Розвиток творчих здібностей молодших школярів шляхом використання української народної казки на уроках читання

Аналіз подій в їх послідовності близький молодшим школярам і не представляє для них труднощів, разом з цим більшість казок в підручниках початкової школи невеликі за обсягом і прості композиційно.

При проведенні цього виду аналізу потрібно прагнути до того, щоб в уяві дітей якомога повніше, яскравіше була відтворена картина, створена автором (для цього можна використовувати фрагменти інших видів аналізу).

4. Аналіз художніх образів.У літературознавстві розрізняють образ-персонаж, образ-пейзаж, образ-річ. Розглянемо, в чому ж полягає аналіз художніх образів при роботі над казкою.Аналіз художніх образів - це робота не стільки над словом, скільки над образами в їх взаємодії. В процесі розбору учні повинні зрозуміти і характеристику образу (героя, пейзажу і т. д.), і його сенс, тобто навантаження, яке він несете загальній структурі твору.

5. Творчий аналіз. Цей прийом дає можливість дітям змінити поведінку героїв, внести зміни у сюжет, допомогти головним героям казок.[7;169].

2.2 Творча робота на основі тексту казки. Навчання учнів складати казки

Формування у молодших школярів літературних творчих здібностей охоплює такі напрями:

1) Визначення у програмах для кожного класу конкретних цілей з формування в учнів різних елементів творчого розвитку.

2) Відбір текстів, які дозволяють цілеспрямовано формувати творчі здібності.

3) Включення у зміст уроків творчих завдань, які стимулюють розвиток різних елементів літературно-творчих здібностей.

Основними є такі види завдань:

— на розвиток фантазії: Як продовжити казку? Якможна продовжити цю історію? Придумайте розповідь про те, як діти допомогли журавлику пережити зиму? Розкажіть, якими ви уявляєте хлопчиків, де вони живуть, що з ними могло трапитися далі. Придумайте казку, в якій діють сонце, мороз і птахи та ін.;

-- доповнення та перебудова тексту; складання творчих переказів; придумування подій, які могли передувати зображеним; розширення змісту казок новим епізодом; уявлення себе учасником подій; придумування нових обставин сюжету, придумування нового закінчення казки та ін.;

— відновлення у тексті пропущених слів і речень;

— складання ланцюжків ознак, добір римованих слів, продовження казок;

— словесне малювання та ілюстрування прочитаного;

— складання за аналогією казок.

4) Прогнозування можливого розвитку подій, змісту твору на основі заголовка, ілюстрації, читання першого і заключного абзаців тексту.

5) Інтеграція різних видів мистецтва (музика, образотворче, інсценізація) для створення нових образів, думок на основі прочитаного.

6) Мотивація до творчості через таку атмосферу спілкування на уроках, що заохочує дітей придумувати щось своє, фантазувати; широке застосування ігрових прийомів (різні види перевтілювання, інсценізації, гра «Схожі хвостики» тощо).

Дитині ніколи не набридає казка. Знаючи напам'ять не лише сюжет, а й слово в слово увесь текст, вона просить розповісти ще і ще раз, щоб знову побути з улюбленими героями, поринути у світ неповторних уявлень, де добро торжествує над злом.

Діти, особливо у ранньому віці, мислять образами. Великі педагоги не лише завжди пам'ятали про це, спілкуючись з дітьми, а й самостворювали казки та оповідання з глибоким етичним змістом. Серед світових імен почесне місце посідає ім'я педагога К. Д. Ушинського. Відомий педагог нашої сучасності В. О. Сухомлинський -- автор хрестоматії для етичних бесід, куди ввійшло понад 1000 казок та оповідань для дітей різного віку. Написані простою, дохідливою мовою, лаконічні за викладом, з яскраво вираженим моральним спрямуванням, вона особливо цінні тим, що створені у самому вирі дитячого життя, а деякі -- навіть колективно з учнями.

У Павлиській школі на видному місці -- стенд із закликом: «Матері! Розказуйте дітям народні казки!» Є тут і кімната казки, яка обладнується відповідно до тієї чи іншої групи казок. Василь Олександрович надавав великого значення спілкуванню дитини з казкою. Першим періодом цього процесу він вважав слухання казок; другим -- інсценізацію їх; третім -- складання казок самими дітьми. Гра, фантазія -- життєдайне джерело не лише дитячого мислення, а й переживань. Естетичні, моральні, інтелектуальні почуття, що народжуються під впливом казок, активізують думку дитини. У її свідомість разом з казковими образами входить слово, яке стає сферою духовного життя і разом з тим -- живою реальністю мислення. «Мова -- це матеріальний вираз думки, і дитина лише тоді знатиме її, коли разом зі смислом сприймає яскраве емоційне забарвлення, живий трепіт музики рідного слова... Переживання краси немислиме без фантазії, без особистої участі дітей у творчості, ім'я якій -- казка»[18;114].

Дитина розуміє, що на світі немає ні Баби-Яги, ні Кащея Безсмертного, ні Івасиса-Телесика, але вона в цих образах бачить добро і зло, виражає особисте ставлення до поганого і доброго. Створені народом образи, які живуть тисячоліттями, доносять до розуму і серця дитини могутній дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення, писав В. О. Сухомлинський. Отже, казка -- витвір народу -- чудовий і нічим незамінний засіб виховання любові до рідної землі, до народу.. Батьківщини.

У шкільній практиці слід більше уваги приділяти «безсмертній поезії, родоначальниці книжкової літератури» -- казці, яка несе в собі заряд могутньої виховної сили.

Щоб розкрити його, вчитель має досконало знати природу цього художньо довершеного твору і не тільки «пройти», вивчити з учнями казки, передбачені програмами початкових класів, а й на їх матеріалі навчити дітей бачити навколишнє, тонко відчувати красу природи, формувати поняття добра і зла, виховувати любов до рідної землі, розкривати скарби мови, розвивати фантазію.

Дорослі завжди захоплюються тим, що дитина дошкільного і молодшого шкільного віку допитлива, інколи навіть надокучлива своїми безперестанними «чому?». Проте мало хто замислюється над тим, що саме в цьому віці вона тягнеться і до знань, і до дії, і цей нестримний потяг найвиразніше виявляється у формулі «я сам» («я сама»). Це -- прагнення до творчості. Тому вчитель зобов'язаний забезпечити максимальні умови для творчості кожного учня, бо саме в такому разі і знання вливаються у дитячу свідомість життєдайною силою, а не обтяжують мертвим вантажем зубрячки й запам'ятовування.

