Пейзаж "Осіннє місто" та методика роботи над пейзажною композицією в загальноосвітніх школах

Вміти самостійно знаходити цікаві мотиви, сприймати світ по-своєму - найважливіше учбове і творче завдання. Безумовно в природі є мотиви, які виглядають ніби скомпонованими. Проте, щоб побачити мотив таким, потрібен великий досвід, якого ,на жаль, учень ще не здобув, тому школярі малюючи пейзажі, іноді шукають «готові композиції» в природі. Частіше це роблять під впливом бачених картин художників, тому потрібно виховувати у собі вміння помічати в непомітному мотиві щось цікаве, красиве, характерне.

Під час навчання дітей вчать розрізняти особливості станів природи в різні пори року, працювати різними матеріалами, вірно компонувати предмети на листі паперу, бачити і характеризувати особливості і передавати їх величину, використовувати основні кольори та їх відтінки.

У перший клас діти приходять вже з розумінням особливостей образотворчих прийомів кодування інформації на листі. І хоча надалі ці прийоми будуть переплітатися, впливати один на іншій (не завжди благотворно), усе-таки діти повинні чітко відрізняти малювання від інших способів графічного закріплення інформації.

Малюнки молодших школярів завжди несуть змістовне навантаження, пояснюють щось. Часто вони бувають схематичні. Спостережливість у дитини в цей час слабко розвита, але вона уже знає істотні ознаки предметів і намагається закріпити їх у малюнку. Діти, як прийнято зараз говорити, дають «відкритий» колір, тобто користаються чистою фарбою, що, звичайно, передає не конкретний відтінок, а колір у принципі (червоний, жовтий і т.д.). Просторові ж відносини на площині передаються за допомогою до перспективних прийомів. При малюванні по пам'яті і з уявлення, діти можуть легко переходити від одного сюжету до іншого, змінювати задум.

Усі ці особливості творчих робіт пояснюються: недостатніми знаннями дитини, мінливою увагою, невмінням цілеспрямовано спостерігати, а також швидкою стомлюваністю [40, с.251].

Одна із загальноосвітніх задач уроків образотворчого мистецтва навчити дітей спостерігати навколишню дійсність, усвідомлювати зорові враження і розвивати спостережливість. Усе це дуже важливо і для загального розумового розвитку людини. Хочеться особливо підкреслити значення розвитку зорової системи дитини, оскільки, згідно даним науки, понад 90% інформації про навколишній світ ми одержуємо саме через неї.

Образне мислення, розвиток якого стимулюється заняттями образотворчим мистецтвом, сучасна наука розглядає не як нижчу ступінь мислення, а як найважливіший компонент вищої інтелектуальної діяльності.

Особливості образотворчої творчості в школі, необхідно враховувати в процесі викладання. Крім того, тією ж мірою, як і на інших уроках, учитель повинен враховувати особливості розумового й фізичного розвитку дітей даного віку. Саме знання психології молодших школярів, уміння знайти підхід до дитини і допомогти їй перебороти виниклі труднощі дають учителям початкових класів незаперечні переваги перед фахівцями-художниками, що не одержали спеціальної психолого-педагогічної підготовки, у справі навчання образотворчому мистецтву.

Емоційність, зацікавленість, захопленість - обов'язкові компоненти уроків образотворчого мистецтва. Але, захоплюючись, дитина часто не може стриматися; малюючи, вона щось розповідає про себе, сміється, радується, дивується. Що у таких випадках робити вчителю? Звичайно, необхідно дотримуватися дисципліни, але необхідно усе-таки відрізняти робочий шум від порушень дисципліни. Якщо ж хто-небудь, захоплюючись, заважає товаришам, йому потрібно нагадати, що працює він не один. Однак, у цьому випадку треба бути гранично делікатним, щоб не перервати хід думок дитини. Найкраще спочатку тихенько запитати учня, що він малює, як посувається робота. Дати пораду і тільки після цього нагадати, щоб він не шумів. Часто тихий голос учителя, неголосна бесіда з учнем про його роботу самі по собі впливають на дитину: він переходить на шепіт і поводиться більш стримано [21,с.128].

Захоплена робота дітей додає урокам образотворчого мистецтва свою специфіку. Діти почувають себе розкутими, впевненими. Не треба їх стримувати, коли, дивлячись на комічну ілюстрацію, вони дружно сміються. Учитель повинен у подібних випадках пам'ятати -- найголовніша мета досягнута, витвір вразив учнів, і подальшою задачею буде більш повне ознайомлення з ним, формування усвідомленого відношення до нього, включення художнього твору в духовний світ дитини.

Зоровий образ, який формується в процесі зображення, має тенденцію до зміни, доти, поки він не буде максимально повно відображати реальну дійсність, тобто доти, поки малюнок не стане найкраще відображати зображувальний предмет.

Кінцевою метою в процесі зображувальної діяльності є такий розвиток пам'яті, при якому один раз спостерігаючи, школяр зміг би міцно закріпити у пам'яті і за надібністю відобразити на папері.

Велику користь приносить малювання по пам'яті чи за уявою, коли заздалегідь проводяться спеціальні спостереження предмету, що зображується на протязі якогось часу (1-5 хвилин). У молодшому шкільному віці пам'ять розвивається в умовах систематичного цілеспрямованого навчання, це значно прискорює та підвищує рівень розвитку пам'яті дітей. Участь у грі, порівняно тривалі заняття малюванням, ліпленням потребують постановки певних цілей, у відповідності до яких школяр повинен планомірно запам'ятовувати те, що пов'язано зі змістом гри, чи заняття. Малювання по пам'яті та за спостереженням, дуже важливі види тематичного малювання для молодших школярів. Під час їх застосування розвиваються такі психологічні механізми дитини як пам'ять, спостереження. Діти також вчаться не тільки спостерігати та запам'ятовувати певний об'єкт, а й аналізувати його, порівнювати його характерні властивості [15,с.151].

