Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державного вищого навчального закладу

"Криворізький національний університет"

Криворізький педагогічний інститут

Фізико-математичного факультету

Кафедра педагогіки

Курсова робота

з педагогіки

Нестандартні уроки як засіб підвищення якості знань учнів на уроках математики

Кривий Ріг

2012



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи підвищення якості знань учнів на уроках математики засобом нестандартних уроків

1.1 Визначення сутності поняття "знання", "якість знань" у психолого-педагогічній літературі

1.2 Нестндартні уроки як засіб підвищення якості знань учнів

1.3 Дидактичні умови підвищення якості знань учнів засобами нестандартних уроків

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Дослідницька робота по підвищенню якості знань учнів за допомогою нестандартних уроків

2.1 Вивчення та аналіз проблеми підвищення якості знань учнів у навчальному процесі сучасної школи

2.2 Нестандартний урок з математики, як засіб підвищення якості знань учнів

Висновок до другого розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

нестандартний урок якість знання



Вступ

З середини 70-х рр.. у школі знайшлася небезпечна тенденція зниження інтересу школярів до занять. Відчуження учнів від пізнавальної праці педагоги намагалися зупинити різними способами. На загострення проблеми масова практика відреагувала так званими нестандартними уроками, які мають головною метою збудження і утримання інтересу учнів до навчальної праці.

Гуманістичні тенденції в народну освіту привели до розуміння того, що в центрі навчального процесу стоїть учень. Пошук засобу розвитку особистості учнів змусив звернутися до психологічної теорії, потребував знання психологічних механізмів, що діють у навчальному процесі, зокрема, його мотивації, запитів і потреб школярів. Думки педагогів на нестандартні уроки розходяться: одні бачать в них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи, а інші, навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних принципів.

За визначенням І. П. Подласова, нестандартний урок - це "імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру". О. Антипова, В. Паламарчук, Д. Рум'янцева та ін., вважають що суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню [2; с. 65]. Л. Лухтай називає нестандартним такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі вироблені дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи [9; с. 31]. Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов'язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності [18; с. 63]. О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше - завдяки відсутності штампів у педагогічній технології [11; с. 11].

Головним завданням педагога - є не тільки чітке усвідомлення мети кожного окремого уроку, а й розуміння важливості проведеного заняття як органічної ланки загального ланцюжка даної теми, розділу, курсу, циклу, всього навчально-виховного процесу. Однак є певні переваги використання нестандартних форм уроків, вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незмінною структурою, сприяють підвищенню активності учнів, а отже - і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, такі уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливо у роботі школи.

В зв'язку з цим, я обрала тему курсової роботи - нестандартні уроки як засіб підвищення якості знань учнів на уроках математики.

Мета дослідження: виявити та обґрунтувати дидактичні умови використання нестандартних уроків у підвищенні знань учнів.

Завдання дослідження:

1) визначити вплив встановити ефективність нестандартних уроків на підвищення якості знань учнів;

2) вивчення психолого-педагогічної літератури по темі досліду;

3) розробити план-конспект нестандартного уроку для підвищення якості знань учнів при вивченні математики.

Об'єкт: процес підвищення якості знань учнів на уроках математики.

Предмет: дидактичні умови підвищення якості знань учнів засобом нестандартних уроків.

Методи дослідження:

· теоретичні (систематизація, аналіз психолого-педагогічної літератури);

· емпіричні (бесіда, анкетування).

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додаток.



Розділ 1. Теоретичні основи підвищення якості знань учнів на уроках математики засобом нестандартних уроків

1.1 Визначення сутності поняття "знання", "якість знань" у психолого-педагогічній літературі

Знання являють собою ціннісний продукт сучасного суспільства. Психологічною основою знань виступають процеси мислення і пам'яті. Предмети і явища навколишньої дійсності в процесі пізнання перетворюється мисленням у суб'єктивні ідеальні образи, які після підтвердження практикою набувають форми уявлень, понять та їх систем, адекватних дійсності. У такому вигляді знання зберігається в пам'яті, тому знання в психологічному розумінні являють собою адекватно відбиту в мовній формі пізнавальну діяльність у пам'яті людини.

Тож, в психології поняттю "знання" дають таке трактування:

Знання - це теоретично узагальнений суспільно-історичний досвід, результат оволодіння людиною дійсності, її пізнання [15, c. 34].

В педагогіці ж поняття "знання" визначають по іншому:

Знання - особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, яка характеризується усвідомлення її істинності [6, с. 137].

Методична та науково-педагогічна література також подає значну кількість визначення поняття "знання". Наприклад, у навчальному посібнику Н.Волкової зазначається, що знання - це факти, відомості, наукові теорії, закони, поняття, системно закріплені в свідомості людини [5, с. 139].

І.Кузьмінський та В.Л.Омеляненко вважають, що знання - ідеальне відображення в знаковій формі об'єктивних особливостей та зв'язків світу природного та людського; результат відображення оточуючої дійсності [8].

В.Паламарчук зазначає: знання - це змістовна основа мислення, його фундамент, базисний компонент, воно поліструктурне, й кожна з його структур специфічно пов'язана з мисленням [21, с. 11].

М.Фіцула відмічає, що знання - це узагальнений досвід людства, який відображає різні сфери дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука [5].

В.Чайка вважає, що знання відображають узагальнений досвід пізнання дійсності, накопичений людством у процесі соціально-історичної практики [26, с. 22].

