Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій

Отже, ми можемо визначити що ці об'єкти містять як загальні характеристики мультимедійних об'єктів (наприклад, розмір та час створення), так і специфічні параметри окремих видів мультимедіа (наприклад, кількість кольорів для зображення або час відтворення для аудіоролика).

Вступ України до Болонського процесу пов'язаний з переходом до кредитно-модульної системи, яка базується на максимальній інформованості учнів і змін у відносинах між учнем і вчителем. Наявність в онтології предметної галузі учня помилок різних типів оцінюється по-різному відповідно до специфіки курсу. Учні, використовуючи власні знання, одержані в процесі навчання, формують онтологію предмета відповідно до запропонованої вище методології. Після цього онтології, створені учнями, автоматично порівнюються з еталонною онтологією предмету, створеною вчителем.

Параметри, за якими здійснюється порівняння: 1) наявність базових термінів предметної галузі; 2) коректність визначення базових термінів предметної галузі; 3) наявність зв`язків між певними термінами; 4) коректність вибору типів зв`язків між певними термінами [59, с. 1 17].

Загальна оцінка обчислюється за формулою

,

де вага різних типів помилок визначається вчителем. Наприклад, для предмета «Технології» одержані такі результати:

Кількість учнів, що навчаються	28
Кількість термінів в онтології	68
Кількість відношень між термінами в онтології	10
Кількість термінів, коректно використаних у розроблених учнями онтологіях Kterm	91.6%
Кількість відношень між термінами, коректно використаних у розроблених учнями онтологіях Krel	66,3%
Кількість відношень між термінами, тип яких у розроблених учнями онтологіях обрано коректно Ktype	81.5%
Вага mterm	0.7
Вага mrel	0.5
Вага mtype	0.8

Здобуття предметних знань - найскладніший та найтриваліший етап у створенні систем дистанційного навчання (як і інших інформаційних систем, що базуються на експертних знаннях). Онтологічне подання знань забезпечує їх інтероперабельність та дозволяє повторно використовувати їх у процесі створення нових курсів та модулів. Використання онтологічних моделей предметної галузі для тестування знань студентів забезпечує об'єктивність контролю та дозволяє перевіряти їх автоматизовано на семантичному рівні, позбавляючи викладача від рутинної роботи.

2.2 Особливості функцій вчителя в навчальному процесі з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів

Україна активно включилася у всеосяжні світові тенденції в розвитку освіти, зокрема її інформатизацію. Інформатизація - це, без перебільшення, справжня революція в освіті, оскільки вона спрямована на формування не просто носія знань, а, у першу чергу, творчої особистості, яка вміє застосовувати набуті знання і вміння, працювати з інформацію для успішної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, власне - для інноваційного розвитку суспільства.

Очевидним є те, що ІКТ є важливим інструментом поліпшення якості освіти, оскільки дозволяють необмежено розширити доступ до інформації, урізноманітнюють технології тощо. Проте й система освіти сама собою є прискорювачем процесу інформатизації суспільства, інструментом формування інформаційної культури людини, підготовки професіоналів нової генерації. Нині рівень сформованості інформаційної культури фахівця визначається не лише його здатністю застосовувати інформацію в різних видах діяльності, а також світоглядним баченням навколишнього світу як відкритої інформаційної системи.

Застосування ІКТ докорінно змінює роль і місце педагога й учня в системі “вчитель - інформаційна система - учень”. Інформаційні навчальні технології - це не просто передатна ланка між вчителем і учнем, вони сприяють реалізації індивідуального підходу в навчанні - того, чого нам ще так бракує [64, с. 292].

У такій моделі вчитель перестає бути просто “ретранслятором” знань, а є співтворцем сучасних, позбавлених повчальності й проповідництва, технологій навчання. Більше того, вже з'явився новий напрям діяльності педагога - розробка ІКТ навчання і програмно-методичних навчальних комплексів.

Інформатизація та комп'ютеризація освітянської галузі є одним із найскладніших і найважливіших завдань.

Інституту інноваційних технологій і змісту освіти доручено із залученням наукових установ та вищих навчальних закладів терміново підготувати рекомендації щодо підключення закладів освіти до мережі Інтернет, маючи на увазі якнайширше використання високошвидкісних оптико-волоконних мереж „Укртелекому”, мережі „Уран”, супутникових ліній тощо. На часі також підготовка урядового рішення про надання освітнім і науковим закладам певних пільг у процесі підключення до мережі Інтернет, як це, до речі, робиться в інших країнах. Певні кроки назустріч мають, на нашу думку, зробити провайдери Інтернету [43, с. 10].

Підключені до мережі Інтернет комп'ютерні класи мають стати осередком інформаційної субкультури в освітніх установах, мають широко використовуватися в навчальному процесі під час навчання предметів, а також для підготовки вчителів.

Зрозуміло, що здійснювати інформатизацію шкіл лише за бюджетні кошти нереально. Отже, пропоную започаткувати акцію «Подаруй рідній школі комп'ютер!». Кожний завдячує своїми успіхами школі, яка підготувала його до дорослого життя, й тому цілком доречним буде звернення керівників шкіл до відомих випускників з пропозицією допомогти рідній школі.

Важливим питанням є також розроблення та використання педагогічних програмних засобів у навчальному процесі. Без цього комп'ютерна техніка - це просто купа дорогого металу. Під час відвідання міністром всіх без винятку педагогічних університетів країни обов'язковим було ознайомлення з бібліотеками, читальними залами. Картина майже скрізь однакова - у читальній залі стоять один - два комп'ютери, на яких розміщені електронні реєстри бібліотеки. А коли вже самі бібліотечні фонди будуть переведені в електронний формат? Це ж так зручно! Наприклад у Японії кожний студент зі своєї кімнати в гуртожитку має доступ до електронної бібліотеки і може на екрані свого комп'ютера переглянути будь-який підручник або посібник.

