»

1. Довести, що Україна знаходиться у північній півкулі.

2. Пронумерувати, в якій послідовності розташовані природні зони в Україні з півночі на південь.

__ Зона лісостепу; __ Зона мішаних лісів;

__ Південний берег Криму; __ Зона степів.

3. Закінчити речення.

Гори, які знаходяться на заході України і мають найбільшу висоту 2061 м, називаються ________________. Невисокі гори, що знаходяться на півдні Кримського півострова, називаються ___________________.

4. Підкреслити назви рослин, що ростуть у зоні степів.

Тюльпан, підсніжник, горицвіт весняний, ковила, дуб, суниці, липа, шавлія, перекотиполе, шипшина, типчак, півонія вузьколиста, копитняк, тонконіг.

5. Підкреслити назви тварин, що живуть у зоні мішаних лісів.

Ховрах, білка, лось, перепілка, дятел, зозуля, дикий кабан, зубр, борсук, сайгак, дятел, вовк.

6. За якими ознаками можна розподілити подані назви рослин на дві групи? Дати назву кожній групі.

Дуб, копитняк, типчак, ковила, підсніжник, береза, шипшина, шавлія, тюльпан, горицвіт весняний, конвалія, сосна.

7. Визначити, за якою ознакою розподілили назви тварин на групи. Дати назву кожній групі.

а) дятел, борсук, зозуля, козуля, білка, лисиця, ондатра, їжак, зубр, лось;

б) ховрах, хом'як, перепілка, сайгак, степовий орел, жайвір, полівка.

8. Визначити, за якими ознаками розподілили назви рослини на групи. Дати назву кожній групі.

а) типчак, ковила, тюльпан, перекотиполе, шавлія, незабудка, горицвіт;

б) береза, шипшина, ліщина, підсніжник, копитняк, дуб, липа, сосна, конвалія.

9. Порівняти трав'янисті рослини мішаних лісів (конвалія, копитняк) із трав'янистими рослинами степу (ковила, горицвіт весняний).

10. Чим відрізняються погодні умови взимку і влітку в зоні степів від умов у зоні мішаних лісів?

11. Чим відрізняються природні умови Південного берега Криму від умов зони лісів і зони степу?

12. Заповнити таблицю.

Встановити ознаки подібності й відмінності між природними зонами.

Ознаки	Зона мішаних лісів	Зона степів
Розташування
Яке літо?
Яка зима?
Кількість опадів
Рослинний світ
Тваринний світ
Які добувають корисні копалини?
Що вирощують?

13. Чому в горах змінюється рослинність від підніжжя до вершини?

14. Закінчити речення.

У Кримських горах влітку випадає мало опадів, тому ...

Зона степів багата на корисні копалини, тому ...

Зона лісостепу розташована між зонами мішаних лісів і степів, тому ...

Навесні в степу тепло, в ґрунті багато вологи, тому ...

15. Чому в Карпатах різноманітний тваринний світ?

16. Чому степи називають житницею України?

17. Чому в природних зонах створюють заповідники?

18. Тварини, що живуть у степах здебільшого невеликі за розмірами і мають забарвлення, схоже до пожовклої трави. Чому?

19. Взимку Кримські гори не пропускають холодних вітрів із півночі, а Чорне море зігріває повітря своїм теплом. Поміркувати, яка зима на Південному березі Криму?

20. Охарактеризувати Карпатські гори, вставивши у речення пропущені слова. За аналогією охарактеризувати Кримські гори.

Карпати знаходяться на ________________ України. Найвища вершина _____________, її висота _________ м. Карпати -- це ____________ гори.

21. У степу живе багато комах, тому птахи степів -- комахоїдні. Поміркуйте, як зимують ці птахи.

22. Довести, що природа лісостепу дуже різноманітна.

23. Довести, що погодні умови в природних зонах відрізняються у різні пори року.

24. Природна зона мішаних лісів знаходиться на півночі України, тому вона отримує найменшу кількість тепла і є найхолоднішою зоною. Міркуючи за аналогією довести, що найтепліша зона -- Південний берег Криму.

25. Довести, що тварини степів добре пристосувалися для життя на відкритих просторах.

26. Довести, що рослини степів добре пристосовані до життя в посушливих умовах.

Розділ «Рідний край»

1. Визначити, про який ліс розповідається.