Таким чином, більшість авторів, визначення яких наведені нами вище, вважають, що знання є головним компонентом освіти, який має складну структуру. Структура знань включає факти, уявлення, поняття, закони та закономірності, теорії. Найпростішим видом знання є факти. Факти отримуються під час спостереження чи експерименту, з підручника або слів викладача.

Так, поняття "знання" у дидактиці розглядаються у двох основних аспектах: знання, які повинні засвоїти учні, і знання які вже засвоєнні ними. Знання в першому своєму значенні є одним з елементів змісту освіти. Вони являють собою, перевірене суспільною практикою, адекватне відбиття дійсності [15, c. 34].

Також, термін "знання" характеризує одну з найважливіших цілей навчання, визначає чи вказує на засіб педагогічного впливу, розкриває зміст та внутрішні аспекти педагогічного процесу, окреслює матеріал, в якому реалізується педагогічний задум [7, c. 7].

Узагальнюючи відомості про знання в дидактиці, можна відзначити, що знання в межах навчального предмету можуть бути розділені на власне наукові, що представляють собою фундаментальні положення відповідної науки, і наукові відомості у вигляді поточної інформації, що відрізняється меншою стабільністю і порівняно тимчасовою актуальністю. Наукові відомості найчастіше є наслідком фундаментальних положень теорії. Їхнє нагромадження здебільшого призводить до зростання кількості інформації в сформульованій науці, але нічого істотно недодає до основних знань. Лише деяка частина нових відомостей служить базою для поступового уточнення або перегляду фундаментальних положень наукової теорії. Природно, що в ході навчання учнів викладач повинен повідомляти їм не тільки відомості, що складають фундаментальну якість науки, але і поточну інформацію, яка збагачує основні наукові положення, показує їх у різноманітних зв'язках і відношеннях і одночасно активізує зміст навчання, наближує його до сучасних і перспективних потреб суспільства й особистості. Так, В.І. Орлов виділяє особливу дидактичну субстанцію - змістову навчальну інформацію. Головними властивостями змістової навчальної інформації автор вважає доступність для осмисленого сприйняття, здатність до перетворення, придатність для практичного використання.

Таким чином, змістова навчальна інформація містить у собі основні наукові положення і поточну інформацію, що наближає зміст навчання до потреб суспільства й особистості в сучасних умовах.

Тож, знання учнів - це результат засвоєння змістової навчальної інформації в процесі їхньої навчально-пізнавальної діяльності [15, с. 33].

Характерними особливостями повноцінних знань учнів є: повнота знань, глибина знань, оперативність знань, гнучкість знань, конкретність та узагальненість знань, системність знань, усвідомлення знань [5, с. 253].

Наведені особливості повноцінних знань учнів характеризують собою якість засвоєних ними знань. Поняття "якість знань" є центральним поняттям в теорії педагогіки.

Термін "якість знань" передбачає співвіднесення видів знань з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння [1, c. 373].

Поняття якості знань є багатозначним. На емпіричному рівні воно цілком відповідає поясненню поняття якості в тлумачних словниках: відповідність предмета як результату праці деяким заданим стандартам. Але це тлумачення не вичерпує сутності змісту наукового поняття якості в освіті.

Якість знань - це співвідношення між цілями і результатами навчання, міра досягнення результату при тому, що цілі задані операційно і прогнозовані в зоні потенційного розвитку учня. При цьому результати знань обов'язково мають містити в собі оцінку того, якою ціною ці результати досягнуто.

Якість знань - це показник, який синтезує всі етапи становлення особистості, умови і результати навчально-виховного процесу, а також є критерієм ефективності діяльності навчального закладу, відповідності реально досягнутих результатів нормативним вимогам, соціальним і особистісним сподіванням.

Як інтегрована характеристика педагогічної системи, поняття якість відображає якість кожної її структурної одиниці: змісту, процесу і результатів навчання. В свою чергу, якості цих структурних підсистем характеризується певними параметрами і показниками. Наприклад, якість знань учнів характеризується повнотою, глибиною, систематичністю, системністю, оперативністю, гнучкістю, конкретністю, узагальненістю, усвідомленістю, міцністю [4, c. 20-21].

Так, повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань - усвідомлення існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; вміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомим.

Систематичність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархію, послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх у пам'яті, відтворення їх в відповідних ситуаціях.

Системність знань - осмислення учнем місця знання в структурі наукової теорії.

Оперативність знань - вміння користуватися знаннями в необхідних ситуаціях.

Конкретність знань - вміння розкласти знання на елементи.

Узагальненість знань - вміння виразити конкретне знання в узагальненій формі [24, c. 23].

Тож, якість засвоєних учнем знань створює передумови для повноцінної діяльності в сфері матеріальної і духовної культури. Від якості знань, якими загальноосвітня школа озброює учнів, залежить, наскільки успішно її випускники зможуть надалі оволодівати професійними уміннями і трудовими навичками, орієнтуватися в складних питаннях суспільного життя.

У роботах з методики навчання якість знань характеризується як різноманітні особливості засвоєння учнями змісту навчального предмету. Встановлення цих особливостей називають якісним аналізом знань. Описуючи їх, говорять про якісні відмінності результатів навчальної діяльності або про якісні зрушення в засвоєнні досліджуваного предмету.

При аналізі змісту освіти і видів знань, якщо мова йде про основні програмні знання, І. Я. Лернер виділяє сукупність якостей, які знання набувають поступово, не одночасно і не відразу, стаючи повноцінними.

