Предмет, завдання, основні категорії педагогіки
Система освіти в Україні і принципи її побудови. Педагогічна професія, її призначення. Взаємообумовленість процесів виховання, навчання і розвитку. Методи формування учнівського колективу. Закономірності і принципи навчання. Типи і структура уроку.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | шпаргалка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.07.2011 |
| Размер файла | 115,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
А.С. Макаренко "Книга для батьків" називає основні педагогічні помилки: батьківська невимогливість і вседозволеність, нескінченні заборони, байдужість до інтересів підлітків, пригнічення його волі, черствість до оточуючих.
Необхідним засобом виховання у сім'ї є особистий приклад батьків, батьківський авторитет. А.С. Макаренко наводить приклади негативного батьківського авторитету. Чуйне ставлення до дитини - найважливіша риса педагогічного такту батьків.
В.О. Сухомлинський "Батьківська педагогіка". 1. Педагогічний всеобуч батьків - підвищення їх педагогічної культури. Спільна робота школи і сім'ї в формуванні особистості дитини. Тематика різних видів і форм педагогічної освіти розроблюється з урахуванням віку дітей. 2. "Як виховати справжню людину" -обстоював загальнолюдські моральні цінності (моральне виховання). "Ставлення до батьків, рідних, близьких". "Виховання високих моральних якостей і норм поведінки". "Дружба, любов". "Ставлення до краси в природі і суспільстві"
61. Проблеми алкоголізму і наркоманії та їх вплив на фізичне, психічне, духовне здоров'я дітей та молоді. Форми і методи профілактики вживання алкоголю і наркотичних речовин у середовищі учнівської молоді. Концепція освіти "рівний - рівному" щодо здорового способу життя серед молоді України
Алкоголізм - це біо-психічне асоціальне захворювання, залежність людини від алкоголю, що супроводжується соціальною і моральною деградацією особистості.
Алкоголізм має два значення: хвороба; соціальна патологія. Причини: розваги, вплив оточення, алкогольні традиції, негативне соціальне мікросередовище, неприємності, особисте життя.
Фази алкоголізму: - початкова (неусвідомлений потяг, зберігається почуття провини); - критична (втрачається контроль над собою, прагнення виправдати себе і звинуватити інших); -хронічна (стійкість до алкоголю знижується, відбувається деградація особистості).
Проблеми людей, залежних від алкоголю: проблеми самих людей; проблеми здоров'я; втрата самоконтролю, агресивність, І нещасні випадки, проблеми сім'ї (конфлікти, матеріальні і труднощі); проблеми юнацького алкоголізму; проблеми суспільства; витрати на лікування.
Наркоманія - це психічний, а іноді фізичний стан, який виникає внаслідок взаємодії між живим організмом і наркотичними засобами, виникає постійна потреба у наркотику.
Стадії наркоманії: 1) характеризується психічною залежністю, йде перехід з неусвідомленого до усвідомленого потягу до наркотику. Стан наркотичного сп'яніння. Ця стадія триває від півроку до декількох років. 2) до психічної залежності приєднується фізична залежність. Людина без наркотику не може жити.
Причини наркоманії: несприятливе мікросередовище; низький моральний рівень сім'ї; вживання алкоголю; перенасичення розвагами.
Запобіжна профілактична робота: вибір і формування позитивного ідеалу, здоровий, тверезий спосіб життя; спорт.
Виділяють три види соціальної допомоги: інформаційно-просвітницька, консультативно-рекомендаційна; корекційна діяльність (робота з батьками і дітьми).
Лікувально-оздоровча робота: розробка лікувальних препаратів; розробка принципів та методів лікування; профілактика вживання наркотиків, алкоголю, статеве виховання. Реабілітаційна робота: якомога раніше лікувати.
62. Патріотичне та громадське виховання школярів. Його зміст, форми і методи. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. Концепція склад зі вступу, 8 частин та додатків
У вступній частині і 1 обгрунтована актуальність громадянського виховання особистості в сучасному укр. суспільстві.
