Використання ескізів та начерків на уроках трудового навчання

У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об'єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільне корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:

Виготовлення виробу повинно складатися з операцій, передбачених навчальною програмою,

Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знижувався інтерес до роботи.

Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої норми часу. Ця вимога накладає велику відповідальність на вчителя, бо норму часу (а дуже часто й точність обробки) встановлює він сам. Правильно встановити потрібну точність виробу не завжди просто. Для цього треба знати умови, в яких вироби використовуватимуться, і вимоги до точності виробу, які визначаються цими умовами. Інколи, щоб знизити вимоги до точності виготовлення виробу і довести їх до рівня знань і вмінь учнів, учителеві доводиться змінювати його конструкцію. При встановленні норми часу вчитель спирається на свій власний досвід, а також на досвід інших учителів.

За призначенням і конструкцією виріб повинен бути зрозумілим для учнів. Ця вимога особливо показова для тих випадків, коли учні виготовляють різні моделі.

Планування занять починається з вивчення шкільної програми і, як наслідок, складання календарно - тематичного плану. На основі орієнтовних тематичних планів розробляється календарно - тематичний план, в якому конкретизується обсяг навчального матеріалу відповідно до кількості годин, відведених на вивчення кожного модуля. При цьому слід враховувати, що 25 % навчального часу відводиться на теоретичне навчання і 75 % - на виконання практичних робіт. Вивчивши шкільну програму ми переходимо до складання календарно-тематичного плану (див. додаток.). Після складання календарно - тематичного плану можна переходити до складання план-конспекту уроків. Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Тому джерелами для підготовки були методичні посібники з різних тем, доробки з педагогічного досвіду вчителів, різноманітна художньо - наукова література.

Методична підготовка почалася з роботи над навчальною літературою. Ми переглянули матеріал шкільних підручників і, орієнтувалися на нього при поданні нового матеріалу. Така орієнтація потрібна з двох причин:

1) у підручнику викладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми;

2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів.

Велике значення відіграло ознайомлення з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих педагогів. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, а також методика проведення окремих занять, зв'язаних з виконанням навчальної програми з трудового навчання та образотворчого мистецтва.

Аналіз роботи передових учителів показує, що, будуючи систему уроків з тієї або іншої теми, треба висвітлити такі питання:

1) місце теми в навчальному курсі, її ідею і коло знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні;

2) зв'язок теорії з практикою, з навчально-виробничою практикою;

3) характеристика матеріалу теми відповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів;

4) готовність учнів до засвоєння нової теми (якими поняттями, фактами, вміннями і навичками, потрібними для засвоєння нового, володіють учні на час вивчення теми);

5) логічний шлях викладання матеріалу, який був би найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних сил, розподілу навчального матеріалу на уроках;

6) творчі роботи учнів;

7) очікуваний результат вивчення теми;

8) зв'язок з позакласною роботою учнів.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обгрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків, зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів та ін.

Знаючи зміст кожного заняття, вчитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу. Підготовка до заняття закінчується складанням план - конспекту (див. додаток). Одним із завдань підготовки є передбачення і попередження можливих помилок і неточностей у роботах учнів. Очевидно, виконати це завдання можна лише тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому при складанні планів - конспектів кожного з уроків ми систематично аналізували допущені учнями помилки на попередньому зайнятті і шукали шляхи їх усунення.

Якість проведення заняття залежить від підготовки вчителем завдань для повторення і закріплення навчального матеріалу, також розробленням завдань для проведення практичної роботи. До кожного заняття попередньо було виготовлено потрібну наочність. [с.135]. Дуже важливо для вчителя підготувати технічну документацію. Це насамперед рисунки, технологічні карти, плакати, таблиці. Залежно від складності виробу, віл підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.

Облік поточної роботи ведеться у журналі, де записується присутність учнів, їх успішність, а також зміст занять.

Підготовка до уроку закінчується складанням урочного плану. Чим повніший план уроку, тим легше вести заняття. Урочний план складають за такою формою:

План уроку від « » 20... р.

Клас.......

1. Тема уроку.

2. Мста уроку.

3. Об'єкт роботи.

4. Устаткування та інструмент.

5. Хід уроку.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а в меті уроку розкривають навчальні завдання. Об'єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструмент і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається його типом, і розкриває його структуру, послідовність чергування елементів та час, відведений на кожний з них.

При виконанні перспективного планування занять з розділу „Проектування виробів” з використанням інтерактивної методики навчання ми зробили розподіл навчального матеріалу. З метою його ефективного засвоєння застосовуються проблемні ситуації.

Заняття 1.

Алгоритм навчальної діяльності при вивченні даного розділу. Формулювання теми і мети заняття. Виявлення проблеми. Обґрунтування суті застосування ескізів і начерків при вивченні даного розділу. Ознайомлення з видами ескізів та начерків. Принципи і способи їх виконання. Ознайомлення з напрямками сучасної моди, видами плечових виробів. Можливості задоволення потреб (бесіда, обговорення).

