Ставиться завдання -- виділити речення і словосполучення. Діти усно виконують вправу, обґрунтовуючи свою відповідь. Далі за цими слово-сполученнями і реченнями будують зв'язну розповідь, записують її. Перевіряючи роботу, діти аналізують, кому з них вдалося зв'язно викласти думку, які слова невдало дібрані, як їх треба заміняти, чи пов'язані речення у зв'язний текст.

Саме ці прийоми забезпечували засвоєння граматичних навичок у процесі мовленнєвої творчості учнів.

Здійснювалося і використання наочності як засобу розвитку пізна-вальних інтересів у молодших школярів. найбільш ефективно під час виконання учнями пізнавальних завдань, застосування проблемних методів роботи з наочними посібниками, творчих пошуків, виконання різних мислительних прийомів і операцій.

Наведемо фрагмент уроку при роботі над творчим переказом, де наочність використовується також і з пізнавальною метою.

-- Сьогодні ми навчимося переказувати текст, але не просто переказувати, а творчо, тобто щось додаючи від себе. А про кого ми читатимемо текст, відгадайте:

Чорномазий, білодзьобий

Він за плугом важно ходить,

Черв'ячків, жучків знаходить --

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів. (Грак).

-- Подивіться на малюнки цих птахів і покажіть грака. Що ви скажете про його зовнішність, що про нього знаєте?

-- Граки -- птахи перелітні. Живляться комахами, навіть гризунами. Гніздечка нагадують волохату шапку. Граки влаштовують на деревах цілі колонії (великі сім'ї), Гнізда вимощують всередині сухою травою та тонкими гілочками, щоб м'якше було пташенятам. Граки -- корисні птахи, бо знищують багато шкідливих комах.

-- Сьогодні ми послухаємо текст про пригоду, яка сталася з маленьким граченям.

II. Читання вірша під звуки тривожної мелодії.

Періщить злива,

Грім гуркоче,

Пливуть хмарини грозові

І по калюжах у садку

Стрибають бульки дощові.

-- Яку картину ви уявили, слухаючи музику і вірш?

-- Що ще, крім грому і дощу, буває під час грози? (Блискавка).

-- Як ви гадаєте, що сталося з граченям під час грози?

-- Зараз ми дізнаємося про це. А також дізнаємось, хто йому допоміг. На дошці схема:

Граченя

Що сталося? Хто допоміг?

Далі проводилося читання тексту вчителем.

Граченя

Під час грози блискавка відчахнула від осокора гілляку, на якій було грачине гніздо. Випало з гнізда граченя і, мабуть, загинуло б, та його підібрав Дмитрусь.

Узяв Дмитрусь коробку з-під торта, намостив сінця і посадив туди граченя. Так і підростало воно поволеньки. Хлопчик давав йому розмочену в молоці булку, а мама ще й сиром, салатом та яєчним жовтком підгодовувала.

Коли з'явились у дворі каченята, граченя почало пастися з ними. Під осінь молодий грачок уже добре літав. А потім, як дихнуло прохолодою, пристав до грачиної зграї і полетів у вирій.

Вірить Дмитрусь, що навесні його вихованець повернеться і обов'язково постукає до них у вікно. (А. Орлик).

-- Яке нещастя спіткало граченя?

-- Чому воно випало з гнізда?

-- Чому граченя не загинуло?

-- Як лагідно автор називає хлопчика?

-- Як Дмитрусь доглядав пташеня?

-- Де і як облаштував Дмитрусь житло для граченятка?

-- Хто ще, крім Дмитруся, доглядав птаха?

-- Чим його годували?

-- З ким потоваришувало граченя?

-- Коли грачок навчився добре літати?

-- Як повівся грачок восени? Чому?

-- На що сподівається Дмитрусь?

-- Чому пташку на початку оповідання названо граченям, а в кінці -- грачком?

-- Як ви оцінюєте вчинок хлопця?

-- Одночасно чи послідовно розгортаються події, описані в оповіданні?

Також проводився мовний аналіз тексту за письмовим зразком, який роздавався учням на картках.

Блискавка відчахнула гілляку -- зламала; підростало поволеньки -- потроху росло; намостив сінині -- поклав сінця; почало пастися з ними -- ходити, гуляти; дихнуло прохолодою -- стало холодно; пристав до зграї -- приєднався до зграї.

З метою перевірки сформованості навичок планування проводився структурний аналіз тексту, складання плану до нього.

-- Назвіть зачин і кінцівку тексту.

-- На скільки абзаців можна поділити цей текст?

-- Про що йтиметься у першому абзаці? Який заголовок доберемо?

Так по черзі аналізуються всі частини, тексту і до кожної добирається заголовок.

План

1. Пташеня в біді.

2. Дмитрик доглядає граченя.

3. Дружба з каченятами.

4. У вирій.

5. Дмитрикові сподівання.

Підбір заголовка до всього тексту:

1. Граченя. 2. Нещастя. 3. Допомога хлопця.

З метою формування навичок в учнів вловлювати емоційний настрій твору проводилася виставка "масок настрою".

-- Яку маску підберете для читання і переказування кожної з частин тексту? (Біля кожного пункту плану кріпилася обрана маска, виготовлена учнями на уроках трудового навчання).

Здійснювався також детальний переказ тексту (переказують 1--2 учні).

Основною метою був творчий переказ тексту від імені різних осіб. При цьому учень, який переказував, тримав у руках зображення, граченяти, Дмитрика.

1. Переказ від імені грачка.

-- Уявіть, що ви і є цей самий грачок. Спробуйте переказати текст від його імені.

2. Переказ від імені Дмитрика. Завдання для слухачів:

I варіант -- стежить за послідовністю і повнотою викладу матеріалу;

II варіант -- стежить, як оповідач використовує образні слова і вислови;

III варіант -- стежить, чи інтонація розповіді відповідає задуму оповідача.

