Методика проведення предметних уроків із природознавства

а) рослину показує вчитель - діти називають її;

б) рослину називає вчитель - діти знаходять серед гербарних зразків і показують її;

в) вчитель загадує загадку - діти відгадують, обґрунтовують свою думку, знаходять і показують цю рослину тощо.

Однак їх дидактична підціль спільна - це актуалізувати опорні знання (назву рослини, її характерні ознаки) через застосування.

Послухайте загадку. Про яку рослину йдеться? Знайдіть її в гербарії. Доведіть свою думку. "Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?" (Ячмінь).

Назвіть основну ознаку, за якою можна розпізнати ячмінь серед інших зернових рослин.

Для чого люди використовують ячмінь? Чи може людина без нього обійтися? (Риторичні запитання).

Діти пригадують, що для приготування деяких страв використовується ячмінна крупа. Вчитель доповнює, що ячмінь є незамінним кормом для свійських тварин (учні називають їх за малюнками, розміщеними на дошці). Цілим зерном годують птахів, а перетертим на спеціальних машинах - свиней, корів, кіз, овець. Отже, ячмінь використовується людиною для харчування і найголовніше - він є кормом для свійських тварин.

Аналогічна робота, але іншими прийомами організовується з метою засвоєння учнями знань про застосування пшениці, жита, вівса, рису, кукурудзи. Після усвідомлення конкретного змісту він узагальнюється щодо основного поняття: "Зернові рослини дають людині різні продукти харчування, служать кормом для свійських тварин. Без них було б важко жити". Загальний висновок закріплюється за допомогою запитання: "Яке значення мають зернові рослини для людини?". Це необхідно як для розуміння, так і для оволодіння його словесним позначенням.

У третій логічно завершеній частині змісту уроку розкривається уявлення про вирощування рослин, яке характеризується послідовними етапами: підготовка ґрунту, посів та догляд за посівами (знищення бур'янів, шкідників), збирання врожаю. Для цілісного сприймання такого матеріалу найефективніший є метод, який забезпечить сприймання готової, послідовної інформації, але з обов'язковою ілюстрацією положень, які не мають чуттєвої опори в досвіді школярів. Звернемо увагу на необхідність залучення дітей до обговорення окремих деталей процесу вирощування зернових шляхом актуалізації відомих знань чи самостійно здобутих на уроці з доступних джерел (кадрів діафільму, малюнків, картин, таблиць тощо). Тоді найефективнішим методом навчання буде розповідь учителя з використанням бесіди, засобів наочності, які в її структурі є прийомами.

Розглянемо фрагмент етапу засвоєння цієї логічної частини змісту уроку.

Відомо, що без зернових рослин людині важко було б жити. Але щоб їх виростити, треба прикласти багато зусиль і праці. Чи дійсно це так? Пригадайте, на попередньому уроці ви вивчали, де вирощуються ці рослини. (На полях)

Люди якої професії вирощують зернові рослини? (Хлібороби)

Поміркуємо разом, що означає виростити зернову рослину, наприклад, пшеницю, щоб із неї можна було випікати хліб та інші продукти. (Спочатку треба зорати і заволочити ґрунт для того, щоб поле було рівним)

Пригадайте, які машини потрібні для цього. Користуйтеся малюнками, що знаходяться на дошці.

Потім в добре оброблений ґрунт висівається зерно пшениці. Через деякий час з нього проростають сходи - маленькі зелені рослини (учитель показує проростки пшениці). Але поряд із ними виростають бур'яни, які їм шкодять. Із допомогою тракторів із спеціальними плугами бур'яни знищують.

Пригадайте, які умови необхідні для життя рослин. (Світло, тепло, поживні речовини, вода).

Світла й тепла у полі достатньо, а щоб рослинам вистачало поживних речовин, у ґрунт хлібороби вносять мінеральні добрива. Це роблять тракторами зі спеціальними причепами. Якщо ж рослинам не вистачає води, то їх поливають за допомогою зрошувальних машин. Подивіться, вони зображені на малюнку (вчитель коротко коментує його зміст). Коли добре доглядати за рослинами, то вони виростають, квітують, на них утворюється зерно.

Як же збирають урожай? Розкажіть, користуючись малюнком. (Зібране зерно звозять автомашинами у спеціальні споруди - елеватори, де воно зберігається. З елеваторів його везуть машинами на млин, щоб змолоти на борошно, а з нього випікають смачний хліб, булки тощо)

Під час розповіді на дошці записується план (він може бути заздалегідь написаний на таблиці), який використовуватиметься на наступних уроках у ході перевірки засвоєних знань. Зміст плану такий:

Підготовка ґрунту: зорати, заволочити.

Посів насіння.

Догляд за посівами: знищити бур'яни, знищити шкідників, внести добрива, полити.

Збирання врожаю.

Учитель узагальнює свою розповідь щодо рослини - пшениці: "Щоб виростити пшеницю, необхідно спочатку підготувати ґрунт, потім посіяти зерно, добре доглядати за посівами і після дозрівання зерна зібрати урожай".

Після цього дітям із метою підведення їх до узагальнюючого висновку стосовно поняття "зернові рослини" пропонується завдання розповісти за планом про вирощування інших зернових рослин: "Уявіть, що вам необхідно виростити жито. Для відповіді користуйтеся планом, який записано на дошці". Діти спільно з учителем складають коротку, але послідовну розповідь про вирощування жита і роблять загальний висновок: "Щоб виростити зернову рослину, потрібно..." Якщо на уроці достатньо часу, то вчитель може стисло розповісти про особливості вирощування рису.

Щоб наголосити, що вирощування зернових рослин - це важка праця багатьох людей, проводиться бесіда про людей різних професій, які беруть участь у цьому процесі або допомагають хліборобам. Потім з'ясовується необхідність дбайливого ставлення до хлібобулочних виробів.

Із наведеного фрагмента предметного уроку видно, що на ньому використовувались різні методи і прийоми. Проте ведучими були прийоми вивчення натурального об'єкта - зернових рослин, широко використовувалась предметність як один із ведучих дидактичних принципів. Реалізація його виразилась у спостереженнях і практичних роботах. Всі інші методи мали допоміжний характер: наочні (робота з малюнком, таблицями, показ діафільму) і словесні (розповідь, бесіда, пояснення).