Необхідно завершити апробацію зазначених програмних педагогічних засобів, до якої залучено вчителів, методистів та науковців вищих педагогічних навчальних закладів з усіх регіонів країни. Якби кожний педагогічний університет розробив програмний засіб з відповідного шкільного предмета, ми б за рік завершили роботу зі створення інформаційних ресурсів для навчального комплексу. Такі розробки стали б науковим обличчям навчальних закладів, їх своєрідною візитівкою [65, с. 30].

У цьому сенсі заслуговують на відзначення Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова, Херсонський державний університет, Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди та низка інших вищих навчальних закладів. У свою чергу, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України готове ці роботи підтримати фінансово; до цієї роботи мають активно долучитись обласні інститути післядипломної педагогічної освіти.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України буде підтримувати такі розробки і фінансово. Переконаний, що до цієї роботи мають активно долучитись обласні інститути підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів освіти, які поки тільки споглядають за цим процесом.

Наступний крок, який ми маємо зробити, - забезпечити широкий доступ до створених інформаційних ресурсів. Для цього конче необхідно прискорити створення всеукраїнського освітнього порталу, на якому необхідно розмістити всі наявні інформаційні ресурси і весь час їх поповнювати та актуалізувати. Кожний заклад освіти, який підключений до мережі Інтернет, повинен мати доступ до освітнього порталу і мати можливість користуватися розміщеними там інформаційними ресурсами безкоштовно [65, с. 31].

З метою створення єдиного освітнього порталу та забезпечення інформаційної інтеграції з іншими освітніми порталами Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України розпочато роботу щодо створення шкільного освітнього порталу «Острів знань». Успішне існування цього інформаційного ресурсу залежить, у першу чергу, від його змістового наповнення. Проте своєчасна, якісна інформаційна підтримка сайту не здійснюється.

Поки що «Острів знань», на жаль, не відповідає сучасним вимогам до інформаційних ресурсів і потребам освітян, учнів, студентів, батьків. Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти розпочато роботу щодо створення та наповнення єдиного потужного освітнього порталу, призначеного для організації оперативного доступу до інформаційних ресурсів навчального, навчально-методичного, довідкового та інформаційного призначення за допомогою веб-інтерфейсів, системи пошуку і навігації, баз даних.

Вже на протязі дев'яти років ми розбудовуємо Українську науково-освітньої мережу "УРАН", головне призначення якої - забезпечення університетів інформаційними послугами на основі Інтернет-технологій. Проект у 1997-2006 рр. був підтриманий з боку наукового департаменту НАТО чотирма грантами на розвиток мережевої інфраструктури [43, с. 10].

Нині до мережі «УРАН» підключено 60 ВНЗ та наукових установ України, а сама мережа приєднана до європейської науково-освітньої мережі GEANT-2. Це означає, що користувачі «УРАНу» мають вільний доступ до електронних інформаційних ресурсів не тільки України, а й усієї Європи.

Проте щось дуже мляво приєднуються педагогічні університети до цієї мережі. Це не має логічного пояснення, бо неможливо увійти до європейського освітнього простору, не зробивши для цього жодних кроків. Ректорам слід звернути на це особливу увагу.

Ще про одну проблему. За рахунок коштів Національної програми інформатизації, нами було створено Український лінгвістичний портал. Це, можна сказати, наш своєрідний внесок у вирішення мовного питання. Чомусь основні користувачі цього порталу знаходяться за кордоном. Складається враження, що у наших викладачів немає інтересу до рідної мови. Необхідно всім освітянам, особливо тим, хто викладає у вищих навчальних закладах, нарешті звернути увагу на цей важливий і необхідний інформаційний ресурс в професійній діяльності кожного викладача.

Одним із найважливіших завдань освіти є оволодіння технологіями пошуку і опрацювання необхідної інформації в Інтернет, забезпечення всіх членів суспільства, передусім учнів, студентів, викладачів, науковців до інформаційних ресурсів людства.

За незалежними оцінками різних дослідників нині до 50 % інформації, накопиченої людством, розміщено в Інтернет, і цей відсоток неодмінно збільшуватиметься [47, с. 256].

Інтегратором інформаційного забезпечення навчального закладу має слугувати сайт навчального закладу. Процес розроблення та підтримки Інтернет-ресурсів навчального закладу через інформаційне забезпечення навчальних дисциплін створює реальні умови для реалізації на практиці принципів педагогіки співробітництва, продуктивного навчання, дослідницьких (проектних) методів навчання.

На Харківщині успішно функціонують сайти Головного управління освіти і науки, обласного науково-методичного інституту безперервної освіти, в тому числі сайт дистанційної освіти, сайт управління освіти Харківської міської ради, які повноцінно висвітлюють діяльність освітньої галузі в регіоні та містять у собі Веб-сторінки багатьох районних відділів освіти та шкіл, функціонує форум [47, с. 258].

Головним управлінням освіти і науки Львівської облдержадміністрації створено освітній портал “Освіта Львівщини”, що є інформаційною платформою, яка виконує роль засобу комунікації між учнями, керівниками шкіл та освітніх установ, батьками учнів, а також підприємствами, які пропонують програмне забезпечення чи освітні засоби.

З кожним роком збільшується кількість навчальних закладів, які створюють Інтернет-сторінки. Проте є проблеми з підтримкою їх функціонування, а саме: відсутність стабільного підключення до Інтернет, несвоєчасне оновлення змісту сайту, відсутність коштів на розміщення сайту.

Ще одне питання, яке не можна обійти увагою. Мова йде про підготовку та перепідготовку вчителів до використання освітніх порталів у навчальному процесі, насамперед учителів предмета «Технології».

Нині практично немає вакансій учителів інформатики, проте є проблема якості кадрового забезпечення.