Дітей треба не тільки вчити створювати нові зображення, але й озброювати досвідом творчої діяльності. Для цього потрібні спеціальні методи. Розглянемо декілька з них - евристичний та дослідницький методи. Ці методи спрямовані на навчання пошукам самостійного рішення зображувальної задачі, можливих варіантів, розвиток творчого мислення, уяви. Ці методи можна використати, коли вчитель пропонує дітям виконати якесь творче завдання, створити щось по своєму замислу.

Робота з розвитку образотворчої діяльності в малюванні природи повинна будуватися у відповідності з вимогами програми виховання і навчання в школі, які націлюють на формування в кожної дитини морально-естетичних почуттів під час зустрічі з прекрасним у природі та мистецтві.

Програма ставить задачу розвитку поетичного слуху і естетичного сприйняття школярів, вміння розрізняти та розуміти своєрідне використання тих чи інших художніх засобів у витворах мистецтва.

Однією з форм систематичної роботи по естетичному вихованню є заняття сюжетно-тематичним малюванням. Основною метою яких є - розвиток розумової активності і творчої уяви дітей. Ці заняття включають і малювання творів про природу, тобто пейзажу. Педагог вчить дітей відображати на папері побачене, почуте, т.т. відомий зміст у новій трактовці. Без допомоги дорослого у дітей часто виникають труднощі у визначенні художнього засобу, який поет використовує при описі природи, або не приділяє їм належної уваги, що у свою чергу призводить до невиразності образів. Іноді діти навпаки, відчувають і розуміють, що і як хотів показати поет, але у них немає достатнього досвіду в передачі вражень у своєму малюнку, часто вони просто погано володіють засобами зображення описаних в стилі картин природи.

Існують основні методи якими педагог користується для розвитку естетичного сприймання і дитячої творчості.

До них належать:

1. Спостереження явищ та об'єктів природи, які описані в поетичному витворі; бесіда о поетичних образах; розглядання відповідних ілюстрацій та картин о природі;

2. Показ декількох прийомів зображення;

3. Аналіз малюнків, які виявляють ступінь творчості дитини при передачі поетичного образу.

Роздивимося специфіку кожного методу.

Спостереження природи здійснюються не тільки для отримання дітьми знань про неї, для розвитку естетичного сприйняття, але й з метою порівняння пейзажів, які описані в поетичному творі, з існуючими у природі. Методика проведення спостережень ускладнюється в залежності від досвіду дітей та задач кожного заняття. Починати треба з розглядання окремих образів природи, які описані в творі: ялинка, кульбабка і т.д. при цьому треба максимально активізувати мову дитини питаннями, які допомагають розкриттю образу, збагачувати її поетичними виразами, порівняннями. Наприклад, кульбабку можна порівняти з сонечком, кулькою, сніжинкою, лист кульбаби - з ялинкою. Потім вчитель намагається забезпечити рухову і словесну діяльність дітей: на основі розуміння твору діти повинні знайти об'єкти, які описані у ньому, поторкатися, роздивитися їх, прочитати рядки вірша, які відображають відповідну картину природи, спостереження сприяють розвитку чуттєвості, трепетного ставлення до поетичного опису пейзажів. "Художник за допомогою створюваних ним образів бачить в житті важливе, істотне, значне й уміє яскраво, образно показати це невидиме, разом з тим, важливе для всіх. Це розуміння вже відкритого художником - складний і багатоступінчастий процес. Глибоко зрозуміти його суть, уміло відібрати витвори мистецтва для розуміння їх дітьми, врахувати у зв'язку із специфікою мистецтва специфіку форм і методів учбової роботи в школі -- все це необхідно для підвищення ідейно-естетичного виховного впливу літератури і мистецтва на дітей" [15; с.14].

По мірі того як розвивається у дітей сприймання їм пропонують поспостерігати за картиною природи, не співпадаючу повністю з її поетичними описами. Це розвиває загальні уявлення дітей, на основі яких вони потім малюють певні пейзажі. Для більш цілеспрямованого знайомства дітей з творами про природу проводяться бесіди про їх зміст та різні засоби виразності.

Якщо художній твір невеликий по об'єму, містить опис одного конкретного образу або нескладної картини природи та бесіда про нього займає небагато часу, то вона може проводитись безпосередньо на уроці малювання. Іноді пейзажне малювання проводиться на основі віршів, яке складається з кількох частин, відображаючи різні картини природи, як наприклад в „Пісні про весну" Я. Колеса. В даній ситуації познайомити дітей з твором краще у вільний час або на уроці читання, а на уроці малювання його вже не аналізувати, оскільки сприйняття поетичного твору є достатньо сильним подразником, ображаючим номінальний очам збудження і визиваючим певні почуття. Перебудова уваги відразу ж на іншу діяльність (малювання) викликає гальмування, яке робить цю діяльність недостатньо продуктивною [9, с.230].

Прочитавши твір виразно, вчитель задає дітям питання, які допомагають уявити зміст малюнка. Щоб не порушити безпосередність, емоційність сприйняття поетичного твору, питання слід задавати лише після повторного виразного його читання. Вони повинні стимулювати живий обмін уявленнями, сприяти розумінню виразних рис образів природи, які можна зобразити, опираючись на сюжет вірша. З дітьми також рекомендується проводити заняття по малюванню на теми двох творів, в яких описана природа в ту саму пору рока. На початку уроку треба провести бесіду про їх зміст і засоби виразності. Щоб засоби виразності стали для дітей зрозумілими з ними треба розглянути картини або ілюстрації, які виділяють основні моменти тексту, тобто забезпечують взаємодію зорового та слухового сприйняття.