Далі проводилася робота над осмисленням змісту тексту.

-- Послухайте речення і скажіть, хто з героїв оповідання міг би так сказати.

1) Тим, хто потрапив у біду, я з радістю допоможу!

2) Якщо потраплю у біду, я сам собі допоможу!

3) Я опинився у біді, прошу: допоможи мені!

Скажіть, який висновок хотів би почути від нас автор цього тексту. (Не залишайся байдужим до чужого горя).

Результатом використання наочності під час використання переказів даного виду стало формування у молодших школярів умінь доповнювати текст і творчо переказувати його.

Важливою метою було використання наочності як засобу виховання учнів початкових класів. Виховна функція наочності забезпечується її
змістом і методами роботи. При цьому здійснюється комплексний підхід у вихованні дітей. Проілюструємо це положення на прикладі опрацювання тексту «Тризуб».

Герб-тризуб

Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з першого століття нашої ери. Очевидно, він міг бути символом племені, котре проживало тоді, чи знаком влади. Як називалося це плем'я - невідомо. Ймовірно, воно згодом влилося до об'єднання племен давніх слов'ян. Вони пізніше створили свою державу -- Київську Русь.

Зображення тризуба належить до рубежу X--XI століть, часів князювання в Києві Володимира Великого. Він міг успадкувати цей знак від своїх предків.

Тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира. І сьогодні тризуб є символом України. (За Б.Якимовичем).

Спочатку проводилося пояснення лексичного значення слів та словосполучень і демонстрування деяких наочних посібників, які допомагали усвідомити значення слова: герб-тризуб, археологічні знахідки, нашої ери, символ племені, знаком влади, ймовірно, давніх слов'ян, Київську Русь, князювання Володимира Великого, успадкувати, предків.

Пояснення граматичного значення слів: археологічні знахідки, першого століття, плем'я, невідомо, ймовірно, Київську Русь, Х--ХІ століть, Києві, Володимира Великого.

З метою виховання в учнів гордості за минуле своєї країни проводився аналіз тексту за запитаннями, демонструвалися зображення тризуба різних історичних періодів, ілюстрації монет, державного герба України.

ѕ З якого часу походять археологічні знахідки тризуба на українських землях? Чим він міг бути раніше?

ѕ Як називалися племена давніх слов'ян?

ѕ Яку державу вони створили пізніше?

ѕ До яких століть належить зображення тризуба?

ѕ Хто князював тоді в Києві?

ѕ На чому зберігся тризуб?

ѕ Чим сьогодні є тризуб?

Коротко зупинимось на методиці і техніці роботи з наочними посібниками. У дидактиці використання наочних посібників з навчальною метою на уроках називається методом ілюстрації і демонстрації. Методи ілюстрації і демонстрації в процесі навчання широко поєднуються з іншими методами і прийомами.

При вивченні нового матеріалу зміст наочних посібників розкривався за допомогою таких методів і прийомів навчання:

1. Бесіда застосовується при використанні наочних посібників для аналізу і синтезу об'єкта, про який учні повинні мати конкретні уявлення. Увага учнів при цьому спрямовується на загальні особливості предмета, внаслідок чого в них створюється загальне, недиференційоване уявлення про нього. Учитель спочатку повідомляє-назву об'єкта, потім ставить перед класом запитання: «Перед вами засушена рослина гороху і зображення його на таблиці. Який вигляд має рослина? Яке в неї стебло? листки? квітка? плід? Яка форма листків? Яка будова квітки гороху? Яке значення мають вусики? Які частини квітки гороху ви можете розпізнати? Де в цій квітці віночок? Скільки в ньому пелюсток?»

Методом бесіди аналізували більшість стінних картин природничого змісту. Учитель вивішує картину і, назвавши її, пропонує уважно розглянути й розповісти, що на ній зображено. Таким чином, діти спочатку схоплюють загальний зміст картини, дістають загальне уявлення про зображене на ній. Наступним етапом роботи є докладне розкриття окремих її частин -- елементів природи, груп людей, їх занять, взаємовідносин між ними тощо. Наведемо фрагмент уроку, зокрема зміст бесіди, мета якої -- формувати уявлення про зміни, які відбулися в неживій природі з настанням осені. Власне предметний зміст має такі смислові частини:

1.З настанням осені сонце опустилося нижче над небосхилом.

2. Повітря стало холодним.

3. Небо стало сірого кольору, воно вкрите хмарами.

4. Часто ідуть дощі.

Спочатку аналізується мета бесіди і виявляються опорні знання й уміння, які необхідно актуалізувати. В цій ситуації опорним є уявлення про неживу природу, яке сформоване в учнів на попередніх уроках. Актуалізація перед бесідою дозволяє учням зрозуміти мету і мати опору для відповідей. В кінці бесіди робиться загальний висновок.

1. Актуалізація опорних знань може здійснюватися за допомогою різних прийомів:

а) -- Пригадайте, на минулих уроках ви вивчали, на які дві частини поділяють природу?

-- Назвіть, хто відноситься до живої природи.

-- Назвіть, що відноситься до неживої природи.

б) Подивіться на малюнки, які знаходяться в правій частині дошки.

-- Назвіть, які об'єкти на них зображені. До якої частини природи вони відносяться?

-- Подивіться на малюнки в лівій частині дошки. До якої частини природи відносяться зображені на них об'єкти?

-- Отже, на які дві частини поділяють природу?

в) -- Пригадайте, на які дві частини поділяють природу.

-- Подивіться на картину. Назвіть об'єкти неживої природи.

-- Зробіть висновок, що в природі відносять до неживої природи.

2. Постановка мети бесіди та її усвідомлення учнями.

-- Яка пора року минула? Назвіть пору року, що настала.

