Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами музичного виховання

М. Лазарєв пропонує здійснити класифікацію творчих методів за ознаками творчого методу:

а) спрямованістю методу на розв'язання тієї чи іншої творчої задачі;

б) виконання методами функції розвитку окремих творчих здібностей учасників педагогічного процесу;

За цими підставами творчі методи можуть мати таку типологію:

1) дослідницькі методи (діагностичні і перетворюючі);

2) творчо-монологічні методи (створення та виголошення проблемно-пошукової лекції, образно-сюжетного оповідання, публіцистичної чи наукової доповіді тощо);

3) творчо-діалогічні методи (евристична бесіда, дискусія, прес-конференція, полеміка, диспут, "мозковий штурм");

4) ігрові методи (рольові та ситуаційні ігри, драматизація навчального чи виховного матеріалу, психолого-педагогічний тренінг);

5) рефлексійні методи (релакс, самонавіювання, самопереконання, аутотренінг, медитація, тощо);

Як бачимо, тільки деякі з наведених у класифікації методів доцільно використовувати у роботі з молодшими школярами. Вчитель повинен чуйно і виважено підійти до добору методів, спираючись на вікові особливості школярів, загальний і творчий рівень, виходячи з принципів доступності, системності, систематичності і природовідповідності навчання, свідомості і активності учнів у творчій діяльності, індивідуального і особистісного підходу до учнів.

Безперечним є те, що для уроку мистецтва психологічна, технічна, інтелектуальна, професійна підготовка недостатні. Необхідно підготуватися до уроку ще і емоційно.

Особливо важливе в емоційній стороні професійної майстерності вчителя музики уміння знайти вірний тон уроку. Термін "задати тон" бесіді, виконанню віддавна існує в мистецтві. Це поняття зв'язується з емоційним центром творчого процесу. Знайти вірний тон, який був би присутній і був би своєрідним в кожному уроці, - одне з складних завдань підготовки вчителя в даний час.[32]

Співвідношення зовнішнього і внутрішнього в мистецтві ведення уроку може успішно вирішуватися через формування у вчителя акторської майстерності. Якщо ідею музичного твору сформулювати в декількох словах і у такому вигляді повідомити її дитині, то життя ідеї на цьому і закінчиться. В учнях важливо порушити відчуття ідеї, але для цього необхідні засоби, що впливають не стільки на розум, скільки на відчуття. Акторська майстерність у цьому відношенні володіє багатющими можливостями [5].

Необхідно глибше осмислити метод К. Станіславського і застосовувати його у формуванні педагогічної майстерності вчителя музики. Корисним може бути один з відомих в театральній педагогіці прийомів, що отримав назву "Прийом ототожнення", тобто злиття свого "я" з образом, думкою, яку необхідно розкрити у творі, що виконується. Цей прийом припускає не тільки велику попередню роботу над музичним твором (знання епохи, історії створення, художнього і світоглядного контекстів і так далі), але і природнє органічне "проживання" педагогом художнього образу цього твору. Тільки тоді можливе дійсне творче спілкування між дітьми і вчителем.

З педагогічної точки зору в підготовці вчителя музики для нас важлива та частина спадщини К. Станіславського, яка тісно пов'язана з мистецтвом переживання. Переживання як органічної єдності інтелектуального і емоційного в людині. Для педагога музики надзвичайно важливо навчитися свідомо управляти підсвідомою творчою активністю своєї психіки, оскільки багато процесів в мистецтві і в художньому розвитку дитини пов'язані з підсвідомістю, з інтуїтивним, але адекватним збагненням прекрасного, поза його розкладанням на окремі елементи.[37]

Для вчителя музики надзвичайно важливо уміти бути виразним у всіх своїх проявах, уміти знаходити адекватну зовнішню форму виразу відчуттів, що переживаються ним, емоцій. Тому педагогові необхідно навчитися не боятися визначати словами, виразними рухами, мімікою те, що важко вловимо у витворі мистецтва - його красу, якнайтонше мереживо його образів. При цьому треба постійно пам'ятати про те, що обійтися одним відчуттям не можна, необхідно інтелектуально, технічно вивчити художній матеріал. Емоційний початок повинен органічно з'єднатися в майстерності вчителя музики з аналітичними здібностями. Бо "в основі всякого творчого процесу закладено захоплення, що, звичайно, не виключає величезної роботи розуму. Але хіба не можна мислити не холодно, а гаряче?" (К. Станіславський) [37].

Для предмету "Музика" спілкування - одне з центральних понять. Це перш за все взаємодія вчителя і учнів, що має особливе емоційно-змістовне забарвлення. Спілкування на уроці музики можна визначити і як спільну творчу діяльність учнів і вчителя, направлену на розкриття життєвого змісту музики, досвіду етичних відносин, закладеного в ній.

Різноманітна палітра взаємин відбувається на уроці:

між музикою, вчителем і учнями;

між вчителем і учнями;

між дітьми в колективних формах діяльності.

Але все це різноманіття стисло і образно виражене в словах Асаф'єва про те, що музика "полягає і існує в єдності і співвідношенні творчості, виконання і слухання через сприйняття" [38].

Уміння чути музику і розмірковувати про неї потрібно виховувати в учнях із самого початку занять музикою. Вже на першому уроці першого року навчання в класі повинен бути встановлений непорушний закон: коли в класі звучить музика, жодна дитина не повинна піднімати руки. При цьому необхідно, щоб школярі відразу ж зрозуміли, що вони повинні виконувати цей закон не тому, що того вимагає дисципліна, а тому, що коли звучить музика, тільки уважно стежачи за її звучанням, можна глибоко сприйняти її і по-справжньому зрозуміти.[32]

Вчитися чути музику учні повинні безперервно впродовж всього уроку: і під час співу, і під час гри на інструментах, і в моменти, що вимагають найбільшої уваги, зосередженості і напруги душевних сил, коли вони виступають в ролі слухача. Розуміючи проблему розвитку музичного сприймання, педагог впродовж всього заняття спонукає дітей прислухатися до звучання музики. Тільки тоді, коли діти відчуватимуть і усвідомлюватимуть характер музики, виражатимуть його в своїй творчій діяльності, придбані навички і уміння підуть на користь музичному розвитку.

Творчість дітей базується на яскравих музичних враженнях. Слухаючи музику, дитина завжди чує не тільки те, що в ній самій міститься, що закладене в ній композитором (і, звичайно, виконавцем), але і те, що під її впливом народжується в його душі, в його свідомості, тобто те, що створює вже його власну творчу уяву. Так, твір, що прослуховується, народжує в ній складний сплав об'єктивного змісту музики і суб'єктивного її сприйняття. До творчості композитора і до творчості виконавця приєднується творчість слухача.