Художні ілюстрації знайомлять дітей з різними засобами зображення природи. Також корисно знайомити дітей з двома ілюстраціями до одного вірша. Дуже своєрідно та характерно передані зимові пейзажі в ілюстраціях художників Г. Нікольського, А. Парамонова до віршів С. Єсеніна „Поет зима аукает", „Черемуха". Діти сприймають їх дуже емоційно і потім використовують подібні зображувальні засоби у своїй творчості.

У вільний час можна організувати роботу по поглибленому знайомству дітей з засобами виразності, якими художники створюють образи і картини природи: ліс, дерева різних порід, стан погоди. Діти повинні навчитись зображати окремі об'єкти природи. Це доречно здійснювати на уроках предметного малювання яке передує сюжетно-тематичному. Для зображення пейзажу діти можуть використовувати гуаш, акварель також можливе використання таких зображувальних матеріалів як вугляний олівець, сангіна, воскові крейди, пастель. Вони вже знають, що на темному фоні світлі кольори здаються світлішими, і навпаки.

Колористичному рішенню пейзажу допомагають цільові спостереження природи, розглядання репродукцій з картин художників - пейзажистів. Живописний малюнок, виконаний вчителем по мотивам якого небудь твору про природу, також допоможе дітям зрозуміти красу та доступність того чи іншого засобу передачі певної кольорової гами. Для розвитку гостроти сприйняття насиченості кольору можна використовувати ігрові завдання типу: „Знайди відтінки кольору на картинці", „Склади смужки синього кольору так, щоб зліва була сама темна, а праворуч - найсвітліша" і т.д. [30, с.80].

Приклади подібних ігор, вправ, а також поради вчителям про засоби роботи з різними зображальними матеріалами можна знайти в спеціальній методичній літературі. Вчитель перш ніж навчати дітей, повинен сам оволодіти засобами роботи з різними фарбами - гуашшю, аквареллю...

Школярі вже вчаться співставляти відтінки кольорів з фоном малюнка: жовто-зелені листя гарно співпадають з блакитним фоном, на сірому фоні, світло-зелений окрас стебелинки. Можна навчити дітей використання різних засобів замальовування фону і за допомогою ватного тампону розбризкування фарби, розливу і т.д. Для цього вчитель підбирає різні за розміром пензлики, організовує роботу дітей в класі так, щоб діти самі обрали потрібні кольори фарб, пензлики, підготували їх до використання і т.д.

Якщо гуашеві фарби краще давати дітям для зображення таких пір року як зима, осінь, то для літніх та весняних пейзажів можна використовувати акварель. Вчитель навчає дітей розводити фарби водою, отримуючи потрібні відтінки для малювання ніжної весняної зелені, легких пелюстків і т.д.

Дуже важливо при зображенні пейзажу уникати штампів в зображенні неба та землі. У цьому допоможе накладання фарби на кольоровий фон, на іншій колір та засіб промальовки кольорових плям, отриманих шляхом розмивки, мазків. Іноді вчитель дає для малювання готовий фон, використовуючи кольоровий папір. Але більшої виразності набувають малюнки, на яких фон зображень самими дітьми, у відповідності з темою та змістом роботи.[16, с.64]. Колір фона різної насиченості створює настрій у дітей. До такого заняття не потрібно спеціально розташовувати баночки з певними кольорами фарб, діти обирають їх самі перед заняттям [22,с.58].

Малювання по мокрому фону аквареллю можна проводити при зображенні осіннього або весняного пейзажу. Перехід одного кольору в інший у вологому мазку рекомендується використовувати для малювання кольорів, листя, а контрастні кольори використовуються для вираження роззагальненості предметів у малюнку (осінні листя на фоні блакитного неба).

Важливим прийомом навчання є також аналіз дитячих малюнків, який можна трактувати по різному. Діти читають одну чи декілька рядків з твору та відмічають, як цей епізод відображено у малюнку. Або в результаті аналізу малюнків діти створюють книгу-ширму, яка розкриває послідовно поетичні строки. Можна проводити спеціальні заняття по розгляданню дитячих малюнків на теми віршів про природу, де діти згадують, якому твору вони відповідають, читають цей вірш або згадують уривки. В подальшому з школярчих малюнків можна створити тематичні альбоми: „Зима (весна, літо, осінь) в малюнках дітей", періодично їх розглядати, розміщувати в кутки для батьків, дарувати дітям.

При оцінці дитячих малюнків вчитель дотримується певних критеріїв:

- передача кольорових відтінків, різнобарвності образів природи, загального;

- різноманітність композиції (зв'язок між предметами, їх об'єднання, виокремлення головного образу);

- зображення форми, її характерних ознак, деталей;

- передача пропорцій предмета, його розмірів;

- наявність виражальних образів вірша, відповідність зображення в малюнку поетичного опису.

Завдяки аналізу робіт дітям стає більш зрозуміти поетичний образ, розвивається аналітико-синтетичне мислення, яке забезпечує більш глибше сприйняття поетичного тексту.

Використовування цих методів з метою розвитку дитячої творчості на основі пейзажної лірики в різних класах має свою специфіку. Наприклад, діти 6-7 років вже мають певний досвід сприйняття природи та художнього її опису у віршах. Вони вже можуть уявити зміст твору, підкреслити спільність та різницю в описи явищ або образів природи, давати їм точну характеристику. Знайомлячи дітей з пейзажними творами, вчитель націлює їх на сприйняття та зображення цілісної картини природи, в якій органічно пов'язано уявлення про декілька її образів. Цьому сприяє і використання не тільки ілюстрацій до певного вірша, але й репродукцій з картин видатних художників, які посилюють уявлення. Бесіди о поетичних творах проводяться до занять з малювання, оскільки діти малюють на теми складних віршів. Кожна дитина під впливом спеціального навчання починає проявляти чуйність до поетичного слова, розуміти зображувальний зміст засобів художньої виразності вірша. Вона вже самостійно відображає в малюнку ті картини природи, які чує у вірші, тобто посилюється вплив поетичного образу на творчість дитини.

