Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами інформаційних технологій

Крім того, під час гри учні отримують відомості про форму й будову річних предметів, збагачують свій словниковий запас, розширюють кругозір. Конструюючи на площині, вони навчаються відчувати вагу й розмір речей, предметів, розуміти симетрію, розвивати просторову орієнтацію, логіку конструювання, висловлювати думки, координувати свої рухи, планувати дії, аналізувати, порівнювати й робити висновки.

Заняття-завдання побудовані за принципом - від простого до складного, але залежно від вікової категорії учнів та потреби вчителя закріпити знання учнів, здобуті на уроках, вчитель може обирати окремі теми, що збігаються з темою уроку.

У структуру занять включено матеріал для бесіди, де у доступній формі монологу викладено ті знання, які вчитель може використовувати перед практичною роботою і які потрібно давати учням для їхнього розвитку.

Зважаючи на різнорівневий розвиток учнів, заняття передбачають застосування репродуктивних шаблонів для наймолодших, репродуктивно-творчих і для творчих учнів, які починають вносити в сам процес і у свої вироби елементи творчості.

Наприклад, вивчаючи тему «Алгоритм» у 4 класі, розвиваються творчі здібності.

Тема. Алгоритм.

Мета: повторити і розширити знання учнів про алгоритм і виконавців; ознайомити з властивостями алгоритмів; навчити складати лінійні алгоритми; розвивати увагу, творчі здібності; виховувати зацікавлення до предмета.

Обладнання та програмне забезпечення: програма «Скарбниця знань», плакат з алгоритмом для проведення фізкультхвилинки.

Вимоги до учнів: знати поняття «алгоритм», поняття «виконавець», властивості алгоритмів.

Хід уроку

I. Розминка (3 хв).

Назвіть дії, які необхідно виконати:

- для того, щоб відрізати четверту частину від пирога. (Узяти ніж, розрізати пиріг навпіл, отриману половину розрізати ще навпіл);

- для того, щоб із хустки отримати дві косинки. (Скласти хустину по діагоналі, узяти ножиці, розрізати хустину по лінії згину).

II. Перевірка домашнього завдання (3 хв).

III. Пояснення нового матеріалу (10 хв).

Мільйони людей в усьому світі обробляють інформацію і на кожному робочому місці виконують різні операції, необхідні для керування різними процесами. Така робота потребує великих затрат праці. Щоб полегшити виконання цієї роботи, її автоматизують.

Уявіть собі роботу касира у великому супермаркеті. Кожен товар, який продається в такому магазині, має свій код. Касир, до якого підходить покупець, повинен за кодом товару знайти його вартість і підрахувати вартість усієї покупки. Складемо послідовність дій касира (алгоритм бажано записати на дошці).

1. Узяти товар.

2. Подивитися його код.

3. Знайти цей код у переліку всіх товарів.

4. Подивитися його вартість.

5. Додати вартість товару до суми вартостей товарів, придбаних покупцем.

Така послідовність дій називається алгоритмом. Алгоритм. - це послідовність дій (команд), виконання яких приводить до отримання очікуваного результату.

Усі дії (команди) в алгоритмі записують у формі наказу.

Кожен алгоритм складає автор (людина або група людей); він розрахований на конкретного виконавця. Виконавцем може бути будь-яка істота або якийсь пристрій (комп'ютер, робот). У прикладі з касиром найбільш трудомістка частина алгоритму - це знайти код товару в списку (який може складатися з мільйонів назв), тому цей пункт, а також два наступні, автоматизували і доручили здійснювати виконавцю - комп'ютеру.

Алгоритм складають так, щоб виконавець зміг його виконати й отримати результат. Тому не кожну послідовність дій можна назвати алгоритмом.

Ознайомимося із властивостями алгоритмів.

1. Результативність.

У разі виконання алгоритму ми повинні отримати очікуваний результат.

2. Масовість.

За алгоритмом, який склали для одного касира, можуть працювати всі касири цього супермаркету. А за програмою пошуку коду і підраховування суми вартостей товарів, придбаних покупцем, - усі комп'ютери цього супермаркету.

Тобто, масовість дозволяє використовувати один алгоритм для різних вхідних даних.

3. Скінченність.

Наприклад, Василь вирішив помити голову. Для цього він узяв склянку з шампунем, уважно прочитав інструкцію і приступив до дій. Друзі чекали на Василя вже третю годину, а він так і не виходив із ванної кімнати. Що ж сталося із хлопцем? Прочитаємо інструкцію до шампуню Василя:

1) Відміряти один ковпачок шампуню.

2) Вилити його на голову.

3) Намилити.

4) Змити.

5) Повторити дії.

Чому ж не виходить Василько з ванної кімнати? А коли він вийде? (Коли скінчиться шампунь.) А якщо уявити, що склянка з шампунем чарівна і шампунь не закінчується ніколи, то така послідовність дій не може бути алгоритмом, тому що вона не приводить до результату.

