Підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій на уроках трудового навчання з варіативної частини "Технологія оздоблення виробів бісером 7 клас"

В XIX столітті до моди увійшла прикраса бісерними чохлами трубок, стаканів і інших дрібних предметів, а також ручок парасольок і рукоятей тростин. Такі предмети, як шкатулки, табакерки, бювари, очешникі, портсигари, декорувалися плоскими бісерними вставками; вишивки з бісеру і стеклярусу прикрашали спинки стільців і диванів, диванні подушки. Як і раніше в моді залишається створення вишитих бісером і стеклярусом картин, які вішали на стіну або ставили на стіл. Період найбільш інтенсивного захоплення бісером і стеклярусом в Росії доводиться на 1820 1830-і роки. В цей час важливе місце в декорі інтер'єру і предметів одягу займали рослинні мотиви, тому і в бісерних виробах найбільш широкого поширення набувають квіткові узори: гірлянди, вінки, букети, вітки, окремі квіти. На невеликих речах (сумочках, гаманцях, підстаканниках) основний узор мався в своєму розпорядженні гірляндами, що горизонтально йшли, у верхній або нижній частині предмету, рідше - по краях; решта простору заповнювалася дрібними деталями у вигляді гілочок, квітів, цяток, зірочок або залишалося незаповненим. Особливо пишними квіткові орнаменти стають в 1830-і роки. У XIX столітті квіти в бісерних вишивках вирішувалися, на відміну від XVIII століття, об'ємно, живописно, з передачею всіх колірних і светотеневих нюансів Чохли чубуків і тростин також оброблялися квітами: на них узор, як правило, складався з однієї або декількох гірлянд. В'язка, яка використовувалася при виготовленні чохлів, приводила до зсуву малюнка в одному напрямі, тому гірлянди розташовувалися по спіралі, як би обвиваючись навколо трубки. Такий орнамент вдало поєднувався з формою довгих чубуків і набув широкого поширення. Геометричні узори зустрічаються в декорі цих виробів значно рідше. Типові для бісерних виробів епохи класицизму такі декоративні мотиви, як ріг достатку, корзина або ваза з квітами. Існувало декілька стандартних малюнків з цією тематикою, які нескінченно повторювалися і варіювалися на предметах різних розмірів і різного призначення. Для круглих гаманців типовий мотив розетки, який вдало заповнює форму. Залежно від розмірів гаманця така розетка доповнювалася по краю квітковими гірляндами, смужками у вигляді перевитих стрічок, геометричним узором. Часто на бісерних сумочках і гаманцях першої половини XIX століття зустрічаються геометричні і рослинні узори, аналогічні тим, які прикрашають сучасні ним тканини і шалі: гілочка з ягодою або квіткою, «турецькі боби» з дрібних квіток, і ін. В першій чверті сторіччя під впливом класицизму в бісерних виробах часто з'являються і повторюються зображення на сюжети з античної міфології і композиції на «античну» тему, з використанням персонажів римської і грецької міфології: Амур і Психея, Амур на колісниці, Вакх з фавнами і інш. Такі композиції прикрашали диванні подушки, сидіння і спинки меблів. В другому десятилітті XIX століття сентименталізм надає вплив на декоративно-прикладне мистецтво не тільки у виборі сюжетів, але і в їх трактуванні. У бісерних і стеклярусових виробах з'являються зображення побутових сценок, що опоетизували: пастух із стадом, дівчина з овечкою, граючі діти. Іноді в бісерних виробах з'являються і літературні персонажі (сентименталізм в першу чергу течія в літературі): панночка-селянка, бідна Ліза. Значну роль зіграли публікації гравюр «Чарівного ліхтаря»: під їх дією в бісерних вишивках з'являються зображення молочника з глиняними глеками на коромислі, продавця яєць і риби, сідока в санях і ін., аналогічні зображенням на фарфорових виробах XIX століття, особливо на фарфорі заводу Гарднера. Особливо часто в бісерних виробах з'являються зображення святкових гуляній, танців і хороводів.