У першому класі перед живим спостереженням можна організовувати розглядання ілюстрацій до вірша, в якому описаний певний пейзаж. Діти наочно впевняться, що художник, та поет беруть уявлення з оточуючій діяльності. Постановка теми повинна настроювати дітей не тільки на зображення ряду предметів, але й на передачу в малюнку певної ситуації, спрямовувати на пошук різноманітних варіантів її виконання.

Малюючи по літературному твору, дитина згадує послідовність подій, намагається передати характеристику основних образів, відтворити опис деталей пейзажа, тобто вона активно мислить і при цьому творчо підключає свої уявлення отримані в результаті попередніх спостережень. Спрямовано на накопичення дітьми досвіду сприйняття поетичних рядків. Спостереження рекомендується максимально приблизити до процесу зображення. Спостерігаючи за природою, діти отримують яскраві зорові уявлення, які співпадають з сприйняттям поетичних образів. А придивляння ілюстрацій сприяє поясненню прийомів передачі виразного образу художником (колір, пропорції, розміщення предметів), про які у вірші говориться узагальнено, за допомогою метафор, порівнянь епітетів.

На другому етапі важливо стимулювати більш глибше розуміння дітьми зображувального значення поетичного твору. Деякі прийоми передачі художньої виразності можна показати: малювання по-різному крони дерев, створення фарб для отримання потрібного тону, добір фону для малюнка, компонування на листі образів, які описані у вірші.

Для розвитку творчості бажано використовувати мотиви двох творів про одне явище природи, але по-різному представлене у цих віршах. Також для розвитку творчості важливо проводити бесіди по задуму малюнку, про головний образ, про засоби найбільшої виразності малюнків. Діти вже можуть уявити картину природи без попереднього спостереження, лише на основі художнього опису: поетичне слово підказує необхідні образи пейзажу. В цьому виді достатньо розвинуті чуйність до поетичного слова, вміння співвідносити картини природи з її описом, переносити свої уявлення в малюнок.

В результаті таких занять діти частіше починають розмовляти один з одним про те, як гарно навколо, їх словник збагачується поетичним виразами. Вірші за їхньою думкою, допомагають їм створювати „кольорові малюнки". Діти вже не затрудняються у пошуку сюжету для зображення, їм „зрозуміло про що малювати".

Бажано використовувати в педагогічній роботі сукупність методів і прийомів роботи, які спрямовані на поглиблення сприйняття дітьми пейзажної поезії в наступній послідовності:

* спостереження з читанням твору, розглядання ілюстрацій, малювання;

* читання твору, розглядання 1 -2 картин, бесіда, малювання;

* читання твору, бесіда, малювання.

Систематичність і послідовність педагогічної роботи, пов'язаної з розвитком естетичного сприйняття і творчості дітей, сприяє тому, що діти успішно справляються з поставленими перед ними програмними задачами. Під впливом навчання розвивається творчість і у дітей 8-9 років життя. Накопичення досвіду сприйняття віршів про природу, спостереження явищ, образів, які описані в них, сприяють тому, що діти постійно проявляють особливу чуйність до оточуючий природи, намагаються самостійно знайти поетичну її характеристику.

В цій віковій групі дітей є певний запас естетичних знань. Вони проявляють самостійність у виборі теми, образів. В їх малюнках проявляються узагальнені образи, картини природи. Поруч з цим вони намагаються зобразити індивідуальні якості предмета, тієї чи іншої пори року, які описані в поетичних рядках.

Методика використання поезії з метою розвитку виразності малюнків ускладнюється. Як і раніше приділяється велика увага спостереженням, але вони можуть давати узагальненні уявлення про ту чи іншу картину природи, яка описана у віршах. Постановка теми в цьому віці повинна спонукати дитину до прояву фантазії. Творча уява, яка розвивається у дітей в цьому віці, допомагає уявити надзвичайні образи, обрати оригінальні способи їх зображення.

Як підсумок попередньої роботи можна провести з дітьми колективне заняття на тему „Зимова казка" або „Золота осінь". Це допомагає повніше дітям виявити свої емоції, почуття. Таку велику роботу слід ретельно підготувати. Бажано спочатку зробити нариси простим олівцем, а вже потім виконувати малюнок у кольорі. Під час творчої колективної роботи діти проявляють активність, взаємодопомогу, зацікавленість в успіху кожного, що сприяє не тільки естетичному та розумовому але й моральному вихованню дітей.

Отже, відображення поетичних образів в малюнках доступно дітям молодшого шкільного віку, воно має велике значення для їх морально - естетичного виховання, для розвитку творчих здібностей. Поезія і образотворче мистецтво, а також образотворча діяльність самих дітей допоможе вчителю закріпити та поглибити, елементарні, але дуже важливі знання про рідну природу.

При навчанні першокласників слід пам'ятати, що малювати з натури вони ще не вміють, оскільки малюють не те, що бачать, а те що знають про даний предмет, явище. В основному діти цього віку малюють по пам'яті. Тому, так зване «малювання з натури» - вміння спостерігати, виділяти основні особливості, лише згодом робити зарисовки, передавати схожість з предметом чи явищем, яке бачить перед собою. Ці діти повинні малювати знайомі, доступні їм і цікаві предмети, спочатку прості, а потім складні. Основні заняття на першому році навчання у школі - це творчі та тематичні роботи, які цікаві і корисні дітям: «Осінь», «Казкова зима»… Заняття базуються на необхідності виробляти правильні навички користування фарбами, олівцями та іншими матеріалами. В цей період учням пояснюється принцип роботи з різними матеріалами та техніки виконання.