4. Однозначність.

Потрібно запам'ятати, що виконавець не повинен думати. Усі команди повинні мати чіткі вказівки. Наприклад, дівчинка Марійка дала вказівку хатньому роботу: піди на кухню, почисти банан і принеси. Робот приніс Марійці шкірки від банана. Чому?

5. Ефективність.

Алгоритми намагаються скласти так, щоб результат досягався за найменшу кількість кроків і з найменшою кількістю зусиль.

IV. Робота із зошитом. Розібрати наведені приклади алгоритміь і запропонувати учням скласти свої алгоритми (6 хв).

V. Фізкультхвилинка (1 хв).

Дітям пропонується стати виконавцями алгоритму:

1. Витягнути вперед праву руку.

2. Витягнути вперед ліву руку.

3. Присісти.

4. Встати.

5. Опустити руки.

6. Зігнути в коліні праву ногу.

7. Опустити.

8. Зігнути в коліні ліву ногу.

9. Опустити.

Повторити 3 рази.

VI. Пояснення домашнього завдання. (Зміст завдання: прочитати теоретичну частину, записану в зошиті, та виконати письмове завдання) (1 хв).

VII. Робота з комп'ютерною програмою, зупинка «Алгоритми» («Порядок дій») (12 хв).

VIII. Релаксація (1 хв).

IX. Підсумок уроку (3 хв).

Зміст зошита-конспекту учня

Основними поняттями інформатики є інформація та алгоритм. Термін «алгоритм» походить від імені давнього філософа і математика із Хорезму - Аль-Хорезмі (IX століття), який описав правила додавання, віднімання, множення, ділення багатоцифрових чисел.

Кожна людина щодня зустрічається з безліччю задач - від найпростіших і добре відомих до дуже складних. Для багатьох задач існують визначені правила (інструкції, команди), що пояснюють виконавцю, як розв'язувати дану проблему. Ці правила людина може вивчити чи заздалегідь сформулювати сама в процесі розв'язування задачі. Чим точніше описані правила, тим швидше людина опанує їх і буде ефективніше їх застосовувати.

У нашому житті ми постійно складаємо опис певної послідовності дій для досягнення бажаного результату, тому поняття алгоритму не є для нас чимось новим і незвичайним. Так, вранці, перед твоїм виходом до школи мама дає вказівку: «Коли прийдеш зі школи, одразу пообідай і вимий посуд. Після цього замети підлогу, сходи до магазину і можеш трохи погуляти. Гуляти дозволяю не більше години, а потім одразу за уроки». Ця інструкція складається з послідовності окремих вказівок, які визначають твою поведінку після повернення зі школи. Це і є алгоритм.

Алгоритм - це скінченна послідовність інструкцій (вказі-вок), виконання яких приводить до правильного розв'язання поставлених задач і отримання певного результату.

Алгоритми складають для виконавців.

Під виконавцем алгоритму ми розуміємо будь-яку істоту або механізм, які спроможні виконати алгоритм. Усе залежить від того, якої мети ми намагаємося досягти. Наприклад: риття ями (виконавці - людина або екскаватор), купівля певних товарів (один із членів родини), розв'язування математичної задачі (учень або комп'ютер) тощо.

Будь-який виконавець (і комп'ютер зокрема) може виконувати тільки обмежений набір операцій (екскаватор риє яму, учитель учить, калькулятор виконує арифметичні дії). Тому, складаючи алгоритм, потрібно враховувати вміння виконавця.

Наприклад: Мамі потрібно купити в магазині їжу. Виконавцем цього алгоритму може бути хтось із родини: батько, син, бабуся, дочка тощо. Зрозуміло, що для тата достатньо сказати, які продукти купити, а далі деталізувати алгоритм не потрібно. Сину-підлітку необхідно детальніше пояснити, у яких магазинах можна придбати потрібний товар, що можна купити замість відсутнього товару і таке інше. Маленькій дочці алгоритм необхідно деталізувати ще більше: де взяти сумку, щоб принести товар, як дійти до магазину і як там поводитись (якщо дитина вперше йде по покупки), яка решта грошей залишиться після покупки.

Властивості алгоритмів

1. Результативність.

2. Масовість.

3. Скінченність.

4. Однозначність.

5. Ефективність.

Приклад алгоритму.

«Як зліпити снігову бабу».

1. Із снігу сформувати кулю

2. Покласти зроблену кулю на сніг і катати по снігу, доки куля не набере потрібних розмірів

3. Покласти кулю на землю

4. Виконати 1 і 2 крок алгоритму

5. Покласти отриману кулю на першу

6. Виконати 1 і 2 крок алгоритму

7. Покласти отриману кулю на другу

8. Встромити дві гілки з протилежних боків другої кулі

9. З камінців викласти на верхній кулі очі, ніс, рот

10. Надіти на верхню кулю відро

Домашнє завдання.

Напиши алгоритм на побутову тему (кулінарний, прибирання кімнати, виконання уроків тощо).

