Використання народознавчого матеріалу на інтегрованих уроках у початковій школі

В чому полягає інтегративний підхід до навчання? Як сказано в «Енциклопедії освіти» «інтегративний підхід в освіті веде до інтеграції її змісту, тобто доцільного об'єднання його елементів у цілісність». Суть інтегрованого навчання полягає в тому, що це така будова навчального курсу, в якому:

- окремі розділи тісно поєднані;

- можливості такого поєднання використовують максимально.

Слід пам'ятати, що інтеграція - це не поєднання, а взаємопроникнення двох або більше предметів. Це не просто поєднання частин, а об'єднання їх у єдине ціле на основі спільного підходу. Інтегрований урок (від лат.integеr -повний, цілісний), тобто органічне поєднання в уроці відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, що сприяє інформаційному збагаченню сприйняття, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що також дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Метою інтегрованого навчання є:

- формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи

знань і вмінь;

- досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;

- створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів і предметів професійно - теоретичного циклу;

- активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;

- ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

Переваги інтегрованого навчання:

- інтеграція пожвавлює навчальний процес;

- економить навчальний час;

- позбавляє від перевтоми.

Інтегровані уроки більш цікаві, тому що не кожний день на уроці присутні два викладачі одночасно,вони допомагають вирішувати більшу кількість задач, використати різні методи і форми навчання, інформаційно-комунікаційні технології, педагогічні програмні засоби навчання. Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії учнів. Це така організація навчального процесу, за якої не можлива не участь учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання.

У вищому професійному училищі ми використовуємо такі форми інтегрованого навчання:

- урок та його різновиди;

- семінари, лекції, лабораторні заняття, факультативи, заліки,

конференції, екскурсії, практичні заняття та ін.

Новими організаційними формами навчання є інтегровані уроки, комплексні семінари, а також інтегровані навчальні дні.

Інтегровані уроки можна здійснювати між різними навчальними дисциплінами, навіть такими, які, на перший погляд, здаються несумісними. На інтегрованих уроках формуються наступні компетенції:

- ціннісно-смислові (розуміння мети уроку, важливості вивчення теми);

- загальнокультурні (культура мовлення, почуття патріотизму, історичні дані про рідне місто);

- інформаційні (робота з комп'ютером, вміння самостійно підбирати необхідний матеріал);

- комунікативні (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися, лояльно відноситися до людей з іншою точкою зору).

Інтегровані уроки бувають цілісні і фрагментарні. Але частіше можуть проводитися фрагментарні інтегровані уроки, що пояснюється повністю об'єктивними причинами:

- неспівпаданням загальних навчальних тем з різних навчальних предметів за часом вивчення;

- неможливість провести цілий урок інтегрованим, тому що на цьому уроці необхідно проходити і інший програмний матеріал, який не може бути інтегрованим з цим предметом (наприклад, в темі БЖД «Техногенні небезпеки» порушуються питання глобальних екологічних проблем, з курсу ж хімії необхідно повторити розділ «Неметали» про хімічну речовину озон, його властивості, значення, знаходження в природі та проблеми його розпаду).

Ми, викладачі-однодумці, визначаємо тему, мету, задачі уроку, спільні для обох предметів та специфічні для кожного. Проведення уроку доцільне лише за умови наявності спільної мети. Залежно від теми, мети та завдань уроку визначаємо його тип. У відповідності до теми, задач, типу уроку добираємо фактичний і дидактичний матеріал. Обираємо найбільш ефективне поєднання методів і прийомів - відповідно до поставленої мети, змісту навчального матеріалу. Обмірковуємо структуру уроку. Акцент робимо на самостійній пізнавальній діяльності учнів (а не заучуванні готових висновків), створенні проблемних ситуацій з урахуванням логіки навчальних дисциплін. Визначаємо ступінь участі кожного з викладачів: або обидва працюють на рівних(відбувається діалог), або хтось із них «включається» в урок епізодично.

Ми практикуємо проведення бінарних уроків (від лат. binaries - подвійний) - тобто такий різновид інтегрованого уроку, що органічно поєднує вивчення двох предметів, наприклад, хімії та електроматеріалознавства, екології та безпеки життєдіяльності, біології та охорони праці. Звичайно, проведення бінарних уроків потребує серйозної підготовки, поєднаної з подоланням таких труднощів:

- не завжди теми в програмах навчальних предметів, які варто інтегрувати, сформульовано однаково;

- часто уроки, які можна інтегрувати відповідно до вимог програми, мають проходити з великим проміжком часу, а це ж вимагає вносити корективи до навчального плану.

Залежно від дидактичної мети інтегровані уроки поділяють на:

- уроки вивчення нового матеріалу;

- уроки систематизації та узагальнення знань;

- комбіновані уроки.

Структура інтегрованих уроків може бути різною. Це залежить від мети, завдань, змісту уроків, способів діяльності. Наприклад:

- вступ (формулюється мета, завдання уроку, аналізуються опорні знання);

- основна частина (розкривається зміст навчального матеріалу);

- завершальна частина (підведення підсумків, оцінювання роботи учнів, повідомлення домашнього завдання).

Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:

- правильне визначення об'єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;

- високі професійні якості викладачів, що забезпечать творчу співпрацю викладачів і учнів при підготовці уроку;

- включення самоосвіти учнів в навчальний процес;

- використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;

- продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;

- обов'язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.

Алгоритм оцінювання ефективності бінарного уроку:

- якість знань учнів з виучуваної теми( повнота, системність тощо). На яку оцінку заслуговує організація мислення учнів на уроці.

- які форми мислення( індукція, дедукція), які мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння та ін.) застосовувалися на уроці. Які творчі процеси ініціювались викладачами.

- чи мало місце проблемне навчання. Яка була роль усієї групи й кожного окремо учня у вирішенні кожної з проблем.

- на скільки ефективними були способи організації пізнавальної діяльності учнів. Якою мірою вони сприяли розвиткові інтересу в галузі інтегрованих дисциплін.

- який був емоційний тонус уроку. Яким був рівень духовного спілкування викладачів і учнів.

- якою мірою інтеграція двох предметів дала змогу реалізувати принцип нерозривності навчання і виховання.

Алгоритм оцінювання діяльності учнів на уроці:

- глибина й міцність одержаних ними знань;

- здатність до мислення;

- спроможність розуміти суть явищ, робити висновки й узагальнення;

- розуміння глибоких, а не поверхневих зв'язків між інтегрованими предметами.

Алгоритм оцінювання діяльності викладача:

- особистісні якості викладача, які сприяли реалізації основної мети й задач уроку;

- рівень ефективності дидактичної діяльності щодо об'єднання знань учнів у галузі інтегрованих предметів;

- міра володіння викладачем поняттями інтегрованих дисциплін.

Використання інтегрованих уроків вносить певний вклад в підготовку висококваліфікованих робітників, сприяє прагненню та свідомій зацікавленості учнів в оволодінні як загальноосвітніми предметами так і дисциплінами професійно-теоретичної підготовки. Наші випускники можуть адекватно сприймати зміни, що відбуваються в суспільстві і впевнено витримують конкуренцію на ринку праці.

Застосовуючи в навчально - виховному процесі інтеграцію наукових знань, реалізуючи її в системі профтехосвіти, можна досягти таких результатів:

- знання учнів набувають системності;

- уміння стають узагальнюючими, сприяючи комплексному застосуванню знань, їхньому синтезу, перенесенню ідей та методів з однієї галузі науки до іншої, що, по суті, покладено в основу творчого підходу до наукової діяльності людини в сучасних умовах;

- посилюються світогляд на направленість пізнавальних інтересів учнів;

- більш ефективно формуються переконання, досягається всебічний розвиток особистості;

- інтегровані уроки сприяють інтенсифікації, оптимізації навчальної і педагогічної діяльності.

Все це сприяє підвищенню якості знань учнів.

Навчаючи виховуємо

Ініціативу інтеграції ми продовжуємо і в позаурочній роботі і вважаємо, що вона не тільки відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, але й спонукає формуванню духовно багатої особистості, вихованню учнівської молоді у дусі найкращих людських цінностей.

Практика нашої роботи показала плідність інтеграції , виявила перспективи подальшого розвитку та удосконалення такого підходу до навчання. Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагоджуванню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці викладачів та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів.

Інтеграція - необхідна умова сучасного навчального процесу, її можлива реалізація в межах будь - якого навчального закладу здійснила б перехід цього закладу на новий рівень його розвитку.

Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна - розвинена, креативна особистість, здібна до творчого пошуку.

етнопедагогіка виховний початковий освіта

РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАРОДОЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

2.1 Аналіз чинних навчальних програм із курсу «Я і Україна» з точки зору використання народознавчого метеріалу

Для з'ясування, шляхів використання народознавчого матеріалу на уроках «Природознавства» в початковій школі, ми проаналізували чинні навчальні програми даного курсу.

Навчальний курс «Природознавство» реалізує галузь «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змістові лінії: Людина як особистість; Людина і суспільство; Людина серед людей; Культура; Об'єкти природи; Планета Земля; Україна; Рідний край. Зазначені змістові лінії у програмі початкової школи виділяються як природознавча і суспільствознавча в інтегрованому предметі «Природознавство» в 1-2 класах, а в 3-4 класах вони представлені окремими предметами: «Природознавство» і «Громадянська освіта» [46].

У процесі вивчення курсу «Природознавства» в початковій школі в учнів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.

Суспільствознавча складова програми (людина як особистість; людина і суспільство; людина серед людей культура) охоплює знання про людину як складноорганізовану моральну і самооцінну істоту; знання про українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина; способи пізнання й орієнтації в навколишньому житті; сприяє поетапному усвідомленню єдності компонентів: «Я» -- сім'я -- школа -- рідний край -- Україна; розкриває взаємодію людей у сім'ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей із природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей українського суспільства, зокрема, етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських.

Природознавча складова (об'єкти природи; рідний край; Україна) ознайомлює учнів із різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, України, з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; спрямовує практичну діяльність учнів, пов'язану з охороною та збереженням природних багатств.