Творчість дитини -- це особливе піднесення її духовних сил, яке характеризується переживанням почуття краси, вдоволення, радості, це самоствердження особистості. Під впливом почуттів, пробуджених казковими образами, дитина вчиться мислити словами, стверджує В. О Сухомлинський.

Прийоми навчання учнів складати казки (на прикладі 1 класу).

Перший етап -- слуханняказки. Розповідає її вчитель або хтось з учнів (за бажанням). Новим для першокласників є обговорення прослуханого твору. Воно необхідне для того, щоб спонукати школяра до усвідомлення образів, які виникли в його уяві на ґрунті емоцій. У процесі обговорення учень зіставляє свої уявлення з уявленнями товаришів. Крім того, формулює думку, інакше кажучи, переходить від мови образів до мови слова.

До читанняказки вчитель приступає в основному тоді, коли школярі вже навчилися читати найпростіші тексти. Вони не лише слухають, а й стежать за написаним, мають змогу при бажанні прочитати казку повторно. Обговорення набуває складнішої форми, вводяться як усні, так і письмові вправи.

Третій етап -- виготовленняідобірілюстраційдоказки. На уроці в 1 класі на тему «Малювання ілюстрацій до казки «Хатка на курячих лапках» має зосередити увагу учнів на поділі персонажів (на добрих і злих), а також на деталях обставин. Діти мають конкретно уявити, що дія відбувається, приміром, у лісі, хатка -- рублена тощо. Розгляд ілюстрацій закріплює їхні уявлення: ліс -- зеленого кольору, хатка -- коричневого, курячі лапки -- жовтого.

Добір ілюстрацій -- цікавий, захопливий для дітей вид роботи, яку вони виконують у позаурочний час. Дитина вже має певні уявлення про образи прослуханої казки. І хоч після обговорення вони набули більш сталих обрисів, та все ж є суто індивідуальними, і кожен учень добирає малюнки (картинки, вирізки з журналів, аплікації та ін.) саме відповідно до свого бачення казки, що збагачує, розширює, деталізує уявлюваний образ. І досить часто дібраний малюнок за асоціацією таким чином скеровує уяву дитини, що вона вносить суттєві зміни до обставин, подій, у характеристику образів. Наведемо епізод з практики вчителів початкової школи. Учителька прочитала дітям казку про Ведмедика (яку написав учень її попереднього випуску). В інтерпретації автора Ведмедик любить поспати, поласувати чимось смачненьким, повередувати. При доборі ілюстрацій, тобто в процесі переосмислення уявлюваних образів, у школярів з'явилися нові варіанти казки. У першого учня. Ведмедик був уже не ледачим і сонливим, а слухняним, охайним, сумлінним учнем, котрий швидко навчився читати, писати й малювати. її варіант виник в основному під впливом двох кольорових картинок. На одній Ведмедик зображений за столом; він уважно читає, а на столі -- малюнки, фарби, охайно складені книжки і зошити. На другій -- Ведмедик спить, освітлений яскравим сонячним промінням, яке заглядає у саме віконечко і хоче розбудити його. Учень назвав свій варіант казки «Ведмедик і Сонечко». А інша учениця перенесла дію в ліс. Її інтерпретація підказана картинкою, на якій Ведмедик поглядає на дупло, де рояться бджоли. Відповідно до ідеї і назва казки -- «Ласун».

Як бачимо, це вже елементи складання казки.

Четвертий етап -- інсценізаціяказки. «Казка -- це активна естетична творчість, що охоплює всі сфери духовного життя дитини -- її розум, почуття, уяву, волю. Вона починається уже в розповіданні, вищий етап її -- інсценізація», -- писав В. О. Сухомлинський. Творчість, викликана казкою, досягає свого апогею саме в інсценізації. Образи, які живуть в уяві дітей ідеально, набувають вигляду хаток, вітряків, печер, а картонна Баба-Яга чи фанерні лисиця, ведмідь, заєць видаються живими, діяльними, хоч усе це є витвором їхніх же рук. Реальність інсценізованих образів та обставин діти сприймають безумовно. Тут діє також фактор безпосередньої участі їх у перетворенні уявного образу в реальний. Фантазія набирає предметних форм.

Велике значення інсценізації полягає ще й у тому, що це колективна творчість. Для дітей інсценізація казок -- важлива справа. Вони не лише самі захоплюються втіленням задуму в життя, а й залучають до цього учнів середніх класів, своїх наставників, товаришів, дорослих членів сімей. Інсценізовані куточки казок привабливі у всі пори року, особливо ж узимку, коли під купами пухнастого снігу, та ще присмерком, куточок набирає справді таємничого вигляду. Тут казкою стає рідна природа. А спілкування з нею для загального розвитку дітей важко переоцінити.

Творенняказки-- заключний етап роботи, хоча, звичайно, на кожному етапі є елемент творчості: під час добору і виготовлення ілюстрацій, а особливо -- у ході інсценізації, коли дитина входить у предметний світ казкових образів. Для вчителя складання казок є, так би мовити, критерієм оцінки образного і мислительного розвитку дітей. Він має змогу вчасно допомогти відстаючим.[6;35].

Ще в підготовчий період учитель виявляє вміння дітей відповідати на прості запитання, розповідати казки. Потім працює над розвитком уміння переказувати їх зміст -- стислим, повним або творчим викладом.

У підготовчий період велику увагу приділяємо ознайомленню дітей з навколишньою природою -- назвами рослин і тварин, різних предметів; багато читаємо -- здебільшого народних казок про тварин. Перед дітьми виступає ляльковий театр казки. Подивившись виставу, вони наступного дня переказують казки. Робиться це так. На стенді виставляються малюнки, які послідовно відображають основні події казки; у підписах під малюнками пропущені назви зображених предметів та істот. Для початку добираємо простенькі казки, щоб зміст їх можна було передати в 3--4 малюнках. Учителька або діти, які вже вміють читати, ознайомлюють клас з підписами, і діти, користуючись малюнками, вставляють слова, яких немає в підписах. Закінчивши роботу над кожним малюнком зокрема, діти повторюють тепер уже всю казку -- спочатку ті, хто може прочитати підписи під малюнками, а потім ті, хто не вміє читати -- тільки за малюнками. Через деякий час на стенді з'являються малюнки за сюжетом іншої казки, в підписах до них опущені назви дій або ознаки предметів. Так поступово діти починають усвідомлювати не тільки смислове, а й емоційне значення слова.

