Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

Список використаних джерел

1. Авраменко О.М. Вікові особливості учнів і урахування їх на уроці // Психологічні умови поліпшення якості уроку/За ред. Г. С. Костюка та І. О. Синиці. -К.: Радянська школа, 1959.-С. 198-219.

Активизация познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя / Осипова М. П., Медведская В. Н., Качановская Н. И. и др.-Минск.: Народная асвета , 1987.- 110 с.

Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г. И. Щукиной. - М.: Педагогика, 1984

Андрущак В. Н. Шляхи підвищення якості знань учнів. - К.: Радянська школа, 1973.- 95 с.

Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения. Общедидактический аспект.- М.: Педагогика, 1988.- 640 с.

Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы.- М.: Просвищение, 1982 .- 256 с.

Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра /Радянська школа. - 2001. - №9 - С.49-51

Баєв Б. Ф. Психологія навчання. - К.: Вища школа, 1994.-с.59-61.

Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка.- К.: Радянська школа, 1976.-272 с.

Ю.Вчимося працювати самостійно // Рідна школа. - 1992 . -№1 - С.64-69

11. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання // Рідна школа.- 2004.- № 6. - С. 15-17.

12. Гринько О. Проблеми стимулювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. - 1998 . - №5. - С.72-75

13. Данилов М. А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процеcсе обучения //Советская педагогика.-1961.-№8.-С.ЗЗ-37

14. Друзь Б. Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів у процесі навчання. - К.: Радянська школа, 1978. - 134 с.

Дьомін А. У. Розвиток пізнавальної діяльності учнів. - К.: Вища школа, 1978.- 72 с.

Егоров С. Ф. Проблема активности и самостоятельности учащихся в русской дидактике конца 19-начала 20 века: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01/ АПН РСФСР институт теории и истории педагогіки.-М.; 1965.-21 с.

Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. - М: Просвещение ,1961. - 247с.

18. Ерастов Н. П. Методика самостоятельной работы. -М: Мисль, 1985. -

89с.

Жуйков С. Ф. Проблема активизации учащихся в психологии обучения // Советская педагогика.- 1966.- №8.- С.68-80.

Журавлев И. К. Система познавательных задач по учебному предмету // Советская педагогика.- 1981.- №9. -С.49-55.

Казанский Н. Г., Назарова Т. С. Дидактика (начальные классы ). - М.: Просвещение, 19 .- С. 201-210

Кононко О. Л. Як виявити рівень самостійності учнів //Початкова школа - 1989.-№1.-С.40-44

Крутецький В. А. Формування і розвиток здібностей учнів//Радянська школа. - 1972.-С.23-27.

Лозова В. І. Пізнавальна діяльність школярів. - Харків в-во ХДУ, 1990.-141 с.

Люблинская А. А.Умственая активность школьников в усвоении ими ученого материала//Начальная школа.-1973.-№8.-С. 18-25

26. Нестеренко Л. П., Леонова М. П. Диференційований підхід до організації самостійної роботи молодшого школяра Освіта Донбасу . - 2001 . - №3 .- С. 52-56

27. Нильсон О. А. Теория и практика самостоятельной работы учащихся .-Таллин,1976.-С.50-64.

28,Онищук В. А.Урок в современной школе М.: Просвещение, 1986.-С.21-46

29. Особистісно - розвивальне навчання як науковий пріоритет //Учитель.-1999.-№11-12.-С. 36-43

Пидкасистый П. И. Самостоятельная деятельность учащихся. -М.: Просвещение, 1972.-286с.

Пидкасистый П. И.Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении.- М.: Просвещение, 1980.-247 с.

Пышкало А. М.и др. Самостоятельная работа учащихся в малокомплектной школе. - М.: Просвещение, 1974 .-185 с.

Педагогика /Под ред.. С. П. Баранова, В. А. Сластенина.-М.: Просвещение, 1986.-315 с.

Развитие самостоятельности и творче ской активности учащихся в обучении /Под ред. проф. И. Т. Огородникова.- М: Просвещение, 1971.-251 с.

35. Редковец И. А. Формирование самообразование школьников //Советская педагогика.- 1986. -№3.-С. 37-39

36. Рувинский Л. И. Воспитание и самовоспитание школьников. -М.: Просвещение, 1969.-211 с.

37. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи.- К.: Абрис, 1999.-3347 с.

38. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів.- К.: Радянська школа, 1982.-224 с.

39. Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом.-К.: Радянська школа, 1982.-341 с.

40. Сушенцев О. Сутність пізнавальної діяльності учнів.//Рідна школа. -№11.- 2002.-С.13-15

41. Ткачук Г.П. Довідкова книга у формуванні пізнавальної самостійності учнів.//Початкова школа -1983.-№ 11.-С.З5-40

42. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. - M.: Педагогика, 1982.-284 с.

43. Шумара Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів.// Рідна школа.-2003.-№2.- СІ 1-13

44. Шумара Т. Навчально-пізнавальна діяльність учнів.//Рідна школа. -2002.- №11.-С.17-18

45. Формирование интереса к учению у школьников /Под ред. А.К. Марковой. - М.: Педагогика, 1986.- 309 с.

Додаток А.

Творча самостійна робота

Урок читання.

Тема. Дивись так, щоб побачити; слухай так, щоб почути. В. Сухомлинський «Я хочу сказати своє слово».

Мета. Формувати в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, вчити обирати слова для передачі краси природи; виховувати любов до рідного слова; розвивати зв'язне мовлення і читацькі навички.

Обладнання. Малюнки із зображенням природи.

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

II Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання оповідання В. Артемонової «їжачок-реп'яшок».

Відповіді на запитання.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

- Прочитайте з дошки речення, роз'єднавши слова. Я хочу сказати своє слово.

- Сьогодні ми будемо опрацьовувати оповідання про ваших ровесників, про те, як малі учні вчилися спостерігати красу природи рідного краю і передавати це в своєму мовленні.

IV. Первинне сприймання і його перевірка. Читання оповідання вчителем.

- Скажіть, коли і де відбувається подія, описана в оповіданні? (Подія відбувається осіннім ранком у полі).

- Як звати вчительку? В який клас ходили діти?

(Вчительку звати Катерина Іванівна. Діти ходили у перший клас.)

V. Читання оповідання учнями і робота над ним.

- В яку пору року повела Катерина Іванівна дітей у поле? (Це була осінь).

- Що вчилися робити діти?

(Вони вчилися розповідати про осіннє небо).

І. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

Знайдіть і прочитайте опис осіннього ранку.

Чому в степу було сумно? Які слова з цього опису передають спокій, сум?

(Тому що птахи курликали тихо, і від цього в степу було сумно).

- Яке завдання поставила вчителька дітям?

(Щоб кожен добрав для розповіді про осіннє небо красиві і точні слова).

