2 Remarque blieb immer seinem Wunsch treu,

a) das Buch zu schreiben,

b) sich erholen zu fahren,

c) der Welt von seinem grausamen Krieg zu erzahlen.

3 Im Roman «Im Westen nichts Neues» erzahlt man uber

a) schreckliche Schicksal einer Soldatengruppe im ersten Weltkrieg,

b) unglucklische Liebe,

c) verdruckte Abenteuer.

Учні відповідають на запитання вчителя.

L.: Und jetzt beantworten Sie die Fragen!

Welche Berufe hatte Remarque?

Wie lange dauerte schwere und harte Prufungen?

Wann wurde sein erster Roman veroffentlischt?

Was konnten die Helden seiner Werken dem Chaos des Krieges gegenuberstellen?

Wann starb Remarque?

Читання

Фрагмент тексту для читання наведено в додатку 11.

I. Етап підготовки до читання тексту

Vokabelliste

blass der Fach Rekrut werden schnauzbarig der Sturackern die Kaserne der Tornister vorschriftsma?ig die Laterne scheuern verwunden quellen der Unterstand rechtzeitig schlucken zerrissen der Papierverband die Verletzung die Drahtkorb der Gewehrgeknatter	блідий ящик бути призваним вусатий зоране поле казарма солдатський ранець згідно наказу туалет драїти поранити розтікатися окоп вчасно ковтати розривати бинт з папіру поранення каркас з дроту тріск кулеметів

II. Етап читання тексту та виконання вправ під час прослухування

а) Переглядове читання тексту з метою отримання загального уявлення про його зміст

1 Sehen Sie bitte den Text wieder durch und sagen

Was fallt ihnen auf?

Daten? Was bedeuten sie?

Geographische Nahmen?

Eigennamen? Wie viele? Was bedeuten sie?

2 Ubersetzen Sie folgende Worter und Wendungen ins Russische.

der Briefbogen nichts draus machen der Unteroffizier das Aufstehen die Strafe die Kantine die Flasche aufmachen aufkratzen	папір для листів нічого не знати фельдфебель підйом покарання буфет відкрити пляшку шкрябати

3 Ubersetzen Sie folgende Wendungen und Satze ins Deutsche

блідий промінь сонця дивне почуття це здавалось мені таким далеким їй довелося чекати на мене годину ми збирались відсвяткувати коли він помітив це було вже запізно важкі поранення	die blasse Sonne merkwurdiges Gefuhl so weit weg erschien mir das sie musste uber eine Stunde auf mich warten damit wollten wir feiern als er merkte, war es zu spat schwerere Verletzungen

б) Читання тексту з метою максимально повного й точного розуміння всієї інформації, що міститься в тексті та критичного осмислення її.

4 Lesen Sie den Text wieder und sagen Sie stimmt das oder nicht?

1 Ich zog einen Briefbogen aus dem Fach.

2 Das richtige Leben begann erst 1917.

3 An einem der ersten Abende kam meine Mutter in die Kaserne.

4 Ich habe meinen Tornister vorschriftsma?ig gepackt.

5 Mittags fing das schwere Feuer der Englander an.

6 Wir haben zwar rechtzeitig die Masken auf.

7 Manchmal kamen sie leer wieder.

8 Nachts starben zwei Leute bei uns ins Zimmer.

5 Finden Sie Antonyme zu den folgenden Worter

breit aufhoren nah dick hinlegen lachen erwachen spat am Abend voll schnell	blass anfangen fern dunn aufstehen weinen einschlafen fruhmorgens leer spat

6 Erganzen Sie folgende Satze mit den gegebene Worter.

1 Nie zwanzig werden zu konnen, so _______ erschien mir das.

2 Das war ein _______, fern, irgendwo, schon nicht mehr wahr.

3 Sie wollte mir helfen, aber das _______ sie nicht.

4 Aber wir _______ nicht dazu.

5 Koster wurde mittags _______.

6 Die von Middendorf war _______.

7 Ein paar Tage vorher war ein neues _______ angekommen.

8Die Decke lag uber einem _______.

9 Drau?en _______ Maschiniengewehrgeknatter.

Immerfort, durfte, Drahtkorb, weit weg, Transport, Komplex, kaputt, kamen,

verwundet.

ПИСЬМО

в) Контроль розуміння тексту та виконання після текстових комунікативних вправ

7 Beantworten Sie die Fragen!

1 Welches Gefuhl hatte Robby?

2 Was rechnete er?

3 Wie wurde er Rekrut geworden?

4 Warum durfte seine Mutter Robby nicht sehen?

5 Was passiert in Flandern?

6 Wer lag im Lazarett?

7 Wann wurde Revolution angefangen?

8 Was war los mit seiner Mutter?

ГОВОРІННЯ

8 Stellen Sie den Plan zusammen.

9 Geben Sie den Inhalt des Textes wieder.

Jeder erzahlt Ereignisseiner bestimmten Jahres.

1916-

1917-

1918-

1919-

1920-

1921-

10 Uberlegen Sie ein bi?chen und sagen Sie, welches Jahr im Buch beschrieben ist.

11 Jetzt lesen Sie zwei letzte Absatze und beantworten folgende Fragen.

1 Welche Rolle spielte Inflation im Leben von Menschen damals?

2 Wo hat Robby seinen letzten Geburtstag gefeiert?

3 Wer sind die besten Freunde Robbys?

4 Womit beschaftigen sie sich jetzt?

5 Was fur ein Schicksal hat Koster? Lenz?

6 War Robby mit seinem Leben zufrieden?

7 Worin liegt das Problem der «verlorenen Generation»? Wie verstehen Sie es?

Finden Sie Beispiele im Text.

12 Stellen Sie Ihre eigene Lebensbeschreibung der wichtigsten Ereignisse nach dem Muster.

2000-Das war im Ferienlager. Der erste Ku?.

2001-Geburt meiner Schwester.

2002-Umzug in das andere Bezirk.

2003- u.s.w.

2.3 Результативність дослідно-експериментальної програми

З метою визначення результатів впровадження експериментальної програми було проведено контрольний зріз знань в експериментальній та контрольній групах 11-а класу. Констатуючий експеримент другого порядку передбачає контрольну перевірку знань з аудіювання, читання, письма та говоріння на матеріалі роману «Три товариші », II глава ст.45-46.