2 - відображена суть громадянського виховання: “Громад в-ня - процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною”. “Громадянськість - це реальна можливість втілення в життя сукупності соціальних, політичних і гром прав особистості, її інтеграція в культурні й соціальні структури суспільства.”
3 -йдеться про підходи та принципи в-ня громадянина: “необхідною умовою виховання громадянина є системний підхід. Принципи: гуманізація та демократизація виховного процесу, само активність та саморегуляція, компетентність і міждисциплінарна інтегрованість, наступність і безперервність, культуровідповідність, інтеркультурність.”
4 - “Мета громад виховання - сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала. Завдання - забезпечення прав людини, формування нац свідомості, утвердження гуманістичної моралі, формування соц активності, розвиток критичного мислення, уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, формування толерантного ставлення до інших культур і традицій.”
5 - зміст гром в-ня. Він включає патріотизм, нац самосвідомість громадян, культуру міжетнічних відносин планетарну свідомість, правосвідомість, політ культуру. Дбайливе ставлення до природи, моральність особистості, формування культури поведінки, розвиток мотивації до праці.
6 - Фоми громад в-ня: активні методи - ситуаційно-рольові ігри, соціограми, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони “мозкові атаки”, метод аналізу соц ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації.
Традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари.
7 - інститути, що забезпечують гром в-ня: учбові заклади, бібліотеки, ЗМІ, сім'я, церква.
8 - основні шляхи реалізації концепції: дослідницькі програми та плани, підвищення кваліфікації педагогів, експериментальні центри, коригування змісту освіти, розробка нових методик. Програм, підручників, всеобуч батьків, контакти з між нар організаціями.
9 - додаток: понятійний апарат.
Учасники гром в-ня: батьки, зв'язки з підприємствами (екскурсії, спонсори), служби у справах неповнолітніх (правопорушення), церва - пед установа(від народження до смерті).
В умовах суверенної української держави важливим є формування ідейної свідомості, цінності, необхідних почуттів.
Патріотизм - це почуття любові до Вітчизни, це ведуча моральна якість, яку слід розглядати, як найвищий прояв ідейності і політичної свідомості людини.
Мета: формування патріотичних почуттів, вироблення високого ідеалу, служіння народові, готовність захищати батьківщину, оволодіння військово-технічними знаннями, фізичне вдосконалення, вивчення бойових традицій, історії українського народу, його збройних сил.
Форми:
- виховання любові до свого краю, дому (знайомство з природою на уроках природознавства, екскурсії); - вивчення державних символів своєї країни; -знайомство з національною культурою, традиціями; - укріплення почуття інтернаціоналізму (вивчення іноземних мов, особливостей життя народів інших країн).
Згідно з національною програмою, патріотичне виховання населення...
І. Громадянське виховання: створення сприятливих умов для повноцінного функціонування української мови; формувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки (гімн, прапор, герб); посилити участь учнівської і студентської молоді у русі "Моя земля - земля моїх батьків", посилення національної спрямованості телепередач і радіопередач; сприяти розвитку дитячих та молодіжних громадських організацій, заборона втручання політичних партій у навчально-виховний процес; підвищувати культуру міжетнічного спілкування; сприяти міжнародному обміну студентами.
II. Військово-патріотичне виховання: розповсюджувати найкращий досвід військово-патріотичного виховання допризовної молоді; поширювати наукову та краєзнавчу роботу; створення музеїв бойової слави; догляд за меморіальними центрами та могилами загиблих воїнів; методичні рекомендації щодо організації військово-патріотичного виховання; проводити акцію "Пам'ять"; святкові проводи молоді в армію, створювати військово-патріотичні клуби.
ІІІ. Родинно-сімейне виховання. IV. Трудове, екологічне, формування здорового способу життя.
63. Завдання, зміст, форми і методи екологічного виховання учнів у навчальній роботі
Сучасна екологічна ситуація в Україні, зокрема після Чорнобильської катастрофи, а також забруднення води та повітря викликає занепокоєння і змушують приділяти велику увагу екологічному вихованню та навчанню школярів. З цією метою переглянуто програми з географії та біології, запроваджено екологічні знання у природознавстві в початкових класах.
