Способи інтеграції змісту початкового навчання

Тож „первинним об'єктом наукового пізнання має бути, певна річ, предмет, явище чи їх сукупність” [63, 84]. Саме вони мають виступати тим центром, який породжуватиме у суб'єкта навчання цілісність їх пізнання.

Наголосимо, що „якраз цілісність як структурна організація речі і цілісність як спосіб її осягнення суб'єктом є визначальною характеристикою інтегрованого підходу. Згідно з ним, всесвіт у цілому і кожний об'єкт, зокрема, мають складну внутрішню будову. Тут вичленяються певні частини, компоненти, елементи та різноманітні зв'язки між ними (ієрархічні, просторові, причин по-наслідкові, управлінські тощо). Завдяки цим зв'язкам і відповідній взаємодії компонентів той чи інший предмет не виявляються простою сумою своїх складових частин” [59, 75]. Кожний предмет як цілісність має так звані інтегративні властивості, якими не володіють всі його компоненти, якщо їх розглядати лише сумарно.

На психологічному рівні бачення предмета всі його складові відобра-жаються у свідомості суб'єкта як система певних якостей, властивостей чи характеристик, які, перебуваючи у певних відношеннях між собою, породжують нову функціональну якість, тобто інтегративну властивість [54]. Наприклад, функціональна якість, або інтегративна властивість ножа - розчленування не досить твердих речей на певні частини. По-іншому, це є функцією ножа, на відміну, наприклад, від функції ложки. Істотні характеристики (якості) частин ножа (ручки та леза) та їх зв'язку (конструкції) й породжують саме цю, а не іншу функцію, тобто інтегративну властивість.

Кожне науково-теоретичне поняття фіксує загальний спосіб "побудови" тієї чи іншої функції предметів. Воно містить у собі відповідь на запитання: як сконструювати, виготовити певну річ (тобто забезпечити його функціональне призначення), як пояснюється спосіб породження, виникнення певного об'єкта чи його функціонування, становлення, розвитку. Наукові поняття, на відміну від образів предметів, „мають справу лише з їх функціями як такими: теплопровідність, електропровідність, жаростійкість, сипучість, текучість, розтягування, розмножування, склеювання, тиск, міцність тощо. При цьому не наголошується на об'єктах, речах, яким властиві дані функції” [14, 17]. Це вважається само собою зрозумілим.

Однак психологічно дитині буває важко встановити відношення між науковим поняттям (функцією) і відповідним предметом. У результаті й виникає проблема "застосування знань у практичній діяльності". Учень, володіючи такими знаннями, часто не може розв'язати певної практичної задачі, що ґрунтується на цих знаннях.

Вирішальна роль у відсутності цілісного розуміння учнями предметів та явищ належить тому науковому підходу, який традиційно склався у нашій пізнавальній культурі. Наука, яка прагнула пізнати глибинні закони та закономірності навколишнього світу, змушена була диференціюватися, вичленивши окремі предмети пізнання. Так, фізика розкриває фізичні закони світобудови, хімія - хімічні, біологія - біологічні і т.д. Такий методологічний підхід був прямо перенесений у побудову освітнього процесу. Навчальні дисципліни однозначно відповідали певним наукам. При цьому будь-який предмет як цілісне утворення розривається на окремі "шматки" (властивості), які не узгоджено й ізольовано вивчаються у різних навчальних курсах [16]. Інтегрувати ж самостійно ці розрізнені знання в самостійну систему учень об'єктивно не може, тому й говорити про якийсь цілісний науковий світогляд не доводиться. У кращому випадку у школяра може сформуватися фізичний, хімічний, природничий світогляд без необхідного внутрішнього зв'язку.

Інтегровані навчальні курси згідно з вищевикладеною позицією „мають забезпечити у школяра у психологічно єдиному для нього часовому діапазоні наукове всеохоплююче відображення того чи іншого предмета чи явища у суб'єктивну пізнавальну цілісність” [25, 14].

Образно кажучи, учень стосовно якогось предмета, наприклад, берези, має виступити у ролі садівника (володіючи певними біологічними знаннями стосовно догляду за цією рослиною), у ролі хіміка (володіючи певними хімічними знаннями про ріст цієї рослини), у ролі фізика (володіючи певними фізичними знаннями про функціонування цього дерева), у ролі географа (володіючи певними географічними знаннями про ареал поширення цієї рослини), у ролі технолога (володіючи певними знаннями про властивості деревини берези), у ролі художника (вміючи передати естетичні властивості берези).

Ось таке розуміння учнем предмета об'єктивної дійсності й виступить повноцінною одиницею його цілісної картини світу. Виходячи з цього, зміст інтегрованих курсів слід конструювати не в описовому плані, а у формі навчально-пізнавальних задач, які мають розв'язуватися педагогом і школярами спільно. Під час цього процесу і можливий достатній інтелектуальний розвиток дитини, за якого формуються повноцінні здібності, наукові знання (поняття) та вміння.

Навчальні плани сучасної початкової школи за останні роки поповнюються інтегрованими курсами, які реалізовуються в педагогічній практиці.

Інтегрований курс "Я і Україна" (1-4 кл.), автори В.Ільченко, К.Гуз, спрямований на розв'язання інтегрованих завдань з природознавства, суспільствознавства, українознавства [24]. Зміст курсу дає змогу учневі набути цілісні знання про людину і її життєвий світ - про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу. Основою формування цілісності знань є уявлення учнів про найзагальніші зв'язки у природі, які відображені в закономірностях природи.

Значний інтерес на сучасному етапі початкового навчання становить запровадження нових інтегрованих курсів. Так, відповідно до експеримен-тальних досліджень, впровадження курсу "Навчання грамоти, математика, навколишній світ" (автори М.Вашуленко, Н.Бібік. Л.Кочина), створює об'єктивні передумови для запобігання перевантаженню учнів і вивільнення часу для розвивально-виховної діяльності [7]. Курс спрямований на формування в учнів якісно нових знань, які характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності.