АУДІЮВАННЯ

I. Етап підготовки до слухання тексту.

Vokabelliste

die Muschel geisterhaft der Wildschweinkopf das Fettgeruch das Kuchengeklirr verschwinden den Kopf schutelln	слухавка чарівний голова дикого кабана запах жиру дзвін посуду зникати трясти головою

II. Етап слухання тексту та виконання вправ під час прослухування

Ich ging zum Vorplatz, wo das Telefon stand, hob den Horer ab und sagte die Nummer. Wahrend ich auf Antwort wartete, fuhlte ich, wie eine weiche Welle, eine leichte Erwartung aus der schwarzen Muschel sich hob. Das Madchen war da. Als ihre dunkle, etwas rauhe Stimme geisterhaft plotzlich in Frau Zalewskis Vorzimmer zwischen Wildschweinskopfen, Fettgeruch und Kuchengeklirr leise und etwas langsam, als dachte sie vor jedem Worte nach, sprach, verschwand auf einmal meine Unzufriedenheit. Ich hangte wieder an, nachdem ich, anstatt mich nur zu erkundigen, eine Verabredung fur ubermorgen, abgemacht hatte. Plotzlich erschien mir alles nicht mehr so stumpf. «Verruckt», dachte ich und schuttelte den Kopf. Dann hob ich noch einmal den Horer auf und rief Koster an. «Hast du die Karten noch, Otto?»

«Ja».

«Gut. Ich gehe doch mit zum Boxen». [48].

Stimmt das oder nicht?

1 Die Muschel war braun.

2 Das Madchen war nicht da.

3 Ihre Stimme war dunkel und etwas raue.

4 Das Madchen sprach langsam.

5 Robby hat keine Verabredung abgemacht.

6 Robby hat Koster angerufen.

7 Otto hatte keine Karten mehr.

III. Етап контролю розуміння прослуханого тексту і виконання вправ.

Beantworten Sie die Fragen!

1 Wo stand das Telefon?

2 Was fuhlte Robby wahrend er auf Antwort wartete?

3 War Robby froh die Stimme Pats zu horen?

4 Wonach fragte Robby?

5 Warum rief er Koster an?

6 Wohin haben die Freunde vor zusammengehen?

ЧИТАННЯ

Фрагмент тексту для читання наведено в додатку 12.

I. Етап підготовки до читання тексту

Vokabelliste

schlendern unschliessig hierher wollen abstreiten Zeichen und Wunder aufhalten die Dammerung die Federmausflugeln die Laterne kramen halb und halb wahrscheinlich	бродить нерішуче щось тягне заперечувати Оце так диво! затримуватись сутінки крила кажана фанар шукати майже напевно

II. Етап читання тексту та виконання вправ під час прослухування

а) Переглядове читання тексту з метою отримання загального уявлення про його зміст

Beantworten Sie die Fragen!

1 Wo spielt die Handlung ab?

2 Wie viel Personen handeln in diesem Abschnitt teil?

3 Gibt es irgendwelche Gesprache?

Wer spricht mit wem?

б) Читання тексту з метою максимально повного й точного розуміння всієї інформації, що міститься в тексті та критичного осмислення її.

ПИСЬМО

Lesen Sie den Text wieder und schreiben Sie stimmt das oder nicht?

1 Unschliessig wanderte ich umher.

2 Schlie?lish ging ich uber die Strasse.

3 Robby war etwas gereizt.

4 Frau Zalewski hatte schwarze Locken.

5 Robby wollte etwas trinken.

в) Контроль розуміння тексту та виконання після текстових комунікативних вправ

Beantworten Sie die Fragen!

1 Wohin schlenderte Robby?

2 Welches Ziel hat er?

3 Woruber sprach er mit Frau Zalewski?

4 Was sah Robby auf die Strasse?

5 Wonach suchte er unter seinen Bucher?

6 Warum erinnerte er sich jetzt an den Zettel?

7 Glaubte Robby daran, dass das Madchen zu Hause war?

ГОВОРІННЯ

Stellen Sie den Plan zusammen.

Geben Sie den Inhalt des Textes

Отримані результати зрізу занесемо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 Рівні сформованості мовленнєвої компетенції учнів

Група рівень	Контрольна група (к-ть/%)	Експериментальна група (к-ть/%)
високий	-	3/20%
середній	4/26%	6/37%
низький	6/37%	5/31%
нульовий	6/37%	2/12%

Очевидно, що в результаті проведення певної роботи відбулася динаміка рівнів сформованості мовленнєвої компетенції учнів як контрольних, так і експериментальних груп. Кількісно таку динаміку (для більшої наочності) представлено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Динаміка рівнів сформованості мовленнєвої компетенції учнів.

Група рівень	Контрольна група (к-ть/%)	Експериментальна група (к-ть/%)
	+	-	+	-
високий		2/12%	2/12%
середній	0	0	2/12%
низький	1/6%			1/6%
нульовий	1/6%			3/20%

Як бачимо, в контрольному класі, в якому процес навчання німецької мови здійснювався за традиційно. Методикою, зміни відбилися не на краще. Навіть ті учні, яких в до експериментальному періоді було включено до високого рівня, на кінець експерименту вийшли до групи учнів з середнім рівнем (12%).

В той же час учні категорії середнього рівня (12%) знизили свій рівень до низького, за рахунок чого саме середній низький рівень чисельно виріс (на 6%). Природно, що таку динаміку не можна назвати позитивною.

В той же час показники динаміки рівнів засвідчують позитивну картину. Зауважимо, що в доекспериментальному періоді характеристика рівнів практично співпадала. Використаний методичній підхід до формування мовленнєвої компетенції в процесі вивчення німецької мови спонукав учнів до більш активного, цілеспрямованого пошуку нової лексики. Як видно із таблиці 2.3,чисельно зросли рівні: високий - на 20%; середній - 12%; низькій - 6% та нульовий на 20. Причому більш детальний аналіз показує, що відбулись якісні зміни і в середині самих рівнів. Так, наприклад, учні, які ввійшли до високого рівня, практично всі мали оцінку 12 балів, яка зросла 11 балів, з 10 балів і навіть із 8 балів.

Показники успішності учнів середнього рівня в усіх 37% характеризуються 10 балами. До експерименту картина була більш спектрально широка від 8 балів до 10 балів. Причому 10 балів мала тільки одна учениця.

Висновки до другого розділу

Таким чином, динаміка рівнів сформованості МК свідчить про те, що відбулися наступні зміни:

по-перше, підвищилась мотивація до виконань вправ творчого, комплексного характеру;

по-друге, зріс інтерес до виконання завдань з домашнього читання;

по-третє, зросла психологічна і комунікативна готовність до німецької мовленнєвої практики.

Все це вказує на те, що гіпотетичні положення виправдали себе на практиці і підтверджують важливість умов, які сприяють підвищенню ефективності навчального процесу, поліпшення якості знань, навичок і вмінь учнів. Серед таких ми виділили такі:

- для формування МК учнів раціонально використовувати різноманітні форми роботи: фронтальні, хорові, групові, парні, індивідуальні;

- постійно забезпечувати мовленнєву діяльність учнів на заняттях та в позаурочних видах роботи;

- постійно активізувати самостійну і творчу роботу учнів, учити працювати з книжкою, словниками та іншою довідниковою літературою;

- вчити використовувати та систематизувати різноманітну інформацію;

- здійснювати особистісно-орієнтований підхід до навчання. Враховувати індивідуально-психологічні особливості учнів;

- мовлення на уроці максимально наближати до реальної функції мови, воно має слугувати знаряддям діяльності учнів. А зміст окремих слів, висловів, структур та осмислених мовних сполучень має бути продиктовані певними ситуативними обставинами.