-- Сьогодні ви дізнаєтесь, які зміни відбулися у неживій природі з настанням осені.

-- Отже, яку частину природи ви будете вивчати? Що ви повинні дізнатися про неї?

3. Організація і проведення бесіди.

-- Пригадайте свої спостереження влітку. Якого кольору було небо?

-- Подивіться на небо. Який колір воно має восени?

-- Порівняйте колір неба влітку і восени. Зробіть висновок, як змінився колір неба восени. (Висновок закріплюється).

-- Пригадайте, як ви одягалися влітку. Подивіться, як одягнуті люди восени. Чому, як ви гадаєте?

-- Отже, з настанням осені стало холодніше.

-- Восени змінюється довжина дня і ночі.

4. Загальний висновок за наслідками бесіди.

Отже, з настанням осені відбуваються зміни висоти сонця, кольору неба, температури повітря, довжини дня і ночі. Які ж ці зміни? Назвіть їх у такій послідовності, як вивчали. Щоб відповідь була правильною і повною, розпочинайте її так: «З настанням осені у неживій природі відбулися такі зміни...».

2. Розповідь учителя широко застосовується при використанні наочних посібників для ілюстрування і конкретизації теоретичних положень. Така розповідь має емоціональне забарвлення, чим посилюється її виховний вплив на дітей. Наприклад, Наприклад, на уроці за темою «Луки» формується одне з уявлень -- про різноманітність рослин луків. Розповідь-опис будується на основі картини, на якій зображені луки, малюнків окремих рослин і гербарію.

-- Сьогодні ми з вами помандруємо на луки. Уявіть собі, що світить літнє сонце, легкий, теплий вітерець колише трави. Погляньте на картину, перед нами розкинулись луки, ніби яскравий різнокольоровий килим. Такої краси лукам надають рослини. Бачите, як їх тут багато, і квітують вони різними кольорами. Що ж це за рослини? Як вони називаються? (Риторичні запитання). Ось рослина з білими квітками і жовтою серединкою ніби усміхається до нас. (Показується малюнок, гербарій). Ви її впізнали? Так, це ромашка лікарська. Крім того, що гарна, вона й дуже корисна. Адже і назва в неї -- ромашка лікарська. Тепер ви її запам'ятаєте і впізнаєте. А ось рослина з жовтими блискучими квітками. Подивіться, як їх багато, і схожі вони на жовті маленькі сонечка. Називається ця рослина жовтець. Чому її так назвали? Ще раз прочитаємо слово-назву: жовтець. Вона походить від слова жовтий, назви кольору квітів. Рослина з червоними квітками називається конюшиною, її люблять різні травоїдні тварини. (Всі назви рослин записуються на дошці). Ось ми і побували з вами на луках. Зробимо тепер висновок про побачене там: на луках багато трав'янистих рослин, серед них є ромашка лікарська, жовтець, конюшина.

Для закріплення змісту уявлення вчитель пропонує запитання: «Назвіть, які трав'янисті рослини ростуть на луках?» (Вимагається повна відповідь). Відповідаючи, діти користуються гербаріями і записами на дошці.

3. Порівняння є одним з найефективніших прийомів формування конкретних уявлень і понять на основі використання наочних посібників. Порівнювати можна натуральні предмети або їх зображення між собою або з відповідними уявленнями учнів.

Завдання для порівняння або зіставлення предметів і явищ можуть бути різними. Наприклад, учитель вимагає порівняти зовнішній вигляд предметів: «Порівняйте зовнішню будову ящірки і жаби. Чим вони відмінні? Що є схожого в зовнішній будові ящірки і жаби? Чим відзначається шкіра плазунів і земноводних?». Формування поняття може відбуватися на основі порівняння предметів з уявленнями учнів про споріднені предмети, явища.

Наведемо приклад використання методу порівняння на уроках «Я і Україна».

-- Пригадайте, як ви вимірювали довжину тіні від гномона у кінці серпня. Якою вона була?

-- Яка довжина тіні від гномона в кінці жовтня?

-- Порівняйте довжину тіні від гномона в серпні і жовтні. Зробіть висновок, як вона змінилася у жовтні.

-- Довжина тіні від гномона стала у жовтні довшою. Про що це свідчить? (Змінилася висота сонця).

-- Зробіть висновок, як змінилася висота сонця з настанням осені. (Висновок закріплюється).

Окреме місце серед наочних посібників займає роздавальний матеріал -- колекції гірських порід, мінералів, корисних копалин, продукції рослинного і тваринного походження, виробничих матеріалів, а також дрібні зображення-- фотографії, листівки, картки та ін.

Роздавальний матеріал -- це невеликі за розміром предмети або зображення, які здалеку мало помітні. Отже, щоб уявлення були чіткі і яскраві, роздавальний матеріал треба розглядати зблизька. Розглядаючи, наприклад, граніт, учні звертають увагу на його колір, блиск, форму кристалів польового шпату, кварцу і слюди, відчувають його вагу. Розглядаючи зразки синтетичних матеріалів, вони визначають їх вагу, колір, форму, будову, властивості тощо.

Методика і техніка роботи з роздавальним матеріалом визначається змістом, темою і метою уроку. Треба, щоб на кожній парті або столі було принаймні по одному зразку кожного предмета. Наведемо фрагмент частини уроку. Учням роздаються гербарні зразки рослин пшениці, жита, ячменю, вівса, рису, а зразок кукурудзи демонструється. Щоб забезпечити усвідомлене сприймання, актуалізуються опорні знання:

-- Пригадайте, на які групи поділяються рослини за будовою стебла? (Якщо дітям важко відповісти, їм пропонується опора для згадування: малюнки дерева, куща, трав'янистої рослини), До якої групи належать ті рослини, які знаходяться на парті? Обґрунтуйте свою думку. Щоб правильно висловитися, користуйтеся записаним на дошці реченням: «Ці рослини є ..., тому що ...... . Пригадайте, що у рослини називається органом? (Орган -- це частина рослини). Назвіть і покажіть на одній з розданих вам рослин всі її органи. Але спочатку пригадайте, в якій послідовності слід називати органи, (Починати потрібно з ..., далі назвати .... .). Візьміть першу рослину. Уважно розгляньте її. Якщо впізнали, то назвіть її. (Якщо дитина не знає, рослину називає вчитель).