У цьому лісі ростуть сосни та ялини. Під ялинами темно й похмуро, тому тут ростуть лише тіневитривалі рослини: чорниці, брусниця, мохи. Через крони сосен проходить більше світла, тому тут ростуть різноманітні кущі і трав'янисті рослини.

2. Заповнити таблицю

«Рослини лісу».

Назва рослини	Дерево, кущ чи трава	У якому лісі росте	У якому ярусі росте
Сосна
Чебрець
Ліщина
Копитняк
Дуб
Чорниці
Береза
Суниці
Проліска
Ялина

3. Чому рослини лісу ростуть ярусами?

4. Ранньоквітучі рослини лісу за короткий період часу встигають на тільки відцвісти, а й зробити запас поживних речовин, який накопичують у цибулинах, кореневищах. Поміркуйте, яке значення це має у житті рослин.

5. Скласти опис лисиці вставивши у речення пропущені слова. За зразком описати будь-яку тварину, що живе у лісі.

Тіло лисиці вкрите хутро ______________ кольору. Вона належить до _______________. У неї _______________ морда, _______________ лапи і ____________ хвіст. Живе лисиця у _______________. Житло влаштовує у _____________. Живиться _____________. Взимку лисиця _______________.

Порівняти листяний і хвойний ліси. Встановити ознаки подібності й відмінності між ними.

Ознаки	Листяний ліс	Хвойний ліс
Розташування рослин
Кількість ярусів у лісі
Група, до якої належать рослини верхнього ярусу
Назви рослин верхнього ярусу
Група, до якої належать рослини середнього ярусу
Назви рослин середнього ярусу
Група, до якої належать рослини нижнього ярусу
Назви рослин нижнього ярусу

7. Ліси, в яких ростуть сосни, ялини, модрини, називають хвойними, тому що сосни, ялини, модрини -- це хвойні дерева. Міркуючи за зразком, пояснити, які ліси -- листяні.

8. Дерева у лісі -- світлолюбиві рослини, які потребують для свого життя багато світла. Доведіть це.

9. Довести, що той, хто береже підручники -- зберігає ліс.

10. Розглянути рослини, що ростуть на луках (тимофіївка, конюшина, королиця, жовтець). Встановити риси подібності між ними.

11. Порівняти звірів, що живуть на луках, зі звірами, що живуть у лісі. Встановити, чим вони відрізняються між собою.

12. На луках дуже багато комах і птахів. Чим це зумовлено?

13. Які рослини луків люди використовують як корм для тварин? Як лікарські рослини?

14. Які кольори переважають у забарвленні тварин луків? Чому?

15. Які ознаки є спільними для крота, миші й ховраха?

16. Чому птахи, які живуть на луках, відлітають у теплі краї?

17. Які ознаки є спільними для конюшини, тимофіївки, королиці?

18. Птахи, що живуть у лісі, мають короткі крила і довгий хвіст, щоб було легко літати між деревами. Поміркувати, чому птахи, що живуть на луках, мають довгі ноги і довгий дзьоб.

19. Порівняти тварин, що живуть на луках з тваринами лісів. Встановити, що у них спільного і чим вони відрізняються.

Ознаки	Тварини луків	Тварини лісів
Які групи тварин живуть
Розміри
Забарвлення
Де будують житло
Чим живляться

20. Підкреслити назви рослин, що вирощують на полях.

Сосна, пшениця, цукровий буряк, льон, яблуня, жито, чорниці, кукурудза, ячмінь, тимофіївка, соняшник, горох.

21. Подані назви рослин записати в таблицю.

Ячмінь, проліска, гречка, конюшина, кукурудза, жовтець, шипшина, тимофіївка, дуб, бук, пшениця, копитняк, ліщина, льон, королиця, соняшник, полин.

Луки	Ліс	Поле

22. З яких зернових рослин виробляють: борошно, макаронні вироби? Олію? Крохмаль? Крупу? Корм тваринам?

23. Заповнити таблицю «Технічні рослини».

Назва рослини	Які органи використовують	Що виробляють
Картопля
Льон
Соняшник
Цукровий буряк

Додаток Г

Тема: Гори. Карпатські гори.