Уява у дітей, особливо молодшого шкільного віку, як правило, яскрава, жива, і "музичні картинки" вони слухають із задоволенням. Щоб не відволікатися, можна запропонувати їм вчитися слухати музику із закритими очима, щоб "побачити" її в своїй уяві.[46]

Особливе питання постає під час вивчення творів програмної музики. Учні легко засвоюють не програмну музику, а програмні заголовки. У цих випадках програма не тільки не активізує музичне сприймання дітей, але часто паралізує його. Для творчого розвитку дітей, граючи або ставлячи їм програмну музику (це, звичайно, повинна бути дуже хороша, яскраво образна музика, з дуже точною авторською назвою), не потрібно повідомляти заздалегідь її назви, а дати їм можливість спочатку визначити характер самої музики, спробувати дати їй власну назву, виходячи з того, що ними було почуте, відчуте і осмислене. Тобто важливо спонукати учнів до активного сприймання музики і до самостійності мислення.

Бажання висловити свої думки і відчуття не може з'явитися у школярів, якщо немає інтересу до уроку і до музики взагалі. Вчитель повинен створити атмосферу довіри, доброзичливості - бесіди і дискусії за ініціативою самих дітей виникають на уроках тоді, коли у них прокидається бажання висловитися, коли вони відчувають необхідність спілкування з вчителем.[41]

Требам підкреслити думку про атмосферу уроку і ті методи, які допомагають "планомірно і поступово ввести дитину в музику, залучити до неї" (Н.Л. Гродзенська). Методи активізації, назвемо їх так, можуть бути самими різними. Головне - будити дитячу увагу і уяву, сприяти зародженню любові до музики і її розуміння.

Методи активізації:

· Спів

· Імпровізація

· Голосові ігри, мовні вправи

· Словесний вислів про музику

· Цікавий підбір репертуару

· Завдання на активізацію слухової уваги: підняття руки при зміні мелодії, частин, складу виконавців, вступи інструментів і так далі

· Створення малюнків і розфарбовування

· Рух: маршування, підскоки, нахили, плескання и т.д.

· Інсценування

· Пластична імпровізація

· Учбово-ігрова діяльність

· Гра на музичних інструментах

· Використання дискусійного методу ведення уроку

· Твори, розповіді, казки як викладача, так і учнів[32].

Активність класу, що спонукається діяльністю вчителя, може служити одним з найважливіших критеріїв його педагогічної майстерності. Активність ця, звичайно, не вичерпується кількістю, швидкістю і навіть змістовністю відповідей на поставлене питання. Всі форми музичних занять в школі повинні сприяти творчому розвитку учнів, тобто виробляти в них прагнення до самостійного мислення, до прояву власної ініціативи, прагнення зробити щось своє, нове, краще.[39]

Ще одна форма вільного творчого прояву особини дитини, його інтересів і схильностей може бути присутня на уроках музики. Це ведення "Щоденника музичних вражень", де діти відображають свої роздуми. Рекомендується заводити його з третього класу. Спочатку відчувається скутість і обмеженість думок, але, щоб допомогти учням можна надати їм план, в якому є питання про автора твору, про зміст музики і про виконання. Також можна дати учням можливість проявити собі в творчій роботі не тільки на уроці, але і удома. Домашні завдання сприяють появі інтересу до уроків музики. Діти молодшого шкільного віку дуже люблять виразити свої враження від почутої, виконаної музики в малюнках, віршах, розповідях.

Неможливо вичерпно освітити всі грані проблеми спілкування на уроках музики. Головне - замислитися над проблемами художнього процесу спілкування спільної музично-творчої діяльності вчителя і учнів. Спільна музично-творча діяльність вчителя і учня - ось стрижень, що визначає зміст спілкування на уроці. Навчальні, розвиваючі і виховні завдання уроку повинні бути нерозривно зв'язані в єдиному процесі музично-творчого спілкування.[5]

Важливо, щоб у творчому музикуванні (співі, грі на інструментах, диригуванні, пластичній і мовній інтонації, роздумі тощо) дитина виражала свій стан, суб'єктивно "проживала" свій настрій в музиці, а не формально виконувала технічне завдання вчителя. Мудрість творчості полягає в тому, що не треба "квапити" відчуття думкою, треба довіритися несвідомій області душі дитини. Поступово накопичуючи і зіставляючи свої враження, музично-слухові уявлення, вона раптово розцвітає в своїх творчих проявах, як раптово розкривається квітка.[42]

2.2 Впровадження творчих завдань (їх різновиди) в музично-естетичній діяльності молодших школярів на уроках музики

У впроваджені творчих завдань творча діяльність на уроці музики повинна виражатися - завданнями такого характеру, в ході виконання яких учнів буде втягнуто у процес творчості і результатом цього процесу буде виникнення чогось оригінального, нового, притаманного тільки одній, окремо взятій особистості.

Спрямовувати учнівську творчість можна в різних напрямках - літературному, образотворчому, театрально-драматичному і, що особливо важливо, - музичному.

Зразком літературних творчих завдань на уроці музики можуть бути: підбір або написання віршів до музики, малюнків, творів-вражень про музику, творів на музично-естетичні теми, створення казок, легенд (учні обов'язково мусять прочитати їх у класі).

Наприклад, можна використати наступні завдання: підібрати вірш про природу, написати оповідання про любов українського народу до пісні, написати легенду, казку, де б головними героями були музичні інструменти, музиканти, власне сама музика (вивчений на уроці музичний твір).[42]

Музичні враження учнів можуть підсилюватися зразками образотворчого мистецтва. Художня діяльність направлена передусім на розвиток асоціативного мислення дитини, пошук ним таких виразних засобів у інших видах мистецтва, які б допомогли усвідомити зміст музичних образів.

Творчими образотворчими завданнями можуть бути:

намалювати сюжети музичних творів;

виліпити з глини, пластиліну персонажів музичних казок, п'єс, пісень;

оформити програму і афішу концертів, музичних спектаклів;

створити ескізи костюмів для дійових осіб опер, балетів, мюзиклів, фрагментів декорацій.