Зміст програми, крім перелічених, містить культурологічні знання, й ті, що сприяють розвитку спостережливості, мислення дитини, уяви, пам'яті, самостійності, активності. А також особистісні компоненти, які забезпечують ставлення учнів до отримуваних знань, створюють міжсуб'єктність спілкування в процесі пізнавальної та комунікативної діяльності, виявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнього навчання [47].

Зміст курсу «Природознавства» та його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; забезпечення позитивної мотивації навчання; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічним, краєзнавчим, українознавчим, планетарним, фенологічним), що реалізуються в єдності.

Детальний аналіз розділів програми курсу «Природознавства» засвідчив, що в них передбачено вивчення дітьми народних знань. Результати аналізу відображені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1.1

Результати аналізу програми «Я і Україна» (3-4 клас)

Природознавство
Назва розділу	Тема уроку
3 клас
Нежива природа	Значення води, повітря для людини. Значення ґрунту для життя людей. Охорона ґрунту від руйнування.
Зелене диво Землі	Цінність рослин для людей (пізнавальна, моральна, естетична, оздоровча, практична). Збереження рослинного світу місцевості.
Тварини - живі організми	Цінність тварин для людей (пізнавальна, моральна, естетична, оздоровча, практична). Збереження тваринного світу своєї місцевості.
Людина - живий організм	Залежність здоров'я від міри дотримання правил гігієни. Загартовування. Народні традиції харчування. Народні традиції здорового способу життя.
4 клас
Україна - наша Батьківщина	Населення України.
Рідний край	Орієнтування на місцевості за місцевими ознаками. Передбачення погоди в рідному краї за народними прикметами. Розвиток галузей сільського господарства у зв'язку з погодними умовами рідного краю. Розвиток галузей промисловості у зв'язку з природними умовами рідного краю.
Громадянська освіта
Назва розділу	Тема уроку
	3 клас	4 клас
Людина	Розвиток людини після народження. Людські чесноти.	Історії досягнень людини в науці, спорті, мистецтві. Працелюбство в житті людини.
Людина серед людей	Основні обов'язки в сім'ї. Поштиве ставлення до старших. Історія школи. Збереження традицій. Людські чесноти.	Культура поведінки. Людські чесноти. Правила гостинності.
Правила життя в суспільстві	Основні правопорушення, поширені серед дітей.	Основні правопорушення, поширені серед дітей.
Культура	Пам'ятки культури рідного краю. Підготовка й участь у відзначенні народних свят. Дослідження змісту свят.	Вироби народних майстрів. Участь у відзначенні пам'ятних дат.
Громадянські права і обов'язки	Відзначення державних свят. Дослідження їх змісту. Основні історичні пам'ятки України.	Основні символи держави. Турбота кожного про довкілля і культурну спадщину.

Аналіз навчальних програм із курсу «Я і Україна» для 3-4 класів показав, що у їх змісті фрагментарно передбачено вивчення народних знань, особливо це стосується природознавства [47].

Таким чином, аналіз змісту підручників «Я і Україна» показав, що у них є особливі рубрики: «Народна мудрість», «Відгадай», «Поміркуй», «Перевір», де учням пропонується відгадати загадку і пояснити відгадку; перевірити народні прикмети передбачення погоди; пояснити, як розуміють те чи інше прислів'я. Проте слід зазначити, що народознавчий матеріал у підручниках одноманітний за жанрами. Переважно це прислів'я, загадки і народні прикмети [46].