Закріплення засвоєних знань, умінь і навичок.

Метою цього етапу є виявлення взаємозв'язків між елементами змісту, встановлення певних закономірностей і формування на їх основі елементів знань із вищим рівнем узагальнення, а також предметних умінь та навичок.

Досягнення поставлених цілей вимагає актуалізації засвоєних знань та умінь, організація якої має на цьому етапі свої особливості. Якщо діти в усіх логічно завершених частинах теми добре закріпили зміст елементів знань на репродуктивному рівні, то їх актуалізацію у необхідній послідовності доцільно здійснювати через виконання системи пізнавальних завдань на застосування кожного з елементів знань у подібних і в нових навчальних ситуаціях.

Завдання на розпізнавання окремих зернових рослин (аналогічні використаним у фрагменті уроку).

Яким словом можна назвати перелічені рослини?

Поставте стрілки до ознак, які є у зернових рослин:

		листки вузькі, довгі
		корінь довгий
		квіти дрібні, зелені
		дерево
Зернові рослини		стебло порожнє - соломина
		трав'яниста рослина
		листки широкі
		корінь пучком
		плід - зернівка

Серед гербарних зразків (показує учитель) виберіть зернові рослини. Доведіть, що вибрана рослина належить до зернових.

Складіть розповідь про одну із зернових рослин. Розповідайте у такій послідовності:

а) назвіть рослину;

б) усно опишіть її зовнішній вигляд;

в) розкажіть, для чого вона використовується людиною;

г) як треба вирощувати рослину. (Вчитель обов'язково наводить зразок розповіді)

Чому необхідно бережливо ставитися до хліба?

Домашнє завдання

Опрацюйте текст у підручнику. Складіть розповідь про одну із зернових рослин так, як це робили у класі. Пригадайте, про що спочатку треба розповідати. Далі... Потім... Чим закінчити свою розповідь? Підберіть загадки про зернові рослини. Дізнайтеся і запишіть, які продукти харчування, що виготовлені із зернових культур, використовуються вдома.

Ми розкрили макроструктуру предметного уроку, проте слід насамперед зазначити, що в реальній практиці навчання вона певною мірою варіативна. Це зумовлено специфікою освітньої мети такого типу уроку - всебічного пізнання об'єкта природи, що вивчається.

Таким чином, на предметному уроці застосовуються різні методи. Проте ведучими залишаються методи, які дозволяють вивчати предмет безпосередньо в натурі: спостереження, дослід і практична робота. Без сумніву, велика роль і словесних методів. З їх допомогою не тільки організується порядок спостережень за предметом, що вивчається, але і виступають вони самостійно, а також у певних поєднаннях із практичними методами: бесіди із спостереженнями, розповіді з дослідами або практичними роботами, пояснення при використанні наочних посібників. При цьому використовуються різні учбові прийоми. Об'єкт виділяється серед інших подібних, порівнюється, аналізується, виявляються причинно-наслідкові зв'язки, виділяються суттєві ознаки. Узагальнюючи істотні ознаки, діти пізнають об'єкт, що вивчається. Отже, на предметних уроках використовуються різні методи і прийоми, їх поєднання сприяє розв'язанню завдань уроку.

Слід зазначити, що чим ближче ми наблизимо вивчення природознавства в початковій школі до натуральних об'єктів, тим ефективнішим буде процес навчання.

Розділ 2. Експериментальне дослідження ефективності визначених шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків під час вивчення природознавства

2.1 Обґрунтування шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в 3 класі

На основі аналізу теоретичних основ досліджуваної проблеми та результатів констатуючого експерименту ми визначили шляхи вдосконалення методики організації та проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі. До них належать, зокрема, такі:

Попередня підготовка вчителя і учнів до проведення предметних уроків.

Здійснення керівництва процесом формування знань учнів під час предметних уроків.

Організація розумової діяльності учнів на шляхом залучення їх до активної самостійної роботи на уроці.

Організація дослідницької роботи учнів на предметному уроці.

Охарактеризуємо визначені шляхи удосконалення методики проведення предметних уроків у початковій школі під час вивчення природознавства.

1. Як зазначає Л.Ф. Мельчаков [33], попередня підготовка до предметних уроків передбачає:

аналіз чинних навчальних програм і підручників із метою виділення уроків, на яких вивчаються натуральні об'єкти та предмети. Тобто визначення теми предметних уроків за програмою з природознавства;

визначення освітньої, розвивальної та виховної мети конкретного уроку.

складання плану уроку, понятійної схеми змісту предметного уроку підручником "Я і Україна";

підготовка і проведення цілеспрямованих спостережень,

збір роздавального матеріалу, підбір таблиць, картин, рисунків, підготовка обладнання до практичних робіт та дослідів;

складання дидактичних карток для роботи учнів в парах чи групах, оскільки на предметному уроці доцільними є індивідуальні та групові завдання, то треба заздалегідь розподілити дітей на групи для проведення самостійної роботи і дати кожній групі окреме завдання;

складання методичної моделі предметного уроку.

Складання методичних моделей предметних уроків включає такі поетапні дії:

постановка завдань, доведення їх до свідомості учнів;

використання обладнання;

визначення прийомів вивчення натурального предмета;

використання методів, їх поєднання;

організація спостережень за об'єктом із метою виявлення зовнішніх ознак;

виявлення суттєвих ознак через систему практичних робіт і дослідів;

підготовка учнів до визначення понять на основі знань про об'єкт;

розробка системи методів і прийомів закріплення та повторення вивченого на уроці навчального матеріалу;

підготовка дітей до подальшого сприймання навчального матеріалу і формування у них інтересу до предмету, що вивчається.

Таким чином, проведення предметного уроку вимагає ретельної, значної за обсягом попередньої роботи, пов'язаної не лише із продумуванням та підготовкою наочних посібників, але і збиранням природного матеріалу (корисних копалин, гербаріїв, видів кімнатних рослин), моделей, лабораторного обладнання, визначенням із необхідною для експерименту кількістю речовини, попереднім проведення досліду чи практичної роботи вчителем. Бажаним, на думку О.Ф. Козиної та О.М. Степанян [30], є пропедевтичне ознайомлення молодших школярів із назвами хімічного посуду, проте можливі й "побутові" варіанти: замість колб і мензурок одноразові склянки і т. ін. Робота з тваринами не повинна бути пов'язана із нанесенням їм шкоди. Це може бути годування, зарисовка, складання словесного опису, фотографування та інша діяльність, спрямована на з'ясування особливостей живих організмів.

