Особливості організації вивчення математики в різновіковій групі

Як же реалізовані програмні рекомендації про час проведення занять? В першій молодшій групі ( від 2 до 3 років) 5 занять з 10 в тиждень намічених на ранок, а 5 занять - на вечір. В середній підгрупі ( з дітьми від 3 до 4 і від 4 до 5) 7 занять передбачається в ранковий час, а 4 - в вечірній. В старшій підгрупі ( від 6 до 7 років) всі заняття проводяться в ранкові часи.

В цілому в даній прикладній схемі збережені всі вимоги до часу проведення занять: з дітьми 3-4 роки заняття проводиться вранці і ввечері, з 5 до 7 років - тільки вранці. Відхиленнями від установлених рекомендацій є планування вечірніх занять з дітьми п'ятого року життя. Проведення з ними 3-4 заняття в тиждень в вечірній час разом з молодшими дітьми являється в цілому можливим і більш доцільним, ніж, наприклад, збільшення кількості третіх занять вранці. Як показує досвід, останні в змішаній групі небажані, тому, що вільні від цих занять діти залишаються без нагляду вихователя і в них порушується режим ( затримується вихід на прогулянку).

Третіми можна передбачувати музичні заняття які з підгрупою проводить один музичний вихователь. В той час, коли він буде із старшими дітьми ( з 5 до 7 років), вихователь може залишитися з меншими і згідно режиму, піти з ними на прогулянку.

На менш важливо вірно передбачити які заняття і з ким слід проводити як їх чергувати на протязі дня чи тижня. При цьому, з однієї сторони, необхідно намагатися виконувати загальні рекомендації щодо необхідності першими проводити заняття, які потребують більшого розумового навантаження (підготовка до вивчення письма та математики), а після них планувати заняття продуктивного ( малювання, ліплення), або музично - рухового характеру, з другої - враховуючи вимоги пред'явлені до планування занять в змішаних групах, першими проводять загальні заняття з групою та підбирають такі, які передбачені в програмі всіх вікових підгрупах.

В нашій схемі занять ( таб 1) це виглядить так:

Першими в ранковий час 4 рази в тиждень проводиться заняття з усіма дітьми від 2 до 7 років ( 2 по ознайомленню з навколишнім середовищем і розвитку мови, 1 - малювання і 1 - фізкультурне). Роз в тиждень передбачується заняття з дітьми від 3 до7 років ( формування математичних уявлень) і раз в тиждень першим проводиться заняття з дітьми 6 - 7 років ( розвиток мови і підготовка до вивчення письма). Другим вранці передбачені 4 заняття в тиждень з дітьми 5 - 7років ( математика, аплікація, конструювання, малювання, фізкультурне); одне заняття з дітьми 4-7 років ( ознайомлення з навколишнім і розвитком мови) і ще одне заняття з усіма дітьми ( ліплення).

Третіми два рази в неділю заплановані музичні заняття з дітьми 5-7 років.

Вечірні заняття передбачаються, як вже говорилося, лише з дітьми від 2-3 до 5 років: 1 раз займаються лише малюки від 2 до 4 років (ознайомлення з навколишнім середовищем і розвитком мови ) і 4 рази проводиться заняття з дітьми від 2 до 5 років (аплікація, конструювання, музичне, фізкультурне - 2 ).

Всього ж в цій групі виходить 17 занять в тиждень з них 3 дні в тиждень передбачається по 3 заняття, 2 дні - по 4 заняття.

Перелік і характер занять в інших конкретних умовах можуть бути іншими. Але при підборі та чергуванні занять в групах з таким віковим складом дітей слід зосередити увагу на деяких необхідних змінах в традиційних рекомендаціях.

Загалом, замість занять з усіма дітьми першим інколи потрібно планувати вранці заняття лише для старших. Менші діти в цей час будуть продовжувати ігри, розпочаті після сніданку. Загальним для всієї групи в ці дні буде 2 заняття. Такий порядок деяких занять доцільний в змішаній групі: він дозволяє вихователям найбільш важкий та новий матеріал для старших дітей дати спочатку. Старші діти, як правило, змушені повторяти знайоме,( що і призводить до невиконання програми і більш слабкої підготовки до школи випускників різновікових груп в порівнянні з їх однолітками із чистих по віку підготовлених до школи груп дитячого садка).