Т.І. Шамова і Т.М. Давиденко в роботі [25, c. 9-10] поняття "якість знань" визначають як сукупність властивостей знань, яка характеризує лише навчальний процес, а не розвиток особистості в цілому.

Таким чином, під якістю знань розуміють і загальну характеристику результатів навчання, і окремі, найбільш істотні властивості результатів навчання, і особливості засвоєння змісту освіти.

Таке широке тлумачення поняття "якість знань" у педагогічній науці свідчать про ревний емпіризм у розробці проблеми опису результатів навчання. Водночас кожне з цих тлумачень відбиває якусь реальну сторону даного поняття. Тому, якість знань - це набір характеристик знань учнів.



1.2 Нетандартні уроки як засіб підвищення якості знань учнів

Взагалі, урок - це основна форма організації навчання, логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів [5, с. 253].

Сьогодні вчителі найчастіше використовують нестандартні уроки, що характеризуються рядом ознак:

1) центр ваги цільової настанови уроку переміщується на особистість учня. Навчальний предмет розглядається як засіб розвитку особистості учня;

2) особистісне сприйняття учнями завдань, що становляться і використовуються в ході уроку;

3) пізнавальна діяльність базується на принципах педагогічної взаємодії, співробітництва і співтворчості;

4) змістовний бік нестандартних уроків обов'язково припускає актуальність і новизну, цікавість, емоційність, порівняння й аналогії, ефект парадоксальності й розкриття значущості матеріалу для школярів;

5) розділ функцій між учителем та учнями;

6) особливості нестандартних уроків полягають у створенні групового ефекту, але за активної позиції кожного учня;

7) на нестандартних уроках використовується лише та інформація, що співвідносяться з можливостями і здібностями кожного учня.

8) емоційне тло уроку характеризується налаштуванням учителя на педагогічну взаємодію і співробітництво з учнями, урок спрямований на формування позитивних емоцій у відносинах "учитель - учень" [1, c. 152].

Особливість нестандартних уроків полягає в структурованому змісті і формі, які викликали б інтерес в учнів, сприяли їх оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних уроків належать:

1. Уроки змістовної спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу -- уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції;

2. Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки-панорами). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєднують різні предмети: історію та музику, географію та іноземну мову тощо.

3. Уроки міжпредметні. Мета їх -- "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів.

4. Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.

5. Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року.

6. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. Підготовка доповідей розвиває мислення, пробуджує інтерес, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зіставлення точок зору.

7. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів.

8. Уроки-подорожування, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, витівками.

9. Уроки з різновіковим складом учнів. Їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.

10. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки -- "Слідство ведуть знавці", уроки-імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоч і визнає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму.

11. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми -- діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Проте деякі педагоги застерігають від надмірного захоплення драматизацією, зокрема, при вивченні історії, що може зашкодити серйозному аналізу історичних подій.

12. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості [5].

Розглянемо детальніше певні нестандартні уроки.

Урок-суд. Це форма співпраці використовується для вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду. Така форма уроку сприяє активності всіх учнів класу, різноаспектному вивченню позицій. Дуже важливо в процесі проведення такого уроку не допустити однобічної, звинувачувальної версії. А щоб урок не перетворився на банальну виставу, де учні просто відбувають свій номер, необхідно поставити завдання, які учні повинні виконати до кінця уроку [13, с. 10].

Цікавою формою під час проведення нестандартних уроків є теле- і радіопередачі, що відтворюють відомі популярні телевізійні програми. Такі уроки сприяють формуванню в учнів уміння аналізувати йузагальнювати матеріал [13, с. 15].

Урок - вікторина. Термін "вікторина" визначається, як гра, що являє собою ряд питань із різних галузей людської діяльності, які потребують відповідей в усній чи письмовій формі. Оскільки вікторина - це різновид гри, то діти залюбки стають її учасниками.

Урок-вікторина має характер змагання, що також повинно впливати на побудову запитань. Для активнішого змагання запитання вікторини слід формувати чітко, конкретно, без зайвих слів. Такий урок слід використовувати, як підсумок до певного розділу [10, с. 30].

Урок типу КВК. Це своєрідна гра-змагання команд веселих та кмітливих, що розгортається на уроці. Безперечно, що урок, повний емоцій, на довший час збережеться у пам'яті учнів. До того ж, він сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Перш за все треба організувати, як мінімум дві команди, які братимуть участь у КВК. Команди повинні знайти собі цікаві назви та обрати капітанів. Важливим моментом уроку - КВК є наявність журі, яке оцінюватиме гру команд. Склад журі може бути різноманітним, включаючи вчителя-класовода, старшокласників, а також запрошених представників адміністрації школи, батьків.

Тему варто вибирати таку, що її учні добре засвоїли на попередніх уроках. Іноді темою уроку - КВК може бути частина будь-якого розділу.

Урок-конференція. Уроку передує обов'язкова самостійна підготовка учнів. Окремі з них за дорученням учителя вивчають задане питання з наукової та художньої літератури, періодичних видань.

Таким чином, володіючи інформацією з різних джерел, учитель разом з учнями будує урок-конференцію. Замість одноосібного викладання матеріалу відбувається обмін тими знаннями, які здобули учні. Кожну розповідь може супроводжувати показ таблиці, ілюстративний матеріал чи наочний посібник. Вчитель лише коригує, підсумовує і узагальнює.