Тема. Ознайомлення зі способами представлення алгоритмів.

Мета: ознайомити учнів зі способами представлення алгоритмів; вчити обирати алгоритм, за яким створено даний ряд чисел; розвивати логічне й алгоритмічне мислення, творчі здібності учнів; виховувати зацікавлення до предмета.

Обладнання та програмне забезпечення: програма «Скарбниця знань»; плакат з алгоритмом для проведення фізкультхвилинки.

Вимоги до учнів: знати поняття «алгоритм»; поняття «виконавець»; способи представлення алгоритмів.

Хід уроку

I. Розминка (3 хв).

Дайте відповіді на запитання.

- Що можна розбити та отримати за це подяку? (Яйце, намет)

- У кого є шапка без голови і нога без чобота? (Гриб)

- Удень спить, уночі літає, людей лякає. Хто це? (Сова)

- Чапля, яка стоїть на одній нозі, важить 10 кг, скільки важить чапля, що стоїть на двох ногах. (10 кг)

- 7 олівців дорожчі за 8 зошитів. Що дорожче - 8 олівців чи 9 зошитів? (8 олівців)

- Стоять у полі сестри, плаття білі, зачіски зелені. Що це? (Берези)

II. Перевірка домашнього завдання (4 хв).

III. Пояснення нового матеріалу і робота із зошитом (12 хв).

IV. Фізкультхвилинка (1 хв).

Дітям пропонується стати виконавцями алгоритму:

1. Підняти праву руку в сторону.

2. Підняти ліву руку в сторону.

3. Повернути тулуб ліворуч.

4. Повернути тулуб праворуч.

5. Опустити обидві руки. Повторити 6 разів.

V. Пояснення домашнього завдання (1 хв).

VI. Робота з комп'ютерною програмою, зупинка «Алгоритми» («Вибір алгоритму для ряду чисел 1») (15 хв).

VII. Релаксація (1 хв).

VIII. Підсумок уроку (3 хв).

Зміст зошита-конспекту учня

Існує кілька способів запису алгоритмів, вибір яких залежить від виконавця та того, хто його задає.

1. Перший спосіб - це словесне представлення алгоритму. Наприклад, алгоритм «Як відкрити двері».

1. Дістати ключ

2. Вставити ключ в отвір

3. Повернути ключ два рази

4. Вийняти ключ

2. Другий спосіб - це подання алгоритму у вигляді таблиць, формул, схем, малюнків тощо.

Наприклад, алгоритм «Як скласти паперовий стаканчик».

3. Третій спосіб - запис алгоритмів за допомогою блок-схеми. Цей метод був запропонований в інформатиці для наочності представлення алгоритму за допомогою набору спеціальних блоків.

Використовуючи дані блоки, можна подати, наприклад, алгоритм «чищення картоплі» в такому вигляді:

Таким чином, заняття-завдання мають три напрями:

Ш репродуктивний,

Ш репродуктивно-творчий,

Ш творчий.

2. Практичне моделювання та проведення занять основ інформатики в початкових класах, розвиток творчих здібностей школярів

2.1 Діагностика рівнів пізнавальної активності, самостійності і творчого мислення при вивченні основ інформатики та обчислювальної техніки молодших школярів

Вивчивши і проаналізувавши теоретичний аспект проблеми «Використання нових інформаційних технологій для розхвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку» постала необхідність впровадження експерименту відповідно меті, завданням, гіпотезі дослідження. Як стверджував Лобачевский Н.І., людина народилася бути паном, володарем, царем природи, але мудрість, з якою він має керувати, не дана від народження: вона набувається навчанням. Тому на педагогічній практиці у 3-Б класі м. Сніжне ЗОШ №3 перевірявся рівень творчиїх здібностей як на початку так і наприкінці практики, щоб перевірити рівень успішності педагогічної діяльності в цьому класі. Всього виконували завдання 15 учнів з них хлопчиків - 8, дівчаток - 7. Було проаналізовано рівень сформованості інформаційної культури учнів третього класу та готовність їх до вивчення основ інформатики у четвертому класі.

Перше завдання передбачало виявити, як учні орієнтуються в напрямках «угору», «униз», «праворуч», «ліворуч». Для розпізнання учням були представлені зображення фігур, з якими вони ознайомилися в 2 класі.

Перші досліди показали, що загальний рівень самостійності у дітей на уроках інформатики досить низький -60%, лише у деяких дітей він високий - 20%. Це було виявлено під час виконання багатьох завдань з інформатики.

Завдання 1. Намалюй круг праворуч квадрата, але ліворуч трикутника.

Завдання виконали вірно 11 учнів.

Простим та доступним для школярів було друге завдання, в якому потрібно було виконати дії, для зображення малюнку.

Майже всі учні виконали це завдання правильно. Проте описати принцип побудови виявилось для учнів набагато складнішим, незважаючи на те, що вони вивчали. Лише третя частина учнів вказала шлях малюнку, п'ята частина - пояснила як шлях, так і виконала завдання, решта нічого не сказати про зображення.