Наступний етап (у кінці підготовчого періоду) -- робота над малюнками без підписів. Тут уже -- широкий простір дитячій творчій індивідуальності. А вчитель ще й ускладнює завдання, опустивши який-небудь малюнок, перервавши зміст,-- треба вигадати подію, яка сталася між зображеними двома.

Закінчується робота над малюнками --починаємо розповідати казки за макетами. На фанері яскравими фарбами намальовано, наприклад, журавля, якого частує лисичка. Фігурки персонажів вирізані по контуру, малюнок позбавлений другорядних деталей. За цим епізодом треба поновити казку чи скласти її, домисливши всі події, які відбулися перед зображеною і після неї. Починаємо таку роботу з загальновідомих простих казок, потім переходимо до менш відомих і складніших.

Потім учитель пропонує кожному з дітей вдома подумати, про що б він хотів скласти казочку.

Дехто зразу обирає тему своєї казки, іншим важко, еони або мовчать, або називають уже знайомих персонажів. Протягом тижня діти радяться з учителем про теми своїх майбутніх казок. Учитель підправляє, підказує, коли треба, наприклад: котик і собака, вовк та бичок, рак, пісенька в лісі, весна і зима, розумні мишки, стукотій, ненажерлива гусениця і синичка, хто показує сни, горобчик і кіт тощо.

Щоб допомогти дітям, учитель під час прогулянок чи екскурсій звертає їхню увагу на різні навколишні предмети, обговорює з дітьми їх призначення, особливості зовнішнього вигляду -- форму, колір тощо.

І ось настає той день, коли першокласник з гордістю приносить свою, придуману і власноручно записану казку. Правда, казкою її можна назвати лише умовно -- дитина ще не вміє правильно побудувати речення. Але важливо те, що в цих словах вкладено сюжет майбутньої казки. Тому вчитель уважно читає «твір» учня, прагне зрозуміти думку, яку він хотів висловити. Зміст ясний. У природі ми бачили жучка-сонечко, уважно розглядали його. Хоч діти ще до школи знали, що то сонечко, та вони звернули увагу, що воно червоного кольору з чорними крапинками; дивувались, Що крапинок однакова кількість і вони розміщені у всіх однаково; бачили, що їсть сонечко, і дізналися, що воно не робить шкоди, а приносить користь, поїдаючи тлю. Після тривалої роботи учня з вчителем вийшла казка (Додаток 6).

Складання казок нерозривно пов'язане з працею серед природи. Це -- перший крок, перший етап творчості -- найактивнішої розумової праці, в процесі якої застосовуються і закріплюються набуті знання, розвиваються розумові здібності. Казка -- надзвичайно сильний засіб пробудження думки дитини. Під час складання казок діти підмічають, осмислюють найтонші відтінки слова. В. О. Сухомлинський відзначав, що казка робить дитину розумною, кмітливою, спостережливою, що вона-- перший світ дитячої творчості.

Та треба працювати нетільки надзмістом казки, а й надзбагаченням словникового і фразеологічного запасу школярів. Інакше казки їхні будуть сухими і нецікавими. Отже, протягом усього навчання дітей в початкових класах дбаємо проте, щоб учні уміло вживали в реченнях засоби образності, щоб епітети, порівняння добирали влучно. А для цього необхідні спостереження, читання відповідних пейзажних творів, вправи з розвитку мовлення.

У 2 і 3 класах дітям набагато легше складати казки. Вони майже всі вже самі знаходять тему і зміст для майбутнього твору, правильно будують речення, вміють пунктуаційно оформити пряму мову (в лапках або з нового рядка).

Тематика досить різноманітна: протварин і рослин, про явища природи і поведінку людей тощо. Ідейний зміст став глибшим: діти вже прагнуть показати своє ставлення дозображуваного, образно висловити певну думку.

Педагогічна технологія «творчого виховання казкою» -- дієвий засіб практичної реалізації особистісно орієнтованої системи навчання в початковій школі. В основу особистісної спрямованості покладено класифікацію М. Карне сфер виявлення особистісних задатків дітей: інтелектуальної, академічних досягнень; творчого мислення;спілкування і лідерства; художньої діяльності. Робота з казкою створює умови для виявлення потенційних можливостей кожного учня в одній або кількох сферах.[5; 43].

Серед палітри запропонованих видів діяльності школярі обов'язково прилучаються до тих, які відповідають їхнім природним нахилам і задаткам. Одночасно вони вчаться підпорядковувати особистісні потреби навчальним завданням, виконання яких потребує значних зусиль, адже обов'язково настає момент, коли вкладена праця дасть можливість якнайповніше виявити індивідуальну неповторність. Підкреслимо, що вчитель, використовуючи педагогічну технологію «творчого виховання казкою», особливу увагу приділяє розвитку творчого мислення, формуванню вмінь знаходити розв'язання в нестандартних ситуаціях, трансформувати набутий досвід з однієї сфери в іншу, стимулює здатність особистості до пізнання.[6;30].

Робота над творчими вправами задовольняє наступні вимоги:

-- реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях -- "дослідницькій" та "ігровій"; потребу у враженнях, спілкуванні, самореалізації та самоактуалізації;

-- втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного в пізнавальній діяльності;

-- відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;

-- орієнтує не на результат, а на спосіб дії. Робота над творчими вправами здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операціонального та образно-асоціативного видів мислення. Цьому сприяє організація навчального процесу у вигляді ділової гри з елементами змагання, театральної дії. В основі ділової гри, -- з розподілом ролей, вибором стратегії поведінки, плануванням дій, -- лежить продуктивне спілкування вчителя з учнями й останніх між собою. У процесі ж гри для кожного учня характерні певне напруження думки, вольових зусиль, вияв емоцій. Все це допомагає дитині долати труднощі під час розв'язання певного творчого завдання, яке лежить в основі гри, підкріплює мотив досягнення і надихає на подальшу творчість.

Вирішуючи проблемну ситуацію, учень спирається на аналогію, яка поєднує предмети не за формою, а за змістом. Втручання вчителя у творчий пошук учня має бути обережним, зваженим, таким, що містить приховані підказки. Вчитель має спрямувати дитину на власні розв'язки, а не насаджувати свої.Дитина має усвідомити сутність незрозумілого і знайти причиново-наслідкові залежності. Адже нова ідея виникає лише тоді, коли людина має певний запас знань і на тлі вже відомого може осягнути незрозуміле.

