Методика проведення предметних уроків із природознавства

Класифікація уроків за дидактичною метою. Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи. Вдосконалення методики організації та проведення предметних уроків із курсу "Я і Україна. Природознавство" в початковій школі.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.11.2009
Размер файла 620,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Чи передається сонячна енергія від рослин тваринам і людям? Поміркуйте, як саме.

Сонячна енергія передається тваринам і людям, коли вони живляться рослинами.

Для чого тваринам і людям потрібна енергія Сонця?

Завдяки енергії Сонця, що накопичилась у поживних речовинах, вироблених рослинами, тварини і люди живляться, ростуть і розвиваються, рухаються.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою. Виконання завдань 1-6 (с.18-19).

1. Дай відповіді на запитання.

Що відбудеться, якщо на шляху сонячних променів помістити непрозорий предмет? Чому?

Чому сонячне світло проходить через скло?

Чому віконне скло необхідно завжди тримати у чистоті?

2. Впиши у схему, що Сонце дає живим організмам.

3. Заповни пропуски в реченнях, використовуючи слова для довідок.

Найтепліша пора року - _________________, тому що Сонце стоїть на небосхилі ___________________.

Найхолодніша пора року - _________________, тому що Сонце стоїть на небосхилі ___________________.

Слова для довідок: літо, зима, найвище, найнижче.

4. Дай відповіді на запитання.

Як можна дізнатися про висоту Сонця на небосхилі?

Коли протягом дня тінь від гномона найкоротша? Чому?

5. Вкажи стрілками залежність між висотою стояння Сонця на небосхилі та довжиною тіні.

Сонце високо

* *

тінь довга

Сонце низько

* *

тінь коротка

6. Закінчи речення.

Сонячне тепло потрапляє на земну поверхню, від чого вона _________

Під дією сонячного світла у листках рослин утворюються ___________

V. Підсумок уроку.

Тема. Термометр

Мета: формувати поняття "термометр", уявлення про будову та принцип дії термометра, про види термометрів, їх використання; розвивати спостережливість, уміння аналізувати і робити висновки; формувати вміння користуватися термометром; виховувати бережне ставлення до обладнання.

Обладнання: різні види термометрів; макет термометра; скляна пробірка, закрита корком із скляною трубкою; посудини з гарячою і холодною водою.

Хід уроку

І. Підсумок спостережень за змінами в природі.

За календарем спостережень проаналізуйте зміни, що відбулися у вересні, і заповніть таблицю у зошиті (с.5): скільки було ясних, хмарних та похмурих днів; скільки було дощових днів; скільки було днів, коли падав сніг.

Які зміни відбулися в житті рослин і тварин у вересні?

Яку роботу виконували люди на полях, у садах, на городах у вересні?

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне усне опитування.

Як залежить нагрівання земної поверхні від висоти Сонця на небосхилі?

Як змінюється нагрівання земної поверхні протягом року? Чому?

Як змінюється нагрівання земної поверхні протягом доби? Чому?

Яке значення має сонячне тепло в природі?

Яке значення має сонячне світло в природі?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

За допомогою чого можна не виходячи з дому дізнатись тепло чи холодно на вулиці? (Це можна зробити за допомогою термометра)

Сьогодні ви познайомитеся з будовою, принципом дії термометра, з використанням різних термометрів; навчитеся користуватись термометром.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами розповіді з метою формування поняття "термометр" та уявлення про будову і принцип дії термометра.

Термометр - це прилад, призначений для вимірювання температури тіл. Температуру повітря треба вимірювати в один і той самий час, закріпивши термометр на зовнішній рамі вікна з того боку, який менше освітлюється Сонцем. Проте термометром можна виміряти не лише температуру повітря. Термометри бувають різними за призначенням.

Розгляньте термометри, зображені на малюнку в підручнику на с.84. Яке їх призначення?

Розглянемо будову термометра на прикладі термометра для вимірювання температури повітря.

У термометрі є шкала з поділками. Кожна поділка відповідає 1 градусу. На шкалі біля поділок є числа, що показують температуру в градусах. До шкали термометра прикріплена запаяна скляна трубка, яка внизу заповнена зафарбованою рідиною. Рівень стовпчика рідини в трубці показує число градусів - температуру. Числа, розміщені вище від "нуля" показують градуси тепла, а нижче - холоду. Коли надворі тепло, рідина у трубці піднімається вище "нуля", а коли холодно - опускається до поділки "нуль" і нижче.

2. Дослід з елементами бесіди з метою формування уявлення про властивість рідин розширюватись під час нагрівання і стискатись під час охолодження.

Чому ж рідина у трубці термометра піднімається вгору, коли тепло, і опускається вниз, коли холодно? Щоб зрозуміти це, проведемо дослід.

Візьмемо скляну пробірку з підфарбованою водою і закриємо її корком із трубочкою. Позначимо рівень води у пробірці. Опустимо пробірку в склянку з гарячою водою, щоб вода у пробірці нагрілась.

Що ви помітили? (Вода піднялась вище позначки)

Який висновок зробимо? (Під час нагрівання вода займає більше місця)

Опустимо цю ж пробірку в склянку з холодною водою. Що помітили тепер? (Вода в пробірці опустилась)

Який висновок можна зробити? (Під час охолодження вода займає менше місця)

Прочитайте на дошці слова (розширюється, стискається) і замініть одним із них вислів "займає більше місця". (Під час нагрівання вода розширюється)

Яким словом замінимо вислів "займає менше місця"? (Під час охолодження вода стискається)

Отже, вода під час нагрівання розширюється, а під час охолодження - стискається. Таку властивість мають всі рідини, а також рідкий метал - ртуть. Цю властивість рідин використовують у термометрах. Як правило, у термометрах використовують спирт або ртуть.

3. Розповідь із метою формування уміння записувати і читати покази термометра.

