Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах

У 1985-1993 роках в класі ударних інструментів викладав учень Є.С. Іванова Юрій Григорович Медовник (нар. 1940). Початкову музичну освіту він здобув у Полтаві, де навчався грі на скрипці в музичному училищі. Як скрипаль працював в оркестрі Харківської філармонії, там освоїв ударні інструменти, гра на яких стала сенсом всього його життя. Успішно розвиваючи педагогічні традиції свого вчителя, Ю.Г. Медовник багато часу і сил приділяв сучасним виконавським методикам, які вміло застосовував у класі за фахом. Студенти Ю.Г. Медовника були дипломантами (А. Бєлєнький, Дніпропетровськ, 1991) й лауреатами (А. Бабій, Луганськ, 1986,111 премія) Республіканських конкурсів.

Сьогодні клас ударних інструментів веде ще один вихованець Є.С. Іванова - досвідчений музикант, соліст симфонічного оркестру Харківської філармонії Олександр Тимофійович Агеев (нар. 1954), який за 25 років роботи в класі підготував чимало професійних виконавців на ударних інструментах.

На кафедрі вельми змістовно і планомірно проводиться робота в класах камерного ансамблю. Сьогодні тут працює заслужений діяч мистецтв України Шаліко Гарегінович Палтаджян (нар.1941). Початкову музич ну освіту він здобув у музичному училищі м. Гюмрі (Вірменія, 1959), у 1964 році закінчив Харківський інститут мистецтв по класу валторни професора І.В. Якустіді і працював у Харківській філармонії як соліст симфонічного оркестру (1961 - 1972). У 1972 році закінчив факультет оперно-симфонічного диригування по класу народного артиста України, професора Є.В. Дущенко. Відтоді працював диригентом Луганської філармонії (1972-1975), оперної студії Харківського інституту мистецтв (1975-1979), головним диригентом Харківського театру музичної комедії (1979-1993), з 1992 року постійно співпрацює з Молодіжним оркестром «Слобожанський». Ш.Г. Палтаджян багато гастролював по містах У країни, Росії, Грузії, Латвії, Іспанії, Італіїі Македонії, нині успішно займається диригентською і викладацькою діяльністю.

У класах камерного ансамблю за сумісництвом працює Сергій Миколайович Третяков (пар. 1974), випускник ХССМШ (1992) (1997) по класу кларнета професора кафедри В.М. Алтухова, лауреат II премії Національного конкурсу юних музикантів (1990), концертмейстер групи кларнетів в оркестрі Харківської філармонії (з 1994 року).

У 1992- 1994 роках, а також з 2005 року і по теперішній час в класі камерного ансамблю працює кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри Валерій Олександрович Богданов (нар. 1939).

У 1962 році закінчив Війсково-диригентський факультет при Московській консерваторії. У 1962-1974 роках диригент військових оркестрів. З 1974 по 1987 рік - начальник оркестрової служби ряду військових оркестрів і групи радянських військ у Німеччині. Заслужений артист РСФСР (1981), член Національної спілки композиторів України (2004), лауреат муніципальної премії імені 1.1. Слатіна (2001), полковнику відставці.

Починаючи з кінця 70-х років XX століття на кафедрі значно активізувалася науково-методична і дослідницька робота. В цей час відчутнішим стає внесок педагогів кафедри в створенні навчально-методичної літератури для навчання грі на духових інструментах. За цей час на кафедрі були написані і захищені одна докторська дисертація (професор І.В. Якустіді); три кандидатські дисертації (професор Г.А. Абаджян, доцент В.О. Богданов, професор І.В. Якустіді), видано 2 монографії «Історія духового музичного мистецтва України (від найдавніших часів до початку XX століття)» (В.О. Богданов, Харків, 2000; 2007). З'явишся роботи, що ставлять перед собою практичні завдання - «Методика навчання грі на валторні» 1. В. Якустіді (Київ, 1977), «Новая методика обучения игры на духовых инструментах» (Харків, 1981) й «Новое о вибрато на фаготе» (Москва, 1987) Г.А. Абаджяна, «Развитие исполнительского дыхания» В.І.Лебєдєва (Харків, 1985). Розроблені методичні рекомендації «Развитие исполнительской техники на духовых инструментах с помощью визуального индикатора» (Харків, 1981) й «Развитие рациональных способов создания вибрато на язычковых инструментах» (Харків, 1984) Г.А. Абаджяна; «Гами для гобоя» В.І. Лебедєва (Харків, 1992); видані методичний посібник «Ежедневные упражнения для разыгрывания на кларнете» С.І. Низькодуба (Харків, 1996) й навчально-методичний посібник «Методика навчання грі на музичних інструментах у системі підготовки вчителя музики» В. В. Чурікова (Київ, 1997). Викладачі кафедри постійно працюють над розробкою нових програм учбових курсів, в тому числі вузівських. Серед них: «Програма по імпровізації на мідних інструментах для музичних відділень дитячих музичних шкіл-інтернатів (1-10 класів)» 1.Б. Якустіді (Харків, 1993), «Історія та теорія виконавського мистецтва на духових інструментах» В.І. Лебедєва (Харків, 1994); «Вивчення оркестрових партій та читання нот. Валторна, фагот, гобой, труба, кларнет, саксофон, тромбон, флейта» (редакція І.В. Якустіді, Г.А. Абаджян, В.І. Лебедєв, Ю.П. Тарарак, СІ. Низькодуб, В.В. Чуріков, О.В. Федорков, В.О. Марченко, Харків, 1994); «Методика навчання грі на духових інструментах для вузів» В.І. Лебедєва (Харків, 1997).