Слід враховувати ще одну важливу обставину. В умовах такого важкого вікового складу дітей підгрупи для занять не завжди можуть бути постійними. В середині молодшої та середньої підгрупи мають визначення різновиду, змісту і кількості занять. Так з дітьми 2-3 роки передбачається 4 заняття по ознайомленню з навколишнім середовищем та розвитку мови, а з 3 до 4 років - тільки 3; заняття по формуванню математичних уявлень, аплікацій починають проводити з дітьми 3 років. З дітьми 6-го року життя проводиться 14 занять, а на 5-му році життя - всього 11. В зв'язку з цим приходиться на деякі заняття об'єднувати дітей інакше: від 2 до 5 років, від 5 до 7 років і навіть виділяти дітей такого одного віку: від 5 до 6 років, або від 6 до 7 років. Така спроба реалізована і видна при рівному розподілі занять, представленому в (таб. 1). Задача ця полегшується тим, що крім загальних занять по одному розділу вивчення, в змішаній групі планується заняття по різних розділах для підгруп ( таб 1, 1 - ий день, друге заняття).

З урахуванням відмічених особливостей вихователів можуть підходити до планування занять з іншими варіантами складу груп при наявності дітей всіх дошкільних віків ( від 2-3 до 7 років).

Планування занять з двома підгрупами.

Крім різновікових (від 2-3до 7 років), в практиці широко розповсюджені групи, в яких виховуються діти лише двох-трьох змішаних вікових груп, наприклад, в одній групі діти від 2-3 до 5 років в другій - від 5 до 7 років. Іноді в групах підбираються діти контрастних вікових груп: в одній 2-3 і 6 років, в другій - 4 -5 і 7 років.

Коротко розглянемо загальний перелік, кількості і чергування занять на протязі дня і тижня в групах, в яких виховуються діти лише двох вікових груп.

В молодшо - середній групі навчання на заняттях обов'язково потрібно планувати по двох вікових підгрупах: молодша ( від 2 до 4 років ) і середня ( від 4 до 5 років), при цьому в роботі з молодшими дітьми слід враховувати різнобічні потреби до занять з дітьми в першій та другій молодшій групі.

Якщо дітей двох років в групі нема, робота планується в точній відповідності з програмою для дітей 4 - 5 року.

Для дітей обох підгруп передбачається по два заняття в день: молодшою - вранці ( 6) і ввечері (5), крім суботи, а з середньою - лише в ранковий час. Всього вихователь повинен спланувати і провести 15 занять в тиждень по 3 заняття в день.

Першими вранці потрібно планувати більшість загальних занять ( 4-5 із 6), передбачених для всіх дітей ( розвиток елементарних математичних уявлень, ознайомлення з навколишнім середовищем та розвиток мови, музичного, фізкультурного, малювального або ліплення), 1-2 заняття для дітей четвертого і п'ятого року життя ( розвиток елементарних математичних уявлень, ознайомлення з навколишнім середовищем та розвиток мови, аплікація або конструювання).

Друге ранкове заняття 4-5 раз в тиждень проводиться лише з дітьми середнього віку (ознайомлення з навколишнім середовищем та розвиток мови, аплікація або конструювання, малювання або ліплення, музичне, фізкультурне) і 1-2 заняття - з усіма дітьми ( наприклад, ліплення). Вечірнє заняття проводиться лише з меншою підгрупою (ознайомлення з навколишнім середовищем та розвиток мови, музикальне, фізкультурне, заняття із будівельним матеріалом).

Як видно із таблиці №2, молодшо - середній групі є можливість для більш точного дотримання вимог програм, передбачених для кожного року життя .