Порівняльний аналіз Програми 2006 року з Програмою 2011 року

Клас	Відмінності	Примітки
1 клас 2 клас 3 клас	Збільшено кількість годин: 2 години на тиждень / 68 годин на рік (1 година на тиждень / 35 годин на рік); резерв - 6 годин. Змістовні лінії · Об'єкти природи · Взаємозв'язки у природі · Земля - планета Сонячної системи · Українці на планеті Земля · Рідний край · Охорона і збереження природи · Методи пізнання природи Вилучено розділи «Про тебе самого», «Родина, рід, рідня», «Людина серед людей» У розділах «Світ, у якому ти живеш», «Світ неживої природи», «Світ живої природи» кількість годин збільшена. У розділі «Світ, у якому ти живеш» введено нові теми «Як людина пізнає світ», «Живі організми, їхні ознаки та умови, необхідні для життя». Учень має уявлення про прилади, за допомогою яких людина пізнає світ. П.р. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи. У розділі «Світ неживої природи» введено нові теми «Гірські породи та їх значення». У розділі «Світ живої природи» введено нові теми «Рослини та їх будова», «Дерева, кущі, трав'янисті рослини», «Листяні та хвойні рослини», «Дикорослі та культурні рослини», «Кімнатні рослини», «Тварини дикі і свійські», «Комахи. Риби. Птахи. Звірі». У розділі «Моя країна - Україна» введено нові теми «Карта України та умовні позначки на карті: рівнини, гори, річки», «Водойми України, найбільші річки та озера, їх значення для людини», «Чорне та Азовське моря, їх значення», «Гори України. Природа Українських Карпат», «Природа Кримських гір». Новий розділ «Запитання до природи» 5 годин упродовж року. Тематика за вибором вчителя: · З чого виготовляють папір? · Звідки береться рослинне масло? · За що нам вдячні домашні улюбленці? · Як економно вдома використати воду? · Чи розуміють тварини одне одного? · Чому малює твій олівець? · Чому підстрибує м'яч? · Чим снідає їжачок? Збільшено кількість годин: 2 години на тиждень / 68 годин на рік (1 година на тиждень / 35 годин на рік); резерв - 5 годин Складові змісту навчального матеріалу 1. Назви тем 2. Практичні роботи 3. Демонстрації 4. Дослідницький практикум 5. Міні-проекти «Вступ», розрахований на 4 години. У вступній частині введено вимірювання довжини тіні від гномона та планування регулярних (1-2 рази на місяць) спостережень за висотою Сонця опівдні. Моделювання зміни дня і ночі за допомогою глобуса і джерела світла Зміни пір року на Землі за допомогою телурія Введено теми «Кругообіг води в природі» «Однорідні та багаторічні рослини» «Гриби: їстівні та отруйні. Правила збирання грибів» «Птахи восени. Перелітні та осілі птахи» «Замерзання води. Лід. Дослідження замерзання води» «Відлига. Повінь. Льодохід. Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння. Ранньоквітучі трав'янисті рослини» «Рослини і тварини лугів. Життя прісних водоймищ влітку» Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів сформульовані з вживанням таких дієслів: - має уявлення; - наводить приклади; - знає; - вимірює; - спостерігає; - називає; - пояснює; - розрізняє; - визначає; - фіксує; - описує; - перевіряє; - знаходить; - обговорює в групі; - дотримується; - презентує; - характеризує; - з'ясовує; - використовує; - допомагає; - спостерігає та виконує; - прагне; шукає інформацію. Збільшено кількість годин: 2 години на тиждень / 68 годин на рік (1 година на тиждень / 35 годин на рік); резерв - 3 годин В розділі «Природа і ми» в окреме питання виведено «Охорона природи» в кожній темі. Вилучено теми: «Тіла. Речовини. Молекули.», «Листяні рослини» Вилучено тему «Кругообіг води в природі». Розширена тема «Використання води». Додаються теми «Світовий океан, його властивості», «Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водою», «Способи видобування гірських порід, використання у господарській діяльності», «Квіткові рослини», «Походження свійських тварин», «Віруси». Питання, які вивчаються в темі «Сонце - джерело енергії на Землі» відрізняються. Перевага: енергозбереження.	Курсивом виділено теми, які співпадають Порівняно з попередньою програмою збільшено на 23 години Учень пояснює сутність класифікації на підставі будови Порівняно з попередньою програмою тема вивчалася у 3 класі Курсивом виділено дієслова, які співпадають

Оскільки підручники з курсу «Я і Україна» є єдиними для всієї України, то вони не можуть повністю відобразити регіональні особливості кожної області, кожного краю. Тому виникає протиріччя між необхідністю вивчення природи і національно-культурних традицій своєї області, з однієї сторони, та змістом підручників, з іншої. Для виходу з цієї ситуації вчителю початкової школи необхідно підібрати народознавчий матеріал про історію, культуру та природу своєї області, який доцільно використовувати на уроках під час вивчення нового матеріалу.

2.2 Констатувальний експеремент. Умови ефективного використання народознавчого матеріалу в початковій школі

З метою вивчення думки педагогів щодо можливості та доцільності використання народознавчого матеріалу «Природознавства» було проведено анкетування вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, а саме: ЗНЗ № 4 , ЗНЗ № 3, Початкова школа №25, СЗНЗ №2, Ліцей №22 початкових класів м.Чернігова. Було опитано 12 респондентів, які дали відповіді на питання розробленої нами анкети. Зразок анкети, яка пропонувалася вчителям подана у додатках. (Додаток 1)

Аналіз проведеного анкетування показав, що усі вчителі схвально сприймають ідею використання народознавчого матеріалу на уроках «Природознавства». Деякі з них висловили думку про реалізацію даної проблеми і в позаурочний час. Вчителі переконані, що народознавчий матеріал цікавій, нерідко дотепній і кмітливій формі дозволяють просто та доступно розкрити важливі питання єдності природи, розуміння її глибинності. Вони, несучи у собі великий багаж наукових знань, спонукають до перевірки їх достовірності, формують у дітей власні переконання.

Усі вчителі одноголосно стверджують, що фенологічні спостереження є обов'язковим етапом уроку «Природознавства», оскільки дитина ніколи не пізнає природу, якщо у неї не будуть розвиватися вміння та навички аналізувати природні зміни.

Більшість вчителів вважають, що проблема використання на уроках «Природознавства» нарознавчий матеріал природознавчого характеру в теорії навчання розроблене недостатньо, і що вони недостатньо забезпечені науково-популярною літературою з даної проблеми.

Аналізуючи питання, чи достатньо навчального матеріалу підручника для пізнання навколишнього світу, особливостей змін та взаємозв'язків у природі, більшість вважають, що ні, деякі використовують ще і додаткову літературу.

На сьогоднішній день рівень знань молодших школярів про народознавчий матеріал, на думку вчителів, є недостатній.