Вже в 1820-х роках під впливом романтизму в російському декоративно-прикладному мистецтві з'являються нові мотиви, проте якнайповніше вони розкриваються в бісерних виробах в 30-40-х роках XIX сторіччя. На сумочках, гаманцях, гаманцях цих років часто зустрічаються зображення руїн, зламаних дерев, водопадів, замків. Сучасність також знайшла втілення в бісерних виробах: Вітчизняна війна 1812-1813 рр., російський-турецькі і російський-персидські війни, боротьба Греції за незалежність і ін. так чи інакше знайшли своє втілення в декорі бісерних виробів. Особливе це характерно для бісерних виробів другої половини XIX століття, які насищаються «східними» сюжетами, переробленими в барвисті жанрові сценки, зображується китайці, одаліски, кінні турки. Часто повторюються фігури дівчат в національних нарядах, зображення горців в живописному пейзажі і із зброєю. В межах одного малюнка могли поєднуватися пейзаж, архітектура і персонажі, що відносяться до різних країн і навіть різних континентів Широкого поширення в російських бісерних виробах другої половини XIX століття набула тема полювання, така популярна в цей час. Вишивки з бісеру і стеклярусу з такою тематикою прикрашали мисливське приладдя: кисети, ягдташі і т. п., а також портсигари і гаманці. Бісером і стеклярусом оформлялися цілком мисливські кімнати. В 1840-х роках в невеликих бісерних виробах з'являються сильно стилізовані рослинні мотиви, складні геометричні орнаменти з рокайлямі і архітектурними елементами. Особливо часто використовується узор “а la grasalle” в сірувато-білих або коричнево-жовтих тонах. У третій чверті сторіччя бісером продовжують прикрашати гаманці, ридикюлі, настільні бювари; для інтер'єрів виконуються крупні речі: скатертини, сонетки, диванні подушки, плафони і екрани для світильників, вставки в столешніци. http://www.umzug-mit.de/ Прийоми роботи повторюють основні види техніка, прийнята раніше, але суцільне шиття бісером використовується рідше: зазвичай фон паперової канви залишається відкритим і підфарбовується аквареллю. Новий прийом, що зустрічається в другій половині XIX століття, - з'єднання вишивки бісером з шиттям шерстяною і шовковою ниткою хрестом. В бісерних роботах XIX століття нерідко встерчаєтся текст-присвячення: найбільшого поширення набули монограми і скромні нагадування про той, що подарував річ у вигляді єдиного слова: “souvenir” (на пам'ять); крім того, зустрічаються поширені і в інших видах декоративно-прикладного мистецтва напису «кого люблю, того дарую», і навіть вірші. Іноді в бісерних роботах присутні дата створення твору, підписи майстрів - вироби з такими написами рідкість, тому вони представляють велику цінність. Поступово бісерні роботи стають все більш рідкісним явищем, ними займаються тільки окремі любительки рукоділля і майстрині в монастирських майстернях. Зміна художніх смаків і велика кількість предметів промислового виробництва сприяли тому, що бісерні вироби поступово стали зникати з ужитку. Лише в кінці XIX століття звернення декоративно-прикладного мистецтва до художніх форм минулого привело до відродження інтересу до виробів з бісеру і стеклярусу. Типовий виріб почала XX століття - сумочка з синього оксамиту з шиттям бісером, шнуром, аплікацією з гальки і інших матеріалів. На внутрішній ринок Росії в ці роки поступає велика кількість прямокутних гаманців з обробкою бісерною бахромою, які випускалися, мабуть, монастирськими ремісничими центрами. Значно рідше в Росії використовувалися в?язані з шовкової нитки гаманці з обробкою металевим бісером у формі довгастого мішечка або глека, з кільцями-затисками. В кінці XIX сторіччя бісер і стеклярус часто використовуються для декору жіночого міського костюма - ця мода приходить з Франції, де в 1880-х роках чорний бісер і стеклярус прикрашають жіночі туалети відомих паризьких фірм. У 1890-х роках обробка бісером розповсюджується на широкий круг одягу і уживається при створенні вишуканих туалетів майстрами багатьох країн, зокрема Росії. При цьому використовується кольоровий бісер різного ограновування, форми і кольори, а також стеклярус. В кінці XIX - початку XX століття жіночий костюм обробляється різними матеріалами: вишивкою лелітками, стразами, штучними перлами, шнуром, бісером і стеклярусом в колір тканини. Подібні багато оброблені туалети проводили відомі фірми А.Т. Ивановой в Петербурзі і Н.П. Ламановой в Москві. Особливою популярністю користувалися намиста, бісер і стеклярус в костюмах 1910-х років: з них низали бахрому, шили бордюри, обшивали деталі плаття і накидок.

ігровий трудовий навчання бісероплетіння

2.3 Аналіз результатів апробації педагогічних умов підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій

Методична робота показала, що використання проблемних ситуацій на уроках обслуговуючої праці підвищує якість знань, викликає цікавість до предмету, приводить до прояву міжособистісних відносин типу "вчитель-учень", "учень-вчитель", знімає напругу і робить атмосферу уроку психологічно більш легкою і невимушеною, а саме головне, що підвищився пізнавальний інтерес.

Якщо на етапі констатувального експерименту 25% учнів вказали на інтерес до обслуговуючої праці, то наприкінці експерименту на наявність інтересу до розділу «Оздоблення виробів бісером» вказали 75% учнів. В ході експерименту була виявлена позитивна динаміка інтересу до процесу засвоєння знань з технології бісероплетіння. 85% від опитаних учнів відмітили, що з зацікавленням приймають участь в різних видах діяльності. Учні відмічають, що їм подобаються ті уроки, на яких їх залучають до активної діяльності.

З метою впровадження у шкільну практику проблемних ситуацій як засобу підвищення пізнавального інтересу та якості знань учнів проводилась контрольна робота. Завдання контрольного опитування проводилось на 5 уроці нашої програми, ми підбирали так, щоб учні могли підійти до їх розв'язку творчо.

Результати контрольної роботи занесені до таблиці:

Таблиця 2.3 - Успішність учнів

Бали	112	111	010	99	88	77	66	55	44	33	22	11	Якість знань
Класи
Контрольний 7-Б	3	2	4 3	5 4	4 4	4 3	3 5	4 3	3 1	1 1	1 --	--	65,2%
Експериментальний 7-А	1 4	4 4	5 5	5 5	4 4	4 3	3 3	4 2	3 --	--	--	--	83,3%

12 балів ставили за повні відповіді на запитання, враховуючи рівень творчої активності. 11 балів - за повні відповіді на всі запитання. 10 балів -за відповіді з малими неточностями.

Багато учнів експериментального класу намагались самостійно провести паралелі між вивченими процесами, встановити причинно-наслідкові зв'язки між ними, нехай і не завжди абсолютно точно і чітко. Але нам цікаво саме прагнення учнів висловити свою думку, підтвердивши її прикладами. Таких учнів в експериментальному класі виявилося 15,6%, а в класах, де процес навчання відбувався традиційно - 8%

Відповіді, які містили неточності і відволікали учнів, але все ж дозволяли зробити правильні висновки, були оцінені в 7-9 балів.

Треба відмітити, що в експериментальному класі зменшилась кількість робіт оцінених на 4-6 балів і вдалося запобігти робіт на 1-3 бали.

В експериментальному класі підвищився й рівень якості знань з 66,6% до 83,3% в 7-А класі та, що вказує на ефективність використання проблемного навчання в навчальному процесі. Тоді як в 7-Б класі, де процес навчання відбувався традиційно, рівень якості знань не змінився.

Аналіз отриманих даних дозволяє стверджувати, що вміла організація використання проблемних завдань та ситуацій сприяла, забезпеченню результативності розвитку пізнавального інтересу учнів.

Після проведення формуючого експерименту, зі зрізу учнів ми з'ясували, що значно підвищився рівень пізнавального інтересу учнів.

Таблиця 2.4 - Динаміка зросту інтересів і бажання вивчати розділ «Технологія оздоблення виробів бісером» (в %)

№ п/п	Рівні	Клас
		До експерименту	Після експерименту
		7-А	7-Б	7-А	7-Б
1.	Високий-творчий	12	7	14	12
2.	Середній-репродуктивний	70	57	82	88
3.	Низький-інтуїтивний	18	36	4	-

Дані свідчать, що у більшості учнів значно підвищився інтерес до вивчення обслуговуючої праці, а саме до розділу «Технологія оздоблення виробів бісером ». Учні стали з цікавістю, бажанням готуватися до уроків, виконувати випереджаюче завдання, зібрати різноманітну цікаву інформацію до уроків. Багато учнів записалися до клубу „Серебриста бісеринка ” щоб глибше дізнатися про бісер.