- Хто з школярів дібрав найвлучніше слово? -(Це була Валя)

Яким Валя побачила небо? Як вона про це сказала? Прочитайте. (Небо Валя побачила ласкавим і усміхнулась).

- Яким діти побачили небо після Валиних слів?

(Що воно було сумне , тривожне, зажурене, холодне).

- Прочитайте мовчки останній абзац. Як ви розумієте його зміст?

VI. Підсумок уроку.

Який твір ми читали на уроці? (Я хочу сказати своє слово).

Хто написав це оповідання? (Василь Сухомлинський).

VII. Завдання додому.

Навчитися читати оповідання.

Додаток Б

Тема. Калина -- символ України

Мета. Розширити знання про калину як символ України, вдосконалювати читацькі навички; уміння ділити текст на логічно-закінчені частини і добирати до них заголовки; збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати у дітей уміння обмінюватись думками; слухати товариша. Виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи.

Обладнання. Малюнок куща калини, запис пісні "Ой є в лісі калина", Таблиця "Впіймай м'яч".

Хід уроку

І Мовна розминка.

І Дихальні вправи.

Щоб ротик і язичок були на уроці слухняними, виконаємо зараз такі дихальні вправи:

1,2,3 -- вдихаємо повітря, 4 -- видихаємо.

Погасіть свічку.

Я к із кульки виходить повітря? Розчитування.

а) Гра "Впіймай м'яч".

Учитель вставляє картки з буквами кв, ск, мр, рКу що позначають

збіг приголосних.

б)Гра "Утвори слова"

-- Продумайте якнайбільше слів, які підходили б до схем:

й

о о

а й а

в) Гра "Розшифруй фразу".

("Пишається над водою червона калина").

--Прочитайте фразу, слідуючи вказаному напрямку. З якого це твору? Хто автор?--Цікаво, що український поет Т.Г. Шевченко дуже любив цю рослину. У "Кобзарі" він ужив слово "калина" 385 разів.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

-- І не тільки Шевченко любив цю чудову рослину. Калина здавна є символом рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Недарма є народний вислів "Без верби і калини нема України".

Росте калина у тінистих лісах, дібровах, на схилах, узліссях, галявинах. Садять калину і біля хат, криниць, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від застуди лікувала.

-- Діти, а що ви знаєте про калину?

-- Кажуть, калина -- порадниця, калина, мов матінка добра. А як з'явилася на світ назва "калина" ми дізнаємось, коли прочитаємо казку Г. Демченко "Калинка".

III.Опрацювання казки Калинка".

1. Словникова робота.

ласкава дівчина іде подорожній

щире серце пташки щебечуть

посадила край шляху зернятко

носила та поливала ім'я

- Прочитайте словосполучення "луною".

- Прочитайте кожен вираз на одному диханні. 2. Складання передбачення. (Групова робота в четвірках).

- Ці слова -- ключові. Спробуйте передбачити, про що йтиметься у казці. (Діти складають передбачення. Один учень від групи інформує клас про складене передбачення).

3. Виразне читання казки вчителем. Перевірка первинного сприймання.

-- Послухайте казку. Скажіть, передбачення якої групи було найближчим до тексту?

— Як звати головну героїню казки?

— За що всі люди у селі любили Калинку?

-- Чому дівчинка вирішила посадити край шляху стебельце?

4. Лексична робота.

курний крислатий звеселилося попідвіконню

- Що означає слово "курний"? (В поросі, куряві). Значення слова "крислатий" прочитайте в підручнику.

- Доберіть слова, близькі за значенням до слова "звеселилося". (Зраділо, розвеселилося, повеселішало).

- З яких слів утворилося останнє слово? (Попід вікном/ 5.Читання казки учнями.

а)Читання І частини на "буксир ". б)Читання II частини вголос "ланцюжком ^п. в) Читання ІІІ частини мовчки,

г) Читання IV частини напівголосно.

- Читаючи, думайте, який заголовок можна дібрати до кожної частини.

6. Фізкультхвилинка.

Діти виконують пісню "Ой єсть в лісі калина" й імітують рухи.

7. Аналіз казки і вибіркове читання.

Прочитайте, що написано про характер дівчини.

Що любила Калинка? За що її любили?

Прочитайте опис шляху від села до лісу.

Що вирішила зробити Калинка?

Прочитайте, як дівчинка доглядала деревце. Про яку рису характеру Калинки це говорить?

Прочитайте опис стебельця і куща, що розрісся.

Прочитайте, що сказав подорожній. Чому він дякував? Кому була ця подяка?

Прочитайте, що сталось з кущем після щирої подяки.

На що було схоже зернятко ягідки?

Як віддячив кущ Калинці? Прочитайте.

Знайдіть і прочитайте уривок казки, до якою вміщено малюнок.

8. Добір заголовків до частин (робота в групах). Орієнтовні заголовки:

1) Ласкава дівчинка Калинка.

2)Тонюсіньке стебельце. 3)Вдячність подорожнього. 4)Чарівний кущ. 5)Подароване ім'я.

9. Перевірка розуміння прочитаної казки.

Тест.

І.Ця казка є...

а) авторською; б) народною. 2.Як звали головну героїню?

а) Калинка; б) Катруся.

З.Що любила дівчинка?

а) Співати українські пісні;

б)садити та доглядати за квітами.

4. Що зробила дівчинка?

а) Посадила заморський кущ;

б)посадила тонесеньке стебельце з лісу.

5.Кому дякував перехожий?

а) Роботящим рукам, які посадили деревце;

б) людям, які жили в сусідньому селі. 6. Яке дерево є символом України?

а) Калина; б) береза.

7. Які риси характеру притаманні дівчинці?

а) Зухвалість, зверхність, жадібність;

б)доброта, людяність, щирість. Відповіді: 1) а; 2) а; 3) б; 4) б; 5) а; 6) а;

7) б.

10. Гра "Інтерв'ю". "Журналіст" бере інтерв'ю у "Калинки" за змістом твору. ( У ролях -- учні). 11.Вправляння у виразності читання. 12.Робота в зошитах (с. 15, 16, завдання 1, 2, 3, 4).

IV. Робота над загадкам

- Про калину створено не тільки багато пісень, віршів, легенд, а й загадок. Прочитайте загадки з підручника. Які характерні ознаки калини допомагають їх відгадати?

VІ . Підсумки уроку.

Що нового ви дізналися на уроці?

За що український народ любить, шанує і поважає калину?

Продовжіть приказки про калину:

Пишна та красива, як (червона калина).

Убралась в біле плаття, як... (калина в білий цвіт).

Молода дівчина така гарна, як... (калина).

Стоїть у дворі дівонька, як над ставом... (калинонька).