Урок-подорож. При уявній подорожі може відбуватися все те, що супроводжує кожну справжню подорож - яскраві враження, позитивні емоції, цікаві зустрічі. Учні сидять у класі за партами і одночасно вони подорожують за допомогою вказівок і порад вчителя. Тут учитель уже виступає в ролі капітана корабля, штурмана, ведучого і т.д., а школярі є мандрівниками, які слідуючи вказаному вчителем курсу, подорожують у просторі або часі. Юні мандрівники зустрічаються з новими явищами, спостерігають цікаві природні процеси, ознайомлюються з різноманітними живими організмами, роблять висновки та узагальнення [13, с. 11-14].

Тож, нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки вироблені і сформовані дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи. В сучасних умовах особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання - оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними матеріалами. Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Проте, нетрадиційних уроків величезна кількість, але далеко не всі вони відповідають уявленням про нестандартність в освіті, тому при підготовці до заняття слід ретельно добирати тип нестандартного уроку [20, с. 2].



1.3 Дидактичні умови підвищення якості знань учнів засобами нестандартних уроків

Питання активізації навчання учнів ставиться до числа найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності у навчанні має певне значення, тому що навчання і розвиток носять діяльний характер, і від якості навчання як діяльності залежить результат навчання, розвитку і виховання учнів. Рішення завдання підвищення ефективності навчального процесу вимагає наукового осмислення перевірених практикою умов і засобів активізації учнів.

Умова - це те, від чого залежить дещо інше (зумовлене), що робить можливим наявність речі, стан процесу. Ю.К. Бабанський педагогічні умови визначає як сукупність обставин, які роблять успішним протікання педагогічного процесу.

Н.М. Яковлєва вважає, що педагогічні умови являють собою сукупність заходів в навчально-виховному процесі, які забезпечують необхідний рівень навчання [1, с. 11].

Розглянемо, які ж саме умови будуть доцільними для використання на уроках математики нестандартних уроків.

Однією з умов, що дозволяють вдало використати нетрадиційний урок є правильне емоційне налаштування особистості на виконання завдань, які передбачає вибраний тип заняття. Доцільно встановити ділову атмосферу на уроці, діловий стиль вчителя і учнів, відносин учнів один з одним. Потрібна чуткість вчителя, його прагнення допомогти учню дати максимально повну, правильну і самостійну відповідь, підтримку під час подолання перешкоди, пораду при застосуванні знань на практиці.

У процесі навчання важливо визвати зацікавленість учнів у матеріалі, бажання до самостійної праці. Благополучна емоційна атмосфера навчання зв'язана двома головними галузями розвитку школяра: з діяльністю та спілкуванням, які зароджують різноманітні відносини та створюють тонус позитивного настрою учнів. В процесі виконання творчих завдань учнів важливо, щоб обидві ці галузі не були ізольовані один від одного, щоб вони весь час переплітались в навчальному процесі.

Емоційне благополуччя учня, яке забезпечується позитивною оцінкою дій і вчинків зі сторони вчителя, ситуацію успіху при виконанні навчальних завдань, складає основу виникнення стійких пізнавальних інтересів і якість знань. Формування інтересу до навчання не менш важлива умова.

Наступною умовою є постійне введення вчителем елементів творчості, самостійного пошуку, проведення різних форм нетрадиційних уроків, а також активна позиція обох сторін педагогічного процесу. Ефективність взаємодії вчителя і учнів різко знижується, якщо на уроці чи на виховному заході спрацьовує установка на виявлення авторитарності. Щоб не допустити педагогічних помилок вчителю необхідно використовувати самоконтроль своїх дій. Велику роль відіграють комунікативні здібності вчителя, створення атмосфери співтворчості та співпраці. Творчо активний педагог постійно знаходиться в стані пошуку нових методів, форм подачі матеріалу, намагається по-новому поглянути на урок, як основну форму навчальної роботи, підводити старі методи роботи на якісно новий рівень.

Мистецтво вчителя складається з того, щоб зробити вчення для школяра бажаним, необхідним, важливою духовною необхідністю. А це досягається тільки за допомогою активного застосування в учбовий процес пізнавального інтересу школяра, його творчого початку. Особливо важливу роль у стимулюванні учнів відіграє вирішення задач, які потребують творчого використання знань, підводячи учнів до "відкриття" нових знань, виробці умінь самостійно пояснювати різноманітні уявлення. Саме для цього і використовуються нетрадиційні уроки.

Також умовою є врахування вікових особливостей учнів, вона дозволяє підібрати певний тип нестандартного уроку, що дасть позитивний результат і вплине як на якість знань учнів, так і зацікавленість до уроку математики в цілому чи певного її розділу.

Ще однією педагогічною умовою є використання індивідуального підходу у навчанні: наприклад, дуже важливо залучати до розумової праці учнів, які виявляють байдужість до навчання. Для таких невстигаючих учнів слід створити спеціальні ситуації успіху, свідомо підбираючи такі індивідуальні завдання, які в даний момент вони можуть легко виконати, активно заохочуючи їх перші успіхи. Пережита при цьому радість стимулює учнів на нові зусилля.

Індивідуальний підхід - це цілеспрямована діяльність вчителя по навчанню і вихованню кожної особистості в умовах колективної роботи з класом.

До індивідуальних особливостей учнів відносяться: наявність визначеного кругу систематизованих знань і вміння оперувати ними; визначений рівень розвитку здібностей до навчання (оволодіння необхідними логічними операціями, прийомами, мисленням); відношення учнів до навчання, в основі якого лежать мотиви діяльності; рівень самооцінки учнями своїх можливостей при вирішенні проблемних завдань.