2. Для успішного формування знань потрібна розумова діяльність учнів, тобто аналіз, порівняння, синтез, абстрагування тощо. Тому під час формування природничих знань в учнів початкової школи потрібно здійснювати керівництво процесом формування знань на основі виконання ними групових завдань під час екскурсії, що передбачає зростання рівня самостійності й активності учнів.

Як зазначає Т.М. Байбара [4], керівництво розумовою діяльністю молодших школярів у процесі формування знань передбачає здійснення певної сукупності педагогічних впливів, вибраних з усіх можливих на основі певної інформації про процес навчання та його закономірності, спрямованих на ефективне засвоєння знань учнями відповідно до програми або мети навчання.

У психолого-педагогічній літературі розглядаються різні способи керівництва розумовою діяльністю учнів у процесі формування знань. Найпоширенішими вважаються два напрями: прямий та опосередкований шляхи керівництва, підкреслює Н.С. Коваль [28].

Під прямим способом керівництва, у педагогіці розуміють безпосередній вплив на розумові операції учнів за допомогою спеціальних вказівок, правил та інших інструкцій, що апелюють безпосередньо до цих операцій і прямо впливають на їх перебіг. Тобто керівництво діяльністю учнів має безпосередній характер і проявляється у цілеспрямованому формуванні різних розумових дій. Організація і контроль за виконанням завдань здійснюється прямим способом у чотири етапи. На першому етапі учням пояснюють значення прийому, що формується, і з'ясовують, з яких послідовних дій він складається. На другому етапі учні відтворюють той чи інший прийом, а на третьому його структура закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань. На четвертому етапі учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.

Сутність опосередкованого шляху керівництва розумовою діяльністю учнів полягає в тому, що дітям пропонують різні завдання в такій послідовності, яка б забезпечувала відпрацювання кожної конкретної операції - складової того чи іншого прийому розумової діяльності. Звідси випливає, що непрямий спосіб керівництва діяльністю школярів здійснюється через методи та зміст навчання і спонукає учнів до самостійного виявлення функцій і структури розумових дій у загальному змісті учбової діяльності. Керівництво розумовою діяльністю при цьому здійснюється за допомогою пізнавальних завдань. Вони поступово ускладнюються, але водночас виконання попереднього полегшує роботу на наступним завданням.

Вивчення учнями нового навчального матеріалу на предметному уроці проводиться переважно методом бесіди із використанням колекцій, гербаріїв, опудал, об'єктів неживої природи, живих рослин, інших об'єктів. Одночасно, для більшої конкретизації, проводиться робота з таблицями, навчальними картинами, моделями тощо.

На думку вчених, (Л.К. Нароочної, Г.В. Ковальчук і К.Д. Гончарової [36]), вивчення нового матеріалу на предметному уроці доцільно проводити двома основними способами.

За одним способом заняття проводяться фронтально, коли діти під безпосереднім керівництвом учителя одночасно виконують одні й ті самі дії. Другий спосіб полягає в тому, що учням даються завдання (усно або заздалегідь записуються на дошці), за якими кожен виконує самостійну роботу. Це робота за попереднім завданням.

Фронтальний спосіб проведення предметних уроків дає можливість працювати з усім класом: учитель стежить за роботою всіх учнів, перевіряючи і допомагаючи їм; учні допускають менше помилок, швидше засвоюють опрацьований матеріал.

Проте при фронтальному способі проведення предметного уроку не обов'язково всю роботу проводити під диктовку, частину її учні можуть зробити за написаним на дошці планом або провести нескладний дослід самостійно. Це потребує від них відповідного вміння та самостійності.

Звичайно, перший об'єкт із ряду однорідних (наприклад, корисну копалину) потрібно вивчати фронтальним способом.

Коли діти оволоділи прийомами вивчення ознак і властивостей шляхом порівняння, проведення дослідів тощо, наступний об'єкт (наприклад, найпоширенішу корисну копалину своєї місцевості) доцільно вивчати іншим способом - за попереднім завданням. Спочатку вчитель пояснює учням значення роботи і розказує, якими прийомами її потрібно виконувати, а потім пропонує інструкцію проведення дослідів для вивчення властивостей об'єктів. Інструкція роздається учням на кожну парту або записується на дошці. Завдання, які мають виконувати учні згідно з інструкцією, аналогічні тим, за якими учні працювали раніше під керівництвом учителя.

Після проведеного інструктажу з'ясовується, хто що не зрозумів, учні-асистенти роздають весь матеріал і діти приступають до роботи. Якщо роздати матеріал до уроку, наявність на партах різних предметів відверне увагу дітей від бесіди й ускладнить її проведення.

Порівнюючи між собою значення обох прийомів проведення предметних уроків, можна знайти в кожному свої позитивні та негативні сторони. Зокрема, фронтальна робота проходить рівномірно, у класі немає особливо відстаючих учнів і учнів, що забігають наперед. Учні, постійно слухаючи вказівку вчителя, знають, що їм треба робити, застосовують правильні робочі прийоми в певній послідовності. Проте є і негативні сторони цього прийому роботи. Фронтальна робота слабо розвиває вміння самостійно працювати. Вона добре розвиває навички, але не виробляє здібностей застосовувати ці навички тоді, коли це необхідно.

Проведення предметного уроку способом за попереднім завданням ускладнює роботу вчителя. Йому важче здійснювати контроль за роботою кожної групи учнів, клас працює не одночасно. Проте діти оволодівають навичками самостійної роботи, більш свідомо сприймають навчальний матеріал.

Проводячи предметний урок, учитель повинен вміло застосовувати обидва ці прийоми.

