Методика роботи над усвідомленням поняття іменник

На формуючому і особливо на теоретико-узагальнюючому етапі експериментального дослідження стало очевидним, що у процесі цілеспрямованого використання системи пропонованих вправ і завдань в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку словникових умінь і навичок, тобто ми отримали результати, які свідчать про ефективність даного напрямку роботи.

Проведення експериментального дослідження дало змогу оцінити ефективність використання пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу удосконалення, збагачення й уточнення словникового запасу школярів порівняно з навчанням дітей в контрольному класі. Таким чином, цілеспрямоване і систематичне використання пропонованих вправ і завдань, пов'язаних з опрацюванням іменника на уроках рідної мови, здатне забезпечити оптимальне уточнення, активізацію та збагачення словникового запасу у молодших школярів.

ВИСНОВКИ

1. Вивчення іменника знаменує собою початок знайомства з частинами мови. Іменник - найбільш уживаний учнями лексико-граматичний клас слів. Вивчення іменника в початкових класах передбачає, по-перше, формування граматичного поняття про іменник, по-друге, формування навичок правопису відмінкових закінчень іменників, по-третє, збагачення словника учнів новими іменниками і розвиток навичок точного використання їх у мові. Ці завдання розв'язуються не ізольовано, а у взаємозв'язку. Лексичні і граматичні ознаки іменника досить складні, а тому вивчення цієї частини мови вимагає поступового накопичення конкретного матеріалу для узагальнення знань про іменник як частину мови.

2. Формування у молодших школярів граматичного поняття «іменник» складається з кількох етапів: 1) підготовчий, який збігається з періодом навчання грамоти, коли підготовка учнів до усвідомлення поняття «іменник» передбачає навчання розрізняти предмет і його назву, розвиток уміння класифікувати слова за певною смисловою ознакою; 2) на другому етапі відбувається ознайомлення учнів із граматичними ознаками слів у єдності з їх смисловим значенням і закріплення їх у терміні «іменник». Ця робота потребує від учня більш високого ступеня узагальнення, ніж це було на підготовчому етапі; 3) на третьому етапі поглиблюються знання про смислове значення іменників, засвоєння форм роду, числа, підготовці до усвідомлення відмінків, розширенні знань про власні і загальні назви; 4) четвертий етап передбачає формування уміння відмінювати іменники, свідомо вживати відмінкові форми для висловлення думок і правильно писати відмінкові закінчення.

3. Комплексний підхід до формування граматичного поняття «іменник» сприяє успішному виробленню свідомих граматичних умінь та навичок, поповненню словникового запасу учнів, умінню правильно писати й використовувати іменники у зв'язному мовленні. Згідно цього молодші школярі ознайомлюються з родами, відмінками і числами іменників. Завдяки такій роботі діти вчаться чітко мислити, оволодівати логічними відношеннями, сприймати знання у певній системі.

4. Джерелами збагачення словникового запасу учнів початкових класів іменниками є навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал підручників, наочні посібники, технічні засоби і т. ін. Протягом перших років навчання мовлення дітей на уроці здійснюється у межах досить широкого кола тематичних груп. У цей період словниковий запас молодших школярів активно поповнюється іменниковими формами, засвоєними під час читання, а самі висловлювання стають більш повними, емоційними, яскравими.

5. Значне місце на уроках рідної мови відводиться вправам, які допомагають розширити й уточнити словник дітей, збагатити його іменниками. Значення невідомих іменників, що трапляються в текстах, обов'язково слід пояснювати, формуючи в учнів відповідні уявлення й поняття. Також слід виробляти в учнів уміння добирати ті слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку. З перших днів навчання дитини у школі необхідно повсякденно працювати над словом, пояснювати різні його значення, добирати синоніми, вводити слова в речення, виявляти синоніми в ілюстративному матеріалі і т. ін. Вирішуючи ці завдання на уроках читання, вчитель збагачує мовлення учнів кількісно, тобто поповнює їхній активний словник іменниками.

