Размещено на http://www.allbest.ru/

С.В. Кириченко (Український державний морський технічний університет, м. Миколаїв)

ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РЕЦЕПТИВНИХ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК ЧИТАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

граматичний навичка читання англійський

Розглядається проблема формування рецептивних граматичних навичок читання на базі зорових і мовленнєво-рухових аналізаторів, становлення динамічних стереотипів, взаємодія буквенно-графічних і акустичних образів у “внутрішній мові” при вивченні англійської мови.

Formation of receptive grammatical reading skills on the basis of visual and speech motor analysers, development of dynamic stereotypes, interaction of alphabetic and acoustic images in “mental speech” in teaching English are considered.

Проблема рецептивних граматичних навичок читання англійською мовою - одна з найважливіших для теорії і практики навчання. Читання - це складний психофізіологічний процес сприйняття і переробки зафіксованої в тексті інформації, що включає в себе перцепцію, розумову і мнемонічну діяльність, процес аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та ряд інших інтелектуальних операцій.

Теоретичним підґрунтям досліджень в цьому питанні є праці видатних вітчизняних психофізіологів І.П.Павлова, Л.С.Виготського, І.І.Жинкіна, А.А.Леонтьєва, С.А.Рубінштейна, та ряду вчених зарубіжних (Л.Б.Блумфільд, Н.Хомський, В.Р. Реверс, М.Лейзінгер, З.С.Харріс, Т.А.Ван Дейк і ін.).

Більшість вітчизняних психологів вважає, що навичка - це автоматизований прийом виконання дій, що входять в склад уміння. С.А.Рубінштейн підкреслює в навичці такі риси, як стійкість, фіксованість, лабільність, рухливість, свідомість, автоматизм в їх єдності.

Навичка - це “динамічний стереотип”, що формується на базі зорових і мовленнєво-рухових аналізаторів. У формуванні цього “стереотипу” є декілька етапів. На початковому етапі закладається свідомо-орієнтовні основи формування навички. Тут відбувається велика інтелектуально-фізіологічна робота - ознайомлення з навичкою, її презентація, пояснення, заучування моделей, зразків, і автоматизація часткових дій, виконуються вправи, які можуть бути механічними і напівмеханічними, створюються свідомо-орієнтовні основи у “внутрішній мові”. В подальшому, шляхом умовно-мовленнєвих вправ відбувається тренування в розвитку автоматизації навички, її стабільність, формування стійких моторно-семантичних стереотипів. Уже на цьому етапі важливо спрямовувати зусилля на засвоєння співвідношення фонем з їх графічними зображеннями в різних позиціях в слові. При цьому в пам'яті утворюються графічні образи слів і словосполучень, що безпосередньо несуть значення, пов'язані з поняттями, засвоюється нова для людини графічна система співвідношення графічних символів (слів) з їх значеннями і мовленнєво-руховими аналізаторами, утворюються складні зв'язки між зоровим, мовленнєвим, руховим аналізаторами сприймання.

Іноді на початковому етапі навчання інколи мало приділяється уваги формуванню графічних образів слів, увага приділяється виключно хоровому озвучуванню слів безвідносно до їх графічних образів. А це не сприяє оволодінню іноземною мовою. В англійській мові, наприклад, є чимало умовних графічних елементів, що при читанні (thoughts, daughter), створюють немалі утруднення при засвоєнні структурних елементів мови. Тому графічний образ букв, слів має вивчатись протягом усіх етапів вивчення іноземної мови (початкового, середнього, старшого). Є думки про нібито негативну дію графічних рецептивних уявлень на уявлення акустичні, на усно-мовленнєве читання. Але думка ця здається непереконливою. Досвід показує, що графічні мовленнєві уявлення не тільки не руйнують акустичних образів слів у “внутрішній мові”, а, навпаки, асоціюючись з ними, взаємно підтримують одне одного, позитивно взаємодіють. Тому вже на початковому етапі навчання іноземній мові усне засвоєння букв, слів повинно супроводжуватись показом їх письмових зразків. Зорові образи, знання основних, звуко-буквених відповідностей забезпечують швидкий прогрес у формуванні рецептивних навичок читання, усного мовлення. До того ж письмо допомагає і розвиткові пам'яті. У внутрішній мові мовлення може здійснюватись не тільки на основі звукової мови, а і інших засобів, інших образів (жестових, музикальних і ін.).