3. В.П. Горощенко та І.А. Степанов зазначають, що сприймання і спостереження об'єкта учнями може бути по-різному активним та інтенсивним [21]. Якщо вчитель, показуючи предмет, намагається якомога більше розповісти про предмет сам, не залучаючи до активної роботи учнів, то учні швидко стомлюються, матеріал засвоюється пасивно. Коли вчитель ставить запитання, спонукає дітей думати, збуджує мислення, вчить робити узагальнення і висновки, це оживляє роботу класу, тримає увагу учнів у напрузі, змушує їх мислити, робити самостійні висновки. Тоді активізується робота учнів, напружується їхня увага, полегшуються сприймання розуміння і запам'ятовування.

Наприклад, під час вивчення кімнатних рослин можна показати учням декілька рослин (герань, фікус, традесканцію, алое, аспідистру), знайти у них спільні і відмінні ознаки, провести бесіду по догляду за ними. Коли матеріал буде засвоєний учнями, можна дати завдання: через певний проміжок часу одну рослину поливати, другу ні; одну рослину виставити на світло, другу тримати в темноті. Це дасть можливість самим дітям прослідкувати за тим, що трапиться з рослиною, якщо змінити звичні для неї умови. Учні самостійно зроблять висновки, що рослинам для нормального розвитку необхідні світло і волога. Після цього експерименту вчителю не потрібно буде заставляти дітей щоденно доглядати за рослинами: вони будуть робити це із задоволення, а головне, осмислено.

На предметних уроках необхідно порівнювати одні предмети з іншими: так вони краще запам'ятовуються. Велике пізнавальне значення має порівняння предметів. У дидактиці порівняння є одним з основних прийомів навчання. Воно сприяє кращому розумінню й засвоєнню особливостей предмета і дає поштовх мисленню. Порівняння дає матеріал для роздумів, узагальнення, висновків. Під час навчання учнів порівнянню об'єктів і явищ природи, що вивчаються, важливо не тільки послідовно і цілеспрямовано керувати ними на окремих етапах пізнавальної діяльності (спостереження за об'єктами і явищами природи, аналіз гербарних зразків, виділення суттєвих ознак, розкриття сутності порівняння і т.ін.), але й ознайомити учнів із тими етапами пізнавальної діяльності. Це полегшить засвоєння уміння порівнювати, прискорить перенос цього прийому в нові навчальні ситуації.

Наприклад, при вивченні кам'яного вугілля вчитель зазначає, що це - одна з найважливіших корисних копалин, має більше практичне значення, ніж торф, це "хліб промисловості", основні властивості, застосування і способи видобування якого учні повинні знати. Після цього вчитель пропонує учням розглянути кам'яне вугілля, звернути увагу на його найістотніші ознаки та властивості. Учитель ставить ряд запитань, на які учні повинні самостійно відповісти:

Зверніть увагу на колір, блиск, запах кам'яного вугілля. Що ви можете сказати про ці ознаки?

Спробуйте розламати, розбити кам'яне вугілля. Що ви помітили?

Чому, на вашу думку, його називають кам'яним?

Легше чи важче вугілля за воду?

Про ознаки і властивості об'єкта, що вивчається, учні розповідають самі, виходячи зі своїх спостережень, учитель тільки уточнює й доповнює відповіді, пояснює нові слова, записує їх на дошці.

Далі вчитель пояснює, як діти самостійно будуть вивчати властивості деяких корисних копалин за допомогою інструкцій підручника, постановки дослідів та проведення спостережень.

Самостійна робота учнів під час продовження вивчення нового матеріалу проводиться таким чином: учитель пропонує дітям спочатку вивчити властивості торфу, піску і глини, потім - граніту і вапняку. Для цього учні знаходять в підручнику опис спостережень, дослідів із піском і глиною, читають їх; учитель з'ясовує, чи все зрозуміло, і після цього пропонує провести самостійну роботу. Після її виконання проходить невелика бесіда за отриманими результати і зробленими учнями висновками. Результати самостійної роботи учнів заносяться в таблицю на дошці чи в зошитах:

Властивості корисних копалин

Назва корисної копалини	Колір, блиск, прозорість	Міцність	Відношення до води
Кам'яне вугілля	Чорне, блистить, непрозоре	Міцне, не крихке	Важче за воду, не вбирає вологи
Торф	Бурий, коричневий, не блистить або матовий блиск, непрозорий	Крихкий	Легший за воду, добре вбирає вологу

Заповнення таблиці може здійснюватися в ході бесіди за результатами роботи з кожною корисною копалиною.

Після виконання самостійної роботи учитель проводить бесіду з метою порівняння основних ознак і властивостей вивчених корисних копалин:

Порівняйте торф і кам'яне вугілля. Чим вугілля відрізняється від торфу?

Які подібні властивості вони мають? і т.д.

Під час порівняння виявляються ознаки подібності і відмінності, встановлюються елементарні причинно-наслідкові зв'язки, робляться відповідні висновки.

Дослідження вчених підтверджують, що прийом порівняння різних об'єктів за суттєвими ознаками підвищує у дітей інтерес до спостережень. При розв'язанні формуються поняття про групу подібних предметів або явищ, що мають спільні і притому суттєві властивості. Наприклад, всі ранньоквітучі рослини, не дивлячись на відмінності в своїй будові, подібні тим, що, як правило, їх підземні частини потовщені і в них знаходяться поживні речовини, що дозволяє рослинам рости і швидко розвиватися навесні.

Крім порівняння на уроках природознавства у всіх класах початкової школи мають місце питання узагальнення і класифікації об'єктів. Зокрема, вже в 1 класі природні об'єкти об'єднуються в групи за способом життя: птахи - зимуючі і перелітні; тварини - свійські й дикі. В 2 класі рослини розподіляють за рядом ознак: береза, дуб, клен, осика - дерева; малина, шипшина, смородина - кущі; ромашка, полин, огірок - трав'янисті рослини. В 3 класі об'єкти природи об'єднуються в групи: рослини - водорості, мохи, папороті, хвощі, хвойні рослини, квіткові рослини; тварини - комахи, земноводні, риби, плазуни, птахи, звірі; ялина, сосна, модрина - хвойні дерева; клен, дуб, осика - листяні дерева і т. ін. В 4 класі класифікація ускладнюються, наприклад, розглядаються тварини і рослини мішаного лісу, лісостепу, степів, гір; рослини, що ростуть в лісі, на луках і на болотах; культурні рослини та бур'яни поля і т. ін.