Виділення підгрупи ( від 2 до 4 і від 4 до 5 років) залишаються постійними, склад дітей змінюється лише на двох заняттях в другий день: на першому - вранці, яке проводиться з дітьми 4-5-го року життя ( формування елементарних математичних уявлень в першій молодшій групі не передбачається), і на вечірній, коли, навпаки, залучаються лише діти двох років з якими потрібно більше займатися ознайомленням з навколишнім середовищем та розвитком мови.

Характерно, що більшість занять (10-15) фактично проводяться з дітьми одного віку ( 5 із молодшою, 5 із середньою) і тільки 6 занять організовуються з обома підгрупами водночас. Із цих загальних занять 5 можуть бути по одному розділу навчання, але з різним програмним змістом для молодших і середніх підгруп. На залишеному одному занятті в дітей різні види діяльності: малюки ознайомлюються з навколишнім середовищем, а середня група займається аплікація або конструюванням.

Таблиця 2

Примірний розклад заняття на протязі дня та тижня в молодшо - середній групі.

Порядок занять на протязі тижня	Перелік занять, з ким проводяться
	1-й день	2-й день	3-й день	4-й день	5-й день
Перше заняття в ранці	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з усіма дітьми	Розвиток елементарних математичних уявлень. З дітьми 3-5 рокув.	Музикальне З усіма дітьми років.	Розвиток мови з дітьми 2-4 роки. Аплікація або конструювання 4-5 роки.	Малювання з усіма дітьми.
Друге заняття в ранці	Фізкультура з дітьми 4-5 років.	Ліплення з усіма дітьми.	Ознайомлення з навколишнім розвиток мови з дітьми 4-5 років.	Музикальне З дітьми 4-5 років.	Ознайомлення з навколишнім розвиток мови з дітьми 4-5 років.
Одне заняття в вечері	Фізкультура з дітьми 2-4 років.	Ознайомлення з навколишнім розвиток мови з дітьми 2-3 років.	Аплікація, конструювання. З дітьми 2-4 років.	Музикальне З дітьми 2-4 років.	Ознайомлення з навколишнім розвиток мови з дітьми 2-4 років.

В старшій підготовчій групі малокомплектного дошкільного закладу також є гарні умови для планового виконання програми. Для цього необхідно планувати та проводити заняття з розділенням дітей на старшу (від 5 до 6 років) і підготовчу ( від 6 до 7 років) підгрупи.

Співпадання кількості занять в день та в тиждень, майже однаковий зміст занять по всіх розділах навчання дозволяють вихователю в умовах такої змішаної вікової групи чітко дотримуватися вимог програми для кожного віку життя. В дійсності повністю зберігається режим занять, так як всі заняття проводяться в ранковий час ( 3 дні в тиждень по 2 заняття та 2 дні - по 3 заняття в день); є можливість, як і в одновікових групах, чергувати заняття, які вимагають розумового навантаження ( частіше планують їх першими на протязі дня), із заняттями рухливого характеру.

Як відзначалося більшість занять проводиться по одному розділу, але з різним програмним змістом для дітей шостого та сьомого року життя. В той же час в зв'язку з ростом вміння дітей із розвитком в них вміння займатися самостійно іноді цілеспрямовано і заняття на яких дітей навчають по різних розділах програми. Наприклад, старші конструюють, а з дітьми сьомого року життя проводять заняття із математики або із підготовки до навчання письма і розвитку мови.

Цілеспрямованість в комбінованих заняттях визначається різницею в кількості та переліку занять: в старших, щотижня проводять конструювання і аплікацію, а в семирічних - ці заняття чергуються через тиждень, але за те в підготовчій групі проводять два заняття по розвитку елементарних математичних уявлень замість одного в старшій.

Розподіл та чергування занять на протязі дня та тижня в старше - підготовчій групі, таким чином , може бути близьким тому, що вимагається по програмі. Наприклад: це можна зробити так, як показано в таблиці 3.

Таблиця 3

Примірний розподіл та чергування занять на протязі дня та неділі в старшій підготовчій групі.