Формування основи у внутрішнього висловлення здійснюється шляхом синтезування букв у морфеми, розчленування буквеного набору на морфеми (структурування), передбачення і вгадування компонентів буквеного словоряду з урахуванням акцентуального оформлення, узнавання “пускових” граматичних сигналів, “запуском” контурів фразового стереотипу і його розгортанням, структуруванням і синтезуванням синтагм саме у “внутрішній” мові. Л.С.Виготський зазначав, що “внутрішнє мовлення” - необхідний механізм формування думки, що знаходиться між “замислом” (наміром) і розгорнутим висловленням. Перекодовуються і дії граматичні.

Отже, граматичні навички читання - це сформований автоматизм, на якому базується практичне володіння мовою, сприяючи, тим самим, і мисленню іноземною мовою. Без рецепції не відбувається і сама думка, формування висловлення. Рідна мова може використовуватись як засіб розкриття навичок, семантизації, контролю, а в деяких випадках і при закріпленні граматичних знань. Рецептивні граматичні навички (морфологічні, синтаксичні), як і інші навички поступово на різних етапах удосконалюються, перетворюючись в стійкі, але динамічні автоматизми, що діють уже без участі свідомості, хоч і під її контролем. Вони можуть бути мовні і мовленнєві, що формуються в мовленнєвій комунікації і можуть існувати поряд, взаємодіючи. При цьому може відбуватись і інтерференція, перенесення граматичних ознак з однієї граматичної навички на іншу (напр., за аналогією і ін.), з рідної мови на іноземну, що при навчанні треба коректувати, не допускаючи закріплення помилок.

В кінцевому результаті оволодіння іноземною мовою, процес читання відбувається в тій мірі, як і читання рідною мовою. Справжнє уміння читати - це володіти усіма видами читання (ознайомлювальне, пошукове, навчальне і ін.), а також уміння легко переходити від одного виду читання до іншого в залежності від зміни мети комунікативної інформації того чи іншого тексту. Тексти для читання за своєю складністю мають відповідати етапові навчання (початковому, середньому, старшому), підготовці того чи іншого класу. Учбові вправи мають бути направлені на розвиток механізмів читання, а вивчення іноземної мови - мотивованим, з активним включенням в навчальний процес емоційної сфери особистості учня і в зв'язку з цим створення навчальних ситуацій, що стимулюють оволодіння іноземною мовою.

З появою лінгвістики тексту постало нове завдання - розвинути навички уміння створювати тексти, що використовуються в мовленні як цілісні повідомлення. З різних причин автоматизм рецептивної граматичної навички може знижуватись, особливо при відсутності достатнього читання. Тому читання, як класне, так і домашнє, має бути систематичним.

Граматичні навички читання бувають різного роду. В англійській мові, наприклад, як мові аналітичній, і німецькій, як мові флективно-аналітичній, переважають навички морфологічні і синтаксичні, хоч в граматиці їх є і суттєві відмінності. Наприклад, не співпадає механізм відмінювання дієслів, граматичні категорії роду, числа і відмінювання іменників та ін. Складним є і оволодіння категорією означеності і неозначеності, визначень відповідних артиклів як в англійській, так і в німецькій мовах. Подібні труднощі є і в інших частинах мови. Є вони в синтаксисі (твердий фіксований порядок слів у реченні, фіксованим в німецькій мові є і місце підмета і ін.). Труднощі викликає і порядок слів в підрядному реченні в німецькій мові. Є свої особливості і в англійській мові. Але систематичні вправи, різні за характером, в читанні забезпечують успіх в навчанні. Чим частіше і більше людина буде читати, тим скоріше і міцніше запам'ятовуватимуться букви і їх комплекси з їх значеннями, тим інтенсивніше будуть формуватися і стабілізуватися рецептивні граматичні навички читання англійською мовою, закріплюючись в пам'яті.

Вправи на закріплення мусять бути по можливості ситуативними, імітуючими спілкування іноземною мовою в межах програми, з використанням добре знайомої лексики, наочності та технічних засобів. Поступово на процес читання все менше і менше буде витрачатись часу. Людина зможе швидко орієнтуватися в тексті.

Використовуються різні за характером тексти (описові, фабульні). Але всі тексти мають бути джерелом одержання нової цікавої інформації. Студенти повинні навчитися розуміти текст в цілому, розуміти зв'язну думку. Доцільно тему починати з усної обробки мовного матеріалу, яка передує читанню тексту. Старанна усна обробка матеріалу забезпечує безперекладне розуміння прочитаного. Лише поступово ця обробка повинна зменшуватись.