У багатьох областях учителі суміщають викладання інформатики з викладанням інших навчальних дисциплін; майже 45 % учителів інформатики мають стаж роботи до 3 років. В усіх областях є плинність кадрів серед учителів інформатики. Причин тут декілька: самі лише години, передбачені програмою на вивчення курсу інформатики, не забезпечують повного навантаження для вчителя; фаховий рівень досвідчених учителів інформатики не відповідає рівню оплати їхньої праці. Зазвичай учитель інформатики виконує безоплатно ще й обов'язки адміністратора-організатора інформаційної мережі [49; 53].

Відповідні структурні підрозділи Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України працюють над документами щодо внесення штатних одиниць адміністратора мережі до нових Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів та врахування шкідливих умов праці вчителя інформатики.

Підвищення кваліфікації вчителів інформатики необхідно здійснювати за двома напрямами: підвищення фахового рівня знань і вдосконалення методики викладання предмета. Проходження ж перепідготовки учителя інформатики один раз на п'ять років, як це здійснюється нині, є недостатнім. Тому заслуговує на підтримку досвід роботи управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, яке ще у 2003 році прийняло рішення про проходження курсової перепідготовки вчителів інформатики не рідше одного разу на три роки [15].

Потрібно використовувати та поєднувати різні форми підвищення кваліфікації (очна, дистанційна, тематична тощо), враховуючи потреби і запити слухачів.

У Донецькій області функціонує обласна цільова комплексна програма «Дистанційна освіта»; у Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів у 2005 році відкрито Центр дистанційного навчання; розроблено обласну програму розвитку дистанційного навчання педагогів Київщини на 2006-2010 роки, створено навчально-методичні комплекси для слухачів курсів підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання з 25 спеціальностей.

Продовжується реалізація програми «Intel - навчання для майбутнього». За два останні роки 41 880 вчителів пройшли навчання за цією програмою. Ця програма розрахована на вчителів, які мають початкові навички користувача. Найбільш активно й ефективно програма реалізується у Запорізькій, Миколаївській, Полтавській областях.

Нині вже недопустимо, коли в клас входить учитель, який не володіє та не використовує ІКТ в навчанні. Необхідно включити проходження курсів перепідготовки щодо застосування ІКТ як необхідну умову підвищення кваліфікації вчителя перед атестацією. Проте саме і підготовка «нового» вчителя інформатики не завжди проводиться на сучасній матеріально-технічній базі. Наприклад, у Горлівському, Полтавському, Чернігівському та Бердянському державних педагогічних університетах у навчальному процесі використовується комп'ютерна техніка десятилітньої давності, а на 100 студентів денної форми навчання припадає менше 3-х комп'ютерів.

Дотепер навчальні комп'ютерні комплекси, які поставлялись Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України у школи за рахунок коштів державного бюджету централізовано, забезпечувались відповідним ліцензійним програмним забезпеченням. Нині деякі постачальники комп'ютерних класів у регіонах часто „економлять” на поставках ліцензійних програм. Проте використання неліцензійних програм - це крадіжка чужої інтелектуальної праці, крадіжка податків, а найголовніше: як же вчити дитину моралі та порядності на крадених програмних продуктах? Тому необхідно в кожному навчальному закладі налагодити ефективний та дієвий контроль за використанням програмного забезпечення [72, с. 107].

На загал, запорука успішного завершення комп'ютеризації й інформатизації освіти в узгодженості дій усіх гілок влади. Там, де це ще не зроблено, невідкладно мають бути розроблені місцеві програми інформатизації та комп'ютеризації освіти. Безглуздо й безвідповідально сидіти і чекати, поки хтось привезе комп'ютери, створить інформаційні ресурси, підключить до Інтернет.

Поява Інтернет - це переворот в інтелектуальній діяльності, пізнанні і в спілкуванні. Цей факт визнається всім світовим співтовариством. Інтернет - це свобода спілкування, подання інформації, відсутність “провінцій” - географічних, політичних, часових, етнічних.

Залишаються тільки мовні та культурні бар'єри. На думку психологів, застосування комп'ютерних мереж веде до значних функціональних змін у психічній діяльності людини, що порушують пізнавальну, комунікативну та особисті сфери.

2.3 Експериментальна перевірка ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках предмета «Технології», як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів під час організації конструкторсько-технічної діяльності

Експериментальна робота проводилась в умовах звичайного навчально-виховного процесу на уроках предмета «Технології». Експериментальна робота здійснювалась відповідно до вимог проведення педагогічних у Вовковинецькій середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, с.м.т. Вовковинці, Дережнянського району, Хмельницької області. Були задіяні 10-А клас - 22 особи; 10-Б клас - 26 осіб; 11-А клас - 18 осіб; 11-Б клас - 12 осіб. У експериментальну групу входили 10-А і 11-А класи - 40 учнів, а контрольну групу становили 10-Б і 11-Б класи - 38 учнів.

Основна мета такої роботи полягала в тому, щоб вивчити та узагальнити досвід роботи вчителів предмета «Технології», здійснити пошук ефективних форм, методів та засобів використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології». На всіх етапах дослідно-експериментальної роботи, в процесі вибору ефективних форм, методів, засобів використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», крім дипломанта брали участь вчителі шкіл, студенти-практиканти.

У ході дослідження проводилося спостереження за формою, змістом, методикою використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології». Крім цього проводились бесіди з учителями та учнями.

Для одержання об'єктивних даних про якість використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета«Технології», було проведене анкетування учнів. Воно проводилось серед школярів середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, вчителів предмета«Технології». Порівнювались результати спостережень і анкетування, робилися аналітичні висновки і коригувався попередній план дослідно-експериментальної роботи.