Температуру повітря записують умовними знаками. Якщо рідина в трубці підніметься вище поділки "нуль", наприклад, на 8 поділок, то температура становить 8 градусів тепла. Це записують так: +8°. Кружечок біля цифри означає слово "градус". Позначення +8° можна прочитати так:

8 градусів тепла;

плюс 8 градусів;

8 градусів вище нуля.

Якщо рідина опускається нижче нуля, наприклад, на 10 поділок, то температура - 10 градусів холоду (чи морозу). Це записують так: -10°. Позначення можна прочитати так:

10 градусів морозу;

мінус 10 градусів;

10 градусів нижче нуля.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Практична робота.

а) Рухаючи стрілкою макета термометра, вчитель виставляє різну температуру. Діти записують температуру на дошці і читають її різними способами.

б) Виміряти температуру повітря у класі, записати покази термометра.

в) Виміряти температуру повітря надворі, записати покази термометра в календарі спостережень (с.2).

2. Робота в зошиті з друкованою основою.

а) Виконання завдань 1-3 (с. 20).

1. Допиши речення.

Термометр - це прилад для ___________________________. Він складається з: ___________________________. У термометрі використано властивості рідин розширюватись під час _____________________ і стискатись під час ________________________. Є такі види термометрів: ___________

2. Постав "+" чи "-" перед показами термометра.

Дуже жарко: 30° Дуже холодно: 30°

Холодно: 10° Жарко: 25°

Прохолодно: 7° Тепло: 16°

3. Запиши покази термометра, використовуючи знаки і числа.

Три градуси морозу.

Двадцять градусів тепла.

Десять градусів вище нуля.

. Підсумок уроку.

Яким приладом вимірюють температуру?

Які бувають термометри за призначенням?

З чого складається термометр?

Яка властивість рідин використана у термометрі?

Які речовини використовують у термометрах?

Тема. Повітря навколо нас. Властивості повітря

Мета: формувати уявлення про атмосферу, місцезнаходження повітря, його значення і властивості; розвивати спостережливість, допитливість, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, порівнювати, аналізувати й робити висновки; виховувати бажання пізнавати оточуючий світ.

Обладнання: склянка з водою, термос із гарячою водою, широка посудина з холодною водою, шматок крейди, грудочка ґрунту, колба з вузьким горлом, термометр для вимірювання температури води, порожня сірникова коробка.

Хід уроку

І. Підсумок спостережень за змінами в природі.

Який стан неба сьогодні?

Чи є вітер?

Чи є опади? Які?

За календарем спостережень проаналізуйте: яких днів було більше минулого тижня: ясних, хмарних чи похмурих; скільки днів було з опадами; скільки було вітряних днів.

Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?

ІІ. Перевірка знань умінь та навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках.

1. Постав перед показами термометра "+" чи "-".

Жарко: 28°

Холодно: 5°

Дуже холодно: 20°

2. Запиши покази термометра, використовуючи знаки і числа.

П'ять градусів тепла: ____________________________

Мінус сім градусів: ______________________________

Двадцять п'ять градусів вище нуля: ________________

2. Фронтальне опитування.

Яким приладом вимірюють температуру?

Які є види термометрів?

З чого складається термометр?

Що показують числа вище нуля на шкалі термометра?

Який знак пишуть перед числом, якщо рідина в стовпчику термометра піднялась вище нуля?

Записати на дошці п'ять градусів вище нуля.

Що показують числа, розміщені нижче нуля на шкалі термометра?

Який знак пишуть перед числом, якщо рідина у стовпчику термометра опустилась нижче нуля?

Записати на дошці десять градусів нижче нуля.

Чому, коли стає холодно, рідина в трубці термометра опускається вниз?

Чому, коли стає тепло, рідина в трубочці термометра піднімається вверх?

IІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

На минулому уроці ви дізналися, що термометром можна вимірювати температуру повітря, води, людини.

Як одним словом назвати повітря, воду, людину? (Це тіла)

Якими бувають тіла? (Тіла бувають твердими, рідкими, газоподібними)

Відгадайте загадки і скажіть, якими є відгадані тіла.

Маленьке, біленьке По чорному полю стрибає І слід залишає. (Крейда)

Крейда (вчитель демонструє шматочок крейди) - це тверде тіло, яке має певну форму і займає певне місце.

Що таке: тече і ллється, Часом на камінь береться.

Як немає - все всихає, Звір і птаха помирає. (Вода)

Вода (вчитель демонструє воду в склянці) - це рідке тіло, що не має певної форми, набуває форми посудини, у якій знаходиться, і займає певне місце.

Куди ступиш - всюди маєш, Хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)

Повітря - це газоподібне тіло.

Де знаходиться повітря? Чи можна його побачити і відчути?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, де знаходиться повітря, яке воно має значення, які властивості повітря, що називають атмосферою.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Виконання дослідів з елементами бесіди з метою формування уявлення про місцезнаходження повітря.

Ви вже знаєте, що повітря - це газоподібне тіло, яке належить до неживої природи.

Як розташовані молекули у газоподібних тілах? (У газоподібних тілах молекули розташовані далеко одна від одної і вони намагаються проникнути у всі порожнини, щілинки, тріщинки)

Чи є щось у колбі? (Вчитель демонструє порожню колбу)

Колба порожня лише на перший погляд. У цьому можна легко переконатися, якщо її занурити догори дном у посудину з водою. (Вчитель демонструє дослід)

Чи заповнюється колба водою? (Колба не заповнюється водою)

Чому? Що не пускає воду у колбу? (Вода не заходить у колбу тому, що там знаходиться повітря)

Щоб переконатися, що у колбі є повітря, нахилимо її так, щоб у неї заходила вода. (Вчитель демонструє дослід)

Що відбувається, коли вода заходить у колбу? (Коли вода заходить у колбу, з неї виходять бульбашки повітря. Місце повітря, яке було у колбі, займає вода. Отже, повітря займає певне місце, заповнюючи порожнини)

Щоб переконатися, що повітря проникає у найменші щілинки, кинемо у склянку з водою грудочку сухого ґрунту. (Вчитель демонструє дослід)

Що ви помітили? (Із грудочки ґрунту виділяються бульбашки. Це - повітря. Отже, всі щілинки у твердих тілах заповнені повітрям)

Щоб довідатися, чи є повітря у воді, подивіться на склянку з водою, яка була заздалегідь поставлена у тепле місце (на вікно, освітлене Сонцем).