У третьому завданні (мал. 2), яке можна віднести до творчого рівня, учні мали не лише порахувати предмети, а й записати їх. Кожний четвертий учень побачив правильну кількість, а решта вказувала меншу кількість. У наступному завданні учням необхідно було показати роботу з множинами (мал. 3). Два учні з трьох виконали це завдання вірно.



Нескладним виявилось для учнів і наступне завдання (мал. 4).

У цьому завданні учні мали показати відмінності. Лише 7 учнів з 15 назвали правильно всі відмінності.

В інших варіантах учням пропонувалися наступні завдання.

1. У кожному рідку викресли зайві предмети.?

2. Не відриваючи олівець від зошита, намалюй малюнок.

3. Порівняй числа, незнаючи лдеяких цифр

Майже всі учні правильно відповіли на перше запитання.

Більше половини учнів правильно відповіли на друге запитання

Найменше правильних відповідей отримали на третє запитання.

На основі цих даних виділились три рівні розвитку дітей і це дало можливість диференційовано підходити до керування розумовим розвитком дітей. Так, діти з високим і вище середнього рівня розвитку мають достатній рівень інтелектуальних здібностей, що характеризується високим рівнем пізнавальної активності і діяльності, виявляють інтерес до завдань вчителя. Охоче підтримують спілкування. До виконання завдань включаються одразу, прикладаючи зусилля до подолання перешкод. При виконанні тестів охоче включаються в ігрову ситуацію, вносячи елементи ініціативи, фантазування, творчості. Діти з середнім рівнем активності не проявляють особливого інтересу до завдань, але в роботу включаються порівняно охоче. Є варіанти, коли до завдання проявляється підвищений інтерес, але він швидко згасає. Особистої ініціативи в спілкуванні з вчителем у виконанні завдання не вносить. Діти з низьким рівнем пізнавальної активності: інтерес обмежується цікавістю до обстановки, в якій проходить обстеження. До виконання завдань переходить тільки після додаткових звертань, а під час роботи відволікається. При виконанні завдань робить багато помилок.

У процесі диференціювання завдань та індивідуальних занять для дітей молодшого шкільного віку використовувала такі способи:

Диференціація завдань:

Ш Зміст однаковий для всього класу, а для дітей високого рівня - зменшення часу виконання завдання, збільшення обсягу або ускладнення способу виконання.

Ш Спільне завдання для усієї групи, а для дітей низького рівня допоміжний матеріал, що полегшує його виконання (наочність, зразок, схема, тощо).

Ш Використання на одному з етапів заняття завдань різного змісту і складності для дітей усіх рівнів розвитку. Самостійний вибір дітьми завдання з кількох запропонованих педагогом та етапі закріплення тощо.

Індивідуальні заняття:

Ш Навчальне індивідуальне заняття з однією дитиною, яке дозволяє реалізувати принцип індивідуального підходу до дитини.

Ш Розвиваюче індивідуальне заняття проводиться з метою поглиблення та поширення знань.

Ш Корекційне індивідуальне заняття проводиться з метою усунення деяких недоліків у знаннях дітей.

Ш Контрольно-діагностичне індивідуальне заняття проводиться з метою контролю та аналізу сформованості пізнавальних процесів, потреб, обсягу знань. Комбіноване індивідуальне заняття планується з декількома дітьми, які мають недоліки в знаннях із різних розділів програми. Тоді до роботи з кожною дитиною висуваються різні цілі.

Таким чином основні заняття з дітьми давали можливість успішного здійснення зовнішньої диференціації за умов, коли треба:

Ш передбачати труднощі, які можуть виникнути у дітей під час засвоєння матеріалу;

Ш врахувати загальну та потенційну готовність дітей до наступної діяльності, тобто рівень сформованості знань, здатність самостійно працювати;

Ш використовувати диференційовані завдання з подальшими індивідуальними заняттями різних типів.

А внутрішня диференціація дає можливість вивчення і розкриття індивідуальності кожної дитини, визначити структуру, в межах якої ця індивідуальність буде найбільш оптимально розвиватися. Характеристика поетапного розвитку основних типів розумової діяльності дітей переконує, що творчий розвиток мислення є головним для віку 6 - 9 (10 - 11) років, а тому молодший шкільний вік є найкращим для формування просторового мислення.

При завершені експерименту була проведена повторна перевірочна робота з результатами: Н - 20% С - 53% В - 26%.

Роблячи висновок з цих уроків можна сказати, що застосування інформаційних технологій дуже ефективно допомагає в розвитку творчих здібностей учнів. Усі діти працюють з великим задоволенням, дисціпліна на занятті відмінна, діти дуже уважні. Всі діти, включаючи і самих слабких, не бояться помилитись, працюють з інтересом.

За час проведення заняття негативних змін у динаміці розумової працездатності учнів не помічено. Фізичної стомленості учнів не спостерігається. На кінець уроку активність, бажання працювати залишаються на достатньо високому рівні.