Наступним етапом експериментального дослідження було виявлення його ефективності у підвищенні навчальних досягнень учнів.

ІІ.2 Вплив експериментального дослідження на ефективність навчання молодших школярів

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження з метою вивчення впливу наочності на рівень навчальних досягнень молодших школярів.

У процесі проведення формувального експерименту залежно від цілей уроку і дидактичних особливостей виучуваного матеріалу ми використову-вали наочні посібники навчального (дидактичного) і перевірного характеру.

Як показали результати дослідження, завдання виконувалися успішно лише в тому разі, коли діти зрозуміли мету, їм цікаво її досягти, вони володіють навичками роботи з наочними посібниками. Для цього молодшим школярам роздавалися індивідуальні картки, в яких було записано рекомендований план міркування.

Наведемо приклад карток із планом, які націлювали учні 3 класу на послідовність виконання завдань при оволодіння поняттям про свійських тварин.

1. Дай характеристику корови. Для цього:

розглянь на малюнку корову. Назви характерні особливості її зовнішньої будови;

охарактеризуй її спосіб життя;

з'ясуй, чим вона живиться;

яку користь вона приносить людині.

2. За таким самим планом дай характеристику інших тварин: вівці, свині, собаки, кози.

Визнач, чим ці тварини відрізняються між собою.

Знайди ознаки, спільні для всіх цих тварин, на основі чого їх можна об'єднати одним поняттям «свійські тварини».

Використовувалася така пам'ятка для учнів при виконанні переказу тексту.

Пам'ятка “Як готуватися до переказу”:

1. Уважно прочитай текст.

2. З'ясуй значення незрозумілих тобі слів.

3. Визнач головну думку тексту. Знайди ті слова, словосполучення, речення, які особливо важливі для її розкриття.

4. Розділи текст на частини. Добери до кожної з них заголовок.

5. Запиши план тексту.

6. Усно перекажи текст за планом.

7. Поясни правопис важких для тебе слів.

8. Уважно перечитай ще раз текст.

9. Запиши переказ.

У даному випадку, коли вчитель давав лише вказівки для роботи учнів, а основну частину матеріалу учні вивчали самі, їхня самостійність була більшою, і в роботах відчувалися елементи дослідження.

Усі завдання для учнів відрізнялися як за ступенем їх самостійності, так і за дидактичною складністю. Так, виділялися роботи, в яких роздатковий матеріал був ілюстрацією до пояснення вчителя або тексту підручника, були легші і простіші для учнів. Завдання, які містили у собі елементи дослідження, вимагали від учнів більшої самостійності, були складнішими для них.

Для звернення уваги молодшим школярам пропонувалися такі завдання, для виконання яких потрібно було поєднати розумові дії з практичними. Наприклад, не тільки прочитати, а й порівняти текст з попереднім, навести свої приклади, провести досліди, спостереження, визначити, що зайве у списку, тощо.

Ілюстрації підручників часто використовувалися для самостійної роботи школярів, особливо через відсутність у школі відповідних наочних посібників. У такому випадку ілюстрації у підручниках з курсу «Я і Україна» ставали основними джерелами нової інформації. Організовуючи самостійну роботу з підручником, ми враховували, що підручники створювались без урахування специфіки самостійної роботи. Тому ми вводили додаткові вказівки для учнів щодо самостійної роботи з підручником. До кожного малюнка продумувався ряд запитань та завдань, які допомагали спрямувати увагу дітей на виявлення ознак різних предметів та явищ, що зображені на малюнках.

Так, під час вивчення теми «Кругообіг води в природі» на етапі самостійної роботи ми пропонували учням виконати завдання:

розглянь малюнок;

простеж, куди зникає дощова вода;

як називається те місце, де вода виходить на поверхню, тощо.

У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного (який працював за традиційною методикою навчання) класів. З метою визначення ефективності експериментального дослідження ми пропонували серію контрольних самостійних завдань.

Наведемо приклади завдань для контрольних зрізів з курсу «Я і Україна».

Тема «Вода»

1. Подивись на фізичну карту України. Скажи, якими кольорами нанесені на ній річки, озера, моря.

2. У статті «Без води немає життя» на с. 91 прочитай перший і третій абзаци. Скажи, що таке твердий, рідкий і газоподібний стани води.

3. На якій річці стоїть твоє місто? село? Довідайся, де річка бере початок, куди впадає.

4. Розкажи, де у твоїй місцевості знаходиться вода. Наведи приклади річок, озер, струмків. Розкажи про озеро у такій послідовності: назва озера і де воно розміщене; звідки озеро поповнюється водою; яка в ньому вода; які його береги; зміни рівня води в озері та з яких причин відбуваються; заростання озера; як озеро використовується населенням.

5. Чи бачив ти море? Розкажи про нього. Які книжки ти читав про море? Як автори описують його?

6. З перелічених назв станів води випиши ті, які означають її твердий стан: вода, лід, град, сніг, іній, водяна пара.

7. Напиши, які тверді речовини розчиняються у воді. Поясни, чому.

8. Поміркуй, чому на кришці каструлі, в якій кипить вода. З внутрішнього боку утворюються краплини? З яким природним явищем це можна порівняти?

9. Коли швидше висохне мокра білизна - влітку чи восени? Чому?