Постановка теми в цьому віці повинна спонукати дитину до прояву фантазії, розвитку уяви, адже вона допомагає уявити надзвичайні образи, обрати оригінальні способи їх зображення. Діти цього віку з радістю проявляють самостійність у виборі теми, образів. В малюнках проявляються узагальнені образи, картини природи. Поруч з цим вони намагаються зобразити індивідуальні якості предмета, тієї чи іншої пори року.

Розглянемо методику викладання пейзажу в старших класах. Зрозуміло, що вона базується на удосконалені передання форм, настрою,стану природи. Першим етапом являється «написання» етюда - продумати і узагальнити риси мети, завдання, відбір головного і другорядного. Визначення точки зору, лінію горизонту, співвідношення землі до води чи неба. Також слід пам'ятати, що при компонуванні слід уникати лінії горизонту, що ділить формат навпіл, та інших предметів(дерев, стовпів, будинків), які б ділили етюд на дві рівні частини. Уявлення про свою роботу слід зафіксувати в ескізі невеликого розміру. В ньому повинні бути знайденні композиційне вирішення, колористичне, планове.

Етап другий включає в себе роботу з фарбами. Після виконання малюнка починаємо писати етюд від знаходження загального кольору та мас (відношення землі, води, дерев, неба). Головне - досягти гармонії цілого, співвідношення великих мас, об'єктів по кольору та тону.

Виконавши прописку великих тональних мас переходимо до моделювання і виявлення форми предметів кольором, особливо тих, які знаходяться на першому плані пейзажу. Деталі потрібно опрацьовувати поступово, не втрачаючи відчуття цілісності. У пейзажі безумовно повинен бути побудований і виражений простір як за допомогою повітряної перспективи, так і кольорової. Саме у пейзажі видно як предмети, об'єкти, плани у міру віддалення поступово ніби поглинаються повітряним середовищем. Саме тому використовується кольорова перспектива. Передній план прописується, як правило,більш енергійно за кольором, контрастом, деталями, подальші плани стають менш вираженими. Також слід пам'ятати, що дальні плями, предмети за лінією горизонту набувають характеру плоскої плями з холодним голубуватим,фіолетово-блакитним відтінком. Однією з важливих пам'яток являється написання дерев. Оскільки часто діти забувають, що дерева потрібно писати у загальних рисах, йти від цілого, а не захоплюватися промальовуванням численних листків. Фарби класти тонким, можливо навіть напівпрозорим шаром.

ВИСНОВКИ

Пейзаж надає людині естетичну насолоду і посилює любов до рідної землі, до її чарівної краси. Працюючи над пейзажем, художник створює образ природи, ставлення людини до природи. Художній пейзаж відображає не просто ті чи інші види природи, а насамперед сприйняття природи людиною, певне ставлення до неї, яке завжди пов'язане з світоглядом художника, певним колом ідей, переживань тощо. Художній задум розкривається в творі з явним розрахунком на пригадування і асоціації, що повинні виникати в глядача.

1. В процесі підготовки дипломного проекту я проаналізувала мистецтвознавчу та психолого-педагогічну літературу з питань історії та жанрів пейзажного живопису. Аналіз цього матеріалу, а також власні пошуки, дали змогу мені встановити, що живопис пейзажу є актуальною і необхідною темою малювання в загальноосвітніх школах. Оскільки пейзаж як і інші види мистецтва має свою мету і завдання: виховувати в учнів почуття краси, любові і шанобливого ставлення до природи рідного краю та середовища взагалі.

2. Мною було розроблено колористичне і композиційне вирішення осіннього пейзажу. Виконано пейзаж у техніці олійного живопису. Виконання практичної частини дипломного проекту складається з 3-х етапів: створення етюду, композиційне та кольорове вирішення роботи.

3. Під час дослідження було встановлено головну мету, завдання та зміст навчально-виховної діяльності школярів, розроблено урок на дану тему(Додаток В). Отже, головною метою було створити міський осінній пейзаж у гуашевій техніці, дослідити методичну літературу навчання у школі. Завданнями дипломного проекту було розробити методи навчання пейзажного живопису на уроках образотворчого мистецтва у загальноосвітній школі. Зміст навчання школярів полягає у поетапному вивченні теми, ознайомленні з основами пейзажного живопису, з його видами та закріплення цих знань на практиці.

4. Проаналізовані ефективні методи навчання основ пейзажного живопису учнями загальноосвітніх шкіл, а саме : пояснювально-ілюстративний метод, репродуктивний метод, евристичний метод, дослідницький метод, метод спостереження, екскурсії, бесіди, розповіді, гри. Зазначені методи дозволяють розвинути у дітей самостійність та незалежність у навчальному, а в майбутньому і в професійному процесі. Дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей зацікавленність до навчання.

5. Важливо, що проведені дослідження під час створення дипломного проекту, мають не лише теоретичне значення, а й практичне. Теоретичне значення дипломної роботи полягає в описанні методики навчання основам пейзажного живопису, описанні послідовності та техніки виконання, визначенні необхідності навчання пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва. А практичне значення полягає в тому, що його результати можуть бути використані під час читання шкільних курсів, гуртків, практичних занять, а також при подальшому теоретичному опрацюванні проблем навчання дітей у загальноосвітній школі. Дослідження показало, що пізнавальний інтерес до мистецтва у школярів досить великий, а наявність інтересу - це перше з умов успішного виховання. Крім того, матеріал по мистецтву володіє великим емоційним потенціалом. Саме сила емоційної дії є шляхом проникнення в дитячу свідомість, і засобом формування естетичних якостей. На мій погляд, реалізовуючи повноцінне естетичне виховання школярів в шкільному віці, засобами пейзажу, вчитель забезпечує в майбутньому становлення такої особи, яка поєднуватиме в собі духовне багатство, дійсні естетичні якості, етичну чистоту і високий інтелектуальний потенціал.