Мета: продовжувати формувати поняття “гори”, формувати уявлення про висотну поясність і причини її виникнення: формувати уявлення про розташування і природні умови, рослинний і тваринний світ Карпат; розвивати вміння працювати з географічною картою, уміння аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки; виховувати бережливе ставлення і любов до природних багатств Батьківщини.

Обладнання: фізична карта України, карта природних зон України, ілюстрації із зображенням рослин і тварин Карпат і краєвидів гірських масивів.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Підсумок спостережень за змінами в природі.

ІІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках.

Картка 1

1. На півночі Південного берега Криму розташовані:

а) Кримські гори; б) Чорне море; в) Азовське море.

2. Підкресли назви рослин Південного берега Криму.

Суничне дерево, ковила, плющ, рускус, дуб пухнастий, сосна звичайна, ялівець високий, кедр, конвалія, магнолія, кипарис, типчак, лавр.

3. Дай відповідь на запитання.

Як на погоду Південного берега Криму впливають Кримські гори?

Картка 2

1. На півдні Південного берега Криму знаходиться:

а) Кримські гори; б) Чорне море; в) Азовське море.

2. Підкресли назви тварин Південного берега Криму.

Бражник мертва голова, дрофа, жовтопузик, полоз леопардовий, перепілка, гекон, чайка, глухар, куниця лісова, баклан, турун кримський, лебідь-шипун, вусач альпійський.

3. Дай відповідь на запитання.

Як на погоду Південного берега Криму впливають Кримські гори?

2. Фронтальне опитування.

-- Показати на карті Кримські гори, розказати, де вони розташовані і як утворилися.

-- Де можна побачити руйнування гір? Чому це відбувається?

-- Вибрати з гербарію рослини, які ростуть у Кримських горах. Назвати їх. Розказати, як охороняються рослини на цій території.

-- Опишіть погоду Південного берега Криму в різні пори року.

-- Чому зима на Південному березі Криму тепла?

-- Як рослини Південного берега Криму пристосувалися до погодних умов?

-- Які плазуни живуть на Південному березі Криму?

-- Які комахи живуть на Південному березі Криму? Які з них є рідкісними?

-- Які птахи живуть на Південному березі Криму?

-- Які звірі живуть на Південному березі Криму?

-- Чим зумовлена різноманітність тварин на Південному березі Криму?

ІV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

-- На попередніх уроках ви дізналися, що природа України багата й різноманітна. З півночі на південь змінюються ділянки. Які відрізняються природними умовами. Як називаються такі ділянки земної поверхні?

-- Які природні зони змінюють одна одну на території України з півночі на південь?

-- Які форми земної поверхні переважають у межах природних зон?

-- Які ще форми земної поверхні є на території України? (У межах природних зон України основними формами земної поверхні є рівнини -- низовини та височини. Лише незначну територію України займають гори.)

-- Які гори є на території України?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як і чому в горах із висотою змінюються природні умови, рослинний і тваринний світ Українських Карпат, навчитеся показувати на карті Українські Карпати та розпізнавати рослини і тварини, які там живуть.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розв'язання проблемної ситуації з метою формування уявлення про причини зниження температури повітря з підняттям угору.

-- Розгляньте зображення високих гір. Чим укриті їх вершини? Про що це свідчить? (У горах високі вершини вкриті вічними снігами та льодом. Це означає, що чим вище від земної поверхні, тим стає холодніше).

-- Що є джерелом тепла на Землі? (Джерелом тепла є Сонце, яке своїми променями нагріває земну поверхню. Нагріта поверхня Землі стає джерелом тепла, яке нагріває повітря.)

-- Пригадайте властивості повітря, які ви вивчали в 3 класі. Що відбувається з повітрям під час нагрівання? (Під час нагрівання повітря розширюється і стає легшим. Тепле легке повітря піднімається в гору. Із підняттям угору повітря поступово охолоджується. Чим вище вгору, тим холодніше. Саме тому високі вершини гір укриті вічним снігом і льодом).

2. Практична робота з елементами розповіді з метою формування уявлення про зміну рослинного й тваринного світу в горах із підняттям угору.

-- Виконаємо першу практичну роботу, описану у підручнику на с.131.