Результати виконання завдань з курсу “Я і Україна” подано на діаграмі 1.

Діаграма 1

За результатами діаграми 1, в експериментальному класі учнів з високим рівнем навчальних досягнень на 8% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 21% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем навчальних досягнень на 25% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем навчальних досягнень 12%, а в контрольному - 17%.

Для виявлення ефективності формувального експерименту ми пропону-вали для учнів контрольного та експериментального класів ті ж завдання, що використовувалися протягом навчального року для формування умінь письмового переказування тексту. При цьому використовувалися рекомен-дації програми з рідної мови для переказу використовувати матеріал, який учні чули по радіо чи телебаченню, від дорослих, прочитали в журналі, газеті, дитячій книжці і т. ін.

Наведемо приклади завдання для контрольних зрізів з української мови.

Тема. Переказ тексту "Хоробрий зайчик".

І. Вступне слово вчителя -- підготовка до сприймання змісту тексту.

-- Ще зовсім недавно ми бродили з вами в осінньому лісі. Під ногами шурхотіло опале листя, сумну пісню співали птахи. А сьогодні під теплою білою ковдрою сплять деревця і тваринки, не чути співу птахів.

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила --

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте, хто вона,

Бабуся чарівна. (З и м а).

-- Так, це -- зима.

Прийшла зима, і життя змінилося і в людей, і в тварин. Скажіть, будь ласка, яким стало життя тваринок у лісі? (Ведмідь ліг спати у барлозі, зайчик і білочка змінили шубки на нові).

-- А навіщо зайчик змінює свою сіру шубку на білу? (Щоб ховатися в снігу від хижаків).

-- А від кого ж ховається зайчик? Хто на нього може напасти? (Вовк, лисиця...).

-- Маленький зайчик ховається також від хижої пташки, що зветься пугач. Як ви думаєте, яким потрібно бути зайчику, щоб не потрапити до лап ворога? (Прудким, хоробрим, хитрим).

(Слова ми записували на дошці).

II. Оголошення мети уроку.

-- Сьогодні на уроці ми прочитаємо цікавий текст про зайчика і будемо вчитися усно його переказувати.

III. Читання вчителем тексту "Хоробрий зайчик".

-- Послухайте уважно текст:

Біг зайчик по узліссю. Раптом пугач каменем упав на нього. Розбійник ухопився за спину зайця крючкуватими кігтями. Сіренький перекинувся набік, задніми ногами вдарив нападника. Пугач відпустив здобич. А зайчик скочив на ноги і зник у гущавині.

IV. Визначення теми і основної думки тексту.

-- Про кого розповідається у тексті?

А про якого саме зайчика? Що головне хотів сказати нам автор цього оповідання? Якщо підібрати заголовок до тексту, яка назва буде кращою: "Зайчик" чи "Хоробрий зайчик"? Доведіть.

V. Змістовий аналіз тексту;

-- Чому ми назвали зайчика хоробрим? А чому пугача названо розбійником? Як відповів зайчик на напад хижої птиці? Чи захочеться пугачеві ще раз напасти на зайчика?

VI. Фізкультхвилинка.

-- Підніміться зі своїх місць і уявіть, що ви -- маленькі зайчики.

Сірий зайчик сів і жде,

Дрібно вушками пряде.

Зимно зайчику стоять,

Треба трішки пострибать.

Скік-скок, скік-скок,

Треба трішки пострибать.

VII. Мовний аналіз тексту.

-- Послухайте ще раз уважно оповідання (повторне читання).

-- Чи є у цьому тексті речення, у яких не згадується про зайчика? (Це питання можна поставити перед читанням тексту).

-- Послухайте, якими словами тут названо зайчика: зайчик -- нього -- зайця -- сіренький -- здобич. Чи кращим було б оповідання, якби в кожному реченні повторювалося слово зайчик? А якими словами автор називає пугача? (Розбійник, нападник).

-- Чи можна речення поміняти місцями? Чому?

-- Що означає слово узлісся?

-- Чому в оповіданні сказано, що пугач упав каменем?

-- Яке місце в лісі можна назвати гущавиною!

-- Як правильно вимовляти слова узлісся, кігті?

-- Як по-іншому можна сказати: ухопився (схопив), перекинувся (перевернувся), ударив (наніс удар), скочив на ноги (схопився), зник (пропав). А чиї слова більш точні -- автора чи ті, що ми підібрали? (Вчитель уточнює, чому).

VIII. Структурний аналіз тексту.

-- Пригадаймо, яким реченням розпочинається текст. Що далі відбулося? Чим закінчується ця пригода?

ІХ. Складання плану тексту.

-- А зараз спробуємо скласти план у вигляді запитань ніби ви ставите запитання один одному. Попрацюймо у парах.

-- Тепер запишемо загальний план на дошці.

План

1) Де біг зайчик?

2) Хто на нього напав?

3) Чи розгубився зайчик? Що він зробив?

4) Чому пугач відпустив здобич?

X. Повторне читання тексту.

-- Зверніть увагу, з якою інтонацією я читатиму текст. Приготуйтесь до його переказу, подумайте, який малюнок ви б виконали до змісту цього тексту.

XI. Усне переказування тексту спочатку в парах, а потім 1--2 учні переказують усьому класу.

XII. Виконання учнями малюнків до тексту, розповідь про їх зміст.

Результатом проведення переказу даного виду стало вироблення у молодших школярів уміння переказувати текст за запитаннями; за планом; з використанням сюжетних ілюстрацій.

Результати виконання завдань з української мови подано на діаграмі 2.

Діаграма 2

За даними діаграми 2, в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 10% більше, ніж в контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 13% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем навчальних досягнень на 20% менше, ніж в контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем навчальних досягнень немає зовсім, а в контрольному - 3%.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвер-дили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики використання наочних посібників на уроках у початкових класах.