Також учні на уроках такого типу мають можливість стати співавтором вчителя, проявити свою винахідливість.

Таким чином, використання на уроках трудового навчання нетрадиційних форм та проблемних завдань та ситуацій, забезпечує розвиток пізнавальних інтересів учнів як одного з вирішальних факторів підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі.

Таким чином, гіпотеза нашого дослідження підтверджена, мета та цілі роботи вирішені.

Досліджуючи умови використання проблемного навчання у вивченні обслуговуючої праці на базі середньої загальноосвітньої школи № 26 м. Кривого Рогу ми прийшли до висновку:

При визначенні стану проблеми у школі ми з'ясували, що більшість вчителів знають і розуміють поняття "проблемні ситуації" й погоджуються з доцільністю використання їх на своїх уроках, але в практиці, нажаль, використовують їх рідко. Через те і пізнавальний інтерес учнів знаходиться на середньому і низькому рівнях.

Для підвищення якості знань та формування пізнавального інтересу ми розробили дослідно-експериментальну програму, яка включала в себе систему уроків (урок-бесіда, комбінований, урок-гра, урок засвоєння знань, умінь та навичок, тестування, урок-розповідь), розроблену так, щоб кожному учню, з урахуванням його індивідуальних особливостей, завдання були доступні.

Експеримент показав, що використання на цих уроках проблемних завдань та ситуацій якісно підвищує рівень знань учнів крім того, підвищується пізнавальний інтерес до вивчення розділу «В'язання спицями».

Після проведення дослідної роботи і впровадження в програму школи нашої експериментальної програми результати експерименту показали, що у учнів значно підвищилась якість знань, кількість "11-12" зросла з 7 до 12%, "7-8" - з 14 до 42%, "5-6" - збільшилась з 43 до 46% - тому що "2" взагалі відсутні.

Також у більшості учнів з'явилась тенденція росту пізнавального інтересу. Практично відсутній низький рівень пізнавального інтересу.

Також експеримент показав, що проблема яку ми поставили перед собою вирішена, задачі виконані.



ВИСНОВКИ

Національне відродження України, інтеграція її у світове товариство вимагають створення нової системи освіти, спрямованої на формування творчої особистості учня. Зростаюча потреба суспільства в людях, здатних творчо підходити до любих змін, нетрадиційно і якісно вирішувати відповідні проблеми, зумовлена необхідністю підготовки людей до життя у швидко змінних умовах. Становлення творчої особистості є одним із основних завдань сучасного навчання.

Проведене нами дослідження свідчить про те, що в системі заходів, спрямованих на підвищення якості знань учнів, використання проблемних завдань та ситуації займає одне з центральних місць у навчанні обслуговуючої праці.

Правильна організація пізнавальної діяльності учнів потребує від вчителя великої майстерності та високої методичної підготовки. Вчитель, організовуючи пізнавальну діяльність учнів, сприяє нагромадженню певного фонду знань та формуванню в учнів необхідних прийомів правильного аналізування й синтезування, співставлення прийомів повноцінних узагальнень. Раціонально організована і систематично проведена проблемна діяльність учнів позитивно впливає сприяє на активізацію пізнавального інтересу учнів.

Проблемне навчання має переваги:

великі можливості для розвитку уваги, спостережливості, активізації мислення та пізнавальності діяльності учнів;

розвиток самостійності, відповідальності, критичності й самокритичності, ініціативності, нестандартності мислення, обережності й рішучості;

забезпечення міцності здобутих знань.

Ефективність дослідної роботи показала, що використання проблемних завдань та ситуацій на уроках технології, якісно підвищує рівень знань учнів, значно зростає пізнавальний інтерес. Учні з більшим оптимізмом і бажанням йдуть на уроки технології, з відповідальністю готують домашнє завдання, готуючись до нестандартних запитань вчителя. При цьому вони намагалися здивувати інших учнів своєю інформованістю та ерудицією.

Надалі ця робота потребує розробок як теоретичних, так і методичних, пов'язаних з індивідуальною роботою.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адреси діючих проектів: математика, природничі науки, екологія // Відкритий урок. - 2004. - №6-6. - С.37-43.

2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія.: Підручник. - К.: Либідь, 1998.- 587 c.

3. Андреев В. И. Педагогика. Учебный курс для творческого саморазвития. 2-е изд./ В.И. Андреев// - Казань, 2000. - 600 с.

4. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности /В.И. Андреев// . - Казань, 1988. - 228 с.;

5. Аристова Л.П. Активность учения школьника / Л.П. Аристова - М. : Просвещение, 1968. - 138с.

6. Башинська Т. Проектувальна діяльність- основа взаємодії вчителя та учнів./. Т. Башинська // Початкова школа. - 2003. - №6. - С.58-59; №7. - С59-62.

7. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика./В.С. Безрукова// Екатеринбург: Изд-во Деловая книга, 1996.

8. Бухвалов В.А. Развитие учащихся в процессе творчества и сотрудничества. /В.А.Бухвалова//- М.: Центр «Педагогический поиск», 2000. - 144 с.

9. Василишин О. Школа життєвої компетентності.// Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Наук.-метод, зб. / Наук. ред. І. Єрмаков. - К.: Контекст, 2000. - С.216-218.

10. Веселова В.Г., Матяш М.В. Проэктная деятельность будущего учителя: проблемы профессионального становлення. - Брянск: Изд-во БГУ, 2002. - 97 с.

11. Волкова Н.П. Педагогіка:Посібник для студентів вищіх навчальних закладів/ Наталія Павлівна Волкова.-К.:Видавничий центр»Академія»,2003.-576с.

12. Вульфсон Б.Л. Джон Дьюи и советская педагогика. // Педагогика. -1992. - № 9-10. - С. 99-105.