У горах із підняттям угору змінюється рослинний світ тому, що стає холодніше. Біля підніжжя гір ростуть рослини, які потребують багато тепла (листяні дерева), з висотою їх змінюють рослини, які потребують менше тепла(хвойні рослини, кущі, трав'янисті рослини). Зі зміною рослинного світу змінюється і тваринний світ, життя якого тісно пов'язане з рослинами.

3. Практична робота з елементами розповіді з метою формування уявлення про природні умови Українських Карпат.

Карпати простягаються в межах кількох країн. Частина цих гір, які знаходяться в Україні, називаються Українськими Карпатами.

-- Виконаємо другу практичну роботу, описану в підручнику на с. 131.

Українські Карпати розташовані на заході України. Це середні за висотою гори (середня висота становить 1000 м). Найвища вершина Українських Карпат -- гора Говерла (2061 м). Гори складаються з кількох гірських хребтів, які простягаються з південного заходу на південний схід.

Гірські хребти розчленовані гірськими долинами, якими течуть бурхливі гірські річки. Навесні під час танення снігу вони стають дуже повноводними, розливаються, затоплюючи великі території, тому навесні часто бувають повені. У Карпатах беруть початок Дністер, Прут та їхні найбільші притоки. Там є кілька невеликих, але глибоких озер із чистою холодною водою. Найбільше з цих озер -- Синевір.

На території Українських Карпат випадає найбільша в Україні кількість опадів. Навесні й улітку часто випадають дощі та навіть бувають зливи, узимку багато снігу.

4. Розповідь з елементами бесіди та використанням ілюстрацій із метою формування уявлення про рослинний світ Українських Карпат.

-- Розгляньте малюнок на с. 131 у підручнику. Які ліси ростуть на схилах гір? (Біля підніжжя Українських Карпат до висоти 500 м ростуть листяні ліси з дуба та бука з домішками клена, ясена, граба. Особливо багато в Карпатах букових лісів).

-- Розгляньте бук на малюнку в підручнику на с. 133 й опишіть його.

У бука гладенька сіра кора й густа крона. Дерева сягають висоти 10 і більше метрів. Листки в бука блискучі, плоди -- тригранні горішки. Горіхи бука їстівні, їх вживають підсмаженими. Проте більше, ніж людині, букові горішки потрібні лісовим мешканцям. Їх залюбки поїдають дикі кабани, білки, сойки. Дуже ціниться деревина бука. З неї виготовляють меблі, паркет.

-- Які ліси приходять на зміну листяним лісам із підняттям угору? Чому? (Із висотою стає холодніше й на зміну листяним лісам приходять мішані, у яких поряд із дубом, буком і грабом, ростуть ялина європейська, яку в Карпатах називають смерекою, та ялиця біла. Мішані ліси в Карпатах ростуть на висоті від 500 до 1000-1200 м).

-- Усі ви бачили ялину. Опишіть її за малюнком.

-- Чи бачили ви ялицю? Порівняйте її з ялиною.

-- Пригадайте, як ростуть рослини в лісі. Який ярус утворюють дерева?

-- Які рослини ростуть у середньому та нижньому ярусах?

У середньому ярусі листяних і мішаних лісів Українських Карпат ростуть кущі малини, ліщини, ожини, шипшини, вовчого лика. Нижній ярус утворюють трав'янисті рослини, серед яких багато лікарських (марена запашна, квасениця звичайна, веснівка дволиста, тирлич жовтий). Восени в лісах Карпат багато різних грибів, серед яких такі їстівні гриби, як білі гриби, підберезники, опеньки, підосичники, маслюки.

-- Користуючись малюнком на с. 131 у підручнику, скажіть, які ліси змінюють мішані з підняттям уверх у горах. Чому?

-- На с.133 в підручнику розгляньте модрину й опишіть її.

-- Які рослини змінюють хвойні ліси з підняттям угору? (На висоті понад 1500м у Карпатах стає настільки холодно, що тут можуть рости лише чагарники, які стеляться по поверхні землі: сосна гірська, ялівець, а також трав'янисті рослини).

-- Які рослини приходять на зміну чагарникам із висотою? (Білотка альпійська, чи едельвейс, аконіт Жакена, айстра альпійська).

-- Розгляньте трав'янисті рослини Карпат, зображені на с. 133 в підручнику.

5. Розповідь з елементами бесіди та використанням ілюстрацій із метою формування уявлення про різноманітність тваринного світу Українських Карпат.