Заняття 2.

Продовження вивчення основних технік виконання ескізів та начерків. Ознайомлення з поняттями мода, силует, стиль, симетрія - асиметрія; передачею фактури матеріалу; видами оздоблення плечових виробів. Визначення вимог до створених ескізів і начерків. Удосконалення робіт. Висування ідей і вибір кращого варіанту виробу.

Заняття 3.

Графічне зображення. Мірки: зняття, позначення. Побудова базисної сітки. Моделювання.

Заняття 4.

Класифікація матеріалів хімічного походження. Властивості тканин. Порівняння натуральних і штучних тканин. Добір матеріалів.

Отже, планування занять - надзвичайно важливий етап, що потребує багато уваги для отримання позитивного результату навчання.

2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики

Для перевірки ефективності методики навчання учнів виконанню ескізів та начерків при вивченні розділу „Проектування виробів” на уроках обслуговуючої праці, що сприяє формуванню творчих здібностей особистості, необхідно було впровадити дану методику в процес навчання і перевірити в одній із шкіл.

Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності розробленого змісту методики навчання виконанню учнів ескізів та начерків на уроках трудового навчання з використанням інтерактивних методів.

Основним завданням експерименту було:

виявити рівень засвоєння учнями основних понять, оволодіння навиками і вміннями виконання ескізів та начерків на уроках трудового навчання.

В контрольному класі ми зберегли традиційну систему навчання: вивчались основи композиційного, конструкційного рішень моделей одягу, прищеплювалися певні вміння і навички побудови креслень деталей одягу, а потім отримані знання застосовувалися при виготовленні лекал під час моделювання одягу.

В експерименті приймали участь одна експериментальна і одна контрольна групи учнів. При її розробці ми врахували також те, щоб методика відносилась до системи педагогічних наук та до профорієнтаційної роботи.

В експериментальному класі здійснювався диференційований та індивідуальний підходи за допомогою інтерактивних методик навчання з урахуванням рівня підготовленості, інтересів і потенційних можливостей учнів. Як уже зазначалося вище, ми перевірили результати розробленої методики в школі у 8-Б класі. В дітей цього класу були приблизно однакова розумова успішність. А для того щоб перевірити кінцеві результати, ми зробили порівняння з паралельним 8-А класом. Перед тим як провести експериментальне дослідження, ми перевірили рівень їх початкових знань.

На початку практики я провела в обох класах контрольні зрізи, які складалися з теоретичних запитань та з практичної роботи. Перевіривши їх я з'ясувала, що в учнів не високий рівень знань. Результати наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Схожі результати я отримала в 8 - А класі таблиця 4.

Таблиця 4.

Для цього було розроблено комплекс групових навчально - творчих завдань ( див. додаток ).

Результати знань зображено графічно:

В процесі занять за учнями експериментальної групи проводились спостереження і контроль за засвоєнням ними тем .

В основу навчально - творчого процесу був покладений комбінований тип уроків, на яких більша частина часу відводилася самостійній практичній роботі. Так учням 8 класу було запропоновано навчально - творчі завдання проблемного характеру щодо створення ескізів і начерків різних типів з передачею силуетних ліній, симетрії - асиметрії, динамічних і статистичних форм, оздоблення і фактури тканини. Завдання містило розробки ескізів костюмів з урахуванням кольорового поєднання залежно від індивідуальних особливостей фігури та можливих видів прикрас моделі костюма. Такого типу навчально - творчі завдання були запропоновані учням з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей та рівня підготовленості.( див. додаток). Саме тому для більш ефективного засвоєння матеріалу у ході експерименту ми поділили клас на групи, в кожній з яких було назначено учня - консультанта.

Групова форма організації навчальної діяльності використовувалася на всіх етапах засвоєння навчального матеріалу. У випадку проведення нашого навчального експерименту більш продуктивною була фронтальна діяльність класу під керівництвом учня - консультанта та вчителя. На заключному занятті, після виконання практичних робіт і вивчення відповідного теоретичного матеріалу, в експериментальній і контрольній групах була проведена підсумкова письмова контрольна робота (див. додаток). Вона складалася таким чином, щоб її могли виконати і учні контрольної групи на рівні оптимальної доступності. Ця контрольна робота, яка передбачала перевірку знань і розумових вмінь проводилась в кінці експерименту.

В кінці проведеного експерименту ми порівняли результати рівня знань експериментального класу, в якому використовувалась розроблена методика і в контрольного класу, де вона не використовувалась. При підбитті підсумків нашого експерименту ми виявили, що рівень знань в 8-Б класі вищий, ніж відповідний рівень знань 8-А (контрольного) класу. Результати експериментального 8-Б класу таблиця 1, 8-А у таблиці 2.

