Робота з неточно інтонуючими дітьми на уроках музики в молодших классах

2. І правильний темп, і тонке нюансування, і красиве звукове забарвлення посилюватимуть враження від мелодії лише тоді, коли вона буде чітко відтворена. Тому найперше завдання вчителя співів -- навчити дітей правильно інтонувати мелодію пісні, що забезпечить правильне унісонне звучання всього класного хору. Поряд з цим унісон є основою двоголосого, триголосого або багатоголосого співу. Якщо кожна хорова партія має добрий (як кажуть, «чистий») унісон, то у багатоголосому співі голоси будуть добре поєднуватися і зливатися.

3. Точне інтонування мелодії створює передумову для правильного розуміння її виконавцями, адже тоді їм легше зрозуміти і відчути втілені в музиці думки і почуття, легше передати своє ставлення до її змісту.

4. У практиці шкільного навчання хорового співу вчителю доводиться зустрічатися з серйозними труднощами, коли йдеться про правильне інтонування пісні. Однією з найбільших перешкод на шляху до чистого інтонування є те, що деяка частина учнів співає не в тон з класом, якщо взагалі можна назвати співом злегка ритмізований говірок на низьких звуках голосу без чи майже без будь-якої музичної інтонації. Тоді як більша частина класу співає пісню більш або менш правильно в нормальній теситурі дитячого голосу

5. Практика виправлення недоліків інтонування показала, що в тих випадках, коли «гудіння» було пов'язане з поганими вокально-моторними звичками, саме пробудження щирості й внутрішньої свободи спричинялося до того, що дитина раптово інтонувала у високій зоні. Велику роль, тут грає ясний, точний показ вчителя, який діє безпосередньо на механіку звукоутворення учня, активізуючи її.

6. Вчитель залучає неінтонуючих учнів до слухового аналізу і усвідомлення-згаданих елементів музичної мови і під час вивчення класом музичної грамоти, і при знайомстві з методом релятивної сольмізації, чи то «столбиці», чи абсолютного сольфеджування. Наявність у релятивній системі ручних знаків, що добре відбивають ладові функції і тяжіння, а також відносну висоту ступенів ладу, робить цей метод дуже ефективним для всього складу класу, а особливо -- для неінтонуючих, бо примушує їх в дійовій, активній формі усвідомлювати лінеарний і ладовий зміст мелодій.

7. Індивідуально-групові додаткові заняття з учнями, що відстають в інтонуванні,-- вимушений тимчасовий захід, викликаний, з одного боку, дуже різним рівнем музично-вокального розвитку учнів першого класу, а з другого,-- потребою якомога швидше виконати головне завдання вчителя музики -- навчити першокласників співати хором, тобто узгоджено, злагоджено щодо інтонації і всіх інших музичних елементів. Чим скоріше неінтонуючі учні подолають свій недолік, тим скоріше це завдання буде здійснене.

8. Значне місце на додаткових заняттях займає активізація слухової уваги, слухового контролю і самоконтролю «гудошників». Вчитель намагається вміло поєднувати в них зацікавленість із свідомим ставленням до звучання власного співу, голосу товариша, побудови поспівки. Вчитель помічає найменше поліпшення в інтонуванні, практично закріплює його шляхом повторення мотиву, фрази, інтонування яких вдалося дитині, звертає увагу учнів на те, як вони домоглися чистішого звучання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - Л.: Музыка, 1973. - 144 с.

2. Белобородова В. К., Ригина Г. С., Алиев Ю. Б. Музыкальное восприятие школьников. М., 1975.

3. Гейлич М. Почерки по методики преподавания музыкальной литературы. - М.: Музыка, 1966. - 60 с.

4. Гороховська Н. Цар музики // Початкова освіта. - 2004. - № 11. - С. 20 - 22.

5. Гродзенская Н.Л. Школьники слушают музыку.- М.: Просвещение, 1969. - 76 с.

6. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: пісні, прислів'я, загадки, скоромовки / Упор. Н.С. Шумада. - К.: Веселка, 1989. - 606 с.

7. Зелененька І. Методика роботи з нечисто інтонуючими учнями на уроках музики // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 5. - С. 27-35.

8. Кабалевский Д. Прикрасное пробуждает доброе. Эстетическое воспитание. Статьи, доклады, выступления. - М.: Педагогика, 1973. - 336 с.

9. Лагутин А. Методика преподавания музыкальной литератур в детской музыкальной школе. - М.: Музыка, 1982. - 224 с.

10. Матонис В. П. Музыкально-эстетическое воспитание личности. Л., 1988.

11. Музика. Програми та поурочні методичні розробки для загальноосвітніх шкіл 1-4 класи / Уклад. О.Я. Ростовський, Р.О.Марченко, Л.О.Хлєбникова, З.Т. Бервецький. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 112 с.

12. Музика. Програми та поурочні методичні розробки для 5-8 класів загальноосвітніх шкіл / Упор. О.Я.Ростовський, Р.О.Марченко, Л.О.Хлєбникова, З.Т.Бервецький. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 96 с.

13. Музика в школі. Збірка статей. Випуск 11 - К.: Муз. Україна 1987. - 56 с.

14. Музыкальное восприятие как предмет комплексного исследования. - К., 1986.

15. Музыкальное искусство и формирование нового человека. - К., 1982.

16. Печерська І.П. Уроки музики в початкових класах. - К.: Либідь, 2001. - 272 с.

17. Рагозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів. - Мистецтво та освіта. - 2004. - № 5. - С. 5 - 8.

18. Раввінов О. Виховання інтонаційно злагодженого співу в учнів першого класу // Музика в школі. - Випуск 3. - С. 22-34.

19. Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання. - К., 1997.

20. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. - К.: ІЗМН, 1997. - 248 с.

21. Ростовський. О.Я. Методика викладання музики у початкових класах. -К.: ІЗМН,1997. - 204 с.

22. Рудницъка О. П. Запрошує музична вітальня. К., 1993.

23. Українське мистецтво у полікультурному просторі /За ред. О. П.Рудницької. - К.: ЕксОп, 2000. - 208 с.

24. Якимчук С. Музична грамота і хорове сольфеджіо в дитячому хоровому колективі // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 8. - С. 21- 25.

1. Размещено на www.allbest.ru