Для того, щоб стимулювати розвиток творчого мислення молодших школярів, створюються зовнішні ігрові умови та формуються необхідні мислительні операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини начебто тренує дійсно людську здібність -- створювати нові ідеї, конструкції, об'єкти, продукти, які удосконалюють вже досягнуте, реконструюють його або конструюють щось принципово нове.

Вправа -- метод навчання, що припускає багаторазове, свідоме повторення розумових і практичних дій з метою формування, закріплення й удосконалення необхідних навичок і умінь.

Функція методу вправи полягає у трансформуванні частини знань учня в навички й уміння сформувати в нього готовність до вмілих практичних дій, відтворювальну і творчу активність у різних умовах. Діагностичне значення вправи в тому, що тільки глибоке розуміння дитиною набутих знань забезпечує можливість оволодіння міцними уміннями і навичками.

Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички в змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях.

Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя та учня, за якого зберігається взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатиметься авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуться з процесу навчання і втрачатимуть будь-яке значення.

Види вправ

І. Творчі вправи за аналогією.

Мета. Розвивати увагу, вміння точно запам'ятовувати окремі приклади, запропоновані вчителем, щоб власний текст відповідав поставленим вимогам: був подібним до зразка або відрізнявся від нього за певними ознаками.

II. Придумування казок, фантастичних історій.

Мета. Розвивати уяву та фантазію, мовленнєве чуття.

1. Ось деякі приклади цікавих текстів, які спонукають дитину створювати свої фантастичні сюжети.

Що трапилось?

Знаєте, що трапилось, малята? З неба збігло сонце погуляти! Кажуть, ніби в лісі на світанку Бачив хтось руді його веснянки, Вгледів на стежині з козубочком, А у козубку були грибочки. Хтось підслухав, як воно сміялось, Хтось підгледів, як в ріці купалось.

А на берег вийшло із водички, Вижимало золоті косички. Знаєте, що трапилось, малята? Натомилось сонечко гуляти, Натомилось зморене золотокосе І під ковдру спати уляглося. Пташка змовкла. Вітерець не віє. Опустилися руденькі вії. Вийшли в небо зірочки тихенькі. -- Сонечко моє! -- сказала ненька.

В. Орлов

Іванко любить пасти хмари

Іванко любить пасти хмари: Лежи, дивись, не треба завертати... Так добре, як не темні ще отари. Не йдуть у шкоду -- можна і поспати. Та сон бариться. На очах поволі Чорніють хмари, уявити можна, Як доїть спека їх, десь дощ у полі Запечені уста землі зволожує.

В.Василенко

Дядько дощ

Дядько Дощ стоїть над лісом -- Неба велетень сяга. Він сміється, мов залізом, Дудонить: -- Га-га! Га-га! Одягнувся, мов на свята, Запорізький в нього шик: Тучі -- шапка сивувата, Блискавки -- червоний шлик. Довжелезні срібні вуса Люто вітер розвіва. І тремтить пшениця руса, І втіка за горб трава!

Д.Павличко

ІІІ. Творчі вправи, пов'язані з перевтіленням.

Мета. Розвивати образність, незвичність зіставлення, нестандартність мислення. (Учням необхідно "оживити" предмет або перевтілитися і розмовляти від його імені).

IV. Складання казок за поданими початком, кінцівкою, назвою.

Мета. Прищеплювати інтерес до роботи з текстом, розвивати композиційні уміння, закріплювати знання про будову тексту.

V. Музичні вправи.

Мета. Розвивати інтонаційну чутливість, мовленнєві уміння.

1. Послухайте "Вальс квітів" з балету П.І.Чайковського "Лускунчик" і спробуйте уявити казкові події про квіти, що танцюють.

Творчі вправи сприяють самонавчанню, оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва, передбачають завдання для групової, фронтальної, індивідуальної роботи, завдання на вибір, самоконтроль, різні види відповідей та міркувань.

Це дає змогу формувати особистісний досвід творчої діяльності молодших школярів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу в цілому і до мовленнєвої діяльності зокрема, суттєво підвищуючи мотивацію навчання.[9;15].

Дуже часто вчителі пропонують дітям завдання на ілюстрування прочитаних творів, які вони виконують з великим задоволенням, а також малювання словесних картин (керівництво діями учнів: перечитай уривок; визнач, що саме хочеш зобразити; знайди слова, які передають кольори; спробуй уявити, якою буде картина; ще раз переглянь текст, перевір правильність і повноту зображення, виключи зайве; подумки підготуйся розповісти, що і як буде розміщено на картині).

Отже, сучасні методики творчого розвитку створюють достатні передумови для емоційного і креативного спілкування учнів з книгою, природою, для аналізу власних вражень, почуттів, уявлень, стимулюючи дітей до літературної творчості.

Таким чином робота над казкою є початковим етапом у розвитку творчих можливостей учнів. Навчившись складати казки, описувати предмети і події навколишнього життя, вони успішно оволодівають умінням писати перекази в середніх, а твори -- в старших класах.

2.3 Дослідження навчання за параметрами опрацювання українських народних казок та їх впливу на розвиток творчих здібностей школярів

Дослідження проводилось на базі комунального закладу «Луцька ЗОШ І-ІІІ ст. №23 Луцької міської ради» м.Луцька Волинської області.

Нами були вибрані 1-ші класи і розподілені на експериментальний (1-Г) та контрольний (1-А).(додаток 7)

Загальна кількість учнів, які взяли участь у експериментальному дослідженні становила 56.

Експериментальне дослідження проводилося протягом двох місяців (лютий-березень) 2011 року.

Дослідження проводилось поетапно:

І етап :

визначення теми;

огляд навчально-методичної літератури;

формування наукового апарату дослідження.

ІІ етап :

визначення структури роботи;

аналіз чинних підручників з читання;

з'ясування напряму подальшого дослідження.

ІІІ етап :

проведення експериментального дослідження з питань, запропонованих у меті роботи;

проведення кількісно-якісного аналізу результатів роботи.

В експериментальному класі уроки з опрацювання казок проводились за запропонованою нами методикою. Навчання в контрольному класі проводилось в звичайному режимі.