ВИСНОВКИ

Вивчення іноземних мов набуває особливого статусу в нашій країні. Основним засобом спілкування є мова, а в багатомовному просторі - декілька мов. Держстандарт з іноземних мов, а також нові програми і підручники спрямовані на комунікативний підхід.

Формування в учнів умінь і навичок іншомовного спілкування передбачає досягнення ними такого рівня мовленнєвої компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах. А це означає розвиток спроможності і готовності здійснювати спілкування чотирма його видами: розуміння (аудіювання), читання, говоріння, письмо.

Здійснене дослідження дозволяє визначити роль та місце формування МК учнів в вивченні шкільного курсу німецької мови.

Аналіз літератури дозволив нам зробити висновок проте, що тлумачення поняття «МК» може бути представлено таким чином: МК представляє собою певний рівень володіння мовою, мовленням і соціокультурними знаннями, навичками, вміннями що дозволяють учню комунікативно-прийнятно і доцільно варіювати мовленнєву поведінку в залежності від функціонального фактору іншомовного спілкування, що створює основу для комунікативного розвитку, тобто це знання правил мовленнєвої поведінки, використання відповідно ситуації мовленнєвих елементів в побутовому мовленні, спроможність розуміти та породжувати іномовні висловлювання.

Вивчаючи роботи лінгвістів та аналізуючи різні підходи до тлумачення поняття «МК» було виділено такі компоненти МК: лексичну, граматичну, семантичну, фонологічну, орфографічну, орфоепічну компетенції. Ці складові мають певні діапазони, рівні контролю та правильності, що упорядковані шкалами.

У нашому досліджені МК є об'єктом тестового контролю, що потребує врахування особливостей мовленнєвої комунікації. Необхідність врахування цих особливостей обґрунтовано вибором матеріалу художнього тексту. Саме використовуючи художній текст, в нашому випадку твори Е.М. Ремарка, можливо створити умови, що сприяють формуванню МК. По-перше, учень має бути добре обізнаним у певних питаннях, щоб мати спроможність спілкуватися іноземною мовою. Вивчення творчості Е.М. Ремарка за програмою курсу «Світова література» задовольняє цій умові. Уроки з домашнього читання, що проводяться паралельно з уроками світової літератури, мають багато спільного. Таким чином, задача дещо полегшується, а наявність фонових знань робить переклад твору та його сприйняття доступним. Також важливе місце займає мотивація мовленнєвої діяльності учнів з урахуванням їх інтересів і потреб. Для учнів даного віку теми творів Ремарка, а саме кохання, дружби, відданості є дуже цікавими.

Результати констатуючого експерименту було покладено в основу формуючого експерименту, під час якого за допомогою тестових завдань, спостережень та бесід з учнями ми виявили динаміку рівнів сформованості МК.

Вважаємо, що експеримент вдався. Спостереження під час експерименту показали, що у учнів значно підвищилась мотивація до вивчення іноземної мови, збагатився запас лексичних одиниць. Також спостерігалась здатність учнів вільно висловлювати власну думку та доводити свою точку зору іноземною мовою. Результати дослідно-експериментальної роботи свідчать про ефективність запропонованої методики та достовірність висунутої гіпотези, що ефективності процесу формування мовленнєвої компетенції учнів на уроках домашнього читання можна досягти за умов:

- здійснення особистісно-орієнтованого підходу в навчанні ;

- створення ситуації успіху, атмосфери взаємодії, співробітництва й співтворчості в системі «вчитель - учень»;

- реалізації принципів наступності та доступності в змісті, методах, формах і засобах навчання;

- використання різноманітних форм роботи (фронтальних, хорових, групових, парних, індивідуальних);

- мотивації мовленнєвої діяльності учнів з урахуванням їх інтересів і потреб;

- цікавості об'єкта розмови;

- готовності учнів спілкуватись (наявність певних знань, необхідних для цього).

Список використаної літератури

1. Виноградов В.В. О языке художественной прозы: Избранные труды. / Отв. ред. Г.В. Степанов, А.П. Чудаков. - М.: Наука, 1980. - 360с.

2. Вишневский А.И. Справочник учителя иностранных языков. - К.:Промінь, 1982. - 244с.

3. Вятютнев М.Н. Теория учебника русского языка как иностранного.-М., 1984.- 72с.

4. Гез Н.И., Ляховицкий М.П. Методы обучения иностранным языкам в школе. - М.: Просвещение, 1982. - 223с.

5. Гез Н.И. Система упражнений и последовательность развития речевых умений и навыков // Иностранные языки в школе, - 1970. - № 2. С. 10-14

6. Індивідуалізація навчання аудіювання учнів підготовчого етапу школи з поглибленим вивченням іноземної мови // Методика викладання іноземних мов: Наук.-метод. зб. - К.: Освіта, 1994. - Вип. 23.- С.113-118.

7. Коккота В.А. Лингводидактическое тестирование., М.,1989, С.20-22

8. Коммуникативная компетенция в деловом дискурсе // Языковая личность: система, нормы, стиль: Тез. докл. науч. конф. Волгоград, 5-6 февр. 1998г. / ВГПУ.- Волгоград: Перемена, 1998. 103с.

9. Красновский Э.А., Курдюнова И.М. О соотношении целей обучения и требования к знаниям, умениям и навыкам учащихся // Новые исследования в педагогических науках. - М.: Педагогика, 1998.- №1/41.-С.30-38.

10. Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 685с.

11. Миролюбов А.А. Изучение иностранных языков в школе: новые перспективы // Педагогика, 1998. - №1. -С45-49.

12. Муратов А.А. Речевые средства формирования учебного интереса у школьников // Педагогика, 1997. - №3. - С.40-45.

13. Настольная книга преподавателя немецкого языка: Справ, пособию / E.А. Маслыко, П.К. Бабинская, А.Ф.Будько, С.И.Петрова, - 6-е изд., стереотип. -Мн.: Выш. шк., 2000 - 522с.

14. Ніколаєва С.Ю. Індивідуалізація процесу навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах // Іноз. мови.-1999. - №4. - С. 14-17.

15. Общая методика обучения иностранным языкам: Хрестоматия. / Сост. Леонтьев А.А. - М.: Рус. яз., 1991. (Методика и психология обучения иностранным языкам). - 360с.

16. Освіта України за роки незалежності: стан, факти, події / За заг. ред. В.Г.Кременя. -К.: Вища школа, 2001. - 159с.

17. Освіта України. Нормативно-пpaвовi документи. - К.: Міленіум, 2001. - 472с.

18. Пассов Е.И. Теоретические основы обучения иноязычному говорению в средней школе. АДД, 1981, - 170с.

19. Пассов Е.И. Коммуникативные упражнения. - М., Л., 1967, - 148с.

20. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. - М., 1985, - 163с.