Під час знайомства з музичними творами, так чи інакше пов'язаними з картинами природи ("Дощик" В. Косенка, "Ранок" із сюїти Е. Гріга "Пер Гюнт", "Зимовий ранок" і "Пісня жайворонка" з "Дитячого альбому", п'єси з циклу "Пори року" П. Чайковського, "Дощ і райдуга", "Вечір" з "Дитячої музики" С. Прокоф'єва та багатьох інших) можна запропонувати учням підібрати кольори, фон, які б допомогли розкривати стани природи й душі людини, намалювати пейзаж, що відповідає музичному образу. Даючи дітям завдання намалювати картину на тему програмного музичного твору, потрібно звернути їхню увагу на зображення характерних персонажів, пошук виразності колориту, ліній штрихів малюнка, композиції.[43]

Можна рекомендувати також прийом зображення на аркуші паперу ліній, відповідних характеру мелодії, що звучить, її "злетам" і "падінням", контрасту регістрів, динаміці, темпу, тощо. Причому лінії ці учні можуть також вигадати самостійно.

Цікавий приклад під назвою "Музичний живопис" наводить Емма Дейнс у "Першій музичній енциклопедії".

Знайомство учнів з жанрами опери і балету дає підставу залучати їх до малювання костюмів і декорацій до опер "Коза-Дереза", "Зима і весна" М. Лисенка, до балетів "Спляча красуня" П. Чайковського, "Попелюшка" С. Прокоф'єва та ін. Проведення спільних уроків вчителями музики і образотворчого мистецтва допоможе організувати колективні і групові роботи - із створення панно, колажів, макетів декорацій, ліплення на теми балетів і опер, а також - тематичних уроків, наприклад, "Образи народних казок в музиці і декоративно-прикладному мистецтві", "Пейзаж в музиці, літературі, музичному мистецтві" тощо.[48]

Науковими дослідженнями доведено, що весь організм людини реагує на дію музики. Сприймання і розуміння музики полягають у відчутті її голосовими зв'язками, м'язами, рухом, подихом. Рух є основним засобом розвитку відчуття ритму, природної музикальності, уяви, прагнення до самовираження, емоційного відгуку на музику, здатності осмислено, усвідомлено сприймати і виконувати музичні твори, основним способом розвитку діяльності й мислення, тренування нервово-психічних процесів, засобом розвитку соціально-комунікативних навичок, джерелом ні з чим не порівнянної радості для дітей. Тому рух - це найважливіший компонент у музичному вихованні.

Пластична творчість продовжує лінію розвитку емоційного відгуку дітей на музику. Для цього учитель музики підбирає музичні твори, що мають програмний зміст, або такі, у яких яскраво й наочно розкривається музичний образ.[49]

Мотивів для пластичних імпровізацій музика дає безліч, вчителеві ж необхідно з позицій методики визначити: який образ за своїм емоційним ладом доречний для пластичного втілення на даному уроці, чи не перешкодить цій роботі його музичне оточення; як точно і стисло сформулювати завдання для пластичної імпровізаціє даного твору; яку форму - індивідуальну, групову, колективну, імпровізацію "по ланцюжку" - вибрати для конкретного твору.

Музичні творчі завдання можна систематизувати по-різному:

1. За внутрішніми характеристиками (музичними елементами) - ритмічні, мелодичні;

2. За зовнішніми характеристиками (виконанням) - мовні, вокальні, інструментальні, комплексні.

Творчі завдання на основі ритму - ритмічні імпровізації:

"луна": учень проплескує ритмічний малюнок (РР), а інший - повторює ритмічний рисунок і додає новий;

"питання - відповідь": учень проплескує РР питання, а інший - РР відповідь;

ритмізація слів, словосполучень, віршиків, загадок, лічилок, примовок, приказок, тощо;

підбір слів до заданого РР (наприклад, назви рослин на РР "та-ті-ті-та");

"ритмічні загадки": впізнати пісню, вивчену вправу за РР; на дошці записано ритмічну вправу з пропущеними тактами - учні проплескують та записують РР, якого не вистачає;

ритмічний канон;

імпровізації на основі ритмічної вправи: ставиться завдання змінити початок, кінець, метр (дводольність на тридольність чи навпаки), певні такти;

створення ритмічного супроводу до вивчених пісень, танків, ігор.

Творчі завдання на основі мелодій - мелодичні імпровізації:

- мелодика слів, словосполучень, віршів… (наприклад, "сильний вітер", "легенький вітерець"; "сонечко сходить", "сонечко заходить");

- імпровізування на задані звуки, заданий ритм;

- домислити вступ, закінчення;

- імпровізований (речитативний) діалог учителя й учнів;

- "співацькі переклички": один учень чи учитель загадує мелодію (фразу, інтонацію), а інший повторює, змінивши темп, тембр, динаміку, РР;

- "запитання-відповідь": відповідь має мати чітке завдання (наприклад, відповідь на одному звуці, на стійких звуках, поступовий рух мелодії догори, вниз, зі збереженням РР, з новим ритмом і т. п.);

- "пропущені місця": у вправі (поспівці), записаній на дошці, пропущено такти, які треба до складати;

- ритмічно-мелодичні імпровізації (наприклад, у народному, джазовому стилі);

- імпровізація пісні або п'єси.

Мовні імпровізації починаються з пошуку емоційно-образних визначень характеру й настрою музики й передачі їх смислового значення у відповідному виразному тоні: радісно, ясно, тривожно, похмуро і т. п., а також інтонаційно-осмисленого читання тексту пісень під час їх виконання й розучування.

Наступний етап мовних імпровізацій - ритмізація (читання у власному ритмі) віршованих рядків: зразків дитячого літературного фольклору, дитячої поезії.

Паралельно із завданням ритмізації вірша можна запропонувати учням подумати над тим, якими інтонаціями - маршовими, пісенними або танцювальними - можна озвучити даний вірш.

"Пісенні" вірші рекомендується виконувати наспівно; "танцювальні" - з характерними для танцю рухами рук, ніг, корпусу, підкреслюючи мовними інтонаціями акценти; "маршові" - з відповідними цьому жанрові призовними інтонаціями, зображаючи кроки на уявних барабанах або "маршируючи" пальцями по столу. Таким чином, уже перші досліди мовних імпровізацій можна зв'язати з вихованням у дітей почуття жанрової приналежності вірша, відчуття його музикальності.

Вокальні імпровізації можуть бути перехідною ланкою до розучування пісні, коли учні придумують мелодію на заданий текст.