13. Виготський Л.С. Собр. соч. в 6 т. - М., 1983. - Т. 3;

14. Генике Е. Как преподавать студентам, которые не хотят учиться?/Е.Генике // Вестник вышей школи. - 1999. - №10. - С.26-27.

15. Гергель Є. Л. Креативність як проблема творчості / Гергель Євгеній Леонідович // Вісник Харківського університету. - Харків, 1999. - № 460. - С. 29-33;

16. Гергель Є. Л. Сучасний стан вивчення проблеми креативності в зарубіжній та вітчизняній психології / Гергель Євгеній Леонідович / Вісник Харківського університету. -Харків, 2001. - № 517. - С. 26-31;

17. Горлицкая С.И. История метода проектов/С.И. Горлицкая // Компьютерные инструменты в образовании. - 2001. - №5.

18. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття).-К.:Освіта,1993.-16с.

19. Державна національна програма «Освіта»(Україна ХХІ століття).-К.:Освіта,1993.-16с.

20. Джонсон Дж.К. Методи проектування. /Джонсон Дж.К.//- М., 1986. - С.86

21. Диагностика уровня невербальной креативности / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., 2002. - C.69-71;

22. Евстифеева О. Метод проектов - среда в которой даже "неудачники" обретают силу и уверенность / О. Естифеева, Н. Кучменко // Директор школи Україна. - 2003. - №6. - С..76-81.

23. Ермолаева - Томилина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей/Л.Б.Ермолаева-Томилина // Вопросы психологии - 1975 -№5, с. 166 - 175.

24. Життєва компетентність особистості: Наук.-метод, посібник // За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. - К.: Богдана, 2003. - 520 є.

25. Жуковський І. Проект - гарант совместных действий / І. Жуковський // Шлях освіти. - 2003. - №3. - С.60-64.

26. Закон України «Про загальну середню освіту».-К.:Освіта України,1999.-16с.

27. Ісаєва Г.М. Метод проектів - ефективна технологія навчання учнів сучасної школи // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. Практико зорієнтований збірник. - К.:Департамент, 2003. - С.207-211.

28. Килпатрик В.Х. Метод проектов. Применение целевой установки в педагогическом процессе./В.Х. Килпатрик/ - Л.: Блокгауз - Нефрон, 1925. - 43 с.

29. Коберник О. Проективна педагогіка і національна школа / О. Коберник// Шлях освіти.- 2000.- №1. - С.7-9.

30. Коберник О.М. Проектування навчально-виховного процесу в школі./О.М.Коберник// -К.: Хрещатик, 1996.-153 с

31. Коберник О.М., Ящук С.М. Методика організації проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання: Навчально-методичний посібник. - Умань, 2001. - 82 с.

32. Коберник О.С. Розробка творчих: проектів на уроках технічної праці/О.С.Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2002. - №2. - С.41-45.

33. Коваленко В. Вплив ідей Д. Дьюї на українську школу й педагогіку 1920-1930 років / В. Коваленко // Шлях освіти. - 1997. - №4. - С.51-55.

34. Коменський Я.А. Дидактика:Избранн.педагогические сочинения/ Ян Амос Каменский.-М.:Государственное пед.издательство МП РСФСР,1955.-652с.

35. Крупська Н.К. Педагогические сочинения: В 10-ти т. - Т. 1. - М., 1959. - С. 174.

36. Курицина В.Н. Метод проектов: вчера, сегодня, завтра // Образовательная технология как система, объединяющая теорию, практику и искусство. - Воронеж: ВГПУ, 2000. - С.59-63.

37. Лекції з педагогіки вищої школи: Навч. Посібник / За ред. В. І. Лозової. - Харків: ОВС; 2006, - 496 с.

38. Матяш Н.В. Психология проектной деятельности школьников в условиях технологического образования / Под ред. В.В.Рубцова. - Мозырь: РИФ "Белый ветер", 2000. - 286 с.

39. Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід: Навчальний посібник / За заг.ред. О.М. Коберника, В.К. Сидоренка. - Умань: КопіЦентр, 2007. - 154 с.

40. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. - 3-те видання, доповнене. - К., 2001. - 608 с.

41. Налужний С. Метод проектів - вивчаємо, упроваджуємо // газета «Директор школи». - 2008 - № 45

42. Національна доктрина розвитку освіти // Нормативно-правове забезпечення освіти. У 4 ч.-Х.: Вид. гр. «Основа», 2004.- Ч. 1.- С. 5-24;

43. Новиков А.М., Новиков Д.А. Образовательный проект / Методология практической образовательной деятельности. - М.: Эгвес, 2004.

44. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти.- К.: А.С.К., 2001.- 256 с.

45. Освітні технології: Навч.-метод. Посібник/ О.М. Пєхог та, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.: За ред. О.М. Пєхоти. - ІС: Вид-во А.С.К., 2003. г- 255 с.

46. Осмоловський А. Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості //Шлях освіти. - 2000. - №2. - С.34-37.

47. Подласый И. П. Педагогика. - М.: «Просвещение», 1996.Педагогика. Учеб. пособие для студентов пед. институтов. Под ред. Ю. К. Бабанского. - М.: «Просвещение», 1983. - 608 с.

48. Полат Е. Что такое проект? / Полат Е., Петрова И., Бухаркина М., Моисеева М. // Відкритий урок. --2004. - №5-6. - С 10-17.

49. Пономарева Р. А. Креативный потенциал технически одаренной личности: природа, структура, критерии, развитие. Українська психологія: сучасний потенціал. Т.ІІ - К., 1996. - С.352 - 361;

50. Проектна технологія у навчлаьно-виховному процесі: Посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації/ О.В. Касьянов. - Луганськ, 2007. - с 45

51. Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: теорія і методика: Монографія / За заг.ред. О.М. Коберника. - К.:Наук. світ, 2003. - 172 с.

52. Равкин З.И. Метод проектов // Росийская педагогическая єнциклопедия. - В 2 т. - Т.1 / Ред. колл.: В.В. Давыдов (гл. редактор) и др.- М.: БСЄ, 1993. - С. 567-568.