У ході дослідження глибоко аналізувались показники, одержані в педагогічному експерименті; вивчались, узагальнювались теоретичні положення з даної проблеми та досвід роботи кращих вчителів предмета «Технології». На цій основі розроблялась методика використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», виходячи з принципу системного підходу до вивчення педагогічних явищ, основним компонентом, якої є її педагогічні компоненти ? мета та завдання, принципи, форми та методи, засоби та зміст діяльності учнівського колективу. Три останні складники вивчались, аналізувались і розроблялись нами як такі, що визначали ефективність використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології». Було здійснено класифікацію засобів використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», розроблено триступеневу модель організації такої діяльності учнів СЗШ, основою якої є поетапний вибір об'єктів комп'ютеризації навчального процесу у відповідності до вікових особливостей і рівня загальноосвітньої підготовки школярів.

Розроблена нами класифікація методів використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології»дала змогу виділити найбільш ефективні в цьому виді діяльності учнів та ввести такий метод як інтегративний. Суть його полягає в тому, що він поєднує набуті учнями знання, вміння і навички із загально-технічних дисциплін з практикою використання ІКТ на уроках предмета «Технології».

За рахунок цих елементів методики нам вдалось поглибити та розширити зміст трудової підготовки учнів і зокрема, ефективність використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології». Реалізація педагогічного впливу в цілому сприяла більш ефективному формуванню знань, умінь і навичок учнів з предмета «Технології», суттєво вплинула на підвищення рівня мотивації школярів до пізнавальної діяльності, зростанню інтересів, бажань, розвитку інтелектуальних здібностей тощо.

Важливим завданням дослідження було вивчення основних критеріїв оцінки рівня використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», яку ми оцінювали за 7 параметрами та 5 рівнями їх сформованості.

Поняття “критерій” ? це ознака, на основі якої здійснюється оцінка вивчення або класифікація будь-чого і мірило оцінки. Параметр в техніці ? це величина, що характеризує якусь властивість процесу, явища або системи, машини тощо.

Поняття “параметр” використовують і в сучасних педагогічних дослідженнях для характеристики педагогічних процесів, явищ або систем. Тому на основі визначення поняття “параметр” для повної оцінки використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на урокахпредмета «Технології», в якості критеріїв ми вибираємо такі:

1. Дотримання етапності, правил та принципів організації творчої роботи учнів з техніки. Це конструювання, графічна розробка технічного завдання, яка здійснюється в процесі виконання принципових та кінематичних схем, ескізів та робочих креслень під час виготовлення технічного проекту.

2. Планування технологічної послідовності виготовлення виробу. Воно здійснюється в процесі виготовлення технологічних та конструкційних карт, виборі матеріалів та способів їх оброблення. Цей параметр визначає вміння і навички працювати на технологічному обладнанні, з різноманітними інструментами та пристосуваннями.

3. Організація робочого місця, або декількох робочих місць (технологічна лінія) в процесі підготовки до створення виробу і на етапі його виготовлення. Його суть полягає в тому, щоб правильно відібрати і вміло розташувати обладнання, інструменти, пристосування і матеріали на робочому місці (робочих місцях), дотримуючись правил техніки безпеки, застосовувати знаряддя праці за призначенням тощо.

4. Уміле застосування елементів знань з основ наук, креслення та предмета «Технології» в процесі конструкторсько-технічної діяльності на всіх її етапах, починаючи з формулювання технічного завдання і завершуючи етапом випробування експериментального зразка та внесення коректив у робочі креслення.

5. Вибір джерел та відбір змісту технічної інформації, її аналіз та засвоєння.

6. Обмін технічною інформацією в процесі спілкування з товаришами, вчителями, іншими людьми; вміння дискутувати, відстоювати свою позицію під час розв'язування технічних задач, завдань або проблеми.

7. Контроль процесу та аналіз результатів праці, критична самооцінка виконаного технічного завдання, які здійснюються на проміжних етапах у процесі виконання завдання і під час досягнення кінцевої мети.

За цими параметрами досліджувався зміст використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета«Технології». Для визначення рівня його організації ми скористалися п'ятирівневою діагностичною шкалою А.М. Андріанова, і на її основі розробили 5 рівнів оцінки: найвищий, високий, середній, задовільний і низький.

Низький рівень використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» виявлено в тих учнів, які не здатні читати креслення; не володіють елементами графічної грамоти, а тому не спроможні перевести технічну інформацію образів на мову графіки. Практичні завдання виконують лише за зразком. Вони не можуть самостійно спланувати послідовність технологічних операцій на виготовлення виробу чи деталі, не мають достатніх знань та вмінь у доборі потрібних матеріалів і налагодженні обладнання та інструментів і навичок роботи з ними.

Робоче місце без нагадувань вчителя чи керівника не організовують як слід, часто порушують правила техніки безпеки. Їм не під силу спланувати роботу окремої ланки і тим паче бригади або класу в цілому.

У процесі конструювання виробу учні не можуть застосовувати знання з фізики, креслення, предмета «Технології» на різних його етапах. У процесі самостійного одержання необхідної інформації вони не орієнтуються, до яких джерел потрібно звернутись або ж не спроможні зрозуміти зміст запропонованої літератури внаслідок недостатнього рівня попередньої підготовки. З цієї причини вони не вміють спілкуватись, дискутувати з проблем розв'язання технічних завдань, аргументовано відстоювати свою позицію у вирішенні певних технічних проблем на уроках предмета «Технології».

У процесі виготовлення виробів школярі не проводять проміжний контроль, не володіють прийомами контролю під час виконання технологічних операцій, не здатні критично оцінювати якість виготовленого об'єкта.

Учні, рівень організації використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», яких мивважаємо задовільним, здатні прочитати креслення окремих нескладних деталей, побудувати їх проекції за допомогою керівника. Проте вони не в змозі самостійно розробити креслення або внести суттєві зміни в уже готові креслення без попереднього виконання такої роботи з допомогою керівника або за зразком.

Технологічне планування на цьому рівні школярі здатні виконати за наявності зразка в тому випадку, коли це стосується окремої деталі.