Експериментальний інтегрований курс "Навколишній світ" (1-4 кл.), (автор Т.Пушкарьова) відображає поєднання в змісті елементів природо-знавства, суспільствознавства, екології, етики, естетики, українознавства, літератури та мистецтва [46]. Він спрямований на особистісний розвиток школяра, формування в учнів цілісного уявлення про природничо-наукову картину навколишнього світу, місце людини в ньому; ознайомлення з соціальними нормами і традиціями українського народу; формування первинних ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях життя, культурній спадщині України, рідного краю, сім'ї; усвідомлення учнями універсальної цінності життя.

Експериментальний інтегрований курс "Художня праця" (автор В.Тименко) орієнтований на формування в учнів цілісної картини культурного простору, виховання особистості, яка усвідомлює соціальну й індивідуальну необхідність праці; забезпечення єдності у сприйманні довкілля емоційною, інтелектуальною і сенсорною сферами духовного життя учнів; розвиток творчої активності школярів у художній праці на основі взаємодоповнюваності думок, почуттів, практичних дій [61].

Експериментальний інтегрований курс "Основи здоров'я і фізична культура" (автори О.Савченко, Т.Бойченко) спрямований на розуміння учнями здоров'я як інтегрального результату, який залежить від багатьох чинників (соціальне і духовне благополуччя людини, її адаптація до оточення і внутрішній комфорт) [48].

Інтегровані курси у початковій школі поступово зменшують кількість обов'язкових навчальних предметів і таким чином запобігають перевантаженню учнів. Відомий психолог Л.Занков вважав, що без знань з біології, географії, історії, закладених ще в початковій школі, неможливе виховання в дітей якостей людини-громадянина. Ці знання, на його думку, сприяють широкому охопленню явищ світу в його багатогранності, вони вчать сприймати факти, явища навколишнього світу в часі і просторі. "Матеріал повинен бути поданий так., щоб у дітей склалася цілісна яскрава картина природних умов і життя людей у різних країнах, щоб діти отримали загальне уявлення про весь світ і про нашу планету, на якій живе людство" [14, 10].

Зміст таких курсів може бути різний як за відбором, так і за структуруванням навчального матеріалу і його реалізацією в навчальному процесі. Інтегровані курси включають у себе природознавство, образотворче мистецтво, трудове навчання, музику, літературне читання та ін. Так, наприклад, навчальний матеріал стрижневих предметів (у 1 класі - навколишній світ, у 3 і 4 класах - природознавство) тісно переплітається на кожному етапі уроку з екологічними знаннями регіонального компонента, з образотворчим мистецтвом і трудовим навчанням, музикою, що посилює реалізацію триєдиної дидактичної мети: навчальної, розвивальної і виховної.

Важливим способом інтеграції змісту початкової освіти є інтегровані підручники. Інтегровані підручники бувають двох видів: одні з них об'єднують навчальний матеріал кількох освітніх галузей, інші - інтегрують зміст освіти у межах одного навчального предмета. Прикладом підручника першого виду є «Горішок» - інтегрований підручник для 1 класу, який об'єднує базовий зміст таких навчальних предметів: навчання грамоти, математика, ознайомлення з навколишнім (М.Вашуленко, Н.Бібік. Л.Кочина).

Матеріал «Горішка» згруповано у шість розділів: «Пізнавай себе», «Природа навколо нас», «Учись учитися», «Вже читаю і лічу», «Серед людей», «Граймося». Такий відбір предметного змісту дозволяє забезпечити соціалізацію першокласника, особистісну зорієнтованість навчального процесу.

Інтегруючою основою підручника вибрано загальнонавчальні уміння і навички, які, на думку його авторів, виступають «засобами зрощення і взаємодії змісту окремих навчальних предметів», «об'єктивуються на конкретному матеріалі, посилюючи розвивальну ефективність засвоєння програми» [49, 167], а основною формою репрезентації інтегрованого змісту є навчальні завдання, складені з урахуванням змістового, мотиваційного та процесуального компонентів навчальної діяльності. Підтвердження правильності даного підходу знаходимо у психологів: «зміст інтегрованих курсів слід конструювати не в описовому плані, а у формі навчально-пізнавальних задач, які мають розв'язуватися педагогом і школярами спільно» [57, 34].

Чимало сторінок і розворотів у підручнику побудовано за принципом суцільної інтеграції, однак «з метою відпрацювання конкретних (предметних) знань і вмінь», уникнення «змішування інформації, її предметного «розмивання», базовий зміст (терміни, поняття, визначальні навчальні дії...) виділяються окремими (предметними) темами...». Наприклад, з навчання грамоти - це: «Слово до слова - складається мова», «Звуки - букви». «Як треба читати», «Алфавіт. Азбука. Абетка»; з математики - такі: «Скільки? Один - багато», «Більше - менше», «Додавати, додати, дорівнює», «Як виникає задача», «Геометрія навколо нас», «Число і цифра нуль», «Другий десяток» та ін.; з ознайомлення з навколишнім: «Рідна земля», «Як росте рослина?», «У світі тварин», «У тебе вдома», «Ввічливість», «Ти - пішохід» та ін. Зауважимо, що ці теми також не є чисто «предметними». В основі багатьох із них лежать міжпредметні завдання, спрямовані на оволодіння основними мислительними операціями.

Таким чином, в інтегрованому підручнику «Горішок» найбільш повно і дидактично обґрунтовано представлені завдання на формування загально-мовленнєвих і загальнопізнавальних умінь; недостатньою є кількість вправ на розвиток організаційних і контрольно-оцінних умінь. Однак даний недолік суттєво компенсують завдання, вміщені у зошитах з друкованою основою.

Ще одним прикладом інтегрованого підручника першого виду може слугувати «Художня праця». (1 клас, авт. В.Тименко), який інтегрує навчальний матеріал з образотворчого мистецтва та трудового навчання і відображає окремі напрями художньо-конструктивної діяльності молодших школярів [61, 59]. Щоб розкрити основні підходи до його побудови, коротко охарактеризуємо особливості «Художньої праці» як навчального предмета. У програмі курсу зазначається, що мета і завдання художньої праці реалізуються в таких змістових лініях: «Природа», «Людина», «Техніка», «Умовні знаки», «Художнє довкілля».

В основу побудови даного навчального предмета покладено метод художніх проектів, сутність якого «можна визначити як систему принципів художнього конструювання цілісної картини світу з окремих моделей середовищ життєдіяльності засобами словесного, колірно-графічного і предметно-вираженого образотворення» [61, 60].