21. Писаренко В.И. методические основы курса иностранного языка в техническом университете - http://www.pisar.tsure.ru

22. Понятие «компетенция» в современной лингвистике // Номинация и дискурс: Межвуз. Сб. науч. тр. / Отв. редактор Л.П. Манерко. Рязань: Изд-во РГПУ, 1999. С.25-30.

23. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов: Пос. для учителей. - 2-е изд. испр. и доп., - М.: Просвещение, 1976.-543 с.

24. Російсько-український i українсько-російський словник: Відмінна лексика: [Навч. видання]. / Л.Г. Мацько, О.М.Сидоренко, С.В.Шевчук. -К.: Вищ. шк., 1992. - 255 с.

25. Саранцев Г.И. Методика преподавания; предмет, проблематика, связь с педагогикою // Педагогика, 1997. - №3. - С.27-32.

26. Саранцев Г.И. Цель, объект и предмет педагогического исследования // Педагогика. - 2002. - №7. - С. 13-19.

27. Скалкин В.Л. Иноязычно-речевая компетенция учащихся как объект контроля // контроль в обучении иностранным языкам в средней школе: книга для учителя.-М.: «Просвещение», 1986. С.43-50

28. Смеречанський P.I. Довідник з граматики німецької мови. - К.: Рад. шк., 1989.-301 с.

29. Шатилов С.Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе. - М.1986.-275 С.

30. Фадеева В.М. Домашнее чтение в старших классах, его организация приемы контроля // Иностранные языки в школе. - 1999. №6. - С.41-43.

31. Философский энциклопедический словарь//Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосеев, С.М. Ковалев, В.Г. Потапов.- М.: Советская энциклопедия, 1983.-840с.

32. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие.-3-е изд., перераб. и доп.М.: Юрист, 1997.-512с.

33. Черевата Л. С., Щегельська Г.М., Крушельницька Н.В. Німецька мова. Методичні рекомендації для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів, 11 клас: календарно-тематичне планування. - Тернопіль: Мандрівець, 2001. - 24с.

34. Baumann B., Oberle B. Deutsche Literatur in Epochen. - Munchen: Max Huber Verlag, 1985. - 336S.

35. Deutsche Literaturgeschichte: Von Anfangen bis zur Gegenwart. - Stuttgart; Weimar: Metzler, 1994. - 336S.

36. Deutsche Literatur in Schlaglichtern/hrsg. Von Bernd Balzer u. Volker Mertens.-Mannheim;Wien;Zurich: Meyers Lexikonverl., 1990. - 516S.

37. Geschichte der deutsche Literatur: Von Anfangen bis zur Gegenwart von Wolf Wuckerpfennig. - Stuttgart. Dusseldorf;Leipzig: Klett, 1998. - 367S.

38. Klaus Langer., Sven Steinberg. Deutsche Dichtung. - Munchen: Bayerischer Schulbuch Verlag GmbH, 1998. - 487 S.

39. Kurt Rothmann Kleine Geschichte der deutschen Literatur. - Stuttgart: Philipp Reclam jun. GmbH & Co.,1990. - 358 S.

40. Langer K., Steinberg S. Deutsche Dichtung: Literaturgeschichte in Beispielen fuer den Deutschunterricht. - Munchen: Bayerischer Schulbuchverlag Gmbh, 2000. - 392S.

41. Larsen-Freeman., Long M. An introduction to second language acquisition research. Longman, L-n, N-Y.,1991. - 300 S.

42. Lechners Literaturgeschichte des deutschen Sprachraumes. - Innsbruck: Lechner Verlag, 1995. - 484 S.

43. Literarische Epochen.- http://www.zum.de

44. Oller J. Language tests at school: a pragmatic approach. Logman, N-Y, 1979. - 247 S.

45. Remarque - http://www.dw-world.de/russian/0,3367,298,00.html

46. Remarque E.M. Drei Kameraden. - Moskau:Verlag fur Fremdsprachige Literatur,1963. - 258 S.

47. Remarque - http://www.zum.de

48. Remarque / Aus: Microsoft Encarta 97 Enzuklopedie, 1993- 1996. Microsoft Corporation und frei gearbeitet. .- http://www.zum.de

49. Remarque - http://www.xliber.de

50. Schuler - Duden, Literatur. - 3., neubearbeitete Auflage. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich: Dudenverlag, 2000. - 428 S.

51. Smoljan O.A. Analytisches Lesen.// Аналитическое чтение. Пособие для студентов старших курсов педагогических институтов на нем. языке.- М.:Просвещение, 1966.- 270 с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Таблиця 1. Шкала лексичного діапазону

С2	Може вільно користуватися дуже широким лексичним репертуаром, у тому числі ідіоматичними виразами та колоквіалізами; виявляє розуміння конототивних рівнів значення.
С1	Вільно володіє широким лексичним репертуаром, що дозволяє долати важкі місця шляхом перефразування; пошуки виразів або альтернативних стратегій ледь помітні; вільно вживає ідіоматичні вирази та колоквіалізми.
В2	Вільно володіє лексикою на найбільш загальні теми та теми, пов'язані з його сферою діяльності. Може варіювати формулювання, щоб уникнути частих повторів, проте лексичні помилки можуть спричиняти невпевненість та інакомовлення.
В1	Має достатній лексичний запас, щоб висловитись з деякими перефразуваннями на більшість тем, що зустрічаються в його повсякденному житті: сім'я, хобі та інтереси, робота, подорожі, останні події.
А2	Має достатній лексичний запас, щоб здійснювати звичайні повсякденні трансакції, до яких входять знайомі ситуації і теми.
	Має достатній лексичний запас для вираження основних комунікативних потреб. Має достатній лексичний запас для вирішення простих повсякденних потреб.
А1	Володіє окремими словами і фразами, пов'язаними з конкретними ситуаціями.

ДОДАТОК 2

Таблиця 2. Шкала лексичного контролю

С2	Завжди виправляє і правильно вживає лексику.
С1	Випадкові незначні похибки, але без серйозних лексичних помилок.
В2	Лексична правильність, як правило, висока, хоча все ж трапляються деякі помилки та неправильний вибір слова, проте це не перешкоджає спілкуванню.
В1	Виявляє належний контроль елементарної лексики, але все ж трапляються грубі помилки при вираженні більш складних думок або зіткненні з незнайомими темами і ситуаціями.
А2	Може контролювати вузький лексичний репертуар, пов'язаний з конкретними повсякденними потребами.
А1	Немає дескриптора.