Організацію робочого місця, дотримання правил техніки безпеки тощо учні здійснюють у процесі проведення інструктажу й постійному нагляді вчителя предмета «Технології». На цьому рівні вони не здатні організувати роботу невеликого колективу, наприклад класу чи бригади.

Учні відчувають певні труднощі у виборі необхідних джерел інформації і доборі потрібного навчального матеріалу та в його практичному застосуванні. Лише за рекомендацією вчителя такі учні звертаються до потрібної літератури для успішного конструювання. Вони не здатні використовувати прочитане в практичній роботі без безпосереднього втручання вчителя.

На цьому рівні школярі рідко спілкуються з товаришами та вчителем з проблем навчання, в них рідко виникають запитання в процесі роботи, оскільки вони працюють за зразком і під опікою вчителя предмета «Технології», або за допомогою більш підготовленого товариша. Ніяких оригінальних розв'язків, як правило, у них немає, а тому вони не відстоюють своїх пропозицій на окремих етапах навчально-виховного процесу, інколи можуть доповнити або заперечити якусь окрему думку в процесі захисті проекту іншими школярами.

Проміжний контроль не здійснюється, проте вони здатні критично оцінити деякі недоліки своєї роботи в кінці її виконання.

Середній рівень використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», мають ті учні, які здатні за пропозицією керівника внести зміни в конструкцію виробу й відобразити це графічно за наданою їм технічною документацією. Вони орієнтуються в читанні креслень, схем.

Учні здатні відшукати потрібну інформацію у вказаній керівником літературі, інших джерелах і застосувати набуті знання у визначеній учителем предмета «Технології» ситуації. Насамперед, знання з фізики, креслення, предмета «Технології», а також з інших джерел інформації.

Середній рівень використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» дозволяє учням спілкуватися з керівником та товаришами з окремих питань у стандартних ситуаціях, пов'язаних з конструюванням виробів, у процесі заміни конструктивних рішень в окремих деталях або вузлах. Свої пропозиції щодо зміни конструкції окремих деталей, вузлів та внесення відповідних коректив у готові технічні проекти вони здатні відстоювати і аргументувати.

За нагадуванням вчителя предмета «Технології» школярі самостійно вміло організовують свої робочі місця, спроможні створити робоче місце для бригади із 2-3 членів, з дотриманням правил техніки безпеки, правильно розташувати обладнання та інструменти тощо. В процесі роботи здійснюють контроль якості роботи за розробленою вчителем предмета «Технології» методикою.

Високий рівень використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» буде у тому випадку, коли учні добре читають технічні креслення і звертаються до вчителя за допомогою лише в окремих випадках.

Самостійно виготовляють технічну документацію на конструкцію виробу, запропоновану вчителем предмета «Технології» або іншим замовником, зрідка звертаючись за консультацією до вчителя щодо окремих видів розрахунків, побудови складальних креслень тощо.

Учні здатні спланувати весь технологічний процес і розробити технологічні картки на виготовлення майбутнього виробу, але це стосується технологічних процесів, які визначені програмами з предмета «Технології».

На цьому рівні учні самостійно підбирають необхідну літературу та джерела технічної інформації і використовують її в процесі конструкторської розробки в межах шкільних навчальних програм з предмета «Технології», фізики, креслення тощо.

Учні легко спілкуються з учителем, своїми товаришами, дискутують з питань оригінальності розв'язання технічних конструктивних завдань. Проекти аргументовано відстоюються ними в процесі захисту.

Розроблене обладнання вони вміло впроваджують у налагодженому процесі продуктивної праці учнів, пов'язаних з обробкою конструкційних матеріалів. На окремих робочих місцях ними передбачається контроль якості та правил техніки безпеки, вони правильно складають відповідні креслення та інструкції. Організація власного робочого місця здійснюється учнями в процесі роботи без нагадувань учителя предмета «Технології».

За найвищого рівня використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», школярі здатні самостійно визначити і сформулювати технічну проблему, вирішити її на рівні оригінальної конструкторської розробки або раціоналізаторської (винахідницької) пропозиції, самостійно спланувати технологічний процес її виготовлення.

За недостатнього рівня технологічного забезпечення устаткуванням, інструментами тощо такі учні здатні вирішити технологічні задачі на заміну однієї технологічної операції на іншу, більш ефективну, або сумістити декілька операцій в одній, не передбаченій в технологічному процесі. Правильно, з дотриманням усіх вимог, школярі можуть виготовити робочі креслення, технологічні та інструкційні картки й технічний проект на виріб в цілому, без сторонньої допомоги, як виключення потребують лише окремих консультацій вчителя предмета «Технології» або іншого технічного фахівця. Вони здатні створити робочі місця з декількох технологічних процесів на основі сконструйованого обладнання для виготовлення простих виробів (замкнений цикл у вигляді технологічної лінії, конвеєра тощо) в межах шкільних майстерень з групою учнів. Розробку технічного проекту, технологію виготовлення виробів, учні здійснюють з широким залученням знань з основ наук, креслення, предмета «Технології» без спеціальних підказок з боку вчителя предмета «Технології».

Потрібні знання і відповідні джерела інформації вони відшуковують самі й опрацьовують їх самостійно.

За найвищого рівня використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», учні легко вступають у бесіди та диспути з питань конструювання, аргументовано відстоюють оригінальні ідеї про шляхи вирішення технічних завдань і продукують їх на високому творчому рівні у значній кількості.

Контроль якості продукції планують і здійснюють в процесі виготовлення виробу. Вони вміють передбачити й виключити наперед відомі нездійсненні конструктивно або технологічно рішення, критично оцінити розв'язки як на проміжному етапі, так і на завершальній стадії створення об'єкта.

Вибрані критерії та розроблені рівні використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології»дають можливість встановити рівень організації творчої діяльності в контрольних та експериментальних групах, а також ступінь підвищення їх якості в процесі створення відповідних умов і здійснювати поточний контроль на різних етапах розвитку.