Такий підхід до розгортання навчального матеріалу в підручнику базується на усвідомленні автором того факту, що мислення професійного дизайнера і молодшого школяра є аналогічним за поетапністю розгортання, тобто художник-конструктор спочатку задумує, потім проектує: графічно і нарешті моделює з різних матеріалів зразки виробів. Таким чином, процес художнього конструювання включає три етапи:

мислительне конструювання (задум конструкції, словесне образо-творення);

графічне проектування (створення на основі задуму креслень, ескізів тощо і виконання необхідних розрахунків);

предметно-маніпуляційне конструювання (па основі креслення, малюнка чи опису виконується робота в предметному вигляді) [2, 46].

Отже, в даному навчальному предметі можна виділити триєдину сюжетну лінію вербального, колірно-графічного і предметно вираженого образо-творення, яка знайшла свою практичну реалізацію в аналізованому підручнику. Зазначимо, що він складається з трьох окремих підручників: «Обдаровані пальчики». «Мова малюнкова» та «Математичний калейдоскоп».

Перший етап художнього конструювання представлений у даних підручниках віршованими текстами, які створюють в учнів словесні образи. Такі тексти характеризуються мелодійністю, лаконічністю. Автор доклав чимало зусиль, щоб у процесі художньої праці мовленнєва діяльність учнів була барвистою, образною, естетично привабливою.

Виходячи з того, що учні молодшого шкільного віку не можуть відображати свій задум у кресленні, оскільки в них немає ще досвіду виконання графічних зображень, у чинних навчальних посібниках з художньої праці не передбачений етап графічного проектування. Тому школярі відразу ж після ознайомлення зі зразками виробів переходять до етапу предметно-маніпуляційного конструювання, тобто виконують навчальні дії, які демонструє вчитель. У зв'язку із зазначеним у них не формується важливе загальнонавчальне уміння - планувати свою діяльність.

Щоб уникнути вказаного недоліку, В.Тименко вчить малюків помічати світ речей у дитячих долоньках, пальчиках: «Від долоньки-аналога до спрощеного зображення птаха, кленового листка, силуету людини - такий шлях ознайомлення молодших школярів з доступними для них графічними проектами». Цей процес має своє продовження: аналізуючи об'єкти навколишнього світу, діти розчленовують предмети на окремі частини, тобто виділяють їхні складові, які теж мають «предметне вираження» (містять в собі приховані ознаки відповідних речей), а також поєднують форми-аналоги у цілісні зображення природних об'єктів. Особливо цілісно данин процес (розумові дії - графічні дії - предметно-маніпуляційне конструювання) відображений у підручнику «Обдаровані пальчики». Від дитини - до мистецтва, від кінчиків «обдарованих пальчиків» - до внутрішньої гармонії особистості - така його провідна ідея [61, 65].

У підручнику «Мова малюнкова», який є складовою частиною підручника з художньої праці, зроблена спроба інтегрувати художню працю з рідною мовою. Діти вчаться порівнювати писані й друковані літери, відшукувати форми предметів навколишньої дійсності, які містять у собі (повністю або частково) контур тієї чи іншої букви. Розглядаючи каліграфію як вид мистецтва (краснопис), автор намагається розвинути в учнів образне мислення, художнє мовлення, сформувати емоційно-позитивне ставлення до рідної мови.

Підручник «Математичний калейдоскоп» інтегрує художню працю з математикою, забезпечуючи таким чином естетичне, художнє сприймання математичних символів, розвиток інтересу до математики; акцентує увагу дітей на своєрідній образності цієї точної науки [23, 48].

Інколи в підручниках подаються відомості, які учні мають запам'ятати, однак їх пред'явлення відбувається таким чином, щоб вони «не гальмували розвиток фантазії і творче ставлення до виконання завдань, які зацікавили першокласників» [51, 58].

Таким чином, аналіз комплекту підручників з художньої праці для першого класу дозволяє стверджувати, що вони націлені на розвиток творчих здібностей учнів (стимулюють бачення знайомих предметів у нових, іноді незвичних ситуаціях, ролях; гнучкість мислення; уміння встановлювати аналогії між об'єктами); формування загальнонавчальних умінь і навичок (вчать спостерігати, аналізувати предмети і явища, порівнювати, помічати подібне і відмінне; розвивають художнє мовлення, образне мислення), а в цілому забезпечують розвиток інтелектуальної, емоційної та вольової сфер особистості школяра.

Окрему групу складають підручники, що відображають інтегровані навчальні курси. Так, наприклад, «Я і Україна: Віконечко» для 1 класу та «Я і Україна» для 2 класу (авт. Н.Бібік, Н.Коваль) репрезентують зміст однойменного навчального предмета, який, у свою чергу, охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти «Людина і світ» і реалізується наскрізним інтегрованим курсом «Навколишній світ» (1-2 класи). Розкриємо особливості побудови такого підручника на прикладі книги «Я і Україна», 2 клас [24, 23].

Аналіз навчальної книги дозволяє стверджувати про наявність у зазначеному підручнику подвійної інтеграції - в межах основних тем предметного змісту освіти, що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності таких складових: Я - сім'я - школа - рідний край - Україна як необхідної умови формування єдиної наукової картини світу, та всередині кожної темп шляхом пред'явлення природничих, суспільно-історичних та культурологічних знань.

Виходячи з того, що підручник «Я і Україна» репрезентує два компоненти змісту освіти, спеціального аналізу вимагає спосіб пред'явлення у ньому досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, який реалізується двома шляхами - розкриттям у змісті навчального матеріалу відповідної системи цінностей та залученням учнів до оцінної діяльності [38, 29].

Чимала група завдань передбачає формування у другокласників навичок культурної поведінки («Які квіти ти подаруєш мамі, сестрі, вчительці, подрузі на день народження?», «Яких правил додержуються в мечеті; синагозі; у музеї; читальні: на виставці?»), особистої гігієни («Що буде, якщо: під мас письма низько нахилятися над зошитом?». «Яких правил не додержувався Сашко? Що ти порадиш йому, щоб бути струнким?»).