6. Словникова робота в школі спрямована на збагачення активного і пасивного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів. Словникові вправи повинні проводитися у зв'язку із заняттями з читання, граматики й правопису і включатися як органічна частина цих занять в уроки української мови. Словникова робота в початкових класах розпочинається з ознайомлення із словом і його значенням. У поясненні значення слова необхідно керуватися загально дидактичним принципом наступності, методичними настановами, спрямованими на підвищення рівня самостійності і пізнавальної активності школярів. Завдання вчителя у проведенні словникової роботи полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайомий іменник в тексті, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ і вжили його самостійно в потрібній ситуації.

7. У процесі експериментального дослідження ми використовували кілька способів і прийомів пояснення значення іменників, серед яких найефективнішими були: демонстрація предмета чи малюнка; використання контексту; найпростіший словотворчий аналіз; тлумачення слів. Кожен спосіб реалізовувався одним чи декількома прийомами.

8. Ми провели формуюче експериментальне дослідження, спрямоване на уточнення, збагачення і активізації словникового запасу молодших школярів засобами іменника. Його результативність перевірялася на теоретико-узагальнюючому етапі. Розширення й збагачення запасу іменників і використання їх в усному мовленні сприяло розширенню і конкретизації словника молодших школярів, надавало висловлюванням точності та виразності. Словникова робота на уроках рідної мови стала одним з найефективніших засобів розвитку мовлення, збагачення, уточнення, активізації словникового запасу школярів, підвищення їхньої лексичної грамотності, що стало показником реалізації завдань дослідження і підтвердженням висунутого припущення.

9. Робота, яка проводилася в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі уточнення, активізації та збагачення їх словникового запасу іменниками. Отже, вивчення іменника в початкових класах сприяє розвитку логічного мислення дітей, забезпечує розуміння функції цієї частини мови, усвідомлення ряду граматичних категорій (роду, числа, відмінка), свідоме вживання різних граматичних форм в усному й писемному мовленні школярів, розвиває і збагачує словниковий запас молодших школярів.

Наше дослідження не вичерпує повноту окресленої проблеми. Потребує вивчення питання взаємозв'язків іменника з іншими частинами мови як засобу збагачення словникового запасу молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Е.В. Подготовка студентов к работе по формированию языковых понятий у младших школьников // Начальная школа. - 1989. - №11. - С. 65-67.

2. Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів // Рідна школа. - 1999. - №9. - С. 53-55.

3. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.

4. Бархин К.Б. Развитие речи в начальной школе. - М.: Учпедиз, 1955. - 83 с.

5. Безпояско О.К. та ін. Граматика української мови: Морфологія: Підручник. - К.: Либідь, 1993.

6. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості // Поч.школа.- 1998.- № 10.- С. 45-48.

7. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. - 2005. - Вип.1. - С. 95-98.

8. Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови // Початкова школа. -- 1997. - № 7. - С. 48-51.

9. Білецька М.А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи. - К.: Основи, 1997. - 127 с.

10. Блохина Г.В. Работа с синонимами в начальных классах // Начальная школа. - 1997. - №12. - С. 36-41.

11. Богуш А.М. Методика навчання української мови у дошкільних закладах. - К.: Вища школа, 1993. - 328 с.

12. Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальных классах // Нач. школа, 1989. - №2. - С. 18-21.

13. Бородич А.М. Методика развития речи детей. - М.: Просвещение, 1981. - 255 с.

14. Бурмистрова Л. Сказки про страну словографию // Семья и школа. - 1991. - №8. - С. 44-46.

15. Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1992. - №2. - С. 14-19.

16. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.

17. Варзацька Л.О. У пошуках концепції початкового курсу рідної мови // Початкова школа. - 1990. - № 9. - С. 12-15.

18. Вашуленко М.С. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. - 2003. - №1. - С. 42-46.

19. Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. -- 1997. - № 2. - С.2-5.

20. Вашуленко М.С. До вивчення української мови у 3 класі // Початкова школа. - 1988. - № 6. - С. 9-14.

21. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. - К.: Рад. школа, 1982. - 104 с.

22. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови. - К.: Пульсари, 2004. - 398 с.

23. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - Київ: Либідь, 1989. - 236 с.

24. Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. - 2-е видання, перероблене і доповнене: Підручник / Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов С.І. - К.: Вища школа, 1989.

25. Воскресенська Н.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. - К., 1994.

26. Гільбух Ю.З., Пенькова О.І. Психологічні аспекти словникового розвитку молодших школярів // Початкова школа. - 1979. - №12. - С. 66-69.

27. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

28. Городівський В.Н. Дидактичний матеріал з української мови для 3 класу. - К., 1976. - 96 с.

29. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - №44-46. - 1993. - 16с.

30. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. - К.: Радянська школа, 1964. - С.

31. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.

32. Дубовик С.Г. Прийоми розрізнення відмінків іменника // Початкова школа. - 1996. - №7. - С. 6-10.

33. Зрожевська А. Та ін. Опис - основа зв'язної розповіді // Дошкільне виховання. - 1991. - №2. - С. 4-5.

34. Ільїна З.І. Вивчення розділу “Частини мови” у 2 класі / Вивчення української мови у 2-3 класі. - К., 1984. - С. 72-83.

35. Канакина В.П. Лексико-орфографические упражнения при изучении слов из словаря // Начальная школа. - 1990. - №11. - С. 17-22.

36. Канакина В.П. О некоторых особенностях словаря первоклассников // Начальная школа. - 1998. - №7. - С. 21-27.

37. Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Начальная школа. - 1997. - №6. - С. 72-77.

38. Караман С. Методика розвитку зв'язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №2. - С. 47-50.

39. Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - № 2. - С. 14-16.

40. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2003. - №11. - С. 27-35.

41. Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Освіта, 1957. - 360 с.

42. Кругла Н. Урок розвитку зв'язного мовлення // Початкова школа. - 1997. - №4. - С. 24-25.

43. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія, Ч. 2. / Ред. Л.П. Головняк. - К.: Видавництво Київського університету, 1964. - 157 с.

44. Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993. - 143 с.

45. Літературознавчий словник-довідник / Ред. Р.Т. Гром'як, Ю.І.Ковалів, В.І. Теремко. - К.: Академія, 1997. - 752 с.

46. Малярук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. - К.: Ірпінь, 1997. - 408 с.

47. Медушевський А.П. Викладання фонетики і морфології української мови у восьмирічній школі: Посібник для викладачів української мови та студентів факультету мови і літератури педагогічних інститутів. - К.: Радянська школа, 1962. - С. 135-141, 206-227.

48. Мельничайко В.Я. Удосконалення змісту і методів навчання рідної мови. - К.: Рад. школа, 1982. - 216 с.

49. Методика викладання української мови / За редакцією С.І. Дорошен-ка. - 2-е видання, перероблене і доповнене. - К.: Вища школа, 1992. - С. 160-164, 350-359.

50. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі / Наумчук М.М., Гузар О.В. - Тернопіль, 1999.

51. Михайлова Л.В. Урок з української мови та розвитку мовлення в 3 класі // Початкове навчання та виховання. - 2005. - №6. - С. 2-3.

52. Мовчун Л. Норма і відхилення: мовні помилки-штампи // Поч. школа. - 1999. - №1. - С. 27-29.

53. Морфологічна побудова сучасної української мови / Редкол.: М.А. Жовтобрюх, І.Р. Вихованець, А.П. Гриценко. - К.: Наукова думка, 1975. - 208 с.

54. Наумчук М.М. Дидактичний матеріал з української мови в 4 класі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - 80 с.

55. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). - Тернопіль: стон, 2002. - 352 с.

56. Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. - Тернопіль: Астон, 2003. -132 с.

57. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Поч. шк. - 1997. - №7. - С. 44-48.

58. Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. - 1997. - №4. - С. 10-12.

59. Полєвікова О.Б. Урок з розвитку зв'язного мовлення у 3 класі // Початкове навчання та виховання. - 2005. - №1. - С. 2-4.

60. Попович І. Письмовий твір-опис предмета (квітки) // Українська мова і література в школі. - 2000. - №6. - С. 11-13.