Вдома підготуйтеся переказати ту частину, яка найбільше вам сподобалася. Знайдіть загадки, прислів'я чи приказки про калину, які склав народ

Додаток В

Тема. Про природу станете ви дбати, вірним другом будете для неї Мета. Формувати уміння аналізувати віршовані твори, вчити учнів захоп-люватися красою природи, розвивати їхню уяву, фантазію, обладнання. Таблиця №4 (додаток 4), картки для розширення кута зору.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

І.Гра -"Впіймай звук".

-- Який звук найчастіше звучить? [с].

Смагляву суничку Склювала синичка.

Суничка солодка?

Спитала сорока.

- Солодке сало,-- Синичка сказала.

2.Чистомовка.

-Промовимо чистомовку, а ви подумайте, хто може співати їх

Ма-ма-ма -- ось прийшла зима.

Оз-оз-оз -- надворі мороз.

Ло-ло-ло -- снігу намело.

Ше-ше-ше -- їсти стало менше.

Да-да-да -- ми лишаєм гнізда.

Єм-єм-єм -- всі перелітаєм.

Ей-ей-ей -- до житла людей.

Чия це пісенька? (Птахів )

Хто більше знає слів -- назв птахів, які починаються звуком [с] (соловей, сорока, сойка, сова, сокіл, снігур, страус, синиця).

-Які з них зимують у нас? Як ви можете стати друзями птахів?

3.Розпитування.

а)3а таблицею №4, рядок 7 з голосними [і, е, о].

"Побігаємо" по стежині, позбираємо їсти птахам.

б)Читання слів за стрілками.

Давайте «збудуємо» годівнички. Для цього прочитайте слова.

в д на щи тів

и й г о

р і о л бать ків по ле

в) Читання деформованих слів.

Прочитайте, які птахи злетілись до годівничок.

Які з птахів заблукали? Чому?

убгол (голуб) ргусні (снігур)

ронаво (ворона) сорако (сорока)

агупап (папуга) льражуве (журавель)

нисучка (синичка) роцьбего (горобець)

II. Опрацювання вірша Ліни Костенко "Синички на снігу".

Чому їді птахи не полетіли у вирій?

Вашу відповідь доповнить вірш Ліни Костенко "Синички на снігу". Прочитайте його мовчки,

У яких розділах вірша сказано про життя синиць під час суворої зими? У яких -- описано стійкість цих мужніх пташок?

Що утримує пташок тут, чому їх не лякає ні холод, ні голод?

- Що таке Батьківщина? Батьківщина ~ це земля, де народились і живемо; мова, якою говоримо; рід, з якого походимо; друзі, які оточують; природа, краєвиди, які милують око.

III. Опрацювання вірша М. Вінграновського "Сама cобою річка ця тече."

1.Розвиток зв'язного мовлення.

- Опишіть ваш улюблений куточок природи: де він знаходиться, що там росте, чим вас привабив.

2.Виразне читання вірша вчителем.

- Послухайте вірш, в якому теж описано улюблений куточок природи. Скажіть, хто про нього розповідає?

3.Словникова робота. Вправа на розширення кута зору.

Читання слів з карток, які розрізані вертикально на дві половини і розсуваються на максимальну відстань.

са		ма		лю		блю
рі		чка		го		роді
со		бою		бо		рщем
по		жне		до		лон я
рі		чечка		до		нечка

4.Повторне читання вірша учнями вголос ("ланцюжком").

- Де протікає і куди тече ця річка?

5. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.

Прочитайте опис річки. Для чого автор вжив стільки зменшувально-пестливих слів?

Поясніть, як небо "здоровенно цвіте". Чому для річечки хмаринки "солодкі"?

- З чим хлопчик порівнює річечку? А з чим -- любов до неї? 6.Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання багаторазове, гра "Засідка-кидок" (2-3 рази т ЗО с.)

б)Гра "Буксир ". Читання в парі -- сильніший учень "бере на буксир. Виразне читання вірша учнями.

- Прочитайте так, щоб було зрозуміло., що хлопчик милується улюбленим куточком природи.

Фізкультхвилинка.

Опрацювання вірша Д. Пав личка "Звернення".

1. Виразне читання вірша вчителем. -- Хто до вас звертається?

2. Словникова робота.

зрубайте згасіте

убийте спиняйте

Прочитайте слова, правильно наголошуючи.

Прочитайте ще раз, додавши попереду кожного слова часточку "не". Чи зміниться значення цих слів? Як?

3. Повторне мовчазне читання вірша учнями. Аналіз змісту.

Які речення переважають у вірші?

Прочитайте, що поет закликає не рубати, кого -- не убивати, що --Ц не згасити, що -- не спиняти?

- Як треба ставитись до природи? Доповніть автора, додавши ще слова, що починаються часткою "не". ⁴

4. Вправа на розвиток уваги, швидкості читання.

Гра "Читання Незнайком".

- Відшукайте речення у вірші, прочитайте правильно.

"Ясніє на небі зірка моя. На озері плаває рибка моя. Найменший у вашій сім'ї. Стоїть у лісі ялинка твоя ".

5. Виразне читання вірша.

- Читаючи правильно, передайте інтонацію спонукальних речень.

VI. Опрацювання вірша С. Жупанина "Буду я природі другом".

Прочитайте вірш мовчки. Як хлопчик дружить з природою?

Дочитайте речення до кінця: "Буду я...", "Не столочу...", "Посію..; "Побажаю..."

- Що спільного і відмінного у цьому вірші і вірші Д. Павличка?

VII. Підсумок уроку.

І.Гра "Склади рядки віршів".

З розсипанки складіть рядки віршів, які читали сьогодні.

Сама батьківщини зерна я.

До вас посію ____ річка доброти

Теж " собою звертаюся нема.

Так мої рідні, ж там ця тече

2.Робота у зошитах (с. 25-26, завдання 1, 2, 3, 4). --До чого закликають усі ці вірші? Як матусю рідну,

Бережіть природу,

Бережімо кожну

Квіточку й травинку,

Бо ми всі природи

Рідної частинки.

Все, що навколо тебе,

Слід берегти і любити.

Додаток Г

Тема. Народні промисли України.

Мета. Ознайомити учнів із ремеслами, якими володіли українці; збагачувати новими знаннями про народні промисли України. Встановити особливості національного одягу свого краю. Виховувати в учнів бажання берегти, примножувати традиції українського народу.

Обладнання: малюнки із зображенням народних виробів, малюнки народних майстрів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Хвилинка спостережень.

III. Повторення вивченого на попередньому уроці.

Розповісти про походження назви міста в якому ти живеш.

Навести приклади природних та історичних пам'яток своєї місцевості.

Пригадайте імена видатних історичних постатей, які народились і діяли в краї.

IV. Актуалізація опорних знань.

Зверніть увагу на малюнок. Що на ньому зображено?

(Людина яка ліпить глек.)

А на цьому? (Показую малюнки). (Вишивальниця).

А на цьому ?

(Різьбяр).

Правильно.

V. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні, діти, ми познайомимось з народними промислами України.

VI. Вивчення нового матеріалу.

1. На цьому малюнку зображений гончар, який за гончарним кругом виготовляє з глини глек. Це найдавніше в світі ремесло. Перша посудина, яку зробили люди, була з глини. Перед виготовленням посуди глину місили, як тісто, розділяли на невеликі частини, розміром для певного виробу. А потім на гончарному крузі руками формували посудину. Готовий виріб сушили у спеціальній печі. А потім на посуд наносився візерунок.

2. Вишивка - один із давніх і найбільш розповсюджених видів народного мистецтва. Щоб оздобити своє житло, найбільше уваги приділялося вишиванню рушників, скатертин, подушок, серветок. (Показую малюнки із зображенням вишивок).

-А ще вишивали одяг - це давня традиція. В Україні поширені найрізноманітніші техніки вишивання, та найпопулярнішою є вишивання «хрестиком».

3. Різьблення - одна з найдавніших технік художнього декорування виробів з дерева. Різьбярі виконують найтоншу роботу по дереву за допомогою випилювання, художньої різьби. Вони оздоблюють предмети побутового та культурного призначення. (Показую малюнки де зображені різні вирізьблені предмети).

VII. Фізкультхвилинка.

3. Робота з підручником.

- Розгляньте малюнки.

Що ви бачите на них?

(Тут зображені вироби з глини: глечики, миски, куманець, свистки, вирізьблені дерев'яні відра, діжки, дощечки, вироби з соломи).

VIII. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота з зошитом.

1). Розгляньте малюнки. Підпишіть і розфарбуйте їх. 2). Дайте відповідь на запитання.

- Які вироби з глини є у твоїй оселі?

-У яких звичаях та обрядах використовується вишитий рушник?

- На яке свято дарують писанки родичам. Друзям, знайомим ?

3). Допиши речення.

Людина, яка вміє виготовляти з глини, - гончар.

Людина, яка розписує писанки, - писанкар.

Людина, яка вишиває рушники, - вишивальниця. 4). Відгадай загадку.

Глина в кого ожива ? Творить з неї хто дива? В кого посуд ніби жар? Ну, звичайно ж, це гончар.

IX. Підсумок уроку.

Якими ремеслами володіли українці?

Яке з ремесел вам найбільше припало до душі ?

Додаток Д

Тема. І птахи, і звірі, й квіти у природі вільні діти.

Мета. Виховувати бережне ставлення до природи, розвивати уміння формулювати оцінні судження, збагачувати мовлення дітей образними словами і висловами.

Обладнання. Малюнки берези, шпака, синички; шпаківні, слова на картках.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Фонетична зарядка і відгадування загадки.

- Діти, хто з вас відгадає,

Що за пташка так співає?

Як горобчик, цвірінчить,

Мов сорока, скрекотить,

Наче качка, кряче, Мов дитина, плаче? Вимовляє, як захоче Навіть деякі слова. То мов курочка сокоче, То регоче, мов сова... Хто ж виспівує отак?! Молодці! Вгадали...

Діти відтворюють звуки, які видають птахи, названі у вірші. 2.Гра "Відгадай за описом".

-Я вам опишу представника живої природи. Впізнайте, хто це. "Ніжна, тендітна, білокора, її квіти -- сережки". (Береза). "Спинка Зеленувата, животик жовтуватий. Чорненька шапочка. Ось така невеличка пташечка". (Синичка).

Учитель виставляє малюнки шпака, берези, синички.

-- Прочитайте текст. Чи зустріли ви ці слова?

3.Читання деформованого тексту.

шіНа аїг

роХоші шіна аїг. раГні мат ребези. кільСки б агях тапхів! туСкаютш троскаті лидят. риКчать пашки. А кя вситятьс нйсиці! дюЛи сачто дохять| в айг лусхати ліве тапхів.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

- Як ви думаєте, ці люди, які ходять у гай, люблять природу? А за що ] ви любите природу?

-- Які вірші, оповідання допомогли вам зрозуміти значення природи?! В яких говорилось про те, як треба до неї ставитись?

- У який розділ об'єднані ці твори?

-- Продовжуючи цей розділ, ми сьогодні прочитаємо твори поетів Ліни Костенко і Любові Забашти, письменника Івана Сенченка.

III. Опрацювання вірша Л. Забашти "Берізонька".

1. Робота над заголовком,

а) Гра "Блискавка".

- Прочитайте слова на картках. Подумайте, що їх об'єднує. Спробуйте їх усі запам'ятати.

Слова на картках: береза, березняк, берізка, берізонька, березовий. --Хто запам'ятав і може назвати усі 5 слів? -- Що їх об'єднує?

--Якби ви були поетом, як назвали б вірш, в якому описане це дерево?

2. Слухання вірша, який читає учитель.

- Послухайте вірш видатної української поетеси Л. Забашти, і скажіть, чому вона назвала його "Берізонька", а не "Береза".

3.Словникова робота.

Мавка -- казкова лісова істота в образі гарної дівчини з розпущеним волоссям.

4. Читання учнями (напівголосне).

-З яким проханням звертається до вас поетеса?

Читання вірша вголос "ланцюжком" по строфах.

-Які із висловів здалися вам незвичайними?

Бесіда з переходом на вибіркове читання.

--Знайдіть слова, які підкреслюють, що поетеса любить це дерево. --Якою описано берізку: веселою, радісною чи сумною і одинокою? чому ви так думаєте?

Про яку зелену сестричку пише поетеса?

А що це за друг лісу?

Від чого застерігає поетеса? Як ви гадаєте, чому не можна точити сік?

7. Читання вірша з лінійкою.

- Прочитайте вірш, напівприкриваючи букви лінійкою. 8.Виразне читання вірша.

- Прочитайте вірш, передаючи голосом ніжність, прохання і застереження.

IV.Опрацювання вірша Л. Костенко "Перекинута шпаківня".

1. Розвиток зв'язного мовлення.

Розгляньте малюнок шпака, якого назвали другом лісу, добрим птахом.

Хто може описати зовнішність птаха?

(Цей птах невеликий, трохи більший за горобця. Пір'я на ньому чорне, блискуче, з світлими крапочками).

- Чому його називають другом лісу? (Поїдає різних комах -- шкідників дерев).

Як називаються дерев'яні будиночки, в яких живуть шпаки? Де беруться вони на деревах?

2.Робота над заголовком.

Прочитайте назву вірша. Чому шпаківня може бути перекинута? 3.Виразне читання вірша вчителем.

Яка ж біда сталася у сім'ї шпака?

4. Мовчазне читання вірша.

5. Аналіз змісту з вибірковим читанням.

--Чому пташенята такі безпорадні?

--Хто перевернув шпаківню? Поясніть вислів "денцем догори". Чому --поетеса вітер назвала «чорногривим»?