З перших днів існування консерваторії при відділі духових інструментів був створений духовий оркестр. Першим його керівником був Д.І. Катанський. В 30-і роки його очолювали Н.Г. Рахлін і П.Д. Леонтьєв. З 40-х і аж до 80-х років минулого століття діяльність духового оркестру звелася до обслуговування святкових і суспільно-масових заходів, що нівелювало усталену практику підготовки диригентів. І проте потреба в кваліфікованих кадрах примусила кафедру поставній в 1988 році питання про необхідність планомірної підготовки диригентів духового оркестру зі студентів, що виявили схильність і здібність до цієї спеціальності. З 1988 і по 1994 рік клас диригування вів народний артист України, професор Олександр Ісаакович Литвинов (1927-2007), у 1992-1994 роках - кандидат мистецтвознавства, заслужений артист Росії В.О. Богданов.

Суттєве значення у вихованні і навчанні майбутніх виконавців на духових інструментах має робота концертмейстерів кафедри. Так, в різні роки в класах працювали: А.М. Агішева, А.І. Волков, О.І. Габай, Е.С Клігман, І.В. Крижевая, Л.Н. Лозинсь-ка, СЯ. Рабинович, В.І. Саламатіна, Е.А. Шпет, В.Ф. Шукайлой інші. Сьогодні на кафедрі працюють досвідчені концертмейстери, лауреати і дипломанти різних конкурсів О.В. Грицина-Алтухова, А.Ю. Должикова, Л.М. Суздальцева, В.В. Киряєв, М.С Мохначова-Лінник, Н.Б. Міхєєва, О.Ю. Першина, СТ. Стеценко.

Можна з впевненістю сказати, що викладачі кафедри оркестрових духових інструментів як в минулому, так і тепер із честю справилися і справляються зі своїм завданням. Найбільш переконливо про успіхи цієї роботи свідчать справи випускників, які працювали і працюють на важкому теремі музичної культури як в Україні, так і за її межами.

Висновки

На основі аналізу наукових підходів до проблеми становлення вітчизняної виконавчої школи гри на духових оркестрових інструментах, проведеного в наведеному вище дослідженні ми прийшли до наступних висновків:

1. Гра на духових музичних інструментах (оркестрова гра) належить до найдревніших проявів начал розвитку музичної культури людини, значно розширюючи діапазон гармонічного звучання людського голосу.

2. Духовий оркестр - це колектив виконавців на духових (дерев'яних і мідних або тільки мідних) і ударних інструментах. Здавна використовується в арміях багатьох країн світу. Широке застосування він знаходить також при проведенні суспільно-політичних, культурно-масових і спортивних заходів.

3. Історія вітчизняного професійного духового виконавства нараховує близько трьохсот років свого існування. Своїми витоками вітчизняне мистецтво гри на духових інструментах сягає у глибоку давнину та пов'язане з народною музичною творчістю та з застосуванням духових інструментів в церемоніальній, обрядовій та військовій музиці.

4. Ретроспективний аналіз соціально-педагогічної сутності оркестрового духового виконавства дозволив розробити періодизацію еволюції духового виконавства, яка має в своєму складі 5 етапів.

? І ЕТАП ("етнічний") - до якого відноситься проміжок часу до XVIII ст., коли в духовому виконавстві, в тому числі й військовому, панували етнічні традиції музикування, духові ансамблі виконували пісенну й танцювальну музику, приймаючи активну участь у світських дозвіллєвих та святкових заходах, що суттєво відрізняло традиції виконавства на народних інструментах від західноєвропейських зразків.

? ІІ Етап ("фанфарний") в розвитку духового виконавства відноситься до початку XVIII століття, коли роль духових оркестрів у вітчизняній дозвіллєвій культурі посилюється. В музиці того часу переважали привітальні канти й фанфарні жанри. Названий період пов'язаний з просвітньою діяльність Петра I. Характерною відмінністю цього періоду є організація приватних навчальних закладів, де під керівництвом європейських музикантів отримували підготовку кріпосні музиканти. Період з другої половини XVIII сторіччя до кінця XIX сторіччя - час зародження російської духової школи, котре проходило під визначними впливом західноєвропейського, в першу чергу, німецького й чеського виконавства на духових інструментах.

? ІІІ ЕТАП ("професійний") розвитку духового музикування приходиться на XIX сторіччя і характеризується суттєвими організаційними перетвореннями в галузі військового оркестру: протягом XIX сторіччя удосконалювався склад воєнних оркестрів, розвивається репертуар з музичних творів вітчизняних та зарубіжних композиторів. Широке розповсюдження отримали концертні виступи воєнних оркестрів.

? ІV ЕТАП ("військово-патріотичний") у розвитку духового виконавства відноситься до радянського періоду історії, коли в культурно-просвітній діяльності стало приділятися більше уваги військово-духовим оркестрам. Керівні органи того часу розглядали розвиток військової музики як один з могутніх засобів ідейно-художнього виховання.

? V ЕТАП ("відновлювальний") в розвитку духового оркестрового виконавства розпочався з 1990-х років та відзначався відродженням традицій вітчизняної військово-оркестрової музики та використанням позитивного досвіду, накопиченого за попередні десятиріччя. Позитивними тенденціями цього періоду є кількісний ріст дитячих оркестрових колективів, створення муніципальних оркестрових колективів та проведення джазових фестивалів, свят, марш-парадів духової музики.

5. Розвиток сучасних педагогічних концепцій виконавства на духових інструментах має наступні паралельні та взаємодоповнюючі напрями:

? розвиток ансамблевого та оркестрового музикування;

? розвиток сольного виконавства

? становлення та розвиток музикознавчих, педагогічних та методичних досліджень у даній галузі.

6. Основними компонентами навчання грі на духових інструментах виступають

а) інформаційний (когнітивний) компонент - надання учню знань про історію створення інструмента та його особливості; показ основних прийомів догляду за музичним інструментом;

б) виконавський (емоційно-діяльнісний) компонент - освоєння навичок звуковидобування; набуття початкових вмінь володіння духовим інструментом (постановка корпусу, положення рук, положення пальців тощо);

в) репертуарний план (знаково-змістовий компонент) - добір доцільного та методично вивіреного репертуару для подальшого досконалого музично-виконавського розвитку учня-духовика.

7. Методика комплексного освоєння духових інструментів (КМОДІ) є перспективною спробою технологізації процесі навчання грі на духових інструментах за допомогою якої:

? значно скорочується початковий етап я інструмента та виходу на рівень колективного музикування (як у системі К.Орфа);

? підвищується мотивація до оволодіння грою на духових інструментах та якість ансамблевої культури вже в дитячому віці.

Провідними завданнями методики є якісність звукового результату, а саме: тембру, інтонаційної стійкості та динамічної гнучкості.

Методологічну основу КМОДІ складає СФЕРОДИНАМІКА - формування сенсорного простору людини, з одного боку та формування звукового середовища по сферам, з іншого.

8. Українська духова школа сформувалася в результаті плідної творчої діяльності багатьох поколінь музикантів і педагогів. На розвиток професійного духового виконавства в Україні вагомий вплив мали представники німецької і чеської, а також російської музично-педагогічних шкіл.

9. Плідних результатів у розвитку вітчизняного виконавства на оркестрових духових інструментах досягли педагогічні колективи та вихованці Київської, Одеської, Харківської, Львівської, Донецької та інших регіональних шкіл

10. Сьогодні в царині вітчизняного духового виконавства активно працюють регіональні навчальні заклади різного типу, самодіяльні та професійні колективи, камерні та духові оркестри, продовжується активна концертна діяльність солістів виконавців практично всіх духових спеціальностей. Все це дає позитивні передбачення щодо подальшого розвитку духового виконавства у ХХІ сторіччі.