Враховуючи той факт, що в кожному класі буде різний рівень використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на урокахпредмета «Технології», а саме окремих її параметрів, для об'єктивності їх оцінки, поряд з якісною, ми ввели кількісну оцінку. Критерій найвищого рівня ми оцінили балом “5”, високого ? “4”, середнього ? “3”, задовільного ? “2”, низького ? “1”. Алгебраїчна сума балів за наявними сімома параметрами і відповідними їм рівнями організації будуть лежати в інтервалі від 7-ми до 35-ти балів. Для вибору оптимальної величини інтервалу, що характеризує той чи інший рівень використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» скористуємося виразом.

, (2.1)

де ? максимальна сума балів; ? мінімальна сума балів; ? загальна кількість учнів; ? величина інтервалу.

Для кожного рівня ми розрахували інтервали допустимих значень суми балів і навели їх в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Інтервали частот появи балів для відповідних рівнів використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології»

Рівні підготовки	Інтервали
Найвищий	35-30
Високий	29-24
Середній	23-18
Задовільний	17-12
Низький	11 -7

Для забезпечення більшої об'єктивності в процесі одержання результатів експерименту, ми намагались підібрати експериментальні та контрольні групи приблизно з однаковими початковими рівнями підготовки через оцінку їх за всіма запропонованими вище параметрами. Успішність з фізики, креслення і предмета «Технології» в контрольних і експериментальних групах відрізнялась мало, з незначною перевагою середнього балу в контрольнихгуртках.

Як відомо, середні величини можуть замасковувати значні, недопустимо великі, відхилення в процесі оцінки. Тому ми скористались непараметричним критерієм погодження Пірсона для перевірки гіпотези про те, що відсутні статично суттєві відмінності частот оцінок в експериментальних та контрольних групах. Для обчислення була використана формула (2.2) [6, c. 107]:

, (2.2)

де ? відносна частота оцінок в експериментальних групах; ? відносна частота оцінок в контрольних групах.

Послідовність обчислення критерію показана в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Розрахункові дані для -критерію

Частота появи експериментальної групи (fе)	Частота появи контрольної групи (fк)	Відносна частота появи експериментальної групи	Відносна частота появи контрольної групи
14	8	29,17	26,67	2,50	6,25	0,78
14	9	29,17	30,0	-0,83	0,69	0,08
15	10	31,25	33,33	-2,08	4,33	0,43
4	2	8.33	6,67	1,66	2.76	1,38
1	1	2,08	3,33	-1,25	1,56	1,56
48	30	100,0	100,0	0

Процедура перевірки нуль-гіпотези, підтвердження якої буде свідчити про відсутність статистично значимої різниці між результатами в контрольних та експериментальних групах зводиться до порівняння вирахуваного -критерію з його табличним значенням для кожного рівня значимості (у нашому випадку рівень значимості дорівнює 0,05).

Отже, за табл. 58 ?6, c. 194? для на 95 % рівні ймовірності

Обчислене нами а це означає, що , отже можна прийняти нуль-гіпотезу. Цим самим ми довели, що рівні використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» учнів в експериментальних групах порівняно з контрольними групами значно вищі.

Для забезпечення достовірності та підвищення об'єктивності результатів дослідження ми передбачили низку заходів, метою яких було виключення впливу побічних чинників, які могли змінити якісні характеристики результатів експерименту. Так, у школі в якій проводився експеримент, створювались, за можливості, приблизно однакові умови: враховувався стаж та досвід роботи вчителів предмета «Технології», які проводили уроки в контрольних та експериментальних гуртках, їхні інтереси щодо використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на урокахпредмета «Технології»; однакова кількість контрольних та експериментальних груп тощо.

В школі уроки проводились спочатку в контрольних групах, а потім в експериментальних з тим, щоб виключити можливість проникнення внесених нами змін у контрольну групу.

Відповідність методики проведення уроків в експериментальних гуртках, яку ми рекомендуємо, забезпечувалась тим, що дипломант особисто проводив деякі заняття, контролював більшість з тих, які проводили інші вчителі предмета «Технології», систематично стежив за ходом експерименту, фіксував одержані результати і на цій основі коригував процес експериментальної роботи.

На завершальному етапі експерименту узагальнювався та аналізувався зібраний матеріал, формулювались висновки, розроблялись рекомендації, які впроваджувались у практику роботи середніх загальноосвітніх шкіл та позашкільних закладів.

У ході проведеного нами педагогічного експерименту, що базувався на використанні ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», виявлялась ефективність розробленої методики на формування техніко-конструкторських знань і вмінь школярів.

Для перевірки результативності запропонованої нами методики проведено таку роботу: на початку та в кінці навчального року учням 10-11 класів пропонувались контрольні завдання на конструювання виробу (окремого вузла виробу) відповідно до типових навчальних програм з предмета«Технології» та в межах їхньої загальноосвітньої підготовки.

Під час виконання завдань учнями 10-11 класів фіксувались і аналізувались допущені помилки і повнота реалізації їх змісту за певними якостями та розробленими критеріями. Аналіз результатів дозволив визначити рівень сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь школярів. Узагальнені дані заносились у табл. 2.3, де в графі “параметри” фіксувались характеристики діяльності учнів, за якими й визначались рівні сформованості їх знань та умінь на уроках предмета «Технології».

У першій графі римськими цифрами позначені такі параметри: I - графічна розробка завдання, дотримання правил і принципів конструювання; II - технологічне планування процесу виготовлення виробу, дотримання етапності конструювання; III - організація процесу виготовлення об'єкта; IV - застосування знань та умінь з предмета «Технології», креслення, фізики, математики тощо під час конструювання виробу; V - вибір джерел та відбір змісту технічної інформації, її аналіз та засвоєння; VI - обмін технічною інформацією, спілкування, відстоювання власного технічного розв'язку техніко-конструкторського завдання; VII - контроль процесу та аналіз результатів праці.