--Хто не міг зарадити біді? Прочитайте прохання шпаченят. Які по чуття виникають у вас після цих слів? --Хто був причиною такої біди?

-- Які слова передають щире співчуття поетеси птахам? 7. Виразне читання вірша.

-- Читаючи, передайте голосом жаль і співчуття, страх пташенят і обурення за погану роботу.

V. Фізкультхвилинка.

Школярики-молодці

Роблять всі шпаківні. Пилочками чики-чики, Молотками туки-туки.

Чик-тук-туки, чик-тук-туки, В нас до праці здібні руки.

VI. Опрацювання оповідання І. Сенченка "Жаль, та не дуже, плакала б та не хочеться".

Що б ви зробили, якби побачили таку перекинуту шпаківню і безпорадних пташенят?

-- Чи треба пташеня, яке випало з гнізда, забирати додому? А поранену пташку? А можна ловити пташок?

1. Виразне читання оповідання вчителем (до слів зітхнув Юрчик)

--Про те, що відчуває пташка у клітці, ви дізнаєтесь із твору І. Сенченка.

--Яка пташка сиділа у Юри в клітці? Де він її взяв?

2. Словникова робота. Мжичка мжичить -- іде дуже густий, дрібний дощик.

Позира -- дивиться, заглядає.

3. Мовчазне читання твору учнями до кінця.

--Чим, на вашу думку, може закінчитись твір?

--Прочитайте до кінця і скажіть, чи зрозумів Юрчик пташине бажання.

4. Аналіз змісту, відповіді на запитання.

- Як доглядав Юрчик синичку?

Чи добре він піклувався про неї? Чи подобалося пташці таке житті? Який у неї був настрій?

Куди поривалась синичка?

Прочитайте опис погоди на дворі. А як їй було у хаті?

З яким запитанням звернувся Юрчик до синички?

Прочитайте ще раз виділені слова. Це народне прислів'я. Як ви його розумієте?

На що схожий цей твір? Що тут казкового? А що є реальним?

Чого хотів автор вас навчити?

5. Читання в особах.

- З якою інтонацією слід читати слова хлопчика? А синички?

VII. Підсумок уроку.

Коли на уроці ви раділи, хвилювалися?

Чи виникало у вас почуття обурення, незадоволення? Коли саме? Пам'ятайте: де б ви не були -- у лісі чи полі, у гаю чи парку, -- не ображайте нікого, не лякайте, гілочок не ламайте, пташок не чіпайте, а, навпаки, робіть їм шпаківні, носіть до годівничок друзям-пташкам крихти. І пташки, і вся природа віддячать вам за добре ставлення до всього, що нас оточує, добром і міцним здоров'ям.

Ми всі повинні пам'ятати:

І птахи, і звірі, й квіти

У природі вільні діти.

Всіх природа не забула,

Всіх до себе пригорнула.

Все візьмемо до уваги,

Не порушим рівноваги (В. Косовський).

Додаток Е

Тема. Як матусю рідну, бережіть природу

Мета. Вдосконалювати навички виразного читання, уміння швидко орієнтуватися в тексті, порівнювати зміст різних творів, збагачувати словник учнів, виховувати спостережливість, любов до природи, привчати їх до мудрого використання багатств природи.

Обладнання. Складові таблиці (додаток 1), картки з текстом, запис вірша Олександра Олеся, малюнок ремеза і його гнізда, картини, фотоілюстрації повені.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Гра "Назви групу слів -- одним".

Ялинка, береза, ромашка, верба -- це... (рослини). Заєць, синичка, лисиця, жабка -- це... (тварини). Тетяна, тато, Карпо Іванович, лісник -- це... (люди). Рослини, тварини, люди -- це... (жива природа).

2. Скоромовка.

Лили, лили, лили, Пили, пили, пили, Лили, лили, діти, Пили, пили квіти. Виростали квіти. Виростали й діти.

П. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми опрацюємо оповідання С. Носаня і вірш О. Олеся, які однаково називаються - «Ялинка».

Прослухавши їх, ви повинні зважити, до яких почуттів прислухатись: страху і бажання ялинок жити чи кількаденної радості людей.

Ш. Опрацювання оповідання С. Носаня «Ялинка».

1. Виразне читання вчителем.

- Хто дійові особи в оповіданні?

В яку пору року відбувалися події?

2.Повторне читання тексту вголос.

Чому сім'я перестала купувати ялинки? 3.Аналіз змісту. Вибіркове читання.

З ким зустрілися тато і Оленка Ким працював Карпо Іванович?

Що несла сім'я з базару?

Прочитайте, які почуття оволоділи лісником.

Чому пожалів він деревце? Прочитайте.

Що б зробив Карпо Іванович, якби мав можливість?

Що вирішив автор після розмови з лісником?

Яка головна думка твору?

Чи погоджуєтесь ви з думкою лісника ? Чому? 4.Читання оповідання в особах.

Читаючи, чиїми словами треба передати почуття жалю, смутку, обурення? А в чиїх словах звучить здивування?

IV. Опрацювання вірша О. Олеся «Ялинка».

1. Слухання вірша.

Послухайте і скажіть, від чийого імені ведеться розповідь у вірші.

З ким зустрівся хлопчик у лісі? 2.Повторне читання вірша мовчки. Аналіз змісту.

Чому зайчик напав на хлопчика?

Які почуття переживав зайчик?

На що схожий вірш? Що тут казкового? А що справжнє?

Що спільного і змісті вірша з попереднім оповідан Яке значення мають ялинки для тварин лісу?

Чи закінчений цей вірш ? З чого це видно? 3.Творча робота над віршем.

Подумайте, чим могла закінчитись ця суперечка у лісі.

Чи зрозумів хлопчик, чому треба оберігати, а не рубати ялинки?

Що ви можете запропонувати взамін пишного деревця на Новий рік, щоб було і гарно і святково?

V. Опрацювання оповідання В. Чухліба «Повінь».

1. Робота над заголовком.

- Що означає: бути природі другом? Адже це не тільки не «рубай, не ламай, не убий», це ще - «вивчай, спостерігай, милуйся».

І сьогодні ми з вами за допомогою оповідання В. Чухліба познайомимось з явищем природи, яке буває на весні. Це повінь. Чи знаєте ви, що таке повінь?

Повінь - це коли річка виходить з берегів, затоплює прибережну місцевість: ліски, гаї, поля і навіть села.

2.Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

VI. Підсумок уроку.

- Хто з героїв опрацьованих творів був природі другом? А хто з них став другом?

Додаток Є

Тема. Дерева, кущі, трави. Плоди, насіння.

Мета. Продовжувати розширювати знання дітей про дерева, кущі, трави своєї місцевості; вчити визначати породи дерев; спостерігати за рослинами, особливостями їх будови, розрізняти їх за певними ознаками; виховувати любов до природи, бажання охороняти і примножувати її красу.