Робота з об'єктом на предметному уроці має бути організована так, щоб учні встановили основні факти, які дозволили б безпосередньо перейти до явища, що розглядається. Так, наприклад, молодші школярі знають деякі властивості льоду і снігу: сніг тане і перетворюється на воду; якщо воду помістити в холодильник, вона замерзає так, як замерзають калюжі пізньою осінню. Проте, знаючи ці факти, учні не можуть ще встановити між ними відповідних залежностей і визначити основні властивості льоду та снігу. Для цього учитель проводить ряд дослідів, які дозволяють встановити, що сніг і лід - це замерзла вода, але сніг більш рихлий, швидше тане в руці, тане в воді, а не плаває, як лід. Сніг білий, лід прозорий; сніг може змінювати свою форму, а лід ламається, бо він крихкий. По снігу можна ковзати на лижах, а по льоду - ковзати на ковзанах, які значно гостріші лиж і в снігу будуть провалюватися. Таким чином, від фактів, що спостерігаються безпосередньо в природі і щоденному житті, учні на предметних уроках переходять до дослідження основних властивостей льоду і снігу, роблячи необхідні узагальнення і висновки шляхом постановки дослідів. Це сприяє розвитку логічного мислення, прививає навички самостійної роботи, дає можливість учням самим знаходити наукові пояснення тому чи іншому факту, робити певні висновки.

Проводячи предметні уроки слід враховувати, що при роботі з живими організмами, корисними копалинами існує традиційний порядок - від ознак, що фіксуються візуально, до уточнення особливих властивостей, значення або можливості застосування: агрегатний стан, колір (склад), запах, твердість, легше чи важче за воду, розчинність, особливі властивості і застосування на їх основі [30].

Наочним засобом закріплення матеріалу, вивченого на предметних уроках, є схематична зарисовка, яка дає можливість учням довше затримувати увагу на об'єкті, що спостерігається, краще його розглянути і міцніше запам'ятати деякі особливості його зовнішньої будови, залучаючи до роботи різні органи чуття [21]. Наприклад, під час вивчення будови горба, річки, утворення болота вчитель креслить на дошці кольоровими крейдами схеми цих об'єктів. Під час вивчення тем "Кругообіг води в природі", "Утворення джерела" схема також допомагає учням краще зрозуміти пояснення вчителя.

Таким чином, самостійна робота учнів з об'єктами на предметному уроці здійснюється в такій послідовності:

а) отримання учнями предметів, з'ясування мети роботи і завдань учителя. Завдання для роботи можна давати послідовно, по одному;

б) самостійні спостереження або досліди учнів, порівняння різних предметів, формулювання висновків;

в) обговорення висновків, отриманих учнями, їх уточнення, конкретизація, доповнення учителя (при необхідності) [40].

4. У 3-4 класах на деяких предметних уроках лабораторній роботі можна придати дослідницький характер. Дослідницька робота в початковій школі повинна відповідати трьом вимогам:

приступаючи до роботи, учень повинен чітко бачити мету свого дослідження;

самостійно визначати шляхи дослідження, прийоми роботи;

робити відповідні висновки [11].

Наприклад, вивчаючи тему "Вода в природі. Властивості води-рідини. Вода - розчинник", діти встановлюють властивості води (три агрегатні стани, колір, смак, запах, текучість, здатність розчиняти деякі речовини). З'ясовуючи властивість води як розчинника, учні на прикладі солі та крейди спостерігають розчинність речовин у воді. Для цього у дві склянки з водою насипають невелику кількість солі та крейди і, визначивши, скаламутилась вода чи залишилась прозорою, роблять висновки щодо розчинності речовин.

Після цього учнів можна залучити до дослідницької роботи. Для цього потрібно запропонувати дітям заповнити таблицю "Розчинність речовин":

Розчинні речовини	Нерозчинні речовини
сіль	крейда

Учні отримують різні речовини (соду, глину, цукор, марганцевокислий калій, пісок, олію, борошно, крохмаль тощо), досліджують, які речовини розчинні, а які ні та записують результати в таблицю.

У цьому випадку наявні всі три умови дослідницької роботи: мета, шляхи (прийоми), висновок.

Особливістю дослідницької роботи в початковій школі є те, що вона зазвичай проводиться як робота за аналогією. Учні вивчають прийоми роботи на матеріалі подібно до того, на якому проводитимуть самостійну роботу.

Під час виконання лабораторної роботи учні роблять стислі записи і зарисовки в зошиті, записують загальні висновки. Записи регулярно проглядає вчитель. Це дає можливість перевірити, наскільки свідомо учень ставиться до роботи.

Необхідно також зазначити, що в початковій школі дослідницька робота повинна перекликатися із теоретичним обговоренням досліджуваної проблеми, тобто бути вплетеною в канву уроку.

На нашу думку, за умови цілеспрямованої, систематичної, методично обґрунтованої організації предметних уроків та на основі виокремлених шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків оволодіння молодшими школярами природничими знаннями, уміннями, навичками відбуватиметься ефективніше.

2.2 Організація та методика проведення експериментального дослідження

З метою доведення ефективності виявленої та обґрунтованої сукупності шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі і з'ясування їх впливу на процес формування природничих знань у молодших школярів ми вдалися до експерименту.

На першому етапі дослідження було проаналізовано психолого-педагогічну літературу з досліджуваної проблеми, методичну літературу та навчальні посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкової школи, сформульовано гіпотезу і завдання експериментального дослідження.

На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту була розроблена методика навчального експерименту. Експериментальна робота проводилася впродовж 2007-2008 навчального року на базі 3 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Велика Вільшаниця Львівської області. Експериментальним навчанням було охоплено 25 учнів.

Всього у формувальному експерименті брало участь 49 учнів, з них: 25 учнів експериментального класу і 24 учні контрольного класу. В якості контрольного класу було вибрано 3 клас Бортківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Львівської області. Класи були відібрані з приблизно однаковими рівнями навчальних досягнень учнів та умовами навчання на початок проведення дослідження.