Порядок занять на протязі тижня	Перелік занять, з ким проводяться
	1-й день	2-й день	3-й день	4-й день	5-й день
Перше занятя в ранці	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з усіма дітьми	Розвиток елементарних математичних уявлень. З всіма дітьми .	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з усіма дітьми	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з усіма дітьми	Констуювання або аплікація з 5 до 6 років. Формування елементарних математичних уявлень з дітьми від 6 до 7 років.
Друге занятя в ранці	Музикальне З усіма дітьми років.	Ліплення з усіма дітьми.	Аплікація, конструювання. З всіма дітьми	Малювання з усіма дітьми.	Музикальне З усіма дітьми років.
Одне занятя в вечері		Ознайомлення з навколишнім розвиток мови з всіма дітьми .	Фізкультура з всіма дітьми

В випадку об'єднання в одній групі контрастних підгруп ( молодшої - старшої і середньо - підготовчої) при плануванні проведення заняття слід виходити з раніше розглянутих положень і по можливості краще співставляти загальні вимоги програми для дітей відповідного віку життя та особливості спільного виховання дітей різного віку.

В молодшій-старшій групі (від 2-3 до 4 і від 5до 6 років), в зокрема, передбачено 17 занять в тиждень. Залишаються в силі інші вище розглянуті рекомендації.

В умовах молодшо-старшої групи (як і середньо-підготовчої)особливе значення набирає сукупність занять по різних розділах навчання (таблиця 4).

Таблиця 4

Примірний зміст, кількість і розподіл занять на протязі дня та тижня в молодшій старшій групі

Порядок занять на протязі тижня	Перелік занять, з ким проводяться
	1-й день	2-й день	3-й день	4-й день	5-й день
Перше заняття в ранці	Розвиток елементарних математичних уявлень.З молодшими дітьми . малюваня мтаршими дітьми.	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з обома підгрупами.	Розвиток елементарних математичних уявлень. З старшими дітьми	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з молодшими дітьми. Аплікація або конструювання з старшими дітьми.	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з обома підгрупами.
Друге заняття в ранці	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з старшими дітьми	Аплікація, конструювання. З старшими дітьми .	Фізкультура з обома підгрупами	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з старшими дітьми	Ліплення з старшими дітьми.
Третє заняття в ранці		Музикальне З старшими дітьми			Музикальне З старшими дітьми
Одне заняття в вечері	Ліплення з меншими дітьми.	Музикальне з молодшими дітьми	Аплікація, конструювання. З молодшими дітьми .	Фізкультура зменшими дітьми	Музикальне з меншими дітьми

В середньо-підготовчій групі потрібно виходити із 11 занять в тиждень з дітьми п'ятого року життя (по 2 заняття впродовж тижня) і 14 занять з дітьми 6-7 років( 4 дня по 2 заняття і 2 дня по 3 заняття). Перелік занять в обох підгрупах в основному однакові, але з дітьми 6-7 років проводиться кожен тиждень на одне заняття більше по ознайомленню із навколишнім середовищем та розвитку мови ( вводиться підготовка дітей до навчання грамоти), по розвитку елементарних математичних уявлень та малюванню ( табл. 5 ).

Таблиця 5

Приблизна кількість і чергування занять на протязі дня та тижня в середній підготовчій групі.

Порядок занять на протязі тижня	Перелік занять, з ким проводяться
	1-й день	2-й день	3-й день	4-й день	5-й день
Перше заняття в ранці	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з усіма дітьми	Розвиток елементарних математичних уявлень. З всіма дітьми .	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови ( підготовка до навчання письма) з дітьми сьомого року.	Аплікація або конструювання з всіма дітьми.	Розвиток елементарних математичних уявлень. З семирічними дітьми .
Друге занятя в ранці	Фізкультура з всіма дітьми	Музикальне З усіма дітьми років.	Малювання з усіма дітьми.	Ознайомлення з навколишнім, розвиток мови з усіма дітьми	Ліплення З усіма дітьми років.
Одне заняття в вечері		.	Фізкультура з всіма дітьми		Музикальне З усіма дітьми років.