Виокремлюється група завдань, спрямована на розвиток оцінної діяльності: виявлення власної життєвої позиції («Що запропонував би ти для допомоги дітям-сиротам?», «За що ти відповідаєш перед сім'єю?», «Коли родина живе щасливо?»); на формулювання порад у конкретних життєвих ситуаціях («Поділися своїми секретами прибирання...», «Що ти йому порадиш?», «Розкажи друзям, що ти встигаєш зробити протягом дня»); оцінювання власних вчинків («На кого ти схожий - на Андрія чи на Сашка? Чому?», «Чи замислювався ти, що про тебе думають люди?»), вчинків інших людей («Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей»); аналіз ситуацій морального вибору («Хто з дітей має рацію і чому?»); виявлення ставлення до подій, до прочитаного тощо («Чи сподобалась тобі ця розповідь?», «Розкажіть про свої улюблені заняття»).

Виходячи з того, що навчальний курс «Я і Україна» має міжпредметний характер, автори підручника доклали чимало зусиль, щоб «забезпечити самостійне значення, оригінальний зміст, який би не дублював соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів» [24, 24], і досягли поставленої мети.

Одним з напрямів інтегрування змісту предметів є проведення інтегрованих уроків. При цьому „поурочна інтеграція здійснюється на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об'єднаного навколо однієї теми. Це об'єднання має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань” [38, 24].

В основі інтегрованого уроку лежить певним чином інтегрований зміст. Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою. Цікаво, що характерною рисою початкової школи більшості зарубіжних країн стало навчання за інтегрованими уроками. Так, читання, письмо, усне мовлення об'єднані в уроки «мистецтва мовлення», відомості з історії, географії, громадянства - в уроки громадянства, відомості з фізики, хімії, біології, астрономії - в уроки природознавства [41, 9]. Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їх методика вимагає високого професіоналізму та ерудиції вчителів.

Інтегрований урок може будуватися в межах одного навчального предмета (внутрішньопредметна інтеграція), внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін, залежно від уміння вчителя здійснити це інтегрування науково і методично правильно (міжпредметна інтеграція) або на змістовій основі інтегрованого курсу [51, 57].

Для уроків з внутрішньопредметною інтеграцією характерна спіральна структура на основі принципу концентричності. Процес пізнання за такої організації може здійснюватися від часткового до загального або від загального до часткового. Зміст поступово збагачується новими відомостями, зв'язками. Особливість інтегрованих уроків і в тому, що учні на таких уроках не гублять з поля зору вихідну проблему, а розширюють і поглиблюють коло пов'язаних з нею знань.

Внутрішньопредметній інтеграції відповідає і концепція укрупнення дидактичних одиниць (УДО), розроблена ще в середині XX ст. вченим П.М.Ерднієвим, апробована на практиці вчителями-новаторам В.Ф.Шаталовим і С.М.Лисенковою, досвід яких широко використовується в сучасній початковій школі [31, 65]. Технологія укрупнення дидактичних одиниць розкриває і приводить у дію великі психофізіологічні резерви головного мозку учнів. Розуміння принципів внутрішньопредметної інтеграції УДО дасть змогу вчителеві конструювати уроки на базі об'єднання знань.

Переваги внутрішньопредметної інтеграції - УДО над загальною методикою навчання обґрунтовуються з психологічної точки бачення - опорою на закономірності продуктивного мислення [49, 216]. Наприклад; у математиці дію віднімання можна пояснити, спираючись на додавання, множення - на ділення; на прикладі причинно-наслідкових зв'язків осені вивчити весну.

У результаті побудови і проведення уроку на такому підході у свідомості учня виникають якісно нові знання внаслідок одержання особливої інформації. Проте практика свідчить, що вчителі в основному прагнуть до подрібнення матеріалу, до так званого порційного викладання, хоча дітям, насправді, цікавіше живе і складне.

Для уроків міжпредметної інтеграції змісту, як указують наукові дослідження і практика, характерні різні підходи: міжпредметні зв'язки і по горизонталі, і по вертикалі [31, 64].

У дослідженнях відомих учених (І.Д.Звєрєв, І.М.Максимова, В.М.Коро-тов, М.М.Скаткін та ін.) міжпредметні зв'язки (по горизонталі) виступають як умова єдності навчання і виховання, засіб комплексного підходу до предметної системи навчання як по "горизонталі", так і по "вертикалі". Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для формування природничонаукових понять. Наприклад, на уроці ознайомлення з навколишнім світом літи вивчають поняття листяні, хвойні дерева. На уроках образотворчого мистецтва це поняття закріплюється в малюнку гілок листяного і хвойного дерев, на уроках праці - в ліпленні. Таким чином, поняття не просто формуються, а поглиблюються.

Отже, міжпредметні зв'язки дають змогу поглибити вивчення матеріалу без додаткових затрат, реалізувати взаємну систематизовану узгодженість, стимулювати учнів до використання набутих знань у повсякденній практиці. Однак не можна ототожнювати інтегрований урок і урок із міжпредметними зв'язками, оскільки, як зазначає О.Я.Савченко, це різні методичні поняття.

Для розвитку у дітей широкого гуманітарного мислення, сприйняття ними цілісної картини світу і морально-естетичного виховання школярів вчені пропонують використовувати міжпредметні зв'язки по вертикалі [23, 26]. Шкільні предмети об'єднуються за принципом - діалог на задану тему. Тема містить собі конкретний зміст, образ, емоційний стан, моральний і естетичний смисл. Наприклад, протягом навчального тижня вчитель кілька разів виходить на вертикальну тему і розкриває її через зміст різних предметів, не змінюючи спільної теми уроків (програмної чи додаткової). Але підхід до розкриття тих чи інших аспектів різний: нові творчі вправи, завдання, проблемний діалог, пояснення, введення девізу, що поглиблює емоційно-поетичний образ теми, її естетичний зміст тощо.

Послідовність тем визначається календарем, порами року, святами (державними, народними, християнськими. Кожна тема містить різні моральні, екологічні, економічні проблеми. Інтеграція тут здійснюється на основі широкого охоплення життєвих явищ. Зміст тем і логіка визначаються віковими особливостями учнів і їх підготовленістю до мислення, судження, вміння виділяти головну думку.