53. Рагозіна В. Феномен творчих здібностей в психолого-педагогічних дослідженнях // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка.Серія: Педагогіка № 2.- 1999. - С. 78-80;

54. Романенко М.І. Гуманізація освіти: концептуальні проблеми та практичний досвід. - Наукова монографія. - Дніпропетровськ, Видавництво "Промінь", 2001.

55. Роменець В. А. Психологія творчості. - К: Либідь, 2001. - 288с.;

56. Сидоренко Олександр. Проблеми гуманізації та гуманітаризації в освітній реформі в Україні // Вища освіта України. - 2001. - №2. - С. 63-67.

57. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. -112 с.

58. Сисоєва С.О. Особистісно-орієнтовані педагогічні технології: метод проектів //Неперервна професійна освіта: теорія і методика: Наук. - метод. журнал. - К., 2002. - Вип.1 (5). - 230с.

59. Скаткин М.Н. Активизация познавательной деятельности учащихся в обучении. - М., 1965. - 96 с.

60. Слободчиков, В. И. Антропологический смысл исследовательской работы школьников / В. И. Слободчиков. - С.14-18.

61. Сухомлинський В.А Сердце отдаю детям: Избр. сочин. в 3-х т./ Василий Александрович Сухомлинский.-М.: Педагогіка.1979.-Т.1.-С.25-266.

62. Сухомлинський В.А. Рождение гражданина:Избр. сочин. в з-х т./ Василий Александрович Сухомлинский.-М.:Педагогіка.1979.-Т.1.-С.267-538.

63. Терещук А., Вдовиченко А. Навчання учнів основних етапів проектно-технологічної діяльності // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №4. - С. 10-13.

64. Терещук А., Вдовиченко А. Навчання учнів основних етапів проектно-технологічної діяльності // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №4. - С. 10-13.

65. Туник Е.Е. Тест Торренса. Диагностика креативности. - СПб.: Иматон, 1998;

66. Тхоржевский Д.А. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін. - К.: Вища школа, 1992. - 336 с.

67. Фіцула М.М.Педагогіка/ Михайло Миколайович Фіцула.-К.:Академія,2000.-542с.

68. Хрестоматія з педагогіки вищої школи : Навчальний посібник / Укладачі : В. І. Лозова, А. В. Троцко, О. М. Іонова, С. Т. Золотухіна. За заг. ред. В.І. Лозова - Х. : Віровець А.П. «Апостроф», 2011 - 408 с.

69. Чобітько М. Педагогічне проектування в процесі особистісно орієнтованої професійної підготовки //Освіта і управління. - 2004. - Т.7. - №2. - С.121-126.

70. Шевельова О. Метод проектів: історія розвитку та сучасність // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики. Зб. наук праць. - Вип. 1. - Полтава: ПДПУ ім. В.Г. Короленка, 2006. - С. 257-260.

71. Шуляк В. Створення і втілення в життя власних проектів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №3. - С.8-9.

72. Шумилин А.Т. Талант и творчество // Формирование творческих способностей: сущность, условия, эффективность. Сб. трудов. - Свердловск: СГПИ, 1990. - С. 40-53.

73. Щукина Г.П. Активизация учащихся в учебном процессе. - М.: Педагогика, 1979. - 178 с.

74. Якісна освіта:молодь,виклики, тенденції та пріоритети. Міжнародна конференція з освіти. Женева, вересень 2004 р., 47 сесія ЮНЕСКО. - [online]. http://www.idc.unesco.org/international/ICE47/English

75. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно-технологічної діяльності / С. Ящук // Рідна школа. - 2004. - № 4. - С. 9-11.



ДОДАТОК А

Тема уроку: «Техніка виготовлення виробів з бісеру. Виготовлення бісерної композиції з троянд» 2 години

Мета: ознайомити учнів з технікою виготовлення більш складних виробів з бісеру на прикладі троянд,та ознайомити з символікою троянд.

Розвивальна - розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету;

Виховна -; виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання правил безпечної праці та санітарно гігієнічних вимог .

Наочні посібники:

Ілюстрації з журналів, книжок, інструкційна карта.

Бісер, пайєтки, голки, фурнітура для бісерних виробів,проволока.

Матеріал та прилади

бісер ,розмір 11 золотого кольору - 70 грамів

дріт бордового кольору товщиною 0,4 мм - 30 метрів

дріт золотого кольору товщиною 0,3 мм - 30 метрів

дріт золотого кольору товщиною 0, 4 мм - 4 метри

дріт мідний тонка - 10 метрів

дріт алюмінієва або сталева товщиною 4 мм - 3 відрізки по 30 см (можна замінити в'язальними спицями)

муліне золоті - 8 метрів

нитки швейні жовті

Тип уроку: комбінований

Структура уроку:

Організаційний етап

Актуалізація,

Мотивація

Вивчення нового матеріалу

Самостійна робота за допомогою інструкційних карток.

Хід роботи

Організаційний етап

а) Привітання з учнями;

б) Перевірка присутності учнів на уроці;

в)Призначення чергових;

г) Перевірка до готовності робочих місць.

2)Актуалізація:

Чи знаєте ви способи виробництва скляного бісеру у давні часи?

Як вважаєте з чого ще виробляли бісер крім скла?

3)Мотивація:

Існувало кілька способів виробництва скляного бісеру. Найбільш древнім і простим був спосіб витягування.

У ті далекі часи скло варили на вогнищі у товстостінних горщиках з вогнетривкої глини - тиглях, які мали форму невисоких циліндричних або злегка розширюються судин. У них засипали шихту - суміш чистого кварцового піску, соди, вапна та крейди. Через недостатньо високих температур скло являло собою густу, в'язку масу і оброблялося на стадії «в'язкого тесту».

Намиста виготовляли, витягаючи нитки з скломаси за допомогою металевого прутика, введеного в розплавлене скло. Скло міцно приставало до прутика, причому товщина витягається нитки залежала від швидкості витягування і густини скломаси. Чим рідині була скломаса і більше швидкість витягування, тим тонше виходила нитка. Потім нитку навивали на тонкий мідний стрижень, товщина якого відповідала отвору для нанизування. Стрижень витягували, а намистину піддавали повторному розігріву з подальшою ручною обробкою за допомогою простих інструментів.