Як і раніше розглянемо старшу-підготовчу підгрупу, всі заняття в групі з дітьми п'ятого і сьомих років життя проводяться в ранкові години. Першим потрібно переглянути 4 загальних заняття з двома підгрупами ( 2 по ознайомленню з навколишнім середовищем та розвитку мови, 1- по розвитку елементарних математичних уявлень, 1- конструювання або аплікація ) та 2 заняття тільки з дітьми підготовчої підгрупи ( 1- по підготовці до вивченню грамоти, 1- по розвитку елементарних математичних уявлень). В останньому випадку діти п'ятого року життя під час першого заняття граються, а разом з дітьми сьомого року життя вони будуть приймати участь в другому та третьому заняттях.

Другими щоденно плануються загальні заняття з обома підгрупами ( 1- по ознайомленню з навколишнім середовищем та розвитку мови, 1 малювання, 1-фізкультурне і 2 - музичних заняття ).

Отже, ми розглянули основні питання, зв'язані з плануванням занять у розвитку різновікових груп з найбільш типовими варіантами вікового складу дітей ( від 2-3 до 7 років); спробували розробили прикладне розприділення занять на тиждень, в якому відображені основні вимоги програми до дітей кожного року життя та специфічні умови їх реалізації в змішаних по віку групах; визначили шляхи правильного співвідношення занять протягом дня та тижня по різних розділах навчання, по їх важкості та легкості для дітей, та типах занять і характер об'єднання дітей груп різного віку спільної учбової роботи .

Ці положення доповнюють раніше розглянуті рекомендації по методиці проведення і планування спільних занять з дітьми різного віку, по відбору конкретного програмного змісту в потрібному обсязі та послідовності по різних змістах навчання в залежності з програмою для кожного року життя.

II. Експериментальне дослідження: математичного розвитку дітей різновікової групи ( соціального патронату)

2.1 Констатуючий експеримент діагностування дітей різних вікових груп. Виявлення рівня математичного розвитку

Я проходила переддипломну практику в різновіковій групі (соціального патронату) Дошкільного навчального закладу №40 «Сонечко». У практиці роботи різновікових груп варіювалися різнотемні заняття ( комбіновані , спільні, окремі, індивідуальні). Однак якими різними вони не були, поза увагою завжди знаходилися вихованці, не охоплені навчальною роботою. В моїй групі відвідувало 4 дитини:

1. Харитонов Адам - 7- го року життя;

2. Харитонов Тимур - 4- го року життя;

3. Колісник Віталій - 4- го року життя;

4. Волошина Марина - 3-го року життя.

Ми намагалися дослідити розумовий розвиток дітей, щодо математики. Перед нами стояла проблема не залишати поза увагою малят, та всіх вихованців групи з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, рівня їхнього розвитку.

Перш ніж приступити з дітьми до розвивального навчання, ми згадали, що дитинство - не повторна пора встановлення, росту розумових сил. Саме в ці роки активність і невгамовне бажання випробувати себе в різних починаннях, забавах проявляються дуже виразно. Саме в іграх дитина проявляє ініціативу, випробовує бажану повноту навантаження, насолоджується відкриттями нового.

По цей день не застаріла думка Д. Дідро « Гений, падает с неба, и на один раз, когда он встречает ворота двора, приходиться сто тисяч стульев, когда он падает мимо». І кому, як не нам важливо не пропустити, не згубити талант, даний природою. Нам потрібно вводити дітей уже на початку життя в світ ідей, книг, навчити радості вчення, вести дорогою інтелектуальної активності.

Тому єдиний праведний шлях, що веде до прискорення пізнання, полягає у використання методів навчання, що впливають на прискорення інтелектуального розвитку.

Навчання дошкільників, основне на використанні розвивальних ігор, відноситься до таких методів. Успіхи дітей у розвивальних іграх - най достовірніші показники їхніх досягнень. Такі ігри розвивають пам'ять, увагу, логічне мислення, просторову пам'ять, уміння спілкуватися з однолітками, уміння тримати себе перед аудиторією, розвивають уміння поважати і розуміти товариша.