У практиці вокальної імпровізації склався стереотип, в основі якого вироблення в учнів уміння продовжити почату вчителем мелодію і завершити її, як правило, на тоніці заданої тональності. Д. Кабалевський пропонував нарівні з цим не відмовлятися від іншого - імпровізованих мелодій з виходом за межі звичних мажорно-мінорних ладових співвідношень, коли мелодія не обов'язково повинна завершуватися тонікою, а може йти у всілякі "питальні", "незавершені" інтонації.[50]

Серед найбільш вживаних вокальних імпровізацій є:

Озвучення імен - творче завдання, що дається учням на початку знайомства. Проспівуючи питання-завдання типу: "Назви своє ім'я. Як тебе звуть? Давай знайомитися. Я - Галина Іванівна. А ти?" - учитель пропонує відповідати на музичне запитання музичною відповіддю. При цьому потрібно звернути увагу учнів на те, що можна називати-співати повне ім'я (Тетяна) або його короткий варіант (Таня). З перших дослідів озвучення імен слід привчати дітей "співати" своє ім'я як можна виразніше, передавати в звучанні голосу свій характер або свій настрій в даний момент.

Імена дітей іноді записують на дошці, позначаючи наголошені склади, зображаючи під ними умовними графічними знаками ритмічну формулу. Поступово в цьому завданні можна використати нотний запис на дошці вигаданих дітьми інтонацій, що допоможе учням поєднати слухові уявлення із зорово-графічними, покаже варіанти звучання імен, звуковисотну, метроритмічну основу. В міру того, як діти будуть все успішніше справлятися з таким завданням, у нотному записі треба додавати різні знаки нотного листа, вказуючи характер звучання (тихо, ласкаво, хвастовите, сумно), тривалості нот, такти, розмір, динаміку та ін.

Питання - відповідь - музичний діалог, музична бесіда між учителем і учнями, між парами учнів, між солістом і всім класом. Учитель пропонує дітям стати учасниками гри: співатиме запитання, а учням треба давати музичні відповіді - вигадувати мелодію й проспівувати її. Темою імпровізованого діалогу може бути обговорення організаційних питань (Хто сьогодні черговий?), бесіда після прослуховування музики (Якого характеру ця п'єса? Який композитор її написав?), перевірка нотної грамоти (Як називається цей знак? Що таке такт?). У музичних питаннях учителю необхідно урізноманітнювати їх інтонаційно-образний лад, ладове забарвлення, інтонацію (вигук, заклик, скарга, здивування та ін.).

Інструментальні імпровізації пов'язані з використанням найпростіших музичних інструментів. Якщо в класі є тільки ударні інструменти, то треба використати їх для ритмічного супроводу п'єс, пісень, музичних казок, мовних імпровізацій.

Комплексна музична імпровізація поєднує у собі вокальну, інструментальну, рухову, танцювальну, ігрову, театралізовану діяльність у наступних творчих завданнях: інсценізація, театралізація вокальних творів, пісень-ігор, творів для слухання; колективне створення казок.[48]

Застосування теоретичних знань на практиці-найнеобхідніша складова будь-якого навчально-виховного процесу. На уроці музики - це більш яскраве й свідоме сприймання музики, використання нотної грамоти під час розучування вправи, поспівки, пісні, виконання музично-ритмічних рухів, творчих завдань, ігор, гра на елементарних музичних інструментах.

В умовах існуючої практики музичної роботи в школі спів з нот віднімає багато часу й часто лише формально пов'язаний зі слуховим розвитком. Звідси і тенденція займатись ним якомога менше. Але для учнів з відсутньою координацією слуху й голосу спів з нот завжди буде формальним. Тому, напевне, таким учням зрозуміти значимість знань теорії музики допоможуть інші способи її практичного застосування: музикування, відтворення понять у рухах, малюнках, казках, іграх тощо.[32]

Прикладом може слугувати засвоєння поняття "симфонія" через мовну імпровізацію, рухи, музикування у формі гри "Сільський диригент" (залежно від змісту симфонії диригент може бути вуличним, лісовим, космічним, зоологічним, пташиним тощо).

Взагалі багато творчих завдань можна поєднати з іграми. Гра - найбільш вільна діяльність людини, вона завжди бажана та цікава. Вона не існує без задоволення та наснаги, несе з собою енергетичний підйом, веселий настрій, захоплення і натхнення.

В ігровій формі можна проводити як окремі етапи уроку музики, так і весь урок. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія. Завдання гри - сприяти активному розвитку музичних здібностей, засвоєнню теоретичного матеріалу. Вона має викликати сильні й тривалі позитивні емоції, бажання навчатися без примусу. Іграм можна вигадати яскраві, образні назви.[48]

Однією з головних особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку є інтенсивний розвиток інтелекту. Школярі повинні навчитися самостійно розміркувати, робити висновки, зіставляти, порівнювати, аналізувати, знаходити часткове і загальне, встановлювати прості закономірності.

Велику допомогу в розвитку психічних процесів молодших школярів можуть надати інтелектуальні ігри, в тому числі ребуси і кросворди.

Ребус - це загадка, в якій шукане слово, фраза чи текст, зображується комбінацією умовних позначок, малюнків, фігур, літер, цифр чи нотних знаків.

Кросворд - гра - задача, відповідь на яку можна знайти при правильному заповненні словами пересічних рядів клітинок.

Ці форми роботи знайомі учням і дуже їм подобаються, але здебільшого використовуються на шкільних уроках репродуктивно, наприклад для перевірки знань чи узагальнення вивченого. Ми вважаємо доцільним застосовувати ці завдання як евристичні - пропонувати учням самим створювати ребуси, які б віддзеркалювали музичні терміни, поняття і кросворди в яких би містились основні моменти вивченого (наприклад на попередньому уроці).[48]

Ця діяльність стимулює мотивацію учнів до навчання і містить резерви розвитку як інтелектуального так і творчого компоненту здібностей. Треба однак відмітити, що ці форми роботи потребують завчасної підготовки, учні повинні бути добре знайомі з правилами і вимогами до цих завдань, спочатку вміти успішно вирішувати запропоновані вчителем завдання подібного типу.[5]

Розділ III. Експериментальне дослідження рівня творчих здібностей молодших школярів на уроках музики

3.1 Результати діагностичного етапу з визначення рівня креативності, розвиненості творчих здібностей молодших школярів на уроках музики

Наша дослідно-експериментальна робота включала в себе кілька етапів: діагностичний, власне-експериментальний (розвиваючий) і заключний, на якому проведені повторна діагностика та аналіз результатів (представлена ??динаміка зростання здібностей учнів другого класу). Нами були зроблені висновки і дані практичні рекомендації.

