Методика проведення предметних уроків із природознавства

Для чого люди використовують воду? (Люди використовують воду на заводах і фабриках, для поливу рослин, для приготування їжі, у побуті)

Що відбувається з водою після її використання людьми?

Після використання вода забруднюється. У побуті, на фабриках і заводах, люди використовують чисту воду, а випускають у водойми воду, забруднену різними отруйними речовинами. Великої шкоди завдають аварії танкерів та теплоходів, під час яких у моря і океани потрапляє нафта. Нафта легша за воду, тому вона розливається, утворюючи на поверхні води отруйну плівку, яка не тільки забруднює воду, а й вбиває все живе. Як забруднення води впливає на рослини і тварини? (Рослини і тварини не можуть жити у забрудненій воді, вони отруюються і гинуть). Як забруднення води впливає на людей? (Споживання забрудненої води є причиною багатьох захворювань у людей). Прочитайте останній абзац статті на с.97 підручника і дайте відповіді на запитання:

Що люди роблять, щоб запобігти забрудненню води шкідливими речовинами?

Чому потрібно берегти воду?

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою. Виконання завдань 1-3 (с.26).

1. Доповни схему.

2. Встав пропущені слова.

У природі під впливом _________ вода нагрівається і __________. Легка водяна пара піднімається вгору, __________ і перетворюється на _________. Із дрібненьких краплинок води і кристаликів льоду утворюються _________, з яких випадають ________. Перетворення води в природі з одного стану в інший називають _______________.

3. Дай відповіді на запитання.

Для чого люди використовують воду?

а) __________________

б) __________________

в) __________________

Якої шкоди завдає водоймам діяльність людини?

Як люди запобігають забрудненню водойм?

2. Завдання на застосування знань.

У яку пору року в повітрі міститься велика кількість водяної пари? Чому? (Велика кількість водяної пари в повітрі міститься влітку. У цю пору Сонце найбільше нагріває Землю, тому випаровується велика кількість води і утворюється водяна пара, яка піднімається у повітря)

Доведіть, що з носика чайника під час кипіння виходить не водяна пара, а дрібненькі краплинки води. (Якби з носика чайника виходила водяна пара, ми б її не бачили, бо водяна пара прозора. Водяна пара, яка виходить з носика чайника охолоджується, внаслідок чого утворюються дрібненькі краплинки води, які ми і бачимо)

VІ. Підсумок уроку.

Про які цікаві перетворення води в природі ви дізналися на цьому уроці?

Як потрібно ставитися до води?

Тема. Гірські породи. Корисні копалини. Охорона гірських порід

Мета: формувати уявлення про гірські породи та їх різноманітність, про корисні копалини та їх значення в житті людини; формувати поняття "рудні", "нерудні", "горючі корисні копалини", "родовище"; формувати уміння спостерігати, узагальнювати і робити висновки; виховувати бережливе ставлення до речей, виготовлених із корисних копалин, прагнення до збереження корисних копалин та почуття гордості за свою Батьківщину та її природні багатства.

Обладнання: колекції корисних копалин, зразки корисних копалин свого краю, таблиця "Кругообіг води в природі".

Хід уроку

І. Підсумок спостережень за змінами в природі.

ІІ. Перевірка знань, умінь та навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках.

Картка 1

Заповни таблицю і дай відповіді на запитання.

Ознаки	Лід	Сніг
Колір
Твердість
З якої речовини складається
Легший чи важчий за воду

Які ознаки спільні?

За якими ознаками вони відрізняються?

Картка 2

1. Допиши речення.

Вода перетворюється на водяну пару, якщо її …

Водяна пара перетворюється на воду, якщо її …

2. Підкресли правильне твердження.

Перетворення води з рідкого стану у твердий відбувається при температурі вище 0^о.

Перетворення води з рідкого стану у твердий відбувається при температурі нижче 0^о.

Перетворення води з рідкого стану у твердий відбувається під час випаровування.

2. Фронтальне опитування.

Що відбувається з водою, яка є на земній поверхні, під впливом Сонця?

У що перетворюється вода внаслідок випаровування?

Що відбувається з водяною парою? Чому?

У що перетворюється високо над Землею водяна пара?

Що утворюється високо над Землею із дрібненьких краплинок води?

Що випадає з хмар влітку і взимку?

Куди дівається вода, яка потрапила на земну поверхню у вигляді опадів?

Що таке кругообіг води в природі?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

Які тіла належать до неживої природи? (Повітря, Сонце, вода, ґрунт, зірки, Місяць, пісок тощо)

Якими бувають тіла неживої природи? (Твердими, рідкими, газоподібними)

З якими тілами неживої природи ви вже ознайомились на попередніх уроках? (Сонце, повітря, вода).

Що знаходиться під фундаментами будинків, під асфальтом доріг, під тонким шаром ґрунту, на дні водойм? (Тверда поверхня, яка складається з піску, глини, різного каміння)

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, з чого складається земна поверхня, і що заховано у її глибинах; як люди використовують ці природні скарби; про те, чому і як їх треба берегти. Тема уроку - "Гірські породи. Корисні копалини".

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про гірські породи.

Як ви гадаєте, що таке гірські породи?