Висновки

Таким чином, проведене дослідження особливостей застосування наочних посібників на уроках у початкових класах дає нам можливість зробити наступні висновки:

1. Принцип наочності, наочні методи навчання та посібники здавна є важливою сферою психологічних, педагогічних та методичних досліджень. В різні періоди розвитку науки цю проблему розглядали К.Д. Ушинський (основоположник вітчизняного наочного навчання), І. Песталоцці, А. Дістер-вег, Л.В. Занков, В.О. Шаталов та багато інших вчених. У результаті вивчення цього питання нами виявлено, що необхідність використання наочних посібників у початковій школі зумовлюється особливостями мислительної діяльності молодших школярів - домінуванням наочно-образного виду мислення. В психологічному ж плані застосування засобів унаочнення ґрунтується на великому значенні чуттєвого сприймання для вивчення властивостей предметів і явищ дійсності. Чуттєве пізнання в навчальному процесі може виступати і як самостійна сторона розвитку особистості молодого школяра, і як засіб формування абстрактних понять.

2. З'ясовано сутність поняття „наочний посібник”. Це модель реальних процесів або видозмінений предмет чи умови його буття, які використовуються для розв'язування учбових задач в якості засобу, а не мети пізнання. Важливим є те, що наочні посібники на основі відчуттів і сприймань формують чуттєві образи, на основі яких робляться висновки. Отже не сам наочний посібник є головним у структурі процесу пізнання, а чуттєвий образ, а чуттєвий образ сформований за його допомогою. Якісна сторона застосування засобів унаочнення полягає в тому, щоб на основі матеріальних форм розвинути в учня тенденцію до уявлення реального об'єкта, а не наочного посібника.

3. Дидактична роль наочних посібників на уроках у початкових класах полягає у тому, що вони успішно розв'язують такі задачі: 1) сприяють розвитку у молодших школярів наочно-образного мислення; 2) активізують увагу при засвоєнні мовно-мовленого матеріалу; 3) сприяють підвищенню ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів; 4) конкретизують проблеми, які вивчаються на уроці; 5) дають можливість спостерігати за практичним застосуванням тих об'єктів, які неможливо побачити безпосередньо; 6) створюють можливості для моделювання ряду явищ, недоступних для спостерігання; 7) систематизують і класифікують досліджувані явища (на схемах, таблицях); 8) стимулюють інтерес до учня, створюють установку на ефективну учбово-пізнавальну діяльність; 9) доз-воляють педагогу в конкретизованій формі одержати інформацію про ступінь засвоєння навчального матеріалу. Зважаючи на велике значення наочності у навчанні учнів початкових класів слід широко використовувати наочні посібники, не відкидаючи, звичайно, вимог оптимальності і доцільності.

Використання наочності на уроці повинно бути цілеспрямованим і методично виправданим. А це вимагає серйозного підходу до їх адекватного вибору. Отже, доцільно виділити такі вимоги до використання наочності у навчальному процесі початкової школи: 1) відповідність наочності змісту виучуваного матеріалу; 2) виділення найважливіших ознак предмета; 3) есте-тичне оформлення наочності; 4) вчасне використання наочності; 5) помірне використання наочності; 6) відповідність наочності психологічним законо-мірностям сприймання; 7) відповідність наочності рівню розвитку спосте-режливості учнів; 8) інтерес учнів до розглядуваних наочних об'єктів; 9) зв'язок змісту наочного посібника з досвідом учнів. Знання дидактичних вимог до наочності та методичних особливостей її використання допоможе уникнути поширених у шкільній практиці недоліків та помилок. Правильно підібрана і використана наочність активізує навчально-виховний процес і сформує у школяра відповідні знання, навички та вміння.

Враховуючи основні теоретичні положення, перед вчителем слід поставити завдання:

проводити процес навчання грамоти на наочній основі;

зміст наочності приводити у відповідності до природи виучуваного матеріалу;

створити засоби унаочнення умови переходу школяра до абстракт-ного мислення;

при демонструванні наочності врахувати психологічні характери-стики дітей даного віку;

вибираючи до уроку засоби унаочнення, брати до уваги навчальну мету уроку, мікросередовище школи, рівень готовності дітей, їхній емоцій-ний стан, вік, резерви навчального часу.

Наше дослідження теоретично обґрунтувало необхідність, доцільність та ефективність використання різноманітних наочних посібників на уроках початкових класах. Доопрацювання потребує питання практичної реалізації запропонованого наочного матеріалу.

Список використаної літератури

1. Актуальные проблемы методики обучению чтению в начальных классах / Под ред. М.С. Васильевой, М.И. Омороковой, Н.Н. Светловской. - М.: Педагогика, 1977. - 220 с.

2. Антипець В.П. Використання дидактичних матеріалів на уроках грамоти // Початкова школа. - 1990. - №9. - С. 28-30.

3. Антипець В.П. Використання динамічних карток-завдань у добукварний період // Початкова школа. - 1989. - №10. - С. 48-50.

4. Байбара Н.П. Методика викладання природознавства у початкових класах. - К.: Освіта, 2001. - 424 с.

5. Барвівська Л.В. Уроки українського читання // Початкова школа. - 1990. - №11. - С. 79.

6. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Пос. для вчителя. - К.: Рад. школа, 1990. - 192 с.

7. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: АПН РСФСР, 1959. - 347 с.

8. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Педагогика, 1968.- 464 с.

9. Бордочева А.Я. Дидактические игры на уроках обучения грамоте // Начальная школа. - 1988. - №8. - С. 23-26.

10. Бородич А.М. Методика развития речи детей. - М.: Просвещение, 1981. - 255 с.

11. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Початкова школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.

12. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Навчання грамоти в початкових класах: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1982. - 174 с.

13. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Робота з дитячою книжкою. - К.: Радянська школа, 1982. - 240 с.