Індивідуальний підхід - це принцип педагогіки, згідно з яким у навчально-виховній роботі з колективом дітей досягається педагогічний вплив на кожну дитину, який ґрунтується на знанні її особистих рис і умов життя [5].

Навчально-пізнавальна діяльність учня стимулюються не тільки засобами цікавого навчального матеріалу і урізноманітненням методів його пояснення, але й характером відносин, які застосовує педагог в педагогічному процесі. В атмосфері любові, доброзичливості, довіри, співпереживання, поваги учень легко сприйме навчально-пізнавальну задачу. Учень, розуміючи як цінується його гідність, творчий пошук, самостійна думка, починає прагнути до вирішення більш складних навчально-пізнавальних завдань. Цьому сприяє використання різних форм нетрадиційних уроків.

Висновки до першого розділу

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу з даної проблеми ми дійшли висновків.

Якість знань - це співвідношення між цілями і результатами навчання, міра досягнення результату при тому, що цілі задані операційно і прогнозовані в зоні потенційного розвитку учня. При цьому результати знань обов'язково мають містити в собі оцінку того, якою ціною ці результати досягнуто.

Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури, на якому учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, що викликає в учнів зацікавлення, сприяє оптимальному розвитку і вихованню.

Педагогічними умовами використання нестандартних уроків є: правильне емоційне налаштування особистості, постійне введення вчителем елементів творчості, врахування вікових особливостей учнів, використання індивідуального підходу. Нестандартні форми уроку реалізуються, як правило, після вивчення якої-небудь теми або кілька тем, виконуючи функції навчального контролю. Такі уроки проходять у незвичайній, нетрадиційній обстановці. Нестандартні форми уроку математики здійснюються при обов'язковій участі всіх учнів, а також реалізуються з неодмінним використанням засобів слухової і зорової наочності. На таких уроках вдається досягнути самих різних цілей методичного, педагогічного й психологічного характеру. Підводячи підсумок, можна сказати, що нестандартний урок - органічна комбінація створення, розвитку й виховання. Нестандартні уроки подобаються дітям, тому що вони творчі й незвичайні, а найголовніше - ефективні. Існує велика кількість видів нестандартних уроків. У ході цієї роботи було розглянуто декілька з них, а саме: урок-суд, урок-вікторина, урок-КВК, урок-конференція, урок-подорож та інші.



Розділ 2. Дослідницька робота по підвищенню якості знань учнів за допомогою нестандартних уроків

2.1 Вивчення та аналіз проблеми підвищення якості знань учнів у навчальному процесі сучасної школи

Аналіз досліджуваної проблеми в практиці роботи сучасної школи свідчить про те, що питанням з підвищення якості знань учнів засобом нетрадиційних уроків на уроках математики приділяється недостатня увага. Цьому перешкоджають економічні, соціальні, педагогічні причини. Зокрема, до причин соціально-педагогічного характеру, на мій погляд, слід віднести не володіння вчителем методикою проведення нестандартних уроків та неумілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

Також, причиною через яку нетрадиційні уроки мало використовуються на уроках математики є небажання і неспроможність відхилитись від основної форми організації навчання. Більшість вчителів в сучасних школах, через перенавантажену програму не встигають дати основний матеріал і закріпити його задачами та прикладами, тому нетрадиційні види уроків не можливо спланувати за назначеною програмою.

Можна виділити серед причин не використання таких форм організації навчання, також, небажання і не зацікавленість у отриманні знань сучасними учнями. Молодь в сьогоденні не прагне здобувати освіту важкою і плідною розумовою працею, тому потрібно буди педагогом-майстром, щоб повернути до дітей цікавість до свого предмету і плідної співпраці не тільки з учителем, а з колективом взагалі, що й передбачають нетрадиційні уроки.

Тож вчителю слід пам'ятати, що нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожного учня. Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об'єкти, які вивчаються на уроці.

Провівши бесіду з учителем математики Нововоронцовської загально освітньої школи І-ІІІ ступенів Нововоронцовського району Херсонської області, ми дійшли висновку, що головною проблемою невикористання нетрадиційних типів уроку є скорочена шкільна програма, мала кількість резервних годин та велика кількість втрати часу. За 3 роки праці в школі даний учитель провів лише 15% уроків нетрадиційної форми:

а) урок-гра "Математичне лото"

б) урок-залік з елементами ділової гри

в) урок-гра "Брей-ринг"

г) урок-гра "Математичний двобій"

д) урок-гра "Математичний турнір"

Дані типи уроків проводились в кінці теми, яка містить велику кількість навчальних годин, в кінці семестру чи в кінці навчального року. Під час таких уроків, як зазначила вчителька, учні були більш активними, ретельно готувалися до уроку по підручниках, а деякі працювали і з додатковою літературою, допомагали більш слабким, створювався позитивний мікроклімат в класі під час уроку, демонстрували вміння оцінювати почуте й обґрунтовано висловлюватися.

Провівши анкету (Додаток А) серед учнів 5-7 класів даної школи ми дізналась, що вчитель часто використовує завдання з підручника та математичні диктанти, що стають не цікавими для учнів і викликають нудьгу при їх виконанні. 49,85% учнів бажали побачити урок, що виключає використання звичайного типу уроку, 31,17% - ігри, математичні конкурси і 18,98% - додаткові завдання, що потребують логічного мислення.