На перший погляд гірські породи - це те, з чого складаються гори. Проте з гірських порід складаються не лише гори. Коли ви відпочиваєте на березі моря, озера чи річки, ви будуєте з піску різні споруди, не здогадуючись, що пісок - це гірська порода. Коли ви малюєте простим олівцем, то залишається на папері слід від гірської породи - графіту. Коли ви солите страви, щоб зробити їх смачнішими, то посипаєте їх гірською породою, яка називається кухонна сіль. Коли ви ліпите із розмоченої глини різноманітні фігурки, ви не замислюєтесь над тим, що ця глина, якій легко надати будь-якої форми - це теж гірська порода.

Гірські породи - це природні тіла, які знаходяться на поверхні Землі або у її глибинах.

До якої природи належать гірські породи? (Це тіла неживої природи)

2. Розв'язання проблемної ситуації з метою формування уявлення про стани гірських порід.

Розгляньте малюнок у підручнику на с.99. Прочитайте назви гірських порід, зображених на ньому.

Чому нафта знаходиться у скляній посудині, природний газ - у металічному балоні, а решта гірських порід - у вигляді різноманітних за формою грудочок? (Нафта знаходиться у посудині, тому що вона є рідким тілом. Природний газ знаходиться у балоні, тому що це газоподібне тіло. Решта гірських порід - тверді тіла, вони мають певну форму, тому посуд для них не потрібний. Вони не розтечуться, як рідина, і не заповнять всі проміжки, як газоподібна речовина)

Який висновок можна зробити про те, в яких станах перебувають гірські породи? (Гірські породи перебувають у трьох станах: твердому, рідкому та газоподібному)

У якому стані перебуває більшість гірських порід? Наведіть приклади. (Більшість гірських порід перебуває у твердому стані. Наприклад, торф, кам'яне вугілля, пісок, кам'яна сіль, граніт, крейда та ін)

Яка гірська порода знаходиться у рідкому стані? (Нафта)

Яка гірська порода знаходиться у газоподібному стані? (Природний газ)

3. Розповідь з елементами бесіди і демонстрацією зразків гірських порід із метою формування уявлення про їх різноманітність.

На Землі є багато гірських порід, і вони дуже різноманітні. Якими ознаками відрізняються гірські породи?

Гірські породи відрізняються кольором, твердістю, блиском, прозорістю. Одні з них, як наприклад крейда, складаються з дрібних частинок білого кольору не дуже міцно сполучених між собою. Інші, як наприклад граніт, складаються із крупніших частинок рожевого, чорного, жовтого кольорів, міцно сполучених між собою. Торф легкий і крихкий, а мармур важкий і міцний.

Чому ж гірські породи такі різні?

Тому що вони утворюються у різних природних умовах та із різних речовин. Наприклад, торф утворився на болоті з рослин, а мармур утворився глибоко під земною поверхнею в умовах високої температури. Тому торф не такий щільний і твердий як мармур.

Гірські породи зберігають у собі дуже багато секретів. Учені, вивчаючи особливості залягання гірських порід, відновлюють події, які відбувалися на Землі мільйони років тому назад. Наприклад, поклади кам'яного вугілля дали можливість ученим встановити, що у той час, коли вони утворювалися, на Землі був теплий і вологий клімат, росли ліси з гігантськими деревами. Багата рослинність, яка з часом відмирала і накопичувалась, дала матеріал, з якого утворилося кам'яне вугілля. Утворилися гірські породи дуже давно, вік багатьох із них становить багато мільйонів років.

4. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлення про корисні копалини та їх значення у житті людини.

Чи використовують люди гірські породи у своєму житті?

Розкажіть, що вам відомо про використання людьми гірських порід, зображених на малюнку в підручнику на с.99.

Зробіть висновок про те, чому гірські породи на малюнку підписані словами "корисні копалини".

Із давніх-давен люди використовують гірські породи для своїх потреб: у будівництві, для виготовлення посуду, знарядь праці тощо. Тому гірські породи, які люди добувають у природі і використовують для своїх потреб, називають корисними копалинами.

Із кожним роком збільшується кількість гірських порід, які стають корисними копалинами. Якщо 100 років тому люди не потребували нафти і природного газу, то зараз важко уявити життя без цих корисних копалин.

Залежно від того, для чого їх використовують, корисні копалини поділяють на три групи: горючі, рудні та нерудні.

Горючі корисні копалини горять і виділяють тепло.

Які горючі корисні копалини вам відомі?

Знайдіть їх на малюнку в підручнику та в колекції.

Для чого їх використовують?

До горючих корисних копалин належать торф, буре і кам'яне вугілля, природний газ, нафта. Їх використовують як паливо та для виробництва бензину, пластмас, фарб, лаків, синтетичних тканин та хутра.

Рудні корисні копалини - це копалини, з яких виплавляють метали.

Прочитайте серед назв корисних копалин у підручнику на с.99 назви руд металів. Знайдіть їх у колекції корисних копалин.

До рудних корисних копалин належить залізна руда, з якої виплавляють і виробляють чавун та сталь. Із чавуну роблять труби, батареї опалення, ванни, посуд, деякі деталі машин. Сталь міцніша, ніж чавун. Вона кується, прокатується у листи та дріт. Із неї виробляють машини, труби, інструменти, посуд.

Нерудні корисні копалини - це ті, які використовують без переробки.

Прочитайте серед назв корисних копалин у підручнику на с.99 назви нерудних корисних копалин. Знайдіть їх у колекції корисних копалин.

Для чого їх використовують?