Значну роль в формуванні і міцному закріпленні рецептивних граматичних навичок читання відіграють творчі вправи, особливо на останньому етапі навчання. Завданням цих вправ є уміння висловлювати свої власні думки англійською мовою в новій непідготовленій ситуації з безперекладним розумінням тексту як одиниці комунікативної.

Висновки

1. Читання - це складний психофізіологічний процес сприйняття і переробки зафіксованої в тексті інформації.

2. Навичка - це “динамічний стереотип”, що формується на базі зорових і мовленнєво-рухових аналізаторів.

3. Графічний образ букв, їх комплексів, слів має вивчатись протягом усіх етапів вивчення іноземної мови. Графічні мовленнєві уявлення не тільки не руйнують акустичних образів слів у “внутрішній мові”, а, навпаки, асоціюючись з ними, взаємно підтримують одне одного, позитивно взаємодіють.

4. Вже на початковому етапі навчання іноземній мові усне засвоєння слів повинно супроводжуватись показом їх письмових зразків, що забезпечує швидкий прогрес у формуванні рецептивних навичок читання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арнольд И.В., Дьяконова Н.Я. Аналитическое чтение. (Английская проза ХVІІІ-XX вв.). Изд. 2-е доп.- Л.: Просвещение, 1962. - 367 с.

2. Бим И.А. Некоторые актуальные проблемы соврем. Обучения иностр.языкам /ИЯШ, 2001, №4. - с. 5-7.

3. Вейзе А.А. Чтение, реферирование и аннотирование иностранного текста. - М.: Высш. шк, 1985. - 125 с.

4. Джежелей О.В. Всем полезно чтение про себя и вслух, или пособие для тех, кто мечтает стать быстрочитающим магом-покорителем букв и звуков. - Х.:Ооо “Альманах”, 1995. - 160 с.

5. Егоров Т.Г. Психология овладения навыком чтения. - М.: Акад. пед. наук РСФСР, 1953. - 264 с.

6. Клычникова З.И. Психология чтения (психологические основы обучения чтению) /ИЯШ - М., “Просвещение”, 1970, № 6. - с. 30-39.

7. Ковалева Е.И., Рахманова И.И., Трахтенберг И.А. Развитие навыков чтения научной литературы на английском языке: Пособие для аспирантов. 2-е изд., перераб и доп. - К.: Наук. думка, 1989. - 195 с.

8. Крилова В. Проблеми формування навичок у навчанні іноземної мови /Рідна школа, 2001, № 9. - с 54-55.

9. Кузьменко О.Д., Рогова Г.В. Учебное чтение, его содержание и формы /Общая методика обучения иностранным языкам” М.: Рус.яз, 1991. - 356 с.

10. Очерки методики обучения чтению на иностранных языках. Под ред. И.М. Бермана и Бухбиндера К. - К.: Вища школа, 1977. - 176 с.

11. Развитие навыков чтения, аудирования и устной речи на английском языке. /Учеб. пособ. //Моск. Гос. Пед. ин-т ин. яз. им. М.Тореса - М., 1981. - 131 с.

12. Рогова Г.В. Чтение как цель и как средство обучения иностранному языку. /ИЯШ, 1977, №3. - с. 84-93.

13. Старикова Е.Н., Раевская Н.Н., Медведева Л.М. Лингвистические чтения. Проблемы словообразования. Лингвистика текста. Учебн. Пособие для студ. фак-тов ин. яз. и пед ин-тов - К.: Вища школа, 1985. - 174 с.

14. Тарнопольський О.Б.Інтенсифікація навчання рецептивних видів мовленнєвої діяльності /Методика викладання іноземних мов. Вип. 17. - Київ: Радянська школа, 1988. -с. 106-110.

15. Тернопольский О.Б. Методика обучения английскому языку на 1 курсе технических вузов (Пособие). - К.: Вища школа, 1989. - 158 с.

16. Цетлин В.С. Трудности текстов для чтения: К методике обучения ин. яз. в шк./ИЯШ, 1994, №3. - с. 9-13.

17. Шапкина А.Н., Семиряк В.Д., Маликова Т.А. и др. Развитие навыков беспереводного понимания текстов: Пособие для учителей. К.: Рад. шк, 1987. - 103 с.

Размещено на Allbest.ru