Під час другого (формувального) етапу дослідження ми ставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації навчального процесу. В експериментальному і контрольному класах процес формування природничих знань проводився згідно з чинними навчальними програмами та підручниками. Відмінністю було лише те, що в експериментальному класі вивчення розділів "Природа і ми" та "Нежива природа" здійснювалося під час предметних уроків, а в контрольному класі проводились комбіновані уроки.

В експериментальному класі нами було визначено тематику уроків, які доцільно провести у формі предметних уроків:

Тіла. Речовини. Молекули.

Сонячне світло й тепло, його значення в природі.

Термометр.

Повітря навколо нас. Властивості повітря.

Склад повітря. Охорона повітря.

Вода в природі. Властивості води-рідини. Вода - розчинник.

Перетворення води. Кругообіг води в природі. Охорона води.

Гірські породи. Корисні копалини. Охорона гірських порід.

Ґрунт. Склад ґрунту. Охорона ґрунту.

Наводимо конспекти предметні уроки, які ми проводили в експериментальному класі.

Тема. Тіла. Речовини. Молекули

Мета: формувати уявлення про "тіло", "речовину", "молекулу" та взаємозв'язок між ними; розширити і узагальнити знання учнів про різноманітність тіл природи та стани, у яких вони перебувають; розвивати спостережливість та мислення шляхом розв'язання пізнавальних завдань, уміння робити висновки; виховувати допитливість, прагнення до пізнання навколишнього світу.

Обладнання: зразки різноманітних тіл природи, склянка з водою, марганцівка (йод чи зеленка), аерозольний дезодорант, шматки крейди і граніту, цукор, сіль.

Хід уроку

І. Підсумки спостережень за змінами в природі.

Який стан неба сьогодні?

Чи є вітер?

Чи є опади? Які?

За календарем спостережень проаналізуйте: яких днів було більше минулого тижня: ясних, хмарних чи похмурих; скільки днів було з опадами; скільки було вітряних днів.

Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках. (На дошці накреслена таблиця. Троє учнів отримують картки з індивідуальними завданнями)

Нежива природа	Жива природа	Речі, виготовлені людиною

Картка 1: Впиши в таблицю на дошці лише те, що належить до неживої природи. Усно доведи правильність свого вибору.

Хмара, дуб, людина, телевізор, Сонце, вода, окунь, морква, повітря, Місяць, ручка, пісок, лисиця, каміння, черевики.

Картка 2: Впиши в таблицю на дошці лише те, що належить до живої природи. Усно доведи правильність свого вибору.

Сонце, хмара, береза, людина, телевізор, вода, курка, суниці, повітря, Місяць, гадюка, ручка, соняшник, пісок, черевики, вовк, ящірка.

Картка 3: Впиши в таблицю на дошці лише назви речей, виготовлених людиною. Усно доведи правильність свого вибору.

Цегла, дуб, людина, книжка, Сонце, вода, олія, окунь, морква, цукор, повітря, Місяць, сорочка, пісок, лисиця, стіл, склянка, олівець.

IІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

Чи чули ви такі слова "тіло", "речовина"? Що вони означають?

Найчастіше словом "тіло" називають організм людини чи тварини. Але воно має значно ширше значення. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке тіло, які бувають тіла, з чого вони складаються.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про тіла і стани, у яких вони перебувають.

Розгляньте і назвіть те, що розміщено на столі (шматок крейди, кімнатна рослина, склянка з водою, ножиці, лінійка, глечик).

Що із названого належить до неживої природи?

Що із названого належить до живої природи?

Що виготовлено руками людини?

І те, що належить до живої і неживої природи, і те, що виготовлено людиною, називається тілами. Отже, нас оточують тіла. Всі тіла займають певне місце у просторі, мають певні розміри, форму, колір.

Назвіть тіла, що нас оточують.

Порівняйте рослину і крейду. Чим вони відрізняються? Чим подібні?

Рослина і крейда - це тіла природи. Вони займають певне місце у просторі. Але вода - це тіло неживої природи, а рослина - тіло живої природи.

Порівняйте воду і склянку. Чим вони відрізняються? Що у них спільного?

Вода і склянка - це тіла. Вони займають певне місце у просторі. Але вода - це тіло природи, а склянка - це тіло, виготовлене людиною.

Порівняйте воду, повітря і крейду. Чим вони відрізняються? Що у них спільного?

Вода, повітря і крейда - це тіла неживої природи, вони займають певне місце у просторі. Вони відрізняються своїми властивостями. Крейда - тверда, має певну форму, яка не змінюється. Вода - рідка, не має власної форми, набуває форми посуду, в якому знаходиться. Без посуду вода розтікається. Повітря - невидиме газоподібне тіло.

Отже, тіла є твердими, рідкими і газоподібними. (На дошці записується схема)

Тіла

Наведіть приклади твердих тіл.

Наведіть приклади рідких тіл.

Наведіть приклади газоподібних тіл.

2. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про речовини.

З чого виготовлені склянка, лінійка, ножиці, глечик?

Скло, дерево, метал, глина - це речовини, з яких складаються тіла, виготовлені людиною. Тіла природи теж складаються із речовин. Речовиною називають те, з чого складається будь-яке тіло.

Розгляньте тверде тіло - крейду. Із крупинок якого кольору воно складається? Скільки речовин входить до його складу?

Крейда складається з крупинок лише білого кольору. Отже, крейда складається з однієї речовини - вапняку.

Які тіла, що складаються з однієї речовини, вам відомі?

Стержень простого олівця складається з графіту, крапля води - із води, грудочка цукру - з цукру тощо.

Розгляньте тверде тіло - граніт. Із крупинок якого кольору він складається? Скільки речовин входить до його складу?

Граніт складається з крупинок чорного, рожевого і білого з блиском кольорів, отже, до його складу входить кілька речовин.

Більшість тіл складаються з декількох речовин. Наприклад, газоподібне тіло - повітря складається з кількох речовин, серед яких найбільше азоту і кисню. До складу живих тіл - рослин, тварин і людей - входить дуже багато речовин: вода, жири, білки, солі, вітаміни, крохмаль тощо.

3. Розповідь із демонстрацією дослідів та виконанням практичної роботи з метою формування уявлення про молекули та їх розташування у тілах.