Найменш поширеним способом інтеграції змісту початкової освіти є інтегровані завдання. На сучасному етапі навчання вже не достатньо логічного і послідовного викладу матеріалу - його потрібно опрацювати і побудувати так, щоб максимально залучити учнів до процесу пізнання. Цього можна досягти через цілісну, логічно обґрунтовану систему інтегрованих завдань [23, 39].

Переважно використовується система інтегрованих завдань, як засіб збудження інтересу до навчання. Основними умовами ефективності інтегрованих завдань є врахування обсягу, складності і кількості інформації, яка сприймається, навчальних можливостей учня, психологічної готовності працювати, професійної підготовки вчителя.

Аналізуючи шляхи побудови системи інтегрованих завдань, встановлено, що „ключовим моментом є вибір критеріїв змісту завдання, оскільки навчальний матеріал, який входить до змісту інтегрованих завдань, здебільшого належать до різних предметів і об`єднання його навколо однієї ідеї - питання надзвичайно важливе” [51, 58].

Інтегрованими можна назвати такі завдання, які мають за мету „синтез змісту (способів пізнання) з декількох тем, розділів програми або видів діяльності навколо однієї теми” [54, 46], тобто правильніше визначити, що це серія (цикл, система) завдань, проведення якої зумовлено пошуками шляхів формування у дитини цілісного світогляду, який важко розвивати в умовах предметної системи навчання.

Наприклад, на уроці “Весна іде, красу несе”, де інтегруються знання з мови, мовлення, народознавства, художньої літератури, музики й естетики, учні здійснюють спостереження за живими об'єктами природи [38, 35]. Для творення зв'язного тексту, дітям пропонується така система інтегрованих завдань:

1) Закличемо весну;

2) Зробимо відкриття;

3) Доберемо аноніми;

4) Послухаємо легенду;

5) Поринемо в поезію;

6) Складемо оповідання;

7) Зав'яжемо “вузлик” на пам'ять.

Після спостереження у живій природі діти, використовуючи знання з народознавства, закликають весну, співаючи заклик-веснянку. Слухають музику, співвідносять споглядання в природі з строєм музичного твору.

- Що відображають звуки? (сходить сонце, блищить роса, оживає природа, розпускаються квіти, прокидаються пташки, дзюркотить струмочок і сама Весна пішла у веселий танок).

(Перед дітьми у маленьких вазочках первоцвіти - проліски, мати-й-мачуха, гусяча цибулька, фіалки, ряст).

- Що допомогло нам відчути красу?

(Споглядання у живій природі за змінами, квітами, слухання музики).

- А як ще можна відчути красу?

Діти слухають легенду про Нарциса, оглядають живу квітку і відповідають на питання:

- Що ж зробило красеня потворним?

(Байдужість, самозакоханість, зазнайство - риси, які народжують ще більш потворну - егоїзм).

Діти вчаться добирати слова-антоніми.

(Краса - потворність, зрада - вірність, любов - ненависть, зло - добро, щирість - заздрість, брехливість - правдивість).

Далі на занятті йдеться про збереження краси і робиться висновок: “Той, хто нищить красу - стає потворним”. Творяться тексти за поданим початком.

Якось навесні хлопчик побачив дивну квітку. Вона йому дуже сподобалась. Вона була... (включається опис). Хотів було зірвати ...

(Далі діти вибирають варіанти);

1) ... а квіточка промовляє: “Не губи! Не ..., дай ... білим світом”.

2) ... як раптом помітив краплинку на пелюстці. Йому здалося, що ...

Кінцівку також можна придумати за варіантами:

1) живи, квітонько, рости, красуйся ...

2) моя рука ніколи і нікому не ...

3) краще я тебе (намалюю, сфотографую, приведу до тебе ...).

В кінці зачитується оповідання Сухомлинського “Хлопчик і дзвіночок конвалії”. У підсумку діти скажуть “Хто нас вчить відчувати красу”.

(Матінка-природа).

- Чи всяк може її побачити?

(Не може побачити той у кого ліниве око).

- В чому проявляється краса людини?

(У рисах, вчинках, поведінці).

Діти згадуються висновок, прислів'я:

- З краси води не пити.

Не все золото, що блищить.

І нарешті вузлик на пам'ять:

“До краси можна доторкнутись тільки серцем”.

Отже, структура системи інтегрованих завдань пов'язана із: 1) вимогами, спрямованими на формування знань, умінь і навичок учнів; 2) змістом доступних міжпредметних зв`язків; 3) можливостями дидактичного забезпечення навчального процесу; 4) рівнем досягнутих знань та умінь з даного предмета [36, 9]. Важливим фактором для розробки системи інтегрованих завдань є узгодженість із загальною структурою навчального курсу. При цьому вид інтегрованого завдання визначається за належністю до тематичного розділу навчального плану, формою навчання та критеріями відбору навчальної інформації.

Отже, реформування сучасної освіти лежить на шляху подолання ізольованого викладання навчальних предметів, навчальних тем і проблем і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально-продуктивний підхід в напрямку розробки інтегрованих підручників, впровадження інтегрованих курсів, проведення інтегрованих уроків та використання системи інтегрованих навчальних завдань.

1.3 Проблема інтеграції змісту навчання у практиці роботи вчителів початкових класів

У сучасній початковій школі значна увага приділяється всебічному розвитку школярів, формуванню їхнього цілісного наукового світогляду. Одним із засобів вирішення цієї проблеми стало поєднання основ наук з інтегрованими курсами, які можуть будуватися на основі повного злиття предметів, широкої міждисциплінарної інтеграції, поєднання блоків знань з окремих предметів. Логічно цю інтеграцію навчання сьогодні намагаються здійснити передусім на його першому етапі в початковій школі З огляду на це у педагогічній літературі наводяться як переваги, так і недоліки подібних експериментів.

Так, Ю.М.Калягін позитивним фактором інтеграції в початковій школі вважає відносну готовність учителя, який веде більшість навчальних предметів. Головним ще аргументом «за», на думку згаданого дослідника, може бути наявність великих потенційних можливостей у розвитку інтелекту дитини. Він посилається тут на результати досліджень американських психологів, згідно з якими 20% інтелекту формується у перший рік життя, 50% - до чотирьох років, 10% - до восьми років і 90% - до тридцяти років життя [26, 28].