Що видно на стінках склянки? (На стінках склянки видно бульбашки - це повітря. Отже, у воді є повітря)

Повітря можна не тільки побачити, але й відчути. Щоб переконатися у цьому, виконайте дослід № 4, описаний у підручнику на с.87.

Що ви відчули? (Із проведених дослідів можна зробити висновок, що повітря заповнює всі порожнини, займаючи певне місце. Повітря є у воді, в ґрунті, воно заповнює навколо нас всі проміжки між тілами)

2. Бесіда з елементами розповіді і демонстрацією дослідів із метою формування уявлення про властивості повітря.

Чому ми не бачимо повітря, що є в класній кімнаті? (Повітря не видно, тому що воно безбарвне)

Чому ми бачимо все довкола у класній кімнаті, а не бачимо, що знаходиться за стіною? (Ми бачимо все довкола, тому що повітря прозоре, а стіна - ні)

Пригадайте, чи однаковий запах в їдальні, на вулиці, у перукарні, у парку. Чому?

Повітря всюди має різний запах, тому що у ньому є домішки молекул пахучих речовин (бензину, їжі, одеколонів тощо). У лісі, парку, полі повітря не пахне, тому що у ньому менше сторонніх домішок. Таким чином, чисте повітря не має запаху, воно безбарвне і прозоре.

Щоб дізнатися про ще одну властивість повітря, яка має велике значення в природі, закладемо дослід. Візьмемо дві склянки і наповнимо їх гарячою водою однакової температури. Накриємо склянки склом. Одну поставимо на стіл, а другу - на порожню сірникову коробку і накриємо скляною банкою. Через деякий час виміряємо температуру води в обох склянках. А поки що продовжимо далі знайомитися з властивостями повітря.

Пригадайте, що відбувається з рідинами під час нагрівання і охолодження.

Під час охолодження рідини стискаються, а під час нагрівання - розширюються. (Вчитель записує на дошці слова "розширюється" і "стискається")

Щоб дізнатися, що відбувається з повітрям під час нагрівання і охолодження, проведемо дослід.

Візьмемо колбу і опустимо її догори дном у склянку з водою так, щоб у неї не заходила вода.

Пригадайте, чому вода не заходить у колбу. (Вода не заходить у колбу. Туди її не пускає повітря, яке там знаходиться)

Накриємо колбу тканиною, змоченою у теплій воді. Що ви помітили? (Через деякий час із колби виходять бульбашки повітря)

Який висновок можна зробити з цього досліду? (Під час нагрівання повітря зайняло більше місця, йому стало тісно у колбі, і воно вийшло назовні)

Не виймаючи колбу з води, змочимо тканину в холодній воді і накриємо нею колбу. Що ви помітили? (У колбу починає заходити вода)

Який висновок можна зробити? (Під час охолодження повітря зайняло менше місця, і з'явився простір, який заповнила вода)

Прочитайте слова, записані на дошці ("розширюється", "стискається") і замініть ними вислови "займає більше місця" і "займає менше місця". (Вчитель робить записи на дошці)

125

125

Що відбувається з повітрям під час нагрівання? (Під час нагрівання повітря розширюється)

Що відбувається з повітрям під час охолодження? (Під час охолодження повітря стискається)

А зараз повернемося до досліду, який ми заклали. Розкриємо обидві склянки і виміряємо в них температуру води.

У якій склянці вода тепліша? Чому?

У накритій склянці вода тепліша, тому що між нею і банкою утворився прошарок нерухомого повітря, яке погано проводить тепло. Повітря затримує тепло, не пропускаючи його назовні, а ззовні не дає проникнути холоду. Властивість повітря погано проводити тепло має велике значення в природі.

Пригадайте, в яку пору року у звірів стає густішою шерсть, а у птахів - пір'я. Чому?

На зиму у звірів стає густішою шерсть, а у птахів пір'я, тому що між густими волосинками чи пір'їнками затримується більше повітря, яке не дає теплу від тіла виходити назовні. Завдяки цьому тваринам узимку тепло.

Здатність повітря погано проводити тепло допомагає вижити взимку трав'янистим рослинам, у яких не відмирає наземна частина (суниці, барвінок, копитняк, озима пшениця, жито тощо). Ці рослини ніколи не замерзнуть, якщо вкриті шаром снігу.

Поміркуйте, як холодний сніг може захистити рослини від морозів.

Між сніжинками є багато повітря, яке не дає теплу від ґрунту виходити назовні, а холоду проникати до рослин. Тепло зберігається біля рослин, і вони не гинуть навіть у люті морози. Завдяки повітрю сніг стає для рослин теплою "ковдрою".

Отже, повітря - газоподібне, прозоре, безбарвне тіло без запаху. Воно розширюється під час нагрівання і стискається під час охолодження. Повітря погано проводить тепло.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою. Виконання завдань 1-3 (с.21).

1. Дай відповіді на запитання.

До якої природи належить повітря?

Де є повітря?

Для чого потрібне повітря?

Що таке атмосфера?

2. Допиши властивості повітря.

1) Прозоре;

2) _____________

3) _____________

4) під час охолодження повітря ____________

5) під час нагрівання повітря ______________

6) повітря погано проводить ______________

3. Дай відповіді на запитання.

Навіщо у вікнах встановлюють подвійні рами?

Яку властивість повітря при цьому використовують?

2. Завдання на застосування знань.

Чому, коли хочуть наголосити на важливості чогось, то кажуть: "Потрібний як повітря"?

Як довести, що у порожній посудині є повітря?

Завдяки якій властивості повітря ми бачимо все, що нас оточує?