-- У Карпатах можна побачити близько половини представників її тваринного світу. Як ви думаєте, чому?

-- Чи відрізняється, на вашу думку, тваринний світ карпатських лісів від тваринного світу зони мішаних лісів? Чому?

-- На с. 134 в підручнику розгляньте і опишіть тварин, які живуть лише в Карпатах.

-- На карті природних зон України в підручнику на с. 118 знайдіть, які заповідники знаходяться на території Українських Карпат.

VІ. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою

а) самостійне виконання завдання 1 (с. 35).

1. Користуючись фізичною картою України, дай відповіді на запитання.

У якій частині України розташовані Карпати?

У якому напрямі простягаються Українські Карпати?

Яка найвища вершина Карпат?

Яка її висота?

Які ріки беруть початок у Карпатах? Чому?

б) Колективне або самостійне виконання завдання 2 (с. 35).

2. Підпиши назви тварин, які живуть у Карпатах. Зафарбуй червоним кольором кружечки біля тварин, які водяться лише в Карпатах.



2. Фронтальна бесіда.

-- Як змінюється рослинний світ у горах від підніжжя до вершини?

-- Які рослини утворюють нижній і середній яруси листяних лісів Карпат?

-- Які тварини живуть у Карпатах?

-- Чому в Карпатах різноманітний тваринний світ?

VІІ. Підсумок уроку.

-- Куди ми здійснювали уявну подорож на сьогоднішньому уроці?

-- Про що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

VІІІ. Завдання додому.

Опрацювати статті в підручнику на с. 130-134. Дати відповіді на запитання після статті і виконати практичні завдання.

Додаток Д

Основні етапи роботи вчителя й учнів під час евристичної бесіди

Діяльність учителя	Діяльність учня
Створення умов для виникнення проблемної ситуації. Спонукання учнів до формулювання проблеми. Керівництво процесом пошуку: використання допоміжних запитань і засобів, стимулювання учнів до спостережень, порівняння, застосування раніше здобутих знань у новій ситуації. Корекція висновку.	Усвідомлення неможливості застосувати відомий спосіб для розв'язання проблемної ситуації. Формулювання проблеми. Висунення припущень. Їх перевірка (порівняння, аналіз і диференціювання ознак, зіставлення власних спостережень із новою задачею) Формулювання висновку.

Додаток Е

Лісовими стежками Мавки

Гра-подорож

Мета: закріпити знання учнів про рослини лісу; виховувати в дітей дбайливе ставлення до природи; розвивати спостережливість, мислення.

Хід гри

На сцену виходить казковий герой кіт Матроскін:

-- Добрий день! Чи тут зібралися друзі природи? То чи допоможете ви мені відновити оголошення, яке я загубив? Вам допоможе лист Білосніжки:

«Дорогі діти, я і мої друзі «Веселі чоловічки» чекаємо вас на своїй галявині. Галявину ви знайдете, коли пройдете всі стежини і виконаєте завдання, які я вам підготувала!» Білосніжка.

Кіт: Я іду, але повернусь, коли ви виконаєте завдання.

(Звучить запис голосів та шумів лісу.)

З'являється Мавка:

-- Добрий день, друзі! Ці чарівні звуки допомогли вам здогадатися, що ви на лісовій галявині. Сьогодні ми вирушаємо у цікаву подорож «Лісовими стежками Мавки». Вас раді вітати казкові жителі лісу. Чи впізнаєте ви їх. Це команда «Лісовиків» і «Гномиків». Вони допоможуть відкрити двері до скарбів лісу. Останнім часом їх турбує людина, яка не вміє поводитись в лісі правильно. Вони хочуть переконатись, що всі діти теж люблять ліс, знають, як його оберігати. А ось і знаки «Лісових правил», які допоможуть рухатись стежками і не зашкодити рослинам. В кінці подорожі ви їх назвете.

-- Щоб ступити на першу стежку, відгадайте загадку:

Біла корзинка, золоте денце,

В ній лежить росинка і сміється сонце. (Ромашка)

Зелена абетка

-- Діти, будьте уважні! У кожному слові живе буква, яка відповідає вислову.

Завдання:

-- Прошу казкових чоловічків назвати лікарські рослини лісу. (Команди називають рослини і демонструють їх.)