Негативними ж факторами для інтеграції в початковій школі, як зазначається в публікаціях останнього часу, є „малочисленість навчальних предметів, необхідність формування надзвичайно важливих навичок читання, письма та лічби, складність у викладі інтегрованих курсів так, щоб дітям цієї вікової категорії було цікаво й зрозуміло” [47, 40].

До того ж, не кожне об'єднання навчальних предметів чи їх складових є інтеграцією. Необхідна провідна ідея, реалізація якої забезпечить нерозривний зв'язок, цілісність цього курсу. Вважаємо, що такою наскрізною ідеєю в підручниках з читання в початковій школі повинен стати національний компонент. Стосовно підручників з читання, в яких закладена пропедевтика літературної освіти, то вони специфічні до того ж іще й з погляду об'єкта вивчення - художньої літератури. Вона ж інтегральна за своїм призначенням і є першоосновою для утвердження моралі і громадянськості, вироблення культури і переживань, виховання художнього смаку, для розвитку мовлення учнів, образності мислення.

Як стверджує О.Я.Савченко, вчителі часто не відрізняють уроків інтегрованого змісту від уроків з використанням міжпредметних зв'язків. На її погляд, це різні методичні поняття. Насамперед, міжпредметні зв'язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів [49, 236]. Ці завдання мають допоміжні значення і є окремими короткочасними елементами уроку, які сприяють глибокому сприйманню й осмисленню понять, що вивчаються. Наприклад, на уроці читання творів з теми «Прийди весно з радістю» (3 клас) вчитель актуалізує у вступній чи узагальнюючій бесіді ознаки різних станів природи або використовує дитячі малюнки на весняну тематику - у даному разі маємо справу з міжпредметними зв'язками уроків природознавства і малювання.

Якщо зміст уроку за темою „Художній образ весни” зінтегровано з різних видів діяльності для створення в свідомості та уяві дітей літературно-художнього образу весни, то це - урок інтегрованого змісту [9, 31]. Особливість такого уроку в тому, що тут поєднуються блоки знань з різних предметів. Точніше сказати, це урок з елементами інтеграцій на відміну від тих, що побудовані за програмою інтегрованих курсів і уроків з елементами інтеграції змісту двох чи більше предметів, які за навчальним планом викладаються як окремі.

Під час проведення інтегрованих уроків вчителю доводиться самостійно визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні. Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, створити передумови для різнобічного розгляду певного об'єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Аналіз діючих програм для чотирирічної школи та вивчення досвіду роботи вчителів, які використовують уроки такого змісту, свідчать про широкі можливості для взаємозв'язку змісту навчального матеріалу з кількох навчальних предметів (див. таблицю 1).

Як бачимо, можливості для інтеграції змісту освіти досить широкі. Щодо кількості уроків інтегрованого змісту, то однозначної відповіді бути не може. Це залежить від уміння вчителя провести інтегрований урок так, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а саме слугував одній меті. Для цього треба завчасно, хоч на півріччя проаналізувати календарні планування і відібрати ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення інтегрованих уроків треба готуватись не лише вчителеві, а й учням.

Проаналізуємо здобутки передового досвіду з цього питання. Протягом кількох років у м. Миколаєві над цією проблемою працює клуб "Пошук" [25]. Стрижнем пошуків учителів є ідея розвитку особистості молодших школярів на основі збагачення їх сприймання і мислення яскравими інтелектуальними почуттями, створення на уроках діалогів, співробітництва різних рівнів. Досвід учителів М.Н. Денисюк (НВК №10) вже набув визнання серед колег.

Таблиця 1

Взаємозв'язок змісту навчальних дисциплін початкової школи

Клас	Взаємозв'язок навчальних предметів
1 клас	Навчання грамоти	Ознайомлення з навколишнім Музика Малювання
	Математика	Ознайомлення з навколишнім Праця Малювання Фізичне виховання
2 клас	Українська мова	Читання Малювання Ознайомлення з навколишнім Музика Народознавство, краєзнавство
	Математика	Ознайомлення з навколишнім Праця Малювання Фізкультура, валеологія
	Музика	Читання Малювання Ознайомлення з навколишнім Фізкультура
3-4 класи	Читання	Українська мова Малювання Природознавство Музика Народознавство, краєзнавство Етика Валеологія
	Українська мова	Розвиток мовлення Читання Праця
	„Я і Україна”	Природознавство, краєзнавство Праця Валеологія

Наприклад, учителька для 1 класу визначила 10 тем уроків інтегрованого змісту:

1. "Хто як зимує". Зінтегровані теми з уроків: читання - "Хто так малював", ознайомлення з навколишнім - " Ознаки зими", малювання - "Зустріч зими";

2-3. "День космонавтів". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - " День космонавтики", розвиток мовлення - " Складання казки за її початком", образотворче мистецтво - аплікація "Космос", фізкультура - "Ми космонавти".

4. "Складемо казку". Теми з уроків малювання - "Чарівний птах", розвиток мовлення - "Складання казки за початком".

5. "Транспорт". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Транспорт", праця (конструювання), розвиток мовлення - " Моя вулиця".

6. "Професії наших батьків". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Професії", художня праця - "Робота з тканиною".

7-8. Урок-казка "Зима-білосніжка". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Ознаки зими", фізкультури - "Зимові розваги", музики - "Казка зимового лісу".

9. Урок-мандрівка "У гості до Веснянки". Теми з уроків: музики - "Звуки весни", малювання - "Фарби ранньої весни".

10. Урок-казка "Розмова на лісовій галявині". Теми з уроків позакласного читання, музики, малювання, розвитку мовлення.

Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їхньої уваги, Марія Никифорівна важливого значення надає таблицям для проведення інтегрованих уроків. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Таку наочність можна застосовувати під час тематичного узагальнення і повторення.