Отже, тіла, що нас оточують, складаються з однієї або кількох речовин. Щоб дізнатися, з чого складаються речовини, проведемо досліди 1 і 2, описані в підручнику на с.80.

Що ви спостерігаєте? (Кристалики марганцівки і солі стали невидимими)

Чи зникли сіль і марганцівка? Як це довести? (Марганцівка і сіль не зникли. Про це свідчить рожевий колір води, у яку вкинули кристалики марганцівки, а також солоний смак води, у яку вкинули кристалики солі)

Чому ж ми не бачимо ні марганцівки, ні солі? Що з ними відбулося?

Речовина, з якої складається марганцівка і сіль, розпалася на дрібні, невидимі оку частинки. Ці невидимі частинки змішалися з невидимими частинками води.

Проведемо ще один дослід. Візьмемо дезодорант і розпилимо його біля дошки. Чи відчуваєте ви запах одразу? Підніміть руку, коли відчуєте запах.

Ви відчули запах дезодоранту через деякий час. Який можна зробити висновок?

Речовина, з якої складається дезодорант, перемістилась і поширилась по класній кімнаті. Це сталося тому, що вона складається з дрібних невидимих неозброєним оком частинок. Саме вони поширились по кімнаті.

Дрібні частинки, з яких складаються тверді, рідкі й газоподібні речовини, називаються молекулами. Таким чином, тіла складаються з речовин, а речовини - із молекул. (Вчитель малює на дошці схему)

Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с.81.

Як розташовані молекули в твердих тілах? (У твердих тілах молекули дотикаються одна до одної, тому тверді тіла мають певну форму)

Як розташовані молекули в рідких тілах? (У рідких тілах молекули не дотикаються одна до одної і знаходяться на певній відстані, тому рідкі тіла не мають власної форми, вони текучі і набирають форму посудини, в яку їх наливають)

Як розташовані молекули в газоподібних тілах? (У газоподібних тілах молекули знаходяться на відстанях більших, ніж у рідких тілах, тому газоподібні тіла не тільки не мають власної форми, їх молекули можуть заповнювати всі вільні місця)

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою. Виконання завдань 1-5 (с.16-17).

1. Доповни схему.

Тіла

Наприклад: Наприклад: Наприклад:

___________ Молоко ___________

2. Заповни таблицю за зразком, використовуючи слова для довідок.

Назва тіла	Назва речовини, з якої воно складається
Шматок льоду	Вода

Слова для довідок: краплина води, кисень, цукор, пляшка, залізо, глечик, вода, глина, грудочка цукру, повітря, цвях, скло.

3. Дай відповіді на запитання.

Які тіла складаються з однієї речовини?

Які тіла складаються з багатьох речовин?

4. Пронумеруй на схемах розташування молекул у речовинах.

1 - тверда речовина; 2 - рідка речовина; 3 - газоподібна речовина.

5. Підкресли правильні твердження.

а)	Молекули складаються з речовин, а речовини - з тіл. Тіла складаються з речовин, а речовини - з молекул. Речовини складаються з молекул, а молекули - з тіл.
б)	Найменша віддаль між молекулами у рідких тілах. Найменша віддаль між молекулами у твердих тілах. Найменша віддаль між молекулами в газоподібних тілах.

VI. Підсумок уроку.

Як одним словом називають те, що нас оточує?

З чого складаються тіла?

З чого складаються речовини?

Тема. Сонячне світло й тепло, його значення в природі

Мета: продовжувати формувати уявлення про Сонце як джерело світла і тепла на Землі, про властивості сонячних променів, про залежність кількості тепла від висоти Сонця на небосхилі, про значення сонячного світла і тепла для живої природи; формувати вміння визначати висоту Сонця на небосхилі за довжиною тіні від гномона; розвивати спостережливість, уміння аналізувати і робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; виховувати бережливе ставлення до природи, бажання пізнавати навколишній світ.

Обладнання: гномон.

Хід уроку

І. Підсумки спостережень за змінами в природі.

Який стан неба сьогодні?

Чи є вітер?

Чи є опади? Які?

За календарем спостережень проаналізуйте: яких днів було більше минулого тижня: ясних, хмарних чи похмурих; скільки днів було з опадами; скільки було вітряних днів.

Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках.

1. Підкресли назви речовин.

Кристалик солі, вода, цукор, мідний ґудзик, сіль, краплина води, мідь, грудочка ґрунту, залізо, цвях.

2. Підкресли назви тіл.

Кристалик солі, вода, цукор, мідний ґудзик, сіль, краплина води, мідь, грудочка ґрунту, залізо, цвях.

3. Підкресли правильне твердження.

Найбільша відстань між молекулами у газоподібних тілах.

Найменша відстань між молекулами у рідких тілах.

Найбільша відстань між молекулами у твердих тілах.

2. Фронтальне опитування.

Що таке тіла?

Якими бувають тіла?

Наведіть приклади твердих, рідких і газоподібних тіл.

Із чого складаються тіла?

Наведіть приклади тіл, що складаються з однієї речовини.

Наведіть приклади тіл, що складаються з кількох речовин.

Із чого складаються речовини?

Як розташовані молекули у твердих, рідких і газоподібних тілах?

Чому в повітрі легше рухатися, ніж у воді?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

Що таке природа?

Якою буває природа?

Наведіть приклади тіл неживої природи.

Сонце, повітря, вода, гірські породи, ґрунт - це тіла неживої природи. Сьогодні ми розпочинаємо вивчати новий розділ - "Нежива природа". Якому тілу неживої природи буде присвячений наш урок, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

І світить нам, і гріє, І всяк йому радіє.

Радіють поле, луки, гай.

Земля радіє з краю в край.

А що за диво, відгадай! (Сонце)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про Сонце та особливості поширення сонячних променів.

Чи може жива природа існувати без неживої? Чому?

Що потрібно тілам живої природи для життя? (Тепло, вода, їжа, повітря, світло, ґрунт)

Звідки Земля отримує світло і тепло? (Від Сонця)

Сонце - це величезна розпечена куля, яка випромінює світло і тепло. Промені Сонця, дійшовши до Землі, освітлюють і нагрівають її. Сонячне світло потрапляє на Землю у вигляді променів.