Таблиця 2.3

Рівні сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь в учнів експериментальних груп на початку і в кінці педагогічного експерименту

Параметри	Рівні	Кількість учнів у класах
		10 клас (48 осіб)	11 клас (30 осіб)
		абс.	відн.	абс.	відн.
		Початок експерименту	Кінець експерименту	Початок експерименту	Кінець експерименту	Початок експерименту	Кінець експерименту	Початок експерименту	Кінець експерименту
І	1	19	5	39,6	10,4	3	2	10,0	6,7
	2	21	9	43,7	18,8	7	3	23,3	10
	3	5	22	10,4	45,8	13	15	43,3	50
	4	2	8	4,2	16,7	5	6	16,7	20
	5	1	4	2,1	8,3	2	4	6,7	13,3
ІІ	1	22	6	45,8	12,5	5	2	16,7	6,6
	2	7	9	14,6	18,7	3	3	10,0	10,0
	3	16	21	33,3	43,8	9	11	30	36,7
	4	2	8	4,2	16,7	8	9	26,6	30
	5	1	4	21	8,3	5	5	16,7	16,7
ІІІ	1	20	7	41,7	14,6	12	5	40,0	16,7
	2	10	15	20,8	31,3	7	9	23,3	30
	3	12	18	25,0	37,5	8	11	26,7	36,7
	4	4	6	8,3	12,5	2	4	6,7	13,3
	5	2	2	4,2	4,1	1	1	3,3	3,3
ІV	1	9	5	18,8	10,4	5	2	16,7	6,7
	2	18	9	37,5	18,8	4	3	13,3	10,0
	3	20	18	41,7	37,5	13	14	43,3	46,7
	4	1	11	2,0	22,9	6	7	20,0	23,3
	5	0	5	0	10,4	2	4	6,7	13,3
V	1	15	9	31,2	18,8	8	4	26,7	13,3
	2	12	8	25,0	16,6	5	2	16,7	26,7
	3	19	25	39,6	52,1	12	15	40,0	50,0
	4	10	13	20,8	27,1	5	7	16,7	23,3
	5	2	3	4,2	6,2	3	5	10,0	16,7
VI	1	7	2	14,6	4,2	4	1	13,3	3,3
	2	10	5	20,8	10,4	6	2	20,0	6,7
	3	19	25	39,6	52,1	12	15	40,0	50,0
	4	10	13	20,8	27,1	5	7	16,7	23,3
	5	2	3	4,2	6,2	3	5	10,0	16,7
VІI	1	8	2	16,6	4,2	2	1	6,7	3,3
	2	20	7	41,6	14,6	5	2	16,7	6,7
	3	11	21	23,0	43,7	12	5	40,0	16,7
	4	6	11	12,5	22,9	7	12	23,3	40,0
	5	3	7	6,3	14,5	4	10	13,3	33,3
		48	48	100	100	30	30	100	100

Арабськими цифрами позначені рівні сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь: 5 - найвищий; 4 - високий; 3 - середній; 2 - задовільний; 1 - низький.

У процесі цього кількість учнів експериментальних груп, що проявили певний рівень сформованості за кожним параметром, представлені в табл. 2.3 значеннями, що відповідають початковим і кінцевим даним експерименту.

Для наочності та зручності аналізу ми побудували графіки росту рівнів сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь у школярів експериментальних груп (рис. 2.1; 2.2). На осі ординат відкладаємо різницю - між результатами, одержаними в кінці експерименту, і даними початку експерименту (для учнів кожного класу). На основі табл. 2.3 і побудованих за цими даними графіків (рис. 2.1; 2.2) проаналізуємо результати експерименту.

Дані засвідчують, що рівень сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь у значній мірі зріс. Простежується і динаміка росту рівня сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь у період експериментального дослідження процесу навчання учнів з використанням ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології». Причому, на першому ступені діяльності учнів 10-х класів відбувається приріст кількості школярів переважно середнього та високого рівнів сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь за рахунок тих, що мали низький і задовільний рівні. У цей період відбувається процес нагромадження базових знань та умінь з основ наук, креслення та предмета «Технології».

Тому на другому ступені учні 11-х класів експериментальних груп підвищили рівень сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь як в кількісному, так і в якісному відношенні за всіма параметрами. Приріст учнів найвищого і високого рівнів сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь здійснюється за рахунок тих, що мали задовільний та низький рівні підготовки.

На третьому ступені діяльності учнів зміни рівня сформованості залишилися майже такими, як і на 2-му ступені, але за всіма параметрами кількість учнів найвищого і високого рівнів сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь зросла за рахунок низького, задовільного, а також середнього рівня підготовленості.

Рис. 2.1. Графічне зображення та діаграма росту сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь в учнів 10 класу



Рис. 2.2. Графічне зображення та діаграма росту сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь в учнів 11 класу

У процесі аналізу окремих параметрів спостерігається значний приріст кількості учнів, які підвищили графічно-конструкторські знання та уміння, котрі, як показав констатуючий експеримент, формуються недостатньо в 10-11 класах сільських середніх загальноосвітніх шкіл з традиційною формою навчання. В експериментальних класах, як видно з графіка рис. 2.1, кількість учнів 10-х класів, що мають низький та задовільний рівні графічно-конструкторських знань та умінь зменшився на 56,2%, за рахунок чого відбувся приріст учнів із середнім, високим та найвищим рівнями сформованості графічно-конструкторських знань та умінь. Такі успіхи можна пояснити тим, що в 10-х класах креслення не вивчається, а зміст окремих тем із предмета«Технології» не достатній для повноцінної техніко-конструкторської діяльності учнів. Учителі окремих шкіл вилучають ці теми взагалі, або викладають лише окремі фрагменти.