Тому саме, для виявлення розумового розвитку, ми проводили розвиваючі ігри, які власноруч я виготовила за допомогою посібника Б.П. Нікітіна « Ступеньки творчества или розвивающие игры»:

1.«Рамки і втулки Монтессорі»;

2. « Склади квадрат»;

3. « Крапочки»;

4. « Брови».

Також придбано ігри «Унікуб» та «кубики для всіх».

2.2 Формуючий експеримент, система роботи. Ігри для різних рівнів

Формуючи експеримент ми з дітьми проводили такі ігри:

Гру « Рамки і втулки Монтессорі», особливо люблять діти. Безліч завдань пропонується у посібнику. Початковим завданням для дітей є знаходження втулок до рамок. В процесі відшукування, мабуть, є щось притягуючи. Бо це найулюбленіше завдання для дітей різного віку. Щоб завдання було цікавим, рамки називаю віконцями в чарівному будиночку, де проживає добра Фея, а втулки - ставнями, якими Фея і закриває свої віконця на ніч щільно - щільно, щоб комар не залитів через віконечко в будиночок. А коли наступає ранок, Фея хоче побачити ласкаве сонечко, вона поспішає відкрити віконце і впустити теплі промінчики сонця. З старшими дітьми провожу «контрольні з перевірки» на швидкість виконання завдання, це приблизно 1,5 - 2 хвилини.

Завдання « Обведення контуру фігури», спочатку даю завдання обводити контур по рамці, бо це легше, ніж по втулці. Не поспішаю дати вказівку, що рамку треба міцно притиснути до паперу. Дитина сама дійде до цього, а якщо ні, то пропоную порівняти свій малюнок з малюнками інших дітей і з'ясувати, чому в них малюнки чіткі і правильні. Далі завдання ускладнюю рахунком фігур: « Печемо млинці» - намалюй на аркуші 5 ( 6,7,8,) кругів; « Ялинка виросла» - ( рівнобедрені трикутники в колону). Даю дітям завдання « Закрійника» як найбільше намалювати фігур на аркуші паперу.

З досвіду роботи вихователя - методиста Дошкільного навчального закладу №3 Харківської області, м. Краснопавлівськ Л.Я. Лугової.

Л.Я.Лугова керує факультетом «Ерудит» і також проводить такі ігри. Особливо дітям подобається із гри «Рамки і втулки Монтессорі», завдання « Впізнай фігуру на дотик». Дитина відкладає правильно названу фігуру вправо, а невірно названу - вліво. Ця гра на її думку здається цікавою ще й тим, що має не обмеженні можливості, вихователь може сам придумати завдання для цієї гри.

Такі ігри розвивають в дітей у декількох напрямках:

1. Виробляє уміння впізнавати і розрізняти форму плоских фігур та їх положення, на площині.

2. Готує дітей до оволодіння письмом і малювання, дає « твердість руки», уміння проводити лінії по лінійці, по металу, розрізняти кордони фігур і бачити лінії, контури.

Не менш цікава гра «Унікуб» 60 завдань містить ця гра. Починала роботу з дітьми з найпростіших завдань: склади «поїзд», укласти «майданчик», побудувати «драбинку». Завдання даю як за допомогою малюнка, так і усно. Діти самостійно навчилися класифікувати кубики. Я не давала назв кубиків з однією червоною, двома і трьома гранями. Діти самостійно придумували їм назви « однушка», «двушка», «трьошка». Це ті назви які є в книзі Б.Нікітіна. Гра важка, але ми з кожним днем долали завдання. Нажаль, маємо лише один екземпляр гри. Я планую виготовити ще один.

На заняттях математики дітям подобались віршовані задачі такі як:

1. Он грибочки у гайочку

Купками стоять

Два грибочки,

Три грибочки

Разом буде?

(п'ять )

2.Мерзнуть двоє цуценят,

Змерзли лапки, аж тремтять.