Отже, щоб підтримувати інтерес і цікавість на уроках математики вчитель повинен використовувати різні типи завдань і форми їх проведення, спрямовувати діяльність учнів на підвищення якості знань з даної теми, тобто впроваджувати в свою практику нестандартні уроки.

2.2 Нестандартний урок з математики, як засіб підвищення якості знань учнів

На основі проведеного нами дослідження ми виявили,що в практиці роботи сучасної школи, проблемі використання нестандартних уроків для підвищення якості знань учнів, приділяється недостатня увага. Саме тому, був розроблений план-конспект нестандартного уроку.

Урок №1

Тема. "Подорож математичним океаном". Розв'язування задач і вправ

Мета: вдосконалювати вміння учнів знаходити корінь лінійного рівняння з однією змінною та розв'язувати текстові задачі на складання лінійних рівнянь; розвивати логічне мислення, культуру математичної мови і записів; виховувати самостійність, інтерес до математики, взаємодовіру.

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: картки самоконтролю, піктограми настрою, роздавальний матеріал, плакати з умовами задач, правила проведення інтерактивної вправи "Мозкова атака" (пам'ятка).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Вступне слово

Учитель:Відомий французький письменник XIX ст. Анатоль Франс одного разу зауважив: "Вчитися можна тільки весело... Щоб перетравлювати знання, потрібно поглинати їх з апетитом". Ці слова ми візьмемо за епіграф нашого уроку, на якому ви не просто зможете пригадати матеріал з теми "Лінійні рівняння із однією змінною", але й цікаво, я сподіваюсь, проведете час.

Під час уроку я хочу стежити за емоційним станом класу. Для цього ви маєте спеціальні "піктограми настрою":

-- гарний настрій; -- середній настрій; -- поганий настрій.

Сьогодні ми з вами вирушаємо у захоплюючу подорож математичним океаном. Для цієї подорожі нам потрібний корабель та екіпаж корабля: капітан, штурман і боцман. Давайте проголосуємо, хто в класі найкраще підходить для цих ролей. Капітану я вручаю карту. На ній помічено острівці й порти. Маршрут складний, нам можуть зустрітися підводні рифи, айсберг, мілина, можуть захопити в полон пірати, може трапитися шторм. Сподіваюся, що ці перешкоди не зіб'ють вас з дороги. Але, щоб взяти участь у подорожі, слід придбати путівки, вартість яких визначається не грошима, а вашими знаннями.

II. Основна частина

1.Аукціон розпродажу путівок

За правильну відповідь учні отримують путівку -- лист самоконтролю.

1. Дайте означення рівняння.

2. Яке рівняння називається лінійним? Наведіть приклади.

3. Що називається коренем рівняння? Наведіть приклади.

4. Скільки коренів може мати рівняння? Наведіть приклади.

5. Що означає розв'язати рівняння?

6. Які рівняння називаються рівносильними? Наведіть приклади.

7. Назвіть основні властивості рівняння.

8. Що таке математична модель задачі?

9. Які задачі називаються прикладними? Наведіть приклади.

10. Що спочатку треба зробити, перш ніж почати розв'язувати текстову задачу складанням рівняння?

11. Що треба зробити після того, як ми розв'язали рівняння, що відповідає умові задачі?

12. Який основний принцип розв'язування задач на рух?

Ви довели, що можете вирушати в подорож. Тож відпливаємо!

2. "Підводні рифи"

Учитель. Ми наближаємося до підводних рифів! Кожен із рифів у нашому математичному океані -- це рівняння. Розв'язати рівняння правильно -- означає оминути риф.

Учитель роздає картки із завданням. Учні об'єднуються у три групи навколо капітана, боцмана і штурмана (відповідно до їх навчальних досягнень) і розв'язують рівняння.

Завдання групі боцмана (середній рівень)

0,5х - (2,5х - 3) = 1,8

Завдання групі штурмана (достатній рівень)

2(12 - 4х) - (3х + 1) = 15 - (2+3х)

Завдання групі капітана (високий рівень)



0,3(7х -8) - 0,3(0,5х + 6) = 0,8х + 1,6

3. "У полоні в піратів"

Учитель. Поки ми розв'язували рівняння нас захопили в полон пірати. Вони вимагають, щоб ми дізналися, яка їх кількість, інакше погрожують не випустити нас з полону. Нам потрібно розв'язати задачу, яку задали пірати. Я спробувала сама відгадати, скільки ж всього піратів, і сказав їм: "Добрий день, 60 піратів!" Але їхній ватажок Однооке Здоровило відповів:

"Нас не 60. Нас було б 60, якби нас було стільки, скільки зараз, і ще раз стільки, і ще півстільки, і чверть стільки, і п'ята частина стільки, та ще й коли б ти був піратом. То скільки ж нас?"

Розв'язання

Отже, піратів було 20.

4. "Шторм"

Учитель. Ми знову вільні! Але радіти ще рано, море неспокійне -- наближається шторм. Не будемо чекати, поки шторм атакує нас. Атакуймо його першими.

До дошки прикріплюється плакат з умовою задачі:

Пароплав, на якому ми знаходимося, пройшов відстань від пристані А до пристані В зі швидкістю 12 км/год., а від пристані В до пристані С зі швидкістю 15 км/год. Відомо, що відстань АВ менша відстані ВС на 10 км. Знайдіть відстані між портами, в яких ми побували, якщо від В до С ми рухались на 8 хв. довше, ніж від А до В.