У позакласній роботі за останні роки поширюється діяльність "зелених патрулів", екологічних служб. Не зайвим є в кожній школі озеленення класу. Скрізь повинні проводитись заходи з охорони природи, деревонасадження та озеленення шкільної території, виставки квітів. Потрібно брати участь в роботах з озеленення міста чи селища. Сільська місцевість також повинна стати осередком екологічної пильності юних школярів. Виховувати наступне покоління, яке розуміє небезпеку можливих екологічних катастроф - одне з важливих завдань навчально-виховного процесу.
Завдання: формування любові до природи, її збереження і розмноження; озброєння учнів знаннями про природу рідного краю; залучення учнів до екологічної діяльності.
Напрями екологічного виховання: - розвиток морально-емоційного сприйняття природи (вчити дітей сприймати природу як живу); - активна пракгична діяльність по охороні навколишнього середовища, формування практичних вмінь І навичок; - пробудження потреб у дітей до самовиховання.
Форми підходу: екскурсія, спостереження, обговорення художніх творів, лекції, конкурси, щоденники спостережень, блакитні патрулі, шкільні лісництва, вікторини, музика.
Основні положення екологічного виховання відповідно до національної програми патріотичного виховання та здорового способу життя": проведення наукових практичних конференцій з екологічної освіти, включення цих питань у програму підвищення кваліфікації; видавництво буклетів, листівок; пересувні виставки, фотостенди, лекції, екскурсії, проводити природоохоронну роботу; готувати нових інспекторів-екологів.
64.Зміст та форми взаємодії школи з батьками учнів. Школа - родина
Школа і сім'я, формуючи особистість, виконують одні і ті ж функції у виховному процесі: інформаційну, виховну, контролюючу, організаційну, стимулюючу. Для досягнення максимального ефекту слід координувати діяльність школи і сім'ї.
Робота школи з сім'єю включає в себе два основні напрямки: організаційна робота школи з сім'єю; підвищення педагогічної культури батьків.
Організаційна робота школи з батьками включає в себе: -планування роботи школи і вчителів з батьками; - вивчення сімей учнів; - форми роботи вчителя з батьками; - роботу з неблагополучними сім'ями.
Форми роботи вчителя з батьками: - індивідуальна (бесіди-консультації, бесіди-поради, педагогічні консиліуми); - групові (засідання батьківського комітету, групові педагогічні консультації, класні батьківські збори, спільні бесіди, вечори); -колективні (загально-шкільні збори, конференції, батьківські дні); - масові форми (загально-шкільні свята).
Форми зв'язку школи з батьками дуже різноманітні: колективні консультації з актуальних питань виховання в сім'ї; постійно-діючі лекторії та університети для батьків; пропаганда серед батьків класичної та сучасної психолого-педагогічної літератури; відвідування і вивчення сімей учнів; допомога корисними порадами; проведення індивідуальних бесід на тему виховання.
Кожна школа проводить загально-шкільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, класні батьківські збори, збори батьківського активу та іншу роботу з батьками. Слід залучати батьків і до позакласної виховної роботи в школі. Вони можуть проводити екскурсії на підприємства, наукові організації, проводити гурткову, профорієнтаційну роботу в школі.
65. Закон України Про молодіжні і дитячі громадські організації
Завдання, принципи, основні напрями і зміст діяльності дитячих та громадських організацій України. Спільна робота школи, сім'ї та громадськості по вихованню підростаючого покоління.
Учасники гром в-ня: батьки, зв'язки з підприємствами (екскурсії, спонсори), служби у справах неповнолітніх (правопорушення), церва - пед установа(від народження до смерті).
Громадські організації, діяльність яких регулюється Законом України "Про громадські організації", - це добровільні об'єднання громадян, що утворюються відповідно до цілей суспільства і сприяють розвиткові активності і самодіяльності громадян, задоволенню їх різноманітних інтересів.