Які досліди треба провести, щоб довести, що повітря розширюється під час нагрівання і стискається під час охолодження?

Чому, коли холодно, то найкраще зігріває хутряний одяг? (Між ворсинками хутра дуже багато повітря, яке і зберігає тепло)

. Підсумок уроку.

Чим заповнений навколишній простір?

Чи існувало б життя на Землі, якби не було повітря? Чому?

Тема. Склад повітря. Охорона повітря

Мета: формувати уявлення про склад повітря, про основні властивості кисню і його значення в природі, про джерела забруднення повітря та шляхи їх усунення, про значення чистого повітря для живих організмів; розвивати уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; виховувати бажання дбати про чистоту повітря.

Обладнання: ілюстрації із зображенням краєвидів природи, промислових підприємств та вулиць великого міста; дзеркальця для кожного учня.

Хід уроку

І. Підсумок спостережень за змінами в природі.

Який стан неба сьогодні?

Чи є вітер?

Чи є опади? Які?

За календарем спостережень проаналізуйте: яких днів було більше минулого тижня: ясних, хмарних чи похмурих; скільки днів було з опадами; скільки було вітряних днів.

Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?

ІІ. Перевірка знань, умінь та навичок учнів.

1. Фронтальне опитування.

Що нас оточує всюди, де б ми не знаходились?

До якої природи належить повітря?

До яких тіл належить повітря?

Чому живі організми не можуть жити без повітря?

Як довести, що у порожній посудині є повітря?

Що таке атмосфера?

Чому ми не бачимо і не відчуваємо повітря?

Які властивості повітря можна виявити за допомогою дослідів? Опишіть їх.

Який сніг краще захищає рослини від вимерзання: пухкий чи щільний? Чому?

У якому одязі буде тепліше: у трьох сорочках чи в одній потрійної товщини? Чому?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

На попередньому уроці ви дізналися, що повітря - це газоподібне тіло, яке займає певне місце.

З чого складаються тіла? (Тіла складаються з речовин)

Зі скількох речовин можуть складатися тіла? (Тіла можуть складатися з однієї або з декількох речовин)

Наведіть приклади тіл, що складаються з однієї речовини. (Крейда, олія)

Наведіть приклади тіл, що складаються з декількох речовини. (Живі організми, вода, повітря)

Отже, повітря - це тіло, що складається із декількох речовин. На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся, з яких речовин складається повітря, про значення цих речовин та про те, чим забруднюється повітря, чому і як потрібно берегти повітря від забруднення.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про склад повітря, властивості кисню і його значення в природі.

Вчені провели багато дослідів із повітрям і встановили, що повітря - це суміш безбарвних газів: кисню, азоту, вуглекислого газу, водяної пари та ін.

Для чого потрібне повітря?

Повітря потрібне для дихання рослинам, тваринам, людям. Проте не всі гази, які входять до складу повітря, потрібні для дихання.

Найбільше у повітрі азоту, але цей газ не потрібний живим організмам для дихання. Тому кількість азоту, який вони вдихають і видихають залишається однаковою.

Кисню в повітрі у чотири рази менше, ніж азоту. Саме кисень потрібний для дихання живим організмам. У повітрі, яке живі організми видихають, кількість кисню зменшується порівняно з тим, яке вони вдихнули. Таким чином, кількість кисню у повітрі мала б зменшуватися, проте цього не відбувається.

Чому? Що є джерелом поповнення повітря киснем?

Джерелом поповнення кисню на Землі є зелені рослини. Лише вони можуть утворювати і виділяти кисень, збагачуючи ним повітря. Завдяки зеленим рослинам у повітрі є кисень, яким дихають живі організми. Проте живі організми живуть також у воді. Це можливе тому, що кисень розчиняється у воді. Організми, що живуть у воді, дихають розчиненим киснем.

Вуглекислого газу в повітрі дуже мало. Він виділяється у повітря під час горіння, гниття решток рослин і тварин, виверження вулканів та під час дихання. Під час дихання живі організми поглинають із повітря кисень, а видихають вуглекислий газ.

Пригадайте, як після дощу через деякий час висихають дороги. Куди зникає вода?

Вода не зникає, вона випаровується і у вигляді водяної пари - невидимого газу, потрапляє у повітря.

Звідки ще випаровується вода у природі? (Велика кількість води випаровується з поверхні океанів, морів, озер, річок, ґрунту)

Кімнатні рослини потрібно постійно поливати, інакше вони засохнуть. Куди рослини витрачають воду?

Вода, яку корені рослин вбирають із ґрунту, рухається до листків. Із листків вода випаровується у вигляді водяної пари і надходить у повітря.

Щоб дізнатися ще про один шлях, яким у повітря потрапляє водяна пара, проведемо дослід. Візьміть дзеркальце і дихніть на нього.

Що ви побачили? (Дзеркальце помутніло, а потім знову стало таким, як було).

Чому дзеркальце помутніло? (На дзеркальці з'явилися дрібненькі краплинки води, які й викликали його помутніння)

Звідки вода потрапила на дзеркальце? (Ми видихнули воду у вигляді водяної пари, яка осіла на поверхню дзеркала). Який висновок можна зробити із проведеного досліду? Водяна пара потрапляє у повітря під час дихання людей та тварин.

Таким чином, водяна пара завжди є в повітрі, і потрапляє вона туди різними шляхами. Назвіть їх. (На дошці заповнюється схема)

Чим більше у повітрі водяної пари, тим вологішим є повітря. Коли у повітрі мало водяної пари, воно є сухим.

Куди діваються відпрацьовані гази автомобілів і дим, який викидають труби заводів, фабрик і котелень? (Дим і гази потрапляють у повітря)

Куди дівається дим і сажа, які утворюються під час пожеж, вивержень вулканів? (Дим і сажа теж потрапляють у повітря)

Отже, у повітрі завжди є пил, дим, сажа і різні гази. Ці речовини забруднюють повітря.