Робота над дипломним проектом, допомогла мені реалізувати та удосконалити свої творчі та педагогічні здібності. В дипломній роботі представлений аналіз процесу творчої роботи над картиною «Осіннє місто». Здійснено теоретичне узагальнення методів і форм, вдосконалення змісту навчання пейзажного живопису в загальноосвітніх школах. Досліджено проблему залучення школярів до мистецтва живопису в умовах сучасного розвитку освіти.

Я пересвідчилась в тому, що пейзаж являється одним з найпопулярніших серед дітей жанром живопису. Оскільки, працюючи над пейзажем, дитина втілює своє ставлення, бачення природи, висловлює думки і своє «Я».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксенов Ю.Г. Цвет и линия / Ю.Г. Аксенов. - М.: Сов. худ., 1986. - 236с.

2. Алпатов М.В. Искусство. Живопись. Скульптура. Архитектура. Графика. В 3-х статтях-сост.. - 4-е изд. испр. и доп. / М.В. Алпатов, Н. Н. Ростовцев . - М.: Просвещение, 1989.- с.

3. Андреева В.В, Что такое искуство / Андреева В.В. - М.: Сов. худ., 1973. - 254с.

4. Аронов В.Р. Художник и предметное творчество: Проблема взаимодействия материальной и художественной культуры CCв. / Аронов В.Р. - М.: Советский художник, 1987. - 230с.

5. Асеева Н.Ю. Українське мистецтво і європейські художні центри / Асеева Н.Ю. - К.: Наукова думка, 1989 - 385с.

6. Асеева Н.Ю. Українсько-французькі художні зв'язки 20 - 30-х р. CCст / Асеева Н.Ю. - К.: Наукова думка, 1984. - 125с.

7. Багдасарян В.Э. Энциклопедия символы, знаки, эмблемы / Орлов И.Б., Телицын В.Л. - М.: Локид-Пресс, 2005. - 494с.

8. Базилевский Повесть о вечном без временне / А. Виткевич:. М., 2000

9. Барановський М.И. Ваше жилище / Барановський М.И - К.: Будівельник, 1987. - 400с.

10. Беда Г. В живопись и ее изобразительние средства / Беда Г. В. - М.: Просвещение, 1977. - 85с.

11. Беда Г. В. Основы изобразительной грамоты / Беда Г. В. - М. : Просвещение, 1981. - 178с.

12. Белютин Э.М. Основы изобразительной грамоты / Белютин Э.М. М.: Советская Россия, 1961.

13. Бергер Э. История развития техники масляной живописи / Бергер Э. М.: Академия художеств СССР, 1961.

14. Битинський М. Українське малярство / Битинський М. - Торонто, 1970 - 24с.

15. Богемская К.Г. Пейзаж: страницы истории / Богемская К.Г. - М.:Галактика, 1992 - 336с.

16. Борисовская Н.А. Энциклопедия живописи / Борисовская Н.А. - М.: АСТ, 1997. - 799с.

17. Богемская К.Г. Пейзаж. Страницы истории / Богемская К.Г ? М.: Галактика, 1992.

18. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи / Вільчинський В.М. - К. : Рад. шк., 1991. - 128с.

19. Випер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства.- 2-е испр. и доп. / Випер Б.Р. - М. : Изобраз. искусство, 1985. - 120с.

20. Вибер Ж. Живопись и ее средства / Вибер Ж. - М.: Б.и., 1991 - 68с.

21. Волков Н.Н. Композиция в живописи / Волков Н.Н. - М.: Искусство, 1977 - 263с.

22. Волков Н.Н. Восприятие картины / Волков Н.Н. - М.: Просвещение, 1976 - 32с.

23. Волков Н.Н. Мысли об искусстве / Волков Н.Н. - М.: Современный художник, 1973 - С. 7 - 23

24. Волков Н.Н. Цвет в живописи / Волков Н.Н. - М. : Искуство, 1984.- 145с.

25. Гандзій П.А. Уроки малювання: Посібник для вчителя / П.А Гандзій, Ф.Д. Левицький. - К. : Рад. школа, 1975. - 224с.

26. Говдя П. І. Українське мистецтво др.пол. XIX - поч. XX ст. / Говдя П. І. - К.: Мистецтво, 1964. - 43с.

27. Даниленко В.Я. Майбутнє європейського дизайну: Чехія, Польща, Україна / Даниленко В. - Х.: Колорит, 2007. - 197с.

28. Долгополов И.В. Мастера и шедеври. В 3-х т. / Долгополов И.В. - М.: Изобр. искусство, 1987. - 325с.

29. Жаборюк А.А. Український живопис останньої третини XIX - поч. XX ст. / Жаборюк А.А. - К.: Либідь, 1990. - 310с.

30. Жердзинський В.Е. Живопись: техника и технология / Жердзинський В.Е. - Х.: Колорит, 2006. - 327с.

31. Затецький Я.Г. Українське мистецтво першої половини ХХІ століття / Затецький Я.Г. - К.: Мистецтво, 1965. - 143с.

32. Кальнинг А.К. Акварельная живопись / Кальнинг А.К. - М.: Искусство, 1968. - 76с.

33. Ковальев Ф.В. Золотоесечение в живописи: Учбовое пособие / Ковальев Ф.В. - К. : Выщая. шк., 1989. - 89с.

34. Концепція національного художнього виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах відродження української національної культури // Освіта. - 1995. - №6 - С. 15 - 20.

35. Концепція загальної середньої освіти // Педагогічна газета. - 2002. - Січень. - №1. - С. 4 - 7.

36. Кох Р. Книга символов. Эмблемата / Кох Р. - М.: Золотой век, 1995. - 368с.

37. Кубланов Б.Г. Мистецтво як форма пізнання дійсності / Кубланов Б.Г. - К. : Мистецтво, 1967. - 45 с.