Пісок - будівельний матеріал та сировина для виробництва скла. Кам'яну сіль використовують не лише як добавку до їжі. Вона є сировиною для виробництва соди, кислоти та інших речовин. Крейду використовують у будівництві (з неї виробляють вапно), крейдяними олівцями ми пишемо на дошці. Граніт і мармур - цінні будівельні матеріали. Вони добре шліфуються. Відшліфована поверхня стає гладкою і гарною. Гранітом і мармуром облицьовують будинки, театри, станції метро. Уламки граніту використовують для будівництва доріг.

Зробіть висновок, що означає перше слово у словосполученні "корисні копалини"?

Чому корисні людині гірські породи назвали "копалинами"?

Необхідні людині гірські породи вона добуває, викопуючи їх з-під земної поверхні або копаючи на земній поверхні.

Місце, де залягають у великій кількості корисні копалини, називають родовищем. В Україні є родовища кам'яного вугілля, залізної руди, крейди, вапняку, граніту, піску, торфу, нафти і природного газу. Більшість корисних копалин залягають глибоко під землею. І перш ніж їх добути, їх потрібно знайти.

Люди якої професії займаються пошуками корисних копалин? (Геологи)

Родовища корисних копалин залягають у надрах на різній глибині. Щоб добути ті, які залягають неглибоко під землею, риють великі ями - кар'єри. У кар'єрах корисні копалини добувають відкритим способом. Там працюють потужні машини - бульдозери, екскаватори, якими викопують корисні копалини. Потім їх вантажать на автомашини. В кар'єрах добувають вапняк, глину, пісок, торф тощо.

Для того, щоб добути корисні копалини, які сховані глибоко під землею, будують шахти або бурять свердловини. Сучасні шахти схожі на підземні заводи. Щоб побудувати шахту, спочатку викопують глибокий колодязь, де встановлюють кабіни, в яких піднімаються і спускаються люди, машини. Від колодязя відходять коридори - штреки, де добувають корисні копалини, які потім піднімають на поверхню. В шахтах добувають кам'яне вугілля, а в свердловинах - нафту і природний газ.

5. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про економне використання корисних копалин.

Озирніться довкола і назвіть речі, що виготовлені з корисних копалин. Назвіть ці корисні копалини. (Стіни класу побудовані із глини, піску, гіпсу, крейди, вапняку. Двері, вікна, підлога пофарбовані фарбою, виготовленою з нафти. Батареї опалення, труби, металеві деталі парти виготовлені з чавуну і сталі, які виробляють із залізної руди. Ручки, пенали, портфелі виготовлені з матеріалів, які виробляють із нафти, кам'яного вугілля)

Чи безмежні запаси корисних копалин?

Корисні копалини - багатство Землі. У нашій країні добувають понад 80 різних корисних копалин. Але запаси корисних копалин у надрах Землі не безмежні. З часом вони можуть вичерпатись.

Чи можна уявити життя сучасної людини без нафти чи кам'яного вугілля? Що б трапилося, якби не стало цих корисних копалин? Із нафти виробляють бензин, без якого не зрушать із місця автомашини, літаки. Спалюючи кам'яне вугілля, люди опалюють приміщення, виробляють електроенергію)

Використати корисні копалини можна швидко, а ось часу на їх утворення потрібно багато. Пригадайте, на утворення кам'яного вугілля і нафти у природі затратились мільйони років. Про це потрібно знати, пам'ятати і витрачати корисні копалини бережно і економно.

Чи можете ви зробити свій внесок у справу бережного ставлення до корисних копалин?

Бережливе ставлення до корисних копалин - це бережливе ставлення до речей, які з них виготовлені, збудовані, змайстровані.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота в зошиті з друкованою основою. Виконання завдань 1-5 (с.27-28).

1. Підкресли правильне твердження.

Гірські породи - це гірське каміння.

Гірські породи - це природні тіла, які розміщуються в надрах Землі чи на її поверхні.

Гірські породи - це каміння, що розміщене на земній поверхні.

2. Підкресли назви корисних копалин.

Нафта, цемент, глина, бензин, торф, кам'яне вугілля, скло, золото, пісок, олія, мармур, пластмаса, природний газ, граніт, крейда.

3. Запиши за зразком властивості крейди. Дай відповіді на запитання.

Властивості	Кам'яне вугілля	Крейда
Стан у природі	твердий
Колір	чорний
Запах	без запаху
Легша чи важча від води	важче від води
Розчинність у воді	не розчиняється
Горючість	горить

Які ознаки є спільними для обох корисних копалин?

За якими ознаками вони відрізняються?

4. Доповни схему.

Наприклад: Наприклад: Наприклад:

______________ _________________ граніт м

5. Дай відповіді на запитання.

Чому корисні копалини називають скарбами природи?

Які речі виготовляють із корисних копалин?

Які корисні копалини добувають там, де ти живеш? Для чого їх використовують?

Чому потрібно берегти все те, що виготовляється з корисних копалин?

VІ. Підсумок уроку.

Тема. Ґрунт. Склад ґрунту. Охорона ґрунту

Мета: формувати поняття "ґрунт", уявлення про склад ґрунту, перегній, родючість ґрунту, про процес утворення ґрунту та значення ґрунту в природі та житті людини, про шляхи забруднення і причини руйнування ґрунтів, про охорону і збереження ґрунтів; формувати уміння встановлювати взаємозв'язки в природі, виконувати досліди, спостерігати і робити висновки; виховувати дбайливе ставлення до природи, прагнення берегти ґрунт.

Обладнання: таблиця із зображенням розрізу ґрунту, спиртівка, бляшанка з ґрунтом, шматок скла, склянка з водою.