Був і інший спосіб: витягнуту нитку розплющували в смужку і обвивали нею мідний дріт. Бічний подовжній шов згладжували, а трубочку розрізали на шматочки необхідної довжини і обробляли окремі намистини уручну. Для різнокольорових бус нитку виготовляли з декількох «спаяних» між собою прутиків різного кольору.

Давайте порівняємо виготовлення бісеру в наш час з стародавнім.

4) Вивчення нового матеріалу:

C часом удосконалювалася технологія виготовлення скла: у II тисячолітті до н. е.. з'явилося напівпрозоре скло, а в 1 ст. до н. е.. люди навчилися варити скло прозоре, безбарвне і забарвлене.

З Стародавнього Єгипту та Сирії виробництво скла, бус і бісеру поширилося в Римську імперію, де в 1 ст. до н. е.. в Олександрії - новому місті, закладеному Олександром Македонським на південно-східному березі Середземного моря, в західній частині дельти річки Нілу, був винайдений спосіб видування різних предметів за допомогою соломи або металевої трубки.

З появою способу видування змінився і процес виготовлення бус і бісеру. Їх робили не тільки з нитки, а й з пустотілих скляних трубочок-дротиків, які майстер-склодув видував з краплі розплавленого скла за допомогою трубки-Понті. Отримання скляної трубки постійного діаметра, довжини і заданої товщини вимагало від майстра великої вправності, спритності і відмінного окоміру. Потім тонкі скляні різнокольорові трубочки розрізали ножицями типу гільйотини на дрібні шматочки, на ситі відсівали їх від осколків і обробляли в обертовому барабані зволоженою шліфувальною сумішшю з товченого вугілля з вапном або вогнетривкої глиною. Після заповнення отворів сумішшю бісер висушували, змішували з невеликою кількістю піску й нагрівали до вишнево-червоного розжарювання в повільно обертових чавунних барабанах. При цьому розм'якшені скляні колечка округлювалися, згладжувалися нерівності, обертання не давало їм сплюснутися, а порошкова суміш - заплисти отворів. Після охолодження бісер промивали, висушували і за допомогою полірувального порошку повертали йому блиск, втрачений при нагріванні.

Таким способом виготовляли і стеклярус, який на відміну від бісеру представляє собою відрізки скляної трубочки завдовжки 3 мм і більше.

Сучасне виробництво.

У другій половині XIX ст. були винайдені машини для виготовлення бісеру, завдяки чому значно знизилась його вартість. На зміну вертикальним дискам для розрізання скляних трубок у 1890 р. прийшов вирубний прес у вигляді гільйотини, що дало можливість обробляти одночасно велику зв'язку трубочок. Це сприяло поширенню богемського бісеру в багато країн світу. Але поступово, у зв'язку із занепадом всіляких рукоділь, існував у багатьох країнах протягом декількох століть, знижується і виробництво бісеру. Зникають дрібні сорти, зменшується кількість квітів і відтінків, бісер стає більш грубим.

Бісер з металу

Батьківщиною бісеру з золота, срібла, стадії інших металів є Париж, але шліфували його в Німеччині. Пізніше металевий і масивний скляний бісер штампували і покривали амальгамою або розплавленим оловом для отримання сріблястого бісеру, а золотистий отримували, занурюючи бісеринки в слабкий розчин залізного купоросу і слабкий розчин хлористого золота. Металевий бісер використовувався значно рідше.

5)Практична частина

«Виготовлення бісерної композиції з троянд. Виготовлення бутону троянди.»

Вступний інструктаж

Перед тим,як ми приступимо до вишивання давайте згадаємо техніку безпеки при роботі з ножицями,яку ви вчили у попередніх класах. Після чого чергові роздають учням інструкційні картки,де зображено технологію шва.

Переконавшись,що всі учні розібрались,зрозуміли виконання даної операції,переходимо до самостійного виготовлення виробу за інструкційними картками.

Інструкційна карта

Бісерна троянда ручної роботи складається з 5 кругів пелюсток. Плететься з бордовою рубки на бордовому дроті 0,4 мм.

Для плетіння пелюсток наберіть на робочу дріт 1-2 метри рубки і не відрізаючи дроту від котушки кінець робочого дроту обкрутіть навколо осі, відступивши від верхнього кінця осі 4/5/6/7/8 см для пелюсток 1/2/3/4/5 кіл відповідно .

Зайвий кінчик робочої дроту відріжте тонкими щипчиками у самої осі.

Кінець робочої дроту прокрутіть навколо осі завдовжки 10 см, відступивши від верхнього кінця осі 4 см.

Рис. 1

Наберіть на вісь 5 бісерин.

Рис. 2



Сплетіть 3 однакових круглих пелюстки з 5 пар дуг у кожному.

Рис. 3

Рис. 4

Рис. 5



Відріжте верхній кінчик осі, залишивши 2-3 мм і загніть його всередину (у бік виворітних рядів), другий кінець загніть на 90 градусів у бік. Пелюстки зігніть перпендикулярно осі.

Рис. 6

Вставте їх один в одного таким чином, щоб кінці осей опинилися всередині бутона.

Рис. 7

Примотати нитками в тон майбутнього стебла (жовтими) до відрізка товстої, 5 мм дроту.



Рис. 8

Друге коло пелюсток бісерної троянди

На вісь в 10 см довжиною наберіть 5 бісерин і сплетіть 3 гострих пелюстки з 9 пар дуг. Для цього у верхній частині пелюстки робочу дріт підводите до осі під гострим кутом, а не перпендикулярно як у попередньому круглому пелюстці.

Рис. 9

Зверніть увагу, що в нижній частині пелюстки і в 4 лавах у верхній частині робоча дріт огинає вісь, лягаючи на неї зверху, а 5 в п'яти останніх рядах верхній частині пелюстки знизу, утворюючи так звані петлі навиворіт.



Рис. 10

Зігніть пелюстки таким чином, щоб петлі які навиворіт нижньої частини опинилися всередині пелюстки, кінчик відігніть назовні.

Рис. 11

У тому ж напрямку, що у вас загорнутий перше коло пелюсток, прикладайте по одному і примотують нитками пелюстки другого кола.



Рис. 12

Відігнуті кінчики пелюсток другого кола повинні бути трохи вище рівня першого кола пелюсток.