Учитель заохочує до обговорення побудови рисунка до умови задачі, вибору основного невідомого, складання та перевірки рівняння за умовою задачі якомога більше учнів. Приймаються абсолютно всі ідеї, жодна ідея не критикується і не відкидається. Всі ідеї затасуються на великому аркуші паперу, прикріпленому в центрі дошки. Під час обговорення кількість ідей повинна перейти в якість та правильне прокоментоване розв'язання задачі.

5. Підсумок уроку.

Учитель. Ось і закінчилася подорож. Про ваш емоційний стан я можу судити з піктограм настрою. А тепер я хочу почути, що вам сподобалось на сьогоднішньому уроці, а що можна змінити на краще.

Учитель пропонує учням перелік запитань:

— Що ми робили на уроці?

— Що нового ми навчилися на сьогоднішньому уроці?

— Навіщо ми це робили?

— Чи досяг очікуваних результатів?

— Чи сподобався вам спосіб проведення сьогоднішнього уроку?

— Що сподобалось особливо під час уроку? Що не сподобалось?

— Що могло бути організовано краще, корисніше?

Учні спочатку говорять про позитивне в занятті ("плюс"), а потім про моменти, які можна замінити, включаючи роботу своїх товаришів. Цей метод навчає їх дипломатично висловлювати свою думку, зважаючи на почуття оточуючих.

6. Самооцінка учнів

На початку уроку учні отримали картки самоконтролю, учитель пропонує учням заповнити їх, оцінивши свою роботу на уроці і виставити собі від 0 до 3 балів за кожний із критеріїв.

a. Я допомагав(ла) іншим учням, заохочував(ла) їх до роботи.

b. Я вносив(ла) вдалі пропозиції, які були враховані в ході розв'язування.

c. Я активно працював(ла) у групі.

d. Я узагальнював(ла) думки інших та просував(ла) роботу класу вперед.

7. Домашнє завдання

a. Підготуватися до написання контрольної роботи.

b. Виконати завдання.

Середній рівень

1.При якому значенні змінної а значення виразів 4а -10 і 3а+11 є протилежними числами?

Достатній рівень

1.При якому значенні змінної у значення виразу 5(7y+0,4) більше від значення виразу в 2 рази?

2.Розв'яжіть рівняння 2(3х + 7) = 4

Високий рівень

1.При якому значенні змінної у значенім виразу складає половину значення виразу ?

2.Знайдіть корені рівняння 3 - 1,5у = 0

Урок № 2

Тема: "Математичний КВК"

Мета: розвивати логічне мислення, кмітливість, винахідливість у нестандартних ситуаціях з ігровими моментами, з елементами змагання; розвивати цікавість до математики, її історії, до читання додаткової літератури; навчати грамотно висловлювати власні думки, відстоювати свою точку зору; виховувати цілеспрямованість і впевненість у собі.

Обладнання: таблички із завданнями, емблеми команд, жартівливі плакати-реклами, плакати із висловленнями вчених про математику.

ХІД УРОКУ

І.Вступне слово вчителя

Учитель. Добрий день, сьогодні ми проведемо наш урок незвичайним чином. Ви заздалегідь поділились на команди, обрали капітана та визначились із назвою. Коли всі готові, то можемо розпочати наш конкурс веселих та винахідливих математиків.

ІІ. Основна частина

Учитель. Мені приснився перед вашим КВК дивний сон , що я Незнайка поет. Я назбирав цілу колекцію чудових математичних віршів! Слухайте і відповідайте! За кожну правильну відповідь команда отримає один бал.

(Запитання ставляться гравцям по черзі. За кожне запитання команда отримає один бал).

- Десять яблук мав Данило, і рум'яних, і красивих. Якщо два із них він з'їсть. То залишиться їх... (Не 6, а 8)

- Думає вправно твоя голова: П'ять + один, ти отримуєш... (Не 2, а 6)

- Любить зайченя стрибать , бо у нього лап аж... (Не 5, а 4)

- Добре знає наша Іра, що два більше, , ніж... (Не 4, а 1)

- Ось п'ять ягідок в траві. З'їж одну і буде... (Не 2, а 4)

- Два апельсини було у Юрка. Татко один ще купив для синка. Довго тепер син не вийде з квартири. Поки всі фрукти не з'їсть, всі... (Не 4, а 3)

Учитель. А тепер завдання складніше. Будьте уважні.

- Шість наборів олівців

По дванадцять кольорів

Має дівчинка Іринка.

Розмальовує картинки.

Скільки ж має олівців?

Відповідь, друже, отримати просто.

Ми помножаємо 16 на 6.

Отже, всього олівців... (Не 90, а 72)

З аквалангом я пірнав,

Досвід цінний я придбав.

Якщо всі години ті,

Що провів я під водою,

Записати, то в воді

Я п'ять діб був з головою.

Мені позаздрив би Кусто.

Бо всіх годин я плавав... (Не 100, а 120).

Учитель. Добре ви справились із цим завданням можемо перейти до наступного "Математична рибалка"(на дошці висять рибки із номерами, учасники обирають собі завдання, що знаходяться на зворотній стороні)

Завдання:

1.Яке найбільше число можна записати використовуючи чотири одиниці(11¹¹)

2.Сума і добуток чотирьох натуральних чисел дорівнює 8. Що це за числа?(1, 1,2,4)

3.Сидить три коти , і проти кожного кота сидять два коти. Скільки всього котів? (три)

4.Написати найбільше десятицифрове число., в якому всі цифри різні.(9 876 543 210)

Учитель. Наступний конкурс на кмітливість вкаже.