Обладнання: листя і насіння різних порід дерев, предметні малюнки Й зображенням різних порід дерев, їх плодів і насіння. Казкові герої: Зайчик, Білочка та їжачок. Загадки, прислів'я, вірші Л. Костенко, В. Крищенка.

Хід уроку

І. Хвилинка спостережень.

Яка зараз пора року? І

Який місяць?

Це початок осені чи кінець?

Якого кольору небо? Чи є хмарки?

Чи світить сонечко? Чи є вітер?

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальна перевірка

Чому природу треба охороняти?

Що потребує охорони у нашій місцевості?

Що дають рослини тваринам, людям?

Для чого охороняють рослини?

Які рослини потребують охорони у нашій місцевості?

Чому потрібно охороняти ті рослини, яких багато навколо нас?

Що кожен з вас зробив доброго для рослин?

2. Індивідуальна перевірка.

- Чим жива природа відрізняється від неживої?

Користуючись таблицею, розкажіть про значення кожного органу для рослини. (Відповіді оцінюють Білочка і Зайчик).

3.Письмова перевірка (для всього класу), а). К-2, ст. 6-7 ("Жива і нежива природа"). б).К-3,ст.8-9.

в). З перелічених назв рослин (гречка, деревій, просо, осот, перець, звіробій) виписати назви дикорослих рослин (І-В), культурних - ІІ-В. За якими ознаками ви їх розпізнавали?

III.Повідомлення теми та завдань уроку.

Відгадування загадок.

+ Червонясту шубку має, по гілках вона стрибає, Хоч

мала сама на зріст, та великий має хвіст, Як намисто --

оченята. Хто це? Спробуй відгадати. (Білка), + Звірок маленький, взимку біленький, влітку сіренький. По

полях стрибає, в кущах спочиває. Хто це? (Зайчик).

Ви здогадалися, чому саме Білочка і Зайчик завітали до нас? Тому, що тема нашого уроку -- "Дерева, кущі, трави. Плоди, насіння".

Як ви думаєте, хто з цих звірят може нам розповісти багато цікавого про дерева, кущі?

Звичайно, Білочка живе на деревах, а Зайчик - в кущах. Про це і в загадках сказано.

А урок проведемо у вигляді гри. Для цього поділимо клас на дві групи: команда дівчаток - "Білочки", команда хлопчиків --"Зайчики".

IV. Актуалізація опорних знань.

а). "Білочки" загадують загадки команді "Зайчиків" про дерева. + Один батько тисячі синів має, всім шапки справляє. (Дуб). + Маю плаття зелененьке, гнучкі, ніжні віти, білі ноги, стан тоненький, як я звуся, діти? (Береза).

+ Зелененькі їжачки почіплялись на гілки. Хто зірветься з деревини, той колючу шубку скине. (Каштан).

"Зайчики" загадують загадки про кущі. + У вінку зеленолистім, у червоному намисті, видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина). + Хоч росту в чагарниках, мене знає кожен птах. І ведмідь в кущах щоднини дуже ласий до... (малини).

+ Як весною зацвітаю, линуть пахощі по гаю, В квітах щастя всі шукають, тільки, жаль, гілки ламають. (Бузок/ -Молодці! Журі оцінить вашу працю відповідними балами. -Діти, які органи мають рослини?

Розгляньте зображені на таблиці тополю, калину, сосну і грицики.

Чи однакові ці рослини ззовні?

- Поміркуйте, чому вони такі різноманітні? Як ви думаєте?

V. Вивчення нового матеріалу.

Бесіда.

На які дві групи можна поділити перелічені рослини, якщо брати „, уваги їх місце в житті людини: яблуню, череду, шипшину, вільху, смородину!

На які три групи можна розподілити перелічені рослини за їх зовнішнім виглядом?

Які із рослин - дерева?

(На основі малюнка яблуні іде пояснення про органи рослин).

Який орган знаходиться в землі?

Скільки стовбурів росте від кореня?

Який стовбур у яблуні?

Стовбур розгалужується на багато гілок. Що на них розташовано?

Крім листків, що ще є на гілках?

Згадайте яблуню, яка росте у вашому чи в шкільному саду. Які вона органи?

Погляньте на цей малюнок і знайдіть на ньому дерево.

За якими ознаками ви його розпізнали? Міркуйте так: дерева міцний дерев'янистий стовбур. У сосни, наприклад, стовбур міцний і дерев'янистий, тому сосна-дерево. Міркуючи так само, доведіть, що каштан -дерево.

- Поділіть за формою листя на дві групи такі рослини: клен, ялина, осика, ялівець, ліщина, сосна.

Діти відповідають, а вчитель доповнює їхні відповіді і пояснює, що листки у хвойних дерев не тільки вузенькі, а й покриті восковим нальотом, від менше випаровують вологи.

2. Фізкультхвилинка.

Ми в стрункі стаєм рядки,

виправляємо гілки.

Ледь зіп'явшись з корінців, Дістаєм до промінців,

Ми стискаєм їх вогонь в зелені своїх долонь,

Хилять свіжі вітерці вправо, вліво стовбурці,

Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед, назад.

3. Робота з колекційним матеріалом. Діти розглядають колекцію і визначають, яким рослинам належать плоди і насіння, які в них розміри, форма, забарвлення. Яке значення для рослин має плід?

Яке значення для поширення насіння й плодів мають гачечки (лопух, череда), парашутик (кульбаба, осот), а також смак і забарвлення ягід горобини, ожини, бузини?

Чому, на вашу думку, птахів називають "шишкар", "дрізд - горобинник"?

VI. Закріплення нового матеріалу. 1. Робота з підручником.

Опрацювання статті "Дерева, кущі, трави", "Плоди і насіння",

Як спостерігати за рослинами". За допомогою вчителя учні будують схему розвитку рослин:

набубнявіли бруньки -- з'явилися листочки -- рослина квітує - на місці квіток утворилися плоди -- плоди дозріли -- листя пожовкло -- листя опало. Журі визначає, хто найправильніше це зробить.

Відповіді на питання після текстів.

Робота у зошитах.

Діти записують свої спостереження у зошити і дають відповіді (письмово) на поставлені у ньому запитання (сторінка 22-23).

4. Цікава вікторина (запитання до команд).

Які дерева (кущі) є символами України?

З якими деревами і кущами порівнюють гарних дівчат?

З яким деревом порівнюють сильних юнаків?

Які місяці мають назву, що походить від назви дерева?

V І. Підсумок уроку.

Чим відрізняється дерево від куща?

Які ви знаєте дерева? Кущі?

Які зміни відбуваються з рослинами протягом року? Які хвойні рослини ростуть у вашій місцевості? Яке значення для рослин має плід? Всі дуже добре попрацювали на уроці, були активними. А зараз Зайчик і Білочка визначать переможців і нагородять їх призами.