Рис. 13

Виходить вже дуже красиво, але поки ще не дуже схоже на справжню троянду.

Рис. 14



Третє коло пелюсток бісерної троянди

На вісь в 10 см довжиною наберіть 4 бісерини і сплетіть 3 гострих пелюстки з 10 пар дуг аналогічно пелюсткам другого кола. Верхня частина пелюстки плететься з 5 лицьових та 5 виворітних рядів при всіх лицьових рядах в нижній частині пелюстки.

Рис. 15

Надайте чаше образну форму пелюсткам з виворітними рядами всередині і відігніть верхній кінець пелюстки назовні.

Рис. 16

Докладаємо пелюстки до стебла по спіралі, примотували їх по черзі нитками.



Рис. 17

Важливо зберегти заданий попередніми колами пелюстків напрямок.

Рис. 18

Четверте коло пелюсток троянди з бісеру.

Плетуться 4 пелюстки на 2-х осях з 13 кіл дуг: 8 особових та 5 виворітних. Візьміть 2 відрізка дроту за 10 см. обігніть навколо них робочу дріт 2 витками з набраним бісером. На праву вісь нанизайте 1 біс., а на ліву 2.

Рис. 19



Після першого кола дуг на кожну вісь додайте по 1 бісеринці.

Рис. 20

Після 8 особових рядів у верхній частині пелюстки наступні 5 рядів сплетіть виворітними.

Рис. 21

Нижня частина пелюстки завжди повинна бути круглою. Верхню можете плести як круглу так і з гострими кутами.

Відріжте зайву дріт осей у верхній частині пелюсток, загніть кінчики до виворітної рядах і надайте пелюсткам чаше образну форму таким чином, щоб ряди навиворіт нижній частині пелюстки були всередині «чаші».



Рис. 22

Фігурно зігніть назовні верхню частину пелюстки.

Рис. 23

По спіралі, прикладаючи пелюстки до стебла, зберігаючи заданий попередніми колами напрямок, примотують їх по черзі нитками по одному.

Рис. 24

Наше виріб ручної роботи вже набуває свої риси троянди.



Рис. 25

П'яте коло пелюсток троянди з бісеру

Плетуться 4 пелюстки аналогічно четвертому колу. Тільки тепер на 3-х осях з 15 кіл дуг: 8 лицьових і 7 виворітних. Візьміть 3 відрізка дроту за 10 см. обігніть навколо них робочу дріт 2 витками з набраним бісером. На праву вісь нанизайте 1 біс., На середню - 2, а на ліву - 3.

Рис. 26

Після першого кола дуг на середню вісь додайте 1 бісерину.

Рис. 27



Після другого кола дуг по 1 бісерині додайте на крайні осі.

Рис. 28

Після 2-3 кола дуг одну з осей в нижній частині пелюстки можете відрізати, щоб робочої дротом не обвивати таку товсту вісь, що складається з 3-х дротів 0,4 мм. Після 8 особових рядів, у верхній частині пелюстки наступні 7 рядів сплетіть виворітними. Нижня частина пелюстки завжди повинна бути круглою. Верхню можете плести як круглу так і з гострими кутами.

Відріжте зайву дріт осей у верхній частині пелюсток, загніть кінчики до виворітної рядах і надайте пелюсткам чаше образну форму таким чином, щоб ряди навиворіт нижній частині пелюстки були всередині «чаші», фігурно зігнувши назовні верхню частину пелюстки.

Рис. 29 - Бутони троянди з бісеру

У нас в композиції 2 бутони.

Брунька складається з двох кіл пелюсток по 3 в кожному.

Для першого кола сплетіть 3 пелюстки аналогічно пелюсткам троянди першого кола.

3 пелюстки другого кола плетуться на 2-х осях з 9 кіл дуг: на праву вісь наберіть 2 бісерини, А на ліву - 3. Сплетіть круглу пелюстку з 7 лицьових рядів дуг і 2 виворітних.

Утворені пелюстки зберіть на стебло по спіралі аналогічно першим двом колам пелюсток троянди.

Поточний інструктаж

Обходжу робочі місця дітей,слідкую за правильністю виконання роботи. Даю поради учням які не справляються з виконанням певних операцій.

Заключний інструктаж

Проводжу з учнями аналіз типових помилок,що допускалися в процесі виконання роботи. Визначаю гарні роботи учнів, виставляю оцінку за виконану роботу та обґрунтовую її.

6) Домашнє завдання

Доробити виріб,принести його на наступний урок.

7) Прибирання робочих місць та майстерні.

Кожен учень прибирає своє робоче місце,чергові прибирають майстерню.

Я перевіряю виконання поставленого завдання, кількість та якість, якщо щось не вдалося знаходжу причину, поясню чому саме так вийшло та даю рекомендації щодо їх усунення.



Рис. 30



ДОДАТОК Б

Тема уроку: «Техніка виготовлення виробів з бісеру. Виготовлення бісерної композиції з троянд» 2 години

Мета:

Навчальна - ознайомити учнів з технікою виготовлення більш складних виробів з бісеру на прикладі троянд;

Розвивальна - розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету;

Виховна -; виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання правил безпечної праці та санітарно гігієнічних вимог .

Наочні посібники:

Зразки виробів з пайєток;

Ілюстрації з журналів, книжок;

Бісер, пайєтки, голки, фурнітура для бісерних виробів,проволока.

Матеріал та прилади:

дріт золотого кольору товщиною 0,3 мм - 30 метрів,

дріт золотого кольору товщиною 0, 4 мм - 4 метри,

дріт мідний тонка - 10 метрів,

дріт алюмінієва або сталева товщиною 4 мм - 3 відрізки по 30 см (можна замінити в'язальними спицями),

муліне золоті - 8 метрів,

нитки швейні жовті,

фольга.

Тип уроку:формувань умінь та навичок.

Структура уроку:

Організаційний етап.

Мотивація.

Самостійна робота за допомогою інструкційних карток.

Хід роботи.

Організаційний етап.

а) Привітання з учнями;

б) Перевірка присутності учнів на уроці;

в)Призначення чергових;

г) Перевірка до готовності робочих місць.