Хід уроку

І. Підсумок спостережень за змінами в природі.

Який стан неба сьогодні?

Чи є вітер?

Чи є опади? Які?

За календарем спостережень проаналізуйте: яких днів було більше минулого тижня: ясних, хмарних чи похмурих; скільки днів було з опадами; скільки було вітряних днів.

Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?

ІІ. Перевірка знань, умінь та навичок учнів.

1. Письмове опитування на картках.

Картка 1

1. Підкресли назви горючих корисних копалин.

Торф, нафта, мармур, кам'яне вугілля, залізна руда, пісок, природний газ, буре вугілля, крейда, граніт.

2. Використовуючи слова для довідок, встав пропущені слова.

Корисні копалини, які горять, виділяючи тепло, називаються _______.

Корисні копалини, з яких виплавляють метали, називаються ________.

Корисні копалини, які використовують без переробки, називаються __.

Слова для довідок: нерудні, горючі, рудні.

Картка 2

1. Доповни схему.

Наприклад: Наприклад: Наприклад:

2. Дай відповідь на запитання.

Чому гірські породи називають багатством країни?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

Що належить до природи?

З якими тілами неживої природи ви вже ознайомилися? (Сонце, повітря, вода, гірські породи)

Розгадаєте ребус і дізнаєтеся, з яким тілом неживої природи ви будете знайомитись сьогодні на уроці.

Що вам відомо про ґрунт?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що таке ґрунт, з чого він складається і як утворюється, яке значення ґрунту в природі і житті людини, що загрожує ґрунту і як його охороняти.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування поняття "ґрунт" і уявлення про перегній.

Розгляньте ілюстрацію на с.101 у підручнику із зображенням шарів земної поверхні.

Як називається верхній шар земної поверхні?

Що в ньому міститься?

Верхній пухкий, родючий шар земної поверхні, у якому ростуть рослини і живуть тварини, називається ґрунтом.

Якого кольору ґрунт?

Ґрунт має темний колір, якого йому надає перегній. Перегній утворюється внаслідок перегнивання решток рослини і тварини. Чим більше в ґрунті перегною, тим він темніший. Із перегною утворюються мінеральні солі, які розчиняються у воді, що є в ґрунті. Рослини за допомогою коренів вбирають із ґрунту розчин мінеральних солей, які необхідні їм для росту і розвитку.

2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про утворення ґрунту.

Утворення ґрунту - складний і довготривалий процес. Утворюється ґрунт на гірських породах, на яких спочатку селяться дуже невибагливі рослини - лишайники. Після їх відмирання і перегнивання між уламками гірських порід накопичується трохи перегною. Туди потрапляє насіння, з якого виростають рослини, селяться дрібні тварини.

Уламки гірських порід поступово стають все меншими, а перегною стає все більше. Він перемішується зі зруйнованою гірською породою і утворюється пухкий шар земної поверхні, на якому ростуть рослини, тобто ґрунт.

Значну роль в утворенні ґрунту відіграють тварини, що в ньому живуть. Вони розпушують ґрунт. Наприклад, дощові черви живляться рослинними рештками, що є в ґрунті, сприяючи тим самим швидкому перетворенню їх у перегній. Таким чином, щоб утворився ґрунт, потрібні: гірські породи, рослини, тварини і мікроорганізми, які перетворюють відмерлі рештки на перегній, тепло і вода.

Учені підрахували, що для того, щоб утворився шар ґрунту завтовшки 5 см, потрібно не менше 2000 років. Для нормального росту рослин потрібний шар ґрунту завтовшки хоча б 50 см.

Обчисліть, скільки років потрібно, щоб утворився ґрунту такої товщини.

3. Проведення дослідів з елементами бесіди з метою формування уявлення про склад ґрунту і родючість.

Щоб визначити, з чого складається ґрунт, проведемо досліди, описані в підручнику на с.102-103.

Дослід 1 (проводять учні).

Що ви помітили? Зробіть висновок. (У ґрунті міститься повітря. Воно заповнює всі порожнини між частинками ґрунту. У ґрунті, що складається з грудочок, є багато повітря)

Для чого потрібне повітря у ґрунті? (Повітря потрібне для дихання коренів рослин)

Що люди роблять для того, щоб у ґрунті було більше повітря? (Щоб у ґрунті було більше повітря, його розпушують)

Дослід 2 (проводить учитель).

Що ви помітили? (На склі з'явились краплі води)

Чому це відбувається? (У ґрунті міститься вода)

Як потрапляє вода у ґрунт? (Вода в ґрунт надходить під час випадання дощу чи снігу)

Для чого потрібна вода у ґрунті? (Вода потрібна для життя рослин. Корені рослин разом із водою всмоктують із ґрунту необхідні їм речовини)

Дослід 3 (проводить учитель).

Візьмемо грудочку ґрунту і потримаємо її над вогнем.

Що ви відчули?

Що це горить, виділяючи такий запах? (Це горить перегній)

Для чого потрібний перегній у ґрунті? (Із перегною утворюються речовини, які разом із водою вбираються коренями рослин, і без яких рослина не може жити)

У ґрунті є пісок і глина. Щоб у цьому переконатись, проведемо дослід.

Дослід 4 (проводить учитель).

Що ви спостерігаєте? (На дні посудини залишилися частинки піску і глини)

У ґрунті може бути різна кількість піску і глини. Світлий ґрунт містить багато піску, він швидко пропускає воду і швидко висихає. Ґрунт, в якому багато глини, повільно пропускає воду. А коли висихає, то поверхня покривається кіркою, яка не пропускає повітря. Кірку легко зруйнувати, розпушивши ґрунт.