38. Кирцер Ю.М. рисунок и живопись. Практическое пособие / Кирцер Ю.М. М.: Высшая школа, 1992.

39. Маслов Н.Я. Пленэр / Маслов Н.Я. М.: Просвещение. 1984.

40. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів /Л.М. Масол, О.В. Гайдамака, Е.В.Бєлкіна, О.В. Калініченко, І.В. Руденко. - К.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. - 256 с.

41. Лильо-Откович З. Український пейзажний живопис XIX - початку XX ст. / Лильо-Откович З. - К.: Балтія-Друк, 2007. - 120с.

42. Национальная доктрина развития образования // Освита. - 2002. - №26. - 96 с.

43. Недошивин Г.А. Теоритические проблеми современного изобразительного искуства / Недошивин Г.А. - М. : Сов. художник, 1972. - 75 с.

44. Ночвінова О.В. Образотворче мистецтво. 5 клас: Тематичне планування в розробки уроків / О.В. Ночвінова, Ж. С. Марчук, Хребто Т. С. - Х. : Веста, 2009. - 192 с. - (Майстер-клас).

45. Пилипенко Д.Г. Малювання з методикою викладання / Пилипенко Д.Г. - К. : НДПІ, 1971. - 135 с.

46. Полевой В. М. Популярная художественная енциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративно еискусство / Полевой В. М. - М. : Сов. енциклопедия, 1986. - 525 с.

47. Претте М.К. Творчество и выражение. Курс художественного воспитания / Капальдо А.М.: Советский художник, 1981-1986, Т 1,2.

48. Рисунок и живопись. Руководство для самодеятельных художников. 3-е (сокр.) узд. - М. : Искуство, 1976. - 325 с.

49. Рисунок. Живопись. Композиция: Хрестоматия. Учебное пособие для студентов художественно-графических факультетов / [упорядкув. Ростовцев Н.Н.]. - М.: Просвещение, 1989.

50. Смольников И. Ф. Природа в системе эстетического воспитания / Смольников И. Ф. - М. : 1984. - 213 с.

51. Стасевич В.Н. Пейзаж. Картина и действительность / Стасевич В.Н. - М. : Просвещение, 1978. - 163 с.

52. Федоров-Давидов А.А. Руський пейзаж 18 - 20 ст. / Федоров-Давидов А. А - М.: 1986. - 96 с.

53. Фізер І.В. Колір в інтер'єрі житлових приміщень. Методичні вказівки до вивчення курсу "Кольорознавство" / Фізер І. В. - Ч.: ЧНУ, 2005. - 40с.

54. Шаров І. С. Художники України. 100 видатних імен / Толстоухов А.О - К.: АртЕк, 2007. - С. 444 - 472.

55. Шейнина Е.Я. Энциклопедия символов / Шейнина Е.Я. - М.: Торсинг, 2003. - 577с.

56. Шорохов Е.В. Композиция / Шорохов Е.В. М.: Просвещение 1986.

57. Яшухин А. П. Живопись / Яшухин А. П. - М. : Просвещение, 1985. - 112 с. Беда Г.В. Живопись. М.: Просвещение, 1986.

58. Електронна бібліотека електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (бібліофонд) [Електронний ресурс] Режим доступу до каталогу. :

www.bibliofond.ru

59. Електронна енциклопедія Вікіпедія : (Материал из Википедии -- свободной энциклопедии) Режим доступу до енциклопедії. : http://ru.wikipedia.org/wiki/%CF%E5%E9%E7%E0%E6

Додаток А

Василь Полєнов Золота осінь. 1893. Полотно, олія. 77 х 124.

Сергій Васильківський «Козача левада»1893. Полотно, олія. 133х99



Вінсент Ван Гог « Нічна тераса кафе» 1888. Полотно, олія 81 ? 65.5

1.3.1. Ескіз.



Перша прописка в кольорі.

Кінцевий результат роботи.

Додаток В

Інтегрований урок з образотворчого мистецтва 7 клас

Тема: Пейзаж «Осіннє місто».

Мета: Навчальна: розширити знання учнів з кольорознавства. Дати поняття про «повітряну перспективу», «пряму лінійну перспективу»,«колорит». Урізноманітнити технічні навички роботи з гуашевими фарбами. Розвивальна: розвивати спостережливість, зорову пам'ять, уміння вирішувати загальний тоновий і колірний стани пейзажу, творчу уяву, образне мислення, фантазію. Виховна: виховувати любов до природи, вміння бачити прекрасне, розвивати інтерес до пейзажного живопису. Виховувати охайність, старанність. Тип уроку: комбінований. Вид уроку: малювання з фотографії по пам'яті та за уявою. Міжпредметні зв'язки: музика Обладнання: Матеріали: : ПК, папір, гуашеві фарби, пензлики, простий олівець, гумка, стаканчик з водою, палітра, серветка. Зоровий ряд: репродукції міських осінніх пейзажів , фоторепродукції, дитячі роботи - міські пейзажі, виконані у гуашевій техніці, та ілюстрації творчі роботи вчителя, таблиці з кольорознавства. Музичний ряд: Й.С. Бах Сонет №18, Вівальді Очікуваний результат: розширення знань з кольорознавства, засвоєння понять «повітряна перспектива», «колорит», проявлення творчості у роботі учнів. Оформлення класної дошки: З правої сторони: репродукції міських осінніх пейзажів, фоторепродукції. З лівої сторони, у верхній частині: дитячі роботи - міські осінні пейзажі, виконані у гуашевій техніці. Нижня частина цієї половини дошки залишається чистою, щоб мати можливість по ходу уроку зробити педагогічний малюнок. Поняття: Колорит (італ. Colorio - забарвлений) - загальне кольорове рішення, система сполучення кольорів та їх відтінків у художньому творі. Репродукція - відтворення художнього оригіналу поліграфічним або фотографічним способом.