Але комп'ютер повине використовуватися не для підміни (заміни) традиційних засобів навчання, а для інтесифікації та раціоналізації навчальної діяльності. Тобто, вони можуть застосовуватися тоді, коли учні вже мають знання про сутність поставленої задачі, усвідомлені і сформовані відповідні уміння та навички їх розв'язування за допомогою реальних засобів та способів. Це допоможе встановити органічні зв'язки між реальними й віртуально-абстрактними знаннями, уміннями та навичками, які є найбільш типовими та необхідними у реальній діяльності.

2.2 Розробка фрагментів занять інформатики для розвитку творчих здібностей учнів початкових класів

Тема. Логічні закінчення.

Мета: розвивати в учнів логічне мислення й увагу; вчити аналізувати

вхідні дані й аргументувати свої висновки. Програмне забезпечення: програма «Скарбниця знань». Вимоги до учнів: уміти проводити аналіз під час розв'язування логічних

задач; знаходити різні варіанти розв'язування однієї задачі.

Хід уроку

I. Розминка (3 хв).

Дайте відповіді на запитання.

- Сорок п'ят і сорок п'ят - скільки буде? (80)

- Ішли дві матері та дві дочки. Знайшли три яблука. Всім дісталося по одному. Як вони поділили яблука? (Це були бабуся, мама, донька.)

- Мама купила 4 кульки червоного й блакитного кольорів. Червоних кульок було більше, ніж блакитних. Скільки кульок і якого кольору купила мама? (1 - блакитна і 3 - червоні).

II. Перевірка домашнього завдання (3 хв).

III. Гра «Увага» (6 хв).

До дошки виходить один учень. Діти уважно розглядають його протягом 10 секунд. Потім учень виходить за двері, щось змінює у своїй зовнішності і заходить до класу. Учні класу повинні знайти відмінність. І так 4-5 учнів.

188

IV. Робота із зошитом (14 хв).

* Виконуючи завдання в зошиті, діти обґрунтовують свої відповіді, пояснюють, чому саме таке закінчення вони вважа ють можливим.

V. Фізкультхвилинка (1 хв).

Світить сонце золоте.

Відвести корпус трохи назад, енергійно махати на себе руками.

Квітка поміж трав росте.

Встати навшпиньки, потягнутись усілі тілом догори з піднятими руками.

Бджілка весело кружляє,

Руками «затріпотіти», немов крильцями, і обернутись навколо себе на напівзігнутих ніжках.

З квіточки пилок збирає.

Скласти руки «ковшиком» і нахилитись уперед.

Бджілко, бджілко, постривай!

Підскакуючії на місці, помахати руками.

Меду нам смачного дай!

Обхватити себе руками за плечі і похитатися зі сторони в сторону.

VI. Пояснення домашнього завдання (1 хв).

VII. Робота з комп'ютерною програмою, зупинка «Логіка» (Анаграма 1) (12 хв).

Анаграма - це слово, яке можна отримати з іншого слова шляхом перестановки літер.

VIII. Релаксація (1 хв).

IX. Підсумок уроку (2 хв).

Тема. Логіка й мова.

Мета: розвивати в учнів логічне мислення й увагу; вчити аналізувати

вхідні дані й аргументувати свої висновки; виховувати цікавість до

предмета.

Програмне забезпечення: програма «Скарбниця знань». Вимоги до учнів: уміти аргументувати свої дії при розв'язанні логічних

задач; знаходити різні варіанти розв'язування однієї задачі.

Хід уроку

I. Розминка (3 хв).

Дайте відповіді на запитання.

- На небі одна, на землі нема, у баби двоє, у дівки нема. Що це? (Літера «б»)

- Що стоїть посеред Києва? (Літера «є»)

- Гора й долина, що між ними? (Літера «й»)

- У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по дві миші, прийшов мірошник із котом. Скільки тепер стало ніг? (6, дві мірошникові ноги і чотири котові)

- На дереві сиділа зграя горобців, стрілець вистрілив, один горобець упав. Скільки залишилося горобців? (1)

II. Перевірка домашнього завдання (3 хв).

III. Гра «Увага» (5 хв).

До дошки виходить один учень. Діти уважно розглядають його протягом 10 секунд. Потім учень виходить за двері, щось змінюєу своїй зовнішності й заходить до класу. Інші учні повинні знайти відмінність. І так 4-5 учнів.

ТУ. Робота із зошитом (12 хв).

* Завдання/: щоб правильно виконати завдання, необхідно до кожного прислів'я підібрати його пару (речення, у якому всі слова мають протилежне значення). Наприклад, високий - низький, маленький - великий, товстий - тонкий. («Ой, на горі два дубки… - Ура, на лузі немає трави…».)