Список використаних літературних джерел

1. Брылин Б. "Вокально-инструментальные ансамбли школьников", Москва, "Просвещение", 1990 - 111 с..

2. Банщиков Г. Законы функциональной инструментовки. - Санкт-Петербург: Вече, 1997. - 137 с.

3. Барсова И. Книга об оркестре. М.: Музыка, 1969. - 275 с.

4. Бодина Е.А. Творческая природа музыкального исполнительства. - Дисс… канд. искусствоведения. - К., 1975. - с. 137-148.

5. Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. - 987 с.

6. Большой толковый психологический словарь. В 2-х томах. Т. 1 / Сост. А. Ребер. М.: Вече, 2001. - 862 с.

7. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика: Учеб. для вузов. - СПб: Питер, 2000. - 304с

8. Бороздинов А.А. Коллективное инструментальное музицирование на уроках музыки в младших классах общеобразовательной школы. - Калуга, 1987. - 115 с.

9. Бочкарев Л.Л. Психологические аспекты подготовки музыкантов-исполнителей к концерту / Проблемы высшего музыкального образования // Сб. трудов. - М.: ГМПИ, 1976. - Вып. 19. - с. 43-58.

10. Бочкарев Л.Л. Психологические механизмы музыкального переживания: Автор. дисс… д-ра психол.наук. - К., 1989. - 36 с.

11. Браславский Д. Аранжировка для эстрадных ансамблей и оркестров. М.: Музыка, 1974. - 93 с.

12. Бучнев А.А. Особенности использования технических средств в бучении и игре на духовых инструментах: Автореф. дисс. … канд. иск. М., 2002. - 24 с.

13. Василенко С. Инструментовка для симфонического оркестра /Ред. И доп. Ю. Фортунатова. - М.: Сов. композитор, 1959. - 169 с.

14. Ветлугина Н.А. Детский оркестр. М., 1976.

15. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О.В. Скріпченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднічук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с

16. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1965. - 344 с

17. Гайдамович Т. Мастера игры на духовых инструментах Московской консерватории. - М.: Музыка, 1979. - 147 с.

18. Гальперин П.Я. Введение в психологию: Учеб. пособие для вузов. - М.: Книжный дом "Университет", 2000. - 336 с

19. Горбунова И. Б. Музыкальный компьютер в детской музыкальной школе: Учебное пособие. СПб.: РГПУ им. А. И. Герцена, 2003. - 153 с.

20. Горюнова Л. Развитие художественно-образного мышления детей на уроках музыки. // Музыка в школе. 1991. №1. - С. 34-41

21. Готсдинер А. Дидактические основы музыкального развития учащегося / Вопросы музыкальной педагогики // Сб. статей // Ред.-сост. В.И. Руденко. - М.: Музыка,1980. - Вып. 2. - с. 11-24.

22. Готсдинер А.Л. Музыкальная психология. - М.: Просвещение, 1993. - 194с.

23. Готсдинер А. Подготовка учащихся к концертным выступлениям (К вопросу об эстрадном волнении) // Методические записки по вопросам музыкального образования: Сб. статей / Ред.-сост. А. Лагутин. - М.: Музыка, 1991. - Вып. 3. - с. 189-196.

24. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - 2-е изд.- Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. - 560 с.

25. Гузий В.М., Леонов В.А. История, теория и практика исполнительства на духовых и ударных инструментах. - Ростов-на-Дону: РОИ АОЗТ «Цветная печать», 1997. -377 с.

26. Давыдов В.В. Психологические проблемы процесса обучения младших школьников. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. М.: Просвещение, 1991. - 349 с.

27. Диков Б.А. Методика обучения игре на духовых инструментах. - М. Музгиз, 1962. - 117 с.

28. Диков Б., Седракян А. О штрихах духовых инструментов // Методика обучения игре на духовых инструментах. - вып. 2. - / под ред. Ю.А.Усова. - С.182-211.

29. Дмитриев Г. Ударные инструменты: трактовка и современное состояние. - М.: Музыка,1973. - 75 с.

30. Загальна психологія. /За загальною редакцією академіка С.Д.Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 704 с.

31. Зряковский Н. Общий курс инструментоведения. М.: Искусство, 1976. - 231 с.

32. Кожевников Б. Инструментовка для духового оркестра. М.: Музыка, 1978.. - 127 с.