61. Порядченко Л. Ознайомлюємо першокласників із різновидами опису // Початкова школа. - 2004. - №5. - С. 20-23.

62. Приступа Г.Н. и др. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1996. - №5. - С. 9-15.

63. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

64. Прокіпчак О.Д. Загальне поняття про іменник. Назви істот і неістот (урок рідної мови) // Розкажіть онуку. - 1999. - №2. - С. 44-45.

65. Пуняк Н. Словничок для першокласника // Початкова школа. - 2004. - №10. - С. 21-23.

66. Райко В.М. “Опис підсніжника”: Методична розробка уроку з розвитку мовлення // Бібліотечка вчителя початкової школи. - 1998. - №21-22. - С. 3-4.

67. Романченко О.О. Український рушник: твір-опис // Бібліотечка вчителя початкової школи. - 1998. - №15-16. - С. 5-7.

68. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - 1997. - 255 с.

69. Слободян О.М. Іменник. Цикл уроків за темами початкового етапу вивчення // Вивчаємо українську мову та літературу. - К. - 2004. - №29. - С. 5-8.

70. Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. - 2-е видання, перероблене. - К.: Либідь, 2001. - С. 134-149.

71. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. - 2-е видання, перероблене і доповнене. - К.: Вища школа. - 1997. - С. 365-378.

72. Тищенко М.К. Викладання частин мови в середній школі: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1956. - 231 с.

73. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. - Київ: Наукова думка, 1995. - 112 с.

74. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. - Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред А.П.Каніщенко, Г.О.Ткачук. - К.: Промінь, 2003. - 232 с.

75. Українська мова: Підручник для учнів педучилищ. - 2- видання, перероблене і доповнене / За ред В.О. Горпинича. - К.: Вища школа, 1988. - 222 с.

76. Чуйко Г.А. та ін. Методика викладання української мови в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 384 с.

77. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови: Посібник для вчителя. - К.: Радянська школа, 1986. - С. 63-74.

78. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Література, 2000. - 688 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Різнорівневі тестові завдання з теми «Іменник»

1. Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв'язок з іншими словами в реченні). Іменники, що означають назви істот та назви неістот.

I рівень (впр. 22).

II рівень.

Прочитай слова. Запиши іменники у дві колонки. У першу -- назви істот, у другу -- назви неістот.

Літак, тополя, космонавт, телевізор, завод, доярка, школа, кравець, ведмідь, школяр.

IIIрівень.

Зі слів склади речення. Запиши. Підкресли слова -- назви Істот.

Ведмедю; меду, хотілося;

на, він, забрався, пасіку;

на, бджоли, налетіли, гість;

Мишко, господарок, відбивався, від, але, не відходив;

мед, вже, солодкий, дуже.

2. Власні і загальні іменники. Велика буква у власних іменниках.

I рівень.

Прочитай текст. Підкресли власні іменники.

Народилася письменниця Олена Пчілка в місті Гадячі на Полтавщині у сім'ї Петра Драгомаyова. Для дітей вона написала книжку під назвою "Українським дітям", збірку віршованих творів "Думки-мережанки", "Співаночки", видавала журнали "Молода Україна" і "Рідний край".

II рівень (впр. 30).

III рівень.

Запиши по три іменники, що означають:

Прізвище, sм'я і по батькові людей;

Назви міст:

Назви рослин:

Назви річок:

Назви тварин:

Клички тварин:

3. Закріплення навичок правопису власних і загальних іменників.

І рівень.

Запиши речення. Назви власні та загальні Іменники. Миколка, Гриць, Василько, Петрусь збирали грицики, васильки, миколайчики, Петрові батоги.

II рівень.

Прочитай. Знайди і випиши іменники: а) власні; б) загальні.

В Україні дівчата любили плести віночки. Особливо багатими та пишними були весільні вінки.

На Тернопільщині їх плели в суботу, зранку, співаючи пісень. Листочки барвінку, з якого плели вінки, змащували медом, додаючи кілька зубків часнику. Це, за повір'ям, мало зберегти молодят від зла.