* При виконанні завдання №2 можна запропонувати учням по черзі вилучити й ті об'єкти, які залишилися після викреслювання «чашки». Наприклад, аналізуємо дані, які маємо за І/мовою: молоко - це рідина, картопля до рідини не належить, як і хліб, а також морква. Робимо висновок: зайвим буде «моло-

І:о->……тому що воно є рідиною, а інші об'єкти - ні. Продовжуємо

далі: аналізуємо об'єкти, які у нас залишилися. Картопля - це овоч, морква теж, а хліб до овочів не належить. Робимо висновок: зайвим буде «хліб», тому що картопля і морква - овочі, а він - ні.

V. Фізкультхвилинка (1 хв).

Один, два - усі піднялись, Повернулись, похитались. Три, чотири - руки вгору, В сторони і вгору знову. П'ять, шість - опустили, І швиденько всі присіли. Сім, вісім - всі малята Стрибають, як жабенята. Дев'ять, десять, - рівно стали І за парти посідали.

VI. Пояснення домашнього завдання (Іхв).

VII. Робота з комп'ютерною програмою, зупинка «Логіка» (Анаграма 2) (12 хв).

VIII. Релаксація (1 хв).

IX. Підсумок уроку (2 хв).

УРОК 20

Тема. Істинні та хибні висловлювання.

Мета: дати учням поняття істинного та хибного висловлювання; вчити грамотно формулювати запитання й аналізувати відповіді; розвивати логічне мислення; виховувати наполегливість.

Програмне забезпечення: програма «Скарбниця знань».

Вимоги до учнів: уміти проводити аналіз при розв'язуванні логічних задач; знаходити різні варіанти розв'язування однієї задачі; розрізняти істинні й хибні висловлювання.

Хід уроку

I. Розминка (3 хв).

Дайте відповіді на запитання.

- Яке поле не виореш? (Футбольне)

- З якого полотна не можна пошити сорочки? (Із залізничного)

- Якою косою не можна косити? (Жіночою)

- Що наймудріше в світі? (Книга)

- Яким гребінцем не можна розчесатись? (Морським)

- Із якою бочкою по воду їдуть? (Із пустою)

II. Перевірка домашнього завдання (3 хв).

III. Гра «Чорна скринька» (5 хв).

Учитель показує учням чорну скриньку, у якій захована якась річ, і пропонує відгадати, що саме там заховано. Щоб знайти відповідь, учні повинні ставити вчителеві запитання, але формулювати їх таким чином, щоб учитель не міг відповісти «Так» чи «Ні».

Наприклад: У скриньці лежить книга.

Можливі запитання:

- Як можна використати цей предмет? (Отримати нові знання, цікаво провести вільний час)

- Із якого матеріалу зроблено цей предмет? (Найчастіше з паперу)

- Де цю річ зазвичай зберігають? (У шафі, на полиці)

* Якщо учні спочатку не можуть сформулювати запитання, учитель наводить приклади і разом з учнями підбирає запитання, відповідь на яке дає найбільше інформації про об'єкт.

IV. Пояснення нового матеріалу і робота із зошитом (13 хв). Для пояснення поняття істинного та хибного висловлювання

запропонувати дітям прокоментувати такі вислови:

194

- Кожній дитині подобається, коли її сварять.

- Усі діти люблять пити молоко.

- Сонце завжди сходить на сході.

- Усі учні в класі - дівчата.

- Усі дівчата люблять грати у футбол.

- Усі учні люблять канікули.

V. Фізкультхвилинка (1 хв).

Ми писали і читали, Малювали, рахували.

Стати рівно, витягувати руки вперед, у сторони, угору.

От втомились, так втомились, Аж голівки похилились.

Нахиляти голови вправо та вліво. Ми свої втомили ніжки, Адже не лежали в ліжку.

Підстрибувати на двох ногах. Наші ручки зажурились - Це від того, що втомились.

Трясти руками. Треба трошки відпочити, Щоби знов науки вчити.

Потягнутись усім тілом і сісти на місця.

VI. Пояснення домашнього завдання (1 хв).

VII. Робота з комп'ютерною програмою, зупинка «Логіка». («Істинні й хибні висловлювання 1») (10 хв).

VIII. Релаксація (1 хв).

IX. Підсумок уроку (3 хв).

Урок 21

Тема. Логіка та інформація.

Мета: розвивати в учнів логічне мислення й увагу; вчити аналізувати вхідні дані й аргументувати свої висновки; виховувати наполегливість.

Програмне забезпечення: програма «Скарбниця знань».

Вимоги до учнів: уміти проводити аналіз при розв'язуванні логічних задач; знаходити різні варіанти розв'язування однієї задачі; розрізняти істинні та хибні висловлювання.

І. Розминка (3 хв). Полічіть:

Хід уроку

Десять зайців мали мух, Кожна мала двоє вух, Кожна мала десять хат, Кожен заєць - п'ять зайчат, Кожне мало по морквині І великій капустині, А в капусті сім листів. Скільки в мух було хвостів?