Наша методика включала використання у процесі опрацювання казок наступних прийомів та методів роботи:

1. Створення проблемних ситуацій для учнів перед первинним їх ознайомленням з текстом. Внаслідок застосування такого прийому діти були відразу націлені на виконання завдань, які ставились перед ними при читанні казки. При відповіді вони вже вміли скористатись власним життєвим досвідом, на основі якого могли будувати первинні роздуми відносно твору. Надалі аналогічні проблемні ситуації покращували мотиваційну сторону опрацювання казки та розвивали мовлення, мислення і увагу школярів.

2. Змістовний і структурний аналіз твору, що пропонувався для виконання дітьми після ознайомлення з казкою. В процесі його колективного (групового) виконання під керівництвом вчителя учні отримували первинні навички з аналізу мовностилістичних особливостей казок, зокрема визначення теми і мети казки, характеристики змісту тощо.

3. Складання плану - малюнкового і словесного - для кращого засвоєння основного змісту казки, характеристики образів та персонажів. Застосування такого прийому сприяє розвитку уяви та фантазії дитини.

4. Взаємозапитання учнів щодо змісту твору, розкриття певних зв'язків, ролі персонажів. Такий прийом покликаний розвивати перш за все мовлення учнів, навички зв'язного викладу матеріалу. Разом з тим взаємозапитання несуть в собі великий виховний потенціал.

5. При роботі з народними казками нами були застосовані також і різноманітні форми переказування (вибірковий, детальний, з продовженням, творчий та ін.). Такий прийом допомагає учням продемонструвати свої аналітичні вміння.

6. Прийоми інсценізації й драматизації дозволяють продемонструвати учням свої акторські здібності. Разом з цим такий прийом дозволяє вчителю сформувати належні знання із змісту твору, розкрити образи.

Орієнтовна тематика завдань для опрацювання певної казки може бути такою:

Розширення кола казок зумовлене тим, що для глибшого усвідомлення провідних ідей доцільно їх визначити на основі кількох тематично близьких сюжетів. Цій же меті служить розгляд тематичних сюжетних варіантів однієї і тієї ж самої казки. Так, для урізноманітнення дитячих ігор на основі українських народних казок варто запропонувати такі завдання:

- одну й ту ж саму історію розповісти від імені різних персонажів;

- самостійно проілюструвати казку, намалювати портрети персонажів;

- проінтерв'ювати головного героя казки (інших персонажів) для газетної публікації;

- придумати різні варіанти кінцівки казки;

- описати ситуацію, яка складеться за умови, що позитивні герої стануть негативними і навпаки;

- явіть, що ви є одним з персонажів казки. Розкажіть, яку роль ви виконуєте. Розповідь ведіть від першої особи. Розкажіть, чи задоволені ви собою як персонажем. Що ви думаєте про інших героїв казки;

- придумайте різні закінчення прочитаної казки. Познайомте з ними клас. Спробуйте використати під час читання музичний супровід;

- використовуючи почерпнуту з казки інформацію, виготовте альбом з наклейками, вирізками речей, про які йдеться;

- придумайте монолог чи діалог на основі прочитаної казки, підготуйте пантоміму і запропонуйте, як відгадати назву казки;

- виготовте мініатюрну сцену для інсценізації казки, розмістіть ляльки-персонажі, розв'яжіть проблему озвучування ляльок;

- візьміть дві добре відомі народні казки, складіть на цій основі казку, розширюючи її зміст;

- візьміть відому казку, дочитайте до середини, а далі запитайте: що було б, якби головний герой не зробив певного вчинку (рушниця не вистрелила, летючий корабель не з'явився, друг не прийшов на допомогу тощо)?

- обговоріть негативні вчинки, драматичні чи трагічні події в книжці. Що сталося б, якби їх не було (змій не з'їдає дітей, чаклунка не перетворює юнаків на камінь)?

- уявіть, як зміниться ваше життя вдома, якщо членом сім'ї стане якийсь герой улюбленої книжки;

- перенесіть персонаж з минулого в теперішній світ, покажіть його реакцію шляхом інсценізації, дискусії, оповіді;

- приготуйтеся до балу книжкових персонажів; перевдягніться в якогось героя, відгадайте, кого зображають ваші друзі, з якої вони казки, хто її автор;

- виберіть абзац з улюбленої казки і спробуйте записати його як вірш, спочатку розбийте речення на частини, а потім експериментуйте з римою, можливо, вийде щось цікаве.

Зазначені вище вправи та завдання, які ми ставили перед молодшими школярами в експериментальному класі дозволили нам отримати певні результати на кінець експерименту. При перевірці зверталась увага перш за все на ті аспекти, оволодіння якими є одними з пріоритетних в вивченні народних казок на уроках читання.

За результатами експериментальної роботи мимаємо яскраві приклади зростання творчої активності учнів. Учні початкової ланки охоче виконують різноманітні творчі завдання: придумують закінчення казок, складають казки за прислів'ями, на основі спостережень, роздумів. Залучення дітей до творення прекрасних позитивних образів має упереджуючу роль -- відвернути їх від примітиву техногенних образів.

Для того, щоб перевірити ефективність нашої методики початку експериментального дослідження ми провели конкурс кращих читачів між класами «З книгою крокую я» з метою перевірити техніку і швидкість читання. (додаток 8)

За кінцевим результатом нашого дослідження ми побачили, що навчання за запропонованою нами методикою покращило знання учнів, техніку і швидкість читання, інтонаційну забарвленість, а також активність учнів на уроках читання.У експериментальному класі кількість учнів, що мають високий рівень читання становила 16, середній - 10, і лише один учень трохи відставав у техніці читання. Також варто сказати, що пропонована методика покращує мотиваційну сферу навчання, знайомить учнів з історичним минулим народу, його побутом, звичаями, збільшує рівень домагань школярів і, як наслідок покращує їх результативність.

Загалом казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, але й, як бачимо з результатів, у великій мірі, розвивальні та навчальні задачі. За правильної організації процесу роботи над казкою учні зможуть істотно покращити мислення, увагу, пам'ять, мовленнєвий розвиток тощо.

ВИСНОВКИ

Опрацювавши науково-методичну літературу і фахові періодичні видання з питань розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами українських народних казок; вивчивши та узагальнивши досвід учителів-практиків щодо методики використання творчого підходу на уроках читання у 1-4 класах; провівши власні дослідження, ми дійшли таких висновків:

1. Важливе місце в реформуванні освіти в нашій державі посідає реалізація принципу креативності, що передбачає орієнтування на творення мислячої, духовно багатої творчої особистості здатної успішно розв'язувати актуальні проблеми засобами усної народної творчості.