2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про шляхи забруднення повітря та його охорону від забруднення.

Для чого живим організмам потрібне повітря? (Для дихання)

Розгляньте ілюстрації із зображенням краєвидів природи (лісу, луків чи водойм), промислового підприємства та вулиці великого міста і дайте відповідь на запитання.

Що потрапляє в організм людей, які дихають у лісі чи парку і біля заводу чи на вулиці міста?

Коли ми дихаємо у лісі чи парку, у наш організм потрапляє чисте повітря. Біля заводу чи на вулицях міста ми вдихаємо дим і відпрацьовані гази.

Як забруднене повітря впливає на живі організми?

Забруднене повітря викликає отруєння живих організмів, що спричиняють різноманітні захворювання. Більшість рослин у таких умовах погано ростуть або зовсім не можуть жити.

Чи бачили ви біля великих заводів і фабрик, на вулицях великих міст ялини і сосни?

Ці рослини не виживають в умовах забрудненого повітря, тому у таких місцях їх немає. Тварини також дуже чутливі до забруднення повітря, тому у забруднених місцях їх дуже мало.

Особливу небезпеку для всього живого несуть аварії на хімічних заводах та атомних електростанціях. Під час таких аварій у повітря потрапляють отруйні гази і радіоактивні речовини.

Отже, основними шляхами забруднення повітря є:

викиди заводів, фабрик, котелень;

відпрацьовані гази автомобілів, тракторів, тепловозів, літаків;

аварії на хімічних заводах та АЕС.

Що треба робити, щоб повітря, яким ми дихаємо, було чистим?

У нашій країні повітря охороняється "Законом про охорону повітря", який вимагає, щоб на всіх промислових підприємствах, які викидають у повітря шкідливі речовини, встановлювалися спеціальні пристрої, які їх затримують.

Забороняється будувати шкідливі підприємства біля населених пунктів. У містах будують об'їзні дороги, щоб не забруднювати повітря відпрацьованими газами автомобілів. Для перевезення пасажирів використовують тролейбуси, трамваї і електровози, двигуни яких працюють не на бензині чи солярці, а на електриці, внаслідок чого відсутні відпрацьовані гази.

Для чого у містах влітку поливають дороги?

Щоб не піднімався пил і не забруднювалося повітря.

Який газ повітря потрібний для дихання? Звідки він потрапляє у повітря?

Для дихання живим організмам потрібний кисень. Він виділяється у повітря зеленими рослинами. Рослини не тільки збагачують повітря киснем, вони затримують на своїх листках пил, сажу та інші тверді частинки, які забруднюють повітря.

Який висновок можна зробити зі сказаного?

Рослини очищають повітря, тому треба дбати про те, щоб їх було якомога більше, охороняти їх.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою. Виконання завдань 1-3 (с.22-23).

1. Підпиши на малюнку, з яких газоподібних речовин складається повітря.

2. Прочитай властивості вуглекислого газу. Запиши за зразком властивості кисню.

Вуглекислий газ

Кисень

Газоподібна речовина

Розчиняється у воді

Не потрібний для дихання

Виділяється під час горіння і дихання

3. Дай відповіді на запитання.

Яку газоподібну речовину, що входить до складу повітря, живі організми використовують для дихання?

Яка газоподібна речовина виділяється у повітря під час дихання?

Які речовини забруднюють повітря?

2. Завдання для застосування знань.

Чому після дощу повітря стає чистим, і стає легше дихати?

Чому забороняється спалювати опале листя?

3. Дидактична гра "Помічники повітря".

Учні класу діляться на дві команди. Перша команда називає шляхи забруднення повітря, а друга команда дає пораду, як можна позбутися цього забруднення або зменшити його.

. Підсумок уроку.

З яких газоподібних речовин складається повітря?

Яка складова повітря потрібна для дихання?

Яке повітря потрібне для дихання?

Тема. Вода в природі. Властивості води-рідини. Вода - розчинник

Мета: продовжувати формувати уявлення про поширення води у природі, про значення води у природі та житті людини, про три стани води та властивості води-рідини; розвивати навички дослідницької діяльності, спостережливість, вміння робити висновки; виховувати бережливе ставлення до природи, бажання її досліджувати.

Обладнання: склянка з водою, цукор, товчена крейда, ложка (на кожній парті).

Хід уроку

І. Підсумок спостережень за змінами в природі.

Виміряємо дожину тіні від гномона в жовтні (практична робота проводиться на вулиці) і запишемо її в календарі спостережень (с.3).

За календарем спостережень проаналізуйте: яких днів було більше минулого тижня: ясних, хмарних чи похмурих; скільки днів було з опадами; скільки було вітряних днів.

Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?

ІІ. Перевірка знань, умінь та навичок учнів.

1. Фронтальне опитування.

До якої природи належить повітря?

Яким тілом є повітря?

З яких газоподібних речовин складається повітря?

Якої газоподібної речовини у повітрі найбільше?

Якими речовинами забруднюється повітря?

Чому шкідливо дихати забрудненим повітрям?

Звідки у повітря потрапляють речовини, що його забруднюють?

Що роблять для збереження чистоти повітря в нашій країні?

Яку роль у збереженні чистоти повітря відіграють рослини?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

Відгадайте загадку:

Відома звіку рідина, Усік її вживає, Буває хмаркою вона, Сніжинкою буває, Бува, як скло, Крихка, тверда Звичайна, підкажіть... (Вода)

До якої природи належить вода?

Де в природі є вода?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про місцезнаходження води у природі, про її значення в природі та житті людей, про властивості води.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь із метою формування уявлення про місцезнаходження води в природі.

Вода є всюди: в океанах, морях, річках, озерах, болотах, у ґрунті, у надрах Землі, у льодовиках, у повітрі. Більше половини земної поверхні вкрито водою. Кількість води і суші на Землі можна показати за допомогою схеми.