ДОДАТОК 3

Таблиця 3. Шкала граматичної правильності

С2	Здійснює постійний граматичний контроль складного мовлення, навіть коли в цей час його/її увага спрямована на інше (напр., на подальше планування, контроль за іншими реакціями).
С1	Постійно підтримує високий рівень граматичної правильності; помилки трапляються рідко і вони майже непомітні.
В2	Належний граматичний контроль; випадкові помилки або несистематичні огріхи та незначні порушення у структурі речення все ж інколи трапляються , проте рідко, і до того ж вони часто виправляються при поверненні назад.
	Демонструє відносно високий ступінь граматичного контролю. На робить помилок, що ведуть до нерозуміння.
В1	Спілкується зі свідомою правильністю у знайомих контекстах; здійснює належний загальний контроль, хоча спостерігається інтерференція рідної мови. Трапляться помилки, проте ясно, що саме він намагається виразити.
	Свідомо й правильно використовує репертуар структур і речень частого вжитку, пов'язаний з найбільш передбачуваними ситуаціями.
А2	Правильно вживає деякі прості структури, але се ж систематично припускає грубі помилки -наприклад, плутає часи і забуває робити узгодження; проте цілком ясно, що він намагається сказати.
А1	Демонструє лише обмежений контроль деяких простих граматичних структур і речень/фраз/виразів із засвоєного репертуару.

ДОДАТОК 4

Таблиця 4. Шкала фонологічного контролю

С2
С1	Може варіювати інтонацію і правильно вживати фразовий наголос для вираження найтонших відтінків значення.
В2	Володіє чіткою, природною вимовою та інтонацією.
В1	Вимова чітка, хоча іноді відчувається іноземний акцент і зрідка трапляються помилки у вимові.
А2	Вимова в цілому досить чітка, щоб його розуміли, незважаючи на присутність помітного іноземного акценту, проте партнери по спілкуванню змушенні час від часу перепитувати і просити про повторення.
А1	Вимова дуже обмеженого репертуару вивчених слів та виразів може бути зрозумілою за умови певних зусиль з боку носіїв мови, з якими він спілкується, якщо їх мови належать до однієї групи.

ДОДАТОК 5

Таблиця 5. Урок по вивченню творчості Е. Хемінгуея

Тема уроку	Тип уроку	Зміст уроку	Основні вимоги до знань і вмінь учнів 11 кл.
Філософсько-символічний зміст твору Е. Хемінгуея «Старий і море»	Урок-бесіда	Філософсько-символічний сенс сюжету. Оспівування сили волі. мужності, героїзму буденного життя людини. Показ драматичних протиріч людського життя: його продуманості і абсурдності, його перемог і поразок, величі і слабкості. протистояння природи і єдності з нею.	Учні повинні знати: - головні етапи життєвого і творчого шляху письменника; - сюжет, особливості композиції, систему образів; - характерні особливості стилю письменника. Учні повинні вміти: - розгорнуто пояснювати і обговорювати внутрішній світ герою в єдності його ціннісних факторів; порівнювати твори, котрі належать до різноманітних національно-культурних традицій (на рівні окремих образів, сюжетів, тем, проблематики і т.д.)

ДОДАТОК 6

Таблиця 6. Урок по вивченню творчості Е.М. Ремарка

Тема уроку	Тип уроку	Зміст уроку	Основні вимоги до знань і вмінь учнів 11 кл.
Роман Е.М. Ремарка «Три товариші»	Урок позакласного читання.	Творчість - одна з самих яскравих ілюстрацій Ремарка. Своєрідність тематики, засобів, змісту, образної системи роману.	Учні повинні знати: - головні етапи життєвого і творчого шляху письменника; - сюжет, особливості композиції, систему образів; - головні проблеми духовного життя батьків; - естетичне, спільнолюдське та конкретно історичного значення вивчених оповідань. Учні повинні вміти: - визначити основну проблематику, сюжет. композицію, систему образів; - визначати авторську позицію.

ДОДАТОК 7

Таблиця 7

Урок вивчення творчості видатних письменників заходу та сходу

Тема уроку	Тип уроку	Зміст уроку	Основні вимоги до знань і вмінь учнів 11 кл.
Поза межами західного світу.	Оглядовий урок.	Своєрідність японської літератури: збереження у ній національних традицій («Тисяча журавлів»), та її взаємодії з філософськими та художніми досягненнями західної культури («Людина-коробка» Кобо Абе). Література «Відлиги» у Росії (А. Вознесенський, Є. Євтушенко, Б.Окуджава та інше.). Розквіт американської літератури: творче досягнення Х.Л. Борхеса, «магічний реалізм», Гарсія Маркес, Х. Кортасар та інші.	Учні повинні знати: - основні особливості історико-культурної боротьби; - основні літературні напрямки і течії. Учні повинні вміти - вдумуючись читати і критично оцінювати художні оповідання; порівнювати оповідання, які належать до різних національно-культурних традицій (на рівні окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем).

ДОДАТОК 8

План-конспект з світової літератури за романом Е.М.Ремарка «Три товариші»

Тема: «ШУКАИТЕ ШЛЯХИ ОДИН ДО ОДНОГО»

Двогодинна бесіда за романом починається вступним словом учителя.

Еріх Марія Ремарк - відомий німецький письменник… без німецького громадянства. Людина, що не змогла переступити межу між минулим і теперішнім, між війною та мирним життям. Війна в його душі триває до самої смерті.

Використовуючи прийом «пошук змісту», вчитель пропонує школярам записати один з трьох епіграфів та пояснити свій вибір. Усі вислови належать письменнику.

«Ми не можемо оглянутися на наше минуле. Воно ще тут... Це жахливе протиріччя. Попри все, я вірю, що люди знайдуть шляхи один до одного».

«За все, що відбувається, я відчуваю якоюсь мірою власну відповідальність... Я повинен був щось зробити».

«Моє кредо - кредо індивідуаліста - незалежність, вибачливість, гумор».

Репліки учнів свідчать про пошуки відповідності запропонованих епіграфів власному життєвому досвіду. Жоден учень не зупиняється на першому зауваженні Е. Ремарка - воно не викликає в них асоціацій, які були б подібні до поглядів письменника.

З метою активізації інтересу одинадцятикласників до творчості німецького письменника вчитель читає такі запитання (бажано записати їх на дошці):

1. Що ви відчули, коли почули про роман «На Західному фронті без змін»?

2. Якою людиною вам здався Роберт?

3. Які почуття викликав у вас Ернст Гребер, герой роману «Час жити і час помирати»?

Учні дають відповіді після лекції-мікромонографії. Під час лекції школярі (за бажанням) записують питання, що виникли в них, зауваження. Лекціяя-мікромонографія складається з реферативних доповідей старшокласників, до яких вони готуються самостійно. В попередній консультації вчитель вказує основний список літератури та рекомендує супроводжувати доповіді цитуванням із текстів. Мета цитування - підвищити емоційність сприймання слухачів, зберегти інтерес учнів до змісту рефератів.

Перший учень. Роман «На Західному фронті без змін» (1929) є першим твором письменника.

З того часу всі свої твори Ремарк присвячує війні. Дія роману відбувається після першої світової війни. Саме в 1929 році, коли був написаний роман, у Німеччині вибухнула економічна криза. Це й спонукало молодого письменника згадати про минулу катастрофу.

Головищі герой, Пауль Боймер, нагадує самого Ремарка. До речі, справжнє його ім'я - Еріх Пауль. Обидва солдати, Пауль Боймер та Еріх Пауль, або ж Еріх Марія, пішли на війну прямо з гімназії, обидва були наївні й по-дитячому довірливі, обидва хотіли жити.