Все це приводить до висновку, що розроблена мною методика ефективно спрацювала, вона сприяла формуванню в учнів стійких профорієнтаційних знань на уроках трудового навчання. А тому дана методика може мати в навчально-виховному процесі трудового навчання в загальноосвітній школі, тому що вона виправдана результатами дослідження нашого експерименту

.Використана література:

1. М.М. Фіцула. Педагогіка. Навчальний посібник. - К.: Академвидав. - 2005.

2. Пантелеева Р. Изготовление сувениров как возможность виразить свое „Я”: (педагогу дополнительного образования) /Р. Пантелеева, В.Гайнулина // Воспитание школьников. - 2004. - №4. - с.27 - 32.

3. Морев О. Формування загальнотрудових умінь у різних дидактичних системах трудового навчання. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2005. - №5. - с.51 - 53.

4. Дубова Н. Мотивація творчої діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №2. - с.8 - 10.

5. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе: Учебное пособие для студентов. - М.: Просвещение, - 1980. - 239с., ил.

6. Данькова І. Трудове навчання як засіб формування естетичного смаку. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №2 - с.11 - 13.

7. В. Трофімчук. Етапи художньо - конструкторської діяльності старшокласників.// Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - №1. - с.33 - 37.

8. Шкворець О. Аналіз методів проектування одягу.// Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - №1. - с.37 - 41.

9. Лернер И.А. Дидактические основи методов обучения. - М.: Педагогіка, 1981. - 185с.

10. Каган М.С. Человеческая деятельность. - М.: Политиздат, 1974. - 328с.

11. Борев Ю.Б. Естетика. - М.: Полиздат, 1981. - 400 с.

12. Мухина В.С. Изобрвзительная деятельность ребенка как формаусвоения соціального опита. - М.: Педагогіка, 1981. - 240 с.

13. Ушинський К.Д. Избрание педагогические сочинения. В 2 т. - М.: Педагогіка, 1984. - Т2. - 656с.

14. Яковлєв Б.Я. Рисунок как общественний предмет.// Рисунок. Живопись. Композиція. - М.: Просвещение. - 1989. - с.36 - 43.

15. Методика обучения рисованию в восмилетней школе./ Под ред. Фомичеві А.П. - М.: Академія педагогических наук РСФСР, 1963. - 359с.

16. Сокольникова Н.М. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальной школе: Учеб.пособие для студентов пед. вузов. - М.: Издательский центр „Академія”, 1999. - 368с.,12 л ил.: ил.

17. Терещук А. Вдовченко А. Навчання учнів основних етапів проектно - технологічної діяльності.// ..

Тема заняття: ОБ'ЄКТИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

МЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ.

Мета:

Об'єкти праці: Начерки і ескізи моделей.

Дидактичні засоби: журнали мод, плакат „Пропорції фігури людини”, табл. „Поетапне зображення начерку”, зразки робіт учнів.

Обладнання, інструменти, матеріали: олівці (твердий, м'який), гумка, лінійка, зошити, формат А4 (альбомний).

Трудові дії: малювання, викреслювання, штрихування, затирання, промальовування, розмітка.

Тип уроку: комбінований.

ХІД І ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційний момент (3 хв.):

1) Введення учнів в майстерню до дзвоника в спецодязі (фартушок, косинка);

2) Перевірка присутності учнів за журналом;

3) Перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, олівці: твердий і м'який, гумка, лінійка, альбомні листки або листки формату А4, ін.

4) Організація робочих місць: на робочому столі повинні бути потрібні інструменти і матеріали, охайно складені. Не повинно бути нічого зайвого. Розбиття учнів класу на групи ( 2 - 3 по 4 - 5 учнів) і призначення серед них учня - консультанта.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (2 хв.):

1) Проводиться актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів. Бесіда з учнями:

- Що таке одяг?

Це сукупність предметів (з тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло людини.

- Для чого одяг потрібний?

- Як класифікують одяг?

- Як одяг створюють?

Спочатку з'являється ідея - ескіз - начерк - процес конструювання - моделювання - виготовлення викрійки - розкроювання - пошиття.

- Що таке ескіз?

- Що таке начерк? Яка різниця між ескізом і начерком?

- Навіщо створюють ескізи?

- Що потрібно для їх створення?

- Що таке модель? Силует? Фасон?

Про це все ми сьогодні дізнаємось.

2) Методи: формування інтересу, бесіда, продуктивні методи.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу ( 8 хв.):

1) Повідомлення теми уроку (усно і під запис), завдань і мотивації.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомились із головними напрямками сучасної моди підліткового одягу за журналами мод і спробуємо створити власні моделі одягу. Як ви знаєте, створення моделі починається з відтворенні задуму, ідеї на папері, тобто з розробки ескізу. Ось сьогодні ми і будемо вчитися ескізуванню.

2) Техніко - технологічні відомості:

1. Короткі історичні відомості про одяг: