Трудове виховання дітей молодшого шкільного віку в сім’ї

Трудове виховання молодших школярів в умовах сім’ї в теорії педагогіки і психології. Перехід дитини з дошкільного в молодший шкільний вік і трудове виховання. Праця і її роль у всебічному розвитку особистості. Взаємозв’язок гри та трудового виховання.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.09.2013
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1.4 Праця і її роль у всебічному розвитку особистості

Роль праці в розвитку особистості є загальновизнаною. Можливості для цього розвитку містяться уже в самих знаряддях, предметах і результатах праці. В знаряддях праці, крім призначення, втілено пізнання людиною явищ, законів, властивостей і умов існування предметів, які теж повинні бути пізнані людиною. Предмети, знаряддя і умови праці є найбагатшим джерелом знань про значну частину навколишньої дійсності. Ці знання виступають основою формування світогляду людини. Успішна трудова діяльність вимагає участі усіх якостей особистості: її психічних процесів, станів і властивостей характеру. За допомогою психічних процесів, наприклад, людина орієнтується в умовах праці, формує мету, контролює хід діяльності.

Високі вимоги до людини становлять соціальні умови праці.

В різноманітних дитячих трудових об'єднаннях праця носить колективний характер і його здійснення пов'язане з включенням школяра в широку і складну систему виробничих, моральних та міжособистісних відносин. Включення учня в колективну працю сприяє засвоєнню ним названих відносин, перетворенню їх із зовнішніх у внутрішні. Це відбувається під впливом панівних норм поведінки, суспільних поглядів, організації взаємодопомоги і взаємної вимогливості і таких соціально-психологічних феноменів, як внутрішньо-групове навіювання, змагання. Важливою похідною цих соціально-психологічних чинників є формування відповідальності за результати праці колективу.

Значні вимоги пред'являє суспільство до людини і результатів її праці. Таким чином, вимоги предмету, знарядь, умов і результатів праці є найважливішою умовою розвитку психіки людини в процесі трудової діяльності.

Другою умовою розвитку психіки людини під впливом праці є усвідомлення доцільності діяльності самим суб'єктом. Перетворюючи предмет праці, створюючи суспільно-цінні продукти, людина перетворює себе.

Для повного використання можливостей дитини, що розвиває праця, вони повинні доповнюватись діяльністю старших - навчанням і вихованням.

Діяльність вихователя є третьою умовою розвитку психіки в процесі праці.

Беручи участь в колективній праці індивід пізнає не тільки інших, але і себе: хто він є, яку цінність представляє для інших, на що він здатний. Діти, як показали психологічні дослідження, погано знають себе, свої можливості, своє положення в колективі. Внаслідок трудової діяльності відбуваються істотні зміни. Передусім змінюється їх відношення до себе, а потім відношення колективу і педагогів. В психології зібрано багато фактів, які показують, що трудова діяльність спонукається тим, на скільки високі її результати. Із цим пов'язане формування таких мотивів як особиста значимість праці, усвідомлення її суспільної значимості.

Праця має велике значення в розвитку здібностей учня. Здібності розвиваються головним чином в умовах провідної діяльності: в дошкільному віці в грі, в молодшому і середньому шкільному віці - в учінні, в юнацькому - в професійно-трудовій підготовці.

В процесі праці, наприклад, розподіл уваги стає надзвичайно широким, а її переключення швидким.

Велика роль праці в розвитку мислення. В міру оволодіння трудовими навичками розвиваються його нові форми: технічне, практичне, логічне. В процесі праці і спілкування з іншими членами трудового колективу відбувається розвиток чуттєвої сфери дитини. Включаючись у трудовий процес, вона змінює своє уявлення про себе і навколишній світ. Одночасно змінюється і її самооцінка. В процесі спілкування і оволодіння новими знаннями формується світогляд школяра. Робота в колективі сприяє соціалізації особистості дитини. Розвиток здібностей, почуттів і мислення робить особистість дитини гармонійно та всебічно розвиненою. Отже, праця є найважливішим чинником, що впливає на розвиток особистості дитини.

1.5 Перехід дитини з дошкільного в молодший шкільний вік і трудове виховання

Важливим моментом в переході дитини з дошкільного в молодший шкільний вік є наступність в її трудовому вихованні. Найважливіша ознака цього віку - зміна соціального статусу дитини. Вана стає учнем, починає займатись новою, систематичною, обов'язковою працею. З вступом дитини до школи змінюється і її місце в сім'ї. У неї з'являються нові права і обов'язки, батьки відводять місце для занять, встановлюють час для виконання домашніх завдань, забезпечують безліччю шкільних атрибутів - одягом, портфелем, письмовим приладдям… Дорослі тепер більше рахуються з новим життям маленького члена сім'ї. Часом першокласники починають використовувати своє положення, диктуючи сім'ї такий спосіб життя, в центрі якого знаходяться вони самі.

При входженні в нове життя у вчорашнього дошкільника виробляються звички до нового режиму, спілкування з однолітками (особливо це важливо для тих, хто не відвідував дитячий садок). Довільність, тобто керованість дій молодшого школяра, - одне з новоутворень цього періоду дитинства. Дитина здатна вже сама без нагляду та стимуляції примусити себе сісти за уроки, відклавши в бік цікаву гру, відмовившись від запрошення погратись на вулиці.

Учбова діяльність вимагає вдосконалення контролю з боку дорослих та самоконтролю дитини. У дошкільника лише дорослий оцінював якість виконаної роботи. Молодший школяр має сам контролювати та оцінювати свою діяльність - помічати помилки, виправляти їх. Позитивну роль відіграє самооцінювання учнем якості роботи. Поступово в учня виробляється звичка не тільки контролювати хід своєї роботи, але і вміння критично себе оцінювати. Наявність такого вміння - важливий показник правильного розвитку молодшого школяра. В ході учбової і трудової діяльності дітям часто доводиться мотивувати і доводити справедливість своїх висловлювань, дій і побажань. Необхідність висловлювати власні міркування передбачає появу уміння критично бачити і оцінювати власні дії, співвідносити їх з задумом.

Отже, молодший школяр - це дитина, що значну частину часу займається не стільки цікавою особисто для себе, скільки суспільно-корисною працею - навчанням. Якщо дошкільник володів в основному конкретними уявленнями про оточуюче середовище, то молодший учень опановує систему наукових знань і понять. Розширюється коло його інтересів, зростає пізнавальна активність, діяльність дитини все частіше підпорядковується раніше продуманому плану: наприклад, дитина планує спочатку приготувати уроки, а потім допомогти мамі приготувати вечерю.

Важливо, щоб діти навчились поважати людей праці, трудівників, бережливо ставитись до результатів їх діяльності.

Відбуваються зміни і в ставленні дитини до праці і в формах прилучення її до праці. Не можна вчити дитину праці лише в ігровій формі. Праця передбачає наявність в завданні певної складності, обов'язковості досягнення кінцевої мети - трудова діяльність завершується матеріальним результатом. В грі ж дитину приваблює не кінцевий продукт (частіше всього його немає), а сам процес. Дитина повинна чітко розуміти, що трудова діяльність - це серйозне, а не розважальне заняття. Тому не варто в такий спосіб штучно підтримувати в дитині почуття дитячості. Краще підтримувати в ній природне прагнення до праці. Дитина розуміє: вона росте, на очах у всіх стає сильнішою, розумнішою, близькі люди радіють цьому, пишаються тим, що тепер маленькому члену сім'ї можна довірити багато чого в домі. Праця завжди була і залишається своєрідним загартуванням дитини, в ній гартуються вольові якості особистості.

Як відомо, найбільш виховний вплив має не труд-робота, а труд-піклування. Ось чому важливо, щоб поряд з самообслуговуванням в життя дитини входило піклування про оточуючих людей - спочатку знайомих і рідних, а потім і чужих. Тут функцію вихователя виконує побутова праця. Її значення для дитини досить суттєве. З допомогою побутової праці дитина залучається до справжньої “дорослої” роботи, відволікається від власної особи і на ділі проявляє свою турботу про інших. Однак, незважаючи на це, батьки часто прагнуть відгородити дитину від роботи по дому, що характерно для більшості сімей. Цим в першу чергу і пояснюється те, що в багатьох сім'ях діти 6-10 років не приймають участі в систематичній побутовій праці. В них не формуються трудові навички, потреба в праці, почуття обов'язку перед сім'єю. Поважати домашній труд дитина навчиться лише в тому випадку, якщо цей труд поважатимуть батьки. Варто не лише включати дитину в домашню роботу, а й обґрунтовувати її необхідність, знаходити можливості зробити її більш привабливою, творчою, різноманітною. Корисно вносити в домашню роботу елементи гри, але не варто замінювати труд грою. Нехай відчуття серйозності, важливості, обов'язковості праці залишається, але при цьому буде цікаво, а якщо можливо, то й весело. Існує чимало способів перетворення домашньої праці в задоволення. Відомо, наприклад, що стихія дітей молодшого шкільного віку - це рух. Одна й та ж сама робота може здатися їм нудною чи, навпаки, веселою, в залежності від способу її організації. Можна запропонувати використати будь-який годинник: наручний, настінний, пісочний і загадати дитині за певний час прибрати зі столу книги, пришити ґудзик, пропилососити килим … Маленькому школяру корисно мати якесь постійне доручення, яке б він постійно виконував: це може бути догляд за квітами, домашніми тваринами, покупка хліба тощо.

Організовуючи домашній труд, слід мати на увазі, що постійна праця при відсутності інтелектуального змісту швидко набридає не лише дитині, а й дорослому. Тому потрібно знаходити можливість протягом фізичної праці не забувати про інтелектуальний розвиток дитини. Розвивати її розум, увагу, сприймання, пам'ять. Це, по-перше, зробить домашню працю більш привабливою, а по-друге, буде сприятиме загальному розвитку дитини.

Праця вносить зміст і порядок в життя дитини. Існує прямий зв'язок між якісно виконаною роботою, в тому числі і домашньою, і дружним життя сім'ї. Саме в дружних сім'ях праця звична для всіх, для них характерна постійна творчість, в таких сім'ях кожен член родини вважає себе господарем. Помічено, що дитина краще засвоює навички домашньої праці, якщо вважає, що вона все робить добре, ніж навпаки. Тому дім і сім'я мають бути місцем, де зігріваються серця.

Розділ 2. Стан проблеми трудового виховання в сім'ї

2.1 Аналіз результатів анкетування учнів щодо трудового виховання в сім'ї

Нами було проведено опитування школярів других класів щодо трудової дисципліни вдома і в школі. Для більш високої вірогідності результатів було обрано такі школи і класи міста Чернігова: 2-А клас ЗНЗ №1, вчитель Романько Світлана Олександрівна (школа з нахилом до вивчення англійської мови. Вважається єлітною школою міста); 2-Б клас (клас вирівнювання) ЗНЗ №19, вчитель Кириєнко Валентина Андріївна; 2-А клас ЗНЗ №35, вчитель Сатур Віра Пантеліївна (одна із багатьох звичайних шкіл, розташована на окраїні міста).

В результаті проведеного анкетування було встановлено, що 14,9% дітей не допомагають своїм батькам виконувати домашню роботу. Всі ці діти є учнями школи №1. Владислав Г. зазначає, що у нього є няня, тому у допомозі батькам немає потреби.