Як же нам їх відігріти,

Скільки чобітків купити?

(чотири)

3. Скільки чобітків купила

Таня кішці,

Щоб кішка не замочила ніжки?

(дві)

4.Скільки зайчиків за кущем

Якщо видно шість вух?

(три)

Розвивальні ігри використовую не тільки на занятті, а й в повсякденному житті. В групі маємо достатню кількість настільних ігор. Крім уже названих, є ще такі ігри: « Цифрове доміно», « Порахуй крапочки», конструктори « Фантазія», «Мозаїка», «Рахівниця», «Лего», та інші.

Для підготовки дітей до школи використовую посібник В.В.Федієнко «Математика та логіка», де є цікаві та корисні завдання, для дошкільнят. Наприклад:

Я вважаю, що можливості та користь розвиваючих ігор не обмежені для того, щоб виховувати здібних дошкільнят, які підготовлені до навчання в школі.

2.3 Контрольний експеримент повторне діагностування чого досягли в різновіковій групі

Контрольний експеримент та повторне діагностування показали такі результати дослідження:

Харитонов Адам (7 р.)

При дослідженні виявили низький рівень знань. Він не справлявся із завданнями які ми йому задавали, розгублювався коли ставили перед ним мету. Самостійно не вмів працювати і це для нього було дуже важко. І тому ми з ним проводили індивідуальні заняття, на яких на кінець дослідження рівень знань підвищився до середнього.

Харитонов Тимур (4р.)

При дослідженні показав середній рівень знань. Справлявся із завданнями завчасно, дуже подобалося гратись «Рамки і втулки Монтессорі», а також шукати різноманітні відповіді на наші завдання.

Колісник Віталій (4 р.)

При дослідженні показав високі розумові здібності, самостійно працював над завданнями задавав різноманітні цікаві запитання на різну тематику, наприклад: вивчити з ним скільки кутів має куб ? Працювати подобалось, був активний щодо своїх завдань приділяв до них як найбільше своїх зусиль. З Віталієм будем працювати й надалі, щоб підтримати його математичні здібності.

Волошина Марина (3 р.)

При дослідженні виявили середній рівень знань, але прагнула поглибити свої знання щодо математики, ми їй в цьому допомагали. Маринка орієнтувалася в своїх завданнях знала, що від неї вимагають. Вона прагне здобувати все більше і більше нових знань, а ми їй в цьому сприяємо.

Отже, дослідження показало, що кожна дитина є окремий індивідум із своїм характером, складом думок, навичками і вміннями.

Література

1.Асмолов А.Г. "Психология личности". - М. : Просвещение 1990г.

Альтхауз Д. , Дум Э. "Цвет, форма, количество". - М. : Просвещение 1984 г. стр. 11 - 16. 40.

Под. ред. Ананьева Б.Г. и Ломова Б.Ф. "Проблемы восприятия пространства и пространственных представлений". - М. : 1961г. стр. 84 - 88.

Блсхер Ф.Н. "Счет и число в детском саду". Методическое письмо. - М. : 1945 г. стр. 6 - 8.

Волковский Д.Л. "Руководство к "Детскому миру" в числах". - М: 1916г. стр. 7 - 11,13,24.

"Вопросы психологии" 1966г. № 4. стр 121 - 126.

Венгер Л.А. , Дьяченко О.М. "Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей дошкольного возраста". - М. : Просвещение 1989 г.

Гальперин П.Я. "Введение в психологию". - М. : 1976г.

9. Гальперин П.Я. " О методе формирования умственных действий".
Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии М. : 1981г.

10. Глаголева Л.В. "Сравнение величин предметов в нулевых группах школ"
Л - М. : Работник просвещения 1930г. стр. 4 - 6. 12 - 13.

11 . Грин Р. . Лаксон В. "Введение в мир числа М. : Педагогика 1982г. стр. 13 - 20.

12. Дошкольное образование в России. Министерство образования РФ. - М. : Изд. АСТ. 1997г. , 8 - 45, 147, 155.