Протягом всіх етапів з допомогою діагностичних контрольних завдань, опитувань, бесід нами проводилося відстеження зростання знань, умінь і навичок за наступними компонентами:

· музичне сприйняття (слухацькі вміння (як роздуми про спосіб, героїв твору));

· активність на уроці (загальнонавчальних і власне музична);

· виконання творчих завдань (зростання креативності).

На першому етапі (діагностуючому) на початку навчального року була проведена анкета для дітей. Її мета - виявити рівень розвиненості творчих здібностей в учнів.

Питання анкети:

1. Чи любиш ти уроки музики?

2. Чи можеш назвати себе любителем музики?

3. Яку музику ти любиш слухати? (Класичну, сучасну, російську, зарубіжну, народну).

4. Складав ти коли-небудь музику? (Якщо складав, то як часто, какую).

5. Малюєш ти свої музичні враження?

6. Чи можеш придумати музичну казку? (Про кого ти складав чи склав б казку, або про що, на яку тему).

7. Твій улюблений композитор?

8. Улюблені твори?

9. Граєш ти на музичних інструментах? Яких?

10. Чи любиш брати участь у концертах?

11. Що ти більше любиш: слухати музику, складати її, виконувати?

12. Чи можеш придумати руху під музику?

13. Чи міняється твій настрій, коли ти слухаєш музику?

14. Які музичні виразні засоби знаєш?

15. Що тобі більше подобається робити на уроках музики?

При аналізі анкети ми приділяємо особливу увагу кільком напрямкам:

I блок питань пов'язаний з рівнем музичної інформованості.

II блок питань пов'язаний з відношенням до уроків музики та видам діяльності у просторі навчального часу (запитання 1, 2, 3, 11, 14, 15).

III блок пов'язаний з рівнем розвиненості творчих здібностей у дітей (питання 4, 5, 6, 9, 10, 12, 13).

Результати анкетування.

90% дітей люблять урок музики, назвали себе любителями музики 80% дітей, з них 75% уточнили, що люблять сучасну, естрадну музику, і лише 10% назвали духовну, класичну і народну.

Серед улюблених композиторів 20% дітей назвали П.І. Чайковського, С. Прокоф'єва, але, швидше за все, діти відреагували на раніше почуті на уроках музики прізвища композиторів, так як впевнених відповідей із назвами творів цих композиторів майже не було.

Серед улюблених творів були названі деякі російські естрадні пісні і популярні групи (40% дітей). Лише 10% дітей привели приклади з класики: "Лускунчик", "Попелюшка" (окремі фрагменти цих творів були запропоновані для прослуховування в першому класі), 3% - народні пісні: "Під кузні", "У полі береза ??стояла", 1% - дитячу пісеньку "33 корови".

Несподіваним для нас виявився високий відсоток (60%) позитивних відповідей на питання: "Складав чи ти музику?", Що говорить про досить високий творчий потенціал дітей даного класу. Це підтверджують і відповіді на питання: "Чи любиш ти малювати свої музичні враження?" - 60% дітей відповіли позитивно, а робили спроби в жанрі створення музичних казок виявилося 40%.

З 24 анкетованих дітей п'ять людей (23%) навчаються грі на фортепіано (перший рік), 2 дитини (7%) - на гітарі.

Цікаво, що при 30% учнів, що навчаються грі на музичних інструментах, 60% дітей стверджують (дані анкети), що "грають" на музичних інструментах! При більш докладному опитуванні з'ясувалося, що діти видають бажане за дійсне або ж просто мають вдома музичний інструмент (частіше гітару) і пробують "грати". Ми вважаємо, що цей факт теж вказує на перспективність класу у розвитку здібностей. Переконує нас у цьому і те, що 25% дітей на запитання: "Що більше любиш: слухати, виконувати чи складати музику?" - Відповіли "Усі!", 25% - виконувати і складати, 20% - виконувати і слухати і 30% дітей воліють просто слухати. Впевнені, що можуть придумати рухи під музику - 60% дітей, вважають себе сприйнятливими до музики (змінюється настрій) - 80% дітей. Але змогли назвати більше трьох засобів музичної виразності всього 15% дітей, однин-два - 30%, і не згадали жодного - 55% дітей.

Підсумковим питанням анкети ми з'ясували, що віддають перевагу співу на уроках музики 50% дітей, слуханню музики - 6%, а решті 44% дітей подобаються різноманітні творчі види діяльності: спів, слухання, відгадування музичних загадок, кросвордів, танцям (розуміють різні рухові вправи, ритмопластичні рухи), театралізації пісень, малювання і так далі.

У вересні, в результаті діагностики ми з'ясували також, що:

Ш музичне сприйняття (слухацькі вміння) виявилися досить розвиненими тільки в 25% дітей.

Ш на тлі загальної достатньої активності (50% дітей) рівень власне музичної активності ми визначили як середній (таблиця 1).

Ш лише 33% дітей змогли взяти участь в роботі і виконати запропоновані творчі завдання.

Окремо ми простежували динаміку при аналізі засобів музичної виразності (темп, динаміка, тембр, штрихи, лад, регістр, ритм). (таблиця 2).

Для виявлення рівня самостійних можливостей та умінь аналізувати музичні засоби виразності було запропоновано завдання на прикладі менш знайомої пісні В. Шаїнського "Дождь пойдет по улице" з мультфільму "Речка, которая течет на юг" (В небе тучка хмурится, скоро грянет гром. Дождь пойдет по улице с жестяным ведром). Лише 22% дітей змогли охарактеризувати музичні засоби виразності, що створюють образ дощу у цій пісні. З них 30% визначили темп як "повільний", "не швидкий" чи "не дуже повільний". 20% дітей охарактеризували як "не дуже гучну". Штрих названо не було, але 10% дітей сказали, що "музика уривчаста, схожа на краплі дощу". Лад діти також змогли визначити, але 15% дітей виявилися близькі до істини, зауваживши, що "не дуже весела, але й не сумна", "спокійна" (пісня виконувалася помірковано в A moll). Регістр (після нагадування значення поняття "регістр") 20% дітей визначили як "не високий і не низький" (до поняття "середній" підійшли шляхом розмірковувань та методом виключення).

З завданням повторити ударами ритмічний малюнок першої фрази заспіву впоралися лише 10% учнів групи.

3.2 Дослідницько-практична робота в другому класі

Для другого класу ми визначаємо наступну основну задачу з розвитку креативності та творчих здібностей на уроках музики: осмислення і засвоєння понять про такі засоби музичної виразності, як інтонація, темп, динаміка, тембр, штрихи, лад, регістр, ритм - на основі низки творчих завдань.