Дослід 5 (проводить учитель).

Що ви помітили? Зробіть висновок. (У ґрунті є мінеральні солі. Вони утворюються в ґрунті з перегною під дією мікроорганізмів)

Запишемо у вигляді схеми склад ґрунту.

Від кількості перегною в ґрунті залежить його найважливіша ознака - родючість.

Ви, напевно, чули вислів "родючий ґрунт". Як ви його розумієте?

Родючий ґрунт - це такий, на якому добре ростуть і розвиваються рослини. Такий ґрунт містить багато перегною, воду і повітря. Найбільш родючим ґрунтом є чорнозем. Наша країна багата на чорноземи.

4. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про значення ґрунту та його охорону.

Ґрунт можна порівняти з тоненькою плівкою, яка вкриває земну поверхню. Але без цієї плівки не було б ні рослин, що живуть на суші, ні тварин, ані людей. Давайте поміркуємо, чому.

Для чого ґрунт рослинам? (У ґрунті рослини закріплюються корінням і вбирають із нього воду з розчиненими в ній мінеральними солями)

Що дає ґрунт тваринам? (Для багатьох тварин ґрунт є домівкою. У ґрунті живуть комахи та їхні личинки, черв'яки, кроти, землерийки. Тварини живляться рослинами, що виросли на ґрунті)

Чи потрібний ґрунт людям? (Без ґрунту не стало б продуктів харчування. Недарма в народі кажуть, що ґрунт дорожчий від золота. Без золота люди змогли би жити, а без ґрунту - ні)

Процес утворення ґрунту складний і довготривалий. Тому ґрунт потрібно охороняти.

Що ж загрожує ґрунту?

Ґрунту загрожує руйнування, забруднення і виснаження.

Поміркуйте, як і чим можуть руйнуватись ґрунти.

Вода, що утворюється під час танення снігів та сильних злив, стікає схилами розораних горбів і розмиває ґрунт. При цьому утворюються яри і змивається найродючіший верхній шар ґрунту.

Як можна запобігти утворенню ярів?

Похилі місцевості орють поперек схилів. На дуже крутих схилах засівають багаторічні рослини, насаджують кущі і дерева, які корінням закріплюють ґрунт і захищають його від розмивання.

Великої шкоди завдають ґрунту вітри. Дуючи з великою силою, вони здувають верхній родючий шар ґрунту. Щоб запобігти руйнуванню ґрунтів вітрами, люди насаджують лісозахисні смуги, що стримують вітри.

Чим забруднюються ґрунти?

Ґрунт забруднюється отрутохімікатами, які люди використовують для боротьби зі шкідниками сільського господарства, відходами промисловості, сміттям.

Як ви розумієте вислів "виснажений ґрунт"? (Це ґрунт, у якому залишилось мало перегною).

Як можна збільшити кількість перегною в ґрунті?

Кількість перегною можна збільшити, вносячи у ґрунт перегній і мінеральні добрива.

Що ще роблять люди, щоб підвищити родючість ґрунту?

Підвищення родючості ґрунту забезпечується його переорюванням, розпушуванням, удобренням, поливом. Проте надмірний полив і внесення мінеральних добрив може принести шкоду. Надмірний полив може спричинити засолення ґрунту. На засолених ґрунтах рослини ростуть погано.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою. Виконання завдань 1-3 (с.29-30).

1. Допиши речення.

Ґрунт - це __________. Темного кольору ґрунту надає __________. Перегній утворюється з ______________. Під впливом бактерій із перегною утворюються ___________. Мінеральні солі - це ___________________.

2. Розгадай кросворд.

					2.		3.
				1.	в	2.	п	4.	5.	5.
	2.	2.	2.	п	о	в	і	т	р	я
				е	д		с
				р	а		о
				е			к
				г
2.	г	л	и	н	а
				і
				й

По горизонталі:

1. Безбарвна частина ґрунту.

2. Складова ґрунту, погано пропускає воду.

По вертикалі:

1. Перегнилі рештки рослин і тварин у ґрунті.

2. Рідка складова ґрунту, в якій розчиняються мінеральні солі.

3. Сипуча складова частина ґрунту, здебільшого жовтого кольору.

3. Дай відповіді на запитання.

Яка основна ознака ґрунту?

Від чого залежить родючість ґрунту?

Чим ґрунт забезпечує рослини?

Яке значення має ґрунт у житті тварин?

Яке значення має ґрунт у житті людей?

Як люди підвищують родючість ґрунту?

Від чого потрібно берегти ґрунт?

2. Завдання на застосування знань.

Поясніть прислів'я: "Хто про землю дбає, тому вона повертає".

VІ. Підсумок уроку.

Про що ви дізналися сьогодні на уроці?

Із чого складається ґрунт?

Який ґрунт називають родючим?

Чому ґрунт потрібно охороняти?

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Для забезпечення достовірності результатів дослідження експерименту ми скористалися педагогічним спостереженням, письмовим опитуванням школярів та аналізом результатів учнівської діяльності.

Після проведення в експериментальному класі предметних уроків нами було проведено підсумкове опитування учнів експериментального і контрольного класів.