Пряма лінійна перспектива - це віддалення предметів, зменшення їх у розмірі, характер ракурсного скорочення, а також перетин в композиційному та перспективному центрі основних горизонталей та вертикалей.

Повітряна перспектива характеризується зникненням чіткості й ясності контурів предметів у міру їх віддалення від очей спостерігача. При цьому на дальньому плані насиченість кольору зменшується (колір втрачає свою яскравість, контрасти світлотіні пом'якшуються)

План заняття:

2. Організаційна частина (1 - 2 хв.)

3. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (3 - 4 хв.)

4. Мотивація навчальної діяльності (1 - 2 хв.)

5. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (1 - 2 хв.)

6. Самостійна робота учнів (25 - 30 хв.)

7. Підведення підсумку уроку (2 - 3 хв.)

8. Рефлексія (1 - 2 хв.)

9. Домашнє завдання, прибирання робочих місць (1 - 2 хв.)

Хід заняття

І. Організаційна частина 1. Встановлення дисципліни в класі.Всі сідайте тихо, діти,Домовляймось не шуміти,Тож гаразд, часу не гаємоІ урок розпочинаємо!

2. Організація робочих місць. ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів 1.Згадаймо: що ми знаємо про живопис та живописні техніки? (Живопис - це вид образотворчою мистецтва, художнє зображення, створене фарбами на площині - папері, полотні, картоні, дошці, стіні, склі). 2. Групова робота

Вправа «Криголам» Метою нашого завдання буде перевірка теоретичних знань з образотворчого мистецтва.

Без чого неможливо намалювати живописний пейзаж? (колір, пензлик, фарба ) Тести 1.Вид образотворчого мистецтва, основним засобом зображення в якому є колір:а) живопис;б) скульптура; в) графіка.

2. До теплих кольорів належать:а) червоний, оранжевий, жовтий;б) зелений, синій, фіолетовий;в) білий, сірий, чорний.3. До холодних кольорів належать:а) рожевий, коричневий;б) червоний, оранжевий, жовтий;в) голубий, синій. 4. Жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображеннюприроди, краєвидів міст і сіл:а) портрет;б) пейзаж;в) натюрморт. 5. Основним виражальним засобом графіки є…а) тон;б) крапка, лінія;в) акварель. 6. Художник-мариніст малює…а) портрети;б) морський пейзаж;в)тварин. Підніміть руки ті, хто отримав: 10-12б., 7-9б., 4-6б., 1-3б. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Митець за допомогою своїх специфічних засобів передає красу природи. Для хужожника - це фарби, для композитора - це звуки, а для письменника - це слово. Сьогодні на уроці ми будемо художниками і малюватимемо прекрасну пору року - осінь. IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку 1. Слово вчителя Подібно до того, як звуки в музиці народжують мелодію (радісну, ніжну, спокійну, тривожну, урочисту), так усі кольори, їх гармонійне поєднання в живописному творі створюють колорит, який підкреслює певний настрій, емоції та почуття. Тому за характером колорит може бути спокійний або напружений, яскравий або стриманий. У колориті можуть переважати певна кольорова гама (тепла або холодна) та тональність (світла або темна). Художники-живописці працюють різними фарбами, обираючи різноманітні матеріали та техніки, які дозволяють краще реалізувати творчий задум. Художня техніка - це спосіб нанесення фарб на площину, що залежить від стилю художника та властивостей фарб. Ми вже знайомі з акварельною та гуашевою техніками, тому можемо порівняти їх між собою. 2. Словникова робота (Використання ПК) Сьогодні ми поповнимо свій словник такими термінами: колорит, повітряна перспектива, пряма лінійна перспектива,репродукція. 3. Педагогічний малюнок

Найбільш цікаві об'єкти малювання, як правило пов'язані з середовищем, в яке включена архітектурна форма. В цьому пункті художник придивляється до пропорцій, які визначають образний початок будь-якої архітектури, а також до найбільш виразних елементів архітектурної форми та до особливостей ландшафтного планування. Це все дозволяє розвинути в собі образне мислення панорамне бачення середовища. Сьогодні ми будемо зображувати красу осіннього міста. Перед вами фоторепродукції та репродукції картин різних осінніх пейзажів На дошці прикріплений аркуш паперу, на якому вчитель поетапно показує приклад малюнку «Осіннє місто».

Технологічна картка 1. Композиційна побудова малюнку. Роблю ескізний нарис за допомогою легких ліній, для вибору найбільш вдалої композиції в форматі листа; 2. Визначення перспективи основних форм (перспективна побудова малюнку на площині листа) та пропорції предметів по відношенню один з одним; визначення зв'язку об'єктів з площиною, на якій вони знаходяться; 3. Аналіз всіх пропорцій та побудова всіх форм на основі точного та остаточно знайденого характеру малюнку; 4. Колористичне рішення. Роботу в кольорі починаємо з темних місць малюнка, потім прокладаємо основні кольорові маси, не забуваючи про рефлекси та повітряну перспективу. 5. Детальне світлотіньове моделювання архітектурних об'ємів з врахуванням основних та другорядних об'єктів зображення;

6. Узагальнення малюнку та підкорення деталей єдиному цілому. V. Самостійна робота учнів. Виконання учнями практичної роботи. Надання допомоги (необхідні зауваження по окремих роботах, додаткові пояснення при типічних помилках у багатьох).

VІ. Підведення підсумку урокуУчитель робить виставку на дошці з найкращих робіт. Проводиться обговорення цих робіт.- Яка робота найкраща? Чому?

VІІ. Рефлексія Чи сподобалося вам працювати новою технікою? У чому ви відчули труднощі?Що давалось легко?

VIII. Домашнє завдання, прибирання робочих місць.

Размещено на Allbest.ru