«А навколо - квітуча лука. Ледь гойдаються ніжні волоті трав, пурхають білі метелики, вони кружляють у м'якому, теплому повітрі пізнього літа; ми читаємо листи, газети н куримо, скидаємо кашкети і кладемо їх поруч себе, вітер бавиться нашими чубами, бавиться нашими словами і думками».

Ніщо не нагадує про страшну трагедію. Але ж війна існує:

«Ми бачимо людей, ще живих, хоч їм відірвало голову; бачимо солдатів, яким відтяло обидві ступні, вони шкандибають до найближчої вирви на своїх обрубках із уламками кісток; якийсь єфрейтор повзе два кілометри на руках і тягне за собою перебиті ноги;

Інший іде на перев'язувальний пункт, притискаючи до себе свої кишки, а вони однаково вивалюються;

ми бачимо людей без рота, без нижньої щелепи, без обличчя; знаходимо чоловіка, що дві години затискав зубами артерію в себе на руці, аби не зійти кров'ю;

сходить сонце, спадає ніч, снаряди свистять, життя кінчається».

Пауль відчуває себе загубленим. У нього нічого немає. У старших його товаришів є домівка, сім'я, діти... У молодших, що не попали на війну, є ще якась надія. В однолітків Пауля е тільки війна;

«...ми маємо те чого треба солдатові для щастя:

добрі харчі та спокій. Коли поміркувати, це зовсім небагато. Якихось два роки тому ми страшенно зневажали б себе за це. А тепер ми майже задоволені. До всього можна звикнути, до окопів теж».

«Загублених» людей називали по-різному: «розбите покоління», «звалене покоління», «покоління тих, хто повернувся». В літературі їх найчастіше називають «втраченим поколінням». Уперше цей вираз використав Е. Хемінгуей в романі «Фієста» (1926). Письменниця Гертруда Стайн розгнівалася на механіка, який не відремонтував її машину вчасно, і назвала його та Е. Хемінгуея, що супроводжував письменницю, «втраченим поколінням», - обидва (і механік, і письменник) були учасниками воєнних дій. Е. Хемінгуей увів цей афоризм до свого роману.

Е. Ремарк жодного разу не називає своїх героїв «втраченими», але роздуми Пауля про долю товаришів та про власну долю вказують на те, що він і його друзі теж «загубились». Пауль немов сповідається перед нами: відверто зізнається в тому, що він і його товариші втратили людяність, співчуття. Проте, прощаючись із вмираючим Фріцем, Пауль плаче.

Другий учень. Форма сповіді, або репортажу, характерна і для інших романів Ремарка. В 1937 році він написав роман «Три товариші». Перед нами сповідається Роберт Локамп. Він та його друзі, Отто та Готфрід, пройшли війну, але і в мирному житті вони воюють. Їх майстерня по ремонту авто стає своєрідним бліндажем. Друзі стинаються з конкурентами, борються за своє життя.

Роберт схожий на Ремарка - обидва були солдатами, обидва поранені. Локамп буває жорстоким, а буває довірливим та наївним. Жалощі прикриває бронею скепсису й цинізму.

Е. Хемінгуей, а за ним Е. Ремарк відкрили в літературі новий жанр - роман-сповідь. Сповідальна проза характеризується схожістю головного героя й автора твору. Розповідь ведеться від першої особи. Життя героя-автора вимірюється через світогляд героя. Колишній солдат - це дзеркало миру.

Сповідаючись Роберт не приховує жалості до пропащих, проституток:

Ліза «дістала з шафи кімоно і потерті парчеві капці - пам'ять про ліпші часи. При цьому вона всміхалася так, ніби була в чомусь винна - їй хотілося сподобатись мені. А мені раптом наче хтось стиснув рукою за серце, стало так боляче, ніби тут, у цій комірчині, помер хтось близький.

Ми сиділи і я розмовляв з нею. Та вона зауважила, що я вже не той, що був колись».

Роберт нишком поклав Лізі гроші та вирішив піти від неї, тому що не міг залишатися тут. Він кохав Патрісію і не міг її зрадити, скоріше навіть, не її, а себе самого. Цей герой купляє колотальця для дитинки Рози, проститутки. Він - єдиний, хто щиро співчуває гоміку Кікі. Його жаліють також інші відвідувачі кафе в якому снідає Локамп, але він ніколи не сміється над ним.

Третій учень. Попри всі нестатки, «втраченість», у героїв Ремарка залишиться любов. Любов допомагає вижити Роберту. Любов змінює Ернста Гребера, героя роману «Час жити і час помирати» (1954). Це єдиний твір письменника, в якому долі героя й автора різні: Ернст - учасник другої світової війни, Ремарк не воював і ніколи не жив у нацистській Німеччині. Ернст свято вірить у розумні дії свого начальства, в те, що німці вступили у війну заради захисту. В Росії перед ним відкривається інше:

«Поки перемагали, все було гаразд, а те, що не гаразд, вони намагалися не помічати або пояснювали високою метою. Що ж то була за мета? Хіба вона ніколи не мала зворотного боку? І хіба той зворотній бік не був завжди темний і варварський? Чому він не помічав цього раніше? А чи справді не помічав?»

Ернст жахається від думки, що фронтової дружби більше не існує. Його колишній шкільний товариш став нацистом, але Ернст приходить до нього, тому що в нього є їжа - Гребер боїться за Елізабет, яка може померти з голоду.

Ернст не розповідає коханій усієї правди, приховує, що батько закатований у концтаборі. Гребер сидить серед фашистів, слухає, як вони похваляються один перед одним витонченими мордуваннями полонених та мирних жителів, але залишається сидіти. Він іде на фронт, яким ненавидить і який не в змозі залишити, і гине.

Відповіді учнів свідчать про жалощі, співчування до молодих хлопців, що попали на війну й загинули або фізично, або духовно. Старшокласники також висловлюють припущення щодо Ремарка як людини, письменника:

- Ремарк зливається зі своїми персонажами, він почуває «втраченим» і себе самого. Письменник хоче зобразити в романах усе життя, через яке він пройшов.

- Він залишився військовим. Ремарк усе життя буде виконувати накази. Це жахливо.

- На мою думку, Ремарк - це людина, яка співчуває чужому горю. У своїх романах він намагався вилити душу, поділитися власними спогадами про страшну війну.

- Ремарк - це людина, яка переживає за біль інших людей.

Учитель, доповнюючи відповіді старшокласників, повідомляє, що до початку літературної діяльності Е. Ремарк працював у фірмі по продажу надгробків, органістом, шкільним учителем, гонщиком, журналістом, рекламним агентом. Його романи - не тільки сповідь, але й своєрідна автобіографічна хроніка. Письменник змушений був поїхати до Франції після опублікування першого роману, потім змінив французьку еміграцію на американську. Видання його творів часто публічно спалювались фашистами. Серед романів Е.Ремарка найбільш відомими є «Тріумфальна арка». «Чорний обеліск», «Тіні в раю». Письменник прожив 72 роки. Він помер у 1970 році від туберкульозу.