Половина дітей відповіло, що більш за все їм подобається прибирати та мити посуд. 17% відповіли, що їм взагалі нічого не подобається робити. 8,5% подобається вчитись. Така ж кількість дітей вважає за працю гру. Всі інші діти (16%) зазначили інші види діяльності.

На питання «Яка робота тобі не подобається, але її доводиться виконувати?» 22% опитуваних відповіло, що їм подобається будь-яка робота, а 25,5% не робить того, що їм не подобається.

Згідно опитування 75% батьків карають своїх дітей працею. У цієї частини дітей менша варіативність видів виконуваних ними робіт вдома, що говорить про те, що за бажанням ці діти не працюють, або працюють дуже рідко. А. С. Макаренко писав: «Не рекомендується застосовувати в області праці будь-які покарання. Трудове завдання та його вирішення повинні самі по собі дарувати дитині таке задоволення, щоб вона переживала радість». Покарання працею викликає у дитини лише відразу від роботи, «відключає» дитину від виконання роботи, тобто праця виконується автоматично, від неї скоріше хочеться втекти. А це ніяк не сприяє позитивному трудовому вихованню.

Часто допомагають прибирати вдома 25,5% опитуваних, 24% вважають за часту працю навчання в школі та виконання домашніх завдань. А 9% учнів відповіли, що частіше вони граються і вважають, що це і є їх роботою.

Порівну розподілилися відповіді на питання «Чи поливаєш ти квіти в класній кімнаті?». Але в ЗНЗ №1 ніколи не поливають квітів 91,9% учнів, в школі №19 цей показник становить 72%, а у 35-й школі - 20%.

Було встановлено, що в 1-й та 19-й школах оформленням класного куточка займаються вчителі. Самі класоводи пояснили це тим, що діти ще не вміють виконувати такої роботи на належному рівні, «а хочеться, щоб все було гарно». Протилежної думки дотримується Сатур В. П. (ЗНЗ №35 міста Чернігова). На її думку діти не можуть навчитися щось робити, якщо не давати їм можливості вправлятися, пробувати себе у всіх видах діяльності, відчувати себе самостійними. Саме тому оформленням класного куточка у їхньому колективі займаються діти (див. фотоматеріали в додатку), а вчитель завжди приходить на допомогу, підказує. Рекомендує, як було б краще зробити те чи інше.

В умовах сьогодення відходить в минуле і щоденне чергування учнів в класі. У школі №1 діти не чергують, до того ж 42% з них ця ідея і не до вподоби.

Підсумовуючи все вище викладене, ми дійшли висновку, що трудова підготовка дітей в сім'ї на 90% залежить від матеріального статусу родини, від того, яку посаду займають батьки на роботі, ким вони працюють. Ми не хочемо сказати, що мати достаток в родині чи бути успішною людиною в бізнесі це є запорукою трудовому вихованню своїх дітей. Це залежить від того, на скільки відповідально батьки ставляться до дисципліни, виховання своїх нащадків. Саме тому у наступному параграфі нашої роботи ми будемо говорити про методичні рекомендації батькам щодо трудового виховання дітей в сім'ї.

2.2 Методичні рекомендації батькам щодо трудового виховання дітей у сім'ї

Спробуємо докладніше проаналізувати сенс і значення трудового виховання в сім'ї.

Перше, про що особливо повинні пам'ятати батьки, це наступне: ваша дитина буде членом трудового суспільства, отже, її значення в цьому суспільстві, цінність її як громадянина залежатимуть виключно від того, наскільки вона в змозі буде брати участь у суспільній праці, наскільки вона до цієї праці буде підготовлена. Але від цього буде залежати і її добробут, матеріальний рівень життя. Ми добре знаємо, що від природи всі люди володіють приблизно однаковими трудовими даними, але в житті одні люди уміють працювати краще, інші -- гірше, одні здатні тільки до найпростішої праці, інші -- до праці складнішої і, отже, ціннішої. Ці різні трудові якості не даються людині від природи, вони виховуються в ній продовж всього життя і особливо в дитинстві.

Отже, трудова підготовка, виховання трудових якостей дитини -- це підготовка і виховання майбутнього громадянина.

Друге: в людській історії в більшості випадків праця завжди мала характер примусової важкої дії, необхідної для того, щоб не померти з голоду. Але вже і в старі часи люди прагнули бути не тільки робочою силою, але і творчою силою. Навчити творчій праці -- особливе завдання педагогів та батьків.

Творча праця можлива тільки тоді, коли людина відноситься до роботи з любов'ю, коли вона бачить в ній радість, розуміє користь і необхідність праці, коли праця стає для неї основною формою прояву особистості і таланту.

Таке відношення до праці можливе лише за умови, коли у дитини вихована звичка до трудового зусилля, коли ніяка робота не здається неприємною, якщо в ній є який-небудь сенс.

Творча праця абсолютно неможлива для тих людей, які до роботи підходять зі страхом, які бояться відчуття зусилля, бояться, так би мовити, трудового поту, які на кожному кроці тільки і роблять, що міркують, як би скоріше втекти від роботи і почати щось інше... Це «інше» здається симпатичнішим до тих пір, доки вони за нього не взялися.

Третє: у трудовому зусиллі виховується не тільки робоче загартування людини, але і виховується правильне ставлення до інших людей - це вже буде етична підготовка. Людина, яка намагається ухилятися від роботи, яка спокійно дивиться, як інші працюють, користується результатами їх праці, така людина аморальна. І навпаки, спільні зусилля, робота всією сім'єю, трудова допомога близьких і постійна їх взаємна допомога можуть створити правильне ставлення людини до людини. А. С. Макаренко зазначав: «Тільки участь у спільній праці дозволяє людині виробити правильне, етичне відношення до інших людей -- споріднену любов і дружбу по відношенню до всякого трудівника, обурення і засудження по відношенню до ледаря, до людини, що ухиляється від праці».

Четверте: неправильно думати, що в трудовому вихованні розвиваються тільки м'язи або зовнішні якості -- зір, дотик, розвиваються пальці і т.д. Фізичний розвиток в праці, звичайно, теж має велике значення, будучи важливим і абсолютно необхідним елементом фізичної культури. Але головна користь праці позначається в психічному, духовному розвитку людини. Цей духовний розвиток, що породжується гармонійною працею, і повинен скласти ту особливість людини, яка відрізняє нас від тварин.

П'яте: необхідно вказати ще на одну обставину, якій у нас додають, нажаль, невеликого значення. Праця має не тільки значення суспільно-виробниче, але вона має велике значення і в особистому житті. Ми добре знаємо, наскільки веселіше і щасливіше живуть люди, які багато що уміють робити, у яких все вдається і йде на лад, які не загубляться ні за яких обставин, які уміють володіти речами і командувати ними. І навпаки, завжди викликають нашу жалість ті люди, які перед кожною дрібницею стають в безвихідь, які не уміють обслуговувати самі себе, а завжди потребують то няньок, то послуги друга, то допомоги, а якщо їм ніхто не допоможе, живуть в незручній обстановці, неохайно, брудно, розгублено.

Батьки повинні добре подумати над вище згаданим - у своєму житті і в житті своїх знайомих вони на кожному кроці побачать підтвердження значення трудового виховання.

Так само не треба думати, що під працею розуміється тільки фізична праця, мускульна робота. З розвитком машинного виробництва фізична праця поступово втрачає своє минуле значення в людському суспільному житті. Тепер від людини все більше і більше потрібні не фізичні, а розумові сили: розпорядливість, увага, розрахунок, винахідливість.

Тому не потрібно думати, що у вихованні є яка-небудь істотна різниця між працею фізичною і працею розумовою. У тій і в іншій праці важливою стороною є перш за все організація трудового зусилля, його справжня людська сторона.

У трудовому вихованні важливим є наступний прийом: перед дитиною може бути поставлене деяке завдання, яке вона може вирішити в той чи інший спосіб. Це завдання не обов'язково повинно бути вирішено в короткий відрізок часу, за один або на два дні, воно може мати тривалий характер, навіть продовжуватися місяцями і роками. Важливо те, що дитині повинна бути надана свобода у виборі засобів і вона повинна нести деяку відповідальність за виконання роботи і за її якість. Менше буде користі, якщо ви скажете дитині:

-- Ось тобі віник, підмети цю кімнату, зроби це так або так.

Краще буде, якщо ви на довгий час доручите дитині підтримку чистоти в певній кімнаті, а як вона буде це робити -- надайте вирішувати і відповідати за рішення їй самій. У першому випадку ви поставили перед дитиною тільки мускульне завдання, в другому випадку ви поставили перед нею завдання організаційне; останнє набагато вище і корисніше. Отже, чим складніше і самостійніше буде трудове завдання, тим краще воно буде в педагогічному відношенні.

Трудова участь дітей в житті сім'ї повинна починатися дуже рано. Починатися вона повинна у грі. Дитина повинна усвідомити, що вона відповідає за цілісність іграшок, за чистоту і порядок в тому місці, де стоять іграшки і де вона грає. І цю роботу потрібно поставити перед нею в найзагальніших рисах: повинно бути чисто, не повинно бути накидано, налито, на іграшках не повинно бути пилу. Звичайно, деякі прийоми прибирання можна їй і показати, але взагалі добре, якщо вона сама здогадається, що для витирання пилу потрібно мати чисту ганчірку, якщо цю ганчірку вона сама випросить у матері, якщо дитина до цієї ганчірки пред'явить певні санітарні вимоги, якщо вона зажадає кращу ганчірку і т. д. Так само і лагодження зламаних іграшок повинне бути надане їй самій в тій мірі, в якій під силу дитині, зрозуміло, з наданням в її розпорядження певних матеріалів.

З віком трудові доручення повинні бути ускладнені і відокремлені від гри. А. С. Макаренко називав такі види дитячої роботи в сім'ї:

1. Поливати квіти.

2. Витирати пил на підвіконнях.

3. Накривати на стіл перед обідом.

4. Стежити за сільницями, гірчичницями.

5. Стежити за письмовим столом батька.

Відповідати за книжкову полицю або за книжкову шафу і тримати їх в порядку.

Одержувати газети і складати їх у визначеному місці, відокремлюючи нові від прочитаних.

Годувати домашніх тварин.

Тримати в порядку умивальник, купувати мило, зубну пасту, шампунь для всієї родини.

10. Проводити повне прибирання в окремій кімнаті або окремій частині кімнати.

Пришивати на своєму одязі ґудзики, що відірвалися, мати завжди у повному порядку пристосування для цього.

Відповідати за порядок у кухонній шафі.

13. Прати одяг свій або молодшого брата чи сестрички.

14. Піклуватися про прикрасу кімнати портретами, листівками, репродукціями.

15. Якщо в сім'ї є город або квітник, відповідати за певну його ділянку як в плані посіву, так і догляду за ним і збору плодів.

Піклуватися про те, щоб в квартирі були квіти, для цього іноді поїхати і за місто (це для більш старших дітей).

Якщо в квартирі є телефон, першому підходити на дзвінок, вести домашній телефонний довідник.

Вести довідник тролейбусних і автобусних маршрутів з урахуванням тих місць, куди членам сім'ї доводиться найчастіше їздити.

У більш старшому віці самостійно планувати і обслуговувати відвідування сім'єю театрів і кіно, дізнаватися програми, діставати квитки, зберігати їх і т.д.

Вести у повному порядку домашню аптеку і відповідати за своєчасне її поповнення.

21. Допомагати матері або сестрі в певних господарських функціях.

Кожна сім'я знайде у себе дуже багато подібних робіт, більш менш цікавих і посильних. Звичайно, не можна дитину завантажувати надмірною кількістю роботи, але в усякому разі необхідно, щоб не впадала в очі різниця в трудовому навантаженні батьків і в трудових навантаженнях дітей. Якщо батькові або матері доводиться дуже важко в домашньому господарстві, діти повинні притягуватися до допомоги їм. Буває і інакше: якщо в сім'ї є хатня робітниця, діти часто-густо звикають сподіватися на її працю в тих випадках, коли вони і самі могли б себе обслужити. Батьки повинні уважно придивитись до цих прикладів і добиватися того, щоб домробітниця не робила таких робіт, які можуть і повинні зробити діти самі.

Потрібно при цьому завжди пам'ятати: коли діти вчаться в школі, остання досить сильно навантажує їх домашньою роботою. Зрозуміло, ця робота повинна вважатися найголовнішою і першочерговою.

З іншого боку, неправильно, якщо тільки шкільна робота користується пошаною, а вся решта трудових завдань відкидається. Таке відособлення шкільної роботи дуже небезпечне, оскільки викликає у дітей повну зневагу до життя і роботи свого сімейного колективу. У сім'ї повинна завжди відчуватися атмосфера колективізму, якомога частіше виявлятися допомога одних членів сім'ї по відношенню до інших.

Питається, якими заходами можна і потрібно викликати у дитини те або інше трудове зусилля. Заходи ці можуть бути найрізноманітнішими. У ранньому дитинстві, звичайно, багато що дитині потрібне і підказати і показати, але взагалі необхідно вважати ідеальною формою, коли дитина сама помічає необхідність тієї або іншої роботи, бачить, що матері або батькові ніколи її зробити, коли вона за власною ініціативою приходить на допомогу своєму сімейному колективу. Виховати таку готовність до праці, таку уважність до потреб свого колективу -- означає виховати справжнього громадянина.

Дуже часто буває, що дитина по своїй недосвідченості, по слабкості орієнтування не може самостійно помітити потребу в тій або іншій роботі. В таких випадках батьки можуть обережно підказати, допомогти дитині з'ясувати своє відношення до цього і взяти участь в її виконанні. Це краще всього робити, викликаючи простий технічний інтерес до праці, але і зловживати цим способом не можна. Дитина повинна уміти виконувати і такі роботи, які не викликають у неї особливого інтересу, які здаються в перший момент роботами нудними. Взагалі вона повинна виховуватися так, щоб вирішальним моментом в трудовому зусиллі була не її цікавість, а її користь, її необхідність. Батьки повинні виховувати у дитини здатність терпляче і без пхикання виконувати роботи неприємні. Потім, у міру розвитку дитини, навіть не дуже приємна робота приноситиме їй радість, якщо суспільна цінність роботи буде для неї очевидна.

В тому випадку, якщо необхідність або інтерес недостатні, щоб викликати у дитини бажання потрудитися, можна застосувати прийом прохання. Він відрізняється від інших видів звернення тим, що надає дитині певну свободу вибору. Прохання і повинне бути таким. Його так потрібно вимовити, щоб дитині здавалося, що вона виконує прохання по власному доброму бажанню, не спонукувана до цього ніякими примушеннями. Потрібно говорити:

- У мене до тебе прохання. Хоч це і важко, і у тебе всякі інші справи...

Прохання -- найкращий і м'якший спосіб звернення, але і зловживати проханням не слід. Форму прохання краще всього вживати в тих випадках, коли ви добре знаєте, що дитина із задоволенням прохання вашу виконає. Якщо ж у вас є який-небудь сумнів в цьому, застосовуйте форму звичайного доручення, спокійного, упевненого, ділового. Якщо з найменшого віку вашої дитини ви правильно чергуватимете прохання і доручення і особливо якщо ви порушуватимете особисту ініціативу дитини, учитимете її бачити необхідність роботи і за власним бажанням виконувати її, у вашому дорученні не буде вже ніяких проривів. Тільки якщо ви запустили справу виховання, вам доведеться іноді удаватися до примушування.

Примушування може бути різне -- від простого повторення доручення до повторення різкого і вимогливого. В усякому разі ніколи не потрібно вдаватися до фізичного примушування, оскільки воно менше всього приносить користі і викликає у дитини огиду до трудового завдання.

Якість праці повинна мати вирішальне значення: високої якості потрібно вимагати завжди, вимагати серйозно. Звичайно, дитина ще недосвідчена, часто вона фізично нездатна виконати роботу в усіх відношеннях ідеально. Від неї і потрібно вимагати такої якості, котра для неї абсолютно посильна, яка доступна і її силам і її розумінню. Не потрібно при цьому поносити дитину за погану роботу, соромити її, дорікати. Потрібно просто і спокійно сказати, що робота зроблена незадовільно, що вона повинна бути перероблена, або виправлена, або зроблена заново. При цьому ніколи не потрібно проводити роботу за дитину силами самих батьків, тільки в окремих випадках можна виконати таку частину роботи, яка явно не під силу дитині, поправляючи в цьому випадку допущену батьками помилку в самому призначенні роботи.

Рішуче не рекомендується застосовувати у області праці які-небудь заохочення або покарання. Трудові завдання і їх вирішення повинні самі по собі доставляти дитині таке задоволення, при якому б вона переживала б радість. I визнання дитячої роботи хорошою роботою повинне бути кращою нагородою за її працю. Такою ж нагородою буде для нею ваше схвалення її винахідливості, її способів роботи. Але навіть і таким вербальним схваленням ніколи не потрібно зловживати, особливо не слід хвалити дитину за проведену роботу у присутності її та ваших знайомих і друзів. Тим більше не потрібно дитину карати за погану роботу або за роботу невиконану. Найважливіше в цьому випадку -- домагатися того, щоб робота була все-таки виконана.

Отже, використовуючи різні методи і підходи до дитини в питаннях трудової дисципліни ви зможете досягти позитивних результатів у вихованні нащадків і виростити соціально-зрілу особистість.

Висновки

Аналіз літератури свідчить, що проблема трудового виховання у всі часи турбувала людство. Зокрема, над цією проблемою працювали такі видатні педагоги, як Т. Мор, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці, К. Д. Ушинський, С. Ф. Русова, А. С. Макаренко та багато інших

Поведене нами експериментальне дослідження показало, що для дітей природно виконувати роботу, при чому інтерес дитини до неї тим вищий, чим більш відповідальна робота, і навпаки, якщо робота одноманітна, або батьки просто скинули на дитину виконання якихось обов'язків, інтерес до роботи втрачається. У дітей немає чіткого розмежування між грою і роботою. Та і, як казав А. С. Макаренко, між грою та роботою нема великої різниці. Хороша гра схожа на хорошу роботу, погана гра схожа на погану роботу.

Великий педагог В. О. Сухомлинський писав, що праця стає великим вихователем, коли вона входить в духовне життя наших вихованців, дає радість дружби і товариства, розвиває допитливість, народжує радість, що хвилює, відкриває все нову і нову красу в тому, що оточує нас, будить перше громадянське відчуття - відчуття творця матеріальних благ, без яких неможливе життя людини.

Отже, радість праці - могутня виховна сила. У роки дитинства дитина повинна глибоко пережити це благородне відчуття. Праця для народу є не тільки життєвою необхідністю, без якої неможливо уявити людське існування, але і сферою багатогранних проявів духовного життя духовного багатства особи. У праці розповсюджується багатство людських відносин. Виховати любов до праці неможливо, якщо дитина не відчує красу цих відносин. У трудовій діяльності народ бачить найважливіший засіб самовираження, самоствердження особи. Без праці людина стає порожнім місцем. Важливе виховне завдання в тому, щоб відчуття особистої гідності, особистої гордості кожної дитини ґрунтувалося на трудовому успіху.

Список використаної літератури

1. Аверичев Ю. П. Организация трудового обучения и воспитания школьников: (Из опыта работы). - М.:Педагогика, 1976.-78 с.

2. Алексеев С. Н., Семыкин Н. П. Мудрая школа труда.--М.: Мол. гвардія, 1981.-176 с.

3. Артемонова В. Н. Для себя и для других. - М.: Знание, 1984.-95 с.

4. Бех І. Д. Праця - головний вихователь школярів. Психологічний аспект трудового виховання молодших школярів. - К.: Знання, 1983.-32 с.

5. Болтарович 3. Традиції сімейного виховання // Народна творчість та етнографія. -- 1993. -- № 2.

6. Бордовская Н. В. Педагогика: Учеб. Пособие для студ. вузов/ Н. В. Бордовская, А. А. Реан. - С. Пб: Питер, 2006.-304 с.

7. Васильева-Гангнус Л. П. Уроки занимательного труда. - 2-е изд. - М.: Педагогика, 1987.-117 с.

8. Вертенко Т. Г. Загальна педагогіка.: Навч. посібник для студ. пед. спец. ВНЗ. - К.: Професіонал, 2004.-128 с.

9. Виховання дошкільників в праці / За ред. 3. Н. Борисовой -- К.: Знання, 2002.- 148 с.

10. Воспитание в труде / АНП СССР; под общ. ред. И. Ф. Протченко. - М.: Педагогика, 1975.-206 с.

11. Глущенко А. Г. Трудовое воспитание младших школьников во внеклассной работе. - М.: Просвещение, 1985.-159 с.

12. Гордин Л. Ю. Поощрения и наказания в воспитании детей. - М.: Педагогіка, 1971.-123 с.

13. Зайченко І. В. Загальна педагогіка.: Навч. пос. для студ. вузів. - Чернігів, 2003.-528 с.

14. Запорожец А. В. Проблемы развития психики // Избранные психологические труды. -- М.: Просвещение, 1986. - 265 с.

15. Кавалерова Н. А., Кавалеров А. И. Краса праці. - К.: Рад. школа, 1981.-80 с.

16. Кононко Е. Л. Трудовое воспитание детей в семье. - К.: Рад. школа, 1988.-127 с.

17. Кононко О. Л. Стратегічна мета виховання -- життєва компетентність дитини //Дошкільне виховання. -- 1999. -- № 5.

18. Котляр В. Ф. Изобразительная деятельность дошкольников. -- К.: Освіта, 1986. -128 с.

19. Кравець В. Історія української школи і педагогіки. Навчальний посібник. - Тернопіль, 1994. - 322 с.

20. Лавриненко Н. В., Небоженко В. С. Роль семьи в трудовом воспитании. - К.: Наук. думка, 1988.-61 с.

21. Ладивір С. О. Сім'я і виховання працелюбності у дітей. - К.: Знання, 1979.-46 с.

22. Макаренко А. С. Трудовое воспитание. - Минск.: Нродная асвета, 0977.-256 с.

23. Макаренко А. С. Сочинения. В 7-ми т. Т. 1. Педагогическая поэма. - К.: Рад. шк., 1953.-711 с.