В процесі вивчення курсу «Я і Україна» вчителі встановлюють єдність пізнання, переживання і діяльності учнів за допомогою екскурсій, бесіди, практичної роботи, на основі спостережень, наочного матеріалу, обговорення різних ситуацій, поєднують пізнавальну самостійність учнів із відповідними методами навчання за джерелом знань.

Щоб змінити світосприйняття дітей в цьому напрямку, вчителі відповіли, що потрібно частіше використовувати народні знання на уроках, у позаурочний і позашкільних заняттях, доповнити навчальний матеріал підручника, збільшити кількість екскурсій, більшу увагу приділяти практичній діяльності, більше залучати дітей до практичної діяльності [4, c.334].

Отже, проблема використання на уроках «Природознавства» народних прикмет природознавчого характеру отримала належне опрацювання на рівні загальнонаукового уявлення. Дещо гірше розроблена вона на рівні навчального предмета, навчального матеріалу, педагогічної діяльності і особистісного надбання учнів.

2.3 Формувальний експеремент. Методика використання народознавчого матерілу під час вивчення курсу «Природознавства» в 3 класі.

Результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках «Природознавства» в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал, ми перевіряли в процесі експериментального дослідження.

Експериментальна робота проводилась впродовж 2012 навчальної чверті, з 01.09.2012- 20.10.2012 року, на базі Ліцею №22 міста Чернігова. У педагогічному експерименті взяли участь 60 учнів третіх класів даної школи. Серед них визначено експериментальний клас 3-А - 30 учнів, класним керівником якого є та контрольний клас 3-А - 30 учнів, класним керівник якого є Колесник Лілія Юхимівна. Класи були підібрані приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень учнів.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за традиційною методикою. Для проведення уроків «Природознавства» в експериментальному класі нами було підібрано народознавчий матеріал до інтегрованих уроків тем, що вивчалися. Навчальний процес був побудований таким чином, щоб реалізувати запропоновані нами шляхи використання народознавчого матеріалу в початковій школі. За допомогою різноманітних жанрів фольклору (загадки, легенди, народні ігри, казки, скоромовки, прислів'я та приказки) ми намагались ознайомити учнів з історією, культурою, традиціями і звичаями українського народу, поведінкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять рослини, тварини людям, узагальнити знання учнів про взаємозв'язки в природі, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи тощо.

Розглянемо фрагмент уроку, на якому ми використовували різні жанри народної літературної творчості українського народу. (Додаток 2)

Тема:

Використовуючи українські народні пісні на уроках природознавства , дає вчителю краще подати новий матеріал і полегшити сприйманню та засвоєнню знань учнями .

Ще однією складовою культурно-історичного досвіду народу, яку доцільно використовувати на уроках «Природознавства» є народні прикмети. Вони узагальнюють багатовіковий досвід трудової діяльності людей, тривалі спостереження за взаємозв'язком і взаємозалежністю явищ у природі та праці. Народні спостереження допомагають передбачити і врахувати життєві явища, події [45, c.89].

Під час експериментального навчання ми використовували народні прикмети, показуючи учням 3 класу нерозривний зв'язок і взаємозалежність неживої природи та представників рослинного і тваринного світу [14, c. 38]

На початку кожної пори року ми пропонували дітям перевірити певні народні прикмети щодо передбачення погоди. На основі аналізу спостережень учні відбирали ті народні прикмети, за якими можна прогнозувати погоду в даній місцевості. Результати проведених спостережень вони занотовували у таблиці в «Щоденнику спостережень»:

Таблиця 2.3.1

Дата	Народні прикмети, які спостерігали	Прогноз погоди синоптиків на цей день	Яка погода була насправді в цей день

Крім того, учні отримували завдання дібрати інші народні прикмети, за якими можна передбачити погоду тієї чи іншої пори року. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатись про вже відомі явища.

Наприкінці кожного місяця і пори року загалом ми проводили підсумки спостережень дітей. Характеризуючи кожну прикмету, учні висловлювали свої судження, на підставі чого можна зробити висновок щодо взаємозв'язків у природі.

Використання у навчально-виховному процесі народних прикмет передбачення погоди дає змогу молодшим школярам краще зрозуміти взаємозалежність у природі, уявити її як цілісне утворення.

Неабиякого значення у процесі навчання ми надавали загадкам, які привертають увагу молодших школярів цікавим змістом. Адже за допомогою них можна закріплювати й розширювати знання учнів про ознаки та властивості рослин і тварин, розвивати кмітливість, швидкість реакції. Відгадуючи загадки, дитина пізнає навколишнє, порівнює різні явища, об'єкти, виділяє з-серед численних особливостей істотні, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити певні висновки. Їх бажано згадувати під час фронтальної роботи з класом. Загадки ми підбирали так, щоб вони розкривали властивості тварин і рослин, явища природи [9,c.16]. Для учнів молодшого шкільного віку краще підбирати поетичні, римовані загадки, які характеризуються конкретним викладом, виразністю та влучністю визначень. Також для учнів 3 класу варто підібрати для уроків загадки типу «Підкажи словечко». Учитель читає загадку у віршах, а діти хором підхоплюють відповідь.

Після відгадування учитель ілюстрував загадку, доповнював відомостями про тварину, рослину, тіла неживої природи чи явища природи.