Метою підсумкових опитувань школярів наприкінці вивчення розділів "Природа і ми" та "Нежива природа" було визначити рівні сформованості природничих знань в учнів, і тим самим з'ясувати, як впливає сукупність визначених нами шляхів удосконалення методики організації та проведення предметних уроків на ефективність засвоєння знань молодшими школярами.

Підсумкове опитування проводилося у формі письмових завдань на уроці, що відповідав змістові підсумкової тематичної роботи із природознавства в 3 класі. Змістову основу, розроблених контрольних завдань, становив програмовий матеріал із предмету "Я і Україна. Природознавство" для 3 класу. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості знань, умінь та навичок у молодших школярів наприкінці вивчення розділів "Природа і ми" та "Нежива природа", відповідно до вимог, зазначених у навчальних програмах [44, с.261-264].

Завдання для підсумкового опитування (див. додаток Б) були складені відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України "Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів". Основним критерієм оцінювання результатів виконання учнями завдань підсумкової тематичної роботи була якість виконання завдань, зокрема правильність і повнота відповіді.

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів завдань підсумкового опитування наприкінці вивчення розділу "Природа і ми" і "Нежива природа" подано в узагальнюючій таблиці 2.

Таблиця 2. Результати підсумкового опитування учнів експериментального і контрольного класів

Рівень навчальних досягнень учнів	Контрольний клас	Експериментальний клас
	кількість учнів	%	кількість учнів	%
Низький	3	12,5	1	4,0
Середній	7	29,2	5	20,0
Достатній	10	41,1	10	40,0
Високий	4	16,7	9	36,0

Співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості навчальних досягнень покажемо за допомогою рисунка 1.

Рис.1. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного класів

Аналіз отриманих даних свідчить, що кількісні показники наприкінці навчального року в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному класі, тобто в результаті експериментального навчання спостерігається помітно вищий рівень засвоєння молодшими школярами природничих знань. Зокрема, 36,0% учнів експериментального класу відповідають показникам високого рівня сформованості знань, що на 19,3% більше порівняно з контрольним класом (16,7%). Лише 4,0% учнів експериментального класу досягли низького рівня сформованості знань, тоді як контрольному класі цей показник становив 12,5% учнів, що на 8.5% більше.

Таким чином, аналіз результатів підсумкового опитування свідчить про те, що для учнів експериментального класу характерний вищий рівень сформованості природничих знань, ніж для учнів контрольного класу.

Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань, отриманих в експериментальному і контрольному класах, свідчить про позитивний вплив розроблених нами шляхів удосконалення методики організації проведення предметних уроків на процес формування природничих знань молодших школярів.

Аналіз результатів дослідження також підтверджує той факт, що організація і проведення предметних уроків із природознавства в 3 класі у процесі формувального експерименту сприяла активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та успішному оволодінню знаннями, уміннями й навичками.

Таким чином, кількісний та якісний аналіз результатів проведеного експериментального дослідження свідчить про ефективність запропонованої нами методики, яка полягала в цілеспрямованій і систематичній організації предметних уроків упродовж вивчення природознавства в початковій школі.

Висновки

У дипломній роботі нами зроблено спробу вирішити одну із актуальних проблем реалізації навчально-виховних і розвивальних завдань, які стоять перед сучасною початковою школою. Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки.

У процесі навчання природознавства використовується специфічний тип уроку - предметний. Він має свою історію теоретичної розробки в методиці викладання предмета та практичного застосування в початковій школі. Вперше термін "предметний урок" був введений О.Я. Гердом у 1863 році. Основною метою таких уроків, за словами вченого, є формування у дітей цілісного уявлення про об'єкти і явища навколишнього світу. Вона досягається за умови безпосереднього сприймання учнями об'єктів природи, роботи з об'єктами вивчення, а не з їх зображенням, аналізу й порівняння здобутих фактів, їх узагальнення і формування необхідних висновків, а також перевірки висновків доступними дослідами. При цьому молодші школярі одержують певну суму конкретних відомостей про тіла і явища природи.

У сучасній методиці викладання природознавства вчені (Т.М. Байбара, О.А. Біда, А.В. Миронов, В.П. Горощенко, Л.К. Нарочна, В.М. Пакулова та інші) не відмовляються від цього типу уроків, а наголошують на їх необхідності у навчанні, вихованні і розвитку молодших школярів.

Предметні уроки забезпечують сприймання дітьми об'єктів і явищ природи різними органами чуття. Вони мобілізують діяльність таких органів сприймання, які на уроках іншого типу перебувають у пасивному стані. На таких уроках школярі мають можливість розглянути той або інший предмет, випробувати його твердість, відчути запах, іноді покуштувати на смак, порівняти різні предмети між собою, встановити в них спільні та відмінні ознаки.

Доцільно, щоб на такому уроці діти працювали з натуральними, живими природними об'єктами. Це - одна із складових частин успіху його проведення. Якщо відсутня можливість їх забезпечення (інша пора року тощо), тоді використовуються гербарні та колекційні зразки. Роздавальні натуральні засоби наочності для предметного уроку учні можуть виготовляти заздалегідь самі під безпосереднім чи опосередкованим керівництвом вчителя.

Значення предметних уроків полягає і в тому, що вчитель не лише пропонує учням для розглядання конкретний матеріал, а й навчає їх уважно спостерігати за даним предметом чи явищем, виділяти його суттєві ознаки, підмічати схожість і відмінність з іншими предметами і на цій основі робити висновки та узагальнення.