Після короткого оповідання демонструється графічний портрет письменника (худ. В. Баніс).

Завдання. Роздивіться портрет Е. Ремарка. Чи співпадає ваше уявлення про письменника з тим, що ви зараз бачите? На кого із своїх героїв схожий письменник? Чому ви так вважаєте?

Учні звертають увагу на пильний погляд письменника, відкрите високе чоло, незвичний поворот голови. Здасться, що прозаїк розмовляє з кимось, щось пояснює. Вчитель пропонує старшокласникам пояснити перший епіграф, який на початку уроку не був ними вибраний. Одинадцятикласники зауважують, що під минулим, яке злилося з теперішнім, Ремарк розумів долі молодих хлопців, таких самих, як і він. Війна скінчилася в часі, але вона ще продовжується в душах юних воїнів. Неможливо забути всі ті страхіття, які вони бачили. Школярі згадують про наслідки другої світової війни, війни в Афганістані, про схожі долі людей: в теперішньому їх переслідують страшні згадки минулого. Але треба жити, і заради життя вибрати рятівний шлях. Або шляхи - їх шукають герої Е. Ремарка «Три товариші».

Протягом другого уроку творчі групи учнів аналізують запропоновані вчителем епізоди, потім повідомляють про свої спостереження. Одинадцяти-класникам мають допомогти малюнки з ілюстративного циклу П. Пинкисевича до роману «Використання» прийому «стилістичної експертизи» демонструє вміння школярів орієнтуватися в графічній манері незнайомою їм художника, порівнювати її із стилем письменника.

Варіанти завдань

І варіант. Пат і Роббі

1. Які почуття викликає у вас Пат?

2. Як змінюється стан Пат? Чи показує це художник, яким чином?

3. Що ви почували б на місці Пат (або Роберта)?

II варіант. Три товариші

І. Якими ви уявляєте трьох друзів? Що в них спільного? Співпадає ваше уявлення із зображенням художника чи не співпадає? Поясніть вашу думку.

2. Як би ви намалювали «змагання» бьюїка та «Карла»

3. Якими були б ваші почуття, як ви стали би свідком аварії? Що, на вашу думку, відчувають друзі? Як художник зобразив їхній стан?

III варіант. Гонки

1. Як ви гадаєте, хто зображений на ілюстрації? Опишіть стан персонажів.

2. Що б ви почували на місці Отто Кестера?

3. Яким би ви намалювали Кестера, в який момент гонок?

IV варіант. Пекар

1. Порівняйте стан пекаря в майстерні по ремонту авто та у майстерні художника. Чому він не взяв портрет?

2. Як поводить себе пекар у майстерні художника і вдома? Чи однаковий його стан, чому?

3. Як зображає пекаря художник? Порівняйте два малюнки. Чи можна по малюнках судити про почуття чого чоловіка? Які це почуття?

V варіант. Хассе

1. Що відчуває Хассе? Що хотів підкреслити художник?

2. Як Роберт відноситься до Хассе? В чому це виявляється?

3. Опишіть реакцію сусідів на самогубство Хассе. Як би ви зобразили персонажів? Опишіть одного-двох героїв.

VI варіант. Два друга

1. Опишіть стан Роберта або Отто, коли вони зрозуміли що Готфріда вбито.

2. Які почуття викликала у вас сцена вбивства? Чи передав щось подібне художник, яким чином?

3. Які почуття викликав у вас похорон Готфріда? Чи були ви у схожій ситуації (чи доводилось ховати вбиту людину)? Про що ви думали?

VII варіант. Маскарад

І. Роберт і Отто знайшли вбивцю. Як їхня розмова виражає внутрішній стан друзів?

2. Чому вбивця знайдений саме в карнавальний день? Е. Ремарк не дає портрета вбивці і каже тільки про його краги. Який вихід знайшов художник? Чи можна по цих ознаках сказати щось про почуття вбивці, що саме?

3. Що відчувають Роберт і Отто, коли дізнаються про здійсненну кару?

Після доповідей учнів малюнки демонструються всьому класові. Вони розташовуються в хронологічному порядку. За допомогою вчителя старшокласники складають колективну відповідь про творчу манеру художника. Вона стає підсумком уроків з вивчення творчості Е. Ремарка.

Художник П. Пинкисевич створив цикл ілюстрацій до роману Е. Ремарка «Три товариші». У всіх малюнках ілюстратор намагається найточніше передати портрети героїв, описаних автором роману. Ремарк обминає пейзажі, інтер'єри - нема цього і в Пинкисевича. Письменник хоче нам показати обличчя персонажів - художник малює портрети героїв, які йому сподобалися.

Головні персонажі, три друга й Пат, найчастіше зображені на першому плані. Інші герої намальовані, збоку або майже спиною. Е. Ремарк протягом усього твору розкриває, як молоді солдати, отруєні війною, все життя намагаються зберегти чутливість один до одного та до оточуючих. П. Пинкисевич показує це по-своєму; обличчя трьох друзів завжди відкриті, їхні постаті незалежні. У поставах відчувається гідність, бажання захистити інших людей від страждань. Художник дає майже силуетні зображення персонажів. Головним для нього е обличчя героя та його поза. За допомогою цих засобів ілюстратор яскраво передає динамічність оповіді й оповідача. Хоча «Три товариші» - сповідь, але сповідь, насичена драматичними подіями. Гине Готфрід. помирає від туберкульозу Пат. Роберт почуває себе спустошеним, але в нього залишається Отто Кестер. Отже, жити вже не так страшно. Та й шукати шляхи до життя легше удвох, аніж самому.

ДОДАТОК 10

Фрагмент тексту для читання. Роман «Три товариші» с.16-17

Ich zog mich sehr langsam an. Das gab mir das, Gefuhl von Sonntag. Ich wusch mich, ich wanderte im Zimmer umher, ich las die Zeitung, ich bruhte den Kaffee auf, ich stand am Fenster und sah zu, wie die Stra?e besprengt wurde, ich horte die Vogel singen in den hohen Friedhofsbaumen - sie sangen wie kleine, silberne Pfeifen des lieben Gottes zu dem leisen, su?en Gebrumm der melancholischen Drehorgeln vom Rummelplatz - ich wahlte zwischen meinen paar Hemden und Strumpfen, als hatte ich zwanzigmal soviel, ich leerte pfeifend meine Taschen aus; - Kleingeld, Messer, Schlussel, Zigaretten - und da der Zottel von gestern mit dem Namen des Madchens und der Telefonnummer. Patrice Hollmann. Ein merkwurdiger Vorname, - Patrice. Ich legte den Zettel auf den Tisch. War das wirklich erst gestern gewesen? Wie weit war das schon wieder weg - fast vergessen im perlgrauen Rauch des Alkohols. - Wunderbar war das, beim Trinken - es brachte einen rasch zusammen - aber zwischen Abend und Morgen, schaffte es auch wieder Zwischenraume, als waren es Jahre [42].