Чи проходять сонячні промені через прозорі тіла? Доведіть свою думку.

Промені проходять через прозоре скло, тому в приміщенні світло.

Що утворюється, якщо на шляху поширення сонячних променів стає непрозоре тіло? Чому?

Якщо на шляху сонячних променів зустрічається непрозоре тіло, то вони не проходять далі, не оминають його і не освітлюють місце за ним, внаслідок чого утворюється тінь. Чому так відбувається, вам допоможе зрозуміти малюнок. (Вчитель схематично зображує малюнок на дошці)

Чому сонячні промені не можуть оминути непрозоре тіло? Як вони рухаються? (Сонячні промені не можуть оминути непрозоре тіло, тому що рухаються прямолінійно)

2. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про залежність нагрівання земної поверхні від висоти Сонця на небосхилі.

Що відбувається, коли сонячні промені падають на земну поверхню? (Потрапивши на земну поверхню сонячні промені нагрівають її та тіла, що на ній знаходяться)

Чи однаково сонячні промені нагрівають земну поверхню протягом року?

Коли буває найтепліше? Коли буває найхолодніше?

Протягом року сонячні промені по-різному нагрівають земну поверхню. Влітку вони більше нагрівають земну поверхню, ніж взимку, тому влітку тепліше, ніж узимку.

Чому це відбувається? Які зміни відбуваються із сонячними променями?

Влітку Сонце знаходиться високо на небосхилі і його промені падають на земну поверхню майже прямовисно, тому сильно її нагрівають. (Вчитель малює на дошці схему)

125

Взимку Сонце стоїть низько на небосхилі і його промені косо падають на земну поверхню, мало її нагріваючи.

125

Із записів на дошці зробіть висновок, як залежить від висоти Сонця на небосхилі нагрівання земної поверхні.

Чим вище Сонце на небосхилі, тим тепліше, а чим нижче Сонце - тим холодніше.

Коли найтепліше протягом дня: зранку, ввечері чи опівдні? Чому?

Вранці холодно, бо Сонце знаходиться низько на небосхилі. Воно тільки сходить і починає підніматися все вище і вище. Опівдні воно найвище на небосхилі, тому опівдні найтепліше.

Після полудня Сонце опускається на небосхилі, ввечері стоїть низько і поступово ховається за небосхил, тому ввечері теж холодно. (Вчитель малює на дошці схему)

125

125

125

Отже, нагрівання земної поверхні залежить від висоти Сонця на небосхилі. Чим вище Сонце, тим більше нагрівається земна поверхня. Чим нижче Сонце, тим земна поверхня нагрівається менше.

3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про залежність довжини тіні від гномона від висоти Сонця на небосхилі.

Дізнатися про висоту Сонця на небосхилі можна за довжиною тіні. Чим вище Сонце на небосхилі, тим коротша тінь, і навпаки - чим нижче Сонце, тим довша тінь.

Пригадайте, як змінюється висота Сонця протягом доби, і поміркуйте, коли протягом доби тінь від предметів буде найкоротшою. Чому? (Протягом доби тінь буде найкоротшою опівдні, бо Сонце найвище стоїть на небосхилі)

Пригадайте, як протягом року змінюється висота Сонця, і поміркуйте, у яку пору року тінь від предметів буде найкоротшою. Чому? (Протягом року тінь буде найкоротшою влітку, бо Сонце у цю пору найвище на небосхилі)

Протягом року ми будемо стежити, як змінюється висота Сонця на небосхилі, вимірюючи довжину тіні від гномона. Гномон - це кілок заввишки 1 м (від земної поверхні).

Щоб виміряти довжину тіні, спочатку гномон встановлюють вертикально, далі проводять риску в тому місці, де тінь закінчується. Потім рулеткою вимірюють відстань від гномона до риски.

Довжину тіні від гномона слід вимірювати раз на місяць у сонячний день в один і той самий час. (Це робиться на уроці природознавства щомісяця. Результати записуються у календар спостережень)

4. Практична робота з метою формування уміння вимірювати довжину тіні від гномона. (Проводиться на шкільному подвір'ї)

Що треба зробити спочатку, щоб виміряти довжину тіні від гномона? (Встановити вертикально гномон)

Що треба зробити далі? (Провести риску там, де закінчується тінь)

Що слід зробити потім? (Виміряти за допомогою рулетки довжину тіні від гномона до риски)

5. Бесіда з метою формування уявлення про значення сонячного світла і тепла для життя на Землі.

Що отримує Земля від Сонця?

Сонце випромінює світло і тепло. Маленька часточка світлової і теплової енергії доходить до нашої планети.

Що сталося б, якби Сонце перестало випромінювати тепло?

Від сильного холоду все живе на Землі загинуло б. Наприклад, деякі тварини, яких називають холоднокровними, є активними лише за температури повітря вище 0°. Восени, коли стає холодно, вони стають малорухомими і на зиму впадають у сплячку. Про яких тварин йде мова, ви дізнаєтеся, коли відгадаєте загадки.

У зеленому жакеті галасує в очереті.

Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак. (Жаба)

В'ється вірьовка, а на кінці головка. (Змія)

Хвіст залишає, коли від ворога втікає. (Ящірка)

Що сталося б, якби Сонце перестало випромінювати світло? Як би це вплинуло на живі організми?

На Землі постійно була б ніч. Лише далекі зірки давали б їй крихти світла. Без світла більшість живих організмів, у першу чергу рослини, загинули б.

Пригадайте, якого кольору навесні проростки картоплі, яка зберігається у підвалі. Якого кольору листя цибулі, яка проросла в ящику чи в мішку?

Без сонячного світла стебла і листя рослин безбарвні, не мають зеленого кольору. Зеленими рослини є лише на світлі. У зелених листках рослин на світлі утворюються поживні речовини, в яких накопичується сонячна енергія. Завдяки сонячній енергії, яка накопичилась у поживних речовинах, рослини живляться, ростуть, розвиваються, розмножуються. Рослини єдині на Землі живі організми, які можуть використовуючи сонячне світло утворювати поживні речовини, в яких запасається сонячна енергія.