В Україні функціонують:
Спілка піонерських організацій України (СПОУ) - 1992р., м. Одеса, XI республіканський з'їзд, гуманістично-демократична організація дітей і підлітків, дорослих.
Мета: "За Батьківщину, добро, справедливість".
Закони: - єдність слова і діла; - закон честі і совісті; - закон дружби і товариськості; - закон турботи і милосердя.
Структура: - групи-супутники (7-9р.), - піонерські об'єднання (10-15р.) (ланки, бригади); - вожаті (від 15р.). [міська (сільська), районна, обласна організація].
Зміст діяльності: програма "Я - Родина - Батьківщина".
Напрямки діяльності: краєзнавство, організаційна діяльність, народознавство і підготовка до сімейного життя, екологічна діяльність, милосердя, суспільно-корисна фізична праця, спорт і туризм, гра - програма "Подорож Барвника по веселковій країні".
Форми роботи: експедиції, колективні творчі справи, ігри, доручення, свята і музейна робота, акції милосердя, трудові справи, рейди, змагання, походи.
Українська скаутська організація "Пласт" - 1992р., м. Львів.
Мета: "Будь готовий сповнити свої обов'язки".
Закони: - бути вірним Богові і Україні, - допомагати іншим жити за пластовим законом і слухатись пластового проводу.
Структура: - новацтво (8-11р.); - юнацтво (12-18р.) (гуртки, курені); - старшинство (18-25р.); - сеньйорату (від 25р.). Пластівські об'єднання: кім, станиця, крайова організація.
Зміст діяльності: програми "жовтодзьобі", "юні орлята", "учасники-розвідники".
Напрямки діяльності: Українознавство, релігієзнавство, природознавство, таборознавство, спорт, техніка.
Форми роботи: мандрівки, гурткова робота, змагання, ігри, різдвяні світа, свято св. Юрія, свято державності, пластові табори.
66. Розвиток ініціативи, соціальної активності і творчості учнів. Структура, функції, основний зміст і технології життєдіяльності органів учнівського колективу
Учнівський комітет - постійний орган учнівського колективу, під керівництвом якого в системі самоврядування діють комісії з представників класів: навчальна, трудова, господарська, дисципліни та порядку, санітарна.
Умови ефективності діяльності учнівського самоврядування: подолання формалізму, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи; боротьба з негативними явищами у середовищі учнів; надання самоврядування реальних прав та обов'язків ; підбір найавторитетніших учнів у ряди органів самоврядування4 прагнення до розширення цих органів4 повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу; кваліфікована допомога вчителів; практика зміни функцій керівника і підлеглого: систематичне звітування.
Розвиток ініціативи, соціальної активності і творчості учнів через актив класу, збори колективу класу.
А.С. Макаренко на І стадії розвитку колективу радив керівнику брати на себе всі повноваження. Він повинен був сам, без узгодження з колективом, ставити вимоги до виконання кожним.
ІІ - наявність ядра, групи дітей, які свідомо підтримують вимоги.
ІІІ - можливість колегіального вирішення всіх питань демократичним способом - на основі прийняття рішення більшістю голосів. Вимоги до кожного члена ставить колектив.
У такий спосіб реалізувалась „педагогіка колективної дії”. Переходу з ІІ стадії до ІІІ передувала кропітка виховна робота по кількісному нарощуванню ядра. Коли в ядрі було більше половини колективу, то організатор міг ставити питання на голосування (диктатура колективу).
ІV- найважливіша, стадія самовиховання.
Результатом такого підходу до формування колективу є досягнення високого рівня виконавчої дисципліни, створення майже воєнізованого колективу.
В умовах гуманізації виховання В.О. Сухомлинський розвиває ідеї Макаренка. У роботах „Виховання колективу школярів”, „Розмова з молодим директором школи” він встановлює принципи взаємозалежностей особистості і колективу. Колектив лише тоді позитивно впливає на становлення кожного вихованця, коли сам має насичене духовне життя. За цих умов кожен вихованець здатен впливати на загальний стиль взаємин у колективі, збагачуючи при цьому кожного.