Вода входить до складу всіх живих організмів. Зокрема, більше половини людського організму становить вода. Наприклад, якщо маса вашого тіла 26 кг, то у вас міститься 20 кг води і лише 6 кг твердих речовин. В організмах рослин води ще більше. У цьому можна переконатися, якщо витиснути сік із натертого на тертці яблука. Проведіть вдома такий дослід і подивіться, чого залишиться більше - рідини чи твердої речовини.

2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про значення води в природі та житті людини.

Що б змінилось на Землі, якби зникла вся вода? Чому?

Якби зникла вся вода, загинуло б все живе на Землі, тому що багато рослин і тварин живуть лише у воді (водорості, риби, кити, дельфіни); вода входить до складу всіх живих організмів (наприклад, у спеку, коли людина пітніє, з організму виділяється вода, і одразу ж хочеться пити).

Живі організми постійно витрачають воду, тому її кількість потрібно поповнювати. Людині на добу потрібно 2-3 л води. Спрага дошкуляє людині і тваринам більше, ніж голод. Якщо без їжі людина може прожити більше місяця, то без води - лише кілька днів. Без води рослина в'яне і, якщо її вчасно не полити, загине.

Як і для чого люди використовують воду?

Вода потрібна людям не лише для того, щоб пити. Водою людина миється, пере одяг, готує на ній їжу. Водою поливають рослини, які люди вирощують для своїх потреб. На заводах і фабриках воду використовують для виготовлення різних виробів. Вода приводить у рух турбіни електростанцій, і в наші будинки приходить світло.

3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про три стани води.

Яким тілом є вода? (Вода є рідким тілом)

Відгадайте загадки:

У воді не тоне, у вогні не горить. (Лід)

Я падаю на ваші хати.

Я білий-білий, волохатий.

Я прилипаю вам до ніг І називаюсь просто... (Сніг)

Якими тілами є лід і сніг? (Сніг і лід є твердими тілами)

На що перетворюються сніг і лід, коли тануть? (На рідку воду)

То з чого складаються сніг і лід? (Сніг і лід складаються і води)

Який висновок можна зробити? (Оскільки сніг і лід - це вода, то можна зробити висновок, що вода може бути твердим тілом)

Отже, ви дізналися, що вода може перебувати у рідкому і твердому станах. Але найчастіше ми зустрічаємося з водою в газоподібному стані, хоча її не бачимо.

Пригадайте, звідки потрапляє у повітря водяна пара.

Водяна пара потрапляє у повітря внаслідок випаровування води із земної поверхні. Водяна пара - це вода у газоподібному стані, яка завжди міститься в повітрі, тобто вода може бути газоподібним тілом.

Отже, вода може перебувати у трьох станах: рідкому, твердому і газоподібному. Запишемо це у вигляді схеми:

4. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про властивості води-рідини.

Що станеться, якщо вода виллється із склянки? (Вода розіллється, бо вона текуча)

Чи має вода свою власну форму? (Вода не має власної форми і набирає форми того посуду, в який її наливають)

Виконайте досліди, описані на с.92 у підручнику.

Які висновки можна зробити із проведених дослідів? (Вода - це прозора рідина, яка не має запаху і кольору)

Про які властивості води ви вже дізналися? (Вода текуча; не має власної форми; прозора; безбарвна; без запаху. Але це ще не всі властивості води)

Пригадайте, які властивості рідин використовуються у термометрі. (Здатність рідин розширюватися під час нагрівання і стискатися під час охолодження)

Яку рідину ми використовували для проведення досліду, щоб дізналися, що рідини мають такі властивості? (Ми використовували воду)

То які ще властивості має вода-рідина? (Вода під час нагрівання розширюється, а під час охолодження стискається)

Можливо хтось спостерігав таке явище: якщо залишити на морозі закриту корком скляну пляшку заповнену водою, вона тріскає, як тільки вода замерзає.

Що це означає? Чому так відбувається?

Це означає, що лід займає більше місця, ніж вода, тому він не поміщається у пляшці і роздавлює її. Це відбувається тому, що вода має ще одну цікаву властивість: коли вода замерзає і перетворюється на лід, то вона розширюється.

То які ще властивості має вода? (Вода під час нагрівання розширюється, а під час охолодження стискатися. Коли вода замерзає, то вона розширюється)

5. Бесіда з демонстрацією дослідів із метою формування уявлення про властивість води розчиняти речовини.

Крім властивостей, про які ви вже дізналися, вода має ще одну властивість, з якою ми постійно зустрічаємося і яка має важливе значення у природі. Щоб дізнатися, що це за властивість проведемо дослід: насиплемо у склянку з водою ложку цукру і розмішаємо.

Куди зникли кристалики цукру? Що відбулося із цукром? (Кристалики цукру не зникли, вони розчинилися у воді)

Як у цьому можна переконатися? (У цьому ми переконуємося щоразу, коли п'ємо чай з цукром)

Які ще вам відомі тверді речовини, що розчиняються у воді?

Крім цукру, у воді розчиняються сіль, питна сода, лимонна кислота, марганцівка. Проте не тільки тверді речовини розчиняються у воді. У воді розчиняються рідкі речовини, наприклад спирт, оцтова кислота, а також газоподібні речовини, такі як кисень, вуглекислий газ, аміак.

Отже, вода має здатність розчиняти різноманітні речовини, тобто вода є розчинником.

Яку речовину ми додавали до води у нашому досліді, і що з нею сталося? (Ми додавали цукор, який розчинився у воді)

То якою речовиною є цукор? (Цукор - розчинна у воді речовина)

Що ми отримаємо після того, як розчинили у воді цукор? (Ми отримаємо розчин цурку, тобто воду з розчиненою у ній речовиною)

Отже, вода є розчинником. Цукор є речовиною, розчинною у воді. Розчинивши у воді цукор, ми отримали розчин, тобто воду з розчиненою в ній речовиною. (Хід міркувань ілюструється схемою)

Вода + цукор = розчин

Розчинник розчинна у воді вода з розчиненою у речовина ній речовиною.

Які розчини ви використовуєте вдома? (Розчини цукру, солі, лимонної кислоти, спирту, оцтової кислоти)

Ви вже знаєте, що вода не має смаку. Але чи можна порівняти воду із водопровідного крана з водою із джерела, криниці або з морською водою?

Вода з джерела видається зовсім іншою на смак, а морська вода - солона. В чому причина такого явища?

Справа в тому, що смаку не має лише чиста вода. Такої води у природі немає, тому що протікаючи в надрах Землі чи на її поверхні, вода розчиняє різні речовини. Таким чином у природі є багато розчинів.

Поміркуйте і назвіть відомі вам природні розчини. (Морська, річкова і озерна вода, вода мінеральних джерел, сік рослин, кров тварин та людей)

Виконайте дослід, описаний на с.93 у підручнику. Зробіть висновок. (Вода стала каламутною, а згодом крейда осіла на дно. Крейда не розчинилася у воді)

Які вам відомі речовини, що не розчиняються у воді? (Пісок, глина, олія, нафта, бензин, крохмаль та інші речовини)

Дайте назву всім речовинам, що не розчиняються у воді.

Речовини, які не розчиняються у воді, називають нерозчинними у воді речовинами.

Яке значення має у природі властивість води розчиняти різні речовини?

Вода - найголовніший розчинник на Землі. Здатність води розчиняти різні речовини має велике значення для живих організмів. Рослини корінням поглинають із ґрунту воду із розчиненими в ній речовинами, які потрібні їм для росту і розвитку. Тварини і люди засвоюють поживні речовини тільки в розчиненому вигляді із крові.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою. Виконання завдань 1-3 (с.24).

1. Встав пропущені слова.

Лід, сніг, град - це вода у ____________ стані. Дощ, роса, туман - це вода у ______________ стані. Водяна пара - це вода у ____________ стані.

2. Допиши властивості води.

1) Вода - рідка речовина;

2) _____________

3) _____________

4) _____________

5) під час охолодження вода ____________

6) під час нагрівання вода ______________

7) коли вода замерзає, вона ______________

4. З'єднай стрілками.

5. Дай відповіді на запитання.

Чому водопровідні труби не прокладають на поверхні, а закопують глибоко в землю?

Чому руки не відмиваються від олії самою водою?

2. Фронтальна бесіда.

Про які властивості води ви дізналися самостійно, виконуючи практичну роботу?

Про які властивості води ви дізналися з дослідів, які проводилися на уроці, коли вивчали термометр?

. Підсумок уроку.

Що нового ви дізналися на уроці?

Яке значення має вода для живих організмів?

Для чого люди використовують воду?

Тема. Перетворення води. Кругообіг води в природі. Охорона води

Мета: формувати уявлення про здатність води переходити з одного стану в інший та умови, за яких ці процеси відбуваються; про властивості льоду і снігу; про кругообіг води в природі; про шляхи забруднення води та способи охорони її від забруднення; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, визначати спільні і відмінні ознаки, робити висновки, застосовувати набуті знання; виховувати бережне ставлення до водних ресурсів.

Обладнання: спиртівка, вогнетривка склянка з водою, тарілка або скляна пластинка, лід у термосі.

Хід уроку

І. Підсумок спостережень за змінами в природі.

За календарем спостережень проаналізуйте зміни, що відбулися у жовтні, і заповніть таблицю у зошиті на с.5: яка була найнижча температура протягом місяця; яка була найвища температура; скільки було ясних, хмарних і похмурих днів; скільки було дощових днів; скільки було днів, коли падав сніг.

Які зміни відбулися в житті рослин і тварин протягом жовтня?

Яку роботу виконували люди на полях, у садах, на городах у жовтні?

ІІ. Перевірка знань, умінь та навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках.

Картка 1

1. Підкресли назви речовини, що розчиняються у воді.

Пісок, цукор, олія, кисень, бензин, сіль, оцтова кислота, питна сода, нафта, вуглекислий газ, аміак, глина, крейда, спирт, крохмаль.

2. Підкресли правильне твердження.

Під час нагрівання вода стискається.

Під час нагрівання вода розширюється.

Під час охолодження вода розширюється.

Картка 2

1. Підкресли назви речовини, що не розчиняються у воді.

Цукор, пісок, олія, кисень, бензин, оцтова кислота, питна сода, нафта, вуглекислий газ, аміак, сіль, глина, крейда, спирт, мука.

2. Підкресли правильне твердження.

Найближче молекули розташовані у воді в твердому стані.

Найближче молекули розташовані у воді в рідкому стані.

Найближче молекули розташовані у воді в газоподібному стані.

2. Виконання завдання на дошці.

З'єднай стрілками:

Вода

Розчин

Сіль

Розчинник

Вода з розчиненою сіллю

Нерозчинна у воді речовина

Пісок

Розчинна у воді речовина

3. Фронтальне опитування.

Завдяки якій властивості води, в акваріумі можна бачити рослини і тварин?

Яка властивість води спричинює тріскання на морозі скляного посуду з водою?

Яка властивість води спричинює витікання води з повної каструлі під час нагрівання?

Чому в природі вода має різний смак?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

У якому стані найчастіше зустрічаєтеся вода в природі? (В рідкому стані)

Наведіть приклади води у рідкому стані. (Дощ, роса, туман)

Наведіть приклади води у твердому стані. (Лід, сніг, іній)

Наведіть приклади води у газоподібному стані. (Водяна пара)

Наведіть приклад перетворення в природі води з рідкого стану в твердий. (Взимку вода у водоймах замерзає і перетворюється на лід)

Наведіть приклад перетворення води в природі з твердого стану в рідкий. (Навесні, коли стає тепло, лід і сніг тануть)

Наведіть приклад перетворення води з рідкого стану в газоподібний. (Якщо повісити мокру білизну, вона через деякий час висихає. Калюжі після дощу висихають через деякий час)

Наведіть приклад перетворення води з газоподібного стану в рідкий. (Водяна пара, що утворюється під час кипіння води і виходить із носика чайника, перетворюється на дрібні краплинки води, які можна побачити)

Отже, вода в природі може переходити з одного стану в інший. Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, за яких умов вода може перетворюватися з одного стану в інший. Ви помандруєте разом із краплинками води і дізнаєтеся, чому вода може мандрувати. Ви дізнаєтесь, чому і як треба дбати про чистоту води в природі.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з демонстрацією дослідів із метою формування уявлення про перехід води з одного стану в інший та умови, за яких це відбувається.

Чому витерта мокрою ганчіркою дошка у класі через декілька хвилин стає сухою? (Дошка висихає тому, що вода випаровується, тобто перетворюється на воду в газоподібному стані - водяну пару, яка піднімається у повітря)

Перетворення води з рідкого стану у газоподібний називається випаровуванням.

Чи завжди у повітрі є водяна пара? (У повітрі завжди є водяна пара, проте ми її не бачимо)

Поміркуйте, чому не видно водяної пари. (Водяна пара, як і повітря, прозора і безбарвна, тому її не видно)

Коли швидше висихають калюжі після дощу, влітку, коли тепло, чи восени, коли холодно? (Влітку, коли тепло, калюжі висихають швидше, ніж восени, коли холодно)

Зробіть висновок, що треба зробити з водою, щоб вона перетворилася з рідкого стану на газоподібний, тобто на водяну пару.

Щоб вода випарувалася - перетворилася з рідкого стану в газоподібний, її потрібно нагріти. Водяна пара легка, тому піднімається вгору.

Отже, вода з рідкого стану перетворюється у газоподібний під час нагрівання. (На дошці малюється схема)

Випаровування.

Вода-рідина водяна пара під час нагрівання.

Виконаємо дослід, описаний на с.94 у підручнику.

Звідки взялися краплинки води на предметі, який був над водою, що нагрівалася?

Під час нагрівання вода перетворилася на водяну пару. Коли водяна пара доторкнулася до холоднішого предмету, вона перетворилася на воду - рідину.

Зробіть висновок, що треба зробити з водяною парою, щоб вона перетворилася на воду у рідкому стані?

Щоб водяна пара перетворилася із газоподібного стану (водяної пари) у рідкий, її потрібно охолодити.

Отже, водяна пара під час охолодження перетворюється на воду у рідкому стані.

Водяна пара вода в рідкому стані під час охолодження.

Наведіть приклади води у твердому стані.

У яку пору року утворюється лід і сніг? Чому? (Сніг і лід утворюються взимку, коли дуже холодно. Коли температура опускається до позначки 0о і нижче, вода замерзає, тобто перетворюється з рідкого стану у твердий)

Отже, вода з рідкого стану перетворюється у твердий під час охолодження, при температурі нижче 0о.

Вода-рідина вода у твердому стані під час охолодження нижче 0о (сніг, лід).

Що відбувається зі снігом і льодом, якщо їх взяти в руки? Чому це відбувається? (Сніг і лід тануть, тобто перетворюються на воду від тепла, яке випромінюють руки)

Отже, якщо нагрівати сніг і лід, то, коли температура підніметься вище 0о, вони перетворюються на воду у рідкому стані.

Вода в твердому стані вода-рідина під час нагрівання вище 0о.

2. Дидактична гра "Подорож із Краплинками" з метою формування уявлення про кругообіг води в природі.

Послухайте розповідь про пригоди, які сталися із краплинками води, і спробуйте пояснити, чому вони відбулися.

В озері плескались Краплинки. Пригріло Сонечко, і Краплинки випірнули на поверхню погрітися. Але раптом вони стали невидимими, легкими і піднялися вгору.

Що сталося з Краплинками? Чому? (Краплинки перетворилися на водяну пару, тому що під час нагрівання вода випаровується і переходить із рідкого стану у газоподібний)

Краплинки стали Паринками. Їм сподобалося бути легкими і літати. Вони піднімались все вище і вище, та раптом їм стало дуже холодно. І, що за диво, вони знову стали важкими, бо перетворилися на Краплинок.

Чому Паринки знову стали Краплинками? (Під час охолодження водяна пара перетворюється на воду у рідкому стані, тому утворилися Краплинки)

Деякі Паринки піднялися аж туди, де температура була нижче 0о, перетворилися на кристалики льоду і стали Кристалинками.

Поміркуйте, чому ці Паринки перетворилися на Кристалинки. (При температурі нижче 0° вода замерзає, тому утворилися кристалики льоду)

Із Краплинок, Паринок і Кристалинок високо над Землею утворилася хмара. Краплинок, Паринок та Кристалинок у хмарі було так багато, що їм стало тісно. Вони почали наштовхуватися одна на одну, і з них утворилися...

А що утворилось, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:

Що за зірки сніжно-білі на рукав мені злетіли? Поки ніс я їх сюди, стали краплями води. (Сніжинки)

У хмарі утворились Сніжинки, які вже не могли залишатись там, бо стали важкими, і впали на Землю. Коли температура повітря нижче 0о, Сніжинки долітають до земної поверхні у вигляді снігу. Коли температура повітря вище 0о, сніжинки тануть і перетворюються на Краплинки.

Отже, з дощем чи снігом Краплинки повертаються назад на Землю.

Куди далі помандрують наші Краплинки? (Частина Краплинок просочиться в ґрунт, а частина повернеться назад до океанів, озер, морів, річок)

Чи завершаться на цьому подорожі Краплинок? (На цьому подорожі і пригоди Краплинок не закінчаться. Вигляне ясне Сонце, і вони знову помандрують)

Помандрувавши з нашими Краплинками, ви переконалися, що вода у природі постійно рухається - із поверхні Землі у повітря, у вигляді водяної пари, а звідти назад на Землю у вигляді опадів.

Переміщення води в природі та перетворення її з одного стану в інший називається кругообігом води.

3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про джерела забруднення води та шляхи запобігання забрудненню води.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.