Наприклад, на уроці навчання грамоти, коли учні ознайомлювались з буквою і звуком "д", вчителька використала велику кольорову таблицю - опору, де було чотири сектори. За завданнями, які були у секторі 1, можна створити казкову ситуацію "Розмова з старим дубом", скласти кросворд, провести діалог, сектор 2 включав математичний матеріал для розв'язування прикладів, задач і вимірювання відрізка, сектор 3 - опора для малювання на тему "Гриби під дубовою гілкою", сектор 4 - інтеграція знань з уроку ознайомлення з навколишнім (як живляться корені дуба, які лікарські властивості мають кора, листя, жолуді).

Такі таблиці-опори допомагають вчителеві проводити у першому класі уроки, які тематично об'єднані навколо одного чи кількох близьких понять.

Уроки інтегрованого змісту вчителі проводять здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів: насичування їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми. Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

Головне місце на інтегрованих уроках передові вчителі відводять елементам творчого пошуку. У процесі проведення інтегрованих уроків педагоги вміло й ефективно керують принципами засвоєння і застосування знань, формують мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти особистості, навчальні і трудові уміння. Також функцію синтезування і поглиблення знань у передовій педагогічній практиці виконують системно-узагальнюючі заняття, інтегративні дні, інтегровані курси, заняття в гуртках, екскурсії в природу тощо.

Вчителька 4 класу Іванковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Ігнатєва В.С. проводить урок у незвичайній формі, на якому інтегруються предмети читання і природознавство. Вона активізує розумову діяльність при допомозі використання елементів зацікавленості, повідомляючи цікавий факт, який ніби конкретизує відповідний програмовий матеріал [20, 21]. Щоб зацікавленість учнів не проходила швидко, щоб зростала допитливість, пізнавальний інтерес - проведення ігор, розповіді цікавих фактів Валентина Степанівна супроводжує запитаннями: «Чому?», «Для чого?», «Як це пояснити?».

Даний урок виховує любов до природи, бажання берегти і любити рідну землю, естетичні смаки і почуття. Нестандартні підходи які присутні на уроці стимулюють самостійність, творчу активність, ініціативу школярів, підвищу-ють якість знань, розвивають творче мислення, узагальнюють і систематизують знання.

Мета такого уроку - збагачення чуттєвого досвіду, розширення кругозору дітей, створення мотиву мистецької діяльності - бажання передати власне бачення краси. Інтегрований урок допомагає вчительці різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення і поняття. Різні види діяльності, які присутні на уроці, роблять його цікавим, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

Практично реалізовуючи проблему інтеграції навчання молодших школярів, передові педагоги перевіряють ефективність проведення різноманітних інтегрованих уроків. При цьому вони створюють на уроках різні ситуації, які допомагають дітям зрозуміти, що без знань, наполегливої розумової праці в житті обійтися не можна, а міцні знання і навички формуються лише за активної діяльності. Щоб довести це дітям, вчителька Луганської ЗОШ №7 І-ІІІ ступенів проводить різноманітні інтегровані уроки, зокрема: інтегрований урок з читання, української мови, природознавства, художньої праці на тем «Осінь щедра осінь золотава», урок, на якому інтегруються знання з читання і художньої праці на тему: «Виготовлення виробів з тканини. Мішечок для насіння (за готовою викройкою)», та інші [3, 48-49].

У цікавій формі вона провела інтегрований урок вивчення правил дорожнього руху (з елементами читання, рідної мови, розвитку усного мовлення, малювання), досить активно діти працювали на уроці художньої праці (музика, хореографія) під час теми «Розучування пісні В. Кравчука «Свято зими», вивчення рухів до неї. Виготовлення аплікації «Сніговик».

Вчителька намагається не давати учням знань в готовому вигляді, а за допомогою запитань, постановки пізнавальних завдань спонукати їх брати активну участь у здобуванні знань. Так наприклад, вона провела урок, на якому зінтегровано види діяльності з таких предметів, які вивчаються за програмою як самостійні: рідна мова й мовлення; образотворче мистецтво; природо-знавство; читання; музика; елементи фізкультури та хореографії.

Цей урок містить різноманітні прийоми збагачення чуттєвого досвіду, управління словесною творчістю, способи організації спостережень за весняними квітами та прийоми побудови евристичної бесіди за враженнями від духовного спілкування з природою.

Щоб не перевтомлювати учнів одноманітністю, вчителька поєднувала на уроці спостереження зі словесною творчістю. Дітям пропонувалася групова діяльність - скласти діалог і виразні розповісти їх з елементами сценічного мистецтва.

Для прикладу наведемо реалізацію інтегрованого підходу до організації діяльності школярів на уроці природознавства у практиці роботи вчительки Криворізької ЗОШ №11 І-ІІІ ступенів Кудлай О.М. [39, 46-49].

Під час вивчення теми "Осінь" (2 клас) вона будувала роботу на інтегрованому підході, поєднавши три аспекти: пізнавальний, розвивальний і виховний так, щоб розвиток мислення й мовлення дітей, формування позитивних емоцій здійснювалися паралельно із засвоєнням природничих понять.

Алгоритм інтегрованої діяльності на уроці був такий:

- поміркуй і дай відповідь;

- роздивись і продовж думку;

– обґрунтуй свої твердження;

– передай свої відчуття;

– розкажи про свої дії;

– розгадай ребус;

– встанови зв'язки;

– прочитай і доведи;

– утвори нове слово;

– встав пропущені букви;

– прочитай і дай відповідь;

– продовж речення і намалюй відповідний малюнок;

– склади оповідання;

– підбий підсумок своєї роботи: чим збагатив себе і однокласників?

Для проведення бесіди за спостереженнями учням пропонувалися такі запитання:

– Поміркуй, чому в багатьох рослин восени змінюється колір листя?

– Чому чорнобривці називають оксамитовими, айстри - тремтливими, хризантеми - холодними?

– Які почуття викликає в тебе кожна квітка?

– Кому б ти подарував ці квіти?

– Уважно придивись, як опадають осінні листочки і спробуй продов-жити думку: "Осінні листочки подібні до яскравих метеликів, тому що...".

– Поміркуй, чи можна сказати, що, скидаючи листя, дерева вмирають? Чому?

– Що ти відчуваєш у період, коли дерева скидають своє вбрання?

– Чому птахи відлітають у теплі краї?

– А чому деякі птахи залишаються у нас зимувати? Якої допомоги вони потребують?