67 Індивідуальний та диференційований підхід у навчанні
Епоха універсалізації освіти, енциклопедичних знань відходить у минуле. Темпи сучасного життя потребують більш раннього визначення сфери подальшої професійної підготовки. Таку можливість дає диференціація освіти.
Індивідуальний підхід - основний підхід навчання та виховання, який означає дієву увагу до кожного учня, його творчої індивідуальності (принцип природовідповідності) .
Основні риси: адресованість до кожного учня, гуманізм, динамізм, активізація діяльності, розвиваючий та виховний характер, різноманітність шляхів досягнень.
Індивідуальні особливості - рівень сформованості особистих якостей.
Індивідуальна робота (форма виховання) - це особистісний контакт або опосередкована взаємодія з врахуванням індивідуальних особливостей вихованця, спрямована на його всебічний розвиток.
Індивідуальна робота (форма навчання) - це виконання навчальної роботи самостійно під безпосереднім керівництвом вчителя.
Індивідуалізація - особа форма організації навчального процесу, при якій вибір способів, темпу навчання враховує індивідуальність учнів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.
Навчаємість - швидкість засвоєння.
Види індивідуалізації (як системи): процесу навчання, змісту освіти, побудова шкільної системи.
Варіанти: 1) проходження навчального курсу в індивідуально-різному темпі; 2) внутрішкільна інд-я, 3) диференціація навчання - 1 із видів інд-ї, який передбачає врахування Інд особливостей у процесі групування учнів на основі особливостей для окремого їх навчання та виховання.
Види диференціації: за здібностями(загальні, частинні); за недостатністю здібностей, за майбутньою професією, за інтересами учнів, за талантами дітей.
Типи обдарованості: раціонально-мислительний (вчені, політики, економісти), образно-художній (дизайнери, письменники, художники), раціонально-образний (історики, філософи, учителя), емоційно-чуттєвий (режисери, літератори).
Диференційоване навчання (від лат differentia - різниця) - стосовно ЗОШ розподіл навчальних планів і програм у старших класах середньої школи. Відокремлення і посилання провідних, профілюючих навчальних предметів не суперечить принципову єдності школи, оскільки при цьому забезпечуються встановлені державні стандарти загальноосвітніх знань з усіх предметів і не збільшується тижневе навантаження учнів. Воно може будуватися як за науково-теоретичними профілями (гуманітарний, фіз.-мат-ний,...), так і науково-технічними. Диференційне навчання може здійснюватись й у формі додаткових занять за вибором за рахунок часу, відведеного для цієї мети навчальним планом. Комплектування школи за напрямами чи профілями здійснюється згідно з вираженими учнями нахилами і інтересами. Після закінчення вузу та однакове право на продовження освіти у вищій школі
68. Закон України “Про позашкільну освіту”. Завдання і зміст позашкільних освітньо-виховних закладів. Концепція позашкільної совіти і виховання
Закон визначає держ політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соц-економ, організаційні, освітні та виховні засади.
С-ма позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає держ, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади.
Завдання: забезп прав громадян на здобуття позашкільної освіти, визначення основних засад держ політики щодо позашкільної освіти, створення нормативно-правової бази для подальшого розвитку позашкільної освіти. Здобуття позашкільної освіти ґрунтується на принципі добровільності вибору типів закладів тв видів діяльності. Фінансування здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, приватних закладів - за рахунок коштів засновників.
Концепція. Затверджена колегією Міністерства Освіти України. Концепція - перший крок наукового осмислення розвитку позашкільної освіти і фактично відкриває простір для становлення нової галузі пед науки - позашкільної педагогіки.
Основні принципи позашкільної освіти: гуманізація, єдність загальнолюдських і нац цінностей, демократизація, науковість і системність, безперервність, наступність та інтеграція, багатоукладність та варіативність, добровільність та доступність, самостійність і активність особистості;
Основні напрями: соціокультурний, художньо-естетичний, дослідницько-експерементальний, науково-технічний, еколого-природничий, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно0оздоровчий, військово-патріотичний, дозвіллєво0розважальний.