VIІ. Домашнє завдання.

Опрацювати статті підручника: "Дерева, кущі, трави", "Плоди і насіння", " Як спостерігати за рослинами", спостерігати за змінами в житті рослин, дати відповіді на питання у підручнику.

Додаток Ж

Тема. Розмноження рослин. Охорона рослин.

Мета. Продовжити формування в учнів поняття: "Рослина - частина живої¹1 ч І роди". Ознайомити учнів з різними типами рослин, їх розмноженням. Зверн у т и увагу учнів на значення рослин в житті людини, дати відомості про Червону мину. Виховувати бережливе ставлення до природи, любов до рідного краю. Розвивати спостережливість, кмітливість, розуміння прекрасного в природі.

Обладнання: ілюстрації із зображенням різних рослин; формати із зображенням саду, городу, лісу; натуральні наочні предмети (насіння, бульби, листки, стебла рослин).

Хід уроку

І. Хвилинка спостережень.

-Які зміни ви спостерігали в неживій природі?

Який сьогодні день?

Чи були протягом тижня опади? Які саме?

В яких межах коливалася температура? Про що це свідчить?

Чи змінили свій вигляд рослини? Як саме?

Що змінилося в поведінці тварин? -Які птахи відлетіли у теплі краї?

-Які роботи люди виконують на полях, фермах, вулицях? (Черговий учень перевіряє виконання записів у зошитах для самостійної І м» поти).

П.Перевірка домашнього завдання. 1.1ндивідуальне опитування: К-5, ст. 13-14. 2.Гра "Хто де росте?"

(Розвішують формати із зображенням саду, городу, лісу, на яких є порожні квадрати; учням дають конверти, в яких містяться картинки із зображенням І й і них рослин).

-Зараз ми будемо садівниками. Для цього розділимось на дві команди, і .ждання полягає в тому, щоб посадити рослини там, де вони мають рости. Виграє та команда, яка швидше і безпомилково виконає завдання.

- Що потрібно для того, щоб ці рослини росли? - Як доглядати за кімнатними рослинами?

Ш. Актуалізація опорних знань.

- Сьогодні ми "посадили" багато рослин. Вони водночас і схожі, і ршоманітні. Цікаво, звідки взялась така велика кількість рослин? Ось яку історію мені розповіли.

В одному царстві росла прекрасна квітка. Всі милувалися її красою. Але вона була сумна, бо не мала біля себе сусідів. Єдиною її втіхою була насінинка, з якою вона розмовляла та голубила й колисала її. Та однієї ночі безжальний вітер вирвав з рук квітки насінинку і кинув у землю. Красуня дуже плакала, поливаючи насінинку дрібними сльозами. Але одного ранку сталося диво: там, де впала насінинка, виросла чудова рослина, схожа на свою матір. З того часу квітка не була сама.

IV. Повідомлення теми та завдань уроку.

Ми дізналися, як з насіння виросла нова рослина. Тому на сьогоднішньому уроці ми ознайомимось з розмноженням рослин та їх охороною.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди. Розмноження -- це відтворення собі подібних, що є властивістю всіх живих організмів. Саме завдяки цьому підтримується чисельність рослин. Ви вже знаєте, що більшість рослин розмножується насінням.

За яких умов проростає насіння?

Насіння яких рослин ви зібрали восени?

Зараз я роздам вам різне насіння, а ви скажете, яким рослинам воно належить. (Насіння пшениці, маку, жита, гороху...). Коли його збирають?

- Для проростання насіння потрібні сприятливі умови; певна температурі вода, повітря. Висівають повноцінне насіння, без домішок бур'янів. Під чаї сівби враховують глибину його загортання. Дрібнонасінні культури сіють на глибину 1-2 см (цибуля, морква, кріп), крупнонасінне - на 4-5 см (квасоля, гарбузи). Часто глибину висіву збільшують (коли в ґрунті мало вологи).

Але рослини розмножуються не тільки насінням, але й іншими способами стеблами, листками, бульбами, цибулинами, кореневими паростками.

- Які рослини розмножуються бульбами? Які цибулинами?

Так, цибулинами і бульбами розмножуються не тільки картопля, тюльпани, а й деякі дикорослі рослини: проліски, ряст. Збирати ці рослини треба уважної щоб не пошкодити цибулину.

А от стеблами найчастіше розмножуються кущі.

Які кущі ви знаєте?

Ось всім вам відома суниця. Вона розмножується довгими тонким* стебельцями, які дістали назву "вуса".

- Яким способом ви розмножували рослини? Які саме? 2.Фізкультхвилинка.

І.Знайомство з Червоною книгою (див. ст. 147).

VI. Закріплення нового матеріалу.

1.Гра "Назви зайве слово".

Бульбами розмножуються: картопля, горох, цибулина, мак, пролісок! тюльпан.

Стеблом розмножуються: верба, смородина, аґрус, нарцис.

Насінням розмножуються: огірок, кріп, цибуля, горох, квасоля, малини} суниця, абрикос.

2. Робота з підручником.

Опрацювання статті "Розмноження рослин", "Охороняй рослини".

3. Відповіді на питання.

Чому слід охороняти рослини?

Як потрібно поводитися на екскурсіях в лісі, парку, саду, лузі?

Що ви зробили для охорони природи?

Яке значення зелених рослин?

- Чому їх називають "зеленим другом"? 4. Робота в зошитах.

Сторінка 24. Самостійне виконання завдань 2,3,5. 5.Конкурс "Хто швидше розв'яже кросворд". 1)Рослина, що розмножується листком. (Фіалка), 2)Кущ, що розмножується частинами стебла. (Смородина), 3)Квітка, що розмножується цибулиною. (Пролісок). 4)Рослина, що розмножується вусами. (Суниця).

VII. Підсумок уроку.

Що нового ви дізнались на уроці?

Про які способи розмноження рослин ви дізналися?

Що вам відомо про Червону книгу?

- Назвіть рослини, що занесені в Червону книгу. Чому їх треба охороняти?

VIII. Домашнє завдання.

Читати і переказувати статті з підручника: "Розмноження рослин", "Охороняй рослини", дати відповіді на питання після тексту.

Додаток З

Тема. Тварини - частина живої природи.

Мета. Ознайомити учнів із ознаками подібності і відмінності між рослинами і тваринами. Дати поняття про різноманітність тварин, показати показати залежність їх життя від рослин, неживої природи. Удосконалити вміння постерігати-за тваринами. Розвивати спостережливість, уяву, кмітливість. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до тварин.

Обладнання; ілюстрації, таблиці.

Хід уроку І. Хвилинка спостережень.

Підбиття підсумків погоди за тиждень. (Учень визначає, який стан., переважав, чи були опади і скільки, який був вітер, порівнює довжину тіні від гномона з результатами попереднього тижня).