14. Ващенко М. Виховання у молодших школярів любові до читання // Початкова школа. - 1989. - №2. - С. 11-16.

15. Величковский Б.М. Психология восприятия. - М.: Педагогика, 1973. - 80 с.

16. Вербицкий К.М. Восприятие: механизмы и модели. - М.: Педагогика, 1974. - 124 с.

17. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1976.-269 с.

18. Вікова та педагогічна психологія (О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

19. Вікторенко І. Особливості сприймання молодших школярів // Рідна школа. - 2003. - №4. - С. 61-63.

20. Возрастная и педагогическая психология / М.В. Матюхина, Г.С.Михальчик, Н.Ф. Прокина и др. / Под ред. М.В. Гамезо и др. - М.: Просвещение, 1984. - 256 с.

21. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр “Академія”, 2001. - 576 с.

22. Волокитина М.Н. Очерки психологии младших школьников. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1955. - 214 с.

23. Волочков А.А., Вяткин Б.А. Индивидуальный стиль учебной активности в младшем школьном возрасте // Вопросы психологии. - 1999. - №5. - С.10-19.

24. Вопросы психологии учебной деятельности младших школьников / Под ред. Д.Б.Эльконина, В.В.Давыдова. - М.: Педагогика, 1962.- 340 с.

25. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.: Педагогика, 1960. - 458 с.

26. Гаврилычева Г.Ф. Современный младший школьник. Какой он? // Начальная школа. - 2004. - №3. - С. 13-19.

27. Галкина О.И. Психологические вопросы наглядности в начальном обучении. - М., 1980.

28. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

29. Гордіюк Н. Особливості сприймання художніх текстів молодшими школярами // Мандрівець. - 2000. - №3. - С. 75-78.

30. Горецкий В.Г. Уроки обучения грамоте / Пособие для учит. - М.: Просвещение, 1988. - 142 с.

31. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. - М.: Просвещение, 1986. - 220 с.

32. Давыдов В.В., Слободчиков В.И., Цукерман Г.А. Младший школьник как субьект учебной деятельности // Вопросы психологии. - 1992. - №3-4. - С. .84-101.

33. Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика / Под общей ред. Б.П. Есипова. - М.: АПН, 1957. - 513 с.

34. Денисюк А.С. Розвиток уяви учнів на уроках читання // Початкова школа. - 1970. - №1. - С. 36-38.

35. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.

36. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. - К.: Радянська школа, 1987. - 351 с.

37. Дівакова І., Березіцька Н. Уроки української мови у 2 класі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - 304 с.

38. Дідух М.В. Ігрові прийоми навчання читати // Початкова школа. - 1991. - №1. - С. 10-13.

39. Дорошенко М.І. Наочність при навчанні грамоти. - К.: Радянська школа, 1961. - 72 с.

40. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.

41. Ємець А., Коваленко О. Працюємо за посібниками “Вчуся читати” // Початкова школа. - 2001. - №8. - С. 12-13.

42. Жуйков С.Ф. Психология усвоения грамматики в начальных классах. - М.: Просвещение, 1964. - 300 с.

43. Занков Л.В. Наглядность и активизация учащихся в обучении. - М.: Педагогика, 1968. - 284 с.

44. Занков Л.В. О начальном обучении. - М.: Педагогика, 1963. - 230 с.

45. Занков Л.В., Кузнецова Н.В. Опыт обучения русскому языку в 1 классе: развитие речи, экскурсии, объяснительное чтение и предметные уроки. - М.: АПН РСФСР, 1961. - 152 с.

46. Запорожец А.В. и др. Восприятие и действие. - М.: Педагогика, 1977. - 164 с.

47. Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі // Психологія і педагогіка. - 2000. - №1. - С. 21-27.

48. Зеленков Н.П. Дидактический материал в период обучения грамоте // Начальная школа. - 1974. - №9. - С. 28-30.

49. Зимняя И.А. Педагогическая психология. - М.: Логос, 1999. - 382с.

50. Зимульдинова А.С., Проць М.М. Вивчаємо буквар // Початкова школа. - 1991. - №6. - С. 12-13.

51. Ігнатенко М. Основні етапи роботи над художнім твором на уроках читання // Педагогіка і психологія. - 2000. - №3. - С. 44-51.

52. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 260 с.

53. Кацюк Л.В. Розвиток фонематичних умінь // Початкова школа. - 1993. - №2. - С. 25-29.

54. Киричук О.І., Волошина Г.П. Підготовка учнів до сприймання нового тексту // Початкова школа. - 1992. - №9. - С. 29-31.

55. Коваль А.П. Наглядность на уроках русского языка в начальных классах. - К., 1986.

56. Колісниченко В.І. Навчання грамоти - одне з головних завдань початкової школи // Початкова школа. - 1991. - №9. - С. 19-21.

57. Конобеевский Н.П. Наглядные пособия как средство обучения в начальной школе. - М., 1971.

58. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток осо-бистості / За ред. Л.Н.Проколієнко. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

59. Котило В.К. Початковий період у навчанні школярів. - К.: Знання, 1985. - 48 с.

60. Кравець В.П. Історія зарубіжної класичної педагогіки та шкільництва. - Тернопіль, 1992. - 488 с.

61. Крапівіна О. Запам'ятати з опорою на образ // Початкова школа. - 2003. - №7. - С. 14-17.

62. Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 418 с.

63. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня / За ред. О.Я. Савченко. - К.: Радянська школа, 1990. - 158 с.

64. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354с.

65. Львов М.Р. Методика обучения русскому языку в начальных классах. - М., 1987. - 386 с.

66. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя: Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1980. - 76 с.

67. Макэлри Б. Рабочая память и фокальное внимание // Психология обучения. - 2002. - №9. - С. 42-44.