13. Дошкольное воспитание , 1969г. № 9 стр. 57 - 65.

14. Дошкольное воспитание . 1972г. № 12 етр. 44 - 48.

15. Дошкольнос воспитание , 1988г. № 2 стр. 26 - 30.

16. Дошкольное воспитание . 1979г. . № 10 стр. 59 - 62.

17. Дошколыюе воспитание , 1981г. № 3 стр. 55 - 56.

18. Грофеева Т.И. и другие. "Математика дня дошкольников", - М. : Просвещение 1992г.

19. Под. ред. Запорожца А.В. и Усовой А.П. «Психология и педагогика игры дошкольника» М. : Просвещение 1966г. стр. 216 - 220.

20. Звонкий А. "Малыш и математика, непохожая на математику". Знание и сила. 1985г. стр. 41 - 44.

21 Логинова В.И. "Формирование у детей дошкольного возраста (3 - 6 :iei | знаний о материалах и признаках, свойствах и качествах". - Л. : 1964г

Костюк Т.С. Избранные психологические труды. - М. : Педагогика 1988г. стр. 170 - 194.

Каменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. - М. : Учпелиз. 1939г. стр. 10 - 51.

Логинова В. И. "Формирование умения решать логические задачи в дошкольном возрасте. Совершенствование процесса формирования - элементарных математических представлений в детском саду". - Л. : 1990г. стр. 24 - 37.

Леушина A.M. "Обучение счёту в детском саду". - М. : Учпедиз. 1961г. стр. 17 - 20.

Монтессори М. "Дом ребёнка". Изд. 4 - е. - М. : Изд. "Задруга" 1920г. стр. 182 - 183.

Морозова М. , Тихеева Е. " Счёт в жизни маленьких детей". Изд. 2 - е. - М. - Л. : Госиздат 1927т. стр. 6 - 13. 66.

Менчинская Н.А. "Психология обучения арифметике". ЛИП РСФСР 1955г. - М. стр. 164 - 182.

Me глина Л.С. "Математика в детском саду". - М. : Просвещение 1984г. стр. 11 - 22,52 - 57,97 - 110, 165 - 168.

Носова Е.А. "Предлогическая подготовка детей дошкольного возраста. Использование игровых методов при формировании у дошкольников математических представлений". - Л. : 1990г. стр. 47 - 62.

31. Носова Е.А. "Формирование умения решать логические задачи в
дошкольном возрасте. Совершенствование процесса формирования элементарных математических представлений в детском саду". - Л. : 1990г. стр. 24 - 37.

Непомнящая "Психологический анализ обучения детей 3 - 7 лег ( на материале математики)". - М. : Педагогика 1983г. стр. 7 - 15.

Обухова Л.Ф. "Этапы развития детского мышления " - М. : МГУ, 1972г. стр. 41 - 74.

Плаксе Ж. Избранные психологические груды. - М. 1969г.

35. Песталонци И.Г. Избранные педагогические сочинения. Г - 1. . - М. : Педагогика 1981г. стр. 167 - 168.

Проскура Е.В. "Развитие познавательных способностей дошкольника ". Под ред. Венгер Л.А. - Киев :1985г. стр. 39 - 42.

Рихтерман Т.Д. "Формирование представлений о времени у детей дошкольного возраста". - М. : Просвещение 1982г.

Смоленцева А.А. "Сюжетно - дидактические игры с математическим содержанием ". - М. : Просвещение 1987г. стр. 9 - 19.

Тарунтасва Т.В. "Развитие элементарных математических представлений дошкольников". - М. 6 Просвещение 1980г. стр. 37 - 40.

Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. Т - 2. - М. : Учпсдиз. 1954г. стр. 651 - 652.

Фребель Ф. "Воспитание человека ". - М. Изд. К. И. Тихомирова 1964г. стр. 57 - 60.

Федлер М. "Математика уже в детском саду". - М. : Просвещение 1981г. стр. 28 - 32,97 - 99.

Размещено на Allbest.ru