III рівень.

Виправ помилки. Запиши текст правильно.

Он пасіка. Коло пахучих лип михась. Біля тину песик булька. На вулику котик мурчик. Собака бровко скоса на нього поглядає. Хлопчик покликав друзів і разом пішли до Дідуся тараса.

4. Поняття предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників.

I рівень (впр. 41/1).

II рівень (впр. 41).

III рівень.

Добери іменники за групами. Склади кілька речень зі словами однієї групи, щоб отримати зв'язну розповідь. Визнач тему розповіді.

Частини рослини: корінь, ...

Явища природи: туман, ...

Дикі тварини: лисиця, ...

Свійські птахи: качка, ...

5. Поняття предметності на прикладі іменників, що означають дії.

І рівень.

Запиши по три іменники, що означають:

Прізвище, ім'я, по батькові людей:....

Назви міст: ...

Назви рослин:....

Назви тварин: ...

Клички тварин: ...

П рівень.

1) Прочитай іменники.

Груша, капуста, пшениця, огірок, рис, просо, цибуля, апельсин, персик, кукурудза, овес, ячмінь, редиска, петрушка, яблуко, морква, жито, вишня, слива, часник.

2) Випиши іменники за групами:

Фрукти: груша, ...

Овочі: капуста, ...

Зернові рослини: пшениця, …

3) Склади три речення, підкресли в них граматичну основу.

4) Запиши звуковий склад слова яблуко.

ІІІ рівень (впр. 47).

6. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.

I рівень.

Визнач рід іменників:

Автомобіль, картина, вікно, вересень, кров, земля, плече, Пилипко, сестра, мужність, море, бетон, вулиця, життя, дитина, туман.

II рівень.

Запиши іменники у три стовпчики: 1 - чоловічого, 2 - жіночого, 3 - середнього роду.

Пісня, абрикос, колосся, гомін, місто, люстра, опудало, горлиця, батько, гречка, зоря, кажан, ласунець, коло, коромисло, полотно, ліжко.

II рівень.

Прочитай уривок казки. Випиши виділені іменники, постав до них питання, виділи закінчення.

Ш рівень (впр. 51).

7. Вправи на визначення роду іменників.

Спостереження за родовими закінченнями іменників.

I рівень.

Спиши вірш. Знайди іменники, вкажи у дужках їх рід.

Послухай, як струмок дзвенить, Як гомонить ліщина. З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна. Послухай, як вода шумить -Дніпро до моря лине, -З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна.

П. Осадчук

II рівень, (впр. 56).

III рівень.

Відшукай у словнику по три іменники чоловічого, жіночого і середнього роду. Випиши їх. З трьома іменниками різного роду склади і запиши речення.

8. Змінювання іменників за числами.

I рівень,

Спиши іменники, подані у формі однини. Поряд запиши їх форми множини.

Вікно --

золото -

прапорець --

степ --

річка --

цукор --

II рівень.

Спиши текст. Слова, що в дужках, постав у потрібному числі.

Зацвіли усі (діброва), і (долина), і (луг), і (річка) синіють знову і не входять в (берег).

М. Стельмах

ІІІ рівень (впр. 61).

9. Спостереження за іменниками, які вживаються тільки в однині або в множині.

I рівень,

Спиши текст. Визнач число іменників.

Синіє небо, зелені ліси, течія річки. Це -- Батьківщина. І людина -- частка її. Тому вона повинна турбуватися про землю, на якій живе, оберігати її природу,

II рівень.

Прочитай. Спиши. Підкресли іменники, які мають тільки форму однини.

Міста волинські - Володимир, Житомир, Рівне і Острог, І Луцьк теж славиться між ними Згадками війн і перемог.

І'. Завадовий

III рівень.

За вправою 66 склади письмову розповідь.

10. Прийменники і закінчення як засоби вираження зв'язку між словами в реченні. Роль іменників у реченні.

І рівень.

Побудуй словосполучення, змінюючи слово білка. Стрибає (хто?) ... побачив (кого?) ... хвіст (у кого?) ... спостерігав (за ким?) ... дав (кому ?) ... шубка (н а кому?)...