68. Маркова А.К. и др. Мотивация учения и ее воспитание у школьников. - М.: Педагогика, 1983. - 65с.

69. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Просвещение, 1972. - 204 с.

70. Менчинская Н.А. Проблемы обучения и развития // Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. - М.: Просвещение, 1978. - С. 317-333.

71. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К.: Либідь, 2003. - 615 с.

72. Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. - №5. - С. 33-38.

73. Наумчук М.М. Творчий підхід до роботи з текстом // Початкова школа. - 1996. - №4. - С. 15-18.

74. Наумчук М.М., Корчевська О.П., Майхрук М.І. Універсальний довідник “Хочу все знати”. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. - 104 с.

75. Небогатих Т.Г. Дидактичний матеріал для вивчення грамоти // Початкова школа. - 1993. - №3. - С. 8-15.

76. Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови. Посібник для вчителя початкових класів. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. - 128 с.

77. Орлов В.И. Активность и самостоятельность учащихся // Педагогика. - 1998. - №3. - С. 44-48.

78. Охитина Л.Т. Психологические основы урока. - М.: Просвещение, 1977. - 78 с.

79. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. - 1997. - №7. - С. 44-48.

80. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 543 с.

81. Педагогічна психологія / За ред. Л.М.Проколієнко і Д.Ф.Ніколенка. - К.: Вища школа, 1991. - 183 с.

82. Питання методики дидактичних досліджень. - К.: Вища школа, 1972. - 157 с.

83. Підласий І.П. Система засвоєння - забування // Педагогіка і психологія. - 1995. - №2. - С. 29-37.

84. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.

85. Проць Н. Особливості використання наочності і ТЗН у період навчання грамоти // Початкова школа. - 1987. - №9. - С. 26-33.

86. Психология: Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

87. Раев А.И.Управление умственной деятельностью младшего школьника. - М.: Просвещение, 1976. - 268 с.

88. Рождественский Н.С., Кустарева В.А. Методика начального обучения русскому языку. - М.: Просвещение, 1965. - 290 с.

89. Рубинштейн С.Л. Общая психология. - М.: Педагогика, 1972. - Т.1. - 418 с.

90. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997. - 416 с.

91. Сальникова Т.П. Методика обучения грамоте. - М.: Сфера, 2000.-140 с.

92. Суховєєва М. Уроки навчання грамоти // Початкова школа. - 1999. - №11. - С. 28-29.

93. Ушинський К.Д. Вибрані твори: В 5-ти томах. - Т. 3. - К., 1964.

94. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Вид. центр. “Академія”, 2002. - 528 с.

95. Фридман Л.М. Формирование познавательных интересов у школьников. - М.: Просвещение, 1979. - 232 с.

96. Харишин О. Активізація розумової діяльності учнів // Початкова освіта - 2001. - №5. - С. 4.

97. Шехтер М.З. Зрительное опознание: закономерности и механизмы. - М.: Педагогика, 1981. - 236 с.

98. Эльконин Д.Б. Как учить детей читать. - М.: Знание, 1976. - 64 с.

99. Юркевич В.С. Развитие начальных уровней познавательной потреб-ности у школьника // Вопросы психологии. - 1980. - №2. - С. 80-86.

100. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.

101. Якиманская И.С. Разработка технологии личностно-ориентированого обучения // Педагогика. - 1995. - №2. - С. 84-89.

Додатки

Додаток А

Анкета для педагогів

Школа__________________Клас________________________________

Вчитель_____________________________________________________

Уважно прочитайте питання. Позначте той варіант відповіді, який найбільше Вам підходить.

1. Чи потрібні, на Вашу думку, наочні посібники у початковій школі?

а) так;

б) ні.

2. Яку роль, на Вашу думку, потрібні наочні посібники у початковій школі? (напишіть)?

3. Чи використовуєте Ви наочні посібники при сприйманні нового матеріалу?

а) так;

б) ні.

4. Чи опираєтеся Ви на життєвий досвід дітей при підготовці до наочного сприймання нового матеріалу?

а) так;

б) ні.

5. Ви використовуєте наочні посібники на етапі закріплення нового матеріалу?

а) так;

б) ні.

6. Чи використовуєте Ви перед опрацюванням нового матеріалу цікав наочні посібники для зацікавлення школярів?

а) так;

б) ні.

11. Які методи роботи з наочними посібниками Ви використовуєте (перелічіть)?

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Дякуємо за щирі відповіді!

Додаток Б

Взірці наочних посібників для початкової школи

Рис. 1. Лічильний матеріал

Рис. 2. Скорочений запис задачі

В 1 ящику -- ?

В 3 ящиках -- ?

В 2 ящиках -- ?

Рис. 3. Зображення відрізків на дошці

Рис. 4. Геометричний матеріал

Рис. 5. Запис обчислення в зошиті

. Весна.

. Розпускаються листочки.

. Весело співають пташки.

. На полях усі працюють.

Рис. 6. Графічні моделі речень

- ліс

- липа

- осика

Рис. 7. Складова будова слова

95

Рис. 8. Звуко-складові моделі слів у сучасних букварях

БІЛ					МА
ГІЛ		КА			МО		МА
РУЧ					ЛА
РІЧ					ША		МИ
НІЖ					ЛО
ПІЧ

Рис. 9. Конструктивний дидактичний матеріал

1.

2.

3.

4.

Рис. 10. Складання речень зі слів на окремих картках

с са со су си се	м ма мо му ми ме	т та то ту ти те	л ла ло лу ли ле	н на но ну ни не	р ра ро ру ри ре	В ва во ву ви ве	п па по пу пи пе

Рис. 11. Складова таблиця

Рис. 12. Вправи для читання «напівбукв»



Рис. 13. Дидактичний матеріал для гри «Дощик»

Рис. 14. Взірці складових таблиць