Добра підготовка учнів 10-х класів сприяє кращому засвоєнню графічних знань і в наступних класах. Так, у 11-му класі лише 6,6% учнів мали низький та задовільний рівні їх сформованості, тоді як на початку формуючого експерименту таких учнів було 24,3%, а під час педагогічного експерименту нараховувалось 35,4%.

Що стосується формування в учнів умінь планування та розробки технологічного процесу виготовлення виробу, то, очевидно, можна відзначити значні переваги розробленої методики, застосованої в експериментальних класах. На графіку (рис. 2.1) видно постійний і стабільний ріст кількості учнів 10-х класів найвищого, високого та середнього рівнів сформованості знань і вмінь, відповідно - 3,5%, 12,3%, 10,5% за рахунок зменшення кількості тих учнів, які знаходились на задовільному та низькому рівнях.

У 11-х класах експериментальних груп на кінець експерименту залишилось всього 2,8% і 3,7% учнів низького та задовільного рівнів сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь.

Така висока результативність досягається завдяки системності, систематичності використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології». Крім цього, впровадження інтеграційного методу навчання дає змогу більше часу приділити розробці технологічної документації, використати більш складні зразки об'єктів конструювання, впровадити міжпредметні зв'язки, що поглиблює розуміння учнями змісту технологічних процесів.

Простежується динаміка росту кількості учнів найвищого та високого рівнів сформованості знань і вмінь у виборі та застосуванні знань з навчальних дисциплін та інших джерел інформації (параметр 4) у процесі розроблення конструкції виробу як в стандартних, так і в нових незнайомих ситуаціях. Більше половини (51,4%) учнів 11-х класів експериментальних груп оволоділа такими знаннями та вміннями на найвищому та високому рівнях і лише 4,7% із них не спромоглись застосувати набуті знання з різних навчальних дисциплін під час техніко-конструкторської діяльності. В процесі аналізу успішності виявилось, що ці учні, як правило, були невстигаючими.

За використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», організації технологічного процесу, окремих технологічних операцій та робочих місць учнів під час педагогічного експерименту спостерігалось систематичне нагромадження відповідних знань і вмінь учнів. На початку експерименту переважна більшість школярів 10-х класів не мала уяви про створення виробничого циклу (поточної лінії), підготовку окремих робочих місць тощо (63,1%). Посередні знання мали 25,4% десятикласників і лише 3,5% із них уявляли виробничий процес в цілому. У 10-х класах експериментальних груп ситуація різко змінилась. У кінці експерименту лише 2,8% учнів мали низький рівень сформованості організаційних знань і вмінь.

З таблиці 2.3 та рис. 2.1 видно, що в процесі навчання експериментальних груп учнів за розробленою методикою відбувається стабільний ріст рівня сформованості знань і вмінь i за іншими параметрами. Значне зменшення кількості учнів низького та задовільного рівня припадає на учнів 10-х класів першого ступеня техніко-конструкторської діяльності.

На другому та третьому ступенях динаміка росту дещо вирівнялась та сповільнилась за всіма параметрами. Особливо це стосується учнів 11 класів. Проте на всіх ступенях техніко-конструкторської діяльності учнів 10-11 класів і за всіма параметрами відбувається процес зростання кількості школярів найвищого та високого рівня сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь. Для восьмикласників збільшення кількості учнів найвищого рівня лежить в межах 1,8-22%, високого рівня сформованості знань та умінь знаходиться в межах 3,6-16,5%; для дев'ятикласників відповідно - 1,9-11,1% та 5,6-12,1%.

Отже, у процентному відношенні спостерігається стабільний приріст сформованості знань та умінь учнів на кожному ступені їх діяльності. Системний підхід до формування техніко-конструкторських знань і вмінь протягом експерименту дав змогу досягти добрих результатів особливо з учнями, які знаходились на низькому та задовільному рівні. Наприклад, за першим параметром в десятому класі на початку експерименту на низькому рівні було 40,4% учнів, а на кінець експерименту їх було лише 10,5%, за другим параметром - на початку 46,5%, а в кінці 7,9% тощо. Звичайно, в контрольних класах, які навчались за традиційною схемою, рівень знань та умінь учнів також зростав. Тому для доведення ефективності нашої методики необхідно було провести порівняльний аналіз результатів дослідження в експериментальних та контрольних класах.

Результати контрольних робіт в обох групах виявились різними за рівнем сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь, про що свідчать дані табл. 2.4. З табл. 2.4 видно, що кількість учнів експериментальних груп, які мають найвищий і високий рівні сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь переважає більш як у двічі кількість учнів контрольних груп. Для наочності результати експерименту представимо за допомогою діаграми (рис. 2.4).

Кількість учнів, які залишились на низькому рівні сформованості в експериментальній групі, - 9,4 %, в контрольній - 14.3 %, задовільний рівень складає відповідно 14,8 % та 28,9 % осіб. Незначна перевага учнів контрольних класів над експериментальними складає 3,7 % осіб в групі середнього рівня сформованості. Проте в цілому показник рівня зріс за рахунок значного зменшення кількості учнів, які не здатні самостійно розробити конструкцію виробу і виготовити на нього технічну документацію; недостатньо орієнтуються в правилах та принципах конструювання; без допомоги вчителя не зможуть планувати процес створення виробу; вони не вміють правильно організувати індивідуальне робоче місце, не кажучи уже про роботу ланки або бригади, часто порушують правила техніки безпеки і працюють за зразком під постійною опікою вчителя; не під силу таким учням самостійна робота з технічною літературою і застосування набутих знань у нестандартній ситуації (в процесі створення виробу тощо).



Таблиця 2.4

Узагальнені дані сформованості техніко-конструкторських знань та умінь учнів експериментальних і контрольних груп у кінці педагогічного експерименту