Позашкільна освіта та вих-ня мають сприяти: творчій спрямованості особистості, розвитку творчіх рис характеру, творчій самосвідомості, розвитку творчіх якостей інтелекту, постійному зростанню потенціалу творчої діяльності, формуванню психічних якостей творчої особистості, вих-ню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування.
69. Методична робота школи. Вивчення, узагальнення, розповсюдження продуктивного педагогічного досвіду. Аналіз інноваційного досвіду вчителів України і Житомирщини
Методична робота в школі - один із шляхів підвищення кваліфікації вчителів. Вона повинна забезпечити безпосереднє зростання їхньої наукової спеціальності, підвищення їх методичної майстерності.
Індивідуальна методична робота вчителя є складовою частиною його самоосвіти. Виникненню у вчителя потреби в самовихованні І самоосвіти повинні сприяти керівники школи, громадські організації, педагогічний колектив.
Індивідуальні форми методичної роботи включають самоосвіту, стажування, наставництво та індивідуальні консультації.
Педагогічна самоосвіта - це цілеспрямована самостійна діяльність вчителів по вдосконаленню і поповненню своїх психолого-педагогічних і методичних знань та по їх творчому використанню в процесі практичної діяльності.
Система роботи з самоосвіти вчителів має на увазі перспективне і поурочне планування, вибір раціональних форм і засобів вивчення літературних джерел, оволодіння методикою аналізу та засобами узагальнення власного і колективного педагогічного досвіду, поступове набуття навичок дослідницької роботи.
До колективних форм методичної роботи в школі слід віднести: шкільні І міжшкільні об'єднання; конференції вчителів, постійно і тимчасово діючі семінари, педагогічні читання; опорні школи і школи педагогічного досвіду; університети педагогічних знань, лекторії-виставки; методичні збори, інститути вдосконалення вчителів; педагогічні наради.
Педагогічна рада - це постійно діючий орган, де розглядаються основні питання педагогічного процесу. Методичні об'єднання є основною формою методичної роботи в школі. Роботу методичних об'єднань спрямовує педагогічна рада. Методична робота зосереджується головним чином на вивченні питань, пов'язаних з підвищенням якості роботи вчителя і класного керівника. На засіданнях шкільних методичних об'єднань, які проводяться один раз на чверть, обговорюються питання на науково-технічні теми, доповіді, які узагальнюють позитивний досвід, повідомлення, огляд загально-педагогічної і методичної літератури.
Складовою частиною плану роботи методичних об'єднань є і організація самоосвіти педагогів. В ньому вказується список вчителів з визначеною для кожного проблемою, над якою він буде працювати самостійно. Традиційною формою роботи методичних об'єднань школи є підготовка вчителями доповідей і повідомлень на основі вивчення психолого-педагогічної і методичної літератури і узагальнення практичного досвіду.
В методичних кабінетах шкіл створюються картотеки матеріалів з питань самоосвіти вчителів, які знайомлять їх з новинками методичної літератури, з досвідом кращих вчителів.
З 1990року на Україні проходить конкурс “Вчитель року”, а з 1995 року він набув офіційного статусу. На Житомирщині 1 такий конкурс проводився у 1990 році. Кожен рік за результатами конкурсу видається збірник кращого пед досвіду роботи вчителів області.
70 Демократизація управління освітою в Україні. Управління школою. Директор школи, його заступники та їх функції. Громадські органи шкільного самоврядування
Принцип демократичності управління школою полягає у поєднанні громадського самоврядування з єдиноначальністю директора.
Директор школи - є найвищою посадовою особою в школі. Його діяльність регламентується Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, згідно з яким директор може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту, стаж пед роботи не менше 3 р, успішно пройшов атестацію керівних кадрів у порядку, встановленому міністерством освіти і науки України. Один з головних напрямків його роботи - добір і розстановка пед кадрів.