Заєць стрівся з їжаком,

Посміявся над звірком...

"Та чи ж можна їжачкові,

Куцоніжці, малюкові,

Мене, Зайця, обійти

І до фінішу прийти?"

А їжак всміхнувся стиха

І подумав: "Зайцю лихо.

Ноги в Зайця то довгенькі,

Але розум коротенький".

З Зайцем побіжить їжак.

Він на хитрощі мастак. ...

Ось і фініш. їжака

Перемога жде легка.

Піт на Зайці, як роса...

Глянув Заєць: чудеса!

На маленькім їжакові

Ані поту, ані крові.

З їжака -- хоч воду пий.

Зажурився Зайчик мій.

III рівень (впр. 70).

11. Закріплення знань про синтаксичну роль прийменників і закінчень.

I рівень.

Прочитай і спиши, вставляючи пропущені прийменники в, на.

Україна ... давній славі, ... козацьких пригодах, ... заквітчаних левадах, ... рідних синіх водах.

II рівень (впр. 75/1).

III рівень (впр. 81).

Додаток Б

Урок української мови у 3 класі

Тема. Загальне поняття про іменник. Назви істот і неістот.

Мета. 3акріпити знання учнів про іменник як частину мови; збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати спостережливість, бачення, почуття прекрасного в навколишньому світі. Виховувати цікавість до вивчення теми, прищеплювати любов до рідної мови.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

Промовляння вивченого девізу учнями: Будемо у світ знань мандрувати, Будемо мову рідну вивчати! Перед нами нелегкі задачі, Тож побажаємо собі удачі. Терпеливості для нас, За роботу, в добрий час!

II. Актуалізація опорних знань.

1. Вступне слово вчителя.

Любі діти! Сьогодні на урок запросимо знову казку, яка допоможе нам пізнати нове, закріпити вивчене. Чому саме казку? Тому, що ми її дуже любимо, завдяки їй ми пізнаємо світ не тільки розумом, але й серцем. Тож пригадаємо казку, вивчену на попередньому уроці.

2. Пригадування казки про частини мови за запитаннями. (Опитування учнів).

1). Як жилося словам у царстві слів до бунту?

2). Чому почався неспокій?

3). Який наказ дала цариця Граматика?

Казка

Колись, дуже давно, коли люди вже вміли говорити, але ще не вміли читати і писати, було на світі велетенське царство слів. Правила ним цариця Граматика.

Слова постійно працювали, метушилися, поспішали, бігли то на промову, то в пісню, то в суперечку, то в поезію. І кожне слово займало своє місце в царстві.

Та ось почався неспокій. Слова одне перед одним доводили, що саме вони найважливіші, бо потрібні людям. Назрівав великий бунт. Але розумна цариця Граматика не могла допустити ворожнечі у своєму царстві, адже всі слова були важливі і потрібні людям.

Вона скликала всіх і наказала словам вишикуватися в такому порядку.

Першими мають постати перед нею слова, що дають імена всім предметам. Вони відповідають на питання хто? або що?

Другими мали стати слова, які описують предмет і відповідають на питання який? яка? яке? які?

Далі слова, що означають дію предметів і т.д.

Було поділено всі слова на 10 частин. І це був дуже справедливий поділ!

3. Перевірка домашнього виконання вправи (диференційоване завдання, виписування іменників, прикметників, дієслів. Оцінювання роботи учнів).

III. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Все, що оточує нас, -- це предмети. Предметів дуже багато і кожен з них має свою назву. А слова, що є назвами предметів, як називаються? Іменник -- велетенська, могутня, незрівнянна за можливістю поповнення новими словами частина мови.

Людина завжди щось пізнає, опредмечує, дає назви явищам природи, почуттям. У найбільшому 11-томному словнику української мови нараховується близько 135 тисяч слів. Половина з них припадає на іменник. Ось яка велика за чисельністю ця частина мови! А зараз -- увага! Ми сьогодні потрапимо у країну Іменників. А допоможе нам у цьому лист від принца Іменника і поданий ним Маршрут подорожі.