II. Перевірка домашнього завдання (3 хв).

III. Розв'язування метаграм (5 хв).

Метаграма - слово, яке можна отримати, змінивши лише одну літеру в заданому слові. - З «Й» я плаваю у морі,

З «І» ловлю мишей в коморі. (Кит - кіт)

- З «Н» - частина доби,

З «П» - гріє щозими. (Ніч - піч)

- З «Л>> - риба прехороша,

З «Т» - звичайна огорожа. (Лин - тин)

- Мчу дорогами я з «Ш»,

З «Л» я ягода смачна. (Машина - малина)

- Травою зеленіє, квітками розквітає,

А як «П» додати - землю буде орати. (Луг - плуг)

IV. Робота із зошитом. (13 хв).

V. Фізкультхвилинка (1 хв).

Любить вчитися наш клас, Та відпочивати час.

Встати із-за парт, потягнутись усім тілом. Нумо, разом всі присіли

Присісти. І нагору полетіли.

Повільно-повільно підніматись на весь зріст. Піднімаємось все вище,

Стати навшпиньки, підняти руки вгору. Висота стає все ближче!

Підстрибнути на місці якомога вище.

VI. Пояснення домашнього завдання (1 хв).

VII. Робота з комп'ютерною програмою, зупинка «Логіка». («Істинні й хибні висловлювання 2») (10 хв).

VIII. Релаксація (1 хв).

IX. Підсумок уроку (3 хв).



1. Бобришев Микита
2. Богрова Аліна
3. Войтюшенко Богдан
4. Корчагина Валерія
5. Кураєва Вікторія
6. Кошелев Микита
7. Орлова Ганна
8. Пашкова Оля
9. Кисельов Іван
10 Шитик Олександр

В 2 класі було проведенл 2 заняття математики з використанням інформаційних технологій.

Висновок

З аналізу прочитаної літератури і досвіду використання комп'ютерів у реальному навчальному процесі, можна зробити висновок, що в умовах інформаційних технологій з'являються нові можливості для розвитку:

соціальної і пізнавальної активності дітей: мається на увазі рівень суб'єктивного контролю учня, інтелектуальна ініціатива;

компетентності школяра як учня: мається на увазі його самостійність, інформаційна грамотність, впевненість у собі, що виявляються в здатності прийняти рішення, а також орієнтація на задачу і кінцевий результат, відповідальність, соціальна незалежність;

здатність дитини до самореалізації: зокрема, прагнення до реалізації знань у програмних продуктах, у пізнавальної позаучбової діяльності, успішність реалізації, задоволеність результатами діяльності;

гармонічної індивідуальності, співвідношення практичного і вербального інтелекту, емоційна стабільність, співвідношення гуманітарних інтересів і інформаційних потреб, активності дитини і його компетентності. Новітні інформаційні технології детермінують спеціальну педагогічну діяльність, що забезпечує створення умов для розвитку інтелектуальної активності дітей, гнучкого відкритого мислення, здатності до колективної діяльності, для виховання відповідальності за прийняті рішення.

Задачі, які ми поставили у своєму дослідженні були досягнуті. Використання комп'ютера на уроках математики - ефективний метод у розвитку особистості молодших школярів. Застосування в школі комп'ютерної техніці вчителями початкових класів допоможе зробити шкільне викладання більш ефективним.

В даний час ще йде розробка програмно-комплексного підходу комп'ютерного навчання в початковій школі.

Отже, ми прийшли до висновку, що застосування комп'ютерної техніки на уроках поліпшує сприйняття світу, розвиває логічне мислення, пам'ять, уяву, увагу.

Список використаної літератури

молодший школяр інформатика обчислювальний

1. Бондаревська В.М. Дитина та нові інформаційні технології: позитивні та негативні наслідки нової культури людського життя // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2000. - №1. - С. 49 - 52

2. Великович Л.С., Курис Г.Э. Понять главное (заметки по поводу информатизации образовательного процесса в начальной школе) // Конгресс конференций «Информационные технологии в образовании» - http://ito.edu.ru/sp/publi-about.html.

3. Вільямс Р., Маклін К. Коип'ютери в школі. - К.: Радянська школа. 1988.

4. Гольцман М.А., Дуванов А.А., Первин Ю.А. Концепции развития ребенка в курсе «Роботландия». - lbid. - C. 7-15.

5. Горвиц Ю.М., Демьяненко В.Ю. Эргономическое проектирование нового поколения компьютерных систем для детей дошкольного возраста. Синтез // Советско-французский семинар по информатизации начального образования. - Переславль-Залесский, Москва, 1992. - С. 15-19.

6. Горячев А.В., Волкова Т.О., Горина К.И. Информатика в играх и задачах: Учебник для 1 класса четырехлетней начальной школы: В 2 ч. Изд. 2-е, испр. - М.: Балас, 2006. - 144 c.

7. Додаток до листа Міністерства освіти Російської Федерації від 17.12.2001 №957/13-13 - www.ict.edu.ru/ft/005142 //mpi_pr.pdf.