Під час проведення предметних уроків керівна роль належить учителю. Він пропонує завдання, знайомить дітей із послідовністю виконання дослідів чи практичних робіт, готує обладнання роздавальний матеріал, розподіляє обов'язки, слідкує за ходом виконання учнями завдань, допомагає узагальнити отримані результати і зробити правильні висновки.

Вивчаючи та аналізуючи психолого-педагогічну та методичну літературу, нормативні документи, передовий педагогічний досвід із даної проблеми, ми розробили шляхи вдосконалення методики організації та проведення предметних уроків із природознавства:

Попередня підготовка вчителя і учнів до проведення предметних уроків.

Здійснення керівництва процесом формування знань учнів під час предметних уроків.

Організація розумової діяльності учнів на шляхом залучення їх до активної самостійної роботи на уроці.

Організація дослідницької роботи учнів на предметному уроці.

Враховуючи зміст програмового матеріалу із навчального курсу "Я і Україна", вікові особливості молодших школярів та вимоги щодо проведення предметних уроків ми організували експериментальне навчання на базі 3 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Велика Вільшаниця Львівської області. Нами було визначено тематику предметних уроків у 3 класі, розроблено методичні моделі предметних уроків, підібрано засоби наочності та обладнання для проведення дослідів і практичних робіт, розроблено завдання, які учні виконували, працюючи самостійно чи в групах, та конспекти предметних уроків.

У процесі дослідження експериментально доведено, що систематичне і цілеспрямоване проведення предметних уроків позитивно впливає процес формування природничих знань учнів, сприяє підвищенню у них рівня навчальних досягнень та пізнавальних інтересів. Загальною тенденцією, виявленою під час аналізу результатів формувального експерименту, було підвищення, порівняно з контрольним класом, кількості учнів експериментального класу, що мають високий рівень навчальних досягнень (експериментальний клас - 36,0% учнів; контрольний клас - 16,7% учнів), та зменшення кількості дітей, що виявили низький рівень навчальних досягнень (експериментальний клас - 4,0% учнів; контрольний клас - 12,5% учнів). Встановлено, що проведення предметних уроків сприяє позитивному ставленню учнів до цього навчального предмету та підвищенню інтересу школярів до вивчення навколишньої дійсності.

Таким чином, проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що цілеспрямоване проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, який задовольняє запити й інтереси учнів, доповнює й розширює зміст програмового матеріалу, сприяє його глибшому засвоєнню школярами.

Список використаної літератури

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Радянська школа, 1981. - 206 с.

2. Андрущак В.М. Шляхи підвищення якості знань учнів. - К.: Радянська школа, 1973. - 95 с.

3. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1985. - 208 с.

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

5. Баунова И.А. Активизация мыслительной деятельности учеников при проведении опытов на уроках природоведения // Начальная школа. - 1987. - № 9. - С.53-58.

6. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпом, 1987. - 97 с.

7. Бібік Н.М., Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2003. - 176 с.

8. Бібік Н.М., Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. - К.: Форум, 2004. - 176 с.

9. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Віконечко: Підручник для 1 класу. - К.: А.С.К., 2002. - 120 с.

10. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підручник для 2 класу. - К.: Форум, 2005. - 144 с.

11. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ, Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. - 400 с.

12. Варакута О.М. Формування природничих понять в учнів початкових класів // Початкова школа. - 1999. - № 5. - С. 20-23.

13. Вахтеров В.П. Избранные педагогические сочинения / Сост.Л.Н. Литвин, Н.Т. Бритаева. - М.: Педагогика, 1987. - 401 с.

14. Возрастные возможности усвоения знаний (младшие классы) / Под. ред.Д.Б. Эльконина и В.В. Давыдова. - М.: Просвещение, 1979. - 288 с.

15. Верзина А.К., Низова А.М. Наблюдения природы и труда в начальной школе. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1964.

16. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению / Сост. Л.Ф. Мельчаков. - М.: Просвещение, 1981. - 158 с.

17. Герд А.Я. Избранные педагогические труды / Под ред. Б.Е. Райкова. - М.: АПН СССР, 1953.

18. Герд В.А. Естествознание как отдельный предмет в курсе начальной школы. - Пг., 1917. - 152 с.

19. Горощенко В.П. Природа и люди. - М.: Просвещение, 1971. - 96 с.

20. Горощенко В.П., Никитина В.С. Методика изучения природы в начальной школе. - М.: Просвещение, 1965. - 124 с.

21. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1984. - 159 с.

22. Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика / Под общ. ред. Б.П. Есипова. - М.: Изд-во АПН СССР, 1957. - 520 с.

23. Завитаев П.А., Низова А.М. Экскурсии и предметные уроки в 1 и 2 классах. - М.: Учпедгиз, 1967. - 72 с.

24. Запартович Б.Б. и др. С любовью к природе. Дидактический материал по природоведению для начальной школы. - М.: Педагогика, 1983. - 232 с.

25. Зуев В.Ф. Педагогические труды / Под ред. Б.Е. Райкова. - М.: АПН СССР, 1956. - 148 с.

26. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.

27. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

28. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1982. - 96 с.

29. Ковальногих Л.М. Преподавание естествознания в системе развивающего обучения // Начальная школа. - 1995. - № 2.

30. Козина Е.Ф., Степанян Е.Н. Методика преподавания естествознания. - М.: Академия, 2004. - 496 с.

31. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації. - К.: Початкова школа, 2003. - 128 с.

32. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. - Харків: "ОВС", 2002. - 400 с.

33. Мельчаков Л.Ф. Предметные уроки в курсе природоведения // Начальная школа. - 1981. - № 9. - С.66-68.