У відгадуванні загадок важливий не лише результат, а й його обґрунтування, доведення правильності відповіді. Для цього ми постійно запитували в учнів: «Як здогадатись? Чому так вирішили? Поясніть, як міркували».

Найчастіше ми використовували загадки на етапі актуалізації знань учнів та повідомленні теми уроку, а також під час закріплення засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

Використання народознавчого матеріалу сприяють кращому засвоєнню знань учнів, урізноманітнює навчання, створює рідну домашню атмосферу яка дозволяє краще познайомитись з традиціями рідного краю.

2.4 Аналіз результатів експерементально дослідження

Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити вплив систематичного використання народознавчого матеріалу на рівень навчальних досягнень учнів із курсу «Природознавства» в 3 класі.

Ми ставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу за рахунок впровадження народознавчого матеріалу. Для цього впродовж експериментального дослідження проводилося спостереження за активністю учнів на уроках, індивідуальні опитування учнів на уроках, а також контрольний зріз знань у формі письмового опитування наприкінці навчального семестру.

Для письмового опитування ми запропонували учням 3 класу такі завдання:

1. Запиши від чого походять назви місяців.

Жовтень______________________

Листопад _______________________

Грудень _______________________

2. Основа обрядовості свята «Трійці»:

а) культ рослин і тварин; б) культ рослин; в) культ тварин [30, c.69]. (Додаток 3)

Критерієм оцінювання результатів письмового опитування була якість виконання учнями завдань, тобто правильність та повнота відповіді. За кожне правильно виконане завдання № 1-8 учень отримував 1 бал, за правильно виконане завдання № 9 учень отримував 3 бали.

Якщо порівняти результати досягнень учнів з минулим семестром, то можна побачити позитивний результат засвоєння знань.

Експерементальний клас 3-Б

Учні (П.І.П) 3-б клас	до е.д.	після е.д
1.Борисенко Даніїл 2. Вінс Ірина 3. Гук Владислав 4.Дзюбенко Марія 5. Діденко Іванна 6. Діянич Поліна 7.Єгорова Вікторія 8. Жемера Андрій 9.Курбацький Максим 10.Кучеренко Антон 11.Мартиненко Євгеній 12. Мельник Дар'я 13.Насташин Данило 14. Нілов Ілля 15.Перепьол Кирило 16.Ребраков Віталій 17.Рибидайло Анна 18. Розовик Даніїл 19.Розуван Дарина 20. Сорока Артур 21.Тавфік Мохамед 22.Тиханов Любомир 23.Ульченко Максим 24. Хурса Анна 25.Цибулько Марина 26.Шумський В'ячеслав 27.Ярошенко Ярослав 28.Яковенко Ольга 29.Яровець Дарина 30. Явтуха Платон	7 12 8 7 8 10 11 9 8 9 8 9 10 9 9 7 8 7 7 6 6 7 8 8 9 10 11 10 9 9	8 12 9 8 9 11 12 10 9 9 9 10 10 9 9 7 9 10 9 8 8 9 9 10 10 11 12 12 10 10

Наведені результати експериментального дослідження свідчать про те, що результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках «Природознавства» в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал.

ВИСНОВКИ

Використання елементів народознавства в окремих видах роботи дуже важливе на сучасному етапі. Дітей треба навчити не просто спостерігати, а й бачити, чути цей бентежний світ, щоб вони відчули потребу пильно придивлятися до навколишнього, помічати поруч дивне й загадкове, приховане від лінивого ока, використовуючи при цьому народний календар. І всього цього можна досягти, використовуючи елементи народознавства. Кожен народ, нація протягом багатьох віків виробили власну духовність, якою має оволодіти дитина в сім'ї, дитсадку, школі й далі - у вузі. Народною духовністю повинні бути пройняті всі навчальні предмети і навчальні заходи. Лише за таких умов підростаюче покоління стає народом своєї країни, нацією [27, c.64].

Нині діти опановують зразки національної культури. Використовуючи народознавчий матеріал на уроках «Природознавства», можна цікаво збагатити, урізноманітнити програмовий матеріал.

Народознавчий підхід у навчально-виховному процесі сприяє формуванню загальнолюдської моралі, готовності виконувати заповіти батьків. Використання досвіду, накопиченого попередніми поколіннями, допомагає впроваджувати в навчально-виховний процес все цінне з народної мудрості, активно залучати школярів до засвоєння спадщини свого народу, адже дитина, позбавлена можливості спиратися на досвід людства, не може розвиватись повноцінно [3, c.7].

Особливого значення ця проблема набуває в початковій школі. Адже добре відомо, що діти цього віку відрізняються підвищеною емоційністю, яскравим сприйманням навколишнього, що створює сприятливі умови для залучення їх до вивчення історії народу [24, c. 29].

Життя молодших школярів повинно будуватися з урахуванням народних традицій трудового, родинно-сімейного, морально-естетичного та духовного виховання. Такої точки зору дотримувались провідні українські педагоги, зокрема К. Ушинський, О. Духнович, І. Огієнко, Ю. Дзерович, П. Холодний, І. Бажанський, С. Русова, А. Волошин, Г. Ващенко, В. Сухомлинський.