П. Перевірка домашнього завдання.

1. Індивідуальне опитування: К-6, ст. 15-16.

2.Фронтальне опитування.

Пригадайте, що ми вчили на минулому уроці?

Що таке рослини?

Як вони поділяються?

Що таке розмноження рослин?

Які види розмноження ви знаєте? Поясніть і наведіть приклади. 3. Гра "Відгадай"

Вчитель називає рослини, а хтось з учнів відповідає, яким способом вони розмножуються. Чорнобривці, полуниці, картопля, часник, огірки, смородина, троянди, яблуня, фіалки, помідори, проліски, гладіолуси.

Ш. Актуалізація опорних знань.

- Яка роль рослин у житті людини?

Чому їх називають "легенями" Землі?

Навіщо потрібно оберігати рослини?

Що ви знаєте про Червону книгу? Які рослини сюди занесені? Чому!

Які рослини потрібно охороняти?

IV. Повідомлення теми та завдань уроку.

1. Відгадування загадок.

/+ Влітку наїдається, взимку висипляється. (Ведмідь). + Маленький, сіренький на соняшник сів, надзьобався добре й далі полети (Горобець).

+ Ніс, як у свинки, та колючі шерстинки, (їжак). + По землі скаче, а в воді пливе. (Жаба).

+ Є голова, та нема волосся, є очі, та немає брів, є крила, та не літай холоді не мерзне, спеки не боїться. (Риба).

+По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (Вовк).

Про кого всі ці загадки?

Правильно, про тварин. На сьогоднішньому уроці, як ви вже здогадалися, ми будемо ознайомлюватися з різновидами тварин, відвідаємо зелений куток нашої школи.

2. Відповіді на питання.

Скажіть, що таке нежива природа?

Що ми відносимо до живої природи?

Отже, тварини -- це теж жива природа. А які ви знаєте тварини?

Де вони живуть?

А як ви думаєте, чи є щось спільного між тваринами і рослинам!» відмінного?

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди.

- Черви, ящірки, змії, комахи, риби, птахи, звірі - все це тварини. Заселяють вони не тільки сушу, а й живуть у глибоких норах (кроти, миші, черв'яки), на деревах (летючі миші), на деревах (комахи, гусениці), літають у повітрі (птахи), живуть у воді - річках, ставках, озерах, морях (риби). Вони бувають за розміром великі (слони, кити, верблюди) і маленькі (комахи).

Тварини тісно пов'язані з рослинами. Спільне між ними, як ви вже сказали, що вони відносяться до живої природи. Тобто, як рослини, так і тварини живляться, дихають, ростуть, розмножуються і помирають.

Є між ними і багато відмінного. Погляньте на таблицю. На ній зображено рослину і тварину. Чи однакова їх будова?

-Яка будова рослини? А тварини?

Отже, вони відрізняються за будовою.

Відмінність полягає і в тому, як рослини і тварини живляться, дихають, ростуть, розмножуються.

-Рослинам потрібна земля, вода, повітря.

-Тварини живляться рослинами, іншими тваринами. Рослини ростуть протягом усього свого життя, а тварини до певного часу. -Як розмножуються тварини?

- Деякі тварини народжують малят (вовк, ведмідь, корова), деякі несуть яйця, з яких вилуплюються малята (птахи, змії), риби відкладають ікринки.

- Що є спільного між рослинами і тваринами? Що відмінного?

2. Робота над таблицями, ілюстраціями.

- До тварин ми відносимо всіх тих, хто поїдає готову їжу. За способом живлення, тобто за тим, яку їжу вони вживають, їх поділяють на травоїдних, хижих і всеїдних.

-Які є травоїдні тварини? Травоїдні - це тварини, які живляться рослинною м. ю (кози, косулі, лосі, жирафи, слони). Погляньте на таблицю (учні називають тварин і відразу кажуть, чим вони живляться).

-Отже, який висновок? Всі ці тварини--травоїдні..

-Які є хижі тварини? Це ті тварини, які поїдають інших тварин (шука, сова, лисиця, ласка).

-Прочитайте інформацію про тварин.

-За якими ознаками розділяють тварин?

-Що є спільного (відмінного) між рослинами і тваринами?

Що ми розуміємо під словом тварини? -Прочитайте, як треба спостерігати за тваринами.

На що треба звертати увагу при спостереженні? -Розкажіть про свої спостереження за мурашками.

3.Що таке Червона книга?

Па чорних сторінках Червоної книги знаходяться ті тварини, які зникли з Іч землі: європейський тур (останній зник у зоопарку під Польщею), кінь Терпан, птах стерв'ятник (поїдав падаль, гніздився в долині ріки Дністер та в Криму). (Показ Ілюстрацій цих тварин). На червоних сторінках - тварини, І перебувають на грані знищення: лелека чорний (живе в глухих лісах, водойм, гніздо будує на деревах), риба стерлядь, ропуха очеретяна. (Показ таблиці).

На жовтих сторінках книги - тварини, які мають обмежену територію - гага звичайна (птах), перев'язка звичайна (близький родич тхора).

На зелених сторінках Червоної книги -- тварини, яких вдалося врятувати. Це зубри, бобри, соболі, (Показ таблиці).

- А зараз ми відвідаємо зелений куток нашої школи і поспостерігаємо за тваринами, які там живуть,

4.Фізкультхвилинка.

1,2- всі пірнають; 3,4- виринають;

5,6 -- на воді кріпнуть крильця молоді;

7, 8 - що є сили всі до берега поплили;

9, 10 - обтрусились і за парти опустились.

Діти, погляньте, що це за тварина? (їжачок).

Давайте пригадаємо, на що потрібно звернути увагу при спостережені за ним?

Діти відзначають, що звір невеликого розміру, тіло вкрите колючками. При небезпеці відразу згортається клубочком. Це всеїдна, дика тварина. Живиться як рослинною, так і тваринною їжею. Дуже любить молоко, яким його годують. Багато цих тварин є в нашій місцевості. Вони живуть у лісах, населених пунктах. На зиму їжак впадає у сплячку. Аналогічно учні, з допомогою вчителі характеризують інших тварин.

VI. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

Опрацювання статей з підручника "Тварини - частина живої природи*¹ "Як спостерігати за тваринами".

2. Хвилинка - цікавинка.

Чи знаєш ти? (Підручник, ст. 23),

З. Відповіді на питання після тексту. Робота з зошитами (ст. 25),

VII. Підсумок уроку.

Яка основна відмінність між тваринами і рослинами? Що спільного?

Як поділяються тварини? Наведіть приклади.

Чому до тварин потрібно ставитися з любов'ю?

Як потрібно спостерігати за тваринами?

VIII. Домашнє завдання.

Прочитати статті у підручнику: "Тварини - частина живої природи'¹ "Як спостерігати за тваринами", вміти переказувати їх, дати відповіді на питання.