– Чи бачили ви, як дорослі допомагають птахам?

– Яким пташкам ви допомогли і як?

Активізують пізнавальну діяльність школярів, розширюють і поглиблю-ють знання дітей про природу, розвивають мислення, пам'ять, уяву, кмітливість вдало застосовані ребуси. Тому школярам пропонувалося їх розгадати. Зокрема:

- Відгадай словесно-малюнковий ребус і дай відповідь на поставлене запитання.

- Які осінні місяці ти знаєш? Який із них тобі найбільше подобається і чим? Який ребус можеш запропонувати для розгадування їх назви?

За допомогою спеціальних завдань учні оволодівали не лише дослідницьким баченням виявлення проблеми, а й опановували прийоми творчої діяльності. Для того, щоб діти зрозуміли взаємозалежність у природі, зуміли встановити причинно-наслідкові зв'язки, вчителька пропонувала таке завдання:

Прочитай і доведи.

Осінь збирає, а весна з'їдає.

Вересневий нас - сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде, ще й з гори йде!

Жовтень ходить по краю, та й виганяє птиць із гаю.

Листопад зимі ворота відчиняє.

Значний інтерес у розвитку мисленнєвих процесів учнів має методика В.Едігея [48]. Її використання при розробці завдань дає позитивний розвивальний ефект, а саме: вдосконалює техніку читання, осмислене запам'ятовування, гнучкість, самостійність мислення, здатність до передбачення, лінгвістичні здібності. Запропоновані завдання побудовані на принципі встановлення і знаходження учнями спільних ознак за допомогою вмілого складання літер у склади, а складів - у слова; читання деформованих слів, у яких пропущені літери, речень.

Наприклад. Прочитай слова. Знайди ті, які пов'язані між собою. Розташовані поряд з ними ШШИ з'єднай лінією і запиши новоутворене слово.

-Спробуй прочитати слова, у яких пропущені літери.

О . і. ь

у . о . а й

ф . у . ти

я . с . я

о . о . і

- Прочитай текст і дай відповідь на запитання.

Осінь

Прийшла похмура, холодна осінь. Небо вкрите сірими хмарами. Цілий день йшов дощ. Віє холодний вітер. Всюди під ногами калюжі. Відлетіли граки. Ворони довго кружляють над пагорбами.

– Про яку пору року розповідається в тексті?

– Якому місяцю осені притаманні ці зміни в природі?

– Які ще птахи відлітають у теплі краї?

– Доповни текст своїми спостереженнями.

– Які ти знаєш осінні квіти?

Враховуючи специфіку природознавства, вчитель має поступово привчати дітей послідовно, логічно висловлювати особисті думки. Тому запропоновані Нами завдання допомагають дитині не тільки виявити знання навчального матеріалу, а й викласти його правильно, зв'язно і доступно.

- Допиши пропущені слова в оповіданні, використовуючи додаток.

Осінь

Настала ... . Небо вкрите... хмарами. Птахи летять на ... . Часто йдуть ... . Подув різкий, осінній ... . Дерева почали змінювати ... колір на ... . Лише зрідка чулися голоси ... птахів. Вони готувалися до перельоту в... Ніч тепер ...., а день ... . Господарі збирають з полів ..., а також сіють ... .

Додаток: південь, озимину, вітер, осінь, теплі краї, короткий, урожай, дощі, сірими, зелений, довша, жовтий, співучих.

- Склади оповідання про осінь за допомогою опорних слів: жовтогарячий, червоний, вогонь, дерева, діброва, небо, палають, листочки, осінь, прийшла, різнокольорові, барвиста, пишна.

- Продовж речення.

Осінь, як щедра мати, всім готує безліч дарів: яблука рум'яні, груші медові...

Такі завдання різного виду, змісту і складності допомагають учням зв'язно будувати розповідь, спонукають до міркування, сприяють послідовному розвитку мисленнєвих операцій і реалізації світоглядного компонента виховної функції навчання; розвивають мислення, гнучкість розуму, зосередженість, створюють умови для розумового виховання.

Отже, застосовуючи різні прийоми для активізації розумової діяльності учнів, розвитку їхньої пізнавальної активності й самостійності, можна перетворювати одноманітне заняття на цікаве нетипове, обов'язково з елементами невідомого. Творчі завдання сприяють інтелектуальному розвиткові дитини, цілісності світобачення, реалізації виховних завдань. Зазначені завдання, види роботи можуть використовуватися і на уроках рідної мови, розвитку зв'язного мовлення.

Значний резерв для ефективності реалізації виховної функції навчання має включення краєзнавчого матеріалу у зміст навчання [44]. Це сприяє залученню учнів до народної і професійної культури рідного краю, традицій, обрядів, звичаїв, вивчення історико-культурних пам'яток, цінностей регіону.

Розробляючи зміст і методику роботи щодо використання здобутків рідного краю в навчально-виховному процесі в початкових класах, передові педагоги виходять з таких міркувань: ефективність виховання молодших школярів засобами краєзнавства залежить від того, наскільки вчитель може змоделювати інтегроване заняття так, щоб кожен учень з його допомогою зміг віднайти в тому чи іншому творі або виді діяльності особистісно ціннісний смисл, сприйняти і зрозуміти його не тільки на перцептивно-когнітивному, а й на емоційному та дієво-практичному рівнях.

Для обґрунтування організаційно-педагогічної моделі виховання молодших школярів засобами краєзнавства розроблено тематику курсу "Вивчай і пізнавай свій рідний край" (години варіативної складової програми). Теми краєзнавчого змісту (регіональний компонент) є точкою дотику для різних навчальних предметів початкової школи. Вони містять важливі моральні положення, які допомагають сформувати світогляд учнів, ставлення до навколишнього ситу, природи, суспільства, до самого себе. Теми конкретні, образні і мають широке загальнолюдське значення: "Моя мала батьківщина", "Мальовничий і співучий край мій буковинський", "Природа Буковини очима художників", "Архітектурна мова будівель нашого міста", "Дивосвіт чарівних казок Буковини", "Зоряний шлях Буковини", "Так сумовито прекрасні осінні дні на рідній буковинській землі", "Екскурсія до героїчного Хотина" [38].