Використання елементів народознавства на уроках та в позакласній роботі забезпечує всебічне і глибоке засвоєння учнями всього культурно-історичного шляху розвитку рідного народу [2, c.18].

Опрацювавши науково-методичну літературу з даної проблеми, ми дійшли висновку, що використання народознавчого матеріалу на уроках „Природознавства " дає змогу вчителеві формувати у молодших школярів інтерес до природи, історії, культури і традицій рідного краю, розвивати морально-естетичні почуття, привчати учнів шанобливо ставитись до природи, людей, історичних пам'яток. У численних прислів'ях, приказках, обрядах відображено досвід поколінь, норми і правила поведінки. Пісні, легенди, прикмети, повір'я засвідчують поетичне сприймання навколишнього світу, що є досить характерним для українського народу.

Проаналізувавши чинні навчальні програми та підручники із навчального курсу «Я і Україна», ми з'ясували, що в курсі народні знання інтегровані з природничими та суспільними, проте включені вони в зміст курсу фрагментарно, без певної системи.

На основі вивчення педагогічної та методичної літератури ми визначили сукупність взаємопов'язаних педагогічних умов, дотримання яких буде сприяти ефективності використання народознавчого матеріалу на уроках «Природознавства» в початковій школі. До таких умов належать:

- у процесі добору народознавчого матеріалу необхідно дотримуватись критеріїв доступності, багатофункціональності, емоційної насиченості та особистісної значущості його для учнів;

- використання народознавчого матеріалу в навчальному процесі має здійснюватися систематично та цілеспрямовано;

- під час розробки методики використання народознавчого матеріалу необхідно враховувати вікові особливості молодших школярів, специфіку навчального предмету «Природознавства» спиратися на пізнавальну активність учнів.

На основі аналізу навчальної програми курсу «Я і Україна», ми здійснили відбір народознавчого матеріалу до уроків в 3 класі. Під час відбору матеріалу ми враховували, що підготовка і проведення уроків „Природознавства " із використанням народознавчого матеріалу повинні включати такі етапи:

- ретельний аналіз змісту теми, що вивчається, з точки зору можливостей використання народознавчого матеріалу;

- добір до теми необхідного народознавчого матеріалу;

- визначення, з якою метою буде застосовуватися народознавчий матеріал;

- визначення етапу уроку, на якому доцільно використати народознавчий матеріал (актуалізація знань учнів, перевірка засвоєних знань, умінь і навичок, вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого матеріалу).

Результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках «Природознавства» в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал, ми провели експериментальне дослідження впродовж 2011-2012 навчального року на базі спеціалізованої з поглибленим вивчення іноземних мов ЗОШ № 2 .У контрольному класі навчальний процес здійснювався за традиційною методикою, а для проведення уроків «Природознавства» в експериментальному класі нами було підібрано народознавчий матеріал до тем, що вивчалися. За допомогою різноманітних жанрів фольклору (загадки, легенди, народні ігри, казки, скоромовки, прислів'я та приказки) ми намагались ознайомити учнів з історією, культурою, традиціями і звичаями українського народу, поведінкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять рослини, тварини людям, узагальнити знання учнів про взаємозв'язки в природі, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи тощо.

Таким чином, систематичне, послідовне і цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу на уроках «Природознавства», сприяє удосконаленню відповідних знань, умінь і навичок молодших школярів, зацікавлює учнів і формує позитивну навчальну мотивацію, сприяє позитивному ставленню учнів до предмету «Природознавства» та підвищенню інтересу школярів до вивчення історії, культури, природи і традицій рідного краю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авдусенко, Л. Живи, вода - природи скарб безцінний : година спілкування / Людмила Авдусенко // Початкова школа. - 2011. - № 2. - С. 33-34.

2. Арбузова, Е. Н. Основоположник методики естествознания в России : к 170-летию со дня рождения А. Я. Герда / Е. Н. Арбузова // Биология в школе. - 2011. - № 5. - С. 17-22

3. Баглай, О. "Я і Україна": формування екологічної культури / О. Баглай // Початкова освіта. - 2011. - Квітень (№ 14). - С. 5-9

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства початкових класів: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

5. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2002. - 176 с.

6. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. - К.: Форум, 2003. - 176 с.

7. Банник, М. О. Рослини. Розмаїття рослин. Рослини та людина : урок з курсу "Я і Україна" у 1 класі / М. О. Банник // Початкове навчання та виховання. - 2011. - Січень (№ 3). - С. 25-26

8. Барвистий світ навколо нас. Методичний посібник з питань екологічного виховання. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2007.

9. Бібік Н.М. До відродження традицій - через інтерес дитини // Початкова школа. - 1995. - № 3. - С.16-18.

10. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Особливості змісту й методики інтегрованого курсу „Я і Україна" // Навчання і виховання учнів 3 класу. - К.: Початкова школа, 2003. - С.384-411.

11. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 3 класу. - К.: Генеза, 2007. - 112 с.

12. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2002. - 144 с.

13. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. - С.321-333.

14. Бондар, Л. Вчись рідну землю серцем відчувати : народознавчий практикум / Лариса Бондар // Початкова школа. - 2011. - № 4. - С. 38-39.