При цьому ми прагнемо до розвитку:

· творчої фантазії;

· вміння співпереживати і ототожнювати себе з дійовими особами, сприймати і втілювати його думки, почуття, настрої;

· уміння накопичувати спостереження, втілювати їх в імпровізаціях, в рольових іграх, в музичних діалогах, сценах;

· навичок створення найпростіших мелодій, поспівок, інтонацій в певному ладі, ритмі;

· навичок музичної ілюстрації літературного, живописного твору;

· навичок вокально-хорового та інструментального музикування;

· елементарних навичок репродуктивної орієнтації в поняттях;

· умінь аналізувати засобами художньої виразності, звертати особливу увагу на роль образної деталі.

Далі ми наводимо фрагменти з конспектів уроків, в яких надані різноманітні форми, методи і прийоми розвитку креативності дітей в процесі засвоєння вищевказаних засобів музичної виразності.

Наступне творче завдання:

На дошці крейдою відобразити загальну графічну композицію п'єси (особливе становище ліній, штрихів). Правильно з цим завданням справляються близько 10% дітей, малюючи на дошці і в зошитах точки і легкі штрихи.

Далі наступне завдання репродуктивного типу:

o повторити за вчителем, записати і запам'ятати нове для них поняття "Staccato", тобто уривчасто, коротко.

Продовжуємо освоєння понять "Штрихи" і "Staccato", на наступному уроці на прикладі пісні "Дощик".

Після першого прослуховування дітям пропонується відповісти на питання: Чи знайоме вам цей твір? Чи не нагадує воно раніше чуту музику? Більшість дітей знаходять подібність цієї пісеньки з п'єсою "Дощик танцює", мотивують тим, що в обох варіантах уривчасте звучання нагадує краплі дощу.

Дітям завдання: уривчасто і активно проспівати мелодію цієї пісні на "О! О! О! ". Сенс цього завдання - передати без допомоги словесного тексту, голосом характерні інтонації художнього образу дощу.

Для більш глибокого засвоєння поняття "Staccato" пропонується таке творче завдання: перевести музичний образ в пластичний, тобто вибрати і зобразити той персонаж, який більше відповідає даній пісні: метелик, лисиця або зайчик.

Зображують стрибки зайчика 30% дітей.

Після прочитання тексту дітям ставиться питання: як зручніше проспівати ці слова: разом чи уривчасто (звучати варіанти виконання на "Staccato" і "Legato"). Діти погоджуються, що логічніше і гарніше звучить уривчасте виконання, воно більше відповідає образу дощу.

Аналогічні творчі завдання на закріплення прийому "Staccato" даються протягом всього навчального року.

Серед прийомів творчої роботи ми також використовували "Музичне малювання". Цей метод широко розвиває творчу фантазію, навички імпровізації. Наприклад, таке завдання: придумати інтонацію, музичну фразу для зображення почуття ніжності і радості. Попередньо з дітьми відбувається обговорення засобів виразності, за допомогою яких можна якнайкраще охарактеризувати дані почуття.

Ще одним складним завданням на закріплення динаміки є творче завдання на закінчення пісні "Що ми зліпили?" В. Терен.

Гірку ліпимо нову -

Білу-білу, снігову.

Та від сонця, від тепла

Наша гірка потекла.

Галас на подвір'ячку:

Ми зліпили річечку!

Звучать перші чотири такти. Співаємо з дітьми їх зі словами "Що ми зліпили?". До другої фразі (Білу-білу, снігову) діти повинні закінчити мелодію самостійно.

Першими відгукнулися діти, які займаються в музичних школах. Вони проспівали свої варіанти мелодій:

Ще кілька дітей запропонували свої твори, але або це виявилися повторення вже озвученої мелодії, або невдалі варіанти через неточне інтонування. Незважаючи на певну специфічність, складність завдання, простежується тенденція розвитку активності, зростання інтересу саме до нестандартних форм творчої роботи на уроках.

Підтверджує наше спостереження і такий приклад: з ініціативою закінчити і виконати свою мелодію виступив учень, який категорично відмовлявся співати чи говорити про музику в класі. Педагогові було дуже важливо підтримати, не "злякати" його творчий порив, не дивлячись на невдалий досвід (хлопчик просто проговорив текст).

Пропонуємо дітям вибрати найбільш вдалий варіант із запропонованих мелодій. Проспівати його хором.

Таким чином, перерахуємо творчі завдання, що сприяють, на наш погляд, розвиткові музичного виховання у школярів.

Ритмопластика (придумати руху).

Звукографіка (усна та письмова), графічно зобразити штрих, мелодію.

Біг асоціацій (знайти асоціації):

Ш з природою;

Ш з репродукціями;

Ш з віршами;

Ш з життєвими ситуаціями.

Актуалізація суб'єктного досвіду (вільно обговорити ..., порівняти ..., передати враження ...).

Загадка-творчість (відгадати, скласти загадку)

Музичне малювання (створення словесного портрета).

ІЗО (малюнок).

Інтонування в заданому образі.

Ігрові ситуації (музично-дидактичні ігри).

Імпровізація на дитячих музичних інструментах.

Театралізація (інсценування пісень, перевтілення).

Ритмічність текстів.

Закінчення мелодій.

Складання текстів до музичних фраз.

Ігрова імпровізація.

Складання художніх колекцій (по емоційній схожості творів ритмічних видів мистецтв).

Нижче ми наводимо дані по заключній анкеті.

Анкета (заключний етап)

- Чи любиш ти уроки музики?

- Чи можеш назвати себе любителем музики?

- Яку музику ти любиш слухати (класичну, сучасну, російську, зарубіжну)?

- Чи пишеш ти музику? (Як часто і яку).

- Як часто ти малюєш свої музичні враження?

- Чи складаєш ти музичні казки? (На які теми).

- Твої улюблені композитори?

- Улюблені твори?

- Граєш ти на музичних інструментах? Яких?

- Береш участь чи в концертах, музичних виставах?

- Що ти більше любиш: слухати музику, складати, виконувати її?

- Які настрої може передавати музика?

- Які засоби музичної виразності допомагають створити яскравий образ?

- Яким видам діяльності ти віддаєш перевагу на уроках музики?