8. Драч П.Н. Заняття з математики з використанням комп'ютерної техніки у 2 класі // БВПШ. - 2003. - №11. С. 6-8.

9. Дуванов А., Зайдельман Я., Первин Ю., Гольцман М. Роботландия - курс информатики для младших школьников // Информатика и образование. -1989. - №5. - C. 37-45.

10. Єршова П., Монахов В.М. й інші. Основи інформатики й обчислювальної техніки. - К.: Радянська школа, 1986.

11. Жалдак М. І., Рамський Ю.С. Проект стандарту освітньої галузі інформатики. - К.: Ґенеза, 1997. - С. 48-59.

12. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационных технологий в учебном процессе. // Диссертация в форме ученого доклада. - М., 1989. - с. 48

13. Жалдак М.І. Комп'ютер на уроках математики. // Посібник для вчителів. - К.: Техніка, 1997. - 303 с.

14. Жук Ю.О., Бісіркін П.М. Вплив КОЗН на особистісні особливості учня молодших класів. Комп'ютери у навчальному процесі: Матеріали 2-ої Всеукраїнської конференції 29-30 жовтня 2002 року / Збірник під ред. М.В. Дудика. - Умань: Алмі, 2002.

15. Забрадська Л.М., Забродський Л.В. Основи інформатики та обчислювальної техніки 8 -11 класи. - К.: Просвіта. - 224 с.

16. Закон України про освіту.-К., 2001.

17. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2-х т. - М.: Московский ун-т, 1981.-Т.1. Психическое развитие ребенка. - 156 с.

18. Зівакіна О.А. Математика з комп'ютером // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 1999. - №2. - с. 41-42.

19. Колесніков С.Я. Інформаційні технології на уроках математики в 5-6 класах // Комп'ютер у школі та сім'ї. 2004. - №2. - с. 14

20. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа); інформаційний збірник міністерства освіти і науки України.-К. Педагогічна преса, 2002 р.

21. Коссак О.М. Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки // Лінгв. Ред. О.Р. Микнитюк. - Львів: Сп «БаК». 1995. - 304 с.

22. Кочан И.Д., Леона В.В. Эта книга без затей про компъютер для детей. - М.: Педагогика, 1989.

23. Кузнецов С., Ропотов В. Компъютерная азбука. - К.: Веселка, 1989.

24. Кушнір Н.О. Підвищення ефективності навчання математики у школі за допомогою НІТ // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2003. - №3. - с. 23-25.

25. Левшин М.М. Програма з інформатики для 1-4 класів // Початкова школа. - 2001. - №3. - С. 61-64.

26. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - 4-е изд. - М.: Московский ун-т, 1981. - 584 с.

27. Лошаковська Г.В. Комп'ютер у початковій школі: експериментальні дослідження та результати // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2004. - №2. - с. 16-17.

28. Маштбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компъютеризации обучения. - М.: Педагогика, 1988.

29. Молоков А.В. О перспективных направлениях учебного процеса в средених общеобразовательных учебных заведениях // Тез. докл., часть 5. - Н.: институт математики СО РАН. - 1998. - с. 146-147.

30. Молоков Ю.Г., Молоков А.В. актуальные вопросы инфрматизации образования // Общеобразовательные технологии: Сб. науч. Ст. Вып. 1./ Под ред. И.М. Бобко. - Н.: СИОТ РАО. - 1997. - с. 77-81.

31. Національна доктрина розвитку освіти в Україні.-К., 2002.

32. Новые педагогические информационные технологии в системе образования: Учеб. Пособие для студ. Пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева; Под ред. Е.С. Плат. - М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 270 с.

33. Осколок С. Формування інформаційної культури починається з початкової школи (Про вивчення у 1-3 класах нового експериментального курсу: «Комп'ютерна азбука. Основи комп'ютерної грамотності») // Розкажіть онуку. - 2003. - №34. - С. 37-41.

34. Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи. - М.: Педагогика, 1989. - 221 с.

35. Семенов А.Л., Рудченко Т.А., Щеглова О.В. Информатика. 1 кл.: 1-4. Ч. 1. - М.: Просвещение, Институт новых технологий образования, 2001. - 28 с.

36. Семенов А.Л., Рудченко Т.А., Щеглова О.В. Информатика. 1 кл.: 1 - 4. Ч. 2. - М.: Просвещение; Институт новых технологий образования, 2001. - 36 с.

37. Смалько О.А. Використання комп'ютера на уроках математики в школі. Методичні рекомендації. - К., 2000. - 118 с.

38. Співакоаський О.В. Концепція викладання інформатики в школі // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2003. - №3. - с. 18-20.

39. Стефанов. С. Създаване на детски вестник в ІV клас, сп. // Начално образование. - 2000. - №2. - С. 52-57.

40. Шафрин Ю.А. Информационные технологии. - М.: Лаборатория Базовых Знаний, 1998. - 303 с.

Размещено на Allbest.ru