2. Казка - один із основних жанрів народної творчості, епічний, повістувальний, сюжетний художній твір усного походження.

Казки поділяються на три групи:

а) про тварин, у яких головними дійовими особами виступають звірі або птахи.

б) фантастично-пригодницькі та героїчні, в яких провідними героями виступають воїни-визволителі чи інші особи, що втілюють у собі найкращі позитивні якості людини.

в) соціально-побутові та побутові. В них позитивними героями виступають прості люди, наділені високими моральними якостями.

3. Українська народна казка формує національну самосвідомість учнів, їх духовність, виховує оцінні судження щодо моральних норм поведінки,ознайомлює з традиціями свого народу, його минулим, сьогоденням та майбутнім.

4.Використання на уроках читання різноманітних прийомів вивчення української народної казки (інсценізації, драматизації, стилістичного, проблемного, аналіз розвитку дії, аналіз художніх образів, творчого) сприяє розвитку творчих здібностей молодших школярів.

5.Творчі вправи на уроках читання передбачають формування вмінь переносити набуті навички в змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях.

Доцільно використовувати такі творчі вправи у процесі вивчення української народної казки:

а) вправи за аналогією;

б) вправи на придумування казок, фантастичних історій;

в) творчі вправи пов'язані з перевтіленням;

г) музичні вправи.

6. Розробка науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи роботи з українською народною казкою в аспекті розвитку творчих здібностей учнів на уроках читання в початковій школі сприяла творчому зростанню молодших школярів

6. Результати експериментальної роботи засвідчили суттєве зростання творчості молодших школярів: художньої та інтонаційної забарвленості читання, мовленнєвої творчості учнів на уроках рідної словесності.

Таким чином, залучення учнів до творчої діяльності на уроках читання розкриває перед ними необмежені горизонти людських можливостей і сприяє правильному визначенню свого місця на широкому полі знань, умінь та здібностей.



Додаток 1

Тема. Чарівні казки. Українська народна казка «КирилоКожум'яка»

Мета: формувати знання особливостей казок, їх різновидів; познайомити з українською народною казкою «Кирило Кожум'яка»; розвивати увагу, уміння аналізувати та висловлювати власні думки; виховувати повагу до думок інших, уміння вислуховувати та вести дискусію, розвивати творчі здібності учнів.

Обладнання: виставка книжок-казок, ілюстрації до казок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань учнів

Казка -- вигадка, та в ній--

У шкарлупці золотій --

Зерня сховане смачне.

Хто дістане, той почне

Думу думать про життя,

Збудить в серці почуття,

Мов торкнеться до вогню --

Вийде сміло на борню

За добро і проти зла!

(Валентин Бичко)

III. Оголошення теми та завдань уроку

-- Сьогодні у нас з вами незвичайний урок. Ми помандруємо стежками країни казок.

IV. Робота над програмовим матеріалом

1. Повідомлення групи «Знавців» за планом.

(Учні отримали попередні завдання: знайти та ознайомитись із матеріалом про казки.)

* Особливості казок;

* різновид казок;

* структура казок;

* особливості чарівних казок.

2. Інтерактивна технологія «Акваріум».

Учні класу об'єднуються в групи. Кожна група отримує певне завдання (запитання), яке по черзі обговорюють у своїй групі. Учасники інших груп уважно слухають обговорення, а потім висловлюють свої враження про правильність проведення та результати дискусії.

Запитання групам

* Назвати відомі учням казки, які можна визначити як чарівні. Довести правильність вибору.

* Які казки, що представлені на книжній виставці, є чарівними? Довести своє рішення.

* Довести, чому необхідно читати казки.

3. Конкурс «Знавців-казкарів».

Учні об'єднуються в пари і після обговорення відповідають на запитання.

--Назвати одну з відомих казок, яка є чарівною, її персонажів, основні події. Чого вчить нас цей твір?

-- Зобразити тонограму цього твору. Пояснити свій варіант роботи. (Тонограма -- графічне зображення емоційного стану перебігу подій твору. Креслиться рівна, горизонтальна лінія -- звичайний перебіг подій. Учні на ній креслять: лінія вверх -- емоційне піднесення (радість, щастя), ліня вниз -- горе, сум, образа...)

4. Первинне знайомство з казкою «Кирило Кожум'яка».

Розповідь казки вчителем та 2-3 учнями з використанням ілюстрацій.

5. Словникова робота.

Повідомлення мовознавців:

* пояснення малознайомих слів;

* перечитування важких слів стелиться, підлестилася, набрякнуть, вигодувала, панотченьку, захлинається;

* дібрати слова, що є близькими за значення до слів поцупити, злинув, благайте.

6. Фізкультхвилинка.

Хто ж там, хто вже так стомився

І наліво похилився?

Треба дружно всім нам встати,

Фізкультпаузу почати.

Сонце спить, небо спить,

Навіть вітер не шумить.

Рано-рано сонце встало

І проміння всім послало.

7. Читання в парі.

Діти пошепки читають один одному по черзі казку. Вчитель дає сигнал початку і кінця читання кожного (регламентує час читання).

Колективне обговорення прочитаних частин тексту.

(Учні акцентують увагу на складних місцях, на читання яких слів потрібно звернути увагу, яка інтонація переважає.)

8. Інтерактивна технологія «Коло ідей».

Діти, ставши в коло, або просто по черзі висловлюють свою думку на дану тему.

Визначити головну думку твору. Пояснити свій вибір.

9. Вибіркове читання та складання цитатного плану.

Виписати основні речення, з яких можна було б скласти план твору.

Наприклад:

-- Послав князь свою дочку в дань змієві.

-- Татусю, татусю! -- кажуть.-- Чи бачиш голубок від сестриці прилетів?

-- Ну це вже для вас зроблю.

-- От почали вони битися -- аж земля гуде.

-- От Кирило вбивши змія, визволив князівну й відвів князеві.

-- І вже з того часу й почало зватися те урочище, де він жив, Кожум'яками.

10. Співвідношення тексту і малюнка підручника.

* Зачитати цей уривок тексту.

* Робота над передачею емоційного настрою в цій частині опису подій.

* Опис малюнка.

* Порівняння та співвідношення тексту та малюнка.

11.«Входження в твір».

Висловити ставлення автора, власне ставлення до персонажів, подій, вчинків; свої власні почуття та переживання. Обґрунтувати свої міркування.