34. Мельчаков Л.Ф. Содержание и организация наблюдений за природой и трудом населения в начальной школе. - Свердловск, 1968. - 96 с.

35. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

36. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

37. Обучение и развитие: Экспериментально-педагогическое исследование / Под ред. Л.В. Занкова. - М.: Педагогика, 1975. - 440 с.

38. Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. - К.: Радянська школа, 1976. - 183 с.

39. Павлович С.А., Матвєєва О.М., Горощенко В.П. Книга з природознавства. Основи і методика природознавства. - К.: Вища школа, 1971.

40. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

41. Перекалова В.С. Природоведение как учебный предмет в начальной школе // Советская педагогика. - 1976. - № 6. - С.56-62.

42. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. - 400 с.

43. Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий // Начальная школа. - 1991. - № 2. - С.53-56.

44. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

45. Развитие младших школьников в процессе усвоения знаний: Экспериментально-педагогическое исследование / Под ред. М.В. Зверевой. - М.: Педагогика, 1983. - 169 с.

46. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Ґенеза, 1990. - 368 с.

47. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К.: Магістр-S, 1997. - 256 с.

48. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1953. - 227 с.

49. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори: В 5 тт. - К.: Радянська школа, 1976. - Т.2. - С.419-654.

50. Ушинский К.Д. Материалы к 3-му тому "Педагогической антропологии" // Собрание сочинений. - М. - Л.: Изд-во АПН РСФСР, 1950. - Т.10. - С.53-622.

51. Шевченко С.Д. Школьный урок: Как научить каждого. - М.: Просвещение, 1991. - 175 с.

52. Ягодовський К.П. Питання загальної методики природознавства. - К.: Радянська школа, 1953. - 215 с.

53. Ягодовский К.П. Практические занятия по естествознанию в начальной школе. - М.: Учпедгиз, 1955. - 152 с.

Додатки

Додаток А

Анкета для опитування вчителів початкової школи

Місто (село) _________________________________________________

Школа ___________________________________ Клас _____________

1. Чи систематично Ви проводите предметні уроки із курсу "Я і Україна"?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _____________________________________________

2. В якому класі Ви найчастіше проводите предметні уроки? (Підкресліть необхідне)

а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.

3. Яка їх тематика? ________________________________________

__________________________________________________________

__________________________________________________________

___________________________________________________________

4. Запишіть назви приладів та інвентарю, які Ви використовуєте під час проведення предметних уроків. ____________________________________

___________________________________________________________

___________________________________________________________

5. Як учні ставляться до проведення предметних уроків?

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

6. Які проблеми виникають у Вас під час проведення предметних уроків?

___________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Дякуємо за відповіді!

Додаток Б

Контроль навчальних досягнень учнів із розділу "Нежива природа"

Варіант 1

Початковий рівень

1. Вода у газоподібному стані - це:

а) лід; б) роса; в) водяна пара.

2. Чорнозем - це ґрунт, що містить багато:

а) глини; б) перегною; в) піску.

3. Граніт - це гірська порода, яка перебуває у:

а) рідкому стані; б) твердому стані; в) газоподібному стані.

Середній рівень

4. Підкресли назви нерудних корисних копалин.

Крейда, торф, пісок, граніт, залізна руда, кухонна сіль, мармур, кам'яне вугілля.

5. Запиши покази термометра, використовуючи знаки та числа.

П'ятнадцять градусів вище нуля -

Три градуси морозу -

Плюс десять градусів -

6. Допиши речення.

До складу повітря входять такі газоподібні речовини: ___________

Забруднюють повітря: _____________________________________

Достатній рівень

7. Встав у речення пропущені слова.

Чим вище Сонце на небосхилі, тим тінь від гномона _____________, чим нижче Сонце, тим тінь від гномона _________________.

8. Запиши в таблицю властивості нафти.

Властивості	Нафта
Стан у природі
Колір
Запах
Легша чи важча за воду
Розчинність у воді
Горючість

9. Поясни, чим жива природа відрізняється від неживої.

Високий рівень

10. Доведи, що людина не може існувати без природи.

Варіант 2

Початковий рівень

1. Гірські породи складаються з:

а) камінців; б) мінералів; в) кристаликів.

2. Темного забарвлення ґрунту надає:

а) перегній; б) глина; в) корені рослин.

3. Нафта - це гірська порода, яка перебуває у:

а) рідкому стані; б) твердому стані; в) газоподібному стані.

Середній рівень

4. Підкресли назви рудних корисних копалин.

Нафта, залізна руда, пісок, мідна руда, мармур, кухонна сіль, алюмінієва руда, граніт.

5. Запиши покази термометра, використовуючи знаки і числа.

Дванадцять градусів тепла -

Десять градусів нижче нуля -

Мінус чотири градуси -

6. Доповни речення.

Вода у природі буває у таких станах:

Вода у газоподібному стані - це

Достатній рівень

7. Встав у речення пропущені слова.

Протягом дня довжина тіні від гномона найменша ______________, тому що у цей час Сонце знаходиться _____________________ на небосхилі.

8. Запиши у таблицю властивості кам'яного вугілля.

Властивості	Кам'яне вугілля
Стан у природі
Колір
Запах
Легша чи важча за воду
Розчинність у воді
Горючість

9. Поясни, чому без Сонця не було б життя на Землі.

Високий рівень

10. Доведи, що до природи потрібно ставитися дбайливо.