Результати анкетування

Дані заключної анкети свідчать, що люблять урок музики 98% анкетованих дітей, 76% вважають себе любителями музики. Якщо на першому (діагностичному) етапі 75% дітей любили слухати лише естрадну російську музику, то до кінця навчального року коло інтересів значно розширилося: 50% дітей повідомили, що люблять слухати класичну, духовну музику, 20% - народну, старовинну. 18% віддали перевагу східній музиці, 30% дітей люблять дитячі пісні, музику з мультфільмів. Також діти називали танцювальну музику, джаз, важкий рок, сучасну естрадну (російську і зарубіжну) музику. Причому діти не "зациклювалися" на одному жанрі: 40% дітей відзначали у своїх відповідях по два-три музичних напрямки.

30% дітей узагальнили свої музичні пристрасті, написавши, що люблять "всяку" музику.

Серед улюблених творів і композиторів були перераховані майже всі ті, з якими діти познайомилися на уроках музики протягом року. Частіше за інших зустрічалися наступні твори: балет "Попелюшка" С. Прокоф'єва, балет "Лускунчик" П.І. Чайковського, опера Римського-Корсакова "Казка про царя Салтана", фрагменти з "Пер Гюнт" Е. Гріга. Л. Хаміді "Травнева пісня", Є. Брусиловський "Опера Жамбир", опера "Абай" композиторів А. Жубанова і Л. Хаміді.

Також серед улюблених композиторів були названі Ю. Чичков, В. Шаїнський, Є. Крилатов, І. Дунаєвський.

Відповіді на питання, пов'язані з творчим розвитком дітей (4, 5, 6, 10, 12), свідчать про вражаюче зростання рівня музичного розвитку: 72% складали чи намагалися складати музику, 80% вважають, що їм вдається створення казок, віршів на музичні теми (особливо популярні такі персонажі, як брати Мажор і Мінор, подружки Нотки, друзі Стакато і Легато), періодично і з задоволенням малюють свої музичні враження 90 % учнів.

При тих же 30% учнів віддають перевагу грі на музичних інструментах, 80% дітей позитивно відповіли на запитання, чи грають вони на музичних інструментах. Ці дані цілком об'єктивні, так як протягом року у творчих завданнях учні періодично залучалися до гри на дитячих музичних інструментах (ДМІ). Саме ДМІ і були перераховані в анкетах.

Свідчать про збільшений рівень музичного виховання відповіді дітей на запитання, що вони більше люблять: слухати, складати або виконувати музику. У процентному співвідношенні це виразилося наступним чином: люблять "все" 32% дітей, лише 8% воліють тільки слухати. У більшості ж відповідей види діяльності об'єднувалися попарно: виконувати і слухати подобається 27%, виконувати і складати - 33% дітей.

З відповідей на питання про те, які настрої може передавати музика, випливає, що зросли і слухацькі вміння, діти навчилися співпереживати музиці, ототожнювати себе з музичним образом. 80 варіантів відповідей охоплюють широку гаму почуттів від радості, торжества, веселощів до скорботи, печалі, смутку і туги.

57% дітей вважають, що створити яскравий музичний образ допомагають такі засоби музичної виразності, як темп, динаміка, тембр, регістр, штрихи, лад і ритм, тобто всі ті засоби, що освоювалися протягом навчального року. Ще 30% учнів перерахували ті ж засоби музичної виразності, але без одного-двох. І, нарешті, назвали менше п'яти найменувань всього 3% дітей.

Збільшений рівень музичного розвитку підтверджується і тим, що 70% дітей віддали перевагу творчим видам діяльності: грі на музичних інструментах, ритмопластичним етюдам, театралізації пісень, кольоровому моделюванню, малюванню музичних вражень, музичним загадкам. Спів і слухання розподілилися між іншими 30% учнями.

Висновки

Проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів зараз досить часто розглядається у вітчизняній і зарубіжній літературі. Це дозволило нам провести ретельний аналіз літератури з цієї проблеми і зробити такі висновки. Розвитку творчих здібностей молодших школярів дійсно займає важливе місце у всій системі навчально-виховного процесу, так як за ним стоїть не тільки розвиток естетичних якостей людини, але і всієї особистості в цілому: її духовних потреб, моральних ідеалів, особистих і суспільних уявлень, світогляду. Всі ці якості в людині розвиваються під впливом різних факторів. Отримані результати, в ході проведення нашого дослідження, дозволяють сформулювати ряд загальних теоретичних і практичних висновків щодо необхідності, можливості і інтенсивності формування творчих здібностей молодших школярів на уроках музики.

Творчість є актуальною потребою дитинства. Створення чогось нового, того що не існувало раніше - це захопливий процес, який стимулює загальний розвиток дитини, є визначним фактором у формуванні особистості. Творчі здібності у дитинстві мають загальний характер, тобто займатися творчістю можуть усі діти, важливо збудити у дитини інтерес до творчості, розсунути рамки їх можливостей. Діти молодшого шкільного віку знаходяться у сенситивному періоді - тобто процеси розвитку у них здійснюються особливо активно, що важливо для розвитку як загальних (творчих у тому числі), так і спеціальних здібностей. Для успішності впровадження творчих методів у своїй діяльності вчителю потрібно досконало знати вікові та психо-фізіологічні особливості цього віку, зважати на його проблеми і переваги. Урок музики, як основна форма музично - естетичного виховання молодших школярів, має більше можливостей для використання методів і різновидів діяльності, що допомагають розвитку творчих здібностей учнів. Але для успішного їх використання вчителю необхідно зважати на деякі моменти:

- мотиваційний момент (творчій діяльності повинне передувати певне стимулювання);

- необхідна підготовка до творчих завдань, з причини того, що вони базуються на попередньому досвіді учнів;

- логічність і драматургічна визначеність застосування;

- самостійність виконання;

- можливість застосування на всіх етапах уроку;

Вчитель - керівник дитячої творчості. Це вимагає від нього не тільки вичерпного володіння своїм предметом, знаннями з педагогіки і психології, але і креативності, артистизму, прагнення до постійного самовдосконалення, самоосвіти. Він повинен володіти методами, прийомами і формами творчої діяльності, яка неодмінна будуватися на засадах гуманного, особистісно-орієнтованої виховання. Педагогічними умовами інтенсивного розвитку творчих здібностей на уроках музики постають:

- гнучка, відкрита модель музично-естетичної діяльності на уроках музики;

- співтворчість вчителя і учнів;

- демократичний стиль спілкування діалогічного характеру;

- атмосфера успіху;

- опора на творчі технології (методи, прийоми, форми, засоби);

- стимулювання рефлексивної (самоаналіз, саморегуляція, самоконтроль) діяльності учнів;

Поле застосування творчих задач на уроці музики є дуже широким. Важливими об'єднуючими факторами творчої діяльності є самостійність і оригінальність (новизна) створеного, але ми вважаємо за потрібне наголосити, що цінною в творчій діяльності є саме процес, а не продукт діяльності, тільки у процесі творчості дитина може розвиватися найбільш природно і органічно.