24. Макаренко А. С. Сочинения. В 7-ми т. Т. 3. Флаги на башнях. Повесть.--М.: Акад. пед. наук РСФСР, 1958.-496 с.

25. Макаренко А. С. Сочинения. В 7-ми т. Т. 4. Книга для родителей. - Лекции о воспитании детей. - Выступления по вопросам семейного воспитания. - М.: Акад. пед. наук РСФСР, 1957.-552 с.

26. Макаренко А.С. Трудове виховання. Взаємини, стиль тон у колективі // Макаренко А.С. Твори: У 7 т. - К.: Рад. школа, Т. 5. - 1954. - 455 с.

27. Максименко С. Д., Бех І. Д. Трудове виховання в сім'ї. - К.: Політвидав України, 1983.-77 с.

28. Маркова Т. А. Приучайте маленьких детей к домашнему труду. - М.: АПН, 1961.-55 с.

29. М'якушкою В. А. Воспитание трудовых навыков у детей в семье. (Практ. пособие). - М.: знание, 1975.-48 с.

30. Настольная книга родителей: Хрестоматия по семейному воспитанию / (Сост. В. В. Чечет, Е. И. Сермяжко). - Минск.: Народная асвета, 1987.-173 с.

31. Неллі Абашкіна. Чи актуальна сьогодні педагогіка А.С. Макаренка? // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. - К: - МДГУ, 2003. - Випуск 1. - 246 с.

32. Нісімчук А. С. Педагогіка.: Підручник. - К.: Атака, 2007.-344 с.

33. Панков В. А. Трудовое воспитание младших школьников: Книга для учителя. Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1984.-144 с.

34. Печерникова И. А. Поощрение и наказание детей в семье. - М.: Учпедгиз, 1959.-156 с.

35. Печерникова И. А. Воспитания послушания и трудолюбия у детей в семье. - М.: Просвещение, 1965.-360 с.

36. Підкурганна Г. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з художнього розвитку дітей дошкільного віку. -- К.: освіта, 2001, 98 с.

37. Польцин Юрген. Как воспитать любовь к труду: (Пер. с нем.). - М.: Педагогика, 1985.-65 с.

38. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка.: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004.-455 с.

39. Поніманська Т. І. Моральне виховання дошкільників. -- К.: Академвидав , 1993.-360 с.

40. Практикум з педагогіки: Навчальний посібник: Видання 3-тє, перероблене і доповнене / За заг. ред. О.А. Дубасенюк. - Київ: "Центр навчальної літератури", 2004. - 347 с.

41. Радіонов В. М. Виховання працьовитості дітей в сім'ї. - К., Освіта, 1971.- 45 с.

42. Радов А. Г. Что доверить детям. - М.: Знание, 1984.-79 с.

43. Резнюк Г. Б. Дети и труд. - М.: Знание, 1975.-95 с.

44. Семья и дети: воспитание трудолюбия / (А. К. Бешенков, И. И. Зарецкая, Г. А. Зверева и др.). - М.: Профиздат, 1988.-250 с.

45. Смирнов М. И. Психологические проблемы трудового воспитания школьников: Учебн. пособие. - Киров: Киров. гос. пед. ин-т им. В. И. Ленина, 1992.-67 с.

46. Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка. -- К.: Знання, 1996.- 248 с.

47. Сухомлинський В. О. Праця і моральне виховання. - К.: Рад. шк., 1962.-153 с.

48. Перехов Л. В. Трудове навчання дітей в сім'ї. - К.: Рад. шк., 1990.-141 с.

49. Приходько Ю. С. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. -- К.: Освіта, 1987.-140 с.

50. Проколієнко Л. М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку. -- К.: Знання, 1979.-128 с.

51. Точин А. Е. Трудовое воспитание детей в семье. - Минск.: Народная асвета, 1982.-96 с.

52. Трудовое воспитание детей в семье. Под. ред. Е. И. Волковой. - М.: Акад. пед. наук РСФСР, 1960.-152 с.

53. Уманская Л. В. Трудове виховання школярів у сім'ї. - К.: Рад. шк., 1958.-31 с.

54. Храпов В. Е. Воспитание и труд. - М.: Знание, 1985.-96 с.

55. Черепанова И. Б. Дети взрослеют в труде. - М.: Педагогика, 1990.-174 с.

56. Шевченко І. П. Формування в учнів творчого ставлення до праці. - К.: Знання, 1971.-46 с.

Додатки

Додаток 1

Прислів'я

Гей нуте косарі! Хоч не рано почали, та багато утяли.

Дай Боже, час і добру пору (як починають роботу).

Дай Боже, щоб робилось, -- аби не псувалось!

Добрий початок, половина діла.

За початком продовжується діло.

Із шкури вилазить -- так робить.

Кінець діло хвалить.

Ніколи і носа втерти.

От тобі віз і перевіз. - Оце тобі все діло зробив.

Очам страшно, а руки зроблять.

Працюємо до синього поту.

Старається, що піт кривавий його обливає.

Щира праця мозолиста.

КОЛОСОК

(українська народна казка)

Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки те й знали, що співали і танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько прокидався, спочатку всіх піснею будив, а потім до роботи брався.

От якось підмітав півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок.

-- Круть, Верть,-- покликав півник,-- глядіть, що я знайшов!

Прибігли мишенята і кажуть:

-- Треба його обмолотити.

-- А хто молотитиме? -- спитав півник.

-- Тільки не я! -- закричало одне мишеня.

-- Тільки не я! -- закричало друге мишеня.

-- Гаразд! -- сказав півник,-- я обмолочу.

І взявся до роботи. А мишенята почали гратися.

Скінчив півник молотити і гукнув:

-- Гей, Круть, гей, Верть, глядіть, скільки зерна я намолотив!