2) Мотивація :

На попередньому уроці ми робили бутон троянди з бісеру. Сьогодні ми продовжимо бісерну композицію,але вже ми будемо робити чашолистки для наших троянд.

3) Практична частина

«Виготовлення бісерної композиції з троянд. Виготовлення чашолистків та листків з бісеру.»

Вступний інструктаж

Перед тим,як ми приступимо до вишивання давайте згадаємо техніку безпеки при роботі з ножицями,яку ви вчили у попередніх класах. Після чого чергові роздають учням інструкційні картки,де зображено технологію шва.

Переконавшись,що всі учні розібрались,зрозуміли виконання даної операції,переходимо до самостійного виготовлення виробу за інструкційними картками.

Інструкційна карта

Чашолистки

Плетуться на дроті золотого кольору із золотого бісеру. На вісь завдовжки 10 см наберіть 6 см (для троянди) і 5 см (для бутонів) бісеру. Сплетіть як на фото 5 чашолистків для троянди і по 4 для бутонів.

При плетінні чашолистків стежте за тим, щоб у нижній частині листочка у вас були лицьові, а у верхній - ряди навиворіт.

Після першої пари дуг залиште на робочій дроті бісеру на 1,5-2 см менше сплетеної довжини листки і відріжте дріт, залишивши кінець робочого дроту довжиною близько 25 см.

Рис. 31

4.Вільний кінець дроту пропустите між віссю і дугою.

Рис. 32



Підтягніть, щоб нова дуга щільно прилягала до попередньої.

Рис. 33

На вільний кінець робочого дроту знову наберіть бісер і поверніться назад, обмотавши дріт навколо осі.

Рис. 34

З іншого боку сплетіть 2 пари на півдуга аналогічно, вищеописаним способом.



Рис. 35

Надайте чашолисткам форму

Рис. 36

Примотати чашолистки по одному нитками до стебла, щоб вони щільно прилягали до бутонам нижньої виворітного стороною. Відріжте зайві кінчики дроту і ниткою обмотайте їх, щоб вони не стирчали.



Рис. 37

Листя троянди з бісеру ручної роботи

Сплетіть 6 великих і 12 дрібніших загострених листочків.

Великі: на осі 7 бісерин, 11 пар дуг.

Дрібні: на осі 7 бісерин, 9 пар дуг.

Осі беріть довжиною по 20 см.

Рис. 38

З 1 великого і 2 дрібних листочків збираємо гілочку. Для цього будуть потрібні нитки муліне (мені на обмотку всієї композиції якраз вистачило 1 мотку) і тонкий дріт. Для потовщення краще використовувати кілька відрізків тонкого дроту, ніж одну товсту. При приєднанні гілочки до стебла тонкі зволікання не будуть виступати під обмоткою нитками, а товста дріт буде виділятися невластивою для стебла опуклістю. Намотуємо тонкий дріт навколо картонній смуги шириною 10 см і коли набирається достатня товщина пучка, розрізаємо дріт з одного боку. Виходив пучок з однакових по довжині відрізків (по 20 см).

Рис. 39

До середнього листочку прикладіть пучок відрізків тонкого дроту і скрутіть їх разом на 2-2,5 см, намагаючись, щоб не утворилася спіраль, а скручування була рівномірна.

Рис. 40

Відрізаємо муліне близько 40 см. Кожна нитка муліне складається з 6 тонких ниточок. Розділіть відрізок на 2 (по три ниточки). І цими трьома ниточками почніть обмотку гілочки, починаючи з середнього великого листика. Через 2-2,5 см, прикладіть листочок поменше, залишивши держак 2-3 мм (його, по ідеї, теж можна було обмотати муліне на ці 2-3 мм, але мені було відверто ліньки), примотавши його до гілочки на 2 - 3 витки, прикладіть другий листочок, залишивши такий же держак і продовжите обмотку ще на 2-2,5 см. Закріпіть нитку, пропустивши її між тяганиною і аналогічним чином зберіть решта 5 гілочок.

Рис. 41

Збірка троянди

Відріжте муліне довжиною близько 1 м, розберіть навпіл. Почніть обмотку стебла від самого бутона. Через 6 см, не послаблюючи натягу нитки, прикладіть гілочку з листочками, акуратно розправивши кінці тяганини уздовж стебла, і продовжите тугу обмотку нитками ще на 5-7 см. Закріпіть і обріжте нитку.

Рис. 42



Аналогічним чином зберіть один бутон з 2-ма гілочками листочків, а другий з 3-ма гілочками.

Брунька з двома гілочками: перша гілочка на відстані від бутона 4 см, наступна - ще через 1,5 см. далі продовжите обмотку ще на см 8.

Брунька з трьома гілочками: Перша гілочка на відстані від бутона 5 см, наступна - ще через 1,5 см і третя ще через 2 см. далі продовжите обмотку ще на см 8-10.

Збірка композиції з бісерних троянд.

Все це потрібно збудувати в гармонійну композицію і примудритися залити гіпсовим розчином.

Приготуйте вазу, в яку Ви збираєтеся посадити квіти, Згідно із задумом, відріжте зайву довжину стебла, залишивши небагато для петлі на кінці кожного. Вона потрібна для стійкості (та й взагалі, раптом доведеться трохи подовжити стебло, так буде за рахунок чого).

Приготуйте хороший шматок фольги. Прямо на ній вистройте композицію і вільними краями фольги закріпіть її біля основи.

Поточний інструктаж

Обходжу робочі місця дітей,слідкую за правильністю виконання роботи. Даю поради учням які не справляються з виконанням певних операцій.

Заключний інструктаж

Проводжу з учнями аналіз типових помилок,що допускалися в процесі виконання роботи.

Визначаю гарні роботи учнів, виставляю оцінку за виконану роботу та обґрунтовую її.

6) Домашнє завдання

Доробити виріб,принести його на наступний урок.

7) Прибирання робочих місць та майстерні.

Кожен учень прибирає своє робоче місце,чергові прибирають майстерню.

Я перевіряю виконання поставленого завдання, кількість та якість, якщо щось не вдалося знаходжу причину, поясню чому саме так вийшло та даю рекомендації щодо їх усунення.

Размещено на Allbest.ru