33. Кузнецов В Работа с самодеятельными эстрадными оркестрами и ансамблями. - 2-е изд. - м. : Музыка, 1986. - 150 с.

34. Лаптев И.Г. Детский оркестр в начальной школе. Книга для учителя. М.: Владос, 2001.- 284 с.

35. Левин С. Духовые инструменты в истории музыкальной культуры. - ч.2. - Л.: Музыка, 1983. - 312 с.

36. Маклаков А.Г. Общая психология. - СПб.: Питер, 2001. - 592с.: ил.- (серия «Учебник нового века»).

37. Медушевский В.В. Двойственность музыкальной формы и восприятие музыки.// Восприятие музыки. М.: 1980, С.185.

38. Мозговенко И. О выразительности штрихов кларнетиста //Методика обучения игре на духовых инструментах //под ред Е.В. Назайкинского. - С.56- 79.

39. Нейгауз Г.Г. Размышления, воспоминания, дневники. М.: Музыка, 1983. - 432 с.

40. Немов Р.С. Кн. 2. Психология образования: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - Кн. 2. - 608 с

41. Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. №2 (6). - М.: Педагогика, 1991. - 119с.

42. Общая психология: Учеб. для студентов пед. унив-в./ А.В.Петровский, А.В. Брушлинский, В.П.Зинченко и др.; под ред. А.В.Петровского. - 3-е изд. перераб. и доп. Просвещение 1986. - 464с.

43. Ожегов С.И. Словарь русского языка: ок. 57 000 слов /под ред. Н.Ю. Шведовой. - 16- е изд., испр. - М.: Русский язык, 1984. - 797 с.

44. Олексюк О.М., Ткач М.М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва. - К.: Знання України, 2004. - 264 с.

45. Петрушин В.И. Музыкальная психология: Учеб. пособие для студентов и преподавателей. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. - 384 с

46. Петрушин В.И. Музыкальная психотерапия: Теория и практика: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 176 с

47. Платонов Н. Методика обучения игре на флейте // Методика обучения игре на духовых инструментах / под ред Ю.А.Усова. - С.11-69

48. Платонов Н. Вопросы методики обучения игре на духовых инструментах //Методика обучения игре на духовых инструментах //под ред Е.В. Назайкинского. - С.12-56.

49. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, Г.М. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - С 54

50. Психология музыкальной деятельности: Теория и практика. Учеб. пособие для студ. муз. фак. высш. пед. завед. / Под ред. Г.М. Цыпина. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 368 с

51. Ражников В. Исполнительство как творчество // Советская музыка. - М., 1972. - №2. - с. 70-74.

52. Расстрыгин В.В. Особенности социально-культурного потенциала духового музыкального творчества. http//iatp.org.Ua/cen/libr/st4-14. htm / (25-09-2004).

53. Роговик Л.С. Психомоторика дитини. - К.: Главник, 2005. - 112 с.

54. Ротуэлл Э.(перевод П.Юргенсона) Техника гобоя // Методика обучения игре на духовых инструментах / под.ред Ю.А.Усова. - С. 69-112

55. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1998. - 800 с.

56. Солсо Р. Когнитивная психология. М.: Тривола. М.: Либерия, 2002.-438с.

57. Степанов С.Ю. Рефлексивно-гуманистическая психология сотворчества (Науко-практика интенсивного развития человека и организма) / Институт рефлексивной технологии сотворчества, Петрозаводский Дворец творчества детей и юношества. - М.: Петрозаводск, 1996. - 169 с.

58. Столяренко Л.Д. Психология познавательной деятельности // Основы психологии. - М.,1997. - 341 с.

59. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей // Академия педагогических наук РСФСР. - М.-Л., 1947. - 326 с.

60. Усов Ю. История зарубежного исполнительства на духовых инструментах. - М.: Музыка, 1978. - 271 с.

61. Федотов А., Плахоцкий В. Вопросы методики обучения игре на духовых инструментах //Методика обучения игре на духовых инструментах //под ред Е.В. Назайкинского. - С.56- 79.

62. Холопова В.Н. Музыка как вид искусства. Часть первая. Музыкальное произведение как феномен / Учебное пособие для музыковедов консерваторий. - М.: «Печатник», 1990. - 140 с.

63. Чулаки М. Инструменты симфонического оркестра: Пособие. - М.: Музыка, 1983. - 173 с.

Размещено на Allbest.ru