Лист принца Іменника

Шановні третьокласники! Звертається до вас принц країни Граматики Іменник. Сьогодні я хочу вас запросити подорожувати по моїй країні.

Країна наша дуже давня. Бо тільки люди почали говорити, то найперше вони давали назви предметам і явищам. Це для того, щоб могли швидше порозумітися виникли іменники. Довго подорожували ці слова з нашої країни і зараз вони є у нашій мові, як подарунок минулих століть вам. Слова-іменники мандрують і зазнають усіляких пригод. Ось якщо ви відкриєте мій Маршрут подорожі і зупинитесь на Долині Знайомств, то вони вам розкажуть трохи про себе. Тільки потрібно прислухатися уважно.

Тож щасливої вам подорожі!

Моє звернення-записка знаходиться в Сонечковій скарбниці на долині Випробувань. Здобудьте її швидко. Я вірю в ваші сили і добрі знання.

До зустрічі в кінці подорожі!

Перша зупинка «Долина знайомств».

Що ж мають розказати іменники про себе на цій зупинці? Ознайомтесь зі словами, записаними на дошці. Які це слова? Чи можете заплющити очі і уявити кожне із слів?

Мама... (кохане слово), камінь... (вагоме слово), небо (високе слово), сонце... (гаряче слово), учень... (старе слово), друг... (задушевне слово).

Які із записаних слів є єдиними в світі? (Мама, сонце).

А які ще ви знаєте слова «єдині»? (Батько, Вітчизна, школа...).

Є іменники, що живуть тільки взимку. Які вони? (мороз, сніжинки, хурделиця, ковзани, санки, лижі...).

Які іменники заважають учитися? (Пасивність, неуважність, невпевненість, сором'язливість...).

А які іменники ви б хотіли запросити сьогодні на урок (Уважність, старанність, пам'ять, увага).

Ознайомившись більше з іменниками, ми вже підійшли до Підніжжя Поезії, де на нас чекає вірш Дмитра Білоуса. (Зачитує вчитель).

Починаємо вивчати ми

Тепер частини мови.

Всіх їх треба добре знати,

Щоб здобути знань основи.

Перша з них -- іменник, друзі,

Цю частину люблять дуже,

Бо усе вона назве,

Дасть імення золоте.

Мама, мир і Україна,

Сонце, небо, світ, людина.

Звуки, букви, слово, мова --

Ось частина ця чудова.

Хто? Сестричка, ненька, батько,

Пташка, білочка, зайчатко...

Що? Земля, ріка, діброва,

Книжка, зошит, ручка, школа.

Вивчим цю частину мови,

Зрозуміло все на п'ять.

Бо вона така казкова --

Допоможе світ пізнать!

Робота над змістом вірша.

- Для чого потрібно знати частини мови?

-- За що люблять іменник?

- Які слова відповідають на питання хто? що? Ось перед нами Гори підручників, які чекають, щоб опрацювати разом і виконати насамперед усно вправу. На цій зупинці ще засумував за вами ваш словничок, де ви записуєте важкі для написання слова.

Спочатку відгадайте, а потім запишемо відгадки в словничок і звіримо орфограми в рамочках підручника. Загадки.

Білі зуби маю та усі ковтаю. Довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза) Горбатий міст на чотирьох ногах стоїть. (Верблюд) Червоний колір, солодкий смак, Кам'яне серце, чому це так? (Черешня) (Робота над правильною вимовою, правописом слів-відгадок, запис слів в словнички в алфавітному порядку). Чи стомились ви, адже ми так високо вже піднялись? То давайте відпочинемо. Фізкультхвилинка на зупинці Перепочинку.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трішки відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки,

І зроби чотири кроки.

Ось трава низенька-низенька,

А дерева високі-високі.

Вітер дерева колише, гойдає,

Пташки летять, відлітають,

А діти тихенько присідають.

А тепер стають всі знову,

І до мандрівки вже готові.

Чи відпочили ви, чи ні,

Бо скоро будем на вершині?