15. Бурачук, Н. Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно! : інформаційно-пошуковий проект до 20-річчя незалежності України / Ніна Бурачук // Початкова школа. - 2011. - № 9. - С. 26-30

16. Бурковецька, Т. В. Різноманітність тварин у природі : урок-телепередача з природознавства у 3-му класі / Т. В. Бурковецька // Початкове навчання та виховання. - 2011. - № 31. - С. 9-11.

17. Вакалюк П.Г. Оповіді про дерева. - К.: Урожай, 1991. - 108 с.

18. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр „Академія", 2001. - 576 с.

19. Волкова С.В. Український фольклор у контексті формування морально-ціннісних орієнтацій особистості // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Вип.34. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.132-136.

20. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы / Сост. Л.Ф. Мельчаков. - М.: Просвещение, 1981. - 158 с.

21. Гагарін М. Критерії добору української народної казки для виховання морально-естетичних почуттів // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.55-58.

22. Горленко В.Ф., Раулко В.І. Народні знання і світоглядні уявлення українців // Радянська школа. - 1991. - № 1. - С.29-38.

23. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.

24. Грущинська І. Реалізація українознавчого принципу у процесі навчання // Початкова школа. - 2004. - № 1. - С.28-31.

25. Дем'янюк Т.Д. Зміст та методика народознавчої роботи в сучасній школі. - К., 1996. - 106 с.

26. Довженок Г.В. Український дитячий фольклор. - К.: Наукова думка, 1984. - 470 с.

27. Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи / Укл. Л.М. Різник. - К.: ІСДО, 1994. - 64 с.

28. Ємець А., Шапка О. Українські літературні загадки в початковій школі // Початкова школа. - 2006. - № 5. - С.42-46.

29. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Зошит для 3 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 48 с.

30. З перлин народної мудрості / Упоряд. В.А. Юрович, М.Ф. Бриняк, З.М. Кочмар. - Жидачів, 1997. - С.5-52.

31. Загрева В.Я. Народознавство в навчально-виховному процесі // Початкова школа. - 1995. - № 5-6. - С.13-19.

32. Запереченко Н. Цікаві завдання з природознавства // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.28-30.

33. Запорожан З. Є. Екологія в початковій школі. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, 2005. - 252 с.

34. Іваницька А.І. Українська музична фольклористика (методологія і методика). - К.: Заповіт, 1997. - 391 с.

35. Калініченко, Л. Інтелектуальний турнір "Осінь у гості завітала" для третьокласників / Людмила Калініченко // Початкова школа. - 2011. - № 10. - С. 45-46.

36. Кваша, Т. Формування вмінь і навичок на уроках природознавства: Тварини. Значення тварин і їх охорона. Я і Україна. 1-й клас / Т. Кваша // Початкова освіта. - 2011. - Березень (№ 11). - С. 18-19.

37. Кірова, О. Урок курсу "Громадянська освіта" у 3 класі / Олеся Кірова // Початкова школа. - 2011. - № 5. - С. 25-27

38. Клепач Н. Використання народознавчого матеріалу на уроках навчання грамоти // Початкова школа. - 2004. - № 11. - С.6-8.

39. Коваленко, Ю. Урок "Мислення серед природи" : виховна година / Юлія Коваленко // Початкова школа. - 2011. - № 9. - С. 30-32.

40. Кокоша, Л. Вода. Свято води : відкрита виховна година / Людмила Кокоша // Початкова школа. - 2011. - № 2. - С. 61-62.

41. Коровин А.И., Коровина О.Н. Календарь природы // Биология в школе. - 1991. - № 1-4.

42. Кузьмич Л.В. Цікавий додатковий матеріал для уроків природознавства // Розкажіть онуку. - 2005. - № 19-20. - С.69-71.

43. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

44. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

45. Похила Л.С., Степанюк А.В., Яцук Г.Ф. Народна мудрість та її використання в процесі вивчення біології (розділ „Рослини”). - Тернопіль, 1992. - 89 с.

46. Програма з народознавства // Початкова школа. - 1990. - № 8, 9,10.

47. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - С.246-276.

48. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-S, 1997. - 256 с.

49. Сивачук Н. Виховний потенціал українських народних колискових пісень // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.51-55.

50. Сидоренко Н., Веснянко Л. Уроки з курсу „Я і Україна" в 3 класі // Початкова школа. - 2007. - № 3. - С.36-37.

51. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - К.: Радянська школа, 1988. - 272 с.

52. Шевченко Н. Уроки з природознавства // Початкова школа. - 2007. - № 10. - С.37-39.

53. Шудренко, А. Г. Гра з природознавства "Світ навколо нас" / А. Г. Шудренко // Біологія. - 2011. - № 10. - С. 35-36.

54. Щур-Храплива Л. Українські народні звичаї в сучасному побуті. - Львів: Фенікс, 1990.

55. Юрович В. Фольклор про природу як засіб підвищення ефективності уроків природознавства // Початкова школа. - 2005. - № 6. - С.34-38.

56. Я і Україна. Уроки довкілля : [1-4 кл.] // Початкова освіта. - 2011. - Березень (№ 12). - С. 3-31.

Размещено на Allbest.ru