ДОДАТОК 11

Фрагмент тексту для читання. Роман «Три товариші» с.23-25

Ich packte die Flasche weg und setzte mich an den Tisch. Die blasse Sonne fiel durch das Fenster auf meine Hande. Merkwurdiges Gefuhl, so ein Geburtstag, auch wenn man sich nichts draus machte. Drei?ig Jahre - es hatte eine Zeit gegeben, da glaubte ich, nie zwanzig werden zu konnen, so weit weg erschien mir das.

Ich zog einen Briefbogen aus dem Fach und fing an zu rechnen. Die Kinderzeit, die Schule, - das war ein Komplex, fern, irgendwo, schon nicht mehr wahr. Das richtige Leben begann erst 1916. Da war ich gerade Rekrut geworden, dunn, hochgeschossen, achtzehn Jahre alt, und ubte nach dem Kommando eines schnauzbartigen Unteroffiziers auf den Sturzackern hinter der Kaserne Hinlegen und Aufstehen. An einem der ersten Abende kam meine Mutter in die Kaserne, um mich zu besuchen; aber sie mu?te uber, eine Stunde auf mich warten. Ich hatte meinen Tornister nicht vorschriftsma?ig gepackt gehabt und mu?te deshalb in der freien Zeit zur Strafe die Latrinen scheuem. Sie wollte mir helfen, aber das durfte sie nicht. Sie weinte, und ich war so mude, da? ach einschlief, als sie noch bei mir sa?.

1917. Flandern. Middendorf und ich hatten in der Kantine eine Flasche Rotwein gekauft. Damit wollten wir feiern. Aber wir kamen nicht dazu. Fruhmorgens fing, das schwere Feuer der Englander an. Koster wurde mittags verwundet. Meyer und Doters fielen nachmittags. Und abends, als wir schon glaubten, Ruhe zu haben, und die Flasche aufmachten, kam Gas und quoll in die Unterstande. Wir hatten zwar rechtzeitig die Masken auf, aber die von Middendorf war kaputt. Als er es merkte, war, es zu spat. Bis sie abgerissen und eine neue gefunden war, hatte er schon zuviel Gas geschluckt und brach bereits Blut. Er, starb am nachsten Morgen, grun und schwarz im Gesicht. Sein Hals war ganz zerrissen, - so hatte er mit den Nageln versucht, ihn aufzukratzen, um Luft zu kriegen.

1918. Das war im Lazarett. Ein paar Tage vorher war ein neuer Transport angekommen. Papierverbande. Schwere Verletzungen. Den ganzen Tag fuhren die flachen Operationswagen herein und heraus. Manchmal kamen sie leer wieder. Neben mir lag Josef Stoll. Er hatte keine Beine mehr, aber er wu?te es noch nicht. Es war nicht zu sehen, weil die Decke uber einem Drahtkorb lag. Er hatte es auch nicht geglaubt, denn er spurte Schmerzen in den Fu?en. Nachts starben zwei Leute bei uns im Zimmer. Einer sehr langsam und schwer.

1919. Wieder zu Hause. Revolution. Hunger. Drau?en immerfort Maschinen-gewehrgeknatter. Soldaten gegen Soldaten. Kameraden gegen Kameraden.

1920. Putsch. Karl Broger erschossen. Koster und Lenz verhaftet. Meine Mutter im Krankenhaus. Krebs im letzten Stadium.

1921-

Ich dachte nach. Ich wu?te es nicht mehr. Das Jahr fehlte einfach. 1922 war ich Bahnarbeiter in Thuringen gewesen, 1923 Reklamechefeiner Gummifabrik. Das war in der Inflation. Zweihundert Billionen Mark hatte ich monatlich verdient. Zweimal am Tage gab es Geld und hinterher jedesmal eine halbe Stunde Urlaub, damit man in die Laden rasen und etwas kaufen konnte, bevor der nachste Dollarkurs rauskam; -dann war das Geld nur noch die Halfte wert. Und dann? Die Jahre darauf? Ich, legte den Bleistift hin. Hatte keinen Zweck, das alles nachzurechnen. Ich wu?te es auch nicht mehr so genau. War zu sehr durcheinander gegangen. Meinen letzten Geburtstag hatte ich im Cafe International gefeiert. Da war ich ein Jahr lang Stimmungspianist gewesen. Dann hatte ich Koster und Lenz wieder getroffen. Und jetzt sa? ich hier in der Aurewe: - Auto-Reparatur-Werkstatt Koster und Co. Der Co. waren Lenz und ich aber die Werkstatt gehorte eigentlich Koster allein. Er war fruher unser Schulkamerad und unser Kompaniefuhrer gewesen; dann Flugzeugfuhrer, spater eine Zeitlang; Student, dann Rennfahrer,- und schlie?lich hatte er die Bude hier gekauft. Erst war Lenz, der sich einige Jahre in Sudamerika herumgetrieben hatte, dazugekommen; dann ich.

Ich nahm eine Zigarette aus der Tasche. Eigentlich konnte ich ganz zufrieden sein. Es ging mir nicht schlecht, ich hatte Arbeit, ich war kraftig, ich wurde nicht leicht mude, ich war heil, wie man das so nennt; - aber es war doch besser, nicht alles zuviel daruber nachzudenken. Besonders nicht, wenn man allein war.

ДОДАТОК 12

Фрагмент тексту для читання. Роман «Три товариші» с.34-35

Ich schlenderte nach Hause. Aber als ich in meinem Zimmer sa?, wu?te lch auch nicht, was ich anfangen sollte Unschlussig wanderte ich umher. Ich verstand jetzt nicht mehr, weshalb ich eigentlich hierhergewollt hatte. Schlie?lich ging ich uber den Korridor, um Georgie zu besuchen. Dabei stie? ich auf Frau Zalewski, «Nanu», sagte sie verblufft, «Sie hier?»

«Ware schwer abzustreiten», erwiderte-ich etwas gereizt.

Sie wiegte den Kopf mit den grauen Locken. «Nicht unterwegs? Zeichen und Wunder».

Ich hielt mich nicht lange bei Georgie auf. Nach einer Viertelstunde ging ich zuruck. Ich uberlegte, ob ich etwas trinken wollte. Aber ich wollte nicht. Ich setzte mich ans Fenster und schaute auf die Stra?e. Die Dammerung wehte mit Fledermausflugeln uber den Friedhof. Der Himmel hinter dem Gewerkschaftshause war grun wie, ein unreifer Apfel. Drau?en brannten schon die Laternen; aber es war noch nicht dunkel genug, - sie sahen aus, als froren sie. Ich Gramte unter meinen Buchern nach dem Zettel mit der Telefonnummer. Schlie?lich, - anrufen konnte ich ja mal. Hatte es doch sogar halb und halb versprochen. Wahrscheinlich war das Madchen auch gar nicht zu Hause.

Размещено на Allbest.ur