Всі готові підніматись,

Щоб ще трішки позмагатись.

Ось і крок, ось і два.

Он яка густа трава!

Ось і три, ось і чотири,

Гори стрімко височили.

Вже позаду в нас долини,

Попереду -- Правил вершини.

Який гарний краєвид, коли ми піднялись на вершину, явила -- це дороговкази, що вчать мудрості, дають поради, щоб легше орієнтуватися в країні Знань. Їх потрібно вдумливо прочитувати і міцно запам'ятовувати. Знайдемо ми наше правило на сторінці підручника і ознайомимось з ним. Наведення прикладів на вивчене правило.

Щоб закріпити знання, потрібно виконати на березі завдань вправу (усно) за даними запитаннями. Ще одне завдання виконаємо з підручника за вправою. Робота над змістом вірша М. Підгірянки. (Мовчазне читання, виразне читання ланцюжком).

Чи є іменники у вірші? Назвіть неістоти.

Запишіть в зошит слова, що відповідають на питання що є назвами людей. (Матуся, батько, вчитель).

І ось гори Підручників позаду, а попереду море Помилок.

Будьте уважні і пам'ятайте, що головна зброя проти помилок -- це увага плюс правила граматики.

Чекає на вас «Переплутанка». Поміркуємо, які літери переплутав автор? (Вірш записаний на дошці). Риба-кіт живе у морі, Кит у хаті на комоді, Кіт у морі спить вночі, Кит ночує на печі. Хоч не дружать кит і кіт, Кит коту сказав: «Привіт!». Відредагуйте вірш. (Виправлення помилок на дошці). А зараз назвіть іменники у вірші. Поставте до них питання. Випишіть назви неістот в зошит. Перевірка записаного. (Море, хата, комод, пін, привіт). Перед нами острів Загадок.

Чи впораємося ми із загадками, щоб нарешті дістатись до берега? Всі відгадки є іменниками, тому подумаємо. Неживе, а за людиною ходить? (Тінь) Завжди в роті, а не проковтнеш? (Язик) Дочка моєї мами, але не я? (Сестра) Які з відгадок істоти? Неістоти? Припливли ми на берег Цікавинок. Дуже любимо ці завдання всі.

1. Складемо з букв найбільше іменників. С, І, К, Е, Л, О

(око, село, сік, ліс, колесо, сокіл) Записування слів в зошит, зачитування тими, хто найбільше склав слів.

2. А зараз ребуси, відповідями є іменники. Виконаємо за варіантами.

І варіант -- відгадає і запише іменники неістоти.

(Цибуля, яблуня, лимон, березень).

II варіант -- відгадає і запише слова, що відповідають на питання хто?

(Ведмідь, заєць, жайворонок, учитель).

Тепер ми нарешті в, долині Скарбів, де є скринька, в якій є записка від принца Іменника.

«Я був впевнений, що ви встигнете за урок дістатися до Сонечкової скарбнички. Сьогодні Сонечко дарує вам промінці з написами, що воно несе, дарує кожному з вас (красу, здоров'я, радість, працю, любов, щастя, статок, тепло, мир, усмішку...). Кожен розгляне, що йому дісталося і подумає вдома, щоб це означало.

Наприклад: Сонечко подарувало мені працю, бо вже перші весняні промінці ласкаво зігрівають землю, запрошуючи людей до праці. В дружбі з сонечком матимемо щедрий урожай.

А ще є тут цікава книжечка про Сонечко, його пригоди, твори, вірші, завдання, з якими ви ознайомитесь на наступних уроках мови. Коли опрацюєте її, то напишете твір «Сонечко на моїй долоні».

Чи сподобалась вам мандрівка?

Що дізнались нового на уроці-подорожі?

Ви довідаєтесь ще більше, коли запросите мене знову на урок.

Кожен урок з вами -- це ще одна сходинка, по якій ми піднімаємось все вище і вище до вершини Знань.

Тож хай вам щастить!

А зараз ще домашнє завдання. З острова Загадок вправа 363 і не забудьте вивчити правило.

До нових зустрічей!