12. Робота над прислів'ями.

* Обговорення змісту прислів'я: «Чия відвага, того й перемога».

* Підбір та обговорення змісту прислів'їв, що підходять до даного тексту.

13. Стислий переказ казки.

V. Підсумок уроку

Інтерактивна технологія «Мозковий штурм».

Довести, що твір «Кирило Кожум'яка» є казкою.

VI. Домашнє завдання

1. Прочитати казку «Кирило Кожум'яка».

2. Творчий переказ казки із завданнями.

* Як би змінили початок казки, основну частину, кінцівку?

* Кого б з дійових осіб добавили, кого б замінили? Чому?

* Уривок, який найбільше сподобався. Чим сподобався?

Додаток 2

Тема. Українська народна казка «Кривенька качечка»

Мета: познайомити учнів з українськоюнародкоюказкою«Кривенька качечка»; формувати знання особливостей створення, збереження та передачі з покоління в покоління творів усної народної творчості; розвивати творчі здібності учнів; розвивати навички виразного та осмисленого читання, уміння аналізувати даний твір, висловлювати власні думки; виховувати бажання вивчати твори свого народу.

Обладнання: ілюстрації до казки, кросворд.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань учнів

-- Сьогодні ми з вами продовжуємо подорож у чарівний світ казки.

-- А чи знаєте, що таке казка?

-- Яка існує різниця між казкою та оповіданням?

-- Якими є особливості казки?

-- Чому деякі казки називаються чарівними? А які ще є?

1. Виступ «Мовознавців» за планом (план записаний на дошці).

-- Чому деякі казки називаються народними?

-- Як створюються, зберігаються та передаються народні казки?

III. Перевірка домашнього завдання 1. Розгадування кросворду.

1) В якому місці відбувалися події казки?

2) На якій річці знаходиться це місто? ,

3) Хто подав вісточку з неволі?

4) Який птах приніс вісточку?

5) Ім'я чоловіка, який спасав князівну.

6) 3 ким бився Кожум'яка?

2. Бесіда з використанням виставки малюнків.

Ви підготували ілюстрації до улюблених українських народних казок. Назвіть казку, епізод, які зображені на ваших малюнках. Чим ця казка вам сподобалась?

3. Переказ казки.

IV. Оголошення теми та завдань уроку

-- Чи всі зібралися до нашої хати? (Всі!)

-- Тоді вже й можна казку починати.

А вирушаємо ми в подорож сторінками казки «Кривенька качечка».

V. Робота над програмовим матеріалом

1. Виступ групи «Артисти».

Стислий показ казки учнями за ролями.

2. Розчитування.

* Читання слів із зростанням кількості букв у словах.

-дід сам іва

баба вода діва

грибки гніздо ніжка

качечка спачили тесаний

пір'ячко веретенце табуночок

3. Робота в групах.

Учні в групі читають казку ланцюжком. Після повного прочитання казки обговорюють допущені помилки.

4. Словникова робота.

* В парах.

Починок -- пряжа, намотана на веретенце.

Кужілочка -- частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.

Веретенце -- дерев'яний пристрій для ручного прядіння.

* В групах.

Представники груп ставлять запитання іншим групам.

1) Пояснити незрозумілі слова.

2) Знайти та прочитати складні слова.

3) Прочитати слова, що допомагають впізнати казку (качечка, пір'ячко, кужілочка, веретенце, діва, іва).

5. Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трошки відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки,

І зроби чотири кроки.

Руки вище підніміть

І спокійно опустіть,

Розведіть їх в сторони,

Плесніть кілька раз,

За роботу -- все гаразд.

6. Скласти речення зі слів казки по пам'яті.

Іва, онде, наша.

Наша, діва, онде, дворці, на, метеному, тесаному, стовпці, на.

7. Вибіркове читання.

Дати відповіді на запитання словами з тексту.

-- Хто знайшов качечку?

-- Що було хворе в качечки?

-- Що помітили дід і баба, коли повернулися з грибами?

-- Що розповіли сусід»?

-- Що зробили дід і баба?

-- Що на це сказала дівчинка-качечка?

-- З яким табуном полетіла качечка?

Прочитати окличні, питальні речення, речення зі звертанням.

8. «Аукціон» запитань.

Діти ставлять запитання за змістом твору, а потім обирають найцікавіше з них.

9. «Коло думок».

Учні стають у коло і по черзі висловлюють свою думку відносно даних запитань.

* Довести, що ця казка -- чарівна.

* Чому качечка не вибачила діда та бабу і полетіла від них?

IV. Підсумок уроку

«Мікрофон»

Отримуючи в руки мікрофон, учні дають відповіді на запитання.

-- Що цікавого ви дізналися на уроці?

--Який вид роботи вам найбільше сподобався?

--Чи сподобалася вам ця казка? Чим?

VII. Домашнє завдання

1 група -- читати й переказувати казку, відповідати на запитання до казки.

2 група -- читати казку, обрати уривок, який найбільше сподобався. Пояснити свій вибір.

3 група -- переказувати казку з творчим завданням: змінити зміст на свій розсуд.

Додаток 3

Тема. Українська народна казка «Кобиляча голова»

Мета: познайомити учнів з українською народною казкою «Кобиляча голова»; розширювати знання дітей усної народної творчості, казок, особливостей їх будови; формувати навички читання та переказування; розвивати творчі здібності учнів; виховувати любов до українського народного слова.

Обладнання: ілюстрації до казки, казка «Кобиляча голова», малюнки дітей до змісту казки.

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Ми продовжимо мандрівку, Перегорнемо сторінку. Нову казочку читаємо І батькам розповідаємо.

III. Перевірка домашнього завдання

1. Конкурс «Знайдіть зайве».

Серед даних малюнків знайти зайвий, що не відповідає змісту казки «Кривенька качечка». (Качечка, дід, пір'їна, лисиця, баба,, дім, озеро, змій)

2. Стислий переказ казки «Кривенька качечка».

3. Творчий переказ казки.

4. Прочитати казку, обрати уривок, який найбільше сподобався.

5. Робота в парах:

* поставити опонентам цікаве запитання за змістом казки;

* запропонувати пояснити значення трьох словникових слів казки.

IV. Оголошення теми та завдань уроку

V. Робота над програмовим матеріалом

1. Розчитування. Читання таблиць складів.

2. Первинне знайомство з казкою «Кобиляча голова».

* Початок читає вчитель;

* продовжують читати учні «ланцюжком».