Список використаних джерел

1. Рева В. Естетичне виховання школярів у процесі сприйняття музики// Мистецтво та освіта. - 2009. - № 1 - С.4 - 8.

2. Петрушин В.И. Музыкальная психология. - М., 1997. 383 с.

3.Ермолаева-Томина Л.Б. Досвід експериментального вивчення творчих здібностей // Питання психології. - 1977. - N 4.

4.Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - М.: Музыка, 1973. - с. 95.

5.Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. - К.: Муз. Україна. - 2008.

6.Володарська М. О.Робота з обдарованими дітьми / М. О. Володарська,А. І. Настенко, О. М. Пілаєва, С. М. Полуніна, В. М. Сисоєва.-- X . : Вид. група "Основа", 2010.-- 190, [2] с. -- "Початкове навчання та виховання".

7. Общая психология / Под редакцией Петровского А.В. - М.: Просвещение, 2008.

8.Шумакова Н.Б., Щебалнова Е.И., Щербо Н.П. Исследование творческой одаренности с использованием тестов П. Торренса у младших школьников / Вопросы психологии. 2011, N 1, с. 27-32;

9.Матюшкин А.М. Мышление, обучение, творчество (серия "Психологи Отечества). Москва - Воронеж, 2009, 720 с.

10. Лейтес Н. С. Способности и одаренность в детские годы.-- М., 1984.

11.Туник Е. Е. Диагностика креативности. Методическое руководство.--М.:, 2008.

12. Лук А.Н. Психология творчества. - М.: Наука, 1978.

13.Воронюк І. В. Психологічні особливості реалізації творчого потенціалу молодших школярів: Автореф. дис. ... канд. псих. наук: 19.00.07 / Націон. пед. ун-т. - Київ, 2003. - 23 с.

14.Л.Е.Лакирева "ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МУЗЫКИ К ПЕДАГОГИЧЕСКОМУ ТВОРЧЕСТВУ"// Л.Е.Лакирева.-М.: : Просвещение,2009.-172 с.

15. Сирітка Г. Виховання естетичних поглядів молодших школярів // Початкова освіта. - 2012. - № 13 - С. 8.

16.Короткова Н.А. Современные исследования детской игры / Вопросы психологии, 1985, N 2, с. 163-168;

17.Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - М. : Просвещение, 1946. -704 с.

18.Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі. - Тернопіль, 2001.

19 .Психология творчества / Под редакцией Пономарева Я.А. - М.: Наука, 1990.

20.Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. Книга для учителя. - М.:Просвещение, 2008. - 206 с.

21.Хрестоматія з музики для учнів загальноосвітньої школи: 1-й клас /Упор. З.Т.Бервецький. -- К.: Муз. Україна, 2011. -- 128 с.

22.Хлєбникова Л.О. Виховання музикою // Навчання і виховання шестилітніх першокласників. -- К.: Рад. шк., 1990. -- С. 155--168.

23.Ильин В.С. Формирование личности школьника: Целостный процесс. - М.: Педагогика, 1984. - 144 с.

24.А.Н. Лук. "Мышление и Творчество".-М,1976.- 133с.

25. Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України (3 педагогічної спадщини композитора). -- К.: Муз. Україна, 2009. -- 136 с.

26. Гончаренко Н. В. Художественное в эстетике и в искусстве. - К., 1990. - 249с.

27. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. - М.: АСТ: Астрель: Люкс, 2008.

28. Рудічева Н. Питання музично - естетичного виховання молоді у спадщині вітчизняних педагогів // Засоби навчання та науково - дослідницькі роботи: Збірник наукових праць - Х.: ХНПУ, 2009. - Вип. 23. - С. 116 - 124.

29. Кульчицька Л.В. Музичне виховання в початкових класах загальноосвітньої школи. - Івано-Франківськ, 2008. - 89 с.

30. Богоявленская Д.Б. Інтелектуальна активність як проблема творчості. - Ростов-на-Дону, 1983. - С. 182 - 195.

31. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. -- К.: ІЗМН, 1997.--248 с.

32.Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі. -- Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2001. -- 216 с.

33 .Скудьський Р.П. Підготовка майбутніх учителів до педагогічної творчості. - К.: Вища школа, 2012. - 135 с.

34.Психологічний словник / під ред. В.П. Зінченка,Б.Г. Мещерякова. М.: Педагогіка - Пресс, Вид. 2-ге. 1997. - 100 с.

35. Ригіна Г.С. Уроки музики у початкових класах. - М., 1979.

36. Науменко С.І. Психологія музичності та її формування у молодших школярів: Навч. посіб. - К.: 2008. - 180 с.

37. Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве. - М.: 1980.

38.Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - М.: Музыка, 1973.

39. Ротенберг В.С., Аршавский В.В. Пошукова активність і адаптація.- М.,1984. - 32 с.

40. Зорин С.С. Формирование творческих способностей школьников // Искусство и образование. - 2009. - №3. - С. 26-39.

41. .Печенюк М.А., Леонтієв П.П. Дзвінкі голоси: Музична хрестоматія (пісенний матеріал): 1--2 класи. -- Тернопіль: Астон, 2009. -- 116 с.

42 .Кабалевський Д. Б. Як розповідати дітям про музику? -- К.: Муз. Україна, 1981. -- 320 с

43.Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. -- К.: ІЗМН, 1997. --248 с.

44.Сухомлинський В. Духовний світ школяра // Сухомлинський В. Вибрані твори: В 5 т. - Т. 1. - К.: Рад. шк., 1976, с. 390..

45.Теплов Б.М. Избранные психологические труды в двух томах / Психология музыкальных способностей. - М., 1990.

46.Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. -- К.: Муз. Україна, 2008. -- 256 с.

47.Мальцева Е. А. Психологический анализ музыкального развития младших школьников // Психология младшего школьника. / Под ред. Е. И. Игнатьева. - М.:1960, С. 304 - 330.

48. Титаренко С. Дитяча розвага. Українські народні пісні, забави та ігри. - К.: Музична Україна, 1993. - 99 с.

49. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. - Харків:ХДАК, 2008. - 288 с.

50. Олійник С. В. Формування музично-творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - Житомир, 2010. - 187 с.

Размещено на Allbest.ru