-- Щоб отримати наступне завдання, прошу дітей із залу відгадати загадку.

З води росте,

На воді сидить,

У воду дивиться.(Лілія)

Легенди

-- Багато живе легенд та переказів про рослини, які стали символічними: калина-символ дівочої краси і вроди, едельвейс -- ніжності та кохання, барвінок -- вічності та пам'яті.» Лісовики» розповідають легенду про барвінок, а «Гномики» -- про кульбабу.

-- Сподобались вам розповіді? Можливо, ще хтось із вас знає легенди?

Щоб потрапити на наступну стежку, потрібно здолати ще одну перешкоду, якою є загадка:

Сонечко в траві зійшло,

Усміхнулось, розцвіло,

Згодом стало біле-біле

І за вітром полетіло (Кульбаба)

Рослини-барометри

-- В природі є багато цікавих явищ. Сьогодні ми познайомимось з одним із них. Це рослини-барометри. Неоднаково поводяться квіти різних рослин протягом доби. В одних вони як розкрились, то вже не закриваються, поки не зів'януть. В інших розкриваються досвітньої пори і після полудня закриваються. Таке явище одержало назву «сон квіток». Які ж це рослини? Що ж цікавого бачать у житті дерев лісові жителі? Їм буде творче завдання: написати казку про берізку та ялинку. Допоможуть опорні слова.

Поки команди працюють над складанням казок, у залі проводиться вікторина «Впізнай рослину за описом» (4-5хв.)

Після вікторини зачитуються казки.

Червона книга

Ведуча постійно нагадує про виділені букви.

Мавка: У наші дні охорона природи стала невідкладною вимогою часу, але вона немислима без щирої поваги та любові всіх людей. Ті види рослин, які перебувають на межі вимирання, занесені до «Червоної книги». Серед них -- казково красиві квіти. Які рослини охороняються в наших лісах?

«Гномики» і « Лісовички» називають рослини.

Любителі пісень

-- Тепер, щоб відпочити і щоб веселіше було подорожувати, заспіваємо пісні про рослини: «Ой на горі два дубки», «На лугу, на лугу…», «Ой є в лісі калина», «У лісі-лісі темному», «Ой, смереко…», «Червона рута», «Цвіте терен», «А калина не верба». (Співають по одному куплету.)

Лісовичок: Придивись до конюшини. Якщо її квітки-шишечки -- наче стислися й похилилися до землі, а листочки поскладалися, -- знай: неодмінно буде дощ! Коли ж вони весело підвели голівки, листочки розправились і лагідно шелестять під ніжним вітерцем -- сміливо вирушай у мандрівку: день буде ясний і сонячний!

Гномик: Так само і кульбаба підкаже тобі погоду. Коли вона стислася і похилила квітку й листя -- чекай дощу. А коли весело всміхається до тебе -- день буде гарний.

Мавка: Чому квіти закривають пелюстки? Щоб дощ не змив пилок.

-- А ось наступна загадка:

Стовбур жовтий, мов янтар,

Досягає стеля хмар,

І колючі, й довгі, й тонкі

На гілках зелені голки,

Шишок безліч та маленькі

І не довгі, а кругленькі.(Сосна)

Літературна подорож

-- Діти, ви задумувались над таким питанням: чи б'ється серце в дерева? Дерево -- це жива істота. Воно дихає, відпочиває, п'є, його кров циркулює, так як і наша. Ритми його серця ледве чутні, але вони стимулюють його життя. (Діти читають вірші про природу)

Робінзон

-- Хто з вас читав про людину, що потрапила на безлюдний острів? Так, це Робінзон, якому допомогли вижити дари природи. Що ж допомагає нашим героям, казковим чоловічкам, жити в лісі? (Діти розповідають, як орієнтуватися в лісі. А потім -- про рослини, які отримали в кошику, про їх використання.)

Все про прикмети

-- З покоління в покоління передавалися спостереження про зв'язки різних явищ природи.

На низку нанизувалися прикмети, що допомагали завбачувати погоду.

(Команди називають прикмети)

Мавка: Наша подорож підходить до кінця. Залишилося відновити вислів: «Бережи ліс!»

Кіт повертається і дякує всім учасникам. Білосніжка, визволена з полону, всіх вітає і запрошує до танцю.