Прибігли мишенята і запищали:

-- Треба зерно до млина віднести, борошна намолоти!

-- А хто понесе? -- спитав півник.

-- Тільки не я! -- закричав Круть.

-- Тільки не я! -- закричав Верть.

-- Гаразд,-- сказав півник,-- я віднесу зерно до млина.

Взяв собі на плечі мішок і пішов.

А мишенята тим часом почали в довгу лозу гратися. Одне через одного стрибають, веселяться.

Повернувся півник додому, знову кличе мишенят:

-- Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс.

Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:

-- От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги спекти.

-- Хто міситиме? -- спитав півник. А мишенята знову за своє:

-- Тільки не я! -- пропищав Круть.

-- Тільки не я! -- пропищав Верть. Подумав, подумав півник і каже:

-- Мабуть, мені доведеться.

Замісив він тісто, приніс дров, розпалив у печі. А як піч витопилась, посадив у неї пироги.

Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.

Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.

-- Ох, і зголоднів я! -- пищить Круть.

-- Ох, і їсти мені хочеться! -- пищить Верть.

Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже:

-- Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?

-- Ти знайшов! -- голосно закричали мишенята.

-- А хто колосок обмолотив? -- знову спитав півник.

-- Ти обмолотив! -- тихіше сказали вони.

-- А хто його до млина відніс?

-- Теж ти,-- зовсім тихо відказали Круть і Верть.

-- А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік?

-- Все ти, все ти,-- ледве чутно пропищали мишенята.

-- А ви що робили?

Що відповісти мишенятам? І сказати нічого.

Почали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не затримує.

Нема за що таких нероб і ледарів пирогами частувати!

Басня СТРЕКОЗА И МУРАВЕЙ

(А. И. Крылов)

Попрыгунья Стрекоза

Лето красное пропела;

Оглянуться не успела,

Как зима катит в глаза.

Помертвело чисто поле;

Нет уж дней тех светлых боле,

Как под каждым ей листком

Был готов и стол и дом.

Всё прошло: с зимой холодной

Нужда, голод настает;

Стрекоза уж не поет:

И кому же в ум пойдет

На желудок петь голодный!

Злой тоской удручена,

К Муравью ползет она:

"Не оставь меня, кум милый!

Дай ты мне собраться с силой

И до вешних только дней

Прокорми и обогрей!"-

"Кумушка, мне странно это:

Да работала ль ты в лето?"-

Говорит ей Муравей.

"До того ль, голубчик, было?

В мягких муравах у нас -

Песни, резвость всякий час,

Так что голову вскружило".-

"А, так ты..." - "Я без души

Лето целое всё пела".-

"Ты всё пела? Это дело:

Так пойди же, попляши!"

Додаток 2

Календар погоди, виготовлений учнями 2-А класу ЗНЗ №35

Щодня діти самостійно відмічають в календарі стан погоди

Класний куточок учні 2-А класу ЗНЗ №35 прикрашають власними роботами

За порядок в класі відповідальність несуть не лише чергові, а й увесь колектив

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Трудове виховання школярів як соціально-педагогічна проблема. Діагностика трудової вихованості сільських школярів. Педагогічні умови удосконалення трудового виховання сільських школярів. Форми і методи організації трудового виховання сільських школярів.

    курсовая работа [52,2 K], добавлен 15.05.2008

  • Історія розвитку трудового виховання у системі дошкільної педагогіки. Ознайомлення дітей з працею дорослих. Стан проблеми на сучасному етапі. Ключові поняття теми "Трудове виховання дошкільників". Бесіда з батьками "Як привчати дошкільника до праці".

    курсовая работа [44,7 K], добавлен 24.02.2012

  • Особливості взаємодії школи і сім’ї з виховання дитини. Способи організації морального виховання у процесі навчальної діяльності. Розробка авторської програми взаємозв’язку сім’ї і школи щодо покращення морального виховання дітей молодшого шкільного віку.

    курсовая работа [49,8 K], добавлен 23.01.2015

  • Методи виховання дітей у сім'ї, їх напрями та еволюція з найдавніших часів до сьогодні. Гра як найбільш доступний і цікавий вид діяльності для дитини, її значення в становленні особистості. Методи трудового виховання. Народна педагогіка про виховання.

    контрольная работа [32,7 K], добавлен 18.10.2010

  • Поняття про трудове виховання. Зміст, завдання та принципи трудового виховання в сучасній педагогічній науці. Ушинський про значення праці у вихованні людини. Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності.

    курсовая работа [36,8 K], добавлен 13.10.2012

  • Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.

    дипломная работа [90,4 K], добавлен 07.08.2009

  • Сімейне виховання як соціально-педагогічна проблема. Видатні педагоги про роль сім'ї у вихованні дітей. Обґрунтування ролі сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку. Оцінка вагомості внеску сімейного виховання в становлення людини як особистості.

    курсовая работа [97,9 K], добавлен 31.01.2014

  • Правове виховання молодших школярів як педагогічна проблема. Молодший школяр як суб'єкт и об'єкт правового виховання у сучасній школі. Забезпечечння єдності впливу родини і школи у правовому вихованні, результати пошуково-експериментальної роботи.

    дипломная работа [93,4 K], добавлен 24.09.2009

  • Теоретичні основи розгляду проблеми музичного виховання молодших школярів, вікові особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Методика проведення уроку музики з використанням мультимедійного посібника, аналіз результатів дослідження.

    дипломная работа [141,4 K], добавлен 24.09.2009

  • Дослідження навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи та статевого виховання учнів молодшого шкільного віку у ході навчальної діяльності. Розробка виховного заходу на тему "Формування статево-рольової диференціації молодших школярів".

    курсовая работа [98,6 K], добавлен 15.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.