Заступник директора з навчально-виховної роботи - організовує і контролює процес навчання, контролює виконання навчальних планів і програм, якість ЗУН учнів, здійснює керівництво методичною роботою з вчителями школи , складає і контролює розклад уроків, графіки факультативних і гурткових занять .. Контролює .роботу шк. Бібліотеки, навчального сектору учкому.
Другий заступник директора з навчально-виховної роботи - керує навчально-виховним процесом у початкових класах , роботу груп продовженого дня.
Заступник директора з виховної роботи - організовує позакласну роботу надає допомогу класним керівникам, роботу груп продовженого дня.
Заступник директора з господарчої частини відповідає за збереження шк. приміщень і майна.
Заступник директора з наукової роботи - розробляє методичні документи , розділи програми школи, які стосуються перспективи її розвитку.
Заступник директора з комерційної діяльності - встановлює зв'язки зі спонсорами, шефами веде пошук джерел позабюджетного фінансування школи ...
Заступник директора з соц-пед реабілітації - організовує, контролює роботу класів вирівнювання, займається питаннями пед корекції, адаптації учнів у навч-вих процесі.
Громадські органи шкільного самоврядування : учнівський комітет школи, профспілковий комітет, методична рада , батьківський комітет школи
Органи колегіального управління школою є конференція, рада школи, пед рада , нарада при директорі, його заступниках. Їх діяльність координується залежно від потреб колективу і завдань школи.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Предмет педагогіки - сфера суспільної діяльності з виховання людини. Сутність понять "виховання", "навчання" та "освіта". Переорієнтація вчительських колективів на подолання авторитарно-командного стилю. Методи педагогіки та форми організації навчання.
контрольная работа [22,7 K], добавлен 03.01.2011Розвиток педагогіки, як науки. Педагогіка - наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості. Предмет, завдання і методологія педагогіки. Методи і порядок науково-педагогічного дослідження. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
реферат [40,9 K], добавлен 02.02.2009Сутність, основні категорії педагогіки - науки, яка вивчає процеси виховання, навчання та розвитку особистості. Виховання, як цілеспрямований та організований процес формування особистості. Вчитель, його функції, соціально-педагогічні якості і вміння.
реферат [19,1 K], добавлен 30.04.2011Методи літературознавчого аналізу та проблема літературної освіти в школі. Принципи проблемного навчання на уроках літератури в 5-6-х класах. Діалогічні принципи викладання української літератури. Методологічні основи побудови ефективної структури уроку.
курсовая работа [69,0 K], добавлен 10.06.2010Цілі, функції та специфіка процесу навчання. Становлення педагогічних систем і процесів. Методи навчання та їх класифікація. Логіка учбового предмету. Форми організації навчання. Формування ціннісно-емоційних відносин до засвоюваних компонентів освіти.
реферат [25,1 K], добавлен 22.07.2009Аналіз виробничого навчання: суть, особливості організації та місце в закладах професійної освіти. Основні принципи, системи і методи організації виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанні. Розробка уроку для формування практичних навичок.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 24.10.2010Цілеспрямованість навчання, завдання формування вільної, творчої, освіченої, різносторонньої і активної особи. Загальні принципи та методи трудового навчання. Формування економічних знань і умінь, етичне виховання учнів, систематичність і послідовність.
реферат [29,3 K], добавлен 17.10.2010Формування концепції народної педагогіки і її характерні особливості. Мета і зміст етнопедагогічного виховання та навчання. Основні напрямки використання цих принципів у виховному процесі, роль її природовідповідних засад у змісті шкільного навчання.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 05.12.2013Основні об'єктивні закономірності навчання. Традиційні та нетрадиційні методи й принципи викладання українського народознавства в школі. Методики навчання, спрямовані на формування особистості. Організація інсценування на уроці та логічне мислення.
реферат [31,7 K], добавлен 27.01.2009Принципи і прийоми розвиваючого навчання Ільїна, його методика й стиль спілкування з дітьми і книгою. Виховання успіхом як педагогічна система Лисенкової, педагогічна техніка вчителя. Уроки творчості Волкова. Основи гуманної педагогіки Амонашвілі.
реферат [21,6 K], добавлен 05.10.2009