3. Словникова робота.

-- Ця казка чарівна не лише своїм змістом, а й наявністю цікавих, але малознайомих для нас слів. І відкриваючи, їх значення, ми ніби потрапляємо в чарівний світ слова.

* Робота в парах.

1) Знайти маловідомі слова та пояснити їх значення (небилиці, плутаниці, досвітки, прясти, ясочка, призьба).

2) Назвати п'ять односкладних та п'ять трискладових слова із тексту, одне з найдовших.

4. Робота над будовою казки.

* Прочитати перші три речення.

-- Як називається ця частина? (Зачин)

-- З якою інтонацією його потрібно читати?

* Прочитати кінцівку казки. Пояснити її оптимальність у даному випадку.

* Стисло переказати зміст основної частини.

5. Використання технології «Незакінчене речення».

«Я вважаю, що ця казка чарівна, тому що...»

6. Фізкультхвилинка.

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

І рукою, і ногою,

Навіть трішки головою.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати?

Раз -- присісти, два -- піднятись.

Хто втомився присідати,

Може вже відпочивати.

7. Читання казки в парах.

Звертати увагу на інтонаційність, виразність читання, передачу голосом характеру дійових осіб.

* Обговорення точності передачі характеру дійових осіб, які були допущені помилки та як їх виправити.

8. Вибіркове читання. Прочитати речення:

* якими зверталася «Кобиляча голова»;

* опис дідової та бабиної дочки;

* діалоги в тексті;

* прочитати уривок казки, який найбільше сподобався.

9. Визначити тему та мету твору. Пояснити своє рішення.

10. Конкурс «Чомучок».

Діти ставлять запитання, з якими б вони хотіли звернутися до автора казки, дійових осіб, читачів.

11.«Впізнайте слово».

На дошці написані слова з даного тексту, але з пропущеними буквами. Діти впізнають їх, відтворюють, знаходять їх у творі.

12. Робота над прислів'ями.

-- Які ви знаєте прислів'я, що змістом є аналогічними до нашої казки?

«Чарівна скарбичка»

Учні по черзі називають прислів'я {поповнюють чарівну скарбничку усної народної творчості). Решта дітей пояснює їх значення та відповідність даній казці.

13. Використання технології «Акваріум».

Учні класу об'єднуються в групи. Центральна група обговорює вголос проблему: «Чому "Кобиляча голова" по-різному поставилась до появи двох дочок?» Учасники інших груп слухають і після обговорення висловлюють свої думки.

* Чи правильно проводилось обговорення теми?

* Чи вислухалися всі думки?

* Чи коректною була поведінка учасників?

* Чи згодні з рішенням групи, чц є свої варіанти розв'язання?

Теми для обговорень *

* Чому «Кобиляча голова» нагородила дідову дочку?

* Як ви ставитеся до поведінки діда щодо двох дочок?

* Що б ви змінили в казці і чому?

VI. Підсумок уроку

--Чи сподобалась вам ця казка? Чим?

-- Поведінку яких дійових осіб ви схвалюєте, а яких -- засуджуєте?

-- Чого навчила вас ця казка?

--Які висновки після сьогоднішнього уроку ви зробили?

VII. Домашнє завдання

1 група -- переказувати казку;

2 група -- творчий переказ казки (з власними змінами та доповненнями);

3 група -- підготуватися до виступу на тему: «Добро і зло в казці "Кобиляча голова».



Додаток 4

Тема. Українська народна казка «Колосок»

Мета: вчити дітей виділяти в тексті дійових осіб, давати їм елементарну характеристику, розвивати уміння аналізувати їх вчинки; формувати навички правильного і свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності учнів; виховувати бажання допомагати дорослим; викликати негативне ставлення до ледарів.

Обладнання: Читанки, Читайлики, колоски з буквами, малюнки героїв, маски дійових осіб.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до роботи

Девізом нашого уроку будуть слова: «Уважність, старанність, праця -- наш шлях до знань».

На дошці -- зображення гори з написом «Вершина знань». Збоку -- сходинки, на яких прикріплюються схематичні позначки під час виконання завдань.

II. Мовна розминка

1. Вправи для розвитку дихання.

2. Вправляння у читанні складів.

ка ко ку ки кі ке кра рка вкра

3. Вивчення скоромовки.

На печі, на печі смачні гарячі калачі. Хочеш їсти калачі -- не лежи на печі.

-- Який звук повторюється? Прочитайте скоромовку, чітко і твердо вимовляйте цей звук.

Читання скоромовки з різною інтонацією.

Насходинціз'являєтьсяпершапозначка.

4. Вправи для розвитку техніки читання.

Учні читають слово з картки-блискавки і добирають до нього антонім.

Ніч (день); початок (кінець); холод (тепло); спочатку (вкінці); голосно (тихо); знайшов (загубив); веселі (сумні); наївся (зголоднів); лінивий (працьовитий); працювати (відпочивати)

-- Хто запам'ятав, яке слово прочитали останнім? Який синонім дібрали до нього? Коли можна відпочивати? Без чого ми не зможемо їсти калачі, про які читали в скоромовці?

На сходинки вивісити другу позначку.

III. Оголошення теми уроку. Мотивація

1. Відгадування кросворда.

2.

1) Який жанр усної народної творчості ми опрацьовуємо у цьому розділі? (Казка)

2) Хто є автором цих казок? (Народ)

3) Гостродзьобий герой казки про невдале гостювання. (Журавель)

4) Страшний звір, якому не вдалося обманути сімох діток. (Вовк)

5) Рудохвоста, улеслива тварина, яка у всіх казках хоче тільки хитрувати і обманювати. (Лисиця)

6) Мати сімох .чемних, слухняних козенят. (Коза)

7) Хто перехитрив навіть лисицю? (їжак)

-- Хто уважно подивиться на кросворд.тойпогоризонталізможепрочи-татиназвуказки,якусьогодніми прочитаємо. (Діти читають: «Колосок».)

2. Читання деформованих слів.

(На дошці прикріплені колоски з буквами.)

(Круть, Верть, півник)

--Отже,сьогоднімибудемочитати казку «Колосок». Ви закріпите свої уміння правильно читати, виділяти дійових осіб, характеризуватиїхповедінку. Продовжимо вчитися читати за особами, навчатися читати нові слова.

IV. Робота за темою уроку

1. Слухання казки. (Частину читає учитель, продовжують підготовлені учні.)