Тут кожен капітан себе покаже

Капітанів запрошуємо до дошки.

Конкурс "Хто краще вміє рахувати до ЗО?"

На табличках записані числа від 1 до ЗО (без якогось числа). Треба знайти якого числа не вистачає.

5	23	10	21	15	4
19	6	29	1	11	28
24	12	27	16	7	22
18	2	ЗО	-8		13
9	26	14	25	3	20
22	2	11	16	6	27
18	7	26	21	3	12
23	ІЗ	1	28	8	19
4	25	9	14	29	20
ЗО	15	. 5	10	24

Учитель. Капітани молодці. Переможець приносить своїй команді два бали. Останнім конкурсом нашого КВК буде "Математична регата". У таблиці закодовано слова. Кожна команда робить по одному пострілу, якщо клітинка порожня, то треба дати відповідь на запитання. Правильна відповідь оцінюється у 1 бал, а хід переходить до іншої команди. Якщо постріл влучив у букву, то команда отримує 1 бал і має право зробити наступний хід. Окрім літер є знаки:

-> перехід ходу до команди суперника

* - дуель команд(обидві команди вирішують завдання даної комірки)

	Е	В	Р	І	К	А
1			*			К
2	->		*		Л
3		Д	*	Ь		*
4	->
5		И	*
6	->				І

Е-1 Прочитайте число 104 000 040 (сто чотири мільйони сорок).

Е-3 Розв'яжіть рівняння 6 - х = 5 (х=1)

Е-5 Обчисліть різницю 800-360 (440)

В-1 Обчисліть суму 304 + 216 (520)

В-2 Обчисліть добуток 16*5*4 (320)

В-4 Виконайте дії: 8*(29-29) (0)

В-6 Чому дорівнює градусна міра розгорнутого кута? (180^*)

Р-6 Знайти 50% від числа 30 (15)

І-1 Обчисліть 3,9 + 0,09 (3,99)

І-2 Обчисліть 28,11:100 (0,2811)

І-4 Обчисліть 29,72*0 (0)

І-5 Обчисліть різницю 8дм - 6см у дециметрах. (7,4дм)

І-6 Сторона квадрата дорівнює 7см. Знайти площу. (49см²)

К-1 Знайти число, якщо 5% його дорівнює 4. (80)

К-3 Обчисліть різницю 1- 6^(-1) (5/6)

К-5 Обчисліть 10³*4 (4000)

А-2 Скільки ребер має куб? (12)

А-З Спростіть вираз 6*3а (18а)

А-4 Обчисліть 0:48 (0)

А-5 Розв'яжіть рівняння 48х=96 (2)

А-6 Обчисліть різницю 3кг 100г - 1кг 900г. (1кг 200г)

Закодоване слово ДІЛЬНИК.

ІІІ. Підведення підсумків

Учитель. Ось і підійшов наш урок до кінця. Підійшов час визначити переможця. Підраховуємо бали, одержані протягом змагання. Команда-переможець отримує грамоту за почесне перше місце, а переможені нагороджуються призами за активну гру. Дякую всі за чудовий урок.

Висновки до другого розділу

Провівши дослідницьку роботу в школі ми дізналися, що обізнаність вчителів з нетрадиційними уроками на високому рівні, проте в шкільній практиці переважає традиційне навчання. Тож, спираючись на результати бесіди з вчителем математики старших класів, ми виявили наступне:

ь нестандартні уроки максимально стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів, підтримують інтерес до навчання, бажання займатися математикою, стимулюють їх активність протягом навчального року та підвищують якість знань.

ь нестандартні уроки проводяться у сучасних школах дуже рідко, оскільки у шкільній програмі виділено дуже мало резервних годин і такий урок потребує великої кількості часу та ретельної підготовки як учителя, так і учнів.

Для того щоб зробити висновок про використання нестандартних уроків як засобу підвищення якості знань учнів ми запропонували дітям 5-7 класів відповісти на запитання анкети і виявили, що їм подобаються завдання із нестандартним підходом розв'язання, більшість школярів хотіли б бачити урок, що виключає використання звичайного типу уроку, вони прагнуть щоб вчитель застосовував ігри, математичні конкурси.

Ми розробили два нестандартних уроки з математики, які мають на меті змінити ставлення учнів до навчального процесу, збільшити інтерес до математики і підвищити якість знань учнів.

Висновки

В сучасних умовах важливість нестандартного уроку полягає в тому, що він підвищує ефективність навчання, зацікавлює учнів до вивчення нового матеріалу. Адже, саме від структури викладу матеріалу і побудови уроку залежить якість засвоєних знань учнів. Хоча й визначають нестандартний урок як імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури, на якому учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу та традиційних методів, такий урок повинен мати чіткий план, правильно підібрані завдання, що викликають в учнів зацікавлення і сприяють оптимальному розвитку і вихованню школярів.

Сьогодні відбуваються дискусії щодо визначення сутності нестандартних уроків та цінності такої форми занять у навчанні. Беручи до уваги позиції з цього питання, варто відзначити, що нестандартні уроки потрібно використовувати в кінці вивченої теми, в кінці семестру чи в кінці навчального року, адже такі типи уроків впливають на якість знань учнів і потребують певного обсягу уже засвоєного матеріалу.